«Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (лютий 2015)» | UberText: lang-uk

[Повна версія]
Обсяг українського тексту: 85%

Повна версія

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за лютий 2015 року.

Список загиблих за лютий 2015 року

№

Світлина Емблема

Прізвище, ім'я,по батькові

Про особу

Дата смерті

Обставини смерті

Лютий

2072

Копиця Олександр Вікторович(Позивний «Дадді»)

, Куп'янськ Харківська область. Проживав у м. Харків. Солдат резерву, водій резервного батальйону оперативного призначення «Донбас».

Вранці машину, на якій бійці повертались з нічної розвідки з Чорнухине до Дебальцеве, було обстріляно, загинули двоє бійців батальйону, «Медок» і «Дадді». Поховали воїна на 15-му міському кладовищі Харкова. Бой под Углегорском: Как это было на самом деле — история Семена Семенченко // «112», 4 лютого 2015 Вічна пам'ять загиблим героям! // Національна гвардія України, 2 лютого 2015

2073

Реута Андрій Олександрович(Позивний «Медок»)

, Суми. Солдат резерву, стрілець-санітар резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». Закінчив Сумський державний університет, інженер. У вільний час займався страйкболом, виступав за сумську «збірну Франції». Брат і батько Андрія також пішли до армії.

Вранці машину, на якій бійці повертались з нічної розвідки з Чорнухине до Дебальцеве, було обстріляно. Андрій загинув на місці. Похований на Центральному кладовищі Сум на Алеї Почесних громадян. Герои не умирают! В АТО погиб еще один житель Сум (фото) // «Панорама», 2 лютого 2015 Суми провели в останню путь бійця АТО // Муніципальний інформаційний портал Сум, 5 лютого 2015 У мене був друг Медок

2074

Мунаєв Іса Ах'ядович

, Янді Ачхой-Мартановський район Чечня — Чеченська Республіка Ічкерія. Чеченський доброволець, командир Міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва. Бригадний генерал Збройних сил Чеченської Республіки Ічкерія. Учасник Першої та Другої чеченських воєн, міністр внутрішніх справ Ічкерії, військовий комендант Грозного (1999–2000). З літа перебував в Україні, де створив батальйон добровольців для захисту суверенітету Народу України від окупантів та їх пособників.

Загинув вранці в бою з російськими збройними формуваннями в районі Чорнухине - Дебальцеве під час проведення бойової операції спільно із батальйоном Донбас.

2075

Римар Павло Андрійович

, Тернопіль. Військовослужбовець 6-го окремого мотопіхотного батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (раніше 6-й БТО Тернопільської області «Збруч»). Мав вищу педагогічну освіту. Добровольцем пішов до батальйону тероборони, з липня 2014 року ніс службу на блокпостах на в'їзді у Крим. Залишилася мати.

На адміністративному кордоні з окупованим російськими військами Кримом близько 3:00 у польовому таборі ЗСУ поблизу села Преображенка (Херсонська область), сталася пожежа та вибух складу боєприпасів, уламками зруйнованої будівлі завалило військові намети, що стояли на території старої ферми. Загинули 6 військових, 11 отримали поранення. Військова прокуратура Південного регіону України розслідує факт пожежі у польовому таборі, внаслідок якої загинули військовослужбовці // Генеральна прокуратура України, 2 лютого 2015 На Херсонщині від вибуху боєприпасів загинули шестеро тернопільських бійців // «20 хвилин Тернопіль», 1 лютого 2015 Загиблих на Херсонщині бійців «Збруча» привезуть 5 лютого близько обіду // «20 хвилин-Тернопіль, 5 лютого 2015 Чому загинули солдати // «Вгору», 5 лютого 2015 Тернопільський апеляційний суд скасував вирок сержанту, визнаному винним у загибелі 6 однополчан на Херсонщині // «За Збручем», 25 вересня 2018

2076

Кулинець Назарій Вікторович

, Млинівці (Зборівський район) Тернопільська область. Військовослужбовець 6-го окремого мотопіхотного батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (раніше 6-й БТО Тернопільської області «Збруч»).

2077

Наливайчук Юрій Богданович

, Тернопіль. Військовослужбовець 6-го окремого мотопіхотного батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (раніше 6-й БТО Тернопільської області «Збруч»). Залишилися дружина та донька-другокласниця.|

2078

Вернигора Вадим Васильович

, Дорофіївка (Підволочиський район) Тернопільська область. Військовослужбовець 6-го окремого мотопіхотного батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (раніше 6-й БТО Тернопільської області «Збруч»). Працював на машинобудівному заводі «Мотор Січ». Записався добровольцем у батальйон ще навесні 2014 року, з липня ніс службу на блокпостах на в'їзді у Крим. Залишилися молода дружина та двомісячна донечка.|

2079

Чухась Руслан Іванович

, Новокатеринівка (Красногвардійський район) АР Крим. Проживав в смт Гусятин Тернопільська область. Військовослужбовець 6-го окремого мотопіхотного батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (раніше 6-й БТО Тернопільської області «Збруч»). Залишилися батьки та троє дітей.

2080

Сикліцкий Назарій Олексійович

, Тернопіль. Військовослужбовець 6-го окремого мотопіхотного батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (раніше 6-й БТО Тернопільської області «Збруч»). Залишилися брат-близнюк та сестра.

2081

Невеличук Сергій Васильович

, Брюховичі (Львів). Старший лейтенант, командир 1-ї гаубичної батареї 80-ї окремої аеромобільної бригади. Закінчив Хмельницьке вище артилерійське командне училище. Підприємець і громадський діяч, один з лідерів ГО «Я львів'янин». У підприємницькому середовищі мав прізвисько «Генерал». У 2010 році на виборах до Львівської міськради балотувався від партії «Україна соборна». Залишилася дружина, син та донька.

Загинув поблизу села Передільське під Луганськом. Поховають Сергія на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань №76. Загинув учасник АТО, Брюхівчанин Невеличук Сергій Васильович // Брюховицька сільрада, 2 лютого 2015 В четвер на Личаківському кладовищі поховають Сергія Невеличука // Офіційний портал міста Львів, 3 лютого 2015

2082

Ковальчук Микола Михайлович

, 19 років, Донецьк. Проживав у м. Київ (район Дніпровський). Солдат, стрілець-зенітник 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Проходив військову службу за контрактом. Залишилися батьки та сестра.

Загинув в районі міста Дебальцеве. Похований на Лісовому кладовищі Києва. Ковальчук Микола Михайлович

2083

Денисів Ігор Іванович

, Новоселиця (Долинський район) Івано-Франківська область. Солдат, снайпер, водій 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (Ужгород) 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. Після одруження проживав у с. Княжолука. Залишилися дружина та двоє дітей: 14-річний син та 12-річна донька.

Загинув у результаті мінометного обстрілу блокпосту «Хрест» під Дебальцеве. Завтра на Долінщину привезуть тіло загиблого бійця АТО // «Фіртка», 6 лютого 2015 Сьогодні поховають Ігоря Денисіва, який загинув у зоні АТО // ТРК «РАІ», 9 лютого 2015 На Івано-Франківщині провели в останню путь загиблого героя Ігоря Денисіва //«Репортер», 9 лютого 2015

2084

Головін Дмитро Володимирович

, Володимир-Волинський Волинська область. Старший солдат 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Закінчив Нововолинське профтехучилище, пройшов строкову службу в Збройних силах України. Деякий час працював у ТОВ «Гербор-Холдинг». Був мобілізований влітку 2014 року. Отримав поранення, та пробувши у відпустці всього десять днів, повернувся на передову. Без батька залишилися 12-річний син і 8-річна донька, які мешкають з бабусею.

Загинув у Попаснянському районі Луганської області. 5 лютого у Володимирі-Волинському похоронять загиблого бійця // ВолиньPost, 4 лютого 2015 У Володимирі-Волинському попрощалися із загиблим бійцем // ВолиньPost, 5 лютого 2015

2085

Человський Дмитро Миколайович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Сержант, механік-водій розвідроти 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Працював на шахті «Гвардійська». Залишилася дружина та 7-річна донька.

Загинув у зоні АТО. Похований на кладовищі селища «Веселі Терні» (Кривий Ріг).

2086

Денисюк Василь Захарович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, старший механік-водій танкової роти 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). У сім'ї був молодшим з чотирьох синів. З 2003 року почав працював вантажником у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». У 2007 році став водієм гірничотранспортного цеху гірничого департаменту на цьому ж комбінаті, працював на автомобілі КрАЗ. Призваний за мобілізацією у серпні 2014 року. Після війни збирався одружитись. Залишилася мати.

Загинув поблизу села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області на опорному пункті «Дзига». Від ПТКР, що влучила у танк, вибухнув боєкомплект. Екіпаж танку «Егер» загинув на місці (командир, механік-водій і навідник). Для ідентифікації проводилася експертиза ДНК, але вона не дала результату. Особу встановили через розслідування обставин загибелі. 15 квітня у Кривому Розі воїна провели в останню путь. Похований у селі Трудолюбівка (Широківський район). В Днепропетровск доставлены погибшие бойцы (список) // «Дніпропетровська Панорама», 11 лютого 2015 Бойцы 17-й танковой бригады Кривого Рога почтили память экипажа танка, погибшего под Троицким. 1 лютого 2018 Прощання з бійцями // «Рудана», 15 квітня 2015 Сегодня Кривой Рог прощается со своими героями // «Події Дніпропетровська», 15 квітня 2015 Кривой Рог простится с погибшим героем Василием Денисюком // «Перший Криворізький», 9 квітня 2015

2087

Ткачук Костянтин В'ячеславович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший солдат, навідник 3 танкової роти 1 танкового батальйону 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Працював помічником машиніста електровозу на Інгулецькому ГЗК. Мобілізований 31 липня 2014 року.

Загинув поблизу села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області. Від ПТКР, що влучила у танк, вибухнув боєкомплект. Екіпаж танку загинув на місці. Тіло воїна було вивезено волонтерами місії «Чорний тюльпан» 11 лютого, ідентифікація проводилась за експертизою ДНК. 19 березня з воїном попрощались в Інгульці (Кривий Ріг). Ткачук Костянтин В'ячеславович

2088

Осташевський Олексій Сергійович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, командир танку 8-ї танкової роти 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг).

Загинув поблизу села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області. Від ПТКР, що влучила у танк, вибухнув боєкомплект. Екіпаж танку загинув на місці. Тіло воїна було вивезено волонтерами місії «Чорний тюльпан» 11 лютого, ідентифікація проводилась за експертизою ДНК. 17 квітня 23-річного танкіста поховали у Кривому Розі. Прощання з Олексієм Осташевським // «Рудна-TV», 17 квітня 2015 Осташевський Олексій Сергійович

2089

Дюс Сергій Миколайович

, Велика Лінина Старосамбірський район Львівська область. Старший солдат, водій бензовозу 8-го ПОП НГУ, в/ч 3028 (Калинівський полк, колишній «Ягуар»). Військовослужбовець військової служби за контрактом. Двічі у складі миротворчого континенту по півроку служив у Ліберії. Навесні й улітку 2014 проходив службу в Чугуєві на Харківщині, на третю ротацію був відряджений у Сватове. Доставляв паливно-мастильні матеріали до військової техніки. Залишилися мати, дружина та двоє маленьких дітей, 10-річна донька та 6-річний син.

Загинув у м. Сватове (Луганська область), від наскрізного вогнепального поранення голови. Похований у Великій Лінині.

2090

Гуріч Сергій Миколайович(Позивний «Йожик»)

, Кожанка Фастівський район Київська область. Старший солдат 25-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше 25-й БТО «Київська Русь»). Захоплювався розведенням голубів. Призваний за мобілізацією у червні 2014 року. Залишилися батьки.

Під час транспортування боєприпасів в напрямку Дебальцеве БТР військових було підірвано із засідки. відбудеться живий ланцюг, в честь зустрічі нашого героя з війни, Сегія Гурічя! // Паблік Типовий Фастів, 4 лютого 2015 Київщина провела в останню путь бійця #АТО - Сергія Гуріча // «5 канал», 5 лютого 2015

2091

Сабадаш Андрій Васильович(Позивний «Старшина»)

, Кожанка Фастівський район Київська область. Старшина 25-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше 25-й БТО «Київська Русь»). Сім'я Андрія розпалась після того як загинув його син, і колишня дружина з донькою жили окремо. Щоб забезпечувати їх та 78-річну матір, Андрій працював на кількох роботах. Призваний за мобілізацією 11 червня 2014 року, з 20 серпня перебував у зоні АТО, в батальйоні відповідав за тактику бою та справність техніки. Залишилися мати та донька.

Під час транспортування боєприпасів в напрямку Дебальцеве БТР військових було підірвано із засідки. Андрій загинув в одному бою із земляком Сергієм Гурічем. Вважався зниклим безвісти, наприкінці лютого був ідентифікований серед загиблих. Поховали воїна 1 березня в смт Кожанка. На Київщині попрощались із старшиною – через місяць після смерті // ТСН, 28 лютого 2015 Сабадаш Андрій, Гуріч Сергій зліва на право...

2092

Гултур Денис Анатолійович

, Сергіївка (Новотроїцький район) Херсонська область. Зі шкільних років проживав у м. Славутич Київська область. Старший солдат, майстер відділення технічного обслуговування автомобільної техніки роти забезпечення 25-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше 25-й БТО «Київська Русь»). Закінчив Чернігівське профтехучилище №18, за спеціальністю електрозварник ручного зварювання, монтажник технологічного обладнання і конструкцій. Працював за фахом, служив у Збройних силах. З 2008 року і до мобілізації працював у ВП «Атомремонтсервіс» ДП «НАЕК «Енергоатом» слюсарем 4 розряду в цеху з ремонту тепломеханічного обладнання. Мобілізований у червні 2014 року.

Загинув у бою від чисельних осколкових поранень в районі Дебальцеве поблизу с. Рідкодуб (Шахтарський район) Донецької області. Російські бойовики після бою дзвонили рідним з його телефону, через місяць тіло героя було передано українській стороні.

2093

Шайдюк Віталій Вікторович(Позивний «Куб»)

, Попільня Житомирська область. Проживав у місті Біла Церква Київська область. Майор, військовослужбовець роти матеріального забезпечення 25-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше 25-й БТО «Київська Русь»). Закінчив військове училище та військову академію, служив у Збройних Силах України, потім звільнився в запас. Мобілізований влітку 2014 року. Залишилися батьки-пенсіонери, сестра, дружина та донька-студентка.

Загинув у бою в районі Дебальцеве. Супроводжуючи вантаж, військові потрапили у засідку поблизу с. Рідкодуб (Шахтарський район) Донецької області. Поховають Віталія 28 лютого у Попільні. Шайдюк Виталий Викторович (пошук)

2094

Охмак Іван Миколайович

, Лугове (Дубровицький район) Рівненська область. Старший солдат, водій польового вузла зв'язку 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).

Виконував бойове завдання з усунення пошкоджень зв'язку в базовому таборі під Дебальцеве. У цей час було здійснено мінометний обстріл, у результаті чого Іван загинув.

2095

Шакула Андрій Юрійович

, Любоіванівка Арбузинський район Миколаївська область. Солдат 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Призваний за мобілізацією 1 серпня 2014 року. Залишились батько та брат.

Загинув від осколкового поранення в районі аеропорту Донецька у результаті обстрілу. Вічна пам'ять Герою… // Арбузинська РДА, 5 лютого 2015

2096

Стельмах Олександр Миколайович

, Хомутець (Брусилівський район) Житомирська область. Старший лейтенант, військовослужбовець 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, випускник 2013 року (Комплекси, прилади та пристрої артилерійської розвідки). Молодший брат Олександра навчається в Національній академії внутрішніх справ.

Загинув поблизу селища Піски (Ясинуватський район) в районі Донецького аеропорту. В Брусилівському районі поховали десантника 95-ї бригади, який загинув поблизу Донецька // «Перший Житомирський», 5 лютого 2015

2097

Непоп Костянтин Іванович

, Хотянівка Вишгородський район Київська область. Сержант, командир відділення 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Брав участь у миротворчих операціях під егідою ООН. Працював водієм у ТОВ «Автолайн». Депутат Вишгородської районної ради по Хотянівському округу №29, член партії «УДАР». Мобілізований як доброволець у червні 2014 року. У вересні під час бойових дій був поранений та відразу після реабілітації повернувся на фронт.

В районі аеропорту Донецька автомобіль, на якому рухалися українські бійці, підірвався на фугасі, внаслідок чого Костянтин загинув. Непоп Костянтин Іванович, член Політичної партії «УДАР» 15 жовтня до дитячого садочка міста Вишгород ,Київської області завітав сержант 95-ї високомобільної десантної бригади Костянтин Непоп

2098

Стадник Микола Степанович

, Узин Київська область. Старший прапорщик, військовослужбовець 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (Ужгород) 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. Проходив військову службу в Угорщині, потім в Узині та м. Біла Церква. Звільнившись в запас працював на різних роботах, у тому числі в ЗОШ №1 міста Узин заступником директора з господарської роботи, переймався питанням створення у школі музею першого українського космонавта Поповича. У серпні 2014 року був призваний до військової частини в місто Ужгород та звідти направлений у зону АТО.

Отримав важкі поранення в бою 29 січня, був доставлений до Харківського військового шпиталю. Під час операції 2 лютого Микола помер. Похований в Узині. Сьогодні в місті Узин попрощалися з героєм АТО

2099

Сніжок Ігор Сергійович

, Куликівка Чернігівська область. Проживав у м. Чернігів. Підполковник, начальник Служби військових сполучень тилу Командування Сухопутних військ Збройних сил України. У 1997 році закінчив Київське вище військове інженерне училище зв'язку. Служив на різних посадах в Кадровому центрі Сухопутних військ, з червня 2012 року обіймав посаду начальника Служби військових сполучень тилу, нагороджений медалями та відзнаками. Залишилися дружина, донька та син.

Загинув поблизу Дебальцеве під час мінометного обстрілу. Куликівщина знову у жалобі // Куликівська РДА, 5 лютого 2015 Сніжок Ігор // Чернігівська ОДА Вшанували пам'ять загиблого земляка // Куликівська РДА, 5 лютого 2017

2100

Янченко Дмитро Олександрович

, Бровари Київська область. Солдат 15-ї бригади мобільного вузла зв'язку сектора «С». Батько Дмитра помер, і він став опорою для матері, у якої був єдиною дитиною. Почав працювати ще в старших класах школи, підробляв на «Сапсані». У 2007 році пішов в армію, потім працював монтажником метало-пластикових вікон. Грав у футбол в броварській ФК «Юніон», допомагав дитячому будинку. Був активним учасником Революції Гідності у Києві, чергував на броварському блокпосту, патрулював місто та захищав вулиці від «тітушок». Пішов до військкомату добровольцем, мобілізований влітку 2014 року до військової частини зв'язку у Семиполках. Залишилася мати.

Близько 8:00 під час масованого мінометного обстрілу позицій вузла зв'язку 15 бригади під Дебальцеве міна розірвалася за кілька метрів від групи військових. Дмитро загинув, ще кілька солдат отримали поранення. Герої не вмирають // Сайт Броварської міськради, 4 лютого 2015 «Людина-сонце»: історія полеглого Героя з Броварів Дмитра Янченка // «Маєш право знати», 16 лютого 2015 Герої не вмирають, поки ми їх пам’ятаємо – шлях Дмитра Янченка // «At Brovary», 13 жовтня 2015

2101

Мажуга Микола Анатолійович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, снайпер 2-го взводу окремої роти снайперів 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг).

Загинув під час виконання бойового завдання в зоні АТО.

2102

Селищев Олексій Сергійович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, командир танку 2 танкової роти 1 танкового батальйону 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг).

Загинув під час несення служби на взводному опорному пункті «Станіслав» в районі Дебальцеве у результаті мінометного обстрілу. 1 березня з Олексієм попрощались у Кривому Розі.

2103

Токмаков Сергій Юрійович

, Дніпропетровськ. Народився у Донецькій області, проживав у Дніпропетровську. Солдат 20-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (раніше 20-й БТО Дніпропетровської області). Залишилися батько, дружина та донька.

Загинув в районі м. Авдіївка Донецької області під час мінометного обстрілу.За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу в зоні АТО загинули 4 військовослужбовця, ще 25 отримали поранення.

2104

Слюсаренко Артем Олександрович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, майстер-гранатометник взводу технічного забезпечення 1-го механізованого батальйону 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). До мобілізації працював гірником на шахті «Гвардійська».

Помер у Харківському шпиталі, куди був доправлений із зони АТО.

2105

Гавеля Богдан Васильович

, Кременчук Полтавська область. Сержант, гранатометник 3-го окремого батальйону «Фенікс» 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). На фронт пішов добровольцем. Залишилися батьки, донька.

Близько 11:00 в Широкине (Новоазовський район Донецька область) з протитанкової та стрілецької зброї було обстріляно патруль ЗСУ, загинули двоє військових, ще двоє отримали поранення. Бойовики вкотре порушують Мінські домовленості // Сайт Міноборони, 5 лютого 2015 Миколаївський батальйон "Фенікс" під Маріуполем зазнав перших бойових втрат: двоє загиблих і двоє поранених // Злочинності.НІ, 5 лютого 2015 Подробности гибели кременчужанина Богдана Гавели в АТО // «ТелеграфЪ», 7 лютого 2015 Очільник Полтавської облради розповів про втрату побратима, який загинув під час обстрілу з гранатомету на Сході країни // «Коло», 6 лютого 2015

2106

Зайченко Олександр Михайлович

, Київ (район Оболонь). Солдат, стрілець-помічник гранатометника 3-го окремого батальйону «Фенікс» 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Залишилися дружина та двоє дітей.

В Широкине (Новоазовський район Донецька область) з протитанкової та стрілецької зброї було обстріляно патруль ЗСУ, загинули двоє військових, ще двоє отримали поранення.

2107

Іткалюк Юрій Герасимович

, Рудливе Млинівський район Рівненська область. Прапорщик, механік-водій танку 3-го механізованого батальйону 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг), в/ч пп В3675. Призваний за мобілізацією у серпні 2014 року. Залишилась дружина та двоє синів.

Загинув під час виконання бойового завдання у зоні АТО внаслідок підриву танка. Екіпаж танку відбивав наступ російських збройних формувань, прикриваючи українські підрозділи. У зоні АТО загинув військовий із Рівненщини // Сфера-ТВ, 9 лютого 2015 У зоні АТО загинув військовий з Млинівщини // Рівненська ОДА, 7 лютого 2015

2108

Гунько Юліан Олександрович(Позивний «Конь»)

, Благовіщенка (Дніпропетровський район) Дніпропетровська область. Старший солдат, механік-водій танкового взводу 93-ї окремої механізованої бригади. Мобілізований у квітні 2014 року.

Після успішного виконання бойового завдання з розмінування мінного поля під час відходу танк підірвался на фугасі. Юліан загинув, ще двоє членів екіпажу отримали контузію.

2109

Криворученко Степан Гаврилович(Позивний «Вуж»)

, Сарни Рівненська область. Мешкав у м. Феодосія АР Крим. Капітан, командир розвідгрупи Полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. З 12 років мешкав у Криму. Служив в радянській армії у підрозділі спецпризначення. По тому служив в апараті управління МВС України в АР Крим в Сімферополі, був одним із тих, хто створював кримський підрозділ "Беркут". Звільнився у званні капітана міліції. Займався самбо, брав участь у міжнародних змаганнях, бронзовий призер чемпіонату в Європі, відкрив школу дзюдо в Феодосії. У березні 2014 виступив проти російських окупантів, допомагав українським військовим, захищав феодосійський батальйон морської піхоти, чергував біля військової частини. Після окупації Криму російськими військами залишив квартиру у Феодосії та переїхав з дружиною до м. Бориспіль (Київська область). У серпні 2014 записався до добровольчого батальйону МВС "Золоті ворота", 11.11.2014 зі своєю групою перейшов у полк «Азов». За два місяці інтенсивних занять зробив зі своєї групи злагоджений бойовий підрозділ. З 25.01.2015 виконував завдання в обороні Маріуполя. Залишились мати, дружина та донька.

Розвідгрупа полку «Азов» під час виконання бойового завдання на північній околиці села Дзержинське (Новоазовський район) поблизу міста Маріуполь потрапила у мінну засідку. Боєць, який йшов попереду зачепив «розтяжку». Капітан Криворученко йшов другим, більшість осколків вразили саме його. Поховали воїна на Рогозівському кладовищі Борисполя. У Борисполі поховали учасника АТО // «Вісті», 10 лютого 2015 Похорони побратима Ужа // youtube-канал Полк "Азов", 9 лютого 2015 Капітан кримського "Беркута" Степан Криворученко загинув за Україну як доброволець "Азова" рівно три роки тому, 5 лютого 2015-го у розвідрейді під Дзержинським

2110

Зерній Євген Анатолійович

, Зміївський район Харківська область. Сержант, заступник командира гранатометного взводу 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). Призваний за мобілізацією 7 серпня 2014 року. Залишилася дружина та син.

Загинув поблизу міста Дебальцеве від осколкових поранень не сумісних із життям. Похований 8 лютого 2015 року в Зміївському районі.

2111

Кравчук Вадим Анатолійович(Позивний «Бача»)

, Київ. Солдат, навідник 25-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше 25-й БТО «Київська Русь»). Залишилися троє дорослих синів.

Загинув під час артилерійського обстрілу польового складу БК в районі села Новогригорівка (Артемівський район) під Дебальцеве. Тіло не знайдене. Визнаний загиблим за показами свідків та рішенням суду.

2112

Орляк Олександр Володимирович

, Тернопіль. Молодший сержант, командир гармати протитанкового взводу 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). 2009 року закінчив Тернопільський кооперативний торговельно-економічний коледж за спеціальністю «кухар-кондитер». Працював у закладах громадського харчування Тернополя, хотів стати підприємцем і відкрити власну справу. Мобілізований у серпні 2014 року. Залишилися мати, брат.

Загинув в результаті поранення осколком гранати під час виконання бойового завдання поблизу Дебальцеве. Поховали Олександра на Микулинецькому цвинтарі. Вічна пам’ять та вічна слава Герою

// Тернопільський КТЕК Тисячі тернополян не стримували сліз на похороні загиблого в АТО Сашка Орляка // «20 хвилин Тернопіль», 11 лютого 2015 Тернопільщина поховала ще одного героя – Олександра Орляка // Телеканал ІНТБ, 11 лютого 2015

2113

Вергай Віталій Миколайович

, Черкаси. Сержант, старший розвідник розвідвзводу механізованого батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Закінчив профтехучилище, де отримав фах бджоляра. Після строкової служби в армії працював за спеціальністю, потім їздив у Москву на заробітки. Під час Революції Гідності був у самообороні. Після початку війни одним із перших пішов на фронт. Нагороджений Відзнакою за заслуги перед Черкащиною (посмертно). Залишилися дружина, дві доньки та син. Нещодавно Віталій став дідом.

Загинув в бою від розриву міни, захищаючи опорний пункт поблизу села Рідкодуб (Шахтарський район) Донецької області в районі Дебальцеве. 12 лютого бійця провели в останню путь на Соборній площі Черкас; похований на кладовищі села Благодатне За два дні в боях загинуло шестеро черкащан // «Про Головне», 8 лютого 2015 На Соборній площі Черкас провели в останню путь героя АТО // «ПроЧерк», 12 лютого 2015 В останню путь провели розвідника Віталія Вергая // «Громадське телебачення: Черкаси», 12 лютого 2015.

2114

Слонський Анатолій Володимирович

, Умань Черкаська область. Військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний за мобілізацією у вересні 2014 року. Залишилися дружина та донька.

Загинув у районі Дебальцеве, відбиваючи танкову атаку на блокпосту №3 поблизу села Троїцьке (Попаснянський район). Поховання на кладовищі «Нова Умань». Завтра Умань прощатиметься з Анатолієм Слонським, що загинув в АТО // Портал міста Умань, 9 лютого 2015

2115

Полупанов Володимир Іванович

, Липовець Вінницька область. Старшина розвідроти, командир-розвідник 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Виріс в багатодітній родині. Закінчив профтехучилище, де отримав фах механізатора. Після строкової служби в армії був миротворцем в Іраку. Служив у «Французькому легіоні». Побудував собі будинок, придбав трактор та займався сільським господарством. Призваний за мобілізацією 31 липня 2014 року. Залишилися дружина та двоє маленьких синів, старшому 5 років, а молодший народився в серпні 2014 року.

Загинув у бою, захищаючи взводний опорний пункт поблизу села Рідкодуб (Шахтарський район) Донецької області в районі Дебальцеве В зоні АТО Липовеччина втратила свого земляка – Володимира Полупанова // Липовецька РДА, 9 лютого 2015 Володимир Полупанов, що загинув під Дебальцево, вишкіл пройшов у «Французькому легіоні» // 0432.ua - Сайт Вінниці, 17 лютого 2015 СВОЯ ВІЙНА | @Юрій Бутусов і Роман Базенко: Бій під Рідкодубом і палаючі танки 7-ї бригади ЗС РФ

2116

Рябко Максим Олександрович

, Воронинці (Оржицький район) Полтавська область. Молодший сержант, стрілець – помічник гранатометника гірсько-піхотної роти 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (Ужгород) 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.

