Токенізована версія

Ярослав Володимирович 983 987 17 20 лютого 1054 київський князь із династії Рюриковичів
Великий князь київський 1015–1018 1019–1054
Князь ростовський 988–1010 і новгородський 1010–1034
Другий син київського князя Володимира Святославича від полоцької князівни Рогніди
988 року за наказом батька став намісником у Ростові
Був одружений з Інгігердою шведською принцесою
Після смерті старшого брата Вишеслава переведений до Новгорода
1014 року намагався унезалежнитися від Києва відмовився виплачувати батькові данину Володимир готував похід на Новгород але 15 липня 1015 року помер
Взяв участь у міжусобній боротьбі за владу з братами в якій загинули Борис Гліб і Святослав
1019 року переміг київського князя Святополка на Альті
1026 року уклав угоду із братом Мстиславом поділивши Руську землю по Дніпру отримав Київ з Правобережжям а Мстислав Чернігів з Лівобережжям
Після смерті Мстислава 1036 став одноосібним володарем Русі
Доклав багато зусиль до зміцнення держави
1036 року розбив і назавжди відкинув від Києва печенігів
На початку 1030-х років відвоював у Польщі червенські міста і Белзьку волость
Здійснив успішні походи проти ятвягів і литовців
Розширив межі середньовічного Києва спорудивши місто Ярослава окрасою якого стали Золоті ворота та Софійський собор 1054
Започаткував укладання першого літописного зводу 1037 1039 років та першого писаного зводу законів Руської правди
Мав велику родину уклав шлюбні відносини з багатьма європейськими правителями
За численні реформи та досягнення що мали позитивний вплив на розвиток Русі отримав прізвисько Ярослав Мудрий
Помер у Вишгороді похований у Софійському соборі
У православній церкві прославлений як благовірний тобто православний святий з монархів
Хрещене ім'я Георгій Юрій також Ярослав-Юрій Володимирович
У західній традиції Ярослав І
Біографія
Рік народження Володимир Святославович та Ярослав Володимирович У Повісті минулих літ у статті за 980 рік є запис про шлюб Володимира і Рогніди після чого перераховуються 4 сини від цього шлюбу Ізяслав Мстислав Ярослав і Всеволод
У записі про смерть Ярослава на 1054 є Житъ же всѣхъ лѣтъ Ӕрославъ 70 и 6
У давньоруській традиції це означало 75 років оскільки вік рахувався неповними роками
Враховуючи це можна сказати що Ярослав прожив 75 років і помер на 76-му році життя а 1054-75 979
Тобто Ярослав народився 978 чи 979 року хоча у літописі у статті на 1016 сказано Бѣ же тогда Ӕрославъ лѣт̑ 28
Якщо описані події є осінню 1015 за вересневим початком року а Ярославу були ці ж 27-28 років то він міг народитися лише у 987–988 що малоймовірно однак зважати треба і на дати народження його дітей Анна Ярославна народилася близько 1032 коли її батькові було з 55 років а Ігор Ярославич взагалі близько 1037 у 60-річного батька
А такий вік у середньовіччі вже був старечим не те щоб у такого чоловіка ще могли народитися діти
Василь Татищев з недовірою ставився до звісток літописів про шлюб Володимира
Згідно з історіографом Ярослав народився у 978 році
Таким чином Татищев дійшов висновку що шлюб Володимира і Рогніди мав би бути укладеним у 975 або 976 році
Саме тому як вважав Татищев і була війна Володимира з легітимними синами Святослава
Судячи з усього твердження про 76-річний вік Ярослава з'явилося щоб представити його старшим від Святополка
Таким чином його право на Київський стіл мало б виглядати цілком законно
Але існують точні свідчення на користь старшинства саме останнього
Чимало науковців сумнівалися у твердженні ПВЛ нібито Ярослав у 1054 мав 76 років
Пізніші списки Никонівський Воскресенський свідчать що Ярослав помер уже в 66 або 67 років
Що й не дивно ці свідчення були вирахувані на основі інших літописних звісток про 28-річний вік князя у 1015
Додаткові свідчення про вік Ярослава представляють антропологічні дослідження його скелета
У 1939–1940 Саркофаг Ярослава Мудрого розкривали для проведення експертизи скелета князя
Виявили його зріст на момент смерті 172 176 см а варто припустити що в молодості він був ще вищим
Виявили перелом кісток а також спадкову хворобу Пертеса
Але окрім іншого вдалося визначити ще й вік князя на час його смерті 65 70 років
Пізніші літописи серед яких були Тверські та Густинські свідчили що до 2 років княжич не міг ходити а зцілення відбулося незадовго до хрещення
На основі цих свідчень а також антропологічних досліджень скелета Ярослава Дмитро Рохлін вирішив датувати його народження 986 роком
Найранішою датою зважаючи на саме 70-річний вік Ярослава при смерті можна було б назвати 21 лютого 983 року
