[Повна версія]
[Токенізована версія]
[Лематизована версія]
Обсяг українського тексту: 87%
Токенізована версія
Будинок в якому жив Іван Багряний Охтирка Іван Багряний справжнє ім'я Лозов'яга Іван Павлович також Лозов'ягін Охтирка Харківська губернія Російська імперія 25 серпня 1963 Новий Ульм ФРН український поет прозаїк публіцист політичний діяч Життєпис Становлення Народився в сім'ї муляра Павла Петровича Лозов'яги Мати Євдокія Іванівна Кривуша походила із заможного селянського роду із села Куземин біля Охтирки У сім'ї крім Івана виховувалися також син Федір і дві дочки Неоніла та Єлизавета У шестирічному віці почав навчатися в церковнопарафіяльній школі потім закінчив в Охтирці вищу початкову школу 1920 року вступив до технічної школи слюсарного ремесла потім до Краснопільської школи художньо-керамічного профілю 1922 року почався період робочої діяльності і активного громадсько-політичного життя він був то замполітом цукроварні то окружним політінспектором в Охтирській міліції то вчителем малювання в колонії для безпритульних і сиріт 1925 року вийшов із комсомолу Щоб збагатитись враженнями вислів Івана Багряного побував на Донбасі в Криму на Кубані 1925 року Іван працював у Кам'янці-Подільському ілюстратором у газеті Червоний кордон надрукував у ній свої перші вірші Того ж 1925 року під псевдонімом І. Полярний власними силами видав в Охтирці невеличку збірку Чорні силуети П'ять оповідань В оповіданнях описані враження від побаченого й пережитого автором під час поїздки Україною Це переважно безрадісні реалістичні картини життя тогочасного суспільства 1926 року вступив до Київського художнього інституту КХІ якого через матеріальну скруту та упереджене ставлення керівництва закінчити не вдалося Навчаючись в КХІ вийшов зі спілки Плуг вступив до опозиційного літературного об'єднання МАРС Майстерня революційного слова де зблизився з самовимогливими митцями слова Валер'яном Підмогильним Євгеном Плужником Борисом Антоненком-Давидовичем Григорієм Косинкою Тодосем Осьмачкою та іншими яких пізніше було піддано нищівній критиці з боку офіційної радянської критики та всіляко переслідувано Саме тоді Іван Багряний активно працював і друкувався в журналах Глобус Всесвіт Життя й революція Червоний шлях та інших У 1920-х роках видав низку поетичних творів збірку віршів До меж заказаних поеми Монголія Вандея Газават п'єсу Бузок про графоманів У 1929 році на власний кошт видав віршовану поему Ave Maria яка майже миттєво була заборонена цензурою й вилучена з книгарень 1930 року побачив світ історичний роман у віршах Скелька У ньому розповідається про повстання в селі Скелька у XVIII ст. проти свавілля московських ченців монастиря що знаходився поряд Селяни спалили монастир протестуючи проти національного гноблення Офіційною реакцією на роман стала стаття О. Правдюка Куркульським шляхом в журналі Критика де автор говорить Від самого початку поет став співцем куркульської ідеології і до сьогодні залишається таким В ув'язненні та на засланні 16 квітня 1932 його заарештували в Харкові й звинуватили у проведенні контрреволюційної агітації за допомогою літературних творів таких як поема Ave Maria історичний роман Скелька поеми Тінь Вандея Гутенберг соціальна сатира Батіг Пробув 11 місяців у камері одиночного ув'язнення у внутрішній тюрмі ГПУ А 25 жовтня 1932 року його звільнили з-під варти і на три роки відправили до спецпоселень Далекого Сходу Про період перебування Івана Багряного на Далекому Сході в 1932 1937 роках досі мало відомостей Охотське море тайга життя серед українців Зеленого Клину Утеча в Україну та арешт у дорозі новий термін 3 роки тепер уже в таборі БАМТАБу Точних даних про час повернення Івана Багряного із заслання немає 16 червня 1938 року його повторно було арештовано сидів у Харківській в'язниці УДБ-НКВС на Холодній горі Йому пред'явили нове звинувачення участь чи навіть керівництво у націоналістичній контрреволюційній організації Хоч тривали довгі дні знущань та допитів Акт про закінчення слідства 26 березня 1939 року з висунутими проти нього обвинуваченнями І. Багряний