Повна версія

Перші згадки про вулиці Ужгорода відносяться до 1691 року. Як згадується в одному з описів міста, в Ужгороді було 10 центральних вулиць на правому березі Ужа, які, очевидно, відходили від старовинного Ужгородського замку: Замкова, Вовняна (нині О. Духновича), Ринкова (мабуть, пл. Корятовича), Мостецька (пл. Пушкіна), Соляна (вул. Августина Волошина), Циганська (Мукачівська), Мельнична (О. Фединця), Цегольнянська (назва збереглася), Ватна (де вона проходила — невідомо) та Кладбищенська (А. Добрянського). Також відомо, що у 1800 році в місті над Ужем було 25 вулиць. У 1837 р. — 36 вулиць. 1850 року вулиці отримали руські назви й таблички, поряд з угорською назвою «Унгвар» набуває поширення назва «Ужгород». 1910 року згідно з переписом у місті налічується 50 вулиць. 1928 — у місті 63 вулиці. 1945 — в Ужгороді вже 96 вулиць, 5 площ, 4 набережні, кілька провулків, загальна довжина вулиць 64 км. За радянський період в Ужгороді побудовано нові вулиці, великі мікрорайони. У 1990—1992 роках у місті відновили історичні назви ужгородських вулиць. У 2015 році в Ужгороді було 650 вулиць, з яких близько 400 вулиць є в приватному секторі. Сьогодні ж в Ужгороді налічується 654 вулиць.

Упорядкований перелік вулиць, провулків та площ міста від 9.06.2017 Територія сучасного Ужгорода займає площу близько 40 км2 . Вона умовно поділена на 17 мікрорайонів, які носять історично сформовані назви: Боздош, Болотина, Вербник, Галагов, Горяни, Доманинці, Дравці, Кальварія, Минай, Підзамковий, Промисловий, Радванка, Станційний, Сторожниця, Цегольня, Червениця, Шахта.

А

поштовий індекс

Назва

Тип

Уточнення

Походження назви, Колишні назви

Місцевість*

Що тут цікавого

88017

Абрикосова

вул.

1997

походить від фрукта абрикос, абрико́са, (Prunus armeniaca, також Armeniaca vulgaris) — плодове дерево роду слива.

Мікрорайон, де знаходиться вулиця Абрикосова неофіційно називають «Компотний».

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 27 від 26.02.1997 року.

88017

Авіаторів

пров.

2007

походить від місця знаходження поблизу аеропорту «Ужгород».

Мікрорайон, де знаходиться вулиця Авіаторів неофіційно називають «Червениця»

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 454 від 27.09.2007 року.

Австрійська

вул.

2009

походить від назви держави до складу якої входив Ужгород у XVI—XIX століттях

Мікрорайон, де знаходиться вулиця Австрійська неофіційно називають «Червениця»

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 року.

88005

Автовокзальний

пров.

2018

походить від місця розміщення поблизу Ужгородського автовокзалу колишній пров. Залізничний

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 1081 від 15.05.2018 року. На вулиці знаходиться міні-готель.

88014

Адмірала Нахімова

вул.

Павло Нахімов (1802—1855) — російський адмірал, герой Кримської війни.

Мікрорайон, де знаходиться вулиця адмірала Нахімова неофіційно називають «Шахта».

У минулих століттях ця територія була дуже болотистою, тому звалася Мокряницею. Тоді тут були лише окремі хутори й ромський табір…На вулиці знаходиться НВК «Ялинка».

88017

Азовська

вул.

2009

походить від одного з морів у межах України — Азовське

Знаходиться в мікрорайоні «555»

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 року.

88002

Айвазовського Івана

вул.

1955

походить від імені Айвазовський Іван (1817—1900) — живописець-мариніст. До 1955 р. вул. Лунная

Знаходиться в мікрорайоні «Східний»

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 694 від 29.12.1955 року. На вулиці знаходяться НВК #16, НВК #18, будівлі казарми військової частини 3002 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України, кафе «У Сако».

Айвова

вул.

2009

походить від фрукту айва — айва́ звичайна (Cydonia oblonga) — єдиний представник роду Cydonia родини розових (трояндових) підродини мигдалевих.

Знаходиться в мікрорайоні «Карєр»

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 року.

88014

Академіка Грабаря (Ігор Емануїлович)

вул.

Грабар Ігор Емануїлович (1871, Будапешт — 1960, Москва) — художник, реставратор, мистецтвознавець, історик мистецтва, музейний діяч, педагог, професор русинського походження, ключова фігура довоєнного радянського мистецтва. Колишня назва: пров. Верховинський

Мікрорайон, де знаходиться вулиця академіка Грабаря неофіційно називають «Шахта».

88009 88005

Академіка Корольова

вул.

Корольов Сергій

Сергі́й Па́влович Корольо́в (родове прізвище Королів; 30 грудня 1906 (12 січня 1907), Житомир — 14 січня 1966, Москва) — український радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор. Вважається основоположником практичної космонавтики. Академік АН СРСР (з 1958), очолив ракетну програму СРСР. Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, здійснено перший політ людини в космос та вихід людини в космос.

Мікрорайон, де знаходиться вулиця академіка Корольова неофіційно називають «Новий».

На вулиці знаходиться НВК «Первоцвіт», дитсадок № 39, ЗОШ № 8.

88017

Академіка Філатова

вул.

Володимир Петрович Філатов (1875—1956) художник, поет, мемуарист, вчений, офтальмолог. Дійсний член АН УРСР та АМН СРСР. Герой Соціалістичної Праці, кавалер чотирьох орденів Леніна, ордену Трудового Червоного Прапора та ордена Вітчизняної війни 1 ступеня, лауреат Сталінської премії. За весь період його життя ним написано більше 461 наукових робіт і монографій.

Мікрорайон, де знаходиться вулиця академіка Філатова неофіційно називають «Загорський».

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 561 від 10.11.1956 року.

88000

Акацій

вул.

названо на честь Ака́ція (Acacia) — рід рослин із родини бобових. Дерева або чагарники, рідко з колючками на стовбурах. Листя подвійно розсічене, складається з численних дрібних листочків або листоподібних утворень. Квіти дрібні, численні, в головчастих суцвіттях або циліндричних китицях, прямостійні або пониклі, жовті або біло-жовті.

мкр. «Червениця», серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 27 від 26.02.1997 р.

Албанська

вул.

резерв, 2009

назва на честь країни Албанія

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 року.

88017

Амосова Миколи

вул.

Амо́сов Мико́ла Миха́йлович (19 грудня 1913, с. Ольхово — 12 грудня 2002, Київ) — український лікар, учений у галузі медицини та біокібернетики, громадський діяч, академік Національної академії наук України (1969) та Академії медичних наук України (1993), лауреат Ленінської премії (1961), Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1978, 1988) і Державної премії України в галузі науки і техніки (1997)3. Директор Інституту серцево-судинної хірургії (1983—1988). Доктор медичних наук (1953), Герой Соціалістичної Праці (1973)

р-н вул. Єньковської, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 729 від 23.05 2008 р.

88007

Андезитовий тупик

пров.

Андези́т — кайнотипна гірська порода темно-сірого, бурого, майже чорного кольору, порфірової структури, ефузивний аналог діориту. Поруч знаходиться карєр із видобутку андезиту.

мкр Радванка, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 694 від 29.12.1955 р. Неподалік християнське та іудейське кладовища.

Поруч знаходиться руїни храму Яна Непомуцького — що був єдиним у свій час на території Ужанського комітату. Роком заснування храму вважають далекий 1640-й. Римо-католицький храм був другим за значенням після Горянської ротонди важливим духовним та архітектурним об'єктомґ, окрасою Ужгорода. Його освятив естергомський (сучасна Угорщина) кардинал Дьордь Ліппай на честь Святої Тріїці. Але час негативно вплинув на архітектуру будівлю, і вона почала руйнуватися. Там, де колись був величний римо-католицький храм, залишилися руїни.

Друге життя будівлі подарував Міклош Ранкі, місцевий багатій. Саме завдяки його благодійності у 30-х роках ХІХ століття церква була оновлена, а до 1949 року вже існувала як греко-католицька. Та у зв'язку утисками цього віросповідання в радянські часи, храм отримала православна спільнота.

Видобуток каменю в радванському кар'єрі негативно вплинув на прекрасний у минулому костел. Від підземних поштовхів під час робіт стіни церкви почали руйнуватися вже вдруге. Тож вірячи змушені були покинути святиню.

У 50-роках видобуток каменю ставав дедалі інтенсивнішим. Роботи проводилися із застосуванням динаміту, тож вибухи неабияк вплинули і на без того тендітну конструкцію. На стінах з'явилися тріщини, дах та стіни почали осідати. Атеїзм 60—70-х років завершив нищівну справу руйнації. Олтар, склеп, у якому ховали священиків та багатіїв, а також підлога зовсім не збереглися. Тож від готичної кам'яної споруди, що колись була храмом, не залишилося майже нічого. Скульптура Яна Непомуцького без голови лежить поруч із храмом.

Англійська

вул.

резерв, 2009

назва на честь країни Англія, що входить до складу Великої Британії

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 року.

Андріївська

вул.

2009

назва на честь християнського апостола Св. Андрія

канал біля піхотного полку, серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 р.

Шпеника

вул.

Стара назва: Вербова, Анкудінова

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 402 від 19.08.1974 р. Вулиця межує з залізничним полотном станції Ужгород-1 та мостом Підзамковим.

88007

Антонівська

вул.

Назва на честь імені Антон — Св. Антоній

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 402 від 19.08.1974 р. Вулиця межує з залізничним полотном станції Ужгород-1, поруч ПГК УжНУ

88006

Артилерійська

вул.

назва на честь артилеристів війської частини, що базувалася в Ужгороді

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 402 від 19.08.1974 р. Вулиця межує з залізничним полотном станції Ужгород-1 та залізничною станцією Ужгород-1.

Б

поштовий індекс

Назва

Тип

Уточнення, неправильна назва

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

88007

Багратіона Петра

вул.

назва на честь Петро́ Іва́нович Багратіо́н (1765—1812), російський генерал. Герой франко-російської війни 1812 року.

мкр. Радванка, серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 402 від 19.08.1974 р.

88007

Базарний

пров.

на честь торгових рядів «Свинського» базару

пров. Чкалова Валерія до 2018 року

«Болотина», серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 402 від 19.08.1974 р. Зміна назви на підставі рішення Ужгородської міської ради № 1081 від 15.05.2018 року.

88002

Базиловича Іоанікія

вул.

Іоані́кій Базило́вич (1742—1821) — священик-василіянин, ігумен Мукачівського монастиря, український церковний історик, один із перших істориків Закарпатської України. Базилович автор «Коротких відомостей про монастир св. Миколая на Чернечій горі в Мукачеві, заснований князем Федором Корятовичем».

вул. Кутузова М.

Центр Ужгорода

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 402 від 19.08.1974 р. Зміна назви на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 27.05.1992 р.

Бакинська

вул.

назва на честь столиці країни Азерйбаджан — місто Баку

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 року.

Баконія Золтана

вул.

назва на честь Баконій Золтана (1916—1989) — заслужений вчитель України, невтомний пропагандист Закарпатської школи живопису.

вул. Базарна

центральна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради ХХІІ сесія ІІІ скликання від 24.06.1999 р.

88000

Баконія Золтана

пров.

назва на честь Баконій Золтана (1916—1989) — заслужений вчитель України, невтомний пропагандист Закарпатської школи живопису.

вул. П. Морозова

Центр Ужгорода

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради ХХІІ сесія ІІІ скликання від 24.06.1999 р.

88015

Балога Василя

вул.

назва на честь Васи́ль Васи́льович Балог (1980, с. Великі Лучки — 2014, с. Весела Тарасівка) — український військовик, капітан Збройних сил України. Загинув у липні 2014 р. в результаті ракетно-артилерійського обстрілу на Луганщині. Похований в Ужгороді на Пагорбі Слави.

вул. Ваша Івана

серединна зона

зміна назви вулиці відбулася у 2016 році — Розпорядження ЗОДА No 174 від 18.04.2016 р.

Бандери Степана

вул.

Степа́н Андрі́йович Банде́ра (1 січня 1909 — 15 жовтня 1959) — український політичний діяч, один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття.

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 1399 від 18.01.2019 р.

88020

Барвінкова

вул.

назва на честь напряму в бік села Барвінок

мкр. Дравці, периферійна зона 

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 605 від 22.12.1976 р. Поруч заплавне озеро Нілачка.

88000

Бачинського Андрія

вул.

Андрій Федорович Бачинський (14 листопада 1732 — 19 грудня 1809) — церковний греко-католицький діяч, публіцист, просвітитель. Єпископ Мукачівський (5 серпня 1772—19 листопада 1809).

вул. О. Невського

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р.

88000

Бачинського Андрія

пл.

Андрій Федорович Бачинський (14 листопада 1732 — 19 грудня 1809) — церковний греко-католицький діяч, публіцист, просвітитель. Єпископ Мукачівський (5 серпня 1772—19 листопада 1809).

центральна зона

площа-вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 1235 від 25.09.2009 р. На площі знаходиться єпископський палац 1640 року, Кафедральний Хрестовоздвиженський греко-католицький собор, сквер Марії-Терезії, міні-скульптура Ейфелева вежа.

16.12.2009 р. відбулося урочисте відкриття площі ім. єпископа Андрія Бачинського (в кінці вул. Духновича). Так називатиметься територія перед Ужгородським греко-католицьким собором та єпископською резиденцією. Незабаром у єпископському скверику, буде встановлено пам'ятник єпископу Бачинському.

88017

Бейкешчобо

вул.

від міста-побратима Бе́кешчаба (Békéscsaba) — місто на південному сході Угорщини на притоці річки Кереш (басейн Тиси). Є адміністративним центром медьє Бекеш.

мкр. «Західний», кв. ім. Ярослава Мудрого, периферійна зона 

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 1235 від 25.09.2009 р.

88014

Беняка Юрія

вул.

на честь відомого закарпатського спортсмена Юрія Беняка

мкр. Доманинці, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому від 26.02.1997 р. № 27. Розташована в мікрорайоні Доманинці.

88017

Бердянська

вул.

на честь міста Бердянськ

мкр. Садовий, периферійна зона 

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 р. Знаходиться в мікрорайоні Садовий (вулиця Загорська)

88000

Берегівська

вул.

на честь закарпатського міста Берегово

мкр. Червениця, периферійна зона 

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 454 від 27.09.2007 р. Знаходиться в мікрорайоні Червениця

88017

Березова

вул.

на честь дерева береза

мкр. Червениця, периферійна зона 

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому від 26.02.1997 р. № 27. Знаходиться в мікрорайоні Червениця

88000

Берчені Міклоша

вул.

на честь графа Міклош Берчені (1665—1725) — граф, один із лідерів антигабсбурзького угорського національно-визвольного повстання Ференца ІІ Ракоці. Володів Ужгородським замком

вул. Болотна, до 1984 р. вул. Б. Хмельницького. До 1992 р. вул. Новоросійська

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р. У дощові дні Мочар'янською(сьогодні Берчені) униз, до Малого Ужа, стікав цілий струмок, який утворив на вулиці ярок. Просто в нього і заклали у 1903 році труби, провівши на вулиці, яка тоді вже носила ім'я графа Міклоша Берчені, першу зливову каналізацію. Палац Бескида: елегантний двоповерховий будинок по вулиці Берчені, 45 знаходиться в переліку пам'яток архітектури місцевого значення. Будинок звів для себе поважний чиновник, губернатор Підкарпатської Русі Антон (у ті часи його ще називали Антонієм) Бескид — за високим кованим парканом, на якому добре видно монограму «АВ». З інвентарної справи видно, що побудували віллу у 1927-му, загальна земельна площа всього маєтку складає 3089 кв. м., а самого будинку — 514 кв. м. Військові 18 армії 4 Українського фронту у 1944-го зайняли будівлю, перетворивши її на свій штаб. У 1952-му у маєтку провели капітальний ремонт, а дитячий садок № 37 санаторного типу відкрили лише у 1962-році. Діяв він там аж до листопада 1991-го року. Можливо, саме в ті роки над центральною віссю будівлі була встановлена скульптура жінки, котра тримає на руках дитину. Ліпнина — тигр (чи інший «котячий»), зображений на фасаді в позі перед стрибком, вишкірив на усе це свої покришені часом зуби

88015

Бестужева-Рюміна Олексія

вул.

на честь Олексій Петрович Бестужев-Рюмін (нар. 22 травня (1 червня) 1693 — 10 (21) квітня 1768) — російський державний діяч і дипломат, генерал-фельдмаршал, канцлер Російської імперії

«Новий» р-н, периферійна зона 

вулиця знаходиться в мікрорайоні Новий

88000

Білоруська

вул.

На честь держави Білорусі

колишня вул. Тичини

Кальварія, центральна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 574 від 06.12.1957 р. Вулиця знаходиться в мікрорайоні Кальварія

88015

Біровчака Юрія

вул.

на честь Юрій Біровчак (навідник 53-ї механізованої бригади Збройних сил України. Загинув у листопаді 2015 р. на Донеччині, похований в Ужгороді).

колишня вул. Колгоспна

мкр. «Боздош»/завод, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення ЗОДА № 174 від 18.04.2016 р. Вулиця знаходиться в мікрорайоні Боздош.

88018

Бічна

вул.

бічна тупикова вулиця до вулиці Швабська

центральна зона

вулиця створена на підставі Ужгородського виконкому № 247 від 18.05.1963 р

88017

Блакитний

пров.

назва на честь кольору авіації — оскільки поруч аеропорт

ДОСААФ, периферійна зона 

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 р.

88001

Блистіва Олександра

назва на честь Олександр Блистів —керівник ОУН у Хусті, поручик Карпатської Січі, командант сотні Хустського коша. Загинув у березні 1939 р. в Хустській в'язниці під час окупації Карпатської України військами хортіївської Угорщини.

вул. Краснодонців

периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення ЗОДА № 174 від 18.04.2016р

88015

Бобяка Миколи

вул.

назва на честь Баб'як Микола — начальник Ужгородського карного розшуку, загинув у 1994 р. під час переслідування злочинців.

Колишня вул. Боздоська, вул. Приладобудівників, Боздоська дорога

мкр. Боздош, периферійна зона

вулиця створена на підставі розпорядження голови Ужгородської міської ради № 57 від 10.08.1994 р.

88007

Богатирська

вул.

назва на честь людей богатирів

мкр. Радванка, серединна зона

вулиця створена на підставі розпорядження Ужгородської міської ради № 1235 від 25.09.2009 р. На вулиці знаходиться невеличка капличка Св. Івана Хрестителя

88009

Богомольця Олександра

вул.

назва на честь Олекса́ндр Олекса́ндрович Богомо́лець (1881—1946) — український учений-патофізіолог. Основоположник української школи патологічної фізіології, ендокринології і геронтології, організатор української науки.

«Новий» р-н, периферійна зона 

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 694 від 29.11.1955 р. Храм Пресвятої Тройці та храм Свято-всіх святих.