Зважаючи на те що Ярослав був одним із 5 найстарших синів Володимира Вишеслав Ізяслав Стополк сам Ярослав Мстислав Хоробрий а корінь Яро означав весну можна припустити що Ярослав народився навесні 983 і помер у віці 70 майже 71 років
Князювання Наприкінці правління Володимира Великого Ярослав відмовився сплачувати щорічну данину Києву що становила 2000 гривень і виступив проти свого батька походом
Під час приготування до походу Володимир помер
Після смерті свого батька Володимира найняв 1000 варягів відповідно до Леонтія Войтовича значну частину їх складали вояки норвезького ярла Свейна Хладаярла і 26 листопада день св. Георгія 1015 року Ярослав Мудрий у жорстокій боротьбі за київський престол розбив війська Святополка біля Любеча і посів київський великокняжий престол але 1018 року під натиском польських військ короля Болеслава І яких взяв собі на допомогу Святополк мусив покинути Київ і утік до Новгорода
Після остаточної перемоги в битві над річкою Альтою 1019 року Ярослав Мудрий став київським Великим князем
Прагнучи об'єднати всі руські землі під своєю владою Ярослав Володимирович вів боротьбу проти свого брата тмутороканського князя Мстислава Володимировича
Після битви яку Ярослав програв під Лиственом біля Чернігова 1024 року
Ярослав мусив відступити Мстиславові Чернігівщину і всі землі на схід від Дніпра крім Переяславщини
Згодом після укладеного 1026 року у Городку під Києвом миру почалося порозуміння і співпраця між братами
Ярослав Мудрий допомагав Мстиславові у боротьбі з касогами і ясами у 1029 році поширивши свої володіння до Кавказьких гір а Мстислав у скріпленні й поширенні держави Ярослава Мудрого на захід від Дніпра
1030 року на півночі Ярослав зайняв землі між Чудським озером і Балтикою і там заснував місто Юріїв нині Тарту у 1030 1031 роках війська Ярослава і Мстислава у ході так званого польського походу відвоювали Червенські городи які 1018 року захопив Болеслав І. Тоді ж Ярослав здобув від королівства Польського смугу землі між ріками Сяном і Бугом
За відомостями що містяться у Повісті минулих літ він в 1030 році відвоював місто Белз а в 1031 заклав місто свого імені Ярослав
Полонених під час походу ляхів у якості щиту від кочівників було поселено у Пороссі
Після смерті Мстислава у 1036 році Ярослав об'єднав під своєю владою лівобережні землі ставши єдиним володарем могутньої Київської держави окрім Полоцького князівства яке виділено Володимиром Святим в уділ роду Ізяслава
1036 року за літописом Ярослав Мудрий розгромив біля Києва печенігів і нібито за літописом на місці перемоги над ними почав будувати у 1037 році Софійський собор
Хоча останні дослідження Софії Київської спростували це твердження літопису
За аналізом графіті а також за іноземними писемними пам'ятками насамперед німецькими Хроніка Тітмара Мерзебурзького Собор святої Софії був закладений раніше
У 1038–1042 роках Ярослав вів успішні походи проти литовських племен ятвягів проти Мазовії проти прибалтицько-фінських племен ямь і чудь
1043 року він підготував під проводом свого сина Володимира і воєводи Вишати похід на Візантію який закінчився поразкою багато воїнів потрапило в полон чи загинуло
Щоб охороняти свою державу проти нападів кочовиків Ярослав укріплював південний кордон будуючи міста над ріками Россю і Трубежем Корсунь Канів Переяслав та посилюючи посульську фортифікаційну лінію над Сулою Лубни Лукомль Воїнь
Під час його правління Київська Русь перетворилася на могутню європейську державу
Завершено розпочате Володимиром Великим розширення меж столиці Русі Києва насипано нові оборонні вали були ще за Володимира за одним з них прокладено сучасну вулицю Ярославів Вал а Ярослав поставив на них лише заборола
Збудовано Золоті ворота Лядську браму Жидівські ворота Георгіївський та Ірининський собори Софійський собор в якому згодом поховали в саркофазі Ярослава Мудрого та його дружину Ірину Інгігерду 1001–1050
Це був акт порушення задуму собору
Створив бібліотеку Софійського собору
За часів його правління засновано міста Корсунь Гюргів нині Біла Церква розбудовано Чернігів Переяслав Володимир-Волинський Турів встановлено династичні зв'язки з королівськими дворами Швеції Норвегії та Франції
Продовжувалося карбування срібних монет
Останні роки життя Ярослав провів у Вишгороді
По смерті Ярослава Мудрого залишилися п'ять синів між якими розгорнулась боротьба за владу
Цей період відомий в історіографії як Тріумвірат Ярославичів з якого почався розпад Київської Русі і через півтора століття вона фактично перестала існувати як єдина держава
Досягнення й значення діяльності Для скріплення влади в державі та впорядкування правових та соціальних відносин громадян за князювання Ярослава Мудрого було укладено збірник законів так звану Правду Ярослава що становить найдавнішу частину законів руського права Руської Правди
