Повна версія

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні з липня до вересня 2016 року.

Список загиблих з 1 липня до 30 вересня 2016 року

+

№

Світлина Емблема

Прізвище, ім'я,по батькові

Про особу

Дата смерті

Обставини смерті

Липень

3279

Борушевський Олександр Станіславович(Позивний «Поляк»)

, Житомир. З дитинства проживав у м. Чуднів Житомирська область. Старший сержант, командир відділення 15-го ОМПБ «Суми» 58-ї ОМПБр. Закінчив Житомирське ВПУ-17. Протягом 11 років (з перервами) проходив службу в ЗСУ за контрактом. На фронті з 10.07.2015. Залишилися дружина та донька.

Під час мінометного обстрілу позицій поблизу смт Верхньоторецьке Ясинуватського району дістав важкі поранення у живіт і груди, прикривши собою побратимів. Помер у шпиталі. Похований в Чуднові.

3280

Лисенко Сергій Сергійович

, Чернеччина (Краснопільський район) Сумська область. Молодший сержант, командир відділення 58-ї окремої мотопіхотної бригади (Суми). Мобілізований 17 травня 2015 року. Залишились дружина та маленька дитина.

Близько 12:30, під час несення служби на блокпосту під Авдіївкою (Донецька область), військовослужбовцю стало зле. Під час транспортування до ЦРЛ м. Торецьк йому надали першу медичну допомогу, але дорогою він помер Завтра в Грязному поховають бійця АТО // «СпецКор», 4 липня 2016 .

3281

Гончарук Василь Михайлович(Позивний «Циган»)

, Осички (Савранський район) Одеська область. Старший матрос, стрілець десантно-штурмового взводу 36-ї окремої бригади морської піхоти, в/ч А2802 (Миколаїв). Мобілізований 9 липня 2015 року.

Загинув близько 20:00 під час обстрілу з мінометів 120-мм калібру в селі Широкине під Маріуполем (Донецька область), ще 4 бійців дістали поранень. Після прощання з Василем у військовому містечку в Миколаєві, його поховали в селі Осички Вічна пам'ять герою! // Савранська РДА, 5 липня 2016 Шокуюча звістка прийшла несподівано // vk Вісник Саврані, 5 липня 2016 Вічна Cлава Герою! // Миколаївська ОДА, 6 липня 2016 У ході бойових дій у зоні АТО загинув наш земляк // Одеська обласна рада, 7 липня 2016 .

3282

Житніков Ярослав Володимирович

, Лозова Харківська область. Лейтенант, військовослужбовець 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Працював у Лозівській дистанції сигналізації та зв'язку, також був профоргом цеха. Мобілізований у травні 2015 року. Залишились мати, дружина та 10-річна донька.

Підірвався на фугасі під час виконання бойового завдання в зоні АТО. Разом з ще двома пораненими був доставлений до шпиталю, помер після операції. Похований на Центральній алеї кладовища у Лозовій Родина загиблого лозівчанина, офіцера 53-ї окремої механізованої бригади Ярослава Житнікова... У зоні АТО загинув лозівчанин, молодший лейтенант Ярослав Житніков // ТРК Лозова, 6 липня 2016.

3283

Артеменко Михайло Вікторович

, Миколаїв. Солдат 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, в/ч пп В4673. Залишилася мати, у якої Михайло був єдиною дитиною.

Загинув у ніч на 5 липня, під час обстрілу позицій бригади в районі Красногорівка — Піски (Донецька область). Михайло прикрив собою чотирьох побратимів, врятувавши їм життя. Похований у Миколаєві В родину Миколаївського театру ляльок прийшла біда Миколаївщина провела в останню путь свого героя // Миколаївська облрада, 9 липня 2016 Бійця 128-ї бригади провели в останню путь // «5 канал», 9 липня 2016.За повідомленням ТСН, близько 23:00 4 липня, під час артилерійського обстрілу селища Піски (Ясинуватський район), загинули двоє військовослужбовців, ще 6 дістали поранень.За повідомленням «5 каналу» в сюжеті зі шпиталю, 5 липня під Красногорівкою внаслідок мінометного обстрілу загинув один військовослужбовець 128 огпбр, ще троє дістали поранень.

3284

Ротар Валерій Іванович

, 53 роки, Долиняни (Хотинський район) Чернівецька область. Солдат 8-го окремого мотопіхотного батальйону «Поділля» 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. На фронт пішов добровольцем, підписавши контракт у квітні 2016 року. Хотів піти ще раніше, але чекав на повернення старшого сина, який служив у зоні АТО. Залишилися мати, сестра, двоє дорослих синів, 1984 і 1990 р. н.

Загинув близько 3:00 внаслідок мінометного обстрілу в районі міст Мар'їнка — Красногорівка (Донецька область). Похований у Долинянах Щирі співчуття рідним та близьким загиблого в АТО Ротара Валерія Івановича // Хотинська РДА, 5 липня 2016 Загиблий у АТО хотинчанин підірвався на міні // «Чернівецький промінь», 5 липня 2016 Загиблий буковинець пішов до війська після повернення з АТО сина // «МБ», 5 липня 2016 Загиблого хотинчанина поховають 7 липня // АСС, 5 липня 2016 Знову скорбота на Буковині: у Долинянах прощаються із загиблим атовцем // «БукІнфо», 7 липня 2016 .

3285

Воловенко Ігор Іванович

, Новоселівка (Гайсинський район) Вінницька область. Старший солдат, старший оператор відділення взводу спостереження та технічних засобів розвідки розвідувальної роти 59 ОМПБр. З 1994 року працював складачем поїздів 5 розряду паливно-транспортного цеху ДТЕК Ладижинська ТЕС. Мобілізований 13 липня 2015 року. Залишилися батьки, дружина та двоє дітей, донька 2003 р. н. та син 2005 р. н.

О 13:15, під час огляду взводного опорного пункту в районі міста Попасна (Луганська область), підірвався на протипіхотній міні МОН. Похований в с.Новоселівка В зоні АТО загинув працівник Ладижинської ТЕС // «Новини Ладижина», 7 липня 2016 В останню путь проводжали героя Воловенка Ігоря Івановича, який загинув в АТО // Гайсинська РДА, 8 липня 2016 .За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій 2 українських військовослужбовців загинули, 10 – отримали поранення. На брифінгу Андрій Лисенко уточнив, що один військовий загинув в результаті підриву на вибуховому пристрої у Троїцькому (ймовірно, Троїцьке (Попаснянський район), ще один — під час обстрілу в районі міста Мар'їнка За добу в зоні АТО 2 бійців загинули, ще 10 поранено – штаб // «УП», 6 липня 2016 .

3286

Сергєєв Володимир Ігорович(Псевдо «Смайл» / «Кабан»)

, Обухів Київська область. Командир відділення 3-ї роти 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї ОАЕМБр. Вступив до пілотного факультету Національного авіаційного університету, однак не закінчив його. З 2010 по 2011 рік проходив строкову службу у військах протиповітряної оборони в Одесі. Працював у ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» вантажником, розмелювачем картону. Мобілізований 17 липня 2015 року, після підготовки на Львівщині був зарахований у 81-шу бригаду снайпером. Неодружений, залишилися батьки, сестра.

Близько 13:00 в промзоні міста Авдіївка (Донецька область) під час обстрілу міна 120-мм калібру залетіла у бліндаж, загинули двоє бійців, ще 3 дістали поранень. Володимир потрапив під завал, осколок міни не пробив бронежилет наскрізь, але Володимир отримав травми голови, обох рук і ніг та живота, помер у лікарні. Похований в Обухові Троє військових загинули на Донбасі, – волонтери розповіли про пекло в АТО // «24 канал», 6 липня 2016 Стало відомо, за яких обставин загинув боєць Олег Лисевич із Прикарпаття // «Вікна», 8 липня 2016 Громадське оприлюднило репортаж з Авдіївки, під час якого загинув Олег Лисевич з Франківщини // «Репортер», 26 липня 2016 Загинув наш земляк // Офіційний сайт міста Обухів, 7 червня 2016 Нас с вами стало на одного человека меньше Обухів на колінах провів в останню путь загиблого десантника // «Хроніки міста Обухова», 10 липня 2016 Його звали Володимир, йому було 23 роки (відео) Сергєєв Володимир Ігорович // Про Обухів та його почесних громадян .

3287

Лисевич Олег Степанович

, Сваричів Рожнятівський район Івано-Франківська область. Старший солдат 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї ОАЕМБр. Брат також служить в зоні АТО.

В промзоні міста Авдіївка (Донецька область) під час обстрілу міна 120-мм калібру залетіла у бліндаж, загинули двоє бійців, ще 3 дістали поранень. Олег загинув одразу. Похований в с. Сваричів У зоні проведення АТО загинув ще один прикарпатець // «ГК», 8 липня 2016 На Прикарпатті поховали військового, який загинув у промзоні в Авдіївці. 09.07.2016 .

3288

Турик Максим Васильович

, Вараш Рівненська область. Солдат, механік-водій танку 3-ї роти 17 ОТБр. Мобілізований 14 березня 2015 року. У березні 2016, після року служби, підписав короткостроковий 6-місячний контракт. Проходив військову службу у м. Покровськ на Донеччині. Залишилися мати та дві сестри.

2 липня був госпіталізований із зони АТО (з району міста Бахмут) до Харківського військового госпіталю у важкому стані (крововилив у мозок, набряк, ЧМТ), де помер 7 липня. У військовій частині рідним Максима повідомили, що він загинув внаслідок нещасного випадку (впав з паркану і вдарився головою). Похований на міському кладовищі Вараша у селі Стара Рафалівка Помер наш земляк, воїн АТО Турик Максим Васильович // Офіційний сайт міської влади Вараша, 8 липня 2016 Місто попрощалося з героєм. Фоторепортаж // Офіційний сайт міської влади Вараша, 11 липня 2016 .10 листопада «Факти і коментарі» опублікували статтю, де товариші по службі вже після демобілізації розповіли, що солдат отримав важкі травми від командира роти в присутності комбату, під час т.зв. боксерського бою. Максим відмовився битися, але комроти наніс йому кіль ударів у голову. Бахмутським міськвідділом поліції (Донецька область) за фактом було відкрите кримінальне провадження, 9 листопада мати Максима отримала листа від Міноборони, що справу закрито через відсутність складу злочину Справу про вбивство солдата максима Турика зненацька закрили // «Факти», 11 листопада 2016 .У лютому 2020 року обвинувальний акт відносно командира підрозділу однієї із військових частин ЗС України у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого та перевищенні влади військовою службовою особою, скеровано до суду.

3289

Ковальський Анатолій Вікторович(Псевдо «Сталкер»)

, Буцневе Деражнянський район Хмельницька область. Старшина, військовослужбовець 131-го окремого розвідувального батальйону. До 2013 року працював оперуповноваженим у Деражнянському відділі міліції Хмельницької області. Потім поїхав на заробітки в Росію. Повернувшись додому, пішов на військову службу. Залишилися батьки та дружина з дитиною.

О 19:00 поблизу села Лопаскине (Новоайдарський район Луганська область) на керованому фугасі біля річки підірвався мікроавтобус VOLKSWAGEN T4, загинули двоє військовослужбовців. Похований у рідному селі Прес-реліз про кримінальні правопорушення та події станом на 9 липня 2016 року // ГУ НП в Луганській області, 9 липня 2016 За добу в зоні АТО двоє бійців загинули, ще 6 поранено – штаб // «УП», 8 липня 2016 Вчора, 7 липня, в зоні зіткнення в Луганській області На Хмельниччині попрощаються із загиблим в АТО Анатолієм Ковальським // «Всім», 9 липня 2016 І знову на Деражнянщині день суму та скорботи // Деражнянська РДА, 11 липня 2016

3290

Яблонський Микола Миколайович(«Коляся»)

, Сергіївка (Нікольський район) Донецька область. Молодший сержант, військовослужбовець 131-го окремого розвідувального батальйону. Залишилася дружина та маленька дитина.

О 19:00 поблизу села Лопаскине (Новоайдарський район Луганська область) на керованому фугасі біля річки підірвався мікроавтобус VOLKSWAGEN T4, загинули двоє військовослужбовців. Похований у рідному селі.

3291

Мельник Василь Романович

, Полонична Кам'янка-Бузький район Львівська область. Солдат 54-ї окремої механізованої бригади. На фронті був майже два роки.

Загинув о 8:20 поблизу смт Луганське (Бахмутський район Донецька область) від кулі снайпера. Зранку противник почав обстріл передових позиції ЗСУ з БМП-1. Василь у цей час займався телефонним кабелем й затримався на відкритій ділянці, снайперська куля потрапила у сонну артерію Під Дебальцевим боєць загинув від кулеметного обстрілу, ще шістьох було поранено // «Depo.Донбас», 8 липня 2016 В АТО загинув наш краянин, тому фестиваль у Добротворі не відбудеться // Кам'янка-Бузька РДА, 8 липня 2016 За кожною цифрою "200", що подається офіційними зведеннями на брифінгах, стоїть чиясь доля.

3292

Новгородський Володимир Михайлович(Псевдо «Михалич»)

, 53 роки, Бєльці Молдова. Проживав у м. Мелітополь Запорізька область. Старший сержант 54-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2970 (Бахмут). Спортсмен, тренер з рукопашного бою. Працював в охоронній фірмі. Мобілізований 3 вересня 2014 року до 3-го батальйону 79-ї ОАЕМБр, звільнений в запас у вересні 2015 року. 2 березня 2016 підписав контракт на військову службу в 54 ОМБр. Залишилися дружина та син (бойовий офіцер, захисник Донецького аеропорту).

О 4:00 на «світлодарській дузі» противник розпочав масований артилерійський обстріл, під прикриттям якого спробував провести атаку на позиції ЗСУ поблизу села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області. Атаку відбито. Володимир загинув від кульового поранення. Похований у Мелітополі Новини з війни // facebook «Повернись живим», 9 липня 2016 Сьогодні у 25-Го ОМПБ "Киівська Русь" та 54-і бригади - 4 Загиблих Героів. 09.07.2016 Вірний військовій присязі у бою за нашу Батьківщину в зоні АТО загинув Мелітопольський боєць // Мелітопольська міська рада, 11 липня 2016 Мелитопольцы простились с земляком, погибшим в АТО // 0619.com.ua - Сайт Мелітополя, 12 липня 2016 В последний путь. В Мелитополе простились с погибшим воином // «МВ», 12 липня 2016 .

3293

Домашенко Олександр Олександрович(Псевдо «Домік»)

, Яготин Київська область. Солдат, гранатометник АГС 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» 54-ї ОМБр. 2003 року батьків Олександра позбавили батьківських прав, він виховувався у дитячому будинку «Віночок». Закінчив Переяслав-Хмельницький ЦПТО, в 2012 році відслужив строкову службу в 26-й артбригаді. Мобілізований у червні 2014 року. У складі 25-го батальйону обороняв Дебальцеве. Після демобілізації в липні 2015 повернувся додому, але за кілька місяців підписав контракт на військову службу і знову пішов на фронт. Неодружений.

О 4:00 на «світлодарській дузі» противник розпочав масований артилерійський обстріл, під прикриттям якого спробував провести атаку на позиції ЗСУ поблизу села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області (за іншими даними, поблизу с. Логвинове). Атаку відбито. У перші хвилини обстрілу загинули троє українських захисників, ще один помер від поранень, двоє у тяжкому стані, кілька легкопоранені й контужені. Похований в Яготині Вічна слава герою! // Яготинська РДА, 12 липня 2016 На Київщині поховали 24-річного військового, який після дембелю повернувся на фронт // ТСН, 13 липня 2016 .

3294

Чеботарь Руслан Петрович(Псевдо «Німий»)

38 років, Копайгород Барський район Вінницька область. Мешкав у с. Селище (Літинський район). Солдат, кулеметник роти вогневої підтримки 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» 54-ї ОМБр. В дитинстві переїхав з мамою на Літинщину. Мобілізований 24 квітня 2015 року як доброволець, проходив підготовку на Рівненському полігоні. Спочатку був снайпером, потім кулеметником. Залишилися мати та бабуся.Прим. Волонтер 25-го батальйону Ксенія Бикова у Facebook написала про втрати, в коментарях до посту назвала двох загиблих - Немой і Гриша.

О 4:00 на «світлодарській дузі» противник розпочав масований артилерійський обстріл, під прикриттям якого спробував провести атаку на позиції ЗСУ поблизу села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області. Атаку відбито. У перші хвилини обстрілу загинули троє українських захисників, ще один помер від поранень, двоє у тяжкому стані, кілька легкопоранені й контужені (троє загиблих з 25 ОМПБ, один з 54 ОМБр). Похований в смт Копайгород Кулеметник із Вінниччини загинув під час атаки терористів під Троїцьким // «Vinbazar», 11 липня 2016 За два дні до звільнення під Новотроїцьким загинув доброволець з Літина // «Власно», 11 липня 2016 На Вінниччини на колінах попрощалися із загиблим в АТО кулеметником «Київської Русі» // «Вінниця.ОК», 13 липня 2016 .

3295

Гега Руслан Юрійович

, Сквира Київська область. Проживав у м. Фастів. Солдат, телефоніст 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Шкільні роки пройшли у селищі Зелений Бір (Васильківський район). Навчався в Фастівському центрі професійно-технічної освіти, де здобув спеціальність газоелектрозварника. Працював на фермерському господарстві «Полісся» в с. Ставки (Фастівський район). Мобілізований у липні 2015 року. Залишилися дружина та 10-річний син.

Загинув близько 7:00, під час виконання бойового завдання в зоні АТО, місце не уточнено. Поховання на кладовищі с. Мала Снітинка. Прим., один військовослужбовець загинув під час обстрілу поблизу смт Новгородське під Горлівкою (Донецька область).

3296

Гуртяк Юрій Олександрович(Псевдо «Таєць»)

, Містки (Сватівський район) Луганська область. Проживав у м. Сєвєродонецьк. Молодший лейтенант, розвідник 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» 10-ї ОГШБр. Закінчив Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля за спеціальністю інженера-механіка. Боєць з тайського боксу, неодноразово брав участь у змаганнях міського, обласного, всеукраїнського рівня. До війни працював у сільському господарстві. На фронті з 2014 року, брав участь у боях в районі траси «Бахмутка». Один із засновників ГО «Спілка ветеранів бойових дій, ветеранів АТО та волонтерів «Безпека Волині». Залишилися батьки, сестра, брат, дружина та 4-річна донька.

Загинув близько 5:00, під час виконання бойового завдання неподалік населених пунктів Тарамчук та ‪Новомихайлівка (Мар'їнський район) Донецької області. Сапери разом з групою прикриття висунулися на передній край і натрапили на міну направленої дії з «розтяжкою». Загиблих побратими виносили вже під час обстрілу. Похований у рідному селі Містки У зоні АТО загинули два "айдарівця": сапер і чемпіон світу з тайського боксу. 11.07.2016, 19:41 Сьогодні, 11 липня 2016 року, на світанку, при виконанні бойового завдання, загинули два наших бойових товариша Увіковічнити пам’ять Гуртяка Юрія Олександровича // Сайт СНУ імені Даля, 4 серпня 2016 .

3297

Комаров Ярослав Михайлович(Псевдо «Комарик»)

, Київ. Старший солдат, командир відділення саперного взводу 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» 10-ї ОГШБр. Служив сапером у миротворчій місії в Іраку. Учасник Революції Гідності. В батальйон прийшов добровольцем, служив снайпером, потім сапером у групі прикриття. Залишилися мати, дружина та 6-річна донька.

Загинув близько 5:00, під час виконання бойового завдання неподалік населених пунктів Тарамчук та ‪Новомихайлівка (Мар'їнський район) Донецької області. Сапери разом з групою прикриття висунулися на передній край і натрапили на міну направленої дії з «розтяжкою», двоє бійців загинули, ще один дістав поранень. 13 липня з воїном попрощалися на Майдані Незалежності в Києві Попрощалися з "айдарівцем" "Комариком" // «Gazeta.ua», 15 липня 2016 .

3298

Месеча Сергій Олександрович

, Жуки (Кобеляцький район) Полтавська область. Проживав у м. Кобеляки. Солдат, механік-водій БМП 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Виховувався мамою, був єдиним сином. Закінчив Кобеляцьке ПТУ (нині — аграрний ліцеї), де здобув спеціальність водія. Працював слюсарем на Кобеляцькому цукровому заводі та автослюсарем на СТО в Полтаві, Києві. Мобілізований 16 червня 2015 року як доброволець, до цього в армії не служив. Воював в районі Авдіївки, Зайцевого. Мати померла, залишився 7-річний син.

Загинув в районі смт Зайцеве під Горлівкою внаслідок подвійного влучення міни у бліндаж. Похований в с. Жуки У зоні АТО загинув кобелячанин // «ЕХО», 14 липня 2016 Ця сумна новина з'явилася вчора // facebook Ян Осока, 14 липня 2016 Загиблого військового поховали в Жуках // «ЕХО», 19 липня 2016 Меморіальна дошка Герою АТО .

3299

Яценко Юрій Вікторович

, Кременчук Полтавська область. Солдат 58-ї окремої мотопіхотної бригади (Суми). Служив за контрактом. Залишилась дружина та двоє дітей, 5-річний син і 8-річна донька.

