Повна версія

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за жовтень — грудень 2014 року.

Список загиблих з 1 жовтня по 31 грудня 2014 року

№

Світлина Емблема

Прізвище, ім'я,по батькові

Про особу

Дата смерті

Обставини смерті

Жовтень

1486

Багіров Ільгар (Ігор) Салехович(Позивний «Балу»)

, Баку Азербайджан. Майже все життя прожив у місті Ірпінь Київська область. Капітан, командир розвідгрупи 11-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Київська Русь». Став легендою ще за життя. В середині вересня, коли терористи відтісняли українські війська під Дебальцеве, стрибнув у танк і поїхав просто на них. Тоді бійці казали, що саме завдяки його відчайдушному маневру вдалося втримати стратегічно важливий блокпост. Залишились мати, дружина та 13-річна донька. На честь загиблого героя було названо блокпост під Дебальцеве — «Балу».

Під час розвідки загинув у районі між м. Дебальцеве і смт Фащівка (Перевальський район) у бою з російськими збройними формуваннями. Ігор підірвав себе гранатою, щоб не потрапити у полон до російських військових. Командир розвідувальної групи підірвав себе, щоб не потрапити в полон // ТСН, 1 жовтня 2014 Там погибают лучшие Після довгих пошуків і сподівань, тіло розвідника вивезли із зони бойових дій, та після експертизи ДНК доправили до Ірпеня для почесного поховання 27 листопада. Похорон бійця І. Багірова // «5 канал», 27 листопада 2014

1487

Вахнюк Олександр Миколайович

, Гардишівка Бердичівський район Житомирська область. Проживав у м. Андрушівка. Старшина, боєць розвідгрупи 11-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Київська Русь». Залишилася вагітна дружина.

Під час розвідки загинув у районі між м. Дебальцеве і смт Фащівка (Перевальський район) у бою з російськими збройними формуваннями. Вважався зниклим безвісти, перебував у списку полонених. За експертизою ДНК упізнаний в Дніпропетровську серед загиблих. 3 квітня 2015 року похований в Гардишівці.

1488

Кононович Іван Миколайович

, Чернігів. Солдат резерву, стрілець 1-го відділення 1-го взводу 3-ї роти батальйону оперативного призначення конвойної бригади Національної гвардії України (Київ). Мобілізований 25 квітня. 19 серпня вдруге відправився в зону АТО. З рідних залишився тільки батько-інвалід.

Близько 17-ї години, здійснюючи обхід прилеглої до блокпосту території в районі Дебальцеве (Донецька область), бійці НГУ натрапили на заміновану ділянку. Від вибуху Іван загинув на місці, ще один гвардієць з пораненнями доставлений до лікарні. Героя везуть із Дебальцевого. 02.10.2014, 17:12 У Чернігові провели в останню путь добровольця. 04.10.2014

1489

Пиріг Микола Петрович

, Чернігів. Молодший сержант, військовослужбовець 13-го батальйону територіальної оборони Чернігівської області «Чернігів-1». Останні 12 років проживав у Москві. В лютому 2014 року у Миколи померла дружина, і він приїхав до Черкас. 30 квітня був призваний за мобілізацією, не вагаючись пішов захищати Батьківщину. Залишилась мати, син та прийомна донька.

Микола був поранений у боях на Луганщині, де його підрозділ постійно обстрілювався з РСЗВ «Град» російськими збройними формуваннями. Проходив лікування в Харківському шпиталі, далі був переведений до шпиталю Чернігова. Але, приїхавши додому, помер від серцевої недостатності. Миколу Пирога провели в останню путь // ТРА «Новий Чернігів», 6 жовтня 2014

1490

Ковальчук Сергій Вікторович

, 19 років, Новогурівка Криничанський район Дніпропетровська область. Солдат, військовослужбовець 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади. Навчався у Щорському СПТУ № 71, де здобув професії водія-механіка та механізатора. 10 вересня 2013 року розпочав військову службу за контрактом. З перших днів АТО був на фронті, під Слов'янськом, потім під Дебальцевим. Залишилися батьки та молодша сестра.

27 липня отримав тяжке осколкове поранення у голову в бою під Дебальцеве. Після кількох операцій перебував у комі. 1 жовтня помер у Київському військовому клінічному центрі. Військовослужбовець Сергій Ковальчук із с. Новогурівка віддав своє молоде життя за Україну // Сайт Криничанського району, 3 жовтня 2014Прим. В списку МОУ — Ковальчук Сергій Юрійович, 01.10.1994, дата і обставини смерті збігаються.

1491

Вислоцький Тарас Григорович

, Самбір Львівська область. Старший прапорщик, військовослужбовець інженерно-саперного батальйону 703-го інженерного полку (Самбір). У зону АТО вирушив 11 вересня.

орієнтовна дата

Загинув у Донецькій області, за 40 км від Донецька. Перші повідомлення про загибель з'явилися 2 жовтня. Поховання відбудеться 4 жовтня на кладовищі Самбора. У Самборі поховають ще одного загиблого у зоні АТО // ZIK, 03 жовтня 2014

1492

Бевз Роман Миколайович

, Аврамівка (Монастирищенський район) Черкаська область. Старший лейтенант, військовослужбовець 14-го батальйону територіальної оборони Черкаської області ЗСУ «Черкаси». Залишилось троє дітей.

Загинув поблизу с. Старогнатівка Волноваського району під час обстрілу. Похований в с. Аврамівка Під Донецьком загинули два бійці батальйону «Черкаси» // Рідна Черкащина, 3 жовтня 2014 Загиблих героїв із батальйону «Черкаси» поховано на батьківщині // «ПроЧерк», 6 жовтня 2014.

1493

Швець Олег Миколайович

, Потсдам Німецька Демократична Республіка. З дитинства проживав у м. Сміла Черкаська область. Старший лейтенант, корегувач стрілецького взводу стрілецької роти 14-го батальйону територіальної оборони Черкаської області ЗСУ «Черкаси». Виріс в родині військовослужбовців. Мав дві вищі освіти, в тому числі військову, — закінчив Одеський інститут сухопутних військ. Призваний за мобілізацією 09.05.2014 Смілянсько-Кам'янським РВК. 04.09.2014 прибув у зону АТО. Залишились батьки.

Знайдений з вогнепальним пораненням голови близько 21:00 у центральній частині м. Волноваха. В магазині ПМ був відсутній один патрон, у стволі відчувався характерний запах порохових газів. Похований в с. Балаклея (Смілянський район), де живуть батьки. На підставі акта службового розслідування від 07.10.2014 видано довідку про обставини смерті з висновком про самогубство. Батьки через суд домоглися визнання протиправним висновку, викладеного в акті службового розслідування, що смерть не пов'язана із виконанням обов'язків військової служби, та зобов'язання військової частини провести повторне розслідування і видати довідку про обставини смерті Комбат батальйону Черкаси написав, що боєць загинув не при виконанні Рішення № 79404017 від 23.01.2019 — справа № 2340/4629/18.

1494

Камзінов Шайдулла Хайруллович

, Павлодар Казахстан. Проживав у с. Зозулинці (Козятинський район) Вінницька область. Молодший сержант, командир бойової машини 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади (Черкаське), в/ч польова пошта В2830. Батько казах, мати українка. Коли Шайдуллі було 4 роки, сім'я переїхала в Україну. Служив в армії у Чернівцях, повернувся у своє село, одружився, працював у сільському господарстві. Мобілізований 13 серпня, на війну збирали всім селом, з 10 вересня обороняв Донецький аеропорт. Залишились мати, вітчим, брат, дружина та двоє дітей, 17-річний син і 10-річна донька.

Загинув під мінометним обстрілом в районі Донецького аеропорту поблизу селища Піски (Ясинуватський район), рятуючи поранених з-під вогню. Шайдулла отримав осколкові поранення шиї та грудної клітки, які були несумісні із життям. Поховали воїна 6 жовтня у Зозулинцях. Козятинщина простилася зі своїм земляком // 20 хвилин Козятин, 8 жовтня 2014 6 жовтня 2014року передали землі тіло відважного, хороброго бійця

1495

Ткачов Олександр Васильович

. Старший лейтенант Служби безпеки України (Луганськ). Присвятив військовій службі українському народові 17 років, більшість з яких перебував на оперативній роботі. Без батька залишилися син і донька.

Загинув від рук проросійських бойовиків під час збору оперативної інформації на тимчасово окупованій території Луганщини в с. Степовому під час збирання оперативної інформації на тимчасово окупованій території Луганщини. Ткачов Олександр Васильович

1496

Шешеня Вадим Валерійович

, Маринське Горностаївський район Херсонська область. Старший солдат 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). Працював у Горностаївці пожежним. На весні пішов служити добровольцем. Молодший брат Вадима також перебуває в зоні АТО, захищає Маріуполь. Залишились дружина, 4-річна донька та новонароджений син.

Загинув у бою о 14:00 під час штурму аеропорту Донецька російськими збройними формуваннями. Пораненого Вадима витягнув з-під обстрілу його товариш, втім врятувати життя воїна не вдалося. Загинув у зоні АТО // youtube VTVPlus, 9 жовтня 2014 За даними журналіста Юрія Бутусова, 3 жовтня в аеропорту загинули 1 боєць 3-го полку СпП і 2 бійці ДУК «Правий сектор», 2 людини зникли безвісти — їх позицію рознесли танки прямим наведенням.

1497

Горбенко Святослав Сергійович(Позивний «Скельд»)

, Полтава. Боєць 5-го батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Вболівальник харківського ФК «Металіст». Студент Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Отримав смертельні поранення під час оборони аеропорту Донецька в бою з російськими збройними формуваннями Вчора при обороні аеропорту загинули два бійця Правого сектора. Рятуючи травмованого побратима, отримав смертельне поранення сонної артерії уламком танкової міни в приміщені старого терміналу Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України» Указ Президента України № 449/2021 від 28 серпня 2021 року «Про присвоєння С.Горбенку звання Герой України»

1498

Андрєєв Сергій Володимирович(Позивний «Каспер»)

, Дніпропетровськ. Боєць 5-го батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Залишились троє дітей.

Загинув під час оборони аеропорту Донецька в бою з російськими збройними формуваннями біля старого терміналу. Сергій витягнув з-під обстрілу пораненого товариша, врятувавши йому життя, а за дві години сам помер від осколкового поранення Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»

1499

Литвинов Іван Олександрович

, Краматорськ Донецька область. Проживав у смт Пісочин Харківська область. Капітан, командир взводу охорони 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький). 1995 року пішов служити в армію, після строкової служби залишився в ЗСУ командиром розвідувального взводу, служив на Луганщині на посаді старшого офіцера групи друкованої пропаганди військової частини А0628. Мобілізований 4 вересня 2014 року. Залишилися дружина, 12-річний син та 15-річна донька.

Загинув під час штурму аеропорту Донецька російськими бойовиками. Тіло Івана знайшли пізніше, упізнаний за експертизою ДНК. 11 вересня 2015 року із захисником попрощались у Кропивницькому, похований у Пісочині. У Кіровограді попрощалися із спецназівцем, який загинув торік // «Кіровоградська правда», 11 вересня 2015 В Кіровограді попрощалися з захисником Донецького аеропорту // «Перша електронна газета», 11 вересня 2015

1500

Півень Євген Олексійович

, Веймар Німеччина. Виріс у м. Золотоноша Черкаська область. Проживав у м.Миколаїв. Підполковник (посмертно), старший офіцер відділення по роботі з особовим складом 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Народився в родині військового. 1994 року закінчив Харківське вище військове командне танкове училище, після чого потрапив на службу до 40-ї десантно-штурмової бригади в Миколаєві. 1999 року закінчив військову академію в Києві. У 2010—2011 роках брав участь у миротворчій операції в Косово. Залишилися батьки, дружина та дві доньки, 1998 і 1999 р.н.

Загинув у ніч з п'ятниці на суботу під час відбиття атаки російський бойовиків на аеропорт Донецька. Прикриваючи своїх бойових товаришів, Євген загинув від вибуху гранати в бою з ДРГ противника. Поховаий на миколаївському кладовищі с. Велика Корениха. «Стоятимемо до кінця. За країну і за братів», — у бою за Донецький аеропорт загинули офіцер і чотири бійці 79 — й ОАЭМБр // Преступности. НЕТ, 5 жовтня 2014 Завтра в Миколаєві відбудеться церемонія прощання з офіцером 79-ї бригади, загиблим в боях за Донецький аеропорт. (рос.) 07.10.2014, 21:43:34 У Миколаєві провели в останню дорогу майора — героя, який ціною свого життя врятував роту десантників // Преступности. НЕТ, 8 жовтня 2014 У Миколаєві близько тисячі людей попрощалися з героєм, що тримав оборону у аеропорту Донецька // «Подробиці», 8 жовтня 2014

1501

Кунденко Володимир Іванович

, Красний Колядин Талалаївський район Чернігівська область. Сержант, командир танку 1-ї окремої гвардійської танкової бригади, в/ч А1815 (Гончарівське). У 2002 році закінчив Бобровицький сільськогосподарський технікум. Працював головним зоотехніком в агрофірмі «Обрій LTD» у селі Харкове (Талалаївський район). Призваний за мобілізацією 22 березня. Залишилась дружина та двоє маленьких синів.

Загинув у районі аеропорту Донецька. Російськими бойовиками було підбито танк Володимира, який їхав у колоні. Більше тижня до танку не могли підійти, щоб вивезти останки. Поховали Володимира 31 жовтня в с. Харкове. Стояв такий плач, якого не було з війни… // Сіверщина, 31 жовтня 2014 Кунденко Владимир Иванович

1502

Костюченко Юрій Миколайович

, Займище (Сновський район) Чернігівська область. Молодший сержант, танкіст 1-ї окремої гвардійської танкової бригади, в/ч А1815 (Гончарівське). У 1994 році закінчив Щорське ПТУ № 7 за спеціальністю столяр-тесля. Працював у ПСП «Промінь», ВАТ «Обрій» Щорського району. Призваний за мобілізацією 20 червня, з вересня перебував у зоні АТО. Залишилась мати, дві сестри, дружина.

Загинув у районі аеропорту Донецька. Російськими бойовиками було підбито танк, який їхав у колоні, екіпаж танку загинув. Поховали Юрія 31 жовтня у Займищі. Не стреляйте в наших сыновей! // Газета «Рабочее слово», Випуск № 44 14 листопада 2014

1503

Кривонос Станіслав Григорович

, Івангород (Ічнянський район) Чернігівська область. Молодший сержант, механік-водій 6 роти 2 танкового батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади, в/ч А1815 (Гончарівське). Працював трактористом у ТОВ «Берегиня». Призваний за мобілізацією 21 березня, з вересня перебував у зоні АТО. Залишилась 11-річна донька.

Загинув у районі аеропорту Донецька. Російськими бойовиками було підбито танк, який їхав у колоні, екіпаж танку загинув. 19 листопада рідні Станіслава отримали підтвердження за результатами експертизи ДНК.

1504

Рава Андрій Іванович

, Футори Зборівський район Тернопільська область. Молодший сержант, водій 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Пішов служити добровольцем ще 25 березня. Влітку був дома у короткій відпустці, лікував у Тернополі пошкоджене осколком око, після чого знову поїхав захищати Батьківщину.

Загинув поблизу с. Миколаївка (Волноваський район) Донецької області. В АТО загинув мешканець Зборівщини // Телеканал ІНТБ, 8 жовтня 2014 Сьогодні Тернопільщина прощається зі своїм Героєм… // Інфопростір Тернополя, 10 жовтня 2014 Бійця АТО Андрія Раву, який загинув на Донеччині, сьогодні похоронили у рідному селі Футори // Зборівська РДА, 10 жовтня 2014 Герої не вмирають! Андрій Рава, м. Зборів, Тернопільська область AndriyRava

1505

Підлубний Олександр Володимирович(Позивний «Хруст»)

, Київ (Деснянський район). Командир розвідгрупи 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Грав у футбол, захоплювався туризмом. 2011 року закінчив Національний університет біоресурсів і природокористування України за спеціальністю «Механізація сільського господарства». За розподілом залишився працювати в університеті. Активний учасник Революції Гідності, був у Самообороні Майдану. У лавах ДУК з травня 2014. Залишились мати, син і донька.17.11.2017 нагороджений орденом як учасник Революції Гідності.

Двоє бійців загинули в бою під час атаки під селом Спартак (Ясинуватський район) поряд з Донецьким аеропортом. Прямим попаданням з танку бійців викинуло з броні БТРа. Під обстрілами не вдалося їх знайти. Побратими до останнього намагались вірити, що хлопці могли бути в полоні. На початку листопада бійці зачистили висоту під Спартаком і витягли з того поля два обгорілих, понівечених тіла. Сашко загинув у свій день народження. Провідник Дмитро Ярош не хотів його відпускати на бойовий вихід, але він впросився. Святковий торт так і залишився на базі ПС, весь цей час його ніхто не чіпав. Ідентифікація проводилася за експертизою ДНК. 7 квітня 2015 року з воїном попрощались в Українському домі. Похований на Лісовому кладовищі у Києві. У вівторок відбудеться прощання з бійцем ДУК ПС Олександром «Хрустом» Підлубним // Офіційний сайт «Правого сектора», 3 квітня 2015 На фасаді ЗНЗ № 147 Деснянського району відкрито меморіальну дошку захиснику України Олександру Підлубному // Деснянська РДА, 27 квітня 2016

1506

Кірєєв Антон Аркадійович(Позивний «Сифон»)

, Київ (Голосіївський район). Боєць розвідгрупи 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Працював відео-оператором, захоплювався дизайном. За часів Революції Гідності стрімив, відзняте виставляв у мережі. На Сході воював з кінця травня, входив до найпершої «десятки» бійців «Правого сектора» з назвою «Чортополох». Працював також як військовий фотокореспондент, його світлини з фронту виставлялися на виставці в Києві. Залишилися батько, брат і дружина. Матір Антона померла у грудні.

Двоє бійців загинули в бою під час атаки під селом Спартак (Ясинуватський район) поряд з Донецьким аеропортом. Прямим попаданням з танку бійців викинуло з броні БТРа. Під обстрілами не вдалося їх знайти. Побратими до останнього намагались вірити, що хлопці могли бути в полоні. На початку листопада бійці зачистили висоту під Спартаком і витягли з того поля два обгорілих, понівечених тіла. Прощання з героєм відбулося 20 грудня у Михайлівському соборі у Києві. Герой! Спи спокійно, за тебе помстимося, друже // facebook Правий Сектор Поділ, 19 грудня 2014 У Києві попрощалися з бійцем ДУКу Антоном Кіреєвим // «Бандерівець», 20 грудня 2014 Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»

1507

Сідлецький Сергій Юрійович(Позивний «Іспанець»/«Грізлі»)

, Бердичів Житомирська область. Молодший сержант 4-ї роти 95-ї окремої Житомирської аеромобільної бригади. Призваний за мобілізацією 20 березня. Один з героїв фільму про війну «На передовій». Залишилась дружина та маленький син.

Загинув під час оборони аеропорту Донецька. Поховають Сергія на Дмитрівському кладовищі. Десантник 95-ї бригади загинув у бою під аеропортом Донецька. ВІДЕО Плачь, Бердичев… Погиб «киборг» из донецкого аэропорта бердичевлянин Сергей Сидлецкий // «Бердичів діловий», 6 жовтня 2014 Завтра бердичівляни попрощаються з десантником, який загинув під аеропортом Донецька // «Перший Житомирський», 7 жовтня 2014 «КОГДА Я ОТКРЫЛ ЛЮК БТР И УВИДЕЛ ХРИПЯЩЕГО СЕРЕГУ БЛЮДА БЕЗ СОЗНАНИЯ, ЗАВЫЛ! ЧУВСТВОВАЛ ВЕДЬ: НЕ НАДО БЫЛО ЕМУ ЕХАТЬ НА ЗАДАНИЕ НАКАНУНЕ ДНЯ РОЖДЕНИЯ» // censor.net, 7 листопада 2016

1508

110x110px

Луньов Олександр Володимирович

, Кам'янець-Подільський Хмельницька область. Майор, начальник відділення розмінування-мінування 143-го Центру розмінування Головного управління оперативного забезпечення ГШ ЗСУ, військова частина А2641 (Кам'янець-Подільський). Військовий у третьому поколінні. Закінчив Кам'янець-Подільський Військово-інженерний інститут, служив на Рівненщині у 107-му центрі дорожнього забезпечення. Із вибухонебезпечними предметами почав працювати з 2008 р. У 2011 році продовжив службу у Центрі розмінування. Мав статус учасника бойових дій. За знешкодження понад тисячу вибухонебезпечних предметів на полігоні Херсонської області був нагороджений нагрудним знаком «За розмінування». З квітня 2014 року виконував завдання з інженерного забезпечення в районі Чернігівської та Сумської областей. У червні розміновував Луганський аеропорт. Залишилась дружина та 12-річний син.

Загинув вранці в місті Краматорськ (Донецька область). Похований на Алеї Слави цвинтаря м. Кам'янець-Подільський. У зоні АТО загинув боєць з Хмельниччини // Незалежний громадський портал, 7 жовтня 2014 Фатальне п'яте відрядження // «Подолянин», 10 жовтня 2014

1509

Хруль Олександр Григорович

, Ганнівка (Петрівський район) Кіровоградська область. Старший солдат 3-го окремого полку спецпризначення ГУР МО (Кропивницький).

орієнтовна дата

Загинув під час оборони аеропорту Донецька в бою з російськими збройними формуваннями. Поховали Олександра 22 жовтня в рідній Ганнівці. Керівництво Кіровоградського гарнізону висловило співчуття з приводу загибелі своїх бійців // «Точка доступу», 23 жовтня 2014 В Кировоградской области вчера попрощались с военнослужащим, погибшим во время проведения АТО // «Новости Донбасса», 23 жовтня 2014 Він помер за Україну, за нашу, єдину

1510

Шеремет Руслан Сергійович(Позивний «Світлячок»)

, Піщане (Золотоніський район) Черкаська область. Молодший сержант міліції, розвідник батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Київщина» ГУМВС України в Київській області. Виховувався тіткою. Займався танцями, грав у футбол, хотів працювати в міліції. В зоні АТО перебував з травня, мав поранення.

Загинув приблизно о 01:45 біля кафе «Бістро» у місті Сватове (Луганська область) через вибух гранати. В результаті вибуху Руслан загинув на місці, закривши собою товариша, який був поранений. Поки двох черкащан поховали, ще двоє загинули. 06.10.2014, 22:20 Піщана попрощалася із «Світлячком» // «Черкаський край», 7 жовтня 2014 Золотонісці попрощалися зі своїм «Світлячком» (фото) // 0472.ua — Сайт города Черкасс, 7 жовтня 2014

1511

Пожарський Дмитро Павлович

, Умань Черкаська область. Старший солдат, гранатометник відділення охорони 14-го батальйону територіальної оборони Черкаської області ЗСУ «Черкаси». Призваний за мобілізацією 19 березня. Залишилась дружина та двоє малолітніх дітей.

Загинув у бою з диверсійно-розвідувальним підрозділом російських бойовиків у районі с. Старогнатівка (Тельманівський район Донецька область). Поховають Дмитра на кладовищі «Софіївська Слобідка». Вічна пам'ять Герою // Уманська міська рада, 7 жовтня 2014 Під Старогнатівкою сили АТО атакувала ДРГ бойовиків, загинув військовий — прес-центр // УНІАН, 7 жовтня 2014

1512

Бойко Віктор Миколайович

, Барахти Васильківський район Київська область. Старшина, командир САУ 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний за мобілізацією. Раніше служив у морській піхоті. Залишилась дружина та 14-річна донька.

Загинув під час обстрілу російськими збройними формуваннями в Перевальському районі Луганської області поблизу Дебальцеве, снаряд з РСЗВ «Град» потрапив у бліндаж. Стали відомі імена загиблих бійців із закарпатської 128-ї ОГПБ… // UZHGOROD.in, 8 жовтня 2014 Компенсація розбрату, або Війна за «транш від смерті» // «Час Київщини», 22 грудня 2015 На Київщині попрощались із бійцем 128-ї гірсько-піхотної бригади // 5 канал, 10 жовтня 2014

1513

Пунда Віктор Васильович

, Іванівка (Підволочиський район) Тернопільська область. Сержант, інструктор механіків-водіїв 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний за мобілізацією. У молоді роки в ЗС колишнього СРСР служив у Чехословаччині у бронетанкових військах. Був активним учасником Революції Гідності. Добровольцем пішов на передову. Залишилась мати та сестра.

Загинув разом з Бойком під час обстрілу російськими збройними формуваннями в Перевальському районі Луганської області поблизу Дебальцеве. Як Тернопільщина зустріла загиблого в АТО танкіста // «Про все», 10 жовтня 2014

1514

Четвертаков Віктор Григорович

, 56 років, Приазовське Запорізька область. Військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Керівник фермерського господарства «Ніна». У військкоматі відмовлялися мобілізувати багатодітного батька, але він наполіг, написавши відповідну заяву. Пройшов підготовку у навчальному артилерійському центрі «Дівички» в Київській області, і у вересні був направлений до 72-ї бригади в зону АТО. Залишилися дружина та четверо дітей.

Помер у Дніпропетровському шпиталі від поранень, отриманих у Волноваському районі Донецької області. Поховали Віктора на центральному кладовищі смт Приазовське. В Запорожской области похоронили отца четверых детей, который на войну пошел добровольцем // «Индустриалка», 9 жовтня 2014

1515

Василенко Ігор Миколайович

, Мостище (Макарівський район) Київська область. Солдат, військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Пішов у зону бойових дій добровольцем 6 вересня.

Загинув, прикриваючи своїх бойових побратимів на блок-посту біля смт Новотроїцьке (Волноваський район) Донецької області під час збройного наступу з боку противника.

1516

Ткач Віталій Іванович

, Вікторівка (Ширяївський район) Одеська область. Мешкав у с. Смолянка (Кодимський район). Солдат, стрілець-помічник гранатометника механізованого відділення мехбатальйону 28 ОМБр. Закінчив Кодимське СПТУ-45. Працював тракторістом та помічником комбайнера у КСП «Світанок», потім — на різних роботах. Мобілізований 07.09.2014. Залишилась дружина та двоє дітей.

Загинув о 22:30 від кульового поранення під час чергування на блокпосту біля м. Мар'їнка.

1517

Цимбал Сергій Володимирович(Позивний «Легіонер»)nocat=true

, Ставище Київська область. Солдат, розвідник 25-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Київська Русь». Закінчив Ірпінську податкову та Харківську юридичну академії. Працював слідчим у прокуратурі на Луганщині протягом року. Пізніше працював у Дніпровській екологічній прокуратурі в Черкасах. Звільнився звідти під час Революції Гідності. З початком російської агресії проти України пішов добровольцем на фронт. Залишилась дружина та маленький син.Герой України (посмертно).

Розвідгрупа з чотирьох бійців потрапила у засідку під Дебальцеве поблизу села Санжарівка (Донецька область). Сергій загинув у бою, прикривши своїх товаришів і врятувавши їх ціною свого життя. Цимбал Сергій Володимирович («Легіонер») На прикладі таких героїв, як Сергій Цимбал, мають виховуватися майбутні покоління прокурорів — Президент

1518

Кулібаба-Бухов Віктор Анатолійович

, Сутиски Вінницька область. Солдат, стрілець-гранатометник гранатометного взводу батальйону оперативного призначення Національної гвардії України, військова частина 3008 (Вінниця). Мобілізований 29 серпня. Був охоронцем, робив євроремонти, працював у страховій компанії. Залишилась дружина та 11-річний син.

Близько 15-ї години був смертельно поранений поблизу Дебальцеве, накривши своїм тілом побратима під час мінометного обстрілу російськими збройними формуваннями.

1519

Сілко Артур Олегович

, Вільшани (смт) Харківська область. Проживав у Житомирі. Солдат, оператор-навідник великокаліберного кулемета КПВТ 2-го батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). За життя був поваром, працював ювеліром, експедитором, мангальщиком, торговим представником. Дуже любив грати на гітарі. Під час мобілізації у березні добровольцем прийшов до аеромобільних військ. Залишились батьки, дружина та маленька донька.

