«Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (24 серпня — 31 серпня 2014)» | UberText: lang-uk

[Повна версія]
Обсяг українського тексту: 85%

Повна версія

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у Російсько-українській війні 24—31 серпня 2014 року. 24 серпня 2014 року стало датою масованого вторгнення регулярних підрозділів Збройних сил РФ у район Іловайська.

Список загиблих 24—31 серпня 2014 року

№

Світлина Емблема

Прізвище, ім'я,по батькові

Про особу

Дата смерті

Обставини смерті

24—31 серпня

882

Рудніцький Вадим Володимирович

, народився в Естонії, потім із батьками переїхав до с. Привітів Житомирська область. Рядовий міліції, боєць добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Шторм» (Одеса). Протягом чотирьох років брав участь у миротворчих операціях на території колишньої Югославії. Залишилися дружина та 8-річна донька.

Загинув під час артилерійського обстрілу терористами блокпосту українських сил поблизу смт Георгіївка під Луганськом.

883

Петрівський Степан Петрович

, Сушиця Старосамбірський район Львівська область. Рядовий міліції, боєць добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Шторм» (Одеса). Проходив службу в десантних військах, потім навчався на геологічному факультеті Львівського національного університету ім. Івана Франка. Коли оголосили першу хвилю мобілізації, пішов добровольцем на війну. Під час відпустки Степан встиг скласти державний іспит у університеті, отримати диплом бакалавра і скласти вступний іспит на шостий курс, потім знову повернувся на фронт. Залишилась мати, брат-близнюк та ще один молодший брат.

Загинув під час артилерійського обстрілу терористами блокпосту українських сил поблизу смт Георгіївка під Луганськом. В АТО загинув ще один боєць з Львівщини, який мріяв отримати диплом (фотофакт) // 032.ua — Cайт міста Львова, 27 серпня 2014 Вони загинули, щоб Україна жила! // «Голос Прикарпаття», 29 серпня 2014

884

Позивний «Душман»

Луганська область. Чотовий партизанського загону, ветеран-«афганець». У зоні АТО був розвідником, надавав військовим інформацію про базу терористів у Краснодоні та пересування колони російської бронетехніки.

Загинув у боєзіткненні із загоном російських спецпризначенців поблизу Краснодона (Луганська область). Про загибель патріота повідомив луганський громадський активіст Дмитро Снєгирьов. Сили АТО розбили російську колону бронетехніки, яка рухалася на Луганськ // «Галінфо», 25 серпня 2014

885

Данилевич Роман Миколайович

, Облапи Ковельський район Волинська область. Солдат, оператор-топогеодезист 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський).

Загинув у результаті ураження осколком снаряду у боях за Іловайськ (Донецька область) у районі смт Старобешеве.

886

Юлдашев Темур Дамірович(Позивний «Тренер»)

, Луганськ. Старший прапорщик міліції, командир спецбатальйону патрульної служби міліції «Темур». Професійний військовий, до 1990 року служив в Угорщині, після повернення оселився у Луганську. Звільнився із ЗСУ у 2008 році. Громадський діяч, спортсмен і тренер, майстер спорту міжнародного класу з пауер-ліфтингу. На початку подій на сході зібрав батальйон добровольців із Луганщини для захисту держави, потрапив у полон до російських бойовиків, які тримали його в будівлі СБУ в Луганську. Після 35 днів полону, 15 червня Темуру вдалося втекти і він продовжив воювати за незалежність і соборність України. Залишилось четверо дітей.

Загинув від кулі снайпера в бою за висоту Савур-могила. На Донбасі загинув колишній полонений бойовиків «ЛНР» Темур Юлдашев // «Радіо Свобода», 27 серпня 2014 У бою за Саур-Могилу загинув Юлдашев, — джерело // «24-й канал», 27 серпня 2014 Коли основні сили української армії вже відступили, на Савур-Могилі залишились в оточенні бійці, у яких не було наказу на відхід. 24 серпня до них прорвалась машина, щоб евакуювати поранених, у тому числі Темура Юлдашева з пораненням і Івана Журавльова з контузією. Машина була захоплена російськими бойовиками, і вони вбили всіх поранених. Івана Журавльова, який підняв український прапор над Слов'янськом, бойовики вирішили забрати в полон, де його катували і допитували. Через кілька тижнів він вийшов на зв'язок, потім був звільнений за обміном. Тіло Темура Юлдашева було ідентифіковане у березні 2015 року. Поховали воїна 26 травня 2015 року у Києві на Алеї військових героїв Лук'янівського кладовища. Темур Юлдашев. Прощання // «Громадське ТБ», 26 травня 2015 Родині Героя АТО Тємура Юлдашева вручена бойова нагорода // Сайт Міноборони, 24 березня 2016

887

Самойлов Віктор Васильович

, Новопокровка (Солонянський район) Дніпропетровська область. Старший сержант, головний сержант взводу 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади.

Під час евакуації поранених із кургану Савур-могила, машину було двічі обстріляно, вона перевернулась і була захоплена російськими бойовиками поблизу с. Петрівське (Шахтарський район). Віктора та інших поранених вони вбили. Про це розповів Іван Журавльов, якого бойовики забрали у полон. Група, що була направлена на пошук загиблих, не змогла знайти тіла. Офіційно Віктор вважається зниклим безвісти. Тіло ексгумоване у безіменній могилі на околиці Петрівського 01.10.2014, упізнаний за експертизою ДНК. Похований 19.03.2015 в смт Солоне.

888

Яремчук Олександр Олександрович

, Добровеличківка Кіровоградська область. Молодший сержант, військовослужбовець 1-ї роти 1-го батальйону 3-го окремого полку спеціального призначення (Кропивницький). Вчитель історії за освітою. 2010 року підписав контракт на військову службу. Залишилися батьки і сестра.

Спецпризначенці на пікапі Mitsubishi L200 забрали поранених із кургану Савур-могила. Біля мосту на виїзді з села Петрівське (Шахтарський район) Донецької області машину було двічі обстріляно, вона перевернулась і була захоплена російськими бойовиками, які вбили поранених. Група, що була направлена на пошук загиблих, не змогла знайти тіла. Разом зі зниклими Темуром Юлдашевим та Віктором Самойловим був і Олександр Яремчук. Їх тіла знайшли в одній могилі біля села Петрівське. Мати Олександра не визнає сина загиблим навіть після експертизи ДНК і наполягає на повторній експертизі. Тіло захоронене на Кушугумському кладовищі Яремчук Олександр Олександрович (пошук) ДНК-експертиза, пророцтва екстрасенсів, атаки на сторінку «Правого сектора». Мати спецназівця не вірить у загибель сина // «Цензор. НЕТ», 26 вересня 2016

889

Заєць Олексій Євгенович

, Андрушівка Житомирська область. Майор, заступник начальника штабу 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишились дружина та двоє маленьких дітей.

Загинув під час обстрілу опорного пункту бригади поблизу с. Червона Поляна (Антрацитівський район) Луганської області. Похований 28 серпня в рідному місті. Заєць Олексій Євгенійович

890

Яцковець Петро Михайлович

, Остапи Лугинський район Житомирська область. Старшина, командир бойової машини — командир відділення 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Закінчив Житомирський сільгосптехнікум за спеціальністю зоотехніка. Після строкової служби в армії працював на фермі трактористом, потім зоотехніком. Встиг змінити багато місць роботи і професій. Знову до армії потрапив під час першої хвилі мобілізації у квітні 2014 року. Залишились дружина та п'ятеро дітей, наймолодшому сину 3 роки.

Загинув під час обстрілу опорного пункту бригади поблизу с. Червона Поляна (Антрацитівський район) Луганської області. Похований 27 серпня в рідному селі. Народний депутат Володимир Пехов підтримує родини загиблих воїнів під час АТО // сайт депутата «Відродимо Полісся», 3 вересня 2014 Яцковець Петро Миколайович

891

'''Саражан В'ячеслав Григорович'''

, Миколаїв. Підполковник, командир батальйону Миколаївського полку охорони громадського порядку Національної гвардії України, в/ч 3039 (Миколаїв). 2002 року закінчив Військовий інститут внутрішніх військ МВС України, проходив службу на офіцерських посадах у внутрішніх військах МВС та Національній гвардії. У першій ротації вирушив у складі зведеного підрозділу НГУ в зону АТО. Брав участь у боях поблизу Савур-могили, Успенки. Залишилися батьки, дружина та двоє дітей, син і донька. Дружина В'ячеслава з листопада 2015 року служить у Миколаївському полку НГУ, старший солдат.

Близько 18:30 колона підрозділу НГУ потрапила у засідку біля смт Войковський (Амвросіївський район Донецька область). У ході бою підполковник Саражан був поранений у руку і ногу, він залишився прикривати відхід групи та зник безвісти. У травні 2016 року ідентифікований за експертизою ДНК серед тіл, доставлених до моргу м. Запоріжжя. Поховання 30 серпня 2016 року в Миколаєві. Жінка-гвардієць чекає на повернення зниклого безвісти чоловіка // Сайт НГУ, 9 березня 2016 Президент відзначив нагородами військовослужбовців — героїв АТО У Миколаєві відбудеться прощання з командиром патрульного батальйону Саражаном // «Depo.Миколаїв», 29 серпня 2016

892

Смирнов Юрій Миколайович

, Миколаїв. Солдат, стрілець Миколаївського полку охорони громадського порядку Національної гвардії України, в/ч 3039 (Миколаїв).

Колона підрозділу НГУ потрапила у засідку біля смт Войковський (Амвросіївський район Донецька область). Юрій одним із перших зорієнтувався, зайняв позицію та вогнем прикрив перегрупування підрозділу. Напад переважаючих сил противника було відбито. Після бою товариші знайшли обгоріле тіло солдата. Похований на Мішковському кладовищі Миколаєва.

893

Добровольський Сергій Валерійович

, Олександрія Кіровоградська область. Старший прапорщик, старшина РБМТЗ 23-ї окремої бригади Національної гвардії України, в/ч 3033 (Запоріжжя). Після строкової служби в армії обрав професію військового, служив на кораблі «Донбас», підводному човні, а в останні роки у військовій частині № 3033. Залишилися мати і молодший брат в Олександрії, дружина та донька у Запоріжжі.

Під час передислокації бійці потрапили під обстріл російських збройних формувань у полі поблизу села Новоіванівка (Амвросіївський район) Донецької області. Тіла загиблих українських бійців місцеві жителі поховали неподалік села. Волонтери ГО «Народна пам'ять» провели ексгумацію і вивезли останки із зони АТО. Сергія ідентифікували за експертизою ДНК. 28 березня 2015 року воїна поховали на Алеї Слави міського військового кладовища Олександрії. В Олександрії коридором шани зустріли кортеж із тілом 30-річного бійця АТО // «5 канал», 28 березня 2015

894

Грязнов Борис Олегович

, Запоріжжя. Прапорщик, начальник військового наряду 2 відділення 1 спеціального патрульного взводу спеціальної патрульної роти 1-го батальйону спецпризначення 23-ї окремої бригади Національної гвардії України, в/ч 3033 (Запоріжжя).

Під час передислокації колона потрапила під обстріл російських збройних формувань у полі поблизу села Новоіванівка (Амвросіївський район) Донецької області. Тіла загиблих українських бійців місцеві жителі поховали неподалік села. У березні 2015 року волонтери ГО «Народна пам'ять» провели ексгумацію і вивезли останки із зони АТО. Бориса ідентифікували за експертизою ДНК. 20 червня 2015 року воїна поховали на Правобережному цвинтарі міста Запоріжжя.

895

Баранов Максим Володимирович

, Сиваське Новотроїцький район Херсонська область. Старший сержант, інструктор кінологічної групи 16-го окремого батальйону Національної гвардії України, в/ч 3056 (Херсон). Залишилися мати, дружина та півторарічний син.

Останній раз виходив на зв'язок на день Незалежності, 24 серпня, був в Амвросіївському районі Донецької області. Довгий час перебував у списках зниклих. Знайдений у Запоріжжі серед загиблих за результатами експертизи ДНК. 27 лютого 2015 року в смт Сиваське Максима провели в останню путь. Мати бійця Нацгвардії Максима Баранова просить допомоги // ТСН, 20 листопада 2014 Баранов Максим Владимирович (пошук)

896

Дрьомін Ярослав Павлович

, Хащувате Гайворонський район Кіровоградська область. Солдат, стрілець 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Закінчив Гайворонський машинобудівний технікум, де отримав професію техніка-механіка. Служив у Збройних Силах України, а після демобілізації — в органах внутрішніх справ. Потім працював у ПСП «Нива» в рідному селі. Мобілізований у квітні 2014 року. Був водієм, доставляв боєприпаси, вантажі та особовий склад у зону АТО.

Загинув у Донецькій області. З 24 серпня не виходив на зв'язок. У червні 2015 року ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих, яких поховали 1 жовтня 2014 року на Кушугумському цвинтарі під Запоріжжям. 23 червня 2015 року Ярослава перепоховали в с. Хащувате. Гайворонщина прощалася із загиблим учасником антитерористичної операції Ярославом Дрьоміним // «Мій Кіровоград», 25 червня 2015

897

Ряженцев Сергій Геннадійович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, кулеметник 39-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Дніпро-2». Служив у міліції, останні півроку працював у ТОВ «Кривбасремонт». На фронт пішов у травні 2014 року. Залишилися батьки, брат, дружина, а через три місяці після смерті Сергія у нього народився син.

Загинув у бою на блокпосту № 4 в районі м. Моспине — смт Новий Світ (Старобешівський район) Донецької області під час наступу російських збройних формувань. Перебував у списку зниклих. 14 травня 2015 року Сергія поховали на кладовищі «Північне» у Кривому Розі. // Похорон Сергія Ряженцева // ТРК «Рудана», 14 травня 2015

898

Жабінець Олександр Михайлович

, Верхівцеве Верхньодніпровський район Дніпропетровська область. Старший сержант, кулеметник 39-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Дніпро-2».

Загинув у бою на блокпосту № 4 в районі м. Моспине — смт Новий Світ (Старобешівський район) Донецької області під час наступу російських збройних формувань. Перебував у списку зниклих. 7 лютого 2015 року Олександра поховали у Верхівцевому. В суботу (7.02.15) об 11°° вул. Нова № 106, відбудется поховання Героя з нашого міста! Олександр Жабинець Сьогодні відбулось поховання Героя України з міста Верхівцеве

899

Шмалій Валерій Олександрович

, Бабайківка Царичанський район Дніпропетровська область. Мешкав у м. Полтава. Солдат, стрілець 39-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Дніпро-2». Закінчив Царичанське ПТУ. Працював охоронником, останнім часом мешкав та працював у Полтаві, звідки й був мобілізований. Залишилися батьки, молодший брат та наречена.

Загинув у бою на блокпосту на перехресті доріг між селами Чумаки та Олександрівка (Старобешівський район) Донецької області під час наступу російських збройних формувань під Іловайськом. Упізнаний за експертизою ДНК. Похований 17 грудня 2014 року на Березівському сільському цвинтарі у с. Бабайківка. Розшукують зниклого в зоні АТО полтавця // «Коло», 8 вересня 2014 Вічна пам'ять тобі, Валерію! // Офіційний сайт Царичанського району Приорілля попрощалося зі своїм героєм // Офіційний сайт Царичанського району

900

Сагайдак Юрій Михайлович

, Новостроївка (Царичанський район) Дніпропетровська область. Сержант, стрілець-санітар 39-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Дніпро-2». Залишилися двоє синів.

Загинув у бою на блокпосту № 4 поблизу села Новодвірське в районі м. Моспине — смт Новий Світ (Старобешівський район) Донецької області під час наступу російських збройних формувань. Був похований неподалік від блокпосту. Разом із тілом Сагайдака лежав обривок жовтого скотчу, на якому було написано «Сагайдак Ю. М.» Ексгумований Місією «Ексгумація-200» («Чорний тюльпан») 11 червня 2015 р., упізнаний за експертизою ДНК. Похований 25 вересня 2015 року у Новостроївці. Сагайдак Юрій Михайлович // Книга пам'яті В пятницу 25 сентября 2015 года будет прощание с сержантом Сагайдак Юрием Михайловичем

901

Яровий Володимир Валентинович

, Дніпродзержинськ Дніпропетровська область. Молодший сержант, бухгалтер 39-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Дніпро-2». Мобілізований у травні 2014 року.

За даними Книги пам'яті, загинув у бою на блокпосту № 4 поблизу села Новодвірське в районі м. Моспине Донецької області під час наступу російських збройних формувань. Був похований неподалік від блокпосту разом із Юрієм Сагайдаком і Володимиром Шевченком. Ексгумований Місією «Ексгумація-200» («Чорний тюльпан») 11 червня 2015 р.Водночас у ЗМІ повідомлялось, що Володимир Яровий разом із Володимиром Шевченком потрапив у полон. Перший час бійці виходили на зв'язок і розповідали про свій полон, потім зв'язок обірвався. Були вбиті у полоні. Їх знайшли і переправили до Дніпропетровська українські волонтери. Тіла загиблих були без голів і в зимовому одязі. Ідентифіковані за експертизою ДНК у серпні 2015 року. Похований у Дніпродзержинську 17 вересня 2015 року на кладовищі Курилівки.

902

Шевченко Володимир Олексійович(Позивний «Шева»)

, Кам'янське (колишній Дніпродзержинськ) Дніпропетровська область. Молодший сержант, головний сержант 39 БТО «Дніпро-2». На фронт пішов з початком бойових дій. Залишились дружина та троє синів.

Загинув у бою на блокпосту № 4 (3904) поблизу с. Новодвірське в районі м. Моспине — смт Новий Світ (Старобешівський район), під час наступу російських збройних формувань. Тіло знайдене в могилі неподалік блокпосту. За іншими даними, вбитий у полоні. Ідентифікований за експертизою ДНК. Перепохований 23.05.2018 у Кам'янському.

903

Пасічник Олександр Валерійович

, Чорний Острів Хмельницька область. Сержант, санітарний інструктор 8-го окремого полку спеціального призначення ГУР МО (Хмельницький). Строкову службу проходив у президентському полку. Згодом служив у спецпідрозділі МВС «Беркут». Останні пару років працював, залишивши службу в правоохоронних органах. З початком АТО добровольцем пішов до військової частини спецпризначення в Хмельницьку. Залишилась дружина та двоє дітей, донька 2005 р. н. та син 2009 р. н.

Загинув під час виконання бойового завдання в районі Іловайська, за іншими даними — висоти Савур-Могила на Донеччині. Олександр поїхав на завдання замість молодого бійця, який відмовився. Група на БТР прикривала розвідників і снайперів, які пройшли непоміченими, а БТР прикриття потрапив під вогонь артилерії противника. Під час похорону на труні поклали два берети: малиновий — співробітника спецпідрозділу міліції, і голубий — військ спецпризначення Збройних Сил. У Чорний Острів прибув «вантаж 200» з-під Іловайська // Незалежний громадський портал, 2 вересня 2014 Не плач, не плач, мамо, син героєм став, він за Україну голову поклав… // Хмельницька РДА, 1 вересня 2014 Ще фотографії Сашка!

904

Сторчеус Руслан Олександрович

, Херсон. Лейтенант міліції, командир добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон». Юрист і педагог, учасник Революції Гідності з перших днів. Коли весною УМВС області почало формувати батальйон «Херсон», найпершим прийшов до кадровиків і з 9 травня став командиром батальйону. Залишились дружина і троє дітей.

На службовому автомобілі потрапили у засідку терористів під Іловайськом (Донецька область). Віддали життя заради миру в Україні // ГУМВС України в Херсонській області офіційний сайт, 25 серпня 2014 В бою під Іловайськом загинули бійці спецбатальйону МВС «Херсон» Руслан Сторчеус і Олег Пєшков // МВС України офіційний вебсайт, 25 серпня 2014 . 29 серпня мешканці Херсона провели загиблого в останню путь Мати загиблого комбата «Херсон» Руслана Сторчеуса розповіла, чому його вбили (рос.) 18.09.2014

905

Пешков Олег Анатолійович

, Херсон. Рядовий міліції, боєць 3-го взводу добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон», водій командира батальйону. Залишились дружина і двоє дітей.

На службовому автомобілі потрапили у засідку терористів під Іловайськом (Донецька область). 29 серпня мешканці Херсона провели загиблого в останню путь.

906

Пікус Євгеній Михайлович

, Вінниця. Полковник (посмертно), старший офіцер із реєстрації та паспортної роботи відділу прикордонного контролю та реєстрації штабу Східного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби. Закінчив Академію прикордонних військ у Хмельницькому. Служив у штабі Східного регіонального управління ДПСУ в місті Харків. Останні півтора місяця захищав кордон у Луганській області. За чотири дні до загибелі був нагороджений медаллю «За військову службу Україні». Залишилися батьки, старша сестра і брат-близнюк (теж прикордонник).Герой України (посмертно).

О 15:00 прикордонники зупинили диверсійно-розвідувальну групу, яка перетнула кордон із території Росії на ділянці «Красна Талівка» Луганської області, бій тривав 2,5 години. Диверсійна група підтримувалася вогнем із Російської Федерації з мінометів, двох БТР та двох БМП. Крім того, українських прикордонників обстріляли некерованими реактивними снарядами два бойових вертольоти Мі-24 Збройних сил РФ. Під час бою загинули 4 прикордонники, трьох поранено. У бою Євген був смертельно поранений у голову. Завдяки діям героїв прорив через кордон не відбувся. Диверсанти вивезли своїх поранених та вбитих до Росії під прикриттям вогню російських БТРів та вертольотів. Вічна пам'ять героям-прикордонникам! // «Офіційний сайт Державної прикордонної служби України (ДПСУ)», 29 серпня 2014 Вчера эти люди погибли под огнем кацапских вертолетов, прикрывавших отход ДРГ. // facebook Николай Авдеев, 26 серпня 2014 Загиблого від обстрілу з російських вертольотів прикордонника Євгена Пікуса поховали у Вінниці // «Моя Вінниця», 27 серпня 2014 Брат-близнюк вбитого прикордонника Євгена Пікуса: «Коли ми поступили у прикордонну академію, тато на радощах… зліг у лікарню» // 20 хвилин Вінниця, 28 серпня 2014

907

'''Фірсов В'ячеслав Олександрович

. Старший прапорщик, інспектор 2 категорії — інструктор кінологічного відділення відділу прикордонної служби «Красна Талівка» 3-го прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби.

908

Арнаут Дмитро Ілліч

. Старший прапорщик, інспектор прикордонної служби 1 категорії — технік 2-го відділення інспекторів відділу прикордонної служби «Красна Талівка» 3-го прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби. Раніше під час АТО Дмитро побував у полоні у російських бойовиків у будівлі СБУ в Луганську, коли вибрався, то повернувся до свого загону на кордон.

О 15:00 прикордонники зупинили диверсійно-розвідувальну групу, яка перетнула кордон з території Росії на ділянці «Красна Талівка» Луганської області, бій тривав 2,5 години. Диверсійна група підтримувалася вогнем з Російської Федерації з мінометів, двох БТР та двох БМП. Крім того, українських прикордонників обстріляли некерованими реактивними снарядами два бойових вертольоти Мі-24 Збройних сил РФ. Під час бою загинули 4 прикордонники, трьох поранено. Завдяки діям героїв прорив через кордон не відбувся. Диверсанти вивезли своїх поранених та вбитих до Росії під прикриттям вогню російських БТРів та вертольотів.

909

Сороченко Олег Сергійович

. Молодший сержант, молодший інспектор 2 категорії 3-го відділення інспекторів відділу прикордонної служби «Красна Талівка» 3-го прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби.

910

Катанов Віктор Володимирович

, Запоріжжя. Солдат, номер обслуги 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя), в/ч А1978. До мобілізації працював на Запорізькому автомобілебудівному заводі. Призваний до ЗС України за мобілізацією 31 липня 2014 року. Залишилася одна мама.

Загинув уночі під час мінометного обстрілу російськими бойовиками в районі Старобешеве (Донецька область).

911

Д'ячков Юрій Анатолійович

, Розумівка (Запорізький район) Запорізька область. Солдат, номер обслуги 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя), в/ч А1978. Мобілізований 31 липня.

Загинув уночі під час мінометного обстрілу російськими бойовиками в районі Старобешеве (Донецька область).

912

Безручак Андрій Іванович'''

, Астраханська область РРФСР. З 12 років переїхав із сім'єю у Стрий Львівська область. Капітан, начальник речової служби тилу 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Випускник факультету тилу Одеського інституту сухопутних військ, служив в Одесі, потім його перевели в Стрийську частину ракетних військ. Залишилась дружина та двоє дітей.

Загинув під час виходу тактичної групи бригади з «котла» в районі Кутейникове — Старобешеве в Донецькій області, де військові знаходились під обстрілами РСЗВ «Град» і «Ураган». В зоне АТО погиб еще один офицер одесской мехбригады // Одеський паблік, 29 серпня 2014 На Львівщині приховують дані про загиблих Героїв, щоб не сіяти паніку, — Мар'яна П'єцух // ZIK, 1 вересня 2014

913

Беца Ігор Миколайович

, Видинів Снятинський район Івано-Франківська область. Старший лейтенант, командир мінометного взводу — старший офіцер на батареї мінометної батареї 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський), мобілізований у квітні 2014 р. Тренер футбольного клубу «Прут» с. Видинів.

Загинув уночі на 25 серпня в бою за Іловайськ (Донецька область) у районі Кутейникове. 3-й батальйон бригади опинився в оточенні біля Березне, Оленівка, під постійним артобстрілом. Під час танкової та артилерійської атаки російських бойовиків під Іловайськом та Старобешевим та обстрілу з РСЗВ «Град» загинули та потрапили у полон десятки військовослужбовців 51-ї бригади. 51 окрема механізована бригада із Волині зазнала втрат, — Міноборони // «ZIK», 27 серпня 2014 Опублікували імена загиблих з 51-ї бригади // Сайт ВолиньPost, 27 серпня 2014 51 ОМБ зазнала значних втрат // Персональний сайт Анатолія Сороки, 27 серпня 2014 У зоні АТО загинув ще один прикарпатець (фото) У зоні АТО на Сході України загинув військовослужбовець Ігор Бец зі Снятинщини // Івано-Франківська ОДА, 27 серпня 2014

914

Шепелюк Олексій Борисович

, Ніжин Чернігівська область. Проживав у м. Нововолинськ Волинська область. Майор, командир зенітної батареї 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Дитинство та шкільні роки Олексія пройшли у місті Ніжин (Чернігівська область). Кадровий офіцер. Вищу освіту здобув у Харківському військовому університеті. З 1998 року служив у 51 ОМБр. Залишилися батьки, дружина та п'ятеро дітей, від 2 до 13 років.

Загинув у бою з російськими військами поблизу селища Дзеркальне (Амвросіївський район Донецька область) під час прориву з оточення. Довгий час вважався зниклим безвісти, в липні 2015 року ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. 18 липня 2015 року воїна перепоховали в Ніжині на Савському кладовищі. У зниклого під Іловайськом офіцера з Волині — п'ятеро малюків // «Волинські новини», 11 грудня 2014 Нововолинськ отримав звістку про смерть Героя // «Волинські новини», 13 липня 2015 Ніжин прощався з загиблим бійцем Олексієм Шепелюком // «Уєздні новини», 18 липня 2015

915

Крепець Леонід Петрович

, проживав у м. Володимир-Волинський Волинська область. Старший солдат, старший водій 8-ї роти 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Призваний за мобілізацією 10 квітня. Залишилися мати, дружина та двоє синів, 5 і 2 років.

916

Бугайчук Сергій Анатолійович

, Нововолинськ Волинська область. Солдат, номер обслуги 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський).

Загинув у бою за Іловайськ (Донецька область) у районі смт Кутейникове. 3-й батальйон бригади опинився в оточенні біля Березне, Оленівка, під постійним артобстрілом. Під час танкової та артилерійської атаки російських бойовиків під Іловайськом та Старобешевим та обстрілу з РСЗВ «Град» 25—26 серпня загинули та потрапили у полон десятки військовослужбовців 51-ї бригади.

917

Шилік Анатолій Вікторович

, Ковель Волинська область. Капітан, командир мінометної батареї 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Залишилась дружина та двоє дітей.

918

Брик Дмитро Юрійович

, Старий Чорторийськ Маневицький район Волинська область. Молодший сержант, командир міномета 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський).

919

Павляшик Микола Анатолійович

, Качин Камінь-Каширський район Волинська область. Солдат, старший навідник 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський).

920

'''Мостика Андрій В'ячеславович

, Зелена (Ковельський район) Волинська область. Солдат, номер обслуги 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський).

921

Момотюк Дмитро Володимирович

, Плоска (Дубенський район) Рівненська область. Солдат, радіотелефоніѩст 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). До ЗС України призваний за мобілізацією 10 квітня 2014 р.

922

Голяновський Руслан Вікторович

, Горичів Володимир-Волинський район Волинська область. Солдат, водій — номер обслуги 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський).

923

Марфіч Михайло Васильович

, Рахів Закарпатська область. Старший сержант, навідник-оператор 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський).

924

Пазин Тарас Іванович'''

, Новини (Яворівський район) Львівська область. Молодший сержант 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Вчитель історії місцевої сільської школи. До Українського війська пішов добровольцем у березні 2014 року. Син поета-письменника Івана Пазина.

Загинув у бою за Іловайськ (Донецька область). 3-й батальйон бригади опинився в оточенні біля Березне, Оленівка, під постійним артобстрілом. Під час танкової та артилерійської атаки російських бойовиків під Іловайськом та Старобешевим та обстрілу з РСЗВ «Град» 25—26 серпня загинули та потрапили у полон десятки військовослужбовців 51-ї бригади. Співчуваємо…Вічна пам'ять Герою! // Яворівська РДА, 28 серпня 2014 Новояворівськ прощається з Героєм України // Сайт міста Новояворівськ, 31 серпня 2014 Загиблого в Іловайську молодого вчителя ховали під шкільний дзвінок 01.09.2014, 13.10

925

Оніщук Юрій Віталійович

, Луцьк Волинська область. Солдат, номер обслуги мінометної батареї третього механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Закінчив Луцьке вище професійне училище будівництва та архітектури. Був мобілізований 9 квітня.

орієнтовна дата

Загинув у бою за Іловайськ (Донецька область). 3-й батальйон бригади опинився в оточенні біля Березне, Оленівка, під постійним артобстрілом. Під час танкової та артилерійської атаки російських бойовиків під Іловайськом та Старобешевим та обстрілу з РСЗВ «Град» 25—26 серпня загинули та потрапили у полон десятки військовослужбовців 51-ї бригади. У Луцьку в останню путь провели двох військових, котрі загинули за Батьківщину // «Під прицілом», 1 вересня 2014

926

Курука Сергій Іванович

, Луцьк Волинська область. Солдат, номер обслуги 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Закінчив ПТУ № 9 та Володимир-Волинський технікум гідромеліорації. Працював у ТзОВ «Спайс-Луцьк». Був призваний на військову службу під час мобілізації. Залишилася дружина та 2-річний син у райцентрі Ківерці, а також батьки.

орієнтовна дата

Вважався зниклим безвісти після обстрілу з РСЗВ «Град» 24 серпня в районі Іловайська, з того часу на зв'язок не виходив. Ідентифікований за ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. 15 січня 2015 року Сергія перепоховали на кладовищі у селі Гаразджа під Луцьком на Алеї почесних поховань Курука Сергей Иванович В Луцьку перепоховали Сергія Куруку, який загинув в Іловайському котлі // ЗІК, 15 січня 2015 Відоме ім'я ще одного лучанина, який загинув на Сході // «ВолиньPost», 13 січня 2015 .

927

Михальчук Віктор Олексійович

, Піддубці (Луцький район) Волинська область. Старший лейтенант, заступник командира роти 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Мобілізований навесні 2014 року. Залишилась дружина та дві доньки.

Загинув у районі Іловайська. Вважався зниклим безвісти, в останнє виходив на зв'язок 24 серпня. Ідентифікований за ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. 5 серпня 2015 року воїна перепоховали у Піддубцях. Піддубці прощатимуться з Героєм // «Волинська газета», 3 серпня 2015 На Волині поховали бійця 51-ї бригади // «Громадське. Волинь», 5 серпня 2015

928

Лучук Роман Олександрович

, Луцьк Волинська область. Солдат, сапер відділення механізованих мостів інженерно-саперної роти групи інженерних загороджень 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Працював у Луцькій міській філії ПАТ «Волиньенерго», був призваний на військову службу за мобілізацією.

929

Потапчук Станіслав Володимирович

, Іваничівський район Волинська область. Солдат, сапер 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський).

