П

[Повна версія]
Обсяг українського тексту: 86%

Першоджерело

Повна версія

П («пе») — літера кириличної абетки.

Історія За формою накреслення — дещо видозмінена кирилична літера («покій»), створена на основі візантійського уставного Π — варіанту грецької літери Π, π («пі»). У глаголиці мала форму Покой — можливо, на її форму вплинула гебрейська літера ף («пе»). Числове значення у кириличній буквеній цифірі — «вісімдесят», у глаголичній — «дев'яносто».

Назва церковнослов'янської букви пов'язана зі словом «по́кій» — «спокій», «мир». Ще на початку XX ст. назву літери вживали для позначення предметів, що формою нагадують «П» («столи розставлені покоєм», «розсаджені покоєм кущі»).

У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) вживалася у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.

У XVI столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.

Використання В українській абетці є двадцятою за порядком.

В сучасній українській мові цією літерою позначають два схожих звуки: глухий губно-губний проривний звук глухий губно-губний проривний|p (твердий — пиріг, погоня, або м'який — пісок, піч), а також його алофон — глухий губно-зубний проривний глухий губно-зубний проривний|p̪.

«П» буває велике й мале, має рукописну й друковану форми.

У давньоруській та староукраїнській писемностях мало числове значення «вісімдесят». Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «двадцятий». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: Шифр № 7-п і т. д.

Цікаві факти * Літера «п» є найуживанішою літерою української абетки. З неї починається найбільша кількість слів. * Червона літера «П» є офіційним логотипом російського міста Перм. Там існують величезні пам'ятники букві.

Таблиця кодів

Кодування

Реєстр

Десятковийкод

16-ковий код

Вісімковий код

Двійковий код

Юнікод

Велика

1055

041F

002037

00000100 00011111

Мала

1087

043F

002077

00000100 00111111

ISO 8859-5

Велика

191

BF

277

10111111

Мала

223

DF

337

11011111

KOI 8

Велика

240

F0

360

11110000

Мала

208

D0

320

11010000

Windows 1251

Велика

207

CF

317

11001111

Мала

239

EF

357

11101111

Примітки

Література * * Півторак Г. П. П // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.

Джерела *