Загинув в районі Дебальцеве поблизу селища Рідкодуб (Шахтарський район) Донецької області в результаті мінометного обстрілу. СВОЯ ВІЙНА | @Юрій Бутусов і Роман Базенко: Бій під Рідкодубом і палаючі танки 7-ї бригади ЗС РФ

2117

Капуш Олександр Васильович

, Ужгород Закарпатська область. Старший солдат, старший механік-водій гірсько-піхотного взводу гірсько-піхотної роти 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (Ужгород) 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. Служив за контрактом. Залишилися мати й молодша сестра.Герой України (посмертно).

Загинув у бою в районі смт Чорнухине, зазнавши поранення осколком від гранати у скроню. Прикрив собою товариша, а сам загинув на місці. Похований в Ужгороді на Пагорбі Слави кладовища Кальварія. Найсумніший вантаж: в Ужгороді зустріли літак із загиблими в Дебальцеве (ВІДЕО) // Uzhgorod.in, 17 лютого 2015 Зі сльозами на очах Ужгород прощається з бійцями, які загинули в зоні АТО // Мукачево.net, 18 лютого 2015 На Закарпатті в останню путь провели трьох бійців АТО. 18 лютого 2015, 21:40 Про загиблого бійця 128-ї бригади, закарпатця Олександра Капуша згадують побратими

2118

Ткаченко Василь Антонович

, Воронівка (Городищенський район) Черкаська область. Старший прапорщик, командир танку 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Навчався в Гарбузинському профтехучилищі. Проходив військову службу за кордоном, зокрема, в Угорщині. Потім одружився і жив у Донецьку. Останнім часом жив у рідній Воронівці. На захист Батьківщини пішов добровольцем 7 серпня 2014 року.

Загинув о 8-ї годині ранку в результаті мінометного обстрілу в районі села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області. В АТО загинув командир танка легендарної Залізної бригади Василь Ткаченко // ЗІК, 10 лютого 2015

2119

Микитюк Микола Петрович

, Ізяслав, Хмельницька область. Лейтенант, військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). У 2014 році закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м.Львів).

Загинув в районі Дебальцеве під час артилерійського обстрілу поблизу селища Рідкодуб (Шахтарський район). Поховали Миколу в Ізяславі на кладовищі по вул.Незалежності на Алеї почесних поховань. У четвер 12 лютого ізяславчани провели в останню путь Микитюка Миколу Петровича // Тижневик «Партнер», 13 лютого 2015 В Ізяславі прощалися з воїном, загиблим у зоні АТО.

2120

Новак Ігор Володимирович

, Оріховець (Підволочиський район) Тернопільська область. Солдат, механік-водій 2 взводу 2 роти 1 батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Батько загинув, мати поїхала на заробітки в Іспанію. Ігор був старшим з трьох братів, отримав технічну освіту. Не одружений.

Загинув в районі Дебальцеве від кулі снайпера, військові потрапили у засідку в селищі Рідкодуб (Шахтарський район). В березні тіло воїна упізнали в Дніпропетровському морзі. Похорон відбудеться 21 березня в рідному селі Оріховець. Новак Ігор Володимирович (пошук)

2121

Буслаєв Олексій Георгійович

, Київ. Старший солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). До війни Олексій був бізнесменом. На війну пішов, щойно надійшла повістка. Залишилася дружина та двоє дітей.

Загинув при штурмі оточеного ворогом селища Рідкодуб (Шахтарський район) на Донеччині, в ході його деблокади. Це сталося ще 6 лютого, але усі ці три місяці рідні Олексія вважали, що він у полоні. У Києві простилися з героїчно загиблим на Донеччині бійцем ЗСУ. 08.05.2015, 20:09

2122

Нищик Руслан Петрович

, Аврамівка (Монастирищенський район) Черкаська область. Молодший сержант 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Здобув середню освіту, професію електрозварювальника та водія, займався боксом. У 2009-2010 роках проходив строкову армійську службу. Призваний за мобілізацією у серпні 2014 року.

орієнтовно

Загинув в районі Дебальцеве. На Монастирищині поховали бійця 30-ї мехбригади Руслана Нищика, який загинув під Дебальцево // провінція, 10 лютого 2015

2123

Печунка Михайло Сергійович

, Хуст Закарпатська область. Сержант, кулеметник-розвідник 4-го взводу 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Активний учасник Революції Гідності. В зону АТО пішов добровольцем від Києво-Святошинського військкомату.

Загинув в смт Станиця Луганська Луганської області. Поховали воїна на місцевому кладовищі Хуста. У Хусті сотні людей зібралися, щоб провести в останню путь закарпатського бійця АТО (ФОТО). 14.02.2015, 17:56

2124

Вербецький Роман Васильович

, Курячівка (Старобільський район) Луганська область. Старший солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський).

Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу селищ Чорнухине — Рідкодуб на дебальцівському плацдармі. Був у списку загиблих, вивезених волонтерами із зони АТО. Також названий серед загиблих прес-секретарем 30-ї бригади.

2125

Грицай Олександр Васильович

, Семиполки Київська область. Кулеметник, розвідник 25-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше 25-й БТО «Київська Русь»). Працював старшим інспектором з кадрів служби соціального забезпечення Київського метрополітену. На фронт пішов добровольцем 7 червня 2014 року. Залишилась дружина та 10-річна донька.Під час перебування у короткій відпустці Олександр дав інтерв'ю газеті «Вечірній Київ».

Загинув від кулі снайпера на дебальцевському напрямку під селищем Рідкодуб (Шахтарський район), прикриваючи відхід заблокованих терористами побратимів. 10 лютого односельці провели бійця в останню путь. Загиблий співробітник Київського метро служив розвідником і брав участь у важливих операціях // «Київ сьогодні», 9 лютого 2015

2126

Карнаухов Микола Миколайович(Позивний «Нежурись»)

, Кокшетау Казахстан. Мешкав у с. Бугрин Гощанський район Рівненська область. Останні роки жив і працював у м. Рівне. Старший лейтенант, командир інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кропивницький). Кандидат технічних наук, доцент кафедри автомобілів та автомобільного господарства НУВГП (Рівне). У 1982 році вступив на механічний факультет Українського інституту інженерів водно господарства, який закінчив у 1989 році і отримав кваліфікацію інженера-механіка. У 1983–1985 роках проходив строкову службу у Військово-повітряних Силах. Займався науковою та викладацькою діяльністю. У 1999 році захистив дисертацію. З 2005 року — доцент кафедри ААГ і ТМ. Автор понад 50 наукових і навчально-методичних праць, має 4 авторських свідоцтва і патента на винаходи. Призваний за мобілізацією 1 серпня 2014 року. Під Дебальцеве виконував бойові завдання у складі 128-ї бригади в ролі посилення взводного опорного пункту. Залишилася сім'я.

Зник безвісти після бою поблизу Чорнухине (Попаснянський район Луганська область) під час танкової атаки російських збройних формувань на взводно-опорний пункт «Віталій». Була інформація, що поранений. На початку березня було підтверджено смерть Миколи. Донесення про втрати Із загиблим Героєм попрощаються спочатку в Бугрині, що на Рівненнщині // «ОГО», 7 березня 2015 З загиблим Героєм прощатимуться спершу у Бугрині // «Рівне вечірне», 6 березня 2015 Карнаухов Микола Миколайович 10 березня у кафедральному Свято-Покровському соборі міста Рівного відбувся молебень по загиблому воїну. Похований на Алеї Героїв. Рівне поховало воїна, який загинув в бою під Чорнухиним // «5 канал», 10 березня 2015

2127

Шверненко Євген Валерійович

, Рівне (Новоукраїнський район) Кіровоградська область. Солдат, військовослужбовець інженерно-технічної роти 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кропивницький). Під Дебальцеве виконував бойові завдання у складі 128-ї бригади в ролі посилення взводного опорного пункту.|

Зник безвісти після бою в Чорнухине (Попаснянський район Луганська область) під час танкової атаки російських збройних формувань на взводно-опорний пункт «Віталій». 5 березня з Євгеном попрощалися у с.Рівне. На Кіровоградщині попрощалися з Євгеном Шверненком // «Перша електронна газета», 5 березня 2015 Шверненко Евгений Валерьевич

2128

Іскандаров Віталій Нуралійович

, Свердлівка (Світловодський район) Кіровоградська область. Старший солдат, старший сапер-гранатометник інженерно-технічної роти 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кропивницький). Під Дебальцеве виконував бойові завдання у складі 128-ї бригади в ролі посилення взводного опорного пункту.|

Зник безвісти після бою в Чорнухине (Попаснянський район Луганська область) під час танкової атаки російських збройних формувань на взводно-опорний пункт «Віталій». Искандаров Виталий Нуралиевич (пошук)

2129

Мокляк Олександр Сергійович

, Нові Санжари Полтавська область. Солдат, механік лісопильного відділення інженерно-технічної роти 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кропивницький). Під Дебальцеве виконував бойові завдання у складі 128-ї бригади в ролі посилення взводного опорного пункту. Олександр рано втратив батьків та став сиротою ще у дитинстві. Призваний за мобілізацією. Залишилася дружина та 6-річний син.|

Загинув у бою в Чорнухине (Попаснянський район Луганська область) під час танкової атаки російських збройних формувань на взводно-опорний пункт «Віталій». Від танкового снаряду Олександру рознесло голову. Тіло опинилося у сепаратистів. При цьому, російський пропагандиський канал «Лайф Ньюз» та сепаратисти на своїх сайтах розповсюджували брехню, що бійці йшли здаватись, і їх застрелили «заградотряди Нацгвардії». Після довгих перемовин у березні вдалося забрати тіло воїна, 11 березня Олександра поховали у рідній землі. Дорога у безсмертя // Новосанжарська районна рада, 12 березня 2015 У Нових Санжарах відспівали загиблого воїна Олександра Мокляка // Полтавська єпархія УПЦ, 12 березня 2015 Мокляк Александр Сергеевич (пошук)

2130

Вакульчук Олексій Олексійович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший лейтенант, заступник командира 2-ї танкової роти по роботі з особовим складом 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). 1993 року закінчив Криворізький гірничорудний інститут за будівельною спеціальністю. З 2002 року працював на Інгулецькому ГЗК інженером-конструктором, з 2007 року був начальником проєктно-конструкторського відділу. Потім працював в ТОВ «Майнінг Інжинірінг Центр» головним інженером проєктів. Мобілізований 2 серпня 2014 року. Залишилася дружина та двоє дітей.

Загинув в бою поблизу селища Рідкодуб (Шахтарський район) Донецької області. Після ідентифікації тіла, Олексія 3 квітня поховали на кладовищі «Візирка» в мікрорайоні Інгулець. Кривой Рог скорбит: 3 апреля объявлен Днем траура по погибшему в АТО бойцу 17 бригады Алексею Вакульчуку // 0564.ua - Сайт Кривого Рога, 2 квітня 2015 Кривой Рог простился с героем Алексеем Вакульчуком // «Перший Криворізький», 3 квітня 2015.

2131

Олійник Олександр Іванович

, Романівка (Попільнянський район) Житомирська область. Старшина, старший механік-водій 3-го окремого танкового батальйону «Звіробій» (Десна). Працював завгоспом у Романівській загальноосвітній школі. У вільний від роботи час ремонтував техніку. Мобілізований 4 вересня 2014 року. Залишилися батьки-пенсіонери, дружина та двоє синів-студентів.

Загинув у танку, виконуючи бойове завдання поблизу міста Авдіївка (Донецька область) в районі аеропорту Донецька. Танк потрапив у засідку, двоє членів екіпажу змогли евакуюватись, а водій танку загинув. Наступного дня, під час спроби евакуювати танк і тіло, загинули ще двоє бійців батальйону. Тіло Олександра було упізнане за експертизою ДНК і доправлене на Житомирщину у серпні 2015 року. На Житомирщину повертається загиблий герой // ZHITOMIR TODAY, 7 серпня 2015 Олійник Олександр Іванович

2132

Мартиненко Олександр Євгенович

, Маріуполь Донецька область. Солдат, командир гранатометного відділення 2 роти механізованого батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). З 6-го класу школи займався волейболом в ДК «Маркохім». Випускник Харківського Національного юридичного університету. Грав у волейбол за команду «Юракадемія». До зони АТО поїхав у вересні 2014 року.

Загинув близько 16:00 в районі Дебальцеве поблизу села Новоорлівка (Шахтарський район Донецька область). У 4 метрах від бійця розірвалася міна. Маріупольці попрощалися із полеглим земляком, який обороняв Дебальцево. ФОТО // UAINFO, 12 лютого 2015 Звание Почетный гражданин Мариуполя хотят присвоить трем военнослужащим посмертно // 0629.com.ua - Сайт Маріуполя, 28 квітня 2015

2133

Кравченко Віталій Олегович

, Жашків Черкаська область. Старший солдат, гранатометник 2 механізованої роти механізованого батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Проходив військову службу в роті почесної варти Президентського полку. На захист Батьківщини пішов добровольцем в липні 2014 року, був поранений, але повернувся на передову. Батько Віталія також боронить Україну.

Загинув у ніч з 7 на 8 лютого в районі Дебальцеве від прямого влучення снаряду під час обстрілу. Похований у селі Тетерівка Жашківського району, де проживає його бабуся. Боєць АТО втратив сина-вояка у битві за Дебальцеве // ТСН, 13 лютого 2015 Жашківчани попрощались ще із одним Героєм // «Новини Черкас», 13 лютого 2015

2134

Дідушко Олег Анатолійович

, Київ. Солдат Національної гвардії України, військова частина 3002. Призваний за мобілізацією, з серпня 2014 року захищав Батьківщину. Олег (у фанатів – Олег Беркут) з 80-х років XX століття підтримував київські команди та збірну України з хокею. У свої 42 роки він завжди перебував на фан-секторі. Після побиття студентів на Майдані 2013 року вийшов на захист свободи свого народу.|

Загинув під Дебальцевим під час обстрілу з установки БМ-21 «Град». 10 лютого бійця провели в останню путь.

2135

Клочан Олександр Вікторович

, Поташ (Маньківський район) Черкаська область. Старший солдат, водій 101-ї окремої бригади охорони ГШ (Київ). Призваний за мобілізацією у травні 2014 року. Батько Олександра також на фронті.

Загинув під час обстрілу з БМ-21 «Град» базового табору в районі м. Дебальцеве. Похований у с. Поташ. В АТО загинув син уманського лісівника. Висловлюємо глибокі співчуття // «Ліси Черкащини», 11 лютого 2015 Маньківщина під поминальний церковний дзвін попрощалася ще з одним воїном – учасником АТО // Маньківська РДА, 11 лютого 2015 Клочан Олександр Вікторович

2136

Добрань Андрій Дмитрович

, Гонорівка (Піщанський район) Вінницька область. Старший солдат, командир машини відділення БТР 101-ї окремої бригади охорони ГШ (Київ). У 2013 році закінчив Заболотнянське вище професійно-технічне училище. Проходив строкову військову службу в бригаді охорони Генштабу. В жовтні 2014 року призваний за мобілізацією.

Під час артобстрілу в районі Дебальцеве один із осколків потрапив у намет, де був Андрій та ще четверо бiйцiв. Двоє загинули.

2137

Законов Василь Ігорович

, Свердловськ (нині Довжанськ) Луганська область. З п'яти років проживав у смт Великі Коровинці Чуднівський район Житомирська область. Молодший сержант, командир відділення 101-ї окремої бригади охорони ГШ (Київ). В 1997 році сім'я Законових переїхала на Житомирщину, де Василь закінчив школу у 2008 році. Навчався в Бердичівському коледжі промисловості. В травні 2013 року був призваний на строкову військову службу та залишився служити за контрактом. З 1 грудня 2014 року перебував у зоні АТО. Залишилися батьки та дві сестри.

Отримав смертельне поранення під Дебальцеве. Похований у Великих Коровинцях. Прощання з Героєм // Чуднівська РДА, 13 лютого 2015

2138

Рубцов Вадим Костянтинович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Сержант, командир танку 3-го танкового батальйону 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Служив у Збройних силах за контрактом.

Загинув в районі смт Станиця Луганська під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту. Похований на Центральному кладовищі Кривого Рогу. В зоне АТО погиб криворожанин Вадим Рубцов // «Перший криворізький», 10 лютого 2015 Прощання з Вадимом Рубцовим // ТРК «Рудана», 11 лютого 2015

2139

Голубєв Денис Григорович

, Вільногірськ Дніпропетровська область. Прапорщик, командир відділення зв'язку 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Закінчив військово-морський коледж у м.Севастополь. З 2004 року працював слюсарем з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики дільниці експлуатації КВПтаА гірничо-транспортного виробництва філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський Титан». Пішов захищати Батьківщину за мобілізацією у серпні 2014 року, залишивши вдома вагітну дружину.

Загинув в районі смт Станиця Луганська під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту. 12 лютого бійця провели в останню путь. Під час виконання священного обов’язку із захисту територіальної цілісності... // Міська газета "Вільногірськ", 11 лютого 2014 Голубєв Денис Григорович

2140

Чіндяскін Євген Валерійович

, Дніпропетровськ. Молодший сержант, старший розвідник-далекомірник 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг).

Загинув в районі смт Станиця Луганська під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту. Похований на Лівобережному кладовищі Дніпропетровська.

Військовослужбовець (-вці).

За повідомленням речника штабу АТО Андрія Лисенка, за минулу добу в зоні АТО загинули 12 військовослужбовців, ще 24 отримали поранення.За повідомленням ДПСУ, з 12:40 до 13:10 було здійснено обстріли двома танками та з 13:40 до 14:15 обстріл мінометами контрольного поста «Фащівка» (Луганська область) в районі Дебальцеве. У результаті обстрілу один військовий ЗСУ загинув, ще 3 отримали поранення. Втрат серед прикордонників немає.

2141

Панченко Едуард Андрійович

, Дніпродзержинськ Дніпропетровська область. Солдат, механік-водій 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Закінчив училище в Дніпродзержинську, грав у баскетбольній команді. Строкову службу проходив у 25-ї десантній бригаді. Мобілізований 4 квітня 2014 року. Залишилась вагітна дружина, 17 квітня 2015 року у героя народився син.|

18 січня поблизу села Тоненьке під Донецьком під машиною Едуарда вибухнув снаряд — праву ногу хлопцеві практично повністю розірвало, а друга була сильно поранена. Його витягнув з лінії вогню командир роти Максим Пресняков ціною власного життя. Едуард був доставлений до лікарні Дніпропетровська, потім відправлений до Києва. Дорогою почалася гангрена, одну ногу довелося ампутувати майже по стегно. Однак це не допомогло, через тиждень після другої операції боєць пішов з життя. Українські герої. Едуард Панченко // «Громадське радіо», 29 січня 2015 У Дніпродзержинську одною хорошою людиною стало більше // 5692.com.ua - Сайт Дніпродзержинська, 20 квітня 2015 До народження сина тяжко поранений боєць не дожив кілька тижнів // «Факти», 7 травня 2015

2142

Шемчук Петро Михайлович

, Чепелівка Красилівський район Хмельницька область. Лейтенант, командир взводу 3-го окремого танкового батальйону «Звіробій» (Десна). З 2008 по 2013 рік навчався у ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний інститут» за спеціальністю «Механізація сільського господарства».

Загинув під мінометним обстрілом поблизу міста Авдіївка (Донецька область), намагаючись врятувати танк та витягнути свого загиблого товариша Олександра Олійника. Вічна пам'ять герою! // Бережанський агротехнічний інститут, 10 лютого 2015 Шемчук Петро Михайлович

2143

Арабський Віктор Романович

, Воронівка (Городищенський район) Черкаська область. Старший сержант, механік-водій 3-го окремого танкового батальйону «Звіробій» (Десна). Навчався в Шевченківському гідромеліоративному технікумі, два роки служив у «Десні». Мав золоті руки, тримав велике господарство. Призваний за мобілізацією 3 вересня 2014 року. Залишилися мати, дружина, діти, сестра і брат.

Загинув під мінометним обстрілом поблизу міста Авдіївка (Донецька область), намагаючись врятувати танк та витягнути свого загиблого товариша Олександра Олійника. Городищина в жалобі, Черкащина в сльозах // «Городище», 18 лютого 2018 Арабський Віктор Романович

2144

Левківський Віктор Сергійович

, Возничі Овруцький район Житомирська область. Проживав у с. Новоданилівка (Якимівський район) Запорізька область. Старший лейтенант, заступник командира роти з технічної частини 23-го окремого мотопіхотного батальйону «Хортиця» 93-ї окремої механізованої бригади (раніше 23 БТО «Хортиця»). Призваний за мобілізацією 25 квітня 2014 року. Залишилися мати і сестра на Житомирщшині, дружина та двоє дітей на Запоріжжі. |

Близько 1-ї години ночі, в секторі «Маріуполь», поблизу села Новоселівка (Волноваський район) Донецької області, ворожа міна потрапила в бліндаж, де перебував офіцер з чотирма військовослужбовцями. Віктор загинув, інші військові отримали поранення. Похований у Новоданилівці. Вічна слава герою // Овруцька РДА

2145

Чумак Віталій Миколайович

, Єрки Катеринопільський район Черкаська область. Молодший сержант, старший стрілець, командир танку 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (Ужгород) 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. Мобілізований 31 липня 2014 року.

Під час відводу підрозділу із селища Рідкодуб (Шахтарський район) під Дебальцеве військові потрапили під мінометний обстріл, Віталій загинув у бою.

2146

Палай Андрій Йосипович

, Ужгород Закарпатська область. Солдат, навідник — командир зенітного артилерійського відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (Ужгород) 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.

Загинув у районі Дебальцеве в результаті артилерійського та гранатометного обстрілу опорного пункту «Лама».

2147

Пономаренко Євген Володимирович

, Юр'ївка (Юр'ївський район) Дніпропетровська область. Солдат 39-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (раніше 39-й БТО «Дніпро-2»). Пішов захищати Батьківщину добровольцем ще навесні. Двічі був поранений в зоні АТО. Після війни хотів працювати в міліції.

Не уточнено. Загинув на Донбасі.За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу в зоні АТО загинули 9 військовослужбовців, ще 26 отримали поранення.

2148

Харитонюк Віталій Ігорович

, 19 років, Ківерцівський район Волинська область. Старший солдат, навідник 1 взводу 1 роти танкового батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), Указ Президента №108/2015 від 26 лютого 2015 року.

Загинув у бою в районі Дебальцеве поблизу села Логвинове, де танк потрапив у засідку. Російські бойовики з «ДНР» прикопали останки українського танкіста і поставили табличку. Тіло вивезли волонтери місії «Чорний тюльпан», в травні його доставили на Волинь. Боевики «ДНР» захоронили погибшего бойца ВСУ в воронке от разрыва снаряда (Видео) // «Інформатор», 26 квітня 2015 У воронці від снаряда знайшли могилку волинського солдата // «Вісник-К», 9 травня 2015

2149

Козлов Юрій Вікторович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший солдат, навідник-оператор 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади, Кривий Ріг (раніше 40 батальйон територіальної оборони «Кривбас»). На війні був поранений, пройшов полон. Після звільнення повернувся на передову.

Отримав тяжке поранення в бою під Дебальцеве. Юрія евакуювали до Артемівська, потім переправили у військовий шпиталь м. Харків. Лікарі до останнього боролися за його життя, але серце воїна зупинилося. Помер в нейрохірургії. 12 февраля в Кривом Роге объявлен День траура // «Кривий Ріг Лайф», 11 лютого 2015

2150

Ковтун Сергій Леонтійович

, Бистрик (Бердичівський район), Житомирська область. Молодший сержант, стрілець 10 окремого мотопіхотного батальйону «Полісся» 30 ОМБр. Мобілізований 2 вересня 2014 року. Залишилось двоє дорослих синів.|

Загинув під час мінометного обстрілу села Гранітне (Волноваський район) на півдні Донецької області. 12 лютого з бійцем попрощались у Бердичеві; похований в рідному селі У Бердичеві попрощались з двома бійцями 10-го батальйону тероборони, які загинули під Волновахою // Житомир.info, 12 лютого 2015.

2151

Панасюк Юрій Володимирович

, Гальчин (Бердичівський район), Житомирська область. Старший сержант, стрілець 10 окремого мотопіхотного батальйону «Полісся» 30 ОМБр. Мобілізований 10 червня 2014 року. Залишилася 3-річна донька.|

Загинув під час мінометного обстрілу села Гранітне (Волноваський район) на півдні Донецької області. 12 лютого з бійцем попрощались у Бердичеві; похований в рідному селі.

2152

Фролов Сергій Вікторович

, Іршанськ, (Володарськ-Волинський район) Житомирська область. Солдат, стрілець 10 окремого мотопіхотного батальйону «Полісся» 30 ОМБр. Відслужив в армії, працював на Іршанському гірничо-збагачувальному комбінаті. Закінчив заочно Житомирський державний технологічний університет, отримав фах інженера-механіка. Одним з перших записався добровольцем до лав ЗСУ, охороняв Батьківщину на Чонгарі на адміністративному кордоні з окупованим Кримом, а після ротації і короткого відпочинку вирушив на схід. Залишилася дружина та донька 2014 року народження. |

Загинув під час обстрілу села Гранітне (Волноваський район) на півдні Донецької області. 12 лютого похований в Іршанську.

2153

Руснак Дмитро Григорович

, Чернівці. Солдат, танкіст 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Змалку виховувався в родині тітки, бо мама Дмитра померла, а батько мав іншу родину. Закінчив Чернівецький спортивно-військовий ліцей. У 2012 році пішов на строкову армійську службу, служив у Дніпропетровську. З початком АТО продовжив службу за контрактом. На захисті Батьківщини був із самого початку бойових дій. Залишилися тітка, двоюрідний брат та батько.

Загинув близько 20-ї години під час артилерійського обстрілу 34-го блокпосту поблизу села Світличне Нижнянської селищної ради (Попаснянський район Луганська область). У Кримському загинув 22-річний боєць 24-ї бригади із Яворова // "Zaxid.net", 10 лютого 2015 Знову гірка звістка - на Луганщині загинув воїн-чернівчанин // ЧАС, 11 лютого 2015 На Луганщині загинув чернівецький військовий Дмитро Руснак // 0372.ua - Cайт міста Чернівців, 11 лютого 2015 Чернівчанин Дмитро Руснак, який загинув в АТО, був сиротою // Буковинський новий погляд, 13 лютого 2015 Він був тяжко поранений у липні, вижив дивом. Казав, це його другий День народження // ТВА, 12 лютого 2015

2154

Кончевич Тарас Григорович

, Щирець Пустомитівський район Львівська область. Капітан медичної служби, лікар 7 батальйону військової частини 3002 (Львів) Національної гвардії України. Закінчив Львівський медичний університет імені Данила Галицького. Працював головним лікарем Звенигородської лікарні. Заступник голови Щирецької первинної організації партії «УДАР». У вересні 2014 року добровольцем вирушив у зону АТО, повернувся з пораненням. На початку січня поїхав на фронт вдруге. Залишилися батьки, дружина, син і донька.

Бригада медиків виїхала з міста Артемівськ (Донецька область) в сторону Дебальцеве назустріч медичному екіпажу, з яким зник зв'язок. Василь Задорожний і Дмитро Лагунов їхали в медичному джипі, а Тарас Кончевич – у медичному БТРі. В районі Логвинове джип підірвався на фугасі. Тарас пішов на допомогу, але потрапив під обстріл. Тіла загиблих вивезли з-під Логвинове 21 лютого. 25 лютого у Львові попрощались з медиками-добровольцями та поховали на Личаківському цвинтарі на полі почесних поховань №76. насправді мені дуже важко писати... // facebook Юрий Бондар, 22 лютого 2015 На Личаківському цвинтарі знайдуть останній спочинок троє нацгвардійців // Львівські новини, 25 лютого 2015 Львів попрощався із медиками, які загинули в зоні АТО // «Гал-Інфо», 25 лютого 2015 Тисячі львів'ян прощалися з трьома медиками-волонтерами, які загинули в АТО // Zaxid.net, 25 лютого 2015 Під Дебалецевим загинув ударівець, Герой АТО з Львівщини // УДАР, 11 лютого 2015 Допоможіть знайти бійця АТО, з яким побратими втратили зв'язок (ФОТО) // 032.ua - Cайт міста Львова, 12 лютого 2015

2155

Задорожний Василь Богданович(Позивний «Кавказ»)

, Львів. Солдат резерву, водій-санітар 1-ї окремої медичної роти імені Пірогова Національної гвардії України, військовий шпиталь у центральній лікарні Артемівська. Був активним учасником Революції Гідності, до того як пішов в АТО, постійно допомагав військовим. З літа 2014 року їздив у зону АТО як волонтер, потім в Артемівську утворили медичну роту Нацгвардії і Василь став водієм «швидкої». Виховував своїх двох дітей і допомагав 12 прийомним дітям сестри.

2156

Лагунов Дмитро Анатолійович(позивний «Кащей»)

, Львів. Солдат резерву 1-ї окремої медичної роти імені Пірогова Національної гвардії України, військовий шпиталь у центральній лікарні Артемівська. Залишилась сім'я.