За Ярослава Мудрого поширилося і зміцніло християнство в Київській Русі а також оформилася організаційна структура й церковна ієрархія 1039 документально стверджено існування Київської митрополії що перебувала в юрисдикції константинопольського патріарха
Ярослав узгодив церковний устав яким визначалися права церкви і духівництва
Крім призначення митрополитів на київську катедру Церква Київської Русі користувалася автономією включно з тим що 1051 з ініціативи Ярослава собор місцевих єпископів обрав русина Іларіона митрополитом київським
За цього часу засновано також перші монастирі на Русі св. Юрія св. Ірини і славний Києво-Печерський 1051 р. які стали важливими культурними осередками в яких писалися літописи були школи іконописання
За Ярослава Мудрого сталася і національна еволюція в Київській державі варязький вплив залишився тільки в колі військової дружини а державні діячі рекрутувалися здебільшого з місцевих людей серед яких були Вишата Іван Творимирич Костянтин син Добрині та інші
Ярослав Мудрий був високоосвіченою людиною він дбав про освіту і культуру свого народу заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку
За його ініціативою почалася в Києві праця над перекладами грецьких та інших книг на церковнослов'янську мову переписано багато книг був укладений літописний звід
Київська Русь за Ярослава Мудрого була великою і могутньою державою Європи досягнувши на ті часи найвищого розвитку
Щоб зберегти цілісність своєї держави а заразом забезпечити права своїх синів Ярослав встановив систему наслідування сеньйорату згідно з яким старший брат Ізяслав дістав великокняжий престол у Києві Святослав Чернігівщину Муром і Тмуторокань Всеволод Переяславщину Суздаль і Ростовщину Ігор Володимир Волинський В'ячеслав Смоленщину
Сім'я
Софійському соборі
Батько Володимир Святославич великий князь київський
Матір Рогніда Брати і сестри 1-ша дружина Анна Ілля 1020 князь новгородський
2-а дружина Інгігерда донька шведського короля Улофа III Шетконунга
Володимир Ярославич 1020 1052 можливо був одружений з Одою дочкою графа Леопольда зі Штаде біля Бремену Ізяслав Ярославович 1024 1078 в 1040 був одружений з Ґертрудою дочкою польського князя Мешка II Святослав Ярославич 1027 1076 був одружений з Одою внучкою цісаря Генріха II Всеволод Ярославич 1030 1093 улюблений син Ярослава в 1046 був одружений з Марією дочкою імператора Костянтина Мономаха від шлюбу народився Володимир Мономах Ігор Ярославич 1060 чоловік німецької принцеси Кунігунди графині Орламіндської
В'ячеслав Ярославич 1034 1057 був одружений з Одою Штаденською
Єлисавета Ярославна Еллісіф 1076 королева Норвегії дружина короля Гаральда III Суворого потім дружина короля Данії Свейна II Данського Анастасія Ярославна Аґмунда 1097 королева Угорщини дружина короля Андраша І Анна Ярославна 1032 після 1075 королева Франції дружина короля Генріха І.
Агата Київська дружина англійського короля Едварда Вигнанця ймовірно дочка Ярослава
При дворі Ярослава Мудрого знаходили притулок колишні монархи норвезький Олаф II Святий англійський Едмунд Залізний Бік та його син Едвард Вигнанець
Ярослав Мудрий був у союзі з германськими цісарями Генріхом II Конрадом II і Генріхом III
Через те що діти Ярослава були одружені з багатьма правителями європейських країн його назвали тестем Європи
За деякими даними перший герцог Бурбонський Людовік I був прямим нащадком Анни Ярославни у восьмому поколінні та Ярослава Мудрого у дев'ятому
Король Франції та Наварри Генріх IV був нащадком згаданого Людовіка I відповідно тут також є гени Ярослава
Шотландські й англійські Стюарти теж були нащадками Ярослава
Самодержець Росії Микола II є нащадком Ярослава Мудрого у двадцять восьмому поколінні
Родовід
Зовнішність Ярослав Мудрий був людиною достатньо високою на зріст 173 176 см із середнім видовженим обличчям різко випнутим носом дещо хвилястої форми та з тонко окресленими відносно неширокими вилицями
Жодного його прижиттєвого зображення не збереглося окрім того що відбито на княжій печатці де Ярослав Володимирович постає з довгими густими вусами за формою тотожними навіть до т з угорських які зазвичай розправлені в різні боки
З оглядкою саме на це князя було зображено на двогривенних банкнотах першого 1992 р. і другого 1995 р. покоління з вусами але безбородого
Проте вже на банкнотах третього 2004 р. покоління а також на металевих гривнях зразка 2018 року Ярослава Мудрого так само як і Володимира Великого було чомусь зображено з бородою згідно з російською традицією двогривенній банкноті зразка 1992 р.