не підписав 1 квітня 1940 року було прийнято постанову в якій відзначалося що всі свідчення про контрреволюційну діяльність належать до 1928 1932 років за що він уже був засуджений а інших даних про антирадянську діяльність Багряного-Лозов'ягіна слідством не добуто Хворий знесилений Іван Багряний повернувся в Охтирку Автобіографічні подробиці про ці п'ять років життя арешт тортури втечу із заслання й повернення на батьківщину письменник відобразив у романі Сад Гетсиманський Під час Другої світової війни Радянсько-німецька війна застала письменника в Охтирці Він одразу пішов в українське підпілля передислокувався до Галичини Іван Багряний працював у референтурі пропаганди писав пісні на патріотичні теми статті різноманітного характеру малював карикатури й плакати агітаційного призначення Одночасно він брав участь у створенні Української Головної Визвольної Ради УГВР у розробці її програмових документів Попри таку завантаженість Іван Багряний не покинув літературної праці 1944 року він написав один із своїх найталановитіших творів роман Звіролови згодом відомий як Тигролови У січні 1944 написав перебуваючи у Тернополі поему Гуляй-Поле У березні 1945 Багряний перебував у Карпатах у селі Даба разом з рештою місії ЗП УГВР У квітні 1945 коли радянські війська почали наближатися до місця перебування групи українців частина членів місії ЗП УГВР що не мандрувала з родинами виїхала до столиці Незалежної Хорватської Держави Загреба Дещо пізніше до групи приєднався й Іван Багряний У столиці Хорватії делегація ЗП УГВР провела весь квітень і ця країна відбилася й на творчості Івана Багряного Саме у цей період він писав роман Люба про партизанську боротьбу ОУН УПА в якій сам нещодавно брав участь У тексті уривка що зберігся часто трапляються хорватські топоніми і явища м. Вараждін р. Драва усташі четники генерала Драголюба Михайловича які воювали проти усташів А назву твору письменник дав на честь Люби Комар радистки місії ЗП УГВР учасниці Процесу 59 в 1941 році Рукопис роману письменник власноруч знищив бо розсердився на героїв цього роману діячів партизанського резистансу колишніх моїх друзів а пізніше замотеличених героїв таборових держав моїх запеклих ворогів В еміграції Могила Івана Багряного в м. Новий Ульм Німеччина 1945 року Багряний емігрував до Німеччини Як свідчить у Листах до приятелів Юрій Лавріненко в еміграції теж не було свободи Не менш ніж заборонами перешкоджала гітлерівська Німеччина сформуванню політичної еміграції усілякими розенбергівськими штабами в яких псувалися та компромітувалися і дуже пристойні люди Багряний пішов на Захід і в еміграцію через оунівське підпілля Іван Багряний написав брошуру програмний для нього памфлет Чому я не хочу вертатись до СРСР де виклав політичну декларацію національної гідності й прав людини яка пережила примусову репатріацію насильство тортури приниження як колишній в'язень остарбайтер полонений позбавлений власного імені Він логічно обґрунтував закономірність еміграції з Радянського Союзу батьківщини-мачухи котра пішла на геноцид проти власного народу 1948 року Багряний заснував Українську революційно-демократичну партію УРДП і відтоді цілих 17 років до самої смерті редагував газету Українські вісті Письменник був головою Виконавчого органу Української Національної Ради і заступником президента УНР Помер Іван Багряний 25 серпня 1963 року Похований у місті Новий Ульм Німеччина на цвинтарі при вулиці Ройттір Neu-Ulmer Friedhof an der Reuttier Str Могила Івана Багряного перша могила ліворуч від входу на цвинтар що навпроти вул. Фіннінгер Finninger Str Автор надгробного пам'ятника скульптор Лео Мол Пам'ятника на могилі освячено 3 жовтня 1965 Особисте життяПерша дружина Антоніна Зосімова діти Борис і Наталя На еміграції одружився з Галиною Тригуб Їхні діти Нестор і Роксолана Творчість Західні дослідники творчості Івана Багряного відзначали унікальну здатність письменника до кошмарного гротеску неабиякого гумору серед відчаю оптимізму серед трагедії в глухій війні що проводиться на величезних просторах євразійської імперії Юзеф