Повна версія

Н, н («ен») — літера кирилиці. У мовах, що її використовують, позначає ясенний носовий n, ретрофлексний носовий ɳ. Присутня в усіх кириличних абетках. У сучасній українській мові — 18-а літера абетки, позначає ясенний носовий приголосний.

Звуки * n (н) — дзвінкий ясенний носовий * n̪ (твердий н) — дзвінкий зубний носовий приголосний * ɳ (твердий н) — дзвінкий ретрофлексний носовий (шведська, норвезька, індійські мови)

Історія За формою накреслення це видозмінена кирилична літера н («наш»), запозичена з греко-візантійського уставного письма (унціалу).

У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) вживалася в кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.

У XVI столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.

Використання В сучасній українській мові цією літерою позначають сонорний носовий передньоязиковий приголосний звук — твердий (дзвін, нитка) або м'який (ніж, тінь).

Н буває велике й мале, має рукописну й друковану форми.

У давньоруській та староукраїнській писемностях мало числове значення «п'ятдесят». Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «вісімнадцятий». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференц. ознака, коли ряд предметів має такий самий Номер: Шифр № 7-Н і т. д.

Таблиця кодів

Кодування

Регістр

Десятковийкод

16-ковий код

Вісімковий код

Двійковий код

Юнікод

Велика

1053

041D

002035

00000100 00011101

Мала

1085

043D

002075

00000100 00111101

ISO 8859-5

Велика

189

BD

275

10111101

Мала

221

DD

335

11011101

KOI 8

Велика

238

EE

356

11101110

Мала

206

CE

316

11001110

Windows 1251

Велика

205

CD

315

11001101

Мала

237

ED

355

11101101

Література * * Півторак Г. П. Н // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.

Джерела *