Зовнішність Ярослава Володимировича вражає пише Л. Р. Прозоров у монографії присвяченій зовнішності Святослава Ігорьовича та інших руських князів
На печатці ми бачимо вигляд що сильно відрізняється від реконструкції Герасимова перед нами типовий європейський лицар X XI ст. в конічному шоломі з наносником з-під якого стирчать в сторони довгі вуса
Бороди немає волосся також не видно з-під шолома
Історик Олександр Алфьоров вважає трансформацію портрета князя типовим проявом війни образів змаганням за свідомість громадян України нащадків князя Ярослава
За життя Ярослава називали Кульгавим або Хромцем згідно з літописами
Є дані що князь мав фізичну ваду кульгав на праву ногу
Права нога Ярослава була довшою за ліву через пошкодження тазостегнового та колінного суглобів унаслідок спадкової хвороби Пертеса та пізнішого поранення
В Іпатіївському літописі РІК 6524 1016 у розповіді про війну Ярослава із Святополком читаємо
Саркофаг Ярослава Мудрого
Софійському соборі У вересні 2009 року українські науковці почали дослідження останків київського князя Ярослава Мудрого які як були впевнені дослідники лежать в саркофазі Софійського собору в Києві
Стояло завдання визначити як виглядав князь на які хвороби хворів скільки років прожив від чого помер
Однак науковці прийшли до абсолютно непередбачуваних висновків
Науковці встановили що за останні сто років саркофаг відкривали тричі
У 1936 році знайшли купу перемішаних кісток і визначили що там знаходяться два кістяки чоловічий жіночий і кілька кісточок дитини
У 1939 останки вивезли в Ленінградський інститут антропології для дослідження
А вже у 1964-му ковчег повернули на місце в саркофаг
Але з Ленінграда останки повернулися ще в 1940 році і зберігалися у фондах
А коли відкрили саркофаг 2009 року то виявили тільки один скелет і були впевнені що це Ярослав Мудрий
Насправді то був жіночий скелет
Надалі керувала організаційною і пошуковою роботою з пошуку таємничо зниклих останків Ярослава Мудрого Неля Куковальська
Версія про Інгігерду Дослідження кісток з саркофагу Ярослава Мудрого Після томографічних антропологічних рентгеноскопічних досліджень з'ясувалося що в саркофазі останки жінки
На основі сучасних методів вдалося визначити що незнайомка з саркофагу має антропологічні характеристики скандинавського типу
Науковці припустили що скелет зі Софії Київської належить дружині Ярослава Інгігерді у хрещенні Ірині
За літописами Інгігерда померла в 1050 році у віці близько 50 років що відповідає орієнтовному вікові жінки чиї кістки виявили в саркофазі
По-друге кістки черепа підтверджують що скелет належить до скандинавського типу а Інгігерда була дочкою шведського короля
По-третє офіційно вважається що дружина Ярослава похована в Софійському соборі в Новгороді де її мощі шануються як святі
Але при цьому існує паралельна версія що вона покоїться в Софії Київській
Є ще один чинник
Відомий ленінградський антрополог Вольф Гінзбург під керівництвом якого проводилося дослідження обох скелетів у 1939 році тоді ж домігся дозволу проводити дослідження останків які нібито належать Інгігерді у Новгороді
За його звітом новгородське поховання теж належить до XI століття також переважає скандинавська расова відмінність а череп схожий на той що в похованні у Києві але та жінка померла більш молодою в 30 35 років
Версія про дружину Ганну На думку професора-антрополога Сергія Сегеди який входить до складу комісії з вивчення останків останки з Новгорода могли належати дружині Ярослава Ганні але точно стверджувати не можна
За деякими літописними джерелами це перша дружина Ярослава
Про неї мало що відомо набагато більше інформації про другу дружину Інгігерду
Версія про діаспору За однією з версій мощі Ярослава зникли між 1940 і 2009 роком
Ймовірно що у 1943 році мощі Ярослава вивезено за кордон і нині вони зберігаються в українській діаспорі Українська православна церква США
Радіовуглецева експертиза кістяка з гробниці Ярослава Мудрого У грудні 2010 року була проведена радіовуглецева експертиза кістяка із саркофагу Ярослава Мудрого який як вважалось належав його дружині Інгігерді
Для експертизи було взято два зразки з верхньої та нижньої частини скелету
У своєму звіті Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України прийшов до висновку що дані зразки належать різним людям оскільки радіовуглецевий вік зразків відрізняється на 1580 років
Зразок верхньої частини скелета має вік приблизно 2410 років що відповідає скіфському періоду історії України а зразок нижньої частини скелету має вік 830 років і належить до 12-13 століть
Вшанування пам'яті На його честь названі міста Ярослав нині Польща та Ярославль Росія