Під час виконання бойового завдання в районі аеропорту Донецька зведений підрозділ було обстріляно російськими збройними формуваннями. Під час обстрілу Артур вискочив з БТРа і був смертельно поранений осколками снаряду РСЗВ «Град». Поховали Артура на Смолянському військовому цвинтарі Житомира. Кілька сотень житомирян попрощалися із загиблим в АТО десантником Артуром Сілко // Житомир. Інфо, 9 жовтня 2014 Дружина загиблого житомирського десантника розповіла про чоловіка // «Перший Житомирський», 10 листопада 2014

1520

Ознамець Володимир Володимирович

, Ногачівка Славутський район Хмельницька область. Прапорщик, санінструктор медичної роти 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Після строкової служби служив за контрактом у медичній службі у Славуті, згодом звільнився в запас. Призваний за мобілізацією в серпні.

Ніс службу на першій лінії оборони у м. Дебальцеве (Донецька область). Військові перевозили поранених машиною «Урал», з червоним хрестом і розпізнавальними знаками медичної служби, в госпіталь міста Артемівськ, а коли поверталися, потрапили під обстріл. Володимир помер від отриманих поранень у голову та груди. У Славуті попрощалися із загиблим в АТО лікарем // «Є», 15 жовтня 2014 Славута попрощалася зі ще одним Героєм України (фото) // «Славута NEWS», 12 жовтня 2014 Не залишав нікого у біді // «Подільські вісті», 17 жовтня 2014

1521

Курята Іван Євгенович

, Семенівка (Криничанський район) Дніпропетровська область. Сержант міліції, кулеметник Добровольчого полку патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Проходив строкову службу в прикордонних військах у Вірменії. Потім працював у колгоспі механізатором, у будівельній бригаді, згодом — робітником на заводі «Дніпротяжмаш» (ДЗМО) у Дніпропетровську. В травні 2014 року пішов у батальйон боронити Батьківщину. Залишилась дружина та двоє дітей, 14-річний син і 6-річна донька.

Загинув о 17:20 під час мінометного обстрілу поблизу селища Піски (Ясинуватський район) Донецької області. Похований у рідній Семенівці. Украинский пулеметчик Иван Курята погиб в Песках Військовослужбовець Іван Курята із с. Семенівка віддав своє життя за Україну // Сайт Криничанського району, 11 жовтня 2015

1522

Третяков Анатолій Георгійович

, Компаніївка Кіровоградська область. Спеціаліст 1 категорії прокуратури Компаніївського району. Був направлений до зони АТО у відрядження, виконував роботи зі спорудження об'єктів цивільного захисту на звільнених від терористів територіях.

Вантажівка, якою керував Анатолій, підірвалася на міні біля села Карлівка (Мар'їнський район) Донецької області.

1523

Чмелівський Віталій Володимирович

, Узин Білоцерківський район Київська область. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів).

Помер під час операції у шпиталі від поранень, отриманих 6 жовтня на позиції поблизу Дебальцеве у Луганської області, під час обстрілу з РСЗВ «Град». Похований 11 жовтня у місті Узин.

1524

Грачов Олексій Сергійович

, Київ (район Дніпровський). Солдат 12-го батальйону територіальної оборони ЗСУ «Київ», в/ч 2277 (м.Київ).

Проходив службу у зоні АТО. Помер від гострої ішемічної хвороби серця.

1525

'''Палешко Сергій В'ячеславович

, Суми. Молодший сержант, військовослужбовець 27-го реактивного артилерійського полку. Працював у 24-му цеху Сумського машинобудівного НВО ім. Фрунзе. Мобілізований у березні. Залишилась дружина та 2-річний син.

Загинув поблизу селища Підгородне (Донецька область). Співслужбовці розповідають, що під час вечірнього шикування між сержантом і офіцером виник конфлікт, у штовханині вистрелив пістолет, що був у руках офіцера, сержант дістав поранення, від якого помер у кареті швидкої допомоги. Похований на Центральному кладовищі міста Суми на Алеї почесних поховань. У Сумах прощаються із артилеристом, котрий загинув на Сході // ТСН, 14 жовтня 2014 В Сумах попрощались с бойцом АТО, который погиб от пули украинского офицера // 0542.ua — Сайт города Сум, 15 жовтня 2014 Сумчане проводили в последний путь еще одного героя // «Данкор онлайн», 15 жовтня 2014

1526

Шепентал Віктор Миколайович'''

, Свалява Закарпатська область. Майор, заступник коменданта оперативно-бойової комендатури з логістики Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби. Залишилась дружина та донька.

О 16:45 у районі смт Новотроїцьке (Волноваський район), що неподалік Докучаєвська (Донецька область), під час руху колони Держприкордонслужби терористами було здійснено її обстріл зі стрілецької зброї. Прикордонники відкрили вогонь у відповідь. У результаті збройного протистояння 1 військовослужбовець загинув, ще 5 отримали поранення. Вічна пам'ять героям-прикордонникам! // «Офіційний сайт Державної прикордонної служби України (ДПСУ)», 29 серпня 2014 Оприлюднено ФОТО за наслідками обстрілу, в якому загинули прикордонники з Закарпаття // «Закарпаття онлайн», 14 жовтня 2014 У Сваляві ховали 49-річного майора-прикордонника, що загинув в зоні АТО (ВІДЕО) // «Закарпаття онлайн», 13 жовтня 2014

1527

Говорущенко Сергій Фавстович

, Чернігів. Старший лейтенант, начальник інженерної служби 13-го батальйону територіальної оборони Чернігівської області «Чернігів-1». Працював начальником газорятувальної служби «Хімволокно», а після розпаду підприємства — ковалем у майстерні «Кузьма». Був мобілізований до війська 24 квітня, і на наступний день поїхав у зону АТО. Залишилася дружина, 13-річна донька та 19-річний син, який захищає державу у складі спецбатальйону «Чернігів».

Загинув під час несення служби у Луганській області від осколкових поранень від вибуху гранати. Чернігівці попрощалися з героєм // ТРА «Новий Чернігів», 16 жовтня 2014

1528

Кіс Роберт Петрович

, Мукачеве, Закарпатська область. Солдат, патрульний прикордонного відділення прикордонної застави оперативно-бойової комендатури «Закарпаття» Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби. Залишилася дружина та 2-місячна дитина.

10 жовтня о 16:45 у районі смт Новотроїцьке (Волноваський район), що неподалік Докучаєвська (Донецька область), під час руху колони Держприкордонслужби терористами було здійснено її обстріл зі стрілецької зброї. Роберт отримав важке поранення у живіт, помер у реанімаційному відділенні лікарні міста Волноваха. На Сході загинув мукачівець Роберт Кіс // «Новини Закарпаття», 13 жовтня 2014 У Мукачеві вшановують пам'ять загиблого в зоні АТО Роберта Кіса, поховають героя 16 жовтня… (ФОТО) // Сайт http://uzhgorod.in/, 15 жовтня 2014

1529

Катрич Олександр Васильович

, Овідіополь Одеська область. Солдат, військовослужбовець 40-ї бригади тактичної авіації. Залишилися вагітна дружина і шестирічний син від першого шлюбу.

Був важко поранений у бою під Дебальцевим. Помер через тиждень о 17:30 в реанімаційному відділенні київського військового шпиталю від численних важких поранень не приходячи до тями.

1530

Мельниченко Віктор Васильович

, Веселий Кут (Тальнівський район) Черкаська область. Сержант 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). До лав ЗСУ записався добровольцем 6 серпня. Залишились мати, дружина та двоє дорослих синів.

Загинув поблизу Дебальцеве від численних ушкоджень внутрішніх органів після поранення, отриманого внаслідок мінометного обстрілу. Поховали бійця-добровольця з Тальнівщини… // «Про головне», 15 жовтня 2014

1531

Дзингель Денис Андрійович

, Русанівці Летичівський район Хмельницька область. Молодший сержант 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Залишились батьки та сестра.

Помер у шпиталі від важких осколкових поранень у голову та опіків, отриманих під час виходу з «котла» під Іловайськом наприкінці серпня. Денис був у комі, лікарі Дніпропетровська та Львова більше місяця боролись за його життя. Поховали Дениса 15 жовтня у Русанівцях.

1532

Побережник Сергій Анатолійович

, Хотин Чернівецька область. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Закінчив юридичний факультет Чернівецького національного університету. Працював начальником відділу персоналу Чернівецької митниці. Залишилася дружина та двоє дітей.

Загинув поблизу села Трьохізбенка (Луганська область). Військові наштовхнулися на встановлені диверсійно-розвідувальними групами ростяжки з гранатами, від вибуху два бійця загинули. Сергій і ще двоє наших хлопців підірвалися на розтяжці з гранатами // Сайт chv.tv, 16 жовтня 2014

1533

Чухрай Валерій Вікторович

, Черняхів (Кагарлицький район) Київська область. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). У 1990 році вступив до Ніжинського технікуму сільського господарства. З 1994 року працював водієм у м. Київ. До військкомату прийшов добровольцем. Залишилися батьки та син 1995 р.н.

Загинув поблизу села Трьохізбенка (Луганська область). Військові наштовхнулися на встановлені диверсійно-розвідувальними групами ростяжки з гранатами, від вибуху два бійця загинули.

1534

Григораш Гліб Миколайович

, Миколаїв. Старший лейтенант, заступник командира роти із організаційно-технічної підготовки 1 роти охорони 19-го батальйону територіальної оборони Миколаївської області ЗСУ. Раніше служив старшим техніком радіотехнічного обладнання в бригаді морської авіації в Кульбакине. Після переводу частини в Саки і скорочення штату пішов на пенсію. До 19-го БТО записався добровольцем. Залишилась дружина та дві доньки.

Загинув о 18:30 при поверненні з розвідки в районі с. Біла Кам'янка (Тельманівський район Донецька область) внаслідок підриву на фугасі. Под Мариуполем погиб лейтенант, которого сепаратисты называли «бешеным» (ФОТО). (рос.) Із чотирма бійцями батальйону тероборони попрощались вранці у Миколаєві // ТСН, 16 жовтня 2014

1535

Береговенко Григорій Григорович

, 50 років, Костувате Братський район Миколаївська область. Старший лейтенант, коригувальний 1 роти охорони 19-го батальйону територіальної оборони Миколаївської області ЗСУ.

Загинув о 18:30 при поверненні з розвідки в районі с. Біла Кам'янка (Тельманівський район Донецька область) внаслідок підриву на фугасі.

1536

Котєшевський Дмитро Іванович

, Тернувате (Миколаївський район) Миколаївська область. Проживав у с. Новопетрівське (Новоодеський район). Солдат, навідник оператора 1 роти охорони 19-го батальйону територіальної оборони Миколаївської області ЗСУ, в/ч В2326.

Загинув о 18:30 при поверненні з розвідки в районі с. Біла Кам'янка (Тельманівський район Донецька область) внаслідок підриву на фугасі. Похований у с. Новопетрівське. Котєшевський Дмитро Іванович // Миколаївська ОДА

1537

Бабич Володимир Леонідович

, Антонівка (Братський район) Миколаївська область. Солдат, механік-радіотелеграфіст 1 роти охорони 19-го батальйону територіальної оборони Миколаївської області ЗСУ.

Загинув о 18:30 при поверненні з розвідки в районі с. Біла Кам'янка (Тельманівський район Донецька область) внаслідок підриву на фугасі. Похований у с. Тимофіївка Братського району.

1538

Москалюк Олександр Васильович

, Вернигородок Козятинський район Вінницька область. Старший лейтенант, військовослужбовець 3-го резервного батальйону Вінницького полку Національної гвардії України, в/ч 3008. Працював адвокатом. Мобілізований 7 серпня, односельці допомогли коштами і придбали обмундирування й засоби індивідуального захисту.

Загинув під мінометним обстрілом під час прориву колони підкріплення до оточеного російськими бойовиками блок-посту № 32 біля села Сміле (Слов'яносербський район) Луганська область. Дружині Олександра дзвонили російські найманці з кавказьким акцентом та пропонували викупити тіло чоловіка за 20 тис. доларів. 27 жовтня тіло було вивезене з місця бою разом із загиблими айдарівцями. В зоні АТО загинув вінницький нацгвардієць Олександр Москалюк // «Вінниця ОК», 31 жовтня 2014

1539

Лабун Євген Васильович(Позивний «Лєв»)

, Гайсинський район Вінницька область. Кулеметник 3-го резервного батальйону Вінницького полку Національної гвардії України, в/ч 3008. В зону АТО поїхав добровольцем на початку жовтня 2014 року, ніс службу на 29-ту блокпосту на трасі «Бахмутка». Залишилися батьки, брат та наречена.

Загинув під мінометним обстрілом під час прориву колони підкріплення до оточеного російськими бойовиками блок-посту № 32 біля села Сміле (Слов'яносербський район) Луганська область. З бою Євген не повернувся, вважався зниклим безвісти. Упізнаний за експертизою ДНК в квітні 2016 року. Опізнали тіло нацгвардійця з Вінниччини, що загинув більше року тому // Вінниця.info, 25 квітня 2016

1540

Крупніцький Богдан Васильович

, Маркопіль Львівська область. Військовослужбовець 16-ї окремої бригади армійської авіації, в/ч А2595 (колишній 3-й полк армійської авіації) (Броди). Був старшим з чотирьох дітей у сім'ї. Закінчив Львівський професійний ліцей побутового обслуговування. Навчався на факультеті архітектури Національного університету «Львівська політехніка».

Загинув під час виконання службових обов'язків у ході забезпечення проведення АТО. На Львівщині поховали 23-річного військовослужбовця // Zaxid.net, 19 жовтня 2014

1541

Рибак Михайло Володимирович

, Городище (Черняхівський район) Житомирська область. Солдат 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Закінчив професійне технічне училище за фахом водій-автослюсар. У 2013 році демобілізувався зі строкової служби в ЗС України, але за декілька місяців, у квітні 2014 року, знову повернувся до війська, за мобілізацією.

Помер у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону (колишній 411-й шпиталь, Одеса) від важких поранень, отриманих у бою ще 22.05.2014 поблизу міста Волноваха (Донецька область). На Черняхівщині прощатимуться з героєм-військовослужбовцем. 17.10.2014

1542

Шаповалов Олександр Григорович

, Лозова Харківська область. Солдат, військовослужбовець ремонтної роти 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). Пішов на війну у третій хвилі мобілізації. Залишилась дружина та дві доньки, 6 і 14 років.

Загинув біля міста Щастя під Луганськом. За попередньою інформацію, у Олександра стався серцевий напад.

1543

Кіт Дмитро Дмитрович

, Кобеляки Полтавська область. Старший сержант, стрілець 3-го батальйону територіальної оборони Львівської області «Воля», в/ч В0111. Закінчив Кобеляцьке профтехучилище № 43, де отримав спеціальність водія. В 1992—1994 роках проходив строкову військову службу. 21 серпня 2014 був призваний за мобілізацією до навчального центру «Десна» Чернігівської області. У складі військової частини В0111 потрапив до зони АТО в Луганську область.

Загинув під час обстрілу блокпоста ЗСУ біля с. Муратове (Новоайдарський район) Луганської області. ОК «Північ»: 1 військовослужбовець загинув, 5 отримали поранення // «Українська правда», 16 жовтня 2014 На сході загинув ще один кобелячанин // «ЕХО з регіону», 24 жовтня 2014

1544

Піскіжов Олександр Валерійович(Позивний «Італієць»)

, Божедарівка Дніпропетровська область. Старший сержант, командир групи «Золота сотня» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Залишилась дружина, маленька донька та син.

Група батальйону «Айдар» виїхала на підсилення блокпосту № 32 біля села Сміле (Слов'яносербський район) Луганська область та потрапила у засідку на Лисичанській трасі. Прес-секретар батальйону Сергій Зілов в ефірі каналу «24» повідомив, що загинули 8 бійців, 2 були захоплені у полон, ще 3 поранені. Закарпатські «айдарівці» просять допомоги // «Закарпаття онлайн», 17 жовтня 2014 27 жовтня вивезли з місця бою частину тіл загиблих, троє айдарівців ідентифіковані. «Айдар» про бої під Бахмутівкою: бойовики розстріляли «швидку» з тілами українських бійців // Сегодня, 29 жовтня 2014

1545

Царенко Владислав Миколайович(Позивний «Цар»)

43 роки, Київ (район Святошино). Солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Був інструктором із рукопашного бою, займався підприємництвом. Залишились мати та 20-річна донька.

Група батальйону «Айдар» виїхала на підсилення блокпосту № 32 біля села Сміле (Слов'яносербський район) Луганська область та потрапила у засідку на Лисичанській трасі. Поховання відбудеться 31 жовтня на Берковецькому міському кладовищі. 27 жовтня вивезли з місця бою частину тіл загиблих, троє айдарівців ідентифіковані. Поховали Владислава 31 жовтня на Берковецькому кладовищі. 31 жовтня Святошин попрощався з загиблим земляком, бійцем батальйону «Айдар» Владиславом Царенком // Святошинська РДА офіційний інтернет-портал, 31 жовтня 2014

1546

Полєно Юрій Вікторович(Позивний «Ока»)

, Шульгинка Старобільський район Луганська область. Солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Виріс у родині військового. Після строкової служби в ЗСУ повернувся до рідного села. З початком бойових дій на сході добровольцем пішов захищати рідну Луганщину. 2015 року студенти Старобільської філії ЛНУ зняли про свого земляка відео-сюжет «Дякуємо тобі, людино з серцем Прометея!».

Група батальйону «Айдар» виїхала на підсилення блокпосту № 32 біля села Сміле (Слов'яносербський район) Луганська область та потрапила у засідку на Лисичанській трасі. 27 жовтня вивезли з місця бою частину тіл загиблих, троє айдарівців ідентифіковані.

1547

Флиста Юрій Зіновійович

, Курівці Тернопільська область. Солдат, військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Залишилися батьки.

Загинув у бойовому зіткненні з противником на блокпосту № 32 поблизу села Сміле (Слов'яносербський район) Луганська область на Лисичанській трасі. Після ідентифікації за експертизою ДНК 1 лютого 2015 року героя поховали у рідній землі в Курівцях. Зборівщина хоронила Героя // Зборівська РДА, 2 лютого 2015

1548

Бернацький Андрій Євгенович

, Львів. Проживав у Дніпропетровську. Старший лейтенант, заступник командира інженерно-саперного взводу 3-ї батальйонно-тактичної групи 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Був активним учасником дніпропетровського Євромайдану. До військкомату прийшов добровольцем, з червня перебував на передовій. У Львові залишились батьки, у Дніпропетровську — дружина та 12-річна донька.

Бійці потрапили у засідку поблизу міста Костянтинівка (Донецька область). Андрій, прикриваючи товаришів, загинув від кулі снайпера, що влучила у серце між пластинами бронежилету. Тепер їх на одного менше: у зоні АТО загинув боєць з Дніпропетровська // «Новий Погляд», 18 жовтня 2014

1549

Костріченко Олег Володимирович

, Новомосковськ Дніпропетровська область. Сержант, командир розвідувального відділення розвідроти 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина польова пошта В2830.

За повідомленням РНБО, о 17:20 розвідгрупа ЗСУ виявила біля зруйнованого мосту неподалік селища Верхньоторецьке (Ясинуватський район Донецька область) групу терористів у кількості до 20 осіб. Під час бою від кулі снайпера загинув розвідник, коли допомагав витягати з-під обстрілу пораненого товариша.

1550

Солонар Максим Володимирович

, Іванівка (Новоархангельський район) Кіровоградська область. Солдат, снайпер розвідроти 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Випускник Черкаського політехнікуму 2013 року, відділення обслуговування транспортних засобів. Проходив строкову службу, потім служив за контрактом. У зоні АТО перебував близько 1,5 місяця.

Загинув під час виконання службових обов'язків у районі міста Попасна. За іншими даними біля Артемівська (Донецька область). АТО і наш край Новоархангельщина у жалобі // Офіційний сайт Новоархангельської районної бібліотеки, 22 жовтня 2014 Невигадані історії про черкаських героїв-«кіборгів» // «Дзвін», 26 листопада 2014

1551

Ошека Максим Петрович

, Миргород Полтавська область. Молодший сержант, командир відділення 101-ї окремої бригади охорони ГШ МО (Київ). У 2012 році закінчив Полтавську державну аграрну академію за спеціальністю «Облік і аудит». У 2013 році був призваний на строкову військову службу до військовій частині А0139 м. Києва. По закінченню залишився служити за контрактом, хотів стати міліціонером.

15 жовтня під час виконання бойового завдання отримав важкі поранення. Помер в одній із лікарень Донецької області.

1552

Боняківський Валерій Євгенович(Позивний «Кабул»)

, Полтава. Старшина міліції, боєць Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Після школи вступив до льотного училища, літав на СУ-25. Брав участь у бойових діях у Грозному, в Югославії. Художник, малював картини на замовлення, його роботи виставлялися в Художньому музеї ім. М. Ярошенка, Галереї мистецтв, художніх салонах. Любив також лицарські мечі, колекціонував шаблі. З початком бойових дій пішов добровольцем на фронт у складі Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор», потім перевівся до батальйону «Дніпро-1». На відео з фронту Валерій передавав привіт своїм близьким. Залишились мати, три доньки та онук. Картини загиблого Валерія Боняківського виставили у художньому салоні.

Загинув у районі села Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Бійці батальйону разом із розвідниками 93-ї бригади робили зачистку від диверсійних груп противника та потрапили під мінометний обстріл. 20 жовтня у полтавському Успенському соборі відбулась прощальна служба за загиблим. Поховали Валерія на Боженківському кладовищі Полтави на Алеї Слави Полтава попрощалась з бійцем батальйону «Дніпро-1» // «Полтавщина», 20 жовтня 2014.

1553

Титарчук Володимир Іванович

, Житомирська область. Проживав у с. Майське (Менський район) Чернігівська область. Капітан, командир 1-го взводу 5-ї роти 2-го танкового батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Військовий у третьому поколінні. Закінчив військове училище за спеціальністю «танкіст». Мав досвід бойових дій у Чечні, в миротворчих операціях в Африці. Призваний за мобілізацією 31 березня, на фронт пішов добровольцем. Володимир Іванович постійно піклувався про молодих бійців, за що його прозвали «Теща» та називали просто Іванич. У серпні під час 10-денної відпустки Володимир лікував поранення та побував вдома на Менщині, де дав інтерв'ю місцевим ЗМІ. Залишилась дружина та син.

Володимир щоденно підвозив на танку боєприпаси у Донецький аеропорт, вивозив поранених. Перед черговим виїздом в аеропорт 15 жовтня потрапив під мінометний обстріл під Донецьком. О 6-ї ранку 17 жовтня від отриманих поранень помер у лікарні імені Мечникова в Дніпропетровську. Ушел из жизни Владимир Титарчук // Портал Чернігова gorod.cn.ua, 17 жовтня 2014 Перед смертю танкіст «кіборгів» Іванович годував бійців супом і полював на коректувальника // ТСН, 19 жовтня 2014 Загинув на Сході танкіст Володимир Титарчук з Менщини // «Менщина», 21 жовтня 2014 Він загинув під Донецьком за мир у Чернігові // ТРА «Новий Чернігів», 22 жовтня 2014

1554

Горобець Сергій Валерійович

, Вільногірськ Дніпропетровська область. З 1988 року проживав в Южноукраїнську Миколаївська область. Солдат, боєць 34-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області ЗСУ «Батьківщина». Навчався у Кіровоградському військовому ліцеї та Севастопольському військово-морському ліцеї. Активно займався спортом, був кандидатом у майстри спорту з боротьби дзюдо. Строкову службу проходив у ВМС ЗСУ. Потім служив у взводі спецпризначення «Скорпіон» військової частини 3044 з охорони об'єктів енергокомплексу. У червні зарахований до 34-го батальйону як доброволець.

Загинув на блокпосту № 7 поблизу селища Озерянівка, що неподалік м. Горлівка (Донецька область), від кулі снайпера, який відкрив вогонь з лісосмуги. У зоні АТО загинув доброволець з Южноукраїнська // «Новости N», 18 жовтня 2014 17 жовтня 2014 року під час проведення антитерористичної операції на сході України у віці 27 років загинув боєць 34-го батальйону // Южноукраїнськ офіційний сайт міста, 20 жовтня 2014

1555

Полулях Сергій Володимирович

, Енергодар Запорізька область. Солдат, кулеметник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. В зону АТО пішов добровольцем з 2 квітня. Залишились батьки, брат та вагітна наречена. За два тижні у Сергія мало відбутися весілля.

Отримав важкі поранення біля села Тоненьке під Донецьком під час відбиття атаки російських збройних формувань на Донецький аеропорт. Після обстрілу важкої артилерії Сергія було поранено кулею снайпера, йому надали першу допомогу та відвезли до лікарні Красноармійська, але врятувати життя воїна не вдалось. Энергодар простился с геройски погибшим земляком Сергеем Полуляхом // Портал misto.zp.ua, 24 жовтня 2014

1556

Кравець Євген Володимирович

, Хуст Закарпатська область. З дитинства мешкав в смт Раухівка Березівський район Одеська область. Солдат, навідник АГС-17 1-го стрілецького відділення 2-го взводу 1-ї роти охорони 18 БТО «Одеса». Виріс у сім'ї військового. Випускник ОНПУ (2010, спеціальність «інженер-енергетик», з відзнакою). Мобілізований 15.05.2014. Залишились батьки і брат — учасник АТО.

Близько 21:30 у наметі за тимчасовим місцем дислокації стрілецької роти на південній околиці с. Орловське (Тельманівський район), що неподалік Маріуполя, четверо військовослужбовців були розстріляні старшим солдатом з АК-74. Від наскрізних кульових вогнепальних поранень обличчя та ноги Євген помер дорогою до лікарні. Похований в с. Маринове. 08.10.2018 вироком суду у м. Маріуполь вбивцю засуджено до довічного позбавлення волі Солдату, що з автомата розстріляв колег, винесли суворий вирок Вирок Орджонікідзевського райсуду міста Маріуполя від 08.10.2018 на сайті ЄДРСР.

1557

Бойченко Геннадій Васильович

, Вільшанка (Савранський район) Одеська область. Сержант, гранатометник 2-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу стрілецької роти 18 БТО «Одеса».

Близько 21:30 у наметі за тимчасовим місцем дислокації стрілецької роти на південній околиці с. Орловське (Тельманівський район), що неподалік Маріуполя, четверо військовослужбовців були розстріляні старшим солдатом з АК-74. Внаслідок наскрізного вогнепального поранення грудної клітки з пошкодженням легені Геннадій помер на місці. 08.10.2018 вироком суду у м. Маріуполь вбивцю засуджено до довічного позбавлення волі.

1558

Мокан Микола Валерійович

, Одеса. Старший солдат, стрілець 3-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу стрілецької роти 18 БТО «Одеса».

Близько 21:30 у наметі за тимчасовим місцем дислокації стрілецької роти на південній околиці с. Орловське (Тельманівський район), що неподалік Маріуполя, четверо військовослужбовців були розстріляні старшим солдатом з АК-74. Від наскрізних вогнепальних кульових поранень грудної клітки і шиї з ушкодженням внутрішніх органів Микола помер на місці. 08.10.2018 вироком суду у м. Маріуполь вбивцю засуджено до довічного позбавлення волі.

1559

Орлик Олександр Іванович

, Фрунзівка (смт) Одеська область. Сержант, командир 1-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу стрілецької роти 18 БТО «Одеса».

Близько 21:30 у наметі за тимчасовим місцем дислокації стрілецької роти на південній околиці с. Орловське (Тельманівський район), що неподалік Маріуполя, четверо військовослужбовців були розстріляні старшим солдатом з АК-74. Від наскрізного вогнепального кульового поранення шиї з ушкодженням сонної артерії і втрати крові Олександр помер на місці. Похований в смт Фрунзівка. 08.10.2018 вироком суду у м. Маріуполь вбивцю засуджено до довічного позбавлення волі.

1560

Ровний Олександр Олександрович

, Річки (Білопільський район) Сумська область. Солдат, стрілець 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). Закінчив Конотопське професійно-технічне училище за спеціальністю слюсар по ремонту автомобілів. Працював у місті Суми охоронцем банку «Форум». Призваний за мобілізацією в серпні.

