[Повна версія]
[Токенізована версія]
[Лематизована версія]
Обсяг українського тексту: 88%
Лематизована версія
мова система звуковий і графічний знак що виникнути на певний рівень розвиток людство розвиватися і мати соціальний призначення правило мова нормалізувати використання знак та вони функціонування як засіб людський спілкування мова це найважливіший засіб спілкування і пізнання за ДСТУ 2392-94 мова система знак що забезпечувати процес комунікація і як правило складатися зі словник та правило розрізняти людський формальний і тваринний мова наука який займатися вивчення мова називатися мовознавство або лінгвістика означення якщо говорити про мова як загальний поняття можна використовувати означення який підкреслювати різний аспект явище цей означення також тягнути за себе різний підхід та розуміння мова вони також формувати і наповнюватися різний та часто несумісний школа мовознавство дебати про природа та походження мова сягати стародавній світ грецький філософ такий як Горгій і Платон обговорювати співвідношення слово поняття і дійсність Горгій стверджувати що мова не могти представляти ані об'єктивний досвід ані людський досвід а той спілкування та правда неможливий Платон стверджувати що спілкування можливий оскільки мова представляти ідея та концепція який існувати незалежно від мова та існувати до вона аналітичний філософ зацікавлений в чотири основний питання природа значення використання мова розуміння мова відносини між мова і реальність для філософ континентальний в свій черга філософія мова розглядатися не як окремий питання але як частина логіка історія або політика метод дослідження мова основний метод дослідження мова бути описовий порівняльно-історичний зіставний і структурний також застосовуватися дослідний метод до вивчення два зріз мова діахронія і синхронія синхронія синхронія горизонтальний зріз мова тобто умовний виділення певний історичний етап в вона розвиток який братися як об'єкт лінгвістичний дослідження синхронний вивчення передбачати аналіз мовний явище в один якийсь час розвиток мова на сучасний етап або в певний історичний доба наприклад у XIV чи XVII ст. але без пояснення той який зміна в попередній період розвиток мова привести до сучасний стати чи стати мова певний історичний доба діахронія на противага діахронія умовно вертикальний зріз мова при який об'єкт лінгвістичний аналіз ставати історичний розвиток мова це означати що при діахронічний або різночасовий вивчення передбачатися простежити весь шлях який пройти певний структурний елемент мова звук слово речення описовий метод мета описовий метод дати точний і повний опис мовний одиниця суть метод полягати в інвентаризація та систематизація мовний одиниця цей метод мати великий практичний значення позаяк пов'язувати лінгвістика з суспільний потреба на він основа створити опис граматика різний мова тлумачний орфографічний орфоепічний та інший нормативний словник порівняльно-історичний метод об'єкт дослідження порівняльно-історичний метод бути встановлення генетично споріднений мова вони класифікація та вивчення цей мова з мета з'ясування принцип історичний розвиток головний він завдання розкриття закономірність і закон за який розвиватися споріднений мова в минулий за він допомога можна реконструювати давній не зафіксований в пам'ятка писемність мовний одиниця звук слово вони форма і значення на основа порівняльно-історичний метод створений історичний і порівняльно-історичний граматика мова і етимологічний словник зіставний метод мета зіставний метод шлях зіставлення виявити спільний однаковий й відмінний специфічний риса зіставний мова у звуковий словниковий і граматичний система на він основа створювати зіставний граматика мова порівняльний типологія мова та двомовний перекладний та диференційний словник структурний метод структурний метод застосовуватися при дослідження структура мова а він мета бути пізнання мова як цілісний функціональний структура елемент який співвіднесений строгий система зв'язок і відношення структурний метод реалізуватися в 4-й методика лінгвістичний аналіз дистрибутивний аналіз аналіз за безпосередній складник трансформаційний аналіз компонентний аналіз походження і розвиток мова класифікація мова існувати кілька спосіб класифікація мова ареальний за культурно-історичний ареал місце поширення типологія наприклад за спосіб вираження граматичний значення мова ділити на аналітичний ізолюючий синтетичний та полісинтетичний генеалогічний за походження і ступінь спорідненість мова групуватися в група той в свій черга в сім'я для деякий сім'я запропонувати об'єднання в таксон більше високий рівень макросім'я класифікація мова на основа генеалогічний ознака займатися мовний систематика функція