1838 року у Києві на його честь названо вулицю 1955 провулок
2007 року у Харкові на його честь названий майдан
Ім'я Ярослава Мудрого присвоєне Національному юридичному університету
Вулиці на його честь у містах Дніпро Львів Харків Черкаси Біла Церква Васильків Вінниця Мостиська Борщів Тлумач Кам'янка-Бузька Лубни Коростень Херсон
Пам'ятники Ярославу Мудрому встановлені у Києві Харкові Полтаві Білій Церкві
Портрет Ярослава Мудрого зображено на банкноті та монеті номіналом 2 гривні на пам'ятній срібній монеті номіналом 10 гривень та на банкноті номіналом в 1000 російських рублів
Указом Президента України від 23 серпня 1995 року для нагородження громадян за видатні особисті заслуги перед українською державою в галузі державного будівництва зміцнення міжнародного авторитету України розвитку економіки науки освіти культури мистецтва охорони здоров'я за благодійну гуманістичну та громадську діяльність засновано Орден князя Ярослава Мудрого І ІІ III IV і V ступеня
Ярослав Мудрий посів перше місце за результатами відкритого телефонного голосування в телепроєкті каналу Інтер Великі українці що проводилося з 16 листопада 2007 до 16 травня 2008 року
1838 року у Києві на його честь названо вулицю 1955 провулок
Канонізація
Благовірного князя Ярослава Мудрого стали шанувати на Русі відразу після смерті
Перша згадка про це є в Діяннях архієпископів Гамбурзької церкви які датуються 1075 роком де сучасник Великого князя хронограф Адам Бременський називає Ярослава Володимировича святим
УПЦ КП ПЦУ Помісний Собор 11 липня 2008 року Української православної церкви Київського патріархату у зв'язку з 1020-літтям Хрещення Київської Руси-України благословив приєднати великого князя Київського Ярослава Мудрого до сонму святих для загального церковного шанування і занести його ім'я у православний церковний календар в лику благовірний князь
Чесні останки благовірного князя Ярослава вважати святими мощами віддавати їм належне шанування
Благословити будівництво храмів на честь благовірного великого князя Київського Ярослава Мудрого
Пам'ять благовірного великого князя Київського Ярослава Мудрого святкувати 4 березня 20 лютого в день його упокоєння
21 лютого 2016 року престол Теплої Софії було вирішено освятити на честь бл. кн. Ярослава Мудрого який найбільше потрудився у будівництві святині
У п'ятницю 4 березня 2016 р. в Малій Теплій Софії колишній трапезній церкві Софійського монастиря відбулося урочисте богослужіння яке очолив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет з нагоди вшанування пам'яті святого бл. кн. Ярослава Мудрого
12 травня 2018 року на священному Синоді УПЦ КП було ухвалено передати у Видавничий відділ для публікації службу благовірному князю Київському Ярославу Мудрому у святому Хрещенні Георгію
РПЦ Ще в 1992 році видання Полный православный богословский энциклопедический словарь називало Ярослава Мудрого святим пам'ять якого 28 лютого
Було багато богословських праць в яких також Ярослав Мудрий названий святим навіть ікони в них були вміщені
Богослов прот
Георгій Коваленко вважає що Ярослав Мудрий це визначна постать і просвітитель Русі
Його він порівняв з премудрим Соломоном який збудував також величний храм Софію Київську
Фактично християнство почало становитись при Володимирі та довершилось при Ярославі
Комісія з канонізації УПЦ МП дослідивши всі факти прийшла до висновку що Ярослав Мудрий шанувався святим у домонгольський період
У більш пізні століття його шанування було поширене на місцевому рівні
А коли вже стали формуватися календарі і святці в тому вигляді в якому ми їх маємо зараз то його ім'я не було згадано
Швидше за все укладачі або просто не звернули уваги на цього святого або принципи закладені у формування календарів не враховували київської традиції
Розглянувши всі матеріали свідчення 9 травня 2004 року Священний Синод УПЦ Московського патріархату у зв'язку з 950-ю річницею з дня смерті благословив не канонізувати а відновити його прославлення і занести в календар 4 березня 20 лютого за старим стилем день його пам'яті через те що припинялося не шанування а офіційне прославляння
Ім'я благовірного великого князя Ярослава було внесено в календар Російської Православної Церкви з благословення Патріарха Московського і всієї Русі Алексія II 8 грудня 2005
При цьому було підтверджено що згідно із традицією що склалася він вшановується як небесний покровитель державних діячів юристів прокурорів будівничих храмів бібліотекарів наукових працівників вчителів та студентів
У 2014 році з благословення Патріарха Московського і всієї Русі Кирила під головуванням митрополита Калузького і Боровського Климента заснована комісія зі складання місяцеслова РПЦ