Лободовський твердить що Сад Гетсиманський перевищує силою вислову все що дотепер на цю тему було написано з другого ж боку є виразним свідченням глибокого гуманізму автора що на самому дні пекла зумів побачити людські прикмети навіть у найозвіріліших осібняків Популярність іншого роману Тигролови що його Юрій Шерех вважав утвердженням жанру українського пригодницького роману українського всім своїм духом усім спрямуванням усіми ідеями почуттями характерами спричинилася до пародіювання Мосендзом та Кленом образу багрянівського Григорія Многогрішного Так з'явився гумористичний Горотак що на думку Лавріненка читався радше як беззлобний дружній шарж Зате незадовго до смерті письменника а саме 1963 року з'явилася політично заангажована публіцистична книжка-пасквіль На літературному базарі Поезія проза і публіцистика Івана Багряного Етапи творчого шляху 1926 1932 початок літературного шляху до першого арешту 1932 1940 період ув'язнень і концтаборів 1941 1945 період Другої світової війни й окупації України 1945 1963 повоєнна доба і еміграція Теми творчості Викриття системи більшовицького терору Показ жорстоких і підступних методів роботи каральних органів Розвінчання більшовицької системи господарювання і знущання з людей Розповідь про страждання українського народу у більшовицькому раю Безкомпромісне і аргументоване викриття російського великодержавного шовінізму Звернення до історії і боротьба проти Росії Змалювання долі української людини у вирі Другої світової війни Віра в перемогу добра над злом Твори Вибрана бібліографія творів Багряного Твори опубліковані в еміграції збірка Золотий бумеранг 1946 вона дала підставу Ю. Шереху-Шевельову поставити ім'я автора поряд з Уласом Самчуком як двох найвидатніших письменників української еміграції романи Тигролови 1944 друга редакція 1946-1947 Сад Гетсиманський 1950 Огненне коло 1953 Антон Біда герой труда поетична сатира 1956 Буйний вітер 1957 Людина біжить над прірвою 1965 п'єси Морітурі 1947 Генерал 1944 Розгром 1948 та інші твори Оповідання Етюд серпень 1921 р. Міщаночка Охтирка 1924 Мадонна Жмеринка 1925 Заєць Ялта 1925 Петро Каменяр Охтирка 1925 З оповідань старого рибалки 1927 В сутінках 1927 Пацан 1928 Рука 1928 Збірка оповідань Крокви над табором Харків 1931 Поеми Монголія 1927 Цукроварня Поема про чотирьох 1927 Собачий бенкет Київ 1928 Вандея 1928 Ave Maria Харків 1929 Батіг 1928 1930 Ґутенберґ 1928 1930 зникла на початку 1930-х років Сатирична епопея Комета повністю не збереглась 1928 1930 Гуляй-Поле Тернопіль 1944 Сатирична поема Антон Біда герой труда повість про ДІ-ПІ Новий Ульм 1947 Мечоносці 1932 П'єси Бузок Генерал 1944 Морітурі 1947 Поетичні збірки В поті чола 1929 заборонена до друку цензурою До меж заказаних Київ 1929 Золотий бумеранґ 1946 Пісні авторські пісні різних років Романи Марево втрачений Скелька роман у віршах Харків 1930 Тигролови Львів–Краків 1944 Люба 1944 знищений власноруч Сад Гетсиманський Новий Ульм 1950 Маруся Богуславка виданий під заголовком Буйний вітер Мюнхен 1957 Людина біжить над прірвою посмертно Новий Ульм Нью-Йорк 1965 Повісті Розгром повість-вертеп 1948 Огненне коло Новий Ульм 1953 Морітурі 1947 Статті Україна біля Тихого океану 1944 На новий шлях 1946 Памфлет Чому я не хочу вертати на родіну інша назва Чому я не хочу вертатись до СРСР 1946 Народження книги 1956 Дитячі твори Казка про лелек та Павлика-мандрівника 1943 Колискова 1955 Телефон 1956 Висунення на Нобелівську премію з літератури 1963 року філія Об'єднання демократичної української молоді ОДУМ в Чикаго розпочала акцію за надання Нобелівської премії з літератури Іванові Багряному але раптова смерть письменника перешкодила офіційному висуненню його на цю нагороду У Багряного могли бути серйозні шанси на отримання Нобелівської нагороди адже він написав два визначні романи про ГУЛАГ Сад Гетсиманський та Тигролови ще за двадцять років до написання Солженіциним Архіпелагу ГУЛАГ Премії 1992 року постановою Кабінету Міністрів України Іванові Багряному посмертно присудили Шевченківську премію за романи Сад Гетсиманський і Тигролови