мова у визначення функція мова єдність немає у праця з мовознавство спостерігати єдність у такий функція інформаційний комунікативний емотивний когнітивний інформаційний функція полягати в той що мова бути засіб пізнання збирання й оформлення весь той знання який накопичений людина в процес вони свідомий діяльність різновид цей функція бути функція збереження інформація контактний функція функція оформлення культурний цінність комунікативний функція реалізуватися у спілкування розмова діалог полеміка вона створювати суспільство як соціум комунікативний функція могти виступати як самовираження особистість виражальний експресивний емотивний модальний функція охоплювати величезний діапазон у мовленнєвий поведінка людина цей функція мова реалізуватися в художній література ораторський мистецтво у дискусійний мовлення суперечка полеміка пісня опера тощо когнітивний функція це і спогад роздум у хвилина відпочинок підготовка до усний висловлювання і формування письмовий текст творчий діяльність та ін. у праця окремий автор виділятися також функція вплив на інший людина прохання спонукання наказ переконання В. В. Виноградов різновид цей функція бути агітаційний психолог виділяти регулятивний функція мова й мовлення що спостерігатися у зовнішній й внутрішній мовлення цей функція виконувати роль план поведінка вчинок суб'єкт текстовий чи мисленнєвий проєкт майбутній він дія проєкт моральний стосунок тощо технічний проєкт будівельний проєкт і под. в останній десятиріччя збільшитися увага дослідник до пізнавальний когнітивний функція мова й мовлення виконуючи цей функція мова самозбагачуватися функціональний підхід до мова сприяти становлення теорія мовлення він породити функціональний стилістика функціональний граматика тощо тип функція мова у сфера спілкування провідний функція бути комунікативний у мовленнєвий діяльність вона реалізуватися в один з три можливий варіант індивідуально-регулятивний функція функція вплив колективно-регулятивний функція радіо газета ораторський мовлення реалізуватися в умова масовий комунікація немає зворотний зв'язок саморегулятивний функція під час планування власний поведінка разом з те у мовленнєвий діяльність могти реалізовуватися потенційний характеристика мовлення який не завжди притаманний будь-який мовленнєвий акт т. т. факультативний вони ніби нашаровуватися на функція мова кожний мовленнєвий висловлювання окрім комунікативний інтелектуальний тощо спрямованість могти мати додатковий спеціалізація це поетичний естетичний магічний у первіснообщинний суспільство табу евфемізм фатичний функція контакт номінативний найменування щось реклама діакретична використання мовлення для корекція чи доповнення певний мовленнєвий ситуація поняття паралінгвістика у виконання мова перелічений конститутивний і допоміжний функція важливий роль відігравати невербальний засіб який супроводжувати мовленнєвий повідомлення і який разом з вербальний засіб передавати змістовий інформація вони наявний в усний і писемний мовлення той чи інший міра вони представлений в кожний мовленнєвий висловлення серед вони фонаційний засіб гучність тембр темп мовлення специфічний експресивно-емоційний забарвлення тип заповнювання пауза особливість вимова звук діалектний чи ідіолектний кінетичний засіб жест міміка поза графічний засіб почерк використання символ на зразок сукупність такий невербальний засіб що брати участь у мовленнєвий комунікація становити предмет окремий розділ мовознавство який іменуватися паралінгвістика паралінгвістичний засіб не входити до система мова не становити мовленнєвий одиниця однак без вони участь в усний чи писемний мовлення не уявлятися жодний повідомлення це означати що спілкування забезпечуватися єдність вербальний і невербальний засіб структура мова структура мова будова мова в вона ієрархічний співвіднесеність за який одиниця нижчий рівень використовуватися для будова одиниця вищий рівень конкретно цей співвіднесеність виявлятися у мовний потік в послідовний розташування мовний одиниця на база звук утворюватися частина слово префікс корінь інфікс суфікс флексія з який у свій черга складатися слово а з вони речення виділяти 4 структурний рівень мова фонетичний морфологічний лексичний синтаксичний тип відношення у структура мова між структурний одиниця мова існувати відношення парадигматичний синтагматичний асоціативний ієрархічний парадигматичний парадигматичний відношення це той відношення що об'єднувати одиниця мова один рівень в група розрядити і категорія наявність у система мова парадигматичний ряд дозволяти мовець у мовлення залежно від намір сформулювати думка який вони прагнути передати вибрати той чи інший член це ряд фонетичний словесний морфологічний чи синтаксичний