Джерело «Вікіпедія, вільна енциклопедія»
Вибірка «Без автора або джерела»
REDIRECT Есперанто
REDIRECT Вікіпедія
перенаправлення Головна сторінка
Геогра́фія, або заст. земле́пис (від — опис Землі; де — Земля і — писати, описувати) — система наук, що вивчає географічну оболонку Землі (епігеосферу), її просторову природну і соціально-економічну різноманітність, господарство і населення планети, окремих її регіонів та країн, а також зв'язки між природним середовищем і діяльністю людини. В сучасному розумінні поняття «географія» заміщено поняттям «географічні науки». Поняття Уперше термін «географія» був запропонований давньогрецьким географом Ератосфеном (276—194 до н. е.). Структура Пангеї до наших днів ...
Планетарна модель атома А́том (від — «неподільний», найменша частинка або буквально «тіло, яке не можна розсікти навпіл»,) — з хімічної точки зору найменша, електронейтральна, хімічно неподільна частинка речовини. Фізична модель атома, загалом, докладніше розкриває подробиці його будови. Відповідно до неї, атом складається зі щільного ядра з позитивно заряджених протонів та електрично нейтральних нейтронів. Ядро оточене набагато більшою за розміром оболонкою з негативно заряджених електронів. Кількість протонів дорівнює кількості електронів, і тому атом є електрично нейтральним. В іншому випадку (при втраті чи набутті одного або кількох електронів) атом перетворюється на іон, що має певний позитивний чи негативний електричний заряд (у разі нестачі електронів такий іон називається катіоном, а у разі надлишку — аніоном). Своєю чергою, склад ядра атома визначає собою тип атома та його ізотопу: заряд ядра Z визначається кількістю протонів у ядрі, а його масове число А — сумарною кількістю нейтронів та протонів. Таким чином, атом — динамічна й складна система субатомних частинок, урівноважених електростатичною взаємодією, та ядерними силами. денситометрії електронної хмарки із схематичним зображенням ядра. Два внутрішніх електрона створюють електронну хмарку у вигляді кулі (рожевий колір). Від атома тягнуться чотири валентні електронні хмарки. Дві з них утворюють сильні σ-зв'язки (зелений колір) з сусідніми атомами вуглецю, що розташовані в одному шарі кристала графіту. Другі дві хмарки створюють слабкі π-зв'язки між шарами (блакитний колір). Пряме зображення атома Загально відомим є факт, що отримати зображення електронної хмарки атома за допомогою фотонів неможливо через велику довжину хвилі світла. Отримати зображення електрона шляхом бомбардування його зовнішніми електронами теж неможливо. Це принципові фізичні заборони. Вирішити цю проблему вдалося О. П. Кучерову, який, виходячи з фундаментальних основ квантової механіки, довів існування ефекту зсуву траєкторії зовнішніх електронів хмаркою атома. Сутність ефекту полягає в тому, що величина зсуву траєкторії електронів прямо пропорційна густині електронної хмарки, яка визначається як квадрат модуля хвильової функції. На фото наведено пряме зображення атома вуглецю, із схематичним зображенням ядра. Зображення отримане шляхом денситометрії електронної хмарки з роздільною здатністю 10 пікометрів. Атом вуглецю (C6) знаходиться в складі кристалічної решітки графіту і має вигляд, який повністю відповідає періодичному закону Д. І. Мендєлєєва. Внутрішня оболонка складається з двох електронів — рожеве коло. Чотири зовнішніх валентних електрона створюють чотири витягнутих хмарки. Перші дві хмарки створюють сильні σ-зв'язки з сусідніми атомами вуглецю. Це дві гібридизації sp² орбіталей (зелений колір). Другі дві хмарки створюють слабкі π-зв'язки з атомами верхнього та нижнього шарів графіту (блакитний колір). π-зв'язки мають вигляд циліндрів діаметром ~ 100 пм і довжиною ~ 200 пм. Також можна подивитись пряме зображення атомів в наступних речовинах: вуглецеві нанотрубки; руденіт; пентан; графіт. В роботі наведено пряме зображення атомів кремнію та германію. ...
Мільярд (, ) — число, назва величини . Скорочення — «млрд». Після скорочень «млн» (мільйон) і «млрд» (мільярд) крапка не ставиться. На скорочення «тис.» (тисяча) це правило не поширюється. * У бінарній системі числення має вигляд 111011100110101100101000000000 . * У шістнадцятковій системі числення має вигляд 3B9ACA00. В європейській системі найменування чисел — тисяча мільйонів, число, що зображується одиницею з дев'ятьма нулями (1 000 000 000). Префікси SI: для мільярда — «гіга» (109), для однієї мільярдної — «нано» (10−9). В американській системі найменування чисел мільярду відповідає більйон. У деяких країнах, що використовують американську систему (Болгарія, Естонія, Індонезія, Туреччина, Іран, Ізраїль, Латвія, Литва), мільярд — єдина назва, запозичена з європейської системи найменування чисел. У біржевій мові (особливо в інтернеті) іноді замінюється сленговим «ярд». ...
Ядро́ — основна частина, група певного колективу, яка визначає, організує і спрямовує його роботу, діяльність тощо; Основа чого-небудь. У переносному значенні — сутність, головна причина чого-небудь. * Ядро атома — центральна частина атома, за розмірами приблизно в 10 мільйонів разів менша самого атома * Ядро (артилерія) — артилерійський снаряд для гармати, що застосовувався від виникнення артилерії ** Ядро ударне — спеціальний тип вражаючої бойової частини артилерійського снаряду (міни), заснований на кумулятивному ефекті дії боєприпаса. * Ядро (геологія) — внутрішня частина планети ** Ядро Землі — внутрішня частина земної кулі, яка починається на глибині 2900 км від поверхні *** Зовнішнє ядро — рідка оболонка земної кулі, розташована між внутрішнім ядром та мантією *** Ядро внутрішнє — внутрішня частина ядра Землі з радіусом близько 1,3 тис. км. ...
Римський мільйон Мільйон — число, назва величини . Скорочення — «млн». Відповідно до Правопису, після скорочень «млн» (мільйон) і «млрд» (мільярд), утворених стягненням звукового складу слова, крапка не ставиться, на відміну від скорочень, утворених усіченням складу слова, наприклад: «тис.» (тисяча). У системі SI числу відповідають префікси: мега — для мільйона (10 6) і мікро — для однієї мільйонної (10 −6). Іноді слово «мільйон» вживається для позначення великої кількості чого-небудь. У просторіччі мільйон грошових одиниць (найчастіше доларів) часто замінюється сленговими словами «лимон» або «лям». ...
Хімічні речовини у пляшках. Хі́мія або хе́мія — одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їхньому місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями. Завданням хімії є дослідження властивостей елементів і хімічних сполук, вивчення залежності властивостей речовин від їхнього складу й будови, вивчення умов перетворення одних речовин в інші, поширення хімічних речовин у природі, технологій їхнього одержання, механізмів взаємодії хімічних сполук, а також практичне використання хімічних реакцій. Походження назви Поширеною є думка, що назва «хімія» пішла від . У свою чергу припускають, що це арабське слово пішло від єгипетського Chemi чи Kimi (стародавня назва Єгипту), що означало «чорний» та згодом було запозичене греками. Згодом, коли Єгипет було захоплено арабами, останні запозичили це слово. Згідно з міркуваннями грецьких фахівців, слово хімія походить від χύμα і χυμεύειν. Запис Χυμεία вперше з'являється у творі З. Панополітського «Eπι της δυνάμεως και της συστάσεως των υδάτων». У грецькій бібліографії термін хімія та його похідні писали з υ y до 1828 р., а зараз роблять спроби відновити правильне історичне написання. Розділи хімії ...
Коло з центром О,AB — діаметр,ОС — радіус Діа́метр кола — найдовша хорда. За величиною діаметр дорівнює двом радіусам. Діаметр кривої другого порядку — хорда, що проходить через центр кривої. Спряжені діаметри — пара діаметрів, що задовольняють умові: середини хорд паралельних першому діаметру, лежать на другому діаметрі. ''Діаметр зв'язного графу — відстань між двома найвіддаленішими вершинами. Відстань між вершинами a і b — довжина найкоротшого шляху, що сполучає їх. Діаметр множини'' , що лежить в метричному просторі з метрикою — величина . Символ діаметра ...
Метр (від — міра, розмір) — одиниця вимірювання довжини в Міжнародній системі одиниць (SI) та в деяких інших метричних системах одиниць. Скорочено метр позначається малою літерою м, міжнародне позначення m. Еталон метра Сучасне визначення еталона метра було ухвалене на XXVI Генеральній конференції мір і ваг 2018 року і набуло чинності 20 травня 2019 року: ...
Біоло́гія ( — життя, — слово; наука) — система наук, що вивчає життя в усіх його проявах й на всіх рівнях організації живого, про живу природу, про істот, що заселяють Землю чи вже вимерли, їхні функції, розвиток особин і родів, спадковість, мінливість, взаємини, систематику, поширення на Землі; про зв'язки істот та їхні зв'язки з неживою природою. Біологія встановлює загальні закономірності, властиві життю в усіх його проявах. Ротавірусна інфекція Сенполія ...
Коло Ко́ло — це геометричне місце точок площини, відстань від яких до заданої точки, що називається центром кола, є сталою величиною і дорівнює радіусу кола. Коло є найпростішою замкненою фігурою. Простіше визначення: коло — це замкнена крива, всі точки якої рівновіддалені від однієї, яка є центром кола. Частина площини, обмежена колом, — це круг. Коло також можна визначити як особливий вид еліпса, в якого два фокуси збігаються, а ексцентриситет дорівнює 0, або як двовимірну форму, що охоплює найбільшу площу на одиницю квадрата периметра, якщо використовувати мову варіаційного числення. Коло з центром у точці і радіусом позначають . ...
Довжина — відстань від точки до точки вздовж деякої лінії, вимір кривої: для відрізка прямої довжина — відстань між його кінцями, для ламаної — сума довжин її ланок, для інших кривих — верхня границя довжини ламаної лінії, вписаної в цю криву. У фізиці довжина позначається здебільшого літерами L або l (від ). Одиницею вимірювання довжини в системі SI є метр, в системі СГС — сантиметр. На практиці довжина вимірюється також в інших одиницях, перелік яких наводиться нижче. Лінійні розміри тіла Термін довжина вживається також для позначення одного з лінійних розмірів тіла. Якщо тіло має форму паралелепіпеда, то сторони цього паралелепіпеда зазвичай називають довжиною, шириною й товщиною. Найбільша (найдовша) з цих сторін — довжина. Враховуючи орієнтацію предмета відносно поверхні Землі, його сторони можна назвати висотою, довжиною і товщиною (або шириною). У цьому випадку довжина — більша з горизонтальних сторін. Річки мають довжину русла, ширину і глибину. Одиниці довжини ...