88014

Божук Миколаї

вул.

назва на честь Миколая Божук (Василина Божук; 3 січня 1907, Великий Бичків — 4 січня 1938) — поетеса Закарпаття міжвоєнного періоду, активіст Просвіти. Членкиня Пласту на Закарпатті.

вул. З. Космодем'янської

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення голови Ужгородської міської ради 57 від 10.08.1994 р. Поруч ЗОШ № 20

88002

Бокшая Йосипа

вул.

Йо́сип Йо́сипович Бокша́й (1891—1975) — український живописець, педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1951), член-кореспондент Академії мистецтв СРСР (з 1958), Народний художник України (1960), Народний художник СРСР (1963).

Місячна

вул. Герцена-Павловича, центральна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 402 від 19.08.1974 р.

На старих картах Ужгорода добре видно, що тут колись розміщувалося військове містечко з великим квадратним плацом посередині. В народі це місце називали касарнями Франца Йосифа У 20—30-х роках минулого століття це був тихий, зелений, перспективний район, який мав зручне розташування — знаходився близько до гімназії й центру міста. Вже тоді вулиці там були вимощені, був прокладений водогін та каналізація, а будинки собі зводили здебільшого містяни відомі, еліта міста. На вулиці є вілла художника Бокшая. Йосип Бокшай сам намалював попередній проект будинку та ескіз фасаду. Виконавцем робіт став місцевий архітектор Бейла Фодор, котрий за 80 тисяч Кч. звів для художника будинок на 4 кімнати із кухнею та купальнею. Він був готовий у 1926 році і став справжньою окрасою цього тихого району.

88020

Болгарська

вул.

назва на честь держави Болгарія

промзона, периферійна зона 

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 605 від 22.12.1976 р. На вулиці знаходиться завод «Турбогаз» та пожежна станція Ужгорода

88007

Болотинська

вул.

назва на честь колишньої назви мікрорайону Болотина

вул. Партизанська

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р.

Борканюка

назва на честь Оле́кса Олексі́йович Борканю́к (1901—1942) — український комуністичний діяч на Закарпатті, організатор підпільного антинацистського руху, секретар Закарпатського крайкому Комуністичної партії Чехословаччини.

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 605 від 22.12.1976 р.

88015 88009

Бородіна Олександра

вул.

назва на честь Олекса́ндр Порфи́рович Бороді́н (1833—1887) — композитор і вчений-хімік

До 1984 р. частина вулиці називалася вул. Парк Декабристів

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 694 від 29.11.1955 р., № 295 від 01.08.1984 р., № 552 від 14.12.1977 р. На вулиці знаходиться міськвійськомат.

88017

Боршоша-Кум'ятського Юлія

вул.

назва на честь Ю́лій Васи́льович Бо́ршош-Кумня́тський (1905—1978) — український поет, педагог

вул. Фрунзе

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р.

88000

Ботанічна

наб.

назва на честь ботанічного саду УжНУ

наб. Піонерська

центральна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р.

88000

Ботанічний сад

пров.

назва на честь ботанічного саду УжНУ

пров. Ботанічний

центральна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 1081 від 15.05.2018 р.

88000

братів Бращайків

вул.

назва на честь відомих регіональних громадських діячів Михайла та Юлія Бращайків

вул. Першотравнева

центральна зона, квартал Галагов

вулиця створена на підставі рішення УжгородськоГО виконкому № 75 від 27.05.1992 р. Поруч знаходиться дитяча поліклініка.

88015

братів Тобілевичів

вул.

назва на честь родини Тобілевичів — старовинний український шляхетський рід білорусько-литовського та польського походження, представники якого зробили видатний особистий внесок у справу відродження національної ідентичності українського народу та культурно-мистецького розвитку українського національного професійного реалістичного театру.

периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 574 від 06.12.1957 р.

88017

братів Шерегіїв

вул.

назва на честь рідних братів Юрій-Августин та Євген Шерегії — корифеї українського театру Срібної Землі.

мкр. «Червениця», периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 561 від 05 квітня 2005 року

Братіславська

вул.

назва на честь столиці сусідньої держави Словаччини

вул. Собранецька, біля в/ч, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 р.

88018

Брестська

вул.

назва на честь міста Брест

колишній провулок Заньковецької

р-н вул. Заньковецької-Сечені, серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 295 від 15.08.1984 р.

88014

Бродлаковича Іллі

вул.

назва на честь Ілля Бродлакович — український живописець, працював у середині та 2-й половині 17 століття на Закарпатті.

вул. Баумана

мкр. Шахта (Ужгород), серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р. Поруч обласний онкодиспансер та стародавнє іудейське кладовище

88007

Будителів

вул.

назва на честь закарпатських діячів ХІХ століття яких об'єднували спільною назвою «будителі»

вул. Комсомольська

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р. Поруч обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді

88017

Букова

вул.

назва на честь дерева бук

р-н вул. Лісної, периферійна зона 

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 27 від 26.02.1997 р.. Поруч знаходиться футбольне поле.

88001

Буковинська

вул.

назва на честь українського регіону Буковина

До 1977 р. вул. 50-річчя створення СРСР в с. Горяни

р-н вул. Краснодонців, периферійна зона 

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 28 від 28.01.1977 р.

В

поштовий індекс

Назва

Тип

уточнення

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

88015 88009

Вавилова Миколи

вул.

назва на честь Мико́ла Іва́нович Вави́лов (1887 —  1943) — вчений-генетик, ботанік, академік АН СРСР і АН УРСР, найбільше відомий роботами з ідентифікації центрів походження культурних рослин. Присвятив своє життя вивченню і удосконаленню сортів пшениці, зернових та інших хлібних культур, які годують населення всього світу.

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 64 від 06.02.1956 р.

88015

Вайди Степана

вул.

названо на честь Степа́н Микола́йович Ва́йда (1922 —  1945) — командир 2-го танкового батальйону Першої окремої чехословацької танкової бригади 1-го чехословацького армійського корпусу в складі 101-го стрілецького корпусу 38-ї армії 4-го Українського фронту, поручик (посмертно капітан). Герой Радянського Союзу

периферійна зона 

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 574 від 06.12.1957 р.

88000

Вакарова Дмитра

вул.

названо на честь Вакаров Дмитро Онуфрійович (літературні псевдоніми: Діма, Явір; 1920—1945) — український поет-антифашист

Центр міста

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 574 від 06.12.1957 р. Поруч хімічний факультет УжНУ. Сквер імені Гаврила Глюка зі скульптурою художника.

Василівська

вул.

названо на честь імені Василь

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 р.

88017

Великоберезнянський

пров.

названо на честь закарпатського містечка Великий Березний

мкр Червениця, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 454 від 27.09. 2007 р.

88000

Великокам'яна

вул.

названо на честь гірської камяної зони місцезнаходження

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 295 від 15.08.1984 р. Поруч науково-практичний медичний центр «Реабілітація

88014

Венеліна-Гуци Юрія

вул.

названо на честь Ю́рій Вене́лін (1802—1839) український історик, філолог, етнограф, фольклорист та медик.

колишня вул. Кадлубецька

мкр. Шахта (Ужгород), периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 337 від 16.09.1970 р.

88000

Вербний

пров.

названо на честь дерева верба

мкр. Червениця, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 454 від 27.09.2007 р.

88006

Верещагіна Василя

вул.

названо на честь Василь Васильович Верещагін (1842—1904) — художник-баталіст. Брав участь в укладанні альбому „Живописна Україна“

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 616 від 26.09.1953 р.

88017

Верховинська

вул.

названо на честь гірської частини Закарпаття — Верховина

мкр. Червениця, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 694 від 29.11.1955 р. Поруч знаходяться два готелі, крафтова пивоварня та лісова зона Ужгорода.

88009

Весняний

пров.

названо на честь пори року — весна

периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 21.09.1958 р.

88000

Винична

вул.

названо на честь колишніх виноградників

Центр Ужгорода, серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 295 від 15.08.1984 р. Меморіальний будинок-музей народного художника України А. Коцки. У цьому будинку з 1945 р. жив і працював видатний художник Андрій Коцка (1911—1987). Біографічний розділ музею розповідає про життєвий та творчий шлях митця. У майстерні художника представлені портрети та пейзажі післявоєнного періоду.

Вулиця Віннична в Ужгороді здавна була місциною тихою і красивою. Тут будували вілли і проживали городяни, котрі мали статки і вплив — і це відчувається в атмосфері вулиці досі, тут проживав директор Ужгородської електростанції Василь Грабар, у віллі Яна Мерфаіта. За офіційними документами, ця будівля на 5 кімнат, зведена у 1935 році, вже станом на 1946 рік була у комунальній власності і майнових прав на неї ніхто не висував. На вулиці Вінничній сусіди цей дім називають не інакше, як домом Ільницького, бо в радянські часи його надали для проживання секретарю обкому партії Юрію Ільницькому.

88000

Виноградівська

вул.

названо на честь закарпатського містечка Виноградова

мкр. Червениця, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 454 від 27.09.2007 р.

88017

Виноградна

вул.

названо на честь місцевих виноградників

мкр. Червениця, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому від 26.02.1997 р. № 27

88017

Виноробів

пров.

названо на честь місцевих закарпатських виноробів

мкр. Червениця, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009р

88000

Висока

вул.

названо на честь високої гірської місцевості

до 1975 р. вул. Висока, до 1992 р. вул. Ген. Петрова

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р.

88017

Вишневий

пров.

названо на честь дерева вишня

мкр. Червениця, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 97 від 23.11.2006 р.

88017

Вишненімецький

пров.

названо на честь сусіднього словацького села Вишнє Нємецьке

мкр. Червениця, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому від 26.02.1997 р. № 27

88017

Вишні Остапа

вул.

названо на честь українського поета Остапа Вишні

р-н вул. Загорської, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому від № 574 від 06.12.1957 р.

Віденська

вул.

названо на честь столиці Австрії — Відень

за вул. Собранецька, 158; периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009р

88017

Вільнюська

вул.

2009

квартал Садовий, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 р.

88017

Вільхова

вул., провул.

названо на честь дерева — вільха

ДОСААФ, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської № 984 від 13.02.2009 р.

88017

Вірменська

вул.

названо на честь держави Вірменія

„кавказький“ р-н, серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської № 984 від 13.02.2009 р. Поруч знаходиться родовище унгваритів та невелике озеро-болото,

88007

Вовчка Марка

вул.

названо на честь української письменниці Марко Вовчок

мкр. Радванка, серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 149 від 21.03.1957 р.

88018

Возз'єднання

вул.

названо на честь возєднання Закарпаття з Україною

мкр. Боздош, частина Слов'янської наб., периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради УМР ХХІІ ІІІ скл. від 21.06.2000 р. Продовження Словянської набережної.

88014

Вокзальна

вул.

названо на честь траспортного вокзалу Ужгород-2

мкр. Доманинці, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради ХХІІ ІІІ скл. від 21.06.2000 р.

Волинська

вул.

названо на честь українського регіону Волинь

квартал Садовий, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому від 26.02.1997 р. № 27

88017

Воловецька

вул.

названо на честь закарпатського містечка Воловець

мкр. Червениця, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 454 від 27.09.2007

88018 88015

Володимирська

вул.

названо на честь імені Володимир  

„Новий“ р-н, серединна зона (П № 2—40а, НП № 1—45), периферійна зона (П № 52—90, НП № 55—75)

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому  № 574 від 06.12.1957 р. Поруч історичне кладовище із швабськими похованнями. Катехитичний центр храм Св. Трійці та храм Святих Володимира і Ольги „Катехитичний центр“

88018

Володимирський

пров.

названо на честь імені Володимир

рекомендується до перейменування

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому  № 574 від 06.12.1957 р. Поруч річка Уж.

88000

Волошина Августина

вул.

названо на честь Августи́н Іва́нович Воло́шин (1874—1945) — релігійний, культурний, політичний діяч, греко-католицький священник Мукачівської єпархії, 1938 прем'єр-міністр автономного уряду Карпатської України, в 1939 став президентом цієї держави, Герой України (посмертно).

вул. Жовтнева. Частина вулиці, від так званого „хреста“ до її початку, у XVIII столітті називалася Маламостова, адже вела до малого мосту. А іншу частину називали Великою, потім — Казінці, а пізніше — Ракоці. Від сучасного „Едельвейса“ до фізичного факультету УжНУ вже була вулиця Соляна.

Центр Ужгорода

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р.

Це одна з найбагатших на архітектурні та історичні пам'ятки вулиця Ужгорода.

Вулиця Волошина, 9. Римо-католицький храм св. Георгія (Юрія) було зведено у стилі пізнього бароко протягом 1762—1766 рр. з розписами Яноша Лукача (1763) та необарочним вівтарем Л. Й. Краккера (1895). Для побудови храму були використані матеріали замкової церкви. Пізніше будівля зазнала реконструкцій, зокрема у 1910 році. Останніх змін зовнішнього вигляду храм зазнав у 2000—2001 роках. Незважаючи на ці перетворення, внутрішнє оздоблення залишилося без змін. Серед речей, які по-особливому є цінними — дві старовинні монстрації. У 1710 році граф Міклош Берчені — володар Ужгорода вивіз їх спочатку до Польщі, а згодом до Туреччини. Однак, пізніше цінні реліквії було повернуто в лоно церкви. Годинник, розміщений на костьолі, показує час ужгородцям з 1904 року. Вперше же годинник на цьому місці з'явився у 1820 році, але згорів. Новий хронометр, встановлений у 1857 році, також не зберігся. Всередині собору є орган.

Навпроти, де сьогодні стоїть модерна триповерхова будівля, у дворі знаходилась найдавніша друкарня Ужгорода, яка належала кошицькому друкарю Яношу Еллінгеру. Цікаво що першими газетами найдавнішої Ужгородської друкарні була „Кошицько-Унгварська газета об'яв“ 1845 року та шематизм  Мукачівської єпархії за той самий рік

Вулиця Волошина, 13, одразу за церквою. Перший церковний дівочий виховний заклад міста — римо-католицький ліцей св. Гізелли, 1902—1907 рр чия скульптура і сьогодні прикрашає фронтон Ужгородського державного музичного училиша ім. Д. Є. Задора.

Частину кварталу вулиці Волошина займають будівлі колишнього пасажу „короля взуття Томаша Баті“ — так званого пасажу Баті, через який можна потрапити на Театральну площу та оглянути і придбати полотна сучасних закарпатських художників.

На Маломостовій вулиці жив Августин Волошин. Він у 1934 році передає свій будинок  для дівчат-сиріт греко-католицького обряду. На будинку, де у 1930-х рр. проживав видатний політичний діяч, встановлена меморіальна дошка.  Трохи далі від цього будинку у 1906 році Мукачівська греко-католицька єпархія відкрила будинок-сиротинець для дівчат і сиріт дяко-вчителів ім. Єлизавети.

Вулиця Волошина, 37. Закарпатський художній інститут. Перший художній навчальний заклад на Закарпатті засновано у березні 1946 р. під назвою Ужгородське державне художньо-промислове училище на чолі з А. М. Ерделі. Незвичні аркоподібні ворота ведуть до інституту. В оздобленні воріт зашифрована дата будівництва — 1771 рік.  А також старий герб Ужанщини, найдавніше зображення якого відоме з 1571 року.

Вулиця Волошина, 54 колишній Василіянський монастир, 1912 р. Нині тут фізичний та біологічний факультети Ужгородського національного університету, а також унікальний зоологічний музей

88017

Волошковий

пров.

названо на честь рослини — волошка

рекомендується до перейменування, колишній провулок Графітний

периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 729 від 23.05.2008 р.

88009 88015

Врабеля Михаила

вул.

названо на честь Михайло Андрійович Врабель (1866, Вирава, жупа Земплін, Австро-Угорщина — 4 січня 1923, Будапешт, Угорське королівство) —  педагог, фольклорист, журналіст, книговидавець.

вул. Крупської

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р.

88018 88005

Вузька

вул.

названо у порівнянні з шириною інших сусідніх вулиць

центральна зона (№ 1—33), серединна зона (НП№ 65—85, П№ 24—44)

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 402 від 19.08.1974 р.

Г

поштовий індекс

Назва

Тип

уточнення

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

88020 88006

Гагаріна Юрія

вул.

названо на честь Ю́рій Олексі́йович Гага́рін (1934 —  1968) — льотчик-космонавт, Герой Радянського Союзу, кавалер найвищих знаків відмінності низки держав,

колишня вул. Дравецька

серединна зона (П № 2—28к, НП № 1—71), периферійна зона (П№ 30—264, НП№ 73—393)

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 152 від 14.12.1961 р. та  № 605 від 22.1976 р. Поруч знаходяться обєкти: видавництво „Закарпаття“, національна корчма-музей „Деца у нотаря“, міський відділ поліції, професійний ліцей, на частині території колишнього танкового полку по вулиці Гагаріна здавна розташовувалися старі військові казарми та кладовище Першої світової війни.

88007

Галицького Данила

вул.

названо Дани́ло Рома́нович, або король Данило, Данило Галицький (нар. 12012 — 1264) — король Русі (1253—1264), правитель Галицько-Волинського князівства (1238—1264). Князь галицький (1205—1206, 1211—1212, 1230—1232, 1233—1234, 1238—1264), володимирський (1205—1208, 1215—1238). Останній самостійний Великий князь Київський (1239—1240). Представник роду Романовичів, гілки Волинських Мономаховичів із династії Рюриковичів

вул. Орджонікідзе

мкр. Радванка, серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р.

88017

Гарайди Івана

вул.

названо на честь Іван Андрійович Гарайда (1905—1944) —  вчений, історик, філолог, редактор, викладач

вул. Дзержинського

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р.

88017

Гвардійська

вул.

названо на честь солдатів-гвардійців

серединна зона (П № 2—50, НП № 1—31), периферійна зона (П № 52 — до кінця, НП № 33 — до кінця)

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому виконкому № 75 від 27.05.1992 р. Домовий храм святого апостола й євангеліста Іоанна Богослова. Меморіал загиблим воїнам АТО, неподалік школа-інтернат для слабочуючих.

88000

Генерала Лялька Михайла Петровича

вул.

названо на честь Лялько Михайло Петрович народився 31 серпня 1914 р. в селі Волосянка. У роки Великої Вітчизняної  війни був у складі Чехословацького корпусу. У 1968 р. йому присвоєно звання генерал — майора міліції. Займався літературною працею: п'ять художньо — документальних повістей, які видавалися в Ужгороді, Москві, Празі, Братіславі.

мкр. Червениця, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 454 від 27.09.2007 р.

88009

Генерала Свободи

вул.

названо на честь Людвік Сво́бода (1895—1979), чехословацький військовий і політичний діяч, президент ЧССР в 1968—1975, генерал, Герой Радянського Союзу (1965), Герой ЧССР.

„Новий“ р-н, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 605 від 22.12.1976 р. Поруч ЗОШ № 8

88017

Георгієва Дмитра

вул.