Загинув близько 23:00, під час відбиття чергової спроби прориву ДРГ противника в промзоні міста Авдіївка (Донецька область). Як розповіли бойові товариші, Юрій вів спостереження за противником у девятиповерхівці. Обставини загибелі вони не уточнили, але підтвердили, що в нього було чотири ножових поранення. Похований у Кременчуці на Свіштовському кладовищі, у секторі героїв АТО В АТО загинув кременчужанин Юрій Яценко. 13.07.2016, 12:56 На Полтавщині попрощалися з Юрієм Яценко, який героїчно загинув у промзоні Авдіївки // 5 канал, 15 липня 2016 Кременчужани попрощалися з Героєм Юрієм Яценком // «Телеграф», 15 липня 2016 .

3300

Мамчій Станіслав Юрійович

, Чернівці. Солдат 1-ї роти 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї ОАЕМБр. Закінчив професійно-технічне училище №9, працював на Чернівецькому заводі №70. Залишились батьки та двоє братів. Молодший брат також пішов на фронт добровольцем.

Загинув в ніч на 13 липня на блокпості під Авдіївкою (Донецька область), під час мінометного обстрілу, діставши множинні мінно-вибухові поранення, несумісні з життям. Похований на Алеї Слави на Годилівського кладовища у Чернівцях Чернівці втратили ще одного Героя // Чернівецька міська рада, 15 липня 2016 Тіло загиблого в АТО Станіслава Мамчія привезли до Чернівців // «Чернівецький промінь», 16 липня 2016 У Чернівцях прощалися із загиблим на Сході Героєм // «Буковинська правда», 18 липня 2016 .

3301

Петренко Віталій Петрович(Позивний «Саглам»)

, Київ. Полковник СБУ, заступник начальника управління Департаменту контррозвідки СБУ. Закінчив Національну юракадемію ім. Ярослава Мудрого. Віддав Службі понад 27 років, пройшов шлях від слідчого до заступника начальника управління в органах СБУ на Київщині, Закарпатті, у Полтавській і Рівненській областях. 2014 року, після відрядження в зону АТО, призначений заступником начальника управління – начальником відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ в Рівненській області. З кінця січня 2015 майже весь час перебував на Сході, був одним з керівників зведених мобільних груп по боротьбі з незаконним переміщенням товарів через лінію розмежування. Залишилися мати, дружина та син.

Загинув поблизу с. Богданівка (Волноваський район), прямуючи на бойове завдання Петренко Віталій Петрович // Сайт СБУ Петренко Віталій Петрович ("Саглам") // Книга пам'яті Яких силовиків уже люстрували на Рівненщині Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" Реєстр осіб, що підлягають люстрації Експерти розповіли, як проходить люстрація на Полтавщині Петренко Віталій Петрович .

3302

Дунаєвський Сергій Михайлович(Позивний «Дуда»)

, Студена Піщанський район Вінницька область. Солдат зенітно-артилерійського взводу 46-го окремого батальйону спецпризначення «Донбас Україна», в/ч пп В2612, 10-ї ОГШБр. Мобілізований 23 серпня 2015 року. Залишились батьки та брат.

Загинув в результаті артилерійського обстрілу позицій ЗСУ в районі міста Мар'їнка (Донецька область). Сергій дістав два проникаючі поранення у спину, під обстрілами побратими витягли його до «швидкої», але він вже помер Сьогодні батальйон прощається з нашим побратимом // facebook Добровольчий БТО «Донбас», 15 липня 2016 В АТО під Мар’їнкою загинув 36-річний боєць з Вінниччини Сергій Дунаєвський // «20 хвилин. Вінниця», 15 липня 2016 .

3303

Леонтюк Леонід Вікторович

, Махнівка (Козятинський район) Вінницька область. Молодший сержант, військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади. Мобілізований 16 серпня 2014 року. Учасник бойових дій під Донецьком (Піски, район аеропорту). Через рік служби, у вересні 2015, був демобілізований. З 15 березня 2016 року повернувся до своєї бригади на військову службу за контрактом. Залишилися дружина, син та донька.

13 липня, під час виконання бойового завдання поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області, підірвався на «розтяжці». Помер від поранень у військовому шпиталі м. Харків Наш земляк з Махнівки Козятинського р-ну, боєць 93-ї бригади Леонід Леонтюк Зведені дані АТО – 16 липня .

3304

Потарайко Сергій Дмитрович(Псевдо «Мольфар»)

, Чернівці. Солдат, розвідник 8-го окремого мотопіхотного батальйону «Поділля» 10-ї ОГШБр. Зареєстрований був у селі Плоска (Путильський район), але все життя прожив у Чернівцях. На фронт пішов, підписавши контракт на військову службу навесні 2016 року. Залишилися мати, брат, сестра та дружина.

Поблизу міста Мар'їнка (Донецька область) троє військовослужбовців потрапили у засідку під час виконання бойового завдання. Куля влучила Сергію у голову, він загинув миттєво. Тіло добу не могли вивезти з поля бою через обстріли. Похований на Алеї Слави на Центральному кладовищі Чернівців Загиблий у зоні АТО Сергій Потарайко - випускник чернівецької школи №28 // «АСС», 19 липня 2016 Сергій Потарайко пробув в зоні АТО лише 2 тижні. Сьогодні його похоронили в Чернівцях // «АСС», 20 липня 2016 Чернівецького розвідника, що загинув на Сході, проводжали на цвинтар навколішки // «Молодий Буковинець», 20 липня 2016 Солдат, що був на завданні із загиблим на cході буковинцем, розповів про бій // «МБ», 23 липня 2016 .Намагаючись врятувати побратимів, ще один буковинець, 20-річний Павло Юрбаш з с. Сергії, потрапив у полон. Звільнений 27.12.2017 за обміном Буковинець, якого звільнили з полону бойовиків, знаходиться у госпіталі в Києві // МБ, 28.12.2017 .

3305

Рій Василь Іванович

, Новий Витків Радехівський район Львівська область. Проживав у с. Йосипівка (Радехівський район). Військовослужбовець 2-го механізованого батальйону 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). До мобілізації обіймав різні посади у ТОВ «Мебель-Сервіс». В зоні АТО був на посаді заступника начальника штабу військової частини А0796, Оперативне командування «Захід». Після демобілізації повернувся додому, згодом підписав контракт на подальшу військову службу. Залишилися дружина та двоє дітей, син і донька.

Загинув під час несення військової служби у Бахмутському районі Донецької області, обставини не уточнено. Похований в Йосипівці На Донбасі загинуло троє бійців з Львівщини та випускник Академії сухопутних військ // «Гал-інфо», 19 липня 2016 Радехівщина попрощалася із захисником Вітчизни // Радехівська РДА, 21 липня 2016 У Радехівському районі Львівської області є село Йосипівка... // facebook Ян Осока, 22 липня 2016.

3306

Губський Олексій Сергійович(Псевдо «Граната»)

, Виноградний Клин Генічеський район Херсонська область. Проживав у с. Радивонівка (Якимівський район) Запорізька область. Гранатометник 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут). До війни працював на баштанах. Мобілізований 17 серпня 2015 року, проходив службу в роті охорони Мелітопольського військкомату. За власним бажанням був переведений до 54-ї ОМБр та вирушив на передову. Залишилися мати, дружина та донька 2005 р. н.

Загинув близько 10:00 поблизу смт Луганське (Бахмутський район Донецька область). У бойовому зіткненні Олексій закидав противника гранатами, але сам дістав поранення в ногу. Під час відходу був смертельно поранений у голову. Похований в Радивонівці В зоні АТО загинув доброволець із Запорізької області // «Індустріалка», 19 липня 2016 Співчуття // Запорізька обласна рада, 20 липня 2016 Поховання героя // «Місцеві вісті», 21 липня 2016 .Прим. 19 липня, журналіст Юрій Бутусов повідомив, що вдалося забрати у російських бойовиків за обміном тіло військовослужбовця 54-ї ОМБр, який загинув під час патрулювання нейтральної смуги кілька днів тому.

3307

Швець Олександр Олексійович

, 58 років, Миколаїв (Львівська область). Мешкав у м. Золочів. Капітан, командир мінометної батареї 1-го механізованого батальйону 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Адвокат. Після закінчення юридичного факультету Львівського Державного Університету ім. Франка, працював юрисконсультом, а згодом — адвокатом. Пішов на фронт добровольцем. Залишилися дружина та троє дорослих дітей.

Близько 3-ї години ранку внаслідок мінометного обстрілу позицій бригади в районі смт Зайцеве — Майорськ під Горлівкою (Донецька область), загинули 4 військовослужбовці, ще 3 дістали поранень. Після прощання у Золочеві Олександра поховають на Личаківському кладовищі у Львові, на Полі почесних поховань №76 І як стало відомо, вчора на Донеччині у віці 58 років загинув мешканець м. Миколаєва Швець О.О. Сьогодні зранку місто Золочів вийшло на вулиці // facebook Ян Осока, 21 липня 2016 22 липня у Львові попрощаються з полеглим капітаном 53-ї бригади // «Щоденний Львів», 21 липня 2016 На жаль наші бійці продовжують гинути на Донбасі.

3308

Грабчак Олег Вікторович

, Липовець Вінницька область. Старший солдат 1-го механізованого батальйону 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Працював слюсарем у газовій конторі. Мобілізований 15 липня 2015 року. Залишилися батьки, сестра, брат та наречена.

Близько 3-ї години ранку внаслідок мінометного обстрілу позицій бригади в районі смт Зайцеве — Майорськ під Горлівкою (Донецька область), загинули 4 військовослужбовців. Олега довезли до лікарні, але врятувати не змогли. Похований у м. Липовець 27-річний вінницький солдат загинув під Зайцевим // «Власно.info», 19 липня 2016 Під час обстрілу терористами Зайцево загинув боєць із Вінниччини // Vinbazar.com, 19 липня 2016 І знову Липовеччина в сльозах // Липовецька РДА, Липовець прощався зі своїм героєм, який загинув в АТО. Прийшло близько 1000 городян // «20 хвилин. Вінниця», 21 липня 2016 .

3309

Літовко Микола Валентинович

, Сєвєродонецьк Луганська область. Солдат 1-го механізованого батальйону 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Закінчив ПТУ №101 в Сєвєродонецьку. Був призваний за мобілізацією як доброволець. У квітні 2016 року демобілізувався, але вже 29 травня підписав контракт та повернувся до своєї бригади. Залишилися батько, дружина та син.

Близько 3-ї години ранку внаслідок мінометного обстрілу позицій бригади в районі смт Зайцеве — Майорськ під Горлівкою (Донецька область), загинули 4 військовослужбовців. Похований на Центральному кладовищі Сєвєродонецька В Северодонецке героя провели в последний путь // «ЛОТ», 22 липня 2016 У Сєвєродонецьку попрощалися з військовослужбовцем Миколою Литовко // «СТВ», 22 липня 2016 Коли в бліндаж влучає міна і солдати падають додолу... // facebook Ян Осока, 23 липня 2016.

3310

Вовченко Володимир Миколайович

, Луганська область. З дитинства проживав у м. П'ятихатки Дніпропетровська область. Молодший лейтенант, заступник командира мінометної батареї 1-го механізованого батальйону 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Закінчив Криворізький педагогічний університет та став вчителем історії у Мар'янівській загально-освітній школі. Перед війною працював у мережі «АТБ». Мобілізований у березні 2014 року як доброволець, через рік підписав контракт на подальшу військову службу. Мати Володимира померла, поки він був на війні. Залишились дружина та однорічний син.

Близько 3-ї години ранку внаслідок мінометного обстрілу позицій бригади в районі смт Зайцеве — Майорськ під Горлівкою (Донецька область), загинули 4 військовослужбовців, ще 3 дістали поранень. Похований у П'ятихатках Сьогодні у адміністратора групи особисте прохання пом'янути її дядька Якщо на війні гине простий солдат - добре, якщо ім'я скажуть // facebook Ян Осока, 24 липня 2016.

3311

Цірик Володимир Миколайович(Псевдо «Оса»)

, Угля Тячівський район Закарпатська область. Старший лейтенант, командир 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Навчався в Мукачівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. В лютому 2015 року закінчив Національну академії Сухопутних військ імені гетьмана Сагайдачного у Львові (достроковий випуск), та вже навесні 2015 року 21-річний лейтенант потрапив на передову, у 93 ОМБр, і був призначений командиром роти. 10 місяців воював під Донецьком (Піски, район аеропорту). Командування називає його одним з найбільш перспективних і талановитих офіцерів бригади. Залишилася мати, у якої Володимир був єдиним сином.

Увечері поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області, під час патрулювання місцевості зі сторони нейтральної території група військовослужбовців 93-ї ОМБр була обстріляна ворожими силами противника з гранатометів і кулеметів, після чого зав'язався бій, внаслідок якого було поранено 3-х бійців. БМП-2, що виїхала на допомогу та евакуацію, підірвалася на замаскованій противником протитанковій міні. Володимир загинув при близькому вогневому контакті. Серед поранених його товариш та однокурсник, командир 7-ї роти Олександр Сак («Стафф»). Поховали 23-річного офіцера в рідному селі Угля У зоні АТО підірвалася БМП 93-ї бригади, загинуло двоє бійців, - волонтер // «112», 19 липня 2016 За яких обставин загинув командир роти 93 ОМБр Володимир Цірик «Оса» (ОФІЦІЙНО) // «Тячів», 20 липня 2016 На Луганщині загинув командир роти Володимир Цірик "Оса" з Тячівщини // «Закарпаття-онлайн», 19 липня 2016 Загиблий боєць Володимир Цірик - уродженець села Угля на Тячівщині, кадровий офіцер і єдиний син у матері // «Тячів лайф», 19 липня 2016 Ким був та як загинув боєць АТО з позивним "Оса" // depo.ua, 19 липня 2016 У зоні АТО загинув боєць Володимир Цірик. Вічна слава Герою! // Тячівська РДА, В Углі провели в останню путь легендарного бойового офіцера 93 бригади Володимира Цірика «Осу» // «Тячів», 21 липня 2016 Пам’яті Володимира Цірика, “Оса” Вісьмох українських воїнів нагородили орденом "Народний Герой України" в Івано-Франківську, 17 грудня 2017 Володимир Цірик "Оса" із Закарпаття посмертно відзначений нагородою "Народний Герой України" .

3312

Омельченко Роман Миколайович(Псевдо «Яша»)

, Лубни Полтавська область. Солдат, механік-водій БМП-2 93-ї окремої механізованої бригади. Мобілізований 2015 року. Залишилися батьки.

Увечері поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області, під час патрулювання місцевості зі сторони нейтральної території група військовослужбовців 93-ї ОМБр була обстріляна ворожими силами противника з гранатометів і кулеметів, після чого зав'язався бій, було поранено 3-х бійців. БМП-2, що виїхала на допомогу та евакуацію, підірвалася на замаскованій противником протитанковій міні, внаслідок чого Роман загинув. Похований у с. Піски (Лубенський район).

3313

Вождєв Павло Олександрович

, Миколаїв. Мешкав у м. Керч АР Крим (до окупації). Старший сержант, командир протитанкового взводу 1-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти (Миколаїв). Служив у Керченському батальйоні морської піхоти. Після окупації Криму російськими військами вийшов на материкову Україну та на початку АТО вирушив на фронт. Родина Павла проживає в Керчі.

Загинув від вогнепального осколкового поранення в результаті обстрілу з протитанкового гранатомету під Маріуполем (Донецька область). 20 липня з двома морськими піхотинцями попрощалися у військовій частині в Миколаєві Миколаївців кличуть провести в останню путь двох морпіхів, які загинули в зоні АТО // «Злочинності.НІ», 19 липня 2016 В Николаеве прощаются с двумя крымчанами, погибшими в АТО // «15 хвилин», 20 липня 2016 У Миколаєві попрощалися із двома морськими піхотинцями // «5 канал», 20 липня 2016 Миколаївщина провела в останню путь двох морпіхів // «Depo.Миколаїв», 20 липня 2016 Смотрите! Не отворачивайтесь, нет!.За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій 7 військовослужбовців загинули, 14 отримали поранення. Зокрема, один військовослужбовець загинув поблизу села Водяне, на схід від Маріуполя.

3314

Лелеко Василь Іванович

, Чаплинка Херсонська область. Солдат, механік-водій 2-ї гаубичної самохідно-артилерійської батареї гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону бригадно-артилерійської групи 17-ї окремої танкової бригади, в/ч пп В3675. Мобілізований 22 квітня 2015 року, по закінченні року служби підписав контракт.

Трагічно загинув в районі с. Воздвиженка (Донецька область). Похований в смт Чаплинка Лелеко Василь Іванович // Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова .Журналіст Юрій Бутусов повідомив про небойові втрати: один загиблий у 53-й ОМБр і один у 17-й танковій бригаді.

3315

Григорович Іван Станіславович(«Богун»)

, Кононча Канівський район Черкаська область. Мешкав у м. Канів. Старший солдат, старший навідник мінометного відділення мінометного взводу мінометної батареї 46-го окремого батальйону спецпризначення «Донбас Україна», в/ч пп В2612, 10-ї ОГШБр. Закінчив Національний Авіаційний Університет 2012 року. Призваний за мобілізацією. Залишилися мати й дружина.

Взвод Івана був відведений за «Мінськими угодами», але Іван зголосився нести службу на передових позиціях та був відряджений до взводно-опорного пункту роти розвідки в районі міста Мар'їнка (Донецька область). Близько 20:00 до опорного пункту підійшла ДРГ противника, російські бойовики відкрили вогонь зі стрілецької зброї та підствольних гранатометів. Напад відбито. Іван загинув від осколкового поранення, поранені ще двоє захисників. Похований у с. Кононча На Сході загинув воїн з Черкащини. 22.07.2016, 17:25 Вони йдуть, мов ангели на небо // Батальйон спецпризначення ЗСУ "Донбас-Україна", 22 липня 2016 Загиблий // Канів.net, 23 липня 2016 // facebook Ян Осока, 23 липня 2016 Канівчани провели в останню путь загиблого воїна // «Kanos», 24 липня 2016 .

3316

Шадських Сергій Олексійович(Псевдо «Бульдог» / «Булька»)

, 51 рік, Гребінка Полтавська область. Проживав у м. Фастів Київська область. Молодший сержант, командир протитанкового взводу роти танкової підтримки 11-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» 59-ї ОМПБр. Довгий час працював на залізниці машиністом пасажирських потягів, пізніше — в охоронній фірмі у Києві. На війні з вересня 2014 року, брав участь у боях в районі Донецького аеропорту. Після року на фронті залишився на військовій службі за контрактом. У квітні 2016 року підбив з ПТРК два «Урали» бойовиків з боєприпасами. Нагороджений кількома відзнаками. Одружений.

Був смертельно поранений поблизу с. Новозванівка (Попаснянський район), під час масованого обстрілу українських позицій зі 152-мм артилерії, але зміг самостійно викликати допомогу та підтримувати себе у свідомості, залишаючись на позиції. Похований на Інтернаціональному кладовищі Фастова, на Алеї Слави САУ, танки та 120-ти міліметрові міномети: терористи атакували наші позиції у Попаснянському районі // ЛОВЦА, 24 липня 2016 Небеса забирають найкращих // Фастівська міська рада, 24 липня 2016 Смертю хоробрих загинув справжній ракетний снайпер, – журналіст про загиблого Героя. 24.07.2016, 18:56 Ким був та як загинув боєць АТО з позивним "Бульдог" // «Depo», 25 липня 2016 Проведемо Героя в останню путь // Офіційний сайт міста Фастів, 25 липня 2016 .

3317

Матвієць Роман Михайлович(Псевдо «Матвій»)

, Хорошів Білогірський район (Хмельницька область). Старшина, заступник командира групи спеціального призначення 8-го окремого полку спецпризначення (Хмельницький). У війську з 2008 року. В січні 2016 нагороджений медаллю «За військову службу Україні». Посмертно нагороджений орденом та Зіркою Героя. Залишились мати, дружина і 7-річний син.Герой України (посмертно).

Загинув близько 17:00 поблизу с. Новозванівка (Попаснянський район Луганська область), під час бойового зіткнення. Роман кинувся у лісосмугу, звідки працював кулемет противника. Врятувавши життя своїх побратимів, загинув на місці від отриманих кульових поранень. Похований у с. Хорошів Старшину з 8 полку спецпризначення, який загинув у зоні АТО, поховають на Білогірщині // «Є», 26 липня 2016 На Білогірщині попрощалися із бійцем 8-го полку спецпризначення // «Є», 27 липня 2016 Рома, ціною свого життя змусив замовкнути кулеметника... // «Цензор.НЕТ», 4 серпня 2016 Президент України особисто вручив нагороду вдові спецпризначенця - Героя України старшини Романа Матвійця. 04.06.2020 .

3318

Чунтул Віталій Манолійович

, Чернівці. Старший солдат, оператор-радіотелефоніст розвідувально-спостережного відділення розвідувального взводу спостереження 54-го окремого розвідувального батальйону, в/ч пп В2803 (Новоград-Волинський). Працював у складі технічного персоналу в обласній лікарні швидкої допомоги. Мобілізований 14 серпня 2015 року. Неодружений. Залишилися батьки, в яких Віталій був єдиним сином.