При дослідженні святців було встановлено що ряд широко шанованих в тому числі з давніх-давен у Російській православній церкві святих ще не отримав загальноцерковного прославлення
До таких належав і святий благовірний князь Ярослав Мудрий
Синодальна комісія з канонізації святих вивчивши житіє святого Ярослава Мудрого та ін. подвижників благочестя направила у Священний Синод пропозицію про їх загальноцерковне прославлення
Священний Синод розглянувши у своєму засіданні від 24 грудня 2015 р. журнал 95 представлені матеріали визначив включити в пропоновану на твердження Архієрейського Собору порядку денного Собору питання про загальноцерковне прославляння св. бл. кн. Ярослава Мудрого та ін. святих
З урахуванням викладеного заслухавши доповідь єпископа Троїцького Панкратія голови Синодальної комісії з канонізації святих Архієрейський Собор який зібрався 2–3 лютого 2016 р. визначив благословити загальноцерковне шанування князя Ярослава Мудрого та інших святих включивши їхні імена до місяцеслова Російської православної церкви
Пам'ять св. бл. князя Ярослава Мудрого Архієрейський Собор визначив святкувати 5 березня за н. ст. 20 лютого за ст. ст. а у високосний рік 4 березня за н. ст.
Мощі Мощі князя що мали бути в саркофазі в Софії Київській були вилучені і описані в 1930-х рр.
Їхня доля дотепер не вирішена
Образ у мистецтві
У середньовічній літературі Ярослав традиційний персонаж літературних творів агіографічного жанру Житіє Бориса і Гліба
Сам факт убивства служить для древніх літописців улюбленою темою для окремих сказань
Всього Сказання про Бориса і Гліба збереглося більш ніж в 170-й списках з яких найстаріші і найповніші приписуються літописцю Нестору і чорноризцю Якову Мнихові
Там йдеться наприклад що після смерті Володимира владу в Києві захопив пасинок Володимира Святополк
Побоюючись суперництва рідних дітей великого князя Бориса Гліба та інших Святополк насамперед підіслав убивць до перших претендентів на стіл у Києві Борису і Глібу
Гонець посланий від Ярослава передає Глібу звістку про смерть батька і вбивство брата Бориса
І ось засмучений скорботою князь Гліб пливе по річці в човні і його оточують його вороги
Він зрозумів що це кінець і промовив смиренним голосом Раз вже почали приступивши здійсніть те на що послані
А сестра Ярослава Предслава попереджає що їх брат Святополк збирається усунути і його
Також Ярослав згадується в Слові про Закон і Благодать митрополита Іларіона і в Пам'яті і Похвалі князю Руському Володимиру Якова Мниха
Оскільки Ярослав був одружений з Інгігердою дочкою шведського короля Улофа Шетконунга і влаштовував династичні шлюби своїх дочок у тому числі Єлизавети Еллісів з королем Норвегії Гаральдом Суворим він сам і його ім'я неодноразово згадуються в скандинавських сагах де він фігурує під ім'ям Яріслейва конунга Гольмґарда тобто Новгорода
У 1834 році професор Санкт-Петербурзького університету Сенковський переклавши російською мовою Сагу про Еймунд виявляє там що варяг Еймунд разом з дружиною був найнятий Ярославом Мудрим
У сазі розповідається як конунг Яріслейф Ярослав б'ється з конунгом Буріслейфом Борисом причому в сазі Бурислейфа позбавляють життя варяги за розпорядженням Яріслейфа
Потім деякі дослідники на підставі саги про Еймунда підтримали гіпотезу що смерть Бориса справа рук варягів надісланих Ярославом Мудрим в 1017 році враховуючи те що за літописами Ярослав і Брячислав і Мстислав відмовилися визнати Святополка законним князем у Києві
Однак гіпотеза Сенковського заснована виключно на даних Саги про Еймунда активним прихильником якої в даний час є історик-джерелознавець І. М. Данилевський доводить можливу причетність Ярослава тільки до вбивства Бориса Буріцлейва але ніяк не Гліба який в сазі не згадується зовсім
Водночас відомо що після смерті князя Володимира лише два брати Борис і Гліб заявили про свою вірність новому київському князю і зобов'язалися шанувати його як батька свого і для Святополка досить дивним було б вбивати своїх союзників
До теперішнього часу ця гіпотеза має як своїх прихильників так і супротивників
Також історики починаючи з С. М. Соловйова припускають що повість про смерть Бориса і Гліба явно вставлена в Повість временних літ пізніше інакше літописець не став би знову повторювати про початок князювання Святополка в Києві
Примітки
Література Котляр М. Ф. Ярослав Мудрий Ярослав-Георгій Володимирович Котляр М. Ф. Ярослав Володимирович Мудрий Ярослав Мудрий Історія війн і збройних конфліктів в Україні Енциклопедичний довідник Авт -упор О. І. Гуржій та ін.