названо на честь Гео́ргієв Дмитро́ В'ячесла́вович (нар. 17 серпня 1977, Миколаїв, СРСР — пом. 25 липня 2014, Луганськ, Україна) — український військовик, капітан, заступник начальника штабу 15 окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади Сухопутних військ ЗС України. Загинув під час проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей при обороні луганського аеропорту.

вул. Котовського Григорія

периферійна зона 

вулиця створена на підставі рішення ЗОДА № 174 від 18.04.2016 р. Неподалік школа-інтернат для слабочуючих.

88000

Героїв

вул.

названо на честь героїв похованих на кладовищі Кальварія

Кальварія, серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 527 від 12.12.1972 р. Поруч історичне кладовище Кальварія. Памятник полеглим героям.

88017

Героїв війни

вул.

названо на честь героїв всіх воєн

р-н вул. Запорізької, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 591 від 28.04.2005 р.

88005

Героїв Крут

вул.

названо на честь героїв бою під Крутами 1918 року

вул. Галана Ярослава

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення ЗОДА № 174 від 18.04.2016р

88002

Герца Юрія

вул.

названо на честь Юрій Дмитрович Герц (1931—2012) — народний художник України.

вул. Герцена Олександра

центр

вулиця створена на підставі рішення ЗОДА № 174 від 18.04.2016р

Гіацинтовий

пров.

названо на честь квітки гіацинт

квартал „вул. Загорська“, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 729 від 23.05.2008 р.

88017

Гірський

пров.

названо на честь гірської місцевості

мкр. Червениця, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 454 від 27.09.2007 р.

88017

Гленца Фріца

вул.

названо на честь Фріца Гленца, почесного жителя міста Ужгород

вул. Профспілкова

р-н стадіону „Авангард“, серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 454 від 27.09.2007 р. Поруч Підвісний міст та готель „Олімп“

88000

Глибока

вул.

названо на честь потічка Глибокий, що зараз не існує. Якщо подивитися на карту міста 1863 року, то можна побачити, що потічок, який стікав Глибокою, починався на вершині гори Великий Дайбоц, а вже внизу, біля вулиці Собранецької, впадав у канал Малий Уж, який колись огинав територію Малого Ґалаґова.

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому від 26.02.1997 р. № 27. Це залишки давньої вулиці Глибокої. Цікаво, що повноцінною вулицею Глибока стала вже в ХХ столітті. До того її назви не зазначали на картах, та і в газетах цю місцину часто називали просто дорогою на виноградники. Глибока стежка чи Глибока дорога справді вела на гору, де розташовувалися великі ділянки старих виноградників, але більшість містян так високо по ній не підіймалися, доходили, частіше за все, лише до численних винних підвалів на сучасній вулиці Кошицька.   на початку вулиці знаходиться скульптура Богородиці.

88007

Глиняна

вул.

названо на честь глиняних відвалів із місцевого карєру

р-н вул. Стефаника, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 р.

88020

Глінки Михайла

вул.

названо на честь Миха́йло Іва́нович Глінка (1804—1857) — російський композитор, засновник російської класичної музики.

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 605 від 22.12.1976 р.

Глюка Гаврила

пл.

названо на честь Гаври́ло Марти́нович Глюк (нар. 6 (19) травня 1912, Сигіт, Мармарош — 2 листопада 1983, Ужгород) — український живописець. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1963 року.

На розі вулиць Дмитра Вакарова та Підгірної.

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 1081 від 15.05.2018 р. Тут розташовано міні-скульптуру присвячену памяті Г. Глюку.

88000

Гоголя Миколи

вул.

названо на честь Мико́ла Васи́льович Го́голь (рос. Николай Васильевич Гоголь; прізвище при народженні Яно́вський, з 1821 року — Го́голь-Яно́вський; 20 березня 1 квітня 1809 року, Сорочинці, Миргородський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 21 лютого 4 березня 1852 року, Москва, Російська імперія) —  письменник.

Центр Ужгорода

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р. Поруч спеціалізована школа № 4.

88015

Годинки Антонія

вул.

названо на честь Антоній (Антон, Антал) Годинка (псевдоніми: Сокирницький Сирохман, Сокирницький Сиротюк; 7 лютого 1864, Ладомирів, Австро-Угорщина — 15 липня 1946, Будапешт, Угорщина) — історик, філолог, фольклорист, публіцист і педагог мадяронського спрямування. Член-кореспондент (1910), дійсний член (1933) Угорської академії наук.

вул. Артема

„Новий“ р-н, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р.

88017 88000

Гойди Юрія

вул.

названо на честь Ю́рій Андрі́йович Го́йда (15 березня 1919, с. Зняцьово — 2 червня 1955, Ужгород) — поет. Твори: „Люди моєї землі“ (1948), „Верховинська поема“ (1949), „Сонце над Карпатами“ (1951), „Угорські мелодії“ (1955).

вул. Київська

Центр Ужгорода

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 574 від 06.12.1957 р. Вулиця Гойди на Малому Ґалаґові повторювала силует старого русла притоки Ужа.  Ужгородська скотобійня: судячи з карт, на території нинішнього КП „Водоканал м. Ужгорода“ між вулицею Митною і Гойди. Просто біля Собранецької вулиці, на вході до підприємства, стояла будівля адміністрації. Далі розташовувалося холодильне приміщення, хлів, два приміщення для забою, колодязь та коптильня. Українська Автокефальна Православна Церква. Карпатська єпархія Кафедральний храм апостола українського Андрія Первозванного (вул. Гойди, 4).

Фонтан „Дівчина з голубом“, який встановлений біля будівлі головного управління статистики в Закарпатській області, у колишньому чехословацькому адміністративному центрі (вул. Гойди, 11). Скульптор М. Михайлюк. Моделлю для неї, до речі, була ужгородська студентка, а згодом художниця Мар'яна Фантич. Мало хто помічає, що зараз голуб, якого колись тримала дівчина, кудись „полетів“. Його вкрали. Фонтану більше 20 років, і рік-два тому його відреставрували за гроші меценатів, але птаха дівчині так і не повернули.

Міні-скульптура Мілтону Фрідману, видатному американському економісту родом із Закарпаття. Скульптура Томашу Масарику, скульптура Мілану Штефаніку

Ректорат УжНУ. Поруч сквер Малий Галагов, Франтішка Крупки та сквер Томаша Масарика. Місце для гри в петанк. Дитячий спортивний майданчик. Будівля благодійної „Руської народної кухні“, збудованої у 1930-х роках.

Насадження сакур та інших екзотів.

88015

Голубина

вул.

названо на честь птаха — голуб

р-н вул. Грушевського, серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 574 від 06.12.1957 р.

88017

Гончара Остапа

вул.

названо на честь Гонча́р Оле́сь (Олекса́ндр) Тере́нтійович (ім'я при народженні — Біличенко Олександр Терентійович; 3 квітня 1918, Ломівка,  —14 липня 1995, Київ) — український письменник, літературний критик, громадський діяч.

квартал ім. Ярослава Мудрого, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 729 від 23.05.2008 р.

88017

Горіхова

вул.

названо на честь дерева — горіх

р-н вул. Щедріна, „компотний“ р-н, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому від 26.02.1997 р. № 27

88017

Горсенська

вул.

названо на честь міста-побратима Ужгорода — Горсенс, Данія

мкр. „Західний“, кв. ім. Я. Мудрого, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 1235 від 25.09.2009 р.

88001

Горянська

вул.

названо на честь мікрорайону Горяни

Колишня вул. Виноградна

мкр. Горяни, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 605 від 22.12.1976 р.

88001

Горянської Ротонди

вул.

названо на честь місцевої пам'ятки архітектури — храму-ротонди

вул. Висока

мкр. Горяни, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 139 від 26.09.2003 р.

88000 88017

Гошовського Володимира

вул.

названо на честь Володи́мир Леоні́дович Гошо́вський (*25 вересня 1922, Ужгород—†30 грудня 1996) — український фольклорист, етномузиколог, засновник кібернетичної етномузикології.

вул. Боженка Олександра

центральна зона (П) середнинна зона (НП)

вулиця створена на підставі рішення ЗОДА № 174 18.04.2016 р.

На вулиці розташова дитяча поліклініка та обласне управління статистики.. Насадження сакур та інших екзотів. Будівля благодійної „Руської народної кухні“, збудованої у 1930-х роках. Скульптура Мілану Штефаніку

88017

Грабовий

пров.

названо на честь дерева — граб

мкр. Червениця, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 454 від 27.09.2007 р.

88007

Гранітна

вул.

названо на честь місця добування — граніту

мкр Радванка, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської  виконкому № 694 від 29.12.1955 р.

88000

Гранчака Івана (І. М.)

вул.

названо на честь Іван Михайлович Гранчак (7 жовтня 1927, Нове Давидково — 13 січня 2000, Ужгород) — український історик і громадський діяч, дослідник новітньої історії Чехословаччини та Угорщини, а також історії Закарпаття, доктор історичних наук, професор

ТЗ „Кошицький“, серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 937 від 22.03.2006 р.

88002

Гренджі-Донського Василя

пл.

названо на честь Васи́ль Ґре́нджа-Донськи́й (24 квітня 1897, с. Волове на Закарпатті (нині смт Міжгір'я) — 25 листопада 1974, Братислава) — український поет, прозаїк, драматург, публіцист, перекладач, громадсько-культурний і політичний діяч, один із творців Карпатської України, редактор щоденної газети Карпатської України „Нова свобода“, співредактор часопису „Русинъ“. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.

площа Другета, вул. Горького

центральна зона.

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому  № 75 від 27.05.1992 р.  На площі знаходиться будинок товариства „Просвіта“, споруджений на народні кошти у 1928 році, в унікальному стилі чеського кубізму з „ліхтарем Кралічка“. Саме тут активно працював Ґренджа-Донський, на іншому будинку площі висить меморіальна дошка з портретом митця. Поруч — адмінбудівля УжНУ. Навпроти дві церковні будови: Церква християн-адвентистів сьомого дня (в заборі храму — кулеметний дот) та Євангельська методистська церква.

88017

Грибоєдова Олександра

вул.

названо на честь Олекса́ндр Сергі́йович Грибоє́дов (нар. 4 (15) січня 1795, за іншими джерелами — 1794, Москва, Російська імперія — пом. 30 січня (11 лютого) 1829, Тегеран) — російський дипломат, поет, драматург, піаніст, композитор, дворянин. Статський радник (1828).

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 694 від 29.11.1955 р.

88017

Грузинська

вул.

названо на честь держави — Грузія

„кавказький“ р-н, серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 519 від 22.08.1955 р.

88017

Грушева

вул.

названо на честь фрукта груша

р-н вул. Щедріна, „компотний“ р-н, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому від 26.02.1997 р. № 27

88015 88009

88005

Грушевського Михайла

вул.

названо на честь Миха́йло Сергі́йович Груше́вський (29 вересня 1866 — 26 листопада 1934) — український історик, громадський та політичний діяч. Голова Центральної Ради Української Народної Республіки (1917—1918). Член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН (1914), почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв (1917), член-кореспондент ВУАН (1923) та АН СРСР (1929), багаторічний голова Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові (1897—1913), завідувач кафедри історії Львівського університету (1894—1914), автор понад 2000 наукових праць

колишня вул. Енгельса (до 1970 р. вул. Мясницька)

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р. Поруч розташований Ужгородський інститут культури та мистецтв.

88005

Гулака-Артемовського Петра

вул.

названо на честь Семе́н Степа́нович Гула́к-Артемо́вський (нар. 4 (16) лютого 1813, Городище — 5 (17) квітня 1873, Москва) — український композитор, співак, баритон (бас-баритон), драматичний артист, драматург, небіж письменника П. П. Гулака-Артемовського, автор однієї з перших опер на україномовне лібрето опери „Запорожець за Дунаєм“.

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 694 від 29.11.1955 р.

88017

Гуменний

пров.

названо на честь міста Гуменне, Словаччина

пров. Собранецький

мкр. Червениця, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 1081 від 15.05.2018р

88017

Гуса Яна

вул.

названо на честь Ян Гус (1369, Чехія — 6 липня 1415, Німеччина) — римо-католицький священик, чеський середньовічний релігійний мислитель, реформатор церкви та проповідник, національний герой.

вул. Червоноармійська

серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 75 від 27.05.1992 р. Поруч площа Лаборця.

88017

Гусакський

пров.

названо на честь тварини — гуска-гусак

мкр. Червениця, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородського виконкому № 454 від 27.09.2007 р.

88017

Гуслярська

вул.

названо на честь музики що грає на гуслях

ДОСААФ, периферійна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської міської ради № 984 від 13.02.2009 р.

Д

поштовий індекс

Назва

Тип

Уточнення

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

88017

Дагестанська

вул.

названо на честь регіону Кавказу — Дагестан

„кавказький“ р-н, серединна зона

вулиця створена на підставі рішення Ужгородської виконкому від 26.02.1997 р. № 27

88000

Дайбозька

вул.

вул. Куйбишева

Центр Ужгорода

88000

Далека

вул.

серединна зона

вул. Далека. Кальварія — найстаріше міське кладовище Ужгорода (засноване у 18 ст.) розташоване на горі, з якої відкривається чудова панорама на місто. Деякі краєзнавеці вважають, що в минулому тут було язичницьке капище.

88017

Данська

вул.

квартал „вул. Загорська“, периферійна зона 

88014

Дарвіна Роберта

вул.

периферійна зона 

Для довідки: Ро́берт Уо́ринг Да́рвин — англійський лікар і фінансист.

88017

Дармштадська

вул.

квартал „Садовий“, периферійна зона 

Для довідки: вулиця названа на честь міста-побратима Ужгорода.

88017

Двінський

пров.

квартал ім. Ярослава Мудрого, периферійна зона 

88007

Дворжака Антоніна

вул.

вул. Емануіла Кліма

мкр. Радванка, серединна зона

Для довідки: Дворжак Антонін (1841—1904) — видатний чеський композитор.

88009 88005

88015

Декабристів

вул.

серединна зона

Для довідки: Декабристи — перші російські дворяни-революціонери, які у грудні 1825 року прагнули силою встановити в Росії конституційний лад.

88020

Дем'яна Луки

вул.

вул. Новаторів

Промзона, периферійна зона

88001 88007

Дендеші Іштвана

вул.

вул. Кольцова

мкр. Радванка — Горяни, серединна зона (П № 2—56, НП № 1—75), периферійна зона (П № 58—172, НП № 77—157)

У передмісті Радванка розташований колишній садибний будинок поміщика, XVI—XVII ст., що є найбільш раннім пам'ятником житлової архітектури міста. У зв'язку з тим, що будинок деякий час використовувався лісництвом можна зустріти іншу назву будови „Будівля Лісництва“. Тут в 1620 р. народився угорський поет І. Дендеші. (вул. І. Дендеші, № 8). Неподалік знаходиться '''кар'єр''', що представляє собою вулканічний базальтовий купол з озером.

Костел Св. Яна Непомука (колишня римо-католицька церква у с. Радванка) розташована майже на краю гранітної скелі, зліва від старовинного кладовища. Свого часу єдина римо-католицька у всьому Ужанському комітаті. Її заснування датують далеким 1640 роком. Після Горянської ротонди Радванська римо-католицька церква була другою по своїй вагомості пам'яткою в околицях Ужгорода. Під горою, перш ніж дістатися до самої церкви, турист знайде спорожнілий постамент, на якому колись красувалася статуя святого Яна Непомуцького. Сам кам'яний Ян, обезглавлений, сьогодні моторошно підпирає рештки стін. Під лівою стіною римо-католицької церкви зберігся постамент, на якому у 50-ті роки стояла кам'яна статуя Яна Непомуцького. Є табличка із вказівкою, що це пам'ятка архітектури.

89412

Дитяча

вул.

мкр. Шахта

Дніпровська

вул.

мкр. Червениця, периферійна зона 

Дніпровський

провул.

периферійна зона 

88017

Дністрянського Станіслава

вул.

мкр. Червениця, периферійна зона

88020

Добоша Степана

вул.

2016

вул. Пархоменка Олександра

центральна зона

Для довідки: Добош Степан Васильович (1912, с. Обава, Мукачівський район — 1978, Пряшів, Словаччина) — один із засновників і перший ректор Ужгородського університету. Пархоменко Олександр (1886—1921) — учасник бойових дій в Україні 1917—1921 рр., червоний командир.

88017

Добролюбова Миколи

вул.

серединна зона

Для довідки: Добролюбов Микола (1836—1861) — російський літературний критик, публіцист, революційний демократ.

88007

Добросусідський

пров.

2018

пров. Мечникова Іллі

серединна зона

88002

Добрянського Адольфа

вул.

до 1977 р. вул. Добрянського, до 1992 р. вул. Матросова

Центр Ужгорода

Для довідки: Добрянський Адольф (1817—1901) — західноукраїнський політичний і громадський діяч, історик.

88017

Довбуша Олекси

вул.

периферійна зона 

Для довідки: До́вбуш (Добощук) Оле́кса Васильович (1700—1745) — найвідоміший із опришківських ватажків у Карпатах. Мав брата Івана.

88014

Довга

вул.

Доманинці, периферійна зона 

88007

Довговича Василя

вул.

вул. Борканюка Олекси

серединна зона

Для довідки: Василь Довгович (справжнє прізвище Довганич; 1783—1849) — український філософ, мовознавець, поет, священик. Перший закарпатський академік (член Академії наук Угорщини з 1831).

Борканюк Олекса (1901—1942), організатор партизанської боротьби на Закарпатті, секретар Закарпатського крайкому партії.

88000 88008

Довженка Олександра

вул.

вул. Млинська (ХVІІ  ст.), Млинна (поруч був млин), потім — Пивоварна (там була пивоварня), а ще пізніше — Самовольського. вул. Калініна.

Центр Ужгорода, квартал Галагов

Варто прогулятись вул. Довженко, де збереглись будинки чехословацького періоду, що є зразками високого рівня архітектурної майстерності. Родзинкою є амбар та винний льох (1781 р.) (вул. Довженко/вул. Ференца Ракоці II, № 2). Для довідки: Довженко Олександр (1894—1956) — український, радянський письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографа.

Дойко Габора

вул.

неправильно Дайки

колишня вул. Мате Залки

центральна зона

88017

Докучаєва Василя

вул.

серединна зона

Церква Св. Архистратига Михаїла (вул. Докучаєва, 27, маг. „Веселка“) 

Для довідки: Докучаєв Василь (1846—1903) — природознавець, основоположник наукового генетичного ґрунтознавства та зональної агрономії.

88014

Долгоша Івана

вул.

мкр. Доманинці, за межами міста, периферійна зона

88014 88002

Доманинська

вул.

вул. Горького

мкр. Доманинці, периферійна зона 

На вулиці Доманинській у 1916 р. була збудована лютеранська церква (навпроти будинку „Просвіти“) та гонведська казарма ім. Ференца Йосифа, неподалік від якої розташувалася школа глухонімих.

Донецька

вул.

2009

периферійна зона 

88007

Донська

вул.