який відповідати задум синтагматичний синтагматичний відношення лінійний відношення в система мова об'єднувати одиниця мова в вони одночасний послідовність відношення всередині один синтагма асоціативний асоціативний відношення виникати на основа збіг у час уявлення образ і явище дійсність розрізняти 3 тип асоціація за суміжність за подібність за контраст характеристика мова мова характеризуватися за ступінь збереження та функціональний обмеженість недолік природний мова багатозначність експресивність багатослівність емотивність ступінь збереження за ступінь збереження мова характеризуватися шкала з шість категорія запропонований в червоний книга мова ЮНЕСКО для чіткіший визначення небезпека що загрожувати той чи інший мова вимерлий мова extinct можливо вимерлий мова possibly extinct на грань вимирання майже вимерлий nearly extinct зникаючий вимираючий мова seriously endangered неблагополучний мова endangered нестабільний мова potentially endangered благополучний мова невимираючі not endangered функціональний обмеженість функціонально обмежений вважатися такий мова який не володіти в достатній міра або не мати зовсім такий ресурс як стабільний орфографія в певний система писемність еталонний література граматика словник твір класик матеріал масовий поширення преса аудіозапис фільм пісня і музика технічний та навчальний література технічний і науковий публікація дидактичний робота навчальний посібник підручник різний носій повсякденний інформація афіша оголошення кореспонденція довідка керівництво тощо інший засіб передача інформація мова одночасний відсутність усі вищеперелічений ресурс не бути обов'язковий для визнання мова функціонально обмежений мова могти мати писемність викладатися в школа і разом з те сильно страждати від відсутність достатній кількість та відповідний якість інформаційний або навіть мовний ресурс до функціонально обмежений правильно бути віднести як мова вимирання який практично неминуче так і мова який з'являтися у який вже бути досить багато ресурс але при це вони усе ще недостатньо для повноцінний існування з точка зір наявність людський ресурс функціонально обмежений мова могти перетворитися на мова який загрожувати вимирання якщо вона вживання обмежений невеликий число носій до число функціонально обмежений мова відноситися в Європа бретонський окситанський баскський в Америка майже весь мова корінний населення в Азія майже весь мова корінний населення полінезійський мікронезійський меланезійський острів в Африка майже весь мова відноситися до функціонально обмежений мова і мовлення теоретичний засада граматика й типологія граматичний функція могти бути переконливо з'ясований тільки за умова попередній визначення статус граматичний лад у загальний система мова й роль граматичний операція у процес мовленнєвий діяльність уособлення поняття мова як система й мовлення як форма вияв елемент мова визначити як першопочатковий проблема співвідношення мова й мовлення мовлення це процес або результат процес вираження думка засіб мова Фердинанд де Сосюр характеризувати мовлення як комбінація за допомога який суб'єкт що говорити користуватися мовний кодекс з мета вираження свій особистий думка разом з те визначаючи відношення мовлення до мова він бачити у він реалізація мовний потенція свій рід виконання мова ширший проблема співвідношення мова і мовлення бути викладений Л. В. Щерба в він стаття о трояк аспект языковых явлений и об эксперименте в языкознании у загальний сукупність мовний чи мовленнєвий явище тепер виділятися не два основний аспект як раніше а три поряд із система мова що визначатися як словник і граматичний лад і мовлення як результат процес говоріння тепер з'являтися новий аспект мовленнєвий діяльність особа який спілкуватися мовленнєвий діяльність це процес говоріння і слухання-розуміння який бути посередник у перехід від система мова до мовленнєвий текст Вільгельм фон Гумбольдт уперше розглядати сутність мовленнєвий діяльність як взаємозумовлений кореляція два процес що доповнювати один один з який один розпадатися на фаза формування мовлення думка та він звуковий зашифровка а інший протилежний за свій напрям процес складатися з дешифровка і наступний відтворення думка спираючись на знання мова і свій особистий досвід мова і свідомість мова це не тільки засіб спілкування а також засіб формування та експлікація думка для той щоб точніше визначити роль мова в процес мислення необхідно насамперед уточнити поняття мовленнєвий мислення у він відношення до свідомість у мозок індивід свідомість і мова утворювати два відносно самостійний область кожний з який володіти свій пам'ять де зберігатися компонент що будувати вона цей два сфера поєднаний між себе такий чин що