2157

Овчарук Максим Валерійович(позивний «Тарпан»)

, Львів. Солдат резерву, водій санітарного автомобіля 1-ї окремої медичної роти імені Пірогова Національної гвардії України, військовий шпиталь у центральній лікарні Артемівська. Активний учасник Революції Гідності, входив до «Автомобільної сотні». Тривалий час був волонтером ГО «Рабів до раю не пускають», згодом разом зі своїм другом дитинства Дмитром Лагуновим поїхав до зони АТО, де перебував з 20 січня. Залишилося двоє синів, 12 та 6 років.

Бригада медиків виїхала з міста Артемівськ (Донецька область) в сторону Дебальцеве назустріч медичному екіпажу, з яким зник зв'язок, на двох машинах, медичному джипі і медичному БТРі. В районі Логвинове джип підірвався на фугасі. Тіла чотирьох загиблих вивезли з-під Логвинове 21 лютого, трьох упізнали. Максима ідентифікували у березні. Похований на Личаківському цвинтарі на Полі почесних поховань №76. Тіло загиблого волонтера Максима Овчарука привезли до Львова // «Львівська газета», 25 березня 2015 У Львові попрощалися з військовим медиком Максимом Овчаруком // «Вголос», 26 березня 2015 Овчарук Максим Валериевич (пошук)

2158

Суліма Анатолій Володимирович

, Хмельницький. Старший солдат, військовий санітар-водій 7-ї Хмельницької автомобільної санітарної роти (базується у Сватове). Вирушив на фронт добровольцем 3 липня 2014 року, вивозив поранених з поля бою. До того працював водієм у Хмельницькому. Залишилася дружина та дві маленькі доньки. |

Машина «швидкої допомоги», під час евакуації поранених з позиції «Хрест» (Дебальцеве) до Артемівська, потрапила у засідку та підірвалася на фугасі поблизу села Логвинове, після чого була розстріляна прямим наведенням. 23 лютого зі Сватова повідомили, що знайдені тіла двох санітарів-добровольців. Поховали Анатолія на «Алеї Слави» кладовища у мікрорайоні Ракове. Вічна пам'ять! // «Ексклюзив», 25 лютого 2015 Хмельницький на колінах провів у останню путь Анатолія Суліму // 0382.ua - Cайт міста Хмельницького, 25 лютого 2015Тіла медиків вивезли з-під Логвинове 21 лютого.

2159

Балюк Михайло Борисович

, Микулин (Полонський район) Хмельницька область. Солдат, військовий санітар 7-ї Хмельницької автомобільної санітарної роти. Останнім часом Михайло жив і працював у місті Славута. Влітку 2014 року добровольцем вирушив на фронт, вивозив поранених з поля бою. |

Машина «швидкої допомоги», під час евакуації поранених з позиції «Хрест» (Дебальцеве) до Артемівська, потрапила у засідку та підірвалася на фугасі поблизу села Логвинове, після чого була розстріляна прямим наведенням. 23 лютого зі Сватова повідомили, що знайдені тіла двох санітарів-добровольців.Тіла медиків вивезли з-під Логвинове 21 лютого.

2160

Кацабін Сергій Борисович

, Липовецький район Вінницька область. Проживав у Козятині. Солдат, фельдшер-фармацевт відділення медичного постачання 1-ї окремої медичної роти імені Пирогова Північного ТУ Національної гвардії України, в/ч 3001. В дитинстві був покинутий рідною матір'ю та усиновлений сімейною парою з Козятина. Мав фельдшерську освіту, працював у лікарні швидкої допомоги фельдшером, крім того, продовжував навчання в Національному Медичному Університеті ім. О.О. Богомольця на фармацевтичному факультеті. Учасник Революції Гідності. На початку війни був волонтером, співпрацював з медиками 2-го добровольчого батальйону НГУ, в кінці червня 2014 року чергував з ними на блокпосту №3 у Слов'янську, у серпні-вересні допомагав медикам батальйону Кульчицького на Дебальцівському «Хресті». У червні 2014 року був нагороджених Почесною грамотою облдержадміністрації та обласної Ради як лікар-волонтер. Відразу після заснування Медичної роти Пирогова, записався добровольцем. Залишилися батьки.|

Машина «швидкої допомоги», під час евакуації поранених з позиції «Хрест» (Дебальцеве) до Артемівська, потрапила у засідку та підірвалася на фугасі поблизу села Логвинове, після чого була розстріляна прямим наведенням. Сергій вважався безвісти зниклим, пошук тіла ускладнювало те, що його рідна матір, яка перебуває в Ізраїлі, навідріз відмовилася здати аналіз ДНК. 21 грудня 2015 року рішенням Козятинського міськрайонного суду визнаний загиблим. На початку квітня 2016 року за експертизою ДНК було ідентифіковане тіло загиблого серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. Перепоховання пройшло 22 квітня у Козятині. Кацабін Сергій Борисович Знайшли тіло медика з Вінниччини, який загинув, рятуючи поранених під Дебальцево // Vinbazar.com, 5 квітня 2016 Пам'яті Сергія Кацабіна, який загинув під Логіново 9 лютого 2015 року, присвячується // Сайт Kazatin.com, 22 квітня 2016

2161

Кравченко Олександр Анатолійович

, 50 років, Миколаїв. Молодший сержант, командир 3 відділення 3 взводу 1 роти 1 батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Працював пожежником, вийшов на пенсію. На фронт пішов добровольцем, мобілізований у вересні 2014 року. Залишилася дружина та двоє дітей.|

Олександр дістав поранення під час обстрілу в Чорнухине. Під час евакуації поранених, серед яких був і Олександр, з Дебальцеве до Артемівська машина «швидкої допомоги» потрапила у засідку та підірвалася на фугасі поблизу села Логвинове, після чого була розстріляна прямим наведенням. Вважався зниклим безвісти, ідентифікований серед загиблих. Поховали воїна через рік, 13 лютого 2016 року, в Миколаєві. Миколаївців кличуть провести в останню путь загиблого в зоні АТО Героя // Злочинності.НІ, 12 лютого 2016 У Миколаєві попрощалися із полеглим у битві за Дебальцеве героєм Олександром Кравченком // «5 канал», 13 лютого 2016 Кравченко Александр Анатольевич (пошук)

2162

Сухенко Сергій Михайлович

, Київ (Шевченківський район). Сержант 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Мобілізований 22 серпня 2014 року. Залишилася дружина та дві доньки, 1997 і 2010 р.н.|

Дві машини бригади попали під обстріл поблизу села Логвинове у верхній частині «дебальцівського виступу» на трасі між м. Дебальцеве і м. Артемівськ (Донецька область). З того часу зв'язок з бійцями був втрачений. Тіло воїна було упізнано серед загиблих. Поховали Сергія 25 лютого в селі Мотижин Київської області. Сухенко Сергей Михайлович, 1973 г., 30 бригада. г. Киев Сухенко Сергій Михайлович

2163

Лялевич Сергій Францович

, Романів Житомирська область. Сержант 3 батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Призваний за мобілізацією навесні 2014 року. Залишилися батьки, дружина та син-першокласник.|

Загинув поблизу села Логвинове на трасі між м. Дебальцеве і м. Артемівськ (Донецька область). Зв'язок із Сергієм втратили 9 лютого. Тіло воїна було упізнано серед загиблих. Похований 1 березня 2015 року в смт Романів. Лялевич Сергей Франсович (пошук)

2164

Романчук Сергій Михайлович

, Коростень Житомирська область. Старший лейтенант, заступник командира по роботі з особовим складом 8 роти 3 батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Після закінчення школи вступив до Ленінградського вищого військового інженерного училища зв'язку, яке закінчив у 1996 році. З 1996 по 1998 рік служив на командних посадах в військах ППО Збройних Сил РФ, але вирішив звільнитись та повернутися на Батьківщину. Працював на різних підприємствах міста Коростень. Останнє місце роботи – відділення ВОХОР, що здійснює охорону військової частини в селі Ушомир. Під час першої хвилі мобілізації 19 березня 2014 року за власним бажанням був призваний до Збройних Сил України. Залишилася дружина, малолітня донька та двоє дітей дружини, яких Сергій виховував як рідних.|

Загинув поблизу села Логвинове на трасі між м. Дебальцеве і м. Артемівськ (Донецька область) в результаті артилерійського обстрілу. В останнє виходив на зв'язок вранці 9 лютого. У березні ідентифікований серед загиблих. 26 березня Сергія поховали на центральному кладовищі Коростеня поряд із батьком. Романчук Сергей Михайлович (пошук)

2165

Бердес Олександр Миколайович

, Жашків Черкаська область. Молодший сержант 3 батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Навчався у Жашківському ПТУ №38. 1997 року проходив строкову армійську службу, потім працював у Жашкові. Призваний за мобілізацією 21 серпня 2014 року. До мобілізації працював на цегельному заводі. Залишились батьки, дружина та двоє синів, 6 і 12 років.|

Дві машини бригади попали під обстріл поблизу села Логвинове на трасі між містами Дебальцеве і Артемівськ (Донецька область). Олександр потрапив у полон і був розстріляний російськими бойовиками. Волонтери знайшли тіла бійців неподалік Логвинове, де терористи їх прикопали. 9 квітня воїна поховали у Жашкові. Ідентифіковано військових злочинців, які знущалися, а потім убили українських військових Бердеса, Демчука та Плацинського Жашківщина попрощалася з Героєм // «ЖашківіЯ», 10 квітня 2015

2166

Демчук Василь Гервасійович

, Матейки Маневицький район Волинська область. Сержант, командир БМП 8 роти 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Виріс у багатодітній родині, у 10-річному віці став напівсиротою, залишившись без матері, виховувався батьком, братами та сестрами. Закінчив Колківське СПТУ, здобув професію тракториста. Строкову службу проходив у танкових військах. Останнім часом жив у старшого брата в селі Забороль (Луцький район), займався будівництвом і ремонтом квартир у Луцьку. Мобілізований у серпні 2014 року, проходив підготовку у Старичах та на Миколаївському полігоні, обороняв адміністративний кордон з Кримом. Після відпустки у січні 2015 року був направлений під Маріуполь, а потім на оборону дебальцівського плацдарму. Залишилися батько, брати, сестри, племінники та кохана жінка, з якою Василь планував одружитися після демобілізації. |

Дві машини бригади, які виїхали з Дебальцевого за боєприпасами, попали під обстріл поблизу села Логвинове на трасі між містами Дебальцеве і Артемівськ (Донецька область). Василь був захоплений у полон і розстріляний російськими бойовиками. Бойовики живим знімали його на відео, а через деякий час він опинився у донецькому морзі з понівеченою головою без вуха. Похований у квітні в селі Матейки. Після жорстоких катувань волинянина стратили у полоні // «Вісник+К», 17 квітня 2015

2167

Плацинський Павло Янович

, Радомишль Житомирська область. Старший сержант, механік-водій мінометної роти 3-го батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). |

Дві машини бригади, які виїхали з Дебальцевого за боєприпасами, попали під обстріл поблизу села Логвинове на трасі між містами Дебальцеве і Артемівськ (Донецька область). Павло був захоплений у полон і розстріляний російськими бойовиками. В квітні у Радомишлі відбулося прощання з воїном на Меморіалі Слави. Плацинський Павло Янович (пошук)

2169

Корота Євген Миколайович

, Кіровськ Луганська область. Останні 10 років проживав у с. Варівськ Іванківський район Київська область. Сержант, водій 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). У вересні 2014 року добровольцем прийшов до військкомату, щоб захищати рідну землю. За тиждень до загибелі Євгена поранило осколком від міни, але він залишився на передовій. Залишилися дружина та син.|

Дві машини бригади, які виїхали з Дебальцевого за боєприпасами, попали під обстріл поблизу села Логвинове на трасі між містами Дебальцеве і Артемівськ (Донецька область). Євген був за кермом ЗІЛу, з того часу зв'язок із ним втрачено. Ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих, 3 березня 2015 року воїна поховали в с. Гатне Києво-Святошинського району. Наш перший 200-й... під Дебальцевим... // Сайт газети Іванківського району «Трибуна праці», 5 березня 2015

2170

Білак Василь В'ячеславович

, Дротинці Виноградівський район Закарпатська область. Старший лейтенант, командир артилерійської батареї 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Обрав професію військового та після навчання служив у ЗСУ. Залишилися батьки.

Військовослужбовці їхали на вантажівці з міста Артемівськ (Донецька область) до Дебальцеве та потрапили під обстріл. Згодом вантажівку було знайдено, а про військових відомостей не було. Наприкінці лютого тіло військовослужбовця знайшли серед загиблих, вивезених до Дніпропетровська. 3 березня Василя поховали у рідному селі. Закарпатська мати впізнала свого сина серед загиблих під Дебальцевим // «Голос Карпат», 27 лютого 2015 Сьогодні прощалися із загиблим героєм Виноградівщини Василем Білаком (ФОТО, ВІДЕО) // Mukachevo Today, 3 березня 2015

2171

Совлич Роман Йосипович

, Фанчиково Виноградівський район Закарпатська область. Солдат 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).

Військовослужбовці їхали на вантажівці «ЗИЛ» з міста Артемівськ (Донецька область) до Дебальцеве та потрапили під обстріл. Згодом вантажівку було знайдено, а про військових відомостей не було. На початку березня тіло воїна було ідентифікуване серед загиблих. 5 березня Романа поховали на кладовищі у Фанчикові. Виноградівщина знову у скорботі за полеглим героєм (ВІДЕO) // «Голос Карпат», 5 березня 2015 року Виноградівщина знову в траурі – сьогодні поховали ще одного загиблого героя АТО Романа Совлича // Mukachevo Today, 5 березня 2015 Совлич Роман Йосипович (пошук)

2172

Гуртов Олексій Анатолійович

, Балаклія Харківська область. Проживав у м. Мукачеве Закарпатська область. Майор, командир зенітно-ракетної батареї ракетно-артилерійського дивізіону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Батько, Анатолій Гуртов, був вертолітником, загинув у 1988 році в Афганістані. Закінчив Харківське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ та артилерії. Залишилися мати, дружина та двоє дітей.

Військовослужбовці їхали з міста Артемівськ (Донецька область) до Дебальцеве та потрапили під обстріл поблизу Логвинове. Тіла загиблих наприкінці лютого були передані українській стороні Післязавтра мукачівці прощатимуться із загиблим майором 128-ї бригади Олексієм Гуртовим // «Панорама Мукачева», 28 лютого 2015 Мукачево прощалося з бійцем 128 бригади (Відео), 02.03.2015 Балаклійщина сумує // Балаклійська районна рада, 10 березня 2015.

2173

Чорнобай Роман Богданович

, Броди Львівська область. Сержант, водій ракетно-артилерійського дивізіону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Строкову службу проходив у Мукачевому, та й залишився за контрактом. Шість місяців перебував у зоні бойових дій, після півторамісячної відпустки знову повернувся на схід. Залишилася дружина та 5-річний син.

2174

Музика Артур Сергійович

, Ульяновка Кіровоградська область. Підполковник відділу організації зв'язку головного управління Генерального штабу ЗСУ. Родина Артура тривалий час жила в Грузії, там він навчався у школі. По закінченню школи вирішив стати військовим, здобув освіту в Полтавському військовому інституті. У званні лейтенанта розпочав службу в гарнізонах Одеської, Дніпропетровської, Харківської областей. Залишилися батьки, сестри, дружина та 7-річний син.

Військовослужбовці їхали з міста Артемівськ (Донецька область) до Дебальцеве та потрапили під обстріл поблизу Логвинове. Була інформація, що в машині загинули двоє військових, а Артура було поранено. Перебував у списках зниклих безвісти. 4 березня в Кіровоградській ОДА підтвердили смерть підполковника. 5 березня воїна провели в останню путь у рідній Ульянівці. Музыка Артур Сергеевич Герої не вмирають! Музика Артур Сергійович // Ульянівський районний історичний музей

2175

Циганок Сергій Анатолійович

, Круті Горби Таращанський район Київська область. Полковник 330-го центрального вузла фельд'єгерсько-поштового зв'язку ГШ ЗСУ, в/ч А0168. Брав участь у бойових діях на сході з жовтня 2014 року. Залишилася мати, брат, сестри, дружина та двоє синів, 10 і 14 років.

Військові везли до міста Дебальцеве фахівців та обладнання для налагодження зв'язку. На трасі поблизу Логвинове автомобіль УАЗ потрапив у засідку терористів і був розстріляний з автоматів. Тіло полковника вдалося забрати у терористів майже через місяць. 9 березня Сергія поховали в рідній землі. Прощання з український героєм, Сергієм Циганком // Espreso.TV, 10 березня 2015Прим. Рідні дізнались про загибель Сергія з відео, що виклали терористи на своїх сайтах, де вони показали документи полковника Циганка, та документи ще одного полковника - Ігора Павлова.

2176

Василенко Святослав Вікторович

, Донецьк. Проживав у м. Київ. Майор, заступник начальника вузла з виховної роботи 330-го центрального вузла фельд'єгерсько-поштового зв'язку ГШ ЗСУ, в/ч А0168. 2004 року закінчив Полтавський військовий інститут зв'язку. Служив у 330 ЦВФПЗ на посадах від командира взводу до заступника начальника (з 2012 року). Залишилися син і донька.

Військові везли до міста Дебальцеве фахівців та обладнання для налагодження зв'язку. На трасі поблизу Логвинове автомобіль УАЗ потрапив у засідку терористів і був розстріляний з автоматів. Довгий час був у списках зниклих. За даними Книги пам'яті, упізнаний серед загиблих, похований у Києві. Василенко Святослав Викторович (пошук)

2177

Макаренко Антон Миколайович

, Калита Броварський район Київська область. Молодший сержант, командир відділення 330-го центрального вузла фельд'єгерсько-поштового зв'язку ГШ ЗСУ, в/ч А0168.

Військові везли до міста Дебальцеве фахівців та обладнання для налагодження зв'язку. На трасі поблизу Логвинове автомобіль УАЗ потрапив у засідку терористів і був розстріляний з автоматів. Довгий час був у списках зниклих. За даними Книги пам'яті, ідентифікований за ДНК та визнаний загиблим. Повністю ідентифікований по ДНК, як молодший сержант Макаренко Антон Миколайович

2178

Павлов Ігор Миколайович

, Мензелінськ Свердловська область РРФСР. Проживав у м. Київ (район Дарниця). Полковник, фахівець у сфері зв'язку. Кандидат технічних наук, доцент, начальник кафедри тактико-спеціальної підготовки Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Рано втративши батьків, виховувався у будинку малюка та в школах-інтернатах. З 17 років почав працювати на Богословському алюмінієвому заводі у м. Краснотурьїнськ (РРФСР). Військову освіту отримав у Київському вищому зенітному ракетному училищі та залишився в Україні. 1993 року прийняв присягу на вірність Українському Народові, проходив службу на посаді курсового офіцера та начальника курсу факультету спеціального зв'язку Київського військового інституту управління та зв'язку. У 1999-2001 роках – слухач факультету підготовки фахівців оперативно-тактичного рівня Національної академії оборони України. З 2001 року викладав на кафедрі тактико-спеціальної підготовки Військового інституту телекомунікацій та інформатизації. Після закінчення ад'юнктури був призначений на посаду заступника начальника кафедри, з 2008 року - начальник кафедри. Захистив дисертацію, автор наукових праць. Залишилась донька.

На трасі поблизу Логвинове автомобіль УАЗ потрапив у засідку терористів і був розстріляний з автоматів. Похований у Києві. Павлов Ігор МиколайовичПрим. Разом із полковником Павловим в УАЗі були підполковник А. Музика, полковник С. Циганок, майор С. Василенко, молодший сержант А. Макаренко.

2179

Недоводієв Микита Олександрович

, Київ. Підполковник (посмертно), начальник бронетанкової служби 101-ї окремої бригади охорони ГШ, в/ч А0139 (Київ). Залишилися батьки, сестра та дружина. |

О 8-й годині виїхав на КАМАЗі з міста Дебальцеве до Харкова. До місця призначення не доїхав. У червні ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих, офіцер загинув від вибухової травми в районі с. Логвинове. 21 червня з воїном попрощалися на території 101-ї бригади. Похований на Лук'янівському військовому кладовищі міста Києва. Недоводієв Микита Олександрович // «Пошук», 13 лютого 2015 Помогите найти! Недоводиев Никита Александрович ВІЧНА ПАМ"ЯТЬ! Недоводієв Микита Олександрович // Шевченківська у м. Києві РДА Прим. Разом з майором Недоводієвим зник безвісти солдат Вадим Федорченко

2180

Федорченко Вадим Олександрович

, 20 років, Павлівка (Близнюківський район) Харківська область. Старший солдат, водій 101-ї окремої бригади охорони ГШ, в/ч А0139 (Київ). 2012 вступив до Лозівського ліцею, спеціальність «рихтувальник кузовів та електрозварювальник». Того ж року був зарахований на заочне відділення Лозівського автодорожнього коледжу, факультет «Ремонт двигунів». 14.10.2013 був призваний на строкову службу. 03.08.2014 підписав контракт. Проходив службу у Краматорську, з 02.12.2014 — в Дебальцевому. Залишились батьки.|

Загинув від вибухової травми внаслідок обстрілу в районі с. Логвинове. О 8:00 разом з майором Недоводієвим виїхав на КАМАЗі з м. Дебальцеве до Харкова, за шинами для БМП. До місця призначення не доїхав. 13.03.2015 тіло загиблого було вивезено з району Дебальцевого та поховане на Краснопільському кладовищі м. Дніпро як тимчасово невстановлений захисник України. У липні 2019 ідентифікований за експертизою ДНК. 14.09.2019 перепохований у Павлівці Федорченко Вадим Олександрович Битва за Логвинове. Дебальцевський щоденник Експерти через ДНК встановили особу загиблого під Дебальцевим бійця. 13.09.2019 За ДНК опізнали воїна Вадима Федорченка, що загинув у бою під Дебальцевим Через чотири роки тиші: Вадима вважали зниклим безвісти, полоненим, а повернувся до дому двохсотим Болісні хвилини прощання з учасником АТО Вадимом Федорченком

2181

Гейнц Кирило Іванович(Позивний «Німець»)

, Росія. Російський доброволець Батальйону МВС спеціального призначення «Свята Марія». Етнічний німець. Був талановитим електриком. Вступив до лав батальйону у вересні 2014 року, долучившись до захисту суверенітету Народу України від окупантів та їх пособників.

Загинув у бою за Павлопіль на півдні Донецької області від кульового поранення. Бійці батальйону виконували функції розвідки в даному районі, тому вранці саме «Німець» заводив першу розвідгрупу Нацгвардії до міста. Сили АТО розбили російсько-терористичні угрупування навколо Маріуполя та встановили контроль над кількома населеними пунктами. Турчинов: Наступ на бойовиків забезпечив надійну оборону Маріуполя // «Українська правда», 10 лютого 2015 Після прощання в Маріуполі та у Києві воїна поховали на Софіївсько-Борщагівському кладовищі. У Києві попрощалися із загиблим біля Маріуполя бійцем "Святої Марії" // «Лівий берег», 12 лютого 2015 Прощання з бійцем "Святої Марії", який загинув в бою за Павлопіль // 5 канал, 12 лютого 2015

2182

Гаспарян Ігіт Сагателович(Позивний «Армані»)

, Бобринець Кіровоградська область. Старший матрос, боєць 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше 17 батальйон територіальної оборони «Кіровоград»). Етнічний вірменин, друзі звали його Ігорем. Займався спортом, брав активну участь у художній самодіяльності. Із квітня 2014 року долучився до 17-го батальйону.|

Загинув на блокпості поблизу міста Горлівка (Донецька область) під час атаки російських збройних формувань. У бою Ігіт відстрілювався, захищаючи блокпост, і був смертельно поранений пострілом із гранатомета. На Кіровоградщині люди розгорнули 30-метровий прапор, щоб вшанувати подвиг загиблого в бою вірменина // ТСН, 15 лютого 2015

2183

Харті Вадим Миколайович

, Ульяновка Кіровоградська область. Сержант, боєць 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше 17 батальйон територіальної оборони «Кіровоград»). Залишилася мати, дружина та двоє маленьких синів, 4 і 5 років.|

Загинув у бою на блокпості поблизу селища Майорськ під містом Горлівка (Донецька область). Під час атаки на блокпост Вадим знищив командира диверсійно-розвідувальної групи противника.

2184

Терновий Дмитро Олександрович

, Чернігів. Полковник міліції, начальник відділу внутрішньої безпеки на Донецькій залізниці Департаменту внутрішньої безпеки МВС України. Працював у Державній податковій службі України та в міліції. 18 травня 2012 року був призначений заступником начальника відділу внутрішньої безпеки в Чернігівській області. 28 серпня 2014 року був призначений начальником відділу внутрішньої безпеки на Південно-Західній залізниці ДВБ МВС України. Захоплювався рибальством. Залишилася дружина та донька.

О 15:00 поблизу села Логвинове у верхній частині «дебальцівського виступу» на трасі між м. Дебальцеве і м. Артемівськ (Донецька область) група офіцерів МВС, які їхали на двох автомобілях, підірвалася на фугасі та потрапила у засідку. Від вибуху Дмитро загинув, інші офіцери отримали поранення, але прийняли бій та кілька годин тримали оборону, очікуючи на підмогу. В результаті військової спецоперації їх вдалося врятувати. Тіло полковника 21 лютого сепаратисти передали українській стороні. Поховали Дмитра 26 лютого у Чернігові. Дмитро Загарія: наказано вижити! // «Ратуша», 12 лютого 2015 Чернігів попрощався із загиблим в зоні АТО полковником міліції Дмитром Терновим // ПіК, 26 лютого 2015 Чернігів попрощався з полковником Терновим // Телеканал Новий Чернігів, 26 лютого 2015

2185

Юханов Євген Георгійович

, Донецьк. Полковник міліції, начальник міського відділу міліції в місті Дебальцеве УМВС України в Донецькій області. Почав службу в міліції у 1997 році на посаді міліціонера - водія полку ППСМ Донецького МУ. З 1999 працював на різних посадах від дільничного інспектора Будьоннівського райвідділу до начальника управління громадської безпеки ГУМВС України в Донецькій області. В листопаді 2014 року був відправлений на відповідальну ділянку - в Дебальцеве. Особисто займався питаннями гуманітарної допомоги та евакуації мешканців, вивезенням дітей з Дебальцевого до безпечного Дніпропетровська. Залишились дружина та двоє маленьких дітей.

Диверсійно-розвідувальна група російських бойовиків здійснила спробу захоплення міськвідділу міліції міста Дебальцеве. Співробітники відділу та бійці батальйону «Артемівськ» відбили атаку, Євген загинув у бою з диверсантами. Похований у селищі Мангуш під Маріуполем. Попрощатись з полковником Юхановим приїхали правоохоронці з усієї Донеччини // ГУМВС України в Донецькій області, 13 лютого 2015 Похороны начальника милиции Дебальцево // «Общественное ТВ Донбасса», 13 лютого 2015

2186

Жембровський Денис Вікторович

, Вінниця. Майор міліції, старший інспектор з особливих доручень відділу дільничних інспекторів УМВС України у Вінницькій області. В зоні АТО перебував у складі зведеного загону вінницької міліції. У 2002 році закінчив Одеський юридичний інститут. Починав працювати дільничним інспектором у м. Вінниця, згодом на різних посадах міліції громадської безпеки. У травні 2014 року у числі перших міліціонерів вирушив на схід захищати Україну, ніс службу на блокпостах поблизу захопленого бойовиками Слов'янська. У друге своє відрядження до зони АТО поїхав у січні. Одружений.

Близько 12:30 російські збройні формування з боку Горлівки з РСЗВ «Смерч» обстріляли місто Краматорськ (Донецька область) 300-міліметровими снарядами, які влучили в район аеродрому та у житловий сектор. Денис загинув внаслідок прямого влучання снаряду на територію дислокації зведеного загону вінницької міліції. Ще двоє вінницьких міліціонерів отримали поранення. Бойовики обстріляли головний штаб АТО в Краматорську // «Українська правда», 10 лютого 2015 Террористы обстреляли Краматорск кассетными снарядами "Торнадо" // Грани.РУ, 10 лютого 2015 Число погибших в Краматорске возросло до 12 человек // Донецька ОДА, 10 лютого 2015

2187

Бушнін Євген Валерійович

, Чернігів. Солдат, розвідник 8-го окремого полку спеціального призначення (Хмельницький). Вищу освіту здобув на історичному факультеті Чернігівського державного педагогічного університету ім.Т.Г.Шевченка. Захоплювався археологією, був учасником рок-групи «Кущі». Влітку 2014 року добровольцем пішов на фронт. Залишилися дружина та донька.

Близько 12:30 російські збройні формування з боку Горлівки з РСЗВ «Смерч» обстріляли місто Краматорськ (Донецька область) 300-міліметровими снарядами, які влучили в район аеродрому та у житловий сектор. За оперативними даними станом на 19:15, загинули 5 військовослужбовців, 29 отримали поранення, серед цивільного населення 7 загиблих, 35 поранених, в тому числі 8 дітей. Поховали загиблого на кладовищі Яцево в Чернігові. Чернігівці схилили коліна перед загиблим розвідником Євгеном Бушніним // «ПіК», 14 лютого 2015

2188

Глубоков Володимир Петрович

, проживав у м. Хмельницький. Майор, військовослужбовець окремого полку дистанційно-керованих літальних апаратів (Хмельницький). Закінчив авіаційне училище, у Збройних Силах України служив з 1995 року. Залишилась мати на Житомирщині, дружина та 7-річна донька.