Загинув близько 5:30 під час артилерійського обстрілу поблизу села Гнутове під Маріуполем (Донецька область). Похований у Чернівцях, на кладовищі, що по вулиці Кишинівській Сьогодні в військовій частині хлопці віддали останню шану своїм побратимам, які загинули у селищі Гнутове Співчуття з приводу загибелі військового Віталія Чунтула // Чернівецька ОДА, 25 липня 2016 Віталія Чунтула, бійця АТО, поховають в Чернівцях 27 липня, у середу // «АСС», 25 липня 2016 Ще один чернівчанин загинув за Україну // Чернівецька міська рада, 25 липня 2016 Чернівчани попрощалися с Героєм // Чернівецька міська рада, 27 липня 2016 Чернівчани попрощалися з героєм АТО Віталієм Чунтулом // «БукІнфо», 27 липня 2016 .

3319

Бессараб Костянтин Миколайович

, Красне (Тиврівський район) Вінницька область. Проживав у м. Одеса. Старший солдат 54-го окремого розвідувального батальйону (Новоград-Волинський). В рідному селі на Вінниччині мешкав до 7-річного віку. Мобілізований 14 серпня 2015 року. В Одесі залишилися батьки та молодший брат.

Загинув близько 5:30 під час артилерійського обстрілу поблизу села Гнутове під Маріуполем (Донецька область), снаряд потрапив у бліндаж. Похований у рідному селі Красне На Вінниччині поховають 26-річного Костянина Бессараба, який загинув в АТО // «20 хвилин. Вінниця», 25 липня 2016 На Тиврівщині попрощалися із героєм АТО Костянтином // Тиврівська РДА, 26 липня 2016 .

3320

'''Ковальов В'ячеслав Ярославович'''

, Бахмут Донецька область. Солдат 54-го окремого розвідувального батальйону (Новоград-Волинський). Виріс у багатодітній сім'ї. Разом зі своїм братом пішов на військову службу за контрактом наприкінці 2015 року. Неодружений, залишилися батько, брати, сестри та племінники.

Загинув близько 5:30 під час артилерійського обстрілу поблизу села Гнутове під Маріуполем (Донецька область). Похований на Маріупольському кладовищі у Бахмуті.

3321

Полохало Володимир Станіславович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший солдат, оператор-радіотелефоніст розвідувального взводу спостереження 54-го окремого розвідувального батальйону, в/ч пп В2803 (Новоград-Волинський). Пішов на військову службу добровольцем 14 серпня 2015 року. Залишилися мати й сестра.

Загинув близько 5:30 під час артилерійського обстрілу поблизу села Гнутове під Маріуполем (Донецька область), від прямого влучення снаряду. Похований у Кривому Розі В останню путь: Сьогодні криворіжці попрощалися із Володимиром Полохалом // ТРК «Рудана», 26 липня 2016 Кривий Ріг провів в останню путь Героя - Володимира Полохало // «5 канал», 26 липня 2016.

3322

Літвінов Віктор Іванович

, Сатанів Городоцький район (Хмельницька область). Старший солдат, кухар дивізіону 44-ї окремої артилерійської бригади (Тернопіль). Після демобілізації, згодом повернувся на фронт на службу за контрактом.

Помер в зоні проведення АТО, місце не уточнено. Після приготування обіду для особового складу Віктор приліг відпочити. Близько 17:00 його спробували розбудити, але він ознак життя не подавав. Медики констатували смерть, попередньо, через гостру серцеву недостатність. Поховання на місцевому кладовищі с. Сатанів, у центрі якого буде започатковано Алею Слави За фактом смерті артилериста з Сатанова розпочали службове розслідування // «Є», 25 липня 2016 .

3323

Мединський Ігор Олександрович

, Писарівка (Волочиський район) Хмельницька область. Військовослужбовці 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» 58-ї ОМПБр. Навчався у Волочиському промислово-аграрному професійному ліцеї. Працював на ВМЗ «Мотор Січ», у ТОВ «Агробізнес» та ТОВ «Волочиськ агро». Мобілізований у липні 2015 року, після підготовки на полігоні у Старичах був відправлений в зону АТО.

Загинув в районі міста Авдіївка (Донецька область), обставини не уточнено. Похований у с. Писарівка У районі Авдіївки загинув військовий з Волочиського району // Ексклюзив, 26 липня 2016 Відбулося прощання з загиблим героєм Ігорем Мединським // Волочиська райрада, 26 липня 2016 .

3324

Василик Анатолій Васильович

, Вишнівка (Снятинський район) Івано-Франківська область. Навідник гармати 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади (Коломия). В лютому 2016 року пішов на військову службу за контрактом. Залишилися прийомні батьки та молодший брат.

Загинув від кулі снайпера під час бойового зіткнення з ДРГ противника в районі міста Мар'їнка (Донецька область). Похований у Вишнівці В зоні АТО загинув 22-річний боєць з Прикарпаття // «Паралелі», 25 липня 2016 Прощання з Героєм // Снятинська РДА, 28 липня 2016 Снятинщина попрощалася із мужнім захисником України Анатолієм Василиком // Снятинська районна рада, 29 липня 2016 .

Люлюк Олексій Олександрович

, Більмак Запорізька область. Старший солдат 93-ї окремої механізованої бригади. У березні 2014 році підписав контракт та розпочав службу у 92-й механізованій бригаді в с. Башкирівка Харківської області. Весною 2016 року був переведений до 93-ї механізованої бригади. Після підготовки на полігоні в Широкому Лані був відправлений в зону АТО. Залишилися батьки, дружина та двоє доньок.

Трагічно загинув в районі села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області, обставини не уточнено. Похований у смт Більмак. Люлюк Олексій Олександрович // Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека

3325

Голуб Олег Володимирович

, Запоріжжя. Солдат, водій БТР 3-ї десантно-штурмової роти 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї ОАЕМБр. Працював водієм на заводі «Кремнійполімер». Мобілізований 15 липня 2015 року. Залишилися батьки, брат, дружина та двоє дітей, донька 2010 р. н. і син 2012 р. н.

Загинув о південь у промзоні міста Авдіївка (Донецька область) під час бойового зіткнення з ДРГ противника. Троє десантників прийняли нерівний бій, двоє захисників загинули, один поранений. Поховали Олега на кладовищі Святого Миколая у Запоріжжі На Донбасі загинув запорізький боєць: ховатимуть у середу // 061.ua - Сайт Запоріжжя, 25 липня 2016 У Запоріжжі попрощалися з десантником, який по-козацьки загинув під Авдіївкою // «Індустріалка», 26 липня 2016 .

3326

Арсієнко Руслан Леонідович

, Вишгород Київська область. Старший сержант, гранатометник 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї ОАЕМБр. Навчався в інтернаті. До війни працював автомеханіком. Мобілізований 12 серпня 2015 року. Залишилась дружина та дві доньки.

Загинув о південь у промзоні міста Авдіївка (Донецька область) під час бойового зіткнення з ДРГ противника. Троє десантників прийняли нерівний бій, двоє захисників загинули, один поранений. Похований у Вишгороді Погиб наш товарищ старший сержант Арсиенко Руслан Вони проходять безіменими цифрами в офіційних зведеннях. Про них не майже нічого не говорять у новинах Сьогодні Вишгородський район прощався з воїном.

3327

Гевко Руслан Петрович

, Медин Підволочиський район Тернопільська область. Солдат 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. Мобілізований на початку липня 2015 року. Залишилися батько та дві молодші сестри.

Загинув під час виконання бойового завдання, підірвавшись на міні поблизу міста Авдіївка (Донецька область). Похований у с. Медин Руслан Гевко з Тернопільщини загинув в АТО // «Україна молода», 25 липня 2016 Руслан Гевко підірвався на міні // «Нова», 27 липня 2016 .За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій 3 українських військовослужбовців загинули, ще 3 дістали поранення. Двоє загинули в Авдіївці, один у с. Невельське (Ясинуватський район).

3328

Настасенко Сергій Олександрович

, Суми. Військовослужбовець 15-го окремого мотопіхотного батальйону «Суми» 58-ї ОМПБр. Ніс службу за контрактом, в зону АТО потрапив 30 червня 2016 року. Залишилася дружина та двоє неповнолітніх дітей, син і донька.

Служив в смт Верхньоторецьке (Ясинуватський район Донецька область). Помер від травм внаслідок побиття. Похований у Сумах, на Баранівському кладовищі, поряд із могилою батька Сумчанин загинув у АТО // «СТС», 26 липня 2016 Прощание в Сумах // «Панорама», 29 липня 2016 .

3329

Колесник Сергій Сергійович

, Соколівське Кропивницький район Кіровоградська область. Проживав у м. Кропивницький. Солдат, гранатометник 1 відділення 2 взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2731 (Новоград-Волинський). Після проходження строкової служби підписав контракт та 22 червня 2016 року відбув до зони АТО. Залишилися дружина і 3-річний син.

Загинув від вогнепального поранення у голову під час бойового чергування в районі м. Волноваха Донецька область. Похований на Алеї почесних воїнських поховань Рівнянського кладовища м. Кропивницький У Кропивницькому 28 липня оголошується днем жалоби // Кропивницька міська рада, 27 липня 2016 У Кропивницькому прощалися з 24-річним бійцем ЗСУ та справжнім чоловіком // «5 канал», 28 липня 2016 .

3330

Титаренко Олексій Георгійович

, Рубіжне Луганська область. Проживав у с. Новокраснянка Кремінський район. Солдат 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут). Мобілізований у вересні 2015 року.

Загинув під час обстрілу на «світлодарській дузі». Як повідомили «Подробиці» з посиланням на штаб, один військовий загинув під час обстрілу смт Луганське (Бахмутський район Донецька область). Поховання в с. Новокраснянка В зоні проведення антитерористичної операції загинув тридцятирічний боєць з Кремінського району Олексій Титаренко // Кремінська РДА, 28 липня 2016 В Донецкой области погиб боец 54-й бригады из Кременского района // «Східний фарватер», 28 липня 2016 .

3331

Кушнір Ігор Леонідович

, Мечиславка Благовіщенський район Кіровоградська область. Солдат 2-го механізованого батальйону 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Працював різноробочим у місцевого фермера. Мобілізований 7 червня 2015 року. Неодружений, залишилися мати, двоє братів та сестра.

Загинув у ніч на 28 липня, під чaс несення військoвoї служби на території Дoнецької oблaсті, в бойовому зіткненні з ДРГ противника На Кіровоградщині попрощалися з військовим, який загинув за тиждень до демобілізації // «Рідний край», 1 серпня 2016 .

3332

Дзюба Володимир Павлович

, Охматів Жашківський район Черкаська область. Солдат, номер обслуги 58-ї ОМПБр.

Трагічно загинув у с. Тарасівка (Костянтинівський район). Похований в с. Охматів.

Блудов Максим Олександрович

, Харків. Військовослужбовець, оператор-навідник артилерійського реактивного взводу 27-ї окремої реактивної артилерійської бригади. Мобілізований у листопаді 2015 року як доброволець, згодом підписав контракт на військову службу. Залишилися батьки, дружина та син.

Був знайдений мертвим у лісопосадці поблизу селища Ракша (Добропільський район Донецька область). Загинув від вогнепального поранення у голову. Основні версії слідства — самогубство. Родичі вважають, що причиною смерті могло стати вбивство. Родичі загиблих у зоні АТО звинувачують військових у приховуванні вбивств // «YouTube», 12 грудня 2017

3333

Юсубов Руслан Бакірович

, Вигода (Біляївський район) Одеська область. Мешкав в с. Слободище (Бердичівський район) Житомирська область. Військовослужбовець 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). У ранньому віці залишився без матері. Проходив строкову службу у 95-й аеромобільній бригаді. З 2009 року оселився на Житомирщині, в селі Слободище, куди раніше приїздив у справах. Працював на фермі, тракторному стані. Мобілізований у липні 2015 року. Залишилася цивільна дружина з донькою.

20 липня дістав важке поранення у голову поблизу с. Полтавка (Костянтинівський район) на Донеччині, 9 днів перебував у комі. Помер у Харківському військовому госпіталі. Похований в с. Слободище Громада Бердичівщини провела в останній путь захисника України Руслана Юсубова (Фоторепортаж). 02.08.2016 Громада Бердичівщини попрощалась з Героєм – захисником Юсубовим Русланом Бакировичем // Бердичівська РДА, 3 серпня 2016 .

3334

Величко Олег Вікторович

, Бабенкове (Ізюмський район) Харківська область. Мешкав у с. Бригадирівка (Ізюмський район). Молодший сержант, старший навідник 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут). По закінченні Липчанівської ЗОШ працював тваринником в ПСП «Дружба». Мобілізований 28 липня 2015 року. Залишилася дружина та дві доньки.

Загинув близько 21:00 поблизу смт Луганське (Бахмутський район Донецька область). Похований в рідному селі Ізюмщина вшанувала свого героя // «Обрії», 29 грудня 2016 Величко Олег Вікторович .

3335

Нечипоренко Роман Володимирович

, Лубни Полтавська область. Прапорщик, військовослужбовець 58-ї окремої мотопіхотної бригади (Суми). 2002 року закінчив Лубенський лісотехнічний коледж, але вирішив стати військовим. Протягом 15 років проходив військову службу у в/ч А2975 (3097-ма база технічних засобів служби пального) в Лубнах. Брав участь в миротворчій місії ООН в Сьєрра-Леоне. Останній рік служив у 58 ОМБр. Залишилися мати, дружина та двоє дітей.

Загинув від вогнепального поранення на території військовій частині поблизу Авдіївки (Донецька область). За попередніми висновками судмедекспертизи - боєць скоїв самогубство. Родичі вважають, що причиною смерті могло стати вбивство. Нечипоренко Роман Володимирович // Полтавська обласна рада, 8 серпня 2016 Тиждень на Полтавщині // «Нова година», 8 серпня 2016 Вбивство чи самогубство? Досудова тяганина тривалістю в роки // Радіо Свобода, 30 травня 2018

3336

Безейко Олег Васильович

, Понінка Полонський район Хмельницька область. Старшина, військовослужбовець 703-го інженерного полку. Мобілізований влітку 2015. Залишилось двоє дітей.

Помер під час несення служби у с. Олександро-Калинове (Костянтинівський район). Похований в м. Полонне Безейко Олег Васильович .

3337

Коваль Юрій Геннадійович(Позивний «Директор»)

, 55 років, Борисівка (Приморський район) Запорізька область. Мешкав у Бердянську. Командир бронемашини, боєць роти ОУН 93-ї окремої механізованої бригади. На фронт пішов добровольцем 2014 року, у складі патрульної роти МВС «Берда» захищав Широкине. Згодом перейшов до підрозділу ОУН, який увійшов до складу 93 ОМБр. Обороняв Піски та шахту Бутівка. Був двічі поранений у боях. 2015 року на місцевих виборах балотувався від РПЛ до Бердянської міської ради (округ №25). Залишилася дружина та діти.

Загинув у ніч на 30 липня в результаті ДТП, яка сталася в районі Лисичанська (Луганська область). Разом із Юрієм в автомобілі були троє його побратимів, всі вони госпіталізовані У зоні АТО загинув легендарний боєць Юрій Коваль. 31.07.2016, 21:22 Директор...столько всего хотелось сказать,и совсем не получается И опять среди героев моих репортажей - потери....

3338

Маслянка Віталій Іванович

, Піщане (Сумська міська рада) Сумська область. Мешкав в АР Крим. Сержант, військовослужбовець 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. Свого часу лужив на Кавказі та у Середній Азії. У 2014 році працював на хімічному заводі в Криму, після окупації півострова російськими військами повернулся на Сумщину та навесні 2014 року добровольцем пішов у 15-й БТО «Суми». У квітні 2015 демобілізувався, а у липні 2015 знову пішов на фронт у складі 128-ї бригади. Розлучений. Залишилися батьки, 23-річна донька та брат, який служив разом із Віталієм.

Загинув в районі Донецького аеропорту під час обстрілу опорного пункту, в результаті розриву гранати. Похований на Алеї Слави Центрального кладовища міста Суми Сумчанин загинув поблизу Донецького аеропорту // «СпецКор», 2 серпня 2013 www.5.ua/suspilstvo/u-sumakh-poproshchalysia-iz-biitsem-128i-hirskopikhotnoi-bryhady-121930.html У Сумах попрощалися із бійцем 128-ї гірсько-піхотної бригади // «5 канал», 3 серпня 2016 Суми у скорботі за загиблим воїном // Сумська міська рада, 3 серпня 2016 .За повідомленням ЗМІ один військовослужбовець загинув біля селища Опитне (Ясинуватський район) Внаслідок обстрілів під Опитним загинув один військовий. Інфографіка. 01.08.2016 .

Серпень

3339

Барашенко Юрій Петрович

, 50 років, Шумилів Бершадський район Вінницька область. Проживав у с. Маньківка (Бершадський район). Капітан, командир мотопіхотної роти 9-го окремого мотопіхотного батальйону 59-ї ОМПБр, в/ч пп В4050 (Гайсин). До війни працював вчителем фізкультури та військової підготовки Красносільської загальноосвітньої школи. Займався спортом, брав участь у змаганнях з футзалу в складі районної команди. Мобілізований у квітні 2015 року. Залишилися батьки, дружина та двоє дітей, донька 1989 р. н. і син 2000 р. н.

Ніс службу в районі міста Попасна (Луганська область). Близько 14:00, був поранений у голову та шию на позиції, — 5 кульових поранень. Того ж дня, близько 19:00, помер в лікарні міста Попасна. Основні версії слідства — самогубство, або необережне поводження зі зброєю. Похований у с. Маньківка У зоні АТО за дивних обставин загинув боєць із Вінниччини // «Vinbazar», 4 серпня 2016 Бершадщина прощається з героєм // Вінницька ОДА, 5 серпня 2016 Капітан Юрій Барашенко не хотів кришувати контрабанду - і його вбили? // 33-й канал, 25 січня 2017 Ротний Юрій Барашенко застрелився... п’ять разів? // «20 хвилин. Вінниця», 3 квітня 2017 . Рідні домоглися повторної судово-медичної експертизи, 13.07.2017 проведено ексгумацію. Експертиза підтвердила, що кулі увійшли під різними кутами Відновили чесне ім'я героя АТО. 28.07.2017 Самогубство п’ятьма кулями: на Вінниччині ексгумували тіло офіцера, аби перевірити причину смерті // ТСН, 21.11.2017 .

3340

Защик Віктор Васильович(Псевдо «Шульга»)

, Межиріч (Острозький район) Рівненська область. Проживав у Нетішині Хмельницька область. Боєць Української добровольчої армії. Був членом нетішинського осередку «Правого сектора». На фронті з грудня 2014 року, у складі 5-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор» захищав Донецький аеропорт і Піски. Залишилася дружина та двоє синів, 20 і 16 років. Старший син також захищає Батьківщину в зоні АТО.

В ніч на 4 серпня, помер від інсульту в зоні бойових дій. Після прощання в Нетішині, воїна-захисника поховали у с. Межиріч У зоні АТО знову загинув нетішинець

// Нетішинська самооборона, 4 серпня 2016 В АТО від інсульту помер доброволець із Нетішина, який воював разом із сином // «Новинарня», 4 серпня 2016 У Межирицькому монастирі прощалися із воїном УДА Віктором Защиком // Рівненська єпархія УПЦ, 6 серпня 2016 .

3341

Синьов Михайло Анатолійович

, м. Ішимбай Башкортостан Росія. Солдат, оператор-радіотелефоніст підрозділу 17-ї ОТБр.

Трагічно загинув поблизу селища Спірне (Бахмутський район Донецька область). Похований в с. Острогірське Врадіївського району Миколаївської області.

3342

Подобій Віктор Миколайович

47 років, проживав в смт Катеринопіль Черкаська область. Старший лейтенант мотопіхотної бригади ЗСУ (в/ч не уточнено, ймовірно, 59-та ОМПБр). Закінчив військове училище і, відслуживши в ЗСУ, звільнився в запас. Призваний за мобілізацією. Залишилася цивільна дружина та дві доньки, які мешкають в Донецькій області.

Служив в районі міста Попасна (Луганська область). Помер у військовому госпіталі після важкої контузії. Похований в Катеринополі.

3343

Садовничий Євген Валентинович(Позивний «Бармен»)

, Рокитне (Кременчуцький район) Полтавська область. Проживав у м. Кам'янське Дніпропетровська область. Молодший сержант, сержант роти з матеріального забезпечення 9-ї роти 3-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. У два роки залишився без батьків, його з братом виховували дідусь з бабусею. Навчався у Вищому професійному училищі №7 в Кременчуці за спеціальністю «маляр-штукатур». Згодом обрав професію бармена, поїхав до Києва, де працював в ресторані. У червні 2015 року, пішов на військову службу за контрактом, обороняв Піски в районі Донецького аеропорту. Залишилися старший брат і бабуся.