мкр. Радванка, серединна зона

88018

Донського Дмитра

вул.

серединна зона

Для довідки: Д. Донський — князь Московський та Володимирський.

88009 88015

Достоєвського Федора

вул.

„Новий“ р-н, периферійна зона 

Для довідки: Достоєвський Федір (1821—1881) — великий російський письменник.

88020

Дравецька

вул.

вул. Кольцова

мкр. Дравці, периферійна зона 

88015

Драгоманова Михайла

вул.

мкр. Боздош, периферійна зона

88002

Другетів

вул.

Від площі Корятовича аж до Оноковського каналу тягнеться старовинна вулиця Другетів.

до 1992 р. частина вул. Горького

ЗОШ№ 2 — міст через канал, центральна зона (П № 60—96, НП № 57—87), серединна зона (П № 98—172, НП № 89—115)

Для довідки: Другети — угорський магнатський рід французького походження.

88017

Дружби Народів

пл.

центральна зона

88007

Дружня

вул.

мкр. Радванка, П серединна зона

88017

Друзів

вул.

р-н вул. Єньковської, периферійна зона 

88005

Дубова

вул.

серединна зона

88014

Дунаєвського Ісаака

вул.

мкр. „Шахта“, периферійна зона 

Для довідки: Дунаєвський Ісаак (1900—1955) — видатний радянський композитор.

88000

Духновича Олександра

вул.

вул. Шерстяна (Вовняна), вул. Базарна. 

Центр Ужгорода

На розі вулиць Духновича, Корзо та пл. Корятовича знаходиться колишній будинок легіонерів або цукерня Пурми (вул. Духновича, № 2), а навпроти аптека (вул. Духновича, № 1/пл. Корятовича, № 8). Міні-скульптура „Ейфелева вежа“ (на розі вул. Духновича і Капітульна). Для довідки: Духнович Олександр (1803—1865) — греко-католицький священик, українсько-русинський письменник, педагог, поет, культурний діяч.

Е

поштовий індекс

Назва

Тип

Уточнення

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

88018

Егана Едмунда

пл.

пл. К. Маркса

т. з. мкр „Мала Прага“, серединна зона

Для довідки: Едмунд Еган (1851—1901) — відомий фахівець із економіки сільського господарства Угорщини.

88002

Електрозаводська

вул.

серединна зона

88000

Ерделі Адальберта

вул.

Центр Ужгорода

Для довідки: Ерделі Адальберт (1891—1955) — український живописець, основоположник Закарпатської школи образотворчого мистецтва.

Є

N

Назва

Тип

уточнення

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

88017

Європейська

вул.

р-н вул. Озерної, периферійна зона 

88017

Єньківська

вул.

Єньковська

периферійна зона 

88017

Єгерський

пров.

р-н маг. Веселка» та СМ «Дастор», серединна зона

88017

Єреванський

пров.

мкр. «Садовий», периферійна зона 

Ж

поштовий індекс

Назва

Тип

Уточнення

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

88020

Жатковича Юрія

вул.

вул. Енергетиків, вул. Інтернаціональна

мкр. Дравці, периферійна зона

Церква Різдва Пресвятої Богородиці («Дравці», вул. Жатковича, 1). 

88018

Жемайте Юлії

вул.

колишня вул. Бічна

центральна зона

Для довідки: Жемайте Юлія (1845—1921) — литовська письменниця, прозаїк та драматург.

88000

Живописна

вул.

2009

р-н гот. «Дружба», серединна зона

88017

Житня

вул.

2009

кв. ім. Саксаганського, периферійна зона 

88017

Житомирська

вул.

квартал Садовий, периферійна зона 

88000

Жупанатська

пл.

пл. Радянська

Центр Ужгорода

Популярний серед молоді сквер-альпінарій на пл. Жупанатській у самому центрі міста. Тут у бронзі застигли засновники закарпатської школи живопису Йосиф Бокшай та Адальберт Ерделі. Пам'ятник живописцям був встановлений у 1992 р скульптором М. Олійником. Поряд знаходиться двоповерховий будинок у стилі ампір — колишній будинок Ужанської жупи (1809 р.), де сьогодні розміщується Закарпатський обласний художній музей ім. Й. Бокшая (Жупанатська пл. № 3).

Біля музею стоїть будівля реформатського храму 1793—1796 рр. у псевдоготичному стилі (Жупанатська пл. № 5). Сучасного вигляду храм набув в 1905—1906 рр. за проектом будапештської фірми «Фегер та Ріхтер».

Реальна школа для хлопців споруджена в 1904 р. у стилі англійського романтизму. Нині тут діє загальноосвітня школа № 4 (вул. Жупанатська, № 10).

88017

Журавлина

вул.

периферійна зона 

3

поштовий індекс

Назва

Тип

Уточнення

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

88002

Заводська

вул.

серединна зона

88017

Загорська

вул.

До 1984 р. вул. Фізкультурна До 1992 р. вул. Тульська

мкр «Західний», серединна зона (П № 2—28а, НП № 1—53), периферійна зона (П № 30—170, НП № 55—169)

Свято-Вознесенський храм (вул. Загорська).

88014

Задора Дезидерія

вул.

мкр. Підлипники, периферійна зона

Для довідки: Задор Дезидерій (1912—1985) — піаніст, диригент, педагог.

88017

Закарпатська

вул.

серединна зона

Каплиця (вул. Закарпатська). 

88005

Залізнична

вул.

центральна зона (№ 2—2ж, 1—1а), серединна зона (П№ 6—46, НП№ 3—11)

88000

Замкова

вул.

Центр Ужгорода

88000

Замкові сходи

вул.

Замкові сходи з'єднують вул. Капітульну і Підгірну.

Центр Ужгорода

Замкові сходи — звідси починалося місто і ті перші 10 вулиць, які зафіксовані в описі 1691 року. Ці сходи ведуть до Ужгородського замку, внизу жили люди, які обслуговували його жителів. Колись це була стежка, яка згодом перетворилася на сходи. Їх пофарбували у кольори веселки і вздовж встановили автентичні лавиці для закоханих. Звідси віткривається чудовий краєвид Ужгорода. Нині через цей маршрут проходять гості з усього світу.

88018 88015

88009

Заньковецької Марії

вул.

н/н Заньковецька

«Новий» р-н (№ 76—95), серединна зона (П № 2—38, НП № 1—27), периферійна зона (П № 48—72а, НП № 29—77г)

Монастир Св. Антонія (вул. Заньковецької, 9а, біля озера). Церква Марія-Повчанської Ікони Божої Матері (вул. Заньковецької, 9а).  Біля спорткомплексу «Юність» (вул. Заньковецької, 5) красується (правда, недоглянута) скульптура дівчини, зростом із людину. Вздовж вулиці в квітні-травні цвітуть сакури.

Для довідки: Заньковецька Марія (1854—1934) — видатна українська актриса.

88017

Запісочного Івана (І. П.)

вул.

мкр. Червениця, периферійна зона

88017

Запорізька

вул.

Галагури, периферійна зона

Затишна

вул.

р-н Стефаника, периферійна зона

88018

Зв'язківців

пров.

радіоцентр, периферійна зона

88017

Зелемірська

вул.

Зелемирська

мкр. Червениця, периферійна зона

88000

Зелена

вул.

серединна зона

88017

Зодчих

вул.

кв. ім. Саксаганського, периферійна зона

88007

Золота

вул.

вул. 29 червня

серединна зона

88017

Золотиста

вул.

периферійна зона

Свято-Воскресенський чоловічий монастир (вул. Золотиста, 35).

88017

Зоряний

провул.

2009

провул. Залізний

мкр. Червениця, периферійна зона

І

поштовий індекс

Назва

Тип

Уточнення

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

88017

Іванківська

вул.

мкр. Червениця, периферійна зона

88007

Івасюка Володимира

вул.

вул. Терека П.

серединна зона

Для довідки:

Івасюк Володимир Михайлович (1949—1979) — український композитор, поет, один із основоположників української естрадної музики, автор 107 пісень, Герой України (посмертно).

Терек Павло — популярна фігура на Закарпатті 20—30-х років, робітник-угорець, борець за соціальне і національне визволення, пропагандист, один із керівників крайової комуністичної організації, депутат чехословацького парламенту.

88002

Інженерний

пров.

2018

пров. Насипний. До 1977 р. частина вул. Насипної (№ 33—41 вкл.)

серединна зона

88007

Ірлявського Івана

вул.

2016

вул. Сидоряка С.

мкр. Радванка, серединна зона

Для довідки: Ірлявський Іван (справжнє ім'я та прізвище Рошко Іван Іванович (1919—1942) — український поет, журналіст, громадський діяч, один з активних творців Карпатської України. Народився в с. Ірлява Ужгородського району, розстріляний у Бабиному Яру у 1942 р.

88017

Іршавська

вул.

2007, нова

мкр. Червениця, периферійна зона

Іспанська

вул.

2009

периферійна зона

Й

поштовий індекс

Назва

Тип

Уточнення

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

88015

Йокаї Мора

вул.

вул. Ш. Петефі

р-н вул. Заньковецької, серединна зона

Для довідки: Йокаї Мор (1825—1904) — видатний угорський романіст

K

поштовий індекс

Назва

Тип

Уточнення

Колишні назви

Місцевість, квартал, мікрорайон

Що тут цікавого

88017

Кавказька

вул.

серединна зона

Калинова

вул.

2009

р-н вул. Стефаника, периферійна зона

88017

Кам'яний

пров.

2007, новий

мкр. Червениця, периферійна зона

88014 88002

Канальна

вул.

Частина вулиці до 1977 р. — вул. Насипна (№ 1—26 включно, 42, 43, 52—54 включно)

мкр. «Підлипники», серединна зона (П № 2—88), за межами міста — периферійна зона

88002

Канальна-Насипна

вул.

88000

Капітульна

вул.

Це перша і найдавніша вулиця Ужгорода, в 1691 р. називалась Замковою. З 1776 р. вулицю перейменували на Капітульну, а за радянських часів — на Кремлівську. За часів незалежності вулиці повернули її історичну назву — Капітульна.

Центр Ужгорода

Одразу із Корзо через вул. Волошина можна потрапити на вул. Капітульну. Це була єдина вулиця, розміщена в межах зовнішніх оборонних споруд замку. Одна із найкрасивіших пам'яток старовинного Ужгорода — це Хрестовоздвиженський кафедральний собор (Капітульна, 11). Поруч — Єпископська резиденція, а сьогодні бібліотека університету (вул. Капітульна, № 9). Навпроти — сквер Марії-Терезії (вул. Капітульна, 4a/6). Міні-скульптура «Ейфелева вежа» в основі старовинного ліхтаря (на розі вул. Духновича і Капітульна). У кінці тихої вулиці знаходяться Ужгородський замок (вул. Капітульна, № 33) — це головна визначна пам'ятка міста. Замок розташований у центрі міста на Замковій горі. Збереглися стіни, бастіони, палац та фундамент готичного замкового костелу 14 ст. У дворі Закарпатського краєзнавчого музею (Ужгородський замок) три скульптури — Геракл (автор В. Кінне), Гермес та Турул. Поруч з замком знаходиться один із перших в Україні Закарпатський музей архітектури та побуту або «Скансен» (вул. Капітульна, № 33а), побудований в 1970 р. в місці, яке називали «Відьмина яма». Жителі міста називають музей просто «старе село». Навпроти музею знаходиться один із найстаріших педагогічних закладів на території України — колишня будівля греко-католицької семінарії (1883—1886 рр.), де, до речі, викладав перший Президент Карпатської України Августин Волошин (вул. Капітульна, № 24). На стіні будівлі встановлено дві меморіальні таблиці — Августину Волошину та вихованцям семінарії, які загинули на Красному Полі під Хустом 15.03.1939 р. Cьогодні приміщення семінарії займає юридичний факультет УжНУ.

88015

Капуша Олександра

вул.

2016

вул. Мондока Івана

серединна зона

Для довідки: Олекса́ндр Васи́льович Капуш (1991—2015) — український військовик, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2017, посмертно).

Мондок Іван (1893—1937) — професор Ужгородської гімназії, канонік.

88018 88015

Капушанська

вул.

одна з найдовших і основних вулиць міста.

вул. Перемоги

«Новий» р-н, центральна зона (П № 2—28, НП № 1—27), серединна зона (П № 32—90, НП№ 35—141), периферійна зона (П№ 92—158, НП№ 143—189)

Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (вул. Капушанська).  На вул. Капушанськый (Перемоги) висадили сакури.

Для довідки:

Вулиця Капушанська — одна з найдовших вулиць міста, її назва походить від напрямку дороги до міста Великі Капушани у Словаччині. У Радянські часи вулицю перейменували на честь річниці перемоги у Другій світовій війні. Кілька разів вулиця почергово змінювала свою назву, то на вулицю Капушанську, то на вулицю Перемоги Через це виникла плутанина в позначені окремих будинків. Істроичну назву (Капушанська) повернуто у 2018 році.

Автодорога, яка з'єднує центр міста з одним із найбільших мікрорайонів «Новим районом» (від площі Петефі до села Сторожниці). Вулиця Капушанська одна з «в'їзних» у місто.

88001

Кар'єрний тупик

провулок 

Горяни, периферійна зона

88002

Кармелюка Устима

вул.

центральна зона

Для довідки: Кармелюк Устим (1787—1835) — український національний герой, керівник повстанського руху на Поділлі.

88017

Карпатська

вул.

2007, нова

мкр Червениця, периферійна зона

Карпатської України

вул.

Для довідки: Карпатська Україна — Українська незалежна держава на частині території Закарпаття з 14 по 15 березня 1939 р.

Карпатської України

пл.

центральна зона

88000

Кафедральний

пров.

2018

пров. Підгірний

Центр

88017

Каховський

пров.

кв. ім. Я. Мудрого периферійна зона

88017

Каштанова

вул.

мкр. Червениця, периферійна зона

88017

Мейсароша Кароля

вул.

нова вулиця на околиці міста (р-н СМ «Нова лінія»), перейменована у 2018

вул. Кашшая Антона

квартал Садовий, периферійна зона

Для довідки: Мейсарош Карл (1821—1890) — юрист, журналіст, перший історик м. Ужгорода — у 1861 р. видав книгу «Історія Ужгорода від найдавніших часів до сьогодні». Народився в с. Гойдудорог (нині село в Угорщині). Помер та похований у с. Завадка (нині село в Словаччині).

88017

Каянська

вул.

мкр. «Західний», кв. ім. Ярослава Мудрого, периферійна зона

Для довідки: вулиця названа на честь міста-побратима Ужгорода, м. Каяни (Швеція).

88017

Кедрова

вул.

мкр. Червениця, периферійна зона

88017

Керченська

вул.

колишня вул. Чорноморська

серединна зона

88018

Київська

наб.

колишня наб. Молотова

центральна зона

Православна набережна продовжується Київською набережною. Ця місцина теж рясніє міні-скульптурками. Мініатюрний пам'ятник Орієнтувальнику, Їглавські їжачки, Вузол Кротона, Солдат Швейк прикрашають перила. Також на набережній знаходиться обласний музичний драмтеатр ім. братів Шерегіїв. На площі перед його входом красується відлитий у бронзі  монумент греко-католицькому священику, письменнику та педагогу Олександру Духновичу. Встановлений пам'ятник в 1998 р. Його автор — М. Белень. У травні на набережній цвітуть білі та рожеві каштани. Храм Святої Тройці (Київська набережна, 16). 

88018

Кирила і Мефодія

пл.

пл. 50-річчя СРСР

центральна зона

Українська Православна Церква Московського патріархату Свято-Хресто-Воздвиженський кафедральний собор, який складається з нижнього Хресто-Воздвиженського храму та верхнього храму Христа Спасителя (пл. Кирила та Мефодія, № 7), був побудований в 1994 р., вміщає 5 тис. осіб. Перед готелем «Інтурист  Закарпаття» (пл. Кирила і Мефодія, 5) є дві скульптури. Перша — це  популярна серед туристів скульптура перед входом у готель, — ведмідь із крилами, який лапою тримає Землю. Створена ця скульптура у 2007 р. скульпторами М. Колодком, І. Цубиною та О. Єлезаровим, проте про двох останніх рідко згадують. Друга — '''пам'ятник  закарпатським добровольцям, '''які загинули у Другій світовій. Автор — І. Бровдій, встановлено його у 2001 р.

Для довідки: Кирило і Мефодій — македонські слов'янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг на слов'янську мову.

Кирилівська

вул.

2009

р-н гост. «Дружба», серединна зона

Кишинівська

вул.

периферійна зона

88000

Кірпи Георгія

пл.

пл. Привокзальна

залізничний вокзал, центральна зона

В грудні 2005 року Привокзальну площу в обласному центрі перейменували на площу Г. Кірпи. До 61-ї річниці з дня народження — 20 липня 2007 р. — встановили на Ужгородському вокзалі меморіальну дошку, погруддя та міні-музей Георгія Миколайовича Кірпи. У самому приміщенні вокзалу встановлене мармурове погруддя, а за склом — форма та деякі особисті речі Героя України. Це робота рук київських скульпторів, авторів надмогильного пам'ятника Кірпі. Для довідки: Кірпа Георгій (1946—2004) — український політичний діяч, інженер-транспортник, Герой України.

88017

Кленова

вул.

мкр Червениця, периферійна зона

88015

Климпуша Дмитра

вул.

мкр. Боздош, периферійна зона 

Для довідки: Дмитро Климпуш — один із керівників Гуцульської республіки.

88017

Клочурака Степана

вул.

виправлено помилку Клочарука

мкр. Червениця, периферійна зона

Для довідки: Степан Клочурак — громадсько-політичний діяч, президент Гуцульської республіки 1918—1919 рр.

88017

Князя Лаборця

пл.

серединна зона

Для довідки: Лаборець (приблизно 875—892) — князь ранньофеодальної держави слов'янських племен білих хорватів між Тисою і Дунаєм.

88017

Князя Олега

вул.

кв. ім. Ярослава Мудрого, периферійна зона

Для довідки: Князь Олег

Кобзарська

вул.

р-н вул. Стефаника, периферійна зона

88006

Кобилянської Ольги

вул.

серединна зона

Для довідки: Кобилянська Ольга (1863—1942) — українська письменниця.

88018

Ковача Вілмоша

вул.

вул. Белінського Віссаріона

серединна зона

Для довідки: Вілмош Ковач — відомий угорський закарпатський письменник і перекладач, тривалий час жив і працював в Ужгороді у видавництві «Карпати». Белінський Віссаріон (1811—1848) — російський революційний демократ, літературний критик і публіцист, філософ-матеріаліст.

88017

Ковельська

вул.

квартал Садовий, периферійна зона

88007

Козацька

вул.

мкр «Радванка», серединна зона

88017

Колоскова

вул.

кв. ім. Саксаганського, периферійна зона

88009 88005

88015

Комендаря Василя

вул.