Близько 12:30 російські збройні формування з боку Горлівки з РСЗВ «Смерч» обстріляли місто Краматорськ (Донецька область) 300-міліметровими снарядами, які влучили в район аеродрому та у житловий сектор. За оперативними даними станом на 19:15, загинули 5 військовослужбовців, 29 отримали поранення. Поховали Володимира у с. Вишевичі на Житомирщині, звідки родом його батьки.

2189

Шмерецький Сергій Васильович(Позивний «Змій»)

, Старокостянтинів Хмельницька область. Сержант, старший механік-водій окремого полку дистанційно-керованих літальних апаратів (Хмельницький). Після строкової служби в армії залишився на контрактній службі. В зоні АТО перебував з липня 2014 року. Залишилась мати, вітчим, сестра, дружина та 13-річна донька.

2190

Дев'яткін Віктор Вікторович

, Шовкове (Бердянськ) Запорізька область. Солдат 11-ї окремої бригади армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України. У 2006 році закінчив Бердянський машинобудівний професійний ліцей (колишнє училище №19), служив строкову армійську службу. З 2010 працював під Києвом в ЖЕКу слюсарем-покрівельником. Пішов добровольцем захищати Батьківщину, 7 серпня 2014 року був направлений до 169-го навчального центру у Десні на навчання, потім зарахований до вертолітної 11-ї бригади. Залишились батьки та дві сестри.

Близько 12:30 російські збройні формування з боку Горлівки з РСЗВ «Смерч» обстріляли місто Краматорськ (Донецька область) 300-міліметровими снарядами, які влучили в район аеродрому та у житловий сектор. За оперативними даними станом на 19:15, загинули 5 військовослужбовців, 29 отримали поранення. При обстреле Краматорского аэродрома погиб доброволец из Запорожской области // «МВ», 11 лютого 2015

2191

Ілляшук Михайло Миколайович

, Свійчів Володимир-Волинський район Волинська область. Старший сержант 1-ї радіотехнічної бригади. Служив за контрактом. Залишилися батьки, дружина та син п'ятикласник.

Близько 12:30 російські збройні формування з боку Горлівки з РСЗВ «Смерч» обстріляли місто Краматорськ (Донецька область) 300-міліметровими снарядами, які влучили в район аеродрому та у житловий сектор. Тіло з Михайлом Ілляшуком на даний момент знаходиться у Староконстантинові // «Буг», 13 лютого 2015 Сьогодні поховали воїна АТО зі Свійчіва Михайла Ілляшука // «Буг», 14 лютого 2015

2192

Довганюк Володимир Леонідович

, Бердянськ Запорізька область. Проживав у м. Київ. Полковник ГУР МО. Закінчив Краснодарське вище військове училище, проходив військову службу на офіцерських посадах в Семипалатинську в Казахстані, в Броварах і Києві. Брав участь у миротворчих місіях ООН в Югославії, Ліберії, Сьєрра-Леоне. Мав відзнаки та нагороди Міноборони. Влітку 2014 року поновився на військовій службі. Залишилася дружина.

Близько 12:30 російські збройні формування з боку Горлівки з РСЗВ «Смерч» обстріляли місто Краматорськ (Донецька область) 300-міліметровими снарядами, які влучили в район аеродрому та у житловий сектор. Похований у Києві. В Краматорске погиб уроженец Бердянска полковник Владимир Довганюк // «Індустріалка», 19 лютого 2015=2606&tx_news_pi1controller=News&tx_news_pi1action=detail&cHash=05bd358068fb24670f696fa305e2cbeb Довганюк Володимир Леонідович // Бердянська міська рада

2193

Шевченко Ігор Станіславович

, Київ. Полковник (посмертно) ГУР МО.

Близько 12:30 російські збройні формування з боку Горлівки з РСЗВ «Смерч» обстріляли місто Краматорськ (Донецька область) 300-міліметровими снарядами, які влучили в район аеродрому та у житловий сектор. За оперативними даними станом на 19:15, загинули 5 військовослужбовців, 29 отримали поранення, серед цивільного населення 7 загиблих, 35 поранених, в тому числі 8 дітей. Похований у Києві на Лісовому військовому кладовищі. Поховання

2194

Хаустович Сергій Олегович

, Куйбишев РРФСР. Зі шкільних років проживав у м. Радомишль Житомирська область. Старший солдат, водій-електрик 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Виріс у сім'ї військового. Став, як і батько, військовослужбовцем. Залишилася дружина та дві доньки.

Загинув у бойовому зіткненні поблизу села Спартак (Ясинуватський район) Донецької області. Похований у Радомишлі. У наших на Спартаке сегодня 5 ангелов // 11 лютого 2015Прим.За повідомленням Житомирської ОДА, загинув під Краматорськом.

2195

Порозінський Сергій Вікторович

, Небіж Володарськ-Волинський район Житомирська область. Старшина 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Закінчив гірничо-екологічний факультет Житомирського державного технологічного університету. Проходив службу за контрактом у територіальному управлінні прикордонної служби у званні старшини. Був призваний до 95-ї аеромобільної бригади. Залишилася дружина та маленька дитина.|

Загинув у бойовому зіткненні поблизу села Спартак (Ясинуватський район) Донецької області.

2196

Рудницький Іван Володимирович

, Чуднів Житомирська область. Солдат, навідник 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Після закінчення школи у квітні 2013 року пішов на військову службу за контрактом. Восени 2014 року 19-річний воїн був поранений, але після лікування повернувся на передову. Залишилися мати і сестра.|

Загинув у бойовому зіткненні поблизу села Спартак (Ясинуватський район) Донецької області.

2197

Назарчук Микола Олександрович

, Радомишль Житомирська область. Сержант, сержант з маттехзабезпечення 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Залишилися дружина та дві доньки 8 та 11 років. |

Загинув у бойовому зіткненні поблизу села Спартак (Ясинуватський район) Донецької області.

2198

Ущапівський Андрій Миколайович

, Васьковичі Коростенський район Житомирська область. Солдат, оператор 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Закінчив Козятинське вище професійно-технічного училище залізничного транспорту. У 2012 році розпочав військову службу за контрактом. В зоні АТО перебував з травня 2014 року. |

Загинув у бойовому зіткненні поблизу села Спартак (Ясинуватський район) Донецької області.

2199

Саєнко Олександр Віталійович

, Білогородка (Києво-Святошинський район) Київська область. Солдат 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Був єдиною дитиною у сім'ї. Залишилися батьки.

Загинув у бойовому зіткненні поблизу села Спартак (Ясинуватський район) Донецької області. Білогородка у суботу прощатиметься з захистником України Олександром Саєнко. 3 фото // «Спротив», 13 лютого 2015 Як Белогородка прощалася з захистником України Олександром Саєнко. 7 фото. Відео // «Спротив», 14 лютого 2015

2200

Місків Артур Валерійович

, Березнуватівка Солонянський район Дніпропетровська область. Старший лейтенант, заступник командира роти з технічної частини та озброєння 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади, Кривий Ріг (раніше 40-й БТО «Кривбас»). 2006 року закінчив Дніпропетровський державний аграрний університет (агрономія), 2008 року — Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (державне управління). Працював в Дніпропетровській ОДА, потім у групі компаній «Кернел» агрономом, заступником керівника з виробництва. До останнього приховував від батьків, що перебуває на передовій. Не одружений, залишилися батьки та брат.

Загинув під час обстрілу взводного опорного пункту під Дебальцевим. Довгий час вивезти тіло загиблого не вдавалося через постійні обстріли. 14 березня в рідному селі Артура провели в останню путь Під Дебальцевим загинув старший лейтенант 40 батальйону територіальної оборони «Кривбас» Артур Місків // «9 канал», 16 березня 2015 Місків Артур Валерійович. Резюме // Hitjob.dp.ua, 9 грудня 2013 Агроном, держслужбовець та танкіст: ім’я Героя АТО увіковічать у меморіалі // Офіційний сайт Солонянського району, 10 лютого 2016 Місків Артур Валерійович.

2201

Мельник Валерій Павлович

, Сутиски Тиврівський район Вінницька область. Старшина, сапер 9 роти 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Призваний за мобілізацією 13 серпня 2014 року. Ніс службу на блокпостах на адміністративному кордоні з окупованим російськими військами Кримом. Залишилася дружина та прийомний син, який служить в Нацгвардії в зоні АТО.

Під час несення служби на блокпостах без належного лікування у Валерія розвинулись хвороби, 4 грудня був госпіталізований, спочатку у Новоград-Волинський, а потім у Київський військовий шпиталь з діагнозом двостороння пневмонія та рак шлунку. Помер у Києві після тривалого лікування. Поховали захисника 13 лютого у рідному селищі.

2202

Грушко Роман Миколайович(Позивний «Лісник»)

, Липовець Вінницька область. Старший солдат, оператор-навідник БМП розвідувальної роти 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Навчався за спеціальністю «Лісове господарство». Працював лісівником, був керівником підрозділу з лісових насаджень на залізниці станції «Погребище». Призваний за мобілізацією 14 серпня 2014 року. Залишились батьки, молодший брат, дружина та донька 2012 р.н. Батько Романа, Микола Терентійович Грушко – полковник запасу, громадський діяч, голова районної організації ветеранів війни, праці та ЗСУ, викладає у Липовецькій школі предмет «Захист Вітчизни».

Загинув під час танкового обстрілу в районі Дебальцеве. 20 лютого воїна провели в останню путь, похований на міському кладовищі Липовця. На Вінничині попрощалися із загиблим захисником Дебальцевого // «5 канал», 20 лютого 2015 На Вінниччині поховали героя АТО. Земляки стали навколішки // 0432.ua - Сайт Винниці, 20 лютого 2015 Син генерал-майора з Липовця загинув під Дебальцевом // 33 канал, 25 лютого 2015 Дворічна Настя Грушко більше не обійме тата // Vlasno.info, 20 лютого 2015

2203

Мельник Микола Васильович

, Цибулівка (Тростянецький район) Вінницька область. Солдат 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади (раніше 17 батальйон територіальної оборони «Кіровоград»). Після закінчення школи служив у військовій частині ППО в Євпаторії. Працював механізатором, потім слюсарем, їздив разом з братом на заробітки у Київ, там працював на будівництві. Підробляв роботами по господарству у селі. Призваний за мобілізацією 13 серпня 2014 року. Залишилися батьки та троє братів.

Загинув від осколкового поранення у голову під час обстрілу в районі Дзержинська поблизу міста Горлівка (Донецька область). Микола Мельник, що загинув в зоні АТО, ходив до храму навіть на війні // «20 хвилин Вінниця», 19 лютого 2015

2204

Покрищенко Микола Миколайович

, Мартинівка (Новоархангельський район) Кіровоградська область. Солдат 55-го окремого автомобільного батальйону «Чорний ліс» (Біляївка, Кіровоградська область). Залишилися мати, дружина, 4-річна донька та 2-річний син.

Загинув у районі Дебальцеве в результаті обстрілу базового табору з РСЗВ «Град». 7 березня луганські сепаратисти передали тіло Миколи українській стороні разом із 8 іншими загиблими. Покрищенко Микола Миколайович // Типовий Новоархангельськ, 17 лютого 2015

2205

Коряк Дмитро Володимирович(Позивний «Брат»)

, Миргород, Полтавська область. Боєць Полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. Був активним учасником Революції Гідності з перших її днів, входив до Свободівської сотні Самооборони Майдану у Жовтневому палаці. Потім організовував Самооборону на Полтавщині. В серпні 2014 року приєднався до батальйону «Азов». За кілька днів до останнього бою Дмитра документалісти проєкту «Вавилон'13» записали з ним інтерв'ю.

Загинув від осколкових поранень вночі під час штурму ворожого блокпоста поблизу села Саханка (Новоазовський район Донецька область) — поруч з бійцем розірвалася міна. У бою під Саханкою загинув боєць «Азову» з позивним «Брат» // «АЗОВ» — полк особливого призначення, 11 лютого 2015

2206

Коваль Олег Миколайович

, Лисянка Черкаська область. Проживав у місті Чоп Закарпатська область. Старший лейтенант, військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Вступив до вищого військово-будівельного училища в Нижньому Новгороді. В серпні 1992 року був переведений у Сімферопольське вище військово-будівельне училище, яке закінчив у 1994 році. З липня 1994 по грудень 2002 року проходив військову службу у в/ч А0474 м. Чоп на посаді заступника командира роти з виховної роботи. З 2004 до 2010 року працював начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чопської міської ради та заступником Головного архітектора. З 2010 року — начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородського району. Призваний за мобілізацією у липні 2014 року. Залишилася дружина, двоє дітей та онук.

Загинув у районі міста Дебальцеве під час обстрілу з РСЗВ «Град» та мінометів базового табору бригади. Чоп у жалобі: в АТО загинув мобілізований Олег Коваль // Мукачево.Net, 16 лютого 2015 "Вантаж 200" все частіше привозять на Закарпаття... // UA-Reporter, 17 лютого 2015 У перший день перемир’я в Дебальцевому загинув лисянин // «Лисянщина», 17 лютого 2015

2207

Військовослужбовцi 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).

За неофіційною інформацією з посиланням на бійців 128-ї бригади, у середу, 11 лютого, станом на 20:00 2 вантажівки з пораненими бійцями 128-ї бригади змогли прорвати кільце з Дебальцева через село Логвинове. Одній з вантажівок вдалося дістатися до Артемвіська, а в іншу влучив снаряд терористів. У результаті загинуло 13 бійців (11 поранених і 2 супроводжуючих) 128-ї бригади. На Донетчине снаряд попал в грузовик с ранеными военными: погибли 13 человек // «Мариупольские Новости», 13 лютого 2015 Офіційно цю інформацію підтвердив заступник командира 128-ї гірсько-піхотної бригади Бондар Євген Петрович.

2208

Шелупець Дмитро Вікторович

, Ріпки Чернігівська область. Старший солдат, водій-електрик 2-го зведеного польового гвардійського вузла зв'язку Генерального штабу Збройних Сил України. Навчався у Чернігівському будівельному ліцеї. Призваний на контрактну військову службу 20 жовтня 2008 року до полку зв'язку у Чернігові, в/ч А0870. Після розформування частини продовжив військову службу у селищі Семиполки (Броварський район Київська область).

У районі міста Дебальцеве Донецької області внаслідок обстрілу бойових позицій артилерією ворога був тяжко поранений. Від отриманих ран помер по дорозі до лікарні міста Артемівська Донецької області. Шелупець Дмитро // Чернігівська ОДА

2209

Зозуля Максим Петрович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший солдат, механік-водій мотопіхотного відділення 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади, Кривий Ріг (раніше 40 батальйон територіальної оборони «Кривбас»). Закінчив Криворізький автотранспортний технікум, де отримав спеціальність технік-електромеханік, водій. У 1995-1996 роках проходив строкову військову службу водієм у Києві. Мобілізований 15 травня 2014 року. За заслуги у боях зі звільнення Іловайська 16 серпня 2014 був нагороджений знаком «Мужність, честь, закон».

Загинув під Дебальцеве. Був поранений у плече, та під час медичної евакуації машина потрапила під обстріл і Максим отримав поранення у голову. Тіло було передано луганськими сепаратистами волонтерам 7 березня. Похований 25 квітня на Центральному кладовищі Кривого Рогу. Зозуля Максим (пошук)

2210

Шельмук Анатолій Володимирович

, Середи Ємільчинський район Житомирська область. Прапорщик 12-го інженерного полку (Новоград-Волинський). У 1992 році його призвали на строкову службу, яку проходив в м. Хуст Закарпатської області. Служив в десантних військах. Після строкової служби в армії з 1994-1997 роки працював міліціонером в м. Києві. Згодом він перевівся служити в Ємільчинську військову частину – прапорщиком. Після розформування частини у 2000 році його переводять служити в частину А-3814 м. Новоград-Волинського. У 2002-2003 роках був миротворцем в Лівані. Після перебування в Лівані продовжував службу в тій самій частині. У 2014 році був відряджений в Херсонську область на кордон з Кримом. Залишилася дружина, син і донька.

29 січня 2015 року отримав травму, після чого його відправили до лікарні в м. Чаплинку Херсонської області, а згодом перевели у військовий шпиталь міста Одеса. 11 лютого 2015 року від отриманих травм помер.

2211

Штильов Сергій Степанович

, Калита Броварський район Київська область. Солдат, підсобний робітник 12-го інженерного полку (Новоград-Волинський). 2004 року закінчив Київський професійний ліцей «АВІАНТ» за фахом «слюсар з ремонту автомобілів». Строкову службу проходив у військовій розвідці в складі 72 ОМБр. Працював за наймом. Мобілізований 22 серпня 2014 року. Учасник АТО. Залишилися мати і старший брат.

Виїхав із зони АТО на ротацію, помер у розташуванні військової частини. Похований в смт Калита.

2212

Гранда Руслан Володимирович

, Львів. Проживав у c. Крива Балка (Миколаївський район) Миколаївська область. Старшина, командир мінометного розрахунку 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Мобілізований у серпні 2014 року як доброволець. Залишилася донька і брат.

4 лютого на блок-посту поблизу міста Мар'їнка (Донецька область) отримав осколкові поранення під час обстрілу. Помер у Дніпропетровському шпиталі. Похований у селі Крива Балка. На Николаевщине в последний путь провели героя АТО // «Nikolaev-City», 14 лютого 2015

2213

Трепко Владислав Віталійович

, Чернівці. Лейтенант медичної служби, лікар-хірург 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Виріс в сім'ї вчителів. Навчався у Буковинському медичному університеті. На час АТО закінчував інтернатуру хірургічного відділення Чернівецької обласної лікарні, звідки в березні 2014 року добровольцем поїхав на схід. В зоні АТО пробув 200 днів, оперував поранених. Під час короткої відпустки до дому провів зустріч зі школярами, навчав їх надавати першу медичну допомогу. Перед поверненням на схід Владислав поспілкувався з буковинськими журналістами ( відео «Чернівецький Промінь»). Залишилися батьки.

Загинув у ніч на 12 лютого під час артилерійського обстрілу в районі Дебальцеве, коли намагався вивезти поранених. 16 лютого сотні мешканців Чернівців прийшли провести бійця в останню путь. «Був надзвичайно добрим», - одногрупниця лікаря з Чернівців, який загинув в АТО // «МБ», 13 лютого 2015 Герої. Чернівецька область. АТО. Трепко Владислав Віталійович Прощання із лікарем Владом Трепко, який загинув в АТО // Сайт Chernivtsi, 16 лютого 2015

2214

Бойко Олександр В'ячеславович

, Клевань Рівненська область. Сержант, старший навідник 4-го мінометного розрахунку мінометної батареї 93-ї окремої механізованої бригади. Працював у селі Зоря на тепличному комплексі, був електриком і спеціалістом з контрольно-вимірювальних приладів. Захоплювався квітникарством і фотографуванням. Мобілізований у серпні 2014 року. Залишилися дружина, син та донька. |

Загинув від осколкового поранення під час мінометного обстрілу бойовиками поблизу села Водяне (Ясинуватський район) під Донецьком. На Сході загинув житель Рівненщини // «Сфера-ТБ», 16 лютого 2015 На Рівненщині прощатимуться з бійцем АТО Олександром Бойком // Портал «Рівне», 17 лютого 2015 Ціна свободи. Загиблий в АТО боєць з Клеваня захоплювався квітникарством // Rivne1.tv, 15 травня 2015

2215

Мельничук Роман Вікторович(Позивний «Санта»)

, Вінниця. Солдат резерву, сапер інженерно-саперного взводу батальйону оперативного призначення «Донбас» НГУ. Коли Роману виповнилося два роки, помер його батько. Строкову службу служив на флоті, на корветі «Вінниця». Добровольцем пішов на захист Батьківщини, з осені 2014 року перебував у зоні АТО. Залишилися мати, старша сестра і бабуся.

Бійці батальйону зайшли в село Логвинове, що розташоване на трасі Дебальцеве — Артемівськ (Донецька область) для проведення «зачистки» територій від залишків незаконних збройних формувань та виявили в лісосмузі танки противника. В бою загинули троє бійців (позивні «Вован», «Впевнений», «Санта») та 6 отримали поранення. Ідентифікація проводилася за експертизою ДНК. Поховали Романа на кладовищі села Пирогово, поруч з обласним центром. Сегодня был тяжёлый день // facebook Евгений Шевченко, 12 лютого 2015 21 лютого російські бойовики знайшли обгорілі тіла трьох загиблих бійців «Донбасу» та передали їх українській стороні, а також тіла 5 медиків, які загинули 9 лютого в тому ж районі та військових ЗСУ.

2216

Камінський Андрій Ігорович(Позивний «Впевнений»)

, Харків. Мешкав у м. Дніпродзержинськ Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-гранатометник гранатометного взводу батальйону оперативного призначення «Донбас» НГУ. Отримав військову освіту, але військовим не став. У квітні 2014 року Андрій долучився до руху «Правий сектор», потім пішов у батальйон «Донбас». Брав участь у боях, пройшов школу сержантів. За тиждень мав повернутись у відпустку та одружитись. Батько Андрія теж захищає Батьківщину в зоні АТО.

Бійці батальйону зайшли в село Логвинове, що розташоване на трасі Дебальцеве — Артемівськ (Донецька область) для проведення «зачистки» територій від залишків незаконних збройних формувань та виявили в лісосмузі танки противника. Андрій підбив ворожий БТР, і тут його напарник отримав поранення. Коли Андрій поповз до нього, щоб допомогти, противник відкрив вогонь з танків, добиваючи поранених. Від обстрілу загорілася вантажівка. Тіло Андрія сильно обгоріло. Його вивезли 21 лютого.

2217

Самоленко Володимир Іванович(Позивний «Вован»)

, Київ. Солдат, стрілець 1 взводу роти охорони батальйону оперативного призначення «Донбас» НГУ. У 1990-х роках служив за контрактом в бригаді охорони диппредставництв у Києві. По тому здобув професію системного адміністратора. Залишились мати і донька.

Бійці батальйону зайшли в село Логвинове, що на трасі Дебальцеве — Артемівськ (Донецька область) для проведення «зачистки» територій від залишків незаконних збройних формувань та виявили в лісосмузі танки противника. В бою загинули троє бійців батальйону. 21 лютого російські бойовики знайшли обгорілі тіла трьох загиблих воїнів «Донбасу» та передали їх українській стороні. Ідентифікований за ДНК серед похованих на Краснопільському цвинтарі. 6 липня 2017 року з Володимиром прощались на Майдані Незалежності у Києві, перепоховання на київському кладовищі З добровольцем Володимиром Самойленком, який загинув на Донбасі, попрощалися на Майдані Незалежності в Києві

2218

Поліщук Анатолій Олександрович(Позивний «Кемел»)

, Родниківка (Уманський район) Черкаська область. Сержант, боєць батальйону оперативного призначення «Донбас» НГУ. Ще під час Євромайдану стояв на блок-посту, що був неподалік Маньківки, завертав автобуси із тітушками. Із квітня 2014 року подавав заявки у батальйон «Донбас», ходив у військкомат за повісткою, проте скрізь його «футболили» та просили чекати. В серпні його забрали в батальйон, проходив навчання, в зону АТО потрапив у січні. Одружений.

Загинув у боях за контроль над селом Логвинове, що розташоване на трасі Дебальцеве — Артемівськ (Донецька область). Родниківського Героя в останню путь проводжали в Прощену неділю… // «Вечірня Умань», 24 лютого 2015 Прим. 19 лютого бійці «Донбасу» обміняли одного полоненого бойовика-сепаратиста на тіла двох своїх загиблих товаришів, «Кемела» і «Араба», і тіло одного військового ЗСУ.

2219

Панчук Володимир Феліксович(Позивний «Араб»)

, Хмельницький. Сержант, снайпер батальйону оперативного призначення «Донбас» НГУ. Доброволець ще на початку АТО вирушив на схід. Залишилися дружина та троє дітей, молодшій доньці три роки.

Загинув під час мінометного обстрілу у боях за контроль над селом Логвинове, що розташоване на трасі Дебальцеве — Артемівськ (Донецька область) Хмельницький попрощався із бійцем "Донбасу", який загинув під Дебальцевим // «5 канал», 24 лютого 2015 Він загинув, пробиваючи для наших солдатів «дорогу життя» // Національна гвардія України, 25 лютого 2015. 19 лютого бійці «Донбасу» обміняли одного полоненого бойовика-сепаратиста на тіла двох своїх загиблих товаришів, «Кемела» і «Араба», і тіло одного військового ЗСУ. 24 лютого бійця провели в останню путь: панахида за загиблим відбулася в Свято-Покровському кафедральному соборі, прощання з Героєм — на майдані Незалежності.Примітка: під час прощання з бійцем на хресті була дата смерті 11 лютого.

2220

Турков Ігор Леонідович(Позивний «Партизан»)

, Новополоцьк Вітебська область Білоруська РСР. Мешкав у м. Дніпро. Солдат, кулеметник батальйону оперативного призначення «Донбас» НГУ. Строкову службу проходив у військово-будівельній частині Московського гарнізону. Згодом переїхав до Дніпропетровська. Працював електриком на підприємстві, останнім часом — водієм у Дніпропетровській обласній організації Товариства Червоного Хреста України. Керівник релігійної громади християн віри євангельської «Шлях додому», директор БФ «Воскресіння». Учасник Революції Гідності. Волонтер, збирав допомогу для воїнів АТО. Після розстрілу «зеленого коридору» з Іловайська, 31 серпня 2014 вступив на контракт до НГУ, пройшов підготовку у Навчальному центрі НГУ в м. Золочів і вирушив на Схід. Залишилися мати, двоє старших братів, дружина та троє дітей: дві доньки і неповнолітній син.

Загинув під час боїв за контроль над селом Логвинове, що розташоване на трасі Дебальцеве — Артемівськ (Донецька область). Залишився прикривати з кулемету відхід товаришів, після бою повідомив телефоном, що поранений, і разом з іншими пораненими переховується у підвалі одного з будинків села. З того часу вважався зниклим безвісти, інформація, що Ігор у полоні, не підтвердилась. Упізнаний по фото загиблих, яких привезли до моргу Донецька. У липні 2017 волонтери гуманітарної місії «Евакуація-200» доставили останки до Дніпра, ідентифікований за ДНК. 7 жовтня 2017 перепоховання на Краснопільському цвинтарі Про двох полеглих патріотів, які незабаром повернуться додому, 28.09.2017.

2221

Браух Андрій Васильович(Позивний «Рижий»)

, Херсон. Солдат, водій БМП 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Призваний 24 березня 2014 року. Був єдиним сином у батьків.

Отримав смертельне поранення у бою за контроль над селом Логвинове, що розташоване на трасі Дебальцеве — Артемівськ (Донецька область). З 12 лютого був у списку зниклих. 25 лютого з воїном попрощалися у Херсоні. Браух Андрей Васильевич В Херсоні поховали Андрія Брауха, який загинув у зоні АТО // «Гривня», 25 лютого 2015 Херсонцы на коленях провели в последний путь Андрея Брауха - See more at: http://infoline.ks.ua/?p=11599#sthash.szopgE1R.dpuf // «Херсон ІнфоЛайн», 25 лютого 2015 Прим. 19 лютого бійці «Донбасу» обміняли одного полоненого бойовика-сепаратиста на тіла двох своїх загиблих товаришів та тіло одного військового із 30-ї бригади.

2222

Сущук Микола Володимирович(Позивний «Вершниця»)

, Вершниця Новоград-Волинський район Житомирська область. Старший солдат, танкіст 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишилися батьки та двоє маленьких дітей.

Загинув у бою в районі села Логвинове, що розташоване на трасі Дебальцеве — Артемівськ (Донецька область). Танк підірвався на міні. Перед боєм Микола подзвонив батькові. Потім його батько відправився в район Дебальцеве, пішки та повзком пробирався до місця боїв, щоб відшукати сина. У червні 2015 року Миколу ідентифікували за експертизою ДНК серед загиблих. 23 червня поховали на Алеї Слави міського кладовища у Новоград-Волинському 30 ОМБр опублікувала список зниклих безвісти бійців. У Новограді-Волинському відбудеться прощання з загиблим військовослужбовцем // «Житомир.TODAY», 23 червня 2015

2223

Шульга Володимир Олександрович

, Веселий Поділ (Семенівський район) Полтавська область. Молодший сержант, танкіст 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). З перших днів окупації Криму стояв на кордоні Херсонської області. Із серпня 2014 року захищав Україну в зоні бойових дій.

Загинув у боях в районі Дебальцеве, коли танк, в якому був Володимир, підірвався на фугасі. Знайдений серед загиблих за аналізом ДНК. Похований 30.06.2015 року на кладовищі села Тарасівка Семенівського району. Ідентифікували бійця з Полтавщини, який загинув у лютому в зоні АТО. 28.06.2015, 14:46 На Семенівщині поховали Героя, який навчався у Кременчуц // "Кременчуцький ТелеграфЪ", 1 липня 2015

2224

Суслик Володимир Михайлович

, Монастирчани Богородчанський район Івано-Франківська область. Старший прапорщик, військовослужбовець 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Призваний за мобілізацією 2 серпня 2014 року. Залишився малолітній син.