Загинув поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області в результаті підриву на фугасі під час виконання бойового завдання. Від вибуху «Бармен» і «Мультік» загинули на місці, «Тарік» помер у машині «швидкої», ще один боєць дістав поранення. Похований у с. Рокитне Історія донецького патріота // «Новинарня», 8 серпня 2016 В зоні АТО на розтяжці підірвався кременчужанин Євген Садовничий // «Кременчуг Today», 8 серпня 2016 Після війни він мріяв відкрити ресторан... // «Телеграф», 9 серпня 2016 Кременчук проводжає свого загиблого в АТО Героя Євгена Садовничого, 9 серпня 2016 .

3344

Демуренко Дмитро Сергійович(Позивний «Мультік»)

, Старомлинівка Великоновосілківський район Донецька область. Мешкав в смт Велика Новосілка. Молодший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 9-ї роти 3-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. 2012 року переїхав до райцентру. Закінчив місцевий професійний ліцей. На фронті з 2014 року, служив за контрактом кулеметником у 1-му батальйоні 93 ОМБр. Під час боїв за Іловайськ, був захоплений в полон, звільнений 21 вересня 2014 року разом з 27 іншими бійцями. Після лікування у шпиталі, знову повернувся на фронт. Під час відпустки поїхав до Харкова та вступив на заочну форму навчання факультету післядипломної освіти у Харківському національну університеті Повітряних сил імені Кожедуба. Залишилися батьки та четверо молодших братів.

Загинув поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області в результаті підриву на фугасі під час виконання бойового завдання. Похований в смт Велика Новосілка.

3345

Кириченко Тарас Володимирович(Позивний «Тарік»)

, Дніпро. Молодший сержант, т.в.о. командира взводу 9-ї роти 3-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. 1997 року закінчив механіко-металургійний технікум. Інженер і менеджер. Прийшов до військкомату добровольцем, мобілізований на початку 2015 року, захищав Піски, після демобілізації підписав контракт і повернувся на передову. Залишилася мати.

Загинув поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області в результаті підриву на фугасі під час виконання бойового завдання. Від вибуху двоє бійців загинули на місці, «Тарік», який йшов третім, помер від поранень в машині «швидкої». Похований у м. Дніпро.

3346

Небожак Сергій Дмитрович(Позивний «Француз»)

, 50 років, Павлівка (Іллінецький район) Вінницька область. Старший солдат, старший механік-водій механізованої роти 30-ї окремої механізованої бригади. Мобілізований 4 лютого 2015 року. Після демобілізації проходив реабілітацію в санаторії. 15 липня 2016 підписав контракт на військову службу з Гайсинською військовою частиною (ймовірно, 59 ОМПБр) і повернувся в рідну 30-ту ОМБр. Залишилися мати, дружина та двоє синів, 14 і 7 років, і старший син від першого шлюбу.

Загинув увечері поблизу міста Волноваха (Донецька область) від множинних вогнепальних осколкових поранень внаслідок підриву на вибуховому пристрої. Вибухом Сергію відірвало обидві ноги. Похований у с. Павлівка Вінниччина втратила Героя. Під Волновахою загинув боєць з позивним «Француз» // «Вінниця.info», 10 серпня 2016 Хто той Француз з Вінниччини, який загинув у АТО // «Depo.Вінниця», 10 серпня 2016 Навколішки на Вінниччині прощалися із бійцем «французом» // «Вінниця.ОК», 11 серпня 2016 .

3347

Простяков Сергій Сергійович

, Миколаїв. Матрос, водій десантно-штурмового відділення десантно-штурмового батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти (Миколаїв). Працював на консервному заводі «Вікторія». Мобілізований 9 липня 2015 року як доброволець. Залишилися батьки та молодший брат. |

3 серпня, неподалік села Широкине (Волноваський район Донецька область) під час виконання бойового завдання група морпіхів на автомобілі підірвалась на протитанковій міні. Сергій, який був за кермом, дістав найтяжчих поранень, прийнявши удар на себе й врятувавши життя товаришу. Помер в лікарні міста Маріуполь, не виходячи з коми. Після прощання у військовій частині, Сергія поховали у м. Миколаїв Прощання з Сергієм Простяковим з Корабельного району, який загинув у зоні АТО, відбудеться у четвер // Корабелов.Інфо, 10 серпня 2016 "Ціною власного життя": у Миколаєві прощалися з бійцем, що врятував двох побратимів // «5 канал», 11 серпня 2016 .

3348

Казарін Владислав Вадимович(Позивний «Розписний»)

, Покровськ Донецька область. Солдат, сапер 1-ї штурмової роти «Вовки Подолянина» (ДУК ПС) 1-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади. Навчався у Донецькому національному університеті. Один з організаторів руху «Громадський актив Красноармійська». Коли почалися бойові дії у 2014 році, у 19-річному віці пішов добровольцем на фронт. Переходив у різні підрозділи, щоб завжди залишатись на передовій. Влада як свого бойового побратима згадують бійці «Дніпро-1», батальйону ОУН, 8-го батальйону «Аратта» ДУК ПС. Воював у Пісках та Донецькому аеропорту, під Широкиним, на шахті «Бутівка» та на «світлодарській дузі». Активно вів свої сторінки у Facebook та Twitter, робив багато фото з фронту. Щойно був зарахований на юридичний факультет Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, у майбутньому хотів поєднати цей фах із військовою кар'єрою.

Близько 20:00, під час мінометного обстрілу, поблизу міста Дебальцеве (Донецька область), в районі Луганське — Логвинове, в результаті розриву 120-мм міни дістав поранення, що несумісні з життям, помер дорогою до лікарні. Похований на Алеї Героїв Покровського кладовища Біля Дебальцевого під страшним обстрілом загинув український воїн. 11.08.2016, 23:45 Коли кажуть, що Герої не вмирають - це неправда В Дебальцевому загинув «кіборг» Влад Казарін з Покровська // ТК «Орбита», 11 серпня 2016 У зоні бойових дій загинув студент університету // ДНУ, 12 серпня 2016 Загиблого на Донбасі Владислава Казаріна провели в останю путь у Покровську // «Цензор.НЕТ», 13 серпня 2016 .

3349

Шелепун Олександр Миколайович

, Богатир (Погребищенський район). Проживав у с. Морозівка (Погребищенський район) Вінницька область та у м. Іллінці. Старшина І статті, водій протитанкового відділення протитанково-кулеметного взводу 1-ї мотопіхотної роти 9-го окремого мотопіхотного батальйону, в/ч пп В2248, 59-ї ОМПБр. 1989 року закінчив Погребищенське ПТУ-42. З 1989 по 1992 рік служив у морфлоті в Калінінграді, потім біля Литви на підводному човні. Працював у київській міліції, пізніше у ВПУ-42 в місті Погребище майстром з водіння. Останнім часом мешкав з дружиною в Іллінцях. Призваний на військову службу за контрактом 31 травня 2016 року. Залишилися мати, дружина та чотири доньки від попередніх шлюбів.

Загинув в районі міста Золоте (Попаснянський район), на ВОП 5921 «Рудник» (СП «Сопка»), внаслідок мінометного обстрілу. Похований у с. Морозівка Схиляємо голови перед патріотом України // Іллінецька РДА, 12 серпня 2016 Колишній морський піхотинець із Вінниччини загинув у зоні АТО // Vinbazar.com, 12 серпня 2016 Вінниччина попрощалася ще з одним героєм // Вінницька ОДА, 15 серпня 2016 .

3350

Петренко Анатолій Сергійович

, Суми. Майор, військовослужбовець 21-ї окремої бригади охорони громадського порядку Центрального ОТО НГУ, в/ч 3011 (Кривий Ріг). Мобілізований у 2014 році. Залишилась дружина, та дворічна донька.

Помер внаслідок серцевого нападу під час охорони блокпосту у місті Костянтинівка (Донецька область). Похований на Алеї Слави Центрального кладовища м. Суми У Сумах попрощались із загиблим майором Анатолієм Петренком // Сумська міська рада, 15 серпня 2016 У Сумах попрощались із загиблим в АТО воїном // «Данкор», 15 серпня 2016 .

3351

Романенко Дмитро Васильович

, Київ. Старший солдат, водій-кулеметник 1-го взводу 2-ї роти 9-го окремого мотопіхотного батальйону 59-ї ОМПБр. Мобілізований 27 липня 2015 року.

Загинув у бою близько 0:30 під час атаки російських бойовиків в районі міста Попасна (Луганська область). Дмитро був на позиції, вираховував та подавляв ворожого кулеметника, коли поряд із ним розірвалася міна. Врятувати бійця не змогли То був хлопець під два метри росту // facebook Ян Осока, 16 серпня 2016.За даними ІАЦ РНБО, що оприлюднені на брифінгу 13 серпня, за минулу добу один військовослужбовець загинув, двоє поранені.Медперсонал лікарні м. Попасна повідомив спостерігачів СММ ОБСЄ, що військовослужбовець ЗСУ помер від поранень, які отримав 12 серпня в Попасній.

3352

Шумак Максим Васильович

, Токмак Запорізька область. Солдат 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Мобілізований 7 липня 2015 року.

12 серпня о 23:40 російські бойовики почали артилерійсько-мінометний обстріл позицій ЗСУ в Майорську під Горлівкою (Донецька область). Максим дістав важке поранення у груди, його доставили в лікарню Бахмута. Помер від поранень о 3:00 в лікарні. Похований в Токмаку Навіть всі золоті медалі на всіх Олімпіадах не варті життя одного солдата, який б'ється за свою країну на війні // facebook Ян Осока, 17 серпня 2016.

3353

Лесняк Денис Ігорович

, Полтава. Майор, начальник ППО 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Кадровий військовий. Пройшов бої під Дебальцевим у складі 128-ї ОГПБр, де служив командиром батареї ракетно-артилерійського дивізіону. Один з офіцерів, які 2015 року «з нуля» створили 10-ту ОГШБр. Залишилися батьки, дружина та троє дітей.

Загинув під час бойового зіткнення з диверсійно-розвідувальною групою російських найманців в с. Єлизаветівка (Мар'їнський район) Донецької області. Похований на Алеї Слави Розсошенського кладовища у Полтаві Під Донецьком загинув засновник 10-ї гірсько-штурмової бригади // Gazeta.ua, 18 серпня 2016 Загинув офіцер прикарпатської 10-ї гірсько-штурмової бригади майор Денис Лесняк // Правда.if.ua, 18 серпня 2016 Полтава попрощалася з бійцем 10-ї гірсько-штурмової бригади Денисом Лесняком // «Лтава», 18 серпня 2016 Прощавай герою!.

3354

Нестеренко Віктор Григорович

, 62 роки, мешкав у м. Бердянськ Запорізька область. Волонтер, майстер з ремонту озброєння 56-ї окремої мотопіхотної бригади (Мирне). Після звільнення зі ЗС України на пенсію, з початком війни на сході України, вирішив, що його досвід стане в пригоді в зоні бойових дій та повернувся до війська як волонтер. |

Загинув близько 2:00 під час нічного обстрілу російськими бойовиками території села Чермалик (Волноваський район Донецька область) Зона АТО забрала життя ще одного бердянця // Бердянська міська рада, 16 серпня 2016 У зоні АТО обірвалося життя ще одного бердянця. (рос.) 16.08.2016, 14:05 .

3355

Ковальчук Сергій Петрович

, Кельменці Чернівецька область. Молодший сержант, командир відділення ГСАБатр 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї ОАЕМБр. Працював газозварювальником у приватного підприємця. Призваний за мобілізацією 27 січня 2015 року, по закінчені терміну уклав контракт на подальшу службу. Залишилися мати, дружина та четверо дітей, три доньки й син (1998, 2001, 2004 та 2008 р. н.).

Загинув у день свого народження в результаті мінометного обстрілу промзони міста Авдіївка (Донецька область). Похований в смт Кельменці Захисник Авдіївської промзони загинув у день народження // Gazeta.ua, 19 серпня 2016 Буковинець загинув в АТО у свій день народження. 18.08.2016, 12:13 У загиблого в зоні АТО буковинця залишилося четверо дітей // «МБ», 18 серпня 2016 Завтра у Кельменцях в останню путь проведуть загиблого на війні Героя Сергія Ковальчука // «Громадські новини», 20 серпня 2016 На Буковині сьогодні в останню путь провели Героя Сергія Ковальчука. Четверо дітей прощалися з батьком… // «Громадські новини», 21 серпня 2016 .

3356

Ковтун Олександр Костянтинович

, Черевки (Миргородський район) Полтавська область. Старшина, заступник командира взводу роти вогневої підтримки 3-го батальйону 25-ї окремої аеромобільної бригади. Працював у приватному підприємстві «Ладабудсервіс» бригадиром у будівельній бригаді. У листопаді 2014 року підписав контракт на військову службу та взимку вирушив на фронт. Залишилися мати та молодший брат, який теж воював.

Під час обстрілу промзони міста Авдіївка (Донецька область) був смертельно поранений в шию кулею снайпера. Похований у Черевках В нього були дуже гарні очі // facebook Ян Осока, 21 серпня 2016.

3357

Костенко Віталій Михайлович(Позивний «Шаман»)

, Пашківка (Макарівський район) Київська область. Старший солдат, військовослужбовець 12-го окремого мотопіхотного батальйону «Київ» 72-ї ОМБр.

Загинув під час мінометного обстрілу в районі міста Авдіївка (Донецька область). Похований у Пашковці Вночі під Авдіївкою у масованих обстрілах загинули четверо військових. 18.08.2016, 12:25 .

3358

Гребенкін Олександр Олександрович

, Хрестівка Чаплинський район Херсонська область. Солдат, гранатометник зенітно-кулеметного відділення радіолокаційної роти (в/ч А2845, Скадовськ) 14-ї радіотехнічної бригади (Одеса). У листопаді 2011 року був призваний на строкову військову службу, яку проходив у Криму. З 2013 року служив за контрактом. Після окупації півострова з квітня 2014 року ніс службу за контрактом у Скадовську. Пройшов чотири ротації в зону АТО.

Загинув у свій день народження біля села Андріївка (Великоновосілківський район) Донецької області. Похований у Хрестівці Гребьонкін Олександр Олександрович .

3359

Колосовський Микола Миколайович

, Слов'янськ Донецька область. Старший сержант, механік-водій БМП-1 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут). В ранньому віці втратив матір, виховувався батьком. Мобілізований у вересні 2015 року. Залишилися батько та неповнолітній син. Місцеві мешканці в коментарях повідомляють, що брат Миколи під час окупації Слов'янська долучився до ополченців під керівництвом російського терориста Гіркіна.

Загинув у ніч на 19 серпня під час артилерійського обстрілу поблизу села Троїцьке (Ясинуватський район) Донецької області, снаряд розірвався в трьох метрах від нього. Похований у Слов'янську У Слов’янську попрощалися із загиблим місцевим мешканцем, який захищав батьківщину у зоні АТО // «Слов'янськ Діловий», 22 серпня 2016 У Слов'янську прощалися із бійцем АТО, що днями загинув під Троїцьком, Ясинуватського району // Телеканал «С-Плюс», 22 серпня 2016.Прим. Місце смерті потребує уточнення. ЗМІ повідомляють, що Микола загинув поблизу с. Троїцьке (Ясинуватський район), але 54 ОМБр несе службу на «світлодарській дузі», можливо, Троїцьке (Попаснянський район).

3360

Долженко Михайло Олександрович

, мешкав у м. Алчевськ Луганська область. Солдат, кулеметник 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Закінчив Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, працював вчителем хімії. Влітку 2016 підписав контракт на військову службу в ЗСУ й поїхав в зону АТО захищати рідну землю. Залишились батьки.

Загинув під час бойових дій у Майорську під Горлівкою (Донецька область). Внаслідок розриву міни отримав наскрізне проникаюче поранення шиї та грудної клітки, помер від гострої крововтрати. Похований у м. Бориспіль, де мешкають родичі Михайла, на Алеї Слави міського кладовища по вулиці Покровській Долженко Михайло Олександрович .За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу двоє українських військовослужбовців загинули та 8 зазнали поранень. Усі втрати понесені внаслідок обстрілів на Донецькому напрямку.

3361

Хоптяр Сергій Вікторович

, Соколівка (Ярмолинецький район) Хмельницька область. Старший солдат, заступник командира взводу 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Закінчив Ярмолинецький професійний ліцей. У липні 2014 року був призваний на строкову службу, але вирішив одразу підписати контракт та через два місяці після підготовки поїхав на фронт.

Загинув близько 14:00 під час обстрілу з АГС поблизу смт Зайцеве (Донецька область) внаслідок вибуху гранати, прикривши собою товариша. Похований у Соколівці П'ять разів він бував вдома, коли ненадовго повертався з війни... // facebook Ян Осока, 24 серпня 2016 Ярмолинеччина попрощалась із своїм героєм // Ярмолинецька РДА, 25 серпня 2016 У селі Соколівка Ярмолинецького району прощалися з воїном АТОвцем // ОДТРК «Поділля-Центр», 25 серпня 2016 .За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій один український військовослужбовець загинув, 4 зазнали поранень.

3362

Мельничук Володимир Данилович

40 років, Сураж Шумський район Тернопільська область. Старший лейтенант, командир артилерійського реактивного взводу 27-ї окремої реактивної артилерійської бригади. Призваний за мобілізацією, згодом підписав контракт на військову службу. Залишилася дружина та двоє дітей.

Місце й обставини не уточнено. Загинув під час виконання службових обов'язків в зоні АТО. Похований у с. Сураж В зоні АТО загинув житель Шумщини Володимир Мельничук // «20 хвилин Тернопіль», 22 серпня 2016 .

3363

Шевчук Володимир Віталійович

, Шепетівка Хмельницька область. Молодший сержант, навідник-оператор БМП-2 6-ї штурмової роти 93-ї окремої механізованої бригади. Займався різьбярством церковних іконостасів, працював будівельником. На фронт пішов добровольцем, з вересня по листопад 2014 року воював у складі батальйону «Донбас». В листопаді 2014 підписав контракт на службу в 93-й ОМБр. Учасник оборони Донецького аеропорту. Залишилася дружина та двоє дітей, син і донька-першокласниця.

Загинув в зоні проведення АТО в ніч на 20 серпня (місце та обставини загибелі не уточнені) У Шепетівці завтра попрощаються із загиблим учасником АТО Володимиром Шевчуком // «Є», 23 серпня 2016 У День Незалежності Шепетівка поховає ще одного захисника // «День за днем», 23 серпня 2016 У День Незалежності місто ховало захисника // Шепетівська міська рада, 24 серпня 2016 Шевчук Володимир Віталійович .Прим. 93 ОМБр несе службу в Луганській області.

3364

Дереш Олександр Васильович

, Львів. Молодший лейтенант, командир взводу — старший офіцер батареї, т.в.о. командира 5-ї гарматної артилерійської батареї 2-го гарматного артилерійського дивізіону 44-ї окремої артилерійської бригади, в/ч пп В1428. Служив у Прикордонних військах. Мав дві вищі освіти, 1997 року закінчив Український державний лісотехнічний університет, 2005 року закінчив правничий факультет ЛНУ ім.І.Франка. Працював за фахом юриста. Активний учасник Революції Гідності. До війська пішов солдатом-добровольцем 4 вересня 2014 року, після демобілізації підписав контракт на військову службу в 44 бригаді. Нагороджений Почесною відзнакою бригади. 2016 року пройшов курс підготовки офіцерів в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного. Залишилася дружина та двоє дітей, 15-річна донька і 10-річний син.

Місце й обставини не уточнено. Загинув у зоні АТО під час виконання бойового завдання. Похований на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань №76 Під час виконання бойового завдання в зоні АТО загинув наш побратим Сьогодні військовослужбовці артилерійської бригади у Тернополі з гірким присмаком журби прощались із бойовим побратимом У зоні АТО загинув офіцер 44 окремої артилерійської бригади // «ІНТБ», 25 серпня 2016 .

3365

Ільчишин Олександр Михайлович

, Мена Чернігівська область. Солдат 41-го батальйону територіальної оборони «Чернігів-2» (з осені 2014 — 41-й ОМПБ). На фронт пішов у березні 2014 року. Брав участь у боях за Слов'янськ, Красний Лиман та Попасну. Залишилася мати.

9 серпня 2014 року, під час передислокації батальйону на інший блокпост в районі міста Дебальцеве (Донецька область), танк, в якому їхав Олександр, потрапив під обстріл та підірвався на міні. Військовий дістав осколкові поранення та переломи кінцівок, роздроблення стопи. В Артемівській лікарні йому встановили апарат Ілізарова, в подальшому лікувався у Київському та Ірпінському шпиталях. 31 серпня йому зробили операцію, а 2 вересня уві сні він впав у кому, в якій перебував останні два роки. У ніч на 24 серпня Олександр помер. Похований у Мені Ільчишин Олександр Михайлович // «Герої АТО», 19 жовтня 2014 У Мені вчора ховали 25-річного Олександра Ільчишина - учасника російсько-української війни // http://4ernigiv.info, 26 серпня 2016 .

3366

Дьяченко Олег Миколайович(Позивний «Зайка»)

, Васильків Київська область. Старший лейтенант, військовослужбовець 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї ОГПБр. Боєць «Легіону Свободи». З 1992 по 1997 рік служив у Повітряних силах. 1995 року закінчив Київський інститут Військово-Повітряних Сил. Був інженером-механіком, мав спеціальність «спеціаліст із авіаційного озброєння» та звання старшого лейтенанта. Приватний підприємець. Член Васильківської міської організації ВО «Свобода» з 2012 року. На фронт пішов добровольцем. Залишилася дружина та донька 2005 р. н.