Набір точок на площині Точка — одне з основних понять геометрії. Точка є геометричним об'єктом, що має властивості тільки положення в просторі, але не має жодних інших властивостей, наприклад, таких як довжина, площа, об'єм. Поняття точки використовується в геометрії, математиці, фізиці та багатьох інших галузях. У функціональному аналізі під точкою розуміють елемент будь-якого топологічного (зокрема, метричного) простору; тому в цьому розумінні точкою може бути, наприклад, функція. Пояснення Точка позначає точне положення в просторі. Важливо розуміти, що точка не є матеріальним об'єктом, це просто місце. На кресленнях точка позначається за допомогою олівця, але ця крапка, на відміну від точки, все ж таки має діаметр, тому є тільки її наближеним зображенням. Зображення ідеальної точки було б таким, що скільки б ми не зменшували область навколо неї, точка завжди представлялась нам нескінченно малого розміру. Дуже часто при кресленні точку позначають колом малого діаметра, маючи на увазі те, що сама точка знаходиться усередині кола. Точка — це пряма в поперечному розрізі. В геометрії точки зазвичай позначаються великими літерами. В евклідовому просторі положення точки можна задати за допомогою координат. ...
Кра́пка — знак пунктуації, який ставиться в кінці речення і після деяких скорочень. Є найуживанішим розділовим знаком. Застосування В українській формі запису чисел крапкою іноді відділяються тисячі, мільйони тощо, наприклад 23.345 — двадцять три тисячі триста сорок п'ять. Різновиди Водночас у програмуванні використовується англійська форма запису чисел, у якій крапка відіграє роль, яка відповідає українській десятковій комі, наприклад, 1.3 — одна ціла три десятих. ...
Ре́чення — граматична конструкція, побудована з одного чи кількох слів певної мови, що становить окрему, відносно незалежну думку; значеннєве, граматичне та інтонаційне ціле, що виражає якусь думку у відношенні її до дійсності (предикативність, створена категоріями модальності, часу й особи) одним словом чи сполукою слів. Структура речення, його члени В українській мові основою типового речення є підмет у його зв'язку з присудком (Учень читає, так зване непоширене речення), навколо яких згуртовуються у поширеному реченні його другорядні члени: означення й прикладки в групі підмета, та додатки і обставини в групі присудка (Білявий учень-шестикласник уважно читає при столі книжку). На вираз синтаксичних і значеннєвих стосунків слова речення перебувають поміж собою у зовнішньо-формальних зв'язках підрядності (за традицією шкільної граматики, так звані погодження, — узгодження, керування, прилягання й тяжіння) або сурядності (поміж однорідними членами речення: Учні й студенти читають і вчаться). Окремі слова й словосполучення можуть інтонаційно до певної міри виділятися зі складу речення як його супровідні та постпозитивні уточнювальні члени (звертання, відокремлені члени речення — прикметниковий, дієприкметниковий і дієприслівниковий звороти, вставні і вставлені та модальні слова). Внутрішні відношення поміж членами речення підрядного зв'язку поділяють на: апозитивні (між іменником і прикладкою), предикативні (між підметом і присудком), об'єктивні (між присудком і додатком), атрибутивні (між іменником і його означенням) та обставинні (між присудком тощо і обставинами). Де граматичний центр речення складений з одного головного члена речення, співвідносного з підметом чи присудком, там речення одночленне — безприсудкове чи безпідметове: номінативне або називне (Ніч), безособове (Світає. Його шкода. Бути бурі. Ліс вітром повалило), узагальнено-особове (Всієї роботи не переробиш) чи неозначено-особове (Просять курити). Як еквіваленти речення можуть виступати однослівні й багатослівні вислови, модальні слова й частки, що виступають як речення на тлі певного контексту або обстановки ( — Невже? — Егеж. — Ого!). Вони, як і неповні та незакінчені речення та приєднувальні конструкції, характеризують зокрема діалогічну й розмовну мову, як також побудовані на ній (або на оповіді персонажа) жанри красного письменства. Два й більше речень можуть поєднуватися зв'язком сурядна умовлена різними властивостями мовних явищ. У своїй основі суб'єкт — предикандум, єдиний предикандум одномісного предиката або один з предикандумів багатомісного предиката. Специфічною для суб'єкта є функція теми, яка зводить єдиний предикандум одномісного предиката й один з предикандумів багатомісного предиката в ранг головного члена речення разом з присудком (предикатом). Проблемним є також визначення обставин як членів речення. Це стосується обставин типу «весело», «холодно», «яскравіше». Визначаючи предикати, вони актуалізують їх значення, вказуючи на властиву їм ознаку. С. Д. Кацнельсон називає ці лексеми не обставинами, а атрибутами, констатуючи, що "такі атрибути не завжди співвіднесені з предметним іменем, але й тоді, коли предмет — не ім'я наявне, вони відносяться до них через предикат. Обставини відрізняються від інших членів речення тим, що до складу речення вони входять на правах «вкраплення». Прямого відношення до внутрішньої структури речення вони не мають і від валентності предикати не залежать. Виконуючи певну функцію, вони характеризують все речення, а не окремий його член. Приклади ...
Сло́во — найменша самостійна і вільно відтворювана в мовленні відокремлено оформлена значима одиниця мови, яка співвідноситься з пізнаним і вичленуваним окремим елементом дійсності (предметом, явищем, ознакою, процесом, відношенням та ін.) і основною функцією якого є позначення, знакова репрезентація цього елемента — його називання, вказування на нього або його вираження. Слово — це послідовність морфем, об'єднаних за граматичними правилами певної мови і співвідносних з певним елементом позамовної реальності. Зазвичай слово складається із основної морфеми — кореня, та афіксів: префіксів, суфіксів та закінчень. Слова сполучаються між собою, формуючи інші елементи мови — фрази та речення. Всі слова певної мови складають її лексику. Класифікація Різні підходи до вивчення слова та численні його функції в мові зумовлюють цілу низку можливих класифікацій. Слова класифікують за такими критеріями: * За способом номінації розрізняються чотири типи слів: ** Самостійні (повнозначні) повнозначні слова, наділені самостійною номінативною функцією. Такі слова можуть утворити окреме висловлювання і є найбільшою групою слів — іменники, прикметники, дієслова, прислівники, числівники. ...
Мо́ва — система звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні розвитку людства, розвивається і має соціальне призначення; правила мови нормалізують використання знаків та їх функціонування як засобів людського спілкування. Мова — це найважливіший засіб спілкування і пізнання. За ДСТУ 2392-94 мова — система знаків, що забезпечує процес комунікації і, як правило, складається зі словника та правил. Розрізняють людську, формальну і тваринну мови. Наука, яка займається вивченням мови називається мовознавством або лінгвістикою. Означення ...
Радіус кола Ра́діус ( — «промінь») — 1) відрізок, що з'єднує центр кола (сфери) з довільною точкою цього кола (сфери). Позначається здебільшого латинськими літерами r або R. Радіус дорівнює половині діаметра: 2) довжина цього відрізка. ...
Еспера́нто ( — «той, що сподівається»; «обнадіяний») — найпоширеніша міжнародна планова мова. Назва походить від псевдоніма «Doktoro Esperanto». Під ним єврейський лікар-поліглот Людвік Лазар Заменгоф, творець мови, у 1887 році опублікував перший підручник з «Міжнародної мови» (), за якою швидко закріпилася назва есперанто. Перша версія підручника, російськомовна (Заменгоф проживав у Білостоку, що тоді входив до складу Російської Імперії), отримала дозвіл на розповсюдження 26 липня; ця дата вважається днем народження есперанто. Заменгоф прагнув створити нейтральну, легку для вивчення, мову, що була б придатна для міжнародного спілкування та не витісняла інші, національні мови. Лексика есперанто походить здебільшого з романських, германських, а також слов'янських мов; синтаксис і морфологія виявляють слов'янський вплив. Морфеми не змінюються, і їх можна поєднувати майже нескінченно, створюючи слова різного значення, тому есперанто має багато зв'язків з аналітичними мовами, до яких належать, наприклад, китайська та англійська; з іншого боку, внутрішня структура есперанто певною мірою відбиває аглютинативні мови, такі як японська, суахілі або турецька. Попри те, що наразі жодна держава не визнала есперанто офіційною мовою, її на офіційному рівні викладають у деяких країнах, зокрема в Угорщині та Китаю. Крім того, есперанто була однією з офіційних мов європейської мікродержави Мореснет. Есперанто входить до переліку 30 мов, викладання яких отримало престижну премію Eaquals. ...
Події * 1 січня — Берут Болеслав був вибраний засідателем Крайової Ради Народової * 27 січня — заснування нагород Української повстанської армії * 18 травня — за наказом Сталіна кримськотатарський народ був звинувачений у колабораціонізмі та депортований з Криму * 18 травня — 2-гий Польський корпус генерала Андерса захопив монастир Монте-Кассіно (Італія), відкривши союзникам дорогу на Рим * 6 червня — в Нормандії висадилися війська альянсу під керівництвом Ейзенхауера ...
Події * 31 березня — укладено Канаґавський договір між Японією та США. Японія скасовує курс на ізоляцію від Заходу. * 17 липня — В Австрії запущена в експлуатацію перша в Європі гірська залізниця. * 17 жовтня — початок бомбардування Севастополя англо-французькими військами під час Кримської війни. ---- На території Чорногорії (Австрійська імперія) починає працювати поштова служба. Див. Pošta Crne Gore. ...
Події * 28 листопада — Албанія здобула незалежність * в Османській імперії, у Центральноанатолійській зоні, яка включає числ. центри землетрусів, відбувся найсильніший в історії цієї країни землетрус магнітудою М 9. * Республіка Китай (1912—1949). * У Києві відкрито 11-ти поверховий Хмарочос Гінзбурга — перший хмарочос України. ...
Події * Початок великої депресії. * Ратифіковано угоду між Італією і Святим престолом, відповідно до якої утворилася держава Ватикан і опублікована Конституція цієї країни. * 28 січня — 3 лютого — відбувся Перший конгрес Українських націоналістів у Відні, де створено Організацію українських націоналістів, головою проводу якої було обрано Євгена Коновальця * 16 травня — відбулася перша церемонія вручення премії «Оскар». ...
Події Див. також: :Категорія:1999 Січень ...
