ЯД
[Повна версія]

Я занимаюсь кино, и самая близкая мне тема - это запрет к показу фильма или
присваивание ему зрительского рейтинга. Последний опыт был показательным.
Фильму "Детки в порядке", который мы выпускали в кинопрокат, поставили
ограничение по возрасту - 18 лет. В Канаде этот фильм можно смотреть будучи
тринадцатилетним, в Великобритании - 15-летним.

Ограничение в 18 лет означает, что украинские кинотеатры не имеют права
показывать картину до 18.00. Если руководствоваться этой логикой, то сигареты
в ларьках должны продаваться только после шести вечера.
...

Сім
[Повна версія]

"Рубці від війни назавжди"

"Мені не потрібні гроші, мені потрібна школа для дівчаток у моєму селі".

"Бурка - чудовий спосіб замаскуватися".

Реклама:

"Якщо кладете за основу рівноправність, то мусите переконатися, що за столом
сидять усі, що чути кожен голос".
...

Зло
[Повна версія]

Наша планета серйозно хвора – хто б сумнівався? Але не будемо загадувати, що
саме не так і чому. Лише, піднявшись трохи вище, спробуємося глянути на
проблему більш загально.

**Ми – боги?**

В природі не існує добра і зла – окрім того, що сприяє розвитку життя. А тому
й не можна говорити так: _"добре_ ", _"погано"_ , _"все не так, як має бути"_.
Але ж – говоримо! Чому? Тому, що будучи живими, наділеними свідомістю
організмами, ми звикли оцінювати все виходячи зі своєї суб’єктивної точки
...

Куля
[Повна версія]

Почав писати ці рядки ще до війни з Росією, а тепер, коли закінчую – війна.
Тому в тексті з’явилися слова, яких вчора не могло бути, але починалося все
рядком:

**До двохсотріччя з дня народження Тараса Шевченка.**

Куля шукала його довго. Знайшла.

Реклама:
...

Яйця
[Повна версія]

\- А у нас тут на днях Потапа з Настьою закидали яйцями, - зустрічає мене
свіжою новиною подруга на вокзалі в Тернополі. - Сказали, що за
російськомовність і бездуховність.

Ну, про російськомовність я промовчу, щоб не піддувати повітря в вітрила
тролів у коментарях під моєю колонкою. А щодо бездуховності — то так:

\- Квитки були від ста до трьохсот гривень за сидячі місця в "Березілі". І
поприходили в основному десятирічні діти зі своїми батьками.
...

Піст
[Повна версія]

Якщо в місті весна вже давалася в знаки, то тут на Перевалі на весну ще і не
благословлялось.

В Чернівцях я жартував з друзями, що природа нам доправила демо-версію весни,
але люди не поспішають купувати її ліцензійний продукт.

За такими спостереженнями і настроєм я дістався до вуйка Дезя після зимової
перерви.

Реклама:
...

Кінь
[Повна версія]

Я прокинувся і озирнувся навкруги. Світало. У лузі переді мною у тумані
ховалась річка, а на протилежному боці лугу біля жердок, що формували межу
городів, стояв кінь. Він спав.

Мені щойно снилось величезне яблуко, і лежало воно біля дідової хати, і було
воно заввишки з дику грушу, що росла за хатою в кущах бузку. Бузок не цвів, це
я знав напевно, і поки намагався зрозуміти, чому яблуко таке величезне –
завбільшки з хату – відчув, що мій лікоть промок від ранкової роси.

Відчуття вологи і холоду відволікло мене, і я став гадати, а що сниться коню.
...

Шумы
[Повна версія]

Старший сосед - папа, устроил дома спортзал. Тренирует сына. Хочет, чтобы он
вырос здоровым и крепким. Но пока он растет шумотопом. Он мал ростом и
тщедушен телом. С виду - былинка на двух ножках. Но когда начинает бегать по
квартире, возникает ощущение, будто он - слон. Или громадный, упитанный
переросток-слоненок.

Ничего в этом удивительного нет. С древности люди, чтобы вызвать ощущение
превосходства поднимали шум. Во время охоты. Так они создавали впечатление
своего превосходства над зверем. Бедняге казалось, что его преследует
громадный и страшный хищник.
...

Іван
[Повна версія]

І стали гори праворуч, а степи ліворуч, а поміж ними почав свій плин Черемош.

І здійнялися в небо птахи і розігнали хмари, і визирнуло Сонце, бо прийшов
Іван.

А разом з Іваном прийшла мелодія скрипки, і відгукнулась вона у горах
запальним танком, а у степах веселою піснею.

Реклама:
...

Поті
[Повна версія]

Не знаю чому, але завжди хотів потрапити у місто Поті. Це звичайне невеличке
містечко у західній Грузії, що розмістилося на берегах Чорного моря, і попри
це, є зовсім не курортним. Це портове місто.

Сіре місто з найбільшим вантажним портом в Грузії. Тут живуть звичайні зморені
роботою люди. Тут постійно чути шум багатотонних кранів та вантажівок. По
місту часто проходжуються засмаглі згрубілі моряки з інших країн. І нічого
цікавого для туриста тут не мало би бути. Але, мабуть, саме це і цікавить.  
  
---
...

Папа
[Повна версія]

Детство заканчивается осознанием, что родители обычные люди. Мой папа учитель.
Заслуженный. Настоящий советский преподаватель. Таскал ребят в походы, возил в
Москву и Ленинград, ездил в Ригу и Берлин. Делал классные фотографии. Тогда
многие увлекались фотографией.

Папа никогда не ставил ученикам двойки. В его группе были пацаны из
неблагополучных семей. Двоечники! Только он им не ставил двойки. Говорил:
"Если ставишь ребенку двойку, значит, глуп не он, а ты - плохой учитель". Он в
них верил, а они его любили и уважали.
...

Одна
[Повна версія]

Я села на последнее оставшееся пустое место в автобусе. Моя соседка на два
часа – женщина в сером пальто.

Она придет сама в пустую квартиру. Поставит чайник, будет сама пить чай. Сама
будет смотреть телевизор. Сама покупать картошку на рынке…и тянуть мешок
домой.

Она все будет делать сама, ведь она одна.

Реклама:
...

Му-му
[Повна версія]

Після суботнього походу в ДАІ відчула приток ейфорії – стало ясно, що хлопці
там менш розумні, ніж я могла думати.

Але і депресію я теж відчула – цілий день нею переймалася. А переймалася я
тим, як інспектор Лесечко взяв "понятих". Вони мали засвідчити, що я
відмовлялася надати паспорт інспектору ДАІ – попри те, що це цілковита
неправда, і паспорт інспектору на той момент був наданий щонайменше тричі.

Зрештою, після роз’яснення моєї адвокатки, участь "понятих" перетворилася на
засвідчення ними складення протоколу про нібито вчинене нібито мною
...

Осінь
[Повна версія]

_Я дивився, як жовтий листочок берези покірно відірвався від гілки і почав
свій невагомий політ до землі. Складалось повне враження, що його падіння, то
є результат змагання багатьох сил, одна частина яких невпинно тягне його
донизу, а інша – спрямована вгору і намагається як найдовше утримати його в
польоті._

Листочок кружляв, підносився та опускався, але невблаганно наближався до
землі. Поки тривав його тремтливий політ, який нагадував осіннього метелика, у
мене в уяві миттєво постали і весняні рівчаки, і літні зливи, і спека часу,
який щойно переді мною завершив свій лік.
...