Загинув у ніч на 24 серпня, поблизу міста Красногорівка (Донецька область), за іншими джерелами поблизу смт Зайцеве, в результаті мінометного обстрілу. Міна потрапила у бліндаж. Похований у Василькові На війні з російським окупантом загинув свободівець Олег Дьяченко. 24.08.2016 Васильков простился с героем АТО Олегом Дьяченко // «Щит і меч», 26 серпня 2016 .

3367

Володько Максим Миколайович

, Одеса. Старший сержант — командира гармати 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. 2010 закінчив Миколаївський аграрний університет і здобув базову вищу освіту бакалавра, за спеціальністю «Механізація та електрифікація сільського господарства». З 22.10.2010 по 13.10.2011 проходив строкову військову службу на посаді командира відділення в/ч 3024. З 19.03.2014 по 27.11.2014 проходив військову службу за мобілізацією в Очаківському РВК на посаді начальника служби захисту інформації. З 29.11.2014 по 13.03.2015 — начальник речового складу в/ч пп В1079. З 06.01.2015 по 07.03.2015 брав участь в АТО. 06.08.2015 добровільно прийшов у військо за мобілізацією вдруге, в/ч пп В3950.

Загинув в результаті необережного поводження зі зброєю в с. Костянтинопільське Маріїнського району (Донецька область). Похований в м. Очаків Миколаївська область Вони загинули за Україну // Очаківська міська рада .

3368

Ключка Віталій Володимирович(Позивний «Колючий»)

, Тошківка Попаснянський район Луганська область. Старший сержант, головний сержант взводу охорони 46-го окремого батальйону спецпризначення «Донбас Україна» 10-ї ОГШБр.

Загинув вранці в районі міста Мар'їнка (Донецька область) в результаті обстрілу з СПГ. Похований в смт Тошківка Один боєць загинув і ще один поранений під Мар'їнкою Бойовики вбили із СПГ сержанта-патріота з батальйону «Донбас» // «Преса України», 26 серпня 2016 .

3369

Шелудько Володимир Олександрович(Позивний «Карась»)

, Новий Розділ Львівська область. Доброволець 8-го окремого батальйону «Аратта» Української добровольчої армії. Закінчив Національний університет «Львівська політехніка», фахівець з управління газотурбінними станціями. До війни працював за спеціальністю. Залишилися батьки.

Загинув від кулі снайпера близько 17:00 на передовій, на крайньому блокпості села Широкине (Волноваський район Донецька область). 28 серпня побратими прощались з Володимиром на базі батальйону «Аратта» в Маріуполі. Похований у Новому Роздолі на Малихівському цвинтарі Загиблий львівський волонтер займався побутом українських бійців // Gazeta.ua, 27 серпня 2016 И снова вглядываясь в лица погибших... Прощання. Карась. Аратта Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» .

3370

Вознюк Сергій Віталійович

, 54 роки, Кам'янка-Бузька Львівська область. Проживав у с. Новий Витків Радехівський район. Молодший сержант, військовослужбовець 53-ї окремої механізованої бригади. Навчався в Добротвірському СПТУ за спеціальністю електрозварювальник. Після строкової армійської служби, у 1984 році розпочав свою трудову діяльність в м. Кам'янка-Бузька, а з 1985 року працював на Радехівщині. Мобілізований 13 серпня 2015 року. Залишилися батьки, дружина, діти та внуки.

Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу міста Мар'їнка (Донецька область). Похований у с. Новий Витків На Радехівщині в останню путь провели учасника АТО Сергія Вознюка // Радехівська РДА, 2 вересня 2016 .

3371

Попович Олег Петрович

, Лютівка (Золочівський район) Харківська область. Проживав у м. Харків. Солдат, оператор протитанкового відділення протитанкового взводу 1-го механізованого батальйону 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут). Мобілізований у січні 2015 року. В квітні 2016 демобілізувався, а вже у травні підписав контракт на службу в ЗСУ. Залишилися мати та старший брат

Загинув поблизу смт Луганське (Бахмутський район Донецька область) Я життя твоє, солдате.

3372

Івченко Василь Васильович

, Папужинці Тальнівський район Черкаська область. Солдат, командир ЗУ-23 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут). Грав у папужинській футбольній команді «Славутич». Вчився у м. Ватутіне. В березні 2016 року підписав контракт на військову службу. Проходив підготовку Навчальному центрі «Десна», де його хотіли залишити інструктором, але Василь вирішив їхати на передову. Незабаром мав поїхати до Німеччини на військові навчання сержантів. Залишилися дружина, мати та вітчим.

Загинув від осколкових поранень під час мінометного обстрілу опорного пункту поблизу смт Луганське (Бахмутський район Донецька область). Похований в с. Папужинці На сході загинув артилерист із Черкащини // «Про все», 29 серпня 2016 Загиблий Василь Івченко не цурався чорнової роботи // «Вісті Черкащини», 30 серпня 2016 Тальнівщина попрощалася із загиблим в АТО Василем Івченком (фоторепортаж). 31.08.2016, 17:13 .За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій в зоні АТО загинув один військовослужбовець, ще 9 дістали поранення.

3373

Васюк Олександр Павлович

, 50 років, Рівне. Старший солдат, гарматник 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут). Мобілізований у липні 2015 року як доброволець, на той час його брат теж був на фронті. Залишились дружина та 20-річний син.

19 серпня в районі міста Бахмут (Донецька область), танк, в якому перебував військовослужбовець, попав під обстріл та загорівся. Олександра витягнули з вогню та евакуювали до лікарні з опіками понад 60% тіла. Перебував у важкому стані, але в свідомості. Помер в опіковому центрі міста Дніпро напередодні свого 51-го дня народження. Похований у Рівному на кладовищі у мікрорайоні «Тинне» 19 серпня цього року в зоні АТО біля міста Бахмут Донецької області отримав поранення внаслідок обстрілу старший солдат Олександр Васюк // Рівненська ОДА, 30 серпня 2016 Одразу двох героїв за тиждень провели в останню путь // Тижневик «Волинь» Рівне прощалось із загиблим військовим Олександром Васюком (фото). 31.08.2016, 18:14 .

3374

Кравченко Олег Вікторович(Позивний «Тихон»)

, Покров Дніпропетровська область. Старший солдат 1-ї мотопіхотної роти 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат», в/ч пп В2604, 56-ї ОМПБр. Закінчив професійно-технічне училище, працював електрослюсарем черговим і з ремонту обладнання в електромеханічному цеху ПАТ «ОГЗК». Мобілізований 30 липня 2015 року. Залишилася дружина та 12-річний син.

Загинув вранці, підірвавшись на міні, під час мінометного обстрілу села Павлопіль (Волноваський район Донецька область) Ще одна трагічна звістка прийшла до міста зі східних рубежів нашої держави // Покровська міська рада, 30 серпня 2016

3375

Ворошило Євгеній Іванович(Позивний «Джек»)

, Кам'янське Дніпропетровська область. Проживав у м. Дніпро. Доброволець, командир взводу 1-ї окремої штурмової роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Один з найкращих штурмовиків ДУК. Закінчив Хмельницьке професійно-технічне училище за спеціальністю столяр-тесляр. Працював в охоронній фірмі, супроводжував вантажі за кордон. Займався спортом. П'ять років прослужив у складі миротворчих сил в Іраку. З перших днів війни воював у складі батальйону ОУН, згодом перейшов до ДУК. Залишилися мати і брат.

Загинув о 18:30 від кулі снайпера в промзоні міста Авдіївка (Донецька область). Похований на Алеї Слави кладовища Соцміста у Кам'янському «Воїн від Бога»: На Дніпропетровщині прощалися з бійцем ДУК ПС, що загинув від кулі снайпера // «5 канал», 2 вересня 2016 Побратими проводили в останню путь полеглого дуківця // «Правий сектор», 2 вересня 2016 Прощання із загиблим воїном-кам'янчанином Євгенієм Ворошило // «Подія», 1 вересня 2016 Чуєш, куля, я воюю за свою землю Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» .

3376

Каплун Олександр Петрович

, Богданівка (Знам'янський район) Кіровоградська область. Старший солдат, старший навідник гармати 56-ї окремої мотопіхотної бригади (Мирне). Після строкової військової служби, з 1997 року працював в ДП «Чорноліське лісове господарство», спочатку охоронцем, а з 2001 року — верстатником деревообробних верстатів цеху переробки деревини. Мобілізований 9 липня 2015 року. Залишилися дружина та двоє дітей, донька і син.

Загинув о 22:00 під час артилерійського обстрілу смт Сартана під Маріуполем (Донецька область). В 5 метрах від Олександра розірвався снаряд 152-мм калібру, осколки пробили бронежилет. Похований у Богданівці На сході загинув військовослужбовець з Кіровоградщини // «Гречка», 1 вересня 2016 На Кіровоградщині поховали героя, який загинув під Маріуполем // «Гречка», 2 вересня 2016 Кіровоградщина попрощалась з полеглим артилеристом // «Гречка», 2 вересня 2016 Коли у липні було дуже багато втрат, його назвали "пекельним".

3377

Жулинський Микола Володимирович(Позивний «Маус»)

, Тягун Іллінецький район Вінницька область. Старший солдат, механік-водій розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти 131-го окремого розвідувального батальйону (курінь УНСО). Батьки померли, коли Микола ще був школярем. До війни працював трактористом. У війську з весни 2016 року, військовослужбовець за контрактом. Неодружений, залишилася сестра.

Загинув під час виконання бойового завдання на території Попаснянського району Луганської області. Тіло з поля бою змогли дістати лише 1 вересня. Похований у с. Тягун В зоні АТО загинув молодий вінничанин. Хлопець був сиротою // «Вінниця.info», 2 вересня 2016 Повернувся з Вінничини, з села Тягуни, де відбулося поховання Героя Мауса Держава, то є найвище надбання нашого народу.

3378

Кропивницький Кіровоградська область. Військовослужбовець 22-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї ОМБр.

За повідомленням видання «Тиждень» з посиланням на військових, у ніч на 31 серпня під час артилерійського обстрілу поблизу міста Щастя (Луганська область) загинув військовослужбовець 22-го батальйону.За даними Луганської обласної ВЦА, внаслідок обстрілу міста Щастя поранено 28-річну медсестру Щастинської міської лікарні, пошкоджено кілька житлових будинків і храм, один будинок згорів Коментар голови Луганської ОДА - керівника обласної ВЦА Юрія Гарбуза щодо ситуації у м. Щастя (31.08.2016р) .

3379

Шемуровський Владислав Віталійович(Позивний «Маестро»)

, Радивилів Рівненська область. Боєць 8-го окремого батальйону «Аратта» Української добровольчої армії. Активний учасник Революції Гідності. Брав активну участь в громадянській блокаді Криму у складі «Правого сектора».

Загинув від кулі снайпера під час виконання бойового завдання поблизу села Широкине (Волноваський район Донецька область). Похований у Радивилові Загинув побратим з Рівненщини // «Сектор правди», 31 серпня 2016 В Радивилові на колінах прощалися з Героєм (+ФОТО) 02.09.2016, 17:15 Він сказав: «Я Я хочу захищати Україну...» // «Сурми Радзивілів», 4 грудня 2016 Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» .

3380

Власюк Роман Вікторович

, Славута Хмельницька область. Сержант, командир відділення — командир машини розвідувального взводу спостереження та технічних засобів розвідки розвідувальної роти 30-ї окремої механізованої бригади. Здобув професію електрогазозварювальника у місцевому професійному ліцеї. Призваний до лав ЗСУ 23 квітня 2014 року, в подальшому уклав контракт на продовження військової служби. Залишилися батьки і молодший брат.

Загинув від кульового поранення близько 1:00 у бойовому зіткненні біля села Богданівка (Волноваський район) Донецької області. Похований в с. Цвітоха Славутського району В зоні АТО загинув 22-річний військовий з Славутського району // «Всім», 31 серпня 2016 Вічна пам'ять Герою! // Славутська РДА, 1 вересня 2016 Знову плакала Славута… // Офіційний сайт міста Славута, 3 вересня 2016 .

Вересень

3381

Шевченко (Манько) Микола Романович

, Зеленче (Теребовлянський район) Тернопільська область. Солдат, номер обслуги артилерійської батареї 44-ї окремої артилерійської бригади (Тернопіль). Кілька років був в Італії на заробітках. Мобілізований у 2015 році, служив в зоні АТО 8 місяців до грудня 2015, після демобілізації повернувся додому, а у травні 2016 підписав контракт на подальшу військову службу. Залишилися мати, старша сестра, 11-річний син.

Загинув на Луганщині від кульового поранення в голову. Похований в с. Зеленче Тернопільщина знову в жалобі: загинув боєць із Теребовлянщини // «Номер один», 7 вересня 2016 Микола Шевченко-Манько з Теребовлянщини загинув від ворожої кулі // «НОВА Тернопільська газета», 7 вересня 2016 .

3382

Заболотний Микола Петрович

, Мовчани (Жмеринський район) Вінницька область. Старшина, військовослужбовець 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). Строкову службу проходив на флоті в Севастополі. Працював на різних посадах у місцевому господарстві. Мобілізований 17 серпня 2015 року. З 1 квітня 2016 перебував у зоні АТО. Залишилися мати, дві старші сестри, цивільна дружина, 19-річна донька та внук, який народився наступного дня після смерті Миколи.

Був поранений в зоні АТО, тривалий час лікувався у кардіологічному відділенні Харківського військового госпіталю, помер від серцевої хвороби. Поховання 6 вересня у с. Мовчани Вінничанин загинув від кулі в АТО, не дочекавшись народження онука // «Вінниця.info», 5 вересня 2016 Від хвороби серця помер АТОвець із Вінниччини // «Vlasno.info», 5 вересня 2016 .

3383

Слободюк Ярослав Євгенович

, 53 роки, Забужжя (Сокальський район) Львівська область. Молодший сержант, радіотелефоніст 93-ї окремої механізованої бригади. Підприємець, директор ПП «Лев-С», у липні 2015 року пішов добровольцем на військову службу у ЗСУ.

Помер в Харківському військовому госпіталі, зупинилося серце. Похований у с.Забужжя У нас на Сокальщині знову втрати... // vk Підслухано у Сокалі, 5 вересня 2016 На Сокальщині знову втрата // «Радіо Сокаль», 6 вересня 2016 В Забужжі освятили пам’ятник померлому учаснику АТО // Сокальська РДА, 3 вересня 2018 Чотири роки тому у військовому госпіталі помер воїн АТО з Сокальщини Ярослав Слободюк // «Голос Сокальщини», 21.08.2019.3 вересня волонтери повідомили, що у військовому клінічному центрі в Харкові померли двоє військових.

Лазар Олександр Ілліч

, Дроздівка Чернігівська область. Майор розвідки ЗСУ (в/ч не уточнено). Закінчив Житомирський військовий інститут імені Сергія Корольова, навчався у військово-дипломатичній академії. З 2009 року проходив службу у військовій частині, що належала до Управління розвідки. В зоні проведення АТО перебував з 2015 року. Залишилися батько, дружина та донька. Нагороджений нагрудними знаками «За зразкову службу», «20 років військової розвідки України» та «Герой Києва» (посмертно). В пам’ять про Олександра Лазара у травні 2019 року на будівлі Дроздівської загальноосвітньої школи встановлена меморіальна дошка.

Помер у військовому госпіталі після повернення із зони АТО від важкої хвороби, яку отримав внаслідок перебування у зоні бойових дій. Похований у Дроздівці Сьогодні, 4 вересня, минають четверті роковини від дня смерті учасника АТО майора розвідки Збройних Сил України уродженця села Дроздівка Олександра Лазаря // Куликівська РДА, 4 вересня 2020 .

3384

Мединський Олег Костянтинович(Позивний «Усатий»)

, Іллінка (Біляївський район) Одеська область. Проживав з сім'єю в м. Очаків. Капітан 3 рангу, заступник командира по роботі з особовим складом 73-го морського центру спеціальних операцій, в/ч А1594 (Очаків). Після багаторічної служби у морському спецназі звільнився в запас. 2006 року заснував Військово-патріотичний спортивний клуб «Майський» в Очакові, займався спортивно-патріотичним вихованням молоді, був президентом клубу і тренером з кіокушин-кан карате (чорний пояс, IІ дан). З початком бойових дій на Сході, поновився на службі, і з 2014 року перебував у зоні АТО. 3 липня 2015 року за бойові заслуги нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Залишилися дружина, троє дітей та двоє онуків.

Загинув під час виконання спеціального завдання в районі міста Маріуполь (Донецька область), підірвався на протипіхотній міні. Після прощання в Очакові похований в с. Іллінка У зоні АТО біля Маріуполя загинув капітан "морських котиків" // УНІАН, 6 вересня 2016 Під Маріуполем під час виконання бойового завдання загинув капітан 3-го рангу Олег Мединський // «Громадська думка», 6 вересня 2016 В Очакові прощалися з колишнім тренером карате, що пішов на фронт боронити Україну // «5 канал», 7 вересня 2016 В Очакові поховали розвідника Олега Мединського // ТСН, 7 вересня 2016.

3385

Кравченко Олександр Володимирович

, Роздольне (Зміївський район) Харківська область. З 2-х років проживав у с. Тесів Острозький район Рівненська область. Солдат, старший навідник 1-ї гаубичної самохідно-артилерійської батареї 1-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 30-ї окремої механізованої бригади. 1998 року родина переїхала на Рівненщину. 2013 року закінчив Первомайський професійний ліцей на Харківщині. Працював у воєнізованій охороні в м. Рівне. 31.05.2016 підписав контракт на військову службу. Залишилися батьки та старший брат, теж учасник АТО.

Був знайдений мертвим поблизу с. Анадоль Волноваського району, обставини не уточнено. Похований у с. Тесів Кравченко Олександр Володимирович // Революція гідності. Війна. Рівненщина. Сайт пам'яті загиблих Герої не вмирають. Сторінка пам'яті // Острозька РДА Кравченко Олександр Володимирович .

3386

Дудкевич Петро Феодосійович

, Сергіївка (Горохівський район) Волинська область. Проживав у с. Горінчово Хустський район Закарпатська область. Військовослужбовець 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. Працював на екскаваторах та гусеничних тракторах, згодом перейшов до приватного підприємця на пилораму. Мобілізований 14 липня 2015 року. Починав службу у складі 53-ї ОМБр в Сєвєродонецьку, а у серпні 2016 його перевели до Костянтинівки на чергування на блокпостах. Залишилися мати, брат, дружина та троє дітей, — дві доньки і син.

Під час несення служби в зоні АТО захворів на запалення легенів з ускладненнями. 31 серпня його поклали до шпиталю, але хвороба прогресувала. Помер о 5:30 ранку 6 вересня У зоні АТО загинув військовий із Хустщини Солдат, який служив Україні на війні та був вбитий у бою з хворобою.

3387

Лініченко Віталій Васильович

, Київ. Сержант, головний сержант взводу — командир відділення 90-го ОАеМБ 81-ї ОАеМБр.

Трагічно загинув в районі м. Костянтинівка. Похований у Києві.

3388

Данілов Володимир Георгійович(Позивний «Дикий»)

, Хотів Києво-Святошинський район Київська область. Проживав у м. Богуслав. Старший сержант, командир розвідувального відділення, в.о. командира взводу розвідувальної роти 81-ї окремої аеромобільної бригади. З 17 років почав працювати трактористом в рідному селі. Після армійської служби працював трактористом у Хотіві, водієм маршрутки в Києві, охоронником в приватній фірмі, водієм в Кабінеті Міністрів, охоронцем в Державній Службі Охорони. До 2014 останні 5 років працював трактористом в ТОВ «Богуславка Агро». Член УНСО. На фронт пішов добровольцем, 29 жовтня 2014 року підписав контракт до закінчення особливого періоду. Починав службу в 54-му ОРБ, потім його рота була переведена до 81-ї бригади. Учасник боїв за Донецький аеропорт, де був поранений. З весни 2016 тримав оборону в промзоні Авдіївки. Залишилися мати, сестра, 17-річний син і 13-річна донька від попередніх шлюбів, дружина та троє дітей. Дружина Володимира — волонтер БФ «Надія», в подальшому — військовослужбовець ЗСУ.

Фронтові поранення та контузії призвели до серцевого захворювання. 1 вересня, перебуваючи в зоні АТО, Володимир потрапив до реанімації. Помер від розриву аорти в клініці Амосова у Києві, за кілька днів до призначеної операції. Похований в Богуславі Боєць роти розвідки 81-го ОАРБ, богуславчанин... Прошлые сутки прошли как в тумане... Завтра відбудеться відспівування і прощання з Воїном Володимир Георгійович Данілов (позивний Дикий) // facebook Ян Осока, 29 вересня 2016 Старший сержант ВДВ Володимир Данілов представлений до державної нагороди // Сайт Міноборони, 16 січня 2017 .

3389

Матросов Вадим Петрович(Позивний «Боцман»)

, Коханівка (Ананьївський район) Одеська область. Мешкав в смт Любашівка. Солдат, старший розвідник розвідвзводу розвідувально-диверсійної роти 46-го окремого батальйону спецпризначення «Донбас Україна» 10-ї ОГШБр. Мобілізований влітку 2015 року, згодом уклав контракт на подальшу військову службу. Неодноразово вивішував український прапор «під носом» у російських бойовиків в «сірій зоні». Залишилися мати, дружина та дві трирічні доньки-близнюки.