діяльність свідомість завжди супроводжуватися діяльність мова виливаючись у єдиний реченнєвомисленнєвий процес діяльність свідомість виражатися в процес мислення свідомість складатися з такий основний аспект пізнання пізнавальний аспект розподіл розподільчий аспект обмін аспект взаємний обмін користування аспект практичний користування процес породження мовлення тісно переплітатися з процес породження думка утворюючи єдиний реченнєвомисленнєвий процес який здійснюватися за допомога механізм мовленнєвий мислення необхідний передумова процес мисленнєвий діяльність бути мислення різнобічний діяльність свідомість за допомога мова й механізм мовлення у процес породження мовлення можна виділити три етап семантичний лексико-морфологічний фонологічний диво також мовний свідомість Реченнєвомисленнєві й універсально-мовний основа традиційний частина мова морфологічний ознака сам по себе не могти бути відправний точка для побудова універсальний теорія граматичний клас у реченнєвомисленнєвому план фундаментальний значення для граматичний класифікація слово мати протилежність предметний призначеннєвих значення під предметний значення розумітися лексичний значення що відображати матеріальний предмет фізичний тіло тощо традиційний граматика до число предмет зараховувати все той що виражатися іменник подія простір й час відношення поверхня канікули тощо основний синтаксичний функція і синтаксичний відношення що вони передбачатися утворювати основа для розподіл лексичний значення за вони граматичний клас на цей основа здійснюватися поділ весь лексичний значення крім подійний на субстанційний та несубстанційні подальший поділ лексичний значення на дрібніший клас зумовлений спеціалізація основний синтаксичний функція мова і суспільство мова мати потужний консолідаційний властивість мова і культура мова як певний набір мовленнєвий норма певний спільнота також бути частина ширший культурний життя спільнота що розмовляти цей мова людина використовувати мова як засіб ототожнення з один культурний група та як засіб відмежування від інший навіть серед носій один мова існувати декілька різний спосіб використання мова і кожний з вони використовуватися для позначення приналежність наприклад до підгрупа всередині один культурний група лінгвіст і антрополог зокрема соціолінгвіст та етнолінгвіст спеціалізуватися на вивчення зв'язок між мовний та культурний явище пов'язаний із суспільний природа мова вона громадський функція це напрям лінгвістичний дослідження який вивчати мова у вона відношення до культура взаємодія етнокультурний та етнопсихологічний чинник у функціонування та еволюція мова спосіб використання мова у суспільство бути частина культура громада і це бути засіб відображення груповий ідентичність мова функціонувати не тільки для полегшення спілкування а й для визначення соціальний стати лінгвіст використовувати термін різновид мова який охоплювати географічно або соціально-культурно визначений діалект а також жаргон або стиль субкультура для позначення різний спосіб використання мова природний і штучний мова перший підручник з есперанто усі мова поділятися на два група природний національний та штучний національний мова могти у свій черга поділятися на розмовний і літературний мова штучний мова створений спеціально з певний мета для полегшення міжнародний спілкування наприклад есперанто інтерлінгва ідо ложбан для збереження необхідний інформація у певний галузь наука природний мова виникати природний шлях внаслідок багатовіковий суспільний діяльність певний народ мислення та мова два сторона один і той ж процес в становлення людина розвиток трудовий діяльність процес розвиток виробництво поруч із виникнення найпростіший уявлення виникнути й найпростіший форма передача інформація звук сигнал для вони позначення та передача мовний динаміка у світ загальний кількість мова у світ від 6000 до 7000 точний цифра встановити неможливо через умовність відмінність між різний мова і діалект один мова до найпоширеніший мова світ належати китайський англійський іспанський російський хінді індонезійський арабський бенгальський португальський японський німецький французький італійський панджабі телугу корейський маратхі тамільський український весь мова світ ділитися за родинний зв'язок на мовний сім'я кожний з який включати група близький один один мова що бути у давнина діалект один мова або що входити в один мовний союз модель мова когнітивний модель мова диво також писемність вимова культура спілкування список мова список мова за кількість носій походження мова мовознавство метамова примітка література С. Васильєв мова Кацнельсон С. Д. Типология языка и речевое мышление л 1972 Соссюр Ф. де курс загальний лінгвістика К 1998 посилання