Рояль
[Повна версія]

Какое-то время я бродил. Туда тыкнулся. Сюда. Скучно было. Невесело. Бегать
мне запрещалось. Прыгать - тем более. Детей вокруг не было. Сновали люди. В
пиджаках. Юбках. Белых халатах. Никто не обращал на меня внимания. Никто не
заговаривал. Не улыбался.

Но вот я увидел его. Такой важный. Весь в черном. В блестящих туфельках. Ему
тоже было скучно и одиноко. Пыльно. Душно. Но он терпел. Стойко переносил
одиночество. Старый, трофейный инструмент. Рояль.

Я решил приблизиться. Подошел. Прикоснулся. Провел пальчиком по краю. Заглянул
...

Голод
[Повна версія]

Ми скучили та зголодніли.

Ми – це мешканці Києва та інших міст України. Скучили ми один за одним у
цивільних строях, без камуфляжу та саморобної зброї в руках. Зголодніли ми за
сценами мирного життя.

Це аж ніяк не означає втому чи кінець боротьби. Навпаки – таким чином боротьба
та її смак іще більш відчутні. М’язи контролю за владою та відповідальності за
подальший розвиток країни зміцніли. Саме в такі моменти цей факт стає особливо
прозорим та зрозумілим.
...

Клуня
[Повна версія]

Через перевал ми перейшли, коли вже смеркалося. Відтак, зайшли до найближчого
двору й попросили притулку на ніч. Хоч нас і запрошували до хати, ми добре
вмостилися і в клуні, як-не-як нашвидкуруч повечеряли і стомлені позасинали.

Зранку, коли сонце крізь стріху та жердки побудило нас, я роздивився цю клуню.
В ній не було чогось незвичного чи особливого. Павутиння, порохи, старі
речі... Але все було якимось дружнім, доречним і ти почувався серед цього
безладу так, ніби провів тут довгий час. Ця клуня чомусь видалась мені
подібною до кишені колгоспного їздового.
...

Новини
[Повна версія]

_Где разорвана связь между солнцем и птицей  
_ _рукой обезьяны,  
_ _Где рассыпаны звезды, земляника да кости  
_ _по полянам,  
_ _Где туманы, как ил, проповедуют мхам  
_ _откровения дна,  
_ _Где хула, как молитва,  
_ _там иду я._

**_Константин Кінчев_**
...

Павлик
[Повна версія]

А тепер в шкільних документах третьої Могилів-Подільської школи він - Кравчук
Павло Миколайович. Це дідусь його там так записав. І добре йому. Наче він вже
інший, не той що був колись, в тому нестерпному житті.

Найщасливіший час в житті Павлика був тоді, коли він жив в бабусі Насті. Які
вона смачні борщики варила, а варенички, а сирнички!..

Мало не щовечора, коли вони з дідусем Толею сідають обидва за вечерю в своїй
хатині з пресплит, Павлик невтомно розповідає йому про ту бабусину смакоту.
...

Другие
[Повна версія]

"Другие". Какие ассоциации у вас вызывает это слово? Для любителей фэнтэзи –
это персонажи "сумрачного мира", придуманного писателем Лукьяненко, для
любителей кино – жутковатые герои триллера с Николь Кидман.

В Фейсбуке "другие" – это те, кто не может написать вам письмо, которое вы
прочтете вовремя. Такой себе антипод "друзей" или "френдов", короче – "не
свои".

Другие. Мне кажется, это может стать новым мемом...
...

Бринза
[Повна версія]

_Мої чоботи заклякли і стояли непорушно, до того ж вони зафіксувались у
широкому кроці, від чого я ледве втримував рівновагу. Коли я собі уявив, як
виглядаю зі сторони, то мені стало смішно._

_Але втіха мене не охопила, бо дощ припустився ще дужче, а потужні пориви
вітру просто збивали з ніг, від чого кілька разів мені доводилось ставати
рачки. Посеред болота, на полонині, ближче до струнки, я безпомічно бовванів
під дощем і не міг дати собі ради. Повз мене пробігали вівці, і усе болото
ляпало просто на одяг, а я нічого не міг вдіяти, бо чоботи заклякли і стояли
непорушно._
...

Корова
[Повна версія]

Ранок почався з гіркого щему, хоча усе мало бути навпаки.

У ванній кімнаті я дивився на водопровідний кран і думав, що тій людині, яка
придумала його у вигляді джойстика потрібно було би присудити Нобелівську
премію. Коли ти миєш посуд і руки в тебе мокрі, можливість закрити кран ребром
долоні, ліктем, чи будь-якою частиною тіла, формує неймовірне захоплення цим
витвором інженерного мистецтва.

Мені спало на думку, що, якби у мене був хвіст, то і хвостом я зміг би
перекрити воду. Натомість, я спробував зробити це носом. І мені це вдалося,
...

Бар'єр!
[Повна версія]

Ми живемо в країні здорових і успішних. На вулиці навряд чи побачиш людину на
візку, та й із паличкою нечасто.

Як тричі мама, з досить малою молодшою дитиною, часом мушу долати підземні
переходи, наземні переходи з непрацюючими ліфтами, а їдучи в такому ліфті,
читати на брудному листку А4, що він – тільки для інвалідів.

З велосипедом чи важкою сумкою ж – офіційно – зась. І ще я мушу знати графік
роботи цих ліфтів у переходах, цілодобово – це якось складно, бо кожен такий
перехід має свою тьотю з віником і шваброю в "стакані" десь неподалік, і вона
...

Південь
[Повна версія]

**Херсон. Капелани**

1

Отець Сергій щойно повернувся з Артемівська. Регулярно їздить у війська. На
авто наклеїв вишиванку, на візитівці написано "капелан". Напередодні нового
року ми з ним були на Чонгарі, відвозили військовим два телевізори. Панотця
військові поважають – він не повчає, не дорікає, тримається з усіма рівно,
постійно жартує. На зворотному шляху, тоді, взимку, нас викинуло на зустрічну.
Панотцеве авто з вишиванкою пару разів обкрутилося й завмерло посеред крижаної
...

"Брати"
[Повна версія]

_У новорічну ніч прийшло натхнення. А близько п’ятої ранку я записав: виступ
провладного політика з екрану телевізора, який попереджав про те, що країна
опинилася на межі громадянської війни. І той виступ дещо навіяв._

Вони зустрічаються у батьковій хаті в селі, на святкуванні ювілею
батьківського весілля. Вони брати. Один зветься Петром, інший – Іваном.
Старший брат, Петро – офіцер спецпідрозділу "Беркут". Молодший, Іван –
студент.

Святкування у розпалі, – звуки застілля долинають крізь вікна назовні.
...

Полігон
[Повна версія]

Під час військових зборів на Ровенському полігоні випали нам нічні навчання. У
полі серед ночі Устав внутрішньої служби діє умовно. Тому ми, коли затихла
метушня і стемніло, подалися з Пашою по самогон до найближчого села.

Якщо навпростець, то по карті це було десь близько трьох кілометрів, дякувати,
робити топопривязку та орієнтуватись на місцевості нас навчили. Це, звичайно
ж, дурна затія – ходити по полігону десь інакше окрім доріг, тому що хто знає,
що після стрільб залишається в землі. Але, молоде – воно дурне. От і ми з
Пашою попрямували за визначеним "основним направлєнієм".
...

Я-Шарлі
[Повна версія]

В українській рецепції теракту в редакції "Charlie Hebdo" домінує одержимість
усім, що про іслам.