Загинув ввечері в районі міста Мар'їнка (Донецька область) внаслідок мінно-вибухових травм під час обстрілу з АГС. За іншими відомостями, розвідник підірвався на вибуховому пристрої з «розтяжкою» в Мар'їнці та від отриманих поранень помер по дорозі в лікарню. Похований 12 вересня у Любашівці Війна забрала одного з найкращих українських розвідників // «Канал 24», 9 вересня 2016 Жителі Любашівки попрощалися із загиблим в АТО розвідником (фото). (рос.) 12.09.2016, 16:49 Затишье на войне, не значит ее конец. Всего лишь передышка.

3390

Нетьосов Євген Леонідович

, Верхівцеве Верхньодніпровський район Дніпропетровська область. Проживав у м. Миколаїв. Сержант, командир бойової машини — командир 2-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 54-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2970 (Бахмут). Мобілізований 17 серпня 2015 року. Залишилася мати та дві сестри.

Трагічно загинув поблизу с. Семигір'я (Бахмутський район), за іншими даними — с-ща Травневе (Бахмутський район), внаслідок вогнепального поранення у підборіддя з автомата АКС-74. Похований у Миколаєві У Миколаєві проведуть в останню путь дніпровця, який загинув в АТО // «Depo.Миколаїв», 13 вересня 2016 У Миколаєві попрощались з загиблим під час "перемир'я" воїном. 14.09.2016, 17:23 Нетьосов Євген Леонідович Нетьосов Євген Леонідович .

3391

Єпіфанович Олександр Володимирович

, Олевськ Житомирська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське). Військовослужбовець військової служби за контрактом.

Трагічно загинув поблизу с. Сизе (Станично-Луганський район), внаслідок вогнепального поранення у підборіддя з РПК-74. Похований в Олевську.

3392

Бурба Євген Володимирович(Позивний «Скорпіон»)

, Німеччина. Проживав у м. Київ. Солдат, номер обслуги відділення охорони взводу охорони 46-го окремого батальйону спецпризначення «Донбас Україна» 10-ї ОГШБр. Сім'я переїхала до Житомира, а згодом до Києва. Мобілізований у травні 2015 року. Залишились мати та сестра-близнюк.

На передових позиціях батальйону, в районі міста Мар'їнка (Донецька область), під час обладнання взводно-опорного пункту внаслідок спрацювання вибухового пристрою загинули четверо військовослужбовців. Двоє загинули на місці, двоє померли в лікарні від поранень Минула доба, це чорний день.

3393

Варенич Олег Володимирович(Позивний «Лєший»)

, Лунинець Білорусь. Проживав у с. Таверівка Чутівський район Полтавська область. Солдат, старший водій автомобільного взводу 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади (Коломия). Був відряджений до 46-го батальйону «Донбас Україна». Виріс у селі Нова Парафіївка Кегического району Харківської області, куди з батьками переїхав у 1980-х. Навчався у Кегичевському ПТУ на водія. Працював в селі механізатором. В грудні 2009 року одружився, а у 2010 переїхав до села дружини Таверівка, на Полтавщину. Мобілізований 9 липня 2015 року як доброволець. Залишились батьки, молодший брат, дружина та двоє дітей, 5-річна донька і 2-річний син.

На передових позиціях батальйону, в районі міста Мар'їнка (Донецька область), під час обладнання взводно-опорного пункту внаслідок спрацювання вибухового пристрою загинули четверо військовослужбовців. Двоє загинули на місці, двоє померли в лікарні від поранень. Похований у селі Нова Парафіївка.

3394

Зуєв Андрій Олександрович

, Київ (Дніпровський район). Солдат, водій-номер обслуги ЗРБ 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади (Коломия). Був відряджений до 46-го батальйону «Донбас Україна». Закінчив Київський професійний ліцей «Авіант», де здобув спеціальності водія, автомеханіка та електрика. Строкову службу проходив у військовій частині зв'язку в Семиполках, водієм-електриком. Потім 2,5 роки служив за контрактом пожежником у 13-й частині МНС Дніпровського району Києва. Мобілізований 9 липня 2015 року, проходив підготовку в Десні, потім служив у Білій Церкві, з грудня 2015 до травня 2016 займався перегонами техніки, з 28 травня 2016 перебував у зоні АТО. Залишились батьки і брат.

9 вересня на передових позиціях батальйону, в районі міста Мар'їнка (Донецька область), під час обладнання взводно-опорного пункту внаслідок спрацювання вибухового пристрою загинули четверо військовослужбовців. Двоє загинули на місці, двоє померли в лікарні від поранень. Медики мобільного шпиталю 11 годин боролись за життя Андрія, о 2:00 він помер. Похований у с. Черняхівка Яготинського району, поряд із могилою бабусі Герої не вмирають! // Яготинська РДА, 16 вересня 2016 Перед тим, як йти на війну, він сказав: «Якщо зі мною щось трапиться, поховайте мене біля моєї бабусі у селі».

3395

Двигало Григорій Матвійович

, 52 роки, Велика Димерка Броварський район Київська область. Прапорщик, військовослужбовець 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади (Коломия). Був відряджений до 46-го батальйону «Донбас Україна». Після 8-го класу школи почав трудову діяльність, працював слюсарем-станочником, майстром з пошиття та ремонту взуття, будівельником. 10 років віддав військовій службі. Любив музику, грав в ансамблі у Великій Димерці. Займався бізнесом, був керівником київських підприємств ТОВ «Завод «ЛугаПласт», ТОВ «Київський магнат». Мобілізований влітку 2015 року, служив на різних посадах, свого часу був командиром гармати. Залишилися син, дві доньки, онуки.

9 вересня на передових позиціях в районі міста Мар'їнка (Донецька область), під час обладнання взводно-опорного пункту внаслідок спрацювання вибухового пристрою загинули четверо військовослужбовців. Григорій підірвався під час знешкодження вибухового пристрою, помер в лікарні від поранень. Похований в смт Велика Димерка «У нас була спільна радість, тепер – спільне горе…» // «Гроза», 13 вересня 2016 .

3396

Ткаченко Роман Валентинович(Позивний «Ромашка»)

Чернігів. Стрілець окремої тактичної групи імені капітана Воловика Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Понад рік перебував у найгарячіших точках під Донецьком (Піски, Зеніт). Посмертно народжений Відзнакою «Хрест Корпусу».

В квітні 2016 року потрапив до шпиталю з діагнозом «менінгіт». Помер в лікарні внаслідок тривалої хвороби, набутої на фронті Ткаченко Роман Валентинович ("Ромашка").

3397

Снітко Олександр Петрович

, Гранітне Малинський район Житомирська область. Молодший сержант, військовослужбовець 59-ї окремої мотопіхотної бригади, в/ч пп В4050. Мобілізований у першій половині 2014 року. Після року служби повернувся додому, а 26 лютого 2016 року підписав контракт. Розлучений, залишилася донька 2003 р. н.

Загинув близько 12:00 внаслідок нещасного випадку під час несення служби поблизу міста Соледар (Донецька область). Похований в смт Гранітне.

3398

Сидельников Олексій Анатолійович

Ківшарівка (Куп'янська міська рада) Харківська область. Розвідник 53-ї окремої мотопіхотної бригади.

За повідомленням у соцмережах, загинув у зоні АТО. Місце й обставини не уточнено. Похований в смт Ковшарівка.

3399

Сметанін Юрій Сергійович

, Нікополь Дніпропетровська область. Мешкав у м. Генічеськ Херсонська область. Капітан, заступник командира роти із забезпечення механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське). Шкільні роки пройшли в Генічеську. 1996 року вступив до Одеського інституту Сухопутних військ. Кадровий військовий. У 28-й бригаді служив з 2012 року, проживав в смт Чорноморське за місцем служби. Залишилася мати в Генічеську та дружина, з якою Юрій познайомився в Красногорівці на Донбасі.

Близько 16:00 поблизу сіл Нижньотепле та Артема (Станично-Луганський район) Луганської області у перестрілці двоє військовослужбовців загинули, п'ятеро дістали поранення. Попередньо в штабі АТО повідомили про напад ДРГ. Згодом з'ясувалося, що через конфлікт 41-річний військовослужбовець з автомату розстріляв своїх співслужбовців і втік, його затримали неподалік місця трагедії. Після прощання в Генічеську Юрія поховали в с. Гайове (Генічеський район) Потери одесской мехбригады: среди погибших — кадровый офицер из Чабанки // «Думська», 13 вересня 2016 Волонтер: расстрелявшего бойцов одесской мехбригады дезертира задержали недалеко от места убийства // «Думська», 14 вересня 2016 В зоні АТО затримали дезертира-вбивцю з Кривого Рогу // Informator-Kr.com, 14 вересня 2016 Дезертир застрелив двох бійців через коханця дружини — прокурор сил АТО // «Громадське радіо», 14 вересня 2016 У штабі АТО підтвердили, що двох військових ЗСУ під Станицею-Луганською вбив український солдат // «Новинарня», 15 вересня 2016 У загиблого в АТО генічанина Сметаніна залишилися дружина вдовою та мама // «Типовий Херсон», 15 вересня 2016 В Генічеському районі попрощались з Юрієм Сметаніним // «Новий Візит», 15 вересня 2016 .

3400

Андросович Олександр Григорович

, Листвин (Овруцький район) Житомирська область. Солдат, військовослужбовець 3-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське). Мобілізований 15 липня 2015 року. Залишилося троє синів (16, 14 і 11 років).

Близько 16:00 поблизу сіл Нижньотепле та Артема (Станично-Луганський район) Луганської області у перестрілці двоє військовослужбовців загинули, п'ятеро дістали поранення. Попередньо в штабі АТО повідомили про напад ДРГ. Згодом з'ясувалося, що через конфлікт 41-річний військовослужбовець з автомату розстріляв своїх співслужбовців і втік, його затримали неподалік місця трагедії.

3401

Самойлович Максим Олександрович(Позивний «Сом»)

, Кам'янське Дніпропетровська область. Молодший сержант, військовослужбовець 37-го окремого мотопіхотного батальйону «Запоріжжя» 56-ї ОМПБр. Працював у ПАТ «ДніпроАзот» в залізничному цеху. Мобілізований 28 липня 2015 року. Залишилася дружина та дві доньки (7 і 14 років).

Загинув близько 23:00 на маріупольському напрямку, поблизу села Чермалик (Донецька область) під час обстрілу з САУ 2С1 «Гвоздика». Від розриву снаряду 122 мм був смертельно поранений осколком у спину. Похований на Алеї Слави військового кладовища Соцміста в Кам'янському Кам'янський міський голова висловлює співчуття // Кам'янська міська рада, 14 вересня 2016 У Кам’янському поховають загиблого в АТО бійця // «Depo.Дніпро», 14 вересня 2016 В АТО загинув боєць запорізького батальйону. (рос.) 15.09.2016, 09:20 Каменчани попрощались із загиблим в АТО Максимом Самойловичем // 5692.com.ua - Сайт Дніпродзержинська, 15 вересня 2016 .

3402

Гулькевич Олександр Володимирович

, Малин Житомирська область. Молодший сержант, стрілець роти вогневої підтримки 43-го окремого мотопіхотного батальйону «Патріот» 53-ї ОМБр. Працював на підприємстві з виготовлення пам'ятників в с. Слобідка (Малинський район). Мобілізований в серпні 2015 року. Артилерист, обслуговував ЗУ-23. Розлучений. Залишилися мати, син та брат, який служить у 95-й аеромобільній бригаді.

Загинув о 22:10 на блокпості поблизу смт Зайцеве (Бахмутський район Донецька область), внаслідок артилерійського обстрілу зі 152-мм гармат 2А36 «Гіацинт-Б». Похований в Малині У зоні АТО загинув Олександр Гулькевич з Малина // «Перший Житомирський», 14 вересня 2016 У зоні АТО під час артилерійського обстрілу загинув військовий з Малина Олександр Гулькевич // «Житомир.info», 15 вересня 2016 Олександр Володимирович Гулькевич // facebook Ян Осока, 20 вересня 2016.

3403

Ткаченко Ігор Валентинович

, Олександрія Кіровоградська область. Військовослужбовець Національної гвардії України, в/ч 3057. Воював з 2014 року в складі батальйону спецпризначення «Донбас», був поранений під час боїв за Широкине, нагороджений медаллю «Захиснику вітчизни». У квітні 2016 підписав контракт на службу в Нацгвардії. Залишилися мати, дружина та маленька донька.

Помер в ніч на 14 вересня в розташуванні військової частини 3057 у місті Маріуполь (Донецька область). За попередніми висновками судмедексперта, у бійця стався інсульт В АТО від інсульту помер боєць з Олександрії // «Моя Олександрія», 14 вересня 2016 .

3404

Триволенко Владислав Володимирович(Позивний «Вільний»)

, Червоний Кут (Жашківський район) Черкаська область. Мешкав у місті Біла Церква Київська область. Старший солдат, сапер 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї ОАЕМБр. 2013 року закінчив Білоцерківський професійний ліцей за фахом слюсар з контрольно-вимірювальної апаратури та автоматики (електроніка). Працював на меблевих фабриках та у ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ». З 23 лютого 2015 року проходив військову службу за контрактом у 81 бригаді. Залишилися батьки.

Вдень у промзоні міста Авдіївка (Донецька область) Владислав знешкоджував міну, але наступив на інший саморобний вибуховий пристрій, встановлений терористами. Узявши весь удар на себе, врятував життя своїм побратимам. Помер у вечері в лікарні Авдіївки від мінно-вибухової травми, що несумісна з життям. Похований 20 вересня в с. Червоний Кут За минулий тиждень на Донбасі загинули 5 військовослужбовців - Міноборони // УНІАН, 19 вересня 2016 Владислав Володимирович Триволенко // facebook Ян осока, 21 вересня 2016.

3405

Дзиба Сергій Вікторович

, Житомир. Підполковник, заступник командира по роботі з особовим складом 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. У 1989 році був зарахований на військову службу за контрактом. 1996 року закінчив курси молодих офіцерів Харківського вищого військового училища НГУ й отримав звання молодшого лейтенанта Гвардії. З грудня 2012 року служив у десантних військах. На фронті від початку бойових дій, пройшов всі бої зі своїм 13-м ОДШБ 95-ї бригади. Був поранений біля с. Спартак в районі Донецького аеропорту. Влітку 2015 призначений заступником командира бригади. Залишилась дружина та дві доньки.

Помер близько 17:00, не витримало серце. Похований у Житомирі на Смолянському військовому кладовищі Житомиряни попрощаються із підполковником Сергієм Дзибою // Житомирська ОДА, 18 вересня 2016 .

3406

Мокієнко Олександр Михайлович

, Покров (колишнє Орджонікідзе) Дніпропетровська область. Солдат 21-ї окремої бригади охорони громадського порядку Центрального ОТО НГУ, в/ч 3011 (Кривий Ріг). Працював на ПП «Лоцман» у Дніпрі. Пішов добровольцем до лав НГУ в липні 2015 року. Залишилась дружина та діти.

Помер у медсанчастині смт Велика Новосілка (Донецька область). Похований у Покрові Покров провів у останню путь свого земляка // Покровська міська рада, 22 вересня 2016 Покров попрощався з ГЕРОЄМ! // ОК «OrdzhoCity», 22 вересня 2016.

3407

Вітченко Єгор Юрійович

, Вовчанськ Харківська область. Військовослужбовець батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Харків». Одружений.

18 вересня повернувся із зони АТО, де ніс службу в місті Мар'їнка (Донецька область). В ніч на 22 вересня помер у Харкові від інфаркту. Похований у м. Вовчанськ 23 вересня 2016 року поховали Єгора Вітченко // «ЕвроХарків», 23 вересня 2016 .

3408

Уханський Степан Федорович

, Тисів (Болехівська міська рада) Івано-Франківська область. Військовослужбовець 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади (Коломия). Свого часу служив у спецпідрозділі МВС «Беркут», працював в охоронній службі. Неодружений, залишилися батьки.

Загинув у Мар'їнському районі Донецької області, обставини не уточнено. Похований в с. Тисів Причина смерті бійця АТО з Франківщини досі невідома // «Галка», 26 вересня 2016 Прикарпаття попрощалося зі ще одним героєм АТО // «Правда.if.ua», 29 вересня 2016 .

3409

Жабіцький Ілля Миколайович

, Магадан РРФСР. З однорічного віку проживав у м. Вінниця. Старший солдат, кулеметник снайперського взводу 53-ї окремої мотопіхотної бригади. Коли Іллі було 11 місяців, він разом із матір'ю повернувся в Україну, до Вінниці. Вступив до Вінницького будівельного технікуму, згодом навчався у Вінницькому торговельно-економічному інституті КНТЕУ. Займався дзюдо. 2011 року розпочав військову службу за контрактом. Після перепідготовки в Старичах 11 лютого 2016 вирушив в зону АТО, останні три місяці перебував у першій лінії оборони. Залишилася мати, в якої Ілля був єдиним сином.

Загинув близько 19:00 під час мінометного обстрілу смт Зайцеве (Бахмутський район Донецька область), на позиції «Зайцеве — Жованка» у передмісті Горлівки. Похований на Алеї Героїв міського кладовища Вінниці Один військовий загинув, ще один з пораненнями від осколків у важкому стані Вінниця втратила в зоні АТО 25-річного кулеметника // «I-Vin.info», 26 вересня 2016 Із забороненої зброї бойовики відкрили вогонь по Зайцевому: загинув вінничанин // «Vlasno.info», 26 вересня 2016 Вінничани попрощались із 25-річним снайпером, що загинув в АТО // «Depo.Вінниця», 28 вересня 2016 До цього звикнути неможливо: Мати прощається з єдиним сином, вбитим в АТО // «ПУ», 1 жовтня 2016 Під нашими ногами недопалки, під їхніми розтяжки... // facebook Ян Осока, 27 вересня 2016.

3410

Гук Андрій Мирославович

43 роки, Стрий Львівська область. Старшина, сапер 703-го інженерного полку, в/ч А3817 (Самбір). Виріс у сім'ї військового. Служив у Самборі з 7 серпня 2014 року, а з 10 жовтня 2014 перебував у зоні бойових дій. Залишилася дружина.

23 лютого 2015 року, під час бойового чергування поблизу смт Станиця Луганська (Луганська область), підірвався на міні та зазнав вкрай важкого поранення голови. Пережив чотири операції в Харківському та Київському військових шпиталях, перебував у комі. Рік і вісім місяців боровся за життя, але помер у лікарні Сапер Андрій Гук підірвався на ворожій міні – потрібна допомога // «Gazeta.ua», 19 листопада 2015 Помер боєць із Львівщини, котрий після підриву на розтяжці майже два роки боровся за життя // «Новий погляд», 25 вересня 2016 .

3411

Пономарьов Олександр Олександрович(Позивний «Сан Санич»)

, Костянтинівка Донецька область. Сержант, головний сержант взводу 54-ї окремої механізованої бригади. У 1989—1993 роках навчався у Горлівському автодорожньому технікумі Донецького національного технічного університету. Строкову службу проходив у в\ч 2262 НГУ в Чугуєві. Багато років пропрацював на підприємстві «Український бекон». Мобілізований у березні 2015 року, служив головним сержантом – командиром відділення взводу охорони в Костянтинівському військкоматі. Після демобілізації підписав контракт на службу в 54-й ОМБр, сам попросився на передову, куди був відправлений у травні 2016 року.

28 серпня 2016 року, під час бойового чергування на «Світлодарській дузі» (дебальцівський напрямок), дістав важке поранення внаслідок мінометного обстрілу. Майже місяць провів у Харківському госпіталі, але врятувати його життя не вдалося. Похований у Костянтинівці Герої не вмирають… // Костянтинівська міська рада .

3412

Вахненко Валерій Анатолійович(Позивний «Патрон»)

, 59 років, Нова Каховка Херсонська область. Старшина роти 1-ї роти 1-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади («Вовки Подолянина» Добровольчого українського корпусу «Правий сектор»). Активний учасник Революції Гідності у складі 17-ї сотні Самооборони Майдану. У Новій Каховці організував загін територіальної самооборони, з початком війни став волонтером. В червні 2015 року добровольцем пішов на фронт у складі 1-ї штурмової роти ДУК ПС, бійці якої 2016 року увійшли до 54-ї ОМБр. В ЗСУ служив за контрактом останні три місяці.

Загинув у ДТП в районі міста Дебальцеве (Донецька область), ще 4 бійців ДУК ПС травмовані. Похований у Новій Каховціpatrioty.org.ua/society/ne-zradymo-ioho-pamiat-spravzhnii-ukrainskyi-heroi-trahichno-zahynuv-v-ato-135425.html Не зрадимо його пам'ять: Справжній український герой трагічно загинув в АТО // «ПУ», 27 вересня 2016 Кілька годин тому загинув наш побратим, старшина роти друг Патрон У зоні бойових дій загинув Валерій Вахненко, друг "Патрон" // «Правий сектор», 28 вересня 2016 Його душа повнилась світлом… // «Нова Каховка онлайн», 29 вересня 2016 .