Був смертельно поранений під час обстрілу з 1:30 до 1:40 російськими збройними формуваннями позицій бригади біля села Вільхове (Станично-Луганський район). На Луганщине от обстрелов боевиков в минувшие сутки гибли военные и гражданские // ТСН, 19 жовтня 2014 Ровний Олександр // Чернігівська ОДА

1561

Аліщенко Іван Альбертович

, Торговиця (Новоархангельський район) Кіровоградська область. Капітан, військовослужбовець 78-го окремого батальйону матеріально-технічного забезпечення (Кривий Ріг). Закінчив військовий ліцей, потім Одеський інститут Сухопутних військ. Проходив службу у 17-й окремій танковій бригаді. З початку літа 2014 року в складі 78-го ОБМЗ брав участь в АТО. Залишилась дружина та донька.

Загинув під час виконання службових обов'язків у районі смт Велика Новосілка (Донецька область).

1562

Гурняк Віктор Петрович(Псевдонім «Олігарх»)

, Городниця (Гусятинський район) Тернопільська область. Проживав у Тернополі та Львові. Боєць 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». У 14 років вступив до «Пласту», був старшим пластуном. Навчався у Тернопільському національному технічному університеті. Був заступником з виховної роботи станичного та окружного проводу, керував інформаційною ділянкою в Тернопільському Пласті. Виховував юнацький гурток «Орли». Працював у газеті «20 хвилин» та був редактором пластового часопису «Цвіт України». Очолював МГО «Фундація Регіональних Ініціатив» та був прес-секретарем партії «ПОРА» в Тернопільській області. Знявся у кліпі про УПА «Не кажучи нікому» гурту «Тартак» та фільмі «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939—1941». Про творчу діяльність Віктора можна дізнатись з його інтерв'ю. Фотокореспондент, дизайнер, співпрацював із фотоагентством LUFA, інтернет-виданням Insider, іноформагентствами Reuters, УНІАН. Готував репортажі з зимового Євромайдану, залишив серію знімків з життя «Айдару» . Як волонтер займався забезпеченням батальйону «Айдар», а з серпня став воїном-добровольцем у батальйон. Залишилась дружина та 2-річна донька.|

Загинув о 10:10 ранку від мінометного снаряду, коли під обстрілом вивозив поранених у бою за 32-й блокпост на «Бахмутці» в районі смт Фрунзе та села Сміле (Слов'яносербський район) Луганської області. В зоні АТО загинув Віктор Гурняк // «Погляд», 19 жовтня 2014 На Луганщині загинув фотокор і боєць «Айдару» Віктор Гурняк // «Громадське», 19 жовтня 2014 У зоні АТО загинув фотокор INSIDER // INSIDER, 19 жовтня 2014 Під час бою на Луганщині загинув старший пластун скоб Віктор Гурняк // Пластовий портал, 19 жовтня 2014. 20 жовтня у храмі Петра і Павла у Львові відбулась панахида за загиблим; 21 жовтня відслужили Заупокійну літургію у кафедральному соборі УГКЦ у Тернополі. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові. Віктора Гурняка поховають завтра у Львові (відео пам'яті) // «Громадське ТБ», 21 жовтня 2014 Останнє інтерв'ю Віктора Гурняка (16 жовтня на блок-посту № 31 поблизу Фрунзе).29 серпня 2021 року, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Указом Президента України присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

1563

Максименко Петро Іванович

, Неділище Ємільчинський район Житомирська область. Солдат, військовослужбовець 1-ї роти 1-го батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Призваний за мобілізацією 12 квітня. Залишилися батьки та два брати.

Загинув під час відбиття атаки російських збройних формувань на аеропорт Донецька. Поховали Петра 2 листопада у рідному селі. У Ємільчинському районі попрощалися із загиблим в зоні АТО військовослужбовцем // 0412.ua — Сайт города Житомира, 3 листопада 2014

1564

Дудин Андрій Степанович

, Голосковичі Львівська область. Проживав у місті Львів. Старший солдат, військовослужбовець 80-ї окремої аеромобільної бригади, військова частина А0284 (Львів). Залишились дружина та двоє дітей.

Загинув під час мінометного обстрілу блокпосту № 32 на трасі «Бахмутка» в районі селища Сміле (Слов'яносербський район) Луганської області. Поховали Андрія на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань № 76. У Львові попрощалися з полеглим десантником Андрієм Дудиним // «Щоденний Львів», 23 жовтня 2014

1565

Ткаченко Андрій Валерійович

, Покровське (Кіровоградський район) Кіровоградська область. Проживав у м. Новоукраїнка. Старший сержант, командир відділення 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське), військова частина А1302. Дитинство Андрія пройшло у с. Шишкине (Новоукраїнський район). Закінчив Бобринецьке профтехучилище № 32, після служби в армії працював у с. Шишкине в місцевому господарстві водієм та трактористом. Призваний за мобілізацією 7 серпня. Воював під Донецьком, Савур-Могилою та Авдіївкою, разом зі своїми бойовими побратимами обороняв Донецький аеропорт. Залишилися батьки, дружина та 4-річний син.

Загинув у районі міста Красноармійськ Донецька область. Новоукраїнщина — у скорботі // Новоукраїнська міська рада, 22 жовтня 2014 І їх війна в безсмертні списки занесла… // «Голос України», 10 березня 2016

1566

Михальський Тарас Романович

, Збараж Тернопільська область. Солдат, оператор-навідник БМП 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Останні 5 років у Гайсині на Вінниччині, де займався бізнесом. Був активним учасником Революції Гідності. Влітку добровольцем пішов захищати Вітчизну. Залишилась дружина.

Загинув під час відбиття спроби прориву російських збройних формувань в районі села Трьохізбенка (Луганська область). Після бою тіло не вдалось вивезти. В січні упізнаний за експертизою ДНК серед похованих у Старобільську невідомих героїв. 34-річний збаражанин загинув у зоні АТО ще три місяці тому // За Збручем, 26 січня 2015

1567

Бурдяк Юрій Васильович

, Завадів (Стрийський район) Львівська область. Молодший сержант, командир БМП 5-ї роти 2-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Указом Президента № 838/2014 від 31.10.2014 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Загинув на блок-посту № 32 на трасі «Бахмутка» поблизу села Сміле (Слов'яносербський район) Луганська область. В останнє виходив на зв'язок 18 жовтня. Рідні розшукували Юрія, сподівались, що він у полоні. У квітні 2015 року тіло воїна відшукали серед загиблих. 8 травня 2015 року з Юрієм попрощалися у с. Завадів. Ще одна мама зі Стрийщини одягнула чорну хустину // «Діловий Стрий», 5 травня 2015 На Стрийщині бійці «Легіону Свободи» попрощалися з убитим українським героєм Юрієм Бурдяком // «Вголос», 8 травня 2015

1568

Запара Геннадій Віталійович

, Лиман Донецька область. Молодший сержант, розвідник 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Указом Президента № 838/2014 від 31.10.2014 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Зник 18-19 жовтня під Луганськом у районі міста Щастя. Рідні розшукують Геннадія.

1569

Рогожкін Вадим Олексійович

, Миколаїв. Проживав у с. Митрофанівка (Новгородківський район) Кіровоградська область. Старший солдат 2-ї танкової роти танкового батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). 2001 року родина переїхала в Митрофанівку до бабусі. Батьки розлучилися. Закінчив Олександрійське профтехучилище за спеціальністю будівельник, після строкової армійської служби їздив на заробітки, працював за професією. Мобілізований у жовтні 2014 року. Залишилась хвора мати, батько живе в Росії.

Загинув у жовтні 2014 року на Луганщині, під час супроводження вантажу з провізією на один з блокпостів, внаслідок прямого влучення снаряду в танк. Двоє бійців урятувалося, а Вадим вилізти з танка не зміг. Вважався зниклим безвісти, ідентифікований серед загиблих, похованих 18 листопада 2014 під Старобільськом (останки виявили у двох могилах). На початку липня 2016 року силами громади села Митрофанівка та одеських волонтерів з місії «Чорний тюльпан» останки воїна повернули додому та перепоховали у Митрофанівці. Військовослужбовці 24-ї окремої механізованої бригади, які загинули 19.10.2014 р. // Книга пам'яті Загиблого бійця з Кіровоградщини два роки не можуть перевезти з зони АТО // «Кіровоградська правда», 5 липня 2016 Одесские волонтеры вернули тело бойца на родину // «7 телеканал», 7 липня 2016 На Кіровоградщині перепоховали опізнаного за ДНК військового, що загинув під Дебальцевим у 2014 // УНІАН, 8 липня 2016

1570

Безверхній Володимир Олексійович

, Красногірка (Голованівський район) Кіровоградська область. Боєць 34-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області ЗСУ «Батьківщина».

Загинув у Донецькій області.

1571

Горошко Юрій Устимович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, водій 3-й роти охорони 43-го батальйону територіальної оборони Дніпропетровської області. Працював на газовій заправці ТОВ «Дніпрорегіонгаз». Мобілізований 6 вересня. Залишилась дружина та двоє дорослих дітей.

Загинув у місті Бахмут. Похований на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу. Пам'ятаймо про мужнього захисника Вітчизни Юрія Горошка // «Червоний Гірник», 28 жовтня 2014

1572

Сирих Павло Сергійович

, проживав у селі Олександрівка (Новоград-Волинський район) Житомирська область. Солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Залишились дружина та двоє синів.

Не уточнено. Поховали Павла 23 жовтня в с.Наталівка (Новоград-Волинський район).

1573

Крутько Роман Іванович(Позивний «Тракторист»)

, Кременчук Полтавська область. Проживав у с. Вовчик (Лубенський район). Солдат, розвідник 17-ї окремої танкової бригади ЗС України (Кривий Ріг). Був фермером. Призваний за мобілізацією 15 серпня 2014 року. Залишились дружина та дві доньки, 5 і 14 років.

Близько 13:00, терористами було здійснено напад із засідки на машину військових поблизу Маріуполя, в районі між селами Гнутове та Пищевик (Донецька область). Роман був за кермом, він встиг зорієнтуватися і вивести автівку в кювет так, щоб бійці змогли безпечно вийти. Коли сам вже вистрибнув з автомобіля, біля його ніг вибухнула граната, він упав, і в нього влучив снайпер. Загинув в АТО уродженець Кременчука — Роман Крутько // Вісник Кременчука, 27 жовтня 2014 Загинув в ім'я України // Лубенська РДА, 25 жовтня 2014 За даними РНБО, неподалік села Пищевик розвідники виявили скупчення бойовиків, які готувалися форсувати річку Кальміус та влаштувати диверсії на трасі Донецьк — Маріуполь. У бою з диверсантами загинув один український військовий. У Лубнах нагороди загиблого Романа Крутька вручили його мамі та дружині. 25.07.2015, 16:00

1574

Василенко Микола Миколайович

, Лозуватка П'ятихатський район Дніпропетровська область. Солдат, радіотелефонист 17-ї окремої танкової бригади ЗС України (Кривий Ріг).

22 жовтня під час зайняття бойової позиції отримав вогнепальне поранення, о 3-й годині ночі помер у лікарні міста Маріуполь.

1575

Дейнега Сергій Євгенович

, Кобзівка Красноградський район Харківська область. Військовослужбовець Луганського прикордонного загону (військова частина 9938) Державної прикордонної служби. Виріс у родині хліборобів, був єдиним сином у батьків. Не одружений. 31 березня призваний за мобілізацією до в/ч 9938. 26 жовтня мав повернутися додому у відпустку.

орієнтовна дата

Дата місце та обставини не уточнено. Загинув у зоні проведення АТО.

1576

Костишин Ярослав Мирославович

, Івано-Франківськ. Проживав в с. Томашівка (Ярмолинецький район) на Хмельниччині. Майор мобілізаційного відділу 649-го авіаційного складу ракетного озброєння та боєприпасів (Грузевиця). В зоні АТО перебував у складі Зведеного загону «Дика качка». Залишились двоє дітей.

Загинув від осколкового поранення під час обстрілу російськими збройними формуваннями в районі Донецького аеропорту поблизу м. Авдіївки. Похований у Томашівці 29 жовтня. Полковник з Вінниці просився в АТО рядовим солдатом. 14.09.2015 У Донецькій області загинули два хмельницьких офіцери // 33 канал, 28 жовтня 2014 У Томашівці поховали майора, який загинув поблизу Авдіївки // 33 канал, 30 жовтня 2014

1577

Гетманський Тимур Вікторович

, Степове Слов'яносербський район Луганська область. Майор, старший оперуповноважений на особливо важливих об'єктах підрозділу СБУ. Закінчив Інститут підготовки слідчих кадрів для СБУ у складі Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого в 2007 році. Залишилися дружина та маленька донька.

Був розстріляний представниками незаконних збройних формувань так званої ЛНР, які у той час розшукували та затримували на тимчасово захоплених територіях українських патріотів, колишніх і діючих правоохоронців, які залишалися вірними Присязі.

1578

Колісник Дан Вікторович

, Калиня Кам'янець-Подільський район Хмельницька область. Капітан, командир роти 140-го окремого центру спеціального призначення ССО ГШ, в/ч А0661 (Хмельницький). З 13 років навчався у військовому ліцеї у Кам'янці-Подільському, закінчив з відзнакою Львівську академію сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, служив у Хмельницькому. Залишилась дружина та двоє синів-двійнят віком 1 рік 9 місяців.

Загинув під час операції по прориву оточення навколо 32-го блок-посту. Поховали героя на Львівщині, звідки родом його дружина, на Бендюзькому кладовищі Червонограда. Похорони героя Дана Колісника

1579

Військовослужбовці, члени екіпажу БТР.

За даними РНБО, під час рейду з розблокування блокпосту № 32 біля с. Сміле (Слов'яносербський район) Луганської області сили АТО втратили один БТР, який з боку блокпосту прикривав прорив деблокуючих підрозділів. В бою загинули два члена екіпажу БТР.

1580

'''Завальнюк В'ячеслав Вікторович'''

, Ріпинці (Кам'янець-Подільський район) Хмельницька область. Солдат мінометної батареї 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Мобілізований в серпні. Залишились батьки та наречена.

Загинув о 23:00 від кулі снайпера біля смт Станиця Луганська під час розвантаження машини. Рядового В'ячеслава Завальнюка поховали сьогодні на Хмельниччині // ТСН, 31 жовтня 2014

1581

Левківський Володимир Михайлович

, Овруч Житомирська область. Майор міліції, старший дільничний Овруцького РВ УМВС. З 18 жовтня був відряджений у зону проведення АТО у складі зведеного загону міліції Житомирської області.

Під час виїзду на завдання в місті Рубіжне Луганська область о 9-ї ранку, коли підрозділ вивантажувався з машини, майор випадково натиснув на спусковий гачок автомату. Від пострілу був важко поранений у голову капітан Карпович. За півгодини майор Левківський вчинив самогубство, вистрелив собі в голову з того ж автомату. Обидва міліціонера у важком стані були доставлені до міської лікарні, де за кілька годин померли.

1582

Карпович Анатолій Васильович

, Овруч Житомирська область. Капітан міліції, оперуповноважений сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Овруцького РВ УМВС. З 18 жовтня був відряджений у зону проведення АТО у складі зведеного загону міліції Житомирської області.

Під час виїзду на завдання в місті Рубіжне Луганська область о 9-ї ранку, коли підрозділ вивантажувався з машини, майор випадково натиснув на спусковий гачок автомату. Від пострілу був важко поранений у голову капітан Карпович. За півгодини майор Левківський вчинив самогубство, вистрелив собі в голову з того ж автомату. Обидва міліціонера у важком стані були доставлені до міської лікарні, де за кілька годин померли.

1583

Юхимець Ігор Миколайович

, 55 років, Жовті Води Дніпропетровська область. Старший лейтенант, командир зенітної батареї військової частини 3029 Національної гвардії України, колишній спецпідрозділ «Гепард» (Запоріжжя). Закінчив Одеський інститут народного господарства. У 1981—1982 роках проходив службу в армії. У 1982 пройшов збори із підготовки командирів зенітних взводів. Добровольцем прийшов у військкомат, 26 серпня був мобілізований у Нацгвардію, де зайнявся формуванням зенітної батареї. 4 жовтня разом зі своєю батареєю відбув у зону АТО.

Загинув під час обстрілу блокпоста поблизу міста Маріуполь. Близько 15-ї години російські збройні формування відкрили вогонь з танкового кулемету «Утьос». Ігор Миколайович координував дії підрозділу, поки останній солдат не сховався в укриття, сам же отримав смертельні поранення. Письмо в редакцию: «Игорь, если бы ты знал, как тебя не хватает…» // ИА «Имеется мнение», 31 жовтня 2014 Командир зенитной батареи Игорь Юхимец ценой жизни спас своих солдат // ИА «Имеется мнение», 1 листопада 2014

1584

Липчак Федір Федорович(Позивний «Гуцул»)

, Косівська Поляна Закарпатська область. Проживав в с. Гурівщина (Київська область). Боєць підрозділу радіозв'язку 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Брав участь у будівництві сільського Храму Пресвятої Богородиці, де потім три роки відслужив пономарем. Був учасником Революції Гідності. Після Майдану записався добровольцем до батальйону. Залишилась дружина, донька та син.

Розбився на автівці, їдучи на бойове завдання, поблизу міста Щастя Луганської області. Поховали Федора в селі Гурівщина. Бійці батальйону «Айдар» поховали двох бойових товаришів // ТСН, 31 жовтня 2014 І зірки тут ні до чого // УГКЦ Запоріжжя, 29 жовтня 2014 Федя, позывной Гуцул // Facebook Тетяни Назаренко, 29 жовтня 2014

1585

Ліщук Руслан Володимирович

, Хмельницький. Сержант, військовослужбовець механізованого батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Залишились двоє неповнолітніх дітей, син та донька.

Отримав важкі поранення під час мінометного обстрілу російськими бойовиками в районі міста Дебальцеве. Руслан залишився без ноги та руки, були поранення у голову, його доправили до Харківського шпиталю, де він прийшов до тями, потім переправили до Львова. Два тижні лікарі боролися за життя українського воїна. Помер у Львівському військовому шпиталі. Хмельницький попрощався із гірським піхотинцем Русланом Ліщуком // «Є», 31 жовтня 2014

1586

Загребельний Юрій Олександрович

, Куп'янськ Харківська область. Підполковник, начальник штабу зенітно-ракетного артилерійського дивізіону 36-ї окремої бригади берегової оборони ВМС ЗСУ, в/ч А2802 (Миколаїв). В зоні АТО перебував у складі зведеного загону ВМС України. Закінчив Харківський військовий університет, факультет ППО. Служив у Криму в 36-й окремій бригаді берегової оборони ВМС України (Перевальне), яка після окупації Криму російськими військами була передислокована до міста Миколаїв. Залишилась дружина та маленький син.

О 13-ї годині російські збройні формування обстріляли смт Талаківка, що в 19 км від міста Маріуполь (Донецька область), зі 152-мм артилерії та РСЗВ «Град». Удари прийшлися по позиціях військових та по жилому сектору, снаряд влучив у бліндаж прямим попаданням. Від отриманих поранень Юрій помер на операційному столі в лікарні Маріуполя. Завтра николаевцы простятся с морпехом Юрием Загребельным, который погиб защищая Мариуполь от российских войск // «МедіаІнфо», 31 жовтня 2014 В Николаеве попрощались с майором крымской бригады береговой охраны, погибшем под Мариуполем // «Николаевские новости», 1 листопада 2014 На Харьковщине похоронили 31-летнего морпеха из Перевального // Обозреватель, 4 листопада 2014

1587

Корнєв Артем Ігорович

, Пологи Запорізька область. Старший матрос, в зоні АТО перебував у складі зведеного загону ВМС України. З 2009 року служив за контрактом у 1-му окремому батальйоні морської піхоти (Феодосія), який після окупації Криму російськими військами був передислокований до міста Миколаїв. Залишились батьки та брат-студент.

О 13-ї годині російські збройні формування обстріляли смт Талаківка, що в 19 км від міста Маріуполь (Донецька область), зі 152-мм артилерії та РСЗВ «Град». Снарядами з «Градів» накрило бронемашину морських піхотинців, яка вибухнула. Артем втратив обидві ноги, і в дуже важкому стані був доставлений до лікарні в Маріуполь. Близько 19-ї години він помер в лікарні. Завтра запорожцы простятся с погибшим морпехом // «РепортерUA», 31 жовтня 2014

1588

Калиновський Олександр Геннадійович

, Миколаїв. Старший солдат, старший стрілець механізованого взводу 6 роти 2 механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Займався спортом. Призваний за мобілізацією у березні.

Був смертельно поранений в бою з диверсійною групою противника під час виставлення спостережного поста в районі села Петрівське Донецька область. За повідомленням РНБО, під час руху колони сил АТО український підрозділ, що здійснював прикриття, виявив диверсійну групу терористів та вступив у бій. Щодо чотирьох загиблих хлопців, яких сьогодні не помітили у прес-центрі АТО. Пацани були у розвідгрупі… // Facebook Лєри Бурлакової, 29 жовтня 2014 В бою под Донецком погиб 22-летний николаевец // «Мой город», 31 жовтня 2014

1589

Авраменко Андрій Миколайович

, Узин Білоцерківський район Київська область. Солдат, водій — радіотелефоніст 2 взводу роти матеріального забезпечення батальйону матеріально-технічного забезпечення 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). На фронт пішов добровольцем, мобілізований у серпні. Залишилась дружина та двоє однорічних синів-близнюків.

Загинув в бою з диверсійною групою противника під час виставлення спостережного поста в районі села Петрівське Донецька область. За повідомленням РНБО, під час руху колони сил АТО український підрозділ, що здійснював прикриття, виявив диверсійну групу терористів та вступив у бій. Вчера почту не проверяла, а утром обнаружила письмо от мужа

1590

Григор Руслан Петрович

, Біла Церква Київська область. Капітан, командир 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Був призваний до армії у 1995 році через військовий ліцей м. Києва, а з 1999 року проходив службу у 72 ОМБР. Залишились дружина, син, батьки і брат.

Загинув в бою з диверсійною групою противника під час виставлення спостережного поста в районі села Петрівське Донецька область. За повідомленням РНБО, під час руху колони сил АТО український підрозділ, що здійснював прикриття, виявив диверсійну групу терористів та вступив у бій. Під час бою загинули 3 військовослужбовця, один отримав поранення.

1591

Богданов Олег Миколайович

, Очеретня (Погребищенський район) Вінницька область. Солдат, оператор протитанкового взводу 9-го батальйону територіальної оборони Вінницької області «Вінниччина». Виріс в багатодітній сім'ї. Пішов в АТО добровольцем у серпні. Не одружений. Залишилися мати, двоє братів і три сестри.

Був смертельно поранений осколками міни під час мінометного обстрілу російськими збройними формуваннями позицій сил АТО поблизу с. Гранітне (Тельманівський район) на півдні Донецької області. Вінниччина попрощалася ще із двома бійцями АТО // «Місто», 12 листопада 2014

1592

Сергієнко Костянтин Павлович

, Миколаїв. Солдат 1-го батальйону 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Добровольцем прийшов до військкомату. Залишилась дружина та 7-річна донька.

Загинув о 23:30 на бойовому чергуванні на блокпосту біля села Новомихайлівка (Мар'їнський район) у 20 км від Донецька. Російські збройні формування обстріляли блокпост, міна влучила в дерево і розлетілась осколками в окоп. Костянтин отримав смертельні поранення, при цьому врятувавши свого товариша, якого закрив від осколків. Волонтери тоді написали у соцмережах, що російські диверсійні групи вночі підбираються майже впритул до блокпостів і відкривають вогонь, тому військовим дуже потрібні засоби нічного бачення.

1593

Геш Євген Іванович

,27 років, Степне (Тальнівський район) Черкаська область. Солдат, навідник кулемету БТР 2-го аеромобільного десантного батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади. Проживав з дружиною у м. Самбір на Львівщині. За рік після народження сина дружина Євгена померла, і він із дитиною повернувся до батьків на Черкащину. Планував працювати на митниці. Влітку став на військовий облік та був мобілізований до 80-ї оаемб. Залишились батьки та 6-річний син.

Загинув в бою з російськими бойовиками в районі села Сокільники (Новоайдарський район) на Луганщині. Військові потрапили у засідку, БТР десантників було підбито. Євген кулеметним вогнем прикривав відхід групи та врятував життя своїх товаришів, вони бачили як БТР горів. Тіло воїна не знайшли. На Луганщині бійці 80-ї бригади потрапили в засідку, один загинув // «Громадське», 30 жовтня 2014

1594

Білоус Андрій Михайлович

, Пуків Рогатинський район Івано-Франківська область. Проживав у с. Чесники. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Закінчив Рогатинський коледж, працював у сільсько-господарському виробничому кооперативі ім. Грушевського. Призваний під час третьої хвилі мобілізації. Залишилась дружина та двоє дітей.

Загинув о 15:40 поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області під час мінометного обстрілу, прикривши свого командира. Поховали Андрія у селі Чесники. Прикарпатці на колінах зустрічали Андрія Білоуса, який загинув в АТО (Відео) // «Фіртка», 5 листопада 2014 У зоні АТО загинув мешканець Рогатинщини Андрій Білоус // Телеканал RAI, 6 листопада 2014УМВС України в Луганській області повідомляло, що 30 жовтня з території с. Сміле було двічі обстріляно підрозділ окремої механізованої бригади, розташований на південній окраїні села Сокільники (Новоайдарський район). В результаті обстрілу один військовослужбовець загинув.

1595

Новіцький Юрій Михайлович

, 51 рік, Фастів Київська область. Лейтенант, командир 2-го мінометного взводу мінометної батареї 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Призваний 16 серпня за власним бажанням (з поновленням на військовому обліку).

Під час обстрілу російськими збройними формуваннями з РСЗВ «Град» села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області від детонації загорілась машина з боєкомплектом. Юрій загинув при відбуксируванні машини, ціною власного життя врятувавши десятки своїх побратимів. Похований на Інтернаціональному кладовищі Фастова. Відкрито меморіальну дошку Герою у Фастові // Київська ОДА, 17 грудня 2015

1596

Колівошко Олександр Володимирович

, Гарячківка Вінницька область. Молодший сержант, помічник гранатометника 3-го резервного батальйону Національної гвардії України, військова частина 3008 (Вінниця). Призваний за мобілізацією у серпні.

Близько 16-ї години російські бойовики обстріляли з мінометів 29-й блокпост на трасі «Бахмутка» (Т1303) неподалік від смт Донецький (Луганська область). Через пряме влучення міни в бліндаж один боєць загинув, ще троє поранені.

1597

Черемис Руслан Володимирович

, Харків. Старший сержант, молодший інспектор — дозиметрист 3 відділення інспекторів ВПС «Біловодськ» Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби. Призваний за мобілізацією.

Службовий автомобіль «УАЗ» підірвався на протитанковій міні ТМ-62 біля села Нижньобараниківка (Біловодський район Луганська область) на польовій дорозі у 30 м від державного кордону з РФ. Від отриманих поранень прикордонник загинув на місці.

1598

Семчишин Андрій Євгенович

, Львів. Солдат 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Мобілізований на початку серпня. Залишилась 11-річна донька.

Вбитий снайперським пострілом у голову біля смт Станиця Луганська. Поховали Андрія на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань № 76. На Личаківському цвинтарі з почестями поховали загиблого воїна, який служив у Мукачеві (ФОТО) // «Мукачево.net», 3 листопада 2014

1599

Морека Віталій Михайлович

, Смереково Великоберезнянський район Закарпатська область. Солдат гаубично-артилерійського дивізіону 128-ї гірсько-піхотної бригади, в/ч В4673 (Мукачеве). Працював у Торговому комплексі «Беркут». Залишилась 8-річна дочка.

Загинув біля смт Станиця Луганська. В день своєї смерті Віталій подзвонив мамі та привітав її з днем народження. Похований 2 листопада в рідному селі. У зоні АТО під Луганськом загинув ще один закарпатський військовий? // Mukachevo.net, 3 листопада 2014 Віталій Морека з В.Березнянщини загинув у день народження мами // «7 днів», 3 листопада 2014

1600

Ковальчук Віктор Сергійович

, Дубівка (Горностаївський район) Херсонська область. Старший сержант, військовослужбовець за контрактом 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Брав участь у миротворчих операціях у кількох країнах. В зоні АТО перебував з квітня. Залишилась дружина та новонароджена донька.

