Токенізована версія

Павло Прокопович Глазовий 30 серпня 1922 Новоскелюватка 29 жовтня 2004 Київ український поет-гуморист і сатирик
Автор поеми Слався Вітчизно моя 13 книжок сатири та гумору 8 книжок для дітей
Життєпис Народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка нині Казанківського району Миколаївської області в сім'ї хлібороба
Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині
Після закінчення педагогічної школи у 1940 році був призваний служити в армії
Учасник німецько-радянської війни
Після війни навчався в Криворізькому педагогічному інституті де його запримітив Остап Вишня
Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака подбав про те щоб його перевели навчатися у Київ
1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького
У 1950–1961 роках заступник головного редактора журналу Перець згодом заступник головного редактора журналу Мистецтво
Могила Павла Глазового Жив у Києві на вулиці Льва Толстого 25
Помер 29 жовтня 2004 року
Похований в Києві на Байковому кладовищі ділянка 49б
Твори
Поеми Слався Вітчизно моя
1958 Куміада 1969
Поетичні збірки сатири та гумору Великі цяці 1956 Карикатури з натури 1963 Коротко і ясно 1965 Щоб вам весело було 1967 Усмішки 1971 Смійтесь друзі на здоров'я 1973 Байки та усмішки 1975 Весела розмова 1979 Хай вам буде весело 1981 Сміхологія 1982 Вибрані усмішки 1992 Веселий світ і Чорна книга 1996 збірка Сміхослов 1997 Сміхологія вибране 2003 Сміхологія вибране Архетипи
Гумор
Сатира
2003 Видання за ініціативи сина поета Олекси у видавництві ФОП Стебеляк Сміхологія видання третє доповнене 2007 Сміхологія видання четверте 2007 Байкографія видання третє 2008 Архетипи видання друге 2009 Куміада
Для дітей і дорослих
2009 Веселі гуморески 2010 Школярикам
Гуморески
Баєчки
2011 Сміхологія 2013 Дорослі гуморески 2013 Про Пончика Батончика та Білого Слоника
Славнийвоїн Печериця 2013
Книжки для дітей Пушок і Дружок 1957 в співавторстві з Федором Маківчуком Старі друзі 1959 в співавторстві з Федором Маківчуком Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника 1958 у співавторстві з Богданом Чалим Іванець-Бігунець 1963 Як сторінка то й картинка 1964 Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу 1965 Перченя 1966 Школярикам
Гуморески
Баєчки
2011 Про Пончика Батончика та Білого Слоника
Славний воїн Печериця 2013
Інші твори Двомовний кум Архетипи 2009 Кум-президент Архетипи 2009 Соловки соловки
Ображена Сара Очманілий ребе Бородате чудо Клани і гетьмани Маланці Дядько їсти хоче Заморські гості Заноза Красотульки Кто шумєл
Мова величава Не в своїй тарілці Серед темної ночі Спілкування Турок Еволюція Найважча роль Похвала
Нагороди Лауреат премії імені Остапа Вишні 1988 року за книжку Сміхологія Перший лауреат премії імені Петра Сагайдачного 1996 Літературна премія імені Наталі Забіли Орден За заслуги 3 ступеня 1997 за вагомий внесок в українську літературу Почесне звання Заслужений діяч мистецтв України Медаль Міжнародного доброчинного фонду Українська хата За доброчинність
Вшанування пам'яті меморіальна дошка У місті Білій Церкві створено Міжнародний благодійний фонд імені Павла Глазового
8 листопада 2011 року в Києві на будинку по вулиці Льва Толстого 25 де з 1951 по 2004 рік жив і творив поет-гуморист встановлено гранітну меморіальну дошку
В 2016 році у місті Кривий Ріг на честь письменика була названа вулиця
В журналі Перець 10 за 1980р розміщено дружній шарж А. Арутюнянца присвячений сатирику
Література Глазовий Павло Прокопович С 78
Рудаков М. І. Автографи майстрів
Київ МДФ Українська хата
2005
126 с. ISBN 966-7025-05-5 с.
25-26
Примітки
Посилання П. П. Глазовий на сайті Николаев литературный Гумореска Павла Глазового Біографія та твори Павла Глазового
Біографія Павла Глазового на сайті Гордість України
Сміхологія Павло Глазовий Твори Павла Глазового Сайт присвячений письменнику Основний сайт з гуморесками Павла Глазового