Згадаймо перші новини про теракт. Здається, жодне українське медіа не
відмовило собі в задоволенні згадати, що "Charlie Hebdo" відомий розміщенням
карикатур на пророка Мухаммеда. Це, звісно, одразу створює певний контекст, у
якому тижневик виглядає як антиісламське видання. Але це неправда.

Наприклад, обкладинка за 7 січня. Останній наразі номер тижневика, який вже
продають на онлайн-аукціонах.
...

Репліка
[Повна версія]

_Репліка з приводуінтерв’ю О.Островської-Лютої, яка дуже опікується
"інституцією, що стала би основою для театрального розвитку, але такою не є"._

Ну це ж треба! Скільки – "несть им числа" - з’являється турботливих
чиновників, коли вони набувають приставку "екс"!

Якби пані Островська-Люта як заступник міністра ЗНАЛА підпорядковані їй
інституції, вона б не відважилась говорити про Центр Леся Курбаса те, що
сказала.
...

Галереї
[Повна версія]

Улюблений і кращий художник – час. Ніжно оголює він руки Богоматері на іконах.
Мов шкаралуща, хрускають обличчя святих – шкіра святого Себастіяна,
тисячолітні опіки Пелагеї, злітають у посмішці уста Йова-дитини. Замальована
рука Івана Богослова з чашею вивільняється крізь фарбу, і тепер у святого три
руки.

Обличчя невідоме проявляється біля обличчя молодшого на століття святого, ліве
око його глибше, бо проявилось у лунці від пострілу. Як вибілив він лик
Христа, що здається вмирає Він у розмові із Богом. Полум’я ніби лава накриває
гори картин, книг і людей, що заважали просуванню ідей, або стали небезпечними
...

Перехід
[Повна версія]

_Дорога "Кам'янець-Подільський – Львів" лежить через галицькі села та
містечка. Реальність значно змінилась – усі мости перефарбовані в жовто-
блакитний та червоно-чорний, а подекуди й придорожні стовпи, на роздоріжжях,
поруч із хрестами, стоять якісь геральдичні штандарти із тризубами й
прапорами._

_Мене вже було почало дратувати це жовто-блакиття обабіч ямистої дороги, але
на одному з мостів око вихопило напис – ВОЛЯ, із сердечком поміж двома
складами. У Львові, на такому ж патріотичному мості, кривуватими літерами
красувалось "Людина це свобода"._
...

Навіщо?
[Повна версія]

"Так люди подеколи створюють собі кумира. Подеколи кумир втрачає відчуття
реальності, або ж дурить людей - і люди з таким самим захопленням піддають
кумира анафемі," - розмірковує у новій книзі "Вирвані сторінки з
автобіографії" відома письменниця, лауреат Шевченківської премії Марія Матіос.

Не знаю, якою мірою авторка екстраполювала це застереження на свою творчість,
але, цілком імовірно, воно може стати актуальним і для неї.

Одразу перепрошую за те, що доведеться говорити не стільки про зміст (а його
вартісність, як літературна, так і загальносуспільна, - безсумнівна), скільки
...

Полонина
[Повна версія]

Якось я "зачепив" Тодосія Осьмачку. Не те, щоб прочитав, я не зміг навіть
почати його читати, бо почав поринати у світ, де вже нічим не керував. Це мене
спиняло. Але враження залишились. Щоразу в Карпатах я повертався до цих
вражень, гнав їх від себе, але відчував їх постійну присутність.

Це щось подібне до того, як ти сидиш на березі страшенної повеневої ріки: ти
її сприймаєш і це сприйняття - сприйняття жаху і величі. Вона тебе сприймає
теж, але лише поза межами своїх берегів.

Але раз по разу, я повертався до цих відчуттів. Збирав клапті настроїв,
...

Неосовок
[Повна версія]

Пам’ятаю, як довго я і мої друзі скреготали зубами з приводу того, що з
України не літають бюджетні авіалінії і на подорожі доводиться витрачати
значно більші гроші, ніж буржуям-європейцям. І от нарешті кілька років тому
дешеві перельоти таки проникли на не дуже простий і гостинний український
ринок.

І, власне, завертілося: ми літали за 9 гривень до Львова, за 100 - до Осло
(ну, майже до Осло, бо з аеропорту ще було сто кілометрів електричкою, і
коштувала вона вчетверо дорожче за сам переліт...), влаштовували собі акції
“доберись у прекрасне місце, з’їж там бутерброд і постав галочку" тощо.
...

Порошина
[Повна версія]

Спати поклав мене вуйко Дезьо в стодолі. Ніби передбачаючи мої застороги щодо
гадюк, а я їх страшенно боюсь, він зазначив, що у нього в обійсті мешкають три
їжаки, а отже плазуни мені не загрожують. Я знав історію курортів Болгарії.

На початку 60-тих років РЕВ вирішив перетворити територію Золотих пісків у
туристичну зону для всієї співдружності. Але це місце, окрім своїх кліматичних
принад, відзначалось великою кількістю гадюк. Тоді було прийнято рішення
заселити пагорби біля курортів їжаками. І проблема була вирішена.

Хоча я довіряв цим маленьким тваринкам, але природній страх давався взнаки.
...

Конюшина
[Повна версія]

Днями, я зустрів свою однокласницю, яку не бачив роками. Ми їхали у порожній
маршрутці, нікуди не поспішали. На її запитання "Як справи?", я абсолютно
несподівано сказав: "А ти знаєш, як пахне конюшина, коли цвіте після дощу?.."
- і далі розповідав, розповідав... аж поки не підійшла її зупинка і ми
розпрощались.

У мене був гарний настрій, вона мені завжди подобалась і я їй довіряв, так як
на все життя довіряють один одному однокласники, що і складає особливість їх
стосунків. Через тиждень ми випадково зустрілись знову, хоча, підтверджую, не
бачились до того роками. Привітались, і я, відчувши, що вона хоче щось
...

Водоспад
[Повна версія]

Коли ти молодий, то старість ніколи не настане, а дитинство було дуже давно.
Коли ти стаєш старшим, то старість ось вона вже, а дитинство було, ніби вчора.

Ми приїхали в Карпати на водоспад. Щоб передати враження, потрібно придумувати
нові слова і всім пояснювати їх зміст. Але, згадуючи поїздку, я щоразу
повертаюсь лише до одного усвідомленого спогаду: поки ми облаштовувались,
діставали харчі, готували страви, наливали і пили, він, водоспад, не зупинився
ні на мить.

Навіть, коли ми промовляли дуже гарні тости, навіть коли співали пісень, які
...

Drum Bun
[Повна версія]

– _Жадан_ , - питаю Сергія в берлінському аеропорту, поки ми чекаємо на наш
багаж, - _а скажи мені: про що написати книжку?_

\- _Поетичну чи прозову?_ – _Прозову_ , відповідаю. – _Ну, наприклад, напиши
про ситуацію на Буковині з румунськими паспортами. Про це точно ще ніхто не
писав. Головне, про поетів не пиши, а про це – так._

Ну, про румунські паспорта у мене є одна історія і на книжку вона не потягне,
а на пів колонки – якраз.
...

Сон душі
[Повна версія]

Про сон душі можна вифантазувати страховиська...

Простіше було, коли "душа наїлася і бреше", як зауважив ще Микола
Вінграновський. Але романтикові Вінграновському і не снилося те, що бачить
наяву земний реаліст Володимир Цибулько. І прямо пише про це в журналі "Кур'єр
Кривбасу" за вересень 2008 року.

Відомо, що з перепою розпадається свідомість. Про це гарно написав Єсенін: "И
как рощу сентябрь осыпает мозги алкоголь".
...