2016

вул. Джамбула Джабаєва

серединна зона (П № 8—78, НП № 15—95), периферійна зона (П № 80—80а, НП № 97—117)

Для довідки: Комендар Василь Іванович (1926—2015) — український ботанік, доктор біологічних наук, професор УжНУ та НУ «Києво–Могилянська академія», похований у м. Ужгороді. Джамбул Джабаєв (1846—1945) — казахський, радянський поет-акин.

88015

Комунальників

вул.

вул. Достоєвського-Погорєлова, периферійна зона

88018

Конопляна

вул.

центральна зона

88017

Корвалліська

вул.

мкр. «Західний», квартал ім. Ярослава Мудрого, периферійна зона

Для довідки: вулиця названа на честь міста-побратима Ужгорода, м. Корвалліс (США).

88000

Корзо

вул.

вул. Мостова, Великомостова, Рашина, Ф. Казінці, Суворова

Центр

Це і є історичний центр міста — найвідоміша центральна і найбагатолюдніша вулиця Корзо. Частина будинків збудована в чехословацький період. Спеціальний туристичний ліхтар–вказівник покаже вам потрібний напрямок. Тут у серці історичного центру на розі вул. Корзо і Волошина на стіні побачите Ліхтарника дядю Колю, який запалює ліхтарі (2010 р., скульптор М. Колодко). Пам'ятник присвятили реальному жителю міста, який протягом 40 років вмикав старі ужгородські електричні ліхтарі. Цей пам'ятник — туристична принада. Дядя Коля за роботою. Його ще добре пам'ятають старожили як ерудовану та начитану людину. Саме тому біля драбини скульп­тор встановив портфель із книжками, який ліхтарник завжди носив із собою. Також поблизу — глобус Закарпаття.

88020

Коритнянська

вул.

Промзона, периферійна зона

88017 88000

Короленка Володимира

вул.

мкр. Червениця, периферійна зона

Для довідки: Короленко Володимир (1853—1921) — російський, український письменник, журналіст, правозахисник.

88000

Корятовича Федора

вул.

Площа поділялася на площу Галькову (згодом Сечені) і вулицю Ринкову.

Перша її назва — Галькова. 

Центр

Одна з найдавніших площ міста, де щорічно збиралися ярмарки. Для довідки: Корятович Федір (бл. 1331—1414) — литовський князь із роду Коріятовичів, син Коріята-Михайла Гедиміновича, що князював у Новгород-Литовському князівстві.

88017

Космічна

вул.

кв. ім. Саксаганського, периферійна зона

88017

Котловинна

вул.

серединна зона

88014

Котляревського Івана

вул.

мкр. Шахта, периферійна зона

Для довідки: Котляревський Іван (1769—1838) — письменник, поет, драматург, зачинатель сучасної української літератури.

88017

Кохання

пров.

2009

провул. Сірчаний

квартал «вул. Загорська», периферійна зона

88000

Коцюбинського Михайла

вул.

центральна зона

Біля обласної прокуратури на вул. Коцюбинського побачимо одразу два пам'ятники — '''пам'ятний хрест, встановлений на честь 2000-річчя Різдва Христового, та пам'ятник працівникам прокуратури '''скульптора М. Беленя. На відкритті останнього у 2011 р скульптор розповів: «У цій скульптурі вміщено слов'янський світ, а його символ — лист липи. Тут віднайдете символічні знаки — перше зображення людини-птаха та перше зображення тризубу». Для довідки: Коцюбинський Михайло (1864—1913) — український письменник, голова «Просвіти» у Чернігові, один із організаторів Братства тарасівців.

88000

Кошицька

вул.

Кошіцька

Колишня вул. Глубока, Мий утца — на Глубоку (сучасна Кошицька) (20—30-ті рр. ХХ ст.), 

серединна зона

88006

Кошового Олега

вул.

серединна зона

Каплиця Покрова Пресвятої Богородиці (вул. Кошового, поліція). Для довідки: Кошовий Олег (1926—1943), один із керівників підпільної організації «Молода гвардія» у Краснодоні, Герой Радянського Союзу. 

88018

Кошута Лайоша

вул.

вул. Кірова, колишня частина вул. Кірова

ринок «Белінського», серединна зона

Для довідки: Кошут Лайош (1802—1894) — угорський державний діяч, прем'єр-міністр і правитель–президент Угорщини в період Угорської революції 1848—1849 рр.

88017

Крайній

пров.

2018

пров. Мартона Іштвана

Квартал Садовий, периферійна зона

88017

Краківський

пров.

квартал ім. Ярослава Мудрого, периферійна зона

88001

Кралицького Анатолія

вул.

мкр. Горяни, периферійна зона

Для довідки:

88000

Красна

вул.

вул. Червона

серединна зона

88017

Кречка Михайла

вул.

Квартал Садовий, периферійна зона

Для довідки:

88017

Крива

вул.

Квартал Садовий, периферійна зона

88000

Крилова Івана

вул.

центральна зона

Для довідки: Крилов Іван (1769—1844) — російський байкар.

88000

Кримська

вул.

серединна зона

88017

Кринична

вул.

серединна зона

88000

Криничний

провулок

Рекомендується до перейменування

серединна зона

88017

Кроснівська

вул.

мкр. «Західний», квартал ім. Ярослава Мудрого, периферійна зона

Для довідки: вулиця названа на честь міста-побратима Ужгорода, пол. Krosno.

Л

поштовий індекс

Назва

Тип

Уточнення

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

88009 88015

Легоцького Тиводара

вул.

н/н Легоцька.

магістральна вулиця.

вул. 60-річчя СРСР

«Новий» район, периферійна зона

Храм Всіх Святих (вул. Легоцького, 76). 

Пресвятої євхаристії при монастирі Стрітення Господнього братів Капуцинів (вул. Легоцького, 44а).

Для довідки: Легоцькиий Тиводар (1830—1915) — історик, етнограф, фундатор археології й музейної справи на Закарпатті.

88007

Лелекача Миколи

вул.

вул. Новостефаника

мкр. Горяни, периферійна зона

Для довідки: Лелекач Микола (1909—1975) — історик, педагог, громадський і культурно-освітній діяч Закарпаття.

Леонтовича Миколи

пров.

2018

пров. Грибоєдова Олександр

серединна зона

Для довідки: Леонтович Микола (1877—1921), український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог, автор широковідомих обробок українських народних пісень для хору «Щедрик», «Дударик».

88018

Лермонтова Михайла

вул.

р-н вул. Швабської, центральна зона

Для довідки: Лермонтов Михайло (1814—1841) — російський поет, прозаїк, драматург, художник, офіцер.

88018

Липова

вул.

Готель «Ужгород», серединна зона

88001

Лисенка Миколи

вул.

вул. Жданова

мкр. Горяни, периферійна зона

Для довідки: Лисенко Микола (1842—1912) — український композитор, піаніст, диригент, педагог.

88017

Листопадна

вул.

кв-л ім. Саксаганського, периферійна зона

Литовська

вул.

2009

периферійна зона

88000

Лібшера Адольфа

пров.

2018

пров. Кошицький

периферійна зона

Для довідки: Лібшер Адольф (1887—1965) — чеський архітектор, автор плану забудови Малого Галагова в Ужгороді, спроектував ряд будівель в Ужгороді: Крайовий суд, в'язницю, блок житлових будинків для чиновників.

88017

Лікарняна

вул.

Квартал Садовий, периферійна зона

88017

Лінійна

вул.

кв. «ім. Я. Мудрого», периферійна зона

88018 88015

Лінтура Петра

вул.

мкр. Боздош, периферійна зона

88014

Лірична

вул.

мкр. Доманинці, периферійна зона

88017

Лісна

вул.

периферійна зона

88017

Літня

вул.

кв. ім. Саксаганського, периферійна зона

88006

Лобачевського Івана

вул.

серединна зона

88014

Лодія Петра

вул.

вул. Севастопольська

мкр «Мала Прага», р-н вул. Другетів, серединна зона

Для довідки: Лодій Петро (1764—1829) — український закарпатський філософ, письменник, поет, правник, педагог.

88017

Лозова

вул.

мкр. Червениця, периферійна зона

88000

Ломоносова Михайла

вул.

центральна зона

Для довідки: Ломоносов Михайло (1711—1765) — росiйський учений-натураліст, геохімік, поет, реформатор російської мови, перший російський академічний учений.

88017

Лугова

вул.

2009

ДОСААФ, периферійна зона

88000

Лучкая Михайла

вул.

вул. Щорса

Центр

Для довідки: Лучкай (Поп) Михайло (1789—1843) — закарпатський мовознавець, фольклорист та історик, парох Ужгородського Свято-Преображенського храму.

88007

Львівська

вул.

серединна зона

88017

Лютянський

пров.

ДОСААФ, периферійна зона

М

поштовий індекс

Назва

Тип

уточнення

Колишні назви

Місцевість, мікрорайон

Що тут цікавого

88000

Магнолій

вул.

р-н УжНУ, периферійна зона

Мазепи Іван

вул.

нова, 2018

Для довідки: Мазепа Іван (1639—1709) — український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Війська Запорізького.

88005

Макаренка Антона

вул.

серединна зона

Для довідки: Макаренко Антон (1888—1939) — український та радянський педагог, письменник, один із засновників радянської системи дитячо-підліткового виховання.

88017

Маковий

пров.

кв. «ім. Я. Мудрого», периферійна зона

88014

Мала

вул.

мкр «Мала Прага», серединна зона

Малий Уж

пров.

провулок з'єднує вулиці Корятовича і Фединця

центральна зона

88017

Малинова

вул.

р-н вул. Щедріна, «компотний» р-н, периферійна зона

88017

Малоземельна

вул.

кв. ім. Саксаганського, периферійна зона

88000

Малокам'яна

вул.

р-н вул. Кошицької, серединна зона

88007

Малоужанська

вул.

мкр. Радванка, серединна зона (П № 2—28в)

88017

Мальовнича

вул.

р-н УжНУ, периферійна зона

Мальтійська

вул.

2009

периферійна зона

88014

Манайла Федора

вул.

мкр. Підлипники, периферійна зона

88017

Маргітича Івана

вул.

мкр. Червениця, периферійна зона

88002

Маресьєва Олексія

вул.

Другетів-тупік, серединна зона

Для довідки: Маресьєв Олексій (1916—2001) — радянський льотчик-ас, Герой Радянського Союзу.

88014

Маркуша Олександра

вул.

вул. Жданова

мкр «Мала Прага», серединна зона

Для довідки: Маркуш Олександр (1891—1971) — український закарпатський журналіст, етнограф, письменник.

Мармурова

вул.

р-н вул. Стефаника, периферійна зона

88020

Мартина Сергія

вул.

2016

вул. Паризької Комуни

Промзона, периферійна зона

Для довідки: Сергій Мартин (механік-водій військової частини 1778. Загинув у червні 2014 р. в бою біля смт Металіст на Луганщині, похований в Ужгороді на Пагорбі Слави).

88017

Мартона Іштвана

вул.

Квартал Садовий, периферійна зона

Для довідки:

88017

Масарика Томаша

вул.

колишня вул. Островського Олександра

серединна зона

Для довідки: Масарик Томаш (президент Чехословаччини 1918—1935 рр., зробив великий внесок у розвиток Закарпаття). Островський Олександр (1823—1886) — російський драматург.

88002

Мебльовиків

пров.

колишня частина вул. Кутузова

серединна зона

88017

Медовий

пров.

2007, новий

мкр. Червениця, периферійна зона

88002

вул. Кашшая Антона

вул.

2018

вул. Мейсароша Кароля, Туряниці Івана

серединна зона

Для довідки: Художник Кашай А. жив і працював у будинку по цій вулиці, там досі живе його родина. майстерня-музей та будинок художника Антона Кашшая (24.01.1921 — 31.12.1991 рр., ужгородський живописець, народний художник України Туряниця Іван (1901—1955) — закарпатський комуністичний діяч.

Кароль Мейсарош (20.07.1821 — 02.02.1890 рр.) — відомий ужгородський юрист-публіцист, автор першої історії Ужгорода.

88000

Менделєєва Дмитра

вул.

центральна зона

Для довідки: Менделєєв Дмитро (1834—1907) — російський хімік, один із авторів Періодичної таблиці хімічних елементів.

88001

Механізаторів

вул.

мкр Горяни, периферійна зона

88007

Мечникова Іллі

вул.

серединна зона

Для довідки: Мечников Ілля (1845—1916) — український, російський і французький науковець, один із основоположників еволюційної ембріології, імунології та мікробіології.

Миколаївська

вул.

р-н вул. Стефаника, периферійна зона

88017

Милославського Петра

вул.

Квартал Садовий, периферійна зона

Для довідки: Милославський Петро

88005 88009 88015 88018

Минайська

вул.

вул. Героїв Сталінграда

серединна зона (П№ 4—36, НП 3—29а), периферійна зона (П№ 38—60, НП№ 37—71)

Храм на честь рівноапостольного князя Володимира та княгині Ольги (вул. Минайська, 71, район Залізничної лікарні). Гуляючи вулицею, куди туристи звертають рідко, біля зупинки (навпроти супермаркету) можна помітити «заховану» скульптуру, яка створена ще за радянських часів. Там є напис: «В ознаменування дружби радянських і чехословацьких будівельників скріпленою загальною творчою працею встановлений цей знак». А з'явився він ще у 1987 р (коли і раніше згадана «Земля»), його скульптором є В. Олашин. Навколо цього пам'ятника проходять часто, але майже ніколи не помічають і вже точно біля нього не фотографуються.

88017

Мирна

вул.

квартал «вул. Загорська», периферійна зона

88002

Мирного Панаса

вул.

Хімфак, центральна зона

Для довідки: Панас Мирний''', справжнє ім'я: Панас Рудченко (1849—1920) — український прозаїк та драматург.

88000

Мисливський

пров.

ТЗ «Кошицький», серединна зона

Мистецька

вул.

р-н вул. Стефаника, периферійна зона

88017

Митна

вул.

магістральна вулиця

рос. Таможенная

центральна зона (П № 2—36, НП № 1—23), серединна зона (П № 38—66, НП № 25—27)

88000

Митрака Олександра

вул.

Для довідки: Митрак Олександр (1837—1913) — український письменник, фольклорист і етнограф Закарпаття.

88000

Михайловецька

вул.

мкр. Червениця, серединна зона

Михайлянца Едуарда

пров.

Мостовий, 2019

центральна зона

88017

Міжгірська

вул.

2007, нова

мкр. Червениця, периферійна зона

88015

Міксата Кальмана

вул.

вул. Бели Куна

серединна зона

Для довідки: Міксат Кальман (1847—1910) — відомий угорський письменник XIX—XX ст.

88017

Мінська

вул.

мкр «Західний»,квартал Садовий, периферійна зона

88009

Міцкевича Адама

вул.

«Новий» р-н, периферійна зона

Для довідки: Міцкевич Адам (1798—1855) — видатний польський поет, засновник польського романтизму, діяч національно-визвольного руху.

88014

Мічуріна Івана

вул.

периферійна зона

Для довідки: Мічурін Іван

88009 88015

Можайського Олександра

вул.

«Новий» р-н, периферійна зона

Для довідки: Можайський Олександр (1825—1890) — морський офіцер, капітан І рангу, винахідник першого у світі літака.

? 88017

Молдавський

пров.

вул. Керченська, серединна зона

88020

Молодіжна

вул.

мкр. Дравці, периферійна зона

88017

Миколи Бандусяка

вул.

мкр. «Західний», кв. ім. Я. Мудрого, периферійна зона

Моторна

вул.

периферійна зона

88001

Музейний

пров.

Центр, периферійна зона

Церква Покрова Пресвятої Богородиці (мкр «Горяни», пров. Музейний).  Горянська церква св. Миколи XII—XIV ст. (мкр «Горяни», пров. Музейний).

88017

Музична

вул.

кв. ім. Саксаганського, периферійна зона

88000

Мукачівська

вул.

магістральна вулиця

вул. Мункачі

центральна зона

Для довідки: раніше вулиця називалася іменем відомого угорського живописця Мігая Мункачі, проте помилковий переклад з угорської зробив із неї Мукачівську.

88002

Мусоргського Модеста

вул.

серединна зона

Для довідки: Мусоргський Модест (1839—1881) — російський композитор.

Н

поштовий індекс

Назва

Тип

Уточнення

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

88018

Навої Алішера

пров.

центральна зона

Для довідки: Навої Алішер (1441—1501) — узбецький поет, державний діяч.

88017

Навчальна

вул.

кв. ім. Саксаганського, периферійна зона

Нагірна

вул.

р-н Стефаника, периферійна зона

88000 88008

Народна

пл.

площа Леніна

центральна зона

Площа збудована у конструктивістському стилі (1934—1936) за 20 мільйонів чехословацьких крон. Колишній будинок Народної ради (Земського управління) (арх. А. Крупка). Сьогодні це будівля обласної держадміністрації. Тут ростуть найбільші тюльпанові дерева в Ужгороді. Будівля колишньої чеської жандармерії, де нині знаходиться медичний факультет УжНУ (пл. Народна, № 1). До вулиці прилягає сквер Героїв Майдану. Скульптури можна побачити і на будівлі  пл. Народної (біля будинку ОДА). Бронзовий пам'ятник Тарасу Шевченку встановлено у березні 1999 р. у партерному сквері. Скульптор — М. Михайлюк.

88017

Нарцисна

вул.

2008

р-н вул. Озерної, периферійна зона

88002

Насипна

вул.

серединна зона

88017

Небесна

вул.

р-н вул. Озерної, периферійна зона

88000

Небесної Сотні

вул.

2014

колишня вул. Уральська

центральна зона

88000

Невицької Ірини

вул.

вул. Клари Цеткін

серединна зона

Для довідки: Ірина Невицька''' (1886, Словаччина — 1966, Пряшів) — письменниця і активна громадська діячка.

88017 88000

Незалежності

наб.

Близько 20-ти років вона носила ім'я відомого художника Ігнаца Рошковича. У радянські часи це була спершу Сталінградська, а потім Ленінградська набережна. А от у проміжку між цими назвами були два роки, коли цю вулицю називали набережною витязя Іштвана Горті.

Центр

Старий чеський квартал розташований в історичному центрі міста. Офіційно район називають кварталом «Галагов». Тут, по обидва боки від транспортного мосту або від пішохідного мосту простягається знаменита Липова алея — найдовша у Європі і третьою за довжиною у світі липовою алеєю. Її довжина — 2,2—2,5 км — близько 300 лип, яку було висаджено ще у 1928 р. Цвіте алея все літо, оскільки тут зібрані різні сорти лип.

Восени 2017 р. було висаджено молоді сакури.

В 2009 р. на протилежному березі була висаджена алея сакур, що також вважається найдовшою в Європі.

Бронзовий '''пам'ятник президенту Карпатської Августину Волошину''' (2003 р. Він створений рукою скульптора М. Михайлюка, але дехто вказує на В. Олашина. Надпис на пам'ятнику це спростовує це).

Сквер ім. Пушкіна, а також — 400-річний ясен Масарика. На перилах набережної оселився Джон Лорд — засновник «Deep Purple».