орієнтовна дата

930

Деркач Олександр Петрович

, Довжиця Маневицький район Волинська область. Солдат, кулеметник 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Виріс у багатодітній сім'ї. Працював на будівництві. Призваний за мобілізацією 9 квітня. Залишились мати, 9 братів і сестер, дружина та 2-річний син.

Загинув у боях під Іловайськом (Донецька область). Колона бронетехніки була розстріляна з двох боків танками і РСЗВ, і бійці опинилися в оперативному оточенні. Олександр прикривав вогнем відступ своїх товаришів. Він понад годину стримував наступ кількох десятків російських десантників. Бійці, яких він прикривав, змогли дістатися безпечного місця, а Олександр загинув. Перебував у списку зниклих безвісти. Після експертизи ДНК 8 листопада похований у селі Довжиця. Поховали загиблого на Сході волинянина // «Слово Волині», 17 листопада 2014 Похорон бійця на Волині: «обгорілі рештки скелета без рук і ніг, опізнати тіло було неможливо» // «Під прицілом», 18 листопада 2014 «Поховали Сашу, не відкриваючи гробу»

931

Ярмолюк Олександр Петрович

, Ковель Волинська область. Сержант, командир мінометного розрахунку 51 ОМБр. Здобув професію столяра. Працював у туристичній фірмі водієм. Мобілізований. Залишились дружина та двоє синів.

Загинув у бою в районі Іловайська під час виходу з оточення, поблизу с. Новокатеринівка (Старобешівський район). Похований 7 вересня у Ковелі.Див. Бої за Іловайськ.

932

Пугач Ігор Володимирович

, Осмиловичі Іваничівський район Волинська область. Солдат, номер обслуги 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Залишилась дружина та двоє дітей, 3-річна донька та 10-річний син.

орієнтовна дата

Загинув у боях за Іловайськ (Донецька область). В останнє виходив на зв'язок із рідними 25 серпня о 8:00, зі слів інших бійців, вони були поблизу села Дзеркальне Амвросіївського району. У березні 2015 року упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. 20 березня воїна перепоховали у рідному селі. Бійця 51-ї бригади провели в останню путь в Осмиловичах // «Буг», 20 березня 2015 Пугач Ігор Володимирович (пошук)

933

Янчук Валерій Леонтійович

, Іваничі Волинська область. Мешкав у місті Дубно. Солдат 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Залишилися мати, брат, сестра.

Загинув у боях за Іловайськ (Донецька область). 25 серпня Валерій був тяжко поранений поблизу села Дзеркальне Амвросіївського району. Місцевий мешканець підібрав пораненого і привіз до Амвросіївки, під час операції Валерій помер. Його поховали в Амвросіївці на міському кладовищі, але місцевий судмедексперт помилково вказав прізвище — Ямчук, тому воїна довго не могли розшукати. На ТБ вийшов сюжет про зниклого бійця, і на зв'язок з рідними вийшов той чоловік, який намагався його врятувати. Ідентифікований за експертизою ДНК наприкінці серпня 2015 року. 1 вересня з воїном попрощалися у Луцьку. Похований у смт Іваничі. У Луцьку попрощалися із загиблим рік тому під Іловайськом військовим // «Четверта влада», 1 вересня 2015

934

Лобжин Олександр Володимирович

, Перемога (Козятинський район) Вінницька область. Лейтенант, зв'язківець 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Призваний за мобілізацією. Залишилися батьки.

Загинув від вогнепального поранення під час боїв у районі Старобешеве — Дзеркальне (Донецька область). Ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. 2 квітня 2016 року Олександра перепоховали у рідному селі. Бійця із Вінниччини, який загинув під Іловайськом, знайшли у «невідомій» могилі // Vinbazar, 30 березня 2016 Лобжин Олександр Володимирович (пошук) Поховали ще одного солдата, що загинув під Іловайськом в найтрагічніші дні Збройних Сил України // kazatin.com, 3 квітня 2016

935

Комар Юрій Ігорович

, Дрогобич Львівська область. Сержант, командир відділення 15-го гвардійського реактивного артилерійського полку, в/ч А1108 (Дрогобич). У селі Раневичі Дрогобицького району у Юрія залишилась дружина та маленька донька.

Загинув у районі смт Георгіївка (Луганська область). У Дрогобичі прощалися з бійцем Юрієм Комаром, полеглим у бою із російськими агресорами // «ДрогобичІнфо», 28 серпня 2014 Дрогобич попрощався з військовослужбовцем в/ч А1108 Юрієм Комаром, полеглим в АТО 26 серпня 2014р // Газета «Галицька зоря», 29 серпня 2014

936

Шкляр Ігор Володимирович

, Короп, Чернігівська область. Солдат, стрілець 41-го батальйону територіальної оборони Чернігівської області «Чернігів-2».

Отримав важкі поранення під Дебальцеве (Донецька область). Боєць понад тиждень пробув у Харківському шпиталі, але врятувати його життя не вдалося. Поховали Ігора 27 серпня у рідному Коропі. 26 — 27 серпня у районі оголошено днями жалоби // Коропська РДА офіційний вебсайт, 26 серпня 2014

937

Яценко Юрій Петрович(Позивний «Саїд»)

, Росава Миронівський район Київська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 25-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь» ЗСУ. Останній час працював у Києві. Призваний за мобілізацією. Залишились мати, дружина та син 2000 р. н.

Загинув від осколкового поранення під час обстрілу колони батальйону поблизу смт Комісарівка (Перевальський район Луганська область). Яценко Юрій Петрович

938

Зуєнко Сергій Михайлович

, с. Шарківщина (Миргородський район) Полтавська область. Старший сержант, командир відділення 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Без батька залишився 6-річний син.

Загинув на блок-посту поблизу м. Костянтинівка (Донецька область) під час мінометного обстрілу російськими бойовиками Миргородець загинув на Сході України // «Останній бастіон», 28 серпня 2014 Учасник АТО передбачив свою смерть 29.08.2014, 21:18 .

939

Іщук Володимир Степанович

, Бубнів (Локачинський район) Волинська область. Рядовий міліції, боєць 1-го взводу роти патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь» (Волинська область). Проживав у селі Підгайці (Луцький район). З 2002 по 2004 роки проходив службу у Збройних силах України. У серпні пішов добровольцем у міліцейський спецпідрозділ. Залишилися дружина, 3-річний син та 8-місячна донька.

Загинув під час артилерійського обстрілу російськими бойовиками міста Іловайськ (Донецька область), де добровольці вже тиждень в оточенні і під постійними обстрілами утримували позиції. Володимир отримав важкі поранення, його не вдалося вчасно евакуювати, від отриманих поранень він помер. Поховали Володимира у Підгайцях. Герої — серед нас! (ФОТО) // МВС України офіційний вебсайт, 1 вересня 2014

940

Одуха Андрій Миколайович

, Городок (Львівська область). Солдат, водій 80-ї окремої аеромобільної бригади.

Загинув під Луганськом від осколка снаряду під час обстрілу російськими бойовиками. Сьогодні городківчани прощалися з Героєм — Андрієм Одухою // Городоцька РДА, 29 серпня 2014

941

Савченко Василь Іванович

, Орілька Лозівський район Харківська область. Рядовой міліції, міліціонер Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1».

Загинув під час мінометного обстрілу російськими бойовиками позицій, які обороняють бійці батальйону біля Іловайська (Донецька область). Сьогодні батальйон ДНІПРО-1 втратив двох патріотів та бійців // facebook Штаб Майдану. Дніпропетровськ, 26 серпня 2014

942

Хорольський Антон Петрович

, Дніпропетровськ. Рядовой міліції, міліціонер Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1».

Загинули під час мінометного обстрілу російськими бойовиками позицій, які обороняють бійці батальйону біля Іловайська (Донецька область).

943

Жеков Максим Петрович

, Севастополь. Проживав у Херсоні. Молодший лейтенант міліції, старший інспектор взводу № 5 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон». У 2008 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю правознавство. З 2013 року обіймав посаду завідувача сектором правової допомоги Фонду соціального захисту інвалідів України Херсонського обласного відділення. У червні 2014 виявив бажання і пішов служити в зону АТО.

Загинув під час боїв під Іловайськом (Донецька область). 29 серпня мешканці Херсона провели загиблого в останню путь.

944

Прокуратов Максим Борисович(Позивний «Мега»)

, Запоріжжя. Солдат резерву, командир відділення резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Виріс у багатодітній сім'ї, батько Максима помер, коли йому було 4 роки, і мати виховувала п'ятьох дітей сама. По закінченні училища отримав професію водія. Був учасником Самооборони Запоріжжя, два місяці чергував на блокпостах, потім пішов до батальйону «Донбас», де був водієм, доставляв забезпечення на передову на автомобілі УРАЛ. Залишились мати, брат та сестри.

Загинув під час артилерійського обстрілу російськими бойовиками міста Іловайськ (Донецька область), де добровольці тиждень в оточенні і під постійними обстрілами утримували позиції. Сегодня в Запорожье простились с 37-летним Максимом Прокуратовым, погибшим в зоне АТО под Иловайском — фоторепортаж // «Индустриалка», 31 серпня 2014

945

'''Галва В'ячеслав Анатолійович'''(Позивний «Кузьмич»)

, Черкаси. Проживав у м. Київ. Полковник запасу ГУР МО. Рядовий міліції, інструктор з бойової підготовки батальйону «Азов». Разом з бійцями батальйону виходив на бойові завдання. Кадровий військовий у третьому поколінні, батько — ветеран-«афганець». Закінчив Київське вище загальновійськове командне училище ім. Фрунзе, військову кар'єру розпочав у 1994 році, проходив стажування у Франції, підготовку за програмами ФБР США та Великої Британії, брав участь у кількох миротворчих операціях ООН. Входив до десятки найкращих військових фахівців України. У 2010 році звільнився із ЗСУ, займався інструкторською діяльністю з підготовки фахівців спецпризначення, з 2013 року був консультантом-розробником у групі розробки і тестування (ГРТ «Кузьмич») мережі військових магазинів Prof1group (P1G-TAC®). Залишились батьки, брат, дружина та четверо дітей (20, 16, 14 і 8 років).Про свій професійний шлях розповів у сюжеті P1G-TAC® (2013 рік) .

Загинув у районі Маріуполь — Новоазовськ. 25 серпня разом з розвідгрупою батальйону «Азов» В'ячеслав увійшов до Новоазовська, коли там вже з'явились російські збройні формування. Потім був викликаний у штаб, і дорогою підірвався на фугасі. Поховали В'ячеслава на Байковому кладовищі у Києві. У боях під Новоазовськом загинув бойовий інструктор, полковник В'ячеслав Галва // «Новини України», 27 серпня 2014 Герої «небесного війська»."Кузьмич" // Espreso.tv, 28 серпня 2014 Кожна людина це окрема історія. За кожним фото ховається чиєсь життя Пам'ять полковника розвідки вшанували в черкаському колегіумі // «ПроЧерк», 19 травня 2015

946

Веливок Владислав Валерійович

, Миколаїв. Проживав у Яворові Львівська область. Підполковник, заступник командира бригади з озброєння 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Закінчив Одеський інститут Сухопутних військ (факультет РАО) у 2002 році. Залишилась дружина та двоє дітей, 4-річний син і 2-річна донька.

Загинув у бою в районі селища Хрящувате під Луганськом. Поховали підполковника на Личаківському цвинтарі у Львові на полі почесних поховань № 76.

947

Гнівушевський Ігор Васильович

, Криве (Радехівський район) Львівська область. Сержант, водій 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). До мобілізації працював машиністом бульдозера паливно-транспортного цеху ДТЕК Добротвірської ТЕС. На підприємстві Ігор працював 11 років, свою трудову діяльність розпочав з команди воєнізованої охорони електростанції. Залишилась дружина та троє синів.

Загинув під час обстрілів штурмового загону бригади в районі смт Новосвітлівка під Луганськом.

948

Шульга Максим Костянтинович

, Луцьк Волинська область. Сержант, головний сержант взводу 80-ї окремої аеромобільної бригади. Закінчив Волинський технікум Національного університету харчових технологій, пішов на військову службу за контрактом у 2010 році.

Загинув у бою в районі смт Новосвітлівка під Луганськом.

949

Гунько Степан Романович

, Броди Львівська область. Солдат 80-ї окремої аеромобільної бригади. Закінчив Педагогічний коледж ім. Маркіяна Шашкевича, був капітаном баскетбольної команди. Степан мріяв продовжити навчання за кордоном, і у 2013 році пішов служити за контрактом, щоб заробити гроші на навчання. Обрав десантні війська, бо захоплювався десантниками.

Отримав смертельне поранення від снайперської кулі.

950

Федоров Сергій Сергійович

, Олійники (Сахновщинський район) Харківська область. Старшина 1 статті, боєць 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар».

Був поранений у живіт у бою за селище Хрящувате під Луганськом. Сергій тиждень провів у київському шпиталі, однак поранення були несумісні з життям.

951

Шевчук Борис Іванович(Позивний «Електрик»)

, Куражин Новоушицький район Хмельницька область. Солдат 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар» ЗСУ.

Бійці везли до лікарні пораненого на автомобілі УАЗ та потрапили під артобстріл на трасі в районі Новосвітлівка — Хрящувате під Луганськом. Поранений Василь Пелиш був захоплений у полон, після звільнення розповів про цей бій. Інші 4 бійця загинули. 23 грудня відбулася передача останків 8 військових через Центр звільнення полонених. За твердженням представників «ЛНР», 4 з них — айдарівці, вони були поховані поблизу поля бою. Тіла передані на експертизу. Той, що пройшов крізь вогонь. Історія хороброго айдарівця // «Новий Погляд», 2 жовтня 2014

952

Білітюк Василь Васильович(Позивний «Борода» / «Білл»)

, Заболоття Ратнівський район Волинська область. Солдат 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар» ЗСУ.

Бійці везли до лікарні пораненого на автомобілі УАЗ та потрапили під артобстріл на трасі в районі Новосвітлівка — Хрящувате під Луганськом. Загинули 4 бійців. 23 грудня представники «ЛНР» через Центр звільнення полонених передали останки айдарівців. У березні 2015 року ідентифікований за ДНК-експертизою серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. Після прощання у Ковелі воїна поховали у Заболотті 1 квітня 2015 року. Забрати тіло волинського бійця зі сходу виявилося нелегко // «Волинські новини», 1 квітня 2015 Ковельчани попрощались із айдарівцем Василем Білітюком // «Про Ковель», 1 квітня 2015

953

Кононко Сергій Олександрович(Позивний «Обухів» / «Обух» / «Тор»)

, Обухів Київська область. Солдат 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар» ЗСУ. Член УНА-УНСО. Перший керівник Обухівського осередку руху «Правий сектор».

Бійці везли до лікарні на автомобілі УАЗ пораненого Василя Пелиша та на трасі в районі Новосвітлівка — Хрящувате під Луганськом потрапили під артобстріл. Загинули 4 бійців. 23 грудня представники «ЛНР» через Центр звільнення полонених передали останки айдарівців. Один з них, а саме Сергій Кононко, був закатований. Було проведено п'ять незалежних експертиз ДНК, особу загиблого було остаточно підтверджено тільки навесні 2019 року. Поховання 1 червня 2019 року в Обухові. В Обухові поховають солдата «Айдару» Сергія Кононка, якого в 2014 році закатували в полоні // «Новинарня», 24 травня 2019 Біля Києва поховають останки добровольця: опізнали після 5-го аналізу ДНК. 24.05.2019, 23:30

954

Лучинський Іван Володимирович(Позивний «Луч»)

, Руда (Сквирський район) Київська область. Солдат 4 взводу 2 роти 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар» ЗСУ. Залишилися батьки.

955

Брешинський Володимир Олегович

, Михайло-Коцюбинське Чернігівська область. Солдат, кулеметник 13-го батальйону територіальної оборони Чернігівської області «Чернігів-1».

Помер у Київському госпіталі від поранень, отриманих під час боїв 18 серпня в Луганській області. У Михайло-Коцюбинському проводили в останню путь героя // Чернігівська ОДА офіційний сайт, 29 серпня 2014 Михайло-Коцюбинське прощалося з воїном // «Північний вектор», 29 серпня 2014

956

Сковородін Олексій Володимирович

, Славута Хмельницька область. Проживав у м. Вишневе Київська область. Капітан, помічник начальника зв'язку 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Після закінчення Славутської ЗОШ № 4 вступив до Київського коледжу зв'язку. З другого курсу був призваний на строкову службу. Продовжив навчання у Київському військовому інституті управління і зв'язку. Отримав призначення у Славутську 97-му Гвардійську дивізію, де проходив службу до 2004 року. Потім служив у Яворові в 24-й ОМБР у званні капітана на посаді заступника начальника зв'язку бригади. Був мобілізований у квітні 2014 року. Залишились дружина та двоє синів.

Загинув у районі смт Новосвітлівка під Луганськом від вибухової травми. Поховали Олексія у Вишневому, де живе його родина. Надішла інформація ще вчора, сьогодні підтвердилась Сковородін Олексій Володимирович Сковородін Олексій (м. Славута)

957

Осауленко Станіслав Олександрович

, Синельникове Дніпропетровська область. Старший солдат, заступник командира БМП навідник-оператор 3-го механізованого батальйону 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Після школи продовжив навчання у Синельниківському професійному ліцеї, де здобув кваліфікацію електрогазозварника. Відслужив строкову службу в армії, з 2010 року працював на Придніпровській залізниці у вагонному депо Нижньодніпровськ-Вузол. Залишилася дружина та трирічний син.

Бійці, які обороняли блок-пост під постійними обстрілам, виїхали на БМП з блок-посту на виклик про допомогу, і в районі між Горлівкою та Єнакієве (Донецька область) були атаковані з трьох сторін. У бою з російськими бойовиками Станіслав загинув від вогнепального поранення, від двох куль врятував бронежилет, а третя попала між пластинами. Последний рубеж // «Магістраль», 17 вересня 2014

958

Сороковий Олександр Анатолійович

, Дніпропетровськ. Солдат, снайпер 42-го батальйону територіальної оборони ЗС України Кіровоградської області «Рух Опору».

Загинув о 14:30 під час обстрілу з РСЗВ «Град» підрозділів забезпечення бригади в районі села Стила Старобешівський район Донецька область.За іншими даними, експертизою ДНК підтверджено, що тіло, знайдене у вантажівці ЗіЛ з номером 6967 Н9 поблизу с. Любівка (Старобешівський район), і поховане на Кушугумському кладовищі, належить Олександрові. 06.07.2018 перепохований у Дніпрі на кладовищі «Лівобережне» У п'ятницю в Дніпрі перепоховають останки воїна 57-ї ОМБр Олександра Сорокового, який загинув на Донбасі 27 серпня 2014 року внаслідок обстрілу українських позицій з «Граду» Як знайшли донбасівця «Сержа», який загинув під Іловайськом . Другий загиблий — Соловйов Сергій Олександрович, ідентифікований за експертизою ДНК, але родина цього не визнає.

959

Головчак Сергій Володимирович

, Пісків Костопільський район Рівненська область. Старший солдат 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Закінчив Рівненське вище професійно-технічного училища, здобув фах із гіпсо-картонних конструкцій. У 2009 році проходив строкову службу у рядах пожежників. Потім працював на місцевому підприємстві ТОВ «Свіспан Лімітед». Призваний за мобілізацією. Залишилась дружина та 2-річний син.

орієнтовна дата

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область). 3-й батальйон бригади опинився в оточенні біля Березне, Оленівка, під постійним артобстрілом. Під час танкової та артилерійської атаки російських бойовиків загинули та потрапили у полон десятки військовослужбовців 51-ї бригади. Останній раз виходив на зв'язок 27 серпня в районі Амвросіївки, вважався зниклим безвісти. Опізнаний у грудні за експертизою ДНК серед невідомих героїв АТО, які поховані під Дніпропетровськом Тіло костопільського героя АТО, який загинув під Ілловайськом знайшли по ДНК (ФОТО) // «Костопіль news», 17 грудня 2014 .

960

Романцов Ігор Сергійович

, Волохівка Вовчанський район Харківська область. Майор (посмертно), заступник командира батальйону по роботі з особовим складом 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка Харківська область).

Ротно-тактична група бригади рухалась у район Старобешеве з метою деблокування українських підрозділів в Іловайську. У 5 км на схід від м. Комсомольське (Донецька область) колона потрапила під масований обстріл російських військ з РСЗВ «Град», мінометів і танків. Під час обстрілу та в бою з противником бригада понесла людські втрати, також було втрачено багато техніки. За даними комбрига В. Ніколюка станом на 2 вересня не вийшли на зв'язок 9 військових. 16 вересня пошуковцями Союзу «Народна пам'ять» було проведено ексгумацію 8 тіл загиблих військових у братській могилі неподалік с. Новозар'ївка Старобешевського району 92 ОМБР Гибель ротно-тактической группы 92-й бригады. Упізнаний за експертизою ДНК, 21 лютого 2015 року військового поховали у с. Волохівка Романцов Игорь Сергеевич (пошук) .

961

Карпенко Олександр Григорович

, Кременчук Полтавська область. Молодший сержант, старший стрілець — водій БТР 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка Харківська область). Був майстром на всі руки, сам побудував будинок для своєї сім'ї, любив землю та захоплювався технікою, разом з меншими братами створив своє маленьке фермерське господарство. Призваний за мобілізацією 2 серпня. Залишилися дружина, син та донька (16 і 12 років).

Ротно-тактична група рухалась у район Старобешеве з метою деблокування українських підрозділів в Іловайську. У 5 км на схід від м. Комсомольське (Донецька область) колона потрапила під масований обстріл російських військ з РСЗВ «Град», мінометів і танків. 16 вересня пошуковцями вивезено 8 тіл загиблих з братської могили неподалік с. Новозар'ївка. Упізнаний за експертизою ДНК, 18 березня 2015 року воїна поховали у с. Запсілля (Кременчуцький район) Карпенко Александр Григорьевич (пошук) До Кременчука привезли загиблого героя Олександра Карпенка, котрий помер у серпні минулого року // «Останній бастіон», 18 березня 2015 Учора в Кременчуцькому районі прощалися із загиблими Героями // «Останній бастіон», 19 березня 2015 .

962

Лепетюха Василь Васильович(«Дєд»)

, Харків. Молодший сержант, командир відділення 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка Харківська область). Призваний за мобілізацією.

963

Усенко Володимир Всеволодович

, Харків. Солдат, старший водій-гранатометник 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка Харківська область). Призваний за мобілізацією.

Ротно-тактична група рухалась у район Старобешеве з метою деблокування українських підрозділів в Іловайську. У 5 км на схід від м. Комсомольське (Донецька область) колона потрапила під масований обстріл російських військ з РСЗВ «Град», мінометів і танків. Загинув разом з військовослужбовцями 42-го батальйону територіальної оборони Мельничуком Є. А., Татомиром В. С. та Харченко М. Б. 28 серпня 2014 р. у 400 метрах східніше с. Новокатеринівка на полі, край лісопосадки, у результаті бойового зіткнення (перестрілки). Був знайдений пошуковою групою "Місія «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») 25 вересня 2014 р. Ідентифікований за експертизою ДНК. Похований у м. Харкові 15.03.2015 року на міському кладовищі № 18.

964

Чорний Сергій Миколайович

, Краматорськ Донецька область. Проживав у м. Харків. Сержант, командир механізованого відділення 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка Харківська область). Призваний за мобілізацією.

965

Деребченко Андрій Васильович

, Вишняки (Хорольський район) Полтавська область. Солдат, старший стрілець 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка Харківська область). Призваний за мобілізацією 2 серпня. Залишився маленький син.

966

Карасик Олександр Іванович

, Кислівка (Куп'янський район) Харківська область. Молодший сержант, командир відділення 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка Харківська область). Призваний за мобілізацією.

967

Безщотний Юрій Володимирович

, Куп'янськ Харківська область. Сержант, старший водій 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка). По закінченні школи одразу пішов працювати учнем токаря. У 1996—1998 роках служив в армії. Потім працював водієм на підприємстві «Комсервис». Призваний за мобілізацією 3 серпня 2014 року.

968

Батраченко Руслан Володимирович

, Вєсьолоє Глушковський район Курська область РРФСР. Проживав у м. Ворожба Білопільський район Сумська область. Солдат, лінійний наглядач ротно-тактичної групи 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка). Мобілізований на початку серпня 2014 року.

969

Бризгайло Сергій Володимирович

, Дворічна Харківська область. Солдат, старший стрілець 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка). Призваний за мобілізацією 2 серпня. Залишився двоє дітей.

970

Бутирін Антон Володимирович

, Кременчук Полтавська область. Сержант, старший навідник 92-ї окремої механізованої бригади (Клугино-Башкирівка). Мобілізований 2 серпня 2014 року.

Ротно-тактична група рухалась у район Старобешеве з метою деблокування українських підрозділів в Іловайську. У 5 км на схід від м. Комсомольське, поблизу села Войкове (Старобешівський район) Донецької області, колона потрапила під масований обстріл російських військ з РСЗВ «Град», мінометів і танків. Антон перебував у списках зниклих, у серпні 2015 року встановили можливе місце поховання, на Кушугумському цвинтарі, для підтвердження потрібна була ідентифікація за ДНК, тож розшукували родичів. У червні 2016 року ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Запоріжжям невідомих героїв АТО. Перепоховання 31 серпня 2016 року на Свіштовському кладовищі Кременчука, у 12-му секторі героїв АТО. За результати експертизи ДНК встановлено місце поховання ще одного кременчужанина, який загинув під Іловайськом // Кременчуцька міська рада, 15 червня 2016 31 серпня у Кременчуці перепоховають Героя Іловайського котла // «Вісник Кременчука», 25 серпня 2016 Пам'ятник загиблому бійцеві АТО поставили, а звірити дані не спромоглися. (рос.) 12.11.2017, 09:50

971

Дейнеко Руслан Юрійович

, Чугуїв Харківська область. Старший солдат, навідник САУ 92-ї окремої механізованої бригади. Займався спортом і туризмом, член збірної Харківської області, учасник Всеукраїнських змагань з ТПТ (техніка пішохідного туризму). У 2013 закінчив технікум та вступив на заочне відділення до інституту. Того ж року підписав контракт на військову службу. Залишилися батьки.

Ротно-тактична група бригади рухалась у район Старобешеве з метою деблокування українських підрозділів в Іловайську. У 5 км на схід від м. Комсомольське (Донецька область), в районі Агрофірми «Авангард», колона потрапила під масований обстріл російських військ з РСЗВ «Град», мінометів і танків. Під час обстрілу та в бою з противником бригада понесла людські втрати, також було втрачено багато техніки. За даними комбрига В. Ніколюка станом на 2 вересня не вийшли на зв'язок 9 військових. Бійці вважалися зниклими безвісти. Російські збройні формування закопали загиблих українських військових поблизу поля бою. 16 вересня пошуковцями Союзу «Народна пам'ять» було проведено ексгумацію 8 тіл загиблих військових у братській могилі неподалік с. Новозарьєвка, Старобешевського району. Руслана бачили на полі бою з пораненням голови, без свідомості. У січні 2019 був ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих на Кушугумському кладовищі поблизу Запоріжжя невідомих героїв АТО. Перепохований 06.03.2019 на Чугуївському кладовищі № 5 У Запоріжжі ідентифікували невідомого бійця, загиблого під Іловайськом. 05.03.2019, 12:29 Уродженець Чугуєва Руслан Дейнеко в зоні бойових дій пробув всього пару днів. (рос.) 05.03.2019, 17:26 У Запоріжжі ідентифікували бійця, що загинув під Іловайськом, 07.03.2019 Прощались на колінах: на Харківщині перепоховали 20-річного воїна, котрий загинув під Іловайськом. 06.03.2019 Указ Президента України № 537/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Збройних Сил України» .

972

Сова Анатолій Андрійович

, Рокитне Київська область. Старший солдат, радіотелеграфіст 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква).

Загинув під час виконання бойового завдання в районі с. Миколаївка, Шахтарський район Донецької області, за іншими джерелами — о 15:30, колона з боєприпасами центропідвозу, у супроводі конвою потрапила в засідку в районі смт Комісарівка (Перевальський район Луганська область) поблизу Дебальцеве.

973

Школьний Олег Андрійович(Позивний «Школьник»)

, Старостинці Вінницька область. Проживав у м. Київ. Сержант, розвідник 25-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь» ЗСУ. Навчався у Київському будівельному училищі на столяра. Два роки відслужив за контрактом у прикордонних військах на кордоні з Молдовою. Працював на авіаційному заводі в Києві. Коли на Сході розпочалися бойові дії, був мобілізований. Залишились батьки та сестра. Двоюрідний брат Олега з того ж батальйону, був разом із ним у день його смерті.

Біля смт Комісарівка (Луганська область) поблизу Дебальцеве військові зробили коридор для вивезення поранених бійців Нацгвардії. Все йшло за планом, але в останню мить почався обстріл з гранатометів. Олег йшов останнім, прикриваючи групу, і був смертельно поранений осколком у голову. Про загибель сина батькам повідомили російські бойовики з його телефону в цинічній формі У день загибелі Олега його мамі телефонували російські бойовики з телефону сина // 33-й канал, 4 вересня 2014 Сержант Олег Андрійович Школьний // Погребищенська РДА, 4 вересня 2014 .

974

'''Дога Олег В'ячеславович

, Веселинове Миколаївська область. Солдат резерву, стрілець батальйону оперативного призначення Київської конвойної бригади Національної гвардії України. Проживав у селі Гребля (Переяслав-Хмельницький район) Київської області. Залишилась 7-ми річна донька.

Колона підрозділів Нацгвардії та ЗСУ, що рухалась на допомогу силам АТО за маршрутом Дебальцеве — Вуглегірськ, потрапила у засідку, в бою загинули 4 бійця Нацгвардії. Поховали Олега 1 вересня в селі Гребля на Київщині. Олега Догу з війни на сході України привезли додому в оцинкованій труні // «Вісник Переяславщини», 1 вересня 2014

975

Матвієнко Микола Миколайович

, Клавдієво-Тарасове Бородянський район Київська область. Молодший сержант резерву, старший стрілець-навідник батальйону оперативного призначення Київської конвойної бригади Національної гвардії України.

Колона підрозділів Нацгвардії та ЗСУ, що рухалась на допомогу силам АТО за маршрутом Дебальцеве — Вуглегірськ, потрапила у засідку, в бою загинули 4 бійця Нацгвардії.

976

Курмашев Олексій Васильович'''(Позивний «Альпініст»)

, Калінінград, РРФСР. Проживав у місті Умань Черкаська область. Старший солдат резерву, снайпер комендантського взводу батальйону оперативного призначення Київської конвойної бригади Національної гвардії України. Добровольцем пішов до Нацгвардії, брав участь в АТО під Слов'янськом на горі Карачун.

Колона підрозділів Нацгвардії та ЗСУ, що рухалась на допомогу силам АТО за маршрутом Дебальцеве — Вуглегірськ, потрапила у засідку, в бою загинули 4 бійця Нацгвардії. Умань прощалася зі своїм героєм — Олексієм Курмашевим // «Вечірня Умань», 2 вересня 2014 Олексій врятував життя свого важкопораненого товариша, зробив перев'язку та відтягнув з-під вогню, а сам загинув.

977

Тищенко Андрій Іванович

, Улан-Уде Бурятія РРФСР. Проживав у смт Десна (Козелецький район) Чернігівська область. Солдат резерву, стрілець батальйону оперативного призначення Київської конвойної бригади Національної гвардії України. Залишилися дружина та 8-річний син.

978

Вахула Іван Васильович

, Старий Яр Яворівський район Львівська область. Старший сержант, командир відділення 24-ї окремої Залізної механізованої бригади (Яворів). Був дуже віруючою людиною, прислуговував у місцевій церкві. До війни їздив на заробітки. Довгий час був на Майдані під час Революції Гідності. На фронт пішов добровольцем. Як кажуть сусіди, Іван мав «золоті руки» і всім допомагав. Залишилася мати.

Загинув у боях під Іловайськом (Донецька область). Під Іловайськом загинув 47-річний майданівець // «Сегодня», 3 вересня 2014

979

Банас Юрій Олександрович

, Зеленодольськ Дніпропетровська область. Старший сержант, старший водій 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Мобілізований 6 квітня. Працював водієм в автотранспортному цеху ДТЕК Криворізька ТЕС. Залишилась дружина та 9-річна донька.

Загинув у Донецькій області. Про загибель Юрія стало відомо 26 вересня. Банас Юрій Олександрович

980

Ольховський Андрій Олексійович

, Дніпропетровська область. Старший лейтенант, командир взводу снайперів 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302.

