Повна версія

• А (кирилиця) — кирилична літера.
• А, а — в музиці — літерне позначення ноти ля.
• А (префікс) — приставка в словах іншомовного походження, що означав «проти», «без», «не», наприклад: аморальний (а — проти,  — моральний) — против моралі; атеїзм (а — без,  — бог) — безбожжя; аргон (а — не,  — діяльність) — бездіяльний.
• А — слово в українській мові: ** а) сполучник, вживається також у значенні але, та, проте (в діалектах — в значенні і); ** б) частка питальна або спонукальна для підсилення мови; ** в) вигук, що передав здивування, переляк, радість, досаду, рішучість та інші почуття.
• А — знак у при літерному позначенні чисел.
• А (вітамін)
• Аденін — один з нуклеотидів.
• Спілка А
• Техно-мистецька група А
• А (Шіґа)

Звуки * Неогублений голосний переднього ряду низького піднесення|а — неогублений голосний переднього ряду низького піднесення. * Неогублений голосний заднього ряду низького піднесення|ɑ — Неогублений голосний заднього ряду низького піднесення.

Див. також * A — латиничний символ. * А̄ (кирилиця) (А з макрон) — буква розширеної кирилиці, яка використовується в евенкському, Мансійському, нанайському, орокскомському, Ульчськму, кільдінському, саамському і селькупському алфавітах.