3413

Неумивакін Дмитро Олександрович

, Північний Кавказ РРФСР. Мешкав у м. Вінниця з 1993 року. Сержант, командир відділення 53-ї окремої механізованої бригади. Проходив строкову службу, згодом вдруге пішов до армії, пройшов відбір до складу миротворчої місії в Іраку, але тоді в нього народився син. З початком російської агресії 2014 року прийшов до військкомату добровольцем. Мобілізований в серпні 2015, після демобілізації підписав контракт. Розлучений, залишилися мати та син.

(жовтень 2017)

27 вересня троє бійців вийшли на бойове завдання з розвідки в районі міста Горлівка і потрапили під обстріл. Одного бійця вдалося одразу евакуювати, другий вийшов до своїх через півтори доби. Вони розповіли, що бачили Дмитра із пораненням, з лівого боку у нього йшла кров, він лише встиг сказати: «Виходьте звідси». Через два місяці в морг м. Дніпро було доставлене тіло. Точна дата смерті невідома, загинув у полоні, на хресті вказано жовтень 2016 без дати. Після проведення ідентифікації за ДНК похований 23 грудня 2016 року на Алеї Слави міського кладовища Вінниці Вінниччина знову втратила на війні двох воїнів. 14.12.2016, 19:29 Вінничанина, загиблого в АТО, ідентифікували за ДНК-експертизою Після сутички із бойовиками вінничанина вважали зниклим безвісти – ідентифікували через кілька місяців Вінничани провели в останню путь Дмитра Неумивакіна – боєць загинув в полоні Поховали бійця, якого замордували терористи. 23.12.2016, 14:41 Неумивакін Дмитро Олександрович .

3414

Півень Руслан Віталійович

, Острійки Білоцерківський район Київська область. Сержант, снайпер, інструктор 199-го навчального центру ВДВ (Житомир). 2009 року закінчив Техніко-економічний коледж Білоцерківського Національного Аграрного Університету за спеціальністю «компресорщик холодильних установок». Строкову службу проходив у 1129-му зенітно-ракетному полку. Дуже гарно малював, захоплювався татуюванням. Мобілізований у першу хвилю, навесні 2014 року. Пройшов підготовку снайперів і був зарахований до 9-ї роти 3-го батальйону 30-ї окремої механізованої бригади. Учасник боїв за Степанівку та Савур-могилу. Після демобілізації підписав контракт та опинився у Житомирі. Згодом був відправлений в Авдіївку на підсилення до 122-го батальйону 81-ї ОАЕМБр. Залишилися батьки та молодший брат.

Загинув близько 21:00 від кулі снайпера під час обстрілу в промзоні міста Авдіївка (Донецька область). Похований в с. Острійки Сумна звістка надійшла з зони АТО // «Житомирська хвиля 103fm», 30 вересня 2016 Поцілуй мене, мамо. Я так скучив за твоїми поцілунками... // facebook Ян Осока, 3 жовтня 2016 Білоцерківщина прощалася з Героєм… // Білоцерківська РДА, 3 жовтня 2016 На Білоцерківщини поховали героя АТО // 04563.com.ua - Сайт міста Біла Церква, 3 жовтня 2016 .

3415

Манжола Віктор Іванович

, 51 рік, Канівщина (Прилуцький район) Чернігівська область. Мешкав у м. Прилуки. Старший солдат, номер обслуги 30-ї окремої механізованої бригади. Мобілізований навесні 2015, з 26.05.2015 служив на передовій, по закінченні терміну служби підписав контракт. Залишилася донька-підліток, яка разом із колишньою дружиною проживає в місті Славутич.

Помер від серцевої недостатності під час несення служби в селі Трудівське (Волноваський район Донецька область). Похований у Прилуках на кладовищі «Новий побут», поряд з могилою матері Умер воин АТО // Портал Чернігова, 6 жовтня 2016 Герої не вмирають // Прилуцька районна рада Манжола Віктор Іванович Манжола Віктор Іванович .

3416

Бачинський Олександр Сергійович(Позивний «Пєчкін»)

, Красилівка (Ставищенський район) Київська область. Солдат, механік, налагодник бронетехніки 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. Олександр був наймолодшим сином з чотирьох дітей у сільській родині. Працював різноробом на фермі у Красилівці. Мобілізований 27 березня 2014 року. Після підготовки на полігоні в Житомирській області воював під Слов'янськом, та в районі Луганська. Залишилися батьки, троє братів, 18-річна донька від першого шлюбу, дружина та четверо дітей (9-річний син і три доньки — 8, 5 і 4 роки).

Отримав важкі поранення під час обстрілу з РСЗВ «Град» 14 липня 2014 року поблизу села Зеленопілля (Довжанський район) Луганської області (Атака біля Зеленопілля). Осколок потрапив через ліву ключицю в спину, пошкодивши легеню, хребет та спинний мозок. Був паралізований. Лежав в Дніпропетровську, потім в Одесі, пізніше лікувався в першій обласній лікарні Київщини. Переніс безліч операцій. Під час чергової операції серце Олександра зупинилося. Похований на цвинтарі села Красилівка Бачинський Олександр // «Герої АТО», 25 грудня 2015 МЕДАЛЬ БАЧИНСЬКИЙ // «Грант ТРК Грант», 19 січня 2015 Як виживають «трьохсоті» в мирній Україні // «ТСН», 31 січня 2016 Полинула в Рай душа Сані Бачинського… // Facebook Олександр Кравчук, 1 жовтня 2016 Буває так, що ти обіймеш друга сьогодні, а наступного дня… // Facebook Володимир Степанець, 4 жовтня 2016.

3417

'''Литовченко В'ячеслав Григорович'''(Позивний «ВДВ»)

, Полтава. Мешкав у с. Старицьківка Машівський район Полтавська область. Доброволець 1-ї окремої штурмової роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Навчався у професійно-технічному училищі №23 в Полтаві. Армійську службу проходив у Білорусі, там одружився. Після розлучення приїхав із сином на Полтавщину, до села Старицьківка. У травні 2015 року прийшов добровольцем у полтавський 17-й запасний батальйон ДУК ПС, пройшов вишкіл і з лютого 2016 вирушив на фронт. В липні був поранений на шахті «Бутівка», після лікування одразу повернувся на передову. Залишилися батьки, сестра двоє братів та син. Один з братів теж на фронті.

29 жовтня близько 20:00 дістав важке поранення у голову від кулі снайпера в промзоні міста Авдіївка (Донецька область). Довезли до шпиталю, стабілізували, але рана була несумісна з життям. О 1-й годині ночі В'ячеслав помер на операційному столі. Похований на Алеї Героїв Центрального кладовища Полтави Сьогодні знову почув "я так втомився від війни" // facebook Ян Осока, 2 жовтня 2016 Полтавська земля прийме ще одного свого Героя // «Полтавський ліхтар», 2 жовтня 2016 «Він цінив наші життя більше, ніж своє», – у Полтаві прощалися з Героєм // «Коло», 3 жовтня 2016 Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» .

3418

Мурзаханов Андрій Сергійович

, Світанок (Голопристанський район) Херсонська область. Військовослужбовець 54-ї окремої механізованої бригади. Мобілізований 1 серпня 2015 року.

Загинув у зоні проведення АТО (місце та обставини не уточнені). Похований 6 жовтня у с. Світанок.Прим. В соцмережах повідомляють про нещасний випадок.

3419

Щербина Роман Іванович

, Зачепилівка Харківська область. Молодший сержант, командир відділення з ремонту бронетанкової техніки взводу техзабезпечення 3-го МБ 53-ї ОМБр.

Помер від травми внаслідок нещасного випадку, що стався близько 13:45 під час обслуговування техніки поблизу с. Біла Гора (Костянтинівський район). Похований в с. Нагірне (Зачепилівський район) Всі ці солдати залишили нас за останні дні Щербина Роман Іванович .

3420

Охрименко Ігор Іванович

, Звенигородка Черкаська область. Проживав у м. Київ. Солдат, навідник 58-ї окремої мотопіхотної бригади (Суми).

Загинув під час несення служби в районі с. Кам'янка (Ясинуватський район) Донецької області. Обставини не уточнено. Похований у м. Київ, Лук'янівське військове кладовище Загиблі Шевченківці в АТО // Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація .

Втрати силових структур в тилу під час війни Коваленко Михайло Васильович, , Згурівка Київська область. Військовослужбовець ЗСУ. Мобілізований навесні 2015 року, учасник АТО. Наприкінці 2015, під час служби в зоні АТО, захворів. Після півроку лікування, у травні 2016-го, внаслідок значного погіршення здоров'я, потрапив до реанімації. Під час лікування, був звільнений з лав ЗСУ за станом здоров'я. Помер у Головному військовому госпіталі м. Київ. Похований в Згурівці. Залишились дружина та четверо дітей. Суд першої інстанції зобов'язав Міноборони виплатити грошову допомогу родині учасника АТО На Згурівщині попрощалися з бійцем АТО Сім'ям померлих бійців АТО не дають грошей Боротьба після смерті. Випуск новин на ПравдаТут Суд зобов'язав Міноборони виплатити грошову допомогу родині учасника АТО.

Серпак Сергій Євгенович, , Кропивницький. Водій артилерійського дивізіону 57-ї ОМПБр. Ще на початку бойових дій навесні 2014 року пішов до війська, у 42-й БТО «Рух опору». Учасник бойових дій в зоні АТО. Через рік був демобілізований, але вирішив продовжити службу та підписав контракт. Ніс службу у військовій частині в Запорізькій області. Помер у Запорізькому обласному госпіталі від серцевої хвороби. Похований у Кропивницькому У Кіровограді поховали бійця 57-ї мотопіхотної бригади .

Рошташ Анатолій Іванович, 26 років, мешкав у с. Плисків Погребищенський район Вінницька область. Солдат 72-ї ОМБр. Мобілізований 14.07.2015. Ніс службу в Мар'їнці та Зайцевому. 1 липня 2016 року підписав контракт, перебував на полігоні Новомосковський. Залишилася мати. під час перебування у відпустці загинув у ДТП. За повідомленням волонтера, напередодні Анатолій допоміг дістатися до лікарні людині, якій стало зле, закупив за власні кошти медикаменти і рушив пішки додому. По дорозі його збила машина, водій, не надавши допомоги, поїхав. В поліції розповіли, що близько 01:00 поблизу села Росоша (Липовецький район) Вінницької області водій автомобіля «Фольцваген Вента» скоїв наїзд на 26-річного чоловіка, який лежав на дорозі, проводиться слідство В Липовецькому районі в ДТП загинув чоловік .

Роговський Михайло Іванович, , Вербиця (Жидачівський район) Львівська область. Старшина 17-ї ОТБр. В ранньому віці втратив матір, виховувався бабусею. Три роки служив на флоті. Працював у рідному селі. Пішов на фронт добровольцем 15.07.2015. Учасник бойових дій в зоні АТО, останнім часом ніс службу в районі міста Попасна на Луганщині. Неодружений. помер від серцевої недостатності в районі залізничного вокзалу м. Київ, під час прямування із зони АТО в короткострокову відпустку. Похований у Вербиці На Жидачівщині поховають учасника АТО Михайла Роговського На Львівщині прощаються з бійцем АТО Михайлом Роговським На Жидачівщині, в с. Вербиця, похоронили бійця АТО Михайла Роговського .

Яхновський Олександр Вікторович, , Мартиновичі Поліський район Київська область. Мешкав у м. Керч АР Крим (до окупації). Старший прапорщик, головний старшина 501-го ОБМП 36-ї ОБрМП. 1978 року разом із батьками переїхав на Житомирщину, в село Скурати, Малинський район. Після закінчення школи два роки служив у прикордонних військах на Львівщині. 1994 року переїхав до міста Керч, працював інструктором по спорту в Національній гвардії, згодом продовжив військову службу в Керченському батальйоні морської піхоти. Після окупації Криму російськими військами вийшов на материкову Україну та на початку АТО вирушив на фронт, більше року воював на передовій. Одружений. Він так і не побачив свого онука, який народився в Керчі. Помер у Бердянську (Запорізька область) від серцевого нападу. 20 липня з Олександром попрощалися у військовій частині в Миколаєві. Похований в с. Скурати на Житомирщині Миколаївців кличуть провести в останню путь двох морпіхів, які загинули в зоні АТО В Николаеве прощаются с двумя крымчанами, погибшими в АТО У Миколаєві попрощалися із двома морськими піхотинцями Миколаївщина провела в останню путь двох морпіхів Смотрите! Не отворачивайтесь, нет! в с.Скурати Малинського р-ну Житомирської обл. відбудеться поховання мого друга, товариша, побратима...Олександра Яхновського В Бердянске скончался морской пехотинец .

Пономаренко Сергій Вікторович, 45 років, Нікополь Дніпропетровська область. Проживав у м. Київ. Командир мінометного розрахунку роти вогневої підтримки 34-го ОМПБ «Батьківщина» 57-ї ОМПБр. Займався велоспортом, був у складі збірної СРСР, брав участь у міжнародних змаганнях (Джиро д'Італія, Тур де Франс). Майстер спорту. Мобілізований у липні 2015 року, в подальшому ніс службу за контрактом, воював у Зайцевому під Горлівкою. близько 11:00, на полігоні «Широкий лан» в Миколаївській області, під час стрільб розірвався 120-міліметровий міномет М120-15 «Молот». Загинув один військовослужбовець, ще 10 дістали поранень (один у важкому стані, з осколковим пораненням голови). Похований у Нікополі. Залишилися донька від першого шлюбу та вагітна дружина На полігоні "Широкий лан" на Миколаївщині загинув 45-річний військовий з Києва Генеральною прокуратурою України взято на контроль хід слідства На Миколаївщині розірвався міномет «Молот»: один загиблий, восьмеро поранені Вчера на полигоне "Широкий лан" погиб при взрыве 120 мм миномета мой очень близкий друг Сергей Пономаренко Нікополь знову сумує за втраченим сином….

Савченко Віктор Анатолійович, , Новополтавка (Великоолександрівський район) Херсонська область. Солдат 56-ї ОМПБр. , під час прямування додому з військової частини помер в автобусі через раптову зупинку серця.

Козлітін Валерій (Позивний «Папай»), 53 роки, Калинівка Вінницька область. Військовослужбовець роти матеріального забезпечення 46-го ОБСпП «Донбас Україна». Мобілізований у 2015 році, навесні 2016 підписав контракт на подальшу військову службу. Учасник АТО, воювал під Горлівкою, Кримським та Мар'їнкою. Помер в ніч на вдома від інсульту, перебуваючи на лікарняному через перелом ноги. Похований у м. Калинівка. Залишилося двоє дітей Війна знову забрала життя трьох вінничан попри перемир'я .

Ткачук Юрій Іванович, 48 років, Костопіль Рівненська область. Підполковник, заступник начальника Центру забезпечення реалізації договорів про скорочення озброєнь (Львів). Закінчив Київське вище танкове інженерне училище та Військову академію (м. Київ). В ЗСУ з 1992 року. Нагороджений медалями та відзнаками. Протягом 2015—2016 років виконував службові завдання у зоні проведення АТО. Помер при виконанні службового обов'язку (місце та обставини не уточнені). Похований у Костополі. Залишилася дружина та донька На Рівненщині прощаються із загиблим в АТО офіцером .

Алєксєєв Сергій, 41 рік, Краснопавлівка Лозівський район Харківська область. Розвідник 92-ї ОМБр. Проходив службу в зоні АТО протягом року. Помер в результаті захворювання на рак крові, яке було виявлено під час проходження служби. З квітня 2016 року лікувався у Харкові та Києві. 31 липня серце військового зупинилося. Похований у Краснопавлівці. Залишились мати, брат та вітчим.

Шестопал Віталій, 45 років, Михайлівка (Тульчинський район) Вінницька область. Військовослужбовець 90-го ОАеМБ «Житомир» 81-ї ОАЕМБр. Мобілізований в липні 2015. У складі 90-го батальйону ніс службу на Донеччині, згодом продовжив військову службу на півдні України. Помер в результаті серцевого нападу поблизу міста Скадовськ (Херсонська область). Похований в с. Михайлівка Життя бійця АТО обірвалося через серцевий напад .

Качалуба Максим Романович, 29 років, Романове Село Збаразький район Тернопільська область. Військовослужбовець 3-ї роти спецпризначення «Золоті Ворота» ППОП «Київ». Закінчив комерційний коледж, відслужив в армії. Працював на київському підприємстві «БРВ Київ» експедитором. Активний учасник Революції Гідності. В липні 2014 року пішов добровольцем захищати Україну, з серпня 2014 воював на Луганщині у складі батальйону «Золоті Ворота». Останнім часом служив у Києві, але подав рапорт, щоб знову вирушити на передову. Тим часом поїхав додому у відпустку. Раптово помер від набряку головного мозку. Похований в рідному селі. Залишилися батьки та молодший брат Боєць зі Збаражчини Максим Качалуба помер на руках у батька Боєць-доброволець Максим Качалуба поповнив ряди Небесного Воїнства .

Теслюк Георгій Михайлович, , Чагор Глибоцький район Чернівецька область. Проживав у м. Тетіїв Київська область. Уролог, лікар-волонтер Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова. Рано втратив батька. Після закінчення Чернівецького медичного училища, вступив до медичного університету. Будучи ще студентом, працював в Чернівецькій обласній лікарні у відділенні урології, цей напрям медицини обрав собі для майбутнього фаху. Після закінчення вузу отримав направлення у Тетіїв, працював у районній лікарні. Під час Революції Гідності став лікарем-волонтером, з 11 грудня 2014 був на Майдані. На громадських засадах проводив у Тетієві курси з медичній підготовці в умовах бойових дій. Починаючи з травня 2015 року двічі виїздив до зони АТО, працював у залізничній лікарні міста Попасна, що єдина вцілила після артобстрілів, оперував поранених військових, лікував цивільне населення. За кілька місяців через створений за ініціативою Георгія поліклінічний прийом у Попасній пройшли сотні пацієнтів. Вдруге вирушаючи в зону АТО, Георгій вже знав, що невиліковно хворий, хотів зробити побільше, тож працював майже без відпочинку. Іноді проводив по п'ять операцій на день, коли було багато поранених, оперував на трьох столах одночасно. В червні 2016 повернувся додому. Помер вдома від онкозахворювання (рак шлунку). Похований у Тетієві. Залишилася дружина та двоє дітей, син і донька Георгій Теслюк. Світла пам'ять! "После бомбежек, когда было много раненых, Жора Теслюк оперировал на трех столах одновременно" Він присвятив себе людям і Україні .

Лавренчук Олександр (Позивний «Француз»), Комарівка (Бродівський район) Львівська область. Молодший сержант, заступник командира БМП — навідник-оператор 2-го батальйону 24-ї ОМБр. Мобілізований влітку 2014 року до 17-ї ОТБр, за три місяці до демобілізації був переведений до 54-ї ОМБр. В зоні АТО ніс службу з 30.10.2014 до 17.09.2015. В березні 2016 підписав контракт, після навчання у 184-му навчальному центрі (Старичі) в складі 24-ї ОМБр ніс службу в районі с. Кримське на Луганщині, з кінця березня до 22 червня 2016. Після виведення підрозділу із зони бойових дій прибув на подальше несення служби на полігон Міжнародного центру миротворчості та безпеки у Старичі. Неодружений. , під час обслуговування техніки після стрільб, в результаті несанкціонованого пострілу з танкового кулемету, Олександр, який перебував на броні бойової машини, отримав вогнепальне поранення, несумісне з життям. Похований у Комарівці.

Агенія Сергій, 26 років, Слобідка Кодимський район Одеська область. Старший солдат, снайпер десантно-штурмового взводу 3-го ОАеМБ «Фенікс» 79-ї ОДШБр. Сирота. Призваний за мобілізацією влітку 2015 року. Учасник бойових дій в зоні АТО. , у ніч на 29 серпня, вбитий співслужбовцем на території військової частини в селищі Азов (Розівський район Запорізька область). 30-річний солдат зайшов у розташування підрозділу та розстріляв з автомата 26-річного старшого солдата, коли той спав Десантник, який застрелив побратима на Запоріжжі, був під дією наркотиків Одещина втратила ще одного свого Героя в зоні АТО. (рос.) .

Качур Олександр Миколайович, , Черкаси. Солдат 34-го ОМПБ «Батьківщина» 57-ї ОМПБр. Мобілізований у серпні 2015 року. Учасник АТО. 25 липня 2016 року близько 11:00, на полігоні «Широкий лан» в Миколаївській області, під час стрільб розірвався 120-міліметровий міномет М120-15 «Молот», в результаті чого Олександр отримав тяжкі поранення. Помер в лікарні м. Одеси. Похований на третьому кладовищі міста Черкаси. Залишилися батьки, двоє братів, дружина та двоє синів, 16 і 5 років Генеральною прокуратурою України взято на контроль хід слідства На Миколаївщині розірвався міномет «Молот»: один загиблий, восьмеро поранені У понеділок у Черкасах прощатимуться із загиблим військовослужбовцем Черкащина попрощалася із загиблим бійцем Черкаси провели в останню путь загиблого солдата .