Загинув у Донецькій області від розриву снаряду. Ольховський Андрій Олексійович

981

Цибенко Віктор Миколайович

, П'ятихатки Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-снайпер 3-го взводу снайперської роти 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Працював залізничником. Під час другої хвилі мобілізації добровольцем пішов захищати Батьківщину. Залишилася мати.

Загинув під Іловайськом. Зв'язок із Віктором обірвався 28 серпня. Після упізнання за експертизою ДНК 6 лютого 2015 року воїна поховали на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська. Цибенко Віктор Миколайович Стала известна судьба одного из наших снайперов, пропавших без вести…

982

Чернов Олександр Олександрович

, Херсон. Старший солдат, старший водій 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Служив за контрактом. Залишилися батьки, вагітна дружина та 3-річний син.

Загинув під час виходу з Іловайська. У бензовоз, на якому Олександр вивозив ще чотирьох побратимів, влучив осколок, і усі загинули. Зв'язок із Олександром обірвався 28 серпня. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Запоріжжям невідомих героїв АТО. 19 січня 2015 року воїна перепоховали у Херсоні. Відгомін «іловайського котла»: Херсон прощався із захисником // ВТВ, 19 лютого 2015 Чернов Александр Александрович

983

Вільковський Володимир Вікторович

, Кобеляки Полтавська область. Проживав у с. Самарщина. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Закінчив Кобеляцьке СПТУ № 43, де отримав спеціальність тракториста-машиніста. Працював трактористом у ПСП «Колос». Призваний за мобілізацією 2 квітня 2014 року.

Загинув під Іловайськом у результаті обстрілу з РСЗВ «Град». Зв'язок з Володимиром обірвався 28 серпня. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Запоріжжям невідомих героїв АТО. 7 квітня 2015 року воїна перепоховали у селі Самарщина Кобеляцького району Вільковський Володимир Вікторович // Полтавська обласна рада На Полтавщині увіковічнили Героя АТО. 28.08.2015, 13:41 .

984

Марченко Денис Миколайович

, Новоукраїнка Кіровоградська область. Солдат, водій 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське).

Загинув 29-го (або 28) серпня 2014 р під час виходу з Іловайського котла т. зв. «Зеленим коридором» на перехресті доріг з с. Побєда до с. Новокатеринівка поруч зі ставком. Їхав в одній машині (ГАЗ-66) з Юрієм Банасом та загинув разом з ним. Був ексгумований пошуковцями Місії «Ексгумація-200» («Чорний тюльпан») 12 вересня 2014 р. та привезений до м. Запоріжжя. Був опізнаний за тестами ДНК.

985

Зелінський Василь Аркадійович

, Романів (Луцький район) Волинська область. Солдат, розвідник 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Залишилося двоє дітей.

Загинув у бою поблизу м. Іловайськ (Донецька область) під час виходу з оточення. Останній дзвінок від Василя був 28 серпня, з того часу його розшукували рідні. Упізнаний за експертизою ДНК серед невідомих героїв АТО, похованих під Запоріжжям. 30 січня 2015 року воїна перепоховали на кладовищі в Липинах. Луцьк провів в останню путь розвідника 51-ї ОМБ // «Волинські новини», 30 січня 2015

986

Лавренчук Юрій Васильович

, Старосілля (Маневицький район) Волинська область. Мешкав у Луцьку. Солдат 2-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Призваний під час 1-ї хвилі часткової мобілізації навесні 2014. Спочатку у складі 2-го батальйону перебував на Луганщині, потім у районі Іловайська — у с. Многопілля. Залишилися мати, дружина та маленька донька.

Зник безвісти в районі м. Іловайськ під час виходу з оточення. В останнє виходив на зв'язок 28 серпня, був поранений, з того часу його розшукували рідні. 04.09.2018 ідентифікований за експертизою ДНК, — був похований у листопаді 2015 на кладовищі села Парасковіївка (Бахмутський район) Донецької області. Перепохований 18.09.2018 на Алеї почесних поховань міського цвинтаря Луцька в селі Гаразджа (на хресті датою смерті вказано «08.2014»). У Луцьку перепоховають загиблого в АТО військовослужбовця Військового з Маневиччини перепоховають у Луцьку У волинянина, якого донедавна вважали зниклим безвісти, залишилась маленька донька «Сьогодні скорбить вся Волинь»: Луцьк попрощався з загиблим Героєм

987

Погорілий Олексій Валерійович

, 19 років, Ребедайлівка Кам'янський район (Черкаська область). Солдат, старший стрілець 17-ї окремої танкової бригади, в/ч А3283 (Кривий Ріг). Залишилася мати.

Зник під час виходу з оточення під Іловайськом (Донецька область). За словами побратимів, був поранений у ногу. Ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих. 1 вересня 2015 року Олексія поховали у с. Ребедайлівка. Розшукується! Погорілий Олексій Валерійович

988

Пермяков Дмитро Олександрович

, Новомосковський район Дніпропетровська область. Проживав у Дніпропетровську. Молодший сержант міліції, боєць розвідгрупи Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Без батька залишилося двоє малолітніх дітей.

Зник після бою під Новоазовськом (Донецька область) поблизу села Маркине, де 24 серпня розвідувальна група натрапила на передовий підрозділ кадрової російської армії, яка зайшла на територію України. Точна дата загибелі невідома, оскільки є інформація, що Дмитро Пермяков і Олександр Мітягин були захоплені російськими бойовиками і загинули у полоні. Після тривалих пошуків ідентифікований серед загиблих за експертизою ДНК. 25 червня 2015 року воїна поховали на Краснопільському цвинтарі під Дніпропетровськом. Дніпропетровщина попрощалася ще з одним героєм — Дмитром Пермяковим // «9 канал», 25 червня 2015 Убитого росіянами добровольця поховали на алеї героїв у Дніпропетровську // ТСН, 25 червня 2015 У Дніпропетровську поховали убитого бойовиками бійця полку «Дніпро-1» // «5 канал», 25 червня 2015 Прим. На меморіальній дошці датою смерті вказано 08.09.2014 р.

989

Мітягін Олександр Петрович

, Новомосковськ Дніпропетровська область. Молодший сержант міліції, боєць розвідгрупи Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Займався паверліфтінгом та стрибками з парашутом у молодіжному десантному клубі «Батя». Залишились дружина та син.

990

Голий Віктор Анатолійович

, Знам'янка Кіровоградська область. Солдат, далекомірник зенітного розрахунку 4-ї роти 42-го БТО «Рух Опору», доброволець. Випускник ЦДПУ (2003) і ДРІДУ (2007). Козак Чорноліського полку ім. Козака Мамая, співзасновник ГО «Туристично-краєзнавчий клуб „Чорнолісся“», член ВО «Свобода» з 2010 року. Залишилася дружина та син 2013 р. н. |

Загинув у бою в районі м. Дебальцеве, прикриваючи відхід колони військової техніки. Похований у с. Плоске.

991

Сипченко Микола Іванович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Сержант, водій зенітного розрахунку 4-ї роти 42-го БТО «Рух Опору», мобілізований 20 червня як доброволець.

Загинув від кулі снайпера у бою в районі м. Дебальцеве, прикриваючи відхід колони військової техніки. Похований у Кривому Розі.

992

Кузін Ігор Михайлович

, Великосербулівка Єланецький район Миколаївська область. Солдат, водій БТР 1 роти охорони 42-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Рух Опору» ЗСУ. На фронт пішов добровольцем. Залишилися дружина та донька.

Загинув у районі міста Дебальцеве, — поблизу смт Комісарівка (Перевальський район Луганська область) колона військової техніки потрапила під обстріл противника, співслужбовці Ігора бачили як він загинув у бою, в нього влучила міна, потім загорівся боєкомплект. Наступного дня з місця бою забрали останки трьох загиблих, одне з тіл невпізнане, але експертиза ДНК визначила, що це тіло не Ігоря Кузіна. Офіційно вважається зниклим безвісти, дружина звернулася до суду задля встановлення факту загибелі чоловіка Кузин Игорь Михайлович (пошук) .

993

Харченко Максим Борисович

, Золотоноша Черкаська область. Солдат, снайпер 42-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Рух Опору» ЗСУ. Служив у лавах МВС, через реорганізацію залишив службу у званні лейтенанта міліції та пішов на контрактну службу в ЗСУ, був професійним снайпером-радіотелефоністом. Брав участь у багатьох миротворчих операцій у різних країнах. Був активним учасником Революції Гідності. На фронт пішов добровольцем попри те, що його не хотіли брати через професійні травми.

Загинув під Іловайськом, коли його підрозділ проривався з боєм для допомоги українським підрозділам. Після ідентифікації воїна-захисника поховали 26 листопада у Золотоноші На Черкащині попрощалися із бійцем 42 батальйону, який загинув під Іловайськом // 5 канал, 26 листопада 2014 Золотонісці провели в останню путь Максима Харченка Фото // «Золотоноша онлайн», 27 листопада 2014 .

994

Мельничук Євген Анатолійович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, стрілець 42-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Рух Опору» ЗСУ.

Загинув під Іловайськом. Вважався зниклим безвісти, опізнаний за експертизою ДНК. 11 грудня в Кривому Розі оголошено про день трауру та похорони воїна Завтра Кривой Рог простится с погибшим в зоне АТО Евгением Мельничуком // Перший Криворізький, 10 грудня 2014 .

995

Татомир Володимир Степанович

, Романівка Житомирська область. Молодший сержант, гранатометник 42-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Рух Опору» ЗСУ.

Загинув під Іловайськом поблизу с. Новокатеринівка (Старобешівський район) на полі, край лісопосадки, у результаті бойового зіткнення. Упізнаний серед загиблих, тіла яких вивезли з поля бою волонтери гуманітарної місії. Місце поховання: Дніпропетровськ, Краснопільський цвинтар.Прим. Разом із Володимиром загинули Харченко Максим і Мельничук Євген.

996

Кириєнко Юрій Володимирович

, Рашівка Гадяцький район Полтавська область. Сержант, командир відділення 42-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Рух Опору» ЗСУ. Закінчив Полтавський юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Працював у рідному селі, був хліборобом. 19 червня призваний під час другої хвилі мобілізації. 26 липня одружився. Залишилися батьки та дружина.

Загинув під Іловайськом під перехресним вогнем противника. Тіло знайшли у жовтні. 28 листопада Юрія поховали у с. Рашівка.

997

Лифар Анатолій Петрович

, Римарівка (Гадяцький район) Полтавська область. Солдат, командир відділення 42-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Рух Опору» ЗСУ. Закінчив Гадяцьке аграрне училище, де отримав спеціальність тракториста-машиніста. Після строкової служби в армії працював на СТО, в податковій інспекції, на сирзаводі, в охоронних структурах у Києві. Залишились батьки, дружина та 10-річний син.

Загинув під Іловайськом. Військові потрапили під перехресний вогонь. Анатолій кинувся рятувати пораненого земляка Юрія Кирієнка, і в цей момент по ньому влучили з гранатомета. 24 грудня Анатолія поховали у Римарівці.

998

Письмений Ілля Леонідович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, снайпер штурмової групи стрілецької роти 42-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Рух Опору» ЗСУ. Займався спортом. Останні 7 років працював покрівельником у ТОВ «Ремтекс». Мобілізований 4 липня 2014 року, з 5 серпня перебував у зоні АТО. Залишилися батьки.

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення. Машина, в якій їхав Ілля, була підбита і згоріла. Упізнаний серед загиблих, тіла яких вивезли з поля бою волонтери гуманітарної місії. 15 квітня 2015 року воїна поховали на Центральному кладовищі Кривого Рогу В связи с гибелью в зоне АТО Ильи Письменного и Василия Денисюка, в Кривом Роге 15 апреля объявлен траур // 0564.ua — Сайт Кривого Рога, 14 квітня 2015 Прощання з бійцями // «Рудана», 15 квітня 2015 Сегодня Кривой Рог прощается со своими героями // «Події Дніпропетровська», 15 квітня 2015 .

999

Ільгільдінов Дмитро Фарідович

, Анадир, Чукотка, РРФСР. Проживав у с. Широке (Солонянський район) Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 42-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Рух Опору» ЗСУ.

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення. Машина «Урал», в якій їхав Дмитро, була підбита поблизу с. Новокатеринівка (Старобешівський район). Упізнаний серед загиблих, тіла яких вивезли з поля бою волонтери гуманітарної місії. Похований у с. Широке Ильгильдинов Дмитрий Фаридович (пошук) .Прим. Разом із Дмитром загинули Кирієнко Юрій, Лифар Анатолій, Письменний Ілля.

1000

Чижов Юрій Миколайович

, Воронівка (Вознесенський район) Миколаївська область. Солдат, гранатометник 1-ї штурмової роти 42-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Рух Опору» ЗСУ. Залишилися двоє малолітніх дітей.

Загинув під Іловайськом. Поховали Юрія 11 вересня у Воронівці Чижов Юрій Миколайович, солдат 1-ї штурмової роти 42-го батальйону.

1001

Габчак Іван Миколайович

, с. Уличне Львівська область. Лейтенант, командир взводу звукометричної розвідки розвідувального дивізіону 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя), в/ч А1978. Випускник Академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного 2014 року. Залишилися батьки, сестра та кохана.

Загинув під час виходу з «котла» під Іловайськом, в районі Старобешеве (Донецька область). За розповіддю очевидця, вантажівка ЗІЛ, в якій їхали в колоні лейтенанти Габчак, Севостьянчик і солдат Васін (за кермом), під обстрілами заглухла. Васін помер у машині від поранень, Севостьянчик вистрибнув з машини. Габчак, з двома пробитими ногами, доповз до кукурудзяного поля В Іловайському котлі загинув 22-річний Іван Габчак з Львівщини // ZIK, 2 вересня 2014 .

1002

Севостьянчик Дмитро Олександрович

, Покровське (смт) Дніпропетровська область. Лейтенант, командир взводу 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя), в/ч А1978. Випускник Академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного 2014 року (з відзнакою).

1003

Васін Михайло Валентинович

, Запоріжжя. Солдат 55-ї окремої артилерійської бригади (Запоріжжя), в/ч А1978. Указом Президента України від 23.07.2016 № 310/2016 нагороджений Орденом За мужність ІІІ ступеня (посмертно).

Загинув під час виходу з «котла» під Іловайськом, в районі Старобешеве (Донецька область). За розповіддю очевидця, вантажівка ЗІЛ, в якій їхали в колоні лейтенанти Габчак, Севостьянчик і солдат Васін (за кермом), під обстрілами заглухла. Васін помер у машині від поранень, Севостьянчик вистрибнув з машини. Габчак, з двома пробитими ногами, доповз до кукурудзяного поля Командование 55-й артбригады просит поддержать семьи погибших артиллеристов // «Індустріалка», 4 червня 2015 . Станом на 29.08.2016 визнаний загиблим.

1004

Грачов Олексій Георгійович

, Вороніж Росія. Мешканець Чорноморське (Одеська область). Полковник, начальник Відділу підготовки військ Управління бойової підготовки 6 Армійського корпусу. Виріс у м. Очаків Миколаївська область. Залишилася дружина та донька 2011 р. н. 15.07.2014 року був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня. 31.10.2014 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеню (посмертно).

Загинув у бою поблизу м. Іловайськ (Донецька область) під час виходу з оточення. 29 серпня він виводив колону 93-ї бригади з іловайського «котла» і на шляху поміж селами Многопілля та Червоноліське потрапили під обстріл російських військ. БМП, в якому знаходився Грачов, обстріляли з РПГ. Полковник помер від осколкового поранення живота Сторінка Ю. Бутусова. Розповідь танкіста Євгенія Сидоренко, який прорвався з Іловайська на російському Т-72… 09.09.2014, 09:47 Под Одессой похоронили еще одного офицера, погибшего на востоке Украины. 09.09.2014, 19:54 Іловайськ. Не можна забути. Народна Армія, № 35(5515) 31.08.2017 .

1005

Самосадов Олександр Сергійович

, Суми. Солдат, старший стрілець стрілецької роти 39-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Дніпро-2». Родом був із Сум, але постійно мешкав у Криму, де на нього було оголошено «полювання» за його вірність Україні і тому у нього не залишалося іншого вибору, як виїхати з тимчасово окупованої території. Член партії ВО «Батьківщина». Добровольцем пішов на фронт захищати територіальну цілісність України. Без батька залишилася однорічна донька.

Загинув від пострілу снайпера (за іншими даними, від осколка, що потрапив у голову) поблизу с. Червоносільське (Амвросіївський район Донецька область) під час виходу колони з «Іловайського котла» В Сумах пройшли похорони ще одного бійця, загиблого на війні 11.09.2014, 12.23 Велика втрата. В АТО загинув Олександр Самосадов // Сумська обласна партійна організація Батьківщина, 11 вересня 2014 .

1006

Ністратенко Сергій Олександрович

, Дніпропетровськ. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 39-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Дніпро-2».

Загинув поблизу с. Червоносільське (Амвросіївський район Донецька область) під час виходу колони з «Іловайського котла». Сергія було поранено, він повз по полю, і поряд із ним розірвався снаряд з танку, Сергій згорів заживо. Тіло пізніше було вивезено з поля бою Червоним хрестом (з розповіді командира роти 39-го батальйону старшини Юрія Лисенко).

1007

Бірюков Роман Ростиславович

, Нововолинськ Волинська область. Солдат, старший радіотелефонист 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Залишилися батьки та брат-близнюк.

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення «Впали з славою святих…» // «Волинь», 5 вересня 2014 . За іншими джерелами загинув 30 серпня біля села Андріївка Донецької області.

1008

Тарасюк Олексій Васильович

, Ковель Волинська область. Старший солдат 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Здобув освіту у ковельському медичному коледжі за спеціальністю «фельдшер». 9 квітня 2014 року був мобілізований до Збройних Сил України. Без батька залишилися 4-річна донька.

Загинув у бою поблизу м. Іловайськ (Донецька область) під час виходу з оточення. 3 вересня тіло Олексія знайшли у запорізькому морзі. Похований 7 вересня у Ковелі На Ковельщині поховали бійців 51 бригади // «Волинські новини», 8 вересня 2014 У загиблого волинського бійця залишилась 4-річна дитина. ФОТО 09.09.2014, 11.27 .

1009

Войчук Олександр Анатолійович

, Луцьк Волинська область. Старший солдат мінометного підрозділу 3 батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Навчався у Луцькому національному технічному університеті. До мобілізації працював у ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна». Залишилися батьки.

Загинув у бою поблизу м. Іловайськ (Донецька область) під час виходу з оточення. Перебував у списку зниклих, знайдений за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. 29 січня 2015 року воїна перепоховали на кладовищі у селі Гаразджа на Алеї почесних поховань До Луцька привезуть ще одного героя, якого впізнали за ДНК // VIP, 26 січня 2015 Лучани провели в останню путь бійця, що загинув під Іловайськом // «ВолиньPost», 29 січня 2015 .

1010

Тарасюк Богдан Володимирович

, Буцин Волинська область. Cолдат, розвідник 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Залишилися батьки.

Загинув у бою поблизу Іловайська (Донецька область) під час виходу з оточення. Останній дзвінок від Богдана був 28 серпня з-під Іловайська. Тіло знайшли 11 вересня в Дніпропетровську, мати солдата лише по медальйону і татуюванню впізнала тіло сина, таким понівеченим воно було. Бійця поховали, але у родичів залишилися сумніви, вони вирішили провести експертизу ДНК Рідні розшукують бійців 51 бригади. Фото // «Волинські новини», 6 вересня 2014 На Волині поховали ще одного військового АТО Мама волинського бійця не вірить, що той загинув // «ВАР», 25 травня 2015 .

1011

'''Дем'яник Сергій Валерійович

, Камінь-Каширський Волинська область. Проживав у місті Ковель. Молодший сержант, мінометної батареї 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський).

орієнтовна дата

Дата не уточнена. Загинув у бою поблизу м. Іловайськ (Донецька область) під час виходу з оточення. Останній дзвінок від Сергія був 28 серпня, з того часу його розшукували рідні. Тіло воїна забирали із Запорізького моргу 15 вересня. Повідомляють, що Сергій був вбитий кулею в голову (можливо, страчений у полоні) — див. коментарі.

1012

Засєкін Вадим Олександрович'''

, Копилля Маневицький район Волинська область. Солдат, стрілець 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський).

орієнтовна дата

Разом з іншими бійцями 51-ї бригади Вадим намагався на БМП прорватися з оточення під Іловайськом (Донецька область). Востаннє рідні змогли з ним зв'язатися 28 серпня. Вважався зниклим безвісти. Ідентифікований за експертизою ДНК. 6 січня 2015 року воїна перепоховали у рідному селі.

1013

'''Іонов В'ячеслав Анатолійович

, Луцьк Волинська область. Молодший сержант, командир БМП 8-ї роти 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Закінчив Рожищенський ветеринарний технікум. Призваний за мобілізацією 11 квітня 2014 року. Залишилася мати та молодший брат.

В останнє дзвонив рідним 28 серпня з шостого блокпосту під Многопіллям (Донецька область). Під час прориву з оточення під Іловайськом 29 серпня був у другій колоні, у БМП влучив снаряд, машина загорілася. Довгий час перебував у списку розшуку, ідентифікований за експертизою ДНК. 18 лютого 2015 року в Луцьку воїна провели в останню путь та поховали на Алеї почесних поховань міського цвинтаря у селі Гаразджа Волинянка розшукує сина, а у відповідь: «Я його в ато не посилав» // «Про Волинь», 9 жовтня 2014 Приклад справжнього чоловіка та воїна: в останню путь провели Героя-лучанина // «Волинські новини», 18 лютого 2015 .

1014

Посполітак Андрій Васильович

, Луків Турійський район Волинська область. Старший солдат, стрілець 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Єдиний син у матері.

Загинув під час прориву з оточення під Іловайськом. Упізнаний за експертизою ДНК. 19 лютого 2015 року воїна перепоховали у рідному Лукові Проводи в останню путь нашого односельчанина // Луків сучасний, 20 лютого 2015.

1015

Василюк Олександр Анатолійович

, Романів (Луцький район) Волинська область. Молодший сержант 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Єдиний син у матері.

орієнтовно

Загинув під час прориву з оточення під Іловайськом. Востаннє воїна бачили в селищі Дзеркальне (Амвросіївський район Донецька область). Упізнаний у лютому 2015 року за експертизою ДНК серед похований під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО.

1016

Малиш Віталій Васильович

, Павлівка Перша Тальнівський район Черкаська область. Солдат 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Після проходження строкової служби в армії працював у селянсько-фермерському господарстві «Дружба». 19 березня був мобілізований до лав ЗСУ, з травня по липень служив у 14-му БТО «Черкаси», в серпні за власним бажанням написав рапорт про переведення у зону АТО та потрапив до 51-ї ОМБр. Залишилася мати та брати.

Загинув під час прориву з оточення під Іловайськом. Востаннє Віталія бачили під селом Новокатеринівка (Старобешівський район) Донецької області, коли він біг до БМП. Тіло воїна було найдене у Запоріжжі в лютому 2015 року за експертизою ДНК. 28 березня 2015 року похований на сільському кладовищі поруч із могилою батька Допоможіть розшукати Віталія Малиша // «Нова Доба», 20 грудня 2015 На Тальнівщині відбулося прощання із загиблим воїном АТО // Тальнівська РДА, 30 березня 2015 Малиш Віталій Васильович (пошук) .

1017

Коцюк Руслан Володимирович'''

, Джурин (Чортківський район) Тернопільська область. Старший лейтенант, командир взводу розвідки 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Мобілізований 11 квітня. Залишилася дружина та двоє дітей.

Загинув під час прориву з оточення під Іловайськом. Востаннє Руслан виходив на зв'язок із рідними 28 серпня. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Запоріжжям невідомих героїв АТО. 20 березня 2015 року воїна перепоховали у рідному селі Коцюк Руслан Володимирович (пошук) Сьогодні у селі Джурин перепоховали Руслана Коцюка, який загинув в «іловайському котлі» // «Золота пектораль», 20 березня 2015 .

1018

Кушнір Ігор Миколайович

, Великий Омеляник Луцький район Волинська область. Солдат 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Залишилася мати.

Загинув під час прориву з оточення під Іловайськом. Тіло бійця було знайдене біля БМП, сильно обгоріле. У травні 2015 року ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО Волонтери просять вимкнути музику через похорон // «ВАР», 19 травня 2015 .

1019

Смірнов Сергій Геннадійович

, Автономна Республіка Крим. Проживав у м. Володимир-Волинський Волинська область. Прапорщик, старшина механізованої роти 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Залишилися мати, дружина та дві доньки.

Загинув під час прориву з оточення під Іловайськом. Була інформація, що може бути у полоні. Експертиза ДНК підтвердила, що Сергій загинув. 23 травня 2015 року захисника поховали у Володимирі-Волинському на Федорівському кладовищі Герой небесного батальйону: на Волині попрощалися із загиблим під Іловайськом // «Волинські новини», 23 травня 2015 .

1020

Ващишин Олег Анатолійович

, Селець (Дубровицький район) Рівненська область. Старший солдат, старший стрілець 8-ї роти 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Мобілізований у квітні 2014 року. Залишилися батьки та молодший брат.

орієнтовно

Загинув під час прориву з оточення під Іловайськом. З 28 серпня не виходив на зв'язок. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Запоріжжям невідомих Героїв АТО. 8 жовтня 2015 року Олега провели в останню путь понад дві тисячі земляків. Перепохований у рідному селі Допоможіть з інформацією! Ващишин Олег Анатолійович Попрощались з земляком, який загинув під Іловайськом // «Рівне вечірнє», 9 жовтня 2015 .

1021

Саксін Андрій Михайлович

, Руда-Сілецька Кам'янка-Бузький район Львівська область. Солдат 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Залишилися мати, брат.

Загинув під час прориву з оточення під Іловайськом, поблизу села Новокатеринівка (Старобешівський район). Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих на Кушугумському цвинтарі під Запоріжжям. 4 листопада 2015 року воїна перепоховали у с. Руда-Сілецька Минулого року 29 серпня до мами зателефонував син Андрій… Саксін Андрій Михайлович .

1022

Півоваренко Павло Васильович

, Радомишль Житомирська область. Полковник, виконуючий обов'язки командира 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). У радянські часи навчався у військовому училищі в Білорусі. Закінчив Харківське гвардійське вище командне танкове училище та Національний університет оборони України імені Івана Черняховського. Командував танковими підрозділами від взводу до батальйону, був заступником командира 30-ї ОМБр, проходив військову службу в штабі Оперативного командування (м. Київ). Під час АТО був призначений виконуючим обов'язки командира 51 ОМБр, брав участь у звільненні Сєвєродонецька і у бойових діях під Іловайськом. Дружина проходить службу старшим солдатом в одній з військових частин м. Києва. Двоє дітей, 17 і 4 років. 17 червня 2016 року нагороджений орденом (посмертно). Герой України (посмертно).

Загинув під час прориву південної колони з оточення під Іловайськом, поблизу с. Новокатеринівка (Старобешівський район), де бригада потрапила під сильний обстріл російських збройних формувань. За відповіддю Генпрокуратури на журналістський запит, «за результатами службового розслідування місцезнаходження Півоваренка П. В. не встановлене, відомості про загибель — відсутні». Бійці бачили його востаннє, коли він роздавав їм пляшки із запалювальною сумішшю, щоб вони спалювали машини. Наприкінці 2014 року ДНК-експертиза показала, що тіло командира поховане на Кушугумському цвинтарі під Запоріжжям, через 8 місяців повторна експертиза підтвердила ці дані. 22 липня 2016 року з Павлом Півоваренком попрощалися у Києві, офіцера перепоховали на Лук'янівському кладовищі. Серпень 2014 року. Іловайськ. Частина V. Вихід «південної» групи. // «Український тиждень», 15 вересня 2015 Полковник-невидимка // «Волинська газета», 16 липня 2015 Фураєв і Боярина розповіли про долю Павла Пивоваренка // «ВІП», 24 вересня 2015 Полковника Павла Півоваренка поважали нормальні військові, але ненавиділи заздрісники та мобілізовані п'яниці // «Єхо», 30 березня 2016 «Комбриг не вийшов з бою». Як загинув командир 51-ї бригади // «Український тиждень», 13 травня 2016 Загиблого командира 51-ї бригади Павла Пивоваренка нагородили орденом // «Буг», 28 червня 2016 На Лук'янівському кладовищі перепоховали останки героїчного командира 51-ї окремої механізованої бригади полковника Павла Півоваренка // Міноборони України, 22 липня 2016 Указ Президента України № 630/2021 «Про присвоєння П.Півоваренку звання Герой України» .

1023

Гуменюк Микола Олександрович

, Птича Дубенський район Рівненська область. Солдат, водій 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський).

Загинув під час прориву з оточення під Іловайськом, поблизу села Новокатеринівка (Старобешівський район). Тіло було забране 1 вересня 2014 р. групою медиків та військових. Похований 10 жовтня 2014 р. на Краснопільському цвинтарі, як тимчасово невстановлений захисник України. Ідентифікований за ДНК та визнаний загиблим слідчими органами. У Рівненській області представники УПЦ МП не дають відспівати бійця АТО в храмі рідного села Указ Президента України № 270/2019 «Про відзначення державними нагородами України» Перепохований 03.08.2018 в рідному селі.

1024

Перепелиця Олександр Юрійович

, Біла (Ямпільський район) Вінницька область. Солдат 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Строкову службу проходив на флоті. Їздив на заробітки в Росію, зароблені гроші вклав у власне господарство. Навесні пройшов підготовку на танкіста, але повернувся додому. У червні знову пішов до військкомату і поїхав на фронт. Залишились батьки і старший брат.

Зник у районі Іловайська. Під час руху на допомогу оточеним в Іловайську бійцям, в нічну пору біля села Агрономічне (Амвросіївський район) в напрямку Савур-Могили підрозділ потрапив під артилерійський обстріл. Зі слів бійців батальйону «Миротворець», пораненого Олександра було завантажено в автобус, який пізніше потрапив під обстріл і згорів. Тіло Олександра в автобусі не було знайдено. В останній раз зв'язався з рідними телефоном 29 серпня, казав, що перебуває у підвалі, їх засипало, потім зв'язок обірвався. Перебував у списках зниклих безвісти. Тіло відшукали у братській могилі неподалік лінії фронту. У березні 2017 року упізнаний за експертизою ДНК. 1 квітня 2017 пройшло перепоховання в селі Біле Герої повертаються додому… Смерть таких наших Воїнів, як Олександр Перепелиця має дуже велику ціну Вінниччина втратила ще одного Героя у зоні АТО. 24.03.2017 У братській могилі на Донбасі знайшли тіло бійця-вінничанина, якого шукали два роки. 24.03.2017 Стоячи на колінах: на Вінниччині перепоховали воїна АТО, який загинув в Іловайському котлі // «5 канал», 1 квітня 2017

1025

Андріюк Євген Олександрович

, Деражня, Хмельницька область. Солдат, розвідник-радист 8-го окремого полку спеціального призначення ГУР МО (Хмельницький). Військовослужбовець за контрактом. Кілька місяців ніс службу в зоні АТО, лікувався у Львові через отриману під Краматорськом травму. Після перепідготовки як навідник-оператор бойової розвідувальної машини «БРМ-1К» у складі розвідвзводу був прикомандирований до 51-ї ОМБр на підсилення. Залишилися батьки.

орієнтовно

Загинув під час прориву з оточення під Іловайськом. Підрозділ Євгена з боями пройшов через Волноваху та проривався на підмогу до 3-го батальйону 51-ї ОМБр. 29 серпня його БРМ йшла в голові колони, якою військові виходили з-під Іловайська, і була підбита в бою з російськими військами. За повідомленням механіка-водія, він з Євгеном були взяті у полон солдатами 98-ї повітряно-десантної дивізії Російської Федерації. Євген був поранений у живіт. За словами механіка-водія, поранених і вбитих воїнів під вечір кудись відвезли КАМАЗом. 20 квітня 2015 року стало відомо, що Євгена ідентифікували за ДНК серед невідомих героїв АТО, похованих під Запоріжжям 1 жовтня на Кушугумському цвинтарі. Спецпризначенця Євгена Андріюка полонили російські десантники // «Є», 11 грудня 2014 У зоні АТО зник спецпризначенець Євген Андріюк: рідні просять допомоги у пошуках // «Є», 2 грудня 2014 року

1026

Ус Артем Володимирович

, Марківці (Бобровицький район) Чернігівська область. Старший солдат, старший кулеметник БТР роти на бронеавтомобілях Національної гвардії України, військова частина 3027 (Нові Петрівці). Строкову службу проходив у Внутрішніх військах, у квітні мав повернутися додому, але залишився на службі та записався добровольцем у Національну гвардію. Понадстрокову службу проходив у Києві, а 25 серпня їхню частину направили на схід країни. Був єдиною дитиною у батьків.

