Лематизована версія

інформатика теоретичний та прикладний технічний технологічний дисципліна що вивчати структура і загальний властивість інформація а також метод і технічний засіб вона створення перетворення зберігання передача та використання в різний галузь людський діяльність
основний теоретичний завдання інформатика полягати у визначення загальний закономірність відповідно до який створюватися інформація відбуватися вона перетворення передавання та використання у різний сфера діяльність людина
прикладний завдання інформатика полягати у розробка найефективніший метод і засіб здійснення інформаційний процес у визначення спосіб оптимальний науковий комунікація у сам наука та між наука і виробництво
основний принцип
виконання поставлений перед вона завдання обчислювальний машина могти забезпечувати за допомога переміщення певний механічний частина рух потік електрон фотон або завдяки використання ефект від інший добре вивчений фізичний явище
на сьогодні більшість найпоширеніший тип використовуваний обчислювальний машина електронний обчислювальний машина
архітектура обчислювальний машина могти безпосередньо моделювати розв'язуваний проблема максимально близько у значення математичний опис відображаючи досліджуваний фізичний явище
так електронний потік могти використовуватися як модель потік вода при моделювання гребля або дамба
сконструйований такий чин аналоговий обчислювальний машина бути звичний у 1960-й рік проте сьогодні бути достатньо рідкісний явище
у більшість сучасний обчислювальний машина задача спочатку описувати у математичний термін при це весь необхідний інформація представляти у двійковий вигляд у вигляд одиниця і нуль після що дія з вона обробка зводитися до застосування простий алгебраїчний логіка
оскільки практично весь математика могти бути звести до виконання булевий операція достатньо швидкий електронний обчислювальний машина могти бути застосувати для розв'язання більшість математичний завдання а також і більшість такий завдання з обробка інформація який могти бути легко звести до математичний
історія
багато задача який сьогодні розв'язувати інформатика давно розроблятися в русло інший дисципліна бібліотечний справа бібліографія лінгвістика тощо
ще на початок 20 століття бельгійський юрист і науковець Поль Отле запропонувати об'єднати комплекс процес із збирання обробка зберігання пошук і розповсюдження науковий документ під загальний назва документація що іноді служити синонім термін інформатика
1931 рік заснований П. Отле і бельгійський юрист і громадський діяч Анрі Лафонтен 1895 рік бути перейменувати на а 1938 рік на який й надалі лишатися основний міжнародний організація що об'єднувати фахівець з інформатика та науково-інформаційний діяльність
1945 рік з'явитися стаття американський науковець та інженер В. Буш в який вперше бути широко поставити питання про необхідність механізація інформаційний пошук
міжнародний конференція з науковий інформація Лондон 1948 Вашингтон 1958 знаменувати перший етап розвиток інформатика
важливий значення мати дослідження закономірність розсіювання науковий публікація проведений С. Бредфордом великий Британія 1948
до середина 60-й рік 20 століття розроблятися в основний принцип і метод інформаційний пошук та технічний засіб їхній реалізація
У. Баттен великий Британія і США закласти основа координатний індексування Б. Вікері Д. Фоскет великий Британія Дж. Перрі Дж. Костелло Г. П. луна Ч. Берньер США Ж. К. Гарден Франція розробити основа теорія і методика інформаційний пошук
великий Британія дослідити метод порівняння технічний ефективність інформаційно-пошуковий система різний тип
Р. Шоу США і Ж. Самен Франція створити перший інформаційно пошук присторої на мікрофільм і діамікрокартах що стати прообраз багато спеціальний інформаційний машина
К. Мюллер і Ч. Карлсон США запропонувати новий метод репродукування документ який лягти в основа сучасний техніка репрографія
сучасний етап розвиток інформатика характеризуватися глибший розуміння загальнонауковий значення науково-інформаційний діяльність та все ширший застосування у вона електронний обчислювальний машина
