Повна версія

З («зе») — літера кирилиці. Присутня в усіх абетках, створених на слов'яно-кириличній графічній основі. За формою накреслення — видозмінена кирилична літера, що походить від грецької.

Історія У ранній кирилиці мала накреслення . Походить від літери Ζ («дзета») візантійського уніціалу. Пізніші варіанти — . Варіант з горизонтальною рискою у ранній кирилиці вживався для позначення африката Дзвінкий ясенний африкат|dz', надалі він був замінений на («зіло»).

У глаголиці мала вигляд , за ліком 9-та.

Числове значення у кириличній цифірі — «7», у глаголичній — «9».

У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) З вживалася у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток. У XVI столітті, крім рукописної, з'явилася і друкована форма літери.

Сучасного вигляду набула після запровадження гражданського шрифту у 1708 році Петром І.

В абетці української мови З — десята літера української абетки, буває велике й мале, має рукописну та друковану форми. Літера - З

Використання У сучасній українській мові літера з позначає шумний дзвінкий щілинний передньоязиковий свистячий Дзвінкий ясенний фрикативний|z, який може бути твердим (казка, мороз) і м'яким (зілля, мазь). Перед глухим вимовляється глухо в прийменниках з та без і в префіксах з-, роз- та без- (росклад, с тобою), але в кінці слова не оглушується (віз, перелаз).

В українській мові існує слово, що складається тільки з одної цієї літери — прийменник «з» (фонетичні варіанти — «зі», «зо», «із»). З етимологічного і семантичного погляду в цьому прийменнику можна виділити три різних прийменники, які мають різне походження: від і ''*eg'hs'' (див. «Історія українських прийменників»).

Літера «З» використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «десятий» (до поновлення в абетці літери ґ мала значення «дев'ятий»): пункт «з» розділу 2. При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: шифр № 9-з тощо

В інших абетках

Російська мова У російській мові передає приголосний z у позиції перед голосними і в складі сполучень приголосних (зеленый, знать). Наприкінці слів оглушається і читається як s (мороз, полоз, тормоз).

Таблиця кодів

Кодування

Регістр

Десятковийкод

16-ковий код

Вісімковий код

Двійковий код

Юнікод

Велика

1047

0417

002027

00000100 00010111

Мала

1079

0437

002067

00000100 00110111

ISO 8859-5

Велика

183

B7

267

10110111

Мала

215

D7

327

11010111

KOI 8

Велика

250

FA

372

11111010

Мала

218

DA

332

11011010

Windows 1251

Велика

199

C7

307

11000111

Мала

231

E7

347

11100111

Див. також * Дзета (літера) * Z (латиниця)

Джерела *

Література * * Півторак Г. П. З //