Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (січень — березень 2016)
[Повна версія]
Обсяг українського тексту: 85%
Повна версія
У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні з січня до березня 2016 року.
Список загиблих з 1 січня до 31 березня 2016 року
+
№
Світлина Емблема
Прізвище, ім'я,по батькові
Про особу
Дата смерті
Обставини смерті
Січень
2988
Рачинський Олександр Васильович
, Озерна (Білоцерківський район) Київська область. Старший солдат, механік-радіотелефоніст 130-го окремого розвідувального батальйону. Призваний до лав Збройних Сил України 1 березня 2015 року. Залишились дружина, двоє дітей та троє онуків.|
Помер під час несення служби в районі с. Пурдівка Новоайдарський район Луганської області. Обставини не уточнено. Похований у с. Мала Сквирка Білоцерківського району Зустріч з бійцями. 06.05.2016 Рачинський Олександр Васильович // Білоцерківська міська рада.
2989
'''Голюк Назар В'ячеславович'''
, Нетішин Хмельницька область. Боєць штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар».
Загинув поблизу Горлівки (Донецька область) від пострілу в серце. Похований на Новому кладовищі Нетішина «Айдарівець» Голюк загинув не під час бою, — Лисенко // «112», 2 січня 2015 У Нетішині поховали 27-річного айдарівця, який загинув у зоні АТО // «Є», 4 січня 2016 . За словами родичів, до бази батальйону в смт Неліпівка підійшла ДРГ противника, троє бійців «Айдару» близько 4 ночі вийшли на подвір'я, снайпер поцілив у спину розривною кулею прямо в серце Назару, який загинув миттєво. Ще двох бійців було поранено. Батальйон «Айдар», на своїй сторінці у Facebook, про поранення своїх бійців не повідомляє та обставини загибелі Назара не уточнює.
2990
Коваль Олександр Олександрович
, 18 років, Хотин Чернівецька область. Боєць окремого загону СпП «Азов» НГУ. Член Хотинської організації «Студентська Свобода». Активний учасник Революції Гідності. Після Майдану брав активну участь у волонтерській діяльності з організації плетіння маскувальних сіток та збору коштів і харчів для бійців АТО. Коли досяг повноліття, добровольцем пішов на фронт. Залишилися батьки.
Загинув від поранення у голову поблизу міста Маріуполь. Похований на Новому кладовищі у Хотині Перший день нового року став для нього останнім // «Хотинські вісті», 1 січня 2015 Хотин зустрів загиблого бійця АТО з прапорами у руках // «Від і До», 5 січня 2015 На Буковині поховали 18-річного бійця «Азову», який загинув у перший день Нового року // «ТСН», 6 січня 2016 В Хотині попрощалися з героєм Олександром Ковалем // Хотинська РДА, 6 січня 2016 Окремий загін спеціального призначення НГУ «Азов» Коваль Олександр Олександрович.
2991
Кондаков Віталій Олексійович
, Горішні Плавні Полтавська область. Капітан 3-го рангу, заступник начальника електромеханічної служби Морської охорони Азово-Чорноморського регіонального управління ДПСУ. Служив у Криму, в 23-й окремій бригаді прикордонних сторожових кораблів (Керч). Після окупації Криму російськими військами військова частина була передислокована на материк, а згодом — до Маріуполя. В листопаді 2015 мав піти на пенсію, але залишився служити до закінчення контракту. Залишилися мати, двоє братів, 16-річний син.
Помер в районі м. Маріуполь уві сні від гострої серцевої недостатності. Похований на кладовищі села Кам'яні Потоки Кременчуцького району Кондаков Віталій Олексійович // Полтавська облрада Кондаков Віталій Олексійович.
2992
Снегір Андрій Віталійович
, Запоріжжя. Молодший сержант, командир відділення 21-го ОМПБ «Сармат» 56-ї ОМПБр. Мобілізований 20.02.2015.
Знайдений мертвим у бліндажі поблизу с. Чермалик Волноваського району, ймовірна причина смерті — крововилив у мозок. Похований у Запоріжжі Снегір Андрій Віталійович.
2993
Погончук Руслан Вікторович
, Старокостянтинів Хмельницька область. Сержант, командир бойової машини — командир відділення 1-го взводу батареї ПТКР 30-ї ОМБр. Закінчив Калуський харчовий технікум. Приватний підприємець. Мобілізований у 2015.
Помер через раптову зупинку серця під час несення служби в с. Краснополівка (Бахмутський район). Похований на кладовищі с. Решнівка (Старокостянтинівський район) У Старокостянтинові поховали двох учасників АТО // «Є», 6 січня 2016 Погончук Руслан Вікторович Погончук Руслан Вікторович.
2994
Поліщук Юрій Іванoвич
, 53 роки, Рені Одеська область. Молодший сержант 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське), в/ч пп В0095. Мобілізований 19 березня 2015 року.
Помер у зоні АТО поблизу Луганська. Обставини не уточнено.
2995
Алимов Руслан Миколайович
, Олексіївка (Краснокутський район) Харківська область. Солдат, механік-радіотелефоніст 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське).
Загинув поблизу смт Станиця Луганська (Луганська область). Обставини не уточнено Виступ учнів Олексіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів на зльоті лідерів учнівського самоврядування на рівні району 26.02.2016.За повідомленням ГУМВС України в Луганській області, 1 січня, під час патрулювання прикордонної ділянки поблизу села Гарасимівка (Станично-Луганський район), дістав вогнепальне поранення у живіт військовослужбовець ЗСУ 1975 р.н. О 10:45 того ж дня доставлений до Станично-Луганської районної лікарні, де об 11:15 помер від отриманого поранення Військовий отримав смертельне поранення біля кордону з РФ. 03.01.2016, 13:09 Прес-центр штабу АТО приховує інформацію про втрати. 03.01.2016, 21:02.
2996
Бочаров Роман Олександрович(Позивний «Санта»)
, Луганськ. Старший солдат, військовослужбовець 2-го загону 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). Займався бізнесом, потім був пресвітером у церкві. Ходив на полювання, мав мисливську зброю. З початком антидержавних збройних заворушень на сході навесні 2014 пішов добровольцем захищати свою рідну землю, долучився до батальйону «Тимур». Після того, як комбат Темур Юлдашев потрапив у полон, Роман виїхав до Дніпропетровська, де приєднався до батальйону МВС «Дніпро-1», був командиром 2-го взводу 5-ї «донецької» роти у званні молодшого сержанта міліції, обороняв Маріуполь, Піски та Донецький аеропорт. Розвідгрупа «Санти» робила «вилазки» у Донецьк на автомобілі. У 2015 перейшов до ЗСУ в 3-й полк СпП. Залишилися дружина та три доньки. Родина має статус переселенців і проживає під Києвом.
Загинув від вогнепального поранення на аеродромі Краматорська. 6 січня з воїном попрощалися у військовій частині в Кропивницькому. Поховання в Києві на Лісовому кладовищі У зоні АТО загинув боєць кіровоградського полку спецпризначення. 04.01.2016, 19:07 У Кіровограді попрощались з трагічно загиблим бійцем 3-го полку спецпризначення // «Перша електронна газета», 6 січня 2016 Два роки минуло від загибелі бійця 3-го полку з позивним «Санта» // 3 ОПСпП, неофіційний сайт, 1 січня 2018.За офіційною версією, загинув внаслідок необережного поводження зі зброєю, але колеги та рідні в цю версію не вірять. За фактом загибелі призначено службове розслідування Однополчани загиблого спецназівця Бочарова спростовують версію про самогубство // «QHA Агентство Кримські Новини», 5 січня 2015 .
2997
Тернопільський Валерій Валерійович
, Донське Волноваський район Донецька область. Солдат, стрілець — помічник гранатометника 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк).
За даними Книги пам'яті, загинув 1 січня під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО. Похований в смт Донське.
2998
Нетесюк Михайло Миколайович
, Звенигородка Черкаська область. Солдат 39-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї ОМБр. Мобілізований 29 квітня 2015 року. Після підготовки на полігоні у Старичах проходив військову службу у в/ч 1603 в м. Димитров на Донеччині.
Помер, місце й обставини не уточнено. Похований у Звенигородці Нетесюк Михайло Миколайович.
2999
Жук Володимир Дмитрович
, Постійне Костопільський район Рівненська область. Старший сержант, військовослужбовець зведеного автомобільного батальйону «777» ЗСУ (Сватове). Закінчив Рівненське професійно-технічне училище № 11, де здобув спеціальність слюсаря. Після армійської служби працював у домашньому господарстві. Мобілізований у березні 2015 року до військової частини А4152 (Рівненський полігон). Залишилася дружина та двоє синів, 2003 і 2006 р.н.
Помер у зоні АТО внаслідок раптової зупинки серця.
3000
Синільник Олег Миколайович
Бровари Київська область. Військовослужбовець 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). До війни був приватним підприємцем із виробництва взуття. Мобілізований навесні 2015 року. Залишилися дружина та доросла донька.
2 січня заступив на пост під Горлівкою (Донецька область). Вранці Олега знайшли мертвим, зупинилося серце під час чергування вночі у 25-градусний мороз. Похований на Алеї Героїв на новому Броварському міському цвинтарі Бровари попрощалися з Олегом Синільником // «Трибуна Бровари», 6 січня 2016 .
3001
Кудрявцев Олексій Вадимович
, 19 років, Дніпродзержинськ Дніпропетровська область. Військовослужбовець 121-ї окремої бригади зв'язку (Черкаське). 2014 року вступив до Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту. Через місяць, у жовтні, 17-річний хлопець зник у Дніпропетровську, пізніше з'ясувалося, що він втік з університету, щоб піти на фронт.
18 грудня здійснив спробу самогубства. Помер у шпиталі в Києві. За іншими даними, помер 25 грудня 2015 Днепродзержинец погиб на войне в Донбассе // «Кстати+», 4 січня 2016 Погибший молодой военный из Днепродзержинска пытался покончить с собой в зоне АТО В зоне АТО погиб днепродзержинец // «Репортер», 5 січня 2016 .
3002
Яворський Олександр Володимирович
, Старокостянтинів Хмельницька область. Молодший сержант, військовослужбовець 40-ї окремої артилерійської бригади (Первомайськ), в/ч пп В3502.
Помер у районі міста Волноваха (Донецька область), обставини не уточнено. Похований у м. Старокостянтинів.
3003
Сисоєв Валерій Олександрович
, Сулятичі Жидачівський район Львівська область. Мешкав у м. Дрогобич. Зв'язківец 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). До 2000 року проживав у м. Стебнику, а згодом переїхав до Харкова, де й був призваний на військову службу. Залишилися батьки, дружина і двоє дітей.
Загинув внаслідок нещасного випадку під час виконання службових обов'язків поблизу міста Волноваха (Донецька область). Похований 9 січня у с. Сулятичі. У Сулятичах попрощались із земляком // «НОВИЙ ЧАС», 21 січня 2016
3004
Супрун Сергій Вікторович
, Славське Сколівський район Львівська область. Солдат 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Мобілізований на початку квітня 2015 року. Учасник АТО.
орієнтовно
Дату, місце й обставини не уточнено. Звістка про смерть солдата надійшла 9 січня. Похований в смт Славське на місцевому цвинтарі поблизу церкви.
3005
Ільницький Олександр Йосипович(Галац Олег)(Позивний «Барні»)
, Турка Львівська область. Капітан поліції, боєць полку поліції особливого призначення «Миротворець» Національної поліції України. Одним з перших прийшов добровольцем до батальйону «Миротворець», з яким пройшов найгарячіші точки війни на сході, зокрема, бої за Іловайськ у серпні 2014 року. Після лікування якийсь час працював у Києві, в міністерстві, але повернувся на фронт до свого підрозділу. Був одним з найкращих розвідників «Миротворця». Залишилася дружина та 7-річна донька.
Поблизу селища Зайцеве під Горлівкою (Донецька область) під вогонь російських бойовиків потрапив цивільний автомобіль, було поранено місцеву мешканку. Офіцер, ризикуючи власним життя, зробив усе можливе, щоб зупинити та вивести автомобіль з-під обстрілу, та у цей час дістав смертельного кульового поранення у голову 9 січня поблизу населеного пункту Зайцеве Донецької області, загинув один з найгероїчніших бійців полку «Миротворець» // facebook Полк поліції особливого призначення «Миротворець», 9 січня 2016 Сьогодні вбили БАРНІ! // facebook Vsevolod Stebliuk, 9 січня 2015 В зоні АТО загинув наш земляк Олег Галац (Олександр Ільницький) // Турка — перлина Карпат, 10 січня 2016. 11 січня з воїном попрощалися у Києві на Майдані Незалежності. Поховання у м. Турка.
3006
Мельничук Федір Вікторович(Позивний «Леон»)
, Бейзимівка Чуднівський район Житомирська область. Сержант, розвідник 42-го окремого мотопіхотного батальйону «Рух опору» 57-ї ОМБр. Мобілізований у квітні 2015 року. За 4 місяці до демобілізації підписав контракт, щоб залишитись служити й надалі. Залишились батьки, молодші брат і сестра, дружина та двоє дітей: 2-річний син і 8-місячна донька.
Під час обстрілу російськими бойовиками на околиці селища Зайцеве під Горлівкою (Донецька область) військовослужбовці вивели поранену місцеву мешканку та ще кількох цивільних осіб з-під обстрілу. Коли поверталися назад та знову потрапили під обстріл, Федір був важко поранений у голову кулею снайпера, через кілька годин помер від поранення. Похований у с. Бейзимівка «Він був безстрашним, сміливим і веселим», — волонтери про вбитого снайпером 21-річного «Ліона» // «перший Житомирський», 13 січня 2016 У Житомирській області попрощалися з бійцем Федором Мельничуком, який ціною власного життя врятував людей від обстрілу // Житомир.info, 13 січня 2016.За даними ІАЦ РНБО, в районі Майорська під Горлівкою загинули двоє бійців, — від чисельних осколкових поранень внаслідок гранатометного обстрілу загинув військовослужбовець ЗСУ, та під час рятування від обстрілу мирних мешканців загинув капітан поліції.
3007
Аврамчук Віктор Вікторович
, Опришки Глобинський район Полтавська область. Проживав у м. Світловодськ Кіровоградська область. Солдат, стрілець — помічник гранатометника 3-го аеромобільно-десантного взводу 2-ї аеромобільно-десантної роти 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї ОАЕМБр. Строкову службу проходив у десантних військах, у 95-й ОАЕМБР. Працював водієм на приватному підприємстві «Віктор і К» у Світловодську. Призваний за мобілізацією 4 серпня 2015 року, з 9 жовтня 2015 року брав участь в АТО. Залишилися батьки, сестра. У Світловодську — дружина з двома дітьми, 7-річний син і 5-річна донька.
Загинув близько 7:30 під час обстрілу з АГС-17 з південно-східного напрямку селища Зайцеве під Горлівкою (Донецька область), від смертельного осколкового поранення у голову. Похований у с. Опришки Ще одна болюча втрата // Глобинська районна рада, 12 січня 2016 В зоні АТО загинув Віктор Аврамчук, який жив і працював у Світловодську // «Світловодськ», 15 січня 2016 Глобинщина прощалася із загиблим воїном // Глобинська міська рада, 14 січня 2016 Аврамчук Віктор Вікторович // Сайт Полтавської облради .
3008
Горбан Дмитро Ілліч
, Шепіт (Путильський район) Чернівецька область. Солдат 58-ї окремої механізованої бригади (Конотоп). До 2010 року працював головним бухгалтером у Шепітській сільській раді, 31 жовтня 2010 р. обраний сільським головою села Шепіт (безпартійний, висувався від партії «Пора»). На фронт пішов добровольцем. Залишилася дружина та дві доньки шкільного віку.
Під час несення служби в зоні АТО, помер у військовому госпіталі міста Краматорськ Донецькій області від серцевої недостатності (хвороби серцево-судинної системи), яка розвинулася на фоні пневмонії. Похований у с. Шепіт У зоні АТО помер сільський голова з Буковини, який пішов добровольцем на війну // «МБ», 16 січня 2016 село Шепіт, привітання голови селищної ради Горбана Дмитра Ілліча Смерть буковинця в АТО спричинила пневмонія. 20.01.2016, 21:11 Сьогодні у Путилі попрощалась з загиблим Героєм Дмитром Горбаном // Путильська РДА, 16 січня 2016 .
3009
'''Харенко Сергій Мар'янович'''
, Рошнів Тисменицький район Івано-Франківська область. Проживав у м. Івано-Франківськ. Солдат, зв'язківець 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат» 56-ї ОМБр. 1999—2003 навчався в Івано-Франківському музучилищі ім. Січинського. 2007 закінчив Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, де навчався на кафедрі музикознавства та методики музичного виховання. Строкова служба — в/ч 4110 ВВ МВС у Севастополі (2007—2008). Працював на заводі "Електролюкс". Мобілізований 25 березня 2015 року, проходив навчання в Десні. Залишилися батьки та молодший брат, який проходить строкову армійську службу.
Загинув о 5-й ранку в селищі Мирне (Волноваський район) Донецької області від кульового поранення, що несумісне з життям. 17 січня з Сергієм попрощалися в Івано-Франківську. Похований у рідному селі Рошнів В зоні АТО загинув 31-річний боєць з Івано-Франківська // «Галка», 15 січня 2016 У Івано-Франківську попрощалися із Героєм України, який загинув в зоні АТО // «Галка», 17 січня 2016 У Рошневі Тисменицького району поховали загиблого в АТО Сергія Харенка // Тисменицька РДА, 19 січня 2016 В Івано-Франківську відкрили анотаційну дошку загиблому бійцю Сергію Харенку .
3010
Карась Володимир Васильович
, Тютьки Вінницький район Вінницька область. Солдат 5-ї БТГр «Кремінь» 81-ї десантно-штурмової бригади. Мобілізований у січні 2015 року. До війни постійного місця роботи не мав. Був неодружений, із рідних залишилися 5 сестер та брат.
Під час служби в зоні проведення АТО, помер у госпіталі м. Слов'янськ (Донецька область) від пневмонії. Похований на місцевому кладовищі в с. Тютьки В с. Тютьки провели в останню путь учасника Антитерористичної операції на Сході України // Вінницька районна рада, 22 січня 2016.
3011
Мукомелець Руслан Аркадійович
, Великі Селища Березнівський район Рівненська область. Солдат, командир відділення 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське). Народився в багатодітній родині сім'ї колгоспників. Закінчив професійно-технічне училище №8. Після армії працював в Соснівському лісовому господарстві. Мобілізований як доброволець влітку 2015 року.