Загинув близько 19:00 в районі міста Дебальцеве в результаті танкового обстрілу поблизу села Логвинове. Володимир загинув, надаючи допомогу пораненому товаришу. 20 лютого воїна поховали у рідному селі. В зоні АТО загинув житель села Монастирчани Суслик Володимир Михайлович // Богородчанська РДА, 13 лютого 2015 На Франківщині в останню дорогу провели "кіборга" Володимира Суслика // "Бліц-Інфо", 20 лютого 2015

2225

Марквас Ігор Йосипович

, Новомиколаївка (Жовтневий район) Миколаївська область. Проживав у м. Снігурівка. Старший лейтенант, командир взводу 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Закінчив Одеський національний політехнічний університет. Залишилась дружина та доросла донька.

Загинув близько 19:00 в районі міста Дебальцеве в результаті танкового обстрілу поблизу села Логвинове та смт Луганське. Похований у Снігурівці. Снигиревка попрощалась с Игорем Марквасом, геройски погибшим под Дебальцево // «НикВести», 15 лютого 2015 Сторінка пам'яті загиблих Героїв-снігурівчан // Снігурівська РДА Марквас Ігор Йосипович

2226

Комаров Олексій Миколайович

, Пирятин Полтавська область. Капітан інтендантської служби 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Виріс в сім'ї військових і сам майже 25 років віддав службі в армії. Службу проходив у м. Новоград-Волинський Житомирської області, де жив з сім'єю - дружиною і сином. В зоні АТО перебував з травня 2014 року.

Загинув в районі міста Дебальцеве під час масованого обстрілу позицій російськими бойовиками. Поховали Олексія у місті Глухів на Сумщині, де живуть його батьки. На Сумщині провели в останню путь ще одного бійця. 16.02.2015, 19:28 Алексей Комаров: «Пока длится эта война, обязан защищать Отечество!» // «Рама», 17 лютого 2015

2227

Кравченко Олександр Дмитрович

, Королівка (Макарівський район) Київська область. Молодший сержант 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ (Десна). На фронт пішов добровольцем.

Загинув у боях за Дебальцеве поблизу смт Луганське. Похований в с. Королівка. Відкриття меморіальних дощок воїнам – героям АТО на Макарівщині Кравченко Олександр Дмитрович

2228

Лісовенко Дмитро Іванович

, Суми. Солдат, командир БМП 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади, Кривий Ріг (раніше 40 батальйон територіальної оборони «Кривбас»). Закінчив Сумський державний університет. Працював старшим майстром механічної дільниці в цеху №22 заводу ВАТ «Сумське МНВО ім.М.В.Фрунзе». На фронті був механіком-водієм, потім командиром БМП. Залишилася дружина та двоє неповнолітніх дітей.

Загинув у результаті мінометного обстрілу поблизу села Новогригорівка (Артемівський район) під Дебальцеве. 6 березня прощання з воїном та поховання на Алеї Почесних громадян Центрального кладовища Сум. Завтра Суми прощатимуться ще з одним героєм-земляком // Муніципальний портал Сум, 5 березня 2015

2229

Шевченко Олег Іванович

, Дніпропетровськ. Старшина 3 взводу 1-ї штурмової роти 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади, Кривий Ріг (раніше 40 батальйон територіальної оборони «Кривбас»). Указом від 4 лютого 2015 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Зник безвісти після обстрілу поблизу села Новогригорівка (Артемівський район) під Дебальцеве. Шевченко Олег Иванович (пошук)

2230

Асмолов Андрій Вікторович(Позивний «Ендрю»)

, Нікополь Дніпропетровська область. Сержант, начальник автослужби 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади, Кривий Ріг (раніше 40 батальйон територіальної оборони «Кривбас»). 13 років пропрацював в органах внутрішніх справ, розкривав кримінальні злочини, проводив поліграфічні тестування. Мобілізований з рядів добровольців 17 травня 2014 року. Залишились мама, брат, дружина, донька та син.

Загинув у результаті мінометного обстрілу на блокпосту «Зірка» під Дебальцеве (за одними джерелами 17 лютого, за іншими 12 лютого). Перебував у списку зниклих безвісти. 5 березня тіло воїна вивезли до Дніпропетровська, 6 березня поховали у Нікополі. 6 марта Никополь простится с офицером Андреем Асмоловым // Nikopol-TV.net, 5 березня 2015

2231

Постолакі Віталій Андрійович(Позивний «Апостол»)

, Ужгород Закарпатська область. Майор, командир розвідувального підрозділу 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). 1989 року закінчив факультет романо-германської філології Ужгородського національного університету, працював на митниці, згодом керував відділом внутрішньої політики спочатку в Ужгородській міськраді, а після помаранчевої революції — аналогічним управлінням Закарпатської ОДА. Громадський діяч, член Ради крайового товариства «Просвіта», голова ГО «Карпатська Батьківщина», обирався депутатом Закарпатської облради 5 скликання. Останні роки займався підприємництвом, тримав у новому районі Ужгорода невеличкий магазин будівельних та господарських матеріалів. Після окупації Криму російськими військами офіцер запасу пішов до військкомату, йому відмовили. Після третьої відмови написав звернення до міністра оборони та начальника Генштабу. Враховуючи послужний список, Віталію доручили очолювати розвідку 128-ї бригади. У серпні 2014 року потрапив на передову у Дебальцеве. Залишилися дві доньки.Ужгородські кінематографісти відзняли документальну стрічку, яка розповідає про життєвий шлях майора-розвідника «Мовчать слова коли говорять кулі».

Загинув у бою близько 14:00 на спостережному пункті базового табору 128 бригади в місті Дебальцеве. Разом з Віталієм в бою полягли ще 7 захисників. У зоні АТО загинув розвідувальник 128-ї бригади Віталій Постолакі // «Голос Карпат», 14 лютого 2015 Вчора близько 14.00 в районі Дебальцево в результаті бою за базовий табір 128 бригади загинули 8 українських героїів // facebook Pavlo Fedaka, 14 лютого 2015 Смертю хоробрих загинув закарпатський майор Віталій Постолакі // Трибуна, 14 лютого 2015Як розповіли військові, під час евакуації тіл загиблих з міста Дебальцеве в автомобіль «Урал» влучив снаряд поблизу села Новогригорівка (Артемівський район). У вантажівці були тіла 12 військових, в тому числі і майора Віталія Постолакі. Після довгих пошуків його літаком доправили до Ужгорода. 12 березня героя-добровольця провели в останню путь. Закарпатський майор Постолакі залишився у Дебальцево // «Трибуна», 18 лютого 2015 Постолакі Віталій Андрійович (пошук) В Ужгороді попрощалися з Віталієм Постолакі, який загинув під Дебальцевим (ВІДЕО, +ФОТОРЕПОРТАЖ) // «Карпатський об'єктив», 12 березня 2015 Яким було життя Віталія Постолакі // «Час Закарпаття», 18 квітня 2015

2232

Бондар Василь Васильович

, Одеська область. Проживав із сім'єю у м. Київ. Старшина роти матеріального забезпечення 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний за мобілізацією 5 серпня 2014 року. В зоні АТО займався доставкою паливно-мастильних матеріалів. Залишилася дружина та двоє дітей.

Загинув у боях за Дебальцеве від осколкового поранення у серце. Військові розповіли, що 12 загиблих відправили «Камазом» на Артемівськ (Донецька область), але машина не доїхала. У березні тіло воїна було упізнано в Дніпропетровському морзі. 7 березня Василя поховали на Житомирщині у селі Барвінки, на батьківщині його дружини. Бондар Василь Васильович (пошук)

2233...2234

Військовослужбовці 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).

Близько 14:00 у бою на спостережному пункті базового табору 128 бригади в місті Дебальцеве загинули 8 захисників.

2235

Кость Ярослав Васильович

, Лавки Мукачівський район Закарпатська область. Солдат, майстер групи регламенту та ремонту ремонтної роти 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний за мобілізацією влітку 2014 року. Залишилося 2 дітей, 14-річна донька та 7-річний син. Брат Ярослава воює в тому ж підрозділі.

Загинув під Дебальцеве. Зв'язок з Ярославом обірвався 13 лютого після обстрілу. 7 березня захисника поховали у селі Лавки. У війні з Росією на Донбасі загинув закарпатець з Мукачівщини. 15.02.2015 Внимание, розыск! Разыскивается криворожанин пропавший в зоне АТО // «Перший Криворізький», 26 лютого 2015 На Мукачівщині у с.Лавки поховали загиблого бійця 128-ї бригади Ярослава Костя // Мукачево.net, 7 березня 2015

2236

Діхтяр Іван Іванович

, 51 рік, Воскресенка (Великоновосілківський район) Донецька область. Проживав у с. Октябрське. Прапорщик, старшина роти 43-го окремого мотопіхотного батальйону «Патріот» (Дніпропетровськ). 1983 року закінчив Красноармійський педагогічний коледж, сім років перебував на військовій службі. Навчався у Донецькому юридичному інституті МВС України. 1990 року переїхав у селище Октябрське та розпочав роботу в органах внутрішніх справ, від дільничного інспектора до старшого слідчого. З 2008 року працював юрисконсультом. Полковник Українського реєстрового козацтва з 2011 року. Був членом виконкому, головою адміністративної комісії Октябрської сільради. На фронт пішов добровольцем у серпні 2014 року. Залишилися мати, дружина, двоє дітей та онук.

Загинув в районі міста Попасна (Луганська область), керуючи відводом особового складу в укриття під час обстрілу. Похований в с. Воскресенка. Сторінка в ОК Листи: Не забудемо подвиг козака Дихтяра! // Приазовський робочий Сергій Сажко провідав мати загиблого в АТО бійця // «КуМар», 25 вересня 2015

2237

Якубик Ростислав Зенонович(Позивний «Кубик»)

, Ішків Козівський район Тернопільська область. Боєць 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар». Під час Революції Гідності був командиром тернопільської «12-ї сотні» Самооборони Майдану.

За інформацією Романа Кузя, військовослужбовця «Айдару», Ростислав помер від зупинки серця під час артилерійського обстрілу міста Щастя під Луганськом. 15 лютого з воїном попрощалися в Києві на Майдані Незалежності. На сході загинув командир «12 Сотні» Ростислав Якубик («Кубик») // «Тернополяни», 15 лютого 2015 Попрощалися з Героєм, Айдарівцем Ростиславом // facebook Новини «Айдар», 15 лютого 2015

2238

Митрога Ігор Федорович

, Василівка Запорізька область. Стрілець Національної гвардії України, в/ч В3011 (Кривий Ріг). Призваний за мобілізацією. Дві ротації був у зоні АТО, під Луганськом та під Маріуполем.

Помер у міській лікарні Кривого Рогу, 13 лютого, після 9 днів перебування у комі. Під час конфлікту в кафе у Ігоря стався крововилив у мозок в результаті травми. Участник АТО из Запорожской области умер в результате травмы, полученной во время инцидента в кафе // Індустріалка, 14 лютого 2015 Логвинов: Боец из Запорожской области погиб в результате несчастного случая // РепортерUA, 16 лютого 2015

2239

Єлефтеріаді Валерій Степанович(Позивний «Грек»)

, Суханове Бериславський район Херсонська область. Старшина 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади, Кривий Ріг (раніше 40 батальйон територіальної оборони «Кривбас»). Воював в Афганістані та Чечні. У квітні 2014 року пішов добровольцем на фронт захищати рідну землю.

Загинув у бою від кулі снайпера поблизу села Новогригорівка (Артемівський район) Донецької області в районі Дебальцеве. Сьогодні Бериславщина попрощалася з Героєм // Бериславська РДА, 23 лютого 2015

2240

Орловський Петро Орестович

, Муроване (Пустомитівський район) Львівська область. Солдат 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади, Кривий Ріг (раніше 40 батальйон територіальної оборони «Кривбас»). На фронт пішов добровольцем, майже два місяці боронив Вітчизну в зоні АТО.

Загинув від смертельного осколкового поранення у бою під Дебальцеве Донецької області. Завтра 26.02.15 близько 11:30 год привезуть тіло нашого героя Петра Орловського // varta1 - Варта1, 25 лютого 2015

2241

Рясков Микола Васильович

, Зіньків Полтавська область. Солдат 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади, Кривий Ріг (раніше 40 батальйон територіальної оборони «Кривбас»). У 2004-2005 роках проходив строкову військову службу в Гайсині Вінницької області і в Полтаві. 2005 року вступив до Харківського інституту радіоелектроніки, одночасно працював охоронником у Зіньківському відділенні АТ «Банк «Фінанси та Кредит». Мобілізований 22 серпня 2014 року.

Загинув у бою під Дебальцеве Донецької області. Ідентифікований серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. 30 липня 2015 року воїна перепоховали у рідному Зінькові. Рясков Николай (пошук)

2242

Іволга Сергій Олексійович

, Придніпровське (Нікопольський район) Дніпропетровська область. Солдат, механік-водій 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади, Кривий Ріг (раніше 40 батальйон територіальної оборони «Кривбас»). Працював покрівельником на Нікопольському феросплавному заводі. Залишилися дружина та син 1992 р.н.

Загинув у бою під Дебальцеве Донецької області. Ідентифікований серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. 20 липня 2015 року з воїном попрощалися у Придніпровському та перепоховали на центральному кладовищі Нікополя. Іволга Сергій Олексійович

2243

Голік Руслан Валерійович

, Благодатне (Скадовський район) (колишнє Радгоспне) Херсонська область. Сержант 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади (раніше 40 БТО «Кривбас»), Кривий Ріг.

Зник безвісти у передмісті Дебальцеве (насип у кінці вулиці Серго) на блок-посту. Там було підбито БМП, в якому перевозили поранених, серед яких був Руслан. За даними Книги пам'яті, Ідентифікований по ДНК та визнаний загиблим.

2244

Павлюк Олег В'ячеславович

, Кам'янське (колишній Дніпродзержинськ) Дніпропетровська область. Старший солдат, оператор-навідник БМП 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади (раніше 40 БТО «Кривбас»), Кривий Ріг. До ЗС України був призваний під час перших хвиль мобілізації в 2014 році.

Зник безвісти разом з Русланом Голіком у передмісті Дебальцеве (насип у кінці вулиці Серго) на блок-посту, де було підбито БМП, в якому перевозили поранених. Навесні 2017 року, за показами свідків, суд визнав його загиблим. Був ідентифікований за ДНК серед загиблих після того, коли попіл, що залишився від військовослужбовця, був знайдений в остові БМП на заводі з перероблення кольорових металів. Перепохований 23.11.2017 у Кам'янському, на Алеї Слави військового кладовища Соцміста. Загиблого в 2015 році під Дебальцевим воїна Олега Павлюка перепоховають у Кам'янському 23 листопада, - волонтер Колесник Простились с каменчанином, погибшим под Дебальцево З часів Дебальцевого вважали зниклим: у Дніпрі поховали останки бійця АТО. 23.11.2017, 18:25

2245

Сич Тарас Степанович

, Вінниця. Солдат, кухар 25-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше 25-й БТО «Київська Русь»). Працював будівельником, у вільний час безкоштовно ремонтував монастир. Активний учасник Революції Гідності. В батальйон пішов з Майдану, там він також годував людей. Коли формували «Київську Русь» із добровольців з Майдану, Тарас їздив у військкомат брати направлення на перекваліфікацію, бо був прикордонником за спеціальністю. Знайомі розповіли, що Тарас був пацифістом, на фронті куховарив, допомагав пораненим, зброю до рук не брав. Залишилася доросла донька.

Загинув під мінометним вогнем під Дебальцеве, коли снаряд розніс кухарський намет. Тіло загубилось в Артемівську, пошуки вели силами волонтерів, у березні його відшукали у Дніпропетровську. 27 березня з Тарасом попрощаються у Вінниці. У Вінниці попрощалися з бійцем «Київської Русі», який загинув під Дебальцево // 0432.ua - Сайт Вінниці, 27 березня 2015 Сыч Тарас Степанович (пошук)

2246

Лехмінко Ігор Ігорович

, Яворів Львівська область. Прапорщик міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Львів» ГУМВС України у Львівській області. В батальйон прийшов добровольцем наприкінці 2014 року. Залишилися батьки, дружина та 13-річний син.

Виїхав на танку на завдання з міста Дебальцеве разом із бійцями батальйону «Артемівськ». Зі слів танкістів, в танк потрапила міна, Ігор був вбитий, його тіло залишилося в районі «Хреста» під Дебальцеве. 28 березня воїна поховали на Новому кладовищі у Яворові. Він загинув, обороняючи нашу землю. На Львівщині сьогодні поховали бійця батальйону «Львів» // «Погляд», 28 березня 2015 Лехмінко Ігор Ігорович (пошук)

2247

Домченко Владислав Анатолійович

, Львів. Молодший сержант міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Львів» ГУМВС України у Львівській області. Служив у батальйоні з серпня 2014 року.

Загинув під час виконання бойового завдання у м. Дебальцеве. Після артобстрілу вважався зниклим безвісти, ідентифікований серед загиблих у липні 2015 року. Поховання 22 липня на Личаківському цвинтарі на Полі почесних поховань №76. Львівські правоохоронці вирушили у Дніпропетровськ за тілом загиблого бійця батальйону «Львів» // ГУМВС України в Львівській області, 21 липня 2015 Домченко Владислав Анатолійович (пошук)

2248

Стрєлець Дмитро Анатолійович

, Покров Дніпропетровська область. Молодший сержант міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Артемівськ». Без батька залишилося двоє дітей.

Загинув у бою під Дебальцеве. Як розповідали співслужбовці, підрозділ потрапив у засідку під час проведення розвідки, разом з Дмитром загинули ще двоє бійців БПСМОП «Артемівськ». 4 березня воїна поховали на центральній алеї міського кладовища Орджонікідзе.

2249

Лаговський Віктор Анатолійович

, Житомир. Молодший сержант міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Артемівськ». У зону АТО пішов добровольцем. Залишилися дружина, двоє синів та новонароджена внучка.

Загинув у бою під Дебальцеве. Підрозділ потрапив у засідку під час проведення розвідки. Зі слів очевидця, був застрелений в голову, тіло на БТРі вивезено з місця бою і разом з іншими загиблими перевозилося до Артемівська, по дорозі в машину влучила міна. Перебував у списку зниклих, ідентифікований за експертизою ДНК. Поховали воїна-захисника 30 квітня у Житомирі на військовому кладовищі. "Боже, чому ти забираєш хороших людей": в Житомирі прощалися із добровольцем // «Перший Житомирський», 30 квітня 2015 Лаговський Віктор Анатолійович (пошук)

2250

Карпо Сергій Едуардович(Позивний «Мальок»)

, 19 років, Коровій Яр Краснолиманський район Донецька область. Молодший сержант міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Артемівськ».Триває експертиза ДНК.

Зник після бою під Дебальцеве. Боєць був поранений, і його намагались вивезти на бронемашині, яка потрапила під обстріл. Перебуває у списку зниклих безвісти. Карпо Сергей Эдуардович (пошук) Сепари довго не вірили, що з ними борються місцеві — боєць АТО з Донецька // Online.ua, 24 квітня 2016

2251

Каморников Денис Миколайович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший лейтенант, командир 3 танкового взводу 1 роти 1 танкового батальйону 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг).

Загинув під Дебальцеве (Донецька область). Військовий не повернувся з дозору (на сайті пошуку вказано дату 17 лютого). У березні упізнаний серед загиблих. Каморников Денис Николаевич (пошук)

2252

Мельник Володимир Михайлович

, Чорниж Маневицький район Волинська область. Проживав у Дніпропетровську. Старший сержант, командир танку Т-64 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). У 1995 році закінчив ВПУ №2 у Луцьку за фахом столяра. Строкову службу проходив у десантних військах. Призваний за мобілізацією 4 серпня 2014 року. Танк Володимира з вересня перебував на захисті міста Дебальцеве, спочатку на підсиленні 1-го БТО «Волинь», потім 128-ї ОГПБр. Залишились батьки, дружина та 8-річний син.

Загинув під Дебальцеве (Донецька область) внаслідок поранення в голову. Шукаю родину Бійця АТО Похорони мого земляка Володимира Мельника. Вічна Слава ГЕРОЮ!

2253

Топіха Андрій Олександрович

, Гоголів Броварський район Київська область. Солдат, водій 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). На фронті провів майже півроку, після повернення хотів одружитись.

орієнтовно

Машина Андрія потрапила під мінометний вогонь під час виконання бойового завдання поблизу села Піски (Ясинуватський район) під Донецьком, воїн загинув на місці.

2254

Гольченко Ігор Іванович(Позивний «Ернесто»)

, 18 років, Суми. Кулеметник 3-го відділення 3-го комендантського взводу комендантської роти полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. Закінчив Сумський будівельний коледж. Належав до руху ультрас ФК «Суми».

Загинув у бою з російськими збройними формуванням в районі між містом Маріуполь і Новоазовськом, під час відбиття атаки на село Широкине (Новоазовський район Донецька область). Автомобіль «Газель» з бійцями потрапив під обстріл, Ігор загинув від чисельних поранень, прикривши собою побратима. Похованих в Сумах. Похороны Игоря Гольченко завтра // «Рама», 18 лютого 2015 Солдат Гольченко Ігор Іванович // Сайт Нацгвардії України 14 лютого загинув Ігор «Ернест» Гольченко // azov.press, 14 лютого 2016

2255

Черненко Роман Олександрович(Позивний «Бенч»)

, 19 років, Дніпропетровськ. Боєць 1-го гаубичного артилерійського взводу 1-ї гаубичної артилерійської батареї артилерійського дивізіону полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. В «Азов» прийшов у вересні 2014 року.

2256

Радіонов Володимир Олександрович(Позивний «Чемпіон»)

, Луганськ. Боєць 1-го гаубичного артилерійського взводу 2-ї гаубичної артилерійської батареї артилерійського дивізіону полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України (окремий загін спецпризначення «Азов» в/ч 3057 Східного ОТО НГУ). Належав до руху ультрас ФК «Зоря». Одним з перших пішов на фронт.

Загинув у бою з російськими збройними формуванням в районі між містом Маріуполь і Новоазовськом, під час відбиття атаки на село Широкине (Новоазовський район Донецька область). Володимир був за кермом «Спартана», який підбили російські найманці, загинув від чисельних уламкових поранень. Солдат Радіонов Володимир Олександрович // Сайт Нацгвардії України Під час Широкинської наступальної операції загинув Вова «Чемпіон» Радіонов // azov.press, 14 лютого 2016

2257

Кириченко Євген Олександрович

, Мелітополь Запорізька область. Старший солдат, сапер інженерно-саперного взводу інженерної роти 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). На військову службу був призваний в квітні 2013 року, після чого служив за контрактом. Залишилися батьки та дружина.

7 лютого на військовому полігоні «Широкий Лан» (Миколаївська область), під час розмінування ділянки після навчальних стрільб, у Євгена в руках розірвалася граната РПГ-7. З важкими пораненням солдата було доставлено до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (ВМКЦ Південного регіону), м.Одеса. Тиждень лікарі боролись за його життя, але 14 лютого, Євген помер у реанімаційному відділенні.

2258

Дужик Євген Євгенович

, Запоріжжя. Сержант, командир гармати 1-ї протитанкової батареї 1-го протитанкового дивізіону 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). Служив за контрактом з січня 2012 року. Залишилися мати, дружина та новонароджена донька.

О 23:40, за 20 хвилин до початку режиму припинення вогню, отримав смертельні поранення в результаті артилерійського обстрілу в районі Дебальцеве. Євген загинув на місці, ще двох бійців відправлено в лікарню. У ніч перемир'я в районі Дебальцево загинув військовий із Запоріжжя // «Забор», 15 лютого 2015 Запорожский боец погиб в АТО в ночь перемирия (ФОТО) // «Голос Запоріжжя», 16 лютого 2015 . 21 лютого в рідному місті бійця провели в останню путь.

2259

Єрощенко Олександр Сергійович

, Ірпінь Київська область. Молодший сержант, навідник аеромобільної десантної роти 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). За освітою був викладачем історії. У березні 2014 року пішов добровольцем на захист Батьківщини спочатку до Нацгвардії, а після ротації перейшов до десанту. Залишилася 8-річна донька.|

Загинув в бою під Дебальцеве. Під час штурму російськими бойовиками українських позицій Олександр кинувся рятувати пораненого товариша та не помітив одну з вогневих точок противника. Був у бронежилеті, але ворожа куля дістала з боку. Фотозвіт прощання з нашим земляком-героєм Єрощенком Олександром // «Правда Ірпеня», 17 лютого 2015 Ірпінь попрощався зі своїм земляком, який загинув під Дебальцевим // ТСН, 17 лютого 2015

2260

134x134пкс

Губриченко Михайло Михайлович

, Очаків Миколаївська область. Солдат, стрілець-номер обслуги аеромобільно-десантного взводу 4-ї аеромобільно-десантної роти 2-го аеромобільно-десантного батальйону 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). У 2011 році був призваний на строкову службу, служив на флоті в Севастополі, на підводному човні. Під час проведення АТО був призваний за мобілізацією 13 серпня 2014 року. Залишилися батьки, сестра.

Загинув поблизу селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком — під час виконання бойового завдання був смертельно поранений осколком у голову. Похований в Очакові В зоне АТО погиб николаевский десантник // Nikolaev-City.net, 18 лютого 2015 В зоне АТО трагически погиб 23-летний николаевский десантник Михаил Губриченко // «НикВести», 17 лютого 2015 В Очакове простились с погибшим бойцом николаевской 79-й ОАЭМБр // «НикВести», 18 лютого 2015 Губриченко Михайло Михайлович // Миколаївська ОДА Губриченко Михайло Михайлович // Книга мап'яті.Прим. В ЗМІ також повідомляли, що Михайло Губриченко служив у 3-му окремому батальйоні «Фенікс» 79-ї ОАЕМБр, загинув за 40 км від міста Дебальцеве.

2261

Гирич Віталій Анатолійович

, Корюківка Чернігівська область. Солдат, гранатометник 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» 1-ї окремої танкової бригади (раніше 13-й БТО «Чернігів-1»). За іншими даними — десантник. Працював верстатником у ТОВ «Ванеса» в Корюківці. Призваний за мобілізацією у квітні 2014 року.

Отримав смертельне осколкове поранення в шию під час артилерійського обстрілу в селищі Луганське (Донецька область). Вічна пам’ять захиснику Вітчизни // Корюківська РДА, 18 лютого 2015 Корюківщина прощалася з Героєм // «Маяк», 17 лютого 2015

2262

Костюченко Артур Іванович

, Мезенівка Краснопільський район Сумська область. Підполковник, командир механізованого батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Закінчив Сумське вище артилерійське командне училище та Академію Збройних Сил України. Залишилися батько, дружина та дві доньки, 18 і 9 років.

Загинув в результаті підриву на фугасі, коли колона входила в село Петрівське поблизу міста Волноваха (Донецька область). Водій бойової машини загинув на місці, комбата з важкими пораненнями доправили до шпиталю, але врятувати його життя не вдалося. Похований у Мезенівці. Він загинув у день закоханих... // «Краснопілля. Край Слобожанський», 4 травня 2015

2263

Скляр Юрій Олексійович

, Васильків Київська область. Солдат, механік-водій 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Був водієм в телепроєкті «Шопінг монстри». Призваний за мобілізацією 11 серпня 2014 року як доброволець, 28 грудня був направлений в зону АТО. Розлучений.

Загинув в результаті підриву на фугасі, коли колона входила в село Петрівське поблизу міста Волноваха (Донецька область). Перебував у списку зниклих безвісти. 27 червня 2015 року захисника поховали у Василькові. Скляр Юрій Олексійович Васильків попрощається з Героєм АТО Юрієм Скляром // Васильківська міська рада, 26 червня 2015 У Василькові провели в останню путь захисника Батьківщини Юрія Скляра // Міністерство оборони України, 27 червня 2015

2264

Черненко Максим Зеновійович

, Миронівка Київська область. Старший солдат, водій, снайпер 3 роти 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» (раніше 25-й БТО «Київська Русь»). Працював у банку. В березні 2014 року був призваний за мобілізацією, спочатку служив у Миронівському військкоматі, а в червні відправився на передову. Був єдиним сином у батьків. Залишилися дружина та 8-річна донька.

орієнтовно

Загинув від поранень під Дебальцеве, де машина військових потрапила під мінометний обстріл. В останнє виходив на зв'язок із рідними 14 лютого. 3 березня воїна поховали у Миронівці. Черненко Максим Зеновьевич (пошук)

2265

Антоненко Василь Миколайович

, Королівка (Поліський район) Київська область. Проживав у місті Буча. Солдат, сапер 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» (раніше 25-й БТО «Київська Русь»). Залишилися батьки, які поховали вже другого і останнього сина, - старший брат Василя загинув в Афганістані.

Загинув під Дебальцеве, поряд із Василем розірвалася 120-мм міна. 12 березня похований на Бучанському міському кладовищі на Алеї слави. Герої не вмирають!.. // Бучанський Інтернет сайт, 13 березня 2015 Бучанська Варта Ще одна втрата... День пам’яті та примирення - з урочистостями, солдатською кашею та святковою програмою // сайт міста Буча, 12 травня 2016

2266

Чумак Дмитро Сергійович(Позивний «Митяй»)

, Біла Церква Київська область. Солдат 3 роти 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» (раніше 25-й БТО «Київська Русь»). Не одружений.

