Повна версія

Т — літера кирилиці. У мовах, що її використовують, позначає глухий ясенний проривний t, глухий ретрофлексний проривний ʈ. Присутня в усіх кириличних абетках. У сучасній українській мові — 23-а літера абетки, позначає глухий ясенний проривний (шумний зімкнений пеплорредньоязиковий приголосний). Може бути твердим (талант) і м'яким (вість).

Звуки * t (т) — глухий ясенний проривний * ʈ (твердий т) — глухий ретрофлексний проривний (шведська, норвезька, індійські мови) * t̪ (твердий т) — глухий зубний проривний

Історія За формою накреслення — трохи видозмінена кирилична літера, що походить з грецької.

Таблиця кодів

Кодування

Регістр

Десятковийкод

16-ковий код

Вісімковий код

Двійковий код

Юнікод

Велика

1058

0422

002042

00000100 00100010

Мала

1090

0442

002102

00000100 01000010

ISO 8859-5

Велика

194

C2

302

11000010

Мала

226

E2

342

11100010

KOI 8

Велика

244

F4

364

11110100

Мала

212

D4

324

11010100

Windows 1251

Велика

210

D2

322

11010010

Мала

242

F2

362

11110010

Література * * Півторак Г. П. Т // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.

Джерела *