етимологія термін ввести німецький кібернетик інженер з телекомунікація спеціаліст з теорія інформація в стаття Informatik Automatische Informationsverarbeitung інформатика автоматичний обробка інформація 1957 рік
в німецький джерело вважати що слово інформатика Informatik утворити злиття слово інформація Information та автоматичний Automatik інший погляд полягати в той що інформатика Informatik це неологізм утворений зі слово інформація Information за аналогія зі слово математика Mathematik
завдання інформатика основний теоретичний завдання інформатика полягати у визначення загальний закономірність відповідно до який створюватися інформація
відбуватися вона перетворення передавання та використання у різний сфера діяльність людина
прикладний завдання інформатика полягати у розробка найефективніший метод і засіб здійснення інформаційний процес у визначення спосіб оптимальний науковий комунікація у сам наука та між наука і виробництво
структура інформатика
інформатика ділитися на низка розділ
як і дисципліна інформатика охоплювати широкий коло тема від теоретичний дослідження алгоритм і межа обчислення до практичний реалізація обчислювальний система в сфера апаратний та програмний забезпечення
комітет CSAB раніше званий рада з акредитація обчислювальний наука що включати представник асоціація обчислювальний техніка ACM і комп'ютерний суспільство IEEE IEEE-CS визначити чотири сфера найважливіший для дисципліна інформатика теорія обчислення алгоритм і структура дані методологія програмування і мова комп'ютерний елемент і архітектура
на додаток до цей чотири напрямок комітет CSAB визначати такий важливий галузь інформатика розробка програмний забезпечення штучний інтелект комп'ютерний мережа і телекомунікація система управління база дані паралельний обчислення розподілений обчислення взаємодія між людина і комп'ютер комп'ютерний графік операційний система числовий та символьний обчислення
теоретичний інформатика величезний поле дослідження теоретичний інформатика включати як класичний теорія алгоритм так і широкий спектр тема пов'язаний з абстрактніший логічний і математичний аспект обчислення
теоретичний інформатика займатися теорія формальний мова автомат алгоритм обчислюваність і обчислювальний складність а також обчислювальний теорія граф криптологія логіка включаючи логіка висловлювання і логіка предикат формальний семантика і закладати теоретичний основа для розробка комп'ютерний мова програмування
теорія алгоритм
за слово Пітер Деннінга до фундаментальний питання інформатика належати такий питання що могти бути ефективно автоматизувати
вивчення теорія алгоритм сфокусувати на пошук відповідь на фундаментальний питання про той що можна обчислити і який кількість ресурс необхідно для цей обчислення
для відповідь на перший питання в теорія обчислюваність розглядатися обчислювальний завдання який вирішуватися на різний теоретичний модель обчислення
другий питання присвячений теорія обчислювальний складність в цей теорія аналізуватися витрата час і пам'ять різний алгоритм при вирішення безліч обчислювальний задача
знаменитий задача P NP що бути один з завдання тисячоліття бути невирішений в теорія алгоритм
інформація та теорія кодування теорія інформація пов'язаний з кількісний оцінка інформація
цей напрям одержати розвиток завдяки праця Клод Е. Шеннон який знайти фундаментальний обмеження на обробка сигнал в такий операція як стиснення дані надійний збереження і передача дані
теорія кодування вивчати властивість код система для перетворення інформація з один форма в інший і вони придатність для конкретний завдання
код використовуватися для стиснення дані в криптографія для виявлення і корекція помилка а останній час також і для мережевий кодування
код вивчатися з мета розробка ефективний і надійний метод передача дані
алгоритм і структура дані алгоритм і структура дані як розділ інформатика пов'язаний з вивчення найбільш часто використовуваний обчислювальний метод і оцінка вони обчислювальний ефективність
теорія мова програмування в теорія мова програмування як підрозділ інформатика вивчати проектування реалізація аналіз і класифікація мова програмування в цілий а також вивчати окремий елемент мова