Загинув на блокпосту від кулі снайпера в районі смт Станиця Луганська, поблизу селища Широкий (Станично-Луганський район) Луганської області. Похований у Великих Селищах Полісся оплакує воїна АТО // Сарненська єпархія УПЦ, 22 січня 2016 Учасники АТО. Мукомелець Руслан Аркадійович // Соснівська міська бібліотека Мукомелець Руслан Аркадійович // Книга пам'яті.
3012
Мосійчук Анатолій Семенович
, Кам'янка (Олевський район) Житомирська область. Сержант, командир відділення 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Мобілізований 14 січня 2015 року. Залишилась дружина та двоє дорослих дітей, син і донька.
Помер від серцевої недостатності під час несення служби в районі міста Красногорівка (Донецька область). Похований в рідному селі Кам'янка На Житомирщині попрощалися з командиром відділення 14-ї механізованої бригади // «5 канал», 21 січня 2016.
3013
Семанишин Григорій Петрович(Позивний «Семен»)
, Горохолина Богородчанський район Івано-Франківська область. Начальник штабу окремої тактичної групи ім. капітана Воловика батальйону спецпризначення «Захід-3» (Івано-Франківщина) Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Група «Семена» мала неофіційну назву «Семінарія», раніше входила до складу 5-го окремого батальйону ДУК. Григорій багато років підтримував ВО «Свобода» та брав участь у політичних акціях і мітингах. Поїхав працювати далекобійником до Польщі, через два місяці, з початком Євромайдану, прибув до Києва, брав активну участь у Революції Гідності, стояв у витоків створення руху «Правий сектор». Пізніше долучився до ДУК, пройшов бої в районі Іловайська — Старобешеве, Амвросіївки, Пісків, Донецького аеропорту. Побратими називали свого командира «Батя». За тиждень до загибелі Григорій розповів про події на війні в передачі ТРК РАІ «Лінія війни». Залишилися донька від першого шлюбу, мати, вагітна дружина та двоє дітей. 27 березня дружина Григорія народила хлопчика.
Загинув у районі аеропорту Донецька від тяжкого поранення внаслідок підриву на розтяжці, коли з групою повертався із завдання. Після прощання на Майдані Незалежності у Києві Григорія поховали в Меморіальному сквері Івано-Франківська Стало відомо, за яких обставин загинув командир «Правого сектора» // «Преса України», 19 січня 2016 На Святвечір в зоні АТО загинув воїн з Прикарпаття // «Галка», 19 січня 2016 Під Донецьком загинув боєць ПС з Прикарпаття з позивним «Семен» // «Фіртка», 19 січня 2016 Франківська волонтерка про останню зустріч з добровольцем АТО «Семеном»: Загинув не просто українець. Загинув Бог Війни // «Фіртка», 20 січня 2016 Прощавай, друг Семен, Батя — Григорій Семанишин // «Курс», 21 січня 2016 В Івано-Франківську поховали загиблого в АТО добровольця «Семена» // «Фіртка», 22 січня 2016 У Франківську встановили пам'ятну дошку бійцю АТО Григорію Семанишину // «Репортер», 17 березня 2016 У Водохресний Святвечір у зоні #АТО загинув Григорій Семенишин з позивним «Семен». Фото // «Спротив», 20 січня 2016 Донька загиблого в АТО Героя із Прикарпаття не отримує належної їй допомоги // «Правда.if.ua», 14 серпня 2016 Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України».
3014
Сенечко Ігор Володимирович
, Мшанець (Теребовлянський район) Тернопільська область. Військовослужбовець 15-ї окремої понтонної роти, в/ч пп В5341 (Приазовське). Неодружений. Залишилася мати.
Загинув близько 19:00 через необережне поводження зі зброєю, у військовій частині в селі Приазовське під Маріуполем (Донецька область). Похований в с. Мирне (Кременчуцький район) Полтавської області, де проживає його мати.
3015
Толочко Ілля Васильович
, Київ. Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника 3 механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Мобілізований 3 червня 2015 року, проходив підготовку на Рівненському полігоні, після чого ніс службу в районі Бахмутської траси, в Кримському, Новотошківці, Тошківці. Залишилась дружина та 2-річна донька.
Помер під час несення служби в смт Тошківка (Попаснянський район Луганська область). За даними командування військової частини, тіло бійця виявили без ознак життя у бліндажі. Відомо, що Ілля за час несення служби тричі хворів на запалення легень та лікувався у шпиталях Назвіть причину смерті 20.01.2016 старшого солдата Толочко Іллї Васильовича // Сайт запитань до МОУ, 18 лютого 2016 .
3016
Бочарніков Валерій Володимирович
, Ігнатпіль Овруцький район Житомирська область. Проживав у м. Кропивницький. Сержант, командир 3-го відділення 3-го мотопіхотного взводу 3-ї мотопіхотної роти 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» 58-ї ОМПБр. Відслужив в армії, 1995 року закінчив Кропивницьке вище професійне училище № 9, одружився і залишився у Кропивницькому. Майже 20 років присвятив службі в органах внутрішніх справ на посадах рядового та начальницького складу, пішов на пенсію у званні капітана. Мобілізований у березні 2015 року. Залишилися мати, дружина та 14-річний син.
Загинув в районі міста Дружківка (Донецька область) від кульового поранення у боєзіткненні, обороняючи укріплення підрозділу. Поховання в селі Рудня (Ігнатпільська сільська рада) на Житомирщині, де проживає матір Валерія Кіровоград попрощався зі своїм героєм // «Перша», 26 січня 2016 В Овруцькому районі поховали загиблого бійця 13-го мотопіхотного батальйону // «Житомир он-лайн», 28 січня 2016 В Овруцькому районі встановили меморіальну дошку загиблому в зоні АТО Валерію Бочарнікову // «перший Житомирський», 25 квітня 2016 Бочарніков Валерій Володимирович.
3017
Кузьмін Роман Володимирович
, Торопець РРФСР. Виріс і проживав у м. Звенигородка Черкаська область. Старший сержант 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» 58-ї ОМПБр. Народився в родині військовослужбовця. Закінчив Козачанське СПТУ з фаху «бджільництво», потім навчався у Шевченківському сільськогосподарському коледжі, Звенигородській філії Східноєвропейського університету. У 1995—1996 роках проходив строкову військову службу. З 2008 року служив за контрактом у Звенигородсько-Лисянському об'єднаному військовому комісаріаті у званні сержанта. Після невеликої перерви знову мобілізований. ЗМІ повідомляють, що рік тому Роман пішов на службу до батальйону «Донбас», через три місяці перейшов в «Айдар». |
Загинув під час несення служби в районі міста Дружківка (Донецька область). Похований у Звенигородці У Звенигородці прощались з учасником АТО // «Альтернатива», 24 січня 2016.
3018
Москвяк Руслан Васильович
, Ясенівці Золочівський район. Солдат 30-ї ОМБр. З 2015 брав участь в АТО. Залишилася мати. |
Дату, місце й обставини не уточнено. Похований у селі Нестюки Москвяк Руслан Васильович Москвяк Руслан Васильович.Прим. В проросійських екстремістських пабліках повідомляється, що підірвався на вибуховому пристрої 21 січня.У ЗМІ повідомляється, що Президент Петро Порошенко в інтерв'ю телеканалу Bloomberg повідомив про загибель військовослужбовців: «Учора моя країна втратила трьох військових, і сьогодні двох військових вбито». За даними ІАЦ РНБО, за добу 20 січня було поранено 6 військовослужбовців, а за добу 21 січня — двоє (один поранений внаслідок бойових дій, ще один травмований через підрив на вибуховому пристрої), загиблих немає Зведені дані щодо ситуації в зоні АТО — 22 січня.
3019
Діденко Олександр Кузьмич(Позивний «Кузміч»)
, 62 роки, Бахмач Чернігівська область. Технік-механік танкового підрозділу «Холодний Яр» окремого загону спеціального призначення «Азов» Східного ОТО Національної гвардії України. Коли Олександру було 9 місяців, помер його батько-фронтовик. Олександр Кузьмич поїхав добровольцем допомогти з ремонтом військової техніки та так і залишився в «Азові», казав, що буде захищати Україну, доки сил вистачить. У вільну годину грав для хлопців на баяні ( Відеосюжет про Кузьмича). Разом із Кузьмичем у роті проходив службу і його син.
Помер від серцевого нападу в районі міста Маріуполь (Донецька область). Як кажуть танкісти «Азову», Кузьмич «надто все пропускав через себе. Дуже близько до серця брав, і серце не витримало… Жив роботою, помер на роботі». 28 січня з Кузьмичем попрощалися у Києві в Михайлівському соборі Прощання з Кузьмичем // azov.press, 27 січня 2016 Прощання з Кузмічем // youtube AZOV media, 29 січня 2016 «Азов» прощається з Кузьмичем // «Сіверщина», 26 січня 2016 Сьогодні, 28 січня, у Михайлівському соборі в Києві попрощались з АЗОВцем Кузьмічем Діденко Олександр Кузьмич («Кузміч»). Похований на Лук'янівському військовому цвинтарі.
3020
. Військовослужбовець ЗСУ (підрозділ не уточнено).
Загинув у результаті підриву на «розтяжці» з вибуховим пристроєм поблизу села Сизе (Станично-Луганський район Луганська область) Прес-реліз про кримінальні правопорушення та події станом на 23 січня 2016 року.
3021
Латій Микола Анатолійович
, Новоолександрівка (Первомайський район) Миколаївська область. Солдат, старший механік — водій 4-ї механізованої роти 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське), в/ч пп В0095. Залишилися мати й брат.
Загинув у м. Артемівськ (Луганська область) Вічна пам'ять героям // Миколаївська облрада, 25 січня 2016 .
3022
Слеповський Роман Олександрович
, Первомайськ Миколаївська область. Солдат 1129-го зенітно-ракетного полку (Біла Церква), в/ч пп В2968.
орієнтовно
Дата, місце й обставини не уточнені. Загинув у зоні АТО.
3023
Авдєєв Андрій Миколайович
, Первомайськ Миколаївська область. Солдат 34-го окремого мотопіхотного батальйону «Батьківщина» 57-ї ОМБр, в/ч пп В5509.
орієнтовно
Дата, місце й обставини не уточнені. Загинув у зоні АТО.
3024
Константінов Ігор Вікторович
, Олександрія Кіровоградська область. Солдат, механік-водій БМП 54-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2970 (Артемівськ). Закінчив Олександрійський політехнічний коледж, після чого пішов в армію. Автор і виконавець пісень у стилі реп, учасник реп-клубу при ДК «Світлопільський», член поетичного клубу «Джерело». Член козацького братства, громадської організації «Козацький звичай», був активним учасником козацького руху. 4 лютого 2014 уклав контракт на військову службу, з квітня 2014 перебував у зоні АТО. Брав участь у боях під Слов'янськом, Іловайськом, останнє місце дислокації — Попасна. Залишилися мати, вітчим, молодший брат.
Загинув у зоні АТО під час чергування на посту біля намету в базовому таборі підрозділу. Смерть настала від удару ножем в область серця при нападі співслужбовця з іншої роти. Нападник затриманий, ведеться слідство. Похований на центральному кладовищі Олександрії Стали відомі подробиці трагічної загибелі олександрійця у зоні АТО // Week, 26 січня 2016 Олександрієць пішов до армії, щоб захищати Україну, але загинув від рук співслужбовця // «Моя Олександрія», 27 січня 2016.
3025
Барановський Василь Володимирович
, Устинівка (Малинський район) Житомирська область. З 2002 року мешкав у с. Горинь Млинівського району. Старший лейтенант, командир взводу — командир БМП 44-ї окремої артилерійської бригади (Тернопіль). Виріс у багатодітній селянській родині. 1985 року закінчив Малинське професійно-технічне училище №36 за фахом машиніста-тракториста. Рік працював в Устинівському колгоспі. 1986 року був призваний до армії, служив два роки в Північному Казахстані в аеромобільних військах водієм БМП, закінчив службу командиром БМП у званні молодшого лейтенанта. Повернувся в Устинівку, працював трактористом, з 2001 по 2005 рік — різноробочим в Малинському Держлісгоспі, з 2005 по 2014 рік працював у приватному підприємстві «Тандем». Мобілізований 20 березня 2014 року. Служив в смт Чаплинка на адмінкордоні з Кримом, з листопада 2014 — в зоні АТО. Залишилися мати, брат, дві сестри, дружина з двома доньками і рідний син.
Зник безвісти 29 січня під час боїв на дебальцівському напрямку, поблизу м. Вуглегірськ (Донецька область). Ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих. Встановлено, що під час бою в БМП Василя Барановського прямою наводкою влучив артилерійський снаряд, офіцер загинув. Похований 20 червня 2015 року в с. Фортунатівка Малинського району, біля могили свого брата 20 червня на Малинщині поховали героя АТО Василя Баранівського «Хай би він не був героєм! Хай би він був краще живий
».
3026
Усатенко Іван Вікторович
, Доманівка Миколаївська область. Матрос, навідник 501-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти, в/ч А1965 (Миколаїв). Мобілізований як доброволець 2 березня 2015 року.
Служив у районі Виноградне (Маріуполь). Загинув внаслідок підриву вибухового пристрою. Похований у Доманівці Доманівщина попрощається зі своїм земляком Іваном Усатенком // Миколаївська облрада, 28 січня 2016 Доманівщина попрощалася з Іваном Усатенком // Доманівська РДА, 29 січня 2016.
3027
Гапич Віктор Вікторович
, Ольгине (Високопільський район) Херсонська область. Молодший сержант, військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське). Мобілізований у липня 2015 року як доброволець. Залишилися батьки та сестра.
орієнтовно
Отримав тяжкі поранення в зоні АТО. Помер у харківському військовому шпиталі. Похований 28 січня у с. Ольгине. Не можу стримати сліз // «Центр допомоги учасникам АТО Херсонської області», 26 січня 2016 В останній путь провели бійця, який проходив службу в зоні АТО // Високопільська РДА, 28 січня 2016
3028
Балковий Олександр Анатолійович
, Алушта Крим. Проживав у м. Київ (Солом'янський район). Військовослужбовець 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї ОАЕМБр. На війну пішов добровольцем у складі батальйону «Донбас», пізніше перейшов у десантну бригаду. Учасник героїчної оборони Донецького аеропорту. Залишилась дружина та 10-річна донька.
Після поранення в Донецькому аеропорту і контузії, Олександр майже рік провів у різних шпиталях. 26 січня 2016 року у нього зупинилося серце. Похований на Берковецькому цвинтарі Києва Війна наздогнала у мирному Києві .
3029
Мороз Петро Іванович
, Нововолинськ Волинська область. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). 2004 року закінчив Нововолинське вище професійне училище за спеціальністю «Офіціант, бармен, буфетник». Працював у барі «Едем», пізніше — на різних роботах. Призваний за мобілізацією, служив 10 місяців. Неодружений, залишилися батьки, сестра.
орієнтовно
Служив у районі міста Попасна (Луганська область). Помер у лікарні від травм — крововилив у мозок. Проводиться розслідування обставин. Похований у Нововолинську на міському кладовищі біля шахти № 2 Знову смерть із безліччю невідомих // «Буг», 28 січня 2016 У Нововолинську провели в останню путь бійця 24-ї бригади Петра Мороза // «Буг», 29 січня 2016.
3030
Резнік Микола Олександрович
, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, кулеметник 1-го механізованого взводу 17-ї окремої танкової бригади, в/ч пп В3675 (Кривий Ріг).
Місце й обставини не уточнено. Як зазначено у розпорядженні міського голови про оголошення дня жалоби, життя солдата обірвалося під час виконання військового обов'язку.
3031
Тарасюк Михайло Михайлович
, с. Медведівка (Кегичівський район) Харківська область. Солдат, механік — водій танку Т–64Б 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське), в/ч пп В0095. Мобілізований 12 серпня 2015 року.
Помер під час несення служби в с. Широке Луганської області. За повідомленням поліції Луганської області, на одній з військових позицій у бліндажі помер військовослужбовець 1973 р.н. Військовим лікарем встановлено попередній діагноз: гостра судинна недостатність.
3032
Гаркавенко Анатолій Олександрович(Позивний «Морячок»)
, Делятин Надвірнянський район Івано-Франківська область. Солдат, кулеметник 2 відділення 2 взводу 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. Воював у рядах Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор», батальйону «ОУН». Підписав контракт, коли підрозділ ОУН увійшов до складу 93 ОМБр, зарахований на посаду кулеметника, фактично виконував завдання як сапер і стрілець-снайпер. Залишилися мати, сестра та наречена, з якою Анатолій познайомився на війні, — журналістка «Українського тижня» Лєра Бурлакова (з кінця 2014 року воює на передовій в зоні АТО).
Близько 14:20 поблизу шахти «Путилівська» («Бутівка-Донецька») в районі Авдіївка — Донецьк троє бійців під час виконання бойового завдання із розмінування-мінування у лісосмузі натрапили на «розтяжку». Від вибуху Анатолій дістав чисельних осколкових поранень, що несумісні з життям. Після прощання у Києві та Івано-Франківську воїна поховали в рідному Делятині У районі шахти «Бутівка» загинув військовий, ще двох поранено // «Лівий берег», 30 січня 2016 При виконанні бойового завдання загинув сапер з Делятина // «Курс», 30 січня 2016 30 січня на Донбасі в АТО загинув захисник України Анатолій Гаркавенко, йому відірвало ноги. 30.01.2016, 21:35 Прощавай, друг «Морячок»: на Прикарпатті поховали бійця, що загинув в зоні АТО // «Станіславське ТБ», 3 лютого 2016 «Справжні герої мовчать». Як «списують» бойові втрати у штабах // Тиждень.ua, 24 березня 2016.
3033
Дрозд Володимир Миколайович
, Славута Хмельницька область. Старший солдат, старший водій мотострілецької роти 17-го окремого мотопіхотного батальйону «Кіровоград» 57-ї ОМБр. Пройшов підготовку в Навчальному центрі Сухопутних військ ЗСУ «Десна». 2010 року призваний одразу на контрактну службу, в зоні АТО воював з серпня 2015 року.
Загинув внаслідок мінометного обстрілу з боку бойовиків поблизу смт Зайцеве під Горлівкою (Донецька область), ще одного бійця було поранено. Похований в Славуті У Києві ввечері попрощалися з двома загиблими бійцями АТО // «5 канал», 2 лютого 2016 У зоні АТО загинув 25-річний солдат зі Славути. 31.01.2016 У Славуті 2 лютого прощатимуться із загиблим бійцем АТО // «Є», 1 лютого 2016 .
