Лематизована версія

слово найменший самостійний і вільно відтворюваний в мовлення відокремлено оформлений значимий одиниця мова який співвідноситися з пізнаний і вичленуваним окремий елемент дійсність предмет явище ознака процес відношення та ін. і основний функція який бути позначення знаковий репрезентація це елемент він називання вказування на він або він вираження
слово це послідовність морфема об'єднаний за граматичний правило певний мова і співвідносний з певний елемент позамовний реальність
зазвичай слово складатися із основний морфема корінь та афікс префікс суфікс та закінчення
слово сполучатися між себе формуючи інший елемент мова фраза та речення
весь слово певний мова складати вона лексика
класифікація різний підхід до вивчення слово та численний він функція в мова зумовлювати цілий низка можливий класифікація
слово класифікувати за такий критерій
за спосіб номінація розрізнятися чотири тип слово самостійний повнозначний повнозначний слово наділений самостійний номінативний функція
такий слово могти утворити окремий висловлювання і бути найбільший група слово іменник прикметник дієслово прислівник числівник
службовий слово тобто слово який не мати самостійний номінативний функція а також граматичний та фонетичний самостійність
службовий слово вживатися лише з повнозначний слово і не могти утворювати окремий висловлювання
до службовий слово відносити такий частина мова як прийменник артикль сполучник частка
займенник слово який відігравати роль замінник й позначати предмет опосередковано або відносно до мовець спираючись на мовний ситуація чи сусідній висловлювання заступник або оформляти пропозиція в цілий деякий частка займенник слово позначати предмет опосередковано або по відношення до особа мова
вони спиратися на мовний ситуація або на сусідній висловлювання виконуючи той сам сполучний функція в текст вигук граматично неоформлений слово що не вступати в синтаксичний відносини з інший слово
за фонетичний ознака наголошений одно- або двонаголосні наприклад складний слово добропорядний законнослухняний і ненаголошений енклітика і проклітика що прилягати до повнозначний слово утворюючи з він фонетичний слово
односкладовий та багатоскладовий
за морфологічний ознака змінюваний слово наприклад дієслово та незмінний прислівник
розрізняти також простий бігти похідний бігун складний водограй
за семантико-граматичний ознака слово поділятися на частина мова іменник прикметник дієслово прислівник тощо
за структурний цільність цілісний синтетичний слово та аналітичний слово
аналітичний мати смисловий частина та елемент наділений словотворчий або граматичний функція
з погляд семантика розрізняти однозначний й багатозначний полісемія абсолютний автосемантичний здатний вживатися окремо та відносний синсемантичний що вимагати доповнення
за семантичний співвідносність вирізняти антонім і синонім гіперонім і гіпонім
в історичний план виділяти архаїзм та неологізм а також питомий слово та запозичення
за сфера використання виділяти термін професіоналізм арготизм діалектизм поетизм та ін.