Був смертельно поранений у голову осколком міни в районі міста Комсомольське (Старобешівський район Донецька область), де підрозділ Артема займався підготовкою «коридора» для виходу з оточення під Іловайськом підрозділів ВСУ і добровольчих батальйонів. Артем загинув за день до свого 20-річчя

1027

Голіцин Дмитро Сергійович(Позивний «Адвокат»)

, Київ. Рядовий міліції, боєць штурмової групи сотні Ісуса Христа («Братство»), Батальйон міліції «Шахтарськ». Закінчив Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка. З 2005 року працював адвокатом у Києві. Захоплювався дайвінгом, мотоспортом, полюванням.

Помер у лікарні у Києві від поранень, що отримав 14 серпня в боях за Іловайськ (Донецька область). Держава забула іще одного героя війни з окупантом (ФОТО) // «Інформатор», 23 грудня 2014 Голіцин Дмитро Сергійович Загиблий син воював в добробаті «Шахтарськ»

1028

Хитренко Геннадій Дмитрович

, Татарбунари Одеська область. Проживав у с. Кримське Луганська область. Майор міліції у відставці, колишній помічник начальника — оперативний черговий Слов'яносербського райвідділу ГУ МВС у Луганській області. Ще у дитинстві переїхав з батьками до Луганщини. По закінченні школи працював у місцевому радгоспі помічником комбайнера та водієм, 1990 року пішов на строкову військову службу, був заступником командира взводу у військовій частині спецпризначення на Харківщині, під час Придністровського конфлікту служив на кордоні з Молдовою. З квітня 1993 року почав працювати в міліції помічником дільничого. 1998-го закінчив Стахановський гірський технікум, отримав офіцерські погони та став дільничним інспектором. Пішов у відставку в листопаді 2010 року. Засновник й очільник місцевого громадського формування з охорони громадського порядку. Депутат сільської ради. Залишилися батько, дружина.За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність присязі нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), Указ Президента № 838/2014 від 31.10.2014 р.

Російські казаки з угруповання «Велике військо донське» після захоплення села Кримське на Луганщині вчинили розправу над місцевими мешканцями. Двох чоловіків (батька та сина) затримали і катували у підвалі, один з них у результаті отримав психічні розлади. А Геннадія Хитренка за його патріотичну позицію окупанти розстріляли з автомату у дворі його власного будинку, про це стало відомо 18 жовтня, коли українські війська звільнили село від російських окупантів. Хитренко Геннадій Дмитрович Интервью с отцом убитого боевиками Геннадия Хитренко

1029

110x110px

Московка Володимир Павлович

, Амвросіївка Донецька область. Підполковник, військовослужбовець ЗС України, військовий комісар Амвросіївського районного військового комісаріату Донецької області.

27 серпня військовий комісар разом із сином та товаришем повертався до Амвросіївки на своєму автомобілі, на околиці міста вони були захоплені в полон. 29 серпня в Сніжному злочинці влаштували показове катування українських військовослужбовців. До побиття і знущань також долучилися проросійські місцеві сепаратисти. Під час екзекуції у військового комісара стався серцевий напад, в результаті чого він помер на місці. У Сніжному терористи закатували військового комісара Амвросіївського районного військового комісаріату підполковника Володимира Московку // Міністерство оборони України офіційний вебсайт, 31 серпня 2014 Похован на кладовище «Чулковське», м. Донецьк.

1030

Бережний Юрій Олександрович

, Чупахівка Охтирський район Сумська область. Сержант, командир відділення інженерно-саперного взводу 91-го інженерного полку (Охтирка). Залишилися дружина і син.

Загинув у боях під Іловайськом (Донецька область).

1031

Древаль Олексій Вікторович

, Кременчук Полтавська область. Старший солдат, старший навідник 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Залишилися дружина з двома малими дітьми, сестра та бабуся.

Під час виходу з оточення з-під Іловайська Донецької області 29 серпня був поранений у ногу з пошкодженням артерії. Товариші під обстрілами російських збройних формувань витягли його по полях до Волновахи, але він помер від втрати крові. 6 вересня Олексія поховали на кладовищі Кременчука поряд із мамою Кременчук поховав свого героя — Олексія Древаля // «Програма Плюс», 6 вересня 2014 .

1032

Соловйов Роман Юрійович

, Полтавська область. Старший солдат 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. З 5 років проживав у селі Чапаєвка (Пологівський район) Запорізька область, потім виховувався в дитячих будинках-інтернатах Бердянська та Запоріжжя, сирота. Після закінчення Приморського ліцею пішов на строкову службу до лав ЗСУ, а з 2013 розпочав службу за контрактом. Залишився молодший брат-студент.

Загинув у результаті обстрілу українських військ поблизу м. Іловайськ Донецької області під час виходу з оточення. Поховали Романа у Чапаєвці на Запоріжжі Зависока ціна мирного неба: у Чапаєвці поховали Романа Соловйова, котрий загинув під Іловайськом // «Районка», 5 вересня 2014 .

1033

Кравцов Роман Анатолійович

, Запоріжжя. Сержант, радіотелефоніст 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302.

Загинув у результаті обстрілу українських військ поблизу м. Іловайськ Донецької області під час виходу з оточення. Поранених бійців добивали російські бойовики, які під'їхали до місця бою на легкових машинах В Запорожье похоронили солдат, добитых кадыровцами // Телеканал МТМ, 9 вересня 2014 .

1034

'''Клевчук Іван В'ячеславович'''

, 18 років, Новомиколаївка Запорізька область. Старший солдат, кулеметник 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний до ЗСУ 29 жовтня 2013 року, пішов служити одразу за контрактом. З весни більше п'яти місяців обороняв кордон у Білокуракінському районі на Луганщині. У середині серпня приїздив додому у відпустку, рідні вмовляли написати рапорт, але Іван навідріз відмовився і повернувся на передову на Донеччину. Залишились мати, молодша сестра, бабуся та дідусь.

Загинув від численних осколкових поранень у результаті обстрілу українських військ поблизу м. Іловайськ Донецької області під час виходу з оточення.

1035

'''Ільїн Віталій В'ячеславович

, Панфілівка Запорізька область. Сержант, командир бойової машини — командир відділення 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Служив за контрактом з 2013 року. Віталій добре малював, захоплювався важкою музикою та бджолярством.

Загинув у результаті обстрілу українських військ поблизу м. Іловайськ Донецької області під час виходу з оточення.

1036

Ревуцький Артем Михайлович'''

, Запоріжжя. Сержант, командир відділення зв'язку 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Після строкової служби в армії заочно закінчив Запорізький національний технічний університет, працював в одному з відділень «Приватбанку», потім логістом на ТОВ «Інтайм». На фронт пішов добровольцем 2 квітня. Залишився 9-річний син.

Загинув у результаті обстрілу українських військ поблизу м. Іловайськ Донецької області під час виходу з оточення. Поховали Артема на Первомайському кладовищі Сослуживцы погибшего под Иловайском при выходе из «котла» запорожца Артема Ревуцкого сожалели, что на похоронах не было офицеров, которые послали туда солдат — фоторепортаж // «Індустріалка», 4 вересня 2014 .

1037

Ушаков Павло Геннадійович

, Запоріжжя. Проживав у с. Богатирівка (Вільнянський район) Запорізька область. Старший солдат, номер обслуги зенітного артилерійського взводу 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. 2008 року закінчив Вище професійне училище № 23 м. Запоріжжя та здобув спеціальність електрогазозварника. Мобілізований 12 квітня 2014 року.

Загинув у результаті обстрілу поблизу Іловайська Донецької області під час виходу з оточення. Впізнаний рідними в запорізькому морзі серед вбитих Ушаков Павло Геннадійович // Вільнянська РДА .

1038

Балагланов Павло Юрійович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Капітан, начальник зв'язку — командир взводу механізованого батальйону 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302.

1039

Усс Степан Миколайович

, Градизьк Полтавська область. Проживав у місті Кременчук. Старшина, військовий фельдшер 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Випускник Кременчуцького медичного коледжу ім. В. І. Литвиненка. Був мобілізований та направлений у зону АТО 5 квітня 2014 року. Залишилася дружина і однорічний син.

Загинув поблизу міста Іловайськ (Донецька область) під час виходу колони з оточення так званим «зеленим коридором», який був обстріляний російськими військами У смт. Градизьк Глобинського району Полтавської області прощалися із героєм АТО. 12.09.2014, 11:16 За останні 4 дні в останню путь провели 3-х кременчужан, які загинули під Іловайськом. 10.09.2014 Герої не вмирають! Героям слава! .

1040

Ровенський Дмитро Олександрович

, Кам'янське Дніпропетровська область. Сержант, водій-електрик радіостанції польового вузлу зв'язку 93-ї ОМБр. Мобілізований 20.06.2014. Залишилась дружина та двоє синів.

Загинув поблизу с. Новокатеринівка (Старобешівський район) внаслідок обстрілу колони під час виходу з оточення під Іловайськом. Похований у Кам'янському.

1041

Кушіль Олександр Дмитрович

, проживав у смт Черкаське Дніпропетровська область. Старший сержант, заступник командира взводу — командир БМП 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Був професійним військовим, брав участь у миротворчих місіях у Сьєрра-Леоне та Іраку. Залишились батьки, дружина та син.

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення. Маючи військовий досвід, Олександр допомагав вибратись з котла молодим бійцям, вивів з оточення десятьох хлопців, але сам загинув.

1042

Романов Федір Анатолійович

, Кропивницький. Старший солдат, фельдшер госпітального відділення медичної роти 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське), в/ч польова пошта В2830. Випускник Кіровоградського медичного коледжу ім. Мухіна. До служби в складі ЗС України, проживав у м. Кропивницькому та працював на станції швидкої медичної допомоги.

Загинув поблизу м. Іловайськ (Донецька область) в результаті отриманого осколкового поранення У Кіровограді прощатимуться з Федором Романовим, військовим лікарем(ФОТО). 12.09.2014, 18:40 Кіровоградці провели в останню путь військового медика, що загинув під Іловайськом (ФОТО) // «Перевесло», 15 вересня 2014 .

1043

Шахник Євген Юрійович

, Дніпропетровськ. Старший лейтенант, командир взводу 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське). Закінчив Дніпропетровський державний університет, працював у ПАТ КБ «ПриватБанк». Призваний за мобілізацією у квітні. Залишилась дружина та неповнолітня донька.

Загинув поблизу м. Іловайськ (Донецька область) під час виходу з оточення. Через важке осколкове поранення ноги помер від втрати крові Шахник Євген Юрійович .

1044

Тимощук Кирило Володимирович

, Вищетарасівка Томаківський район Дніпропетровська область. Сержант, командир бойової машини-командир відділення 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське).

Загинув поблизу м. Іловайськ (Донецька область) під час виходу з оточення.

1045

Яковлев Олег Миколайович

, Ганнівка (Новомосковський район) Дніпропетровська область. Сержант, начальник радіостанції 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське).

Загинув поблизу села Новокатеринівка (Старобешівський район) Донецької області під час виходу з оточення під Іловайськом.

1046

Ходак Віктор Григорович

, Шедієве Новосанжарський район Полтавська область. Солдат, водій 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське). Після закінчення школи вивчився на шофера та тракториста. Строкову армійську службу проходив у Гостомелі, при штабі зв'язку. Потім працював на селі, а рано навесні 2014 влаштувався на роботу в охоронну службу в Дніпропетровську. Призваний за мобілізацією 20 червня, з 11 серпня перебував у зоні АТО. Залишились батьки та сестра.

Загинув поблизу села Червоносільське (Донецька область) під час прориву з «іловайського котла». Віктор був у складі десанту БМП № 132, яка разом з автомобілями батальйону «Донбас» в'їхали на околицю с. Червоносільського, де по ньому було випущено три ПТУРи. Два пролетіло повз, а третій влучив у БМП № 132. Віктор прикрив собою двох товаришів, врятувавши їм життя, але був важко поранений. Пораненого бійця відтягнули до найближчої хати, де він і помер. Тіло Віктора не дали забрати російські військові, пізніше воно було вивезено разом з іншими та поховане з військовими почестями під Дніпропетровськом разом з іншими невідомими героями. Після ідентифікації за ДНК 5 грудня Віктора перепоховали в рідній землі у селі Шедієве Минулої п'ятниці Новосанжарщина приспустила прапори // «Новини Полтавщини», 8 грудня 2014 Новосанжарщина проводжала в останню путь солдата-героя // Новосанжарська районна рада, 8 грудня 2014 Ходак Віктор Григорович .

1047

Баланчук Олексій Олександрович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, кулеметник, старший водій госпгрупи медичного відділення 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Працював у холдингу «НВП Гонта-технологія» машиністом насосних установок та на Новокриворізькому ГЗК слюсарем з ремонту рухомого складу. Призваний за мобілізацією 4 квітня. Залишилася дружина та 10-річна донька.

Загинув під час бою з російськими військами поблизу села Червоносільське (Донецька область), коли українська колона намагалась прорватись з «іловайського котла». Був у складі десанту БМП № 132, яке разом з автомобілями батальйону «Донбас» в'їхало на околицю Червоносільського, де по ньому було випущено три ПТУРи. Два пролетіло повз, а третій влучив у БМП, Олексій дістав смертельні поранення. Упізнаний серед загиблих. 20 грудня в Кривому Розі оголошено день трауру, поховали воїна на Центральному кладовищі 20-е декабря в Кривом Роге объявлен Днем скорби // ИА «Кривбасс On-Line», 19 грудня 2014 .

1048

Сухомлин Дмитро Олександрович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, номер обслуги 1-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний за мобілізацією. Залишилася дружина та троє дітей.

Загинув під час прориву з «іловайського котла». В останнє виходив на зв'язок 28 серпня, була також інформація, що 29 серпня Дмитро був поранений у ногу. Зник у районі села Новокатеринівка (Старобешівський район) Донецької області. У лютому 2015 року ідентифікований серед похованих під Запоріжжям невідомих героїв АТО У Донецькій області зник безвісти Сухомлин Дмитро // FaceNews, 30 вересня 2014 Сухомлин Дмитро Олександрович Пошук 17 лютого Кривий Ріг попрощається з бійцем загиблим в АТО Дмитром Сухомлином. 15.02.2015, 15:30 .

1049

Шумейко Микола Миколайович

, Куйбишеве Запорізька область. Солдат, гранатометник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське).

Загинув під час прориву з «іловайського котла». В останнє виходив на зв'язок 28 серпня. Колона потрапила під обстріл під час відходу з села Червоносільське в напрямку села Новокатеринівка (Старобешівський район) Донецької області. У лютому 2015 року ідентифікований серед похованих під Запоріжжям невідомих героїв АТО. 1 березня 2015 року воїна перепоховали у рідній землі Шумейко Николай Николаевич .

1050

Борищак Олексій Андрійович

, Харківська область. Зі шкільних років проживав у м. Кременчук Полтавська область. Майор, заступник командира 1-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Закінчив Кременчуцький технікум залізничного транспорту. Потім вступив до Харківського інституту танкових військ. Був командиром роти снайперів у навчальному центрі «Десна», згодом служив на командних посадах у 93-й ОМБр. Залишилися мати, дружина та 10-річна донька.

Загинув під Іловайськом. В останнє виходив на зв'язок із рідними 29 серпня. У лютому 2015 року ідентифікований серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. 13 березня з Олексієм попрощались у Кременчуці та перепоховали на Свіштовському кладовищі. Нужна помощь. Мы будем Вам очень благодарны за любую информацию У Кременчуці прощалися з воїном, який загинув, прикриваючи своїх побратимів // «Коло», 13 березня 2015

1051

Яковець Роман Михайлович

, Опішня Зіньківський район Полтавська область. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний за мобілізацією 2 квітня. Залишилися батьки та дві сестри. Зі слів односельців у Романа в сусідньому селі залишилася дівчина та донька, яка народилася вже після його смерті, у листопаді 2014 року.

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення. В останнє виходив на зв'язок із рідними 26 серпня. Ідентифікований серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. 12 лютого 2015 року Романа перепоховали у с. Опішня. В Опішні перепоховали Романа Яковця — бійця ЗСУ, що загинув в Іловайському котлі // «Новини Зіньківщини», 12 лютого 2015 Яковець Роман Михайлович (пошук)

1052

Дудка Юрій Андрійович

, Хоминці (Роменський район) Сумська область. Проживав у м. Кременчук Полтавська область. Солдат, номер обслуги мінометного взводу 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). 1999 року здобув професію машиніста автомобільного крану. Після служби в армії працював у службі державної охорони, з 2001 року у Кременчуці на сталеливарному заводі водієм, а з 2013 року на Крюківському вагонобудівному заводі водієм автокрану. З початком військової агресії добровольцем прийшов до військкомату і підписав контракт. З серпня 2014 року охороняли селище Грабське під Іловайськом. Залишилися батьки, дружина та дві доньки. Батьки Юрія втратили на війні двох синів (Дудка Володимир Андрійович, 10 вересня помер від опіків та поранень).

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення, поблизу с. Червоносільське. Востаннє товариші бачили Юрія, коли він після обстрілу пішов міняти пробите колесо. Ідентифікований у березні 2015 року серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. 10 квітня 2015 року з воїном попрощалися у Кременчуці. Похований у рідному селі Хоминці на Сумщині, поряд із братом. Розшукується військовий української армії, уродженець села Хоминці — Дудка Юрій Андрійович Дудка Юрий Андреевич Прощання з Героєм Юрієм Дудкою // «Телеграф», 10 квітня 2015

1053

Кирилов Антон Сергійович

, 19 років, Піщане (Кременчуцький район) Полтавська область. Проживав у м. Кременчук. Солдат, старший стрілець 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Був єдиною дитиною у матері, яка виховувала його самотужки. З 2003 року жив у Кременчуці, де закінчив школу. У 2010—2013 роках навчався у ВПУ № 7, потім працював на Крюківському вагонобудівному заводі, у 2014 році звільнився. 27 березня 2014 року добровольцем пішов до ЗСУ на контрактну службу. Після війни хотів вступити у військове училище, стати офіцером. Залишилася мати.

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення. Ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. 29 квітня 2015 року поховання у Кременчуці. Погибший в АТО 19-летний кременчужанин Антон Кириллов был единственным ребенком в семье // «Телеграф», 24 квітня 2015

1054

Лотоцький Олег Михайлович

, Дніпропетровськ. Старший солдат, гранатометник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Залишився син.

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення. За даними Книги пам'яті, похований на Сурсько-Литовському кладовищі Дніпропетровська.

1055

Савченко Роман Михайлович

, Котовка (Магдалинівський район) Дніпропетровська область. Проживав у с. Гупалівка Магдалинівський район. Сержант, номер обслуги 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Закінчив Магдалинівське ПТУ № 88. Здобувши освіту, в 2012 році пішов на строкову армійську службу. Призваний за мобілізацією. Залишилася мати.

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення, поблизу села Новокатеринівка (Старобешівський район). Похований у Гупалівці. Пам'ятник юному герою АТО відкрили на Магдалинівщині // Сайд Магдалинівського району

1056

Шевчук Сергій Іванович

, Росоша (Липовецький район) Вінницька область. Проживав у Новомосковську Дніпропетровська область. Капітан, начальник радіоцентру 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Залишилися батьки, дружина та двоє дітей.

В останнє виходив на зв'язок 25 серпня. Місцевий мешканець знайшов його куртку зі смартфоном у Червоноармійському районі між Новоєленівкою та Новотроіцьким. На меморіальній дошці вказано, що Сергій Шевчук загинув 25 серпня під час бойових дій у районі Костянтинівки, Авдіївки, Донецького аеропорту. За даними Книги пам'яті, загинув 29 серпня під Іловайськом під час прориву з оточення. Похований 9 жовтня 2014 в Новомосковську. За іншими даними, загинув 25 серпня в районі Донецька (аеропорт, Авдіївка). Похований 9 жовтня в Новомосковську. Шевчук Сергій Іванович (пошук)

1057

Ткачук Сергій Андрійович

, П'ятихатки Дніпропетровська область. Солдат, снайпер 3-го взводу снайперської роти 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське).

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення. Стала известна судьба одного из наших пропавших без вести снайперов… // facebook Alexandr Mamaluy, 17 квітня 2015 Ткачук Сергій Андрійович // «Пошук», 2 березня 2015

1058

Прохоров Микола Олександрович

, Любимівка (Михайлівський район) Запорізька область. Проживав у с. Осипенко (Бердянський район). Солдат, стрілець 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Закінчив Михайлівське ВПУ № 52 за фахом тракторист-машиніст та слюсар-ремонтник. Хотів стати військовим. Після строкової служби водієм на Львівщині 2 квітня 2014 року пішов в армію у першу хвилю мобілізації. Залишилися мати, дружина та 3-річна донька.

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення. У травні 2015 року ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих, похованих під Дніпропетровськом. Після всіх юридичних процедур 3 липня 2015 року захисника перепоховали у рідній Любимівці. Співчуття // Запорізька обласна рада, 3 липня 2015

1059

Логвиненко Василь Васильович

, Нікополь Дніпропетровська область. Солдат, кулеметник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Працював на Нікопольському заводі технологічного оснащення. Мобілізований навесні 2014 року. Залишилася вагітна дружина, вже після смерті Василя народилися двоє дітей.

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення від вибуху міни. Ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих, похованих під Дніпропетровськом. 8 липня 2015 року захисника перепоховали в Нікополі. У Нікополі перепоховали героя АТО, який підірвався на міні під Іловайськом // Дніпро.depo.ua, 9 липня 2015 Логвиненко Василий Васильевич (пошук)

1060

Денисов Дмитро Миколайович

, Привілля Луганська область. Майор, начальник штабу 1-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Закінчив Харківський інститут танкових військ.

Загинув під час прориву з оточення в районі Іловайська. На виїзді з села Осикове в напрямку с. Новокатеринівка (Старобешівський район) внаслідок обстрілу колони було підбито БМП-2 № 319, в якій їхав майор Денисов, він був поранений у шию. У БМП здетонував боєкомплект, майора витягли з палаючої машини. У цей час російські автоматники розстрілювали тих, хто вижив. Майор ще був поранений у ноги, він віддав наказ залишити його і підірвав гранату, щоб не потрапити у полон. Похований як тимчасово невстановлений боєць на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська. 27 червня 2016 року офіційно визнаний загиблим. Денисов Дмитро Миколайович

1061

Погорілий Віктор Сергійович

, Звенигородка Черкаська область. Майор, заступник командира 1-го батальйону по роботі з особовим складом 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Закінчив музичну та спортивну школи. Неодноразовий призер районних та обласних спортивних змагань. 1997 року вступив до Одеського інституту сухопутних військ, по закінченні якого у 2001 році був направлений до 93-ї бригади. Служив на посадах командира роти, начальника гарнізонного клубу, заступника командира батальйону. На фронті перебував з березня 2014 року. Залишилися дружина та двоє малолітніх дітей.

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення, поблизу села Осикове (Старобешівський район). Вважався зниклим безвісти, у березні 2015 року ідентифікований серед похованих невідомих героїв АТО. Перепоховання відбулося 21 березня в смт Черкаське на Дніпропетровщині. Погорілий Віктор Сергійович

1062

Сінько Ярослав Олегович

, Козачі Лагері (Цюрупинський район) Херсонська область. Солдат, номер обслуги 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Був єдиним сином у матері. Працював у Цюрупинському лісництві. Призваний за мобілізацією.

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення. Перебував у списках зниклих безвісти, ідентифікований за експертизою ДНК. 25 липня 2015 похований у рідному селі. Херсонщина провела в последний путь еще одного своего героя и защитника // Цюрупинськ online, 25 липня 2015 Воїн світла Сінько Ярослав Олегович

1063

Назаренко Дмитро Анатолійович

, Запоріжжя. Солдат, сапер 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Залишилася мати.

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення на автомобілі «Урал» поблизу села Новокатеринівка (Старобешівський район) Донецької області. Перебував у списках зниклих безвісти. Назаренко Дмитрий Анатольевич (пошук)

1064

'''Попель Андрій В'ячеславович

, Харків. Солдат, снайпер 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське).

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення поблизу села Новокатеринівка (Старобешівський район) Донецької області. Перебував у списках зниклих безвісти, ідентифікований за експертизою ДНК. Похований 22 лютого 2015 року в Харкові на Алеї Слави. Попель Андрей,06.10.1971г.р. Харків, янин. Доброволець

1065

Графа Олександр Іванович'''

, Широке Дніпропетровська область. Лейтенант, командир протитанкового взводу 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське).

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення. За даними Книги пам'яті, ідентифікований за експертизою ДНК, похований у м. Кривий Ріг. Графа Александр Иванович (пошук)

1066

Хомчук Олег Васильович

, Світловодськ Кіровоградська область. Проживав у м. Дніпропетровськ. Старший солдат, гранатометник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Захоплювався музикою, його запрошували на безоплатне навчання до музичного училища. Через місяць після втрати єдиного сина померла мама Олега. У Дніпропетровську залишилася дружина і маленький син.

Загинув під час прориву з оточення під Іловайськом на перехресті доріг з села Побєда до села Новокатеринівка (Старобешівський район), поруч зі ставком. Упізнаний за експертизою ДНК. Похований у Дніпропетровську, на ділянці № 79 Краснопільський цвинтар.

1067

Ткаченко Ігор Юрійович

, 19 років, Полтавська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 1-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське).

Загинув під час виходу з оточення під Іловайськом на дорозі поблизу села Новокатеринівка (Старобешівський район). За даними Книги пам'яті, ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Запоріжжям невідомих Героїв АТО.

1068

Кузьма Микола Володимирович

, Червоний Промінь (Криничанський район) Дніпропетровська область. Молодший сержант, командир відділення 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Закінчив енергетичний технікум, проходив строкову службу у Внутрішніх військах, навчався у школі міліції. Закінчив гірничий університет, працював на сміттєспалювальному заводі у Дніпропетровську. Призваний за мобілізацією у квітні 2014 року. Залишилися батьки та двоє братів.

Загинув під час виходу з оточення під Іловайськом на дорозі поблизу села Новокатеринівка (Старобешівський район). Ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Запоріжжям невідомих Героїв АТО. 13 лютого 2015 року воїна перепоховали в селі Червоний Промінь. Кузьма Микола Володимирович

1069

Денщиков Андрій Анатолійович

, Запоріжжя (Шевченківський район). Солдат, номер обслуги-радіотелефоніст зенітно-ракетного взводу 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний за мобілізацією 14 квітня 2014 року.

Загинув під час виходу з оточення під Іловайськом на дорозі поміж с. Кутейникове та Осикове (Старобешівський район). Перебував біля зенітної установки у кузові ЗИЛ-131 та був вбитий снайпером. Коли машину було підбито, бійці пересіли в іншу. Тіла вбитих Андрія Денщикова та Сергія Калініна залишилися в кузові та були підірвані сепаратистами разом з машиною 31 серпня. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих Героїв АТО. Перепохований 29 серпня 2015 року на Леваневському кладовищі Запоріжжя Денщиков Андрей Анатольевич (пошук) Денщиков Андрій Анатолійович .

1070

Калінін Сергій Володимирович

, Запоріжжя (Шевченківський район). Солдат, номер обслуги зенітно-ракетного взводу 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). По закінченні школи працював на Запорізькому абразивному комбінаті, відслужив в армії, у прикордонних військах в Одесі. Мобілізований 11 квітня 2014 року. Залишилися батьки, дружина та троє дітей.

Загинув під час виходу з оточення під Іловайськом на дорозі поміж с. Кутейникове та Осикове (Старобешівський район). Перебував біля зенітної установки у кузові ЗИЛ-131 та був вбитий снайпером. Коли машину було підбито, бійці пересіли в іншу. Тіла вбитих Андрія Денщикова та Сергія Калініна залишилися в кузові та були підірвані сепаратистами разом з машиною 31 серпня. 11 вересня рештки були зібрані та вивезені пошуковцями Місії «Ексгумація-200» («Чорний тюльпан»). Упізнаний за експертизою ДНК серед загиблих. 26 вересня 2015 року з воїном попрощалися в Запоріжжі. В Запорожье простились с солдатом АТО, погибшим под Иловайском // «Репортер», 26 вересня 2015

1071

Троценко Ігор Анатолійович

, Вербки (Павлоградський район) Дніпропетровська область. Молодший сержант, санітарний інстуктор 3 роти 1-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний за мобілізацією.

За даними Книги пам'яті, загинув під час виходу з оточення під Іловайськом на перехресті доріг з с. Побєда до с. Новокатеринівка (Старобешівський район) поруч зі ставком. Був ексгумований пошуковцями Місії «Ексгумація-200» («Чорний тюльпан») 11 вересня 2014 р. та привезений до м. Запоріжжя. Впізнаний за експертизою ДНК. Троценко Ігор Анатолійович Указ Президента України № 469/2019 від 27.06.2019

1072

Дубовик Руслан Вікторович

, Новомосковськ Дніпропетровська область. Солдат, старший навідник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). На фронт пішов добровольцем навесні 2014 року під час першої хвилі мобілізації. Залишилася мати.

Загинув під час виходу з оточення під Іловайськом на дорозі поміж селами Многопілля — Червоносільське — Осикове. Машина ГАЗ-66 була розстріляна російськими військами. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих Героїв АТО. 18 лютого 2015 року відбулося перепоховання воїна у Новомосковську. Погиб в зоне АТО еще один наш новомосковец Руслан Дубовик // Газета «Новомосковск», 18 вересня 2014 Дубовик Руслан Вікторович

1073

Діллер Роман Олександрович

, Семиозерка Костанайська область Казахська РСР. З дитинства проживав у прожив у с. Шкурупіївка Решетилівський район Полтавська область. Старший сержант, командир міномета мінометної батареї 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Закінчив Решетилівське професійно-технічне училище № 52, здобув професії тракториста-машиніста широкого профілю, слюсаря-ремонтника, водія автомобіля. Після армійської служби працював у сільському господарстві. Мобілізований 31 липня 2014 року. Залишились батьки, дружина та неповнолітній син.

Загинув під час виходу з оточення під Іловайськом у районі села Червоносільське. За свідченням очевидців, загинув рятуючи пораненого поруч з машиною, в якій їхав, не доїжджаючи до с. Червоносільського. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих на Краснопільському цвинтарі під Дніпропетровськом невідомих Героїв АТО. Діллер Роман Олександрович // Полтавська обласна рада Нагорода решетилівському герою Романові Діллеру-посмертно // «Решетилівщина», 4 березня 2016

1074

Баранов Роман Олександрович

, Лихівка Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське).

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення. За даними Книги пам'яті, ідентифікований за експертизою ДНК, похований у с. Лихівка.

1075

Каліберда Артем Миколайович

, Запоріжжя. Солдат, номер обслуги зенітно-ракетного взводу 1-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Мобілізований з резерву.

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення, на дорозі поблизу села Новокатеринівка (Старобешівський район). Ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих на Кушугумському цвинтарі під Запоріжжям. Боец из резерва пропал в зоне боевых действий // «Заноза», 8 жовтня 2014 Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради Про ексгумацію, 26 червня 2015

1076

Обидєнніков Ярослав Миколайович

, Дніпропетровськ (селище у передмісті). Старший сержант, оператор-радіотелефоніст розвідувальної роти 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Дитячі роки провів у Якутії (РРФСР), де його батьки працювали на будівництві ГЕС. Строкову службу проходив у десантних військах у м. Керч. Опанував професії столяра та будівельника, їздив заробляти до Криму. До мобілізації працював слюсарем-ремонтником ремонтно-механічного цеха Дніпропетровського локомотивного депо. Призваний 20 червня 2014 року. Спочатку супроводжував колони військової техніки в зону АТО, потім виконував бойові завдання зі своєю розвідгрупою. Залишилися батьки, молодший брат.

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення, на перехресті доріг з с. Побєда до с. Новокатеринівка (Старобешівський район) поруч зі ставком. Востаннє його бачили, коли він керував вантаженням поранених на БРДМ. Вважався зниклим безвісти, ідентифікований за експертизою ДНК, похований на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська. В огне брода нет // Газета «Магістраль», № 39 (2028), 27 травня—2 червня 2015, стор. 6 (pdf)

1077

Мордюк Микола Олександрович

, Запоріжжя. Солдат, гранатометник 2-ї роти 1-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське).

Зник безвісти під Іловайськом під час прориву з оточення, на перехресті доріг з с. Побєда до с. Новокатеринівка (Старобешівський район) поруч зі ставком. За даними Книги пам'яті, похований на Краснопільському цвинтарі під Дніпропетровськом як тимчасово невстановлений захисник України.

1078

Ясногор Сергій Володимирович

, Широке (Солонянський район) Дніпропетровська область. Проживав у м. Новомосковськ. Сержант, старший стрілець зведеної тактичної роти 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське).