Загинув від осколкового поранення в голову при обороні аеропорту Донецька. Десантник ліг на гранату, рятуючи життя своїх побратимів. Поховали Віктора 2 жовтня у рідній Дубівці. Херсонщина: знову прощання із загиблим… // ВТВ, 3 листопада 2014 «Кіборг» перед смертю заспокоював дружину: «Я скоро приїду, підемо з крихіткою гуляти» // «ДеПо», 12 листопада 2014

1601

Зілінський Віктор Миколайович

, Веселинове Миколаївська область. Солдат 169-го навчального центру Сухопутних військ (Десна). Займався ремонтом автотранспортних засобів. Пішов добровольцем до армії у третю хвилю мобілізації 21 серпня, місяць проходив підготовку у навчальному центрі ЗСУ в смт. Десна на Чернігівщині та був направлений у зону АТО. Залишилась дружина та двоє синів.

Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Сміле (Слов'яносербський район) Луганської області.

Листопад

1602

Гукаленко Володимир Васильович

, Донецьк. Молодший сержант міліції, боєць добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Артемівськ». Залишились дві дорослі доньки і 6-річний син-інвалід.

орієнтовно

Загинув під час спецоперації. Батальон "Артемовск"со скорбью сообщает о гибели боевого товарища Гукаленко Владимире // facebook Спецподразделение Артемовск, 2 листопада 2014

1603

Редькин Віктор Миколайович

, Красний Луч Луганська область. Проживав у м. Чернівці. Молодший лейтенант, командир 1 патрульної роти Західного ОТО Національної гвардії України, військова частина 1241 (Івано-Франківськ). На військову службу був призваний у вересні.

Загинув зранку під час обстрілу бойовиками села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області з РСЗВ БМ-21 «Град». Перебував у руїнах будинку, коли в нього влучила ракета. Поховали Віктора 5 листопада у Чернівцях на Алеї Слави Годилівського кладовища. Чернівчани прощалися з командиром Нацгварії, який загинув у зоні АТО // «Від і До», 5 листопада 2014

1604

Руснак Микола Анатолійович

, Степківка (Первомайський район) Миколаївська область. Солдат, кулеметник в/ч 3012 Одеського з'єднання Національної гвардії України. Після строкової служби в армії служив за контрактом до 2005 року. Планував зайнятись фермерством. Призваний на військову службу за мобілізацією. Залишилися сиротами син та донька, яких Микола виховував сам.

о 07:28 в мікрорайоні «Східний» міста Маріуполь на блокпосту по вул. Таганрозькій під час огляду цивільного позашляховика стався потужний вибух. Микола загинув на місці. Похований у рідній Степківці. СБУ встановила, що для теракту було використано автомобіль місцевого мешканця без його відома. Машину, споряджену вибухівкою російськими фахівцями, супроводжував безпілотник. Коли машина під'їхала до блокпосту, терористи привели в дію вибуховий пристрій за допомогою мобільного телефону. СБУ оперативно розкрила теракт на блокпосту сил АТО в Маріуполі // Прес-центр СБУ, 3 листопада 2014 Військові з теплотою згадують загиблих солдата Руснака та майора Хітріка // ТСН, 4 листопада 2014 В останню путь пішли гідні сини України // НГУ офіційний сайт, 6 листопада 2014 Терориста засуджено до 15 років ув'язнення заочно, оскільки він переховується. Терориста, що підірвав двох нацгвардійців, заочно засудили до 15 років // «УП», 24 квітня 2017

1605

Хитрик Геннадій Васильович

, Магадан РРФСР. Проживав в смт Стрижавка Вінницька область. Підполковник (посмертно), начальник групи бойової та спеціальної підготовки військової частини Національної гвардії України, в/ч 3012 (Одеса). Виріс у сім'ї військового. У 1993 році вступив до Хмельницького інституту Прикордонних військ України, 20 років віддав військовій службі. Залишився син від першого шлюбу та двоє дітей від другого, а також батьки та брат, який теж несе службу в зоні АТО.

о 07:28 в мікрорайоні «Східний» міста Маріуполь на блокпосту по вул. Таганрозькій під час огляду цивільного позашляховика стався потужний вибух. Геннадій помер від отриманих поранень у лікарні Маріуполя. Похований у Стрижавці. СБУ встановила, що для теракту було використано автомобіль місцевого мешканця без його відома. Машину, споряджену вибухівкою російськими фахівцями, супроводжував безпілотник. Коли машина під'їхала до блокпосту, терористи привели в дію вибуховий пристрій за допомогою мобільного телефону.

1606

Кругліков Юрій Олександрович

, Львів. Майор, військовослужбовець 3-го батальйону територіальної оборони Львівської області «Воля», в/ч В0111. Кадровий військовий у четвертому поколінні. З 1999 до 2005 року перебував на військовій службі, в тому числі, у 2005 році в Іраку (старший офіцер українського миротворчого контингенту), у 2003 — у Сьєрра-Леоне (офіцер-координатор по зв'язках з місією ООН). У 2008—2010 роках працював менеджером повітряного транспорту «Mesopotamia group LLC» (Афганістан і Таджикистан). Вільно володів англійською мовою. Залишились двоє синів, 2 та 6 років.

Загинув у Старобільському районі Луганської області. Похований на Личаківському цвинтарі на полі почесних поховань № 76. Завтра Львів прощатиметься з офіцером, який вчора загинув у зоні АТО // Новий погляд, 3 листопада 2014 У Львові попрощалися із загиблим на Донбасі земляком // «Перший Національний», 4 листопада 2014

1607

Хрипунов Сергій Всеволодович

, Кропивницький. Солдат, кулеметник мотопіхотного батальйону 57-ї мотострілецької бригади (34-й БТО Кіровоградської області ЗСУ «Батьківщина» включено до складу 57-ї бригади).

1 листопада вранці під прикриттям туману російська диверсійно-розвідувальна група підібралась близько до блокпосту поблизу селища Майорське біля міста Горлівка (Донецька область) та відкрила вогонь зі стрілецької зброї та мінометів. В бою Сергій отримав важкі поранення, від яких помер наступного дня. У Кіровограді попрощались із загиблим бійцем батальйону тероборони Кіровоград попрощався з загиблим у зоні АТО бійцем 34-го батальйону. Фото. Відео. // «Рідний Кіровоград», 5 листопада 2014

1608

Павлюк Олександр Михайлович

, Свидя Черняхівський район Житомирська область. Проживав у селі Лісівка (Андрушівський район). Солдат, військовослужбовець 26-ї Бердичівської окремої артилерійської бригади. Призваний за мобілізацією у березні. Залишилася дружина та маленька донька.

Загинув у ДТП за кермом автомобіля ВАЗ-2101 в результаті зіткнення з вантажівкою МАЗ-537 на автодорозі Старобільськ — Луганськ. Один солдат 26 бригады погиб, другой ранен… в ДТП

1609

Галушкін Олександр Миколайович

, Суми. Солдат 17-ї окремої танкової бригади ЗС України (Кривий Ріг). Призваний за мобілізацією.

Під час несення служби в зоні АТО у воїна відмовило серце, помер від серцевої недостатності.

1610

Шепель Ігор Володимирович

, Миколаїв. Солдат, військовослужбовець 12-го окремого полку оперативного забезпечення (Новоград-Волинський).

Не уточнено.

1611

Вінніков Олександр Валентинович

, Київ. Солдат 12-го батальйону територіальної оборони ЗСУ «Київ», в/ч 2277 (м.Київ).

Загинув під час виконання бойового завдання у Луганській області. Похований на Лісовому кладовищі.

1612

Святковський Михайло Вікторович

, Одеса. Проживав у с. Петрівка (Комінтернівський район) Одеська область. Солдат 18-го окремого мотопіхотного батальйону «Одеса» 28-ї окремої механізованої бригади (раніше — 18 БТО Одеської області. До військкомату прийшов добровольцем, призваний за мобілізацією. Не одружений, залишились батьки.

О 13:01 в результаті обстрілу поблизу села Павлопіль (Новоазовський район Донецька область) отримав смертельне поранення у груди. Во время обстрела под Мариуполем погиб 30-летний военнослужащий из Одесской области // 0629.com.ua — Сайт города Мариуполя, 5 листопада 2014 За повідомленням Комінтернівської РДА, Михайло загинув під Маріуполем. За інформацією родичів, загинув під Донецьком в районі аеропорту. В пресс-центре АТО исказили обстоятельства смерти одесского бойца // «Таймер», 7 листопада 2014

1613

Пронін Вадим Олександрович

, Зятківці Гайсинський район Вінницька область. Молодший сержант, командир відділення снайперів 128-ї гірсько-піхотної бригади, в/ч В4673 (Мукачеве). Майже одразу після народження Вадима його сім'я переїхала жити на Львівщину, а після смерті батька повернулась до Зятківців. Був спортсменом, грав у футбол, волейбол, теніс, займав призові місця у районних змагання з легкої атлетики. Після двох років армії вступив у Рівненське вище професійне училище ДСО при МВС України. По закінченні навчання переїхав до Києва, де працював інспектором супроводу інкасацій. Останні роки проживав у Гайсині. У травні добровольцем пішов до військкомату, 1 серпня був мобілізований і з 31 серпня перебував у зоні АТО. Залишились мати, сестра, дружина та син.

Під час виконання бойового завдання підірвався на розтяжці поблизу селища Рідкодуб (Донецька область) в районі Дебальцеве.

1614

Русаков Павло Павлович

, Оргтруд Владимирська область, РРФСР. У 1992 році переїхав із сім'єю до с. Новоандріївка (Новгородківський район) Кіровоградська область. Старшина, військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Навчався в Кіровоградському державному педагогічному університеті ім. Винниченка на історичному факультеті відділення «Правознавство». З другого курсу був призваний до лав ЗСУ, служив у військах ППО в Одеському військовому окрузі. Під час АТО призваний за мобілізацією 22 серпня. Залишились мати, сестра та двоє синів.

орієнтовна дата

Дату не уточнено. Загинув на блокпосту біля села Велика Веселівка (Донецька область).

1615

Моцар Олександр Миколайович

, Київ (Дніпровський район). Військовослужбовець Київської конвойної бригади Північного ОТО Національної гвардії України, в/ч 3066. Залишились мати, дружина та троє дітей (два сина 2004 і 1992 р.н. та донька 1999 р.н.)

Не уточнено. Похований у м. Києві, на Лісовому кладовищі.

1616

Табала Сергій Олександрович(Позивний «Сєвєр»)nocat=true

, 18 років, Суми. Боєць 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Був поранений в донецькому аеропорту, після лікування повернувся на передову. Залишилась мати.

Загинув від артилерійського снаряду 100-мм протитанкової гармати МТ-12 «Рапіра» під час штурму російськими бойовиками диспетчерської вежі в аеропорту Донецька. 10 листопада сумчани провели добровольця в останню путь; поховали Сергія на Алеї почесних громадян міста Сумського кладовища. Сумчанин Сергій Табола загинув в бою за аеропорт Донецька // «СумиІнфо», 6 листопада 2014 Позивний «Чорний» про загибель бійця Правого Сектора в донецькому аеропорту // «Громадське ТБ», 6 листопада 2014 Під час штурму Донецького аеропорту бойовиками загинув 18-річний сумчанин (рос.) 06.11.2014, 18:15 Комбат «Чорний»: За останні три дні в районі аеропорту підбили два українські БТРи // «Громадське ТБ», 9 листопада 2014 Правильний. В усьому правильний. Дещо неслухняний на перший погляд… // «Правий Сектор. Рівне», 10 листопада 2014 Сумщина попрощалася ще з одним своїм Героєм — 18-річним Сергієм Табалою // Сумська обласна рада, 10 листопада 2014

1617

Голота Юрій Анатолійович

, Пролетарка (Цюрупинський район) Херсонська область. Сержант, військовослужбовець 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Дід і батько Юрія все життя працювали у лісництві, він також пішов по їх стопах. Працював майстром лісу Пролетарського лісництва ДП «Цюрюпинське ЛМГ». Призваний за мобілізацією 14 серпня.

Загинув під час мінометного обстрілу в ході штурму російськими бойовиками диспетчерської вежі аеропорту Донецька. В АТО загинув ще один херсонець. 07.11.2014 У зоні проведення АТО загинув наш герой-земляк, майстер лісу Пролетарського лісництва ДП «Цюрупинське ЛМГ» Голота Юрій Анатолійович // «Український лісовод», 11 листопада 2014

1618

Крохмаль Назар Іванович

, 21 рік, Михайлівка (Радивилівський район) Рівненська область. Старший солдат роти снайперів 80-ї окремої аеромобільної бригади, служив за контрактом.

Загинув під час обстрілу російськими збройними формуваннями понтонної переправи біля смт Нижнє (Попаснянський район Луганська область). Крохмаль Назар Іванович…ст.солд 80 ОАЕМБ Вічна Пам'ять…! 6 ноября в результате обстрела террористов погиб воин 80-й роты снайперов…// facebook Романа Беккера, 9 листопада Рівненщина пам'ятає своїх Героїв // Рівненська ОДА, 10 листопада 2014

1619

Волошин Юрій Сергійович

, Дніпродзержинськ Дніпропетровська область. Солдат, танкіст 17-ї окремої танкової бригади (Кривий Ріг). Працював у ПАТ «Дніпровагонмаш». 6 серпня призваний за мобілізацією. 16 жовтня приїхав на два дні до дому та одружився.

Загинув під час мінометного обстрілу в районі міста Авдіївка, що неподалік Донецького аеропорту. Пізніше в ЗМІ повідомлялось, що Юрій загинув під час обстрілу в районі міста Мар'їнка поблизу Донецька.

1620

Марусич Володимир Васильович

, Солоне (Заліщицький район) Тернопільська область. Сержант, військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). У 1998 році закінчив Чернівецьке професійне художнє училище за спеціальністю майстер художньої обробки деревини. Строкову службу проходив у танкових військах на Чернігівщині. У 2003 році пішов на службу за контрактом. Останній час проживав у Солоному. Був чатовим 4-ї чоти Самооборони Заліщицького району. В серпні призваний за мобілізацією. Не одружений. Залишилися мати, брат та дві сестри.

Загинув під Лисичанськом (Луганська область) під час обстрілу блокпоста. Похований 12 листопада в рідному селі. У зоні АТО загинув патріот з Тернопільщини, боєць 24 бригади // «Львів онлайн», 11 листопада 2014 За повідомленням прес-служби УМВС, о 12:00 було обстріляно блокпост окремої механізованої бригади ЗСУ, розташований в районі смт Фрунзе Слов'яносербського району на Лисичанській трасі «Бахмутка». В результаті обстрілу один військовослужбовець загинув.За інформацією УМВС Луганської області, 10 листопада було проведено судово-медичну експертизу тіла загиблого військовослужбовця 1978 р.н. Під час обстрілу села Кримське (Новоайдарський район) його засипало ґрунтом в окопі, і він задихнувся.

1621

Парфененко Віталій Васильович

, Шаповалівка (Конотопський район) Сумська область. Військовослужбовець 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Працював у школі, зробив багато виробів, які прикрашають подвір'я місцевого дитсадка. Не одружений, був єдиним сином у сім'ї.21 січня 2015 року Шаповалівському НВК «ЗОШ І-ІІ ст.-дошкільний навчальний заклад» Конотопської райради Сумської області присвоєно ім'я Віталія Парфененка.

Перебуваючи у місці дислокації військової частини у Слов'янську (Донецька область) у Віталія стався напад під час шикування особового складу, в результаті чого він помер.

1622

Колесников Павло Олександрович

, Миколаїв. Підполковник, заступник військового комісара Миколаївського центрального об'єднаного військкомату. Командир взводу 2 роти 1 батальйону 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). У 1996 році закінчив Харківське вище танкове училище. Був направлений у 169-й навчальний центр Сухопутних військ «Десна», де проходив військову службу на командних посадах. Після скорочення продовжив працювати в правоохоронних органах. З початком мобілізації добровольцем прийшов до військкомату, був призначений на посаду старшого офіцера, потім — заступника воєнкома. 19 серпня був відряджений в зону АТО до 79-ї оаембр. Залишились дружина та 4-річний син.

В аеропорту Донецька був старшим групи, яка тримала оборону нового терміналу. О 16:05 загинув від кулі снайпера, коли вибирав нову бойову позицію. 10 листопада військовослужбовця провели в останню путь мешканці міста та товариші по службі. Николаев провел в последний путь замвоенкома Центрального района Павла Колесникова, который погиб в аэропорту Донецка // «НикВести», 10 листопада 2014 Командовал группой он лучше многих офицеров-десантников, — в Николаеве попрощались с майором Колесниковым // «Мой город», 10 листопада 2014

1623

Здебський Богдан Богданович

, Розвадів Львівська область. Солдат, снайпер 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Закінчив будівельний коледж. Служив строкову службу в десантних військах, у 80-ї львівській бригаді. Працював на цементному заводі майстром. Під час Революції Гідності три місяці провів на Майдані в Києві. Із червня перебував в зоні АТО, більше місяця захищав донецький аеропорт. Залишилися мати і дві сестри.

Загинув близько 4-ї години ранку в аеропорту Донецька. Двоє десантників отримали смертельні поранення, коли під час виставлення секретів в районі нового терміналу потрапили у засідку та вступили у вогневе протистояння з російськими бойовиками. У Богдана були прострелені легені бронебійними кулями. Бірюков: Без перемир'я загинула б не сотня людей, а десятки тисяч // «Громадське», 9 листопада 2014 У львівському селі тисячі людей прощалися з бійцем, що героїчно загинув у Донецькому аеропорту Плакали так, що навіть у дзвона серце обірвалося… // «Високий Замок», 12 листопада 2014

1624

Баранов-Орел Сергій Анатолійович

, Клесів (смт) Сарненський район Рівненська область. Солдат 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Після строкової служби в армії пішов працювати на завод Клесівського кар'єроуправління. Мобілізований на початку серпня. Залишились мати та двоє маленьких дітей.

Загинув близько 4-ї години ранку в аеропорту Донецька. Двоє десантників отримали смертельні поранення, коли під час виставлення секретів в районі нового терміналу потрапили у засідку та вступили у вогневе протистояння з російськими бойовиками. Сергій помер від важкого поранення і втрати крові. Похований на кладовищі смт Клесів поряд із батьком. На Рівненщину привезуть загиблого в Донецькому аеропорту вояка // «Рівне вечірнє», 10 листопада 2014 Весь Клесів вийшов провести в останню путь «кіборга» з донецького аеропорту // «ЧаРівне», 12 листопада 2014 Сарненщина пам'ятає героїв

1625

Іванцов Сергій Володимирович

, Пересадівка Жовтневий район (Миколаївська область). Старший прапорщик, головний сержант 1-го аеромобільно-десантного батальйону 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Закінчив Миколаївську школу прапорщиків, а також кафедру військової підготовки МНУ імені В.Сухомлинського. У лавах Збройних Сил України служив з 1997 року. Брав участь в миротворчих місіях ООН в Косово. Залишилась дружина та двоє синів, 14 і 15 років.

Загинув об 11:00 від розриву гранати під час бойового зіткнення з російськими бойовиками в аеропорту Донецька. Пам'яті Сергія Іванцова // Миколаївська обласна рада офіційний сайт, 9 листопада 2014

1626

Шаповал Андрій Миколайович

, Повстанське Біляївський район Одеська область. Старший сержант, розвідник 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область).

Загинув у бою поблизу селища Піски (Ясинуватський район). Під час рейду на ворожу територію розвідгрупа потрапила у засідку під с. Невельське і пішла на прорив, в бою загинули двоє бійців, ще 3 були поранені.

1627

Атюков Євген Віталійович

, Майори (Біляївський район) Одеська область. Старший солдат, розвідник 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область).

Загинув у бою біля селища Піски (Ясинуватський район). Під час рейду на ворожу територію розвідгрупа потрапила у засідку під с. Невельське і пішла на прорив, в бою загинули двоє бійців, ще 3 були поранені. Боєць написав перед смертю в Мережі: «До останнього патрона поживу, а не здамся нікому» (фото) // «Сегодня», 10 листопада 2014

1628

Черненко Олександр Іванович

, 55 років, Новоборисівка Одеська область. Старший сержант, командир відділення 3-го механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Доброволець. Шкільний вчитель. Після закінчення школи працював учнем слюсаря, потім електриком, відслужив строкову службу, одружився. Закінчив механіко-технологічний технікум в Одесі. Працював електриком у колгоспі «Перше травня». Тривалий час трудився на Веселокутській нафтобазі. Останні 8 років працював вчителем трудового навчання і ДПЮ Новоборисівської ЗОШ. Займався бджільництвом, столярував, захоплювався полюванням. Кілька разів ходив до військкомату, але його не взяли через вік і стан здоров'я. Тоді Олександр Іванович пішов на фронт добровольцем. Залишились дружина, дорослі син та донька і двоє маленьких онуків.

Загинув у бою в районі аеропорту Донецька під час розвідки біля селища Невельське Ясинуватського району. В рідному селі з Вчителем попрощалися у школі під останній дзвоник. Похований з усіма військовими почестями на сільському кладовищі. Герої не вмирають! Пам'яті учителя, загиблого в АТО // «Педагогічна преса», 17 листопада 2014 7.11.2014 на вiйнi загинув Учитель // Вконтакте Подслушано Великомихайловский район, 13 листопада 2014 5-річний онук Героя АТО: «Діда застрелили на війні погані дяді» // ДеПо, 18 листопада 2014

1629

Бабич Олександр Володимирович

, проживав у місті Мукачеве Закарпатська область. Майор, військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Залишилась дружина та двоє маленьких дітей.

У вечері 5 листопада під час обстрілу російськими збройними формуваннями позицій військових під Дебальцеве в намет влучив снаряд, почалась пожежа. Військові з опіками були доставлені до шпиталю. У Олександра обгоріло 92 % тіла, але він ще кілька днів боровся за життя. Помер у Дніпропетровському шпиталі. Похований на Алеї Слави мукачівського кладовища. Сотні заплаканих очей провели в останню дорогу загиблого у зоні АТО мукачівця (ФОТОРЕПОРТАЖ) // Панорама Мукачева, 12 листопада 2014 У Мукачеві прощалися з Олександром Бабичем, який загинув у зоні АТО // «Закарпаття онлайн», 12 листопада 2014

1630

Петренюк Володимир Володимирович

, Судобичі Дубенський район Рівненська область. Прапорщик, військовослужбовець ЗСУ. Був мобілізований у серпні 2014 року. Брав участь в АТО у Луганській і Донецькій областях. Залишились батьки, дружина та донька.

Помер під час проходження військової служби (за інформацією ЗМІ — в зоні проведення АТО). Похований у рідному селі. На Рівненщині відкрили пам'ятну дошку учаснику АТО // «Радіо ТРЕК», 7 грудня 2017 Учаснику АТО відкрили меморіальну дошку «Україна — це ми!» Фотоальбом

1631

Райхерт Олександр Олександрович(Позивний «Чорний»)

, 18 років, Херсон. Боєць штурмової роти 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Виріс у сім'ї кадрового військового. Навчався у Гідрометеорологічному технікумі. Добровольцем пішов на фронт, воював у Пісках, з 28 вересня стояв на захисті Донецького аеропорту. Залишились батьки та молодший брат. Батько також перебуває в зоні АТО.В жовтні Сашко приїздив до дому у відпустку, журналістка газети «Вгору» взяла у нього інтерв'ю.

Загинув від важкого поранення у селищі Піски (Ясинуватський район) поблизу аеропорту Донецька. Сьогодні загинув наш побратим, земляк, боєць Правого Сектора // «Правий Сектор. Херсон», 9 листопада 2014 Он ждал приказа наступать… // «Вгору», 14 листопада 2014 Херсонцы попрощались с погибшим в зоне АТО земляком Александром Райхертом // «Херсон онлайн», 12 листопада 2014.

1632

Кузьменко Віталій Михайлович

, Зіньків Полтавська область. Рядовий міліції, міліціонер 2 взводу 2 роти батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Полтавщина» УМВС України в Полтавській області. Закінчив професійно-технічного училища, де здобув професію слюсаря-ремонтника. На військову службу був призваний в 2003 році у Луцьку, в 2004 році був переведений до Львова, у 2005 звільнений в запас Збройних Сил України. Залишились батьки та молодші брати-близнята.

Російські збройні формування обстріляли селище Ольховатка (Донецька область) в районі Дебальцеве. Снаряд влучив у житловий будинок, де перебували правоохоронці, двоє загинули, ще один був важко поранений. Вічна пам'ять… // УМВС України в Полтавській області, 10 листопада 2014 Полтавщина попрощалася з міліціонерами, що загинули в зоні АТО // Полтавська ОДА, 10 листопада 2014 Сьогодні в Полтаві прощаються із загиблими в зоні АТО міліціонерами // «Вісник Кременчука», 11 листопада 2014

1633

Матійчук Олександр Сергійович

, Заводське Полтавська область. Молодший сержант міліції, міліціонер 2 взводу 2 роти батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Полтавщина» УМВС України в Полтавській області. У 2009 році закінчив технологічний технікум. У 2010 — університет «Україна», де здобув юридичну освіту. На службу до ЗСУ був призваний у 2009 році, згодом звільнився у запас. Залишилися батьки.

Російські збройні формування обстріляли селище Ольховатка (Донецька область) в районі Дебальцеве. Снаряд влучив у житловий будинок, де перебували правоохоронці, двоє загинули, ще один був важко поранений.

1634

Гаврилко Василь Миколайович

, Нікополь Дніпропетровська область. Солдат 39-го батальйону територіальної оборони Дніпропетровської області «Дніпро-2» ЗС України. На фронт пішов добровольцем. Залишились дві доньки.

Загинув під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО (обставини не уточнено). Похований в м. Нікополь Дніпропетровської області. 12 ноября похоронили ВАСИЛИЯ ГАВРИЛКО, бойца 39-го батальона территориальной обороны

1635

Броник Юрій Миколайович

, Ушомир Коростенський район Житомирська область. Сержант, водій-механік 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). 22 роки працював в Ушомирському лісопромисловому комплексі ДП «Коростенське лісомисливське господарство», був верстатником. Мобілізований у березні. Залишились дружина та двоє синів.

Помер у лікарні міста Новомосковська від поранень, отриманих в зоні АТО. В Днепропетровском госпитале умер житомирский лесник, боец 30-й бригады Юрий Броник // «Журнал Житомира», 11 листопада 2014 В Коростенському районі поховали сержанта Броника // Перший Житомирський, 11 листопада 2014

1636

Базовський Олександр Миколайович

, Рудня Житомирська область. Солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Призваний за мобілізацією у березні. Залишилась сестра.

Був важко поранений під час виконання бойового завдання 31 серпня поблизу Лутугине під Луганськом. Лікувався у військових госпіталях Харкова та Ірпеня. Після 30-денної відпустки продовжив курс лікування в Овруцькій центральній районній лікарні. 10 листопада серце воїна зупинилося, помер у реанімаційному відділенні.

1637

Ломейко Андрій Вікторович

, Кушугум Запорізька область. Солдат 37-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (до 25.10.14 — 37-й БТО Запорізької області). Працював на ДП «Івченко-Прогрес». 28 серпня призваний за мобілізацією до 40-го БТО «Кривбас», в жовтні переведений до 37-го БТО.

Отримав важкі поранення вранці під час мінометного обстрілу російськими збройними формуваннями блокпосту в районі міста Авдіївка поблизу Донецького аеропорту. Помер в Авдіївській районній лікарні. 14 листопада похований на Кушугумському цвинтарі. Погиб Герой // Сайт Кушугума, 12 листопада 2014

1638

Левчук Сергій Віталійович

, Бабин (Гощанський район) Рівненська область. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Був мобілізований влітку. Залишилась дружина та двоє дітей.

Загинув о 12:00 від осколкового поранення голови під час мінометного обстрілу блокпосту поблизу села Сокільники (Новоайдарський район) Луганської області.

1639

Сенкевич Максим Олегович

, Лиса Гора (Первомайський район) Миколаївська область. Лейтенант, командир 2 взводу 3 роти, виконував обов'язки командира роти 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). В шкільні роки із сім'єю переїхав до села Чаусове-2, де і закінчував школу. Згодом закінчив Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського та мав стати вчителем історії. На початку року Максима призвали до Збройних сил. Залишились мати, сестра, дружина та донька.