Будинок колишньої жіночої гімназії  збудований в 1912 р. у еклектичному стилі. Сьогодні тут знаходиться Лінгвістична гімназія ім. Т. Г. Шевченка (наб. Незалежності, № 4).

Між гімназією та ЦНАП на зеленій галявині — '''пам'ятник монументального мистецтва «Земля»''' скульптора М. Михайлюка та архітектора В. Лезу. Він стоїть тут з 1987 р.

88018

Некрасова Миколи

вул.

серединна зона

Для довідки: Некрасов Микола (1821—1878) — російський поет.

88017

Нижненімецький

пров.

мкр. Червениця, периферійна зона

88017

Нікітіна Юрія

вул.

р-н вул. Щедріна, периферійна зона

88017

Нільсена Зігфріда

вул.

Квартал ім. Ярослава Мудрого, периферійна зона 

88017

Ніредьгазька

вул.

мкр. «Західний», кв. ім. Ярослава Мудрого, периферійна зона

Для довідки: вулиця названа на честь міста-побратима Ужгорода, угор. Nyíregyháza.

88007

Нова

вул.

мкр. Радванка, серединна зона

88018

Новака Андрія

вул.

центральна зона

Для довідки: Новак Андрій (1850—1940) — закарпатський лікар, учений і педагог, засновник обласної клінічної лікарні.

88018

Нововолодимирська

вул.

серединна зона

88018

Нововолодимирський

пров.

рекомендується до перейменування

серединна зона

88014

Новодоманинська

вул.

мкр. Доманинці

0

поштовий індекс

Назва

Тип

Уточнення

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

88020

Об'їзна дорога

вул.

периферійна зона

88020

Огарьова Миколи

вул.

периферійна зона

Для довідки: Огарьов Микола (1813—1877) — російський поет, публіцист, революційний діяч.

88000

Одеська

вул.

центральна зона

88017

Озерна

вул.

р-н вул. Щедріна, периферійна зона

Олександрівська

вул.

Коритнянська, за заправкою, периферійна зона

88000

Ольбрахта Івана

вул.

колишні назви: Північна, Підвальна, Винні ряди, Підвальний ряд (у другій половині 19 ст.).

Центр

З Капітульної звивистою вуличкою, облаштованою ще кілька десятиліть тому, можна спуститися на ще одну тиху і ошатну місцину. На цій старовинній вуличці розмістилася мистецька кав'ярня «Під Замоком» («Снек»). Біля входу на вас чекатиме тутешній «швейцар» — міні-скульптурка Миколи Шугая. Ботанічний сад із безліччю екзотів, серед яких є найбільші в Ужгороді тюльпанові дерева, які ростуть біля магнолії, одразу при вході на територію (вул. Ольбрахта, 6). А ще на цій вуличці можна побачити будиночки, яким не одне десятиліття, а то й століття. Колишній особняк письменника Івана Ольбрахта (вул. Ольбрахта, № 21). Над винними підвалами, на крутому схилі замкової гори, привертає увагу будівля в стилі конструктивізму, де сьогодні розміщується Гунгарологічний центр УжНУ. Це — колишня вілла Андрія Бродія (1895—1946), відомого закарпатського політичного діяча. Ужгородський ботанічний сад (вул. Ольбрахта, 6).

Для довідки: Ольбрахт Іван''', справжнє ім'я: Каміл Земан (1882—1952) — чеський письменник та громадський діяч.

88014

Оноківська

вул.

До 1976 р. частина вулиці мала назву вул. Українська

мкр. Шахта, периферійна зона

88014

Орлая Івана

вул.

мкр. Доманинці, периферійна зона

Для довідки: Іва́н Семе́нович Орлай (де Кобро́) (1771—1829) — учений-медик, освітній діяч, педагог, письменник.

88000

Орлина

вул.

серединна зона

88017

Орловська

вул.

мкр. «Західний», мкр. Садовий, периферійна зона

Для довідки: вулиця названа на честь міста-побратима Ужгорода,

88001

Осетинська

вул.

колишня вул. Нова в с. Горяни

р-н вул. Краснодонців, «кавказький» р-н, периферійна зона

88017

Осипенко Поліни

вул.

р-н вул. Щедріна, периферійна зона

Церква Божого Милосердя (вул. Осипенка, 14).  Для довідки: Осипенко Поліна (1907—1939) — радянська льотчиця, одна з перших жінок, удостоєна звання Героя Радянського Союзу.

88002

Острівна

вул.

колишній пров. Шумний

Центр

88017

отця Зореслава

вул.

2016

вул. Локоти І.

серединна зона

Для довідки: Зореслав — письменник, активний діяч Карпатської України.

П

поштовий індекс

Назва

Тип

Уточнення

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

88017

Павлова Івана

вул.

стадіон «Авангард», серединна зона

Для довідки: Павлов Іван (1849—1936) — фізіолог, засновник російської фізіологічної школи, лауреат Нобелівської премії.

88002

Павловича Олександра

вул.

Центр

Для довідки: Павлович Олександр (1819—1900) — поет, громадський діяч, педагог.

88000

Панорамний

пров.

2018

пров. Короленка Володимира

мкр. Червениця, периферійна зона

88007 88001

Палая Андрія

вул.

2016

вул. Тельмана Ернста

мкр Радванка, серединна зона (П № 2—10, НП № 1—17), периферійна зона (П № 12—28, НП № 23—37)

Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (мкр Радванка, вул. Тельмана). 

Для довідки: Андрій Палай — солдат навідник роти вогневої підготовки 128-ї гірсько-піхотної бригади. Загинув у лютому 2015 р. в результаті ракетно-артилерійського обстрілу  поблизу Дебальцева на Донеччині, похований в Ужгороді на Пагорбі Слави.

Тельман Ернст (1886—1944) — лідер німецьких комуністів, один із головних політичних опонентів Гітлера.

88002

Панькевича Івана

вул.

вул. Петра Великого

серединна зона

Для довідки: Панькевич Іван (1863—1933) — український художник, літератор, громадський діяч.

88017

Паркова

наб.

периферійна зона

88000

Пасаж

пров.

2018

пров. Театральний

центральна зона

88017

Перечинська

вул.

2007, нова

мкр. Червениця, периферійна зона

88005

Пестеля Павла

вул.

серединна зона

Для довідки: Пестель Павло (1793—1826) — дворянський революціонер, лідер декабристів у Україні, полковник.

88000

Петефі Шандора

пл.

Найдавніша назва площі — Торгова поща. Пл. Орлина. Пл. Кошута.'' Пл. Т. Ґ. Масарика (1928). До 1961 р. пл. Сталіна До 1992 р. пл. Возз'єднання

Центр

На пл. Ш. Петефі в однойменному сквері «заховався» бронзовий пам'ятник угорському поету, публіцисту, громадському діячу та революціонеру Шандору Петефі. Встановлено його у 1990 р. Автор — Ф. Бені, ск. Б. Ференці. Поруч будівля колишнього готелю «Чорный орел» (пл. Петефи, 20) Нині тут діє Школа мистецтв.

Палац Фріда — найвеличніший приватний будинок міста, який збудував Фрід Ігнац у 1910 р.

Для довідки: Петефі Шандор''', справжнє ім'я: Олександр Петрович (1823—1849) — угорський поет, публіцист, революційний діяч сербського і словацького походження.

Петлюри Симона

вул.

нова, 2018

Для довідки: Петлюра Симон (1879—1926) — український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик, голова Директорії УНР.

88009

Пирогова Миколи

вул.

периферійна зона

Для довідки: Пирогов Микола (1810—1881) — російський та український хірург, анатом і педагог.

88000

Північна

вул.

р-н УжНУ, серединна зона

88001

Підвальний

пров.

мкр. Горяни, периферійна зона

88000

Підгірна

вул.

вулиця Домбалйо, 20—30-ті рр. ХХ ст. вул. Подкопецка, до 1992 р. частина вул. Горького

Центр, вул. Собранецька–ЗОШ № 2

88001

Підгірянки Марійки

вул.

мкр. Горяни, периферійна зона

Для довідки: Підгірянка Марійка, справжнє ім'я: Марія Ленерт-Домбровська (1881—1963) — українська поетеса.

88000

Підградська

вул.

вул. Млинарська, до 1992 р. частина бульвару Визволення

центральна зона

88014

Підлипницька

вул.

«Підлипники», периферійна зона

88017

Плотені Нандора

вул.

р-н УжНУ, периферійна зона

Для довідки: Плотені Нандор Фердинанд (1844—1933) — композитор, відомий скрипаль, граф, землевласник, розгорнув у В. Лазах потужне винне та спиртове виробництво.

88015

Погорєлова Володимира (В. С.)

вул.

вул. Жуковського Василя

периферійна зона

Для довідки: Погорєлов Володимир (1926—1994) — учасник Великої Вітчизняної війни, начальник житлово-комунального господарства Ужгорода. Жуковський Василь (1783—1852) — великий російський поет, перекладач.

88009

Полонинська

вул.

провул. Фурманова Д.

р-н вул. Джамбула, периферійна зона

88007

Полтавська

вул.

периферійна зона

88018

Польова

вул.

центральна зона

88017

Польська

вул.

2009

р-н вул. Запорізької, периферійна зона

88015

Попадинця Олександра

вул.

2016

вул. Плеханова Георгія

серединна зона

Для довідки: Олександр Попадинець — молодший сержант, командир відділення військової частини А1778.  Загинув у бою внаслідок у червні 2014 року на Луганщині, похований в Ужгороді на Пагорбі Слави.

Плеханов Георгій (1856—1918) — теоретик і пропагандист марксизму, філософ, видатний діяч російського і міжнародного соціалістичного руху.

88002

Попова Олександра

вул.

центральна зона

Для довідки: Попов Олександр (1859—1906) — російський фізик та електротехнік, винахідник радіо.

Поповича Дмитра

вул.

нова, 2018

р-н вул. Запорізької, периферійна зона

Для довідки: Попович Дмитро (07.11.1899 — 03.10.1968) — педагог, письменник, громадський і церковний діяч, засуджений на 25 р ГУЛАГу за відмову перейти у московське православіє.

88017

Постолакі Віталія

пл.

до 2010 р. пл. Бабушкіна Юхима, до 2015 р. пл. Спортивна

серединна зона

На XXVІI сесії VI скликання (3-є пленарне засідання) Ужгородська міська рада прийняла рішення № 1691 (9.04.2015 р.), на якому вирішила перейменувати площу Спортивну у м. Ужгороді на площу ім. В. Постолакі. Для довідки: Бабушкін Юхим (1880—1927) — російський революційний діяч.

Віта́лій Андрі́йович Постола́кі (20.02.1965 — 12.02.2015) — майор Збройних сил України.

88014

Потушняка Федора

вул.

2016

вул. Благоєва Дмитра

мкр. Шахта (Ужгород), периферійна зона

Для довідки: Потушняк Федір Михайлович (літературний псевдонім Ф. Вільшицький, Ф. Пасічник (1910—1969) — український закарпатський письменник, науковець–етнограф, археолог. Народився у с. Осій Іршавського району. Похований у м. Ужгороді. Благоєв Дмитро (1856—1924) — болгарський політичний діяч, засновник Комуністичної партії Болгарії.

88000

Поштова

пл.

1971 р. пл. Поштова, з 1992 р. пл. Героїв Космосу

Центр

88000

Православна

наб.

магістральна набережна

наб. Ф. Палацького, наб. Московська

центральна зона

Свято-Покровський храм (Православна наб, 23). Церква Покрови Пресвятої Богородиці була зведена в 1930 р. за проектом російського священника-архітектора Б. Коломацького (1896—1980) на кошти російських емігрантів та княгині Анастасії. Це зменшена копія церкви в підмосковній Коломні. Далі — пам'ятник «Скорботна мати»''', монумент встановлений у знак пам'яті за загиблими воїнами-інтернаціоналістами (скульптор — В. Олашин). Ще один подібний монумент присвячений загиблим закарпатським міліціонерам. Автор — М. Белень. Біля пам'ятника у 2017 р. висадили два десятки сакур.

Також на цій набережній є кілька міні-скульптурок: закоханій парі, Кубик-Рубик та Свободка на сходах. Нещодавно на набережній відновили ретро-ліхтарі.

88020

Пржевальського Миколи

вул.

промвул. р-н вул. Огарьова-тупик, периферійна зона

Для довідки: Пржевальський Микола (1839—1888) — мандрівник, природодослідник, науковець.

88017

Привітна

вул.

кв. ім. Саксаганського, периферійна зона

88007

Прикордонна

вул.

Погранична

мкр. Радванка, серединна зона

88007

Прикордонний

пров.

Пограничний

рекомендується до перейменування

мкр. Радванка, серединна зона

88015

Приладобудівників

вул.

Приладобудівельників

периферійна зона

88000

Приютський

пров.

серединна зона

88006

Проектна

вул.

периферійна зона

88020

Промислова

вул.

Промзона, периферійна зона

88017

Прорізна

вул.

р-н вул. Озерної, периферійна зона

88017

Пряшівська

вул.

мкр. Червениця, периферійна зона

88000

Пташиний

пров.

ТЗ «Кошицький», серединна зона

88017

Пулюя Івана

пров.

2018

пров. Добролюбова Миколи

серединна зона

Для довідки: Пулюй Іван (1845—1918), етнічний український фізик і електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Добролюбов М. (1836—1861) — російський літературний критик, публіцист, революційний демократ.

88000

Пушкіна Олександра

пл.

пл. Тиршова

Центр

Бюст російському поетові Олександру Пушкіну (1979 р. Авторами погруддя з мармуру є М. Попович та К. Лозовий).

Поруч — '''пам'ятка архітектури 1934—1936 рр., де розташовано Закарпатське управління Національного банку України у стилі пізнього конструктивізму (пл. Пушкіна, № 1). На будинку є 4 скульптури. А якщо ви звернете на вул. О. Довженка, то над входом в Управління СБУ в Закарпатській області ще дві.

Для довідки: Пушкін Олександр (1799—1837) — російський поет, драматург та прозаїк, реформатор і творець сучасної російської літературної мови.

88001

Пчілки Олени

вул.

мкр. Горяни, периферійна зона

Для довідки: Пчілка Олена (псевдонім Ольги Петрівни Косач; 1849, Гадяч — 1930) — українська письменниця, драматург, публіцистка, громадська і культурна діячка, перекладачка, етнограф, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук (1925).

88017

Пшенична

вул.

кв. ім. Саксаганського, периферійна зона

Р

поштовий індекс

Назва

Тип

Уточнення

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

88007

Радванська

вул.

колишня вул. Енгельса

серединна зона

88018

Радищева Олександра

вул.

н/н Радіщева

серединна зона

Для довідки: Радищев Олександр (1749—1802) — російський письменник, просвітитель, дисидент.

88017

Радісна

вул.

кв. ім. Саксаганського, периферійна зона

88001

Разіна Степана 

вул.

мкр. Радванка, периферійна зона

Для довідки: Разіна Степана (1630—1671) — ватажок Селянської війни 1670—1671 рр. у Московії.

Райдужна

вул.

р-н вул. Сріблястої, периферійна зона

Ракітна

вул.

територія ДОСААФ, периферійна зона

88008 88000

Ракоці Ференца ІІ

вул.

вул. Свердлова. вул. А. Швегли (1925—1927)

Центр

Родзинка Чеського кварталу. Простягається повз сквер ім. Героїв Майдану. Навпроти (на перехресті вулиць Довженка–Ракоці (№ 2) — «Совине гніздо» або «Богольвар» — колишній винний льох, який датується 1781 р. Тут ужгородці та гості міста насолоджуються вином під час фестивалів. Далі по вулиці — Дендросад Лаудона (сквер міськлікарні, вул. Ф. Ракоці, 3), де можна відпочити та випити води.

Вулиці Ракоці та сусідня Довженка дуже популярні в квітні та травні, коли цвітуть сакури та інші дерева.

Для довідки: Ракоці Ференца ІІ (1676—1735) — князь Трансільванії (Семигороддя), керівник антигабсбурзької національно-визвольної війни угорського народу 1703—1711 рр.

Антон Швегла — колишній голова уряду ЧСР.

88017

Рахівська

вул.

2007, нова

мкр. Червениця, периферійна зона

88015

Ревая Юлія

вул.

мкр. «Боздош», периферійна зона

88018

Рєпіна Іллі  

вул.

Репіна

р-н вул. Володимирської, серединна зона

Для довідки: Рєпін Ілля (1844—1930) — російський художник-реаліст українського походження.

88017

Ризька

вул.

Квартал Садовий, периферійна зона

88017

Рилєєва Кіндрата

вул.

периферійна зона

Для довідки: Рилєєва Кіндрата (1795—1826) — російський поет і революціонер-декабрист, один із нечисленних російських прихильників ідеї національного визволення України.

88001

Рильського Максима

вул.

колишня вул. Робітнича в с. Горяни

периферійна зона

Для довідки: Рильський Максим (1895—1964) — український поет, публіцист, громадський діяч.

88017

Рівна

вул.

квартал «вул. Загорська», периферійна зона

88000

Робоча

вул.

р-н пл. Ш. Петефі, центральна зона

88000

Рожева

вул.

р-н вул. Високої, серединна зона

88005

Розлуцького Ігоря

вул.

2016

вул. Лазо С.

серединна зона

Для довідки: Ігор Розлуцький — водій-санітар медичної роти 128-ї гірсько-піхотної бригади. Загинув у листопаді 2014 р. біля Станиці Луганської, похований в Ужгороді на Пагорбі Слави. Проживав в Ужгороді біля вул. С. Лазо. Лазо Сергій''' (1894—1920) — російський революціонер, учасник Громадянської війни.

Рокитна

вул.

у 2009 р цю вулицю вилучили зі списку вулиць

периферійна зона

-

88017

Ромашкова

вул.

р-н вул. Озерної, периферійна зона

88017

Ромжі Теодора

вул.

2007, нова

р-н УжНУ, периферійна зона

88017

Рослинний

пров.

2008

кв. «ім. Я. Мудрого», периферійна зона

88017

Рошка-Ірлявського

вул.

Підлягає перейменуванню (вже є Ірлявського)

мкр. Червениця, периферійна зона

Рошковича

наб.

наб. Незалежності (до буд. № 4)

центр

88014

Руданського Степана

вул.

мкр. Шахта, периферійна зона

Для довідки: Руданський Степан (1833—1873) — український поет.

88000

Руставелі Шота

вул.

Кальварія, серединна зона

Некрополь. Для довідки: Руставелі Шота (1172—1216) — грузинський поет, один із найвидатніших представників літератури середньовіччя.

88000

Руська

вул.

центральна зона

88017

Ротарійський сквер

сквер

пл. Дружби народів

На території парку, де у 2013 р. з'явилася арка з написом «Ротарі парк». 

88017

сквер Героїв Чорнобиля

сквер

2018

Частину Ротарійського скверу на пл. Дружби Народів, де знаходиться одноіменний пам'ятник перейменовано на сквер Героїв Чорнобиля  

пл. Дружби народів

'''пам'ятник закарпатцям–ліквідаторам наслідків Чорнобильської катастрофи, на якому зображена постать оголеного чоловіка. Його автор В. Олашин.