Лютий
3034
Самусь Геннадій Васильович(позивний «Амур»)
, Краснопілля (Коропський район) Чернігівська область. Сержант зенітно-ракетного дивізіону 96-ї зенітної ракетної бригади, в/ч А2860 (Васильків). Закінчив Конотопське професійно-технічне училище, де здобув професію газоелектрозварювальника та автослюсаря. Займався боксом. 2013 року проходив строкову службу у Василькові, у в/ч А2860 Повітряного командування Військово-повітряних Сил України. По закінченню строкової служби уклав військовий контракт і продовжив службу у Броварах. Згодом написав рапорт про направлення в зону АТО. Пройшов дві ротації на позиції «Зеніт» у районі Донецького аеропорту (лютий-квітень і липень-вересень 2015), у складі зведеного загону ВПС «Дика качка». Під час служби отримав звання молодшого сержанта, неодноразово нагороджений армійськими і військовими відзнаками. Під час боїв у березні 2015 року отримав кульове поранення, після лікування повернувся на фронт. |
Близько 15:00 під час патрулювання території поблизу селища Спірне Артемівський район (Донецька область), неподалік Лисичанська, військові підірвалися на «розтяжці». В результаті вибуху Геннадій загинув від чисельних уламкових поранень, ще четверо поранених доставлені до шпиталю у Сватове 23-річний чернігівець загинув на Луганщині // «Час Чернігівський, 4 лютого 2016» Герої не вмирають! // «Чернігівський формат», 3 лютого 2016.
3035
Козороз Леонід Едуардович
, Панютине Лозівський район Харківська область. Солдат 96-ї зенітної ракетної бригади, в/ч А2860 (Васильків). Учасник АТО з 2014 року. В подальшому, після підписання контракту, знову пішов на схід захищати Україну. Залишилися мати і брат у Панютиному, та дружина з двомісячним сином у Києві.
Помер у шпиталі міста Сватове (Луганська область) від мінно-вибухових травм, що отримав у результаті підриву на фугасі поблизу селища Спірне Артемівський район (Донецька область), неподалік Лисичанська під час патрулювання території. Група з п'ятьох військовослужбовців помітила якийсь рух за кількасот метрів від себе. Військові обстежили територію та зняли одну «розтяжку», встановлену, скоріш за все, диверсійною групою противника. Нікого не виявивши, повернули назад і на тому самому шляху, яким щойно пройшли, підірвалися на «розтяжці». Похований 4 лютого в с. Панютине.
3036
Гришин Ігор Анатолійович
, Казавчин Гайворонський район Кіровоградська область. Мешкав у с. Салькове. Молодший сержант 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кропивницький).
Загинув у зоні АТО в результаті обстрілу. Похований у с. Казавчин.За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу (станом на ранок 5 лютого) внаслідок бойових дій один український військовослужбовець загинув, ще троє дістали поранень. Український боєць загинув під час мінометного обстрілу російськими бойовиками смт Зайцеве під Горлівкою (Донецька область) Під час мінометного обстрілу Зайцевого загинув український боєць — АПУ.
3037
Дементьєв Сергій Валерійович
, Запоріжжя. Старший солдат, стрілець 26-ї окремої артилерійської бригади (Бердичів). Навчався у школі в с. Петропіль, закінчив училище. Залишилась мати.
Загинув внаслідок нещасного випадку поблизу с. Віролюбівка (Костянтинівський район Донецька область). Похований на кладовище "Св. Миколая" м. Запоріжжя Цей світ лиш врятують герої – Герої нової війни Відкриття меморіальної дошки в пам'ять Дементьєву Сергію Валерійовичу. Орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» ІІІ ступеня.
3038
Кшевіцький Олександр Антонович
, Радісне (Красилівський район) Хмельницька область. Старший солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Залишилася мати.
Отримав тяжкі поранення в результаті підриву на вибуховому пристрої з «розтяжкою» поблизу села Трьохізбенка (Новоайдарський район Луганська область). Помер від поранень у військовому шпиталі міста Сєвєродонецьк. Похований в рідному селі Радісне Герої не вмирають! // Красилівська РДА, 12 лютого 2016 .
3039
Черналевський Руслан Валентинович
, Долина Івано-Франківська область. Солдат 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» 58-ї ОМПБр. Мобілізований 18 березня 2015 року як доброволець, проходив підготовку на Рівненському полігоні. Залишилась дружина та донька.
Загинув від кульового поранення поблизу села Новоселівка Друга (Ясинуватський район) Донецької області. Похований у м. Долина У зоні проведення АТО загинув долинянин Руслан Черналевський // Івано-Франківська облрада, 10 лютого 2016 Прикарпатці на колінах зустріли загиблого в АТО Руслана Черналевського // «Паралелі»,10 лютого 2016 На Прикарпатті провели в останню путь загиблого в АТО Руслана Черналевського // «ГК», 11 лютого 2016 Черналевський Руслан Валентинович.
3040
Вовк Володимир Миколайович
, м. Тернопіль. Капітан медичної служби, ординатор медичного відділення медичної роти 58-ї окремої механізованої бригади (Конотоп), в/ч пп В0425. За освітою лікар-хірург. Працював фтизіатром у Тернопільському обласному протитуберкульозному диспансері. Під час Революції Гідності їздив до Києва на Майдан. Мобілізований у лютому 2015 року. Якийсь час був у тренувальному таборі, потім його відправили на схід. Одружений.
Помер в смт Очеретине (Ясинуватський район Донецька область), зупинилося серце. Похований на Микулинецькому кладовищі на Алеї Героїв Знову 200-й… На Сході помер військовий лікар з Тернопільщини // 20 хвилин (Тернопіль), 9 лютого 2016 Тернопіль! Горе знову прийшло в наш дім… // facebook.com — Ліля Мусіхіна, 9 лютого 2016 «Бійців рятував, а себе не вберіг…» // «Місто», 18 Лютого 2016.
3041
Сизоненко Олег Миколайович(Позивний «Чорний»)
49 років, Дніпропетровськ. Військовослужбовець 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). На початку АТО пішов добровольцем на фронт. Служив у 93-й ОМБр, після демобілізації залишився в ЗСУ за контрактом.
Загинув у районі міста Авдіївка (Донецька область) в результаті підриву на вибуховому пристрої з «розтяжкою». Олег йшов першим і прийняв на себе більшість осколків, ще двоє дістали поранень. Похований у Дніпропетровську На сході загинув боєць кіровоградського полку спецпризначення. 11.02.2016.Прим. ЗМІ повідомляли, що під Авдіївкою підірвались бійці 58 ОМБр, інші ЗМІ, — що бійці були з Кіровоградського 42-го ОМПБ 57-ї ОМБР.
3042
Василенко Роман Леонідович(позивний «Портос»)
, Полтава. Старший солдат, водій розвідроти УНСО 131-го окремого розвідувального батальйону ЗСУ. Пішов служити в зону бойових дій добровольцем у серпні 2014 року, разом з 13-ма полтавськими добровольцями з організації УНА-УНСО, з 17 років був її членом. Залишилися мати, молодший брат.
Помер у шпиталі міста Запоріжжя від гострої пневмонії, на яку захворів у зоні АТО під Маріуполем. Похований у Полтаві 12 лютого у Полтаві відбудеться прощання з Романом Василенко // Сайт УНА-УНСО, 12 лютого 2016 У Полтаві провели в останню путь захисника України Романа Василенка // «Коло — Новини Полтавщини», 12 лютого 2016 Василенко Роман Леонідович // полтавська облрада .
3043
Гришко Юрій Васильович
, Нікополь Дніпропетровська область. Військовослужбовець 23-го окремого мотопіхотного батальйону «Хортиця». Мобілізований 12 лютого 2015 року, учасник АТО.
Помер у шпиталі міста Мелітополь.
3044
Шишолик Василь Серафимович
, Прилісне Маневицький район Волинська область. Солдат, водій 59-ї окремої мотопіхотної бригади (Гайсин). Працював електрогазозварювальником у ДП «Волиньторф». Любив співати, грав на саксофоні. Мобілізований 9 липня 2015 року. Залишилась дружина, троє дітей та внучка.
Трагічно загинув біля с. Бахмутське (Бахмутський район Донецька область), обставини не уточнено. Похований в с. Прилісне Попрощалися із загиблим бійцем // Маневицька районна рада, 18 лютого 2016 Згасла життєва свічка ще одного Героя АТО, жителя с. Прилісне Шишолика Василя Серафимовича // Маневецька РДА, 18 лютого 2016 Шишолик Василь Серафимович.
3045
Бєляєв Іван Анатолійович
, Середній Бабин Калуський район Івано-Франківська область. Старшина, механік-водій БМП 1-го батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). 1993 року вступив на навчання до Войнилівського ПТУ № 34, де здобув професію тракториста-механіка. Служив танкістом у військовій частині «Десна». Після звільнення в запас працював у рибному господарстві «Бабин». Мобілізований 22 серпня 2014 року, по закінченні року продовжив службу в зоні АТО ще на півроку. Залишилися мати та дві сестри.
Загинув під час обстрілу у ніч на 15 лютого, близько 4-ї години ранку, поблизу міста Волноваха (Донецька область) Івана Бєляєва поховають у Середньому Бабині в четвер // «Фіртка», 17 лютого 2016 Івана Бєляєва провели в останню путь сотні земляків та побратимів // «Вікна», 18 лютого 2016.Прим. Видання «Лівий берег», з посиланням на бійця 72-ї бригади, повідомило про трьох загиблих та одного пораненого в районі міста Волноваха у неділю 14 лютого.
3046
Попов Петро Олександрович
, Новопетрівське (Новоодеський район) Миколаївська область. Молодший сержант, стрілець-помічник гранатометника 2-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Мобілізований 1 лютого 2015 року.
Загинув під час бойового зіткнення з диверсійно-розвідувальною групою противника поблизу села Новотроїцьке (Волноваський район) Донецької області.
3047
Кушнір Олександр Вікторович
, Козубівка (Доманівський район) Миколаївська область. Молодший сержант, головний сержант механізованого взводу 2-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Мобілізований 1 лютого 2015 року.
Загинув на блок-посту поблизу сел Миколаївка та Новотроїцьке (Волноваський район) Донецької області, під час бойового зіткнення з диверсійно-розвідувальною групою противника.
3048
Танський Вадим Юрійович
, Надлак Новоархангельський район Кіровоградська область. Солдат 37-го окремого мотопіхотного батальйону «Запоріжжя» 56-ї ОМБр, в/ч пп В6266.
Загинув у Донецькій області від вогнепального поранення, обставини не уточнено.
3049
Коваленко Олег Миколайович
, Лохвиця Полтавська область. Підполковник. Військовий льотчик. Закінчив Харківський університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Кіровоградську льотну академію Національного авіаційного університету. Мав військові нагороди. Після скорочення льотного штату служив на посаді начальника стройової частини 299-ї бригади тактичної авіації (Миколаїв). Останнім часом працював в органах Служби безпеки України. В зону АТО виїжджав у відрядження, за неофіційною інформацією служив у контррозвідці (СБУ чи ЗСУ, не уточнено). Залишилися батьки, сестра, дружина.
За повідомленням Лохвицької РДА, загинув під час виконання бойового завдання у зоні проведення АТО. Обставини загибелі не уточнено. Похований у Лохвиці Лохвицька гімназія № 1 попрощалася і з своїм випускником Коваленко Олег Миколайович // Полтавська облрада Лохвичани поховали загиблого підполковника // Події та коментарі, 28 лютого 2016 36-річний лохвичанин повернувся із зони АТО у труні // vk Лохвицький край, 1 березня 2016.
3050
Лисенко Олексій Сергійович
, Петрове Кіровоградська область. Лейтенант, начальник інженерної служби 20-го окремого мотопіхотного батальйону «Дніпропетровськ» 93-ї ОМБр. З 2009 по 2014 рік навчався у Дніпропетровському національному університеті залізничного транспорту ім. академіка В.Лазаряна, де здобув спеціальність інженера залізничного транспорту. Працював за фахом, в Управлінні залізничним транспортом Північного ГЗК. Мобілізований 7 лютого 2015 року. Спочатку проходив службу на офіцерській посаді в групі інженерного забезпечення 17-ї танкової бригади, останній місяць служив у 20 ОМПБ.
Загинув під час виконання завдання із розмінування території, в результаті підриву на міні поблизу селища Піски (Ясинуватський район) Донецької області Вчора у зоні АТО загинув військовий з Кіровоградщини // «Перша електронна», 18 лютого 2016 Непоправна втрата петрівчан // Петрівська РДА, 18 лютого 2016.
3051
Решетняк Дмитро Іванович
, Дніпропетровськ. Лейтенант, командир взводу 20-го окремого мотопіхотного батальйону «Дніпропетровськ» 93-ї ОМБр. Залишилися батьки.
17 лютого отримав важкі травми в результаті підриву на міні поблизу селища Піски (Ясинуватський район) Донецької області, втратив обидві ноги. У важкому стані доставлений до лікарні м. Селидове, військові медики більше десяти годин боролися за життя Дмитра, о 4:05 його серце зупинилося. Похований у Дніпропетровську Втрати в зоні АТО: загинув ще один боєць, який підірвався на міні під Пісками // «24 канал», 19 лютого 2016 У Дніпропетровську попрощалися із 23-річним офіцером Дмитром Решетняком, який загинув на Донеччині // «5 канал», 20 лютого 2016.
3052
Ялинчук Богдан Михайлович
, Шукайвода Христинівський район Черкаська область. Солдат 28-ї ОМБр. Виріс у сім'ї колгоспників. У 2001—2006 роках навчався в Кременчуцькому університеті економіки і права, по закінченні якого до 2012 року працював у податковій інспекції міста Кременчук. Протягом трьох останніх років працював на Кременчуцькому пивоварному заводі. Мобілізований 08.07.2015. Ніс службу в зоні АТО, зокрема в населених пунктах Колядовка та Красноармійськ.
орієнтовно
Загинув під час несення військової служби в Донецькій області. Похований у с. Шукайвода 20 лютого Христинівчани провели в останню путь ще одного бійця АТО Ялинчук Богдан Михайлович.
3053
Балюрко Степан Іванович
, Підлуби (Ємільчинський район) Житомирська область. Молодший спеціаліст служби захисту інформації 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське), в/ч пп В1688. Мобілізований в січні 2015 року, з червня перебував у зоні проведення АТО, служив в районі Мар'їнки на Донеччині. Залишилися мати й сестра.
Після контузії Степан захворів і у вересні 2015 року відправлений додому у відпустку. Спочатку в шпиталі Житомира виявили запалення легенів, потім київські лікарі поставили діагноз енцефаліт. 18 лютого Степан після затяжної хвороби помер. Похований у с. Підлуби.
3054
Думанський Михайло Ярославович
, Тернопіль. Солдат, стрілець-зенітник 81-ї окремої аеромобільної бригади (Дружківка). Призваний за мобілізацією у 2015 році.
Помер під час несення служби у Краматорську (Донецька область). Похований на Алеї слави Микулинецького кладовища Тернополя Тернополяни зустріли тіло бійця Михайла Думанського // «ІНТБ», 23 лютого 2016 .
3055
Бондар Олександр Вікторович
, Вільхове (Ульяновський район) Кіровоградська область. Солдат, механік-водії танка 30-та окрема механізована бригада (Новоград-Волинський). 10 років працював у міліції. Мобілізований у січні 2015 року. Залишилися мати й брат.
Ніс службу на блокпосту поблизу міста Авдіївка (Донецька область). Загинув у ніч з 19 на 20 лютого. З військової частини рідним повідомили, що Олександра було застрелено, потім сказали, що це було самогубство. Похований у Вільховому Бойца 30-й бригады застрелил кто-то из своих? // «Нова Влада», 6 березня 2016 Бондар Олександр Вікторович.
3056
Коваль Юрій Вікторович
, Ланівці Тернопільська область. Старшина, командир відділення зенітно-ракетного взводу 1-го механізованого батальйону 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Строкову службу проходив на флоті. У 2015 році, спочатку був добровольцем батальйону «Тернопіль». Залишилася дружина та дві неповнолітні доньки.|
Загинув вранці в районі міста Мар'їнка (Донецька область) від кулі ворожого снайпера після шестигодинного бою. Похований у Ланівцях На Тернопільщині пронесли вкриту квітами труну із тілом воїна, який загинув від кулі снайпера // 0352.ua — Cайт міста Тернополя, 23 лютого 2016 Тернопільщина прощалась з Героєм! // TopNews, 26 лютого 2016 Тернопільщина у жалобі: зі Сходу привезли «двохсотих» // «Номер один», 6 березня 2016 .
3057
Назаренко Ян Франтасійович
, Фастівець Фастівський район Київська область. Військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква), в/ч пп В0849. Навчався у Київському училищі залізничників. Мобілізований в лютому 2015 року. Залишилися батьки, брат і дві сестри.
Загинув від кулі снайпера у голову поблизу села Старогнатівка (Волноваський район Донецька область). Похований в с. Фастівець В зоні АТО загинув уроженець с. Фастівець Назаренко Ян У Фастівці попрощалися зі своїм односельчанином — захисником України // Офіційний сайт Фастівської райради та РДА, 3 березня 2016 .
3058
Жембровський Сергій Іванович
, Селезенівка Сквирський район Київська область. Проживав у місті Буча. Старшина, старшина роти САУ 81-ї окремої аеромобільної бригади (Дружківка). Був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно). Залишилися дружина і донька.
Дата, місце й обставини не уточнені. Помер під час несення служби. Похований на Бучанському міському кладовищі на Алеї слави День пам'яті та примирення — з урочистостями, солдатською кашею та святковою програмою // сайт міста Буча, 12 травня 2016.
3059
Вишневський Олег Миколайович
, Великий Порськ Ковельський район Волинська область. Проживав у м. Ковель. Старший сержант 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Мобілізований у квітні 2015 року, із жовтня перебував у зоні АТО. Залишилися дружина, 11-річний син й однорічна донька.
Помер через раптову зупинку серця під час несення служби в районі міста Мар'їнка (Донецька область). Похований у селі Великий Порськ Життя ще одного ковельчанина обірвалося на Донеччині // Офіційний сайт Ковельської міськради, 25 лютого 2016.
3060
Шиленга Віктор Миколайович
, Котюжинці Калинівський район Вінницька область. Солдат, військовослужбовець 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Мобілізований у березні 2015 року, перебував у зоні АТО.
орієнтовно
Помер у військовій частині внаслідок ішемічної хвороби серця..
3061
Борисов Артур Володимирович
, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, оператор-топогеодезист 2-го гаубичного самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське), в/ч пп В0095. З 2005 року був одним з розбудовників і активістів організації Громадянська мережа ОПОРА. З 2004 по 2009 рік навчався у Міжнародній Академії управління та права, за спеціальністю «комерційне та трудове право». Мобілізований у липні 2015 року.
Помер під час несення служби в районі селища Розквіт (Станично-Луганський район Луганська область). Похований у м. Кривий Ріг Меморіальну дошку криворізькому бійцю Артуру Борисову відкрили на фасаді школи // «Перший Криворізький», 2 листопада 2016.