Високович Володимир Костянтинович
[Повна версія]
Володи́мир Костянти́нович Високович ( , Гайсин, Україна — ) — патологоанатом, бактеріолог та епідеміолог, доктор медицини, професор. Життєпис Народився 2 (14 березня) 1854 року в Гайсині. У 1871 році Високович завершив навчання у із золотою медаллю, і вступив до Харківського університету на медичний факультет, закінчив навчання у 1876 році. Залишений як вибраний стипендіат при університеті. У зв'язку з російсько-турецькою війною 1877—1878 років його мобілізували як військового лікаря і відправили на Кавказ; у шпиталях Тіфлісу, Абастумані, Єревана набував фаху прозектора й ординатора. У 1878 році Високовича відрядили до Харкова в клініки університету, в 1879 році його направили до клінік Харківського військового шпиталю. У 1880 році медичний факультет Харківського університету обрав лікаря Високовича на 2 роки як стипендіата (на сьогодні — докторанта) — задля приготування до професорського звання по предмету «патологічна анатомія». У 1881 році стипендіат Високович склав екзамен на ступінь доктора медицини — дисертація «О заболевании кровеносных сосудов при сифилисе», після прилюдного захисту дисертації у травні 1882 року йому присудили відповідний науковий ступінь (). З 1884 року — професор Харківського університету, з 1895 — в Київському університеті. Київський період Меморіальна дошка Володимиру Високовичу на будинку колишнього Патологоанатомічного інституту (Київ, бульвар Шевченка, 17) У Києві по переїзду з Харкова професор Високович очолив кафедру патологічної анатомії — Патологоанатомічний інститут (заснований з ініціативи професора Г. М. Мінха у 1887 році) і насамперед продовжив науково-творчі зв'язки Патологоанатомічного інституту Університету святого Володимира із патологоанатомічними інститутами університетів Німеччини та Чехії. ...
Молостова Ірина Олександрівна
[Повна версія]
Іри́на Олекса́ндрівна Мо́лостова (29 січня 1929, Москва, Російська СФРР, СРСР — 13 лютого 1999, Москва, Росія) — українська і російська режисерка. Заслужена діячка мистецтв УРСР (1964). Народна артистка УРСР (1976). Біографія Народилася в Москві, Росія. Закінчила режисерський факультет Інституту театрального мистецтва ім. А. Луначарського (1952, стажувалася у Бориса Покровського в Большому театрі) в Москві. У 1952—1958 та 1978—1980 роках — режисерка Київського російського драматичний театр ім. Лесі Українки, у 1958—1978 та у 1980—1999 роках — режисерка Національної опери України. Викладала в Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого. З 1976 р. — професорка. ...
Події * 28 травня — у Португалії розпущено релігійні ордени й націоналізована їхня власність. * 28 серпня (9 вересня) — почалися заняття у Київському університеті Св.Володимира. Наука * Мемуар Клапейрона про основні принципи дії теплових машин. ...
Події * 12 квітня — Галицький студент Мирослав Січинський на знак протесту проти шовінізму польських урядовців вбив намісника Галичини графа Анджея Потоцького. * 7 жовтня — Франц-Йосип спеціальною прокламацією оголосив про анексію Боснії та Герцеговини в складі Австро-Угорщини. Наука ...
Антонович Володимир Боніфатійович
[Повна версія]
Антоно́вич Володи́мир Боніфа́тійович (, Махнівка Махнівського повіту Київської губернії — , Київ) — український історик, археолог, етнограф, археограф; статський радник, доктор наук, професор Київського університету (з 1878), член-кореспондент Російської АН (з 1901); співорганізатор Київської Громади, член Київського товариства старожитностей і мистецтв. Життєпис Володимир Антонович та його перша дружина Варвара у народних строях. Дитинство Студент-хлопоман Володимир Антонович у селянському вбранні. 1860 р. ...
Події * 22 січня — заснування Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки імені О. М. Горького. * 8 лютого — початок Російсько-японської війни. * Всесвітня виставка в Сент-Луїсі (Міссурі, США). * 21 травня — заснування в Парижі Міжнародної федерації футбольних асоціацій (ФІФА). * 8 липня — почався Бориславський страйк. * Введено в експлуатацію другу ділянку лінії Катерининської залізниці (Кривий Ріг — Олександрівськ — Царекостянтинівка). ...
Події * 1 січня ** Створена система доменних імен Інтернету. ** Ґренландія виведена з Європейського економічного співтовариства. ** Перша мережа мобільних телефонів Великої Британії, запущена компанією Vodafone. ...
Комар Антон Пантелеймонович
[Повна версія]
Анто́н Пантелеймо́нович Кома́р (*30 січня 1904, Березна Київської губернії — †1985) — український фізик, професор, академік АН УРСР (1948). Біографічні відомості Закінчив Київський політехнічний інститут (1930). Працював у Ленінградському фізико-технічному інституті (1930–1936), Інституті фізики металів у Свердловську (1936–1947), одночасно завідував створеною ним кафедрою рентгеноструктурного аналізу в Уральському університеті (1937–1947). Директор Ленінградського фізико-технічного інституту (1950–1957), завідувач кафедри Ленінградського політехнічного інституту (1951–1969). У довоєнний період в Уральському університеті під керівництвом А. П. Комара створена кафедра рентгеноструктурного аналізу, рентгенівська лабораторія. ...
Альберт Ейнштейн, один з найвизначніших фізиків, який створив теорію відносності Фі́зик — людина, котра досліджує фізику. Це слово можна вживати стосовно науковця або вчителя(-ки), студента(-ки) тощо. Науковців-фізиків поділяють на теоретиків та експериментаторів. Фізики-теоретики за способом мислення посідають проміжне місце між фізиками-експериментаторами та математиками. Іноді деякі теоретико-фізичні школи переплітаються з математичними, так що про їхніх представників стає важко сказати, хто вони — фізики чи математики. Нагороди й премії Найвищою нагородою для фізика є Нобелівська премія, яку вручають починаючи з 1901 року. Першу Нобелівську премію з фізики отримав Вільгельм Конрад Рентген у 1901 році за відкриття ікс-проміння, яке було відкрито професором Іваном Пулюєм за 14 років до публікації В. К. Рентгена. Рентген, проводив свої досліди на лампі Х-променів, яку йому особисто подарував Іван Пулюй. Фізики на банкнотах ...
літію. Вивчення матерії на атомному рівні — одна з пріоритетних задач фізики Синхротрон SOLEIL. Сучасна фізика використовує гігантські експериментальні інструменти. Фі́зика (від природний, природа) — природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами. Це наука про закономірності природи в широкому сенсі цього слова. Фізики вивчають поведінку та властивості матерії в широких межах її проявів, від субмікроскопічних елементарних частинок, з яких побудоване все матеріальне (фізика елементарних частинок), до поведінки всього Всесвіту як єдиної системи (космологія). Деякі з закономірностей, які встановлені фізикою, є загальними для всіх матеріальних систем. До таких можна віднести, наприклад, закон збереження енергії. Такі закономірності називають законами фізики. Фізику вважають фундаментальною наукою, тому що всі інші природничі науки (хімія, геологія, біологія тощо) мають справу з певними різновидами матеріальних систем, які підкоряються законам фізики. Наприклад, властивості хімічних речовин визначаються властивостями молекул та атомів, які їх складають, а ці властивості досліджують в таких галузях фізики, як квантова механіка, термодинаміка та/або електрика (електромагнетизм). Фізика тісно пов'язана з математикою. Фізичні теорії, як правило, побудовані на основі певного математичного апарату, і цей апарат часто набагато складніший в порівнянні з іншими природничими науками. Але відмінність фізики від математики в тому, що фізика принципово зосереджена на описі матеріального світу, тоді як математика має справу з абстрактними ідеями та формулюваннями, які не обов'язково описують певну об'єктивну реальність. Позаяк чіткого поділу не існує, на перетині цих двох наук постала спеціальна дисципліна — математична фізика, яка вибудовує математичні структури фізичних теорій. Загальний огляд фізичної науки ...
Зако́н (, , n) — нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим органом влади), або безпосередньо народом. Відповідно до усталеної світової практики закони (як і інші нормативно-правові акти) в Україні приймаються на підставі Конституції України і повинні відповідати їй. Закони регулюють приватну і публічну сфери суспільних відносин: найбільш важливі питання суспільного устрою, права і свободи громадян, структуру і організацію державної влади, закріплюють правове становище фізичних і юридичних осіб, відносини між ними. Законотворча діяльність Верховної Ради України на сьогоднішній день налічує понад 172 650 законів. Аспекти поняття закону ...
Події * 31 січня — США зробила запуск космічної ракети з шимпанзе Хем на борту. Ракета мала швидкість 8000 км/год і піднялася на висоту 250 км над Землею. Шимпанзе була повернена без пошкоджень. * 13 березня — Чорний понеділок в Києві. Більше 1500 мешканців Куренівки загинули. * 12 квітня — Юрій Гагарін став першою людиною, що побувала у космосі. * 5 травня — Американець Алан Шепард став другою людиною, що побувала в космосі. *31 травня — проголошено незалежність Південно-Африканської Республіки від Великої Британії. ...
Довгаль Олександр Михайлович
[Повна версія]
Олекса́ндр Миха́йлович Довга́ль ( 27 січня 1904, Дебальцеве — 12 березня 1961, Харків) — український радянський графік, член Асоціації революційного мистецтва України у 1925—1932 роках та Харківського відділення Спілки художників України з 1938 року; заслужений діяч мистецтв УРСР з 1951 року. Життєпис Народився року на станції Дебальцеве Бахмутського повіту, Катеринославської губернії, Російської імперії (нині Донецька область, Україна). У 1922—1929 роках навчався у Харківському художньому інституті у Івана Падалки, Олексія Маренкова, Семена Прохорова. У 1920—1930-ті роки працював у сатиричних журналах «Безвірник», «Глобус», «Червоний перець». У 1931—1933 роках викладав у Харківському художньому технікумі. У роки німецько-радянської війни створював агітаційні плакати. У 1940—1950-ті роки працював у газеті «Соціалістична Харківщина», у 1955 році — у журналі «Піонерія», співпрацював із видавництвами як ходожник-ілюстратор. Член ВКП(б) з 1949 року. ...
Події * 18 березня почалася Перша опіумна війна. * 19 квітня — західноєвропейські держави гарантують у «Лондонському протоколі» незалежність та нейтралітет Бельгії, до якої також додається валонська частина Люксембурґу. Велике герцоґство Люксембурґ номінально залишається частиною німецької федерації держав. * Почалась підготовка до видання Літературно-історичного альманаху «Кіевлянинъ». * Перша англо-афганська війна ...
Події * 18 травня — відкрито рух поїздів дільницями »Ясинувата — Синельникове» і «Казанка — Катеринослав». Зданий в експлуатацію залізничний міст через Дніпро. Народились Див. також :Категорія:Народились 1884 * 24 березня — Петер Дебай, нідерландський фізико-фімик, лауреат Нобелівської премії. ...