Гармонія
[Повна версія]

Ми сідали на автобус з автовокзалу Івано-Франківська, коли я дуже яскравою
побачив калюжу крові і її сліди на бордюрі та під ним. Я просто відчув, як
когось тут вчора товкли об асфальт обличчям.

А за півтори години ми прибули у Бучач. Майже пусте місто, з більшістю
населення на службах у котрійсь з церков, віддає спокоєм.

Пацани на річці йдуть вверх течією і ловлять рибу. Думаю так, як ловили ще у
Галицько-Волинській державі. Ріка не надто глибока. У найглибшому місці
хлопцям десь по груди. У кожного у руках довга палиця, від якої у різні боки
...

Ну чому?
[Повна версія]

_П’ятниця, вечір. Останні тижні навчального року в мерілендському
університеті. В передмісті Вашингтону, Коледж Парку більшість будинків та
житлових комплексів і, звісно, гуртожитків заселена студентами з різних міст,
штатів, з різних країн і континентів._

_Всі навколишні райончики виглядають як спальні - вулицями в будні ніхто
особливо не гуляє, людей можна зустріти переважно лише ввечері і лише поблизу
магазинів та ресторанів._

Містечко оживає у п’ятничні та суботні вечори.
...

День мами
[Повна версія]

_Говоритиму про речі, для багатьох незвичні й дивовижні, а для мене – цікаві,
але й звичайні, бо вони таки відбулися в моєму житті: ті знайомства, ідеї,
проекти, відкриття._

_Таке відбувається зі мною постійно, оскільки я й далі, як і в дитинстві,
очікую несподіванок – хоча вже з певного часу намагаюся їх уникати, бо
інформація, часто негативна, сама звідусіль атакує нас. Часто її подають люди
мало освічені й духовно бідні. Вони формувалися в середовищі, просякнутому
брехнею, отримуючи знання, що сформували світогляд, з неправдивих і шкідливих
засобів масової інформації._
...

Про жінок
[Повна версія]

Останнім часом жінками проїхалися багато чоловіків: від Дмитра Табачника до
Юрія Андруховича.

Народний депутат Андрій Шкіль намагається на законодавчому рівні заборонити
аборти; народний депутат Володимир Литвин прорік, що згідно з християнською
ментальністю "чоловік – це вища істота, тому що жінка створена була з ребра
Адама. Відповідно вона вже стоїть на нижчому щаблі". Таке враження, що обидва
пани вдають з себе Папу Римського або щиро думають, що вони ним і є.

Хочеться сказати кілька слів. Від імені жінок. Про нас і не тільки.
...

Кажимость
[Повна версія]

Летел. И думал, что лечу. В небо. Пока не шмякнулся. О земь. Грешную. Больно
было. Ссаднило. Всюду.

Долго чухался. Осматривался. Не верил. Что на земле. А не в небе. Ведь так
летел. Так воспарял. Мыслями. Умом. И звезды уже видел. Перед носом. А вот-те
на-те. Были перед носом. Да в луже. Отраженьем. Настоящих. Вышних.

Плюх. И нет их. Разбрызгались. Разбежались. Разлетелись. В стороны...

Реклама:
...

Ціна дощу
[Повна версія]

Хмара вигулькнула невідомо звідки. І поки я встиг подумати: "ні сіло, ні
впало", - навколо мене дійсно не сіла і не впала, а дивним чином впровадилась
гамірна маса крапель води.

Спочатку вони стали помітними на стежці. Дрібними темними плямами ці краплі
покрили доріжку сухої землі серед трави, а згодом стали помітними на стеблах
самої трави.

І коли стежка з блідої та гладенької перетворилась на темну та потолочену, з
трави на неї повибігали дрібненькі струмки. Стежка спочатку вбирала їх вологу,
...

Блєстящє!
[Повна версія]

Це було давно: ще були живими мої батьки.

Навпроти мене на площадці в нашому під’їзді жив сусід – старенький музикант.
Грав він у військовому оркестрі. Мабуть, тому і отримав квартиру у цьому домі,
який у місті так і називали – "військовий дім".

Разом з ним жила дружина, добра тиха жіночка. Була у них дочка Люда, яку ніхто
інакше як "Людка" не називав, бо любила вона "це діло" і добре його знала, а
відповідне товариство не особливо переймається у пошуку вишуканих звертань. Їх
зять десь існував, а може вже й ні. Росло в родині ще два сини. Усі разом,
...

Код нации
[Повна версія]

В новозеландской глубинке фермеры читают книжки и слушают Deep Purple, играют
в регби и создают ландшафтные инсталляции. Словом, уровень развития
большинства из них выше, чем у подавляющего большинства руководителей
украинских агрофирм.

Культурный и образовательный бекграунд, социальная мораль и профессиональные
компетенции – взаимопереходящие грани правильно сформированного личностного
кристалла.

За последние 10 лет, прошедшие с начала моего возвращения в Украину, я
...

Нема слів
[Повна версія]

Реакція читачів на невеличкий допис "Слова на букву Х…" принесла мені багато
хвилин чистої радощі. Але, відверто кажучи, я вважала, що найбільшим моїм
здобутком після публікації цього тексту стане шалена колекція бздурів з
українських підручників для різних класів і з різних предметів, якими просто
завалили мене друзі.

З перлів можу навести таке: згідно з підручником української мови для 2-го
класу, дятел, учитель і ведмідь - це предмети. І це, запевняю, лише один
експонат з колекції…
...

Пино Нуар
[Повна версія]

Пино нуар является одним из трёх сортов винограда, разрешённых для
производства шампанского. Пино Нуар выращивают по всему миру, преимущественно
в регионах с умеренно прохладным климатом: Германии, Австрии, Италии,
Швейцарии, Японии, США и странах Нового Света. Наиболее же выдающихся успехов
достигли виноделы из Новой Зеландии, Калифорнии и Орегона.

Вина из Пино Нуар получаются с очень тонким и сложным ароматом. Однако
производство вина из этого винограда является довольно сложной задачей. Помимо
прочего, Пино Нуар практически не поддается купажированию, очень зависим от
погодных условий и особенностей местности, подвержен мутациям. Как пример
...

Nostalgia
[Повна версія]

Я пригадую, як одного разу, коли ми говорили з вуйком Дезьом про майбутнє і
минуле, про сакральне і буденне, він, поправляючи мої висновки, зазначив: "Ти
все почнеш розуміти інакше, коли усвідомиш, що наше нині ми не успадкували у
минулого, а позичили у майбутнього".

Я частенько згадую його настанову, багато мотивів та оцінок починають у мене
формуватись зовсім по іншому. До них додається ще один висновок розмови з
Дезийдерієм Васильовичем, коли ми говорили про ГМО: "Народ, який від минулого
очікує більше, ніж від майбутнього - приречений, бо він сакрально помер".
...

Новорічне
[Повна версія]

А ще я маю одну історію про Новий рік. В далекі часи бунтівливої юности мені
траплялося спілкуватися з доволі химерними й малоадекватними персонажами.
Гадаю, нас тримало разом те, що вони були про мене такої самої думки.

І ось товаришували ми з таким дивним товариством, навіть не знаю, як їх краще
означити. Можливо, гопники? Хоча хтось із них навіть в інституті навчався.

Бувають гопники з вищою освітою? Тоді це були вони. Ходили вони, як більшість
молодих людей у ті часи, в спортивних костюмах, мали доволі розмиті
світоглядні принципи, в нашій компанії любили споживати міцні алкогольні напої
...