Залата Віктор Дмитрович, , Шевченкове (Пологівський район) Запорізька область. Військовослужбовець ЗСУ. Призваний за мобілізацією влітку 2014 року. Воював у складі 51-ї ОМБр, а потім 128-ї ОГПБр, пройшов бої під Дебальцевим. Після демобілізації підписав контракт, служив у військовій частині у Василькові. Загинув у ДТП під час несення військової служби. Похований в рідному селі. Залишилися батьки Залата Віктор Дмитрович пройшов війну... Пологівщина втратила ще одного свого героя .

Ф. Солдат, військовослужбовець ЗСУ за контрактом. близько 17:50 на території військового містечка Міжнародного центру миротворчості та безпеки на Яворівському полігоні під час несення служби у добовому наряді з охорони складів ракетно-артилерійського озброєння, порушив правила поводження зі зброєю, в результаті чого дістав вогнепальне поранення в підборіддя з автомату, помер на місці.

Протасевич Андрій Борисович, , Львів. Сержант, командир БМП 24-ї ОМБр. В зоні АТО побував у найгарячіших точках, після демобілізації продовжив служити за контрактом. Активний учасник ГО «Львівська обласна спілка соціального захисту бійців АТО та сімей загиблих». Загинув на Яворівському полігоні (Львівська область) під час стрільб зі штатного озброєння бойових машин з ходу в нічний час. О 22:00 керівник заняття виявивши, що порушуються заходи безпеки дав команду на негайне припинення вогню, але екіпаж БМП встиг зробити постріл, що помилково влучив в іншу БМП. Андрій дістав вогнепальне поранення, помер у машині «швидкої допомоги». Похований на Полі почесних поховань №76 Личаківського кладовища. Залишилися дружина та донька На Яворівському полігоні під час нічних навчань загинув військовий Андрію, Ти будеш жити вічно в наших серцях... Сьогодні чорний день в житті нашої Громадської організації Усі обставини загибелі солдата на полігоні Андрія Протасевича поховали на Личаківському цвинтарі .

Старусєв Олександр Миколайович (Позивний «Сом»), , Валмієра Латвія. Мешкав у м. Ладижин Вінницька область. Командир танку 24-го ОШБ «Айдар». Виріс в сім'ї військового. З четвертого по восьмий клас навчався в Німеччині, де служив батько. Коли батька перевели у Забайкалля, Олександр переїхав в Ладижин до бабусі. Закінчив місцевий технікум механізації. Строкову службу проходив у танкових військах. На фронт пішов добровольцем у складі батальйону «Донбас», пізніше перейшов до «Айдару». Учасник бойових дій в зоні АТО. був збитий поблизу свого будинку на вулиці Слобода в Ладижині водієм мікроавтобуса, який втік з місця ДТП. Підозрюваний, 56-річний настоятель Ладиженського храму УПЦ МП, підтверджує, що проїжджав тією вулицею, але заперечує наїзд на людину. Ведеться слідство. Залишилися батьки, донька й син У поліції перевіряють причетність священика до резонансного ДТП Батюшка впав на коліна і покаявся за загибель бійця АТО з Ладижина Загиблий на Вінничині боєць Айдара був п'яний .

Мамчур Іван Леонідович, 18.05.1979, мешканець м. Рівне. Учасник АТО (не підтверджено)). Майор внутрішньої служби, начальник відділу інженерно-технічних засобів охорони, зв'язку та інформатизації Рівненського СІЗО. Відповідав за інженерно-технічне забезпечення установи. До 2009 служив у 3 ОПСпП. З 2011 працював у Рівненському СІЗО. Вбитий 16.09.2016 у своєму під'їзді на вул. Відінській, — застрелений з пістолету на 6-му поверсі. Вбивцю затримали у листопаді 2016 під час в'їзду в Україну, 27.04.2017 обвинувальний акт скерований до суду. Вбивця Олег Смородинов, російський найманець, розповів журналісту «Нью-Йорк Таймс» ( стаття вийшла 31.03.2019 ), що отримав замовлення на вбивство від двох офіцерів ФСБ, у списку було шість українців, які, начебто, брали участь у бойових діях під час російсько-грузинської війни 2008 року Росія замовила вбивство, яке не мало жодного сенсу. Вбивця заговорив (NYT) «Нью-Йорк Таймз» написав велику статтю про Путіна та вбивство Мамчура в м. Рівне (6 ФОТО) New York Times: Москва заказывала убийства украинцев, воевавших в Грузии . За злочин Смородинов отримав близько $5000 і 300 тис. рублів. 02.03.2020 суд засудив завербованого ФСБ РФ найманця до 12 років позбавлення волі, 02.04.2020 вирок набрав законної сили До 12 років позбавлення волі засуджено агента російського ФСБ, викритого контррозвідкою СБУ. 03.04.2020, 11:20 .

Яровий Олександр Сергійович, , Володимирівка (Іллінецький район) Вінницька область. Мешкав у м. Іллінці. Старший сержант, військовослужбовець 92-ї ОМБр. 8 років пропрацював у місцевому сільгосптоваристві «Маяк», з 2011 року працював вантажником у ТОВ «Люстдорф». Мобілізований влітку 2015 року, учасник АТО. Згодом продовжив службу за контрактом. , близько 21:30, у пункті дислокації військовій частині в с. Малі Проходи (Харківська область), що неподалік російського кордону, під час конфлікту 28-річний старший солдат (учасник АТО) застрелив Олександра з автомата та тяжко поранив ще одного співслужбовця, після чого втік зі зброєю. Втікач також дістав поранення, його затримали на околиці Харкова. Похований на кладовищі села Володимирівка. Залишилася дружина та троє дітей. У вересні 2017 вбивця був засуджений до 10 років позбавлення волі У Харкові дезертир-убивця був п'яним, - МВС Стали відомі подробиці стрілянини у військовій частині на Харківщині, у якій загинула людина Іллінеччина прощалась із ще одним Героєм На Харківщині оголосили вирок солдату, який розстріляв сержанта: Подробиці справи .

Філімонова Катерина, 31 рік, Станично-Луганський район Луганська область. Телефоністка 92-ї ОМБр. Пішла до війська добровольцем захищати Батьківщину, у квітні 2016 підписала контракт на військову службу. На початку вересня на полігоні в смт Гончарівське, де 92 бригада перебуває на зборах, відбувся вибух плити. Катерина була поруч і дістала опіків 50% тіла. Померла близько 22:00 в Опіковому центрі м. Київ. Залишилися батьки і 6-річний син на Луганщині Дуже потрібна допомога для чудової дівчини - Катя Філімонова Вчера 26.09.2016 г около 22 часов в Ожоговом Центре г.Киев умерла Филимонова Екатерина Она не погибла героем в котле, про нее не трубили СМИ....

Померлі демобілізовані учасники АТО Пастущак Олександр Вікторович, , Запоріжжя. Учасник боїв під Іловайськом. Самотужки вибрався з «Іловайського котла», через що вважав себе дезертиром і ховався на Запоріжжі. 3-го травня 2016 року, внаслідок жорстокого побиття у Вільнянському районі Запорізької області, потрапив до Запорізької обласної клінічної лікарні з важкою черепно-мозковою травмою. 1 липня був доставлений літаком до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (Одеса). Перебував у комі, помер не приходячи до свідомості. Сирота, з рідних залишилися бабуся та дідусь В одеському шпиталі помер боєць, якого по-звірячому побили на Запоріжжі .

Грициняк Петро Петрович, 31 рік, Рівне (Дрогобицький район) Львівська область. Учасник АТО. Помер від важкої хвороби. Похований у с. Рівне.

Гушленко Володимир Миколайович (позивний «Сніг» / «Сніжок»), , 56 років, Київ (Дніпровський район). Демобілізований доброволець, командир БТР 2-го батальйону спеціального призначення «Донбас» НГУ. Брав участь у боях в населених пунктах Логвинове, Вуглегірськ, Дебальцеве, Широкине. Під час ротації був ушпиталений до лікарні швидкої допомоги, де виявили рак. Після перенесеної операції став інвалідом І групи. Помер від раку після тривалого лікування. Похований у Києві. Залишилися дружина, двоє дітей та четверо онуків Сегодня ушёл из жизни наш побратим - Владимир Гушленко Сегодня был грустный день. Похороны побратима.

Коваленко Ігор Миколайович (позивний «Грін»), , Обухів Київська область. Сержант, командир 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу стрілецької роти 11-го окремого мотопіхотного батальйону 59-ї ОМПБр. Мобілізований 18 травня 2014 року як доброволець. З 6 липня по 25 серпня 2014 року воював у зоні АТО. 23 серпня 2014 внаслідок обстрілу з «Градів» поблизу смт Луганське дістав вибухову травму, контузію головного мозку та забій грудної клітки, лікувався у ВМКЦ м. Ірпінь. 18 грудня 2014 року був виключений зі списків особового складу частини, тому що перебував на лікуванні. Після лікування повернувся в Обухів. Через раптове погіршення стану здоров'я був направлений до шпиталю, де року помер. Похований в Обухові. Залишилися мати, брат та 11-річний син Коваленко Ігор Миколайович 1973 р. н. // Обухівський РВК Воїнам Світла, полеглим за Україну, присвячується… .

Карпузов Андрій Юрійович, , Чернігів. Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу № 21. Призваний до Збройних сил України у березні 2014 року. Солдат 1-ї окремої танкової Сіверської бригади. Учасник АТО. Демобілізований у березні 2015 року. Загинув близько 16:30 у Чернігові, в мікрорайоні Бобровиця біля будинку батьків дружини, від вибуху гранати. Основні версії слідства — необережне поводження з вибуховим пристроєм та самогубство. Залишилися батько, брат, дружина. Похований у Чернігові. Подробиці загибелі 24-річного АТОшника, який підірвав себе гранатою Андрей Карпузов не смог адаптироваться после войны на гражданке и подорвал себя .

Гакало Володимир Володимирович, 46 років, Решнівка (Збаразький район) Тернопільська область. Демобілізований військовослужбовець роти автозабезпечення 24-ї окремої механізованої бригади. Пройшов війну у Нагірному Карабаху наприкінці 1980-х. Їздив на заробітки закордон. Був мобілізований 26 квітня 2015 року, воював у Кримському на Луганщині, наприкінці липня 2016 повернувся додому. Неодружений, проживав із батьком. Тіло чоловіка з чисельними ушкодженнями виявили близько 19:15 на березі річки Гнізна у м. Збараж, в нього були поламані ребра, потрощені кістки, таз, пошкоджені внутрішні органи. Через два дні затримали підозрюваного, з яким Володимира бачили напередодні, він засуджений до 10 років позбавлення волі. Поховали Володимира в рідному селі. Залишились батько, брат і сестра. Водночас батько вважає, що вбивство «списали» на раніше засудженого за крадіжки. Люди розповіли батькові, що бачили, як його сина збив автомобілем місцевий чиновник, керівник однієї з природоохоронних організацій Збаража, також є свідки того, що тіло до річки привезли. 76-річний батько намагається добитися правди в поліції й у судах «За вбивство мого сина судять невинну людину…» На Тернопільщині за загадкових обставин загинув боєць АТО .

Фарима Михайло Васильович, , Доброгостів Дрогобицький район Львівська область. Демобілізований військовослужбовець. Мав сільськогосподарську професію. Активний учасник Революції Гідності. У вересні 2014 року пішов добровольцем на фронт. Демобілізувався у вересні 2015 й одразу ж розпочав активну громадську діяльність. Голова громадської організації учасників АТО «Вартові Прикарпаття». Працював над створенням охоронної фірми для працевлаштування учасників АТО. Наслідки отриманої на війні контузії спричинили важку хворобу. 26 червня 2016 року після перенесеного інсульту впав у кому. Помер у відділенні реанімації міської лікарні Стебника. Похований в с. Доброгостів У Стебнику за годину зібрали 1050 грн для лікування демобілізованого воїна // «Стебницькі Вісті», 4 серпня 2016 Відійшов у вічність учасник АТО // «Стебницькі Вісті», 16 серпня 2016 Доброгостів попрощався з Михайлом Фаримою // Дрогобицька РДА, 18 серпня 2016 .

Витишин Володимир Іванович (позивний «Добриня»), , проживав у м. Хмельницький. Волонтер-медик. Працював у зоні АТО в команді волонтерів екстреної медичної служби ASAP RESCUE («Хоттабич»), 2015 року рятував поранених в районі Донецького аеропорту, Дебальцевого, Попасної. Голова Благодійного фонду «Центр «Добриня», що належить до волонтерського руху «Хмельницький. Армія SOS». Останнім часом займався створенням центру реабілітації воїнів АТО та будівництвом центру реабілітації дітей з ДЦП в Хмельницькому. За повідомленням поліції, тіло 27-річного чоловіка, який покінчив життя самогубством, повісившись на дереві, знайшли близько 19:00 у дворі його домогосподарства в с. Карпівці (Хмельницький район). Видимих ознак насильницької смерті не виявлено, він залишив передсмертну записку. Поховання у Хмельницькому. Залишилася дружина та однорічний син Відомого волонтера знайшли повішаним біля Хмельницького // «7 днів», 22 серпня 2016 Хмельницького волонтера, який допомагав військовим, знайшли повішеним // «Є», 22 серпня 2016 . Волонтери та друзі у версію самогубства не вірять Володя "Добрыня" умер вчера в следствии удушения.

Виноградський Андрій Данилович, 51 рік, Житомир. Військовий капелан, волонтер, учасник АТО. До війни успішно займався бізнесом, грав на органі у церкві Різдва. В березні 2014 року почав возити допомогу українським військовим в захоплений Крим, згодом допомагав переселенцям, постійно їздив у зону АТО як капелан і волонтер. Нагороджений медаллю «25 років Незалежності України». Один із героїв проекту «Обличчя України» Радіо Свобода. Помер 26 серпня 2016 року через проблеми з серцево-судинною системою. Похований у Житомирі. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (УПУ №168/2017 від 28.06.2017, посмертно) Помер капелан, герой проекту Радіо Свобода «Обличчя України» .

Лепехін Андрій Олексійович (позивний «Пастир»), 51 рік, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Учасник бойових дій, доброволець. Водій 2-ї роти 5-го батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», під час дислокації підрозділу в с. Піски у 2014—2015 роках. 18 січня 2015 дістав важке поранення в Пісках. Після повернення з фронту і лікування шукав роботу в Києві, збирав документи для оформлення статусу інваліда війни. Помер ввечері в результаті зупинки серця. Похований у Кривому Розі нє боісь - пєрєльот! - кричить Пастир переляканим солдатам... Вчора, 29.08.2016, помер від зупинки серця боєць.

Герасимчук Андрій Юрійович, , 20 років, Луцьк Волинська область. Доброволець, колишній боєць роти патрульної служби міліції особливого призначення «Торнадо» (до її розформування у 2015 році). Навчався у Луцькому вищому професійному училищі №9. В 17 років став активним учасником луцького Євромайдану, потім брав участь у протестах в Києві, у складі підрозділу «Нарнія». Під час протистоянь на Майдані був двічі поранений, лікувався в Польщі. Ще будучи неповнолітнім пішов на фронт у складі «Торнадо», спочатку неофіційно, а згодом отримав статус учасника АТО. Помер від важких травм, отриманих у результаті ДТП, що сталася 23 серпня опівдні на 134-му кілометрі траси Київ — Запоріжжя поблизу повороту на село Мельники Черкаської області. Після прощання в Луцьку Андрія поховали у батьківському селищі Дубище Рожищенського району Відомо, коли на Волинь привезуть тіло Андрія Герасимчука // «ВАР», 30 серпня 2016 Тіло добровольця Андрія Герасимчука зустріли в Луцьку // «Волинські новини», 31 серпня 2016 У селищі на Волині на колінах зустрічали загиблого добровольця // «ВАР», 1 вересня 2016 .

Черновський Віталій Васильович, , Чудей Сторожинецький район Чернівецька область. Майор запасу, заступник командира протитанкового дивізіону по роботі з особовим складом 44-ї окремої артилерійської бригади (Тернопіль). У 1988—1992 роках навчався у військовому училищі. Проходив військову службу на посадах офіцерсько-командного складу в 66-й механізованій бригаді м. Чернівці. Якийсь час працював на будівництві. Мобілізований у вересні 2014 року, в подальшому підписав річний контракт. 12 серпня 2016 року, по закінченні контракту, повернувся додому. , менш ніж через місяць після повернення додому із зони АТО, помер через зупинку серця. Похований в с. Чудей поруч з могилами батьків. Залишилась донька, три сестри та четверо братів.

Троцюк Сергій Адамович, , Синове Старовижівський район Волинська область. Прапорщик, колишній військовослужбовець 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». Свого часу служив у ракетних військах. На фронт пішов добровольцем, воював півтора року, двічі був поранений та контужений, але так і не встиг оформити статус учасника бойових дій, хоч мав посвідчення інваліда війни. Вбитий . Тіло Сергія було знайдене на автобусній зупинці в селі Седлище (Старовижівський район) Волинської області. Проведеними слідчими діями та експертизою була встановлена ймовірна причина смерті: чоловік отримав травму, несумісну з життям, у ДТП, а тіло без документів підкинули на зупинку. Похований в с. Синове, біля могили батька. Залишилися мати на Старовижівщині, сестра, цивільна дружина в Харкові Вбивці замітали сліди і витягли його документи, – мати вбитого на Волині атошника // «ВАР», 17 вересня 2016 Вбивць айдарівця Сергія Троцюка не знайшли // «Gazeta.ua», 17 вересня 2016 Я призываю тех кто участвовал в этом убийстве признаться.

Гончаров Олександр Іванович, , Полтава. Старший лейтенант, демобілізований військовослужбовець 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава» 58-ї ОМПБр. Закінчив Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка. 2 квітня 2015 року був мобілізований як доброволець. Воював на Луганщині, під Горлівкою, в районі Авдіївки. На фронті переніс мікроінсульт. Демобілізований у квітні 2016, збирався знову повернутися на службу, проте не пройшов медкомісію, кардіолог направив його до шпиталю. Раптово Олександру стало погано, його забрала «швидка». Помер у полтавській лікарні через відрив тромбу. Похований на Центральному міському кладовищі Полтави на Алеї Героїв Боєць 16 батальйону з Полтави раптово помер, коли вдруге збирався на війну // «Коло», 27 вересня 2016 Боєць АТО помер від серцевого нападу в коридорі лікарні // «Gazeta.ua», 27 вересня 2016 Гончаров Олександр Іванович // Полтавська обласна рада .

Солдатов Андрій (позивний «Спец»), , Луганська область. Доброволець батальйону особливого призначення «Київ-2» (з 2015 року — 2-га рота полку поліції особливого призначення «Київ»). До війни служив в спецпідрозділі МВС. З початком бойових дій добровольцем пішов захищати Батьківщину. Служив під Волновахою, воював у Кримському на Луганщині. Помер від серцевого нападу в лікарні під Києвом (Обухівський район), де проходив лікування від важкої хвороби на нервовому підґрунті. Похований на Байковому кладовищі Києва Завтра о 10:00 біля крематорію на Байковому кладовищі збір бажаючих вшанувати світлу пам'ять покійного «Спеца» Спец. Світла пам'ять нашому бойовому побратиму.

Татарченко Руслан Вікторович, , Долина Івано-Франківська область. Демобілізований військовослужбовець батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Луганськ-1». Маючи досвід бойових дій, на фронт пішов добровольцем, пізніше потрапив у «Луганськ-1». Учасник боїв на трасі «Бахмутка» та у Станиці Луганській. Під час оборони Станиці у Руслана стався інфаркт, проходив лікування у шпиталі МВС в Києві. Після демобілізації часто відвідував своїх побратимів в зоні АТО. Помер вдома на лікарняному ліжку, після тривалої серцевої хвороби. Поховання у м. Долина На Франківщині відійшов у вічність демобілізований боєць батальйону «Луганськ-1» // «Дзеркало Коломиї», 26 вересня 2016.

Мосін Юрій Миколайович

, Ясинувата Донецька область. Волонтер. Під час Революції Гідності був волонтером медичної служби Майдану. Коли почалася війна на Сході, їздив на фронт, допомагаючи українським захисникам. Один із засновників ГО «Міжнародний альянс братської допомоги». Родина залишилася на окупованій території. Покінчив життя самогубством у Києві. 28 вересня з Юрієм попрощались на Майдані Незалежності. Похований в Києві На Майдані попрощалися з відомим волонтером // «ЛБ», 28 вересня 2016 .

Яцюк Віталій, 28 років, Білий Рукав Хмільницький район Вінницька область. Демобілізований військовослужбовець ЗСУ. Жив разом з батьком, мати живе у сусідньому селі. Призваний за мобілізацією, після року служби повернувся додому. Зі Сходу повернувся близько двох місяців тому. Як говорять близькі, весь цей час був у депресивному стані. Повісився вночі в с. Білий Рукав. Похований в рідному селі На Вінниччині голова села розповіла про «атовця», який вкоротив собі віку // «Depo.Вінниця», 27 вересня 2016 .

Посилання * Загиблі Герої серпня // Ян Осока, для «Цензор.НЕТ» * Загиблі Герої вересня // Ян Осока, для «Цензор.НЕТ»

Див. також * Бої за Авдіївку * Бої за Мар'їнку

Примітки

2016-07-09 *