В 150 метрах від опорного пункту бригади поблизу села Березове (Мар'їнський район) Донецької області була виявлена російська розвідувально-диверсійна група (один з бойовиків підірвався на мінній «ростяжці»). Мотострільці вийшли на перехват. В цей час противнику підійшло підкріплення не менше 50 чоловік із мінометами та гранатометами. В ближньому бою противник був розбитий, втративши не менше 10 осіб. З української сторони загинули 3 військових, ще 3 отримали поранення. Поховали Максима в с. Чаусове-2. Одесская мехбригада потеряла еще трех бойцов // «Думська», 11 листопада 2014 Стали известны имена военнослужащих одесской мехбригады, погибших в бою у Березового // «Думська», 12 листопада 2014 Лейтенант Сенкевич Максим Олегович Проводи в останню путь захисника Батьківщини лейтенанта Сенкевича Максима Олеговича

1640

Токар Віталій Миколайович

, 20 років, Кудрявцівка Веселинівський район Миколаївська область. Солдат, гранатометник 3 взводу 3 роти 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Закінчив Березівське вище професійне училище Одеського національного політехнічного університету, де отримав спеціальність кухаря. З 30 жовтня 2013 почав військову службу за контрактом. Залишився 3-річний син.

В 150 метрах від опорного пункту бригади поблизу села Березове (Мар'їнський район) Донецької області була виявлена російська розвідувально-диверсійна група. Мотострільці вийшли на перехват. В цей час противнику підійшло підкріплення не менше 50 чоловік із мінометами та гранатометами. В ближньому бою противник був розбитий, втративши не менше 10 осіб. З української сторони загинули 3 військових, ще 3 отримали поранення. Прощання з Віталієм Токарем // Офіційний сайт Веселинівського району, 14 листопада 2014

1641

Бошняк Віктор Вікторович

, Петрівка (Березівський район) Одеська область. Солдат, військовослужбовець 3 взводу 3 роти 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область).

В 150 метрах від опорного пункту бригади поблизу села Березове (Мар'їнський район) Донецької області була виявлена російська розвідувально-диверсійна група. Мотострільці вийшли на перехват. В цей час противнику підійшло підкріплення не менше 50 чоловік із мінометами та гранатометами. В ближньому бою противник був розбитий, втративши не менше 10 осіб. З української сторони загинули 3 військових, ще 3 отримали поранення.

1642

Чеський Олександр Миколайович

, Джугастрове Іванівський район (Одеська область). Солдат, військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Призваний за мобілізацією 1 серпня.

8 листопада отримав важке поранення у голову в бою біля міста Красногорівка (Мар'їнський район Донецька область). 10 листопада, не виходячи з коми, помер в Дніпропетровській лікарні ім. Мечникова. 10 листопада 2014 року виконуючи бойове завдання загинув // Іванівська РДА, 13 листопада 2014

1643

Загудаєв Олександр Володимирович

, Люботин Харківська область. Старший сержант, військовослужбовець 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). Воїн-інтернаціоналіст, ветеран-афганець, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Добровольцем прийшов до військкомату, мобілізований у серпні.

Вночі російські збройні формування з РСЗВ «Град» обстріляли місто Щастя під Луганськом. Один військовий загинув від смертельного осколкового поранення в голову за 200 метрів від ТЕС.

1644

Чернюх Віктор Ярославович

, Любеля Львівська область. Солдат, військовослужбовець за контрактом 80-ї окремої аеромобільної бригади. Захоплювався історією, вступив на історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, але після першого курсу взяв академвідпустку та пішов працювати, щоб забезпечити сім'ю. Після одруження переїхав до с.Держів. Залишилась вагітна дружина та 1,5-річний син.

Загинув в бою під час виконання спецзавдання з виявлення та знешкодження диверсійних груп противника в районі села Сокільники (Новоайдарський район) Луганської області. Поховали Віктора 14 листопада в Любелях. Прес-реліз про найбільш резонансні кримінальні правопорушення та події за добу станом на 14 листопада 2014 року Чернюх Віктор — мешканець с. Держів Остання путь Віктора Чернюха // Миколаївська РДА, 22 листопада 2014

1645

Муштук Богдан Миронович

, Мостиська Другі Львівська область. Солдат, військовослужбовець танкового батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний за мобілізацією в кінці серпня.

Загинув о 08:50 від розриву міни під час обстрілу в районі села Опитне (Ясинуватський район) поблизу Донецького аеропорту. Похований 16 листопада у рідному селі.

1646

Цибулін Юрій Віталійович

, Дніпропетровськ. Старший лейтенант, заступник командира ремонтної роти 532-го окремого ремонтно-відновлювального батальйону. Закінчив Дніпропетровський інститут залізничного транспорту, два роки працював у Нижнєдніпровськ-Вузловському локомотивному депо слюсарем та бригадиром. Потом без малого 10 років був інженером-технологом служби локомотивного господарства і 5 років інспектором-приймальником локомотивів Головного управління локомотивного господарства «Укрзалізниці» у ВАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод». З 2009 року знову працював інженером локомотивної служби у відділу організації ремонту. В березні 2014 року добровольцем прийшов до військкомату, та через три місяці був призваний до ЗСУ. Постійно виїздив в зону АТО на проведення ремонтних робіт, його рота ремонтувала танки і БМП.

Загинув о 15:55 під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту в районі смт Піски (Ясинуватський район) поблизу Донецького аеропорту. Військові якраз завершили ремонт БМП, як снаряд влучив в автомобіль «Урал», поряд з яким перебував Юрій. У вантажівці почали вибухати патрони в ящику, і підійти до пораненого офіцера було неможливо, від отриманих поранень він помер. Похований на Алеї Героїв Краснопільського цвинтаря Дніпропетровська.

1647

Макаров Олег Михайлович

, Кизил-Кія Киргизстан. Проживав у с. Водяне (Синельниківський район) Дніпропетровська область. Сержант, командир відділення ремонтної роти 532-го окремого ремонтно-відновлювального батальйону.

Загинув о 15:55 під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту в районі смт Піски (Ясинуватський район) поблизу Донецького аеропорту. Похований у с. Водяне.

1648

Коханий Артем Миколайович

, Суми. Проживав у Мукачеве. Майор, заступник коменданта із матеріально-технічного забезпечення Мукачівської оперативно-бойової комендатури Західного регіонального управління Державної прикордонної служби. Служив у штаті за контрактом. Залишилась дружина та маленька донька.

Допомагав волонтерам доставляти в зону АТО гуманітарний вантаж. В ніч на 14 листопада в місті Курахове (Донецька область) майор став на заваді бандитам, які відібрали машину у місцевого таксиста, та був вбитий трьома пострілами впритул. Бандитів затримано по гарячих слідах працівниками міліції і бійцями батальйону «Січ». Поховали Артема на батьківщині в Сумах, на Алеї почесних поховань Центрального кладовища. Еще один сумчанин погиб в зоне АТО // «Данкор онлайн», 14 листопада 2014 У Сумах поховали бійця, що героїчно загинув у зоні АТО. ФОТО // Портал Суми, 16 листопада 2014 Міліція каже, що впіймала вбивць 31-річного закарпатського військового, якого в зоні АТО розстріляли «в упор» // «Час Закарпаття», 19 листопада 2014

1649

'''Левицький В'ячеслав Миколайович'''

, Київ (Шевченківський район). Солдат, військовослужбовець 3-го механізованого взводу 1-ї роти 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний за мобілізацією 16 серпня. Залишились мати, дружина та двоє дітей, 17 річний син і 15-річна донька.

Загинув під час обстрілу смт Піски (Ясинуватський район) Донецької області. Похований на Лук'янівському військовому кладовищі.Прим. За повідомленням одного з бійців ДУК-ПС, вранці російські бойовики обстріляли Піски з РСЗВ «Град» двома залпами по 5 ракет, загинув боєць 93-ї бригади, та ще двоє були поранені.

1650

Швачко Роман Олександрович

, Запоріжжя. Солдат, розвідник 37-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (до 25.10.14 — 37-й БТО Запорізької області). Закінчив Запорізьку державну інженерну академію. Був активістом Запорізької Самооборони. Строкову службу не служив, на фронт пішов 5 вересня як доброволець. Його батько, полковник запасу, ветеран-«афганець» ще навесні пішов до військкомату, але його не взяли за віком. Сім'я допомагала бійцям батальйону, молодший брат возив гуманітарну допомогу бійцям у зону АТО. Без батька залишився 14-річний син.

Загинув близько 22:00 на блокпосту біля міста Авдіївка під Донецьком. Після мінометного обстрілу він вийшов з укриття перевірити територію, і в 1,5 метрах від нього розірвалася міна. В Запорожье сегодня попрощались с еще одним патриотом, погибшим в зоне АТО // «ТВ5», 17 листопада 2014 В Запорожье прощались с разведчиком // «Вся Власть», 17 листопада 2014 У Запоріжжі поховали бійця 93-ї бригади // «Громадське», 17 листопада 2014

1651

Литвин Олег Олексійович(Позивний «Шаман»)

, село Ленінське Дніпропетровська область. Проживав у м. Харків. Боєць 25-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь» ЗСУ. Кінолог, кандидат в майстри спорту, 3-й у рейтингу українських аджилістів 2013 року, інструктор і суддя з аджиліті Всеукраїнської Федерації спорту із собаками, капітан харківської команди «КЛАСС». Залишилися мати, дружина.

Загинув під час обстрілу російськими збройними формуваннями українського блокпосту в районі Дебальцеве. Ще 2 бійців отримали важкі поранення. Крім того, поранено трьох мирних жителів. 14 ноября в зоне АТО погиб Олег Литвин // Український форум кінологів На Дніпропетровщині встановили меморіальну дошку бійцю батальйону «Київська Русь» // ТСН, 12 травня 2015

1652

Цимбал Віктор

23 роки, Велика Березянка Таращанський район Київська область. Рядовий міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Січ».

Загинув від вогнепального поранення у місті Слов'янськ (Донецька область). Загиблого знайшли за адресою вул. Добровольського,2. Розглядається версія про необережне поводження зі зброєю, унаслідок чого стався смертельний постріл. Вічна пам'ять … // Наше місто Тараща, 17 листопада 2014

1653

Біленко Руслан Анатолійович

, Солонці (Цюрупинський район) Херсонська область. Солдат, військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Службу в АТО проходив із 28 серпня у складі військової частини А0666. Залишилась мати та дві сестри.

Загинув під час обстрілу колони поблизу аеропорту Донецька в районі с. Первомайське. Військові виходили на ротацію та потрапили у засідку. В селе Солонцы Цюрупинского района прощались с Героем-патриотом Русланом Биленко // «ПІК», 19 листопада 2014 Біда продовжує стукатись у наші оселі (ФОТО) // «Цюрупинськ онлайн», 19 листопада 2014Прим. За повідомленням у ЗМІ з посиланням на військових 28-ї омбр, 14 листопада загинули офіцер і солдат бригади, які розвозили продукти харчування на блокпости, їх машина потрапила у засідку і згоріла.

1654

Ворохта Іван Іванович

,Фонтанка Комінтернівський район Одеська область. Старший лейтенант, військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область).

Загинув під час обстрілу колони поблизу аеропорту Донецька в районі с. Первомайське. Військові виходили на ротацію та потрапили у засідку. Гірка втрата героя // Комінтернівська РДА, 16 листопада 2014 Вечная память герою // КИФ, 17 листопада 2014Прим. За повідомленням у ЗМІ з посиланням на військових 28-ї омбр, 14 листопада загинули офіцер і солдат бригади, які розвозили продукти харчування на блокпости, їх машина потрапила у засідку і згоріла.

1655

Решетняк Василь Васильович

, Новопетрівське (Новоодеський район) Миколаївська область. Солдат, стрілець відділення охорони взводу охорони 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ.

Загинув об 11:50 під час бойового зіткнення колони техніки з провіантом поблизу села Орлово-Іванівка Донецька область). Решетняк Василь Васильович // Миколаївська ОДА

1656

Клименко Сергій Миколайович

, Калачківці Кам'янець-Подільський район Хмельницька область. Солдат, водій-механік БМП-2 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Працював трактористом. У вересні був призваний за мобілізацією. Залишились батьки, брат і сестра.

Загинув під час обстрілу поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області. Перебуваючи у БМП, прикривав відхід своєї частини із засідки, врятував 18 своїх бойових товаришів. В бойову машину прямим попаданням влучив протитанковий снаряд. Похований 20 листопада у рідних Калачківцях. Останнє, що він сказав: «Хлопці, відходьте, я вас прикрию» // «Є», 25 листопада 2014 прим. За повідомленням УМВС в Луганській області, з 09:00 по 09:30 зі стрілецької зброї та мінометів було обстріляно блокпост ЗСУ на південній околиці с. Сокільники (Новоайдарський район). У результаті обстрілу загинув військовослужбовець ЗСУ.

1657

Лучечко Андрій Ярославович

, Львів. Солдат, військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Мобілізований у липні. Залишилася дружина та 14-річна донька.

Загинув на території парку бойових машин військової частини А2730 у місті Бахмут. Похований 26 листопада на Полі почесних поховань № 76 Личаківського кладовища. Львів попрощався ще з одним Героєм, який загинув в АТО // ZIK, 26 листопада 2014 У Львові попрощалися із двома воїнами АТО // ТРК «Львів», 26 листопада 2014

1658

'''Жовтий Дмитро В'ячеславович'''(Позивний «Скорпіон»)

, Львів. Солдат, розвідник 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Працював на заводі «Лорта». Активний учасник Революції Гідності. Після Майдану записався добровольцем до батальйону. У червні під Луганськом закрив собою побратимів від розриву гранати та був важко поранений. В шпиталі одружився, свою майбутню дружину зустрів під час Майдану в Українському Домі, де вона була волонтером. Не долікувавшись, знову повернувся на фронт.

Загинув у ДТП в смт Новоайдар Луганська область. 17 листопада із Дмитром попрощались у Києві в Українському Домі. Поховали воїна у Львові на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань № 76. У Києві прощались із загиблим бійцем «Айдару»/ 5 канал, 17 листопада 2014 На автодороге Старобельск-Луганск перевернулась иномарка. Водитель погиб // СітіНьюз, 18 листопада 2014 Львів'яни попрощалися із добровольцем батальйону «Айдар» Дмитром Жовтим // «Духовна Велич Львова», 19 листопада 2014

1659

Вєтров Юрій Олександрович

, Суми. Старший сержант, військовослужбовець 1-го батальйону територіальної оборони Волинської області «Волинь» ЗСУ, в/ч пп В0116. Колишній спецпризначинець. Призваний за мобілізацією 5 вересня. Після підготовки у 169-му навчальному центрі «Десна», вирушив на передову.

Під час обстрілу біля смт Ольховатка (Донецька область) снаряд влучив у бліндаж. Юрій був поранений, і поки засипаний бліндаж розкопали, втратив багато крові. Помер під час транспортування. Похований на Центральному цвинтарі Сум на Алеї Почесних громадян. Сумщина понесла еще одну потерю — на Донбассе погиб наш земляк // Портал Gorod.sumy.ua, 20 листопада 2014 Боєць АТО загинув через нестачу на передовій кровоспинних ліків // «ТСН», 22 листопада 2014

1660

Верескун Денис Анатолійович

, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Боєць 20-го батальйону територіальної оборони Дніпропетровської області, в/ч польова пошта В2231.

Підірвався на міні в зоні АТО, загинув на місці. 19 листопада Дениса поховали у Кривому Розі. В соцмережах також було повідомлення про загибель бійця в результаті підриву на гранаті 15 листопада, але вказано 39-й дніпропетровський БТО.

1661

Каплінський Олександр Валерійович

, Вінниця. Підполковник (посмертно), старший офіцер групи бойової та спеціальної підготовки військової частини 3008 Національної гвардії України (Вінниця). Мав вищу освіту. Залишилася дружина та двоє дітей, 3-річна донька і 11-річний син.

Близько 10:00 російські бойовики з гранатометів обстріляли блокпост сил АТО на перехресті між містами Золоте та Гірське (Луганська область), в районі траси «Бахмутка». Від осколкового поранення в голову Олександр помер у міській лікарні Лисичанська. Внаслідок обстрілу загинув офіцер Нацгвардії // НГУ, 17 листопада 2014 Майору з Вінниці, що загинув на Луганщині, присвоїли звання підполковника посмертно // Vinbazar.com, 17 листопада 2014

1662

Запека Віктор Олександрович

, Чернігів. Рядовий міліції батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів».

З 14:55 по 15:20 озброєні бойовики переправилися через річку Сіверський Донець та обстріляли з автоматичної зброї та гранатометів патрульний автомобіль МВС батальйону «Чернігів» та блокпост ЗСУ в районі автостанції смт Станиця Луганська. В бою з російськими терористами Віктор отримав важкі поранення та втратив багато крові. Помер у лікарні. Батальйон «Чернігів» повернувся на планову ротацію не в повному складі // ТСН, 18 листопада 2014 Прес-реліз про найбільш резонансні кримінальні правопорушення та події за вихідні станом на 17 листопада 2014 року

1663

Іщенко Андрій Васильович

, Чернігів. Рядовий міліції батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів». Підприємець. Добровольцем пішов на фронт на початку жовтня, мамі і дружині сказав, що в Харкові у відрядженні. 17 листопада мав повернутись до дому за ротацією. Залишились мати, брат, дружина та 2-місячний син.

З 14:55 по 15:20 озброєні бойовики зі сторони пам'ятника «Князю Ігорю» переправилися через річку Сіверський Донець та обстріляли з автоматичної зброї та гранатометів патрульний автомобіль МВС батальйону «Чернігів» та блокпост ЗСУ в районі автостанції смт Станиця Луганська. В бою з російськими терористами загинули два бійця батальйону, ще один від поранень помер у лікарні.

1664

Найдьон Олександр Вікторович

, село Політрудня, Чернігівська область. Старший сержант міліції батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів».

З 14:55 по 15:20 озброєні бойовики зі сторони пам'ятника «Князю Ігорю» переправилися через річку Сіверський Донець та обстріляли з автоматичної зброї та гранатометів патрульний автомобіль МВС батальйону «Чернігів» та блокпост ЗСУ в районі автостанції смт Станиця Луганська. В бою з російськими терористами загинули два бійця батальйону, ще один від поранень помер у лікарні.

1665

Долгіх Сергій Володимирович

, Заруддя (Збаразький район) Тернопільська область. Проживав у місті Київ. Солдат, військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Закінчив Кременецький педагогічний коледж, Тернопільський інститут народного господарства (ТНЕУ), а згодом Київський політехнічний інститут. Залишився у Києві, там і одружився. До мобілізації очолював комп'ютерний відділ у «Республіканському центрі сертифікації». Залишились мати, дружина та донька.

У вечорі о 16-й годині військові пішли ставити розтяжки, щоб убезпечити свій блокпост поблизу села Нікішине (Донецька область), і потрапили у засідку. Сергій загинув у бою від множинних осколкових поранень несумісних із життям. В бійця з Тернопільщини, який загинув в зоні АТО, сиротою залишилась донька // «Інформаційний простір Тернопілля», 28 листопада 2014 Дні пам'яті загиблих у АТО земляків провели у Бодаківській школі

1666

'''Кірічек В'ячеслав Вікторович

. З 1986 року проживав у м.Ірпінь Київська область. Солдат, радіотелефоніст ракетно-зенітного підрозділу 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Працював слюсарем в Ірпінській філії ПАТ «Київоблгаз». У червні пішов до армії добровольцем, в зоні бойових дій перебував з 22 вересня. Залишилась 17-річна донька.

У вечорі о 16-й годині військові пішли ставити розтяжки, щоб убезпечити свій блокпост поблизу села Нікішине (Донецька область), і потрапили у засідку. Похований в Ірпені. Ірпінь попрощався з героєм (відео) // «Правда. Тут», 21 листопада 2014

1667

Рвачов Володимир Ігорович

, проживав у смт Десна (Козелецький район) Чернігівська область. Підполковник, командир ротної тактичної групи 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ (Десна).

Загинув близько 15:00 в районі Дебальцеве внаслідок наїзду автомобіля на фугас на блок-посту «Гостра Могила» поблизу селища Польове (Шахтарський район) Донецької області. Похований в смт Десна. «Урал» українських військових підірвався на фугасі поблизу Дебальцевого // LB.ua, 18 листопада 2014 Стали известны имена 7-х погибших под Дебальцево // gorod.cn.ua Городской сайт Чернигова, 18 листопада 2014

1668

Яжук Микола Петрович

, Мартинівка Вінницька область. Підполковник, військовослужбовець медичної служби 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ (Десна).

Загинув близько 15:00 в районі Дебальцеве внаслідок наїзду автомобіля на фугас на блок-посту «Гостра Могила» поблизу селища Польове (Шахтарський район) Донецької області.

1669

Вашеняк Віталій Петрович

, Митки Барський район Вінницька область. Майор медичної служби, начальник медичного пункту 6-го навчального артилерійського полку, військова частина А0473 (Дівички), 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ. Залишились дружина, донька та маленький син.

Загинув близько 15:00 в районі Дебальцеве внаслідок наїзду автомобіля на фугас на блок-посту «Гостра Могила» поблизу селища Польове (Шахтарський район) Донецької області. Похований у рідному селі. Під Дебальцево загинув 33-річний майор медичної служби, начмед Віталій Вашеняк // «Вісник Переяславщини», 18 листопада 2014 Земляки провели в останню путь загиблого героя Віталія Вашеняка // Барська РДА, 22 листопада 2014

1670

Іщенко Олександр Володимирович

, Березова Балка Кіровоградська область. Солдат, навідник-оператор механізованої роти 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ (Десна). Працював трактористом у ТОВ «АПК Розкішна». Призваний за мобілізацію. Залишилась дружина та двоє дітей шкільного віку.

Загинув близько 15:00 в районі Дебальцеве внаслідок наїзду автомобіля на фугас на блок-посту «Гостра Могила» поблизу селища Польове (Шахтарський район) Донецької області.

1671

Лупікс Яніс Модрисович

, проживав у с. Григоро-Іванівка Чернігівська область. Молодший сержант, снайпер ротної тактичної групи 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ (Десна). Батько — латиш, мама — українка. Раніше проживав на Київщині, працював у столиці, там познайомився зі своєю майбутньою дружиною та переїхав з нею до Григоро-Іванівки, звідки вона родом. Працював у таксі «Тайм» у Ніжині. Захоплювався рибальством та мисливством. На фронт пішов добровольцем, подав заявку до військкомату ще навесні, але тоді його не взяли. Призваний у третю хвилю мобілізації, два місяці служив інструктором у Десні, а 17 жовтня поїхав в зону АТО. Залишилась дружина, двоє синів 14 і 4,5 років, та 3-річна донька.

Загинув о 14:10 в результаті підриву на фугасі автомобіля «Урал» ротної тактичної групи в районі села Орлово-Іванівка (Донецька область). Похований у с. Григоро-Іванівка.

1672

Будько Олександр Анатолійович(Шустрий)

, Гомель, Білоруська РСР. Молодший сержант, командир гранатометного відділення механізованого взводу 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ (Десна). Закінчив залізничне ПТУ, строкову службу проходив у десантних військах. Працював монтажником-висотником на утепленні фасадів. Призваний за мобілізацією 31 липня 2014 року.

Загинув о 14:10 в результаті підриву на фугасі автомобіля «Урал» ротної тактичної групи в районі села Орлово-Іванівка (Донецька область) поблизу кургану Гостра Могила. Похований на кладовищі Яцево. Вдова бійця Будька отримала орден «За мужність» ІІІ ступеня. 31.07.2015, 12:42

1673

Олійник Анатолій Анатолійович

, Антонівка (Скадовський район) Херсонська область. Сержант, водій окремого автомобільного батальйону, військова частина А3838, 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ (Десна). Заочно навчався на юриста. До Збройних сил України пішов служити за контрактом, хотів стати військовим юристом. Залишились батьки, двоє старших братів та вагітна дружина.

Загинув о 14:10 в результаті підриву на фугасі автомобіля «Урал» ротної тактичної групи в районі села Орлово-Іванівка (Донецька область). Проклята війна забрала життя ще одного жителя Скадовського району // «Скадовська палітра», 19 листопада 2014

1674

Рачинський Олександр Григорович

, Українка Обухівський район Київська область. Капітан, заступник командира роти вогневої підтримки 25-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь» ЗСУ. В зоні АТО перебував з вересня. Залишились дружина, 1-річна донька та 11-річний син.

Помер у Харківському військовому шпиталі від черепно-мозкової травми, отриманої в зоні АТО під час виконання бойового завдання. На Київщині поховають капітана батальйону «Київська Русь» // Соцпортал, 18 листопада 2014 На Київщині поховали капітана батальйону «Київська Русь» // Соцпортал, 19 листопада 2014 Прим. 25-й БТО з серпня стоїть на першій лінії оборони під Дебальцеве.

1675

Росомаха Микола Васильович

, Хороше Озеро Борзнянський район Чернігівська область. Солдат, військовослужбовець 1-ї окремої гвардійської танкової бригади, в/ч А1815 (Гончарівське). Залишилась мати, брат та сестра.

16 листопада в бою біля міста Волноваха (Донецька область) був тяжко поранений. 17 листопада помер у лікарні. Хороше Озеро попрощалося із Миколою Росомахою, 20 листопада 2014

1676

Юрченко Ігор Петрович

, Любимівка Каховський район Херсонська область. Проживав в смт Народичі (Житомирська область). Солдат, військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Призваний за мобілізацією 4 серпня. Служив в одному підрозділі з двома своїми молодшими братами. Залишились дружина і 9-річна донька.

Був смертельно поранений о 14:20 в результаті підриву на розтяжці в районі с. Орлово-Іванівка (Донецька область), помер на руках свого брата. Поховали Ігора 20 листопада в Народичах.

1677

Сарабін Олег Васильович'''

, Народичі Житомирська область. Солдат 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область).

Загинув о 15:25 під час обстрілу з танку взводного опорного пункту поблизу села Тарамчук (Мар'їнський район Донецька область).

1678

Бердаков Валерій Олексійович

, проживав у м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший лейтенант, командир протитанкового взводу 1-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Навчався на Вінниччині, у Кривому Розі здобув фахову освіту в професійно-технічному училищі № 36. З 1997 року працював у КП «Криворіжтепломережа». Мобілізований 14 серпня.

Загинув під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту біля села Веселе (Донецька область). Довгинцівська районна в місті рада, її виконавчий комітет та всі мешканці Довгинцівського району глибоко сумують…За даними волонтера Ольги Голубєвої зі слів солдатів, близько 15:00 бійців 93-ї омбр, які везли воду, боєкомплект і часткову ротацію в аеропорт Донецька, атакували російські терористи. Бій тривав 1,5 години, обстрілювали з мінометів і «Градів». Серед військових один загиблий і 7 поранених. Ще одна людина зникла безвісти.

1679

Полянський Ілля Анатолійович

, Дніпропетровськ. Солдат, навідник-оператор 74-й окремого розвідувального батальйону (Черкаське, Дніпропетровська область). Добровольцем пішов на фронт, перебував у зоні АТО 4 місяці. Залишились дружина та 17-річна донька.

Загинув у Донецькому аеропорту від кулі снайпера. За даними РНБО, за минулу добу загинули 2 військовослужбовця, ще 13 отримали поранення. Армійці втратили один танк біля аеропорту Донецька

1680

Військовослужбовець 54-го окремого гвардійського розвідувального батальйону (Новоград-Волинський).

За даними LB.ua зі слів військових, поблизу Дебальцеве розвідгрупа потрапила під обстріл із самохідної артилерійської установки російських бойовиків. Загинув боєць, коли рятував поранених.

1681

Негер Іван Іванович

25 березня 1983, Верхня Терса Гуляйпільський район Запорізька область. Солдат, сапер 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Працював слюсарем-сантехніком ТОВ «Континент». Призваний за мобілізацією 30 серпня, з 26 вересня ніс службу на блокпостах в зоні АТО. Залишились мати і дві сестри.

Загинув на блокпосту № 2 біля с. Березове (Мар'їнський район) від кульового поранення у спину, знайдений мертвим в бліндажі. Версія слідства — суїцид. Мати судиться з Міноборони і в смерті сина звинувачує його командирів У зоні АТО загинув наш земляк — 33 річний житель Верхньої Терси // «Гуляйполе», 21 листопада 2014 Бійця із Запорізької області на блокпосту вбили за наказом? // Індустріалка 20.08.2017 Бійця із Запорізької області довели до самогубства? — Загинув на блокпосту // Індустріалка, 25.05.2018

1682

Розлуцький Ігор Васильович

, Ужгород Закарпатська область. Солдат, водій медичної роти 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). До війська пішов добровольцем. Залишилась мати та двоє молодших братів.