Виходив з-під Іловайська у колоні, яка рухалась з с. Многопілля до с. Червоносільське. Був важко поранений, внаслідок чого помер у Червоносільському. Похований своїми бойовими товаришами в окремій могилі. Ексгумований пошуковцями місії «Чорний тюльпан» 29 вересня 2014 р., похований на Кушугумському цвинтарі Запоріжжя як тимчасово невстановлений захисник України. Ідентифікований за експертизою ДНК, 29 серпня 2016 року тіло було передано рідним для перепоховання. З кладовища під Запоріжжям відвезуть старшого стрільця 93-й бригади. (ФОТО) 29.08.2016, 20:51

1079

Швець Михайло Олександрович

, Військове Солонянський район Дніпропетровська область. Солдат, снайпер 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Рано втратив батьків. Проживав на хуторі Гроза (Солонянський район). Призваний за мобілізацією як доброволець. Залишилися старша сестра, племінники та тітка.

Зник безвісти під Іловайськом під час прориву з оточення, на перехресті доріг з с. Побєда до с. Новокатеринівка (Старобешівський район) поруч зі ставком. Через 18 місяців пошуку за експертизою ДНК ідентифікували останки воїна у двох різних могилах. Перепоховання пройшло 16 березня 2016 року у с. Військовому. Знову горе прийшло у нашу Солонянську громаду Похорон Михайла Швеця (відео)

1080

Нещерет Сергій Анатолійович

, Артемівськ Донецька область. Старшина 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське).

Зник безвісти під Іловайськом під час прориву з оточення, на перехресті доріг з с. Побєда до с. Новокатеринівка (Старобешівський район) поруч зі ставком. За даними Книги пам'яті, ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих, похованих на Краснопільському цвинтарі під Дніпропетровськом.

1081

Зранко Дмитро Олексійович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший солдат, сапер 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське).

Зник безвісти під Іловайськом під час прориву з оточення, на перехресті доріг з с. Побєда до с. Новокатеринівка (Старобешівський район) поруч зі ставком. За даними Книги пам'яті, ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих, похованих на Краснопільському цвинтарі під Дніпропетровськом.

1082

Ілляшенко Віктор Володимирович

, Сергіївка (Гадяцький район) Полтавська область. Солдат, механік-водій 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське).

Зник безвісти під Іловайськом під час прориву з оточення, на дорозі поблизу села Побєда (Старобешівський район). За даними Книги пам'яті, був тимчасово похований місцевими мешканцями у братській могилі в с. Побєда. Після ексгумації похований на Краснопільському цвинтарі, як тимчасово невстановлений захисник України, ідентифікований за експертизою ДНК та визнаний загиблим слідчими органами. 28 липня 2017 року відбулося перепоховання в рідній Сергіївці Бійця АТО, що загинув в Іловайському «котлі», перепоховають на Гадяччині

1083

Абашин Герман Едуардович

, Дніпропетровськ. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). У 7 років залишився сиротою, виховувався бабусею й тіткою, яка стала для нього мамою. Закінчив ПТУ № 17, де здобув спеціальність автослюсаря. За власним бажанням пішов служити в армію, 2012 року підписав контракт.

Зник безвісти під Іловайськом під час прориву з оточення. Бойові товариші розповіли, що Герман загинув від поранення в голову в автомобілі ЗІЛ-131 № 6544 Н9, який загорівся від вибуху, на південному виїзді з села Новокатеринівка (Старобешівський район). Ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих. Поховають Германа на Центральній алеї Краснопільського цвинтаря Дніпропетровська у квітні 2016 року. Загиблі, зібрані пошуковцями Місії «Евакуація-200» // Книга пам'яті

1084

Горобинський Олександр Сергійович

, Півневе Кремінський район Луганська область. Мешкав у с. Кудряшівка. Солдат 1-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Виріс у багатодітній родині, де було 4 брата і 2 сестри. Восени 2013 року був призваний на строкову службу, 27 січня 2014 підписав контракт на три роки. Захищав Україну від самого початку АТО. Залишились батьки, брати, сестри.10.04.2017 р. нагороджений орденом посмертно.

Зник безвісти під Іловайськом під час прориву з оточення. У травні 2017 року упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Запоріжжям невідомих Героїв АТО. 28 червня відбулось перепоховання на Ліньовському кладовищі міста Рубіжне. .krem.loga.gov.ua/activity/press/news-krem/2017/01/12/news-krem_80758.html Керівники району зустрілись із батьками загиблого учасника антитерористичної операції У нас на Луганщині є ще один загиблий Герой, який загинув ще 2014 року при виході з Іловайську Кремінщина попрощалась із загиблим під Іловайськом земляком Кремінщина попрощалась із загиблим під Іловайськом земляком

1085

Гречаний Олександр Васильович

, Тернівка Дніпропетровська область. Солдат, військовослужбовець групи інженерного забезпечення 1-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Одружений.10.04.2017 р. нагороджений орденом посмертно.

Зник безвісти під Іловайськом під час прориву з оточення, поблизу с. Осикове (Старобешівський район). Похований як тимчасово невстановлений боєць на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська, ділянка № 79. Ідентифікований за експертизою ДНК. Гречаний Олександр Васильович

1086

Бублик Олександр Сергійович

, Дніпропетровська область. Молодший сержант, снайпер 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське).

Зник безвісти під Іловайськом під час прориву з оточення на дорозі від с. Осикове в напрямку с. Новокатеринівка (Старобешівський район). Похований як тимчасово невстановлений боєць на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська, ділянка № 79. Ідентифікований за експертизою ДНК. Бублік Олександр Сергійович

1087

Власов Ігор Олександрович

, Тернівка Дніпропетровська область. Солдат, номер обслуги 93-ї окремої механізованої бригади.

Загинув під час виходу з оточення під Іловайськом у районі села Червоносільське. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих на Краснопільському цвинтарі під Дніпропетровськом невідомих Героїв АТО. Указ Президента України № 104/2017

1088

Салівончик Руслан Сергійович

, Костопіль Рівненська область. Капітан міліції, військовослужбовець добровольчого батальйону па трульної служби міліції особливого призначення «Херсон». Навчався у Запорізькому юридичному інституті ДДУВС. Проживав у місті Каховка Херсонська область, шість років працював у секторі карного розшуку Каховського райвідділу міліції. З початку АТО одним з перших записався добровольцем у новостворений батальйон. Залишилась маленька донька.

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення. Був убитий осколком на броні БТРа. Загинув ще один наш земляк в зоні АТО // «Херсон типовий», 2 вересня 2014

1089

Мазур Павло Валерійович

, Херсон. Рядовий міліції, боєць добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон». Закінчив Херсонський центр освіти молоді та дорослих Херсонської міської ради.

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення. Прощання із загиблими під Іловайськом бійцями батальйону «Херсон» (ФОТОРЕПОРТАЖ) (рос.) 06.09.2014

1090

Ковальов Владислав Вікторович

, Каховка Херсонська область. Проживав у Херсоні. Рядовий, лікар добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон». Закінчив Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна за спеціальністю лікувальна справа. Упродовж чотирьох років працював у відомчій лікарні УМВС, лікар-хірург. Активний учасник Революції Гідності, був командиром мобільного загону першої медичної допомоги Червоного Хреста, куратором сектору медзабезпечення Самооборони Херсона. Добровольцем записався до лав батальйону. Залишилась дружина та двоє дітей, 2-річна донька і однорічний син.

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення. Владислав виносив поранених з-під обстрілу, загинув, рятуючи життя інших. Каким он парнем был: под Иловайском погиб наш земляк — хирург Влад Ковалев // ПіК, 4 вересня 2014

1091

Шаригін Артем Віталійович

, Новорепівка Новотроїцький район Херсонська область. Молодший сержант міліції, боєць добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон». Проходив строкову службу у десантних військах.

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення. Ідентифікований серед загиблих за експертизою ДНК. 7 жовтня 2015 року Артема поховали на кладовищі с. Новорепівка. В Запорожье ищут пропавших в зоне АТО — фото // Время новостей, 16 вересня 2014 Шарыгин Артём Витальевич У Новотроїцькому районі попрощалися з Артемом Шаригіним // Херсонщина — офіційний сайт Херсонської ОДА, 8 жовтня 2015

1092

Гребінський Олег Вільямович

, Херсон. Старший сержант міліції, боєць добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон».

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення. Впізнаний за результатами експертизи ДНК. Похований 11 вересня 2015 року на кладовищі у с. Кринки, Херсонської області.

1093

Вовченко Олег Павлович

, Херсон. Сержант міліції, боєць добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон». Залишився брат.

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення. Був тимчасово похований місцевими мешканцями у братській могилі на кладовищі х. Горбатенко. 15 вересня тіло ексгумоване та привезене до Запоріжжя пошуковцями «Чорного тюльпану», похований на Кушугумському кладовищі Запоріжжя. Триває черговий етап тестів ДНК. Вовченко Олег Павлович .

1094

Атаманчук Роман Віталійович(Позивний «Добрий»)

, Сергіївка (Каховський район) Херсонська область. Проживав у м. Нова Каховка. Боєць Боєць Добровольчого Українського Корпусу. Закінчив професійно-технічне училище № 14 у Новій Каховці за професією «Радіомеханік з обслуговування і ремонту радіотелевізійної апаратури». Працював за фахом як приватний підприємець. Належав до лав Правого сектора, навесні брав активну участь у роботі блок-поста поблизу Каховської ГЕС, а потім добровольцем пішов на фронт.

Загинув при виході колони з Іловайська (Донецька область) через «гуманітарний коридор», який був обстріляний російськими військами. Вважався зниклим безвісти. Знайдений за експертизою ДНК серед похованих під Запоріжжям героїв АТО. 25 грудня Романа перепоховали у рідній Сергіївці Завтра состоится церемония прощания с погибшим в АТО херсонцем // Херсон онлайн, 24 грудня 2014 В зоне АТО погиб парень из Новой Каховки // Типичный Херсон, 22 грудня 2014 Загинув з Україною в серці // «Новий день», 5 січня 2015 .

1095

Остроушко Денис Валерійович

, Нікополь Дніпропетровська область. Солдат, кулеметник стрілецької роти 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас». Закінчив сільскогосподарський технікум, служив в армії, працював охоронцем в «АТБ-Маркет». Потім вступив до Національної металургійної академії, з 2012 року працював термістом цеху № 7 у ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб». Залишилась дружина та син 2,5 років.

Загинув при виході колони з Іловайська (Донецька область) через «гуманітарний коридор», який був обстріляний російськими військами. Никополь простился с Остроушко Денисом, ГЕРОЕМ, Украинским воином // Газета «Город Никополь», 5 вересня 2014 Нікополь попрощався із загиблим під Іловайськом Денисом Остроушко. 07.09.2014, 01:37 Никополь простился навсегда с седьмым бойцом // «Репортер», 16 вересня 2014

1096

Троценко Максим Миколайович

, Нікополь Дніпропетровська область. Солдат, снайпер 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас». Працював стропальником у ТОВ «Интерпайп Ніко Тьюб». Мобілізований 15 травня. Залишились батьки та сестра.

Загинув при виході колони з Іловайська (Донецька область) через «гуманітарний коридор», який був обстріляний російськими військами. Максим сидів зверху на бронемашині, сильним вибухом його викинуло прямо під колеса БТР, що їхав на великій швидкості.

1097

Гажур Олександр Анатолійович

, Інгулець (Кривий Ріг) Дніпропетровська область. Молодший сержант, снайпер стрілецької роти військової 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас». Працював на Інгулецькому ГЗК у цеху технологічного автотранспорту. Залишились дружина, син та донька.

Загинув при виході колони з Іловайська (Донецька область) через «гуманітарний коридор», який був обстріляний російськими військами. Поховали Олександра 11 вересня на Дем'янівському кладовищі м. Кривий Ріг.

1098

Семеніщенков Олександр Андрійович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, кулеметник 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас».

Загинув при виході колони з Іловайська (Донецька область) через «гуманітарний коридор», який був обстріляний російськими військами.

1099

Тітенко Володимир Олегович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас». Мобілізований 18 травня. Закінчив Терновський індустріальний технікум.

1100

Коваленко Олег Миколайович

, Лозуватка (П'ятихатський район) Дніпропетровська область. Солдат, кулеметник 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас».

1101

Лихогруд Андрій Григорович

, Дніпропетровськ. Старший лейтенант, командир взводу 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас».

1102

Мельник Валерій Ігорович

, Дніпропетровська область. Старший солдат, кухар 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас».

Загинув при виході колони з Іловайська (Донецька область) через «гуманітарний коридор», який був обстріляний російськими військами. За даними Книги пам'яті, похований у с. Шевченки (Кобеляцький район) Полтавської області.

1103

Толкачов Віталій Михайлович

, Велика Костромка Дніпропетровська область. Молодший сержант, старший водій 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас».

1104

Русін Андрій Миколайович

, Кривий Ріг, Дніпропетровська область. Солдат, старший стрілець стрілецької роти 40-го Батальйону територіальної оборони «Кривбас». Закінчив Криворізьке професійно-технічне училище № 9 за спеціальністю машиніст гусеничного крану. З 1993 по 1995 проходив строкову службу в роті охорони у Луганську. Працював агломератником на «Південному ГЗК» у Кривому Розі. Призваний за мобілізацією 17 травня.

Загинув у районі Харцизька (Донецька область) під час прориву колони з оточення під Іловайськом (за іншими даними загинув 9 серпня). Прощання з бійцем у Кривому Розі відбудеться 16 грудня. Русін Андрій Миколайович

1105

Мирошниченко Олександр Іванович

, Інгулець (Кривий Ріг) Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас».

Загинув під Іловайськом (Донецька область). Олександра було поранено під Савур-Могилою. Товариші поклали його на броню бойової машини та намагались вивезти, але дорогою підірвались на фугасі, вибуховою хвилею бійця закинуло на проводи ЛЕП. Тіло Олександра вивезли волонтери пошукової місії. Дмитрий Сироштан: «Когда под Иловайском россияне расстреливали нашу колонну, я чудом даже ранения не получил» // «Факти», 17 грудня 2015

1106

Джадан Іван Миколайович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, механік-радіотелефоніст взводу зв'язку 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас». Закінчив із відзнакою Криворізький авіаційний коледж цивільної авіації, відділення «Радіотехніка». З 1997 по 1999 пройшов строкову службу зв'язківцем у Старичах на Львівщині. Понад 12 років працював ковалем у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Загинув під Іловайськом (Донецька область) під час прориву з оточення. Перебував у списку зниклих безвісти. 27 лютого 2015 року воїна поховали у Кривому Розі. Завтра Кривой Рог простится с погибшим в зоне АТО Джаданом Иваном // «Перший Криворізький», 26 лютого 2015

1107

Долгов Ігор Олександрович

, Перше Травня (Апостолівський район) Дніпропетровська область. Старший лейтенант, заступник командира роти з озброєння 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас».

Загинув під Іловайськом (Донецька область) під час прориву з оточення. Перебував у списку зниклих безвісти. Упізнаний за експертизою ДНК.

1108

'''Прокоп'єв Євген Вікторович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, кулеметник 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас».

Загинув під Іловайськом (Донецька область) під час прориву з оточення. Перебував у списку зниклих безвісти. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. 12 березня 2015 року відбулося перепоховання воїна у Кривому Розі. Кривой Рог скорбит: 12 марта объявлен Днем траура по погибшему в АТО бойцу 40 батальона Евгению Прокопьеву // 0564.ua — Сайт Кривого Рога, 11 березня 2015

1109

Королюк Андрій Петрович'''

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, стрілець 2 взводу 2 роти 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас». Закінчив професійно-технічний навчальний заклад № 46 за спеціальністю помічник машиніста тепловоза, слюсар рухомого складу. Строкову службу проходив зв'язківцем в Одесі. З 1997 по 2005 рік працював на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» слюсарем рухомого складу. Призваний за мобілізацією 18 травня. Залишилися батьки-пенсіонери, у яких Андрій був єдиним сином.

Загинув поблизу Іловайська (Донецька область) під час прориву з оточення на блокпосту № 4004. Перебував у списку зниклих безвісти. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. 24 березня 2015 року відбулося перепоховання воїна у Кривому Розі. В Кривому Розі попрощались з двома загиблими солдатами // 34 канал, 24 березня 2015 Королюк Андрій Петрович (пошук)

1110

Куліченко Володимир Миколайович

, Вознесенськ Миколаївська область. Проживав у м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, гранатометник 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас». Працював на підприємствах Кривого Рогу. Призваний за мобілізацією 17 квітня. Залишилася дружина та син.

Загинув поблизу Іловайська (Донецька область) під час прориву з оточення. Перебував у списку зниклих безвісти. У березні 2015 року упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Запоріжжям невідомих героїв АТО. 10 серпня 2015 року воїна перепоховали у Кривому Розі. День жалоби. Володимир Куліченко // ДТРК «Криворіжжя», 7 серпня 2015

1111

Карпенко Геннадій Григорович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший сержант, бухгалтер 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас». Працював на кількох підприємствах Кривого Рогу та в охоронному агентстві «Дуган». Призваний за мобілізацією 17 травня.

Загинув під Іловайськом (Донецька область). Перебував у списку зниклих безвісти. У лютому 2015 року упізнаний за експертизою ДНК серед загиблих. 10 лютого 2015 року з Геннадієм попрощались у м. Кривий Ріг. В Кривом Роге 10-е февраля объявлен Днем скорби // ІА «Кривбас On-Line», 9 лютого 2015

1112

Бондарчук Олег Вікторович

, Широка Дача Широківський район Дніпропетровська область. Проживав у м. Кривий Ріг. Солдат 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас». Закінчив Інгулецький технікум. Працював у цеху з ремонту рухомого складу «ІнГЗК». Мобілізований у травні 2014 року.

Загинув поблизу Іловайська (Донецька область) під час прориву з оточення. Перебував у списку зниклих безвісти. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. 1 грудня 2015 року воїна перепоховали у Кривому Розі, на Алеї Слави Інгулецького кладовища. Сегодня в Кривом Роге траур по погибшему под Иловайском Олегу Бондарчуку // 0564.ua — Сайт Кривого Рога, 1 грудня 2015 Кривой Рог простился с бойцом БТО «Кривбасс» // 0564.ua — Сайт Кривого Рога, 1 грудня 2015

1113

Міщишин Віталій Анатолійович(Позивний «Манки»)

, Письмечеве Солонянський район Дніпропетровська область. Проживав у Дніпропетровську. Старший солдат, водій 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас». 8 серпня 2014 року був нагороджений орденом «За мужність».

Загинув під Іловайськом (Донецька область) під час прориву з оточення. В останнє його бачили після обстрілу поблизу села Новокатеринівка (Старобешівський район). За даними Книги пам'яті, упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО, визнаний загиблим слідчими органами, про що складено відповідну постанову. Мищишин Виталий Анатольевич (пошук)

1114

Шиян Андрій Вікторович(Позивний «Беркут»)

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старшина, командир відділення розвідки 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас». Служив у спецпідрозділі МВС «Беркут», після звільнення три роки займався торгівлею. Під час Революції Гідності брав участь в акціях Євромайдану. Мобілізований у березні 2014 року, спочатку служив у військкоматі, а з початком формування криворізького добровольчого батальйону, записався до його лав, з 7 липня перебував у зоні АТО. Залишились дружина та двоє дітей шкільного віку, донька і син.

Загинув під Іловайськом (Донецька область) під час прориву з оточення. Визнаний судом померлим за свідченнями співслужбовців, тіло не знайдене. «Поіменно» Випуск 10. Андрій Шиян // ТРК Рудана, 13 липня 2015

1115

Нечепуренко Костянтин Володимирович

, Кривий Ріг, Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника стрілецької роти 40-го Батальйону територіальної оборони «Кривбас». Призваний за мобілізацією 17 травня. Залишились батьки.

Загинув під час прориву колони з оточення під Іловайськом (Донецька область). 27 серпня виходив на зв'язок під селищем Покровка. Були свідчення бійців, що потрапив у полон 2 вересня. Вважався зниклим безвісти. 14 вересня тіло було знайдено пошуковою групою «Чорний тюльпан» у полі в урочищі Червона Поляна неподалік від с. Чумаки (Старобешівський район). Упізнаний за експертизою ДНК. Похований 23 грудня на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу 23-го декабря в Кривом Роге простятся с погибшим под Иловайском Константином Нечепуренко // «Кривбасс On-Line», 22 грудня 2014 Нечепуренко Константин Владимирович Сегодня, 23 декабря, Кривой Рог простился с Константином Нечепуренко Нечепуренко Костянтин Володимирович .

1116

Конопацький Сергій Васильович

, Інгулець (Кривий Ріг) Дніпропетровська область. Солдат 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас».

Загинув під Іловайськом (Донецька область) під час прориву з оточення. 14 вересня тіло було знайдено пошуковою групою «Чорний тюльпан» у полі в урочищі Червона Поляна неподалік від с. Чумаки (Старобешівський район). Похований на Кушугумському кладовищі Запоріжжя, ділянка № 19. Перебував у списку зниклих безвісти, упізнаний за експертизою ДНК. Перепоховання 24.11.2017 у с. Широка Дача Широківського району Загиблого під Іловайськом бійця «Кривбасу» упізнали за ДНК . 4 березня 2015 року Микола Колесник повідомив, що батальйон втратив у боях під Іловайськом 46 бійців загиблими та зниклими безвісти.

1117

Карабінович Андрій Михайлович

, Дзвиняч (Богородчанський район) Івано-Франківська область. Молодший сержант міліції 3 зводу 1 роти батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Івано-Франківськ».

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення. Микола Семенишин: Один боєць спецбатальйону «Івано-Франківськ» — у полоні, семеро — загинули // «Вікна», 10 жовтня 2014 Список зниклих безвісти в зоні АТО бійців батальйону «Івано-Франківськ» (Фото) // «Паралелі», 29 грудня 2014

1118

Погорєлов Михайло Анатолійович

, Обертин Івано-Франківська область. Молодший сержант міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Івано-Франківськ».

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення.

1119

Білінський Зорян Михайлович

, Новичка Долинський район (Івано-Франківська область). Молодший сержант міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Івано-Франківськ».

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення.

1120

Перепічка Олег Григорович

, Хохонів Галицький район Івано-Франківська область. Сержант міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Івано-Франківськ». У зоні АТО перебував з 18 серпня 2014 року. Залишилася дружина та 2-річний син.

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення. Машина, якою їхали бійці, потрапила під обстріл, Олег разом з іншими вистрибнув з машини, з того часу його доля була невідома. Ідентифікований серед загиблих за ДНК-експертизою, 3 квітня 2015 року поминальна панахида за трьома загиблими бійцями батальйону, 4 квітня поховання у с. Хохонів. На Прикарпатті провели в останню путь трьох загиблих бійців батальйону «Івано-Франківськ» (Фото) // «Паралелі», 4 квітня 2015

1121

Пацино Дмитро Вікторович

, Голови Верховинський район Івано-Франківська область. Молодший сержант міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Івано-Франківськ». Залишилася мати.

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення. Ідентифікований серед загиблих за ДНК-експертизою, 3 квітня 2015 року поминальна панахида за трьома загиблими бійцями батальйону, 4 квітня поховання у с. Голови.

1122

Грицик Роман Васильович

, Івано-Франківськ. Молодший сержант міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Івано-Франківськ». Залишилася дружина та троє маленьких дітей, дві доньки і син, який народився у січні 2015 року, вже після загибелі батька.

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення. Зник після обстрілу машини «Урал», на якій їхали бійці. Ідентифікований за ДНК-експертизою серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО, 3 квітня 2015 року в Івано-Франківську попрощалися з трьома бійцями батальйону, 4 квітня Романа перепоховали на Алеї слави міського кладовища у Чукалівці. В Івано-Франківську провели в останню путь 28-річного бійця, що загинув у Іловайському котлі. 04.04.2015, 12:43

1123

Косовчич Юрій Іванович

, Нижній Березів Косівський район Івано-Франківська область. Молодший сержант міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Івано-Франківськ». Закінчив політехнічний коледж у Коломиї. Залишились батьки і молодший брат.

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення, на дорозі поміж с. Новокатеринівка (Старобешівський район) та х. Горбатенко. Похований 23 вересня на Краснопільському цвинтарі, як тимчасово невстановлений захисник України. Ідентифікований за ДНК та визнаний загиблим. Польова пошта «ФАКТІВ». Випуск 45-й. Допоможіть знайти Косовчич Юрій Іванович

1124

Гарасимчук Ігор Степанович

, Гарасимів Тлумацький район Івано-Франківська область. Молодший сержант міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Івано-Франківськ». Залишились батьки, дружина та донька.

1125

Брус Тарас Романович

, Баня Лисовицька Стрийський район Львівська область. Рядовий міліції Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Закінчив Львівську комерційну академію. Був приватним підприємцем. З першого дня був активним учасником Революції Гідності. Потім був волонтером на Сході, задля допомоги війську навіть продав власну кав'ярню у Львові, згодом став бійцем батальйону «Дніпро-1».

Загинув при виході колони з Іловайська (Донецька область) через «гуманітарний коридор», який був обстріляний російськими військами. У Тараса влучив снаряд з РПГ і він згорів. Ілловайський котел: ситуація дуже складна // Вікна-новини, 1 вересня 2014 У грудні воїна ідентифікували за експертизою ДНК. Після прощання у Дніпропетровську і у Львові, героя поховають у рідному селі 21 грудня. Завтра у Львові прощатимуться ще з одним героєм // «Високий Замок», 19 грудня 2014

1126

Курносенко Микола Юрійович(Позивний «Спілберг»)

, Дніпропетровськ. Старшина міліції, міліціонер 1-го взводу 1-ї роти Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». 2013 року став переможцем фотоконкурсу Вікіпедії. Створив офіційну спільноту полку «Дніпро-1» у Facebook. Одним з перших почав знімати відео про події в АТО та вести фотохроніку.

Загинув поблизу села Горбатенко (Старобешівський район) при виході колони з Іловайська (Донецька область) через «гуманітарний коридор», який був обстріляний російськими військами. Упізнаний за експертизою ДНК серед загиблих. Похований 12 вересня 2015 року на Краснопільському цвинтарі під Дніпропетровськом. Курносенко Микола Юрійович Курносенко Николай Юрьевич

1127

Жайворонок Богдан Сергійович

, Київ. Рядовий, міліціонер взводу 4-ї роти Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Залишились мати, дружина та 3-річний син.

Загинув поблизу села Горбатенко (Старобешівський район) при виході колони з Іловайська (Донецька область) через «гуманітарний коридор», який був обстріляний російськими військами. Після ідентифікації за експертизою ДНК 28 жовтня 2015 року воїна перепоховали на алеї Героїв Краснопільського цвинтаря під Дніпропетровськом.

1128

Воронов Сергій Євгенович

, Дніпропетровськ. Прапорщик міліції, боєць 1 взводу 1 роти Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Батько родом з Орловської області Росії. Сергій пішов добровольцем захищати Батьківщину у липні 2014 року. Залишилися мати, дружина та дві доньки.

Загинув під час прориву колони з Іловайська (Донецька область), в бою з російськими збройними формуваннями. Ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Запоріжжям невідомих героїв АТО. 7 квітня 2015 року воїна перепоховали у Дніпропетровську на Краснопільському цвинтарі. Панахида за загиблим захисником України // Свято-Духівський храм УПЦ КП, 8 квітня 2015

1129

Пелипенко Дмитро Миколайович(Псевдо «Пілот»)

, Ленінград (Санкт-Петербург) РРФСР. Проживав у м. Дніпропетровськ. Молодший сержант, боєць Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Залишилися батьки, старша сестра, дружина.

Загинув під час виходу з Іловайська внаслідок нещасного випадку. Після того як пікап з бійцями «Херсона» і «Дніпра» прорвався у Новокатеринівку, Дмитро вистрибнув з кузова і потрапив під колеса свого ж БТРа, який розвертався поруч Пелипенко Дмитро Миколайович («Пілот»)

1130

Томілович Денис Григорович

, Дніпропетровськ. Молодший сержант міліції, командир взводу 1 роти Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». У 2004 році закінчив Дніпропетровський індустріальний технікум, у 2009 — Київський славістичний університет. Працював на ТОВ "Метизний завод «Шплінт ЮА» директором із виробництва. Залишилась дружина та двоє дітей.

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область), коли виводив свій взвод з оточення. Похований 1 жовтня на кладовищі у Таромському.

1131

'''Макаренко В'ячеслав Володимирович

, Сніжне Донецька область. Рядовий міліції Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1».

Загинув під час прориву колони з Іловайська (Донецька область), в бою з російськими збройними формуваннями. Перебував у списках зниклих безвісти, внесений до списку загиблих Штабу національного захисту. Похований на Кушугумському цвинтарі під Запоріжжям. Після ідентифікації за експертизою ДНК 28 жовтня 2015 року воїна перепоховали на алеї Героїв Краснопільського цвинтаряпід Дніпропетровськом.

1132

Колдунов Єгор Олександрович(Позивний «Техас»)

, Дніпропетровськ. Рядовий міліції, боєць 2 взводу 2 роти Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Указом від 15 травня 2015 року нагороджений Орденом За мужність III ступеня (посмертно).

Зник безвісти під час прориву колони з Іловайська (Донецька область). Перебуває у списку зниклих.

1133

Матущак Юрій Віталійович'''

, Донецьк. Рядовий міліції Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Закінчив Донецький національний університет, у 2011—2012 роках проходив стажування в Любліні. Керівник Донецької обласної МГО «Поштовх». Був членом Громадської ради при ДонОДА у 2011 році. Активний учасник, один з організаторів Донецького Євромайдану. Коли в Донецьку почався російський терор, був вимушений виїхати до Чернівців разом зі своєю дівчиною-італійкою, у червні розповів в інтерв'ю про те, що тоді відбувалося. Указом Президента від 14.11.14 № 873/2014 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Під час виходу з «Іловайського котла» потрапив під артилерійський обстріл російських збройних формувань, з 29 серпня з Юрієм зник зв'язок. Вважався зниклим безвісти. Вознесімо молитви // Наш вибір, 15 вересня 2014 У жовтні 2014 року був похований як «Тимчасово невідомий» на Краснопільському кладовищі у Дніпропетровську. Завдяки експертизі ДНК вдалося встановити його загибель. 29 травня 2015 року на Краснопільському кладовищі провели панахиду.

1134

Комісар Володимир Юрійович

, П'ятихатки Дніпропетровська область. Рядовий міліції Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Залишилися батьки і сестра.

Під час виходу з «Іловайського котла» загинув поблизу села Чумаки (Старобешівський район). В останнє Володимира бачили в районі урочища Червона Поляна: він відступав у «зеленку» та відстрілювався. Вважався зниклим безвісти. Ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих, похованих на Краснопільському цвинтарі м. Дніпро. 29 вересня 2016 року воїна перепоховали у м. П'ятихатки. Загиблого бійця «Дніпра-1» ідентифікували за ДНК експертизою Герої не вмирають! Володимир Комісар Туга. Скорбота. Сльози…

1135

Придатко Дмитро Миколайович

, Кропивницький. Сержант, старший розвідник-снайпер групи спеціального призначення загону спеціального призначення 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). Виховувався батьком, зі школи захоплювався футболом і боксом. У ПТУ № 8 здобув професію столяра. Строкову військову службу проходив у 3-му полку спецпризначення та залишився у ньому за контрактом. Після завершення терміну контракту працював складальником меблів, таксистом. З початком російської агресії пішов до військкомату добровольцем, на фронті був з кінця березня. Залишилась дружина та 1-річна донька.

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення. Міна влучила у вантажопасажирську «Газель», де їхав Дмитро. Його товариш Олександр Плотніков зміг дотягнути його до свого УАЗа. Дмитро був важко поранений, з опіками і переломами, він прожив тільки 4 години. Поховали Дмитра на Алеї Слави Рівнянського кладовища Кропивницького. У Кіровограді провели в останню путь героя-розвідника Дмитра Придатком, 12.09.2014, 10:54 Кіровоградці провели в останню путь ще одного героя що загинув на Сході // Канал «Кіровоград», 12 вересня 2014 Кіровоградський військовий загинув, коли вивозив своїх товаришів з-під обстрілів // «Правдоруб», 3 серпня 2015

1136

Кривенко Максим Ігорович

. Солдат, старший розвідник-снайпер 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). На фронт пішов добровольцем, перебував у зоні бойових дій з травня.