за словотворчий зв'язок виділятися однокореневий та різнокореневий слово
за звуковий та семантичний ознака паронім
походження слово
мова бути складний система код який сформуватися у суспільний історія
слово як елемент мова бути передусім носій певний значення
слово як знак що позначати предмет виникнути з праця з предметний дія
інакше кажучи на початковий етап розвиток мова слово мати симпрактичний характер
спочатку слово отримувати свій значення тільки з ситуація конкретний практичний діяльність
весь подальший історія мова бути історія емансипація слово від практика виділення мовлення як самостійний діяльність що наповнювати мова та вона елемент слово
спостереження над розвиток дитина давати додатковий факт який дозволяти вважати що слово народжуватися з контекст поступово виділятися з практика ставати самостійний знак що позначати предмет дія чи якість а потім і ставлення і до це момент відноситися сучасний народження диференційований слово як елемент складний система код мова
функція слово
основний функція слово бути він позначальний референтний функція
слово позначати предмет дія якість чи відношення
у психологія такий функція прийняти називати предметний віднесеність
слово подвоювати світ і дозволяти людина подумки оперувати з предмет
людина могти довільно викликати різний образ незалежно від вони реальний наявність і такий чин могти довільно керувати це другий світ
народжуватися вольовий дія регулювальний функція мовлення людина
слово і смисловий поле
слово бути не тільки ярлик що позначати окремий предмет дія чи якість
семантичний структура слово набагато складніший
багато слово мати не один а декілька значення
явище багатозначність слово широкий і точний предметний віднесеність чи найближчий значення слово бути по суть вибір потрібний значення з низка можливий
частіше за все це уточнення значення слово чи він вибір здійснюватися семантичний маркер який уточнювати значення слово і відділяти він від інший можливий значення
як правило цей функція визначатися певний ситуація чи контекст а іноді той тон який це слово вимовлятися
факт багатозначність слово не вичерпуватися тільки явище полісемія слово
найістотніший бути той що поряд з прямий референтний денотативний значення слово ще бути асоціативний значення
такий чин слово ставати центр для цілий сітка образ який мовець чи слухач затримувати щоб вибрати потрібний значення
категорійний значення слово
найбільш суттєвий роль відігравати важливий функція слово який Л. С. Виготський назвати власний значення і який можна позначити термін О. Р. Лурія категорійний чи поняттєвий значення
під значення слово який виходити за межа предметний віднесеність ми розуміти здатність слово не тільки викликати асоціація але й аналізувати предмет проникати глибший у властивість предмет абстрагувати й узагальнювати вони ознака
слово не тільки замінювати предмет але й аналізувати він вводити він у система складний зв'язок і відношення
функція абстрагування узагальнення й аналіз і називати категорійний значення
наприклад слово годинник не просто позначати певний предмет воно вказувати на той що предмет мати функція вимірювання час в година це аналізуючий функція слово
годинник бувати круглий квадратний жіночий золотий
отже це функція узагальнення
слово також не тільки позначати предмет але й виконувати функція аналіз предмет передавати досвід який сформуватися в процес історичний розвиток покоління
слово бути система код який забезпечувати переведення пізнання людина у новий вимір дозволяти здійснити стрибок від почуттєвий до раціональний
значення слово і він сенс
поряд з поняття значення застосовуватися поняття смисл який відігравати важливий роль для аналіз проблема мова й свідомість
для класичний лінгвістика значення і смисл бути майже синонім і як правило застосовуватися однозначно
під значення О. Р. Лурія розумітися система зв'язок що об'єктивно сформуватися в процес історія
засвоюючи значення слово ми засвоювати загальнолюдський досвід відображаючи об'єктивний світ
значення це стійкий система узагальнення що стояти за слово однаковий для весь людина причому цей система могти мати тільки різний глибина різний узагальненість але вона обов'язково зберігати незмінний ядро певний набір зв'язок
під смисл розумітися індивідуальний значення слово виділений з цей об'єктивний система зв'язок воно складатися з той зв'язок який мати відношення до певний момент певний ситуація
той якщо значення слово бути об'єктивний відображення система зв'язок і відношення то смисл це привнесення суб'єктивний аспект значення відповідно до конкретний момент і ситуація
наприклад вугілля значення чорний предмет що походити з дерево смисл для господар паливо для вчений предмет дослідження тощо
отже якщо референтний значення бути основний елемент мова то соціально-комунікативний значення або смисл бути основний одиниця комунікація