3062
Брисюк Микола Миколайович
, Землянка (Конотопський район) Сумська область. Солдат, стрілець 34-го окремого мотопіхотного батальйону «Батьківщина», в/ч В5509 (Кропивницький) 57-ї ОМБр. Працював на місцевому підприємстві. Мобілізований 27 травня 2015 року. Був командиром танку. Коли відвели важке озброєння від лінії розмежування, залишився на передовій на посаді стрільця. Залишилася мати.
За повідомленням Сумської ОДА, загинув під час обстрілу поблизу смт Зайцеве під Горлівкою (Донецька область). Тіло Миколи привезли на Конотопщину 2 квітня, похований в с. Землянка Конотопський район попрощався із загиблим в АТО героєм // Сумська обласна рада, 5 квітня 2016 Ще один наш земляк загинув у зоні АТО.За повідомленням ГУ НП в Донецькій області, 23 лютого 2016 року на передовій позиції ЗСУ між Торецьком та окупованою територією неподалік Горлівки зник 41-річний військовослужбовець, мешканець Сумської області. Слідство встановило, що він був вбитий співслужбовцем під час конфлікту. Вбивця, разом з іншим співслужбовцем, вивезли тіло за 5 км від позиції і прикопали у лісосмузі, сказавши командуванню, що той дезертував. 28 березня правоохоронці викопали труп чоловіка зі слідами численних травм. Тіло та речові докази направлені на експертизу, вбивцю затримано.
3063
Авраменко Олександр Іванович
, Оріхівка (Лубенський район) Полтавська область. Проживав у с. Матяшівка (Лубенський район). Молодший сержант, командир відділення лінійно-кабельного зв'язку 14-го окремого мотопіхотного батальйону 55-ї окремої артбригади. У шкільні роки проживав в смт Ромодан Миргородського району. Закінчив курси трактористів, екскаваторників. Після служби в армії працював на залізниці в Одеському порту, у ВАТ «Цукорінвест». 24 квітня 2015 року мобілізований як доброволець. Залишилися батьки.
Загинув від кулі снайпера поблизу села Гранітне (Волноваський район) Донецької області. Похований в смт Ромодан, де мешкають батьки В зоні АТО від кулі снайпера загинув боєць з Полтавщини // 0532.ua — Сайт Полтави, 27 лютого 2016 Загинув від снайперської кулі за два місяці до демобілізації // Полтавська єпархія УПЦ, 1 березня 2016 Авраменко Олександр Іванович // Полтавська облрада .
3064
Кошлатий Григорій Григорович
, Василівка (Кобеляцький район) Полтавська область. Старший сержант 36-ї окремої бригади морської піхоти, в/ч А1965 (Миколаїв). Мати Григорія померла, коли йому було 12 років, а через 6 років загинув батько. Григорій працював у селі скотарем. Грав на гітарі, мав хороший голос. Мобілізований 30 квітня 2015. Залишилася старші брат і сестра, дружина та дві доньки, молодшій 5 років.
Застрелений автоматною чергою п'яним співслужбовцем під час конфлікту на блокпосту у прибережній зоні Маріуполя (Донецька область). Похований у Василівці. Вбивця засуджений до 11 років позбавлення волі Герої не вмирають // Кобеляцька РДА, 28 лютого 2016 Кошлатий Григорій Григорович // Полтавська облрада "П'яне" вбивство на блокпосту в зоні АТО: загибель "при виконанні" чи нещасний випадок? // «Факти і коментарі», 1 грудня 2016.
3065
Військовослужбовець 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут).
У Бахмутському районі Донецької області двоє військовослужбовців, рухаючись на вантажівці в напрямку лінії фронту, натрапили на фугас. Внаслідок вибуху вантажний автомобіль повністю знищено, військові були захоплені у полон російсько-терористичним збройним формуванням, один з них дорогою помер від отриманих поранень ИС: российские боевики выкрали 2 бойцов ВСУ, один из них уже мертв // ІС, 28 лютого 2016 .
3066
Глушко Олександр Олександрович
, 52 роки, Кропивницький. Молодший сержант, водій автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення 34-го окремого мотопіхотного батальйону «Батьківщина» 57-ї ОМБр, в/ч пп В5509. Мобілізований у серпні 2014 року. Залишилися дружина та син.
Півроку тому, під час виконання бойового завдання поблизу смт Зайцеве під Горлівкою (Донецька область) дістав уламкове поранення й контузію, проходив лікування. Помер у Київському військовому шпиталі через зупинку серця. Похований на Далекосхідному кладовищі Кропивницького Кіровоград віддав останню шану полеглому у зоні АТО О.Глушко. 29.02.2016 Кіровоградці прощалися з бійцем АТО // УНН, 29 лютого 2016 У Кіровограді попрощалися із молодшим сержантом 34-го батальйону // «Новини Кіровоградщини», 29 лютого 2016 У Кіровограді провели в останню путь учасника АТО Олександра Глушка // «Рідний Кіровоград», 29 лютого 2016.
3067
Непомнящий Микола Валерійович
, Тетіїв Київська область. Солдат 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь». Учасник АТО. У лютому 2015 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Залишилася донька.
Помер в результаті важкої хвороби.
3068
Козачук Антон Анатолійович
, Сокаль Львівська область. Військовослужбовець 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк, Лисичанськ). Мобілізований у лютому 2015 року.
Місце й обставини не уточнено, загинув в зоні АТО. 5 березня тіло Антона привезли у Сокаль У Сокалі попрощалися з героєм // «Сокаль і Сокальщина», 5 березня 2016.
3069
Курбатов Вадим Михайлович
, Вишневе Києво-Святошинський район Київська область. Начальник контрольно-технічного пункту 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Під час служби перебував на базі батальйону та в м. Щастя під Луганськом. Мав отримати офіцерське звання лейтенанта.
Трагічно загинув в зоні АТО. Місце й обставини не уточнено
3070
Тимошишин Олександр Андрійович
, Шепетівка Хмельницька область. Солдат 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут). Народився в сім'ї залізничників. По закінченні школи продовжив сімейну трудову династію і влаштувався працювати на залізницю. Спершу працював в Шепетівській дистанції колії, пізніше, — в дистанції колії міста Києва. На фронт пішов добровольцем. Залишилася дружина та дві доньки.Прим. в Указі про нагородження — Тимошишин Олександр Анатолійович.
Загинув під час виконання бойового завдання в районі міста Бахмут (Донецька область). Похований у Шепетівці У зоні АТО загинув боєць із Шепетівки // «Є», 29 лютого 2015 Шепетівчани попрощалися зі загиблим Олександром Тимошишиним // Сайт міста Шепетівка, 1 березня 2016 Тимошишин Олександр Андрійович.
Березень
3071
Питак Андрій Андрійович
, Тернопіль. Солдат, навідник 1-го взводу 2-ї аеромобільно-десантної роти 1-го аеромобільного батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади (Львів). Працював головним спеціалістом відділу з питань постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС управління соціальної політики Тернопільської міської ради. Призваний за мобілізацією у сепрні 2015 року, після підготовки на Рівненському полігоні та в Житомирі 27 листопада поїхав у зону АТО. Залишилася мати.
Військовослужбовці вирушили в район проведення навчальних стрільб, що мали відбутися між селищами Мирна Долина та Тошківка (Попаснянський район Луганська область). Об 11:40, рухаючись ґрунтовою дорогою уздовж лісосмуги у напрямку смт Тошківка, під час спроби розвернутися, легкоброньований автофургон «Hummer» наїхав на протитанкову міну ТМ-64. Внаслідок підриву загинув водій і двоє військових, які сиділи позаду, ще двоє дістали поранення. Похований 28 березня у Тернополі, на Микулинецькому цвинтарі поряд із могилою батька В Луганській обл. підірвався автомобіль з військовими, троє загинули // «112», 1 березня 2016 На Луганщині полягли троє львівських десантників // «Щоденний Львів», 1 березня 2016 Українські військові підірвались у Мирній Долині на мінах ЗСУ — ОБСЄ // УНН, 4 березня 2016 Вічна пам'ять загиблим героям! (фото з місця) Справжні Героі нашого часу! У зоні проведення бойових дій на сході України загинув наш колега Питак Андрій Андрійович // ДСЗН Тернопільської ОДА, 2 березня 2016 Як загинув боєць з Тернопільщини? // Інформаційний простір Тернополя, 9 березня 2016 Тернопіль попрощався із бійцем АТО Андрієм Питаком // ІНТБ, 28 березня 2016 У Тернополі попрощалися із загиблим бійцем АТО Андрієм Питаком // Тернопільська міська рада, 28 березня 2016 .
3072
Воронюк Артем Юрійович
, Нижнє (Деражнянський район) Хмельницька область. Солдат 1-го взводу 2-ї аеромобільно-десантної роти 1-го аеромобільного батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади (Львів). Служив за контрактом з жовтня 2013 року. Залишилися батьки та молодша сестра.
Військовослужбовці вирушили в район проведення навчальних стрільб, що мали відбутися між селищами Мирна Долина та Тошківка (Попаснянський район Луганська область). Об 11:40, рухаючись ґрунтовою дорогою уздовж лісосмуги у напрямку смт Тошківка, під час спроби розвернутися, легкоброньований автофургон «Hummer» наїхав на протитанкову міну ТМ-64. Внаслідок підриву загинув водій і двоє військових, які сиділи позаду, ще двоє дістали поранення. Після завершення експертизи з Артемом попрощалися в с. Нижнє та поховали 15 квітня 2016 року в с. Слобідка-Кальнянська Деражнянського району На Хмельниччині попрощаються з 22-річним Артемом Воронюком, який підірвався в АТО // «ВСІМ», 14 квітня 2016.
3073
Дуленко Олександр Сергійович
, Дніпропетровськ. Солдат, навідник 1-го взводу 2-ї аеромобільно-десантної роти 1-го аеромобільного батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади (Львів).
Військовослужбовці вирушили в район проведення навчальних стрільб, що мали відбутися між селищами Мирна Долина та Тошківка (Попаснянський район Луганська область). Об 11:40, рухаючись ґрунтовою дорогою уздовж лісосмуги у напрямку смт Тошківка, під час спроби розвернутися, легкоброньований автофургон «Hummer» наїхав на протитанкову міну ТМ-64. Внаслідок підриву загинув водій і двоє військових, які сиділи позаду, ще двоє дістали поранення.Тіла загиблих відправили до Дніпропетровська, проводиться експертиза.
3083
153x153пкс
Ткаченко Андрій Валентинович
, Чернівці. Солдат, номер обслуги мінометного взводу роти вогневої підтримки 24-та окрема механізована бригада (Україна).
Помер внаслідок отруєння в смт.Біловодськ на Луганщині. Тіло забрали з Дніпропетровська волонтери. Похований 7 березня на кладовищі в Садгорі У Чернівцях поховали бійця АТО Андрія Ткаченка // ЗІК, 9 березня 2016.
3074
Ворожко Олександр Миколайович
, Підопригори Лебединський район Сумська область. Молодший сержант, старший водій автомобільного взводу роти забезпечення в/ч А0820 військ ППО України ПК «Центр» (Васильків). Ніс службу за контрактом.
Пізно увечері в приміщенні командно-спостережного пункту у с. Бердянське (Волноваський район), після сумісного вживання спиртних напоїв, офіцер в/ч А0704 зробив кілька пострілів з автомату у бік молодшого сержанта. Від несумісних з життям поранень Олександр помер в автомобілі «швидкої». Похований у с. Підопригори Він захищав Україну // «Лебедин Press», 10 березня 2016 В зоне АТО пьяный подполковник Вооружённых сил Украины расстрелял из автомата солдата // «Ведомости-Украина», 14 травня 2016 Категорія справи № 221/2194/16-к // Єдиний державний реєстр судових рішень .Винний у вбивстві офіцер засуджений 25.11.2019 до 11 років позбавлення волі з позбавленням військового звання «підполковник» В Маріуполі офіцера, який застрелив співслужбовця, засудили до 11 років.
3075
Корнєєв Віталій Олексійович
, Ясенівка (Ставищенський район) Київська область. Старший солдат, водій–електрик обслуги № 1 взводу звукометричної розвідки бригадного управління артилерійської розвідки 54-ї окремої механізованої бригади (Бахмут). Залишилися батьки, брат, сестра, дружина та маленька донька (1 місяць).
Загинув від кульового поранення у голову внаслідок нещасного випадку у базовому таборі поблизу с. Кодема (Бахмутський район Донецька область). Похований в селі Ясенівка Війна… Скільки вас, хлопці… // vk
3076
Радченко Богдан Ростиславович
, Київ. Солдат 3-го взводу 1-ї окремої танкової бригади (Гончарівське). Журналіст за фахом. Активний учасник Революції Гідності. Пішов на фронт добровольцем, мобілізований влітку 2015 року. Залишився 20-річний син.
Загинув під Донецьком, обставини не уточнено. Поховали Богдана на Алеї Героїв у місті Василькові, де живуть його родичі, і де він проводив шкільні канікули в дитинстві Ще одна смерть… Радченко Борис У Василькові під Києвом сьогодні на колінах прощалися із загиблим в АТО .
3077
Павлюк Сергій Анатолійович
, Кривчунка Жашківський район Черкаська область. Старший солдат 1-ї окремої танкової бригади (Гончарівське). Залишилася дружина та діти.
Помер під час несення військової служби в районі м. Покровськ (Донецька область). Похований в рідному с. Кривчунка У нас в селі велике горе, велика втрата.... Загинув наш односелець, учасник АТО: Павлюк Сергій(Макарець).
3078
Воронов Дмитро Станіславович
, Київ. Солдат 3-ї роти 37-го окремого мотопіхотного батальйону «Запоріжжя» 56-ї ОМПБр, в/ч пп В6266. Працював водієм-охоронцем групи швидкого реагування. Призваний за мобілізацією. Був поранений, після лікування повернувся на фронт. Залишилася дружина та 7-річний син.
Загинув в результаті кульового поранення у голову на посту на території військового табору роти в селі Касянівка (Нікольський район) Донецької області. Постріл з автомату було зроблено співслужбовцем під час сварки .
3079
Бондаренко Олег Григорович
, Миколаїв. Старший солдат, кулеметник 1-го відділення 2-го взводу 6-ї роти 2-го механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (Башкирівка). Був єдиною дитиною в сім'ї. Мобілізований 15 березня 2015 року, з травня виконував бойові завдання в зоні АТО. Залишилися батьки, дружина та 6-річна донька.
Вбитий кулею снайпера у голову близько 16:15, під час патрулювання території у складі пішого патруля, коли військові переходили по містку через річку Євсуг (приток р. Сіверський Донець) поблизу села Артема (Станично-Луганський район) Луганської області. Після прощання у військовій частині в Башкирівці, Олега поховали на міському кладовищі Миколаєва На Луганщині ворожий снайпер вбив українського військового. 02.03.201, 23:15 Україна втратила ще одного бійця. 03.03.2016, 13:09 Близько 300 людей прийшли попрощатися з бійцем АТО Олегом Бондаренком у Миколаєві // «5 канал», 5 березня 2016 Вічна пам'ять та слава Герою! // Миколаївська ОДА, 4 березня 2016.
3080
Грішечкін Ігор Володимирович
, Приозерне (Херсонська міська рада) Херсонська область. Сержант, кулеметник 3 батальйону 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Був єдиним сином у матері.
Загинув у м. Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область). Похований у Херсоні, в Меморіалі воїнів АТО на кладовищі Геологів Вічна пам'ять! // facebook Центр допомоги учасникам АТО Херсонської області, 6 березня 2016 Герої не вмирають! // Херсонська ОДА, 7 березня 2016.
3081
Чельма Володимир Володимирович
, Ананьїв Одеська область. Проживав у с. Точилове Ананьївського району. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ не уточнено). До села Точилове приїхав після розформування військової частини, де служив прапорщиком. Займався ремонтом апаратури. Призваний за мобілізацією. Залишилася дружина та дорослий син від першого шлюбу.|
2 листопада 2015 року дістав важку травму голови в зоні проведення АТО. Спочатку був у дніпропетровському шпиталі, потім перевезений до Києва. Помер у київському шпиталі, після трьох місяців перебування в комі Ананьївщина попрощалася з померлим учасником АТО // Ананьївська РДА, 15 березня 2016 .
3082
Лебідь Сергій Вікторович
, Милове Бериславський район Херсонська область. Солдат 17-ї окремої танкової бригади, в/ч пп В3675 (Кривий Ріг). Закінчив Бериславський професійний аграрний ліцей, здобув професії бджоляра та водія. 28 липня 2015 року мобілізований як доброволець до військової частини 79-го прикордонного загону. 7 вересня отримав спеціальність навідника гармати танку 3 класу, з 6 листопада служив у в/ч А1314 під Бахмутом. Учасник АТО. Залишились батьки та вагітна наречена.
Помер у військовому шпиталі від субтотальної пневмонії. Похований 6 березня у Миловому Герої не вмирають! // Херсонська ОДА, 7 березня 2016 Лебідь Сергій Вікторович // Бериславська РДА, 12 березня 2016 .
3084
Горайський Юрій Володимирович
, Збараж Тернопільська область. Матрос, стрілець-регулювальник комендантського відділення комендантського взводу комендантської роти 73-го морського центру спеціальних операцій (Очаків). Займався бізнесом на Збаражчині. У травні 2014 року призначений головою Збаразької РДА, яку очолював 11 місяців. Допомагав військовим в зоні АТО як волонтер. Через тиждень після звільнення з посади, відбув добровольцем на передову, з травня по вересень 2015 року служив у секторі «М» під Маріуполем. У січні 2016 року підписав контракт на військову службу. На місцевих виборах у жовтні 2015 року висувався кандидатом на посаду міського голови Збаража від партії «Добрий самарянин». Залишилася дружина та дві доньки.
Під час розвідки передовий дозор «морських котиків» вийшов на висоту в районі міста Докучаєвськ (Донецька область), де наштовхнувся на ДРГ противника. У ближньому бою двоє бійців отримали смертельні поранення, основна частина розвідгрупи прийшла на допомогу та вступила у бій, згодом підійшли підрозділи 72-ї ОМБр. Під вогневим прикриттям загиблих і поранених евакуювали. За даними радіоперехвату, противник втратив 30 бойовиків. Поховали Юрія у Збаражі Зведені дані щодо ситуації в зоні АТО — 05 березня Бой под Мариуполем: волонтеры рассказали подробности гибели двух наших морских котиков // «Главред», 5 березня 2016 Головний дозор. Останній бій воїнів 73-го Центру Юрія Горайського і Олександра Хмелярова 4 березня 2016 року // «Цензор. НЕТ», 8 березня 2016 Під Маріуполем загинув екс-голова Збаразької РДА Юрій Горайський // «20 хвилин Тернопіль», 4 березня 2016 4 березня на Донеччині загинув Юрій Володимирович Горайський // facebook Збаразька РДА, 4 березня 2016 У Збаражі поховали воїна Юрія Горайського, який загинув в бою в зоні АТО // «Тернопіль Live», 8 березня 2016.