Загинув в смт Станиця Луганська в ніч на 20 листопада, коли на блокпосту танк Т-64 зачепив плиту і вона впала Ігореві на голову. Ще одного бійця, який намагався відбігти, гусениця зачепила й прокрутила. 26 листопада з воїном попрощались в Ужгороді, похоронна процесія пройшла через усе місто. Похований на Пагорбі Слави кладовища «Кальварія». Ужгородщина прощається відразу із двома героями АТО (ФОТОРЕПОРТАЖ) // «Карпатський об'єктив», 26 листопада 2014

1683

Семчище Руслан Степанович

, Оріховиця Ужгородський район Закарпатська область. Старший солдат 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Майже 4 місяці провів у зоні АТО. Залишились батьки, сестра, дружина та двоє синів.

Загинув в смт Станиця Луганська в ніч на 20 листопада, коли на блокпосту потрапив під танк Т-64. 26 листопада з воїном попрощались в рідному селі Оріховиця.

1684

Грецький Руслан Федорович

, Мархалівка Васильківський район (Київська область). Прапорщик, військовослужбовець 3-го батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади. Мобілізований у серпні. Проходив підготовку на Яворівському полігоні.

Загинув ввечері у місті Дружківка (Донецька область). Солдат роти вогневої підтримки 3-го батальйону частини випадково вистрелив з підствольного гранатомету ГП-25, внаслідок чого загинув один військовослужбовець і 5 отримали поранення. Поховали Руслана 24 листопада у Малахівці. Ещё один наш герой

1685

Воловик Всеволод Валентинович (Позивний «Сєва»)

, проживав у м. Київ. Боєць 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Був професійним військовим розвідником. Займався підприємництвом. Долучився до Правого сектора під час Революції Гідності. Член політичної партії «Правий сектор», на виборах до Верховної Ради України 2014 року був кандидатом в народні депутати за списком партії. Провів 45 діб в полоні у «ЛНР», вийшов з полону за обміном, бо терористи не дізнались, що він з ПС, переконав їх, що військовий. Залишилась дружина, а також 16-річний син та 22-річна донька від попереднього шлюбу.

Підірвався на міні в районі аеропорту Донецька. 24 листопада відбулась заупокійна служба в Михайлівському Соборі і прощання в Будинку офіцерів. Поховали воїна на Лук'янівському військовому цвинтарі. У Києві прощалися з розвідником Всеволодом Воловиком // «Подробности-ТВ», 24 листопада 2014 Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»

1686

Байдюк Володимир Іванович(Позивний «Морпєх»)

, Глибока (Богородчанський район) Івано-Франківська область. Солдат, розвідник-кулеметник 74-го окремого розвідувального батальйону (Черкаське). Був учасником Революції Гідності. В районі Донецького аеропорту виконував бойові завдання в складі розвідгрупи 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Залишились мати, молодший брат та наречена.

Підірвався на міні в районі аеропорту Донецька. Похований у рідному селі Глибока, у свій день народження. В Богородчанах прощалися з бійцем добровольчого Українського корпусу, який загинув в зоні проведення АТО // Богородчанська РДА, 24 листопада 2014 Морпєх // «Олена Білозерська Знаю, як треба», 25 листопада 2014 Байдюк Володимир Іванович («Морпєх») // Книга пам'яті

1687

Томак Микола Миколайович

, Нерубайка Новоархангельський район Кіровоградська область, з 1988 року проживав у с.Торговиця (Новоархангельський район). Молодший сержант, заступник командира взводу 34-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області ЗСУ «Батьківщина». Після строкової служби в армії повернувся до дому, працював механізатором, трактористом, водієм, верстатником, працівником з благоустрою. Член ВО «Свобода». 19 березня пішов добровольцем захищати Вітчизну. Залишились мати та сестра.

Загинув під час обстрілу блокпосту з РСЗВ «Град» в районі міста Горлівка біля Майорська. Отримав три поранення, одне з яких у сонну артерію. На Донбасі, захищаючи Україну, загинув свободівець із Кіровоградщини Микола Томак // Сайт ВО «Свобода», 22 листопада 2014 Під Маріуполем загинув боєць з Новоархангельського району // «Новини Кіровоградщини», 22 листопада 2014

1688

Крівченко Сергій Федорович

, Максимівка (Кременчуцький район) Полтавська область. Старший солдат 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). Проживав у місті Кременчук. Працював водієм у ТОВ «Світ Олія» у Світловодську. Призваний за мобілізацією 4 серпня. Залишилась дружина та 4-річна донька.

Загинув біля міста Щастя під Луганськом від фугасної міни, яка розірвалася поряд, коли Сергій чергував на блокпосту біля мосту. Осколком перебило артерію, помер по дорозі до шпиталю. Поховали Сергія 26 листопада у рідному селі. Рідні та близькі попрощалися із загиблим в АТО Сергієм Кривченко // «Телеграф», 26 листопада 2014 За повідомленням прес-центру АТО, у кілометрі від міста Щастя зафіксовано вибух протипіхотної міни. Двоє бійців загинуло, ще один отримав численні поранення. Віктор Калашник вручив ордени рідним двох загиблих кременчуцьких Героїв. 23.06.2015, 14:02

1689

Гнатенко Анатолій Олексійович

, Погарщина Лохвицький район Полтавська область. Солдат 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). Був трактористом, розпочинав свою трудову біографію в погарщинському колгоспі «Нива». Призваний за мобілізацією в серпні. Залишились батьки, дружина та 14-річна донька.

Загинув біля міста Щастя під Луганськом, підірвавшись на протипіхотній міні. Загинув поблизу Щастя // «Зоря Полтавщини», 18 грудня 2014 За повідомленням прес-центру АТО, у кілометрі від міста Щастя зафіксовано вибух протипіхотної міни. Двоє бійців загинуло, ще один отримав численні поранення.

1690

Костаков Сергій Юрійович(Позивний «Маестро»)

, Київ. Снайпер-розвідник 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). В музичній школі у Києві навчився грати на скрипці. У часи СРСР Сергій служив розвідником у спецназі ГРУ. У 2010 році був одним з активістів Податкового Майдану і провів близько 8 місяців у СІЗО за сфабрикованим звинуваченням. Після звільнення під підписку про невиїзд, втік до Праги, Чехія надала Сергію політичний притулок, і він мав можливість отримати чеське громадянство, але під час анексії Криму Росією повернувся до України і пішов добровольцем в ЗСУ. Скрипка була з Сергієм і в зоні АТО, де він грав для бійців. В складі 72-ї бригади пройшов бої в секторі «Д». Критикував керівництво бригади, через що мав конфлікти, зрештою отримав документи на переведення до 81-ї десантно-штурмової бригади. Одружений.

орієнтовно

Мав прибути до місця дислокації 81-ї бригади, виїхав з міста Волноваха (Донецька область) 22 листопада 2014 року, з тих пір зв'язок із ним перервався, місце знаходження півроку залишалося невідоме. 2 червня 2015 року, в лісосмузі поблизу села Прохорівка (Волноваський район), було знайдено тіло з документами Сергія, з кількома кулями у голові, руки в наручниках за спиною. Тіло напіврозкладене і візуально упізнати його було неможливо. Ідентифікований за експертизою ДНК. 2 жовтня 2015 року з Сергієм попрощалися у Києві. Безслідно зник відомий розвідник з 72-ї окремої механізованої бригади Сергій Костаков // «Про БЦ», 25 листопада 2014 Це — Сергій Костаков. Людина з долею… // Facebook Єгор Соболєв, 8 липня 2014 Знайдено тіло Сергія Костакова Прокуратура Донецької області контролює розслідування вбивства чоловіка, тіло якого знайдено в лісосмузі під Волновахою // Прокуратура Донецької області, 11 червня 2015 У Києві попрощалися з розвідником 72-ї бригади С.Костаковим // «5 канал», 2 жовтня 2015 Facebook Сергей Костаков

1691

Юрга Андрій Володимирович(Позивний «Давид»)

, 50 років, Львів. Боєць добровольчого Батальйону «ОУН». Закінчив економічний факультет Львівського національного аграрного університету. Член Комітету підприємців Львівщини. Засновник та співвласник виробничої фірми «Ю-КОМ». Був активним учасником Революції Гідності, витягав поранених з-під обстрілу на Майдані. Залишилась дружина та 14-річний син.

Загинув вночі внаслідок артилерійського обстрілу російськими збройними формуваннями селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Снаряд із самохідної артилерійської установки противника прямим влученням пробив стіну будинку, де перебували українські захисники. Похований на Полі почесних поховань № 76 Личаківського кладовища. У середу на Личаківському кладовищі поховають 2 львів'ян-учасників АТО // Львів офіційний портал, 24 листопада 2014 Сьогодні на Личаківському кладовищі відбулися похорони 2 львів'ян-учасників АТО // Офіційний портал Львова, 26 листопада 2014 Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»

1692

Реута Сергій Іванович(Позивний «Падре»)

, Луганськ. Прапорщик міліції, боєць 1 взводу 5 роти Полку патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Багато років був пастором Церкви «Живе слово» в Луганську. З початком російського терору в Луганську перевіз свою сім'ю до Києва і добровольцем пішов на захист Батьківщини. В батальйоні також виконував пасторське служіння. Залишилась дружина та троє дітей. На відео з фронту Сергій розповів, за що воює.

Загинув вночі внаслідок артилерійського обстрілу російськими збройними формуваннями селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком із самохідної артилерійської установки. Один зі снарядів влучив у будинок, де перебували бійці, внаслідок чого двоє загинули, з батальйону ОУН і з «Дніпра-1», ще двох поранено. В Пісках загинув пастор, який воював на боці України // Христианский Мегапортал invictory.com, 24 листопада 2014 Дніпро-1 — одна з головних сил, що тримає Пески // facebook Батальйон Днепр-1, 24 листопада 2014

1693

Бородай Сергій Юрійович(Позивний «Малиш»)

, Дніпродзержинськ Дніпропетровська область. Старший солдат 169-го навчального центру Сухопутних військ (Десна). У 1999 році закінчив Дніпродзержинський державний технічний університет. Після строкової служби з 2001 року працював у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського», з 2007 року — начальником бюро технічного забезпечення інформаційно-аналітичного відділу. Призваний за мобілізацією 5 вересня. Залишилась дружина та 4-річний син.

Підірвався на міні в районі Дебальцеве. Похований у Дніпродзержинську на військовому кладовищі Соцміста. Пам'яті товариша // Сайт ДМКД, 26 листопада 2014 Дніпродзержинськ простився із загиблим в зоні АТО Сергієм Бородаєм // 5692.com.ua — Сайт города Днепродзержинска, 26 листопада 2014

1694

Ніколенко Павло Вікторович

, Вири (Білопільський район) Сумська область. Солдат 91-го інженерного полку, в/ч А0563 (Охтирка). Залишилися дружина та двоє синів.

Загинув під час обстрілу з РСЗВ «Град» в районі міста Дебальцеве. Павло отримав осколкове поранення у груди. Попри швидко надану медичну допомогу, врятувати життя бійця не вдалося. Поховали воїна у рідних Вирах. Село Вири Білопільського району провело в останню путь свого бійця // Сумська ОДТРК, 26 листопада 2014

1695

Хоменко Сергій Володимирович

, Садове (Голопристанський район) Херсонська область. Сержант, військовослужбовець 42-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше 42-й БТО Кіровоградської області «Рух Опору» (Кропивницький). В зоні АТО перебував з 4 вересня. Залишилась дружина та двоє дітей.

Загинув під час мінометного обстрілу під Дебальцеве.

1696

Стасюк Олег Степанович

, Запоріжжя. Солдат, розвідник 42-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше 42-й БТО Кіровоградської області «Рух Опору» (Кропивницький). В зоні АТО перебував 5 місяців.

Група бійців поїхала зустрічати волонтерів та потрапила під артобстріл на мосту під Дебальцеве, Олег був важко поранений. Воїна доправили до лікарні Артемівська, але врятувати його життя не вдалося. Похований 28 листопада у Балабине під Запоріжжям. Убит запорожский боец, переживший «иловайский котел» // «Заноза», 29 листопада 2014 Запорожский разведчик погиб по дороге к лагерю в Дебальцево // «Заноза», 25 грудня 2014

1697

Боєць 34-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Батьківщина» ЗСУ — 34-й окремий мотопіхотний батальйон у складі 57-ї мотострілецької бригади.

Загинув в ночі під час обстрілу з РСЗВ «Град» блокпосту № 1 поблизу міста Горлівка (Донецька область). Ще 5 бійців отримали поранення.

1698

Будз Микола Юрійович

, Чорнотисів Виноградівський район Закарпатська область. Капітан, командир взводу 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Мав дві вищі освіти. Працював у місцевому колгоспі, після його розпаду їздив на заробітки, був хорошим будівельником. На фронт пішов добровольцем. Залишилися дружина та двоє дорослих синів.

Взвод потрапив під обстріл 23 листопада поблизу Дебальцеве під час операції із прикриття відходу та ротації механізованого батальйону. Микола отримав осколкові поранення та забій грудної клітки, був доправлений до Харківського шпиталю та прооперований, але наступного дня ввечері помер. Похований 29 листопада у рідному селі. І знову наш край у скорботі… У Харківському госпіталі помер закарпатець // UZHGOROD.in, 25 листопада 2014 На Виноградівщині попрощалися із загиблим героєм // «Голос Карпат», 29 листопада 2014 У зоні АТО загинув капітан Микола Будз з Чорнотисова // «Новини Виноградівщини», 28 листопада 2014

1699

Степанець Андрій Миколайович

, Суми. Солдат, командир гармати гаубичної самохідно-артилерійської батареї 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Працював на трубному заводі. Призваний за мобілізацією у серпні. Залишились батьки, дружина та 4-річний син.

Загинув під час артилерійського обстрілу біля міста Селидове (Донецька область). Снаряд влучив в окоп. Похований на Алеї Слави Центрального кладовища міста Суми. В АТО на Донбасі за два дні загинули 2 сумчанина // 0542.ua — Сайт міста Сум, 25 листопада 2014 Сумчани попрощалися одразу з двома солдатами // Церква.info УПЦ КП, 2 грудня 2014

1700

Оболєнцев Віктор Миколайович

, Автономна Республіка Крим. Проживав у с. Довбиші Житомирська область. Молодший сержант, військовослужбовець 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). В Криму закінчив профтехучилище, потім працював на шахті в Єнакієвому на Донбасі. У 1995 з рідними переїхав на Житомирщину. Працював на місцевому сільськогосподарському підприємстві. Мобілізований 15 серпня. Залишились мати та сестра.

Загинув в районі селища Піски (Ясинуватський район) (Донецька область). Поховають Віктора 26 листопада на кладовищі села Довбиші.

1701

Скоропис Михайло Васильович

, Суми. Старший лейтенант, військовослужбовець 27-го реактивного артилерійського полку (Суми). Призваний у березні. Залишилася дружина та 14-річна донька.

Під час несення служби в зоні АТО у смт Велика Новосілка (Донецька область) стався серцевий напад. Похований на Алеї Слави сумського кладовища.

1702

Ігор Паньо

, Львів. Молодший лейтенант, командир 1-го протитанкового взводу 3-го батальйону територіальної оборони Львівської області «Воля» ЗСУ — 3-й окремий мотопіхотний батальйон у складі 24-ї окремої залізної механізованої бригади (Яворів). Навчався в Українській академії друкарства та в Академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного. Займався баскетболом. Понад 3 місяці перебував у зоні АТО.

Загинув в районі Лисичанська (Луганська область). У Лисичанську недбале поводження зі зброєю привело до трагедії // «Сегодня», 26 листопада 2014 В зоне проведения АТО оборвалась жизнь Героя Похорон львів'янина Ігоря Паня, який загинув на Донбасі, переносять // ZIK, 27 листопада 2014 Тіло Ігоря відвезли у морг на повторний розтин Поховали Ігора 29 листопада на Личаківському кладовищі.

1703

Склезь Сергій Анатолійович

, Камінь-Каширський Волинська область. Матрос, старший хімік РХБ розвідки 1-го батальйону територіальної оборони Волинської області «Волинь». На фронт пішов добровольцем у вересні.

Загинув на бойовому посту близько 0:30 під час обстрілу з важкої артилерії шахти «Ольховатська» біля смт Ольховатка (Донецька область). Сьогодні поховають бійця батальйону «Волинь» // «Голос Свободи», 27 листопада 2014 Сьогодні нашому ГЕРОЮ СКЛЕЗЮ СЕРГІЮ виповнилось би 38 років

1704

Стець Павло Іванович

, Мукачеве Закарпатська область. Старший сержант, військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). По закінченню школи вступив до Академії Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного у Львові. Служив у мукачівській військовій частині, хотів продовжити навчання та стати офіцером. Залишились батьки.

Загинув біля села Нікішине (Донецька область) під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту. Обласна влада висловлює співчуття рідним, близьким і побратимам загиблих в АТО // Закарпатська ОДА, 27 листопада 2014 В Мукачеві прощалися з загиблим в АТО військовим (ВІДЕО) // «Голос Карпат», 28 листопада 2014

1705

Ігнатишин Олександр Володимирович

, Міжгір'я Закарпатська область. Молодший сержант, військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Служив за контрактом.

Загинув біля села Нікішине (Донецька область) під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту. Похований у рідному селищі.

1706

Федорук Андрій Васильович

, Першотравневе (смт) Овруцький район Житомирська область. Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Працював у ПрАТ «Товкачівський ГЗК» слюсарем з ремонту установок гірничо-дробильного цеху. Голова Першотравневого осередку партії «УДАР». Призваний за мобілізацією 3 серпня. Залишилась мати.

Помер у Харківському військовому шпиталі від важкої травми, отриманої під час бойових дій в Луганській області. Вчора пішов з життя, ще один захисник нашої землі В зоні АТО загинув голова Першотравневого первинного осередку УДАРу

1707

Крижак Віталій Миколайович

, Требухівці Летичівський район Хмельницька область. Старший солдат, оператор протитанкового взводу 12-го батальйону територіальної оборони ЗСУ «Київ», в/ч 2277 (м.Київ). Після школи навчався в Голосківському аграрному ліцеї, набув фаху тракториста й отримав посвідчення водія. Працював на різних роботах. Три роки служив за контрактом у 8-му полку спецпризначення. Коли оголосили мобілізацію, добровольцем прийшов до військкомату. У вересні потрапив до зони АТО.

Загинув о 16:30 під час перетину блокпосту ЗСУ поблизу с. Райгородка (Новоайдарський район) Луганської області внаслідок обстрілу зі стрілецької зброї автомобіля. Ще 2 бійців отримали вогнепальні поранення.

1708

Мусій Роман Антонович

, Великі Загайці Шумський район Тернопільська область. Солдат, механік-водій гусеничної машини 5-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Після служби в армії одружився, працював трактористом. Призваний за мобілізацією у вересні, з 4 листопада перебував у зоні АТО. Роман навчався в музичній школі та добре грав на гітарі, на передовій навчав побратимів повстанських пісень. Товариші по службі пообіцяли після перемоги зібратись разом і виконати пісню «Йшли селом партизани» на честь Романа, як він хотів. Залишилась дружина, двоє синів та маленькі внучки.

Загинув уночі на блокпосту поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області. Ще один боєць був важко поранений.

1709

Сафін Олексій Павлович

, Баранівка Житомирська область. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний за мобілізацією. Виховувався у багатодітній родині, в якій було сім дітей, мати нагороджена орденом «Мати-героїня». Залишися батьки, дружина та двоє дітей.

Загинув в районі Донецького аеропорту. Поховали Олексія 5 грудня у Баранівці. У Баранівці поховали бійця Дніпропетровської механізованої бригади, який загинув в АТО // Сайт міста Баранівка, 5 грудня 2014

1710

Голембйовський Руслан Михайлович

, Клебанівка Підволочиський район Тернопільська область. Солдат, сапер інженерно-саперної роти 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Навчався у Волочиському профтехучилищі на столяра. На фронт пішов добровольцем за мобілізацією 1 серпня. Залишились батьки та сестра.

Загинув близько 4-ї ранку поблизу смт Станиця Луганська, підірвався на розтяжці. Похований 5 грудня у рідному селі. В зоні АТО загинув 33-річний Руслан Голембйовський // 20 хвилин Тернопіль, 3 грудня 2014 33-річного загиблого в зоні АТО Руслана Голембйовського поховали сьогодні у рідному селі // «Новини Тернопільщини», 5 грудня 2014

1711

Сніжко Анатолій Петрович

, Соснівка (Макарівський район) Київська область. Солдат, санітар медичного пункту 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).

Загинув об 11:30 від осколкових поранень під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту поблизу с. Нікішине (Донецька область). Громада Макарівщини провела в останню путь загиблого воїна // Макарівська РДА, 4 грудня 2014

1712

Бойко Роман Вікторович

, Михайлівка (Олександрівський район, Кіровоградська область). Солдат, стрілець-санітар 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Батько Романа рано помер, і мати одна виховувала двох синів. Строкову службу проходив у сухопутних військах наземно-повітряної оборони, потім працював. У вересні призваний за мобілізацією. Залишилися мати і брат.

Загинув о 23:50 під час обстрілу із стрілецької зброї взводного опорного пункту ЗСУ біля селища Славне (Шахтарський район) Донецької області. 4 грудня Романа поховали у рідному селі. Бойко Роман Вікторович

1713

Нетребко Олег Володимирович

, Нова Одеса Миколаївська область. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний за мобілізацією у березні 2014 року, з червня переведений до 93-ї бригади.

Загинув під час боїв за аеропорт Донецька. Поховали захисника 2 квітня 2015 року у рідному місті.За інформацією LB.ua, в аеропорту у боях з російськими збройними формуваннями загинули двоє український захисників, ще 8 отримали поранення. Протягом дня бойовики кілька годин штурмували аеропорт та обстрілювали селище Піски (Ясинуватський район). Атаки відбито. Один військовий загинув в терміналі аеропорту, інший — у Пісках.

1714

Горбань Андрій Вікторович

, Миколаївська область. Сержант, командир відділення 79-ї окремої аеромобільної бригади (Миколаїв). Після строкової служби пішов служити за контрактом. З весни брав участь у бойових діях в найгарячіших точках. Залишились мати, брат та наречена.

Загинув під час одного з найбільш масованих штурмів, влаштованих бойовиками і російським спецназом в аеропорту Донецька. Військовослужбовець прикрив найнебезпечніший напрямок та півгодини стримував противника. Товариші витягнули тяжко пораненого воїна під шквалом вогню, він отримав два кульові поранення. Слідом, практично відразу, по позиції Андрія вдарив гранатометник. Вибухом його скинуло з третього поверху на другий, він був ще живий, йому надали першу допомогу, евакуювали до лікарні, але під час операції у нього не витримало і зупинилося серце. Андрій Горбань, той що вивішував прапор, сьогодні помер від тяжкого поранення «Кіборг» перед смертю просив наречену не закриватися в собі, якщо його вб'ють. (рос.) 08.12.2014, 00:05 Зеленський посмертно нагородив воїна, який вивісив стяг України на Донецькому аеропорту. 06.11.2019, 06:18

1715

Ільницький Дмитро Андрійович

, Житомир. Лейтенант, командир аеромобільного десантного взводу 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). За іншими даними, перебував у складі новоствореної 81-ї окремої десантно-штурмової бригади ВСУ. Випускник факультету обліку та фінансів Житомирського національного агроекологічного університету 2013 року. До армії пішов добровольцем у квітні, був призваний до 95-ї оаембр. Не одружений, єдиний син у сім'ї.

Отримав важке поранення 29 листопада під час обстрілу у селищі Піски (Ясинуватський район) під Донецьким аеропортом. Помер в лікарні Красноармійська 30 листопада о 3-й годині ночі, не приходячи до тями. Поховали Дмитра на військовому кладовищі № 2 у Житомирі. У Житомирі попрощаються з бійцем 95-ї бригади, який загинув під Донецьким аеропортом // Житомир.інфо, 2 грудня 2014 Они уходят от нас совсем молодыми У Житомирі попрощалися із бійцем 95-ї бригади Дмитром Ільницьким // Житомир.інфо, 3 грудня 2014

1716

Ларін Микола Володимирович

, Устилуг, Волинська область. Солдат, гранатометник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний під час третьої хвилі мобілізації. Залишилась дружина та двоє дітей шкільного віку.

Загинув від осколкового поранення в районі Донецького аеропорту біля села Опитне (Ясинуватський район) під час мінометно-артилерійського обстрілу. На Волині попрощалися з героєм, що загинув під Донецьком // «Слово Волині», 4 грудня 2014

1717

Васюк Олег Олександрович(Позивний «Батя»)

, Остер Козелецький район Чернігівська область. Проживав у м. Київ (район Дарниця). Молодший сержант, військовослужбовець 12-го батальйону територіальної оборони ЗСУ «Київ» (м.Київ). На фронт пішов добровольцем у травні 2014 року. Залишилися батьки, дружина та двоє синів, 1996 та 2008 року народження.

Загинув на околиці села Дмитрівка (Новоайдарський район) Луганської області.

1718

Полонський Віталій Анатолійович(Позивний «Аполон»)

, Київ (Голосіївський район). Старший солдат, військовослужбовець 3 взводу 2 роти охорони 12-го батальйону територіальної оборони ЗСУ «Київ» (м.Київ).

Загинув під час виконання бойового завдання — внаслідок ДТП — поблизу села Дмитрівка Новоайдарського району. 3 грудня відбулось прощання зі старшим солдатом Полонським Віталієм Анатолійовичем

1719

Шолодько Ігор Васильович

, мешкав у Житомирі. Солдат, розвідник—снайпер роти глибинної розвідки 74-й окремого розвідувального батальйону (Черкаське, Дніпропетровська область). 2005 року працював слідчим з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України. Призваний до ЗСУ 4 серпня 2014 року як доброволець. В зоні АТО перебував з 28 серпня.

Загинув в бою від осколкового поранення шиї під час відбиття атаки російських збройних формувань на аеропорт Донецька. 4 грудня бійця провели в останню путь.

Грудень

1720

Стельникович Віталій Віталійович

, Бігунь Овруцький район Житомирська область. Солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Народився в багатодітній сім'ї, у шкільному віці втратив матір, дітей виховував батько, інвалід ІІ групи. 2004 року з відзнакою закінчив Житомирське профтехучилище, здобувши професію столяра-будівельника. Працював у Перебродському лісництві Словечанського держлісгоспу, без відриву від виробництва здобув освіту у Малинському лісотехнічному коледжі. З 2009 року працював лісником у Державному спецпідприємстві «Чорнобильська пуща» Паришівського лісництва Київської області. Призваний за мобілізацією у березні 2014 року. Під час бойових дій на Луганщині був поранений, після лікування повернувся на фронт. В зоні АТО Віталій затримав злочинця, і його батько отримав від командування Похвальний лист за достойне виховання сина.

У ході бойових дій на Луганщині внаслідок дуже тяжкого поранення впав у кому, перебував в районній лікарні Мелітополя, а згодом був перевезений до Запоріжжя, 1 грудня серце воїна зупинилося. Похований в рідному селі Бігунь. Прощання з героєм АТО // Офіційний сайт Овруцької РДА, 4 грудня 2014

1721

Сташків Ярослав Петрович(Позивний «Бистрий»)

, Щепанів Козівський район Тернопільська область. Солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» ЗСУ. Активний учасник Революції Гідності.

Російські збройні формування близько 4-ї години ранку обстріляли з РСЗВ «Град» місто Щастя під Луганськом, розбомбили кілька житлових будинків. Один зі снарядів розірвався в метрі від машини батальйону «Айдар», яка загорілась, в ній почала вибухати зброя. Загинули двоє бійців, які перебували у машині. У Щасті загинули двоє бійців «Айдару» // «Громадське», 2 грудня 2014 Тернопільщина втратила в АТО ще одного бійця // 20 хвилин Тернопіль, 2 грудня 2014 Бійця з Тернопільщини в останню путь проводжало все село. ФОТО. 03.02.2015

1722

Захарчук Олександр Петрович(Позивний «Захар»)

, Вінниця. Солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» ЗСУ. Учасник вінницької Самооборони Майдану. Щотижня протягом трьох місяців їздив у зону АТО як волонтер, потім став бійцем батальйону. Залишилась дружина, дві доньки та внучка.