Шлагбауми
[Повна версія]

Одна моя знайома переконана, що люди, котрі її оточують, мають до неї постійні
та нахабні претензії. Консьєрж виговорює, що її кицька починає нявкати пісні
кохання раніше за інших порядних котусиків та робить то голосніше. Сусіди не
вітаються, витирають ноги її килимком, не миють підлогу (або миють її
килимком!) та розводять "срач".

Вчителька її сина дивиться на неї зверхньо і ставиться задиркувато та
несерйозно. В метро штовхаються, навмисне бруднять взуття та одяг, не
поступаються місцем їй та дитині, ще й обхамити можуть.
...

Я обречен
[Повна версія]

Я и еще 20 тысяч людей в этой стране обречены. В лучшем случае, стать
калеками, в худшем – умереть. Обречены их семьи, которые наконец-то вздохнули
спокойно – ведь от СПИДа больше не умирают! Просто каждый день надо принимать
таблетки.

Но ровно через неделю таблетки для 20.000 пациентов с ВИЧ в этой стране
закончатся. И их нельзя будет достать **нигде.**

Когда мой 5-летний сын, услышав вчера мой разговор по телефону, сказал мне:
_"Папа не переживай, у нас возле дома есть аптека и мы всем там купим
...

Человечек
[Повна версія]

Служба у него тоже была маленькая. Несложная. Почитал. Пописал. Раскланялся с
начальством. Посплетничал с коллегами. Покурил. Выпил кофе. И пошел домой.
Скучно было. И тогда человечек решил жениться. Он давно приглядел себе
подругу. Только опасался отказа. И потому - медлил. Не подходил. Иногда,
украдкой поглядывал на нее. Мысленно прижимал к себе. Целовал. Мечтал о детях.
И шел себе дальше. По делам. По службе. Или домой. В холостяцкий уют.

Но однажды ему приснился сон. Вещий. Будто и женщина, о которой он так
привычно и тихо мечтал, полюбила его. И решила: быть им вместе.
...

Прекаріат
[Повна версія]

Я – прекаріат.

Про це слово в україномовному інтернеті не так багато статей. Чимало українців
вперше його прочитали, наприклад, у колонці Ярослава Грицака. Та і я цей текст
пишу одразу після інтерв’ю з паном Ярославом (яке скоро буде опубліковане тут,
на УП) – хоча слово "прекаріат" почула та почала вживати вже дуже давно,
спасибі французькій пресі.

Прекаріат – це доволі незахищені люди, яким не світить підтримка профспілок,
яким не світить захист від недобросовісних працедавців.
...

Страсбург
[Повна версія]

Я не спав і дивився у спітніле вікно автобуса. Зовнішньою стороною скла
стікали краплі, час від часу змінюючи напрям руху і утворюючи химерні
покручені зигзаги. Справа від мене, спершись одне на одного, спали двоє
німецькомовних підлітків (на посадці у Парижі вони забігли до автобусу
останніми) – висока, русява і худа дівчина у болонних штанях і з великим
наплічником, і хлопець – так само русявий, високий і худий, із вплетеними у
довге волосся кольоровими стрічками.

Вони довго не могли дати ради своєму багажу, і зрештою, сівши на останні місця
поруч зі мною, склали свої великі рюкзаки один на одний прямо у проході.
...

Тіні часу
[Повна версія]

**Рецензія на роман Олександра Ірванця "Хвороба Лібенкрафта" (Morbus
dormatorius adversus).**

Роман понурий, але не для людей, яким зараз 40 і більше років.

Чомусь ця історія нагадує ту модель розвитку соціалізму на теренах колишнього
СРСР (особливо наприкінці свого існування). Дуже велика схожість - на карті
немає важливішого міста, ніж Москва. І весь Союз тягнувся, їхав до неї. А
потім _перебудова_ \- це порожні прилавки, напівголодні люди, всюди темрява,
грязюка, повний жах для існування нормальної людини та ще й на додаток усе
...

Суд Лінча
[Повна версія]

**Під час розгляду справи про етичність висловлювань заступника міністра
Олександра Лінчевського я декілька разів прослухала аудіозапис діалогу в
Рахунковій Палаті.**

На мій погляд, одного разу достатньо, щоб почути фактично сказане та зробити
висновки щодо цінностей, які відстоює наша команда.

Олександр Лінчевський від імені команди МОЗ боровся за програму лікування
українців за кордоном, відстоював необхідність лікування всіх, навіть
тяжкохворих пацієнтів.
...

Про любов
[Повна версія]

Ця розмова виникла абсолютно несподівано. Я бавився з ременем, який висів у
вуйка на бильцях ліжка. Обернувши кінці навпаки і склавши їх до купи, я
отримав поверхню Мьобіуса. Відтак, показав Дезийдерію Васильовичу отриману
забаву і пояснив її особливість. Вуйко з цікавістю придивився до поверхні,
перепитав її назву і, несподівано для мене, сказав:

"Ось такою і є віра! Вона немає ні початку ні кінця, вона повна і довершена. І
що б ти їй не доточив, все воно буде лише спотворювати її досконалість і не
спростовувати, а підкреслювати її бездоганність".
...

Под газом
[Повна версія]

Художники для выставки "21 Россия" подбирались с любовью, как бриллианты для
имперской короны. Среди них: _группа AES+F_ (Татьяна Арзамасова, Лев Эвзович,
Евгений Святский Владимир Фридкес), Виктор Алимпиев, Анатолий Осмоловский, "
_Синие Носы_ " (Вячеслав Мизин и Александр Шабуров), Владимир Дубосарский и
Александр Виноградов, Константин Звездочетов, Сергей Шеховцов, Павел
Пепперштейн, Монро, Валерий Кошляков, Дмитрий Гутов.

Панорама произведений искусства первого десятилетия XXI века составлена
преимущественно из звезд российского актуального искусства в самом расцвете
сил, но и не без участия молодых художников. К примеру, уже знакомого по
...

Эмиграция
[Повна версія]

_"Я не хочу сойти с ума! Я очень боюсь сойти с ума!.."_ Пожалуй, это –
главная причина моего переезда из Москвы в Киев, ** __** потому что, похоже, к
этому все шло.

Будучи интегрированным в телевизионный рынок в России и при этом, к счастью,
далекий от всех политических игрищ – я как-то вольготно ощущал себя долгое
время.

Так сложилось, что вся моя профессиональная деятельность не требовала от меня
наступать на горло собственной совести: не нужно было врать, называя белое
...

Развалілі
[Повна версія]

_"Їдемо до Ташкента. Далі у бік Самарканда, тобто вже на шляху додому.
Сьогодні вранці прокинувся з відчуттям нудоти й підвищеної температури. Чи
перегрівся, чи перемерз. Вода у водосховищі Чарвак, де ми купалися, холодна,
як у карпатських річках._

_Ще, може, отруївся. Дивно, але хоча воно все й смачне, відчуваю огиду, як
згадую тутешні супоподібні пельмені, голубці, лаґман. Капець нудить. І ще
більше від водіїв із їхнім втраченим СССР та незмінним розчарованим:
"Развалілі!"_
...

Ненаші ми
[Повна версія]

Приїжджаю я в одне західноукраїнське село у приватних справах. Зі мною двоє
австрійських друзів, які ніколи звичайного українського села не бачили. А це
село знамените своїм бернардинським костелом початку 18-го століття. Костел у
жахливому стані, але я вже давно помітила одну річ: що гіршає його стан, то
красивішим стає сам костел. Моторошне і водночас захопливе видовище. Мементо
морі.