3085
Хмеляров Олександр Анатолійович
, Кам'янка (Ізмаїльський район) Одеська область. Проживав в м. Очаків. Головний корабельний старшина, технік групи спеціальних операцій загону спеціальних операцій 73-го морського центру спеціальних операцій (Очаків). Служив у Центрі за контрактом з 20.01.2011 року. В серпні 2014 року був нагороджений медаллю «За військову службу Україні». Залишилися батьки, брат і сестра.
Під час розвідки передовий дозор «морських котиків» вийшов на висоту в районі міста Докучаєвськ (Донецька область), де наштовхнувся на ДРГ противника. У ближньому бою двоє бійців отримали смертельні поранення, основна частина розвідгрупи прийшла на допомогу та вступила у бій, згодом підійшли підрозділи 72-ї ОМБр. Під вогневим прикриттям загиблих і поранених евакуювали. За даними радіоперехвату, противник втратив 30 бойовиків. Поховали Олександра в рідному селі Кам'янка «Морской котик» из Измаильского района, погибший на Донбассе, представлен к ордену «За мужество» // «Траса Е-95», 12 березня 2016.
3086
Тішкін Олег Васильович
, Кропивницький. Останні 20 років проживав у Запоріжжі. Солдат, артилерист бригадної артилерійської групи 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське), в/ч пп В0095. На військову службу був призваний добровольцем під час мобілізації у липні 2015 року. В зоні проведення АТО з літа 2015 року, брав участь в боях під Мар'їнкою в Донецькій області. Залишилося два сина.
Помер на бойовій позиції в зоні проведення АТО від серцевого нападу. Поховали військовослужбовця на Далекосхідному кладовищі Кропивницького. 07.03.2016 року в Кропивницькому оголосили Днем жалоби. У Кіровограді попрощалися із бійцем 28 окремої механізованої бригади Олегом Тішкіним. 07.03.2016, 14:54 Кіровоградці попрощалися з артилеристом Тішкіним Олегом. 07.03.2016, 12:23.
3087
Рева Олександр Валерійович
, Кривий Ріг. Солдат, військовослужбовець дивізіону артрозвідки 26-ї окремої артилерійської бригади (Бердичів). Працював електрослюсарем на ДПП «Кривбаспромводопостачання». Мобілізований 2 лютого 2015 року. Залишилися дві доньки.
Місце й обставини не уточнено. Загинув (помер) в зоні проведення АТО. Похований на Алеї Героїв на Центральному кладовищі Кривого Рогу..
3088
Ярешко Андрій Григорович
, Полтава. Старший лейтенант, командир взводу, виконувач обов'язків командира 1-ї роти 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава» 58-ї ОМБр. Пішов у батальйон ще під час першої хвилі мобілізації (на той час — 16-й батальйон тероборони), супроводжував вантажі та боєприпаси в зону АТО, під ДАП, під Дебельцево, чергував на блокпостах, будував укріплення разом зі своїми бійцями. Потім звільнився, але через три місяці знову мобілізувався і пішов на фронт. Залишилася дружина та донька.
Дістав тяжке уламкове поранення у голову під час мінометного обстрілу в промзоні міста Авдіївка (Донецька область), де російські бойовики протягом 5 годин обстрілювали українські позиції зі 120-мм мінометів з боку Ясинуватої. Міна розірвалася за 5 метрів від нього. О 17:20 Андрій помер від поранень у реанімобілі. Похований на Алеї Героїв на Центральному міському кладовищі Полтави Вічна шана Герою! // Полтавська облрада, 6 березня 2016 «Він переправив прізвище — і віддав свою медаль іншому солдату»: у Полтаві попрощалися із загиблим бійцем // «Коло», 9 березня 2016 Полтавці провели в останню путь героя АТО Андрія Ярешко // «Новини Полтавщини», 9 березня 2016 Нагороди двох загиблих у зоні АТО воїнів вручили їх рідним.
3089
Мальцев Юрій Петрович
, Херсонська область. Проживав у с. Радичів Коропський район Чернігівська область. Старший солдат, кулеметник 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава» 58-ї ОМБр. З дитинства проживав у с. Жовтневе (Коропський район), а з 1990 року — в с. Радичів. Закінчив Борзнянський сільськогосподарський технікум. Працював бджолярем, директором Жовтневського будинку культури. Після руйнівних повеней у Західній Україні, відновлював мости у Чернівецькій області у складі бригади будівельників ЗАТ «ТрансМіст». Поновився на обліку у військкоматі та добровольцем пішов на фронт, мобілізований 12 лютого 2015 року. Залишилися дружина та дві доньки, 1989 і 1991 р.н., троє онуків.|
Загинув під час мінометного обстрілу поблизу м. Авдіївка (Донецька область), де російські бойовики протягом 5 годин обстрілювали українські позиції зі 120-мм мінометів з боку Ясинуватої. Від розриву міни Юрій отримав тяжкі поранення ніг і плеча, від поранень і больового шоку помер на місці. Похований у с. Радичів Війна в «режимі тиші»: днями загинув ще один Герой з Чернігівщини // «Час Чернігівський», 10 березня 2016 Чернігівщина втратила ще одного захисника // Чернігівська ОДА У зоні АТО від больвого шоку загинув Юрій Мальцев // «ПіК», 21 березня 2016.
3090
Шаповал Володимир Іванович
, Піщане (Кременчуцький район) Полтавська область. Проживав у м. Кременчук. Молодший сержант, командир 2-го взводу 2-ї ротно-тактичної групи 2-ї батальонно-тактичної групи 92-ї окремої механізованої бригади (Башкирівка). Закінчив Кременчуцький автомобільний технікум, працював на КрАЗі фрезерувальником модельного цеху. У 1998 році після закінчення армійської служби повернувся на завод. З жовтня 2006 року працював фрезерувальником 5 розряду на заводі «Техвагонмаш». Займався тхеквондо. Мобілізований у серпні 2014 року, згодом продовжив службу за контрактом. Залишилися батьки, дружина і 9-річна донька, та 16-річна донька від першого шлюбу.
Загинув близько 5-ї години ранку під час патрулювання у місті Щастя (Луганська область) в результаті підриву на гранаті, перебуваючи за кермом автомобіля ВАЗ. Як повідомляють місцеві мешканці, вибух стався поблизу будинку № 2 у кварталі Енергетиків. Проводиться слідство. Поховали Володимира у секторі Героїв АТО Свиштовського кладовища у Кременчуці На Донбасі загинув боєць з Кременчука Володимир Шаповал // «Телеграф», 6 березня 2016 На Луганщині вибухнув автомобіль з бійцем ЗСУ // «ПУ», 6 березня 2016 Під час обстрілів завжди підбадьорював", — побратими про загиблого під Щастям Володимира Шаповала // «Телеграф», 9 березня 2016.
3091
Диняк Олександр Петрович
, Київ (район Святошин). Солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади (Львів). Закінчив інститут, одружився, працював. Приватний підприємець. У серпні 2014 року пішов добровольцем на фронт. Залишилися батьки, сестра, дружина та син від першого шлюбу. Дружина мешкає у Вінниці.
Загинув під час несення військової служби в селі Денежникове (Новоайдарський район Луганська область), обставини не уточнені. Похований на Берковецькому кладовищі Києва Загиблі святошинці в АТО. Олександр Петрович Диняк (PDF).
3092
Хрієнко Денис Іванович
, Приютівка Олександрійський район Кіровоградська область. Солдат ремонтно-відновлювального батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Був єдиною дитиною в сім'ї. Мобілізований у березні 2015 року. Залишились батьки, дружина та донька 2012 р.н.
В районі села Новотошківське (Попаснянський район) бойова машина розмінування підірвалася на міні. Після огляду техніки солдати запустили БМР, щоб їхати далі. У цей момент, близько 15:00, Деніс підірвався на другій міні, ймовірно зачепив «розтяжку». Загинув від мінно-вибухової травми, що несумісна з життям. Похований у селі Приютівка Олександрійщина втратила ще одного Героя в зоні АТО. 10.03.2016 В зоні АТО загинув житель Олександрійського району // «Моя Олександрія», 10 березня 2016 На Кіровоградщині провели в останню путь військового, який загинув у зоні АТО // «Рідний Кіровоград», 12 березня 2016.
3093
Орел Юрій Анатолійович
, Конотоп Сумська область. Капітан, командир роти 58-ї окремої мотопіхотної бригади (Конотоп). Обрав професію військовослужбовця, наслідуючи свого батька, військового льотчика (загинув у 1984 році при зіткненні літаків). Закінчив Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичної підготовкою, Харківський військовий університет і Сумський державний університет за спеціальністю економіка. Служив в СБУ. В серпні 2014 року добровольцем пішов на фронт. Залишилися мати, старший брат і наречена.
Офіцера під час конфлікту вбили співслужбовці та доповіли керівництву, що він перейшов на сторону «ДНР». Тіло було знайдене лише 15 квітня в полі поблизу селища Кам'янка (Ясинуватський район) Донецької області, під час проведення весняно-польових робіт. Командири, а потім і рідні безвісти зниклого впізнали офіцера. Поліцейським вдалось відновити картину злочину і затримати зловмисників. Військовослужбовцю, який безпосередньо наніс смертельні удари, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 «Тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого» КК України. 22 квітня загиблого в закритій труні було передано рідним для поховання. Похований на центральному кладовищі Конотопа по вулиці Богдана Хмельницького На Сумщині попрощалися з героєм АТО // Depo.Суми, 23 квітня 2016 У Конотопі поховали героя російсько-української війни // «Український погляд», 26 квітня 2016 Поліцейськими розкрито вбивство військового, якого вважали дезертиром // Національна поліція України, 21 квітня 2016.
3094
Дудка Микола Валентинович
, Велетенське Білозерський район Херсонська область. Військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське), в/ч пп В0095. Учасник АТО.
Помер у львівському шпиталі після тривалого (з 30.11.2015) перебування в комі. Із зони АТО був доставлений до Харківського військового шпиталю, звідти перевезений літаком до Львова, перебував у нейрореанімаційному відділенні Вічна пам'ять земляку! // Білозерська РДА, 11 березня 2016 .
3095
Скрипник Анатолій Олександрович
, Огіївка (Гайсинський район) Вінницька область. Проживав у Гайсині. Прапорщик, командир відділення 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Строкову військову службу проходив у Чехословаччині. Був мобілізований на початку 2015 року. Залишилися дружина та доросла донька.
Помер уві сні під час несення служби в Донецькій області. Результати розтину показали потрійний діагноз: «Набряк легень, гостра ішемічна хвороба серця та обширний інфаркт». Похований у рідному селі Огіївка Ще одного героя поховали на Гайсинщині // Гайсинська РДА, 14 березня 2016 .
3096
Марченко Руслан Володимирович
, Михнівці Лубенський район Полтавська область. Останні два роки жив у м. Київ. Старший солдат, кулеметник 1-ї мотопіхотної роти 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава» 58-ї ОМБр. Навчався у Вовчицькому ліцеї, Полтавському педагогічному інституті, які закінчив з відзнаками. Майже рік пропрацював учителем історії та географії на Дніпропетровщині. У 2004 році закінчив аспірантуру у Дніпропетровську. Останні роки працював у Києві в Деснянській адміністрації із соціального забезпечення населення. Мобілізований 1 червня 2015 року. Залишились батьки, сестра та син. |
Загинув під час мінометного обстрілу позицій ЗСУ в промзоні міста Авдіївка (Донецька область). Руслан був на чергуванні спостерігачем, одна з мін, зачепившись за дерево, розірвалася у повітрі поряд із ним. Похований у с Михнівці Вічна шана Герою! 11.03.2016, 13:44 На Полтавщині поховали бійця, який загинув від розриву міни // Gazeta.ua, 16 березня 2016 Лубенщина попрощалася із земляком Русланом Марченком, який загинув під Авдіївкою // «Вісті. Полтава», 16 березня 2016.
3097
Крупка Назар Олександрович
, Коробівка Золотоніський район Черкаська область. Солдат 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Юрист. Очолював Золотоніський осередок партії «УДАР», а також був позаштатним помічником народного депутата Ірини Геращенко у Верховній Раді 7-го скликання. Під час Революції Гідності як правозахисник захищав активістів Черкаського майдану й затриманих автомайданівців. У лютому 2015 року вирушив у зону АТО, до міста Щастя, де тоді воював «Айдар». Брав участь у місцевих виборах 2015 року як кандидат у депутати Золотоніської районної ради. Залишилися батьки.
Загинув близько 14:00 біля смт Новгородське під Горлівкою (Донецька область), в результаті обстрілу оглядового опорного пункту «Мазепа» російськими бойовиками з БМП-1. Поряд із Назаром розірвався снаряд. Похований у с. Коробівка У зоні АТО загинув юрист із Черкащини // «Про все», 11 березня 2016 Сьогодні загинув Назар, боєць батальйону «АЙДАР» з Черкащини // facebook Батальйон «Айдар», 11 березня 2016 В АТО загинув юрист, який захищав євромайданівців // «Еспресо», 12 березня 2016 Черкащани на колінах прощалися із героєм, який загинув на сході // «Про все», 14 березня 2016.
3098
Фомін Сергій Валентинович
, Одеса. Мешкав у Малодолинське (Чорноморськ). Солдат, стрілець-помічник гранатометника 28-ї окремої механізованої бригади. Призваний за мобілізацією. Залишилася мати.
Помер під час несення військової служби в смт Станиця Луганська (Луганська область) через зупинку серця. Похований на кладовищі «Молодіжне-2» під Чорноморськом Рішення виконкому Чорноморської міськради № 90 від 16.03.2016 Фомін Сергій Валентинович.
3099
Свірський Олександр Миколайович
, Борова (Фастівський район) Київська область. Рядовий Національної гвардії України.
10 березня був поранений у голову поблизу смт Зайцеве під Горлівкою (Донецька область). Гелікоптером доставлений до Дніпропетровської обласної лікарні ім. Мечнікова, де 12 березня, о 23:30, помер Вічна пам'ять герою! // Офіційний сайт Фастівськой районної влади, 14 березня 2016 .
3100
Клименко Руслан Юрійович
, Рокитне Рівненська область. Військовослужбовець 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Мобілізований 20 липня 2015 року, ніс службу на Донеччині, у с. Єлизаветівка (Мар'їнський район). Залишилися батько та дорослий син.
Помер в районній лікарні м. Курахове (Донецька область) У Рокитнівському районі оголошено Дні жалоби // Рокитнівська РДА, 14 березня 2016.
3101
Військовослужбовець (підрозділ не уточнено).
За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу в результаті бойових дій загинув один український військовий, ще один отримав поранення. Військовослужбовець загинув в районі міста Авдіївка (Донецька область), де весь день тривали обстріли з боку російських бойовиків з мінометів та гаубиці калібру 122 мм.
3102
Мельник Іван Іванович
41 рік, Совпа Березнівський район Рівненська область. Старший сержант, військовослужбовець ЗСУ (підрозділ не уточнено). Мобілізований у березні 2015 року, з квітня ніс службу на Луганщині. Залишилася мати.
Помер під час несення військової служби в зоні АТО. Похований в с. Совпа.
3103
Кухар Андрій Анатолійович
, Кугаївці Чемеровецький район Хмельницька область. Проживав у м. Кам'янець-Подільський. Капітан, заступник командира з озброєння 48-ї інженерної бригади Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України, в/ч А3479 (Кам'янець-Подільський). Навчався у Кам'янець-Подільському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Військову службу розпочав у 2009 році з командира взводу, далі — курсовий офіцер, командир інженерної роти. На схід відбув в рамках чергової ротації наприкінці лютого 2016 року. Без батька залишилися 4-річна донька та 2-річний син.
Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Покровське (Бахмутський район) Донецької області У зоні АТО загинув кам'янчанин Андрій Кухар // НГП, 15 березня 2016 У Кам'янці-Подільському на колінах прощались із Андрієм Кухарем, який загинув у зоні АТО // Khmelnytsky.com.ua, 17 березня 2016.
3104
Балога Петро Іванович
, 52 роки, Знам'янка Кіровоградська область. Проживав у м. Кропивницький. Старший солдат, командир 1-го відділення 1-го взводу механізованого батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Після строкової армійської служби служив в органах внутрішніх справ на різних посадах, а після звільнення з МВС працював у кропивницькому таксомоторному парку. У липні 2015 року пішов добровольцем до війська. Був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни». Залишилися дружина та син.
Загинув у ніч на 14 березня від кулі снайпера, обороняючи опорний пункт під Донецьком, в районі між містом Мар'їнка і селищем Піски (Ясинуватський район). Похований на Алеї Слави Рівнянського кладовища Кіровограда У Кіровограді провели в останню путь бійця 128 гірничо-піхотної бригади Петра Балогу // «Перша електронна», 18 березня 2016 Доброволець 128-ї гірсько-піхотної бригади Петро Балога загинув під Донецьком від кулі снайпера // «Закарпаття онлайн», 20 березня 2016.
3105
Назаренко Богдан Анатолійович
, Сосниця Чернігівська область. Солдат, водій відділення управління взводу управління гаубичної самохідної артилерійської батареї 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). У 1998—2001 роках навчався в Сосницькому сільськогосподарському технікумі, який закінчив з відзнакою за спеціальністю «Бухгалтерський облік». Після строкової армійської служби, з 2003 по 2008 рік працював дільничним інспектором у Сосницькому райвідділі міліції. Мобілізований 30 квітня 2015 року як доброволець. Служив у Гончарівському, потім був направлений на Донеччину в район Волновахи. Залишилися батьки, брат, дружина та двоє дітей, донька 2008 р.н. і син 2014 р.н.
Помер в районі м. Волноваха Донецької області внаслідок набряку головного мозку. Похований на центральному кладовищі Сосниці На Сосниччині поховали ще одного бійця АТО // ПіК, 23 березня 2016 Сосниця прощалася з Богданом Назаренком // Сайт Товариства «Чернігівське земляцтво», 18 березня 2016 33-річний сосничанин Богдан, водій Гончарівської танкової бригади, помер на війні від набряку головного мозку // Портал Чернігова, 28 березня 2016 В Сосниці відкрито меморіальну дошку загиблому учаснику АТО // «Сосница», 15 березня 2017.
3106
Перепелятник Олег Миколайович
, Халимонове Бахмацький район Чернігівська область. Проживав у с. Тимофіївка (Гадяцький район) Полтавська область. Солдат, водій 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава» 58-ї ОМБр. У 1997—1999 роках проходив армійську службу у Володимирі-Волинському. Вступив до професійно-технічного училища в Полтаві, потім навчався на водія у профтехучилищі в Гадячі, яке закінчив 2002 року. Працював трактористом на місцевому підприємстві, а потім влаштувався на бурову. Мобілізований 11 березня 2015 року. Залишилася мати, брати.