К Видавництво гуманітарної літератури 2004
С 509
Грушевський М. Ярослав Історія України-Руси
Том II XI XIII вік
Львів 1905 Полонська-Василенко Н. Київ часів Володимира Великого
Прага 1944 Кравчук П. П. Становлення інституту позбавлення волі в Давньоруській державі іст. -прав нарис Павло Кравчук
Запоріжжя 2009
28 с. Історія України в особах IX XVIII ст. К Україна 1993
396 с. Войтович Л. Гольмґард де правили руські князі Святослав Ігоревич Володимир Святославич та Ярослав Володимирович
Український історичний журнал
К 2015
3 522 за травень-червень
С 37 55
ISSN 0130-5247 Костомаров Н. Ярослав Мудрый
Русская история в жизнеописаниях ея важнейших деятелей
Петербург 1874 1876 Каргер М. Портреты Ярослава и его семьи в киевской св. Софии Ученые записки ЛГУ ч. 20 1960 Пашуто В. Внешняя политика Древней Руси
Москва 1968
Тороп В. Ярослав Мудрый
Быково МО О Императорское Русское историческое общество 2012
784 с
Начало княжения Ярослава в Киеве Київ 1893
Летопись Нестора со включением поучения Владимира Мономаха 1893
С 64–76 Київ Тип
Глазунова
Собирание русских земель Ярославом Мудрым Київ 1913
Детская энциклопедия 1913
Т 8 Київ Тип т-ва И. Д. Сытина
Правда Росьская Київ 1870
Хрестоматия по русской истории для изучения древне-русской жизни письменности и литературы от начала письменности до XVI века сост
Н. Я. Аристовъ
Стб
691 695
Иловайский Д. Киев
Поросье и Полесье соч
Д. Иловайскаго Київ 1876
История России
Ч 2
С 1–21
Соображение о том к кому обращалось Київ 1914
Язычество и Древняя Русь Е. В. Аничков
С 136 144
Церковный устав Ярослава 1051 1054 Київ 1870
Хрестоматия по русской истории для изучения древне-русской жизни письменности и литературы от начала письменности до XVI века сост
Н. Я. Аристовъ
Стб
663 668
Ярослав I та устрой уделов Київ 1886
Княжий період України-Русі до сметрі Володимира Мономаха
Ч 1
С 132 151
Ярослав еще не знал Київ 1936
Древнерусские летописи пер и коммент
В. Панова
С 57–65
Владимир испытал над собой Київ 1903
История Малой России в 3-х ч. соч
Д. Бантыш-Каменского
С 5–11
Ломоносов М В
О княжении Ярослава первого М. Ломоносов Київ 1766
Древняя Российская история от начала российскаго народа до кончины великаго князя Ярослава Перваго или до 1054 года сочиненная Михайлом Ломоносовым статским советником профессором химии и членом Санктпетербургской Императорской и Королевской шведской академии наук
С 133 140
Мавродин В. Культура Древней Руси В. Мавродин Київ 1946
Древняя Русь происхождение русского народа и образование Киевского государства В. Мавродин
С 274 297
Мавродин В. Ярослав В. Мавродин Київ 1946
Древняя Русь происхождение русского народа и образование Киевского государства В. Мавродин
С 252 273
Шахматов А А
В лето 6522
Ярославу же
А. А. Шахматовъ Київ 1916
Повесть временных лет
Т 1
С 164 205
О построении и освящении Киевской церкви св. Георгия Київ 1877
Собрание сочинений М. А. Максимовича
Т 2
С 141 142
Софийское отделение Старого Киева Київ 1877
Собрание сочинений М. А. Максимовича
Т 2
С 132 140
Софийское отделение Старого Киева Київ 1877
Собрание сочинений М. А. Максимовича
Т 2
С 107 113
Иловайский Д. Ярослав I и водворение удального порядка соч
Д. Иловайскаго Київ 1876
История России 1876
Ч 1 Киевский период
С 89–112
Киево-Софийский собор Киев 1897
Историко-топографические очерки древнего Киева Н. И. Петров 1897
С 128 148
Борьба Ярослава со Святополком Київ 1862
Рассказы из русской истории 1862
Вып
1
С 21–26
Среди рассказов о событиях Київ 1878
О древне-русских исторических повестях и сказаниях соч
И. П. Хрущова 1878
С 91–93
Правда руская или Законы великих князей Ярослава Владимировича и Владимира Всеволодовича Мономаха с преложением древняго оных наречия и слога на употребительные ныне и с объяснением слов и названий из употребления вышедших
СПб
Тип
Св. правит синода 1792
98 с
Кочерга І. Ярослав Мудрий драм поема Ів. Кочерга
Харків Мистецтво 1947
133 с. 5 л іл
Максимейко Н. А. Опыт критического исследования Русской Правды
Вып
1 Краткая редакция Н. А. Максимейко
Харьков Тип и литогр
М. Зильберберг и С-вья 1914
217 с
Софійські фрески й мозаїка Київ 1937
Історія української культури написали Іван Крипякевич та ін. 1937
С 468 470 під заг ред.
