Л

[Повна версія]
Обсяг українського тексту: 87%

Першоджерело

Повна версія

Л, л («ел») — літера кирилиці.

Звуки * l (л) — ясенний боковий апроксимант

Історія

У давньоруській та староукраїнській писемностях у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) Л вживалося у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.

У 16 ст., крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.

Являє собою дещо змінену букву старослов'янської кирилиці («люди»), що походить від грецької літери лямбда. У глаголиці має накреслення . Числове значення у кириличній буквеній цифірі — «30», у глаголичній — «50».

Використання Л — 16 літера української абетки. В українській графічній системі, як і в інших графічних системах на кириличній основі, «л» використовується для позначення ретрофлексний боковий апроксимант|ɭ.

В сучасній українській мові вживається для позначення сонорного щілинного плавного передньоязикового бокового приголосного звука, який може бути твердим і м'яким (лихо, віл, літо, сіль, лишиня).

«Л» буває велике й мале, має рукописну й друковану форми.

У старослов'янській кириличній писемності ця літера мала числове значення «тридцять».

Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «шістнадцятий». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: шифр № 8-л і т. д.

Таблиця кодів

Кодування

Регістр

Десятковийкод

16-ковий код

Вісімковий код

Двійковий код

Юнікод

Велика

1051

041B

002033

00000100 00011011

Мала

1083

043B

002073

00000100 00111011

ISO 8859-5

Велика

187

BB

273

10111011

Мала

219

DB

333

11011011

KOI 8

Велика

236

EC

354

11101100

Мала

204

CC

314

11001100

Windows 1251

Велика

203

CB

313

11001011

Мала

235

EB

353

11101011

Див. також * L (латиниця) — літера латиниці, що також утворилась від грецької λ.

Примітки

Джерела * Л - Енциклопедія сучасної України

Література * * Півторак Г. П. Л // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.

Посилання *