Вшанування пам'яті Ювілейна монета 2007 Меморіальна дошка у Охтирці Погруддя Багряному у Охтирці 1965 року на могилі Івана Багряного встановлено пам'ятник скульптор Лео Мол 23 вересня 1996 року Кабінет Міністрів України видав постанову Про 90-річчя від дня народження І. П. Багряного Організаційний комітет очолив Леонід Кравчук 1996 року засновано Фундацію імені Івана Багряного 1996 року з нагоди 90-річчя з дня народження письменника засновано літературну премію імені Івана Багряного Серед її перших лауреатів Іван Дзюба 1 серпня 2006 року Верховна Рада України відхилила проєкт Постанови про відзначення 100-річчя від дня народження Івана Багряного Під час обговорення думки щодо відзначення ювілею видатного українського письменника розійшлися Депутати з фракцій Наша Україна і БЮТ висловлювалися за вшанування пам'яті Івана Багряного Депутати з фракцій Партії регіонів КПУ та СПУ були проти У підсумку за проєкт Постанови проголосувало всього 73 депутати і він був відхилений 15 вересня 2006 року Президент України Віктор Ющенко видав Указ Про відзначення 100-річчя від дня народження Івана Багряного 25 вересня 2007 року введено в обіг ювілейну монету Іван Багряний із серії Видатні особистості України номіналом 2 гривні з нейзильберу якість спеціальний анциркулейтед тираж 35 000 штук у капсулах 25 серпня 2016 року в Охтирці було відкрито меморіальну дошку на рідному обійсті Лозов'ягіних 2 жовтня 2017 року у м. Охтирці було відкрито пам'ятник 6 липня 2018 року у м. Краснопіллі на Сумщині відкрито пам'ятний знак на стіні гуртожитку Краснопільського ДПТНЗ Краснопільське ПТУ де юний Іван Лозов'ягін у 20-х роках XX століття навчався малярській та гончарній справі Провулок Івана Багряного в Житомирі На його честь також названо 87 курінь УПЮ імені Івана Багряного Примітки Джерела Л. А. Шевченко Багряний Іван Павлович Іван Багряний титан українського духу до 110-річчя від дня народження І. Багряного пам'ятка користувачу Галицька ЦБ укладач О. В. Мединська комп'ютерний набір З. Кіндрат відповідальний за випуск І. В. Сорочинська-Городецька Галич 2016 Література Загребельний П. Багряний Іван С 108 В. Пономарьов Багряний Словникова частина Т 1 С 81 Шугай О. В. Багряний Іван С 65 66 Шевченко Л. А. Багряний Іван Павлович С 162 Шевченківські лауреати 1962–2001 Енциклопедичний довідник К 2001 С 29–31 Жив у Кам'янці поет Прапор Жовтня Кам'янець-Подільський 1990 18 серп С 4 Шугай О. Через терни Гетсиманського саду Літературна Україна 1990 6 верес С 6 Шугай О. Через терни Гетсиманського саду Нове з біографії Івана Багряного Україна 1991 18 С 30–35 3–4 вкладки Гаврильченко О. Коваленко А. Штрихи до літературного портрета Івана Багряного Багряний І. Сад Гетсиманський К 1992 С 3–18 Череватенко Л. Ходи тільки по лінії найбільшого опору і ти пізнаєш світ Багряний І. Людина біжить над прірвою К 1992 С 293–319 Дзюба І. Публіцистика Івана Багряного Сучасність 1992 4 С 64–70 Шугай Олександр Іван Багряний 1906–1963 письменник громадський діяч 100 найвідоміших українців К 2005 С 564–571 Українська діаспора літературні постаті твори біобібліографічні відомості Упорядк В. А. Просалової Донецьк Східний видавничий дім 2012 516 с П. Параскевич Іван Багряний і його літературна публіцистична політична діяльність Вісник Таврійської фундації Осередку вивчення української діаспори Літературно-науковий збірник Випуск 2 Київ Херсон Просвіта 2006 Біляїв Володимир На неокраянім крилі Донецьк Східний видавничий дім 2003 Посилання Фундація імені Івана Багряного Підбірка матеріалів про життя і творчість Івана Багряного на сайті Харківської державної наукової бібліотеки ім В. Г. Короленка Валентина Чекаліна Ми є Були І будем ми Й Вітчизна наша з нами газета Кримська Світлиця 9 за 24 лютого 2006 Іван Багряний 1906 1963 журнал Вітчизна 1 2 2005 р. Євген Штендера Іван Багряний Багряний Іван в Електронній бібліотеці Культура України Твори письменника в електронних бібліотеках Твори Івана Багряного в е-бібліотеці ukrclassic com ua Твори Івана Багряного в е-бібліотеці Український Центр Твори Івана Багряного в е-бібліотеці Чтиво