в онтогенез спостерігатися глибокий психологічний зміна значення слово зміна він системний будова тобто за значення слово на кожний етап стояти різний психологічний процес
наш свідомість змінювати свій смисловий і системний будова
на ранній етап розвиток дитина свідомість мати афективний характер вона афективно відображати світ
на наступний етап свідомість відображати світ вже за допомога слово діяльний характер
тільки на завершальний етап свідомість набувати абстрактний вербально-логічний характер
частотність слово частотність слово бути один з показник функціонування слово в мовлення
частотність конкретний слово залежати від семантика граматичний властивість від зміст текст а також соціальний і професійний статус мовець
частотність слово нерівномірний і в будь-який мова 1000 найуживаніший слово утворювати близько 85% текст
частотність зростати коли вдаватися до використання слово у переносний значення особливо в напівслужбовий функція
слово з відносно високий частотність вживання у певний автор або в певний текст називати ключовий слово
слово-свідок це слово притаманний тільки для певний історичний період
дослідження слово на думка мовознавець поняття слово стихійно присутній у свідомість носій мова
перший текст мовознавчий характер бути список слово знайдений на глиняний табличка давній шумер та Аккада
на ранній етап розвиток мовознавство вже існувати поділ слово на план вираження фонетичний і граматичний структура та план зміст лексичний і граматичний значення
протягом тривалий час мовознавець надавати перевага вивчення то план зміст то план вираження
давньоіндійський мовознавець панін цікавитися насамперед питання будова слово
натомість для давньогрецький філософ такий як Платон та Арістотель головний сфера вивчення бути семантика слово взаємодія між предмет що позначатися слово та ідея про він
олександрійський граматика а також римський вчений-енциклопедист Марк Теренцій Варрон займатися морфологічний проблема слово
Діонісій Фракійський визначати слово як найменший частина зв'язний мовлення
у час середньовіччя в Європа досліджуватися насамперед семантичний аспект слово відносини слово річ й поняття
тоді як для арабський граматист найбільший інтерес становити морфологічний структура
французький граматика Пор-Рояля визначати слово як ряд окремий звук з який людина складати знак для позначення свій думка
французький граматика той час виділяти формально-звуковий та значеннєвий сторона слово
у XIX століття мовознавець займатися переважно семантичний сторона слово
великий значення мати ідея Вільгельм фон Гумбольдт та Олександр Потебня про внутрішній форма слово
семантичний процес в слово детально досліджувати Герман Пауль Мішель Бреаль Михайло Михайлович Покровський
розвиватися також теорія граматичний форма слово що завдяки Гумбольдт стати основа для типологічний класифікація мова
морфологія слово досліджувати Олександр Потебня та Пилип Фортунатов
вони належати поділ слово на самостійний і службовий
французький мовознавець Антуан Мейє виділяти три ознака слово за він дефініція слово це зв'язок певний значення з певний сукупність звук здатний до певний граматичний вживання
сьогодні переважати системний підхід до вивчення поняття слово який передбачати багатовекторний аналіз це поняття
слово досліджуватися як одиниця мовлення аналізуватися критерій він виділення вивчатися він змістовий сторона та він функціонування в текст
примітка
диво також слово як жанр давній український література мовлення словотвір словозміна
література Пешковский А. М. Понятие отдельного слово в его кн. Сборник стаття
методика родного языка лингвистика стилистика поэтика л м 1925 Калинович М. Я. поняття окремий слово
мовознавство 1935 6 Rosetti A Le mot esquisse d'une théorie générale Cph 1947 Морфологическая структура слово в языках различных типов
м
Ленинград 1963 Martinet а Le mot в кн. Problèmes du langage P 1966 Kramsky J The word as a linguistic unit
The Hague Paris 1969 Будагов Р. А. История слов в истории общества м 1971 Juilland A Roceric A The linguistic concept of word
Analytic bibliography
The Hague Paris 1972 Шмелев Д. Н. Проблемы семантического анализа лексика
м 1973 Уфимцева А. А. Типы словесных знаков
м 1974 Медникова Э. М. Значение слово и методы его описания м 1974 Верещагин Е. М. Костомаров В. Г. Лингвострановедческая теория слово м 1980 вихованець І. Р. частина мова в семантико-граматичний аспект
К 1988 Карпенко Ю. О. вступ до мовознавство
К
о 1991 Грищенко А. П. та ін.
сучасний український літературний мова
К 1997
стаття слово в енциклопедія український мова Київ український енциклопедія 2000
основа мовленнєвий діяльність
автор А. П. Загнітко І. Р. Домрачева
навчальний посібник для студент денний безвідривний та очно-заочний прискорений форма навчання спеціальність 2001
Донецьк український культурологічний центр 2001
56 с
ISBN 966-7517-14-4
посилання