Повна версія

Володи́мир Костянти́нович Високович ( , Гайсин, Україна — ) — патологоанатом, бактеріолог та епідеміолог, доктор медицини, професор.

Життєпис Народився 2 (14 березня) 1854 року в Гайсині. У 1871 році Високович завершив навчання у із золотою медаллю, і вступив до Харківського університету на медичний факультет, закінчив навчання у 1876 році. Залишений як вибраний стипендіат при університеті. У зв'язку з російсько-турецькою війною 1877—1878 років його мобілізували як військового лікаря і відправили на Кавказ; у шпиталях Тіфлісу, Абастумані, Єревана набував фаху прозектора й ординатора. У 1878 році Високовича відрядили до Харкова в клініки університету, в 1879 році його направили до клінік Харківського військового шпиталю. У 1880 році медичний факультет Харківського університету обрав лікаря Високовича на 2 роки як стипендіата (на сьогодні — докторанта) — задля приготування до професорського звання по предмету «патологічна анатомія». У 1881 році стипендіат Високович склав екзамен на ступінь доктора медицини — дисертація «О заболевании кровеносных сосудов при сифилисе», після прилюдного захисту дисертації у травні 1882 року йому присудили відповідний науковий ступінь (). З 1884 року — професор Харківського університету, з 1895 — в Київському університеті.

Київський період Меморіальна дошка Володимиру Високовичу на будинку колишнього Патологоанатомічного інституту (Київ, бульвар Шевченка, 17) У Києві по переїзду з Харкова професор Високович очолив кафедру патологічної анатомії — Патологоанатомічний інститут (заснований з ініціативи професора Г. М. Мінха у 1887 році) і насамперед продовжив науково-творчі зв'язки Патологоанатомічного інституту Університету святого Володимира із патологоанатомічними інститутами університетів Німеччини та Чехії.

У 1895 році разом з професорами Лешем, Садовенем і В. Д. Орловим очолив перший хіміко-мікроскопічний кабінет при Товаристві київських лікарів.

У 1901 році читав лекції з бактеріології та патанатомії чуми в рамках курсу підвищення кваліфікації київських лікарів щодо цього захворювання У 1903 році увійшов до складу комісії Київського університета, яка розглянула вимогу Товариства захисту тварин обмежити досліди на тваринах У 1906 році очолив комісію курсів для підвищення кваліфікації лікарів.

У Києві 1908 року Володимир Високович створив кафедру патологічної анатомії Жіночого медичного інституту і очолював її до 1911 року. В 1910 році був директором (за сумісництвом) Київського Бактеріологічного інституту (нині — Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського НАМН України).

Помер 26 травня 1912 року. Поховали його у Києві на Байковому кладовищі. Товариші, друзі й шанувальники Володимира Костянтиновича Високовича спорудили мистецький надгробок із чорного лабрадориту з портретом небіжчика у ніші медальйонної форми. Могила Володимира Високовича

Родина Одружився з вдовою лікаря Ольгою Володимирівною Ковалевською, народженою Олександровою, яка мала від першого шлюбу сина Леоніда 1876 року народження. У них народилися сини Євгеній (1887), Миколай (1889) та дочка Ніна (1880).

Наукові дослідження У дослідженні дисертаційного матеріалу докторант Високович застосовував новий метод — мікротомні зрізи із фіксованих тканин. Науковець виявив, що при розростанні інтими артерій мозку при сифілісі «стойкие клеточньїе злементьі соедини-тельной ткани образуются не из лейкоцитов, а из подвижных фибробластов — гистиогенного, а не кровяного происхождения» — це були переконливі дані патологічної гістології сифілітичного ендартериїту докази гістогенезу грануляційної тканини. Дисертація відкривала авторові шлях на кафедру патологічної анатомії університету і створила йому європейське ім'я. У березні 1884 р. доктора медицини Високовича відрядили у Німеччину та Францію. Вчений знав німецьку мову і розумів французьку, завдяки чому він міг спілкуватися з багатьма відомими європейськими науковцями, друкувати свої наукові праці.

Працюючи в німецькій лабораторії Флюгге розробив експериментальну модель інфекційного ендокардиту.

Щодо мікроорганізмів, упорснутих у кров теплокровних тварин, автор дійшов наступних висновків: * неушкоджені тканини і органи тварин непрохідні для мікроорганізмів; * мікроорганізми швидко зникають з крові в паренхіматозних органах, тому що їх захоплюють фагоцити — фіксовані сполучно¬тканинні елементи, ендотеліальні клітини капілярів і речови-на між ендотелієм.

Зробив низку відкриттів у галузях патологічної анатомії, бактеріології та епідеміології. Він удосконалив методи імунізації проти чуми, сибірки, правця, черевного тифу.

Високович розробив вчення про ретикуло-ендотеліальну систему (нині її називають системою мононуклеарних фагоцитів).

Одним із перших опрацював проблему фагоцитозу.

Його вважають засновником харківської школи патологоанатомів.

Брав активну участь у боротьбі з багатьма епідеміями чуми, зокрема епідемія чуми в Бомбеї у 1896-1897 роках. У 1908 році очолив боротьбу з холерою в Києві.

1901 року вперше описав з території України випадок альвеолярного ехінококозу, спричиненої гельмінтом Echinococcus multilocularis.

Нагороди і титули * Колезький радник * Орден Святої Анни 3-го ступеня * Орден Святого Станіслава 3-го ступеня * Темнобронзова Медаль «На згадку про війну 1877–1878 років»

Примітки

Джерела * Життя, присвячене людям: до 160-річчя від дня народження Володимира Костянтиновича Високовича / уклад. : Л. Є. Корнілова, Є. О. Корнілова, С. П. Руда, О. А. Юрчишина ; Нац. наук. мед. б-ка України, Наук. б-ка Вінниц. нац. мед. ун-ту ім. М. І. Пирогова. — Київ, 2014. — 82 с. — (Товариство київських лікарів в особах). * Кнопов М. Ш., Тарануха В. К. Видный ученый и организатор санитарно-эпидемиологического дела (к 100-летию со дня смерти профессора В. К. Высоковича) // Эпидемиология и инфекционные болезни. 2012. № 3. * Ігор Шаров. Вчені України: 100 видатних імен. — К.: АртЕк, 2006. ISBN 966-505-054-0 (С.?)

Посилання * Сергій Старченко, Володимир Благодаров. Високович Володимир Костянтинович (1854–1912) До 150-річчя від дня народження * Лихтенштейн Т. Г. К истории отечественной микробиологии . К., 1958 * Влодзімеж Високович, герой-патоімунолог! Польська спадщина в Харкові в ХІХ - ХХ ст. віртуальна мапа екскурсій * ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДУ “ІНСТИТУТ МІКРОБІОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ ІМ. І.І. МЕЧНИКОВА НАМНУ”. НАМН України, 30.06.2020 * Рада, 16 (29) травня 1912. libraria.ua