Чубинський Павло Платонович
[Повна версія]
Павло́ Плато́нович Чуби́нський (, хутір Чубинський, (нині в межах м. Бориспіль, Київська область) — , Київ) — український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор гімну України. Життєпис Пам'ятна дошка в Борисполі, де стояв будинок у якому народився Павло Чубинський Народився 27 січня 1839 р. на хуторі Чубинський (нині — у межах м. Бориспіль, на вулиці Горянській, 14, Київська область, Україна; тоді Полтавської губернії) у небагатій дворянській родині відставного офіцера Платона Івановича Чубинського. Початкову освіту одержав від матері та домашніх учителів. Змалку починає захоплюватися географією, мріє про далекі подорожі. Після закінчення Другої київської гімназії вступає на юридичний факультет Петербурзького університету. Там знайомиться з географом Семеновим-Тянь-Шанським Петром Петровичем, який у свою чергу знайомить Чубинського з видатними географами Миколою Пржевальським та Миколою Миклухо-Маклаєм. ...
Держа́вний Гі́мн Украї́ни — один із головних державних символів України поряд із прапором і гербом. Державним гімном є пісня «Ще не вмерла України і Слава, і Воля»: слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. Офіційна музична редакція ухвалена Верховною Радою 15 січня 1992 року, текст гімну затверджено Законом України «Про Державний Гімн України» 6 березня 2003 року (; . 26 лютого 2022 року Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти закликало музикантів включати в концертні програми та виконувати Державний гімн України в підтримку українського народу. Історія Ноти для голосу та гітари. Автограф Михайла Вербицького Зчіпка «20 років із часу затвердження Державного Прапора України, Державного Герба України і Державного Гімну України» із 2 марок: «Державний Прапор України», «Державний Герб України». 2012 р. ...
Рудольф Людвіг Мессбауер
[Повна версія]
Ру́дольф Лю́двіг Ме́сбауер (; 31 січня 1929, Мюнхен — 14 вересня 2011) — німецький фізик, першовідкривач ефекту Мессбауера, лауреат Нобелівської премії з фізики 1961 року. Біографія Рудольф Мессбауер закінчив гімназію в Мюнхен-Пазинг в 1948. Пропрацювавши близько року у промислової лабораторії, він почав читати лекції у Вищій технічній школі Мюнхена в 1949 і склав іспити на вчену ступінь в 1952. У 1953–1954 працював над проміжною (, — кандидатською) дисертацією у лабораторії прикладної фізики в Мюнхенському технічному університеті (TUM) і асистентом лектора в математичному інституті цього університету. У 1955–1957 працював над докторською дисертацією і провів дослідження на фізичному відділенні Медичного дослідницького інституту їм. Макса Планка в Гейдельберзі, де спостерігав явище резонансного поглинання γ-променів без віддачі — ядерний гамма-резонанс. У 1958 в Мюнхенському технічному університеті під керівництвом професора Майєра-Лейбніца він захистив докторську дисертацію. У тому ж року, знову у Медичному дослідницькому інституті ім. Макса Планка йому удалося одержати пряме експериментальне підтвердження ядерного резонансного поглинання γ-променів без віддачі. Пропрацювавши науковим співробітником у TUM в 1959, він прийняв запрошення Річарда Фейнмана продовжити дослідження поглинання γ-променів в Каліфорнійському технологічному інституті в Пасадені (США) на посаді науковця, потім старшого науковця. У 1961 Мессбауер отримав посаду професора фізики в Каліфорнійському технологічному інституті. З 1965 працював на посаді професора (full professor) в TUM, де він зацікавився областю нейтринної фізики. У 1972–1977 обіймав посаду директора гренобльского інституту їм. Макса фон Лауе і Поля Ланжевена (ILL) і міжнародного реактора із високою потужністю потоку частинок (). У 1977 повернувся до Мюнхена, де виявив, що проведена ним реорганізація наукових кадрів скасована. Продовжив працювати над «загадкою нейтрино», зокрема беручи участь у деяких експериментах з виявлення нейтринних осциляцій в Гесгені і експериментах з вивчення сонячних нейтрино (gallex) в підземній лабораторії Гран-Сассо в Італії. Цим напрямом Мессбауер був настільки захоплений, що продовжвав працювати над ним у свій вільний час, перебуваючи у відставці з 1997 року. ...
Події * 1 квітня — Іран оголосив себе ісламською республікою. Кінець шахського Ірану. * квітень — Набуває сили Європейська валютна система * 24 грудня — СРСР почав окупацію Афганістану. * 27 грудня — Радянськими військовослужбовцями був вбитий президент Афганістану, Амін. ...
Омеляновський Михайло Еразмович
[Повна версія]
Миха́йло Ера́змович Омеляно́вський (* 1 лютого 1904, Київ — † 1 грудня 1979, Москва) — український філософ. Доктор філософських наук (1946). Професор. Академік АН УРСР (від 1948 року). Член-кореспондент АН СРСР (від 1968 року). Перший директор новоствореного інституту філософії АН УРСР. Біографія Народився в сім'ї вчителя. 1931 року закінчив Інститут червоної професури філософії і природознавства в Москві. Від 1931 року працював завідувачем кафедри марксизму-ленінізму Воронезького хіміко-технологічного інституту. ...
Украї́на () — держава, розташована у Східній Європі, охоплює південний захід Східноєвропейської рівнини, частину Східних Карпат і Кримські гори. Межує з Румунією і Молдовою на південному заході, з Угорщиною, Словаччиною та Польщею на заході, з Білоруссю на півночі та з Росією на сході й північному сході. На півдні омивається Чорним та Азовським морями. Площа становить км². Найбільша за площею країна серед повністю розташованих у Європі. Станом на останній перепис (2001), населення України становило 48,4 мільйонів осіб. Основне й корінне населення України — це українці (77,8 % населення на 2001). Також офіційно корінними народами України є кримські татари, караїми та кримчаки. Крім того, значною меншиною є росіяни (17,3 % населення на 2001). Історично однією з найбільших меншин в Україні були також українські євреї. Сучасна Україна, обравши за свій герб знак княжої держави Володимира Великого, проводить свою державність від Русі київських князів династії Рюриковичів IX—XIII століть. За часів свого розквіту, у X—XI століттях, Русь була однією з найбільших і найвпливовіших країн Європи. Після монгольської навали спадкоємцем Русі стало Королівство Руське XIII—XIV століть, що згодом було поглинуте Великим князівством Литовським й Королівством Польським. Велике князівство Литовське стало фактичним продовжувачем традицій Русі. Руські землі в складі Великого Князівства Литовського користувалися широкою автономією. Велике князівство Литовське й Королівство Польське в 1569 році, уклавши Люблінську унію, об'єдналися у федеративну державу Річ Посполиту, опісля чого сучасні українські землі перейшли під владу Корони Королівства Польського. Відновлення української державності відбулося під час Хмельниччини, з 1648 року, наслідком якої стало утворення автономної козацької держави, Гетьманщини, або Війська Запорозького. Обмежену автономність Гетьманщина зберігала до 1764 року, при тому частина земель відійшла до Речі Посполитої, а інша частина знаходилася під протекторатом Московії, які поступово поглинули козацьку державу. Згодом українські землі були розділені між Російською імперією та Австро-Угорською монархією. ...
Кіло (скорочено к), префікс одиниць вимірювання у системі SI, що означає множник 103 або 1000. Офіційно затверджено 1795 року (але вже до цього було у загальному вжитку), походить від , що означає тисяча. Наприклад: * один кілограм (кг) — 1000 грамів (г) * один кілометр (км) — 1000 метрів (м) * один кіловат (кВт) — 1000 ват (Вт) * одна кілокалорія (ккал) — 1000 калорій (кал) * проте один кілобайт (кБ) — 1024 байт (Б) (в інформатиці) Саме слово кіло (подекуди кільо) часто вживається в побуті у значенні кілограма. Особливо в англомовному середовищі популярне скорочення к на позначення тисячі, наприклад, Y2K () називалась проблема збою відліку часу у комп'ютерах у 2000 році. ...
Події 4 листопада Джейдс Рітті запатентував перший касовий апарат * Англо-Зулуська війна Народились Дивись також: :Категорія:Народились 1879 ...
Події * 2 березня — Розпочався збройний конфлікт між СРСР і Китаєм на острові Даманський. * 29 жовтня — Перша — ще не зовсім вдала — спроба дистанційного з'єднання комп'ютерів у мережу в рамках проєкту ARPANET. У 22:30 мережею Arpanet студент Чарлі Клайном відправив перше повідомлення — з Університету Каліфорнії в Лос-Анджелесі в Дослідницький інститут Стенфорду. * 20 липня — екіпаж Аполлона-11 здійснив перший в історії людства посадку на Місяць. * 21 липня — Ніл Армстронг вперше вийшов на поверхню Місяця. ...
Капустянко Микола
[Повна версія]
redirect Капустянський Микола Олександрович
Полі́тика (від — діяльність самоуправління у полісі (місті-державі), а надалі — «мистецтво управління» державою і суспільством) — діяльність з вирішення питань життя суспільства чи певної його частини. Цілеспрямована діяльність, пов'язана з ухваленням відповідальних рішень у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами, державами й народами, пов'язана із боротьбою за здобуття або утримання державної влади, як знаряддя регулювання і формування цих стосунків. Політика є управлінською діяльністю стратегічного рівня щодо внутрішніх та зовнішніх правових стосунків і взаємодій. Це такі інструменти і методи, як дипломатія, торгівля, міграційна політика, співпраця в глобальних проєктах та міжнародна співпраця, наукові та освітні проєкти, силова (військова) конкуренція та політичні, економічні та військові союзи тощо. У широкому розумінні політика — визначена частина, програма або напрям такої діяльності, сукупність засобів (інструментів) та методів для реалізації певних стратегічних інтересів задля досягнення визначених (суб'єктом політичного процесу) цілей в певному соціальному середовищі. Політикою позначають процес прийняття рішень, а також поведінку в суспільно-державних установах. У демократичних суспільствах політику можна спостерігати у взаємодії між певними групами людей у корпоративних, академічних, релігійних інституціях з основою демократичної форми влади та певної політекономічної системи країни. Вивченням політичної, управлінської поведінки, методами досягнення політичної мети займається політологія. Один з теоретиків Гарольд Лассвел дав таке визначення політики: ...