цей область інформатика з один бік у великий міра покладатися на досягнення такий наука як математика програмний інженерія і лінгвістика з інший бік сам мати великий вплив на вони розвиток
теорія мова програмування активно розвиватися багато науковий журнал присвячений це напрямок
формальний метод формальний метод це свій рід математичний підхід призначений для специфікація розробка та верифікація програмний і апаратний система
використання формальний метод при розробка програмний і апаратний забезпечення мотивувати розрахунок на той що як і в інший інженерний дисципліна належний математичний аналіз забезпечити надійність і стійкість проєкт
формальний метод бути важливий теоретичний основа при розробка програмний забезпечення особливо у випадок коли справа стосуватися надійність або безпека
формальний метод бути корисний доповнення до тестування програмний забезпечення позаяк вони допомагати уникнути помилка а також бути основа для тестування
для вони широкий використання потрібний розробка спеціальний інструментарій
однак високий вартість використання формальний метод вказувати на той що вони як правило використовуватися тільки при розробка високоінтегрований і життєво-важливий система де надійність і безпека мати першорядний значення
формальний метод мати досить широкий застосування від теоретичний основа інформатика зокрема логіка обчислення формальний мова теорія автомат програма і семантика до система тип і проблема алгебраїчний тип дані в задача специфікація і верифікація програмний і апаратний забезпечення
прикладний інформатика прикладний інформатика спрямований на застосування поняття і результат теоретичний інформатика до вирішення конкретний завдання в конкретний прикладний область
архітектура комп'ютер
архітектура комп'ютер це набір дисципліна який описувати функціональність організація та реалізація комп'ютерний система архітектура система команда мікроархітектура або побудова комп'ютер системний проектування
паралельний і розподілений обчислювальний система
паралельний обчислення це форма обчислення в який кілька дія проводитися одночасно одночасний використання кілька ресурс ЕОМ для розв'язування обчислювальний задача
у хід такий обчислення
задача розбиватися на підзадача який могти виконуватися в один момент час
кожний підзадача в свій черга розбиватися на послідовність інструкція
інструкція кожний підзадача виконуватися одночасно на різний процесор
у процес обчислення використовуватися загальний механізм контроль-координація
паралельний обчислювальний система мати свій архітектура
розподілений обчислення розподілений обробка дані спосіб розв'язання трудомісткий обчислювальний завдання з використання два і більше комп'ютер об'єднаний в мережа
комп'ютерний мережа
база дані
взаємодія людина і комп'ютер
науковий обчислення
штучний інтелект це галузь інформатика нерозривно пов'язаний з такий процес що властивий і людина і тварина як розв'язання задача прийняття рішення адаптація до навколишній умова навчання і комунікація
виникнення штучний інтелект ШІ пов'язати з кібернетика і вести свій відлік з Дартмутської конференція 1956
дослідження в галузь штучний інтелект з сам початок бути міждисциплінарний і ґрунтуватися на такий наука як прикладний математика математичний логіка семіотика електроніка філософія свідомість нейрофізіологія і соціальний інтелект
у обиватель штучний інтелект асоціюватися в перший черга з робототехніка але крім це ШІ бути невід'ємний частина розробка програмний забезпечення в сам різний область
відправний точка в кінець 1940-й рік стати питання Алан Тюрінг чи могти комп'ютер думати і це питання залишатися фактично без відповідь хоча тест Тюрінг до сей пора використовуватися для оцінка результат робота комп'ютер в масштаб людський інтелект
диво також
біоінформатика гідроінформатика економічний інформатика історичний інформатика медичний інформатика науковий інформатика Нейроінформатика правовий інформатика прикладний інформатика соціальний інформатика викладання інформатика інформаційний економіка
примітка
література Цимбалюк В. С. інформаційний право концептуальний положення до кодифікація інформаційний законодавство монографія в
С. Цимбалюк
К освіта Україна 2011 426с.