Ми заходимо на подвір’я, я розповідаю якісь небилиці про сховані у підвалах
костелу мумії монахів, аж раптом до нас вибігає із сусідньої будівлі незнайома
жіночка і солоденько питає: "А звідки це до нас гості приїхали?". Я кажу, що я
...

МОЗ, АЛО!
[Повна версія]

Поки на Сході нашої країни триває АТО, Міністерство здоров'я України
впровадило нову операцію зі знищення української нації – АЛО, або антилюдську
операцію, повністю зриваючи терміни тендерів на закупівлю життєво необхідних
ліків в Україні на 2014 рік.

Це означає, що вже зараз пацієнти з важкими захворюваннями опиняються без
життєво необхідних препаратів.

**_А з вересня-жовтня в Україні не залишиться ліків по всіх держпрограмах_** ,
включаючи ВІЛ-інфікованих пацієнтів, життя яких повністю залежить від держави,
...

10 копійок
[Повна версія]

_"_ _Они умели читать чужие сны, жить в них_ _,_ _как в собственном доме_ _,  
_ _и, проносясь сквозь них, отлавливать в них добычу, которая им заказана_ _-  
_ _человека, вещь или животное_ _"_ _.  
_ ** _Милорад Павич,_ _"_ _Хазарский словарь_ _"_ __**

__

Я піднявся по сходах і опинився на другому поверсі приміщення Верховної ради.
Сюди мене завели знайомі, щоб я міг переговорити з депутатом від нашого міста.
У будинку моїх батьків протікав дах, у міськраді мені обіцяли допомогти, але
...

Далі Буде!
[Повна версія]

В ніч загострення ситуації на Майдані (з 19 на 20 січня), коли протистояння на
вулиці Грушевського вже набрало сили, були заарештовані вісім студентів
Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім.
І.К.Карпенка-Карого.

Це відбулося о 5 годині ранку в кількох кілометрах від вул. Грушевського на
розі Глибочицької та Верхнього-Нижнього валів.

Щойно про це стало відомо керівництву університету, викладачам, батькам і
однокурсникам, почалися наші спільні дії по з’ясовуванню ситуації і пошукам
...

Abuse team
[Повна версія]

Цензура, цензура... Ніхто ж не забороняє взяти водостійкого маркера й написати
собі на лобі слово з трьох літер. Наприклад, "х**".

А потім із цим словом на лобі піти на вулицю гуляти. Звісно, якщо вам
трапиться пильний наряд міліції, можете опинитись у відділку за хуліганство.
Але це вже ментівське свавілля, через яке, за достатньої вашої наполегливості
в суді, з когось потім можуть зірвати погони. Матюкатися вголос у громадських
місцях або розмальовувати стіни - одне, писати ж на власному лобі закон не
забороняє.
...

Рік емоцій
[Повна версія]

Як починався 2013-ий? Ми всі були дуже мудрі і досвідчені, знали, що ми давно
живем і все про наше навколишнє життя розумієм.

Знаєм, що Президент узурпував владу, змінив під себе Конституцію, підім’яв
силовиків, поставив смотрящіх і нема на то ради. Бо опозиція слабка,
розрізнена і люди на акції протесту ходять тільки за гроші.

І живучи в цій країні, нам залишалося за Франком "своє робить": виживати,
заробляти копійку, виховувати дітей. Головною емоцією відносно держави була
цинічна байдужість: вона -це щось одне, а ми – щось зовсім інше. Ми ставали
...

Авітаміноз
[Повна версія]

Спочатку її називали вулицею Липовою чи навіть Липовою алеєю: Lindenallee. Про
це, зокрема, свідчать поштові картки перших років минулого століття з їх
тримовними підписами.

Вони ж, поштові картки, промовисто підтверджують зауваження професора
географії Мєчислава Орловича, який у своєму капітальному "Путівнику по Європі"
(1914 р.) знаходить для тодішнього міста Станіславова не так і багато слів:
"Торговельне місто, 65 тис. мешканців, резиденція греко-католицького єпископа.

Посідає чудовий парк у кінці вулиці Липової, найгарнішої в місті". У пізніші
...

Країна дій
[Повна версія]

_Кожен з нас хоче бути молодим та здоровим і жити у щасливій країні. Ми
складаємо успішні бізнес-плани, але не можемо скласти простого плану
збереження власного здоров'_ _я. Якщо ми хочемо змінити життя країни, краще
всього почати із себе.  
  
  
_

**_"Хочеш_** ** __****_змінити_** ** __****_світ -_** ** __****_почни_** **
__****_з себе"_** ** __**
...

Свіже горе
[Повна версія]

"Тут так людно", - каже водій Віталій, ми заїжджаємо на територію Лісового
цвинтаря. Людей не дуже багато, я йому про це зауважую, бо ж вихідний день,
ранок, всі відпочивають, сплять.

"Я в смислє – могильно, давно тут не був, могил побільшало", - пояснює він,
цвинтар дійсно розрісся. Біля ділянки з могилами військових хтось поставив
тачку з піском. Не об’їхати. "От люди", - каже мені Віталій.

Висовується з вікна: "Приберіть це! Ви ж не самі тут, тут не всі під землею,
знаєте лі". Тривалий час ніхто не рухається, Віталій підбирає словам, чим би
...

Хворі люди
[Повна версія]

_– Еще наркоманов нам не хватало, – говорить сімдесятирічна мешканка Івано-
Франківська, із підозрою визираючи з-за дверей. На фасаді її будинку червоною
фарбою написано: "ХОСПІСУ – НІ!!!"_

_Насправді відкривати хоспіс тут не планували: приміщення передали виїзному
відділенню паліативної допомоги – навчальній базі для лікарів, які допомагають
безнадійно хворим._

_Але сама підозра щодо можливого сусідства згуртувала мешканців вулиці Нової:
вони проводять акції протесту й погрожують перекрити дорогу._
...

Сила слова
[Повна версія]

_Неизвестно, кто первый открыл воду,  
но уж наверняка это сделали не рыбы.  
 **А. и Б. Стругацкие**_
...

Мій Ступка
[Повна версія]

Я пригадую один момент свого життя.

Ми, молоді випускники, мали здати ще один заключний екзамен. Це була "Тактика"
на військовій кафедрі. Скласти цей іспит було практично неможливо, для цього
потрібно було б на пам'ять вивчити усі статути, настанови, таблиці і т.д. Але
мені та моєму другові фантастично повезло. Нам доручили зробити плакати
кількох лекцій, а це означало, що екзамен ми склали.

У мене були конспекти, а мій товариш був прекрасний графік. Ми на кілька днів
набрали пива, риби і головним клопотом під час роботи було обговорення поїздки
...

Пам'ятаємо
[Повна версія]

_Моєму поколінню народжених в 60-х – не дозволялося говорити про Голодомор._

_У школі вчителька історії на запитання про голод у тридцятих сердито
відповідала, що голоду в Україні ніколи не було. Проте, усі діти в нашому
класі якось знали й про голод, і про Сибір, і про репресії._

_У далеких селах Київщини, Чернігівщини, Харківщини старенькі бабусі
переказували своїми онукам про "страшну голодовку" і просили ніколи не
викидати хліб, вважаючи це найстрашнішим гріхом. Згадую, як моя баба бережно,
як до ікони, ставилася до хліба, який, Боже збав, було викинути, і, якщо не
...