Розмірковування вночі (1891) Філософ — любомудр, шукач істини, мислитель. У вузькому сенсі це спеціаліст з філософії, що займається філософією, розробляє питання світогляду й методології. На побутовому рівні так називають людину, яка має певний досвід життя, розумно, помірковано і спокійно ставиться до всіх явищ у житті, до всіх життєвих труднощів та випробувань. Походження терміна Термін «філософ»,(грец. Φιλόσοφος) старше терміну «філософія», спочатку застосовувався для позначення освіченої людини взагалі. У тому сенсі, в якому він вживався в античності, його вперше використав давньогрецький філософ Піфагор. За повідомленням Діогена Лаертського:Філософію філософією, а себе філософом (любомудром) вперше став називати Піфагор… мудрецем ж, за його словами, може бути тільки бог, а не людина. Бо передчасно було б філософію називати «мудрістю», а того, хто працює з нею в ній — «мудрецем», як якщо б він наточив вже свій дух до межі; а філософ (любомудр) — це просто той, хто відчуває потяг до мудрості. Сократ Платон і Аристотель І в іншому місці, на питання, хто він такий, Піфагор відповідає: «Філософ, що означає любомудр», філософи, за його словами, тяжіють «до єдиної тільки істини». Піфагор не залишив після себе творів, так що перший автор, у якого зустрічається слово «філософ», це Геракліт:Дуже багато повинні знати мужі-філософи.Філософ у Геракліта — це, судячи з уривків його творів, що збереглись до наших часів, «дослідник природи речей», зазначає Кессіді. ...
Люди́на розу́мна (Homo sapiens) — вид роду Людина (Homo) із родини гомінід ряду приматів, єдиний з наявних в теперішній час. Від сучасних людиноподібних мавп, крім анатомічних особливостей, відрізняється значним ступенем розвитку матеріальної та нематеріальної культури (включаючи виготовлення та використання знарядь праці), здатністю до мови та розвиненим абстрактним мисленням. Вид людина розумна сформувався у ході довгого і складного історико-еволюційного прогресу (антропогенезу). За даними Відділу народонаселення Департаменту економічних і соціальних питань Секретаріату Організації Об'єднаних Націй чисельність населення Землі станом на 1 січня 2022 року становить 7,948,118,521 особу. Історія ...
Довідка:Як редагувати статтю
[Повна версія]
[Тексту немає взагалі]
Лебедєв Сергій Олексійович
[Повна версія]
С. О. Лебедєв у 1950-х Сергі́й Олексі́йович Ле́бедєв ( 2 листопада 1902, Нижній Новгород — 3 липня 1974, Москва) — вчений, академік, творець першого в континентальній Європі комп'ютера. Життєпис Навчався в Московському вищому технічному училищі. Впродовж 10 років керував відділом автоматики у Всесоюзному електротехнічному інституті. Академік АН УРСР з 1945 року. Керував (з 1947 року) розробкою у Києві (у передмісті Феофанія) в напівзруйнованій церкві першої в СРСР і у континентальній Європі обчислювальної машини МЕОМ (малої електронної обчислювальної машини, рос. — МЭСМ) у 1950 році. З 1952 року, вже в Інституті точної механіки і обчислювальної техніки АН СРСР (Москва), керував створенням ЕОМ «БЕСМ — 1». На її базі пізніше, під його ж керівництвом, були створені такі радянські ЕОМ, як М-20 тощо. ...
Вікіпедія:Списки осіб
[Повна версія]
[Тексту немає взагалі]
Союз Радянських Соціалістичних Республік
[Повна версія]
Радя́нський Сою́з, офіційна назва — Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (СРСР) — федеративна соціалістична держава в Північній Євразії, яка існувала з 1922 по 1991 рік. Формально — союз декількох національних радянських республік; на практиці — однопартійна диктатура з високим ступенем централізації керівництва та плановою економікою, якою керувала Комуністична партія. Столицею держави була Москва в її найбільшій республіці — Російській РФСР. Іншими великими міськими центрами були Ленінград, Київ, Мінськ, Ташкент, Алмати та Новосибірськ. Після розпаду Британської колоніальної імперії СРСР став найбільшою за площею країною світу, що простягалась понад 10 000 кілометрів зі сходу на захід, перетинаючи 11 часових поясів і понад 7200 кілометрів з півночі на південь. Її територія включала більшу частину Східної Європи, а також частину Північної Європи та всю Північну та Середню Азію. Країна мала п'ять кліматичних зон, таких як тундра, тайга, степи, пустелі та гори. До народів, що проживали на його території, вживалася спільна назва «радянський народ». Коріння Радянського Союзу сягає Жовтневого перевороту 1917 року, коли «більшовики» — радикальна фракція Російської соціал-демократичної робітничої партії на чолі з Володимиром Леніним — скинули Тимчасовий уряд Російської республіки, який раніше замінив монархію. Більшовики створили Російську Радянську Республіку, розпочавши громадянську війну між більшовицькою Червоною армією та багатьма антибільшовицькими силами по всій колишній імперії, серед яких найбільшою фракцією була Біла армія. Згубний ефект війни та політика більшовиків призвели до 5 мільйонів смертей під час голоду 1921—1922 років на Поволжі та Півдні України. Червона армія розширювалась і допомагала місцевим комуністам у захопленні влади, встановлюючи так звані ради, пригнічуючи своїх політичних опонентів та непокірних селян через політику червоного терору та воєнного комунізму. У 1922 році комуністи перемогли, утворивши Радянський Союз з об'єднанням Російської, Закавказької, Української та Білоруської республік. Розпочата Леніним нова економічна політика призвела до часткового повернення вільного ринку та приватної власності, що призвело до періоду економічного підйому. Після смерті Леніна в 1924 році та короткої боротьби за владу, Йосип Сталін прийшов до влади в середині 1920-х. Сталін пригнічував політичну опозицію під час свого правління всередині Комуністичної партії, почав дотримуватись державної ідеології марксизму — ленінізму, завершив нову економічну політику, започаткувавши централізовану планову економіку. Як результат, країна пережила період бурхливої індустріалізації та примусової колективізації, що призвело до значного економічного зростання, а також до організованого ВКП(б) голоду 1932—1933 років та розширило систему таборів ГУЛАГ, засновану ще у 1918 році. Сталін також розпалював політичну параною й організував Великий терор з метою усунення своїх політичних супротивників шляхом масового свавільного арешту великої кількості людей (військових керівників, членів Комуністичної партії, Комінтерну та простих громадян), яких потім відправляли до «виправно-трудових» таборів або засуджували до смертної кари. ...
Мороз Олександр Олександрович
[Повна версія]
Моро́з Олекса́ндр Олекса́ндрович ( , с. Буда, Таращанський район, Київська область, Українська РСР, СРСР) — український політик та громадський діяч, двічі Голова Верховної Ради України у 1994—1998 та 2006—2007 роках. Лідер Соціалістичної партії Олександра Мороза. Кандидат в президенти України на виборах 1999, 2010 та 2019. Життєпис Насправді народився 19 лютого 1944 року в селі Буда Таращанського району Київської області. Через Німецько-радянську війну, що тривала тоді, дитину зареєстрували лише 29 лютого, і власне цей день вважається офіційною датою народження. У 1965 р. закінчив Українську сільськогосподарську академію за фахом «інженер-механік». У 1983 р. — Вищу партійну школу при ЦК Компартії України, отримав диплом політолога. ...
Раннє Середньовіччя Епоха вікінгів Золота доба ісламу Реконкіста Геополітична ситуація Візантію очолює Василій II Болгаробійця. Оттон II Рудий править у Священній Римській імперії. Західним Франкським королівством править, принаймні формально, Лотар. ...
Високе Середньовіччя Золота доба ісламу Реконкіста Київська Русь Геополітична ситуація Візантію очолює Костянтин IX Мономах. Генріх III править Священною Римською імперією, а Генріх I є королем Західного Франкського королівства. ...
Яросла́в Володи́мирович (983 / 987 — 17/20 лютого 1054) — київський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (1015–1018, 1019–1054). Князь ростовський (988–1010) і новгородський (1010–1034). Другий син київського князя Володимира Святославича від полоцької князівни Рогніди. 988 року, за наказом батька, став намісником у Ростові. Був одружений з Інгігердою, шведською принцесою. Після смерті старшого брата Вишеслава переведений до Новгорода. 1014 року намагався унезалежнитися від Києва, відмовився виплачувати батькові данину (Володимир готував похід на Новгород, але 15 липня 1015 року помер). Взяв участь у міжусобній боротьбі за владу з братами, в якій загинули Борис, Гліб і Святослав. 1019 року переміг київського князя Святополка на Альті. 1026 року уклав угоду із братом Мстиславом, поділивши Руську землю по Дніпру; отримав Київ з Правобережжям, а Мстислав — Чернігів з Лівобережжям. Після смерті Мстислава (1036) став одноосібним володарем Русі. Доклав багато зусиль до зміцнення держави. 1036 року розбив і назавжди відкинув від Києва печенігів. На початку 1030-х років відвоював у Польщі червенські міста і Белзьку волость. Здійснив успішні походи проти ятвягів і литовців. Розширив межі середньовічного Києва, спорудивши «місто Ярослава», окрасою якого стали Золоті ворота та Софійський собор (1054). Започаткував укладання першого літописного зводу 1037–1039 років та першого писаного зводу законів — «Руської правди». Мав велику родину, уклав шлюбні відносини з багатьма європейськими правителями. За численні реформи та досягнення, що мали позитивний вплив на розвиток Русі, отримав прізвисько Яросла́в Му́дрий. Помер у Вишгороді, похований у Софійському соборі. У православній церкві прославлений як благовірний (тобто православний святий з монархів). Хрещене ім'я — Георгій (Юрій); також — Ярослав-Юрій Володимирович. У західній традиції — Яросла́в І. У 2008 році був визнаний першим зі ста великих українців за підсумками опитування громадської думки «Великі українці». Життєпис Рік народження Володимир Святославович та Ярослав Володимирович. Зображення 1884 р. ...
Події * січень — в СРСР опубліковане повідомлення про укладення нової радянсько-німецької торговельної угоди «на період від 11 лютого 1941 року до 1 серпня 1942 року». * січень — в СРСР опубліковані перші повідомлення про початок введення військ Німеччини до Болгарії; ТАРС стверджувало, що це діється «без відома та згоди СРСР». * 30 січня — Англійська 8-ма Армія перемагає сили Італії та займає місто Дерна в Лівії. * 1 лютого — всі центральні газети СРСР опублікували детальний виклад виступу А. Гітлера 30 січня. * 2 березня — відбувся марш німецьких військ до Болгарії. ...
