Повна версія

Ш, ш («ша») — літера кирилиці. У мовах, що її використовують, позначає глухий заясенний фрикативний ʃ, глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний ɕ або глухий ретрофлексний фрикативний ʂ. У сучасній українській мові — 29-а літера абетки, позначає глухий заясенний фрикативний. Може бути твердим (шасі, шип) і пом'якшеним (шість, затишшю).

Звуки У графіці різних мов, а також залежно від положення в слові, літера «ш» може передавати такі звуки: * ʃ (ш) — глухий піднебінно-ясенний (заясенний) фрикативний * ɕ (м'який ш) — глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний * ʂ (твердий ш) — глухий ретрофлексний фрикативний

Історія Сучасна кирилична літера «ш» походить від букви («ша») старослов'янської кириличної абетки, куди, очевидно, запозичена з ранішої глаголиці, де мала схоже накреслення . Числового значення ні в кирилиці, ні в глаголиці для цієї літери не було. Глаголична літера, як вважається, походить від літери שׁ («шин») гебрайської абетки. На користь її гебрайського походження може бути те, що в глаголічних пам'ятках «ш» розташована точно так само, як у єврейських: вона дещо припіднята над рядком.

Звук ш — глухий шиплячий твердий звук, або глухий піднебінно-альвеолярний спірант. Піднебінно-альвеолярні спіранти, що виникли в слов'янських мовах внаслідок першої палаталізації, є головною причиною, чому було винайдено глаголицю і пізнише кирилицю, оскільки їх не можна записати простими латинськими чи грецькими літерами без діакритиків або диграфів. Слов'янські мови багаті на піднебінно-альвеолярні спіранти й африкати, і Ш є однією з найтиповіших літер кириличних абеток.

Мови

Мова

МФА

№ в абетці

білоруська

/ʃ/

27

болгарська

/ʃ/

25

казахська

/ʃ/

25

киргизька

/ʃ/

29

кримськотатарська

/ʃ/

26

македонська

/ʃ/

31

монгольська

/ʃ/

28

російська

/ʂ/

26

сербська

/ʃ/-/ʂ/

30

таджицька

/ʃ/

30

українська

/ʃ/

29

чорногорська

/ʃ/-/ʂ/

30

Таблиця кодів

Кодування

Регістр

Десятковийкод

16-ковий код

Вісімковий код

Двійковий код

Юнікод

Велика

1064

0428

002050

00000100 00101000

Мала

1096

0448

002110

00000100 01001000

ISO 8859-5

Велика

200

C8

310

11001000

Мала

232

E8

350

11101000

KOI 8

Велика

251

FB

373

11111011

Мала

219

DB

333

11011011

Windows 1251

Велика

216

D8

330

11011000

Мала

248

F8

370

11111000

Використання в математиці

Літера Ш примітна тим, що є єдиною кириличною літерою, зазвичай використовуваною в математиці: в алгебраїчній геометрії група Тейта-Шафаревича Абелевої різноманітності A над полем K позначається Ш(A/K),

Див. також * Шо (літера) * Š

Примітки

Література * * Півторак Г. П. Ш // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.

Джерела *