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення. Міна влучила у вантажопасажирську «Газель», де їхали Максим і Дмитро Придатко. Їх товариш Олександр Плотніков зміг дотягнути до свого УАЗа Дмитра, а за Максимом йому не дозволили повернутись через обстріли. Максим вважався зниклим безвісти. У січні був упізнаний за експертизою ДНК. 5 лютого 2015 року воїна поховали на Алеї Слави Рівнянського кладовища Кропивницького. Кривенко Максим Ігорович // МВС Розшук зниклих в зоні АТО, 14 січня 2015 Кіровоград попрощався з Героями, які влітку загинули під Іловайськом та Сніжним // «Акула», 5 лютого 2015

1137

Слободянюк Роман Олександрович

, Первомайськ (Миколаївська область). Старший солдат, розвідник 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). Військовослужбовець за контрактом. Навчався в Одеському національному університеті імені Мечникова. Не одружений, залишився брат.

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення. Вважався зниклим безвісти. У січні був упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих Героїв АТО. 21 січня 2015 року в Первомайську відбудеться перепоховання. Кіровоград: бійця 3-го полку, який загинув під Іловайськом, визначили по ДНК…(ФОТО) // «Гречка», 17 січня 2015

1138

Панченко Дмитро Миколайович

, Соколівське Кропивницький район Кіровоградська область. Солдат, санітарний інструктор розвідгрупи 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). Останній час проживав разом з родиною в с. Ганнинське під Кропивницьким. Працював фельдшером у селах Ганнинське і Крупське. Мобілізований на початку військових дій на сході. Залишилися батьки, брат, дружина та двоє дітей, син і донька.

Загинув поблизу села Червоносільське (Донецька область), коли витягував з поля бою поранених, під час виходу з «Іловайського котла». Вважався зниклим безвісти. У березні 2015 року ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих. 6 квітня прощання з Дмитром у Кіровограді. 6 квітня Кіровоградщина попрощається з воїном-спецпризначенцем Дмитром Панченком // «Перша електронна», 3 квітня 2015

1139

Карнаух Віктор Вікторович

, Леонтовичеве Новоукраїнський район Кіровоградська область. Прапорщик, командир розвідгрупи 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). Залишилися дружина та син.

Загинув поблизу села Червоносільське (Донецька область), під час виходу з «Іловайського котла». Вважався зниклим безвісти. 03.09.2014 р. його тіло, разом з тілами 96 інших загиблих у т. зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. 16.10.2014 р. тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська, як невпізнаний Герой. Був упізнаний за тестами ДНК. 24.07.2015 р. перепохований на Рівнянському кладовищі у Кропивницькому. 6 квітня Кіровоградщина попрощається з воїном-спецпризначенцем Дмитром Панченком // «Перша електронна», 3 квітня 2015 Завтра Кіровоград проведе в останню путь Героя АТО. 23.07.2015, 10:37

1140

'''Дремлюх В'ячеслав Анатолійович'''

, Бершадь Вінницька область. Солдат 7-го полку армійської авіації (Сухопутні війська Збройних Сил України). Мобілізований 19 червня. Залишилась мати, сестра та наречена.

орієнтовна дата

Загинув під Іловайськом (Донецька область). Зв'язок з військовим перервався у четвер 28 серпня. Поховали В'ячеслава 6 вересня у Бершаді. Попрощалися із Борисом Кифоренком і В'ячеславом Дремлюхом // «Місто», 9 вересня 2014

1141

'''Ар'янов Сергій Сергійович'''

, Вінниця. Був добровольцем (підрозділ не уточнено), в зоні АТО перебував півтора місяця. Батько Сергія помер, коли йому було десять років. Сергій — єдина дитина у матері. Лише рік тому одружився. Професійний фотограф, разом із мамою та дружиною займався сімейним бізнесом, — працювали на весіллях. Подружжя брало участь у програмі «4 весілля» на телеканалі «1+1», тоді вони перемогли й виграли путівку до Франції.

орієнтовна дата

Дата, місце й обставини не уточнено. Відомо, що Сергій загинув від вогнепального поранення. Імовірно, загинув під Іловайськом (Донецька область). Похований у Вінниці 10 вересня. Ар'янов Сергій Сергійович

1142

Заграничний Валентин Анатолійович

, Очаків Миколаївська область. Капітан 2 рангу (посмертно), заступник командира загону з ПДП, командир розвідувальної групи спеціального призначення 73-го морського центру спеціального призначення, в/ч А1594 (Очаків). Один з найкращих офіцерів легко-десантної служби військової частини, підготував велику кількість парашутистів Центру. Залишилися батьки у Миколаєві, дружина, донька та 3-річний син в Очакові.

Загинув у бою під час виходу з «іловайського котла» в районі с. Многопілля (Донецька область). Ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. 5 травня 2015 року з офіцером попрощалися в Очакові та перепоховали на Центральній алеї кладовища Миколаєва. Помогите розыскать пропавшего без вести майора(капитана III ранга) Заграничного Валентина Анатольевича У Очакові попрощалися з «морським котиком», загиблим в АТО під час виконання бойового завдання // «Злочинності. НІ», 6 травня 2015 У Миколаєві попрощалися з капітаном 2-го рангу, який загинув в зоні АТО під Дебальцеве ще в серпні 2014-го // «Новости-N», 5 травня 2015

1143

Кифоренко Борис Борисович

, Демівка (Чечельницький район) Вінницька область. Полковник (військове звання отримав 25.08.2014 р.), командир 121-го окремого лінійно-вузлового полку зв'язку Сухопутних військ ЗСУ, в/ч А1214 (смт Черкаське Дніпропетровська область). Закінчив Київське вище військове інженерне училище зв'язку (1996) та Національний університет оборони України ім. Черняхівського (2004). Проживав в Одесі, командував 1-м батальйоном Одеського окремого полку зв'язку ППО командування «Південь», потім був переведений до 121-го полку зв'язку. Залишилися дружина та дві доньки, тринадцяти та одного року.

Загинув смертю хоробрих під час виходу з оточення поблизу м. Іловайськ. За словами співслужбовців, яким вдалося вижити, у його УАЗ, який рухався головним у колоні техніки, потрапив ворожий снаряд. Полковник отримав поранення, після чого його застрелив чоловік у формі російської армії. Офіцера з Одеси добили російські військовослужбовці 04.09.2014, 22:01 Траурний мітинг — пам'ять про Бориса Кифоренко назавжди залишиться в серцях одеситів 04.09.2014, 15:20

1144

Гладков Андрій Валерійович

, Миколаївська область. Проживав у м. Запоріжжя. Майор, офіцер управління радіотехнічних військ в/ч А1314 (Дніпропетровськ) Оперативного командування «Південь». Служив у Запорізькому радіотехнічному батальйоні, був переведений у Дніпропетровськ в оперативне командування «Південь». У зоні АТО керував безпілотними літальними апаратами. Залишилися дружина і двоє дітей.

Загинув під час прориву з «котла» під Іловайськом. У машину противник влучив з гранатомету, в результаті чого двоє офіцерів загинули, водія було поранено, а також загинув командир 121-го полку зв'язку полковник Кифоренко Б. Б., який перебував у цій машині. Упізнаний за ДНК-експертизою серед похованих на Кушугумському цвинтарі під Запоріжжям невідомих Героїв АТО. Родичі вирішили не ексгумувати тіло військового, 28 січня 2015 відбулася церемонія прощання з офіцером.

1145

Світличний Олександр Григорович

, Марківка Луганська область. Проживав у м. Ізмаїл, Одеська область. Капітан, офіцер відділу організації та застосування радіотехнічний військ центру управління авіації і ППО оперативного командування «Південь» (Дніпропетровськ). Закінчив Харківський військовий університет за спеціальністю «Комп'ютеризовані системи, автоматика та управління». З 2004 року служив у прикордонній частині в с. Лощинівка Ізмаїльського району начальником ремонтної майстерні. Потім був переведений до в/ч А1913 РЛС, м. Арциз командиром роти. У зону АТО поїхав добровольцем. Залишилися дружина та двоє малолітніх дітей, п'яти років та трьох місяців.

Загинув під Іловайськом (Донецька область). У машину противник влучив з гранатомету, в результаті чого двоє офіцерів загинули, водія було поранено, а також загинув командир 121-го полку зв'язку полковник Кифоренко Б. Б. Вантаж 200 прийшов на ізмаїльську землю // Портал Izmail.es, 10 вересня 2015 Світличний Олександр Григорійович

1146

Губа Яків Миколайович

, Дніпропетровськ. Майор, офіцер відділу організації зв'язку 208-го інформаційно-комунікаційного вузлу, в/ч А2326 (Дніпропетровськ), оперативного командування «Південь» (Дніпропетровськ). Залишилися мати, дружина, брат.

Загинув під час прориву з оточення під Іловайськом. В останнє Якова бачили 29 серпня поблизу села Чумаки (Старобешівський район). Був разом з полковником Кифоренко Б. Б., їхав на БТРі зв'язку пiд номером 004 перед його УАЗом. БТР було підбито і весь його екіпаж згорів: солдат Солодовник Є. О., молодший сержант Юрковець І. В. та майор Губа Я. М. У січні 2015 року ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Запоріжжям невідомих Героїв АТО. 17 січня 2015 р. офіцера перепоховали на Алеї Героїв АТО на Краснопільському кладовищі Дніпропетровська Губа Яків Миколайович Майор, Губа Яков Миколайович, 1984г.р. В/ч А1314 Ім'я твоє відоме, подвиг твій безсмертний // Міністерство оборони України, 17 січня 2015 Книга Пам'яті загиблих. Губа Яків Миколайович .

1147

Солодовник Євген Олегович

, Барвінкове Харківська область. Солдат, механік-водій 121-го окремого лінійно-вузлового полку зв'язку Сухопутних військ ЗСУ, в/ч А1214 (смт Черкаське Дніпропетровська область). Залишились батьки.

Загинув під час виходу з оточення поблизу м. Іловайськ у с. Многопілля (Донецька область). БТР, де перебував військовослужбовець, підбили і весь екіпаж згорів.

1148

Юрковець Ігор Володимирович

, Малі Сорочинці Полтавська область. Молодший сержант, начальник радіостанції 121-го окремого лінійно-вузлового полку зв'язку Сухопутних військ ЗСУ, в/ч А1214 (Черкаське Дніпропетровська область). Залишились батьки.

1149

Куденьчук Іван Миколайович

, Перещепине Новомосковський район Дніпропетровська область. Сержант, командир відділення 502-го окремого батальйону радіоелектронної боротьби (Черкаське Дніпропетровська область). Залишилась дружина.

Загинув під час виходу з оточення під Іловайськом поблизу села Новокатеринівка (Старобешівський район) Донецької області. За даними Книги пам'яті, ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Запоріжжям невідомих Героїв АТО, в лютому 2015 року перепохований у с. Афанасівка Новомосковського району.Прим. За іншими даними, служив у 93-й ОМБр.

1150

Розуменко Артем Олександрович

, 19 років, Оріхівка (Лубенський район) Полтавська область. Солдат, номер обслуги гранатометного відділення гранатометного взводу механізованого батальйону 17-ї окремої танкової бригади, в/ч А3283 (Кривий Ріг). З 25 жовтня 2013 року служив за контрактом кулеметником 3-го батальйону 92-ї ОМБр, в/ч А0501. 19 липня 2014 року добровольцем пішов на фронт у складі 17-ї бригади. Залишилися батьки.

Загинув під час виходу з оточення під Іловайськом поблизу села Новокатеринівка (Старобешівський район) Донецької області. Ідентифікований за експертизою ДНК, похований 27 січня 2015 року в с. Оріхівка. Розуменко Артем Олександрович // Книга пам'яті Розуменко Артем Олександрович // Полтавська обласна рада

1151

Трофімов Олексій Володимирович

, Апостолове Дніпропетровська область. Солдат, старший стрілець механізованої роти 1-го механізованого батальйону 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Військовослужбовець за контрактом. Залишилася мати.

Загинув під час прориву з оточення під Іловайськом поблизу села Новокатеринівка (Старобешівський район) Донецької області. За експертизою ДНК упізнаний серед похованих на Алеї невідомих героїв під Запоріжжям. 1 липня 2015 року з воїном попрощалися у рідному місті. Траурний мітинг — прощання з двома загиблими в АТО молодими бійцями // Офіційний сайт Апостолівського району, 1 липня 2015 Трофімов Олексій Володимирович

1152

Алексанич Олег Іванович

, Вишневе (Широківський район) Дніпропетровська область. Мешкав у м. Кривий Ріг. Сержант, командир бойової машини — командир відділення 17-ї окремої танкової бригади. У шкільні роки мешкав з бабусею в селищі цегляного заводу у Центральнозаводському районі Кривого Рогу. Вчився в технікумі. Після строкової служби працював у СІЗО охоронцем. З початком захоплення Криму російськими військами пішов на контрактну службу. Залишилися батьки та молодший брат, який також уклав контракт на військову службу та воював у зоні АТО.

Зник безвісти після обстрілу під час прориву з оточення під Іловайськом на дорозі поблизу села Новокатеринівка (Старобешівський район) Донецької області. За даними Книги пам'яті, упізнаний за експертизою ДНК серед похованих на Кушугумському цвинтарі під Запоріжжям та визнаний загиблим. Мати дочекалася з передової меншого сина, а від старшого… принесли лише обгорілий воєнний білет Полевая почта «ФАКТОВ». Выпуск 46-й Указ Президента України № 360/2020

1153

Король Віталій Вікторович

, 19 років, Власівка (підпорядковане місту Світловодськ) Кіровоградська область. Солдат, командир танку 1-го взводу 3-ї танкової роти 1-го танкового батальйону 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг).

Згорів у танку під час прориву з оточення під Іловайськом. Танк Віталія йшов першим у колоні, яка виходила до села Новокатеринівка (Старобешівський район) Донецької області, та був розстріляний російськими танками, загинув весь екіпаж. Вважався зниклим безвісти, ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих. Поховання 25 вересня 2015 року в смт Власівка. Король Віталій Вікторович

1154

Милащенко Василь Олексійович

, Апостолове Дніпропетровська область. Проживав у с. Запорізьке (Апостолівський район). Солдат, старший механік-водій 1-го взводу 3-ї танкової роти 1-го танкового батальйону 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Навчався в технікумі, відслужив в армії у танковому взводі. Залишилися батьки.

Загинув під час прориву з оточення під Іловайськом. Танк йшов першим у колоні, яка виходила до села Новокатеринівка (Старобешівський район) Донецької області, та був розстріляний російськими танками, загинув весь екіпаж. Вважався зниклим безвісти, ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих. 1 липня 2015 року з воїном попрощалися в м. Апостолове. Милащенко Василь Олексійович

1155

Калакун Віталій Анатолійович

, Миколаївська область. Старший солдат, навідник танку 1-го взводу 3-ї танкової роти 1-го танкового батальйону 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Військовослужбовець за контрактом.

Загинув (за свідченнями товаришів по службі) під час прориву з оточення під Іловайськом. Танк йшов першим у колоні, яка виходила до села Новокатеринівка (Старобешівський район) Донецької області, та був розстріляний російськими танками, загинув весь екіпаж. Вважався зниклим безвісти. За даними Книги пам'яті ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих на Кушугумському цвинтарі під Запоріжжям невідомих героїв АТО.

1156

Кузьмін Дмитро Вікторович

, Харків. Проживав у смт Рогань Харківський район Харківська область. Солдат, старший стрілець 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг).

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення. За даними Книги пам'яті, зник 29 липня. Ідентифікований за експертизою ДНК, похований 8 квітня 2015 у смт. Рогань. За даними МВС (пошук), перебував під Іловайськом, не виходив на зв'язок з 21 липня. Харківські активісти отримали від військкомату дані про загиблих, де зазначено, що солдат ВЧ ПП В3027 (?) Кузьмин Дмитро Вікторович загинув у результаті осколково вогнепального поранення під Іловайськом 2014 року. Внесений до списку загиблих під Іловайськом, що оприлюднений військовою прокуратурою.

1157

Бадіченко Станіслав Сергійович

, 18 років, Долинська Кіровоградська область. Солдат 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг).

26 серпня був поранений під Іловайськом. Зі слів товаришів по службі, 28 серпня його везли до шпиталю, в останнє бачили поблизу села Новокатеринівка (Старобешівський район). За даними Книги пам'яті, ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих на Краснопільському кладовищі Дніпропетровська, визнаний загиблим слідчими органами, про що складено відповідну постанову. Загиблі під час виходу з т. зв. Іловайського котла 29.08.2014 р Розшукують пораненого під Іловайськом солдата з Кіровоградщини // «Гречка», 3 вересня 2014

1158

Петров Євген Анатолійович

, Попасна Луганська область. Солдат, заступник командира бойової машини-навідник оператор 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). У 2013 році за власним бажанням підписав контракт і почав військову службу в ЗС України. У 2014 році, з початком збройного конфлікту, був направлений у зону проведення АТО. Залишилися батько та кохана дівчина.

Загинув під час бою з російськими військами біля с. Червоносільське (Амвросіївський район Донецька область), коли українська колона намагалась прорватись з Іловайського котла. Був у складі екіпажу БМП № 132, який разом з автомобілями батальйону «Донбас» прибув на околицю с. Червоносільського, де по ньому було випущено три ПТУРи. Два пролетіло повз, а третій влучив у БМП № 132. Євген загинув, а тіло його згоріло у машині. У БМП № 132 також загинули члени його десанту: бійці 93-ї окремої механізованої бригади В. Г. Ходак та О. О. Баланчук-Фанштейн. Ідентифікований по ДНК батька. Похований 15.12.2018 в Попасній У Попасній попрощалися з Євгеном Петровим, який загинув в бою в Іловайському котлі (фото). (рос.) 16.12.2018, 13:03

1159

Бражник Володимир Анатолійович

, Торське (Лиманська міська громада) Донецька область. Мешкав у Донецьку. Солдат, стрілець 42-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Рух Опору». Працював у Донецьку, де мав власний бізнес із бронювання та продажу авіаквитків корпоративним клієнтам. Після того як Донецький аеропорт був захоплений російськими терористами, бізнес було втрачено. Володимир до середини липня возив українським військовослужбовцям гуманітарну допомогу на передову, в Слов'янськ і Красний Лиман. Після звільнення цих міст вирішив піти на фронт, але через військкомат цього зробити не вдалося. 14 серпня, Володимир поїхав з дому і разом з Темуром Юлдашевим долучився до групи спецпризначення «Крим» та інших підрозділів ЗСУ, які тримали оборону висоти Савур-Могила. Залишилася батьки, брат, сестра, дружина та син.

У ніч на 25 серпня, оборонці Савур-Могили, вийшли з оточення до с. Многопілля, де Володимир приєднався до підрозділів у секторі «Б». Загинув під час виходу колони з «Іловайського котла», на дорозі з с. Многопілля до с. Червоносільське (Амвросіївський район Донецька область). Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих Героїв АТО. 26 травня 2015 року воїна поховали у звільненому від російських терористів Красному Лимані. Бражник Володимир Анатолійович (пошук) На Донбасі мати загиблого героя АТО побили зі словами «народила нацика» // «Обозрєватєль», 19 серпня 2015 У рідному Лимані ігнорують пам'ять героя-вояка АТО. 14.08.2016, 23:07

1160

Устименко Олександр Анатолійович

, Київська область. Лейтенант, командир взводу 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Призваний за мобілізацією. Залишилася дружина та дві доньки.

Загинув від кулі снайпера поблизу міста Волноваха. З орденом, але без ордеру // «Реальний Вишгород», 8 березня 2015 Устименко Олександр Анатолійович

1161

Назаренко Дмитро Миколайович

, Кременчук Полтавська область. Сержант міліції, боєць Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець». Художник, майстер-коваль. Брав участь у першому Майдані в Києві — в 2004 році, активно займався всіма справами козацького товариства Канівського полку. Активний учасник Революції Гідності. Залишився син.

Загинув при виході колони з-під Іловайська (Донецька область) через «гуманітарний коридор», який був обстріляний російськими військами. Сьогодні в Кременчуці поховали Героя Дмитра Назаренка (рос.) 09.09.2014, 18:02 За останні 4 дні в останню путь провели 3-х кременчужан, які загинули під Іловайськом. 10.09.2014

1162

Єщенко Віктор Васильович

, Київ. Полковник міліції, боєць Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець». Після закінчення вищого інженерного радіотехнічного училища протиповітряної оборони проходив службу в лавах Збройних сил України, від командира взводу до командира роти. Службу в органах внутрішніх справ, якій віддав 15 років, розпочав з посади оперуповноваженого відділу карного розшуку. А у 2010 році закінчив службу на посаді керівника одного з відділів Головного управління боротьби з організованою злочинністю МВС України. У травні 2014 добровільно вступив до батальйону «Миротворець». Залишились три доньки, одна з яких неповнолітня.

орієнтовна дата

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення.

1163

'''Катрич В'ячеслав Степанович

, Калинівка (місто) Вінницька область. Сержант міліції, боєць Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець». Свого часу проходив строкову службу у спецпідзрозділі «Ягуар» у Калинівці. Був призваний у липні. Залишилась дружина та 10-річний син.

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення.

1164

Єсипок Андрій Анатолійович

, Новий Биків Чернігівська область. Молодший сержант міліції, боєць Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець».

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення.

1165

Сухенко Максим Володимирович(Позивний «Трассер»)

, Київ. Молодший сержант міліції, боєць Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець». Підприємець. Добровольцем записався до батальйону у травні, в зоні АТО перебував з 11 липня. Залишились дружина та дві доньки, 8 та 10 років.

Під час виходу з оточення в Іловайську був тяжко поранений (чисельні кульові та осколкові поранення кінцівок з пошкодженням стегнової артерії). Помер від втрати крові в селі Новокатеринівка (Старобешівський район) Донецької області. Макс… Спи спокійно Трассер… Максим Сухенко прийшов добровольцем

1166

Горай Олексій Зигмундович

, народився у місті Київ. Лейтенант міліції, водій службового автомобіля командира батальйону Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець». 12 років тому Олексій поховав свого батька. Залишилась мати, яка проживає в с. Курне (Житомирська область).

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення. Поховання відбудеться 24 вересня в с. Курне на Житомирщині.

1167

Цуркан Дмитро Володимирович'''

, Знам'янка Кіровоградська область. Майор міліції, старший інспектор Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець». У 1997 році закінчив юридичний факультет Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки, у 2001 році — факультет підготовки слідчих та криміналістів Національної академії Внутрішніх Справ України (з відзнакою). До травня 2014 року працював на посаді слідчого в УМВС України в Одеській області. 30 травня 2014 року був призначений на посаду в батальйон міліції особливого призначення «Миротворець».

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення.

1168

Набєгов Роман Валерійович

, Херсон. Молодший лейтенант міліції, старший інспектор Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець». З 2005 по 2007 рік проходив службу в Збройних Силах України. У 2011 році закінчив Херсонський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ. Працював у Цюрупинському райвідділі, з часом перевівся на Київщину. Роман чотири рази подавав рапорт, щоб його направили в зону АТО, зрештою написав листа міністру МВС Авакову.

Загинув у боях поблизу Іловайська (Донецька область) під час виходу колони з оточення. Перебував у списках зниклих безвісти в зоні АТО. Ще один херсонець загинув під Іловайськом // ВТВ плюс, 25 вересня 2014 Блаженні миротворці: Херсон попрощався ще з одним своїм Героєм. 26.09.2014, 15:41

1169

Халус Руслан Петрович

, Козинці (Липовецький район) Вінницька область. Капітан міліції, боєць Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець». Навчався в Київському інституті Сухопутних військ, на автомобільному факультеті. Після одержання диплому інженера-механіка з 1999 до грудня 2003 року служив на різних посадах у Збройних силах України, звільнився в запас у військовому званні капітана. У березні 2014 року пішов добровольцем на захист Батьківщини.

Загинув у боях поблизу Іловайська (Донецька область) під час виходу колони з оточення. Халус Руслан Петрович Під час виходу з «іловайського котла» загинули 9 бійців батальйону «Миротворець», ще один зник безвісти.

1170

Співачук Олександр Володимирович

, Хмельницький. Майор міліції, боєць Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець». Працював слідчим в управлінні МВС України в Хмельницькій області. З початком АТО пішов добровольцем на фронт у складі батальйону «Миротворець». Залишилися дружина та 4-річний син.|

Загинув у боях поблизу Іловайська (Донецька область) під час виходу колони з оточення. Був похований на Краснопільському кладовищі Дніпропетровська як невідомий захисник України. Ідентифікований за ДНК-експертизою. 25 січня 2015 героя перепоховали у секторі почесних поховань кладовища мікрорайону Ракове у Хмельницькому. У Хмельницькому попрощалися із Олександром Співачуком, який загинув в Іловайському котлі // «Є», 25 Січня 2015

1171

Помінкевич Сергій Петрович(позивний «Чех»)

, Забороль (Луцький район) Волинська область. Рядовий міліції, боєць 1-го взводу роти патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь» (Волинська область). За знання чеської мови отримав позивний «Чех». Залишилася дружина та дві доньки, 4 і 1 року.

Загинув під час артилерійського обстрілу російськими військами під час прориву з оточення під Іловайськом (Донецька область). Бійці роти «Світязь» були у складі двох частин колони. Перша потрапила під артобстріл під селом Червоносільське, друга вийшла в сторону міста Комсомольське, де теж була розстріляна. Вважався зниклим безвісти, знайдений серед похованих 1 жовтня під Запоріжжям невідомих героїв АТО. 27 грудня з воїнами попрощались у Луцьку. Похований на малій Батьківщині. Лучани попрощалися з п'ятьма загиблими військовими з Іловайського котла (ФОТО) // «Четверта влада», 27 грудня 2014 «Невідомі солдати» роти «Світязь» повернулися на волинь у цинкових трунах // «Вісник+К», 31 грудня 2014

1172

Ляшук Максим Володимирович(позивний «Яр»)

, Острожець (Млинівський район) Рівненська область. Лейтенант міліції, командир 2-го взводу роти патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь» (Волинська область). Служив у спецпідрозділах «Грифон» та «Сокіл». У 2011 році після автомобільної аварії був вимушений залишити службу за станом здоров'я. Почав працювати вчителем фізкультури у школі рідного села. Захоплювався краєзнавством, водив школярів у походи. Згодом Максима запросили на роботу керівником гуртків Млинівського районного центру туристично-краєзнавчої творчості. Був активним учасником Революції Гідності, потім добровольцем пішов на фронт. Залишилася дружина та однорічний син.

Загинув під час артилерійського обстрілу російськими військами під час прориву з оточення під Іловайськом (Донецька область). Вважався зниклим безвісти, знайдений серед похованих 1 жовтня під Запоріжжям невідомих героїв АТО. 27 грудня з воїнами попрощались у Луцьку. Похований на малій Батьківщині в с. Острожець.

1173

Сацюк Олександр Миколайович(позивний «Білий»)

, Куснища Любомльський район Волинська область. Рядовий міліції, боєць 2-го взводу роти патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь» (Волинська область). Незадовго до початку подій на сході закінчив строкову службу в армії та повернувся до дому. Добровольцем пішов на фронт.

1174

Шолуха Віктор Григорович(позивний «Шериф»)

, Локачі Волинська область. Сержант міліції, водій автобусу роти патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь» (Волинська область). Працював водієм у приватних структурах, водив маршрутку у Луцьку. В Іловайську був разом зі своїм автобусом ПАЗ тимчасово прикомандирований до батальйону «Миротворець», з яким і виходив з оточення.

Загинув під час артилерійського обстрілу російськими військами під час прориву з оточення під Іловайськом (Донецька область). Вважався зниклим безвісти, знайдений серед похованих 1 жовтня під Запоріжжям невідомих героїв АТО. 27 грудня з воїнами попрощались у Луцьку. Віктор загинув у день свого 40-річчя. Похований на малій Батьківщині.

1175

Сивий Олександр Анатолійович(позивний «Док»)

, Боратин (Луцький район) Волинська область. Рядовий міліції, фельдшер медичного пункту роти патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь» (Волинська область). Закінчив Луцький медичний коледж за спеціальністю «Фельдшерська справа». Залишились мати та сестра.

Загинув під час артилерійського обстрілу російськими військами під час прориву з оточення під Іловайськом (Донецька область). Востаннє його бачили живим 29 серпня на армійському БМП. Вважався зниклим безвісти, знайдений серед похованих 1 жовтня під Запоріжжям невідомих героїв АТО. 27 грудня з воїнами попрощались у Луцьку. Похований на малій Батьківщині.

1176

Столярчук Мирослав Станіславович(позивний «Мирон»)

, Луцьк. Проживав у с. Підгайці (Луцький район) Волинська область. Рядовий міліції, снайпер 1-го взводу роти патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь» (Волинська область). Добровольцем пішов на захист Батьківщини у липні 2014 року. Залишилася дружина та дві доньки, 15 і 3 років.

Загинув під час артилерійського обстрілу російськими військами під час прориву з оточення під Іловайськом (Донецька область). Була інформація, що Мирослав у полоні у донецькому СІЗО. У грудні родичам стало відомо, що він помилково похований у Вінниці. Ідентифікований за експертизою ДНК. По завершенні юридичних процедур 15 березня 2015 року воїна перепоховали у рідній волинській землі на кладовищі у Підгайцях.

1177

Цедік Антон Ігорович(Позивний «Еней»)

, Полтава. Мешкав у Києві. Молодший сержант, стрілець-санітар 1-го взводу СпП 2-ї роти резервного батальйону СпП «Донбас». Займався тхеквондо, боксом, кендо. Строкова служба — «Барс» (ВВ МВС). Закінчив заочно КНЕУ (2008), КНУ ім. Тараса Шевченка (2010, істфак). Працював у Полтаві та Києві. Член ВО «Свобода» з 2012. Активний учасник Революції Гідності. На фронті з липня 2014. Залишились батьки, сестра.

Загинув в обстріляному КрАЗі поблизу с. Червоносільське під час виходу колони з Іловайська. Похований 08.09.2014 у Полтаві.Див. Бої за Іловайськ.

1178

Стрюков Владислав Геннадійович(Позивний «Стаф»)

, Коцюбинське Київська область. Солдат резерву, стрілець 2 взводу роти охорони резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». Захоплювався бойовими мистецтвами, військовою справою та історією. Працював на Білицькій меблевій фабриці, мав «золоті руки». З часом, коли отримав вищу освіту, робота з деревиною залишилась як хобі, а основною роботою стала керівна посада в мережі магазинів «АРГО». Залишилась дружина та 3-річна донька.

Загинув у бою біля с. Червоносільське (Донецька область) під час виходу колони з оточення в Іловайську. Вечная память Владиславу Стрюкову из пос. Коцюбинское Стрюков Владислав Геннадійович («Стаф») Селище вшанувало пам'ять Владислава Стрюкова, який загинув за свободу та незалежність України, встановивши меморіальну дошку на будинку по вул. Пономарьова 6/2.

1179

Білий Василь Іванович(Позивний «Лисий»)

, Краматорськ Донецька область. Солдат резерву, гранатометник — старший стрілець-навідник резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». Вивчився на повара. Після служби в прикордонних військах переїхав до міста Славутич на Київщину, де прожив понад 20 років, потім повернувся до Краматорська. Коли його рідне місто було захоплено російськими бойовиками, вирушив до Києва, де вступив до батальйону «Донбас», щоб захищати свою сім'ю і свій дім. У Краматорську залишились дві дорослі доньки і внучка.

Загинув у боях під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення. 29 августа в бою под Иловайском погиб славутчанин

1180

Журавленко Андрій Анатолійович(Позивний «Восьмий»)

, Кам'янець-Подільський Хмельницька область. Старший солдат резерву, командир групи розвідки 1-го взводу 3-ї роти резервного батальйону оперативного призначення «Донбас».

орієнтовна дата

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення в результаті обстрілу українських військових з російського танка. Рідні впізнали його лише за татуюванням. На Хмельниччині поховали командира розвідгрупи батальйону «Донбас». 12.09.2014, 19.42

1181

Кіктенко Гордій Олексійович(Позивний «Банг»)

, Олександрія Кіровоградська область. Солдат резерву, кулеметник резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». Закінчив олександрійське профтехучилище № 17. Добре малював, займався хіп-хопом. Кілька років служив за контрактом у морській піхоті та зенітно-ракетному полку у Нікополі. Своє подальше життя мріяв пов'язати із військовою службою. З рідних у Гордія залишилась 85-річна бабуся.

Загинув у бою від кулі снайпера під Іловайськом (Донецька область) під час виходу колони з оточення. Поховали бійця на Верболозівському кладовищі Олександрії. В зоне АТО погиб александриец Гордей Киктенко // «Моя Александрия», 2 вересня 2014 Олександрія попрощалася з бійцем батальйону «Донбас» Гордієм Кіктенком // «Перша електронна газета», 22 вересня 2014

1182

Вовненко Богдан Володимирович(Позивний «Варг»)

, Київ. Солдат резерву, помічник гранатометника 2-го батальйону резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». Захоплювався мотоциклами і кулінарією, мав свій сайт кулінарних рецептів . Залишилась дружина та маленька донька.