Загинув від кульового поранення під Дебальцеве. Тіло воїна змогли знайти тільки у березні. 13 березня Дмитра провели в останню путь у Білій Церкві. Похований на Алеї Слави кладовища Сухий Яр. 13 березня о 13:00 відбудеться прощання з Дмитром Чумаком // «БЦ News», 12 березня 2015 Біла Церква попрощалась з Дмитром Чумаком // «БЦ News», 13 березня 2015 Сьогодні земля Білої Церкви на вічний спочин прийняла тіло українського воїна Чумак Дмитрий Сергеевич

2267

Тельнов Євгеній Львович(Позивний «Усач»)

, 53 роки, Кропивницький. Солдат резерву, водій батальйону оперативного призначення Нацгвардії «Донбас». До травня 1982 року проходив військову службу в Києві у внутрішніх військах. Працював на Кіровоградському заводі радіовиробів токарем, потім лаштувальником верстатів з ЧПК. Заочно навчався в Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування за спеціальністю «Обробка металів». Працював інструктором зі спорту в Кіровоградській РТШ (ДОСААФ). Останні роки займався власним бізнесом. В червні 2014 року добровольцем долучився до лав батальйону і з липня перебував у зоні АТО, був поранений, вийшов з «іловайського котла» зі зброєю. На виборах до Верховної Ради у 2014 році балотувався по виборчому округу №100 від «Об'єднання «Самопоміч».Герой України (посмертно).

Бійці роти батальйону, яка була нещодавно перекинута в район міста Маріуполь, пересувались з провідником та вийшли на блок-пост сепаратистів поблизу села Широкине (Новоазовський район Донецька область), в результаті чого відбулось бойове зіткнення. В бою загинули двоє бійців та 3 отримали поранення. Перед смертю Євгеній під вогнем витягнув одного з поранених товаришів з поля бою. Нахожусь сейчас в госпитале и плачу. Усач единственный кто пошел меня вытягивать раненого Євгеній Тельнов: Треба йти і робити // «Україна Центр», 21 жовтня 2015

2268

Шабельний Олег Юрійович(Позивний «Цар»)

, Піщана (Білоцерківський район) Київська область. Старшина, старший кулеметник батальйону оперативного призначення Нацгвардії «Донбас». Одружений.

2269

Бурлака Олег Анатолійович(Позивний «Олеш»)

, Донецьк. Сержант, боєць батальйону оперативного призначення Нацгвардії «Донбас». Через захоплення сепаратистами Донецька, де Олег мав невеликий бізнес, вивіз свою сім'ю до Чернігова, а сам пішов добровольцем до батальйону «Донбас» захищати рідну Донеччину від терористів і окупантів. Залишилася дружина та двоє дітей.

Бійці роти батальйону, яка була нещодавно перекинута в район міста Маріуполь, пересувались з провідником та вийшли на блок-пост сепаратистів поблизу села Широкине (Новоазовський район Донецька область), в результаті чого відбулось бойове зіткнення. Загиблі в бою бійці батальйону опинилися на ворожій території, тож про загибель Олега стало відомо пізніше. 20 лютого бійця провели в останню путь у Чернігові. Батальон СП Национальной Гвардии Украины "Донбасс" сообщает // facebook Совет добровольцев батальона «Донбасс», 19 лютого 2015 Чернігівці провели в останню путь бійця батальйону «Донбас» // «Високий вал», 20 лютого 2015

2270

Чеботарьов Михайло Вікторович(Позивний «Чавур»)

, Фастів, Київська область. Боєць полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України.

Загинув у бою з російськими збройними формуванням в районі села Широкине (Новоазовський район Донецька область). 20 лютого в рідному місті бійця провели в останню путь.

2271

Грицай Антон Юрійович(Позивний «Сіф»)

, Полтава. Лейтенант, боєць полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. Належав до лав ультрас ФК «Ворскла» з групи COGE. Був активним учасником Революції Гідності. У Полтаві Антон разом із художником Дмитром Білоконем створили графіті-меморіал пам'яті борців за незалежність.

Загинув у бою з російськими збройними формуванням в районі села Широкине (Новоазовський район Донецька область).

2272

Кирилов В'ячеслав Юрійович(Позивний «Козак»)

, Одеса. Боєць полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. Активіст одеської організації «Рада Громадської Безпеки». Залишились дружина та син.

Загинув від кулі снайпера в бою з російськими збройними формуванням в районі села Широкине (Новоазовський район Донецька область), рятуючи поранених товаришів. 18 лютого в Будинку офіцерів бійця провели в останню путь Погиб сегодня ночью наш побратим Сява (Козак), 15.02.2015 Вячеславу Кирилову «Козаку» посвящается! Вечная память герою! // «RGB Odessa», 17 лютого 2015 Пам'яті загиблих. Фільм Babylon'13 про бійця «Азову», який загинув під Широкіно // «Українська правда. Життя», 21 лютого 2015.

2273

Троїцький Микола Дмитрович(Позивний «Акела»)

, Одеса. Боєць полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України.

Загинув від кулі снайпера в бою з російськими збройними формуванням в районі села Широкине (Новоазовський район Донецька область), рятуючи поранених товаришів. Кілька днів терористи не хотіли віддавати тіло бійця. 23 лютого одесити провели воїна в останню путь. Добровольці попрощалися з загиблими в Широкіному // «Соцпортал», 22 лютого 2015 Прощання з загиблими побратимами Акелою та Кутузом В Одесі поховали двох бійців «Азова» // «5 канал», 23 лютого 2015 Під час похорону мати показала понівечене кадирівцями лице загиблого сина. 18+ (ФОТО) (ВІДЕО) // «Преса України», 23 лютого 2015 В Одессе простились с бойцами «Азова», павшими в Широкино (фоторепортаж) // «Думська», 23 лютого 2015

2274

Кутузакій Олександр Сергійович(Позивний «Кутуз»)

, Одеса. Боєць полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України.

2275

Вакуленко Олександр Іванович(Позивний «Плотник»)

, Нікополь Дніпропетровська область. Майор, заступник командира з озброєння 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади, Кривий Ріг (раніше 40 батальйон територіальної оборони «Кривбас»). Кадровий офіцер, танкіст. Після звільнення в запас працював у ВО «Оскар». Призваний із запасу 21 серпня 2014 року, спочатку готував молодих бійців у Кривому Розі, потім був направлений на оборону Дебальцевого. Залишились дружина і 17-літній син.

Загинув поблизу Дебальцеве, під час виїзду назустріч до нацгвардійців, які прибули на допомогу підрозділу (замість них він наткнувся на терористів). 22 лютого Олександра провели в останню путь у Нікополі. Под Дебальцево погиб майор Александр Вакуленко // Nikopol-TV.net, 20 лютого 2015 Никополь простился с майором Александром Вакуленко // 0566.com.ua - Сайт Нікополя, 23 лютого 2015

2276

Козак Віктор Олександрович

, Майстрів Новоград-Волинський район Житомирська область. Старший прапорщик, військовослужбовець батальйону радіаційного, хімічного, біологічного захисту 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишилися батьки, брат та донька.

Під час супроводу колони, яка йшла польовою дорогою з смт Луганське до міста Дебальцеве військові потрапили у засідку поблизу села Нижнє Лозове. Бійці на БРДМ перекрили шлях терористам, взявши весь удар на себе і таким чином врятувавши близько сотні військових ціною власного життя. Колишній начальник штабу АТО про вихід із Дебальцевого: інформація від керівництва суттєво відрізнялася від розвідки. 18.02.2016, 17:57

2277

Чернявський Олександр Іванович

, Сколобів (Червоноармійський район) Житомирська область. Старший сержант, військовослужбовець батальйону радіаційного, хімічного, біологічного захисту (РХБЗ) 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Служив за контрактом. Залишилися батьки, дружина та син.

2278

Яневич Володимир Анатолійович

, Миролюбне Старокостянтинівський район Хмельницька область. Солдат 3568-ї зенітної технічної ракетної бази, в/ч А4009 (Старокостянтинів). Закінчив Новоселицький професійний аграрний ліцей. Кілька років служив за контрактом у Старокостянтинові. Під час АТО на сході служив у військовій частині 4309, був водієм автомобіля «Урал». Залишилися батьки і молодший брат.

Загинув поблизу Логвинове під час доставки боєприпасів автомобілем «Урал» з міста Артемівськ (Донецька область) до Дебальцеве. Автомобіль потрапив у засідку і був розстріляний з танків, загинули двоє військових - водій і старший машини. Тіло Володимира знайшли волонтери. 24 квітня захисника поховали у Миролюбному. В Миролюбному попрощались з Героєм // «Старокостянтинів небайдужий», 27 квітня 2015 Яневич Володимир Анатолійович (пошук)

2279

Бутенко Микола Валерійович

, Дмитрівка (Знам'янський район) Кіровоградська область. Старший солдат 55-го окремого автомобільного батальйону «Чорний ліс» (Лісове), за іншими джерелами, — 62-го арсеналу боєприпасів МО, в/ч А1201 (Богданівка). Вступив до Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки, де провчився 2 місяці та був призваний на строкову військову службу. Після армії закінчив Дмитрівське СПТУ-39, отримав кваліфікацію кам'янщика. З травня 2014 року працював теслею в Знам'янському будівельно-монтажному поїзді №704 Одеської залізниці. Мобілізований у серпні 2014 року до в/ч А1201, в грудні був відряджений до 65-го арсеналу ракетно-артилерійського озброєння, в/ч А1352 (Балаклія). Залишилися мати і брат.

Колона конвою з 6 машин, яка йшла польовою дорогою з міста Дебальцеве до міста Артемівськ (Донецька область) потрапила у засідку поблизу села Нижнє Лозове. Довгий час Микола вважався зниклим безвісти, упізнаний серед загиблих в липні 2015 року. Похований 17 липня на центральному кладовищі Дмитрівки. Кіровоградщина: у Дмитрівці поховали 24-річного військового, який загинув під градами поблизу Дебальцево // «Гречка», 18 липня 2015 Бутенко Николай Валериевич (пошук) Кіровоградщина: у Дмитрівці поховали 24-річного військового, який загинув під градами поблизу Дебальцево (ФОТО, ВІДЕО) // Інформаційний портал «Гречка», 18 липня 2015 У Знам’янці вшанували пам’ять залізничника, який загинув в АТО 28.02.2018

2280

Кримінський Дмитро Валентинович

, Привітне (Кам'янець-Подільський район) Хмельницька область. Мешкав із сім'єю у м. Кам'янське (колишній Дніпродзержинськ). Молодший сержант, сержант роти матеріального забезпечення (в/ч не уточнено). Єдиний син у матері, батько помер, коли Дмитру було 3 місяці. Школу закінчив у м. Кам'янець-Подільський. З червня 2014 перебував у зоні бойових дій. Залишились мати, дружина та 3-річна донька.|

Загинув поблизу міста Дебальцеве. Дмитру Кримінському встановлять меморіальний знак // Кам'янець-Подільська міська рада, 11 квітня 2017 У Кам’янці встановлять меморіальну дошку загиблому герою // «Поділля News», 12 квітня 2017 Ще одну меморіальну дошку загиблому воїну відкрили біля ЗОШ №17 // «3849.com.ua — Cайт міста Кам'янця-Подільського», 19 квітня 2017 У Кам’янці на фасаді школи встановили меморіальну дошку Дмитру Кримінському.

2281

Щербина Ігор Іванович(Позивний «Сват»)

, проживав в смт Якимівка Запорізька область. Полковник, заступник командира 40-го окремого мотопіхотного батальйону «Кривбас» 17-ї окремої танкової бригади, Кривий Ріг (раніше 40-й БТО «Кривбас»). Кадровий офіцер, учасник бойових дій під час конфлікту в Нагорному Карабасі, у складі миротворчого контингенту перебував у колишній Республіці Югославія. Нагороджений Орденом Червоної зірки, багатьма медалями та відзнаками. 2007 року звільнився у запас. Працював на ДП «Судномех» Київського суднобудівного заводу, потім — начальником відділу з питань цивільного захисту населення Якимівської райдержадміністрації. В серпні 2014 року був мобілізований до ЗСУ на посаду командира 3-го батальйону 17-ї бригади. У листопаді 2014 року був відряджений до 40-го батальйону, з грудня перебував в районі Дебальцеве.

Загинув на північно-східних околицях міста Дебальцеве. Під час спроби прориву конвою з пораненими військовий транспорт підірвався на міні. Полковник дістав тяжких поранень, через обстріли його не змогли евакуювати. Коли військові повернулися на поле бою, Ігора там вже не було. Вважався зниклим безвісти. В червні 2015 року за експертизою ДНК ідентифікований серед загиблих. 1 липня захисника поховали в Якимівці. Дебальцевський щоденник. Полонений замполіт // «Тиждень», 10 березня 2015 Щербина Игорь Иванович ДНК експертиза підтвердила загибель в Дебальцеве полковника з 40 батальйону Ігоря Івановича Щербини «Високе призначення державного службовця – вірно і чесно служити державі – Єдиній Україні, своєму народу» // Якимівська РДА, 24 червня 2015 В Акимовке простились с погибшим в Дебальцево воином АТО // МТМ, 3 липня 2015 Останній шлях Героя! // Якимівська РДА, 1 липня 2015

2282

Карайбіда Анатолій Васильович

, 54 роки, Микільське (Солонянський район) Дніпропетровська область. Солдат, водій 40-го окремого мотопіхотного батальйону «Кривбас» 17-ї окремої танкової бригади, Кривий Ріг (раніше 40-й БТО «Кривбас»).

Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Парасковіївка (Бахмутський район) Донецької області.

2283

Гаврилюк Сергій Вікторович

, Піківець Уманський район Черкаська область. Старший солдат, номер розрахунку зенітного артилерійського відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (Ужгород) 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. Призваний до Збройних Сил України за мобілізацією у серпні 2014 року. Залишилася дружина та 8-річна донька.

Загинув поблизу Дебальцеве в результаті мінометного обстрілу опорного пункту. Ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих, 8 липня воїна поховали у Піківці. За аналізами ДНК опізнали тіло бійця АТО з Піківця // «Вечірня Умань», 6 липня 2015

2284

Фролов Олександр Миколайович

, Полтава. Молодший сержант, командир бойової машини – командир відділення гірсько-піхотної роти 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (Ужгород) 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. Був відмінним кухарем. Залишилася дружина з дітьми.

Загинув під час мінометного обстрілу російськими бойовиками опорного пункту «Балу» в районі міста Дебальцеве, тіло знайшли у полі. Похований на Алеї Героїв на Божківському кладовищі Полтави. Фролов Олександр Миколайович // Полтавська обласна рада Полтава провела в останню путь Олександра Фролова // 0532.ua - Сайт Полтави, 25 лютого 2015

2285

Іваничко Михайло Йосипович

, Карпатське Турківський район Львівська область. Солдат 101-ї окремої бригади охорони ГШ (Київ). Був призваний на строкову службу 15 травня 2013 року, по закінченні залишився служити за контрактом.

Загинув у бою з російськими збройними формуваннями під Дебальцеве.17 лютого в Прес-центрі АТО підтвердили, що військові 101-ї бригади та 8-го полку спецпризначення, які супроводжували колону забезпечення для оборонців Дебальцеве, потрапили у засідку. Вони прийняли бій та відстрілювались, допоки не закінчився боєкомплект і не було втрачено БТР. Кілька воїнів потрапили у полон. Про загиблих не повідомлялось. Прим. Відео з полоненими російські бойовики виклали у мережу 16 лютого.

2286

Барвін Дмитро Володимирович

, Халтурине Карлівський район Полтавська область. Старший солдат, водій БТР 1 роти 1 батальйону 101-ї окремої бригади охорони ГШ, в/ч А0139 (Київ). Навчався у Карлівському ПТУ №50, здобув професію зварювальника. У березні 2013 року був призваний на строкову службу. По закінченню служби добровольцем записався до війська захищати Вітчизну. Залишилися батьки.

Загинув у районі Дебальцеве. Військові їхали з Новогригорівки у напрямку смт Луганське ґрунтовою дорогою. Під селом Нижнє Лозове БТР підірвався на фугасі, загинули двоє бійців. Після ідентифікації Дмитра поховали 9 квітня у рідному селі. Исчез боец АТО Барвин Дмитрий (ФОТО) // «Анонс Закарпаття», 13 березня 2015 Помогите пожалуйста найти Барвина Дмитрия Владимировича

2287

Тимошенко Роман Васильович

, Київ. Старший лейтенант, військовослужбовець 101-ї окремої бригади охорони ГШ, в/ч А0139 (Київ). Залишилися батьки, старша сестра та дружина.

Загинув у районі Дебальцеве. Військові їхали з Новогригорівки у напрямку смт Луганське ґрунтовою дорогою. Під селом Нижнє Лозове БТР підірвався на фугасі. Перебував у списку зниклих безвісти. Тимошенко Роман Васильович

2288

Говоруха Олександр Миколайович

, Запоріжжя. Солдат, водій 1-ї протитанкової батареї 1-го протитанкового дивізіону 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя). Служив у Збройних Силах України за контрактом з січня 2014 року. Залишилися батьки та старший брат.

14 лютого о 23:40 отримав важкі поранення в результаті артилерійського обстрілу в районі Дебальцеве. Помер від поранень у лікарні міста Артемівськ (Донецька область). 21 лютого в рідному місті бійця провели в останню путь.

2289

Хроленко Євген Миколайович

, Ромни Сумська область. Старший лейтенант міліції, інспектор Роменського міськвідділу міліції. В зоні АТО перебував у відряджені в складі зведеного загону УМВС України в Сумській області, забезпечуючи охорону громадського порядку. Прослужив у міліції 15 років, працював у патрульній службі, потім у карному розшуку на посаді молодшого інспектора-кінолога, інспектором-черговим в ізоляторі тимчасового тримання, інспектором міськвідділу.

Отримав смертельні поранення в зоні АТО.

2290

Науменко Олег Геннадійович

, Холми Корюківський район Чернігівська область. Сержант міліції, помічник оперативного чергового Корюківського райвідділу УМВС України в Чернігівській області. В зоні АТО перебував у відряджені в складі зведеного загону УМВС України в Чернігівській області. Залишилася дружина та донька.

15 лютого був поранений в Чорнухине (Попаснянський район Луганська область) та вивезений до військово-польового шпиталю в Дебальцеве. Наступного дня колона, що транспортувала поранених в Артемівськ, була обстріляна російськими бойовиками. Подальша доля міліціонера була невідома. У березні знайдений серед загиблих. Олег помер від чисельних вогнепальних поранень. Сержант міліції загинув від множинних вогнепальних поранень в груди // «Високий вал», 11 березня 2015 Науменко Олег Геннадиевич (пошук) Дружина загиблого на Донбасі бійця пішла в АТО. 18.02.2016, 18:09

2291

Кобченко Олег Олександрович

, Чернігівська область. Проживав у м. Київ (район Голосієво). Солдат 1 взводу 7 роти 3 батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Призваний за мобілізацією у червні 2014 року. Був єдиним сином у матері. У Києві залишилася сім'я.

15 лютого був поранений в ноги у бою під Чорнухине (Попаснянський район Луганська область). Разом із пораненими бійцями 128-ї бригади Олега вивозили до шпиталю, але колона потрапила під обстріл. У березні ідентифікований серед загиблих. 26 березня з воїном попрощалися у Києві. Поховання відбудеться на Чернігівщині. У Києві провели в останню путь 31-річного бійця, що загинув під Дебальцевим // «5 канал», 26 березня 2015 Кобченко Олег Александрович (пошук)

2292

Лотоцький Віталій Зіновійович

, Тернопіль. Старший сержант, командир взводу швидкого реагування (за іншими даними, старший водій роти матеріального забезпечення) 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). У 2005 році служив миротворцем в Іраку. Був нагороджений польським орденом-хрестом «За мужність». У мирному житті працював водієм. Був активним учасником тернопільського Євромайдану. У липні 2014 року добровольцем пішов на фронт. Отримав поранення, після лікування повернувся на передову. Розлучений. Залишилася мати, 10-річна донька та брат, який мешкає за кордоном.

У бою на блокпосту під Дебальцеве Віталію відірвало ногу, йому надали першу допомогу та відправили до шпиталю. Дорогою машина з пораненими потрапила під артобстріл, загинули всі, хто був в автівці. Тіло Віталія знайшли на тому місці, де розстріляли машину. Його впізнали побратими, які допомагали волонтерам у пошуках. Поховали воїна 10 березня на Микулинецькому кладовищі. Лотоцький Віталій Зіновійович (пошук) «Йду воювати, щоб ніхто не знущався над тобою, мамо…» – історія загиблого бійця з Тернопільщини // «Терен», 14 березня 2015

2293

Стукало Олег Юрійович

, Лисянка Черкаська область. Майор, заступник командира механізованого батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Служив за контрактом.

Загинув під час виходу підрозділу з Дебальцеве, прикриваючи своїх товаришів. Зник безвісти 16 лютого, у березні упізнаний серед загиблих захисників. 12 березня офіцера поховали у Лисянці. Стукало Олег Юрьевич (пошук) // Сумний день для Лисянки // «Лисянщина», 11 березня 2015 Лисянщина попрощалась зі своїм Героєм // «Лисянщина», 12 березня 2015

2294

Лабуткін Дмитро Віталійович

, Кременець Тернопільська область. Капітан-лейтенант, військовий кореспондент, заступник редактора Телерадіокомпанії Міноборони України «Бриз» ВМС ЗСУ. Закінчив Львівський інститут Сухопутних військ Національного університету «Львівська політехніка». Працював у Севастополі. Навесні 2014 року після окупації Криму російськими військами виїхав з Криму до Одеси. 21 січня прибув до Краматорська та поїхав у місто Дебальцеве як журналіст, виконуючи завдання із збору фотоматеріалів для переговорної групи у Мінську. Залишилася дружина та донька.

Загинув у районі Дебальцеве, де працював кореспондентом. Вночі з Дебальцевого виїхала колона, яка перевозила поранених, Дмитро разом із колоною їхав на БТР до Артемівська після виконаного завдання. 19 лютого терористи надіслали дружині Дмитра відео із записом з місця бою обабіч залізничної колії, де були тіла загиблих поряд із розбитим БТРом. Тіло Дмитра було знайдено й упізнано в березні в Дніпропетровському морзі. Поховали офіцера 25 березня у рідному селі батьків Білокриниця (Кременецький район) Надії на те, що Дмитро Лабуткін живий, немає, кажуть його знайомі // «20 хвилин Тернопіль», 23 лютого 2015 Його тіло через місяць після смерті знайшли у морзі // ТСН, 21 березня 2015 У Тернопільській області попрощались із військовим журналістом, який загинув під Дебальцеве // «Преса України», 25 березня 2015.

2295

Бутусов Юрій Юрійович

, Чернігів. Проживав у Кіровограді. Капітан, командир групи спецпризначення 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). З відзнакою закінчив школу в Чернігові, навчався у Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Випускник Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у місті Львові. Служив у Кіровограді. Одружений.

Загинув під час супроводження колони, яка близько 11:00 потрапила у засідку під Дебальцеве. Російські бойовики підбили БТР, Юрій врятував із палаючої машини двох побратимів, а сам загинув. У березні ідентифікований серед загиблих. 27 березня з воїном попрощалися у Кіровограді, поховання пройде 28 березня на батьківщині матері героя у Бахмачі на Чернігівщині. У Бахмачі поховають Юрія Бутусова, який загинув під Дебальцево // «Час Чернігівський», 27 березня 2015 Бутусов Юрий Юриевич (пошук)

2296

Федитник Віталій Валерійович

, Докучаєве (Устинівський район) Кіровоградська область. Проживав у Кіровограді. Старший сержант, старший розвідник — командир відділення 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). З 2010 року служив за контрактом. Залишилась дружина та син 2013 року народження.

Загинув під час обстрілу в бою під Дебальцеве. У березні знайдений серед загиблих. 24 березня воїна поховали у Кіровограді на Алеї Слави Рівнянського кладовища Завтра у Кіровограді — похорони героя АТО // «Перша електронна газета», 23 березня 2015 Кіровоградщина провела в останню путь загиблого героя // Інформаційне управління УПЦ Київського Патріархату, 27 березня 2015

2297

Лепеха Андрій Анатолійович

, Кролевець Сумська область. Проживав у м. Київ. Полковник, начальник відділу експлуатації складів та ремонту технічних засобів управління забезпечення технічними засобами Центрального управління забезпечення паливно-мастильними матеріалами Тилу Збройних Сил України. Службу розпочав з Одеського військового округу заступником командира ремонтної роти 274 навчального танкового полку. З 1994 по 2009 роки служив на керівних посадах у 169 навчальному центрі в смт Десна. З 2009 по 2014 роки — начальник служби пожежної безпеки Командування Сухопутних військ ЗСУ, з 2014 роки – начальник відділу експлуатації складів та ремонту технічних засобів управління Тилу. За період військової служби нагороджений багатьма медалями та відзнаками. В зоні АТО керував логістикою забезпечення пальним. У відрядженнях на сході був тричі.

Загинув у районі Дебальцеве. Сівши за кермо паливозаправника, пройшов через кільце оточення і здійснив дозаправку танків. При виході з оточення, в районі села Нижнє Лозове (Донецька область), під час артилерійського обстрілу при евакуації вбитих та поранених бійців, загинув. На початку квітня ідентифікований серед загиблих. 3 квітня з полковником попрощалися у штабі Тилу. Похований в Кролевці на центральному кладовищі. Кролевчани провели в останню путь А.А. Лепеху // Кролевецька РДА, 9 квітня 2015

2298

Кучер Валерій Анатолійович

, Верблюжка Новгородківський район Кіровоградська область. Військовослужбовець 55-го окремого автомобільного батальйону «Чорний ліс» (Біляївка, Кіровоградська область). Закінчив Новгородківське ПТУ №36, де здобув професію тракториста-водія. Працював в місті Долинська на залізниці. Призваний за мобілізацією 1 серпня 2014 року. Залишилися дружина та дві доньки.

Військові на вантажівках поверталися з міста Дебальцеве і поблизу села Нижнє Лозове орієнтовно о 22:00-24:00 годині потрапили під обстріл. Подальша доля Валерія була невідома. У березні був ідентифікований серед загиблих. 12 березня захисника поховали у с. Верблюжка. Кучер Валерій Анатолійович (пошук)

2299

Федорченко Сергій Сергійович

, Жовті Води Дніпропетровська область. Старший солдат 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади, Кривий Ріг (раніше 40 батальйон територіальної оборони «Кривбас»). Закінчив Ерастовський сільгосптехнікум за спеціальністю «агроном», пройшов службу в армії. З 2002 по 2009 рік працював у сільгоспі «Жовторіченський», а у 2010 році прийшов у ТОВ «Схід-Руда», де працював машиністом насосних установок дільниці №25 збагачувальної фабрики цеху переробки руд. Призваний за мобілізацією 17 травня 2014 року. Залишилося двоє дітей.

орієнтовно

Дату не уточнено. Загинув у боях під Дебальцеве.

2300

Яцьков Олександр Сергійович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, навідник 2 відділення 3 взводу 2 мотопіхотної роти 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади, Кривий Ріг (раніше 40 батальйон територіальної оборони «Кривбас»). |

Загинув у боях під Дебальцеве. 7 березня з воїном попрощались у Кривому Розі.

2301

Павленко Роман Віталійович

, Тарандинці Лубенський район Полтавська область. Солдат 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади, Кривий Ріг (раніше 40 батальйон територіальної оборони «Кривбас»). Навчався в Полтавському ПТУ, відслужив в армії. Повернувшись до рідного села, брався за будь-яку роботу, допомагав батькам. Призваний за мобілізацією.

Загинув від розриву ворожого снаряду поблизу Дебальцеве. Поховали Романа 4 квітня у Тарандинцях. Загиблого в АТО Романа Павленка в останню путь земляки проводжали, ставши на коліна. 06.04.2015 Юрий Бутусов - Кто виноват в отступлении в Дебальцево?... (Коментарі) // «facebook.com», 1 липня 2015

2302

Жук Олег Олегович

, Ромашки (Компаніївський район) Кіровоградська область. Старший солдат 9 роти 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади, Кривий Ріг (раніше 40 батальйон територіальної оборони «Кривбас»). Виріс без батька, закінчив школу у с. Виноградівка (Компаніївський район), працював різноробочим. Мобілізований 2 серпня 2014 року. Залишилася мати-інвалід та молодша сестра.

У ніч на 17 лютого під Дебальцеве отримав тяжке поранення в живіт та був відправлений машиною до міста Артемівськ (Донецька область). Машина не доїхала, з того часу вважався зниклим безвісти. У березні тіло Олега в Дніпропетровському морзі впізнали його товариші по службі. 13 березня з воїном попрощались на Компаніївщині. Тисячі жителів Компаніївки попрощались із загиблим воїном // «Гречка», 13 березня 2015 Відео панахиди за загиблим танкістом з Кіровоградщини // «Гречка», 14 березня 2014 Розшукується боєць АТО Жук Олег (ФОТО)

2303

Гирман Сергій Миколайович

, Дмитрівка (Горішньоплавнівська міська рада) Полтавська область. Солдат 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади, Кривий Ріг (раніше 40 батальйон територіальної оборони «Кривбас»). Призваний за мобілізацією у 2014 році. Залишилися батьки, дружина та двоє дітей.