Івана Крипякевича Київ Вид
І. Тиктора
Софійський собор Київ 1930
Путівник по Києву сучас та давній Київ 1930
С 121 124 Київ Укртуре
Ярославова домовина Київ 1937
Історія української культури написали Іван Крипякевич та ін. 1937
С 470 472 під заг ред.
Івана Крипякевича Київ Вид
І. Тиктора
Ярославичі Київ 1948
Велика історія України до 1923 р. опрацювали І. Крипякевич і ред.
М. Голубець 1948
С 159 178 праісторію України доп.
Я. Пастернак Київ Ярослав Мудрий Київ 1948
Велика історія України до 1923 р. опрацювали І. Крипякевич і ред.
М. Голубець 1948
С 147 158 праісторію України доп.
Я. Пастернак Київ Видав Іван Тиктор
Откуда пошла русская земля и первые киевские князья Київ 1906
История украинского народа 1906
Вып
1 Тип
Акц
Общ
Брокгауз-Ефрон
История Европы по эпохам и странам в средние века и новое время
Мудрый или Окаянный Київ 2012
От Царьграда до Киева Надежда Никитенко
С 258 323 Київ Изд дом Дмитрия Бураго Київський князь Ярослав Володимирович Київ 1918
Історія України в життєписах визначніших її діячів Микола Костомарів 1918
С 9–24 переложив О. Барвінський Київ Друк
Наук т-ва ім. Шевченка
Грушевський М. С. Історія України-Руси
Т 2 XI XIII вік Михайло Грушевський
Вид
2-ге розширене
У Львові Накладом авт 1905
637 с
Таємниці гробниці Ярослава Мудрого за результатами дос­лідж
2009 2011 рр. Нікітенко Н. М. та ін.
НАН України Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського
Київ б в 2013
173 с
іл Никитенко Н. Н.
От Царьграда до Киева Анна Порфирородная
Мудрый или Окаянный
ист -докум диптих Надежда Никитенко
Киев Изд дом Дмитрия Бураго 2012
323 с. 8 л ил
Ярослав Мудрий Київ 1918
Вешние всходы сост
Д. И. Тихомиров 1918
С 180 182
Братья враги Київ 1909
Отголоски старины с 14 рис
М. Макарова 1909
С 271 335 Київ Изд
В. Д. Карчагина
Архітектурні пам'ятки зб. наук пр
Акад. архітектури Укр
РСР Ін-т історії і теорії архітектури за заг ред.
С. Я. Грабовського
Київ Вид-во Акад. архітектури Укр
РСР 1950
122 с

Посилання
Ярослав Мудрий в Електронній бібліотеці Культура України ЯРОСЛАВ МУДРИЙ Програма Велич особистості 2017 ВІДЕО Як виглядав великий князь київський Енциклопедія Києва Ярослав Мудрий біографія UaModna 3 лютого 2015 УКРОП Діяння освяченого помісного собору Україинской Православної Церкви Киїевського Патріархату Про канонізацію благовірного великого князя Київського Ярослава Мудрого 983 1054 рр. О почитании Святого благоверного князя Киевского Ярослава в крещении Георгия Мудрого В пошуках істини
Ярослав Мудрий справжнє обличчя Відео розслідування каналу СТБ Ярослав Мудрий та Інґіґерда Шведська Україна молода
2011
7 лип
Цікава історія з сімейного життя Ярослава Мудрого та його княгині Dynastia Rurykowiczow 1 Дослідження вмісту саркофага Ярослава Мудрого