ЗНО – зло?
[Повна версія]

**"Вивчити – здати – забути" – коло, у якому живуть тисячі українських
школярів та ніяк не можуть із нього вийти.**

Оскільки навчання завершується складанням зовнішнього незалежного оцінювання,
відбувається підміна понять – хороші оцінки та високий бал з чотирьох
предметів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) стають для більшості
батьків та дітей головною метою навчання.

Вони фактично "працюють" на ЗНО всі 12 років у школі. Що в цьому поганого?
...

Ми виросли
[Повна версія]

_В Києві святкували. Звучали Марія Бурмака і "Мертвий півень". 18 жовтня 1990
року._

_Революція на граніті завершилася, покоління тодішніх студентів не допустило
підписання нового союзного договору і ще низки недолугих рішень з боку влади.
Для України почалася нова сторінка історії, і вирішувати більше радянська
влада просто не мала права._

_Хоча ще не один рік нахабно до цього права апелювала._
...

Карма міліс
[Повна версія]

Якось в Стокгольмі я загубила свого нового друга. Ми познайомилися в кав’ярні,
де в мене не працював телефон, і я в муках шукала на паперовій карті без
стрілочки супутникового стеження де ж я все-таки є.

Був червень, сонце виплюскувалося з заток і каналів на вулиці, вітер видував
через шкірянку рештки тепла, привезеного з дому – ходилося по Стокгольму як по
горішній палубі корабля, прекрасного і холодного, тимчасового і чужого.

Новий друг повів мене обідати до своєї мами, яка опікувалася сорок років
притулком для хворих на голову, а по тому майже не могла ходити, але
...

Моя Фортеця
[Повна версія]

Я виразно пам’ятаю ту мить, коли до Хотинської фортеці перестав ставитись, як
до туристичної та історичної пам’ятки, і вона впровадилась у моє життя якимось
простором нерозпізнаної свідомої матерії. Тому ніколи не їжджу туди на
всеможливі "реконструкції битв".

Це було в чудернацькі роки наприкінці 80-х років минулого століття. Тоді межі
власності стали розмитими, отже, і поля відповідальності та повноважень
втратили свої чіткі обриси. Що кому належить і, хто за що відповідає
тлумачилось довільним чином кожним учасником того світу.
...

Недоселенцы
[Повна версія]

На днях Facebook мне, как обычно, услужливо напомнил годовщину очередной моей
записи. Фотографию друга **Кости Батозского** , которую я сделала ровно 3 года
назад.

Он сидел в смешном капюшоне, на фоне моря и обстрелов, и я зачем-то это
зафиксировала.

Это был мой первый день в Мариуполе, сентябрь 2014. После почти полугода
странствий я приехала почти домой.
...

Ford rewind
[Повна версія]

_Вот уже почти два десятка лет Том Форд балует нас своим творчеством,
красивыми рекламными кампаниями, интервью в журналах и режиссерским
кинодебютом "Одинокий мужчина"._

_Рожденный 27 августа 1961 года в Техасе, Форд – красивый и невозмутимый
первопроходец нашего времени. За ним закрепилась слава человека, изменившего
язык моды, а его работы лучше всего описала fashion-обозреватель Бриджет Фоули
в 2004-м: "они гламурны, сексуальны и смелы"._

Времена, когда Форд был творческим руководителем итальянского дома Gucci и
...

Медреформа?
[Повна версія]

Зараз триває так звана медична "реформа", яка, на мій погляд, більш схожа на
безперервний геноцид українського народу.

Щоб довго не описувати проблему розповім про зовсім "свіжий" і дуже показовий
випадок, якій стався в нашому селищі Коцюбинське.

18 серпня 2014 року наше селище поховало легендарного комбата батальйону
"Київська Русь" Олександра Гуменюка. У нього залишились дружина і троє чудових
10-річних хлопчиків-близнюків.
...

Воїни добра
[Повна версія]

_Ще кілька місяців тому в 35-річної Тані Ричкової з Дніпропетровська була
своя маленька пекарня і цілком мирне життя одруженої жінки, якій навіть
аккаунт у соцмережах був не потрібен._

_Нині Таня – по п’ять днів на тиждень проводить у найнедоступніших ділянках
зони АТО, куди не добираються інші волонтери, і вдягає-споряджає близько 3
тисяч бійців 25-ї бригади, збираючи кошти через соцмережі, бізнесменів та
інших волонтерів._

**"Таня, ми тебе любимо"**
...

Щорс не так
[Повна версія]

**** _Активна фаза декомунізаційних процесів триває в Україні вже другий
рік._

_Змінюються топонімічні назви, зникають візуальні образи радянського минулого
з вулиць і площ, демонтуються пам’ятники та меморіальні таблички і…
створюється Музей тоталітарного мистецтва (один з варіантів робочої назви)._

Виходить такий алогічний ряд, де створення музею опинилося чомусь на
останньому місці.
...

Вільна хата
[Повна версія]

_10 лютогоКраматорськ обстріляли. 22-хрічний Коля Дорохов цього ранку саме
був в гаражному кооперативі "Спутник" - прийшов ремонтувати карбюратор в
своєму старенькому авто радянського виробництва._

_Їх з автослюсарем від смерті врятувала швидка реакція. Коля побачив, як на
сусідню вулицю щось впало, з землі піднялася пилюка. Вони вирішили заховатися
в гаражі. Менше ніж за хвилину почалися вибухи, снаряди падали прямо біля них,
тряслися стіни._

_Коли гул обстрілів припинився, Коля зачекав 3 хвилини і вийшов на вулицю._
...

Добро і Зло
[Повна версія]

Я стояв у ванній кімнаті біля дзеркала і пригадував, навіщо я сюди прийшов. На
очі першою потрапила бритва, але я вже поголився. Так само і зубна щітка
нічого мені не підказала, панчохи в тазику нагадали мені про вечірнє прання,
але вони не допомогли мені пригадати, навіщо я сюди прийшов з балкону.

Несподівано для себе, роздивляючись помазок, я пригадав, як голився вперше.
Згадка про школу витворила ще один чудернацький асоціативний ряд: я подумав,
чому дівчата на ім’я Марта зустрічались мені лише у дитинстві, а в дорослому
віці я не можу пригадати жодну з жінок, яку б звали Мартою.
...

Наші страхи
[Повна версія]

Ці роздуми навіяні попередньою статтею іншого автора на цю тему. Ні, все в ній
вірно і правильно, от тільки спрощено якось, видається.

Хоча можна звичайно скористатися і тими методами, які пропонуються там. Але
навіть тоді бажано ще додатково "нагородити" себе чимсь, якось маленькою
радістю за якийсь найменший успіх, за вчинок.

Крім того, треба розуміти, що дуже часто страхи мають під собою реальну основу
– так страх висоти часто несе в собі охоронну, інстинктивну функцію, яку
бажано розуміти.
...

Город Львов
[Повна версія]

На прошлой неделе я съездил во Львов - по профессиональной надобности, но
заодно, конечно, и посмотрел всё интересное, что успел. Хочу поделиться
впечатлениями - очень поверхностными и не исключаю, что неверными.

Про то, какой Львов красивый, рассказывать не буду - вы и без меня знаете.
Замечу лишь, что он и вправду город львов. Их там, уверен, самое большое
поголовье за пределами африканского континента.  
  
---
...

Про "Націю"
[Повна версія]

_Все одне минуле навідує його ночами. Знаю по собі. Минуле - то такий кат, що
мовчки й без знаряддя тортур замордовує людину зсередини. Можеш ночувати в
церкві, колінкувати, каятися, денно й нощно бити поклони, а воно не відпускає,
як задавнена грудна жаба. Душить тебе, душить..._

__

**Марія Матіос. "Нація"**

Реклама:
...