Ге́о Коляда́ (Григо́рій Пана́сович; *, Валки Харківської губернії — † грудень 1941, поблизу міста Єльня Московської области) — український поет. Життєпис Народився у сім'ї шевця. Закінчив педагогічні курси імені Григорія Сковороди в Харкові, працював повітовим інструктором позашкільної освіти, вчителем, завідував першою дитячою комуною імені Григорія Петровського (1921—1923) та дитячим містечком імені ВУЦВК у Харкові. 1923 — переїхав до Москви. Навчався в Академії соціального виховання ім. П. П. Блонського (1923—1926) та в Московському інституті інженерів транспорту (1926—1930). 1925—1941 працював у Раднаркомі СРСР, московських вищих навчальних закладах. На початку війни пішов у так зване «народне ополчення», яке воювало на боці сталінського СРСР. Пропав безвісти на протинімецькому фронті. Дебютував 1923 року разом з Олександром Копиленком та Іваном Сенченком у спільній збірці «Штурма». Був членом Спілки селянських письменників «Плуг» та Спілки пролетарських письменників «Гарт», брав участь у московському об'єднанні українських письменників «Село і місто» (СІМ). ...
Події * 14 травня — В Парижі відбулося відкриття II Олімпійських ігор. Наука ...
Корсаков Сергій Сергійович
[Повна версія]
Сергі́й Сергі́йович Корсако́в (3 лютого 1854 — 1 травня 1900) — російський психіатр Життєпис 1875 року закінчив курс медичного факультету при Московському університеті і тут же, у 1887 році, одержав ступінь доктора медицини, представивши як дисертацію досить цінну роботу: «Про алкогольний параліч». З 1892 року професор психіатрії при Московському університеті, з 1899 року — директором психіатричної клініки. Один із засновників експериментальної психологічної лабораторії в Москві в 1886 р. Дав клінічний опис порушення пам'яті на актуальні події, що супроводжується просторовою і часовою дезорієнтацією, яке одержалоназву «корсаковського синдрому» (cerebropathia psychica tokaemica). Корсаков виділив і описав ще одну хворобу — paranoia hyperphantasica. Досить важливим внеском в науково-навчальну медичну літературу є його «Курс психіатрії» (3-є видання, 1914) і журнальні статті (хворобливі розлади пам'яті і їхня діагностика, до психології мікроцефалів, про свободу волі, до питання про піклування душевнохворих вдома й інші). Численні учні Корсакова створили особливу школу психіатрів і невропатологів. ...
Події Січень * 1 січня — Видано закон українського уряду про автокефалію Української Православної Церкви. * 1 січня — Утворено Білоруську РСР. * 3 січня — Українська Національна Рада схвалила постанову про з'єднання Західної Української Народної Республіки з Українською Народною Республікою в Києві. ...
Команов Геннадій Геннадійович
[Повна версія]
Генна́дій Генна́дійович Кома́нов (* — † 27 червня ) — український фахівець в галузі ракетної техніки. Народився 4 лютого 1924. У 1949 — закінчив Дніпропетровський гірничий інститут. Працював на «Південмаші». ...
Події * 31 січня — Вояки оточеної під Сталінградом німецької 6-ї Армії капітулювали разом з маршалом Паулюсом. * 4—6 грудня — відбулась Друга Каїрська конференція, присвячена можливому вступу Туреччини до Другої світової війни * 19 квітня — у Варшавському гетто починається повстання, викликане початком депортації залишків тамтешнього єврейського населення. Німецькі окупанти до 16 травня жорстоко придушили повстання, при цьому загинуло понад 14 тис. мешканців ґетто. * 10 липня — Війська Великої Британії та США висадилися на острові Сицилія. * 11 липня — Сталася Волинська трагедія. ...
Події Наука * Карл Шварцшильд отримав розв'язок рівнянь Ейнштейна навколо сферично-симетричного масивного тіла — метрику Шварцшильда Аварії й катастрофи ...
Мидловський Ісидор Михайлович
[Повна версія]
Ісидор (Сидір) Михайлович Мидловський (криптонім: Т. Ш; 4 лютого 1854, Саджавка — 18 липня 1916, м. Львів) — український актор, театральний діяч і письменник. Народився в селі Саджавці (зараз Надвірнянського району Івано-Франківської області). Закінчив гімназію в місті Станиславові (1873, нині м. Івано-Франківськ) і правничий факультет Львівського університету (1873—1877). 1880 працював у судових установах у Станиславові, 1883—1891 — в судових установах на польських землях Австро-Угорщини. 1891—1913 — в м. Тернопіль: окружного суду, від 1897 — заступник прокурора, 1911—1912 — радник вищого крайового суду. 1890—1910 — режисер аматорського театру, де поставив п'єси І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького, Л. Лопатинського та власні. 1901—1910 — голова хорового товариства «Тернопільський Боян» (1-й голова), діяч «Руської бесіди» та «Міщанського братства» (всі — місто Тернопіль). ...
Іван Франко — один із найбільш значних українських письменників. Письме́нник, письме́нниця — у широкому розумінні — кожна людина, яка пише твори (не обов'язково художні, наукові, вірші також), висловлює власні думки, досвід і бачення світу у письмовій формі. У вузькому розумінні це автор художніх творів; особа, для якої літературна діяльність є професією. Синонімами до слова письменник є літератор, майстер слова, працівник пера. Письменник — загальна назва осіб, що займаються створенням текстів, призначених, як правило, для невизначеного читацького кола. Походження слова Слово «письменник» віддієслівного походження, сталося від дієслова «писати». Раніше текстові твори дійсно писалися «від руки». У XX столітті у зв'язку з розвитком науки й техніки умови письменницької праці змінилися, проте, не зважаючи на те, що більшість письменників і письменниць перейшли на набір текстів на друкарській машинці, а потім і на комп'ютері, слово зберегло своє значення. Класифікація Письменником чи письменницею зазвичай називають людину, для якої вказане заняття є основним або одним з основних. При цьому людина, для якої створення текстових творів є постійним, головним, або одним із головних джерел доходу, вважається професійним письменником. Як в Україні, так і в інших країнах існують професійні письменницькі об'єднання (творчі спілки, асоціації). ...
Тараса Шевченка Пое́т, поетéса (також поéтка) — Людина, яка пише літературні віршовані, прозові і драматичні поетичних творів. // Художник будь-якого виду мистецтва, твори якого відзначаються поетичністю. // Той, хто оспівує, прославляє що-небудь; співець, поет-пісняр, піїт, бард, скальд, піїта, віршомаз. Людина, що поетично сприймає дійсність, поетично ставиться до навколишнього світу. Роботою поета є, по суті, спілкування, висловлювання ідей у буквальному сенсі (наприклад, повідомлення про конкретну подію чи місце), або метафорично. Поети існували з доісторичних часів майже на всіх мовах і створювали твори, які сильно відрізнялися в різних культурах і періодах. У кожній цивілізації та кожній мові поети використовували різні стилі, які змінювалися з часом, що призвело до незліченної кількості поетів, таких же різноманітних, як і література, яку вони створювали (з моменту появи систем письма). ==ІсторіяУ Стародавньому Римі професійних поетів, як правило, підтримували меценати, заможні прихильники, включаючи знать і військових чиновників. Наприклад, Гай Цільній Меценат, друг Цезаря Августа, був важливим покровителем для поетів Августа, включаючи Горація та Верґілія. Тоді як Овідій, відомий поет, був вигнаний з Риму першим Августом. ...
книги на полиці бібліотеки. Літерату́ра (від — буква, літера), іноді книжництво, письменство — сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства. Література відображає та зберігає знання й культуру народу та певного історичного періоду. Водночас вона є різновидом мистецтва, власне, мистецтвом слова, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність за законами краси; результатом творчого процесу автора, зафіксований у відповідному тексті за допомогою літер. Літерату́ра — це форма передачі думки і досвіду через письмо, що є продуктом писемності. Різновиди літератури Література за своїм змістом розмежовується на філософську, політичну, природничу (біологічну, математичну, географічну тощо), юридичну, філологічну, тобто наукову, та художню, призначену спеціально для задоволення пізнавальних, інтелектуальних та естетичних потреб. Сама специфіка художньої літератури є предметом літературознавства, зокрема теорії літератури. ...
Події * 1 січня — видано друком у Львові перше число щоденника «Діло», який виходив до початку Другої Світової Війни. * 27 січня — Томас Едісон запатентував електричну лампу розжарювання. * 3 травня — відкрито перший в Україні львівський кінний трамвай * 1 вересня — битва під Кандагаром. * листопад — засновано Черкаську прогімназію, пізніше Першу Міністерську гімназію. Тепер — Перша міська гімназія м. Черкас. ...
Владко Володимир Миколайович
[Повна версія]
Володи́мир Микола́йович Владко́ (справжнє прізвище Єре́мченко, , Петербург — , Київ) — український письменник-фантаст, журналіст та театральний критик. Біографія Народився в родині службовця. Початкову освіту здобув у реальному училищі, згодом закінчив Інститут народної освіти. Таким чином майбутній письменник мав глибокі та всебічні знання, вільно володів англійською мовою і латиною, знав про найновітніші відкриття в галузі науки і техніки. Рано втратив батька, почав працювати журналістом у різних друкованих виданнях. Його книги почали друкуватися з грудня 1917 року. Перша книга «Донбас — золота країна» (1930). Як письменник-фантаст дебютував повістю «Ідуть роботарі», відзначеною в 1929 році премією на всеукраїнському конкурсі. Потім одна за одною виходять його книги: «Чудесний генератор», «Аргонавти Всесвіту», «12 оповідань», «Нащадки скіфів». У «Чудесному генераторі» письменник, полишивши космічні світи, звертається до земних проблем, ніби передбачаючи епоху радіолокації та телебачення, велике майбутнє хвиль ультракороткого діапазону. Зовсім в іншому, на перший погляд, навіть несподіваному плані написано роман «Нащадки скіфів». Письменник спрямовує свій погляд не в майбутнє, як це властиве науковій фантастиці, а в минуле. ...