Російські збройні формування близько 4-ї години ранку обстріляли з РСЗВ «Град» місто Щастя під Луганськом, розбомбили кілька житлових будинків. Один зі снарядів розірвався в метрі від машини батальйону «Айдар», яка загорілась, в ній почала вибухати зброя. Загинули двоє бійців, які перебували у машині. У зоні АТО загинув вінницький боєць «Айдару» й волонтер Олександр Захарчук // «Моя Вінниця», 3 грудня 2014 Після проведення експертиз та ідентифікації 1 лютого 2015 року з Олександром попрощалися у Вінниці.

1723

Потапенко Олександр Олександрович

, Драбів Черкаська область. Молодший сержант 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). 1 серпня добровольцем пішов на фронт. Залишилася дружина та дві доньки.

Помер у Львівському військовому шпиталі від отриманих в боях поранень. 5 грудня з Олександром попрощались в смт Драбів. На Драбівщині попрощалися із загиблим в АТО воїном // Драбівська районна рада, 5 грудня 2014 Потапенко Олександр Олександрович

1724

Бенера Іван Іванович

, Чуків Немирівський район Вінницька область. Старший лейтенант, військовослужбовець 204-ї Севастопольської бригади тактичної авіації, військова частина А4515 (аеродром «Бельбек», після окупації Криму і Севастополя передислокована у Миколаїв). Школу закінчив «на відмінно», навчався у Вінницькому вищому училищі комп'ютерних технологій. Після строкової служби в армії вирішив стати військовим. Закінчив Харківський університет військово-повітряних сил та був направлений на службу у Севастополь. 22 березня, за кілька годин до штурму військової частини російськими окупаційними військами та їх пособниками з кримської «самооборони», одружився з Галиною, яка працювала лікарем бригади. Про їх весілля під час облоги писали ЗМІ. Залишились батьки та дружина.

Загинув, потрапивши під мінометний обстріл біля міста Авдіївка під Донецьком. Міна розірвалася у метрі від Івана.

1725

Терещенко Андрій Сергійович

, Черкаси. Солдат, механік-водій БТР 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Призваний у серпні як доброволець. Залишились батьки та 20-річна сестра. Після героїчної загибелі сина, його мати пішла до армії, служить в черкаському військкоматі.

2 грудня отримав тяжке поранення в голову під час обстрілу в аеропорту Донецька, був доставлений вертольотом до шпиталю, але врятувати його не вдалося. Похований на міському кладовищі № 4 міста Черкаси. В День Збройних Сил України Черкаси з сумом прощалися з своїм сином // «Кропива», 6 грудня 2014 Прощання з героєм, який загинув, захищаючи Донецький аеропорт // youtube «Громадське телебачення Черкаси», 6 грудня 2014

1726

Білоус Віталій Григорович

Вінницька область. Молодший сержант, військовослужбовець 184-го навчального Центру Академії Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного, в/ч В4264 (Старичі, Львівська область). Мобілізований 28 серпня.

Помер 3 грудня у розташуванні військової частини в зоні АТО.

1727

Шимон Олександр Петрович

, Угля Закарпатська область. Старший лейтенант, командир взводу 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). У лавах ЗСУ служив з 2008 року, 2012 року закінчив Академію Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного. Залишились батьки та троє братів, двоє з яких також військові.

В ночі біля міста Дебальцеве прямим влученням снаряду був важко поранений під час обстрілу з РСЗВ «Град». Вранці від отриманих поранень помер. Чергові втрати на Сході — у зоні АТО загинув уродженець Тячівщини Олександр Шимон // «Закарпаття онлайн», 4 грудня 2014 Угля оплакала загиблого в зоні АТО Олександра Шимона (фоторепортаж) // «Тячів Ньюс», 6 грудня 2014

1728

Моргун-Білявський Олександр Миколайович

, Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинський район Київська область. Солдат, старший стрілець 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Залишилися мати, брат, сестра, дружина, син та донька.

Загинув в зоні АТО, ймовірно, в районі Донецького аеропорту. Похований у с. Михайлівка-Рубежівка

1729

Боровик Юрій Володимирович

, Южноукраїнськ Миколаївська область. Військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Призваний за мобілізацією у серпні. Залишились батьки і брат.

Юрій 55 днів обороняв Донецький аеропорт, під час бойових дій отримав тяжку травму голови і контузію та проходив лікування. Помер в Южноукраїнську в ніч на 4 грудня. Промова о. Ігоря Ворони, проголошена під час прощання із Воїном АТО Юрієм Боровиком Новини ЮУАЕС Білявський Олександр Миколайович

1730

'''Заболотній В'ячеслав Анатолійович'''

, Орлівка (Ямпільський район) Сумська область. Старший прапорщик, технік батареї 1129-го зенітно-ракетного полку (Біла Церква). Призваний за мобілізацією 21 березня.

орієнтовно

Російські збройні формування обстріляли блокпост ВСУ поблизу міста Волноваха (Донецька область) з важкої артилерії, а потім відкрили снайперський вогонь. В'ячеслава доставили в шпиталь з важким пораненням у голову, лікарям врятувати його життя не вдалось. Ямпільщина оплакує загиблого в АТО військовослужбовця // Ямпіль.INFO, 7 грудня 2014

1731

Пономаренко Олександр Васильович

, Березова Лука Гадяцький район Полтавська область. Сержант, командир відділення зв'язку 33-го полігону 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗС України (Десна). Служив у ЗСУ з 16 травня 2007 року, військовослужбовець за контрактом.

Отримав смертельне поранення у секторі «С» (район Дебальцеве). Похований у селищі Десна на Чернігівщині. Вічна і світла пам'ять Олександру Пономаренку // Козелецька РДА, 9 грудня 2014

1732

Нітченко Роман Федорович

, Городня Чернігівська область. Старший солдат, мінометник 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Після закінчення школи пішов працювати на будівництво. Останнім часом їздив у Білорусь вахтовим методом. Влітку був призваний за мобілізацією, в зоні АТО перебував з кінця вересня. Залишились батьки та дві старші сестри.

Під час обстрілу в районі селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком військові перебували у підвалі. Від прямого попадання снаряда на них обвалилася плита. Тіло Романа сильно обгоріло, проводиться експертиза ДНК.

1733

Рибченко Сергій Володимирович

, Нікополь Дніпропетровська область. Капітан, військовослужбовець мінометної батареї 1-го батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Прикордонник, ветеран-«афганець». Добровольцем прийшов до військкомату, призваний за мобілізацією 21 серпня. Залишились мати, дружина та дорослий син.

Загинув під час обстрілу в районі селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. 27 грудня Сергія провели в останню путь у Нікополі на Меморіалі «Вічна Слава». Нікополь втратив ще одного славного сина // «Город Никополь», 26 грудня 2014 Прощальна церемонія з Рибченко Сергієм Володимировичем

1734

Михайленко Андрій Петрович

, Павлоград Дніпропетровська область. Молодший сержант, командир міномета мінометного взводу 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Понад 19 років працював у структурних підрозділах ДТЕК Павлоградвугілля електрогазозварювальником, слюсарем, близько року — на заводі «Павлоградхіммаш». Перед мобілізацією працював горноробочим у ДТЕК Шахтоуправління Дніпровське. Захоплювався рибальством. Мобілізований 4 квітня 2014 року. Залишилися батьки, дружина та дві доньки.

Загинув під час обстрілу в районі селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Після процедури ідентифікації воїна поховали 8 січня 2015 року в Павлограді. Шостий павлоградець загинув в зоні АТО // «Бегемот», 9 січня 2015

1735

Жеребцов Володимир Володимирович

, Павлоград Дніпропетровська область. Солдат мінометного взводу 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). У 1997 році почав працювати у вугільній галузі електрослюсарем, працював на дільниці автоматизації, зв'язку та інформаційних технологій ДТЕК Павлоградвугілля, майже 11 років очолював раду бригади дільниці. Призваний за мобілізацією 4 квітня 2014 року. Залишилися батьки.

Загинув під час обстрілу в районі селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком.

1736

Капітоненко Євген Миколайович

, Дніпропетровськ. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське).

Загинув під час артилерійського обстрілу селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Капітоненко Євген Миколайович Тіло не знайдене.

1737

Шилов Сергій Володимирович

, Приморськ Запорізька область. Солдат, номер обслуги мінометного розрахунку 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Закінчив професійне технічне училище. У липні 2014 року вступив на контрактну службу в ЗСУ. В зоні АТО ніс службу з 11 серпня, після ротації 12 жовтня знову поїхав на Донбас. Залишилися мати, молодший брат і сестра.

Загинув під час артилерійського обстрілу селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Тіло захисника було ідентифіковане у Дніпропетровську в квітні. 8 травня 2015 року поховання у Приморську. Стала известна личность бойца, погибшего в Песках // «Телеграф», 30 квітня 2015 Шилов Сергій Володимирович

1738

Марценюк Юрій Григорович(Позивний «Дєд»)

, 54 роки, Донецька область. З дитинства проживав у місті Тетіїв Київська область. Солдат, боєць 25-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь» ЗСУ. Після смерті батька сім'я переїхала з Донеччини в Тетіїв, мама Юрія сама виховувала трьох дітей. По закінченні 8 класів Юрій пішов працювати. Відслужив строкову службу в танкових військах, працював на Київському залізобетонному заводі, на цегельному заводі «Керамік». Останні 15 років працював у приватному сільськогосподарському підприємстві «Слобода». 10 серпня добровольцем пішов на фронт. Залишились мати, дружина.|

Загинув зранку в районі Дебальцеве від поранення в голову під час артобстрілу опорного пункту. Ракета влучила у вагончик, в якому грілися захисники. 10 грудня Юрія поховали на кладовищі мікрорайону «Слобода» Тетієва. Болюча втрата в батальйоні Доброволець Юрій Марцинюк загинув у день Збройних сил України // ТСН, 10 грудня 2014 Вічна пам'ять загиблому герою // Тетіївська міська рада, 10 грудня 2014 За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу в результаті атак і обстрілу бойовиків в зоні АТО загинули 2 військовослужбовця, ще вісім отримали поранення.

1739

Сачек Володимир Володимирович

, Хирів Старосамбірський район Львівська область. Старший солдат 80-ї окремої аеромобільної бригади. Ще зі шкільних років хотів стати десантником. Із березня 2014 перебував у зоні бойових дій, брав участь у боях під Слов'янськом та в Луганському аеропорту. 1 вересня, під час оборони аеропорту, був поранений та після одужання повернувся на фронт.

Загинув в районі міста Щастя під Луганськом внаслідок мінометного обстрілу Луганської ТЕС російськими збройними формуваннями. Загинув за рідну землю

1740

Петрученко Микола Вікторович

, Київ Дарницький район. Старшина 90-го окремого десантного батальйону «Житомир» 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Залишилась дружина та 14-річна донька.

Загинув в день під час обстрілу російськими бойовиками селища Піски під Донецьком. Поховали воїна на Лісовому кладовищі в Києві.

1741

Ременюк Андрій Олегович

, Вергулівка (смт) Луганська область. Солдат 90-го окремого десантного батальйону «Житомир» 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Залишились батьки, сестра і дружина з дитиною.

Загинув в день під час обстрілу російськими бойовиками селища Піски під Донецьком. 11 грудня воїна провели в останню путь у місті Слов'янськ на Донеччині, куди виїхали його рідні, рятуючись від терористів «ЛНР».

1742

Чоп Сергій Миколайович

, Біла Церква Київська область. Старший солдат, механік-водій БТР 90-го окремого десантного батальйону «Житомир» 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). Ветеран-«афганець». На фронт пішов добровольцем, в зоні АТО перебував з 24 серпня. Залишилися дружина, син та донька. Син Сергія теж в зоні АТО, обороняє Маріуполь.

Загинув в день під час обстрілу російськими бойовиками селища Піски під Донецьком. 11 грудня десантника поховали у Білій Церкві. Прощання з бійцем 95-ї аеромобільної бригади, Чопом Сергієм Миколайовичем На Київщині та Чернігівщині поховали чотирьох військових, що загинули у Пісках // «5 канал», 11 грудня 2014

1743

Бойко Валентин Анатолійович

, Прилуки Чернігівська область. Сержант, військовослужбовець мінометної батареї механізованого батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Працював на міському підприємстві залізничного транспорту монтером колії. Залишилися дружина, 14-річна донька та 10-річний син.

Під час обстрілу у селищі Піски під Донецьком 152-міліметровий артилерійський снаряд влучив у бліндаж, загинули троє військових, ще 6 отримали поранення. Похований у Прилуках.

1744

Лавренчук Віктор Іванович

, Рудівка Чернігівська область. Старший солдат, старший навідник мінометної батареї механізованого батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Здобув вищу освіту, з 2004 по 2006 рік проходив службу у Військово-морських силах ЗСУ. Був ідейним націоналістом, у 2013 році вступив до ВО «Свобода», член Прилуцької міської організації. Був активними учасником Революції Гідності з перших її днів. Призваний у першу хвилю мобілізації, з червня перебував у зоні АТО, обороняв Луганський аеропорт, брав участь у бойових діях під Луганськом, був поранений. Коли мінометну батарею відправили у Піски, Віктор перервав відпустку та поїхав на передову до побратимів. В серпні Віктор розповів в інтерв'ю про себе та про бойовий шлях своєї батареї. Залишилась дружина та 5-річний син.

Під час обстрілу у селищі Піски під Донецьком 152-міліметровий артилерійський снаряд влучив у бліндаж, загинули троє військових. 11 грудня Віктора проводили земляки та бойові побратими, попрощатися з ним прийшли лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок та інші свободівці. Поховали на сільському цвинтарі Рудівки. На Прилуччині поховали загиблого на Донбасі свободівця Віктора Лавренчука // Сайт ВО «Свобода», 11 грудня 2014 Лавренчук Віктор Іванович

1745

'''Носенко В'ячеслав Олексійович'''

, Варва Чернігівська область. Солдат, мінометник мінометної батареї механізованого батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади (Гончарівське). Закінчив Чернігівський інститут економіки та управління, юрист. Працював у ПАТ «Укрнафта». Призваний за мобілізацією 19 березня 2014 року. Отримав поранення під час захисту Луганського аеропорту, після лікування повернувся на фронт. Був єдиною дитиною в сім'ї, не одружений.

Під час обстрілу у селищі Піски під Донецьком 152-міліметровий артилерійський снаряд влучив у бліндаж, загинули троє військових. Похований у Варві. Носенко В'ячеслав Олексійович

1746

Андрєєв Андрій Олексійович

, РРФСР. Проживав у м. Запоріжжя. Солдат, номер обслуги 23-го окремого мотопіхотного батальйону «Хортиця» 93-ї окремої механізованої бригади (раніше 23-й БТО «Хортиця»). У 1990-х роках переїхав до України. Працював у КП «Запоріжелектротранс» водієм трамваю. Мобілізований як доброволець 22 серпня. Залишилися дружина і двоє синів, старший син служить в 55-й артбригаді, молодший 1992 р.н.Прим. В Указі про нагородження — Андрєєв Андрій Олександрович.

Загинув близько 21:30 в районі міста Маріуполь (Донецька область). Под Мариуполем погиб 47-летний боец из Запорожья // 0629.com.ua — Сайт города Мариуполя, 10 грудня 2014 Запорожец Андрей Андреев родился в России, а погиб за Украину

1747

Коновалов Володимир Володимирович(Позивний «Чечен»)

, Василівка (Солонянський район) Дніпропетровська область. Сержант, розвідник 39-го батальйону територіальної оборони Дніпропетровської області «Дніпро-2» ЗСУ. Залишились мати та дружина.

До військових на блокпосту звернулися люди у формі працівників Луганського енергетичного об'єднання, попросили допомоги в ремонті ЛЕП. Військові, не перевіривши у них документи, поїхали допомагати. Поблизу села Кряківка (Луганська область) автомобіль було розстріляно бойовиками із засідки, двоє бійців загинули, ще один отримав поранення. Поховали Володимира у рідній Василівці. Прес-реліз про найбільш резонансні кримінальні правопорушення та події за добу станом на 12 грудня 2014 року На Луганщині двоє військових загинули, довірившись переодягненим бойовикам // НБН, 12 грудня 2014 На Днепропетровщине похоронили воина, который погиб в «День тишины» // Сайт gorod.dp.ua, 14 грудня 2014

1748

Удовицький Ігор Миколайович(Позивний «Пітон»)

, Дніпродзержинськ Дніпропетровська область. Старший сержант, командир розвідувального відділення 39-го батальйону територіальної оборони Дніпропетровської області «Дніпро-2» ЗСУ. Призваний за мобілізацією 16 травня. Працював у ПАТ «Дніпровагонмаш».

До військових на блокпосту звернулися люди у формі працівників Луганського енергетичного об'єднання, попросили допомоги в ремонті ЛЕП. Військові, не перевіривши у них документи, поїхали допомагати. Поблизу села Кряківка (Луганська область) автомобіль було розстріляно бойовиками із засідки, двоє бійців загинули, ще один отримав поранення. Поховали Ігора на Алеї Слави кладовища Соцміста у Дніпродзержинську. Днепродзержинцы провели в последний путь погибшего в АТО земляка // 5692.com.ua — Сайт города Днепродзержинска, 13 грудня 2014

1749

Кіріс Василь Васильович

, Радянське Вінницька область. Солдат, розвідник-далекомірник 1-го розвідувального відділення 54-го окремого гвардійського розвідувального батальйону (Новоград-Волинський). Залишилась дружина та троє дітей.

Був важко поранений поблизу Нікішине (Донецька область) в результаті обстрілу з РПГ у боєзіткненні з диверсійно-розвідувальною групою. Помітивши групу терористів, вступив у бій, чим врятував життя своїх бойових побратимів від нападу ДРГ противника. Помер від отриманих поранень. На Вінниччині поховали бійця 54-го розвідувального батальйону // 5 канал, 12 грудня 2014

1750

Ярков Олександр Іванович

, Бармашове Жовтневий район (Миколаївська область). Солдат, водій 42-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Рух опору» ЗСУ.

Загинув під час виконання бойових завдань в смт Луганське (Артемівський район Донецька область). Похований в с. Добре Баштанського району Миколаївської області.

1751

Лесніков Іван Сергійович

, Славутич Київська область. Старший солдат 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир). У 2009—2010 служив строкову службу у десантних військах. Працював охоронцем, бетонником у концерні «Novarka». Призваний за мобілізацією у серпні. Залишились батьки.

Отримав важке поранення у живіт 29 листопада під час мінометного обстрілу в районі аеропорту Донецька. Іван переніс 7 операцій, 10 грудня його стан погіршився, наступного дня воїн помер у Дніпропетровській лікарні імені Мечникова. Похований у Славутичі. Перестало биться сердце Ивана Лесникова // Портал Славутича, 11 грудня 2014 Він вічно житиме у наших душах і серцях // Портал Славутича, 15 грудня 2014

1752

Сливка Ігор Володимирович(Позивний «Тихий»)

, Старий Порицьк Волинська область. Проживав у м. Горохів. Молодший сержант міліції, боєць Полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. Був активним учасником Революції Гідності. У полку служив із початку вересня. Залишились дружина та двоє синів-близнят.

В районі Маріуполя група дозору полку «Азов» та розвідники ЗСУ поблизу с. Павлопіль (Новоазовський район Донецька область) виявила та ліквідувала снайперську пару противника та знешкодила ворожу диверсійно-розвідувальну групу, яка влаштувала засідку. На фугасі, встановленому терористами, підірвався автомобіль «Азова», загинули два воїна, ще троє отримали поранення у боєзіткненні. 13 грудня відбулася полкова церемонія прощання із загиблими побратимами. Поховали воїна у Горохові. Про ситуацію в Павлополі // facebook Батальйон спеціального призначення «Азов», 12 грудня 2014 За даними штабу полку «Азов» серед загиблих у Павлополі двоє бійців полку — з позивними Бєлаз та Тихий Сьогодні попрощалися з загиблими в бою побратимами… // «АЗОВ» — полк особливого призначення, 13 грудня 2014 Лучани попрощалися з героєм, що віддав життя за Україну // VIP, 14 грудня 2014 П'амять іваничівського героя вшанували на оперативній нараді в ОДА // «Буг», 15 грудня 2014

1753

Бєлошицький Ігор Анатолійович(Позивний «Белаз»)

, Київ (район Оболонь). Молодший сержант міліції, боєць Полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. У полку служив із початку вересня. Наказом міністра внутрішніх справ Ігорю Бєлошицькому посмертно надали звання лейтенанта. Залишилася мати.

В районі Маріуполя група дозору полку «Азов» та розвідники ЗСУ поблизу с. Павлопіль (Новоазовський район Донецька область) виявила та ліквідувала снайперську пару противника та знешкодила ворожу диверсійно-розвідувальну групу, яка влаштувала засідку. На фугасі, встановленому терористами, підірвався автомобіль «Азова», загинули два воїна, ще троє отримали поранення у боєзіткненні. 13 грудня відбулася полкова церемонія прощання із загиблими побратимами. Поховали воїна на Лук'янівському військовому цвинтарі Києва.

1754

Живодер Олександр Миколайович

, Вербуватівка Юр'ївський район Дніпропетровська область. Військовослужбовець 74-го окремого розвідувального батальйону 6-го гвардійського армійського корпусу (Черкаське). На фронт пішов добровольцем. Залишилася дружина та донька.

За повідомленням волонтерів, пішов із життя в ніч з 14 на 15 грудня. Місце і обставини не уточнено.

1755

Новак Андрій Сергійович

, Харків. Капітан, військовослужбовець Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби.

За даними Харківської ОДА, загинув 14 грудня в Луганській області.

1756

Лашкул Віталій Леонідович

, Зоряне (Бобринецький район) Кіровоградська область. Проживав у Смоліне (Маловисківський район). Старший солдат, командир інженерно-саперного відділення інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 57-ї окремої мотопіхотної бригади. З 1992 року почав працювати на Смолінській шахті, з 2006 року на Новокостянтинівській шахті ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», був гірником очисного забою. Добровольцем пішов до військкомату, у вересні був призваний за мобілізацією. Залишились батьки, дружина та донька.

Загинув у Луганський області від вибуху гранати під час проведення розмінування, рятуючи життя молодшого товариша по службі. Похований у Смоліне на Кіровоградщині. На Маловисківщині попрощалися з героєм АТО // «Перша електронна газета», 19 грудня 2014

1757

Збицький Максим Володимирович

, Чита РРФСР. Проживав у с. Нові Санжари Полтавська область. Солдат 34-го окремого мотопіхотного батальйону «Батьківщина» 57-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше 34-й БТО Кіровоградської області «Батьківщина»). Закінчив Карлівське професійно-технічне училище, потім Київську академію внутрішніх справ. Працював на різних підприємствах, займався індивідуальною трудовою діяльністю. 19 червня був мобілізований як доброволець.

Помер під час несення служби в зоні АТО в смт Луганське (Артемівський район Донецька область). Під час чергування на блокпосту Максиму стало зле, але він відстояв свою зміну. В розташуванні частини відмовився від виклику медиків та пішов відпочити, вночі помер. Знову приспущені прапори // МГО «Сокіл» Нові Санжари, 23 грудня 2014

1758

Білоголовський Микола Степанович

, 52 роки, Бурштин Івано-Франківська область. Військовослужбовець 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади (Гвардійське).

Під час перебування в зоні АТО у військового відмовило серце, помер від серцевого нападу поблизу міста Костянтинівка (Донецька область).

1759

Цвітненко Андрій Сергійович

, Ранній Ранок Криворізький район Дніпропетровська область. Солдат, гранатометник 39-го окремого мотопіхотного батальйону «Дніпро-2» 55-ї окремої артилерійської бригади (раніше 39-й БТО «Дніпро-2»). З 1993 року працював на Криворізькій дистанції колії Придніпровської залізниці. Служив у прикордонних військах на кордоні з Придністров'ям. Повернувся на залізницю, працював монтером колії, мостовим обхідником, товарним касиром. З 2001 року — начальник станції Гейківка. 2002 року закінчив Дніпропетровський технікум залізничного транспорту, де здобув кваліфікацію «технік-експлуатаційник». У 2007 році переведений черговим по станції Мудрьона. У жовтні 2009 року звільнився. Член партії ВО «Свобода». Мобілізований 23 серпня 2014 року. Залишились мати і син.

Дістав важке поранення на блокпосту поблизу залізничного мосту через річку Сіверський Донець в районі Лисичанська (Луганська область). Помер від травматичного крововиливу у мозок.

1760

Бугаєць Євген Олександрович

, Нікополь Дніпропетровська область. Жив у селищі Чкалівське. На фронт пішов добровольцем наприкінці жовтня. Залишилася дружина та дитина, яка пішла у перший клас.

орієнтовно

У боях за аеропорт Донецька був поранений. Помер в лікарні Дніпропетровська від скупчення рідини у легенях. Попрощались з Євгеном 19 грудня у вузькому колі сім'ї та знайомих. Завтра будут хоронить нашего Защитника Бугаец Евгения Александровича // Типичный Никополь, 18 грудня 2014

1761

Оврашко Сергій Миколайович(Позивний «Динаміт»)

, Коськів Шепетівський район Хмельницька область. Молодший сержант, командир розвідроти 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Займався будівельним бізнесом у Борисполі. Брав активну участь у Революції Гідності. З початком війни на сході продав фірму, закупив військове спорядження для батальйону «Айдар» та з ним же й пішов захищати Батьківщину. В серпні отримав важке поранення, лікувався у військовому клінічному центрі в Києві, після чого повернувся на фронт. На виборах до Верховної ради України 2014 року був кандидатом в народні депутати по одномандатному округу № 190 (Шепетівка).

В районі міста Щастя під Луганськом група бійців батальйону потрапила у засідку терористів поблизу села Старий Айдар. В бою двоє бійців «Айдару» загинули, ще трьох було поранено, двоє з них у важкому стані. Прес-секретар «Айдару» спростувала поширені чутки про напад терористів на лікарню міста Щастя. 20 грудня з воїнами попрощались у Києві на Майдані Незалежності. З прощальними словами виступили побратими з «Айдару», народний депутат і колишній командир батальйону Сергій Мельничук, екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі та посол Грузії в Україні Міхеїл Уклеба. Поздно вечером 18.12.2014, в окрестностях города Счастье // facebook Батальйон «АЙДАР», 19 грудня 2014 Батальйон «Айдар» потрапив у засідку, двоє бійців загинули // «Українська правда», 19 грудня 2014 В районі Щастя внаслідок перестрілки двоє бійців «Айдару» загинули // «Громадське», 19 грудня 2014 На майдані прощались з бійцями «Айдару» «Динамітом» та «Чужим» // «Громадське», 20 грудня 2014

1762

Гріголашвілі Олександр (Алеко) Михайлович(Позивний «Саша Чужий»)

, Кутаїсі Грузія. Грузинський доброволець 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Проживав із сім'єю в Тбілісі, де винаймав квартиру. У 2007—2008 роках служив у Збройних силах Грузії, учасник війни 2008 року. Останні три місяці перебував в Україні, де допомагав захищати суверенітет Народу України від окупантів та їх пособників. Залишилась дружина та 3-річна донька.

В районі міста Щастя під Луганськом група бійців батальйону потрапила у засідку терористів поблизу села Старий Айдар. В бою двоє бійців «Айдару» загинули, ще трьох було поранено. 20 грудня з воїнами попрощались у Києві на Майдані Незалежності. З прощальними словами виступили побратими з «Айдару», народний депутат і колишній командир батальйону Сергій Мельничук, екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі та посол Грузії в Україні Міхеїл Уклеба. Похований в Кутаїсі. Грузинського добровольця, який воював в Україні, посмертно нагородили «Знаком пошани» // 5 канал, 23 січня 2016

1763

Демиденко Микола Юрійович

, Розумівка (Карлівський район) Полтавська область. Солдат 92-ї окремої механізованої бригади (Харківська область). Навчався в Полтавському будівельному училищі, потім працював за спеціальністю. Призваний за мобілізацією у серпні. Брат Миколи служить в тому ж підрозділі.

Микола з братом і ще одним бійцем проводили обстеження лісосмуги в районі міста Щастя під Луганськом. Микола йшов першим і підірвався на «розтяжці» на гранаті Ф1. «Он умер на руках у брата» — друг военного, погибшего в Счастье // «Телеграф», 26 грудня 2014

1764

Лозинський Андрій Миронович

, Львів. Військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). В зоні АТО перебував з жовтня. Залишилась мати, сестри та 3-річна донька.