Знайти себе
[Повна версія]

Поки ніч крутила жорна неба, наближаючи його до світанку, а зорі струшувались
від обертання кудись за обрій, ми з сонцем сиділи за деревами найближчої зі
сходу гори. Коли усі висівки сузірь зникли за небосхилом, першим виступило
сонце, а я трохи відстав, зачарований картиною, що явилася мені.

Світло і темрява, барви і морок, роси, тумани і хмари розпочали несамовиту гру
- вихор, який прискорювався тим дужче, чим вище підіймалося сонце. Я передумав
його наздоганяти, зачаровано дивився на потужну ходу сонця і тієї ж миті
зрозумів: я вітер і вітряк, я жорна і мука, я старий полатаний нерухомий
лантух у коморі і птах, що ширяє високо в небі.
...

Самоцензура
[Повна версія]

На моей тумбочке лежит приглашение на дискуссию по теме самоцензуры. Захватил
на память. Меня туда пригласили с тюремными стихами-зарисовками, в качестве
мученика за свободу слова и эксперта по свинцовым мерзостям жизни.

  
Ничего внятного по самой теме дискуссии я тогда так и не сказал, и так и не
написал эссе, обещанное организаторам. Прошел год, я опять сижу в тюрьме,
немного более открытого типа, по сравнению с СИЗО. И наконец-то мне есть что
сказать о самоцензуре.
...

Криза жанру
[Повна версія]

Ми живемо в дивному суспільстві. У нас традиційно не вірять політикам, але
люблять спілкуватися з ворожками, а, коли не вірять лікарям, йдуть... ні, не
до церкви - більшість звертається до книг.

Тому медична література та книги про дитяче здоров'я завжди користувалася
популярністю. Нині система охорони здоров'я настільки себе скомпрометувала, що
інколи книги - це єдина можливість видужати.

Зрозуміло, що коли дитина захворює, батьки викликають лікаря. Не знаю, навіщо
це робите особисто ви, я лише для того, щоб він підтвердив мої варіанти
...

Просто люди
[Повна версія]

Чи готові українські патріоти приєднатися до Росії, аби вона нарешті захистила
нас від гомосексуалізму?

Щиро кажучи, я до останнього сподівалася, що законопроект №8711, покликаний
захистити Україну від пропаганди гомосексуалізму, відкладуть до кращих часів
та успішно про нього забудуть. Що українські політики, з їхньою вічною
багатовекторністю, з бажанням подобатися і вашим, і нашим, з цим успадкованим
від першого президента принципом "між крапельками", не стануть подавати Європі
аж такого однозначного сигналу.
...

Офісні ляді
[Повна версія]

Працюючи у різноманітних офісах великих міст України, а особливо в столиці,
яка завжди є концентратом всіляких суспільних явищ, з'явився новий прошарок,
назва якому "офісні ляді". Це явище я спостерігаю уже майже 10 років...

Ні, я нікого не хочу образити. Так, я правильно і свідомо вживаю цей
неологізм, що поєднав у собі два слова: леді та @ляді.

Отже, "Офісні ляді" - молоді люди, а надто жінки, віком від 20 до 40 років,
які працюють в офісних приміщеннях на посадах молодшого та середнього рівня,
мають вищу освіту та середній місячний дохід від $500 до $1000.
...

Моя Украина
[Повна версія]

Я - самый путешествующий человек мира, налетавший 26 млн. километров на
самолетах, дважды занесенный в Книгу рекордов Гиннеса. Я - англичанин по
национальности и путешественник по профессии.

Мой бизнес заключается в том, что я пишу про отели и страны, в которые меня
приглашают. Я блоггер и у меня есть собственный журнал. Я пишу и ставлю фото
только того, что я видел своими глаза или испробовал на себе, это мое золотое
правило. Читателям интересно знать правду, как она есть. Также я занимаюсь
организацией приватных путешествий. Мой мир – это вся Планета.
...

День подяки
[Повна версія]

Виступ двох студенток факультету психології Національного університету
ім..Шевченка спричинив справжній скандал.

Про побори у найпрестижнішому виші, де студентів змушують купувати викладачам
ікру, чилійські вина і сир з "дірками побільше", аби ті смачно поїли після
захисту дипломних робіт, дізнались усі.

Хоча насправді таке повідомлення нічого нового не відкрило: усі студенти, за
винятком буквально кількох вузів, знають, що викладачам після захисту диплому
чи після здачі іспитів потрібно подякувати. Квітами, випивкою, фуршетом чи
...

Машина часу
[Повна версія]

Я занурюю руку в море і починаю пальцями ворушити камінці під водою. Вони
рухаються дивним сповільненим чином за рахунок в’язкості води, за рахунок
втрати ваги, але я усвідомлюю, що не це мене бентежить.

Мене вражає те, що я уявляю, як звук від шурхотіння камінців звідси з Созополя
вирушає у далеку путь, і ось він досягає кримських бухт, згодом берегів
Тамані, Грузії та Туреччини, і нарешті, поштовхавшись у тісних берегах
Босфору, виринає у Середземному морі. А далі – прямісінька дорога у океани.

Це відчуття світового наслідку моєї простої дії приголомшує мене. Цей миттєвий
...

Секрети сну
[Повна версія]

_Сон має величезне значення для організму людини. Його брак призводить до
проблем зі здоров`ям, особливо у дітей._

_Про це сьогодні йшлося на прес-конференції, приуроченій до всесвітнього дня
сну. За словами практикуючого лікаря-невролога Любов Лісухи, за сон
відповідальний гормон мелатонін._

З віком, його кількість в організмі зменшується, що призводить до проблем із
сном.
...

Чистое небо
[Повна версія]

На Донбассе - весна. Только она не "русская", как сейчас принято говорить,
хоть и слышна повсюду российская речь. Она тут своя.

Запах травы и цвета яблонь смешался с паром остужаемого кокса в пропорции "три
в одном". Местные шутят: _"Пахнет всей таблицей Менделеева. Сразу"._

Дорога на Славянск. Несколько правительственных блокпостов подряд: бетонные
заграждения, автоматчики. После развилки дорога пустеет, и мы едем уже в
тишине, только мерно стучит под колёсами "бетонка".
...

Пить можно!
[Повна версія]

Пожалуй, нет человека, который ни разу не сталкивался с острой кишечной
инфекцией.

"Кишечный грипп" несет расстройство пищеварения, рвоту, диарею и лихорадку.
Его возбудители (рота- и норовирусы) очень опасные и чрезвычайно живучие
микроорганизмы – переживут и замораживание, и высыхание, и высокие
температуры.

Они могут подстерегать нас не только на немытых овощах и фруктах, но даже и в
водопроводной воде, предназначенной для мытья этих самых фруктов и овощей.
...

Сепаратисти
[Повна версія]

Сьогодні познайомилася з хлопцем із Мадрида, бой-френдом моєї тутешньої
української знайомої. І відкрила для себе факт, що імперська, гм, бикуватість
— парша поширена по всьому світу. А не тільки в Росії чи, приміром у Франції
(є такий жарт: для французів існує лише два народи: французи і всілякі там
інші...)

Знайома має квартиру в Барселоні, а її наречений - у Мадриді. На моє питання,
а чого не з’їдуться докупи, відповідають, показуючи один на одного: "Та от не
хоче".
...