Повна версія

Щ, щ («ща») — літера кирилиці. Присутня в українській, російській і болгарській абетках, а також в більшості кириличних абеток для неслов'янських мов.

Історія Сучасна кирилична літера «щ» походить від букви («шта» або «ща») старослов'янської кириличної абетки, куди, очевидно, запозичена з ранішої глаголиці, де мала схоже накреслення . Числове значення в кирилиці відсутнє, у глаголиці означала «800». Глаголична літера, як вважається, походить від гебрайської літери שׁ («шин»), подібно схожій глаголичній і кириличній («ша»), від якої відрізнялася лише доданням кружечка знизу (у кирилиці — вертикальної риски).

У деяких старовинних глаголичних пам'ятках літера відсутня, її замінює буквосполучення з глаголичних літер «ш» і «т». У зв'язку з тим, що «ща» починає вживатися лише в пізніших документах, деякі дослідники (І. В. Ягич) висловлювали припущення, що в первісній глаголиці такого символа не було. Інші науковці припускають, що «ща» таки існувала в давній глаголиці і раніше, тільки мавши інше фонетичне значення: можливо, вона передавала k' — пом'якшений звук, що розвинувся з праслов'янського звукосполучення *tj у македонських говорах (пор. сучасне македонське ќ). Числове значення «800» також вважається пізнішим: літерою «ща» стали позначати це число після того, як вийшла з ужитку літера («пѣ»).

У болгарських діалектах глаголична і кирилична «ща» отримала фонетичне значення št («шть»). Надалі t' ствердів, і ця вимова зберігається і в болгарській літературній мові.

Мови

Мова

МФА

Примітка

болгарська

ʃt

глухий заясенний фрикативний + глухий ясенний проривний; два звуки шт

російська

ɕː

довгий глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний; довге м'яке ш'ш’

українська

ʃt͡ʃ

глухий заясенний фрикативний + глухий заясенний африкат; два звуки шч

Українська мова * 30-та літера української абетки. В українській мові позначає сполучення шумного глухого фрикативного передньоязикового приголосного «ш» та глухого передньоязикового африката «ч» шч (МФА ) :* Наприклад: щука шчука, щось шчос', борщ боршч, ласощі лас°ошч’ і.

Походження звука

В українській мові літера «щ» (сполучення ʃt͡ʃ) може мати різне походження: * У більшості випадків «щ» походить від праслов'янського сполучення šč. До слів такого походження, зокрема, належать щит (), щеня (), щадити (). Праслов'янське šč утворилося з ранішого сполучення sk внаслідок першої палаталізації: ščitъ šč також пояснюється ефектом першої палаталізації. Рідше трапляється «щ» у запозиченнях з інших мов (наприклад, крещендо).

В інших абетках

Російська У російській мові літературним читанням «щ» вважається ш'ш’, тобто довге м'яке ш, але трапляються діалектні варіанти ш’ і шʼчʼ. З огляду на те, що російське «щ» читається м'яко, а українське «щ» твердо, це відбивається і на транслітерації російських назв і прізвищ. Наприклад, (вимовляється , приблизно як Хрушшьоф) українською передається як Хрущов .

Болгарська У болгарській мові «щ» передає сполучення глухого заясенного фрикативного глухий заясенний фрикативний|ʃ з глухим ясенним проривним глухий ясенний проривний|t (тобто шт). У давньоболгарській сполучення було м'яким («тьшь»), надалі ствердівши. Саме південнослов'янським читанням літери пояснюється те, що у старослов'янських кириличних і глаголичних пам'ятках замість «щ» вживалося буквосполучення «шт».

Інші * У білоруській ця літера відсутня, її замінює сполучення «шч». * У сербській абетці скасована реформою Вука Караджича, бувши заміненою на «ћ» або «шћ» (відповідно до вимови). * У македонській абетці відсутня з моменту її створення в 1944 році.

У техніці та культурі * Паровоз Щ — серія паровозів типу 1-4-0, що випускалася в Російській імперії та Радянській Росії з 1906 по 1918 рік * Підводні човни Щ («Щука») — тип радянських дизель-електричних підводних човнів, побудованих у 1933—1945 рр. * «Щ-854» — авторська назва оповідання (або повісті) О. І. Солженіцина «Один день Івана Денисовича» * Князь Щ. — другорядний персонаж роману Ф. М. Достоєвського «Ідіот»

Таблиця кодів

Кодування

Регістр

Десятковийкод

16-ковий код

Вісімковий код

Двійковий код

Юнікод

Велика

1065

0429

002051

00000100 00101001

Мала

1097

0449

002111

00000100 01001001

ISO 8859-5

Велика

201

C9

311

11001001

Мала

233

E9

351

11101001

KOI 8

Велика

253

FD

375

11111101

Мала

221

DD

335

11011101

Windows 1251

Велика

217

D9

331

11011001

Мала

249

F9

371

11111001

Інші відповідники * білоруська абетка — шч * сербська абетка — ћ, шћ * польська — szcz * литовська — šč

Примітки

Література * * Півторак Г. П. Щ // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.

Джерела *