С

поштовий індекс

Назва

Тип

Виправлення помилок

Колишні назви

Місцевість, квартал, мікрорайон

Що тут цікавого

88001

Садова

вул.

колишня вул. Фізкультурна в с. Горяни

мкр. Горяни, периферійна зона

88017

Саксаганського Панаса

вул.

мкр «Західний», кв. ім. Саксаганського, периферійна зона

Для довідки: Саксаганський Панас

88017

Салтикова-Щедріна Михайла

вул.

Неправильно Щедріна

мкр Червениця, периферійна зона

У 2002 р. закладено греко-католицьку церкву Св. Георгія на вул. Щедріна (Червениця). Для довідки: Щедрін Михайло, справжнє прізвище: Салтиков, псевдонім Щедрін (1826—1889) — російський письменник.

88017

Салютна

вул.

кв. ім. Саксаганського, периферійна зона

88017

Сатумарська

вул.

мкр. «Західний», квартал «Ярослава Мудрого», периферійна зона

Для довідки: вулиця названа на честь міста-побратима Ужгорода, румун. Satu Mare, Szatmar.

88017

Свалявська

вул.

2007, нова

мкр. Червениця, периферійна зона

88018

Свиди Василя

вул.

2018

вул. Фірцака Іванна (2016), Ватутіна Миколи

Центр Ужгорода, серединна зона

Для довідки: Свида василь (22.10.1913 — 19.04.1989) — український скульптор, народний художник України, лауреат Державної Премії УРСР імені Тараса Шевченка, один із засновників Закарпатської школи скульптури). По цій вулиці знаходиться будинок художника з меморіальною дошкою. Ватутін Микола''' (1901—1944) — радянський воєначальник, генерал армії, Герой Радянського Союзу.

88017

Світла

вул.

квартал ім. Ярослава Мудрого, периферійна зона

88000 88005

88018

Свободи

проспект

(до 1957 р. пр. Булганіна), у 1960-х роках — площа, присвячена 50-літтю СРСР. Колишній пр. 40-річчя Жовтня

центральна зона

цвтіння сакур і райських яблунь. 18.04.2017 р. на проспекті Свободи заступник глави місії, міністр-радник Посольства Японії в Україні Мічіо Харада, Ужгородський міський голова Богдан Андріїв, заступник міського голови Олександр Білак та керуючий справами виконкому Ужгородської міської ради Олена Макара висадили перші 10 сакур із 30-ти, які Посольство Японії подарувало нашому місту. Ще 20 посадять восени.

88017

Сербська

вул.

р-н вул. Запорізької, периферійна зона

88000

Сестер Василіанок

пров.

2007, нова

мкр. Червениця, периферійна зона

Монастир черниць Сестер-Василіанок (біля стомат. факультету УжНУ, провулок Сестер Василіанок). Для довідки: Сестри Василіанки є монахинями Чину Святого Василія Великого. Цей міжнародній Чин діє у східних Католицьких Церквах, які дотримуються візантійського обряду. Він є найдавнішим монашим Чином у світі, бо його корені сягають IV століття.

88015 88018

Сечені Іштвана

вул.

вул. Кірова

серединна зона

Для довідки: Сечені Іштван (1791—1860) — угорський політик, громадський діяч та письменник, граф, один із найвизначніших угорських державних діячів, засновник Угорської Академії наук.

88014

Сєченова Івана

вул.

Сеченова

колишня вул. Нова в с. Доманинці

мкр. Доманинці, периферійна зона

Для довідки: Сєченов Іван (1829—1905) — видатний фізіолог, психолог.

88014

Сільвая Івана

вул.

вул. Чапаєва

р-н тубдиспансера, серединна зона

Для довідки: Сільвая Івана (1838—1904) — греко-католицький священик, поет і письменник русофільського напряму на Закарпатті.

Сільвая

вул.

мкр. «Підлипники»

88001

Січових Стрільців

вул.

2016

вул. Дев'ятого Січня

мкр. Радванка, периферійна зона

Для довідки: Січові стрільці — назва військових підрозділів Наддніпрянської Армії УНР та Збройних сил Української Держави, сформованих у 1917—1919 рр. на Наддніпрянській Україні.

88009

Сковороди Григорія (Г. С.)

вул.

периферійна зона

Для довідки: Сковорода Григорій (1722—1794) — український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог.

88001

Слави

вул.

колишня вул. Перемоги в с. Горяни

мкр. Горяни, периферійна зона

88000

Сливки Володимира

вул.

ТЗ «Кошицький», серединна зона

Для довідки: Сливка Володимир

88017

Сливова

вул.

р-н вул. Щедріна, «компотний» р-н, периферійна зона

88017

Словацька

вул.

мкр. Червениця, периферійна зона

88015 88018

Слов'янська

наб.

мкр Новий, серединна зона

88017

Смерековий

пров.

2007, новий

мкр. Червениця, периферійна зона

88015

Снігурського Дмитра

вул.

мкр. «Боздош», периферійна зона

Для довідки: Дмитро Снігурський — відомий лікар-невролог.

88000 88017

Собранецька

вул.

магістральна вулиця

вул. Радянська

мкр. Червениця, центральна зона (П № 2—72, НП № 1—47), серединна зона (П № 74—144, НП № 51—87), периферійна зона (П № 146—224, НП № 131—185)

Весною тут квітнуть сакури та тюльпанові дерева (перед Держсанепідемстанцією). Свято-Миколаївський храм (вул. Собранецька; Аеропорт). 

Для довідки: найдовша вулиця міста, її назва походить від напрямку, який веде до містечка Собранце (Словаччина).

88017

Соколина

вул.

квартал «Саксаганського», периферійна зона

88000

Солов'їна

вул.

серединна зона

88018

Соляний

пров.

2007, новий

ЗОРТПЦ, «Новий» р-н

88017

Сомботгейська

вул.

мкр. «Західний», кв. ім. Я. Мудрого, периферійна зона

Для довідки: вулиця названа на честь міста-побратима Ужгорода, угор. Szombathely.

88018

Сонячна

вул.

серединна зона

Сонячнаий

провул.

серединна зона

88017

Соснова

вул.

мкр. Червениця, периферійна зона

88014

Сосюри Володимира

вул.

колишня вул. Б. Хмельницького в с. Доманинці

периферійна зона

Для довідки: Сосюра Володимир (1898—1965) — український письменник, поет-лірик, козак Армії УНР.

88017

Софіївська

вул.

р-н вул. Озерної, периферійна зона

88005

Спартака

пров.

серединна зона

Для довідки: Спартак (109—71 рр. до н. е.) — гладіатор, вождь і лідер рабів під час великого повстання рабів проти Римської республіки.

88007

Спортивна

вул.

колишня вул. Горянська

мкр. Радванка, серединна зона

88017

Срібляста

вул.

мкр. Червениця, периферійна зона

Церква Св. Великомученика Георгія («Червениця», вул. Срібляста, 17).

88000

Ставровського-Попрадова Юлія

вул.

вул. Маяковського

Центр

Для довідки: Ставровський-Попрадов Юлій (1850—1899) — закарпатський поет і освітній діяч на Пряшівщині, греко-католицький священик.

88000 88005

Станційна

вул.

центральна зона (П№ 1—9, НП № 4—30), серединна зона (П № 36—60)

Сучасний залізничний вокзал по вул. Станційна, № 9.

88015

Старицького Михайла

вул.

периферійна зона

Для довідки: Старицький Михайло (1840—1904) — український письменник, поет, драматург, прозаїк, театральний і культурний діяч.

88014

Стародоманинська

вул.

колишня вул. Доманинська

мкр. Доманинці, периферійна зона

Церква Успіння Пресвятої Богородиці

(«Доманинці», вул. Стародоманинська, 2). 

Степанівська

вул.

2009

р-н вул. Стефаника, периферійна зона

88007

Стефаника Василя

вул.

мкр. Горяни, периферійна зона

Для довідки: Стефаник Василь (1871—1936) — український письменник, майстер експресіоністичної новели, депутат Австрійського парламенту від Галичини.

88002

Столєтова Олександра

вул.

Частина вулиці до 1977 р. вул. Насипна (№ 44—51 включ)

серединна зона

Для довідки: Столєтов Олександр (1839—1896) — російський фізик, один із фундаторів квантової фізики.

88000

Стрільнична

вул.

вул. Ловелде, вул. Стрелніцка (20—30-ті рр. ХХ ст.)

серединна зона

Для довідки: названа так через те, що в 1860-х на ній розташовувався військовий тир.

88017

Студентська

наб.

серединна зона

Перша алея дерев гінкго білоба з'явилася на початку квітня 2018 р. в Ужгороді, неподалік від ПАДІЮНу. Дерева висадили у рамках форуму #EcoDays.  

88005

Сурикова Василя

вул.

виправлено помилку Сурікова

серединна зона

Для довідки: Суриков Василь (1848—1916) — російський живописець, майстер історичних полотен.

88007

Східна

вул.

«Болотина», серединна зона

Т

поштовий індекс

Назва

Тип

Уточнення

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

88017

Таллінська

вул.

квартал «Садовий», периферійна зона

88017

Ташкентський

пров.

квартал «Садовий», периферійна зона

Тбіліська

вул.

2009

периферійна зона

88000

Театральна

пл.

площа Євгенія Фенцика

колишня площа ім. Хрущева

центральна зона

Готель «Корона», збудований в 1908 р. Сьогодні на будівлі слова «KORONА» вже немає, оскільки в його приміщеннях розташована Ужгородська філія МАУП ім. А. Волошина (пл. Фенцика, № 5—7). Мармурове погруддя закарпатському письменнику, церковному діячеві Євгену Фенцику. Встановили його у 1926 р. біля облфілармонії в однойменному парку на пл. Є. Фенцика (поруч із пл. Театральна). Скульптор — О. Мондич-Шиналі. Закарпатський академiчний обласний театр ляльок «БАВКА», пл. Театральна, 8.

88017

Теліги Олени

вул.

мкр «Західний», кв. «ім. Саксаганського», периферійна зона

Для довідки: Теліга Олена — українська поетеса, літературний критик, діяч української культури, діячка ОУН.

88017 88014

Теплична

вул.

периферійна зона

88017

Тернопільська

вул.

Квартал Садовий, периферійна зона

88014

Технічна

вул.

мкр Доманинці, периферійна зона

Тиводара Михайла

вул.

нова вулиця, 2018

Для довідки: Тиводар Михайло (7.02.1936 — 20.10.2017) вчений-етнолог, педагог вищої школи, професор Ужгородського національного університету.

88014

Тисянська

вул.

до 2006 р. частина вул. Стародоманинської до № 96

мкр. Доманинці, периферійна зона

88014

Тисянський

тупик (пров.)

колишня вул. Тисянська

мкр. Доманинці, периферійна зона

88000

Тиха

вул.

центр, Кальварія, серединна зона

88000 88018

Тихого Франтішка

вул.

вул. Готвальда

центральна зона

Для довідки: Тихий Франтішек (1886—1968) — чеський та український письменник, філолог-україніст, педагог.

88014

Тичини Павла

вул.

колишня вул. Суворова в с. Доманинці

мкр. Доманинці, периферійна зона

Для довідки: Тичина Павло (1891—1967) — український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.

88014

Тімірязєва Климента

вул.

мкр Шахта, серединна зона (НП№ 1—15д, П№ 2—12), периферійна зона (П№ 16—110, НП№ 17—21а)

Храм на честь святителя Іоанна Шанхайського і Сан-Франциського (вул. Тімірязєва, 17, мкр Шахта). Храм Святої Тройці (вул. Тімірязєва). Церква Свящ. Йософата і всіх Святих (вул Тимірязєва). 

Для довідки: Тімірязєв Климент (1843—1920) — російський природознавець-дарвініст, біолог, фізіолог, фундатор школи фізіології рослин.

88015

Тлехаса Бориса (Б. Ю.)

вул.

до 1995 р. частина вул. Заньковецької (від № 74 та № 79 і до межі міста). частина вул. Заньковецької (Легоцького — Чорновола)

«Новий» р-н, мкр. Сторожниця, периферійна зона

88018

Толстого Льва

вул.

центральна зона

Для довідки: Толстой Лев (1828—1910) — великий російський письменник, громадський діяч.

88015

Томенчука

алея, сквер, парк, площа

Слов'янська наб.

периферійна зона

88001

Томчанія Михайла

вул.

колишня вул. Ковпака до 1976 р. вул. Гвардійська в Горянах

мкр. Горяни, периферійна зона

Для довідки: Томчаній Михайло (1914—1975) — український письменник.

88014

Тормашська

вул.

мкр. Доманинці, периферійна зона

88014

Транспортна

вул.

мкр. Доманинці

88017

Топольова

вул.

2009

ДОСААФ, периферійна зона

88017

Трав'яний

пров.

2008

квартал «вул. Загорська», периферійна зона

88014

Транспортна

вул.

колишня вул. Станційна в с. Доманинці

мкр. Доманинці, периферійна зона

88017

Требішовська

вул.

мкр. Червениця, периферійна зона

88002

Тургенєва Івана

вул.

центральна зона

88020

Трудова

вул.

Промзона, периферійна зона

88017

Турянський

пров.

вул. Загорська-Нікітіна, периферійна зона

88000

Туристський

пров.

Туристичний

р-н вул. Далекої, серединна зона

88017

Тютюнова

вул.

Квартал Садовий, периферійна зона

88017

Тюльпанова

вул.

2008

мкр. Червениця, р-н вул. Озерної, периферійна зона

88017

Тячівська

вул.

2007

мкр. Червениця, периферійна зона

У

поштовий індекс

Назва

Тип

уточнення

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

88000

Угорська

вул.

р-н вул. Північної, серединна зона

88007

Ужанська

вул.

мкр. Радванка, серединна зона (НП№ 1—77, П№ 2—60), периферійна зона (НП№ 83а—85а, П№ 64—90)

88007

Українська

вул.

серединна зона

88000

Українки Лесі

вул.

центральна зона

Для довідки: '''Леся Українка, справжнє ім'я: Лариса Косач-Квітка (1871—1913) — українська письменниця, перекладачка, культурна діячка.

88017

Укропний

пров.

мкр. Червениця, периферійна зона

88017

Ульциньська

вул.

мкр. «Західний», кв. ім. Я. Мудрого, серединна зона

Для довідки: вулиця названа на честь міста-побратима Ужгорода, м. Ульцин (Чорногорія).

88017

Університетська

вул.

р-н УжНУ, серединна зона

88017

Університетський

пров.

рекомендується до перейменування

серединна зона

88000

Уральська

вул.

Центр

88020

Урожайна

вул.

Промзона, периферійна зона

Успенська

вул.

Успенського

периферійна зона

Для довідки: Успенський Гліб (1843—1902) — видатний російський письменник, прозаїк, революційний демократ.

88014

Учительська

вул.

Вчительська

Колишня вул. Ярочна в с. Доманинці

мкр. Доманинці, периферійна зона

Учнівський

пров.

До 1970 р. пров. Соляний До 1992 р. пров. П. Морозова

До 1999 р. пров. З. Баконія

центральна зона

Ф

поштовий індекс

Назва

Тип

Уточнення

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

Федака Володимира 

вул.

мкр. Червениця, периферійна зона 

88000

Фединця Олександра

вул.

До 1992 р. частина бульвару Визволення, бульвар Визволення

Центр

Колишня чоловіча гімназія ім. Другетів в стилі італійського ренесансу, 1893—1895 рр., а нині хімічний факультет УжНУ (колишній центральний корпус УжДУ) (вул. Фединця, № 53). Перед її входом в 1994 р. відновлено бюст Габору Дойко''' (1768—1796) — відомому угорському поетові, який неповний рік викладав в Ужгородській гімназії, тяжко захворів і несподівано швидко помер. Бюст знаходився тут в 1909—1945 рр. У 1945 р, коли будівлю гімназії передали УжДУ, бюст поета зняли, а на його місці встановили бюст В. Леніна. Скульптуру передали у Закарпатський краєзнавчий музей. І тільки у 1994 р пам'ятник відреставрували і повернули на місце. Скульптуру виготовив ужгородський художник Едмунд Самовольский. Спочатку було задумано відлити бюст із бронзи, але Державна художня рада, яка затверджувала проект, запропонувала каррарський (Італія) мармур. Для довідки: Фединець Олександр (1897—1987) — відомий закарпатський лікар-хірург.

88014

Федьковича Осипа-Юрія

вул.

мкр. Шахта, периферійна зона

Для довідки: Федькович Осип (1834—1888) — український письменник, передвісник українського національного відродження Буковини.

88000

Фенцика Євгена 

пл.

філармонія, центральна зона

«Кошти» — затишна територія, застелена тінню розлогих старовинних каштанів, — улюблене місце для посиденьок неформальної молоді міста. У центрі площі — пам'ятник-погруддя Євгенові Фенцику. З двох боків площу «прикривають» та роблять дуже камерною обласна філармонія (колишня ортодоксальна синагога) та ляльковий театр, на стінах якого полюбляють відточувати свою художню майстерність ужгородські графітники. Народну назву «Кошти» (себто, «каштани») дали розлогі каштани, під якими молоді так приємно споглядати краєвиди Ужа із ранньої весни і до пізньої осені. Поки площу суцільним шаром не вкриє пожовкле листя. Будівля колишньої синагоги (1904 р.) споруджена у псевдомавританському стилі на кошти общини ортодоксальних євреїв-ашкеназів за проектом Д. Паппа та С. Ференца (пл. Фенцика, № 10). Одна з найбільших синагог у Європі була розрахована на 800 місць.

Фасад, викладений клінкерною цеглою та червоними керамічними плитами, а також портали вікон, обрамлені штучним червоним мармуром. Арки всередині будівлі виготовлені з білого мармуру.

Цікаво, що до синагоги ходили не лише євреї, але й представники інших конфесій.

З середини 1950-х рр. тут діє філармонія, де знаходиться один із найкращих в Україні орган із трьома клавіатурами та 2250 трубами.

У 1974 р. поряд було добудовано 3-поверховий корпус філармонії, де розміщується малий зал на 360 місць, зали для репетицій та інші приміщення.

Збереглася також будівля колишнього равинату, де сьогодні діє філія банку.

Поряд знаходиться перший у Закарпатті театр, приміщення якого нині займає ляльковий театр «Бавка» (пл. Фенцика, № 8) та одна з перших в Україні дитячих залізниць, що починає свій маршрут із центру міста і тримає курс до чудового старовинного парку Підзамковий.

88017

Фермерський

пров.

кв. «ім. Я. Мудрого», периферійна зона

Фруктова

вул.

2009

периферійна зона

88017

Фіалковий

пров.

2008

квартал «вул. Загорська», периферійна зона

88018

Фірцака Іванна

вул.