Загинув у боях під Дебальцеве, довгий час перебував у списку зниклих, ідентифікований серед загиблих. 6 квітня 2015 року військовослужбовця провели в останню путь в селі Дмитрівка поблизу міста Горішні Плавні Полтавської області. Гирман Сергей Николаевич

2304

Білоус Ілля Костянтинович

, 18 років, Чернігів. Військовослужбовець 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» 1-ї окремої танкової бригади (раніше 13-й БТО «Чернігів-1»). В зоні АТО провів дві ротації.

Застрелився рано вранці в автобусі, коли бійці поверталися за ротацією після 45 діб перебування в зоні бойових дій та проїжджали село Кіпті Чернігівської області.

2305

Семенов Вячеслав Анатолійович

, Жмеринка Вінницька область. Старший лейтенант, заступник начальника першої прикордонної застави оперативно-бойової прикордонної комендатури 24 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України. З 1987 по 1989 роки проходив строкову армійську службу. У 2005 році закінчив Вінницький політехнічний інститут. Тривалий час працював на Жмеринському заводі «Сектор» наладчиком, потім у Жмеринській дистанції електропостачання, обслуговував комп'ютерну мережу, електро- та енергосистеми, на залізниці механіком ремонтно-ревізійної дільниці телеуправління «Граніт». У серпні 2014 року призваний за мобілізацією до Могилів-Подільського прикордонного загону. Залишились батьки, дружина, дві доньки та 4-річний онук.Герой України (посмертно).

Протягом дня російські збройні формування за підтримки артилерії та танків штурмували контрольний блокпост смт Фащівка (Перевальський район) Луганської області поблизу Дебальцеве (блокпост «Балу»). Коли почався артобстріл, В'ячеслав вискочив з бліндажа, аби перевірити обстановку. У цей час російський танк вистрелив впритул по позиціях прикордонників. Осколок пробив задню пластину бронежилета, пройшов під кутом вверх під праву лопатку. Коли командира занесли до бліндажа, він був ще живий, помер у лікаря на руках. Під час евакуації тіла загиблого у БМП влучив ще снаряд, вона загорілась та залишилась на окуповані території. 5 березня воїна провели в останню путь у Жмеринці. Офіцер-прикордонник зі Жмеринки В'ячеслав Семенов загинув під Дебальцевом. Його тіло досі на окупованій території Донбасу // «33 канал», 25 лютого 2015 На Вінниччині прощалися з прикордонником, який загинув в перші дні «перемир'я» // «Вінниця DAILY», 5 березня 2015 Семенов Вячеслав Анатолійович // Сайт ДПСУ, 24 лютого 2015 Порошенко посмертно нагородив "Золотою зіркою" прикордонника Семенова, який загинув узимку 2015 року // «112», 28 травня 2016

2306

Химич Віталій Іванович

, Ладижин Вінницька область. Сержант, старший розвідник взводу розвідки 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Залишилися батьки, дружина та двоє дітей.

Військові потрапили у засідку близько 22:30 в районі приватного сектора поблизу міської лікарні міста Дебальцеве. Двох розвідників відкинуло вибуховою хвилею й вони впали. Коли за ними повернулися, їх там вже не було. Тіло Віталія вивезли на початку березня. 8 березня воїна поховали у рідному місті. У неділю ладижинці прощатимуться з бійцем 128 бригади, який загинув у Дебальцево // Lada.FM, 7 березня 2015 Щоб попрощатися із воїном-земляком, ладижинці вщент заповнили центральну площу міста // Lada.FM, 8 березня 2015Прим. Другий зниклий - Герасевич Євгеній.

2307

Герасевич Євген Анатолійович

, Могилів-Подільський Вінницька область. Старший солдат, старший розвідник — стрілець 4-го відділення взводу розвідки 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Єдиний син у батьків. Дитинство провів у селі Михайлівка (Ямпільський район), жив з батьками в молдовському місті Отач, закінчив школу в Могилеві-Подільському. Строкову військову службу проходив у десантних військах. 2009 року закінчив Київський національний університет внутрішніх справ (правознавство), з червоним дипломом. Навчався в Одеському регіональному інституті державного управління, де в грудні 2010 року був обраний головою слухацького самоврядування. Працював начальником юридичного відділу апарату Могилів-Подільської міської ради та виконкому. Писав вірші. Ще з початку російської агресії й окупації Криму виступив як доброволець, але мобілізували його лише в серпні 2014 року. Залишилися батьки, дружина та прийомний син 2001 р.н.

Військові потрапили у засідку близько 22:30 в районі приватного сектора поблизу міської лікарні міста Дебальцеве. Двох розвідників відкинуло вибуховою хвилею й вони впали. Коли за ними повернулися, їх там вже не було. Тіло Євгенія вивезли на початку березня, його знайшли за татуюванням серед загиблих, переданих пошуковою місією. На тілі бійця були помічені сліди осколкових поранень, а ще в скроні рана від прицільного пострілу. 8 березня воїна-захисника поховали у місті Могилів-Подільський. 8 березня Могилів - Подільщина віддала останню шану своєму земляку, загиблому бійцю 128-ї гірничо-піхотної бригади Євгену Герасевичу // Могилів-Подільська РДА, 10 березня 2015 8 березня в Могилеві похоронили Женю Герасевича // «33 канал», 11 березня 2015

2308

Остяк Василь Володимирович

, Лісоводи Городоцький район (Хмельницька область). Молодший сержант, старший механік-водій 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Працював механізатором в аграрній компанії «2004». Мобілізований у серпні 2014 року. Залишилася дружина та дві доньки, 6 і 9 років.

Загинув у боях за Дебальцеве внаслідок мінометного обстрілу. 27 лютого воїна поховали у рідному селі. Усім селом на Городоччині прощалися із загиблим у Дебальцевому піхотинцем // «Є», 2 березня 2015

2309

Попик Віктор Петрович

, Лісоводи Городоцький район (Хмельницька область). Старший солдат, військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).

Загинув у боях за Дебальцеве. Військові розповіли, що не змогли під час відступу забрати його тіло з території, яку контролюють терористи.

2310

Козичко Роман Іванович

, Тячів Закарпатська область. Сержант, командир відділення 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Закінчив Тячівський професійний ліцей. 20 березня 2006 року вступив на військову службу за контрактом старшим патрульним прикордонної застави «Тячів» Мукачівського прикордонного загону, звільнився у запас. Призваний за мобілізацією 31 липня 2014 року. Мати Романа не пережила смерті сина, вона померла 9 травня 2015 року у 49-річному віці. Залишився брат.

Загинув у районі Дебальцеве під час обстрілу російськими бойовиками. Була інформація, що під час передислокації військ з Дебальцевого 18 лютого транспорт, у якому вивозили загиблого воїна до Артемівська потрапив під обстріл та залишився на території, що контролюється російськими бойовиками. 21 липня 2015 року Романа поховали у Тячіві. Рідні поїхали на упізнання тіла вбитого під Дебальцевим тячівця Романа Козичка // Tyachiv News, 3 березня 2015 Тячівщина попрощалася з Романом Козичком (ФОТО, ВІДЕО) // "Тyachiv", 6 березня 2015 Тячів попрощався із загиблим в зоні АТО Романом Козичко // Tyachiv News, 6 березня 2015 На Тячівщині під іменем Романа Козичка поховали солдата з 30-ї бригади, що поліг у російсько-українській війні. 20.07.2015 Роман Козичко віднайшов вічний спокій на рідній тячівській землі // Tyachiv News, 22 липня 2015

2311

Сабов Руслан Миколайович

, Великий Березний Закарпатська область. Старшина ремонтної служби 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Захищав Батьківщину із серпня 2014 року. Залишилася дружина та дві доньки.

Загинув у боях в районі Дебальцеве. 2 березня воїна провели в останню путь у Великому Березному. Березнянщина знову у смутку: 2 березня прощалися із загиблим в зоні АТО Русланом Сабовим // «Березний онлайн», 3 березня 2015 Сабов Руслан Николаевич

2312

Чабанчук Денис Миколайович

, Луцьк Волинська область. Старший лейтенант, командир підрозділу 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (Ужгород) 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. 2013 року закінчив Львівську Академію Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Залишилися батьки.

Загинув під час передислокації військ з Дебальцеве. Машина, в якій був Денис, наїхала на міну поблизу села Калинівка (Артемівський район) та залишилася на території, що контролюється російськими бойовиками. Родичам сепаратисти надіслали відео, на якому Денис був вже мертвий, сидів за кермом КАМАЗу, яким вивозили поранених. Лише у березні вдалося забрати тіло 22-річного захисника. 15 березня Дениса поховали на Алеї Почесних поховань в селі Гаразджа. У Луцьку попрощалися з 22-річним Героєм Денисом Чабанчуком, який загинув під Дебальцевим (3 фото) // «Під прицілом», 15 лютого 2015 Чабанчук Денис Миколайович (пошук)

2313

Покладов Андрій Євгенович

, Кременчук Полтавська область. Старший лейтенант, командир зенітної батареї 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (Ужгород) 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. Закінчив СПТУ №22, Криворізький авіаційно-технічний коледж, Кременчуцький інститут економіки та нових технологій, був аспірантом Кременчуцького національного політехнічного університету, писав кандидатську дисертацію по темі очищення води. Мав солідний досвід роботи. Працював наладчиком, автослюсарем, авіатехніком; брокером, економістом «Укрспец'юст», начальником відділу Торгово-промислової палати, начальником відділу збуту на заводі євроруберойду. Потім був начальником відділу маркетингу на Кременчуцькому пивзаводі, замдиректора кременчуцької взуттєвої фабрики, директором «Промислової групи ДФМ», в.о. начальника департаменту АСК «Укррічфлот». Останнє місце роботи - ПП «Приходько», директор із виробництва. Залишилася дружина.

орієнтовно

Загинув в районі Дебальцеве під час відходу з Чорнухине (Перевальський район Луганська область). В ніч на 19 лютого дружині Андрія подзвонили терористи і повідомили, що її чоловік загинув. Після довгих пошуків і перемовин тіло воїна вдалося доправити до Кременчука, 4 березня воїна провели в останню путь. Похований на Свіштовському цвинтарі. зоні АТО знову загинув кременчужанин // «Полтавщина», 22 лютого 2015 Родные из Закарпатья ищут пропавшего в зоне АТО солдата (ФОТО) // «Репортер», 27 лютого 2015 Плакали люди, тужили дзвони... // «Зоря Полтавщини», 13 березня 2015

2314

Шумило Анатолій Іванович

, Михайло-Лукашеве Вільнянський район Запорізька область. Мешкав у м. Вільнянськ. Солдат, розвідник 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кропивницький). Виріс в багатодітній сім'ї, мама Анатолія сама виростила сімох дітей. Закінчив профтехучилище, відслужив строкову службу в армії. З 1996 року працював у КП «Водоканал» Запорізької міської ради слюсарем, трактористом, машиністом екскаватора. Призваний за мобілізацією 28 серпня 2014 року. Залишилися мати, донька.

Отримав поранення несумісне із життям в бою поблизу Чорнухине (Попаснянський район Луганська область). Поховали захисника в селі Новомихайлівське (Вільнянський район), де проживають його рідні. Наш обов’язок через все життя пронести пам'ять про нашого співробітника Шуміло Анатолія Івановича // Сайт КП "Водоканал", 5 березня 2015 Сьогодні відбулося прощання з військовим Анатолієм Шумило, що загинув в боях на Донбасі // Обласний БФ "Фонд сприяння обороні Запорізької області", 5 березня 2015 Вільнянський район простився з рядовим Анатолієм Шумило // Вільнянська РДА, 5 березня 2015

2315

Соснюк Віктор Володимирович

, Десна (Козелецький район) Чернігівська область. Підполковник, зв'язківець 300-го навчального танкового полку 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ. Залишилося троє дітей.

орієнтовно

Загинув в районі Дебальцеве від кулі снайпера.

2316

Синчак Анатолій Анатолійович

, Вінницька область. Проживав у с.Будо-Орловецька Городищенський район Черкаська область. Молодший сержант 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» 1-ї окремої танкової бригади (раніше 13-й БТО «Чернігів-1»). Залишилися мати, дружина та двоє дітей.

Загинув від кульового поранення у голову під Дебальцеве в ніч на 18 лютого. На початку березня тіло Анатолія доправили до села Будо-Орловецька, де з ним попрощалися 5 березня. На Черкащині люди стоячи на колінах провели в останню путь Анатолія Синчака // 0472.ua - Сайт Черкас, 5 березня 2015 Синчак Анатолий Анатолиевич

2317

Бахмач Володимир Степанович

, Понори (Талалаївський район) Чернігівська область. Солдат 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» 1-ї окремої танкової бригади (раніше 13-й БТО «Чернігів-1»). З 1997 року працював слюсарем, а потім завідувачем молочнотоварної ферми ТОВ «Понори». Мобілізований у вересні 2014 року. Залишилася мати.

Разом із двома товаришами, за 3 км від смт Луганське (Артемівський район Донецька область) підірвався на міні. Протягом тривалого часу тіло не могли ідентифікувати, тож бійця поховали у Дніпропетровську на цвинтарі Воїнської слави як Невідомого солдата. Після проведення експертизи ДНК 27 червня 2015 року перепохований у с. Понори. Хатина із запахом свіжого хліба, із болем чужої війни // «Час Чернігівський», 30 квітня 2016

2318

Лабань Роман Олегович

, Сутківці Ярмолинецький район Хмельницька область. Лейтенант, командир взводу окремого полку спеціального призначення Західного територіального командування Національної гвардії України, в/ч А3028, колишній спецпідрозділ МВС «Ягуар» (Калинівка). В родині був єдиним сином. У 2014 році закінчив Національну академію внутрішніх справ в Києві. Не одружений. Залишилися батьки.

Взвод Романа виконував завдання по безпечному виводу сил АТО з району Дебальцеве в напрямку м. Артемівськ (Донецька область). В селищі Луганське взвод потрапив під обстріл ворожої артилерії і танків. Танковий снаряд розірвався буквально в декількох метрах. Роман отримав тяжкі поранення і контузію, йому надали першу допомогу та під обстрілами евакуювали до Артемівська, але врятувати воїна не вдалося. Сегодня была дерзкая успехом ночь и тяжёлый, с привкусом поражения, затяжной-затяжной день... // facebook Евгений Шевченко, 18 лютого 2015 У боях за Дебальцеве загинув 22-річний солдат з Хмельниччини // «НГП», 18 лютого 2015 Під Дебальцевим загинув 21-річний лейтенант із Ярмолинецького району // «Є», 18 лютого 2015

2319

Вовк Богдан Ігорович

, Дрогобич Львівська область. Старший сержант, боєць 5 роти 2 батальйону Національної гвардії України.|

Загинув під час відводу сил АТО з району Дебальцеве. Вважався зниклим безвісти, тіло упізнано в Харківському морзі. Зустріньмо гідно Героя з Дрогобича, Богдана Вовка // Паблік Дрогобич - місто патріотів!, 2 березня 2015Прим. Під час виходу з Дебальцевого зникли безвісти семеро бійців 5 роти 2 батальйону Нацгвардії. На Львівщині попрощалися з загиблим в АТО Богданом Вовком. 04.03.2015, 20:10

2320

Хорошковський В'ячеслав Дмитрович

, Вознесенське (Золотоніський район) Черкаська область. Старшина, боєць 5 роти 2 батальйону спеціального призначення Національної гвардії України. До Нацгвардії пішов добровольцем, перебував у зоні АТО з 16 листопада 2014 року. Залишилися дружина та дві неповнолітні доньки.|

Загинув під час відводу сил АТО з району Дебальцеве. В останнє виходив на зв'язок 17 лютого, тіло упізнано в березні серед загиблих. Хорошковский Вячеслав Дмитриевич (пошук) Прим. За повідомленням Черкаської ОДА, загинув 18 лютого.

2321

Гриценко Василь Миколайович

, Зазим'я Броварський район Київська область. Сержант, боєць 5 роти 2 батальйону Національної гвардії України, в/ч 3017.|

Загинув під час відводу сил АТО з району Дебальцеве. Вважався зниклим безвісти, але через деякий час тіло ідентифікували. Був похований 2 жовтня

2322

Чабан Сергій Петрович

, Київ. Сержант, командир міномета 1-го мінометного взводу мінометної батареї 5 роти 2 батальйону оперативного призначення Національної гвардії України, в/ч 3017 (Харків).|

Загинув під час відводу сил АТО з району Дебальцеве. Протягом 4-х місяців вважався зниклим безвісти, 13 червня 2015 року ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих. Сержант Чабан Сергій петрович // Сайт НГУ

2323

Кіндзера Євген Йосипович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, номер обслуги мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Працював у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та на інших промислових підприємствах. Мобілізований 31 липня 2014 року. Залишилися брати та сестри.

Помер від поранень, отриманих в зоні АТО поблизу міста Попасна (Луганська область). Похований на центральному кладовищі Кривого Рогу.

2324

Мироненко Віктор Миколайович

26 років, Вишневе (П'ятихатський район), Дніпропетровська область. Солдат 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). До мобілізації працював у місцевому кар'єроуправлінні. Залишилися мати та молодша сестра.

Загинув під час відходу з району міста Дебальцеве, танк Віктора підірвався на міні. Ще двох героїв АТО нагородили орденами «За мужність» посмертно // Межівський район, 5 вересня 2015

2325

Саган Сергій Іванович

, Ємільчине Житомирська область. Сержант, військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Призваний за мобілізацією 19 березня 2014 року. Залишилися мати, дружина та двоє братів.

Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу міста Дебальцеве. Саган Сергій Іванович на сайті Ємільчинської райдержадміністрації

2326

Кулініч Андрій Григорович

, Новоград-Волинський Житомирська область. Солдат, кулеметник 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). У 2010 році закінчив Новоград-Волинське вище професійне училище, за спеціальністю токар. У 2011-2012 роках проходив строкову службу. До мобілізації працював у Державному підприємстві «Новоград-Волинське ДЛМГ». Призваний 18 березня 2014 року.

Був поранений під час виконання бойового завдання поблизу смт Луганське в районі Дебальцеве. Під час транспортування до лікарні санітарна машина потрапила під обстріл й Андрій загинув. Поховали воїна у рідному місті, на кладовищі у мікрорайоні «Дружба».

2327

Красноголовець Олександр Олександрович

, Мала Волиця Чуднівський район Житомирська область. Сержант, військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). У 2011-2012 роках проходив військову службу у в/ч А4608. Потім працював різноробочим в ТОВ «Камоміла» у с.М.Волиця. Призваний за мобілізацією 29 серпня 2014 року. Залишилися тітка та дві сестри.

Загинув під час артилерійського обстрілу села Кам'янка (Артемівський район) поблизу Дебальцеве.

2328

Шептицький Петро Миколайович

, Жмеринка Вінницька область. Проживав у с. Могилівка (Жмеринський район). Солдат, старший стрілець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Закінчив Тульчинський ветеринарний технікум. Працював майстром трамвайно–тролейбусного депо у місті Вінниця, будував хату для своєї сім'ї. Призваний за мобілізацією 21 серпня 2014 року. Залишилися батьки, дружина та дві доньки, 2003 і 2005 р.н.

Загинув під час зміни позиції в районі Дебальцеве в результаті артобстрілу поблизу села Кам'янка (Артемівський район). Під час обстрілу у районі Дебальцева загинув жмеринчанин Петро Шептицький // Вінницька ОДА, 20 лютого 2015 Вічна пам’ять Герою! // Жмеринська РДА, 19 лютого 2015 Петро Шептицький, що загинув під Дебальцево казав: "Вижену погань з нашої землі, а тоді добудую хату" // «20 хвилин Вінниця», 25 лютого 2015

2329

Гаврилюк Ігор Володимирович

, Томашпіль Вінницька область. Лейтенант, військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Призваний 1 серпня 2014 року, ніс службу за контрактом. Залишились батьки.

Загинув під час виходу українських військ із міста Дебальцеве.

2330

Будніков Анатолій Миколайович

, Київ (район Печерськ). Сержант, військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Призваний за мобілізацією у серпні 2014 року. Залишились дружина та діти.

Загинув під час виходу українських військ із міста Дебальцеве. Похований на Берковецькому кладовище.

2331

Гайченя Микола Борисович

, Олевськ Житомирська область. Старший сержант, військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишилися мати, дружина та 12-річний син.

Загинув під час виходу з Дебальцеве, в районі села Логвинове. За іншими даними, Микола загинув 12 січня, — БТР 79-ї аеромобільної бригади, який підвозив трьох військових 30-ї мехбригади, потрапив під мінометний обстріл та загорівся поблизу Логвинове. Микола їхав зверху на броні, свідки бачили як він отримав смертельне поранення у голову, забрати тіло не було можливості через сильний обстріл. Вважався зниклим безвісти, ідентифікований за експертизою ДНК. 30 січня 2016 року Миколу перепоховали в Олевську. Гайченя Микола Борисович Гайченя Микола Борисович (пошук)Прес-секретар 30-ї бригади майор Андрій Малошук назвав імена 16 загиблих героїв, 27 воїнів вважаються зниклими безвісти.

2332

Катішов Віталій Федорович

41 рік, Поплавка (Котовський район) Одеська область. Солдат, механік-водій танку 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Призваний за мобілізацією. Залишились мати, дружина та двоє дітей.

орієнтовно

Згорів у танку в результаті артобстрілу під час виходу з Дебальцеве. В липні 2015 року ідентифікований серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. Перепохований у рідному селі.

2333

Кисельов Денис В'ячеславович

, Мукачеве Закарпатська область. Капітан, заступник начальника штабу механізованого батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).

Загинув під час виводу українських військ з району Дебальцеве. Під час виходу 128 бригади з Дебальцева загинув Денис Кисельов // Мукачево.Net, 21 лютого 2015 У Мукачеві прощаються із загиблим на війні капітаном Денисом Кисельовим // «Закарпаття онлайн», 23 лютого 2015

2334

Товт Шандор Ерниевич (Олександр)(Позивний «Ганс»)

, Берегово Закарпатська область. Старший сержант, командир БМП 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний за мобілізацією 2 серпня 2014 року.

Загинув під час виводу українських військ з району Дебальцеве. В зоні АТО загинув ще один закарпатець Шандор Товт (ФОТО) // «Мукачево.net», 25 лютого 2015 Угорська «столиця» гірського краю проведе в останню путь бійця 128-ї бригади. 09.03.15, 07:45

2335

Маркусь Віктор Васильович

, Вербовець (Виноградівський район) Закарпатська область. Сержант 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Одружений.

Загинув під час відходу з Дебальцеве. Автомобіль ЗИЛ, в якому їхали військові, було підбито в районі Логвинове — Луганське. Вважався зниклим безвісти, у березні упізнаний серед загиблих. 13 березня захисника провели в останню путь у Вербовці. Стало відомо про загибель ще одного закарпатця під час виходу з Дебальцевого. 11.03.2015 Виноградівщина провела в останню путь ще одного героя (ВІДЕО) // «Голос Карпат», 13 березня 2015 Маркусь Віктор Васильович (пошук)

2336

Грубий Анатолій Васильович

, Торків Тульчинський район Вінницька область. Сержант, водій-машиніст компресора 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). За професією був ветеринарним лікарем. Призваний за мобілізацією навесні 2014 року. Залишились батько, дружина та двоє синів, 1996 та 1999 р.н.

В ніч з 17 на 18 лютого, коли в черговий раз вирушив за побратимами, щоб вивезти їх із Дебальцеве, в результаті обстрілів отримав осколкове поранення в шию, помер по дорозі до шпиталю. Рідні відшукали тіло в моргу Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. Мечникова. 23 лютого односельці провели бійця в останню путь. На Вінниччині поховають Анатолія Грубого, який загинув під Дебальцевим // «33-й канал», 23 лютого 2015 Герої не вмирають! // Тульчинська РДА

2337

Кушнір Олег Володимирович

, Великодолинське Овідіопольський район Одеська область. Сержант, командир БМП 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Пішов до лав ЗСУ добровольцем 18 березня 2014 року. Спочатку служив в одеській військовій частині, потім був направлений до центру «Десна». Під час короткої відпустки у грудні 2014 року провів зустріч з учнями Великодолинської ЗОШ №2. Залишилися сестра, дружина та двоє дітей, 10-річний син і 4-річна донька.

Загинув у районі Дебальцеве. За словами сестри, коли російські збройні формування вели обстріл блокпосту під Чорнухине з усіх видів зброї, Олегу у спину влучила розривна куля калібром 7,2-мм, він помер на місці. Поховали воїна 14 березня у Великодолинському. 14 марта 2015 жители нашего поселка Великодолинское, простились с героем, погибшим в Дебальцево (18.02.2015) Кушниром Олегом ВладимировичемПрим. За даними одеського видання «Думська», Олег Кушнір загинув 16 лютого під Дебальцеве, служив у 28-ї ОМБр.

2338

Кондратюк Олексій Вікторович

, Київ. Солдат, водій 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Залишились дружина та два сини, брат та дві сестри.

Загинув під час виходу особового складу з району міста Дебальцеве.Прим. Внесений до списку Київради на черговість отримання земельних ділянок сім'ями загиблих (померлих) киян — учасників АТО (додаток до рішення, № 17 у списку), дату загибелі вказано 03.08.14.

2339

Кінах Олександр Васильович

, Годомичі Маневицький район Волинська область. Солдат, помічник гранатометника 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Грав за сільську футбольну команду. Вивчився в Колківському ВПУ-24 на водія, відслужив строкову службу у Внутрішніх військах в Сімферополі, після чого працював у Луцьку спочатку охоронцем, а потім комірником у торговому центрі «Аванта». Мобілізований 2 серпня 2014 року. Залишилися батьки, сестра, брат, дружина та маленька донька 2014 р.н. Коли народилася донька, Олександр був уже на фронті.

Загинув поблизу смт Луганське (Артемівський район Донецька область) під час прориву у бік Артемівська. Вважався зниклим безвісти, в липні 2015 ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. 12 березня 2016 року Олександра перепоховали у рідному селі Годомичі. Маневицька земля прийняла в свої обійми шістнадцятого воїна-захисника // «Відомості», 22 березня 2016 Кінах Олександр Васильович

2340

Пастухов Олександр Миколайович

39 років, Ставниця Летичівський район Хмельницька область. Старший солдат, розвідник відділення управління зенітно-ракетного дивізіону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний за мобілізацією 8 серпня 2014 року.

Загинув на трасі Дебальцеве – Артемівськ на Донеччині, під час виходу з Дебальцевого. Ідентифікований за експертизою ДНК. Похований на сільському кладовищі у рідному селі 28 травня. В останню путь провели Героя АТО // Летичівська РДА, 29 травня 2015

2341

Коренівський Віктор Анатолійович

, Червоне (Андрушівський район) Житомирська область. Проживав у Львові. Солдат 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний за мобілізацією 1 серпня 2014 року, з 4 жовтня перебував у зоні АТО. Залишилася дружина та двоє синів, 9 і 12 років.

Загинув під час прямування з міста Дебальцеве у напрямку Артемівська на Донеччині, де військова колона потрапила у засідку. Вважався зниклим безвісти, ідентифікований за експертизою ДНК. Поховання 26 березня 2016 року у Львові, на полі почесних поховань №76 Личаківського цвинтаря. Коренівський Віктор Анатолійович (пошук)

2342

Живкович Владислав Хайдарович(Позивний «Хоттабич»)

, Ангарськ Іркутська область РРФСР. Проживав у с. Мрин Носівський район Чернігівська область. Старший прапорщик, командир взводу 25-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше 25-й БТО «Київська Русь»). Народився в родині вчителів, коли вони були на будівництві БАМу в Сибіру. Згодом сім'я повернулася на батьківщину в с. Мрин. 1993 року Владислав пішов на строкову службу й залишився в армії, служив у навчальному центрі «Десна», 101-й бригаді охорони, 30-й автобазі, центрі забезпечення МО України. 2 грудня 2014, після наполегливих клопотань, перевівся у зону АТО. Залишилась дружина та двоє дітей шкільного віку.

Загинув в результаті обстрілів російськими збройними формуваннями під час відходу з Дебальцеве. Похований в с. Мрин. Жителі району прощались з загиблим героєм // Носівська РДА, 23 лютого 2015 Живкович Владислав Хайдарович ("Хотабич")

2343

Амброс Сергій Сергійович(Позивний «Амброс»)

, Черкаси. Лейтенант полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. Громадський активіст, учасник ініціативної групи «Здравіє» та координаційної ради молодіжних організацій «Патріотична ініціатива». Займався бойовим гопаком, організовував змагання «Козацькі забави», посів друге місце на загальноукраїнському чемпіонаті. Брав участь в організації патріотичних акцій, у численних етно-фестивалях, де часто працював волонтером. Належав до руху ультрас ФК «Черкаський Дніпро». Брав участь у мовному Майдані в Черкасах. Був активним учасником Революції Гідності. До полку «Азов» прийшов у травні 2014 року. Нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) та Відзнакою за заслуги перед Черкащиною (посмертно). Залишились батьки та старший брат.