Обставини не уточнено. Загинув у Донецькій області. 23 грудня Андрія поховали на Личаківському кладовищі на Полі почесних поховань № 76. У Львові знайшов вічний спокій ще один Герой АТО Андрій Лозинський // ZIK, 23 грудня 2014

1765

Грузовенко Олександр Сергійович

, Київ (район Троєщина). Військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Працював сантехніком. Призваний за мобілізацією восені. Залишилися дружина та двоє неповнолітніх синів, молодшому з яких 3 місяці.

Загинув поблизу с. Новомихайлівка (Мар'їнський район) в 15 км від Донецька, де вночі колона бійців бригади потрапила у засідку і була обстріляна (за іншими даними неподалік Маріуполя). Від кулі в серце Олександр помер на місці. 24 грудня з воїном попрощались у Києві. В Києві похоронили павшого бійця одеської мехбригади (відео) // «Думська», 25 грудня 2014

1766

Шлюсар Роман Дмитрович

, Чернівці. Водій, волонтер ВО «Буковина — українському війську». Закінчив Львівський політехнічний інститут. Залишилася дружина та двоє дітей.

Загинув під Лисичанськом (Луганська область) під час волонтерської поїздки в зону АТО. Роман привіз продукти і теплий одяг для військових та подарунки до Дня Святого Миколая. Залишився ночувати у розташуванні 80-ї аеромобільної бригади, близько опівночі вийшов на блок пост і підірвався на гранаті.

1767

Луцик Леонід Петрович

, Волинська область. Проживав у м. Львів. Солдат, військовослужбовець 80-ї окремої аеромобільної бригади. Навчався у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, працював у приватній фірмі. Залишилися батьки, дружина, син та донька.

Не уточнено. За повідомленням Львівської міськради, помер 19 грудня. Похований на Личаківському кладовищі на Полі почесних поховань № 76. Львів провів в останню путь Героя АТО Леоніда Луцика, який загинув, рятуючи друга // ZIK, 22 грудня 2014 Львів попрощався з Леонідом Луциком, який загинув в АТО (ФОТО) // «Вголос», 22 грудня 2014За повідомленням ЗМІ, увечері в розташуванні частини під Лисичанськом (Луганська область) в підсобному приміщенні, де зібрались військові і волонтери, у одного з солдатів розірвалась граната «РГД-5». В результаті на місці загинули 30-річний солдат і 31-річний волонтер.

1768

Гайда Ярослав Михайлович

, Таужне Гайворонський район Кіровоградська область. Солдат, снайпер 34-го батальйону територіальної оборони Кіровоградської області «Батьківщина» ЗС України. Після другого поранення в зоні АТО та лікування, перебував у відпустці до 27-го грудня, під час якої проходив запланований курс реабілітації та працював волонтером. Залишилась дружина і дванадцятирічний син.

Помер від отриманих в зоні АТО поранень, після двох операцій та лікування. Похований у с. Таужне Сьогоднi громада с. Таужне провела в останню путь свого Героя Хотів писати про виконану роботу по поїздці на схід На Кіровоградщині сплюндрували могилу загиблого бійця АТО. 23.02.2016, 19:21.

1769

Лупаїна Олександр Григорович

, Бутівське Олександрійський район Кіровоградська область. Проживав у м. Київ. Солдат, водій саперного підрозділу 3-го ОТБ «Звіробій». Закінчив Київський автодорожній інститут, працював водієм вантажівки. Мобілізований у жовтні 2014. Залишилися дружина та син.

Загинув від кульового поранення у серце поблизу с. Кальчик, між Волновахою і Маріуполем, внаслідок обстрілу групи саперів, яка виїхала на розмінування об'єкта. Похований в с. Бутівське. За іншими даними: загинув від необережного пострілу з боку іншого військовослужбовця.

1770

Ковальов Костянтин Олександрович

, Першотравенськ Дніпропетровська область. Старший сержант, кулеметник Дніпропетровського полку охорони громадського порядку Центрального ОТО Національної гвардії України, в/ч 3036. Працював гірником очисного вибою на дільниці з видобутку вугілля № 3 шахти «Ювілейна», ДТЕК шахтоуправління «Першотравенське». Любив спорт і був активним учасником традиційних конкурсів професійної майстерності та змагань «Богатирські ігри». Призваний за мобілізацією 1 квітня. Залишились батьки, дружина та двоє синів, 11 і 5 років.

Загинув під Маріуполем (Донецька область). Причиною смерті стало отруєння чадним газом під час пожежі в бліндажі. Ковальов Костянтин Олександрович Старший сержант Ковальов Нацгвардії більше не потрібен // «Бегемот», 18 вересня 2016

1771

Бараш Василь Васильович

, Кочичине Ємільчинський район Житомирська область. Військовослужбовець 54-ї окремої механізованої бригади (м. Артемівськ). Після школи працював слюсарем-кочегаром у Великоцвілянській ЗОШ. У 2005 році прослужив рік в м. Чернігові у прикордонних військах. Працював у приватній фірмі «Крона» спочатку різноробочим, а потім бригадиром. 11 серпня 2014 року був мобілізований до Новоград-Волинської військової частини і включений до складу 54-ї механізованої бригади.

Деталі загибелі не вказані.

1772

'''Жила В'ячеслав Миколайович'''(Позивний «Сява» / «Шило»)

, Харків (район Салтівка). Розвідник-підривник, доброволець штурмового загону «Купол» батальйону спецпризначення «Донбас» НГУ. Активний учасник Революції Гідності. Повернувшись до Харкова, долучився до місцевої Самооборони, брав участь у захисті мирних акцій від нападів проросійських сил, у звільненні будівлі ОДА. Став одним з перших волонтерів, допомагав українським захисникам, в липні 2014 року добровольцем пішов на фронт. Учасник боїв за Іловайськ. Перебуваючи на фронті, В'ячеслав подав документи у 131-й розвідбат, але не встиг оформитись. Залишилися дружина і 8-річний син. Дружина В'ячеслава долучилась до медиків-волонтерів, згодом стала фронтовим медиком в 92 ОМБр.Прим. «Купол» формувався як загін морської піхоти на базі батальйону НГУ «Донбас», але діяв як окремий спецпідрозділ, офіційно не оформлений, командир Віктор Дегтярьов («Сенсей») Одкровення українського бійця про війну в зоні АТО .

Загинув під час виконання бойового завдання в тилу противника. Група розвідки з трьох бійців потрапила у засідку в районі між Маріуполем і окупованим Новоазовськом, поблизу села Павлопіль (Донецька область). За даними Книги пам'яті — в Донецьку. Два роки вважався зниклим безвісти. Наприкінці 2016 року тіло загиблого воїна передали з окупованого Донецька в Дніпро, ідентифікований за експертизою ДНК. 23 грудня 2016 року В'ячеслава поховали у Харкові на Алеї Славі Безлюдівського кладовища № 18, 12-й квадрат. 23 грудня 2016 похорон Вячеслава Жили В Харкові поховали героя АТО В'ячеслава Жилу, який загинув два роки тому На Харківщині простилися з бійцем батальйону «Донбас» Долгий путь домой: в Харькове похоронили бойца АТО, которого родственники искали два года История одного харьковчанинаРосійська пропаганда використала документи загиблих бійців групи, видавши їх за ДРГ, що їздила по Донецьку з мінометом і обстрілювала позиції українських військових з метою провокації. Також на російському телеканалі демонстрували тіла загиблих біля підбитої і згорілої легкової автівки.

1773

Глєбов Ігор Юрійович

, Харків. Доброволець штурмового загону «Купол» батальйону спецпризначення «Донбас» НГУ.

Загинув під час виконання бойового завдання в тилу противника. Група розвідки з трьох бійців потрапила у засідку в районі між Маріуполем і окупованим Новоазовськом, поблизу села Павлопіль (Донецька область). За даними Книги пам'яті — в Донецьку, разом з ним загинули Жила В'ячеслав і Гринько Юрій. Більше двох років російські бойовики не віддавали тіло загиблого рідним. Похований 4 лютого 2017 року на Алеї Слави на Безлюдівському кладовищі Харкова. Точну дату смерті не встановлено, на хресті зазначено лише рік — 2014 На Безлюдовском кладбище похоронили двух харьковчан, погибших в АТОРосійська пропаганда використала документи загиблих бійців групи, видавши їх за ДРГ, що їздила по Донецьку з мінометом і обстрілювала позиції українських військових з метою провокації. Також на російському телеканалі демонстрували тіла загиблих біля підбитої і згорілої легкової автівки.

1774

Гринько Юрій Вікторович(Позивний «Очаків»)

, Білокуракине Луганська область. Мешкав у Новоайдарі. Офіцер, розвідник-підривник, коригувальник, доброволець штурмового загону «Купол» батальйону спецпризначення «Донбас» НГУ. Служив у 73-му морському центрі спецпризначення в Очакові. На фронт пішов добровольцем, приєднавшись до загону «Купол» в червні 2014. Учасник боїв за Іловайськ. Залишились мати, дружина.

Загинув під час виконання бойового завдання в тилу противника. Група розвідки з трьох бійців потрапила у засідку в районі між Маріуполем і окупованим Новоазовськом, поблизу села Павлопіль (Донецька область). За даними Книги пам'яті — в Донецьку, разом з ним загинули Жила В'ячеслав і Глєбов Ігор. Вважався зниклим безвісти, наприкінці 2016 року ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих. 23 грудня 2016 року Юрія поховали в Новоайдарі. Сім'ї по обидва боки лінії зіткнення відчувають однаковий біль втрати… // «Голос України», 12 жовтня 2016 Завтра в пятницу 23.12.2016 в 12.00 в Новоайдаре (Луганская область) хороним Гринько Юрия («Очаков») Напередодні Новорічних свят непомітно для народних мас пройшли похорони справжніх Героїв України (фото 16+). 29.12.2016, 21:59 Герої не вмирають! // ДСУ у справах ветеранів війни та учасників АТО, 27 грудня 2016Російська пропаганда використала документи загиблих бійців групи, видавши їх за ДРГ, що їздила по Донецьку з мінометом і обстрілювала позиції українських військових з метою провокації. Також на російському телеканалі демонстрували тіла загиблих біля підбитої і згорілої легкової автівки.

1775

Андруник Петро Петрович

, Мельниця-Подільська Борщівський район Тернопільська область. Солдат, водій Харківської оперативної бригади Національної гвардії України. Закінчив Кам'янець-Подільське ПТУ № 26 за фахом монтажника сантехсистем. З 18 років захоплювався мисливством. Займався підприємницькою діяльністю спочатку в Кам'янці-Подільському, потім у Мельниці-Подільській. Був активним учасником Революції Гідності. На фронт пішов добровольцем за мобілізацією у вересні. Залишились батьки, сестра, 9-річна донька від першого шлюбу та наречена, яка працює медсестрою на «швидкій», 1 січня планували одружитись.

Близько 9:00 під час доставки паливно-мастильних матеріалів військовий автомобіль КрАЗ підірвався на фугасі направленої дії на трасі «Бахмутка» в районі Новотошківське — Оріхове (Попаснянський район) Луганської області. Петро загинув, ще один боєць отримав тяжкі поранення. Загиблий в АТО Петро Андруник планував 1 січня одружитися // 20 хвилин Тернопіль, 25 грудня 2014

1776

Кушнірук Олександр Олександрович

, Ізяслав Хмельницька область. Підполковник (посмертно), начальник розвідки 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Мав вищу військову освіту. Служив у миротворчому підрозділі у Придністров'ї. Військову службу проходив у 8-му окремому полку спеціального призначення ГУР МО (Хмельницький) на посаді начальника штабу. Коли почалася війна на сході, тимчасово пішов начальником розвідки у 28-му механізовану бригаду. Залишилися батьки, дружина та двоє маленьких дітей.

Підірвався на міні ОЗМ-72 на розтяжці в районі між населеними пунктами Піски і Первомайське (Ясинуватський район) Донецької області. Похований у Хмельницькому на Алеї Слави на кладовищі у мікрорайоні Раково. Сотні хмельничан в останню путь проводжали спецпризначенця Олександра Кушнірука // «Є», 28 грудня 2014

1777

Лісник Віорел Павлович

, с. Горток Чимішлійський район Молдова. Проживав у с. Черняхівське Іванівський район (Одеська область). Сержант, командир відділення розвідроти 28-ї окремої механізованої бригади (Чорноморське (Одеська область). Мобілізований до ЗСУ під час першої хвилі мобілізації. За зразкове виконання бойових завдань був заохочений відпусткою додому. Залишилась дружина.

Підірвався на міні ОЗМ-72 на розтяжці в районі між населеними пунктами Піски і Первомайське (Ясинуватський район) Донецької області. Похований у с. Черняхівське на Одещині. Житель Іванівського району Одеської області загинув у зоні АТО // «Трасса Е-95», 31 грудня 2014

1778

Палічук Руслан Степанович

, Глинськ (Здолбунівський район) Рівненська область. Молодший сержант, військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Призваний за мобілізацією у серпні. Залишилися мати і старший брат.

Пішов з життя під час чергування на блокпосту під Лисичанськом (Луганська область). Тіло померлого бійця знайшли в ніч з 25 на 26 грудня. Чергова втрата. У зоні АТО загинув мешканець Рівненщини Руслан Палічук // Телеканал «Рівне-1», 31 грудня 2014

1779

Астраков Дмитро Сергійович(Позивний «В'єтнам»)

, Дніпропетровськ. Молодший сержант міліції, боєць Полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. Був активним учасником Революції Гідності. Допомагав «Азову» як волонтер, потім став бійцем полку.

Близько 20:00 під Маріуполем зі східного напрямку диверсійно-розвідувальна група терористів обстріляла блокпост, на якому чергували бійці полку «Азов», атаку було відбито. Під час першого вогневого контакту Дмитро отримав поранення в шию та, не приходячи до свідомості, помер у лікарні. Похований на Ювілейному кладовищі Дніпропетровська. Під час обстрілу бойовиками блок-посту, що охороняли бійці полку «Азов», загинув 20-річний дніпропетровець з позивним «В'єтнам» // Батальйон спеціального призначення «Азов» — нова сторінка, 29 грудня 2014

1780

Куценко Андрій Юрійович

, Старосільці Коростишівський район Житомирська область. Розвідник розвідвзводу 5-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). До війська пішов добровольцем на початку вересня. Залишилася дружина і троє дітей шкільного віку. Рідний брат Андрія також несе службу в зоні АТО.

Отримав смертельне поранення під час артобстрілу ввечері на блокпосту поблизу міста Щастя під Луганськом. Похований у селі Старосільці.

1781

Живцов Андрій Анатолійович

, Нікополь Дніпропетровська область. Військовослужбовець 17-ї окремої танкової бригади, в/ч А3283 (Кривий Ріг). Був призваний за мобілізацією 14 серпня 2014 року. Учасник бойових дій, 5 місяців служив в зоні АТО.

Помер в зоні АТО. Місце й причини смерті не уточнено. Форум пограничников // pogranec.ru, 5 січня 2015

1782

Дурмасенко Олексій Олегович(Позивний «Динамо»)

, Київ. Старший солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Займався футболом. У сезоні 2003—2004 років виступав за команду «Зміна-Оболонь» (Київ), брав участь у Чемпіонаті України Дитячо-юнацької футбольної ліги. Працював ландшафтним дизайнером у підмосковній Рубльовці. З початком протестів повернувся до Києва та брав активну участь у Революції Гідності. На фронт пішов добровольцем. Один з тих бійців, які підняли український прапор над новим терміналом Донецького аеропорту. Залишилися батьки та дві сестри. Батько Олексія, Олег Дурмасенко, є відомим художником та дизайнером (творчий псевдонім — Гліб Гржабовський, автор нагрудного знака «Герой киянин» та пам'ятного знака загиблим за Україну білорусам).

Загинув у бою з російськими збройними формуваннями, які здійснили напад на позиції українських військових в районі селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Олексій саме прийшов провідати своїх побратимів, коли на блокпост напала диверсійна група противника. Кинувся на підмогу без бронежилета і загинув у бою. 3 січня похований у Києві на Алеї Героїв на Лісовому кладовищі Щойно у нас був запеклий бій // facebook Миколи Коханівського, 29 грудня 2014 29,12,2014 при нападении на с. Пески, погиб боец… // facebook Сергія Власенка, 30 грудня 2014 Загинув Олексій Дурмасенко У Києві попрощались із героєм-«кіборгом» Олексієм Дурмасенком // «5 канал», 3 січня 2015 відкриття меморіальної дошки пам'яті бійця АТО Олексія Дурмасенка.

1783

Абрютін Сергій Миколайович(Позивний «Абрек»)

, Суми. Солдат, військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Залишилися дружина і 5-річний син.

Загинув у бою з російськими збройними формуваннями, які здійснили напад на позиції українських військових в районі селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Сергія прошила кулеметна черга, коли він намагався витягти з оточення пораненого товариша. Похований на Алеї Почесних громадян Центрального цвинтаря міста Суми. Боєць із Сум пожертвував життям заради військового побратима // «ТСН», 3 січня 2015

1784

Дубовський Костянтин Юрійович

, Гудзівка Звенигородський район Черкаська область. Солдат, механік-водій БМП 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське). Круглий сирота, виховувався старшою сестрою. У серпні добровольцем пішов у військкомат, призваний за мобілізацією 14 серпня. Перед загибеллю побував удома в 10-денній відпустці за відмінну службу. Залишилася дружина та 4-річна донька.

Був важко поранений в бою з російськими збройними формуваннями, які здійснили напад на позиції українських військових в районі селища Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. Костянтин отримав два кульових і одне осколкове поранення, до шпиталю його не довезли. Похований у рідному селі Гудзівка. На Черкащині попрощалися з кіборгом // «ПроЧерк», 3 січня 2015

1785

Салівончик Володимир Володимирович

, Велика Вільшаниця Золочівський район. Солдат Львівського прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Призваний за мобілізацією, проходив службу на блокпосту під Волновахою Донецька область

Загинув під час служби у зоні АТО. Обставини смерті не уточнено. У Великовільшанецьку школу завітали побратими полеглого Героя АТО Володимира Салівончика // «Золочів.нет», 14 травня 2015 У селі Велика Вільшаниця відкрили меморіальну дошку загиблому бійцю // «Золочів.нет», 14 жовтня 2015

1786

Сирватка Михайло Степанович

, Стебник (адміністративно є частиною міста Дрогобич), Львівська область. Боєць добровольчого батальйону (не уточнено). За фахом — медик, працював на «швидкій» у Дрогобичі.

орієнтовно

Був поранений під Горлівкою (Донецька область) ще у вересні та перебував у лікарні. Помер від хвороб, які спричинили отримані на фронті поранення. 31 грудня воїна поховали в Дрогобичі. Ще одна жертва війни на сході України — дрогобичанин Михайло Сирватка // LifeInfo, 2 січня 2015

1787

Драчук Валентин Вікторович

, Шепетівка Хмельницька область. Старшина, головний старшина взводу охорони 11-го ЗРП. Мобілізований. Залишилися дружина, син та донька.

Загинув поблизу смт Новотроїцьке (Волноваський район) від множинних вогнепальних поранень грудної клітки, що не сумісні з життям. Вважався зниклим безвісти, ідентифікований серед загиблих. Похований 14.03.2015 у Шепетівці.

1788

Андрухів Іван Романович

, Львів. Військовослужбовець 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський), створеної на базі підрозділів розформованої 51-ї окремої мехбригади. Залишилися батьки.

Був поранений в зоні АТО, місяць тому повернувся додому й лікувався у Львівському військовому шпиталі. У ніч на 1 січня Іван помер, причини смерті встановлюють судмедексперти. 3 січня похований на Полі почесних поховань № 76, Личаківський цвинтар У Львові попрощалися із бійцем 14-ї мехбригади // «5 канал», 3 січня 2015.

1789

Куль Євгеній Геннадійович

, Лозуватка (Криворізький район) Дніпропетровська область. Солдат, майстер відділення технічного обслуговування автомобільної техніки 43-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше — 43-й БТО Дніпропетровської області «Патріот»). До 43-го батальйону пішов добровольцем, разом із батьком.

Помер у Харківському військовому клінічному центрі від отриманих поранень. Похований у Лозуватці. В Криворожском районе установили мемориальные доски Денису Соколовскому и Евгению Кулю

Невстановлена дата смерті Чурилов Юрій — в списку загиблих в АТО киян.

Втрати силових структур в тилу під час війни Флекей Зіновій Миколайович, , Тернопіль. Боєць 6-го БТО Тернопільської області «Збруч». Кілька років працював за кордоном, останній час в Італії. Взимку 2014 повернувся в Україну і поїхав до Києва, був активним учасником Революції Гідності. На Майдані був поранений, після лікування знов поїхав до Італії, але через загострення ситуації в країні, добровольцем прийшов до військкомату і в серпні підписав контракт на військову службу. Загинув у Херсонській області від вибуху гранати. Похований на Микулинецькому кладовищі. Залишились батьки Загинув тернополянин — солдат батальйону тероборони Зіновій Флекей Поховали Зиновія Флекея, бійця Тернопільського батальйону «Збруч» Зіновій Флекей не зізнався батькам, що захищає Україну.

Кисляченко Євген Олегович, , Одеса. Військовослужбовець 28-ї ОМБр. Призваний за мобілізацією. 8 вересня дістав поранення під час навчань на полігоні «Широкий лан», помер вранці у лікарні міста Миколаїв Мобилизованный одессит скончался от ран, полученных на учениях // «Думская», 13 жовтня 2014.

, Дніпропетровська область. Солдат, військовослужбовець 17-ї ОТБр, призваний за мобілізацією. на полігоні поблизу м. Кривий Ріг під час пострілу з гранатомета АГС-17 у рамках занять з бойової підготовки стався розрив гранати, внаслідок чого два військовослужбовці отримали поранення. Один з солдатів від поранень помер.

Вербицький Олексій Романович, , Ярославська область РРФСР. Проживав у м. Чернівці. Солдат, водій 8-го БТО Чернівецької області. Виріс в родині військовослужбовця. Все життя працював водієм, останні роки — в Обласному центрі реабілітації тяжкохворих дітей. До війська пішов добровольцем у червні 2014, незважаючи на те, що за місяць перед тим переніс операцію. Загинув у ДТП під Бердянськом (Запорізька область), коли повертався на військовому УАЗі з ремонту. Похований 6 листопада на Годилівському кладовищі. Залишилися дружина та доросла донька Сьоодні у Чернівцях прощалися із Олексієм Вербіцькім, який загинув у зоні АТО // «Чернівці Таймс», 6 листопада 2014 В Запорожской области погиб боец из черновицкого батальона // Комментарии: Запорожье, 11 листопада 2014 Він загинув, захищаючи Україну // Сайт sos.com.ua, 7 липня 2015 .

Прохоров Станіслав Миколайович, , Кременчук Полтавська область. Солдат 92-ї ОМБр. Працював оператором на кондитерській фабриці «Лукас». 06.08.2014 мобілізований як доброволець. вбитий співслужбовцями біля села Бударки (Вовчанський район) Харківської області, де підрозділ ніс службу з охорони державного кордону з Росією. Капітан та 2 сержанти, в стані алкогольного сп'яніння після словесної перепалки із солдатами (п'яний капітан кричав «Расєя!») розстріляли бійця з автоматів, відтягли у бік кордону і закопали у траншеї, після чого втекли. Вбивць затримано, кримінальна справа за статтями «навмисне вбивство» та «дезертирство». Похований у Кременчуці на Свіштовському кладовищі. Залишились батьки, три сестри та дружина з дитиною «Все спокойно, стоим в карауле»: за день до смерти погибший солдат говорил с женой // «ТелеграфЪ», 18 листопада 2014 Дружина вбитого солдата: «Офіцер розстріляв Стаса за відмову копати собі могилу».

Коляда Дмитро Степанович, , Велимче Ратнівський район Волинська область. Солдат, стрілець танкового взводу 2-ї танкової роти 51-ї ОМБр. Мобілізований у квітні 2014, пройшов бої в районі Волновахи, Савур-могили, Красногорівки, де 22 серпня врятував екіпаж підбитого танку, отримав опіки і лікувався у шпиталях. близько 20:00 вбитий офіцером командиром танкового взводу біля казарми у військовій частині у Володимирі-Волинському, під час конфлікту, помер від ножового поранення у груди. Похований в с. Велимче. Залишились батьки та брати. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Таранець Станіслав Олексійович, , Велика Круча Пирятинський район Полтавська область. Капітан, начальник складу паливно-мастильних матеріалів 3-го ОПСп. Закінчив Київський університет цивільної авіації, навчався на військовій кафедрі. Проходив військову службу в Гвардійському на Дніпропетровщині, потім у військовій частині в Кропивницькому. Під час АТО займався забезпеченням ЗСУ паливом та не одноразово супроводжував конвої у зону АТО. о 5-й годині ранку вирушив з черговим конвоєм паливно-мастильних матеріалів у Донецьку область, їхав у голові колони. Поблизу селища Куколівка (Кіровоградська область) на слизькій дорозі водій не впорався з керуванням, в результаті чого бензовоз кілька разів перевернувся. Від отриманих травм Станіслав помер на місці, водій вижив. Залишилася дружина та 9-річна донька Таранець Станіслав Олексійович.

Ковальчук Михайло Володимирович, , Руда-Колтівська Золочівський район. Солдат 2-го окремого інженерно-будівельного батальйону. Мобілізований 27.03.2014. Брав участь у боях за Савур-могилу та Іловайськ. Помер близько 17:15, під час прямування підрозділу в район виконання завдань за призначенням Гвардійці Навчального центру взяли участь у відкритті меморіальної дошки // НГУ, 14 грудня 2015.

Косточка Ігор Васильович, , Суми. Зв'язківець 15-го БТО Сумської області «Суми», в/ч В2260. Працював у ВАТ «Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе». Мобілізований у березні. Ніс службу в Макарівському районі (Луганська область), на початку грудня приїхав додому у коротку відпустку. Трагічно загинув під час відпустки. 4 грудня чоловіка знайшли на перехресті у місті Суми в непритомному стані із закритою черепно-мозковою травмою та доправили до нейрохірургічного відділення обласної лікарні. У ніч із 7 на військовослужбовець помер. Похований на Алеї Почесних громадян центрального міського кладовища Сум. Залишились дружина та 16-річна донька У Сумах прощалися з бійцем АТО, який загинув вдома // Суми RegioNews, 10 грудня 2014 .

Грачов Юрій Олександрович (позивний «Ірокез»), , Київ. Старший лейтенант запасу, волонтер групи «Аеророзвідка». Активний учасник Революції Гідності. Був фахівцем-сапером і розробив перші бойові заряди для безпілотників, неодноразово виїжджав у зону АТО. близько 10:00 на Яворівському полігоні під час навчань з військовими з використання заряду для безпілотного літального апарату стався вибух. Юрій отримав травми, несумісні з життям. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Корній Станіслав Семенович, , Кривий Ріг Дніпропетровська область. Прапорщик, командир 1-го відділення 1-го взводу 20-го БТО «Дніпропетровськ». Закінчив курси Навчального центру Внутрішніх військ. До травня 2005 працював у Криворізькій виправній колонії № 80. З 2009 по 2012 — інспектор служби охорони мережі готелів «Маріотті» у Варшаві, у 2012 — інспектор служби безпеки «Легіон КР» в Кривому Розі. Член партії УДАР. Активний учасник Революції Гідності. 29.04.2014 мобілізований як доброволець. 12 червня був госпіталізований на 24 дні із загостренням тяжких хронічних захворювань, та вже 1 серпня брав участь у визволенні м. Красногорівка. Комісований за станом здоров'я восени 2014 року. помер від хвороби в Кривому Розі, вже після повернення з фронту. Залишились дружина, діти та внуки Друзі, в понеділок 13 березня 2017 в м. Кривий Ріг відкривається меморіальна дошка в пам'ять прапорщика Корнія Станіслава Семеновича.

Примітки

Посилання * Книга пам'яті загиблих * Міноборони оприлюднило список усіх загиблих військових у зоні АТО * At least 955 Ukrainian soldiers killed in Russia's war against Ukraine // «Kyiv Post», 25 september 2014

* 2014-10-12