Інформа́тика (, ; ) — наука про інформацію, методи та засоби її опрацювання, у тому числі за допомогою обчислювальних систем. Інформатика охоплює як теоретичні дисципліни - алгоритми, теорію обчислюваності, теорію інформації та автоматизацію, так і практичні - розробку та впровадження апаратного та програмного забезпечення. Інформатика, як наука, зазвичай вважається областю академічних досліджень, на відміну від комп'ютерного програмування. Алгоритми та структури даних займають ключове місце в інформатиці, теорія обчислюваності стосується абстрактних моделей обчислень і загальних класів задач, які можна розв'язати з їх допомогою. Криптографія та комп'ютерна безпека передбачають вивчення засобів безпечного збереження даних, зв'язку та запобігання вразливостям безпеки інформаційних систем. Комп’ютерна графіка та обчислювальна геометрія спрямовані на створення зображень та їх опрацювання. Теорія мов програмування розглядає різні способи опису обчислювальних процесів, теорія баз даних стосується управління сховищами даних. Вивчення взаємодії людина-комп’ютер спрямоване на дослідження інтерфейсів, через які взаємодіють люди та комп’ютери, а інженерія програмного забезпечення зосереджується на дизайні та принципах розробки програмного забезпечення, в таких областях, як операційні системи, мережі та вбудовані системи, досліджують принципи та дизайн складних систем. Архітектура комп’ютера описує конструкцію компонентів комп’ютера та обладнання, що керується комп’ютером. Штучний інтелект і машинне навчання спрямовані на реалізацію за допомогою комп'ютерів таких процесів. як вирішення проблем, прийняття рішень, адаптація до навколишнього середовища, планування та навчання. У рамках досліджень штучного інтелекту комп’ютерний зір спрямований на розпізнавання й опрацювання даних із зображень і відео, обробка природних мов спрямована на розпізнавання й опрацювання текстових і лінгвістичних даних. Основне завдання інформатики полягає в тому, щоб визначити класи задач та типи процесів, які можна автоматизувати. Основні принципи Виконання поставлених перед нею завдань обчислювальна машина може забезпечувати за допомогою переміщення певних механічних частин, руху потоків електронів, фотонів або завдяки використанню ефектів від інших добре вивчених фізичних явищ. На сьогодні більшість найпоширеніших типів використовуваних обчислювальних машин — електронні обчислювальні машини. Архітектура обчислювальних машин може безпосередньо моделювати розв'язувану проблему, максимально близько (у значенні математичного опису) відображаючи досліджувані фізичні явища. Так, електронні потоки можуть використовуватися як моделі потоків води при моделюванні гребель або дамб. Сконструйовані таким чином аналогові обчислювальні машини були звичними у 1960-х роках, проте сьогодні є достатньо рідкісним явищем. У більшості сучасних обчислювальних машин задачу спочатку описують у математичних термінах, при цьому всю необхідну інформацію представляють у двійковому вигляді (у вигляді одиниць і нулів), після чого дії з її обробки зводяться до застосування простої алгебраїчної логіки. Оскільки практично всю математику може бути зведено до виконання булевих операцій, достатньо швидку електронну обчислювальну машину може бути застосовано для розв'язання більшості математичних завдань (а також і більшості таких завдань з обробки інформації, які може бути легко зведено до математичних). ...
Евклід, математик що жив у Давній Греції в 3 ст. до н. е. роботи Рафаеля Матема́тика ( — наука, знання, вивчення) — наука, яка первісно виникла як один з напрямків пошуку істини (у грецькій філософії) у сфері просторових відношень (землеміряння — геометрії) і обчислень (арифметики), для практичних потреб людини рахувати, обчислювати, вимірювати, досліджувати форми та рух фізичних тіл. Пізніше розвинулась у доволі складну і багатогранну науку про абстрактні кількісні та якісні співвідношення, форми і структури. Загальноприйнятого визначення математики немає. Початково її використовували для підрахунку, вимірювання, а також для вивчення форм і руху фізичних об'єктів шляхом дедуктивних розмірковувань і абстракцій. Математики формулюють нові висновки та намагаються з'ясувати їхню правдивість, виходячи із вдало вибраних аксіом і визначень. Визначення математики * Чим займається математика, як не порядком і відношенням (Арістотель) * До математики належать лише ті науки, в яких розглядається порядок чи міра, і несуттєво, чи перебувають вони в цифрах, фігурах, зірках, звуках чи в чомусь іншому, де шукають цей порядок і міру. Отож має бути якась спільна загальна наука, яка пояснює те, що стосується порядку і міри, не розглядаючи ніяких окремих предметів, і не треба придумувати нове ім'я цієї науки, а використати старе, вже постійно вживане ім'я Математика універсальна (Рене Декарт) * Математика — це наука, що розглядає кількість у матеріальних об'єктах, або, на думку інших, наука, що вивчає кількість абстрактну, не зачіпаючи того, чи вона міститься в матеріальних тілах чи поза ними (Феофан Прокопович) * Математика — це мова, якою написано книгу природи (Галілео Галілей) ...
Інформація (''від «роз'яснення, уявлення, поняття про що-небудь» ← informare «надавати вигляд, форму, навчати; мислити, уявляти») — відомості незалежно від форми їх подання.
Незважаючи на широку поширеність, поняття інформації залишається одним із найбільш дискусійних у науці, а термін може мати різні значення у різних галузях людської діяльності .Норберт Вінер: Інформація — це не матерія і не енергія, інформація — це інформація''. Визначень інформації існує безліч:
* відомості про предмети, факти, ідеї і т. ін., якими можуть обмінюватися люди в рамках конкретного контексту (ISO/IEC 10746-2:1996);
* відомості щодо фактів, подій, речей, ідей та понять, які у певному контексті мають конкретний зміст (ISO/IEC 2382:2015);
* відомості про суб'єкти, об'єкти, явища та процеси (ДСТУ 2226-93);
* документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі (Закон України «Про інформацію»).
...
Кіберне́тика ( — «мистецтво управління» від — «керманич», «стерновий») — наука про загальні принципи керування в комплексі складними (множинними) системами різноманітної природи походження (наприклад, у технічних, біологічних, соціальних та ін.). Інше значення — наука (чи мистецтво) керування (управління) складними системами різноманітної природи походження на основі знань, що сформовані на зворотних зв'язках. За визначенням Глушкова — наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних системах управління. Загальна інформація Слово «кібернетика» вперше вжив як термін для управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон. Кібернетика як наука виникла лише в 40-х роках XX століття. У 1948 році з'явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики — «Кібернетика, або Управління та зв'язок у тварині та машині». Автор її — відомий американський учений Норберт Вінер. ...
Володимир Винниченко
[Повна версія]
REDIRECT Винниченко Володимир Кирилович
Події Січень * 1 січня — у Санкт-Петербурзі з Неви витягли тіло мертвого Григорія Распутіна, царського радника. * 1 січня — Едмунда Шультеса обрано президентом Швейцарії. ...
Промислова революція Російська імперіяНаполеонівські війни Геополітична ситуація Імператор Російської імперії — Олександр I (до 1825). Україну розділено між двома державами. Королівство Галичини та Володимирії належить Австрії. Правобережжя, Лівобережя та Крим належать Російській імперії. Задунайська Січ існує під протекторатом Османської імперії. В Османській імперії править султан Селім III (до 1807). Під владою османів перебувають Близький Схід та Єгипет, Середземноморське узбережжя Північної Африки, частина Закавказзя, значні території в Європі: Греція, Болгарія і Сербія. Васалами османів є Волощина та Молдова. ...
Події * В ПАР прокладена перша залізнична лінія Кейптаун — Велінгтон, протяжністю 72 км. * Пекінський договір Наука * Знайдено перші залишки археоптерикса — відбиток пера. ...
Маркевич Микола Андрійович
[Повна версія]
Мико́ла Андрі́йович Марке́вич (, с. Дунаєць — ) — український історик, етнограф, фольклорист, поет і композитор. Життєпис Народився в с. Дунаєць, нині Глухівський район, Сумська область, Україна в сім'ї поміщика Андрія Івановича Маркевича (колишнього імперського дипломата в м. Дрезден і м. Константинополь), родовід якого бере початок з вищої гетьманської адміністрації XVII—XVIII ст. Отримав у спадок від батька Івана Андрійовича близько 700 кріпаків, маєток у селі Турівці Прилуцького полку і будинок у Москві. Матір'ю Миколи Андрійовича була графиня Анастасія Василівна Гудович гербу Одровонж. У 1804–1809-х мешкав у свого діда в с. Полошках (нині Глухівського району), потім у прабаби й у тітки П. І. Скоропадської в с. Дунаєць, а з 1809 — в Сокиринцях (нині Срібнянський район Чернігівської області), у с. Васьківці, згодом (до 1814) в с. Рудівці (нині Прилуцький район Чернігівської області). У чотирирічному віці умів читати й писати російською, французькою й німецькою мовами. З 21 березня 1814 навчався в приватній школі Павла Білецького-Носенка в селі Лапинці під Прилуками. ...
Події * 10 січня — утворені Запорізька, Кіровоградська і Сумська області УРСР * 4 березня — німецьким урядом була прийнята постанова, за якою легалізовувалося примусове долучення до роботи єврейського населення Третього Рейху. * 14 березня — Угорщина розпочала війну проти Карпатської України * 15 березня — в місті Хуст проголошено незалежність Карпатської України * 28 березня — генерал Франко захопив Мадрид. ...
Колесник Раїса Самсонівна
[Повна версія]
Раї́са Самсо́нівна Коле́сник (8 лютого 1939, Буринь, Сумська область) — українська оперна, камерна співачка, лірико-колоратурне сопрано. Депутатка Верховної Ради УРСР 9—10-го скликань. Біографічні відомості Народилася 1939 року в місті Буринь Сумської області. На конкурсі самодіяльності її талант розгледів Григорій Верьовка, після чого, не знаючи нотної грамоти, була прийнята в Київську консерваторію імені П. Чайковського. 1964 року закінчила Київську державну консерваторію імені Чайковського, клас Марії Едуардівни Донець-Тессейр. 1964 року стала солісткою Донецького державного академічного російського театру опери і балету, виконувала партії Марфи, Іоланти, Джильди, Віолетти, Мікаели, Лакме, Оксани і опери «Запорожець за Дунаєм», Єлизавети в опері Мейтуса «Ярослав Мудрий» та інші. Також виступала як концертна співачка. Член КПРС з 1969 року. ...
Події * 8 лютого — у Монреалі створено українське видавництво «Новий Світ» * 28 липня — початок Першої світової війни — Австро-Угорщина оголосила війну Сербії * 6 серпня — Австро-Угорська імперія оголосила війну Російській імперії, а Сербське королівство — Німецькій імперії. * 5 вересня — у Лондоні між Великою Британією, Францією та Російською імперією підписана Угода про неукладення сепаратного миру. * 18 вересня — у Петрограді підписана таємна Російсько-румунська угода. ...
Будинок, в якому жив Іван Багряний. Охтирка Іва́н Багря́ний (справжнє ім'я: ''Лозов'яга Іва́н Па́влович (також: Лозов'ягін''); , Охтирка, Харківська губернія, Російська імперія — 25 серпня 1963, Новий Ульм, Баварія, Федеративна Республіка Німеччини) — український поет, прозаїк, драматург, публіцист, журналіст та політичний діяч. Голова Української національної ради. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1992, посмертно), номінант на Нобелівську премію з літератури (1962). Життєпис Становлення Народився в сім'ї муляра Павла Петровича Лозов'яги. Мати — Євдокія Іванівна Кривуша — походила із заможного селянського роду із села Куземин біля Охтирки. У сім'ї, крім Івана, виховувалися також син Федір і дві дочки — Неоніла та Єлизавета. У шестирічному віці почав навчатися в церковнопарафіяльній школі, потім закінчив в Охтирці вищу початкову школу. 1920 року вступив до технічної школи слюсарного ремесла, потім — до Краснопільської школи художньо-керамічного профілю. ...