Загинув вранці від кулі снайпера в районі міста Авдіївка (Донецька область). Похований у с. Тимофіївка на Полтавщині В Авдіївці снайпер убив українського військового // «LB.ua», 16 березня 2016 «Із ним було не страшно»: на Полтавщині поховали Героя // «Коло», 18 березня 2016 .
3107
Литвиненко Павло Леонідович
, Обухів Київська область. Молодший сержант, головний сержант 2 взводу глибинної розвідки — командир 1 відділення глибинної розвідки роти глибинної розвідки 54-го окремого розвідувального батальйону (Новоград-Волинський). Проходив військову службу з 5 листопада 2013 року, служив за контрактом, заочно навчався в університеті. Член РПЛ, на місцевих виборах 2015 року був кандидатом у депутати Обухівської міськради. Залишилися батьки.
В ніч на 18 березня загинув в результаті підриву на вибуховому пристрої поблизу села Гнутове під Маріуполем (Донецька область), ще двоє бійців тяжко поранені. Похований в Обухові, на кладовищі мкрн Петровський В бою под Гнутово погиб 22-летний разведчик из Обухова // 0629.com.ua — Сайт Мариуполя, 18 березня 2016 Війна на сході України забрала життя ще одного нашого земляка // vk Прес-служба Обухівського РВК, 18 березня 2016 Небо ридма ридає по вас… // livejournal Олег Ляшко, 20 березня 2016 Прощання з Героєм — Павлом Литвиненко // «Молода Українка», 20 березня 2016 Боєць-інвалід присвятив свій забіг загиблому побратиму з Обухова, 30 жовтня 2017.
3108
Заяць Володимир Михайлович(Позивний «Михайлич»)
, 53 роки, Мукачеве Закарпатська область. Капітан, оперативний черговий відділення поточних бойових дій командного пункту 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк, Лисичанськ). Мобілізований під час четвертої хвилі мобілізації, учасник бойових дій на Донбасі (Щастя, Станиця Луганська, Ясинувата, Авдіївка). Залишилося двоє синів.
Помер під час проходження військової служби внаслідок зупинки серця. Поховання на Алеї Слави центрального Мукачівського кладовища.
3109
Костишак Олександр Іванович
, Дрогобич Львівська область. Солдат ЗСУ, 134-й окремий батальйон охорони та обслуговування.
Місце й обставини не уточнено, за повідомленням в ЗМІ, загинув у зоні АТО. Похований в Дрогобичі До Небесного Батальйону Господь покликав ще одного Героя На Львівщині попрощалися із загиблим бійцем АТО Олександром Костишаком // ЗІК, 18 березня 2016.
3110
Бороняк Микола Михайлович
, Зозів (Липовецький район) Вінницька область. Проживав у с. Бубнівка (Гайсинський район). Сапер 311-го окремого інженерно-технічного батальйону 48-ї інженерної бригади, в/ч пп В1719. Закінчив Зозівське училище. Мобілізований 9 березня 2015 року, проходив підготовку на військовому полігоні у Старичах, служив неподалік Маріуполя. Залишилася дружина та двоє синів, 13 і 17 років.
Помер внаслідок нещасного випадку у розташуванні підрозділу в смт Нікольське, неподалік Маріуполя (Донецька область). Коли бійців підняли по тривозі, Микола біг по сходах, впав і отримав перелом основи черепа. Перебував у комі, через 5 днів помер. Похований у Бубнівці Сапер з Вінниччини помер під Маріуполем // Вінниця.info, 23 березня 2016.
3111
Яцунда Ігор Ярославович
, Присівці Зборівський район Тернопільська область. Старший сержант, старший такелажник такелажного взводу 44-ї окремої артилерійської бригади (Тернопіль). Виріс в родині, де було 4 синів. Здобув професію зварювальника. Після армійської служби якийсь час працював у міліції, потім їздив на заробітки. На фронт пішов добровольцем, підписав контракт в січні 2016 року, 12 лютого служив у зоні АТО. Залишилися мати, брати, дружина та двоє синів, 9 і 8 років.
Вбитий вночі у місці дислокації підрозділу бригади в районі Сєвєродонецька (Луганська область). З синцями, переломами ребер та грудної клітки Ігора повезли до лікарні, по дорозі він помер. Похований на кладовищі у рідному селі. Двох співслужбовців засуджено до 8,5 років позбавлення волі У зоні АТО загинув мешканець Тернопільщини // Прес-служба 44 окремої артилерійської бригади, 23 березня 2016 Від побоїв колег по службі на передовій помер боєць з Тернопільщини // «ІНТБ», 23 березня 2016 Зборівщина зустріла героя АТО Ігоря Яцунду // «Про все», 22 березня 2016 Ігоря Яцунду вбили сонного у бліндажі… // «Нова», 22 квітня 2017.
3112
Луцюк Роман Йосипович(Позивний «Лисий»)
, Шклинь Горохівський район Волинська область. Проживав у Луцьку. Солдат 2-ї «волинської» штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Закінчив Волинський державний університет ім. Лесі Українки, у 1999—2000 роках працював у Муніципальній дружині Луцька, потім був приватним підприємцем. З перших днів Революції Гідності їздив у Київ. В травні 2014 року пішов добровольцем до батальйону «Айдар». Двічі був поранений на війні, перше поранення було 21 липня 2014 у бою під Георгіївкою, коли айдарівці з бійцями інших підрозділів відбили селище у російських бойовиків. Після лікування Роман достроково повернувся на передову. Вдруге був поранений під Щастям. Залишилися дружина та дві доньки, 8 і 15 років.
5 листопада 2014 року Роман дістав важке поранення у живіт під час бойових дій в районі міста Щастя під Луганськом. В Київському військовому шпиталі переніс 6 операцій. Із січня 2015 року продовжив лікування в Yale–New Haven Hospital (США, штат Коннектикут), де йому допомагала українська громада Коннектикуту. В жовтні 2015 Роман успішно переніс надзвичайно важку операцію, але після операції з'явилися численні ускладнення. Вночі 20 березня 2016 року він помер. Похований у Луцьку, на Алеї Героїв кладовища в селі Гаразджа Україна втратила ще одного Патріота України — Романа Луцюк // «Trident», 20 березня 2016 Потрібна допомога бійцеві Роману Луцюку // 112.ua, 11 грудня 2014 Луцьк попрощався з героєм АТО, який помер у США // VIP, 26 березня 2016.
3113
Карташов Петро Сергійович
, Павлоград Дніпропетровська область. Капітан, командир 1-ї мотопіхотної роти 39-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї ОМБр. Працював гірничим майстром дільниці з видобутку вугілля № 4 на шахті імені Героїв Космосу ДХК «Павлоградвугілля» ДТЕК. Мобілізований 19 квітня 2015 року. Залишились батьки, дружина та двоє дітей, 6-річний син і 4-річна донька.
Близько 15:00, в промзоні міста Авдіївка (Донецька область), на протитанковому фугасі підірвався військовий автомобіль ЗІЛ, загинули двоє бійців, — водій і командир роти Двоє військових загинули під Авдіївкою: стали відомі подробиці // 24 канал, 21 березня 2016 Командир роти 39-го батальйону не дожив місяць до демобілізації // Depo.Дніпро, 29 березня 2016 В Авдіївці загинув ще один павлоградець // «ТН експрес», 22 березня 2016.
3114
Павенський Олександр Олександрович
, Завалійки Волочиський район Хмельницька область. Старший солдат, головний сержант 1-го взводу 1-ї мотопіхотної роти 39-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї ОМБр. Закінчив училище № 5 м. Волочиськ. Після служби в армії працював в агрофірмі «Онікс», потім в дорожній службі в смт Війтівці.
Близько 15:00, в промзоні міста Авдіївка (Донецька область), на протитанковому фугасі підірвався військовий автомобіль ЗІЛ, загинули двоє бійців, — водій і командир роти.
3115
Бойко Петро Васильович
, Буськ Львівська область. Стрілець Національної гвардії України. Призваний за мобілізацією. Пішов служити добровольцем після того, як старшого брата мобілізували. Залишилися мати та двоє братів.
Загинув у місті Слов'янськ (Донецька область), обставини не уточнено. Похований у Буську У зоні АТО загинув наш земляк… Завтра тіло героя привезуть додому // «Буське радіо», 24 березня 2016 26 березня, більше тисячі бущан прийшли провести в останню путь свого Героя — Петра Бойка // «Буське радіо», 24 березня 2016.
3116
Кос Євген
50+ років. Молодший сержант батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Луганськ-1» ГУ МВС України у Дніпропетровській області. Пішов добровольцем у батальйон «Луганськ-1». Учасник бойових дій. Залишилися мати, дружина.
В грудні 2015 року, під час несення служби на Луганщині, у Євгена паралізувало половину тіла, він був госпіталізований до лікарні Сєвєродонецька, 30 січня переведений до Львова. Поставили діагноз туберкульоз головного мозку та ще кілька діагнозів. 22 березня 2016 Євген помер у Львівському регіональному фтизіопульмонологічному клінічному центрі У львівській лікарні помер боєць батальйону «Луганськ-1» // «ZAXID.NET», 22 березня 2016.
3117
Горкавчук Олег Віталійович
, Луцьк Волинська область. Старший солдат, стрілець 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Закінчив Луцьке ПТУ № 6. Працював у компанії «Волиньхолдинг» в смт Торчин. Мобілізований 28 квітня 2015 року.
Загинув під час обстрілу опорного пункту поблизу селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Похований у Луцьку У Луцьку зустріли тіло воїна Олега Горкавчувка // «ВАР», 27 березня 2016 Лучани попрощалися з 25-річним земляком, який загинув в АТО // «VIP», 28 березня 2016.За даними волонтерської групи «Повернись живим», в районі Донецького аеропорту (шахта «Бутівка» під Авдіївкою — опорний пункт «Зеніт» — Опитне — Піски), під час обстрілу російськими бойовиками з танку і мінометів калібру 120 мм загинув один боєць, ще трьох поранено, один з них помер вночі від поранень Ночные атаки боевиков украинская армия отбила, но есть потери.
3118
Мельник Сергій Васильович
, Тополине (Високопільський район) Херсонська область. Проживав у с. Князівка (Високопільський район). Сержант, командир відділення з ремонту гусеничної техніки 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Мобілізований 5 серпня 2015 року. Залишилися батьки.
Загинув уніч з 22 на 23 березня під час артобстрілу під Авдіївкою (Донецька область). Похований у с. Князівка.За даними волонтерської групи «Повернись живим», в районі Донецького аеропорту (шахта «Бутівка» під Авдіївкою — опорний пункт «Зеніт» — Опитне — Піски), під час обстрілу російськими бойовиками з танку і мінометів калібру 120 мм загинув один боєць, ще трьох поранено, один з них помер вночі від поранень.
3119
Івасенко Олег Миколайович
Київ. Військовослужбовець 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). На фронт пішов добровольцем, учасник АТО. Рідних немає.
Помер у Києві в нейрохірургічній реанімації лікарні швидкої допомоги (з 7 березня перебував у комі). Похований на Лісовому кладовищі Києва Переданы медикаменты для нашего бойца в Бсп, который находится в тяжелом состоянии в нейрохирургической реанимации Сколько еще можно бессмысленных смертей? Фото могили на Лісовому кладовищі на Лісному кладовищі відбудеться поховання Івасенко Олега Миколайовича.
3120
Осипчук Василь Петрович
, 53 роки, Іванківці (Козятинський район) Вінницька область. Старший лейтенант, командир інженерно-саперного взводу 1-го механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське). Мобілізований у липні 2015 року. Залишилися дружина, 34-річний син (служить у Нацгвардії), донька, онуки.
Загинув від вогнепального поранення в груди під час виконання службових обов'язків в смт Станиця Луганська (Луганська область), обставини не уточнено. Похований в Іванківцях На Луганщині загинув боєць із Вінниччини // Vinbazar.com, 28 березня 2016.
3121
Бурлака Сергій Вікторович(Позивний «Француз»)
, Новоселиця Чернівецька область. Проживав у с. Василівка (Вільнянський район) Запорізька область. Стрілець 3-го відділення 1-го взводу спецпризначення десантно-штурмової роти (розвідник 2-ї сотні) окремого загону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. У шкільні роки переїхав з батьками до Василівці. Закінчив технікум. Прийшов у батальйон «Азов» на початку війни. Залишилися мати, дружина та дві доньки.
Під час проведення аеророзвідки поблизу села Павлопіль (Волноваський район Донецька область), впав безпілотник. У ніч на 25 березня група прикриття вирушила за ним, зранку вона досягла району падіння. Територія була щільно замінована, і «Француз» підірвався на одній з мін, поранення виявились несумісними з життям. 1 квітня воїна поховали у Василівці ОБСЕ зафиксировала смерть военнослужащего ВСУ, подорвавшегося на мине, и минометный обстрел под Мариуполем // 0629.com.ua — Сайт Маріуполя, 29 березня 2016 ДНР передала українській стороні тіло загиблого військового ЗСУ // «НБН», 27 березня 2016 На Донбассе запорожский доброволец подорвался на растяжке // 061.ua — Сайт Запоріжжя, 31 березня 2016 Сьогодні у Василівці провели в останню путь азовця Француза // Азов. Пресс, 1 квітня 2016 Загиблий «Француз» ліг на міну, щоб врятувати побратимів, — мати Героя // «Молодий буковинець», 5 квітня 2016 Співчуття // Василівська РДА, 1 квітня 2016.
3122
Довбня Олег Олександрович(Позивний «Псих»)
, Кременчук Полтавська область. Солдат, старший розвідник — оператор другого розвідного підрозділу 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї ОАЕМБр. Захоплювався боксом. Навчався у Кременчуцькому професійному ліцеї нафтопереробної промисловості № 19. Здобув професію штукатура-лицювальника, плиточника. У 2011 році проходив військову службову в Кам'янці-Подільському. Після армії працював у приватному охоронному агентстві. Мобілізований 13 серпня 2015 року. Залишився батько.
Загинув під час інтенсивного обстрілу в промзоні міста Авдіївка (Донецька область). Олег заступив на чергування на спостережному пості у бліндажі, та коли розпочався обстріл, був смертельно поранений осколком у шию. Похований у секторі героїв АТО Свіштовського кладовища Кременчука Втрати на Донбасі: Під Авдіївкою загинув 22-річний десантник з Кременчука // 05366.com.ua — Сайт Кременчука, 26 березня 2016 В зоне АТО погиб 22-летний кременчужанин Олег Довбня // «Кременчуцька газета», 26 березня 2016 Під гул сирен кременчужани попрощалися з Героєм Олегом Довбнею // «Телеграф», 30 березня 2016 «Авдіївка перетворюється на другий Донецький аеропорт», – кременчуцькі бійці // «Телеграф», 16 червня 2016.
3123
Чопко Віктор Олександрович
, Юнівка Локачинський район Волинська область. Старшина, військовослужбовець 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Працював будівельником. Призваний за мобілізацією у лютому 2015 року. Залишилися мати, дружина та двоє дітей, 10 і 4 років.
Поблизу міста Мар'їнка (Донецька область) під час обстрілу одного з крайніх опорних пунктів 14 бригади, противник поцілив у боєкомплект, який здетонував, один боєць загинув, 6 поранені. Похований у с. Затурці Локачинського району Наші зазнали втрат: У Мар'їнці росіяни жорстоко помстилися за нічну поразку від українців // «Патріоти України», 26 березня 2016 В 14-ій бригаді 1 загиблий та 6 поранених // «Волинські Новини», 26 березня 2016 На Волинь привезли тіло загиблого бійця 14-ї бригади // «Громадське. Волинь», 29 березня 2016.
3124
Ковалишин Петро Васильович
, 50 років, Бовшів Галицький район Івано-Франківська область. Військовий кухар 1-ї роти 10-го окремого мотопіхотного батальйону «Полісся» 59-ї ОМПБр. Учасник Революції Гідності. Мобілізований 19 лютого 2015 року як доброволець. Залишилася мати, дружина (родом з Артемівська) та дві доньки-студентки.
Помер у лікарні Сєвєродонецька (Луганська область), не витримало серце. Похований у с. Бовшів У зоні АТО помер Петро Ковалишин // «Паралелі», 28 березня 2016 В зоні АТО загинув 50-річний прикарпатець // «Франик», 30 березня 2016 На Прикарпатті поховали бійця 59-ї окремої мотопіхотної бригади Петра Ковалишина // «Курс», 31 березня 2016.
3125
'''Дерев'янко Станіслав Анатолійович'''
, Боярка Києво-Святошинський район Київська область. Проживав у Києві. Старший солдат, розвідник 81-ї окремої аеромобільної бригади (Дружківка). Належав до Церкви Євангельських християн-баптистів. Співав у хорі, грав на флейті. Активний учасник Революції Гідності, був поранений під час протистоянь 18-20 лютого 2014 року. Студент Ірпінської Богословської семінарії, закінчити не встиг, пішов на фронт. Із липня 2014 року воював у батальйоні «Шахтарськ», з яким брав участь у боях під Іловайськом. Пізніше у складі 81 ДШБ воював в районі Донецького аеропорту.
Загинув від вогнепального поранення вночі, під час виконання бойового завдання у складі розвідгрупи в промзоні міста Авдіївка (Донецька область). Похований у Києві Сьогодні 27.03.2016 найтрагічніший день у моєму житті. Біля промзони (Авдіївка) загинув мій Друг Загинув друг Стас Дерев'янко Пам'яті Героя Станіслава Дерев'янко У Києві попрощалися з розвідником 81-ї бригади Стасом Дерев'янком facebook сторінка Stanislav Derevianko.
3126
Соляк Василь Петрович
, Острів (Сокальський район) Львівська область. Молодший сержант, військовослужбовець 2-го гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Працював на шахті «Червоноградська» ДП «Львіввугілля». Неодружений, залишилися батьки.
Помер під час несення служби в смт Новоайдар (Луганська область). За даними Сокальського військкомату, тіло бійця виявили без ознак життя о 22 годині. Попередній діагноз — гостра серцева недостатність. Похований у с. Острів Село Острів зустріло загиблого воїна АТО. Герої не вмирають! На Сокальщині — День жалоби за бійцем АТО Василем Соляком // «ЗІК», 1 квітня 2016.
3127
Горік Юрій Михайлович
, Залізний Порт Голопристанський район Херсонська область. Солдат, водій взводу спостереження і технічних засобів розвідки (ТЗР) розвідувальної роти в/ч пп В0717 (Авдіївка). Неодружений.