2018

вул. Говорова Леоніда

серединна зона

Для довідки: Іва́н Фе́дорович Фірца́к (Кротон-Фірцак; 28.07.1899, Білки, нині Іршавського району Закарпатської обл. — 10.11.1970, Білки) — український борець, боксер, боєць вільного стилю, силач, артист цирку. 1928 р. був визнаний найсильнішою людиною планети. Деякі силові трюки Івана Фірцака–Кротона досі ніхто не може повторити. Говоров Леонід (1897—1955) — радянський воєначальник, маршал, Герой Радянського Союзу.

88014

Фогарашія Івана

вул.

вул. Волгоградська

мкр «Мала Прага», р-н тубдиспансера, серединна зона

Для довідки: Фогараші Іван (1786—1834) — закарпатський духовний служитель, викладач Ужгородської семінарії, священик греко-католицької церкви св. Варвари.

88017

Фодора Степана

вул.

мкр. Червениця, периферійна зона

88017

Франка Івана

вул.

поруч стадіон «Авангард», серединна зона

Свято-Петро-Павлівський храм (вул. І. Франка, 18; біля стадіону «Авангард»). Тюльпанові дерева квітнуть на вул. І. Франка — Ф. Гленца (на території колишнього зеленгоспу).

Для довідки: Франко Іван (1856—1916) — український письменник, поет, учений, публіцист, перекладач, громадський і політичний діяч.

88005

Фучіка Юліуса

вул.

серединна зона

Для довідки: Фучіка Юліуса (1903—1943) — чеський письменник і журналіст.

Х

поштовий індекс

Назва

Тип

Уточнення

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

88017

Харківська

вул.

2009

периферійна зона

Хвойна

вул.

2009

вул. Стефаника, периферійна зона

88015

Хіри Олександра

вул.

мкр. «Боздош», периферійна зона

88018

Хмельницького Богдана

пл.

центральна зона

На пл. Б. Хмельницького біля дитячого майданчика заклали алею гібіскусів. Для довідки: Хмельницький Богдан (1595—1657) — український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорізького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні.

88017

Хорватська

вул.

2009

р-н вул. Запорізької, периферійна зона

88000

Худанича Василя (В. І.)

вул.

ТЗ «Кошицький», серединна зона

88017

Хустський

пров.

2007, новий

мкр. Червениця, периферійна зона

Ц

поштовий індекс

Назва

Тип

Уточнення

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

88015

Цвітна

вул.

вул. Цветная / вул. Квітів

серединна зона

88000

Цегольнянська

вул.

вул. Томчанія

центр, серединна зона

«Цегольня» — радянський воєначальник, генерал армії, Герой Радянського Союзу. розташувалася на з'єднанні між вулицями Берчені та Підгірною. Церква Преображення Господнього побудована в 1802 р. за проектом І. Фрідгоффера (вул. Цегольнянська, 2). В 1802—1949 рр. належала греко–католикам, а потім знаходилась у власності університету та була перебудована. В 1991 р. храм передано православним в обмін на Кафедральний Хресто–Воздвиженський собор на вул. Капітульній. На церковному подвір'ї знаходиться каплиця, де поховано видатного вченого і громадського діяча М. Лучкая. У травні на цій вулиці квітне одне з найстаріших тюльпанових дерев (ліріодендрон). Тюльпанове дерево — родич магнолії.

88020

Ціолковського

вул.

Для довідки: Ціолковський Костянтин (1857—1935) — учений, засновник сучасної космонавтики, педагог, письменник.

88000

Центральний

пров.

центральна зона

Ч

поштовий індекс

Назва

Тип

Уточнення

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

88017

Чабанівська

вул.

кв. ім. Саксаганського, периферійна зона

88017

Чайковського Петра

вул.

серединна зона

Для довідки: Чайковський Петро(1840—1893) — російський композитор, диригент, педагог, музично-громадський діяч.

88015

Чапека Карела

вул.

вул. Запотоцького

мкр. Сторожниця, периферійна зона

Для довідки: Чапек Карел(1890—1938) — чеський письменник.

88009 88005

Челюскінців

вул.

периферійна зона

88000

Чепура Дмитра (Д. В.)

вул.

ТЗ «Кошицький», серединна зона

88017

Червениця

вул.

мкр. Червениця, периферійна зона

88007

Черемшини Марка

вул.

р-н вул. Стефаника, периферійна зона

88017

Черешнева

вул.

«компотний» р-н, периферійна зона

88017

Чернівецька

вул.

квартал Садовий, периферійна зона

88017

Чеської Ліпи

вул.

мкр. «Західний», кв. ім. Я. Мудрого периферійна зона

Для довідки: вулиця названа на честь міста-побратима Ужгорода, чеш. Česká Lípa (Чехія).

88017

Чеська

вул.

2009

р-н вул. Запорізької, периферійна зона

880002

Чернишевського Миколи

вул.

центральна зона

Для довідки: Чернишевський Микола (1828—1889) — російський публіцист і письменник, ідеолог революційно налаштованої інтелігенції.

88017

Чехова Антона

вул.

периферійна зона

Для довідки: Чехов Антон(1860—1904) — російський драматург і прозаїк.

88007

Чкалова Валерія

вул.

серединна зона

Для довідки: Чкалов Валерій (1904—1938) — радянський льотчик, Герой Радянського Союзу.

88015

Чорновола В'ячеслава Максимовича

вул.

вул. Дівоча

кінець «Нового» р-ну — початок мкр. Сторожниця, периферійна зона

88017

Чорноморський

пров.

серединна зона

88009

Чопський

пров.

периферійна зона

88020

Чурговича Івана

вул.

вул. Ударників

периферійна зона

Для довідки: Чургович Іван (1791—1862) — греко-католицький священик, закарпатський педагогічний діяч, генеральний вікарій Мукачівської єпархії, директор гімназії в Ужгороді.

Ш

поштовий індекс

Назва

Тип

Уточнення

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

88017

Шандора Вікентія

вул.

2017, нова вулиця

мкр. «Боздош», периферійна зона 

88014

Шахтарів

вул.

мкр. Шахта, периферійна зона

88018

Швабська

вул.

вул. Минайська

центральна зона

Для довідки: там жили шваби, тобто німці

Швейцарська

вул.

2009

Кардіоцентр, мкр. Шахта, периферійна зона

88017

Шевченка Тараса

вул.

серединна зона

Для довідки: Шевченко Тарас(1814—1861) — український поет, письменник, художник, громадський діяч, філософ, політик, фольклорист, етнограф, історик.

88017

Шевченка Тараса

пров.

рекомендується до перейменування

серединна зона

88017

Ширавська

вул.

р-н вул. Верховинської, периферійна зона

88017

Ширавський

пров.

рекомендується до перейменування

р-н вул. Верховинської, периферійна зона

88007 88001

Шишкіна Івана

вул.

периферійна зона

Для довідки: Шишкін Іван (1832—1898) — російський художник-пейзажист, живописець, рисувальник і гравер-аквафортист.

88001

Шкільна

вул.

Колишня вул. Радянська в с. Горяни

мкр. Доманинці, периферійна зона

88017

Шолтеса Золтана

вул.

р-н УжНУ, периферійна зона 

Для довідки: Шолтес Золтан(1909—1990) — маляр-пейзажист, заслужений художник України.

88018

Шопена Фредеріка

вул.

центральна зона

Для довідки: Шопен Фридерик Франсуа (1810—1849) — видатний польський композитор та піаніст.

Шпонтака Івана

вул.

мкр. Червениця, периферійна зона

Штернберга Якова

вул.

мкр. «Боздош», периферійна зона

Штефана Августина

вул.

мкр. Червениця, периферійна зона

88002

Шумна

вул.

центральна зона

88006

Шухевича Романа

вул.

2016

вул. Лавріщева Василя, Зелена

серединна зона

Українська Православна Церква Київський патріархат

Храм Преображення Господнього (вул. Лавріщева, 8б).

Для довідки: Роман Шухевич (головнокомандувач Української повстанської армії, один із керівників генерального штабу національної оборони Карпатської України).

Василь Лавріщев — молодий радянський офіцер, який командував танковим полком, загинув у боях під Івано-Франківськом, герой Радянського Союзу. Колись його ужгородські побратими вирішили увіковічнити пам'ять про героя війни, назвавши на його честь вулицю, де власне і стояв танковий полк Ужгорода.

Ю

поштовий індекс

Назва

Тип

Уточнення

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

88017

Юнацький

пров.

р-н УжНУ, периферійна зона

Я

поштовий індекс

Назва

Тип

Уточнення

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

88017

Яблунева

вул.

«компотний» р-н, периферійна зона

88017

Ягідний

пров.

2007, новий

мкр. Червениця, периферійна зона

88000

Янтарна

вул.

мкр. «Червениця», периферійна зона

88017

Мудрого Ярослава

вул.

Ярослава Мудрого

периферійна зона

88017

Янтарний

пров.

2007, новий

мкр. Червениця, периферійна зона

88017

Ярославська

вул.

2007, нова

мкр. Червениця, периферійна зона

88002

Яроцька

вул.

центральна зона

88017

Ясна

вул.

кв. ім. Саксаганського, периферійна зона

Цифри

поштовий індекс

Назва

Тип

Уточнення

Колишні назви

Місцевість

Що тут цікавого

88001

128-ї окремої гірсько-піхотної бригади

вул.

Скорочена назва: вул. 128-ї Бригади

вул. Єрмака

периферійна зона

Для довідки: Єрмак (рік народження невідомий — 1585) — отаман донських козаків, керівник історичного походу в Сибір.

88009 88015

8 Березня

вул.

до 1976 р. частина вулиці мала назву Алмазна

«Новий» р-н, серединна зона (П № 2—30, НП № 1—29), периферійна зона (П № 32—52, НП № 31—39)

Колишні вулиці Назви вулиць Резервна, Ремонтна, Рокитна вилучили зі списку.

Виключено з упорядкованого переліку вулиць, провулків та площ міста, затвердженого рішенням XV сесії міської ради VII скликання 12.09.2017 № 750 (далі Перелік) такі вулиці: в мікрорайоні Підлипники: — Високовольтна; — Андрія Коцки; — Дезидерія Задора; — Василя Вишиваного (Ротмана М.); — Павела-Йосифа Шафарика; — Петра Сови; — Федора Манайла; — Михайла Балудянського; — Миколи Бажана; — Бели Бартока; — Івана Свиди; — Підлипницька; — Тормашська.

та вулиці та провулки, які знаходяться за межами міста в мікрорайоні Східний—555: — Рибальська (вулиця); — Ялинкова (вулиця); — Аґрусовий (провулок); — Бузковий (провулок): — Ожиновий (провулок); — Полуничний (провулок); — Порічковий (провулок): — Рибальський (провулок); — Терновий (провулок); — Трояндовий (провулок); — Шипшиновий (провулок).

с. Оноківці У 2018—2019 роках до меж с. Оноківці приєднано такі вулиці Ужгорода:

поштовий індекс

Назва

Тип

уточнення

Колишні назви

Місцевість

Довідка

88014

Бажана Миколи

вул.

мкр. Підлипники, периферійна зона

Для довідки: Бажан Микола (1904—1983) — український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач, поет.

88014

Балудянського Михайла

вул.

мкр. Підлипники, периферійна зона

Балудянський Михайло (1769—1847) — російський вчений-правознавець, державний діяч і реформатор

88014

Бартока Бели

вул.

мкр. Підлипники, периферійна зона 

Барток Бела (1881—1945) — угорський композитор, піаніст, музикознавець-фольклорист

88014

Високовольтна

вул.

мкр. Підлипники, периферійна зона

88014

Вишиваного Василя

вул.

2016

вул. Ротмана М.

мкр. Підлипники, периферійна зона 

Храм на честь собору Карпатських святих (вул. Ротмана, 22, мкр Підлипники). Для довідки: Василь Вишиваний (справжнє ім'я — Вільгельм Франц фон Габсбург–Лотрінґен) — український військовий діяч, політик, дипломат, поет, австрійський архікнязь династії Габсбургів, полковник Легіону Українських Січових Стрільців).  Ротман М. — радянський учений, публіцист, учасник робітничого руху на Закарпатті.

88014

Задора Дезидерія

вул.

мкр. Підлипники, периферійна зона

Задор Дезидерій (1912—1985) — піаніст, диригент, педагог.

88014

Коцки Андрія

вул.

мкр. Підлипники, периферійна зона

Андрій Коцка (1911—1987) — український закарпатський живописець.

88014

Манайла Федора

вул.

мкр. Підлипники, периферійна зона

88014

Підлипницька

вул.

мкр. Підлипники, периферійна зона

88014

Свиди Івана

вул.

2018

мкр. Підлипники, периферійна зона

88014

Сови Петра

вул.

мкр. Підлипники, периферійна зона

88014

Шафарика Павела-Йосифа

вул.

мкр. Підлипники, периферійна зона

Шафарик Павел-Йозеф (1795—1861) — славіст, діяч чеського і словацького відродження

88014

Тормашська

вул.

мкр. Доманинці, периферійна зона

88001

Агрусовий

пров.

2009

«555», периферійна зона

88001

Бузьковий

пров.

Бузковий, 2009

«555», периферійна зона

Ожиновий

пров.

«555», периферійна зона

88001

Полуничний

пров.

2009

«Східний-555», периферійна зона

88001

Порічковий

пров.

2009

р-н «Східний — 555», периферійна зона

88001

Рибальська

вул.

нова

в/ч «555», периферійна зона

Рибальськаий

пров.

рекомендується до перейменування

периферійна зона

88001

Терновий

пров.

«555», периферійна зона

88001

Трояндовий

пров.

2009

«555», периферійна зона

Шипшиновий

провул.

2009

«555» за межами міста

Ялинкова

вул.

2009

«555», за межами міста

Рішенням № 1509 від 18 квітня 2019 року «Про внесення змін до переліку вулиць, провулків та площ міста» Ужгородська міська рада вирішила їх виключити з переліку вулиць.

Туризм Пішохідний міст

Для кращого огляду Ужгорода варто зупинитися на пішохідному мості, звідки можна насолодитися найдовшою в Європі і третьою за довжиною у світі липовою алеєю (2,2 км) на Набережній Незалежності, яку було висаджено ще у 1928 році. Цвіте алея все літо, оскільки тут зібрані різні сорти лип.

2009 р. на протилежному березі була висаджена алея сакур, що також вважається найдовшою в Європі.

за таблицею «Деталізація схеми економіко-планувального зонування міста Ужгород»

Особливі примітки Парні (П), непарні (НП) номера будинків.

Сквери та парки м. Ужгорода Перелік

зелених зон загального користування на території м. Ужгорода від 11.04.14 

№ з/п

Найменування об'єкту

Площа, га

                '''Об'єкти природно-заповідного фонду,

парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення:

1.

Парк Підзамковий

4,00 га

2.

Парк Боздоський

50,00

3.

Палісадник обласної лікарні

0,70

4.

Сквер міськлікарні — Дендросад Лаудона

– сквер Альпінарій

0,1423 0,2577

5.

Палісадник університетської бібліотеки

0,11

6.

Палісадник хімічного факультету

0,20

7.

Сквер Т. Масарика

0,57

8.

Алея липи на набережній річки Уж

1,00

9.

Рокарій ПАТ «Закарпатліс»

0,51

10.

Партерний сквер

1,5704

Всього:

59,0604

Сквери:'''

11.

«Ротарійський» («Студентський»)

1,77

12.

на пл. Дружби Народів

0,76

13.

на пл. Лаборця

0,71

14.

на пл. Народній колишній сад троянд — міксбордер

0,55

15.

на пл. Бабушкіна

0,12

16.

партер на пл. Пушкіна

0,08

17.

на розі вул. Ракоці — Крилова

0,09

18.

на розі вул. Митної та Собранецької

0,06

19.

на розі вул. Я. Гуса та Собранецької

0,08

20.

партер на пл. Корятовича — Фединця

0,20

21.

по вул. Довженка (навпроти СБУ) (сакури, фонтан). Сквер ім. Героїв Майдану

0,55

22.

на пл. Б. Хмельницького

1,60

23.

на пл. Егана

0,07

24.

партер біля готелю Закарпаття

0,20

25.

на пл. Кирила і Мефодія

2,80

26.

по вул. Мукачівській — Анкудінова

0,30

27.

партер біля готелю Ужгород

0,22

28.

на пл. Ш. Петефі

2,00

29.

партер залізничного вокзалу

0,30

30.

партер біля автовокзалу Ужгород-1

0,14

31.

біля автовокзалу Ужгород-2

0,11

32.

по наб. Православній

0,93

Всього

13,64

Разом:

72,7004

Сквер Альпінарій центральна зона

Сквер Е. Фенцика центральна зона

Сквер ім. Героїв Майдану біля СБУ вул. Довженка

(на розі вулиць Ф. Ракоці — Довженка — Крилова: фонтан, лавиці, квітник, дитяча зона) центральна зона

Сквер Ротарійський центральна зона

Парк Підзамковий серединна зона

Кальварія серединна зона

Парк Боздошський периферійна зона  

Сквер Є. Томенчука периферійна зона  

аптека на вулиці Ракоці — на її території зацвіли сакури.

«Зелені біціглі» — клумби зі старих велосипедів в альпінарії.

двір по вул. Залізничній 4/22 та на Кошицькій, 35 — у дворі, крім клумб ще альтанка й водограй

та благоустрій території, прилеглої до кав'ярні «Дольче» на проспекті Свободи: стрункі туї, розкішна альпійська гірка-фонтан із вазонами сульфіній та петуній.

милі квітники й клумби з квітами чорнобривців і віоли Віттрокана на Жупанатській (близь житлово-офісного центру, котрий на цій вулиці має номер 1).

Присвоїти скверу по вул. Гойди ім'я Франтішека Крупки.  

Присвоїти частині скверу по вул. Гойди — пл. Дружби Народів ім'я Мілана Ростіслава Штефаніка.

«Ротарійський» сквер розташований між наб. Студентська, пл. Дружби Народів та вул. Митна.

сквер-альпінарій в історичному центрі м. Ужгород" на пл. Жупанатській (альпінарій): декоративна клумба, декоративні лавиці, озеро

Перший приватний сквер в Україні по вул. Капітульній в Ужгороді, навпроти Хрестовоздвиженського греко-католицького кафедрального собору.

Боздошський парк — Свято-Троїцький храм, тут висаджено алею канадської ялини вздовж стежини від входу в парк до храму. Загалом — близько семи десятків деревцят.

сквери біля хімічного факультету УжНУ, будівлі СБУ, Квітуче місто: сакури — своєрідний бренд Ужгорода

Сакури — на Православній набережній

• на Слов'янській набережній Ужа в напрямку Боздоського парку висадять понад сто деревець японської вишні, утворюючи таким чином найдовшу сакурову алею у Європі, яка має сягнути двох кілометрів.

Примітки

Посилання * Вулиці Ужгорода — Цей список містить перелік сучасних назв вулиць Ужгорода та їх геометрію. Дані зібрані в рамках проекту OpenStreetMap * Перелік вулиць і площ м. Ужгорода станом на 01.09.2010 р.. * Ужгород: хроніка одинадцяти з лишком віків * Міста-побратими Ужгорода


Сакури
Сакури

Ужгород