Токенізована версія

С. О. Лебедєв у 1950-х Сергій Олексійович Лебедєв 2 листопада 1902 Нижній Новгород 3 липня 1974 Москва вчений академік творець першого в континентальній Європі комп'ютера
Життєпис Навчався в Московському вищому технічному училищі
Впродовж 10 років керував відділом автоматики у Всесоюзному електротехнічному інституті
Академік АН УРСР з 1945 року
Керував з 1947 року розробкою у Києві у передмісті Феофанія в напівзруйнованій церкві першої в СРСР і у континентальній Європі обчислювальної машини МЕОМ малої електронної обчислювальної машини рос МЭСМ у 1950 році
З 1952 року вже в Інституті точної механіки і обчислювальної техніки АН СРСР Москва керував створенням ЕОМ БЕСМ 1
На її базі пізніше під його ж керівництвом були створені такі радянські ЕОМ як М-20 тощо
Доповідь С. Лєбєдєва 1956 року в Дармштадті про успіхи київських вчених виявила що українські ЕОМ відповідають рівневі американських і є найшвидкодіючими в Європі
В 1958 році як головний конструктор брав участь в розробці ЕОМ М-20 разом з М. К. Сулимом та М. Р. Шура-Бура розроблені рішення в подальшому були втілені в декількох серіях напівпровідникових вітчизняних ЕОМ
1960 року в Києві під керівництвом В. Глушкова сконструйовано напівпровідникову ЕОМ Дніпро
Створені на основі київських ЕОМ обчислювальні машини забезпечили досягнення паритету між США та СРСР у період ядерного протистояння
Учень С. Лєбєдєва В. Бурцев створив ЕОМ Діана-1 та Діана-2 що забезпечили автоматичне стеження за цілями
Київські ЕОМ були використані для створення першої системи протиракетної оборони СРСР генеральний конструктор Г. В. Кисунько
Донька Наталія нар 1939 радянський і російський історик видний дослідник Катиньського розстрілу
Основний доробок Під керівництвом Лебедєва в Україні був створений перший на континенті Європи комп'ютер Мала електронна лічильна машина МЭСМ
Наукова школа Лебедєва що стала головною в колишньому СРСР за своїми результатами успішно конкурувала з американською фірмою IBM
Під керівництвом академіка були створені і передані для серійного випуску 15 типів високопродуктивних найскладніших ЕОМ кожна продуктивніша надійніша і зручніша в експлуатації за попередню
Київського політехнічного інституту Інституту електродинаміки НАН України В короткому листі направленому до Ради з координації Академії наук СРСР С. О. Лебедєв написав Цифровими обчислювальними машинами почав займатися наприкінці 1948 року
Самостійно в 1948 1949 роках розробив основні принципи побудови таких машин
Враховуючи їх виняткове значення для нашого народного господарства а також відсутність в Союзі будь-якого досвіду їх побудови і експлуатації я прийняв рішення якомога швидше створити малу електронну лічильну машину МЭСМ за допомогою якої можна було б досліджувати основні принципи побудови перевірити методику розв'язання окремих задач і накопичити експлуатаційний досвід
У зв'язку з цим було намічено створити діючий макет машини з подальшим його перетворенням в малу електронну лічильну машину
Щоб не затримувати розробку були вимушені виконати запам'ятовуючий пристрій на тригерних комірках що зменшило його об'єм
Розробка основних елементів була проведена в 1948 р.
До кінця 1949 р. були розроблені загальна компоновка машини та принципові схеми її блоків
У першій половині 1950 р. були виготовлені окремі блоки та було розпочато їх налагодження у взаємодії до кінця 1950 р. налагодження створеного макету було закінчено
Діючий макет успішно демонструвався комісії
Нагороди і премії Герой Соціалістичної Праці 1956 Сталінська премія третього ступеню 1950 за розробку і впровадження приладу компаундування генераторів електростанцій для підвищення стійкості енергосистем і покращення роботи електроустановок Ленінська премія 1966 за створення системи А протиракетної оборони Державна премія СРСР 1969 за розробку і впровадження в народне господарство високопродуктивної універсальної ЕОМ ВЕОМ-6 чотири ордена Леніна 1954 1956 1962 1972 орден Жовтневої революції 1971 2 ордена Трудового Червоного Прапора 1947 1957 медалі
Вшанування пам'яті ІТМіОТ На будівлі Інституту електродинаміки НАН України колишній Інститут електротехніки АН УРСР в корпусі якої з 1946 по 1951 рік працював Лебедєв встановлено меморіальну дошку
На території Київського політехнічного інституту встановлено пам'ятник вченому
Його ім'ям названо вулицю в Києві вулиця Академіка Лебедєва у Голосіївському районі Феофанія
З 1977 року НАН України присуджує Премію імені С. О. Лебедева за видатні досягнення в галузі обчислювальної техніки приладобудування й створення засобів і систем автоматизації та управління
З 1993 року Російська академія наук присуджує Премію ім. С. О. Лебедєва за видатні роботи в галузі розробок обчислювальних систем
Примітки
Джерела та література Д. В. Грузін
Лебедєв Сергій Олексійович Б. М. Малиновський
Лебедєв Сергій Олексійович
Література Віталій Абліцов Галактика Україна
Українська діаспора видатні постаті К КИТ 2007
436 с
Посилання Стаття присвячена Лебедєву Юрий Панчул
Рождение и смерть советских компьютеров