Федькович Осип-Юрій Адальбертович
[Повна версія]
О́сип Ю́рій Федько́вич (повне ім'я і прізвище — Осип Домінік Гординський де Федькович; псевдоніми: Гуцул-Невір, Юрій Коссован, О. Ф. та ін.; 8 серпня 1834, Путила — 11 січня 1888, Чернівці) — український письменник-романтик, передвісник українського національного відродження Буковини. Життєпис Юрій Федькович у 1862 р. Народився в родині небагатого шляхтича-службовця Адальберта Федьковича герба Сас в містечку Сторонці-Путилові на буковинській Гуцульщині (тепер смт. Путила Чернівецької області). Учився в Чернівецькій німецькій реальній школі (1846—1848), пізніше працював у Ясах і Нямці (Молдова, 1849—1852). Відбував військову службу (1852—1863) в Семигороді, 1859 року став поручником; тоді ж брав участь у поході австрійського війська до Італії, під час якого написав перший вірш українською мовою — «Нічліг» (1858). Писав спочатку німецькою мовою. Для написання ранніх віршів українською використовував латинську абетку, бо кирилиці не знав. По звільненні з військової служби працював війтом у рідному містечку, був шкільним інспектором Вижницького повіту (1869—1872). ...
Франко Іван Якович
[Повна версія]
Іва́н Я́кович Франко́ (, Нагуєвичі, Дрогобицький повіт, Самбірський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська Імперія — , Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії (1893), доктор габілітований (1895), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1899), почесний доктор Харківського університету (1906). Член Всеукраїнського Товариства «Просвіта». Упродовж своєї понад 40-літньої творчої активності Франко надзвичайно плідно працював як оригінальний письменник (поет, прозаїк, драматург) і перекладач, літературний критик і публіцист, багатогранний науковець — літературо-, мово-, перекладо- й мистецтвознавець, етнолог і фольклорист, історик, соціолог, політолог, економіст, філософ. Його творчий доробок, писаний українською (більшість текстів), польською, німецькою, російською, болгарською, чеською мовами, за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів. Усього за життя Франка окремими книгами і брошурами було понад 220 видань, у тому числі понад 60 збірок його оригінальних і перекладних творів різних жанрів. Він був одним із перших професійних українських письменників, тобто заробляв на життя літературною працею. Біографія Батьки Іван Франко народився 27 серпня 1856 року в присілку Війтова гора (Слобода) села Нагуєвичі Самбірського округу Королівства Галичини та Володимирії. ...
Глазовий Павло Прокопович
[Повна версія]
Павло Прокопович Глазовий (* 30 серпня 1922, Новоскелюватка, Казанківський район, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР — † 29 жовтня 2004, Київ, Україна) — український поет-гуморист і сатирик. Автор поеми «Слався, Вітчизно моя!», 13 книжок сатири та гумору, 8 книжок для дітей. Заслужений діяч мистецтв України. Життєпис Народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім'ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 році був призваний служити в армії. Учасник Великой-Вітчизняной війни. Після війни навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня . Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. ...
Загребельний Павло Архипович
[Повна версія]
Загребе́льний Павло́ Архи́пович (25 серпня 1924, с. Солошине, Кобеляцький район, Полтавська губернія, Українська РСР, СРСР — 3 лютого 2009, Київ, Україна) — український письменник, сценарист, Герой України (2004), лауреат Державної премії СРСР, Шевченківської премії. Депутат Верховної Ради СРСР 10–11 скликань (1979–1989), депутат Верховної Ради УРСР 9-го скликання (1975–1980). Кандидат у члени ЦК КПУ (1976–1981), член ЦК КПУ (1981–1990). Життєпис Народився в селищі Солошине, що на Полтавщині. Мати хлопця Варвара померла рано, коли йому виповнилося 6 років. Ростила Павла Загребельного мачуха, з якою у нього були досить важкі стосунки. 1941 року закінчив десятирічну середню школу; вчорашній випускник, ще не маючи повних сімнадцяти років, пішов добровольцем до армії. Був курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь у Битві за Київ, у серпні 1941 р. був поранений. Після шпиталю знову військове училище, знову фронт, тяжке поранення в серпні 1942 р., після якого — полон, і до лютого 1945 р. — нацистські концтабори. Освіта та праця в журналістиці ...
Події * Лютий 1994 рік– перемога Оксани Баюл на зимових Олімпійських іграх. Їй на той час було 16 років. * березень — Парламентські вибори в Італії 1994. Перемога новостворених партій «Вперед, Італіє», «Ліга Півночі», «Національний альянс». * 15 березня. ** відбулося одруження Алли Пугачової і Філіпа Кіркорова; ** прийнята Конституція Республіки Білорусь; ...
Події * 17 липня — Підписана Російсько-японська угода у Петербурзі. * У Боснії створено сербами політичну партію - Сербська Народна Організація. Її основними вимогами була повна автономія Боснії і Герцеговини й демократичні перетворення в краю. * Мусульманська Народна Організація- політична партія мусульман в Боснії. Вона спрямовувала свої зусилля на здобуття церковно-освітньої автономії для мусульманського населення. З виникненнями цих двох партій відновилася співпраця між сербами і мусульманами на ґрунті протидії можливій австро-угорській анексії Боснії та Герцеговини. * Хорватське Народне Об`єднання (1907-1908) - політична організація, яка відстоювала хорватські національні інтереси, залишаючись лояльним до уряду австро-угорської влади. ...
Менделєєв Дмитро Іванович
[Повна версія]
Дмитро́ Іва́нович Менделє́єв (; , Тобольськ — , Санкт-Петербург) — російський хімік, один з авторів періодичної таблиці хімічних елементів. У 1882 році Лондонське королівське товариство присудило золоті медалі Деві з формулюванням «За відкриття періодичних співвідношень атомних ваг» спільно Менделєєву й німецькому хіміку Лотару Юліусу Маєру. Життєпис І. Ю. Рєпіна Дмитро Іванович Менделєєв народився 8 лютого 1834 року у Тобольську, у родині директора місцевої гімназії. З 1850 року навчався на фізико-математичному факультеті Петербурзького педагогічного інституту, який у 1855 році закінчив його із золотою медаллю. Відтак його було направлено учителем гімназії спочатку до Сімферополя, а потім до Одеси, де він працював у Рішельєвському ліцеї. У 1856 році Дмитро Менделєєв відправився до Петербургу й захистив магістерську дисертацію за темою «Про питомі об'єми», після чого на початку 1857 року його було прийнято приват-доцентом на кафедру хімії Петербурзького університету. У 1859–1861 роках він перебував у науковому відрядженні в Німеччині, у Гейдельберзькому університеті. У 1860 році Менделєєв взяв участь у роботі першого міжнародного хімічного конгресу в Карлсруе. ...
Redirect Белза Ігор Федорович
Кецало Зеновій Євстахович
[Повна версія]
Зено́вій Євста́хович Ке́цало (*12 лютого 1919, Добрівляни — †14 серпня 2010, Львів) — український художник. Біографічні відомості Народився селі Добрівляни на Ходорівщині у сім'ї залізничника. У 1933–1938 роках навчався у львівській Художньо-промисловій школі. Тут він освоював мистецтво рисунка і композиції, ліплення і графічного ремесла, олійного і фрескового живопису, вчився розтирати фарби. Навчався у Краківській академії мистецтв (1938–1939). Навчався у викладачів: Казимир Дуніковський, Ян Генрик Розен, Казимир Сіхульський, Людвік Тирович. На початку Другої світової війни викладав креслення і малювання у Ходорівській середній школі, а потім переїжджає до Львова. 1941 року призваний до армії. За «антирадянську пропаганду» переведений до штрафбату, а згодом засуджений до 8 років таборів і 3 років позбавлення громадянських прав. Термін ув'язнення відбув на Уралі. У 1953 році одружився. Дружина Наталія — лікар за фахом. Діти: донька Оксана та син Андріан. ...
Події Наука * б.д. — Засновано Український науковий інститут Гарвардського університету. * б.д. — вийшла друком перша у світі «Енциклопедія кібернетики» за редакцією В. Глушкова (українською мовою, Київ). *3 грудня — Американський «Піонер-10» («Пайонір-10») став першим космічним апаратом який пролетів біля Юпітера. ...
Мушак Юрій Федорович
[Повна версія]
Юрій Федорович Муша́к (12 лютого 1904, с. Бряза, нині с. Козаківка, Болехівська міська рада — 22 листопада 1973, Львів) — український перекладач, педагог, літературознавець, доцент Львівський національний університет імені Івана Франка.
Пам'ятник у Козаківці
Біографія
Народився Юрій Мушак 12 лютого 1904 року у бойківському селі Брєзі (Долинський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, тепер Козаківка, Болехівська міська рада, Івано-Франківська область. Був дуже здібним хлопцем, мав феноменальну пам'ять і за свій талант був зарахований до Долинської гімназії. У Долині Юрко Мушак запам'ятався тим, що вивчив напам'ять старогрецькою всю «Одіссею» та декламував її на багатьох урочистостях. Пізніше за сприяння місцевого пароха (який сплачував за навчання юнака) та наставників — юний бойківчанин подався на науку до Відня. Худорлявий і жилавий, він рідко засиджувався за авдиторним столом, за що одна із студентських груп назвала Юрія Федоровича «Живчиком».
Закінчивши Львівську гімназію (1928) та відділення класичної філології Віденського університету (отримав ступінь магістра філософії), Юрій Мушак повернувся в Галичину задля викладацької праці. Від січня 1939 року викладав українську та латинську мови в Тернополі в місцевій гімназії товариства «Рідна школа», з жовтня 1939-го — в середній школі № 1. Під час німецько-радянської війни викладав у Львівській духовній семінарії. Від осені 1944-го працював у Львівський національний університет імені Івана Франка на кафедрі української мови, з 1946-го — старшим викладачем, від липня 1971 — доцентом Львівського університету (кафедра класичної філології). Це була компанійська та веселої вдачі людина, а ще новатор та палкий прихильник українства (''бувало, на його заняттях студенти слов'янської філології співали латиною в інтерпретації викладача і водночас «дириґента» «Розпрягайте, хлопці, коні» та інших пісень, навіть стрілецьких'')
...