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу колони з оточення, їхав у кабіні вантажівки ЗІЛ у складі автоколони батальйону дорогою з с. Многопілля до с. Червоносільське (Амвросіївський район Донецька область). У правий бік машини влучив снаряд з ПТРК «Фагот», ще один снаряд потрапив у двигун вантажівки. Упізнати тіло неможливо, проводилася ДНК-експертиза. Поховання призначено на 29 серпня 2015 року в Києві. Книга пам'яті загиблих. Вовненко Богдан Володимирович («Варг») 29 августа в Киеве простятся с бойцом Нацгвардии Богданом Вовненко, погибшим в боях за Иловайск // Цензор. НЕТ, 24 липня 2015 Україна прощатиметься з бійцем «Донбасу», який загинув рік тому під Іловайськом. 25.08.2015, 17:33

1183

Харченко Євген Борисович(Позивний «Ред»)

, Київ. Солдат резерву, розвідник резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». Випускник військово-юридичного факультету Академії МВС. Залишилися батьки, брати.

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область), згорів від потрапляння снаряду в пожежну машину. Рідні впізнали тіло за татуюванням. 21 вересня похований на кладовищі Борничі. Російські танки, як у тирі, розстріляли поранених: Іловайський котел очима тих, хто вижили. (рос.) 20.06.15, 17:08 Євгена Харченка рідні упізнали за частиною татуювання // ТСН, 1 жовтня 2015

1184

Петров Сергій Олександрович(Позивний «Тур»)

, с. Дзигівка, Вінницька область. Капітан, командир 1-ї роти резервного батальйону оперативного призначення «Донбас».

Загинув під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення від потрапляння снаряду в пожежну машину, в якій він перебував Російські танки, як у тирі, розстріляли поранених: Іловайський котел очима тих, хто вижили. (рос.) 20.06.15, 17:08 Після бою росіяни зібрали три КамАЗи своїх «двосотих», — ветеран АТО про Іловайський котел. (рос.) 29.08.2018, 08:03

1185

Тендітник Ярослав Володимирович(Позивний «Полтава»)

, Красноармійськ, Донецька область. Солдат резерву, санітарний інструктор резервного батальйону оперативного призначення «Донбас».

Загинув під Іловайськом (Донецька область) під час прориву з оточення. Востаннє його бачили в селі Червоносільське. Тіло не знайдено.

1186

Ковєшніков Сергій Іванович(Позивний «Бірюк»)

, Воронеж РРФСР. Мешкав у Житомирі. Прапорщик, заступник командира 1-го взводу спецпризначення 3-ї розвідроти резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». Був військовим, в Радянському Союзі закінчив школи прапорщиків, служив у десантних військах. Коли почалися військові дії на сході України, добровольцем пішов до військкомату, але його не взяли через вік. Тоді Сергій записався у добровольчий батальйон «Донбас» без оформлення. Залишилася дружина та син.

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення. В останнє його бачили під час прориву біля пожежної машини, яка йшла в колоні. У березні упізнаний серед загиблих. 17 березня 2015 року воїна перепоховали на військовому кладовищі Житомира. Завтра, 17 березня 2015 року, об 11.00 на площі Корольова відбудеться прощання з Ковешниковим Сергієм Івановичем На військовому кладовищі у Житомирі ховають бійця батальйону «Донбас», який загинув під Іловайськом // Житомир.info, 17 березня 2015 Ковешников Сергей Иванович У Житомирі поховали добровольця батальйону «Донбас», який загинув під Іловайськом — Житомир.info

1187

Джевага Сергій Олександрович (Позивний «Серж»)

, Прилуки Чернігівська область. Солдат, командир міномета мінометного взводу 2 БОП «Донбас» НГУ. Працював електромеханіком Прилуцького центру електрозв'язку, навчався у ДУТ на 6-му курсі. 16.06.2014 добровольцем пішов на фронт. Залишились дружина і син.

Загинув внаслідок обстрілу колони під час виходу з оточення в Іловайську, поблизу с. Червоносільське, — їхав у «Газелі», там же загинули О. Затилюк («Бриз») та О. Бакка («Детройт»). Ідентифікований за експертизою ДНК. Похований 04.10.2018 у Прилуках.

1188

Карбан Дмитро Сергійович(Позивний «Бейн»)

, м. Юктали Амурська область РРФСР. Проживав у м. Часів Яр (Артемівськ (Донецька область). Солдат резерву, далекомірник — номер обслуги 1 взводу роти охорони резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». У січні приїхав на Київський Євромайдан, потім разом з Вишгородською самообороною чергував на блок-посту на ГАЕС. Як тільки оголосили набір до батальйону «Донбас», Дмитро одним із перших пішов добровольцем у зону АТО. Залишились батьки та 12-річний брат.

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення. Автоматною чергою були перебиті артерії на ногах, а удар крупнокаліберної кулі у бронежилет зламав грудну клітку. Дмитро помер від втрати крові. Похований у місті Дніпро, на Краснопільському кладовищі, як неідентифікований захисник Батьківщини. Упізнаний за ДНК. Після прощання 12 вересня 2017 на Краснопільському кладовищі відбудеться перепоховання у м. Часів Яр

1189

Дмитренко Віктор Іванович(Позивний «ВДВ»)

, Гаврилівка Харківська область. Проживав у с. Засулля Полтавській області. Старший лейтенант, командир роти охорони резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». Залишилась круглою сиротою 18-річна донька, яка доглядає за 85-річним дідусем.

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час прориву з оточення. КрАЗ, в якому їхали 48 бійців, було розстріляно з танку, в живих залишились шестеро. Вантажівка з загиблими залишилась на полі бою, тіло Віктора не знайдене, вважається зниклим безвісти.

1190

Мочалов Олександр Ігорович(Позивний «Віва»)

, Гавана Куба. Змалечку проживав у м. Полтава. Солдат, розвідник-санітар 3 роти резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». Виріс у сім'ї військового, був єдиним сином у родині. До Іловайську Олександр поїхав, коли там вже утворився «котел». Потрібен був водій і Сашко поїхав на допомогу своїм побратимам. Залишилися батьки, дружина та 11-річна донька.

Загинув від кулі снайпера в Іловайську. Вже після смерті внаслідок вибуху тіло бійця постраждало та було понівечене. У січні був опізнаний за ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. 15 січня 2015 року в Полтаві відслужили панахиду за загиблим. Перепоховання солдата відбулося 07.02.2015 р. на Алеї Героїв Боженківського кладовища м. Полтави. Загиблий під Іловайськом полтавець сам зголосився поїхати на допомогу побратимам в котел // ПолтаваІнфо, 15 січня 2015 Полтавці провели в останній путь загиблого у Іловайському котлі Героя. 07.02.2014, 13:52

1191

Ляшко Андрій Андрійович(Позивний «Нац»)

, Рябушки Лебединський район Сумська область. Солдат резерву, командир відділення 1 взводу 3 роти резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». Працював у сфері промислового альпінізму. Від початку Революції Гідності долучився до лав руху «Правий сектор». Навесні пішов захищати Україну в складі батальйону «Донбас».

Загинув під час прориву колони з оточення в Іловайську. Ідентифікований серед похованих невідомих героїв АТО. 28 січня 2015 року пройшло перепоховання у селі Рябушки. Загинув побратим // Офіційний сайт «Правий сектор», 26 січня 2015 Сумний день // Сайт Національної гвардії України, 28 січня 2015

1192

Петихачний Леонід Михайлович(Позивний «Броня»)

, Чернівці. Старший лейтенант резерву, командир взводу резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». Юрист. Ініціатор передачі машин ДП «Газ Україна» на потреби АТО. З 4 липня 2014 року захищав Україну в зоні АТО в складі роти «Крим», батальйону «Золоті ворота», потім «Донбасу». Без батька залишилися троє дітей.

Загинув під час прориву колони з оточення в Іловайську. Востаннє Леоніда бачили у смт Грабське (Амвросіївський район Донецька область) 29 серпня 2014 року. Після упізнання за результатами експертизи ДНК 29 січня 2015 року воїна поховали у Чернівцях на Алеї слави Центрального міського кладовища. Він був бійцем добровольчого батальйону «Донбас» // «Від і До», 27 січня 2015 В четверг будут похороны еще одного нашего бойца батальона «Донбасс» Леонида Петихачного позывной Броня, совпало ДНК У Чернівцях відбулось прощання із загиблим у АТО Леонідом Петихачним // «Чернівецький промінь», 29 січня 2015

1193

Буравчиков Олексій Юрійович(Позивний «Ведмідь»)

, Чернівці. Старший сержант резерву, командир міномета 4-го вогневого розрахунку резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». Закінчив Буковинську державну фінансову академію, служив у Збройних Силах України, працював на фабриці «Візерунок». До батальйону прийшов у липні. Залишилися батьки, дружина.

Загинув під Іловайськом (Донецька область) під час прориву з оточення. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. 21 лютого 2015 року на воїна поховали на Алеї Слави Центрального кладовища Чернівців. Буравчиков Алексей Юрьевич У Чернівцях поховали загиблого під Іловайськом бійця «Донбасу» // «5 канал», 21 лютого 2015

1194

Бакка Олексій Вікторович(Позивний «Детройт»)

, Майкоп Краснодарський край РРФСР. У дитинстві переїхав з батьками до м. Обухів Київська область. Солдат резерву, стрілець взводу снайперів резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». Закінчив технікум і працював у різних галузях. Останнім часом займався підприємництвом. Був активним учасником Революції Гідності. Залишилася дружина та троє дітей.

Загинув під Іловайськом (Донецька область) під час прориву з оточення. Востаннє його бачили в селі Червоносільське. Упізнаний за експертизою ДНК. 28 лютого 2015 року з воїном попрощалися в Обухові та поховали на кладовищі «Лукавиця». Загиблого обухівця з батальйону «Донбас» поховають в суботу // Хроніки міста Обухова, 26 лютого 2015 Обухів провів в останню путь свого Героя // Хроніки міста Обухова, 1 березня 2015 Обухів попрощався з бійцем батальйону «Донбас» // 5 канал, 28 лютого 2015

1195

Глуходід Олександр Вікторович(Позивний «Гор»)

, Суми. 2005 року закінчив Сумський технікум харчової промисловості. Солдат резерву, стрілець 1 взводу 2 роти резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». У батальйоні був з червня.

Загинув під Іловайськом (Донецька область) під час прориву з оточення. Була інформація, що може бути у полоні. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Запоріжжям невідомих героїв АТО. 19 березня 2015 року перепоховання на Центральному кладовищі Сум на Алеї Почесних громадян. Cумчани попрощалися з Олександром Глуходідом, якого перепоховали на рідній землі // Сумська ОДТРК, 19 березня 2015 Глуходед Александр Викторович (пошук)

1196

Петренко Павло Іванович(Позивний «Бані»)

, Здолбунів Рівненська область. Старший солдат резерву, старший стрілець-кулеметник 1 взводу 3 роти резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». Вступив до Полтавського інституту бізнесу Міжнародного науково-технічного університету та отримав диплом менеджера. З жовтня 2010 року по жовтень 2013 року проходив військову службу за контрактом у місті Хмельницький. Був мобілізований до ЗСУ на початку АТО, отримав поранення, лікувався в шпиталі, але вирішив повернутись на фронт. Із червня був бійцем батальйону «Донбас».

Загинув під Іловайськом під час прориву колони з оточення. Зник після обстрілу поблизу села Катеринівка (Донецька область). У березні 2015 року ідентифікований серед загиблих. 4 квітня 2015 року з воїном попрощалися у Здолбунові. Телефонно-військові шахраї // «Здолбунів City», 16 лютого 2015 На сході загинув боєць «Донбасу» з Рівненщини // ERVE.UA, 2 квітня 2015 Прапори, квіти, живий коридор — у Здолбунові прощаються з бійцем «Донбасу» // «ЧаРівне», 4 квітня 2015

1197

Ринкун Володимир Борисович(Позивний «Арсенал»)

, Ірпінь Київська область. Солдат резерву, снайпер резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Нацгвардії України. Корінний ірпінчанин у п'ятому поколінні. Вивчився на ювеліра в Київському професійно-технічному училищі. Строкову службу проходив морським піхотинцем в Одесі. У 1995 році зайняв посаду оперуповноваженого карного розшуку Ірпінського міськвідділу ГУ МВС України. 2000 року поїхав до Португалії, де жив і працював до 2003 року. Був активним учасником Помаранчевої революції та Революції Гідності. У березні 2014 року добровольцем пішов до військкомату. 2 червня був зарахований до батальйону Донбас, в/ч 3027 НГУ. З 17 липня захищав Батьківщину в зоні АТО. Залишилися мати-пенсіонерка та 10-річна донька.

Загинув під Іловайськом під час прориву колони з оточення. Довгий час перебував у списках зниклих. 17 квітня 2015 року в Ірпіні воїна провели в останню путь. Прощання з нашим земляком-героєм Володимиром Ринкуном // «Правда Ірпеня», 17 квітня 2015 Ринкун Володимир Борисович

1198

Балакшей Микола Миколайович(Позивний «Утьос»)

, Первомайськ (Луганська область). Молодший лейтенант резерву, офіцер взводу інструкторів, командир гранатометного відділення 2-го резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». Залишились батьки, дружина та донька.

Загинув під Іловайськом під час прориву колони з оточення. Дорогою з с. Многопілля до с. Червоносільське (Амвросіївський район Донецька область) у бою вантажівку батальйону ЗІЛ було підбито противником з ПТРК «Фагот». Разом з Миколою «Утьосом» загинули «Берег», «Череп», «Варг» та «Арсенал». 3 вересня тіла 96 загиблих в «Іловайському котлі» були вивезені до дніпропетровського моргу, невпізнаних бійців поховали на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська. Серед них, у січні 2015 р., ідентифікували Миколу за експертизою ДНК. Поховання залишилося на Краснопільському цвинтарі..

1199

Данілов Дмитро Анатолійович(Позивний «Берег»)

, Черкаси. Старший солдат резерву, гранатометник 2-го резервного батальйону оперативного призначення «Донбас».

Загинув під Іловайськом під час прориву колони з оточення. Дорогою з с. Многопілля до с. Червоносільське (Амвросіївський район Донецька область) у бою вантажівку батальйону ЗІЛ було підбито противником з ПТРК «Фагот». У січні 2015 року ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих, яких поховали на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська як невідомих Героїв АТО.

1200

Палига Володимир Михайлович(Позивний «Череп»)

, Київ. Солдат резерву, стрілець-навідник резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». Залишились дружина з двома дітками,8-річним сином та 4-річною донькою.

Загинув під Іловайськом під час прориву колони з оточення. Дорогою з с. Многопілля до с. Червоносільське (Амвросіївський район Донецька область) у бою вантажівку батальйону ЗІЛ було підбито противником з ПТРК «Фагот». У січні 2015 року ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих, яких поховали на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська як невідомих Героїв АТО. Перепохований 18 квітня 2015 р. в Києві на Лісовому кладовищі.

1201

Ваховський Андрій Миколайович(Позивний «Браво»)

, Шарівка (Валківський район) Харківська область. Сержант резерву, старший кулеметник БТР резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Нацгвардії України. На початку серпня добровольцем пішов на фронт. Залишилась сім'я в Конотопі (Сумська область), — дружина та 8-річна донька.

Загинув під Іловайськом під час прориву колони з оточення поблизу с. Червоносільське (Амвросіївський район Донецька область). КрАЗ з 27 бійцями потрапив під обстріл, бійці почали відстрілюватись. Є свідки, які бачили тіло загиблого від кулеметної черги Андрія, воно залишилось біля машини. Пізніше в машину попав снаряд, вибухнув бензобак і вона згоріла. Перебував у списках зниклих безвісти, ідентифікований за експертизою ДНК. 29 квітня воїна поховали у с. Шарівка на Харківщині. 29 апреля 2015 года состоятся похороны бойца батальона «Донбасс» Ваховского Андрея Николаевича позывной «Браво» В последний путь. На Харьковщине простились с бойцом батальона «Донбасс» // «Об'єктив», 29 квітня 2015 Долучайтесь до нашої акції, не залишайтесь осторонь

1202

Ульяницький Олег Миколайович(Позивний «Контра»)

, Хмільна (Канівський район) Черкаська область. Проживав у м. Київ. Солдат, стрілець 2 взводу роти охорони резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Нацгвардії України.

1203

Данів Михайло Богданович(Позивний «Ахім»)

, Калуш Івано-Франківська область. Солдат, розвідник-санітар 1 взводу 3 роти резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Нацгвардії України. Був активістом Запорізького Євромайдану. З початком бойових дій на сході добровольцем пішов у батальйон «Донбас». Залишилися батьки, двоє братів, дружина та двоє дітей, 16-річний син і 3-річна донька.

Загинув під Іловайськом під час прориву колони з оточення. Він був разом з Бані, Редом, Бірюком, Восьмим у пожежній машині, яку розстріляли з танка Т-72 зі складу 6-ї окремої танкової бригади збройних сил агресора. Ідентифікований за експертизою ДНК майже через рік. 25 липня 2015 року воїна поховали у Великій Знам'янці. В зоне АТО расстреляли пожарную машину, в которой ехал запорожец // «ТВ5», 30 липня 2015 Похороны запорожского бойца: «Я выдержу, ведь я несу Героя!» // Z-City, 26 липня 23015 Данив Михаил Богданович Книга пам'яті: Данів Михайло Богданович, позивний «Ахім» // «Главное», 19 червня 2018

1204

Ганя Іван Іванович(Позивний «Сєвєр»/«Дядя Ваня»)

, Нововолинськ Волинська область. Молодший сержант, розвідник 2 відділення 2 взводу спецпризначення 3 розвідувально-диверсійної роти резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Нацгвардії України. Служив у миротворчих військах у Косово. Пішов добровольцем захищати Батьківщину у червні 2014 року, з липня був на передовій. У батальйоні був у розвідгрупі Володимира Пушкарука («Пушик»), а також займався ремонтом трофейної зброї та навчав молодих бійців. Залишилася дружина та син-студент.

Загинув від кулі снайпера під час виходу колони з оточення під Іловайськом у бік села Червоносільське (Донецька область). В останнє його бачили у бою, коли він вогнем з трофейного кулемету прикривав товаришів. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих Героїв АТО. 22 серпня 2015 року воїна перепоховали у Нововолинську на старому кладовищі. Свого героя ми зустріли на світанку // «Нововолинськ діловий», 22 серпня 2015 Нововолинець Іван Ганя з батальйону «Донбас» лишився під Іловайськом… // «Нововолинськ діловий», 18 січня 2015 Нововолинськ прощався із загиблим бійцем батальйону «Донбас» Іваном Ганею // Буг, 22 серпня 2015

1205

Рябов Руслан Костянтинович(Позивний «Руха»)

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, розвідник 1 взводу 3 розвідувально-диверсійної роти резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Нацгвардії України. У 1986—1990 роках навчався в Автотранспортному коледжі Державного ВУЗу «Криворізький національний університет» за спеціальністю «Експлуатація автомобільного транспорту». Працював у Мелітополі на Запорізькому автомобільному заводі. З 2001 року проходив військову службу, служив на патрульному катері. Учасник Революції Гідності, з Майдану добровольцем пішов на фронт.

Загинув під час виходу колони з оточення під Іловайськом у бік села Червоносільське (Донецька область). Коли КАМАЗ вже в'їжджав до с. Червоносільське, кабіну вантажівки розірвало пострілом з російського танку, а потім здетонував боєкомплект у кузові. Руха загинув у КАМАЗі разом зі Стафом, ВДВ, Контрою, Кавказом, СВД, Русом та Лисим. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих Героїв АТО. 29 серпня 2015 року воїна перепоховали на Центральному кладовищі Кривого Рогу. Кривой Рог простился с погибшими в зоне АТО Андреем Гесингом и Русланом Рябовым // 0564.ua — Сайт Кривого Рогу, 29 серпня 2015 Рябов Руслан Костянтинович («Руха»)

1206

Тімошенков Дмитро Сергійович(Позивний «Мальборо»)

, Донецьк. Солдат, розвідник 2 взводу 3 розвідувально-диверсійної роти резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Нацгвардії України.

Загинув під час виходу колони з оточення під Іловайськом у бік села Червоносільське (Донецька область). Бійці бачили, як Дмитро загинув, коли виходив з автобусу. Рішенням суду визнаний померлим. Ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих на Краснопільському кладовищі Дніпропетровська. Солдат резерву Тімошенков Дмитро Сергійович // Національна гвардія України

1207

Мартьянов Дмитро Андрійович(Позивний «Сон»)

, Запоріжжя. Солдат, стрілець 1 взводу 2 роти резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Нацгвардії України. Активний учасник Революції Гідності, був у складі Самооборони Запоріжжя, допомагав охороняти адмінбудівлі від захоплення проросійськими сепаратистами, чергував на блокпостах, потім вирушив на фронт. Залишилися батьки.

Загинув під час виходу колони з оточення під Іловайськом у бік села Червоносільське (Донецька область). Бійці бачили, як поранений Дмитро відстрілювався з гранатомета. Батьки Дмитра довго відмовлялися проходити аналіз ДНК. Ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих на Краснопільському кладовищі м. Дніпропетровська. 8 вересня 2016 року воїна перепоховали на Кушугумському кладовищі Запоріжжя Під Запоріжжям перепоховають бійця «Донбасу», який загинув під Іловайськом. 05.09.2016, 16:43 У Запоріжжі в останню путь проводжали бійця, який загинув під час виходу з Іловайського котла // ТСН, 8 вересня 2016 Упізнаного бійця «Донбасу» в останню путь проводив майже весь запорізький Майдан // «Depo.Запоріжжя», 8 вересня 2016

1208

Коновалов Юрій Іванович(Позивний «Чумак»)

, 54 роки, Київ. Солдат, стрілець 1 роти резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Нацгвардії України. 1980 року закінчив Київський інститут народного господарства. З першого курсу почав активно займатись альпінізмом, кожного літа виїжджав на Кавказ, в Середню Азію, з часом отримав перший розряд, став рятівником альпіністської рятівної служби. Працював на виробництві та в науковому інституті, 1987 року захистив дисертацію, кандидат економічних наук. Брав участь у рятувальних роботах після землетрусу у Вірменії. 2008 року здійснив сходження на Ельбрус. Любив музику, спорт, подорожі, грав на баяні та гітарі, захоплювався гірськими лижами, віндсерфінгом, вітрильними подорожами, кілька разів брав участь у марафоні. Також цікавився історією, долучався до волонтерської діяльності з відновлення культурної спадщини України. З 2004 року викладав у КНЕУ, був доцентом кафедри управління персоналом та економіки праці. Активний учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності, був у складі Самооборони Майдану. У червні 2014 року прийшов до батальйону «Донбас».

Зник безвісти під час виходу колони з оточення під Іловайськом у бік села Червоносільське (Донецька область). Під час обстрілу було підбито УАЗ, в якому Юрій їхав. Бійці залягли в траві неподалік машини. Юрія двічі було поранено, він не міг сам пересуватись, та через щільний обстріл його не змогли витягти. Вважається зниклим безвісти. Проводиться експертиза ДНК.

1209

Кабалюк Дмитро Васильович(Позивний «Шок»)

, Великий Ключів Коломийський район Івано-Франківська область. Солдат резерву, командир мінометного підрозділу резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». Залишилася хвора мати, батько та дружина з трьома дітьми.

Загинув у бою в ніч на 30 серпня під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення. Поховали героя у Великому Ключеві біля могили Січових стрільців. Коломийщина попрощалася з Дмитром Кабалюком. ВІДЕО // ВІКНА, 9 вересня 2014

1210

Шевчук Андрій Сергійович(Позивний «Орест»)

, Будапешт Угорщина. Солдат резерву, старший сапер інженерно-саперного відділення резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». Залишилися батьки, дружина та донька.

Загинув у селі Червоносільське (Донецька область), коли російські танки обстріляли будинок, в якому перебували бійці «Донбасу», які прорвалися з оточення під Іловайськом. Похований на Краснопільському кладовищі під Дніпропетровськом, ідентифікований за експертизою ДНК.

1211

'''Маламуж Олександр В'ячеславович'''(Позивний «Рус»)

, Черкаси. Солдат, стрілець резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Нацгвардії України. Залишилися батьки, сестра. Посмертно нагороджений відзнакою «За заслуги перед містом Черкаси».Олександр не був оформлений батальйоном «Донбас» у списку в/ч 3027, тож родичам довелося через суд встановлювати юридичний факт його участі в АТО у складі Національної гвардії.

Загинув під Іловайськом під час прориву колони з оточення поблизу с. Червоносільське (Амвросіївський район Донецька область). Броньований «КамАЗ» з понад 50 бійцями батальйону впритул розстріляли з танків російські війська, які чекали на проходження колони у лісосмузі. Кабіну вантажівки розірвало, а потім здетонував боєкомплект у кузові. Олександр загинув у КАМАЗі разом з «Рухою», «ВДВ», «Стафом», «Кавказом», «СВД», «Контрою» та «Лисим». Ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. Перепоховали воїна 25 березня 2016 року, на Алеї Слави учасників АТО на кладовищі № 4 у Черкасах. П'ятниця у Черкасах оголошена днем трауру // «ПроЧерк», 23 березня 2016 Герої не вмирають! У Черкасах вшанували пам'ять загиблого воїна АТО // «ВиЧЕрпно», 25 березня 2016

1212

Чолокян Артур Ашотович(Позивний «Кавказ»)

, Торецьк Донецька область. Солдат резерву, гранатометник резервного батальйону оперативного призначення «Донбас».

Загинув у КАМАЗі разом зі Стафом, ВДВ, Контрою, Рухой, СВД, Русом та Лисим під час виходу колони з оточення під Іловайськом у бік села Червоносільське (Донецька область). Рештки «Кавказа» доки що не знайдені.

1213

Дятлов Сергій Володимирович(Позивний «СВД»)

, Маріуполь Донецька область. Доброволець, солдат резерву, стрілець резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». Залишились дружина та два сини.

Загинув у КАМАЗі разом зі Стафом, ВДВ, Контрою, Рухой, Кавказом, Русом та Лисим під час виходу колони з оточення під Іловайськом у бік села Червоносільське (Донецька область). Похований у місті Дніпро, на Краснопільському кладовищі, як неідентифікований захисник Батьківщини. Упізнаний за ДНК. 12 вересня 2017 відбудеться прощання на Краснопільському кладовищі. Указ Президента України № 371/2021 від 18 серпня 2021 року «Про відзначення державними нагородами України»

1214

Ушаков Едуард Анатолійович(Позивний «Кейн»)

, Леніне АР Крим. Солдат резерву, командир відділення резервного батальйону оперативного призначення «Донбас».

Загинув під час виходу колони з оточення під Іловайськом у бік села Червоносільське (Донецька область). Ідентифікований по ДНК та похований на Краснопільському кладовищі під Дніпропетровськом.

1215

Затилюк Олексій Олександрович(Позивний «Бриз»)

, Леніне (Ленінський район), Кримська область (АР Крим). З 1997 мешкав у м. Харків. Солдат резерву, командир відділення 2-го БОП «Донбас» НГУ. Член ГО «Зелений Фронт» (2010). Дизайнер поліграфічного підприємства. Учасник Революції Гідності, «Громадської самооборони» Харкова. У батальйоні з червня 2014. Залишились мати, сестра, вітчим.

Загинув під час виходу колони з оточення під Іловайськом поблизу с. Червоносільське, в результаті обстрілу «Газелі» з кулеметів. Ідентифікований за ДНК серед похованих на Краснопільському кладовищі. 30.09.2017 перепоховання у Харкові

1216

Соловйов Юрій Вікторович(Позивний «Фокс»)

, Антрацит Луганська область. Мешкав у м. Маріуполь Донецька область. Солдат, стрілець-санітар 6 відділення 2 взводу 1 роти 2-го БОП «Донбас» НГУ. Залишились дружина та донька.Прим. Зниклий безвісти. 06.04.2018 нагороджений орденом посмертно. Нагороджений знаком народної пошани «За мужність та милосердя» (посмертно) «Прошу пробачення у рідних тих, кого не змогла врятувати. Це мій хрест. Мені з ним далі жити»… .

Зник безвісти під час виходу колони з оточення під Іловайськом поблизу с. Червоносільське. 22 августа 2014 года. Год назад. Иловайск. Командный пункт 39-06

1217

Щербіна Андрій Вікторович(Позивний «Портос»)

, Дубівський (Антрацитівська міська рада) Луганська область. Мешкав у м. Гайсин Вінницька область. Прапорщик, старший розвідник 3-го відділення 1-го взводу 3-ї роти резервного батальйону оперативного призначення «Донбас». У 1992 році закінчив СПТУ № 42 м. Антрацит, де здобув професію токаря. Мав розряд з боусу. Строкову службу проходив у прикордонних військах м. Мукачево. 1995—2000 продовжив службу в Луганському прикордонному загоні, був помічником начальника прикордонної застави, прапорщик. Після звільнення протягом 2000—2006 працював на різних роботах. З 2006 року мешкав із сім'єю в Гайсині. Певний час працював у сервісному центрі Philips в Києві. 03.06.2014 добровольцем вступив до лав батальйону «Донбас», на фронті з 14 липня, — Попасна, Лисичанськ, Курахове, Ілловайськ. Залишилась дружина та дві доньки, 2004 та 2014 р. н.

Зник безвісти під час виходу колони з оточення під Іловайськом. У березні 2018 ідентифікований за ДНК серед похованих на Краснопільському кладовищі невідомих Героїв, 28.03.2018 перепохований у Гайсині Чекали додому чотири роки. У Гайсині поховали бійця АТО, який безвісти зник в Іловайському котлі Гайсинщина попрощалася з добровольцем Андрієм Щербиною . Прим. Комбат Семен Семенченко на засіданні тимчасової слідчої комісії ВР 1 жовтня 2014 року повідомив, що в батальйоні є підтвердження щодо 40 загиблих бійців під Іловайськом. (Прим. До початку виходу колони з оточення в боях за Іловайськ загинули 14 бійців батальйону «Донбас», згідно повідомлень батальйону, НГУ та ЗМІ.)

1218

Митник Анатолій Михайлович

, Яворів. Проживав у с. Наконечне Перше Львівська область. Рядовий міліції, боєць 5-ї роти Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Народився в сім'ї військового, рано осиротів. Закінчив школу в Яворові, одружився та переїхав жити у с. Наконечне Перше. У зоні АТО перебував з 22 травня. Залишилась дружина та 17-річний син.

Отримав поранення у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення. Помер о 3-й годині ночі на операційному столі.

1219

Савчук Андрій Вікторович

, Підгородне Дніпропетровська область. Рядовий міліції, боєць Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Залишилась 4-річна донька.

Помер у Дніпропетровській лікарні ім. Мечникова від важких поранень, отриманих у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення.

1220

Пошедін Максим Віталійович

, Жовті Води Дніпропетровська область. Рядовий міліції, боєць Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Залишилися батьки та молодша сестра. Указом Президента від 14.11.14 № 873/2014 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

орієнтовна дата

Загинув при виході колони з Іловайська (Донецька область) через «гуманітарний коридор», який був обстріляний російськими військами. Вважається зниклим безвісти (але виключений зі списку зниклих Центру звільнення полонених за 22.09.14). Судьба Максима Пошедина остается неизвестной // «Имеется мнение», 23 жовтня 2014 Комбат Юрій Береза на засіданні тимчасової слідчої комісії ВР 1 жовтня повідомив, що в батальйоні є підтвердження щодо 22 загиблих бійців під Іловайськом, 4 з них загинули до виходу колони з оточення і 18 загинули під час виходу з оточення.

1221

Ліщинський Павло Миколайович

, Хотінь (Калуш) Івано-Франківська область. Солдат, номер обслуги гаубично-артилерійського взводу артилерійського дивізіону 80-ї окремої аеромобільної бригади. Закінчив Калуське ВПУ і вирішив служити в армії на контрактній основі, в листопаді 2013 року. Від початку АТО перебував на сході, де львівські десантники обороняли луганський аеропорт. Залишились батьки, сестра та молодший брат.

Загинув у боях з російськими бойовиками під Луганськом, під час обстрілу Луганського аеропорту.

1222

Івкун Василь Дмитрович

, Ямпіль (місто) Вінницька область. Солдат, оператор навідник БТР 7-го окремого полку армійської авіації. Виріс у сім'ї селян-хліборобів, навчався в сільськогосподарській школі, де набув фаху комбайнера і тракториста. Відслужив армію, повернувся до рідного міста, працював спочатку в колишньому совгоспі, так як і батьки, потім на приладобудівному заводі і в товаристві «Спектр». На весні був призваний за мобілізацією.