Загинув під час мінометного обстрілу села Широкине (Новоазовський район Донецька область). На жаль, осиротів сьогодні і черкаський рух ультрас... Черкащани із військовими почестями провели в останню путь загиблого Героя Сергія Амброса (фото) // «Вчасно», 21 лютого 2015 За інформацією «Громадського ТБ», в селі Широкине російські бойовики з мінометів обстріляли позиції українських захисників, після чого розпочався бій із застосуванням стрілецької зброї. Були поранені двоє бійців полку «Азов», один з них помер у лікарні Маріуполя. 21 лютого на Соборній площі Черкас бійця провели в останню путь. Черкаського «азовця» посмертно нагороджено орденом. 13.06.2015, 14:21.

2344

Белима Микола Григорович

, Лузанівка Кам'янський район (Черкаська область). Сержант 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади, Кривий Ріг (раніше 40 батальйон територіальної оборони «Кривбас»). На фронт пішов добровольцем.

Отримав поранення в голову 8 лютого у боях за Дебальцеве. Переніс кілька операцій, але 18 лютого помер у госпіталі від отриманих поранень. На Кам’янщині попрощалися з бійцем “Кривбасу” // «Про все - Черкаські новини», 21 лютого 2015

2345

Медведєв Геннадій Вікторович(Позивний «Медвєдь»)

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший сержант, командир машини 2-го відділення розвідувального взводу 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади, Кривий Ріг (раніше 40 батальйон територіальної оборони «Кривбас»). Ветеран-«афганець».

17 лютого під Дебальцеве на блокпосту «Зірка» був поранений осколком у стегно. Під час медичної евакуації машина потрапила під обстріл, і Геннадій отримав смертельне осколкове поранення у голову. Перебував у списку зниклих безвісти. 5 березня тіло воїна доправили до Кривого Рогу. Медведев Геннадий Викторович (пошук)

2346

Козаченко Денис Юрійович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, командир відділення зв'язку 40-го окремого мотопіхотного батальйону 17-ї окремої танкової бригади, Кривий Ріг (раніше 40 батальйон територіальної оборони «Кривбас»). Мобілізований 17 травня 2014 року.

Загинув під час виходу військ із Дебальцеве. Знайдений за експертизою ДНК серед похованих на початку березня під Дніпропетровськом невідомих Героїв АТО. 1 липня Дениса перепоховали в Кривому Розі. ДНК експертиза підтвердила загибель молодшого сержанта 40 батальйону Дениса Козаченка В Кривом Роге объявлен траур по погибшему в зоне АТО Денису Козаченко // «Перший Криворізькій», 30 червня 2015

2347

Щепанський Олег Володимирович

, Комарівці (Барський район) Вінницька область. Солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Працював у ТОВ «Чернеччина» в Комарівцях. Призваний за мобілізацією 21 серпня 2014 року. Залишилися батьки та дружина.

Загинув під час виходу військових із Дебальцеве внаслідок артобстрілу російськими бойовиками. Рідні втратили зв'язок із Олегом 15 лютого, тіло було вивезене із зони боїв наприкінці лютого.

2348

Коваль Олег Володимирович

, Івашків Кодимський район Одеська область. Капітан, військовослужбовець 101-ї окремої бригади охорони ГШ (Київ). Залишилася дружина та трирічна донька.

Загинув від кулі снайпера під час відходу з Дебальцеве. Ворожа куля потрапила у кевларову каску та спричинила перелом шийних хребців. В зоне АТО погиб еще один военнослужащий из Одесской области // «Думська», 23 лютого 2015 Надзвичайно важкий сьогодні день. Капітан Олег Коваль (101 бригада охорони). Герої не вмирають

2349

Куслій Олег Григорович

, Борзна Чернігівська область. Сержант, командир відділення 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» 1-ї окремої танкової бригади (раніше 13-й БТО «Чернігів-1»). Займався торгівлею на місцевому базарі разом з тещею, працював охоронцем у Гостомелі Київської області. Мобілізований у вересні 2014 року. Залишилася вагітна дружина та 8-річний син.

Загинув вночі під Дебальцеве в районі блокпоста «Хрест». Розповідають, що під ногами Олега розірвалася міна, він помер від великої крововтрати. Тіло ідентифіковане у Дніпропетровську. 12 березня воїна поховали у Борзні.

2350

Головатий Максим Сергійович

, Мена Чернігівська область. Сержант 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1» 1-ї окремої танкової бригади (раніше 13-й БТО «Чернігів-1»).

Загинув в районі Дебальцеве під час відходу підрозділу до Артемівська. Була інформація, що Максим отримав поранення від кулі снайпера. Вважався зниклим безвісти, ідентифікований серед загиблих. 30 квітня воїна провели в останню путь у Мені. 30 квітня Менщина попрощалася із Максимом Головатим // «Менщина», 30 квітня 2015 Головатый Максим Сергеевич

2351

Каменюк Олександр Олександрович

, Полтава. Капітан міліції, співробітник відділу кадрів спеціальної роти судової міліції «Грифон» м. Полтава. У спецпідрозділі служив з 2003. В зоні АТО перебував з 20.01.2015 у складі зведеного загону міліції УМВС України в Полтавській області. Залишилась дружина та 9-річна донька.

Під час виходу з оточення в районі м. Дебальцеве, противник обстріляв службовий автобус із бійцями підрозділу "Грифон", двох працівників міліції було поранено. Щоб не допустити ще більших втрат серед особового складу, капітан міліції О. Каменюк вирішив прикривати відступ підлеглих. Вважався зниклим безвісти, але його тіло було знайдено та ексгумоване, а тест на ДНК, який було проведено у травні 2016, збігся з його батьком на 93%. За даними Книги пам'яті, похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпро. У травні 2019 був перепохований на кладовищі у м. Полтаві В зоні АТО безвісти зник полтавець Зниклий в 2015 році в зоні АТО полтавський міліціонер - 34-річний Олександр Каменюк, швидше за все, загинув під Дебальцеве в лютому 2015 року. 07.06.2016 Каменюк Олександр Олександрович У Полтаві перепоховали останки українського воїна, який загинув під Дебальцевим. 17.05.2019, 23:42 Залишився прикривати відступ побратимів: у Полтаві перепоховали загиблого під Дебальцевим у 2015 Олександра Каменюка

Військовослужбовці.

18 лютого українські війська здійснили перегрупування та з боями відійшли з Дебальцеве. До міста Артемівськ (Донецька область) були доставлені поранені і загиблі за останні кілька днів, частину тіл загиблих не вдалося евакуювати через обстріли. За уточненими даними Генштабу, оприлюдненими 4 березня, під час відходу з району Дебальцеве майже 3-тисячного угруповання військ 18 лютого загинули 19 воїнів, 12 зниклі безвісти, 135 дістали поранень різної ступені тяжкості.Комбриг 128-ї бригади повідомив журналістам, що під час виводу військ з Дебальцевого бригада втратила 7 бійців загиблими.11 березня Президент Петро Порошенко повідомив дані про втрати внаслідок атаки російських збройних формувань на Дебальцеве та прилеглі населені пункти після оголошення режиму повного припинення вогню, з 15 лютого: 66 українських воїнів загинули, понад 300 були поранені.

2352

Садовський Богдан Анатолійович

, Томаківка Дніпропетровська область. Сержант, старший навідник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське).

орієнтовно

Загинув у селі Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Дату не уточнено, повідомлення у соцмережах 19 лютого (Борис Гуменюк).

2353

Горбенко Андрій Степанович

, Сміла Черкаська область. Сержант, старший водій аеромобільно-десантного взводу 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї десантно-штурмової бригади. Закінчив школу СПТУ-5, відслужив строкову службу, працював помічником машиніста в локомотивному депо станції імені Тараса Шевченка. Потім проходив службу в органах внутрішніх справ та заочно навчався в Смілянському технікумі харчових технологій. Працював головним механіком у міському РЕМ, водієм у районному РЕМ. У серпні 2014 року був мобілізований до ЗСУ. Залишилася дружина та дві доньки.

Загинув поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком.За даними Генштабу, за минулу добу в зоні АТО загинули 2 військовослужбовця, ще 3 отримали поранення.

2354

Порфир'єв Віталій Сергійович

, 19 років, Балта Одеська область. Старший солдат 25-го окремого полку матеріального забезпечення тилу Збройних Сил України, в/ч А1559 (Балта). Закінчив Одеський військовий ліцей, служив за контрактом.

орієнтовно

Потрапив під обстріл під час відходу з Дебальцеве. Важко пораненого воїна було доставлено до Харківського шпиталю, після кількох діб боротьби за життя він помер. Поховали Віталія 23 лютого на кладовищі приміського села Мирони. Жители Балтского района попрощалась с погибшим в зоне АТО земляком // «Трасса Е-95», 24 лютого 2015 Жители севера Одесской области попрощаются с двумя погибшими под Дебальцево земляками // «Трасса Е-95», 23 лютого 2015

2355

Сусяк Роман Романович

, Меденичі Дрогобицький район Львівська область. Солдат, водій 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). До Збройних Сил України був призваний під час другої хвилі мобілізації у травні 2014 року. Працював водієм, зокрема, возив військових на ротації. Залишилась дружина та син-третьокласник.

Загинув в ДТП під час повернення зі сходу поблизу м. Лубни Полтавської області.

2356

Чихун Олег Ігорович

, Херсон. Солдат 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Призваний до ЗСУ в липні 2014 року. Залишились дружина та двоє маленьких дітей.

13 лютого отримав чисельні осколкові поранення поблизу села Олексіївка (Великоновосілківський район) Донецької області. Олег тиждень боровся за життя у Київській лікарні, проте поранення виявились смертельними. Вони ідуть у вічність // ПостФактум, 25 лютого 2015 В Херсоні поховали Олега Чихуна, який помер від ран, отриманих під Дебальцеве // «Гривня», 23 лютого 2015

2357

Євсюков Олександр Євгенович(Позивний «Док»)

, Старий Крим Кіровський район Автономна Республіка Крим. Старший солдат, медик 3-го окремого батальйону «Фенікс» 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Закінчив Медичний університет у Криму, лікар-педіатр. У 2004 році переїхав до Херсона, де жив і працював. Активний учасник Революції Гідності та херсонського Автомайдану. Мобілізований як доброволець у серпні 2014 року.|

Загинув у бою в селі Широкине (Донецька область) поблизу Маріуполя під час обстрілу з танку та мінометів. Розвідгрупа десантників потрапила у засідку та впродовж доби тримала кругову оборону. Наступного дня військові ЗСУ провели успішну операцію з деблокування розвідгрупи. Поховали Олександра на кладовищі селища Геологів на Алеї Слави. Сьогодні Херсон прощався із загиблим під Маріуполем бійцем 79 бригади // «Херсонська правда», 24 лютого 2014 Загиблий в АТО херсонець був активістом херсонського Автомайдану // «Херсон онлайн», 24 лютого 2015

2358

Оніщенко Олег Петрович(Позивний «Кент»)

, Білогородка (Києво-Святошинський район), Київська область. Білорус. Боєць 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Із вересня 2014 року обороняв Донецький аеропорт та селище Піски.

Напередодні повернувся з передової додому у зв'язку з важким станом здоров'я матері. 21 лютого вранці її поховали, а ввечері зупинилось серце Олега. 23 лютого односельці та бойові побратими провели воїна в останню путь. Сьогодні в останню путь провели Друга Кента

2359

Колєсніков Дмитро Вадимович(Позивний «Правий»)

, Володимир-Волинський Волинська область. Боєць 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Закінчив Володимир-Волинський агротехнічний коледж. З перших днів був активним учасником Революції Гідності. Член Володимир-Волинського осередку «Правого Сектора». Належав до лав ультрас київського ФК «Динамо». В грудні 2014 року пройшов тренування на базі «Десна» та поїхав на передову. Залишилися батьки, сестра.

Загинув вранці у селищі Піски (Ясинуватський район) від прямого попадання танкового снаряда у приміщення, де перебували бійці. Поховали воїна на міському кладовищі у с.Федорівка. Володимир-Волинський попрощався зі своїм Героєм. ФОТО // «СловоВолині», 27 лютого 2015 У Президента – перемир’я, а Володимир-Волинський прощався із загиблим героєм АТО // «Буг», 27 лютого 2015 Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»

2360

Ломей Дмитро Вікторович(Позивний «Лом»)

, Цуцилів, Івано-Франківська область. Мешкав в м. Івано-Франківську. Боєць 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Прийшов у ДУК в серпні 2014 року. Залишилася дружина та двоє синів, 5 і 3 років. |

Загинув у ніч на 23 лютого під селищем Піски (Ясинуватський район) поблизу Донецька під час артилерійського обстрілу з боку російських терористів. Від влучення снаряду завалилась стіна, загинули двоє бійців, ще 5 дістали поранень. 6 березня воїна поховали в Івано-Франківську, на Алеї Слави центрального міського кладовища у Чукалівці На базі ДУКу побратими попрощалися з прикарпатцем Дмитром Ломеєм, який загинув у Пісках (фото) // «Фіртка», 5 березня 2015 Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого Дмитра… // «Капеланія. Ідеологічно-Інформаційний відділ ДУК», 6 березня 2015 Іванофранківці провели в останню путь Дмитра Ломея, що загинув на війні // «Стик», 6 березня 2015 Франківськ на колінах: привезли тіло ще одного прикарпатця, загиблого у зоні АТО // «Галка», 6 березня 2015 Він не чекав жодних наказів, а воював за Україну // «Український простір Прикарпаття», 9 березня 2015 Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України».

2361

Рибальченко Вадим Миколайович

, Лозова Харківська область. Проживав у м. Первомайський. Полковник (посмертно) міліції, заступник начальника райвідділу – начальник кримінальної міліції Первомайського районного відділу ГУМВС України в Харківській області. Прийшов на службу до міліції у 1998 році після закінчення Харківського Національного університету внутрішніх справ за спеціальністю правознавство. Працював на різних посадах від оперуповноваженого ВДСБЕЗ Лозівського МРВ до начальника кримінальної міліції Первомайського райвідділу. З 1998 до 2010 працював у Лозівському міськвідділі міліції, потім служив у Первомайському. Неодноразово відзначався нагородами. До Харкова приїхав у службове відрядження з організації супроводу масових заходів, запланованих на 22 лютого. Залишилася літня мати, сестра та дружина.

Близько 13:20 в центрі міста Харків на Московському проспекті біля станції метро «Маршала Жукова» проросійські терористи підірвали вибуховий пристрій. Терористичний акт було спрямовано проти харків'ян, які проходили колоною від Палацу спорту до метро під час масових заходів на річницю Революції Гідності та вшанування пам'яті загиблих героїв. В результаті теракту загинув підполковник Вадим Рибальченко та відомий харківський активіст 52-річний фізик Ігор Толмачов, 11 чоловік отримали поранення, в тому числі 5 міліціонерів. Під час мирної ходи у Харкові стався вибух, є постраждалі // УМВС в Харківській області, 22 лютого 2015 Момент вибуху в Харкові вдалося зняти на відео (обережно, нецензурна лексика) // Сьогодні, 22 лютого 2015 У Харкові попрощалися із загиблим під час теракту підполковником міліції // «Сьогодні», 24 лютого 2014 Харьков попрощался с Вадимом Николаевичем Рыбальченко У Лозовій попрощалися з міліціонером, який загинув під час мирного мітингу у Харкові // ТРК «Сігма», 26 лютого 2015 23 лютого в лікарні помер від поранення у голову 15-річний патріот Данил Дідик, 24 лютого помер від поранень 18-річний студент Микола Мельничук. В лікарні помер ще один хлопець постраждалий під час теракту у Харкові Помер 15-річний підліток, потерпілий під час теракту біля Палацу спорту // Сайт міськради Харкова, 23 лютого 2015 Кількість жертв теракту в Харкові зросла до 4 – Геращенко // «Радіо Свобода», 24 лютого 2015 Сьогодні померла четверта жертва харківського теракту // «Знай», 24 лютого 2015

2362

Петрик Сергій Вікторович

, Червоний Колодязь Ніжинський район Чернігівська область. Військовослужбовець ремонтного підрозділу 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Призваний за мобілізацією 19 березня 2014 року. Як хорошого механіка Сергія залишили в Гончарівському ремонтувати техніку, яку він потім сам переправляв у зону бойових дій. Залишилися дружина та двоє маленьких синів, 4 і 1 років.

Загинув в районі міста Волноваха Донецька область під час доставки вантажу в зону АТО. Поховали Сергія 25 лютого в селі Перемога (Ніжинський район). Ніжинщина попрощалась із загиблим воїном // «Уєздні новини», 25 лютого 2015 В Перемозі поховали Сергія Петрика // «Ніжин Сіті», 23 лютого 2015 У суботу вранці Сергій був удома. У неділю - вбили // Портал Ніжина mynizhyn.com, 1 березня 2015

2363

Кревогубець Ярослав Іванович

, Шепетівка Хмельницька область. Солдат 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї десантно-штурмової бригади. Працював експедитором. Залишилися батьки.

Загинув під Донецьком. Ще одна втрата: у зоні АТО загинув боєць з Шепетівки // «Є», 24 лютого 2015 Шепетівчани провели в останню путь 25-річного Ярослава Кревогубця, який загинув під Донецьком // «Є», 26 лютого 2015

2364

Дереш Валерій Костянтинович(Позивний «Амін»)

, Хмельницький. Боєць розвідгрупи «Святі» Батальйону МВС спеціального призначення «Свята Марія». Як кажуть побратими, Валерій був одним із центральних людей під Павлополем, він водив розвідгрупи «на ту сторону».

Близько 15:00 на трасі Донецьк - Маріуполь в районі пам'ятного знака Сталевару під Маріуполем перекинувся автомобіль «УАЗ» з військовими. Водій не впорався з керуванням, автомобіль виїхав за межі проїжджої частини і перекинувся. За даними медиків, двоє військових загинули на місці, ще одного доставили в лікарню, але врятувати його не вдалося. В ДТП під Маріуполем загинули троє бійців // MARIUPOL.TV, 23 лютого 2015

2365

Росоха Василь Юрійович(Позивний «Тихий»)

, Негровець Міжгірський район Закарпатська область. Боєць 1-ї розвідгрупи Батальйону МВС спеціального призначення «Свята Марія». Був відмінником, добре грав у футбол та шахи. Закінчив Київський фінансово-економічний коледж і поступив на навчання у Національний університет державної податкової служби України в м. Ірпінь на заочне відділення, водночас працював, щоб заробити на навчання й оренду квартири. Активний учасник Революції Гідності. На фронт пішов добровольцем. Залишилися батьки, брат і сестра.

Близько 15:00 на трасі Донецьк - Маріуполь в районі пам'ятного знака Сталевару під Маріуполем перекинувся автомобіль «УАЗ» з військовими. Водій не впорався з керуванням, автомобіль виїхав за межі проїжджої частини і перекинувся. За даними медиків, двоє військових загинули на місці, ще одного доставили в лікарню, але врятувати його не вдалося. Герой у пам’яті народній // Міжгірський портал, 1 квітня 2015 Про перейменування Негровецької ЗОШ І-ІІІ ст. // Міжгірська райрада

2366

Сухацький Леонід Андрійович

, Тетіїв Київська область. Старший сержант, командир танку 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). У 1987 році закінчив ПТУ №34 у Радомишлі. Пройшов службу у лавах Збройних Сил в місті Катовіце (Польща) командиром танку. З 1993 року служив в органах внутрішніх справ, з 2000 року працював на посаді командира відділення пожежної частини №29 у місті Тетієві. З 2008 року до серпня 2014 року працював у ПП «Слободяник». 28 серпня пішов добровольцем на фронт. Залишилася дружина та донька.В грудні під час відпустки Леонід Сухацький став героєм програми телеканалу 1+1 «Хоробрі серця». Сепаратисти називали його танк «чорна смерть», а Леонід називав його «наш дружочек». На його рахунку три підбиті бойові машини ворога за два місяці оборони Маріуполя.

Загинув під Маріуполем. На сході загинув тетіївчанин Леонід Сухацький Близько 15:00 на трасі Донецьк - Маріуполь в районі пам'ятного знака Сталевару перекинувся автомобіль «УАЗ» з військовими. Водій не впорався з керуванням, автомобіль виїхав за межі проїжджої частини і перекинувся. Двоє бійців батальйону «Свята Марія» загинули на місці. Леоніда довезли до лікарні, але він помер в реанімації.

2367

Ваколюк Володимир Павлович

, Печенга Мурманська область РРФСР. З 1999 року проживав у с. Червоні Кошари Вознесенський район Миколаївська область. Солдат 3-го окремого батальйону «Фенікс» 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Призваний за мобілізацією у серпні 2014 року. Залишилися батьки і молодша сестра.|

Загинув поблизу села Широкине (Донецька область) під час виконання бойових завдань. Похований на кладовищі с. Мартинівське Вознесенського району. Ваколюк Володимир Павлович // Миколаївська обласна державна адміністрація

2368

Стукало Богдан Ярославович

, Красна (Зборівський район) Тернопільська область. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Після строкової служби в армії служив за контрактом. Із березня 2014 року захищав Батьківщину, кілька місяців пробув на східному фронті. Влітку отримав поранення в зоні АТО, після лікування повернувся на передову. Вдруге був поранений у ногу на початку грудня 2014 року та проходив лікування у Львівському шпиталі. Залишилися батьки.

Трагічно загинув у селі Сокільники (Пустомитівський район) поблизу Львова. О 7:50 Богдан зняв номер у готелі «Галіція», а о 8:00 його знайшли мертвим під вікнами готелю. Розглядаються версії самогубства та навмисного вбивства. Бійця АТО викинули з вікна готелю? // «Press-Центр», 25 лютого 2015 22-річний боєць АТО викинувся із вікна готелю // Новини України, 25 лютого 2015

2369

Мандрик Віталій Олегович

, Красноармійськ Донецька область. Старший лейтенант міліції, оперуповноважений відділу швидкого реагування спецпідрозділу «Сокіл» Управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Донецькій області. Розпочав службу в органах внутрішніх справ у Красноармійському міськвідділу з посади дільничного інспектора міліції. З 2011 року перевівся до обласного УБОЗ. Майстер спорту з рукопашного бою, неодноразово брав участь та займав призові місця на чемпіонатах України. Залишилася дружина та 1-річна дитина.

Троє співробітників спецпідрозділу «Сокіл» з працівником ДАІ о 18:15 в місті Маріуполь на вулиці Пашковського зупинили автомобіль марки «ДЕУ» для перевірки. В машині виявились терористи, які відкрили вогонь. В результаті боєзіткнення співробітник «Сокола» отримав вогнепальне поранення в голову, від якого помер. Ще двоє були поранені. В машині було знайдено сумку з вибухівкою. У Маріуполі попереджено теракт. Загинув міліціонер // 0629.com.ua - Сайт Маріуполя, 23 лютого 2015 Бойовики «козацького союзу війська Донського», які підірвали міст під Маріуполем, відсидять по вісім з половиною років. 11.09.2018, 19:28

2370

Білоконь Олександр Вікторович

, Горішні Плавні (колишній Комсомольськ) Полтавська область. Солдат, зв'язківець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Спортсмен, служив у морській піхоті. Працював у СПУ ВАТ «Полтавський ГЗК». Призваний за мобілізацією. Залишилися син та донька-першокласниця.

Разом з військовою частиною Олександр вийшов з Дебальцеве, де був контужений. Вже у шпиталі він помер через інфаркт. Похований на міському цвинтарі Горішніх Плавнів. Вічна пам'ять. У Комсомольську поховали воїна-героя, загиблого в АТО // Полтавська єпархія УПЦ, 28 лютого 2015

2371

Федчук Юрій Ростиславович(Позивний «Юз»)

, Луцьк Волинська область. Боєць 2 штурмової роти 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Добровольцем поїхав на фронт, більше двох місяців воював на передовій у с. Піски під Донецьком.|

Загинув у Луцьку близько 4-ї години ранку внаслідок ДТП на проспекті Відродження, був збитий нетверезим водієм. Похований на Гнідавському кладовищі. Внаслідок наїзду автомобіля у Луцьку загинув пішохід (ФОТО, ВІДЕО) // УДАІ УМВС України у Волинській області, 25 лютого 2015 У Луцьку поховали «Кіборга», який загинув під колесами самооборонівця // «Під прицілом», 26 лютого 2015

2372

Гнатюк Володимир Володимирович

, Житомир. Мешкав у с. Сонячне (Житомирський район). Старший солдат, снайпер взводу снайперів 90-го ОДШБ «Житомир» 81-ї ОДШБр. 15 років служив за контрактом в 13-му ОАеМБ 95-ї ОАеМБр. Миротворець (Ірак, Косово). 2014 поновився на службі і добровольцем поїхав на фронт. Залишилися дружина та донька.|

Загинув у бою поблизу с. Водяне (Ясинуватський район) в результаті обстрілу з танку. Похований у Сонячному.

2373

Батенко Олександр Іванович

, Миколаїв. Солдат, снайпер 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї десантно-штурмової бригади. Добровольцем пішов на фронт. Залишилася мати та сестра.|

Загинув у бою поблизу аеропорту Донецька під селом Водяне (Ясинуватський район) в результаті обстрілу з танку. Светлая память ребятам 90 батальона // facebook Natali Dmitrieva, 28 лютого 2015 Кучма закликав розслідувати загибель трьох військових біля ДАПу // «УП», 27 лютого 2015Російські бойовики з артилерії, мінометів і танків обстріляли та штурмували позиції сил АТО у районі н.п. Опитне, Водяне та Авдіївка.

2374

Биков Олег Володимирович

, Ніжин Чернігівська область. Солдат, розвідник 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї десантно-штурмової бригади. Закінчив Київський транспортний коледж. Відслужив в армії, у житомирській 95-ї аеромобільній бригаді. Отримав вищу освіту на факультеті менеджменту Славістичного університету у Києві. В серпні 2014 року став на захист Батьківщини.|

Загинув у бою поблизу аеропорту Донецька під селом Водяне (Ясинуватський район) в результаті обстрілу з танку. Ніжинська Небесна Сотня — ще один // «Уєздні новини», 2 березня 2015 Ми завжди пам’ятатимемо тебе , Олеже... // «Уєздні новини», 2 березня 2015

2375

Саранча Максим Ростиславович

, Вишневе (П'ятихатський район) Дніпропетровська область. Солдат, стрілець 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Залишилися батьки, молодші брат і сестра.|

Загинув під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту поблизу селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком.

2376

Факас Микола Ілліч

, Білка (Іванівський район) Одеська область. Проживав у c. Новосвітлівка (Веселинівський район) Миколаївська область. Солдат, старший механік-водій БМП-2 7-ї роти 3-го батальйону 28-ї ОМБр. Працював трактористом у ТОВ «Довіра». Мобілізований 01.08.2014. На фронті з осені 2014. Залишилася дружина та троє дітей.

Помер у ніч на 28 лютого від серцевого нападу в районі м. Мар'їнка (Донецька область). Похований у Новосвітлівці Факас Микола Ілліч // Український меморіал Факас Микола Ілліч // Миколаївська ОДА Факас Микола Ілліч // Миколаївський обласний центр пошукових досліджень та редакційно-видавничої діяльності Загиблі герої-земляки: ніхто не забутий, ніщо не забуте // Миколаївська ОДА, 19 Серпня 2015 Герої нашого часу // Веселинівська центральна районна бібліотека.

2377

Флерко Микола Олексійович(Позивний «Танк»)

, Деркачі (Старокостянтинівський район) Хмельницька область. Проживав у м. Кам'янець-Подільський. Боєць 2 штурмової роти 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Мав «золоті руки», в зоні АТО доводив до ладу бойову техніку, ремонтував машини. Залишилася дружина і троє дітей.|

Микола супроводжував двох журналістів у с. Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. В результаті мінометного обстрілу знімальної групи російськими бойовиками від осколкових поранень загинув Микола «Танчик» та фотокореспондент газети «Сегодня» Сергій Ніколаєв, який помер від поранень на операційному столі. Загинув боєць ДУКу з позивним «Танк» // Громадське ТБ, 28 лютого 2015 На Донеччині загинув фотокор Сергій Ніколаєв // Громадське ТБ, 28 лютого 2015 Під час «перемир’я» загинув ще один кам’янчанин // Громадське телебачення podillya.tv, 1 березня 2015 .

2378

Баришполець Євген Володимирович

, Чернігів. Проживав у м. Київ. Командир бойового розрахунку БМ-21 «Град» 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). Призваний за мобілізацією у вересні 2014 року. Залишилися батько й сестра.

Обставини не уточнено. Загинув поблизу міста Щастя під Луганськом. Поховали Євгена 4 березня у Чернігові. Не забудемо! Не пробачимо! // facebook.com - Tamara Paslavska, 15 травня 2015

Невстановлена дата смерті Рішення Київської міської ради № 455/1319 від 14 травня 2015 року про оформлення земельних ділянок сім'ям загиблих (померлих) киян - учасників АТО, у додатку до рішення 90 імен учасників АТО з вказанням дати смерті. Серед них: Гусішний Олег Миколайович, загинув 15.02.2015 р. Потрібна додаткова інформація.

Див. також * Бої за Донецький аеропорт * Бої за Дебальцеве

Примітки