Загинув близько 1-ї години ночі в результаті ДТП у місті Авдіївка (Донецька область) В зоне АТО в ДТП погиб житель Новофедоровки // «Херсон онлайн», 30 березня 2016 Попрощалися із бійцем Збройних сил України // Голопристанська РДА, 31 березня 2016 В Новофедоровке похоронили Юрия Горика, погибшего в ДТП в зоне АТО // «Херсон онлайн», 2 квітня 2016.
3128
Годзенко Дмитро Олександрович(Позивний «Годзила»)
, Львів. Проживав у м. Київ (Печерський район). Старший сержант, головний сержант підрозділу 17-го окремого мотопіхотного батальйону «Кіровоград» 57-ї ОМБр. Був членом Львівського товариства в Києві з 2000 року. Учасник Революції Гідності. Мобілізований 12 лютого 2015 року, воював під Горлівкою, влітку 2015 був поранений осколком міни у шию, після лікування повернувся на передову. За час служби Дмитру вдалося перекрити потоки контрабанди, які возили через блокпост у Майорську та допомогти налагодити побут місцевих мешканців. 21 березня 2016 року був нагороджений орденом «За мужність» III ст. Також отримав недержавний Орден «Народний Герой України», медаль від УПЦ КП «За жертовність і любов до України» та нагрудний знак «Гідність та честь» від Спілки ветеранів та працівників силових структур України «Звитяга». Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня. Залишилася 80-річна мати та син Олексій, журналіст «24 каналу», який робить репортажі із зони АТО.
Загинув близько 6:00 під час мінометного обстрілу поблизу смт Зайцеве під Горлівкою (Донецька область). Міна залетіла у будинок бійців, від її осколка Дмитро загинув. 3 квітня з воїном попрощалися на Майдані Незалежності у м. Києві. Похований на Лук'янівському військовому кладовищі м. Києва Сьогодні зранку загинув мій батько, легендарний боєць 17-го батальйону «Годзила» У зоні АТО загинув боєць зі Львова // «ЗІК», 31 березня 2016 На Донеччині загинув боєць 17 ОМПБ // «Перша», 31 березня 2016 зоні АТО загинув печерянин Дмитро Годзенко // Печерська РДА в м. Києві, 1 квітня 2016 Великий і легендарний: У Києві попрощалися із бійцем «Годзилою» // «24 канал», 3 квітня 2016 Близько тисячі людей на Майдані Незалежності віддали останню шану бійцю 17-го мотопіхотного батальйону Дмитру Годзенку // «5 канал», 3 квітня 2016 У Києві провели в останню путь бійця «Годзилу» // «Укрінформ», 3 квітня 2016 Останні кадри з Дмитром Годзенком, який загинув у Зайцеві на Донбасі (відео) // «Радіо Свобода», 3 квітня 2016.
3129
Артеменко Святослав Олегович
, Біла Церква Київська область. Мешкав у м. Київ (район Святошино). Солдат, номер обслуги протитанкового кулеметного взводу мотопіхотної роти 34-го окремого мотопіхотного батальйону «Батьківщина» 57-ї ОМБр. Працював у сфері комп'ютерної техніки та інформаційних технологій, останнім часом — інженером з комп'ютерних технологій у ТОВ «Вік-тан». У липні 2015 мобілізований до в/ч А3990 (179-й об'єднаний навчально-тренувальний центр військ зв'язку, м. Полтава). З 02.09.2015 брав участь в АТО у складі 34-го ОМПБ. Залишились дружина, неповнолітній син та дочка.
Помер о 5:30 під час несення служби у м. Костянтинівка (Донецька область). Похований в м. Біла Церква Артеменко Святослав Олегович на сайті Святошинської РДА в м. Києві.
Невстановлена дата смерті (померлі демобілізовані учасники АТО)Куліда Сергій, 26.02.1977, житель смт Березна Менський район Чернігівська область. Демобілізований учасник АТО, військовослужбовець НГУ. На фронті з серпня 2015 по серпень 2016 (із незначними перервами). У 2016 році покінчив життя самогубством.
Смаль Костянтин Григорович, 14.09.1979, житель с. Феськівка Менський район Чернігівська область. Демобілізований учасник АТО, служив з 2015 по 2016. Помер у 2016 році. Втрати силових структур в тилу під час війни Юрчишин Руслан Іванович (позивний «Космос»), , Івано-Франківськ. Солдат, снайпер 2-го батальйону ОпП Київської окремої бригади Північного ОТО НГУ. Художник за освітою, влітку 2014 призваний за мобілізацією. З кінця літа до січня 2015 року ніс службу на Луганщині: траса «Бахмутка», с. Кримське (Новоайдарський район). 01.01.2015 в бою з ДРГ противника дістав вогнепальне поранення в ногу, переніс кілька операцій, упродовж року лікувався та проходив реабілітацію, співпрацював з волонтерами. В серпні 2015 в посольстві України у Греції була відкрита виставка картин Руслана Юрчишина . В електронній газеті «Галка» вийшло інтерв'ю з воїном-художником. Помер уві сні в ніч на 2 січня, перебуваючи на реабілітації в селі Дора під Яремче (Івано-Франківська область). Похований в с. Вовчинець (Івано-Франківська міська рада). Батько помер, залишилися мати і сестра Франківський художник, поранений в АТО, потребує допомоги! // «Репортер», 14 Січня 2015 Юрчишин Руслан Іванович ("Космос").
Запухляк Микола Васильович, , Новогригорівка (Великоолександрівський район) Херсонська область. Мешкав у с. Заболотне (Крижопільський район) Вінницька область. Солдат, снайпер 1-го відділення 1-го мотопіхотного взводу 1-ї МПР 4-го ОМПБ «Закарпаття» 128-ї ОГПБр. 1990 року родина Миколи переїхала до с. Заболотне, де він після закінчення школи працював різноробом на фермі місцевого сільгосппідприємства. Мобілізований 25.04.2015, учасник АТО. Помер уві сні від серцевого нападу в пункті постійної дислокації військової частини у м. Мукачеве. Похований в с. Заболотне. Залишилися мати і брат Снайпер із Вінниччини, що воював на Донбасі, помер у військовій частині // Vinbazar.com, 11 січня 2015.
Козодій Роман Богданович, , Пониковиця Бродівський район Львівська область. Проживав у c. Лагодів (Бродівський район). Старший солдат, водій-заправник технічної роти батальйону аеродромно-технічного забезпечення 16-ї ОБрАА. Строкову службу проходив у в/ч А3814 водієм. Призваний за мобілізацією у 2014 році, пізніше підписав контракт. Трагічно загинув у м. Дніпро під час виконання службових обов'язків. Після прощання у військовій частині в Бродах похований у с. Смільне Бродівського району. Залишилась дружина та двоє малолітніх дітей Сьогодні на Львівщині прощатимуться із загиблим в АТО Романом Козодієм // «ЗІК», 14 січня 2016 Бродівщина попрощалася ще з одним героєм-земляком — Романом Козодієм // ТРК «Львів», 15 січня 2016 Трагічно загинув ще один вояк-бродівчанин // ТРК «Броди», 15 січня 2016.
Денисов Олександр Володимирович, , Золотники Теребовлянський район Тернопільська область. Солдат 53-ї ОМБр. Служив з липня 2015 на Дніпропетровщині. Помер на Дніпропетровщині , під час несення військової служби. Похований в Золотниках У неділю Теребовлянщина попрощалася з бійцем із Золотників // Теребовлянська РДА, 25 січня 2016.
Сосицький Володимир Миколайович, , 58 років, Вербаїв Луцький район Волинська область. Проживав у с. Першотравневе (Снігурівський район) Миколаївська область. Сержант, водій 54-ї ОМБр. Мобілізований 09.03.2015. Помер внаслідок хвороби серця в лікарні м. Одеса. Похований у с. Першотравневе. Залишилися мати й дружина Снігурівщина, стоячи на колінах у снігу, устеливши останню дорогу червоними маками, простилася з двома учасниками АТО // vk Голос Снігурівщини, 22 січня 2016 Сторінка пам'яті // Снігурівська РДА.
Лісанець Олексій Олексійович, , Донецьк. Проживав у с. Горохівське (Снігурівський район) Миколаївська область. Молодший сержант, військовослужбовець 3-ї БрОП НГУ, в/ч 3017 (Харків). Мобілізований 05.03.2015. Життя військового обірвалося під час несення служби у військовій частині. Похований у с. Горохівське.
Лободенко Андрій Іванович, , Петрашівка (Глобинський район) Полтавська область. Проживав у с. Броварки (Глобинський район). Стрілець 1-го стрілецького взводу 18-ї стрілецької роти 5-го стрілецького батальйону 5-ї окремої бригади НГУ, в/ч 3005 (Харків). По закінченні Броварківської загальноосвітньої школи відслужив в армії. Працював на Кагамлицькому цегельному заводі. Мобілізований 27.02.2015, учасник АТО, служив у Донецькій області. Помер вдома від серцевого нападу під час короткотермінової відпустки Лободенко Андрій Іванович // Полтавська обласна рада, 1 березня 2016 .
Яpeма Віталій Іванoвич, Новоукраїнка Кіровоградська область. Військовослужбовець 14-ї ОМБр. Призваний за мобілізацією, протягом 11 місяців перебував на військовій службі, учасник АТО. їхав додому у відпустку, з пересадкою у місті Знам'янка (Кіровоградська область). Перехожі знайшли його в парку, де йому стало зле, та викликали «швидку». В лікарні Віталій помер, за попередніми висновками, — від гострої серцевої недостатності. Волонтерка Марина Хаперська в соцмережі написала, що на тілі було знайдено слід від уколу клофеліну, і що це вже не перший випадок у Знам'янці, поліція цю інформацію спростовує. Похований на Алеї Героїв АТО в Новоукраїнці. Залишилася дружина та 6-річний син Завтра у Новоукраїнці попрощаються із військовим, який загинув у зоні АТО // «Рідний Кіровоград», 25 січня 2016 26 січня Новукраїнщина попрощалась із своїм героєм — Яремою Віталієм Івановичем // Новоукраїнська міська рада, 26 січня 2016 Військовий з Кіровоградщини Віталій Ярема помер від рук «своїх»? // «Гречка», 28 січня 2016.
Твердохліб Володимир Іванович, , Павлівка (Тисменицький район) Івано-Франківська область. Військовослужбовець 54-ї ОМБр. Учасник АТО. Помер у відпустці внаслідок інсульту. Похований у с. Павлівка Іванофранківці попрощалися з бійцем АТО Володимиром Твердохлібом // Саніславське ТБ, 26 січня 2016 .
Кравчук Руслан, , Красилів Хмельницька область. Проживав у м. Старокостянтинів. Солдат військової служби за контрактом 3568-ї зенітної технічної ракетної бази, в/ч А4009 (Старокостянтинів). Учасник АТО, служив на Луганщині. Трагічно загинув на території військової частини в Старокостянтинові (Хмельницька область). Близько 20:00 години в приміщенні вартового містечка 27-річний офіцер під час розрядження автомата Калашникова з необережності вистрілив у 33-річного солдата-контрактника, який перебував поруч і від вогнепального поранення в голову помер на місці. Залишилися батьки і дружина На Хмельниччині 27-річний офіцер застрелив учасника АТО // Khmelnytsky.com.ua — сайт Хмельницького, 5 лютого 2016 У вбивстві контрактника на Хмельниччині підозрюють начальника варти // «Подробиці», 5 лютого 2016.
Бондар Олександр Вікторович, , Лички Ківерцівський район Волинська область. Сержант, командир відділення 24-ї ОМБр. Виріс у багатодітній родині. Служив у ЗСУ за контрактом з листопада 2013. Учасник бойових дій в зоні АТО, пройшов 4 ротації. У червні 2015 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст. Помер через зупинку серця, перебуваючи на навчальних зборах на Яворівському полігоні. Залишилися батьки та сестри Ківерцівщина провела в останню путь військовослужбовця Олександра Бондара Бондар Олександр Вікторович.
Степанець Юрій Вікторович, , Чернігів. Сержант, розвідник 17-го ОМПБ «Кіровоград» 57-ї ОМПБр. Строкову службу проходив у розвідроті 95-ї ОАеМБр. У мирному житті працював столяром. Мобілізований в кінці січня 2015, учасник бойових дій в зоні АТО. Помер під час відпустки вдома, не витримало серце. Похований 13 лютого 2016 у Чернігові на міському кладовищі «Яцево».
Єршов Микола Леонтійович, , 56 років, мешкав у м. Крижопіль Вінницька область. Учасник АТО. Загинув під час слідування з місця служби у відпустку Їх у нас восьмеро полягло... // Голос України, 20 жовтня 2016.
Васильєв Сергій Валерійович, , Вінниця. Старший сержант, заступник командира взводу 58-ї ОМПБр. Працював у КП «ВінницяВодоканал». Мобілізований у квітні 2015, проходив підготовку в НЦ «Десна». В зоні АТО перебував з 28.11.2015, служив у районі м. Мар'їнка. близько 6:00 знайдений мертвим біля будівлі «Баттерфляй», що в районі залізничного вокзалу Києва. Прямував із зони АТО у відпустку, о 4:00 мав пересісти на потяг до Вінниці, після 03:30 не виходив на зв'язок. Проводиться слідство. Похований на Алеї Слави центрального кладовища міста Вінниця. Залишилися дружина та двоє неповнолітніх дітей У Києві за нез'ясованих обставин загинув військовий // «Громадське радіо», 13 лютого 2016 Волонтери кажуть, що смерть вінницького АТОвця на київському вокзалі не випадкова // ВЛАСНО.info, 13 лютого 2016 У Вінниці попрощалися з бійцем, який загадково помер, повертаючись із зони АТО // Вінниця.info, 16 лютого 2016 У Вінниці поховали десантника, який не доїхав з АТО додому // VIN, 16 лютого 2016 У Києві затримали злочинців, які грабували людей на вокзалі за допомогою клофеліну (фото). (рос.) 26.02.2016.
Чаплій Іван Федорович (позивний «Чаплинка»), , Рахни-Лісові Шаргородський район Вінницька область. Військовослужбовець 79-ї ОАеМБр. Виріс у багатодітній родині з чотирма сестрами. Після служби в армії працював у правоохоронних органах Києва, потім охоронцем. Мобілізований у березні 2015, учасник АТО. Отримав важке поранення наприкінці 2015, після лікування повернувся до ЗСУ. Останні місяці служив у військовій частині на Херсонщині. Помер від серцево-судинної недостатності у лікарні м. Миколаїв, куди був доправлений з військової частини. Похований у с. Рахни-Лісові. Залишилися батьки, сестри, цивільна дружина та 3-річна донька Загадкова смерть: 25-річний боєць АТО помер через серцеву недостатність? // «33 канал», 3 березня 2016 .
Владов Ігор Анатолійович
, Вільшанка Кіровоградська область. Солдат, механік-телефоніст відділення радіозв'язку 54-ї ОМБр. Під час перевезення боєприпасів на передову в Ізюмському районі Харківської області отримав важкі травми, від яких помер . Похований на селищному кладовищі Вільшанки. Залишилися батьки, дружина та двоє маленьких дітей У Вільшанці попрощалися з героєм АТО // «Depo.Кіровоград», 1 березня 2016 Владов Ігор Анатолійович // Вільшанська РДА Владов Ігор Анатолійович.
Рясіченко Віталій Володимирович, , Чигирин Черкаська область. Солдат, кулеметник 30-ї ОМБр. У 2012 закінчив Чигиринський технікум Уманського національного університету садівництва за напрямком «Економіка і підприємництво». Належав до лав Чигиринського козацтва. Строкову службу проходив у Внутрішніх військах в Луганську. В грудні 2013 вступив на військову службу за контрактом. Учасник АТО, зокрема, брав участь у боях за Вуглегірськ, Іловайськ. Був поранений, після лікування повернувся до війська. Трагічно загинув на станції Знам'янка. На 6 колію Фастівського приймального-відправного парку прибув транзитний поїзд, в складі якого знаходилось два пасажирських вагони з військовими, що супроводжували вантаж. Об 11:31 Віталій піднявся на дах вагону-цестерни поїзду, що знаходився на 5 колії. Внаслідок наближення на небезпечну відстань до елементів контактної мережі відбулося займання, солдат отримав травми, не сумісні з життям. Поруч було виявлено обгорілий мобільний телефон, ймовірно для здійснення селфі. Залишилися батьки. Нагороджений козацьким орденом «Віра», посмертно нагороджений козацьким орденом «Честь» Сьогодні загинув мій найкращий друг Вічна пам'ять герою Минулого тижня на залізниці загинула людина // «Наша Знам'янщина», 1 березня 2016 Трагічно загинув молодий чигиринський козак, учасник АТО Віталій Рясіченко // «Дзвін», 1 березня 2016 .
Лівик Анатолій Миколайович, , Шевченківське (Куйбишевський район) Запорізька область. Старший сержант, військовослужбовець 53-ї ОМБр. Мобілізований на початку 2015, учасник бойових дій в зоні АТО. Помер внаслідок відриву тромбу під час навчань на полігоні «Широкий Лан» (Запорізька область), куди бійці із зони АТО були виведені на навчання та бойове злагодження. Похований у рідному селі. Залишилися дружина та дві доньки У Запорізькій області попрощалися з військовим, який помер під час навчань. (рос.) 01.03.2016.
Чиж Анатолій, Охтирка Сумська область. Військовослужбовець розвідвзводу 3-го батальйону 30-ї ОМБр. Анатолія виховала бабуся. На фронт пішов добровольцем. Після закінчення служби планував поїхати на заробітки до Польщі. Перебуваючи останній день у відпустці, з невідомих причин в ніч на покінчив життя самогубством.
Амброзяк Віталій Степанович, , проживав у м. Івано-Франківськ. Військовослужбовець 2-го гаубичного артилерійського дивізіону 55-ї ОАБр. Мобілізований у травні 2015, учасник АТО. Помер від хвороби у 5-ій міській клінічній лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя. Похований в с. Забережжя Богородчанського району, біля могили батька У Франківську попрощались з померлим бійцем Віталієм Амброзяком // «Курс», 11 березня 2016.
Шалесний Олександр Михайлович, , Олександрія Кіровоградська область. Проживав у м. Горішні Плавні Полтавська область. Водій 55-го окремого автомобільного батальйону «Чорний ліс» (смт Лісове). Закінчив ПТУ № 17 та Олександрійський індустріальний технікум. Останні 13 років жив у Горішніх Плавнях (колишній Комсомольськ), працював слюсарем-ремонтником на Полтавському ГЗК. Самотужки виховував сина. Мобілізований в серпні 2015. Служив у м. Балаклія на Харківщині, перевозив вантажі в зону АТО. Увечері 7 березня Олександру стало погано, з'явилася слабкість, його госпіталізували в Балаклійську ЦРЛ, де вночі у нього стався інсульт. Перевезли до Харківського військового шпиталю, провели операцію, проте врятувати життя не вдалося. Вранці Олександр помер. Похований в Олександрії. Залишились батьки та 13-річний син.