орієнтовна дата

Загинув у боях під Іловайськом (Донецька область). Хлопець загинув, сказавши на останнє своїй матері: «Мама, танки».

1223

Ільяшенко Роман Ігорович(«Опасний»)

, Чортків Тернопільська область. Лейтенант, командир взводу 2-ї батареї самохідного артилерійського дивізіону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Майстер спорту та чинний володар Кубку України з Фрі-файту. Залишились брат та батьки.

Загинув при виході колони з-під Іловайська (Донецька область) через «гуманітарний коридор», який був обстріляний російськими військами. Сьогодні на Тернопільщині прощаються з красенем-спортсменом, який загинув під Іловайськом (фото) // 0352.ua — Cайт міста Тернополя, 9 вересня 2014

1224

Волков Микола Васильович

, Долішнє Залуччя Снятинський район Івано-Франківська область. Солдат, радіотелефоніст 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський).

За попередньою інформацією, боєць підірвався на міні поблизу Донецька. Прикарпаття у жалобі 02.09. 2014, 19:06

1225

Ідель Ілля Євгенійович

, Червона Слобода (Черкаський район) Черкаська область. Старший солдат, старший оператор батальйону територіальної оборони «Айдар». Залишилися дружина і 6-річна донька.

орієнтовна дата

Помер у київському шпиталі від тяжких поранень, отриманих у боях з російськими бойовиками під Луганськом.

1226

'''Уткін В'ячеслав Олександрович

, Липники (Лугинський район) Житомирська область. Старший лейтенант, заступник командира реактивної артилерійської батареї з озброєння реактивного артилерійського дивізіону 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). У 1994 році був призваний на військову службу, за 20 років пройшов шлях від курсанта Харківського військового інституту до заступника командира батареї. Залишилася дружина та 14-річна донька.

Загинув під час артилерійського обстрілу. Поховали офіцера в секторі для почесних поховань на Алеї Слави у Новоград-Волинському.

1227

Моренюк Валер'ян Ярославович'''

, Хлівище Кіцманський район Чернівецька область. Солдат 3-ї батальйонно-тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади. Захоплювався живописом та вчився у художній школі, здобув сертифікат переможця Міжнародної виставки образотворчого мистецтва в Арабській республіці Єгипет, за що отримав річну іменну стипендію Кіцманської районної ради у 2012 році.

За іншими даними 26.08.2014. Загинув під час оборони аеропорту Луганська. З 31 серпня не виходив на зв'язок, вважався зниклим безвісти. Як розповідають бойові побратими, Валер'ян у БТРі прикривав відхід своєї роти з кулемету, було підбито ворожий БМП, але у машину десантників влучив снаряд з танку. Упізнаний за експертизою ДНК серед загиблих. Похований 1 листопада 2015 року в с. Хлівище. Кіцманщина простилась із загиблим Героєм (фото). 01.11.2015, 17:02 На Буковині прощалися із 21-річним солдатом, який загинув у бою більше року тому // ТСН, 2 листопада 2015 Моренюк Валер'ян Ярославович

1228

Пакало Олексій Іванович

, Пересічне Дергачівський район Харківська область. Проживав у м. Київ. Сержант, головний сержант взводу 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Працював експедитором у Харкові, у 2009 році заочно закінчив Українську інженерно-педагогічну академію.

Загинув у районі Лутугине під Луганськом.

1229

Задніпряний Олександр Миколайович

, с. Верблюжка Кіровоградська область. Старший сержант, майстер майстерні ремонтного взводу 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Залишились батьки-інваліди.

Помер від розриву серця від больового шоку. Усі внутрішні органи розірвані, що свідчить про те, що він міг перебувати у полоні, де був закатований. Герої не вмирають // Новгородківська РДА офіційний вебсайт, 10 вересня 2014

1230

Коворотний Сергій Володимирович

, Колісники (Ніжинський район) Чернігівська область. Прапорщик, інструктор з водіння танків 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗС України (Десна). На військовій службі в ЗС України перебував 17 років, з віку 18 років. У зоні проведення АТО знаходився з кінця червня 2014 року. Залишилась дружина та син чотирьох років, які проживають у м. Шостка Сумська область.

орієнтовна дата

За словами родичів та друзів, бойова група, в якій перебував Сергій, вела бої з російськими регулярними військами з 27 по 30 серпня поблизу Новосвітлівки (Краснодонський район Луганська область). Після цього бою вони були обстріляні з РСЗВ «Град» і 1 вересня із Сергієм перервався зв'язок Внимание

МАКСИМАЛЬНЫЙ ПЕРЕПОСТ

01.09.2014 г. в Луганской области, пропал наш любимый муж и папочка. Потім прийшла звістка про його смерть. Поховали Сергія 12 вересня у Шостці У бою з терористами загинув військовослужбовець із Сумської області, (рос.), 11.09.2014 Шосткинці провели в останню путь героя-танкіста + Фото (рос.) 12.09.2014 20:02 .

1231

Гончаренко Василь Володимирович (Позивний «Вагон»)

, Новогрудок Білорусь. Проживав у м. Біла Церква Київська область. Солдат, старший сапер інженерно-саперного відділення резервного батальйону оперативного призначення «Донбас».

орієнтовна дата

Помер у шпиталі від поранень, отриманих під час виходу колони з Іловайська Ще двом загиблим військовим із Білої Церкви присвоять звання Почесного громадянина міста // «БЦ News», 4 листопада 2014 .

1232

Суский Вадим Миколайович

, Славута Хмельницька область. Проживав у Самборі Львівська область. Підполковник, командир інженерно-саперного батальйону 703-го інженерного полку, в/ч А3817 (Самбір). Закінчив Кам'янець-Подільське військове інженерне училище, Київську Академію інженерних військ. Останні 10 років служив у військовій частині в Самборі. Залишилися дружина, 12-річний син та 10-річна донька.

Близько 16:00 в районі села Шевченко (Донецька область) поблизу Маріуполя, коли загін загороджень у складі двох автомобілів виходив на рубіж мінування, автомобіль КАМАЗ-4310 підірвався на вибуховому пристрої. У результаті підриву здетонував боєкомплект машини (200 мін). Разом з командиром загинули ще п'ятеро солдатів, 4 отримали поранення. Поховали Вадима 5 вересня у м. Славута На Львівщині прощалися з героєм АТО — підполковником Вадимом Суским 05.09.2014, 14:12 Самбір попрощався з підполковником Суским // Самбірська міська рада, 6 вересня 2014 .

1233

Бжостовський Ігор Євгенович

, Язи Самбірський район Львівська область. Солдат, оператор інженерно-саперного батальйону 703-го інженерного полку, в/ч А3817 (Самбір).

Загинув близько 16:00 в районі села Шевченко (Донецька область) поблизу Маріуполя внаслідок підриву автомобіля КАМАЗ на вибуховому пристрої та детонації боєкомплекту, що був у машині. Проводилася ідентифікація тіла. Надійшла оперативна достовірна інформація про загиблих земляків у зоні АТО // Вконтакте Самбір, 1 вересня 2014 21 грудня в Самборі відбулося прощання з трьома воїнами, їх поховали разом на місцевому кладовищі. Фото з похорон

1234

Шубак Ігор Романович

, Биличі Старосамбірський район Львівська область. Солдат, старший майстер-регулювальник інженерно-саперного батальйону 703-го інженерного полку, в/ч А3817 (Самбір).

1235

Малецький Роман Михайлович

, Букова Старосамбірський район Львівська область. Солдат, оператор інженерно-саперного батальйону 703-го інженерного полку, в/ч А3817 (Самбір).

1236

Струсь Андрій Андрійович

, Самбір Львівська область. Солдат, оператор інженерно-саперного батальйону 703-го інженерного полку, в/ч А3817 (Самбір).

Загинув близько 16:00 в районі села Шевченко (Донецька область) поблизу Маріуполя внаслідок підриву автомобіля КАМАЗ на вибуховому пристрої та детонації боєкомплекту, що був у машині. Тіло не було одразу знайдене, перебував у розшуку. 21 грудня в Самборі відбулося прощання з трьома воїнами, їх поховали разом на місцевому кладовищі.

1237

Дорошенко Володимир Павлович

, Донецька область. Проживав у м. Самбір Львівська область. Солдат, водій інженерно-саперного батальйону 703-го інженерного полку, в/ч А3817 (Самбір). Залишилася вагітна дружина, за два місяці до похорон народився син.

Загинув близько 16:00 в районі села Шевченко (Донецька область) поблизу Маріуполя внаслідок підриву автомобіля КАМАЗ на вибуховому пристрої та детонації боєкомплекту, що був у машині. Тіло не було одразу знайдене, перебував у розшуку. 21 грудня в Самборі відбулося прощання з трьома воїнами, їх поховали разом на місцевому кладовищі.

1238

Іванов Євген Вікторович

, Ганнівка (Якимівський район) Запорізька область. Солдат, командир відділення станкових протитанкових гранатометів 23-го батальйону територіальної оборони Запорізької області «Хортиця». Призваний за мобілізацією 28 квітня 2014 року. Залишилися дружина і донька 2008 р. н.

Отримав смертельне поранення під час обстрілу з мінометів розвідувально-диверсійною групою російських військ поблизу м. Маріуполь. Під Маріуполем загинув солдат запорізького батальйону територіальної оборони (рос.) 01.09.2014, 10.54 При розвантаженні боєприпасів під Маріуполем загинули 12 солдатів ВСУ — мати загиблого бійця (рос.) 01.09.2014, 20:06

1239

Волкотруб Віталій Юрійович

, Бобринець Кіровоградська область. Молодший сержант, командир відділення — начальник радіостанції відділення управління загону спеціального призначення 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). Залишилися дружина та шестирічний син.

Загинув у бою під Іловайськом (Донецька область) під час виходу з оточення до села Червоносільське по так званому «зеленому коридору», який було обстріляно російськими збройними формуваннями. Куля наздогнала одного з кращих кіровоградських бійців. Фото // «Рідний Кіровоград», 10 вересня 2014 Тисяча людей у Кіровограді прийшла попрощатися із загиблим в зоні АТО військовослужбовцем (рос.) 2014.09.10, 13:09:00

1240

Костюк Володимир Миколайович

, Яківка Тлумацький район Івано-Франківська область. Мешкав у м. Коломия, у м. Очаків. Капітан 3 рангу (посмертно), начальник групи десантного забезпечення 73-го морського центру спеціального призначення, в/ч А1594 (Очаків). Виріс у сім'ї військового, яка у 1991 році оселилась у місті Коломия. Служив у Збройних силах з 1999 року. Закінчив Одеській інститут Сухопутний військ, служив у центрі «Десна», потім перевівся до Очакова у військову частину «морських котиків». Проходив навчання в Канаді та Хорватії, брав участь у спільних навчаннях Україна-НАТО, володів французькою мовою. Залишились дружина, батьки і сестра.

Загинув під Іловайськом у боях з російськими окупантами, під час виходу колони поблизу села Новокатеринівка (Старобешівський район). Похований на Алеї Слави кладовища Коломиї У зоні АТО загинув ще один наш краянин, капітан-лейтенанта Володимир Костюк // ТРК «Івано-Франківський обласний телеканал», 4 вересня 2014 .

1241

Сидоренко Сергій Іванович

, Новопавлівка (Межівський район) Дніпропетровська область. Старший сержант, командир бойової машини — командир відділення 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Виріс у багатодітній родині разом з п'ятьма братами. Після проходження строкової служби у 1999 році вирішив продовжити службу за контрактом. У складі миротворчого контингенту ООН брав участь у кількох миротворчих місіях — в Іраку, Сьєра-Леоне, Ліберії. Залишилась дружина, син та донька.

Брав участь у боях у районі Старобешеве (Донецька область). Під час виходу з оточення потрапив у полон. У полоні намагався врятувати від розстрілу зовсім молодого бійця, і за це був вбитий автоматною чергою російським бойовиком.

1242

Польський Дмитро Олександрович

, Запоріжжя. Молодший сержант, зв'язківець 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Займався баскетболом, працював на заводі. Залишились батьки.

Зник 29 серпня в районі Старобешеве (Донецька область) під час виходу з «Іловайського котла». До Запорізького моргу було доставлене тіло бійця з документами Дмитра, але батьки на опізнанні виявили, що то не їх син. Польський Дмитро Олександрович

1243

Зелінський Гавриіл Вікторович

, Дніпропетровськ. Старший лейтенант, заступник командира роти по роботі с особовим складом 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське).

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення. Зелінський Гавриіл Вікторович

1244

Комаров Ігор Олексійович

, Харків. Старший сержант, заступник командира взводу 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське).

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення. Комаров Ігор Олексійович

1245

Куценов Олександр Сергійович

, Олександрівка Кіровоградська область. Старший солдат, водій 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське).

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення. Куценов Олександр Сергійович

1246

Сергєєв Олексій Віталійович

, Дніпрорудне Запорізька область. Солдат, сапер 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське).

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення. Сергєєв Олексій Віталійович

1247

Лобов Дмитро Олексійович

, Охрімівка Запорізька область. Солдат, кулеметник 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське).

Загинув під Іловайськом під час прориву з оточення. Лобов Дмитро Олексійович

1248…1258

Військовослужбовці ЗСУ та інших підрозділів АТО.

орієнтовна дата

Загинули в боях під Іловайськом (Донецька область). 3 жовтня міністр оборони України Валерій Гелетей повідомив, що за даними МО, 108 військових ЗСУ загинули під час виходу з Іловайська (прим., 29 серпня). 16 березня 2015 року головний військовий прокурор — заступник генпрокурора Анатолій Матіос повідомив, що у всіх родах військ, частинах та об'єднаннях, які брали участь у бойових діях під Іловайськом загинули понад 360 бійців. Ще близько 180 вважаються зниклими безвісти. У середині квітня 2015 року Анатолій Матіос повідомив, що документально вже підтверджено загибель 459 бійців. Прим. Часові та територіальні рамки не уточнено. Військова операція в самому Іловайську почалась 10 серпня, вихід військ з цього району — вранці 29 серпня. Бойові дії точилися в районі населених пунктів Іловайськ, Старобєшеве, Кутейникове, Амвросіївка, Червоносільське, Многопілля та інших. З 2 вересня почала діяти гуманітарна місія із пошуку та вивозу тіл загиблих воїнів. У серпні 2015 року головний військовий прокурор Анатолій Матіос оприлюднив списки українських бійців, загиблих під час Іловайської трагедії. У списку 209 прізвищ бійців, ще 157 залишаються невпізнаними. 158 осіб вважаються зниклими безвісти і, враховуючи можливе їхнє перебування в заручниках бойовиків, їхні прізвища не оприлюднюються.Станом на 27.08.2018 зниклими безвісти під час боїв за Іловайськ вважаються 84 бійця, 11 перебувають у полоні. У моргах 15 тіл та їх фрагментів залишаються неідентифікованими.

1259

Самофалов Микола Миколайович(Позивний «Ядро»)

, Маріуполь Донецька область. Молодший сержант міліції, міліціонер БПСМОП «Азов». Спортсмен, тренер, КМС зі штовхання ядра. Належав до руху ультрас ФК «Маріуполь». У батальйоні — від початку його формування.

точна дата невідома

Зник безвісти 27.08.2018 поблизу с. Олександрівське (Новоазовський район) (на той час — Рози Люксембург), де автомобіль групи розвідки потрапив у засідку. Про смерть повідомили терористи. Тіло не знайдене. Інші двоє зниклих, Максим Худан («Севастополь», командир групи) і Роман Біленький («Рамзан»), за наявною інформацією перебувають у полоні «Стіна невідомості»: Як в Україні шукають зниклих бійців батальйону «Азов» .

1260

Петухов Денис Анатолійович

, Одеса. Старший лейтенант, командир катера «Гриф» Маріупольського загону морської охорони Державної прикордонної служби України. Служив в Одесі, був відряджений у зону АТО до Маріупольського загону морської охорони ДПСУ. 9 квітня 2015 року Указом Президента нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню (посмертно).

О 15:10 в Азовському морі у трьох милях від берега в районі села Безіменне (Новоазовський район) Донецької області проросійські терористи обстріляли два катери морської охорони «Гриф» і «Калкан». Внаслідок обстрілу на катері «Гриф» стався вибух і пожежа, і він затонув. 7 прикордонників з пораненнями і опіками були доставлені до лікарні, 2 зникли безвісти. Тіло Дениса не знайшли В Одессе лечат и хоронят пограничников из-под Мариуполя // «Южноукраинские новости», 4 вересня 2014 Морской пограничник из Одессы получил орден посмертно, хотя его тело до сих пор не найдено // Думська, 10 квітня 2015 .

1261

Тіщенко Богдан Володимирович

, Маріуполь Донецька область. Старший матрос, сигнальник Маріупольського загону морської охорони Державної прикордонної служби України. 9 квітня 2015 року Указом Президента нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню (посмертно).

1262

Стеценко Вадим Олександрович

, Миколаївка (Сумський район) Сумська область. Старший солдат, старший навідник, військовослужбовець 9 батареї 27-го реактивного артилерійського полку. Призваний за мобілізацією у березні 2014 року. Залишилися дружина і батьки, які проживають у Сумському районі.

Загинув разом з ще трьома військовослужбовцями під час обстрілу вогневих позицій українських військ у районі м. Щастя (місто) Старобільського району Луганської області Ще одна втрата: загинув військовослужбовець із Сумського району (рос.) 01.09.2014, 15:24 На Сумщині попрощались із загиблим солдатом (фото) (рос.) 03.09.2014, 22:14 .

1263

Малянівський Василь Іванович

, Андріяшівка (Бердичівський район) Житомирська область. Старший солдат 26-ї Бердичівської окремої артилерійської бригади, служив за контрактом з 2010 року. Залишилася дружина, півторарічний син та батько.

Загинув у районі міста Сніжне (Донецька область) Житомирщина попрощається з героєм-військовим, який загинув у селі Сніжне на Луганщині // «Рупор Житомира», 3 вересня 2014 .

1264

Бондаренко Володимир Олександрович

, Київ. Капітан, військовослужбовець 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗС України (Десна). Залишилась дружина, донька та син.

Загинув поблизу Дебальцеве (Донецька область). За словами Юрія Зубрицького, заступника начальника 169-го навчального центру «Десна», військовослужбовці вели розвідку та відслідковували вогневі позиції ворожих «Градів» на Донеччині: «Хтось їх помітив і передав інформацію, почався бій, першими загинули Бондаренко і Савченко, наші прийшли на підмогу, сепаратистів знищили, але загинули ще двоє в ході бою». «Десна» попрощалася з чотирма військовими, які загинули у зоні АТО 05.09.2014, 09:16

1265

Савченко Юрій Борисович

, Велика Загорівка Борзнянський район Чернігівська область. Старший сержант, військовослужбовець 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗС України (Десна). Залишилась дружина, сам військовослужбовець — не дочекався народження дитини.

Загинув поблизу Дебальцеве (Донецька область) під час виконання бойового завдання із розвідки вогневих позицій противника.

1266

Титок Дмитро Миколайович

, Карпилівка (Козелецький район) Чернігівська область. Старший сержант, військовослужбовець 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗС України (Десна). Активний учасник Революції Гідності. Залишились батьки та молодший брат.

Загинув у бою з російськими бойовиками поблизу Дебальцеве (Донецька область). Поховали Дмитра на батьківщині його мами у селі Лутава.

1267

Шелепаєв Олександр Анатолійович

, Запоріжжя. Сержант, військовослужбовець 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗС України (Десна). Залишилась вагітна наречена.

Загинув у бою з російськими бойовиками поблизу Дебальцеве (Донецька область).

1268

Ложешніков Володимир Іванович

, Воркута РРФСР. Проживав у місті Черкаси. Капітан міліції у відставці. Солдат резерву, старший оператор протитанкового взводу резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Закінчив у 1989 році з відзнакою Таллінську спеціальну школу міліції, а в 1997 році Національну юридичну академію ім. Ярослава Мудрого. У м. Черкаси служив у підрозділах карного розшуку на різних посадах, в тому числі був заступником начальника карного розшуку Соснівського району м. Черкаси. Після звільнення з міліції, працював у приватному бізнесі. Балотувався у депутати міської ради в 2014 році. У загиблого залишилася дружина та троє дітей.

Брав участь у боях за Іловайськ (Донецька область), разом із бойовими побратимами потрапив у оточення. Перше легке поранення він отримав у Іловайську 18 серпня, а друге важке — 29 серпня в Червоносільському Амвросіївського району під час обстрілу російськими військовими. Помер об 11 годині ранку 31 серпня, в населеному пункті Кутейникове, вже перебуваючи у полоні. Смерть настала не від отриманих ран, а від байдужості російських військових лікарів. Пораненому солдату не ввели антисептики і у нього почалась гангрена, яка і забрала його життя через дві доби В АТО загинув кандидат у депутати Черкаської міськради 05.09.2014 14:31 На «Таврії» проти танків. Під Іловайськом загинув колишній міліціонер з Черкас 05.09.2014, 11:00 .

1269

Громовий Денис Володимирович

, Кіровоградська область. Мешкав у с. Росохач (Чортківський район) Тернопільська область. Солдат, старший оператор гранатомета 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). На Сході Денис був близько чотирьох місяців, поїхав у зону АТО добровольцем. Залишилась дружина та двоє синів, 3 і 6 років.

За одними джерелами загинув у бою під Іловайськом під час виходу з оточення, за іншими у Великоновосілківському районі Донецької області. Денис отримав тяжкі поранення, після надання необхідної медичної допомоги та після проведеної хірургічної операції, його серце перестало битися ранком 31 серпня. Можливо, був поранений під Іловайськом, а помер у лікарні Великоновосілківського району після операції. Поховали Дениса 5 серпня у Росохачі Чортківщина у жалобі, в зоні АТО загинув Денис Громовий // «Золота пектораль», 1 вересня 2014 Сьогодні жителі Чортківщини провели в останню путь Героя України Дениса Громова (ФОТО) // «Золота пектораль», 5 вересня 2014 .

1270

Ковальчук Віктор Євгенович

, Козятин Вінницька область. Лейтенант, командир взводу 80-ї окремої аеромобільної бригади. Обрав військову кар'єру, пішовши по стопах дідуся та батька. Військовий у п'ятому поколінні. У 2014 році закінчив навчання в Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, факультет аеромобільних військ та розвідки, після чого поїхав у зону проведенні АТО. Батько Віктора викладав фізкультуру у Києві, полишив роботу та пішов добровольцем у Нацгвардію. Пробув у Слов'янську півтора місяця. А Віктор поїхав у зону АТО 1 серпня, охороняв луганський аеропорт.

Загинув від смертельного поранення під час бою з російськими військовими формуваннями біля Георгіївки поблизу Луганська У Козятині попрощалися з 22-річним офіцером // Сайт «iVin», 4 вересня 2014 . Мати загиблого бійця після поховання свого сина відмовилася від грошової матеріальної допомоги у 10 тис. грн., яку обласна державна адміністрація надає кожній родині загиблих героїв, натомість попросила передати ці кошти у військовий госпіталь для поранених хлопців.

1271

Драбик Тарас Васильович

, Самбір Львівська область. Сержант 80-ї окремої аеромобільної бригади. Залишилась дружина та донька.

Загинув у бою біля аеропорту Луганська. Тарас прикривав групу військових, що відходила. Почув голос пораненого бойового побратима, виніс його, потім другого, а сам вже не повернувся. У Тараса простріляне серце. Російські бойовики 5 діб не давали забрати тіла полеглих воїнів з місця бою Герой Самбірщини Тарас Драбик

Геройська смерть Тараса Драбика. Десантники з боями відступили з території луганського аеропорту, який вони героїчно обороняли кілька місяців під постійними обстрілами важкої артилерії і РСЗВ «ГРАД». Через обстріли російських бойовиків міжнародний аеропорт Луганська було практично знищено, і після наступу збройних формувань РФ, керівництво АТО прийняло рішення відвести українські війська з аеропорту, Лутугине і Георгіївки, щоб вони не опинились у повному оточенні.

1272

Попадик Назарій Богданович

, Дроздовичі (Городоцький район) Львівська область. Солдат, військовослужбовець за контрактом 1-ї роти 80-ї окремої аеромобільної бригади.

орієнтовна дата

Загинув у бою в аеропорту Луганська, який десантники героїчно обороняли кілька місяців під постійними обстрілами важкої артилерії і РСЗВ «ГРАД» Зв'язок із Назаром пропав 30 серпня, і його місце знаходження залишалося невідомим. Тіло воїна було ідентифіковане в Дніпропетровському морзі 24 жовтня. Похований 26 жовтня в рідному селі 30.08.2014 року не вийшов на звязок наш десантник 80-ї бригади Попадик Назар.

1273

Зозуля Тарас Васильович

, Стебник (Дрогобич) Львівська область. Солдат 80-ї окремої аеромобільної бригади. Кілька років грав у футбол за ФК «Стебник».

Загинув у бою в смт. Георгіївка, Лутугинський район поблизу Луганська. У Стебнику на Львівщині поховали 21-річного десантника Тараса Зозулю, полеглого під Луганськом // ZIK, 7 вересня 2014 Помер наш побратим, герой 80 аеромобільної бригади Зозуля Тарас // Вконтакте група 80 окремий аеромобільний полк, 6 вересня 2014 80 ОВМПБр — Книга пам'яті загиблих, Зозуля Тарас Васильович Десантники з боями відступили з території луганського аеропорту, який вони героїчно обороняли кілька місяців під постійними обстрілами важкої артилерії і РСЗВ «ГРАД».

1274

Кльоб Микола Іванович

, 19 років, Нижня Яблунька Турківський район Львівська область. Солдат, водії БТР 1-ї роти 1-го батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади. З 8 березня стояв на захисті Батьківщини, пройшов бої у найгарячіших точках, брав участь у розблокуванні підрозділів бригади в Луганському аеропорті, тричі горів у БТРі. Залишилися батьки.

Загинув у бою в районі аеропорту Луганська, який десантники героїчно обороняли кілька місяців під постійними обстрілами важкої артилерії і РСЗВ «ГРАД». З 31 серпня з Миколою втрачено зв'язок. Бойовики не дали одразу забрати тіло з поля бою, дзвонили з його телефону рідним. За іншими даними загинув 2 вересня 2014 року. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. 28 вересня 2016 року Миколу перепоховали в с. Нижня Яблунька Кльоб Микола Іванович Ідентифіковано останки бійця з Львівщини, який загинув в Луганському аеропорту // «Новий погляд», 20 вересня 2016 У Львові попрощалися із військовим, який загинув два роки тому у бою за Луганський аеропорт // «5 канал», 28 вересня 2016 У Львові попрощались з 19-річним кіборгом Миколою Кльобом, який загинув під Луганським аеропортом // ТСН, 28 вересня 2016 На заході України перепоховали десантника Миколу Кльобу, який загинув ще у 2014 році // «Вікна», 28 вересня 2016

1275

Дзюбан Максим Мирославович

, Львів. Солдат, стрілець-зенітник зенітно-ракетного взводу 1-ї роти 1-го батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади. Призваний за мобілізацією. Неодружений.

Загинув у бою в аеропорту Луганська, який десантники героїчно обороняли кілька місяців під постійними обстрілами важкої артилерії і РСЗВ «ГРАД». Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. Перепоховання 26 березня 2016 року у Львові, на полі почесних поховань № 76 Личаківського цвинтаря Дзюбан Максим Мирославович У суботу львів'яни прощатимуться з двома бійцями АТО // Лвівська міська рада, 24 березня 2016 .

1276

Янковський Руслан Віталійович

, м. Дубровиця Рівненська область. Молодший сержант, командир відділення взводу протитанкових керованих ракет зенітно-ракетного взводу 1-ї роти 1-го батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади. З 2007 по 2008 роки проходив строкову військову службу ще на той час у 80-му окремому аеромобільному полку. Залишилися мати та молодша сестра.

Загинув у бою в аеропорту Луганська, який десантники героїчно обороняли кілька місяців під постійними обстрілами важкої артилерії і РСЗВ «ГРАД». Був оголошений зниклим безвісти. Експертиза ДНК підтвердила особу загиблого після ексгумації тіла на Луганщині, де він був похований. Перепохований у м. Дубровиці на Рівненщині У Львові попрощалися з десантником Русланом Янковським, який загинув під час оборони Луганського летовища. ФОТО. 23.12.2021, 19:25 Особу загиблого у 2014 році кіборга підтвердила експертиза ДНК: його перепоховали на батьківщині. Фото. 25.12.2021, 12:15 .

1277

Іванов Євген Вікторович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Проживав у Львові. Капітан, інженер відділення повітрянодесантної техніки 80-ї окремої аеромобільної бригади. 2009 року закінчив Львівський інститут Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями підрозділів наземної артилерії». Залишилися дружина та син.

Загинув у бою в районі аеропорту Луганська, який десантники героїчно обороняли кілька місяців під постійними обстрілами важкої артилерії і РСЗВ «ГРАД». Упізнаний за експертизою ДНК. Похований на Краснопільському кладовищі Дніпропетровська Капітан Іванов Євген Вікторович .

1278

Тимощук Сергій Володимирович

, 18 років, Славута Хмельницька область. Солдат 1-ї роти 1-го батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади. Військовослужбовець за контрактом. Залишились мати та сестри.

Зник безвісти під час боїв за аеропорт Луганська. За свідченнями командира та інших військовослужбовців, загинув. Тіла п'ятьох десантників потрапили в морг окупованого м. Лутугине, їх забрали в середині жовтня. Чотири тіла ідентифікували (Кльоб, Дзюбан, Іванов, Попадик), тож з великою вірогідністю п'яте тіло належить Сергію Тимощуку. Зразок ДНК здавала мати, але аналіз ДНК не виявив збігів. З'явилась неофіційна непідтверджена інформація, що Сергій у полоні в РФ, в московському СІЗО. Міський голова Славути писав листа до російської ради федерації. Тривалий час мати і сестри Сергія відмовлялися повторно здавати ДНК. Потрібне проведення метахондріальної експертизи. 20.02.2020 року, з тимчасово окупованої території, бойовики передали українській стороні останки тіла загиблого військовослужбовця, яким є Тимощук С. В., декілька проведених експертиз ДНК підтвердили, що вони належать Сергію Тимощуку. Поховання буде проведено в Славуті В зоні АТО зник 18-річний десантник зі Славути Сергій Тимощук Рада Федерації Росії відповіла меру Славути, який просив звільнити військового (лист) Військове командування не знає де зниклий військовий Тимощук Інші загиблі Списки полонених. Момент істини Бойовики передали тіло військового, який загинув 18 лютого та останки бійця, який загинув у 2014 році. 20.02.2020 Знайшли останки кіборга з Хмельниччини, що зник у 2014 році. 18.05.2020, 22:37 Указ Президента України № 360/2020 .

1279

Редькович Павло Миколайович

, Майдан (Ковельський район) Волинська область. Старший солдат 80-ї окремої аеромобільної бригади. Після закінчення дев'ятирічки пішов навчатися у Луківське професійно-технічне училище № 22. У 2011 році був призваний до Збройних Сил України, вирішив залишитися на службі за контрактом.

Загинув у бою поблизу смт Георгіївка (Лутугинський район Луганська область) у районі аеропорту Луганська. Похований 7 вересня в рідному селі Редькович Павло Миколайович .

Невстановлена дата смерті Кравченко Ярослав, 20 років, Луганська область. Військовослужбовець ЗСУ, добровольцем пішов до армії. Круглий сирота. Під час наступу російських військ залишився прикривати відхід своїх товаришів, затримав противника, а сам загинув. Повідомлення в соцмережах.

Жук Сергій Володимирович, , Нововолинськ, Волинська область. Військовослужбовець 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Востаннє виходив на зв'язок 28 серпня 2014 року. Ймовірно загинув 29 серпня 2014 року при виході на БМП з Іловайського котла.

Ременюк Сергій Сергійович, , Дніпропетровська область. Старший солдат, 93 ОМБр, група інженерного забезпечення, сапер. Зник 29.08.2014 в районі Іловайська. Залишились батьки, дружина та двоє дітей, 2 і 9 років. Перебував у списку розшуку. 11.10.2018 нагороджений орденом (посмертно). Була інформація, що потрапив у полон, його нібито бачили на відео російського каналу НТВ. Потрібна додаткова інформація.

Див. також * Бої за Іловайськ * Список загиблих в Іловайському котлі * Бої за Луганський аеропорт

Примітки

Посилання * Книга пам'яті загиблих * Іловайськ: цифри і факти// «Український тиждень», 7 листопада 2014

2014-08-24-31 *