Вітер Вадим Миколайович, Єлізарове Солонянський район Дніпропетровська область. Військовослужбовець 53-ї ОМБр. Мобілізований у 2014 під час третьої хвилі мобілізації, служив у 43-му БТО «Патріот». Після демобілізації пішов на службу за контрактом у складі новоствореної 53-ї бригади. Загинув на полігоні «Широкий лан» (Миколаївська область). За повідомленням волонтера Ірини Яценко, під час вантаження дров, Вадим, переступаючи через високий борт, впав вниз головою, зламавши хребет. Але виявилось, що по документах він був звільнений 20 березня. Похований у с. Єлізарове. Залишилися мати, брат, дружина та три доньки Ну ось, ще одного нашого земляка забрала війна. Прим. За повідомленням ГУ НП у Миколаївській області, 27 березня до поліції надійшло повідомлення про смерть 50-річного мобілізованого на Широколанівському полігоні. За попереднім висновком, чоловік помер внаслідок серцевої хвороби. Зі слів товаришів по службі, чоловікові стало зле і він, впавши на землю, більш не подавав ознак життя.
Малофєєнко Валерій Олексійович, , Конотоп Сумська область. Солдат БСП «Донбас» НГУ. На фронті, у бою зазнав поранення, після чого здоров'я бійця значно погіршилося. Помер наприкінці березня 2016, перебуваючи у відпустці, того дня, коли вже мав повертатися до військової частини. Похований 31 березня в Конотопі. Залишилися мати, сестра й 13-річний син.
Логачов Павло, 32 роки, Бердянськ Запорізька область. Військовослужбовець 13-го ОАеМБ 95-ї ОАеМБр. Учасник АТО. За словами близьких, наприкінці березня 2016 їхав до своєї військової частини із зони АТО і зник, пізніше був знайдений вже мертвим. Похований 1 квітня 2016 в Бердянську Любимые, не умирают лишь рядом быть перестают… (Відео з фотографій Павла). Померлі демобілізовані учасники АТО Яворський Тарас Степанович, , Верчани Стрийський район Львівська область. Сержант, командир відділення 24 ОМБр. Працював водієм в ПП «Олісма». Мобілізований в червні 2014, з 09.07.2014 по 11.06.2015 виконував завдання на території Луганської області. Спочатку служив водієм у 3-му БТО Львівської області «Воля», потім у 24 ОМБр. Після повернення із зони бойових дій почувався погано, проходив лікування у військовому шпиталі у Винниках і в Стрийській ЦРЛ, проте врятувати його життя медикам не вдалось, помер . Похований в с. Верчани. Залишилися мати, двоє братів, дружина та двоє неповнолітніх дітей. Брат Василь Яворський також учасник АТО, помер 13.03.2019 На Стрийщині вшанували пам'ять загиблого учасника АТО.
Павлюк Володимир Миколайович, , Ощів Горохівський район Волинська область. Боєць ДУК ПС. Помер під час ротації, внаслідок серцевого нападу, по дорозі додому у м. Олешки (Колишній Цюрупинськ). Похований в с. Ощів. Залишилася мати, дружина, донька, сестра і брат Вчора, 7 січня 2016 року, в селі Ощів Горохівського району односельчани і небайдужі Горохівчани зустріли та провели до рідної домівки тіло солдата Володимира Павлюка Панахида у річницю смерті воїна Володимира Павлюка // Волинська єпархїя УПЦ , 3 січня 2017 В Ощеві на Волині відкрили музей українських героїв // «День», 22 лютого 2017. Прим. На меморіальній дошці вказано: «Воїн-доброволець 43-го окремого інженерно-саперного батальйону».
Оліярник Іван Іванович, , Баранівці Самбірський район Львівська область. Мешкав у с. Новонаталівка Чаплинський район Херсонська область. Демобілізований учасник АТО. Військовослужбовець 28-ї ОМБр. 1974 родина Івана переїхала до с. Новонаталівка. Здобув освіту газоелектрозварника, з 1985 по 1988 служив у військово-морському флоті. Закінчив курси водіїв і працював у своєму селі в колгоспі. З 30.07.2014 по 30.08.2015 проходив службу за мобілізацією, учасник бойових дій в зоні АТО. Після демобілізації повернувся додому. Раптово помер . Похований в Новонаталівці Херсонщини мужні сини: Оліярник Іван Іванович // Херсонська обласна бібліотека для юнацтва.
Бойчун Роман Володимирович, , Новосілки (Києво-Святошинський район) Київська область. Військовослужбовець танкового підрозділу (в/ч А1314). На фронт пішов добровольцем. Після року служби, в липні 2015, повернувся до дому. 9 років тому померла донька Романа. Поки служив, дружина пішла до іншого. Коли повернувся з АТО, подав на розлучення. покінчив життя самогубством на кладовищі с. Новосілки (Києво-Святошинський район). Прийшов на могилу доньки, зателефонував колишній дружині і, повідомивши їй про свої наміри, підірвав себе гранатою Ф-1. Похований у Новосілках. Залишилися двоє неповнолітніх дітей, син і донька Роман Бойчун підірвався на могилі доньки // Gazeta.ua, 15 січня 2016.
Алмашин Володимир Михайлович, , Ірпінь Київська область. Проживав у м. Київ (Печерський район). Учасник АТО, солдат 24-го ОШБ «Айдар». Публіцист. Учасник націоналістичного руху з 1990-х років. Після розколу в лавах Спілки Незалежної української молоді (1990) разом з кількома побратимами заснував Українську Націоналістичну Спілку. Згодом, впродовж кількох років очолював Хмельницьку організацію УНА-УНСО, кілька років модерував сайт «Народний Оглядач», згодом «Княже Місто», 2015 — сайт Комітету Визволення Політв'язнів. Належав до середовища фанатів ФК «Динамо» Київ, відомий як «Вова Борода». Автор книг про фан-рух «Don't stop» і «Більше ніж гра», писав статті для журналу «Святослав». 2014 року воював у лавах батальйону «Айдар». 2015 року у Володимира стався мікроінсульт. Наприкінці 2015 року він впав у кому, помер . Похований у Києві на Байковому цвинтарі. Залишилася доросла донька Володимир Алмашин // Сайт УНА-УНСО, 25 січня 2016.
Мамчук Ярослав Петрович, , Великий Жванчик Дунаєвецький район Хмельницька область. Учасник АТО. Військовослужбовець 95-ї ОАеМБр. Загинув , після повернення зі сходу, в рідному селі на Хмельниччині. До Дунаєвецького відділу поліції надійшло повідомлення про те, що в селі Великий Жванчик на дорозі лежить чоловік без ознак життя з ушкодженнями, що характерні для ДТП. Розтин підтвердив, що смерть настала внаслідок наїзду транспортного засобу. Односельці впевнені, що забили Ярослава в іншому місці, а вже мертвого принесли на дорогу. Сніг присипав тіло хлопця, тому й водій «п'ятірки» не побачив його й здійснив наїзд. Розпочато слідство На Хмельниччині внаслідок ДТП загинув 24-річний чоловік // ГУ НП в Хмельницькій області, 26 січня 2016 Жителі села Хмельниччини вимагають справедливого розслідування смерті хлопця // 0382.ua — Cайт міста Хмельницького, 28 січня 2016.
Кривомаз Олег Геннадійович (позивний «Камаз»), , Луганська область. Мешкав у м. Суми. Боєць 24-го ОШБ «Айдар». Активний учасник Революції Гідності. З Майдану пішов на фронт у травні 2014, брав участь у боях «Айдару» за звільнення Луганщини (Щастя, Новосвітлівка, Хрящувате). Під час бойових дій отримав контузію та кілька поранень, але після лікування знову повертався на передову. Помер через раптову зупинку серця у санаторії «Джерело» в Пуще-Водиці, під Києвом, ліг спати і не прокинувся. Похований на Алеї Слави Лісового кладовища Києва. Рідних немає У Києві на Майдані попрощалися з бійцем Айдару // «5 канал», 12 лютого 2016.
Хижняк Олександр Григорович (позивний «Лєший»), , Бобрик (Броварський район) Київська область. Механік-водій БТР 11-го ОМПБ «Київська Русь» 59-ї ОМПБр. Мобілізований у травні 2014. Пройшов найгарячіші точки АТО — ДАП, Дебальцеве, Фащівку та інші. Трагічно загинув у рідному селі Бобрик (Броварський район) від удару металевим предметом під час конфлікту із сусідом. Похований у Бобрику. Залишилося троє дітей Трагічна смерть учасника АТО в результаті побутової сварки // Новини Броварщини, 23 лютого 2016 .
Юзефович Іван Ярославович, , Унятичі Дрогобицький район Львівська область. Учасник АТО. Військовослужбовець ЗСУ. Помер під час перебування на лікуванні в лікарні м. Львів. Похований в Унятичах. Залишилися дружина та двоє дітей, — син і донька шкільного віку Похорони Героя України Івана Юзефовича. с. Унятичі.
'''Дерев'яник Руслан Петрович, , Нова Гута (Монастириський район) Тернопільська область. Мешкав у м. Монастириська. Демобілізований учасник АТО. Водій-механік БМП 72-ї ОМБр (Біла Церква). Закінчив Івано-Франківське ПТУ № 5, здобувши спеціальність столяра-паркетника. У 1994—1995 роках проходив строкову військову службу. Працював на різних сезонних роботах, в останні роки — продавцем у магазині будматеріалів. Мобілізований на початку квітня 2014, воював в районі Маріуполя та Амвросіївки. 23.06.2014, коли їхав у відпустку, потрапив у полон до банди Безлера в Горлівці, через місяць звільнений за обміном. Демобілізований. Помер після важкої операції в лікарні Івано-Франківська, не вийшовши з коми. Похований у рідному селі Нова Гута. Залишилися дружина та двоє дітей, — 15-річний син і 8-річна донька Боєць, який пережив полон, помер після операції // 20 хвилин (Тернопіль), 4 березня 2016.
Озимай Роман Валентинович, 06.05.1984, с. Жуківщина Козелецького району Чернігівської області. Закінчив Остерську гімназію та Остерський будівельний технікум. Працював у Києві у правоохоронних органах та в Козельці на підприємстві «Форнетті». Призваний до Збройних сил України в 2014 році. Солдат 13-го окремого мотопіхотного батальйону 1-ї окремої танкової бригади. Брав участь у боях в районі Дебальцевого. Демобілізований у 2015 році. Загинув 8 березня 2016 року від удару ножем у груди під час сварки удома, в Козельці, у кімнаті окрім Романа були його вітчим і мати. Відкрито кримінальне провадження. Похований у селі Жуківщина. Залишилися мати й сестра. Нагороджений нагрудним знаком начальника Генерального штабу України «Учасник АТО» та медаллю «Учасник бойових дій»..
Диня Юрій Йосипович, , Тернопіль. Демобілізований учасник АТО. Військовослужбовець 8-ї роти 3-го батальйону 80-ї ОДШБр. Мобілізований у серпні 2014, з грудня обороняв Донецький аеропорт, в січні 2015 потрапив до шпиталю з контузією та обмороженням, довелося ампутувати пальці на ногах. Після шпиталю та реабілітації повернувся на військову службу. 04.02.2016 був демобілізований. Після демобілізації проходив лікування та реабілітацію. Перебував у важкому стані в реабілітаційному центрі Більче-Золотого Борщівського району на Тернопільщині, помер у реанімації о 23:20, не приходячи до тями. Похований на Алеї Героїв Микулинецького цвинтаря Раптово помер кіборг з Тернополя Юрій Диня // «20 хвилин (Тернопіль)», 12 березня 2016 У Тернополі поховали загиблого захисника Донецького аеропорту Юрія Диню // «День», 14 березня 2016 У Тернополі прощалися із «кіборгом» Юрієм Динею, який помер після демобілізації // «TV-4», 14 березня 2016.
Замотаєв Геннадій Георгійович''' (позивний «Пчєла»), , Запоріжжя. Демобілізований учасник АТО. Солдат, водій 37-го ОМПБ «Запоріжжя». Мав власний бізнес, займався ремонтом автомобілів. Пішов на фронт добровольцем у серпні 2014. Учасник боїв під Авдіївкою та Маріуполем. 05.04.2015 дістав важкі поранення голови в результаті підриву машини на міні поблизу с. Широкине, тоді загинули старший лейтенант Дмитро Щербак і старший солдат Олег Макеєв. Звільнений із ЗСУ за станом здоров'я, займався волонтерством. Помер у місті Запоріжжя, на роботі, за попередніми даними, через відрив тромбу. Залишилася дружина та четверо дітей (син Дмитро Замотаєв — МСМК з боксу, чемпіон України, призер чемпіонатів світу та Європи). 23.07.2016 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Шуйська Юлія Геннадіївна (позивний «Пантера»), , Сніжне Донецька область. Проживала у м. Київ. Молодший сержант РПСМОП «Торнадо» (роту розформовано в середині 2015). Померла о 22:00 в інституті Амосова (за іншими даними, у реанімації 5-ї міської лікарні) у Києві через тяжку хворобу Вчера 15.03.2016 в 22:00 умерла Шуйская Юлия боец батальона «Торнадо» 16.03.2016 року серце 27- мілітньої Юлії Шуйської зупинилося.
Пащук Іван Володимирович, , Залісці (Рожищенський район) Волинська область. Демобілізований учасник АТО. Військовослужбовець Луцького прикордонного загону ДПСУ. Мобілізований навесні 2014. Снайпер, учасник бойових дій в зоні АТО. Після демобілізації повернувся додому, працював. покінчив життя самогубством в с. Залісці (Рожищенський район) на Волині. Залишилася мати Як важко підібрати слова, коли життя, з власної волі, покидають молоді….
Панасейко Яків Федорович, , Запоріжжя. Боєць ДУК ПС. В осені 2014 кілька тижнів воював в с-щі Піски (Ясинуватський район) у лавах ДУК. Був поранений, довго лікувався. Потім проходив підготовку в артилерійській бригаді ЗСУ (ймовірно, 55 ОАБр). На початку 2016 був «списаний» з лав ЗСУ за станом здоров'я з ІІІ групою інвалідності. Помер вдома в ніч на через зупинку серця. Похований у Запоріжжі на Миколаївському кладовищі. Залишилися мати і двоє братів Помер Яша Панасейко. Йому було всього 26 років Последняя фотография с Яшей… В Запоріжжі попрощалися з бійцем ДУК "Правий сектор" // «5 канал», 21 березня 2016.
Сухий Ігор Володимирович, , Кременчук Полтавська область. Учасник АТО. Сержант, військовослужбовець 58-ї ОМПБр. Мобілізований 12.06.2015 як доброволець, приховав, що хворий на цукровий діабет. За станом здоров'я був звільнений 12.02.2016. Останні півтора тижні через погіршення стану перебував на лікуванні у 2-ій міській лікарні Кременчука, томографія показала застарілу травму хребта і ребер. Ігоря терміново відвезли до шпиталю у Полтаву, а наступного дня, , він помер, за попередніми даними, — від гострої серцевої недостатності. Розлучений, залишилося двоє синів У лікарні помер боєць АТО з Кременчука Ігор Сухий // «Телеграф», 30 березня 2016 На Полтавщині від серцевого приступу помер боєць АТО // 0532.ua — Сайт Полтави, 31 березня 2016.
Горошко Юрій Васильович, , Запоріжжя. Демобілізований учасник АТО. Навідник БРДМ 17-ї ОТБр. Фотограф і фотокореспондент, відомий під псевдонімом Юрій Жук. Працював відеооператором на телеканалі «Запоріжжя», потом зайнявся рекламним бізнесом. Останні кілька років працював фотокореспондентом в газеті «Субота плюс». Пішов на фронт добровольцем у серпні 2014. В лютому 2015 був поранений, під час бою осколок потрапив в око. Після реабілітації зір повністю відновити не вдалося, але Юрій продовжував працювати фотокором у Запоріжжі, допомагав волонтерам. Помер у Запоріжжі, тіло знайшли вранці біля під'їзду, де проживав Юрій. Похований у Запоріжжі на кладовищі Св. Миколая (Верхня Хортиця) В Запорожье умер известный фотокорреспондент // ТВ5, 30 березня 2016 В Запорожье простились с известным и талантливым фотографом Юрием Жуком // «РепортерUA», 1 квітня 2016. Посилання * Книга пам'яті загиблих * Український меморіал. Пам'яті героїв, що загинули за Україну * Пантеон Героїв (Сайт Міністерства оборони України) * Вони життя віддали за Вітчизну (Сайт Національної гвардії України) * Вічна пам'ять героям-прикордонникам! (Сайт Державної прикордонної служби України) * Пам'яті героїв (Сайт Служби безпеки України) * Пам'ятаємо (Сайт Національної академії СБУ) * Герої не вмирають (Сайт Чернігівської ОДА) * Вони захищали Україну (Сайт Вінницької ОДА) * Книга пам'яті героїв АТО (Сайт Житомирської ОДА) * Герої не вмирають (Сайт Миколаївської ОДА) * Сторінка пам'яті. Херсонщина (Сайт Херсонської ОДА) * Пам'ятаємо загиблих героїв (Сайт Полтавської облради) * Список військових Хмельниччини, які загинули у неоголошеній війні на Сході України (Сайт Хмельницької облради) * Пам'яті Героїв Буковини (Сайт Чернівецької ОДА) * Герої. Чернівецька область. АТО (блог) * Книга пам'яті Сумської області * Герої АТО (Сайт Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва імені О. М. Бойченка) * Військовослужбовці, які загинули під час проведення АТО, з Одеської області (Сайт Одеського обласного центру патріотичного виховання дітей та молоді) * Ніхто не забутий: на Донбасі загинула майже сотня військовослужбовців з Одеської області (список) (Одеське видання «Думська») * Військовослужбовці з Вінницької області, які загинули в зоні АТО (Сайт «20 хвилин: Вінниця») * Список загиблих у зоні АТО мешканців Прикарпаття (Інтернет-видання «Паралелі») * Меморіал пам'яті загиблих харків'ян — Героїв АТО (Портал «Весь Харків») * Пам'яті загиблих воїнів… Список військових, які загинули в зоні АТО, та з якими прощалися на Рівненщині (Проект «Ціна Свободи», сайт телеканалу «Рівне-1») * Революція гідності. Війна. Рівненщина (сайт пам'яті загиблих, розділ АТО) * Сайт пам'яті загиблих героїв Хмельниччини в ході АТО 2014 року (Медіа-корпорація «Є») * Пам'ятаємо кожного (Сайт Музей АТО. Запорізький обласний краєзнавчий музей) Див. також * Бої за Авдіївку * Бої за Мар'їнку Примітки
2016-01-03 *