Повна версія

Віктор Ющенко, котрий через обставини, що склалися, уособлює тепер усю українську енергетику, приї...

Віктор Ющенко, котрий через обставини, що склалися, уособлює тепер усю

українську енергетику, приїхав у Лондон не лише вирішувати питання стосовно конкретних проектів ЄБРР, а й узгодити спільне з Банком бачення проблем цієї галузі. Відразу після тригодинних переговорів із президентом ЄБРР Жаном Лем’єром він так прокоментував їх результати в інтерв’ю для «Дзеркала тижня»: «Було проаналізовано всю гаму макроекономічних складових, що виникають в економіці, бюджеті, соціальній сфері».

Одним із центральних питань порядку денного був кредит, скорочено йменований Рівне-2/Хмельницкий-4. Торік у грудні рада директорів ЄБРР прийняла важке для себе рішення — схвалити проект надання цього кредиту на 215 млн. дол. на добудову двох ядерних блоків на Рівненській і Хмельницькій АЕС. Проте рішення директорів набере чинності лише після виконання чотирьох попередніх умов, висунутих ЄБРР на момент схвалення проекту.

Чому ж усе-таки виникли ці умови, про які так багато й суперечливо говорять в Україні? На момент прийняття рішення не було цілої низки важливих для ЄБРР, а головне — для його акціонерів, компонентів успіху кредиту (навіть якщо не зважати на те, що ставлення до проекту серед акціонерів Банку було дуже неоднозначним). Тож аби не відкладати рішення на наступний рік і схвалити проект до закриття Чорнобильської АЕС, керівництво ЄБРР узгодило з керівництвом України ті самі попередні умови, виконання яких дозволить розпочати фінансування.

Саме процес просування проекту Рівне/Хмельницький був одним із головних питань у лондонському порядку денному. За словами Віктора Ющенка, «переговори показали, що з чотирьох умов реалізації проекту дві виконано, а дві — перебувають у стадії вирішення».

Як відомо, чотири умови містили в собі: закриття ЧАЕС, створення в Україні незалежного органу ядерного регулювання й підтвердження відповідності його процедур міжнародним стандартам, поновлення фінансування по лінії МВФ, письмове підтвердження всіх інших кредиторів-учасників проекту.

Перший пункт, який залежить від України, виконано — відповідно до Меморандуму про закриття ЧАЕС її закрито 15 грудня 2000 року.

Другу попередню умову — створення органу ядерного регулювання — ініціювали акціонери ЄБРР й інші кредитори: вони хотіли мати певність у тому, що в Україні система ядерного регулювання відповідає світовим стандартам, а орган, що регулює ядерну безпеку, є незалежним і сильним у кадровому й фінансовому плані. Україна відреагувала досить швидко — у грудні підписано указ Президента про створення комітету ядерного регулювання як незалежного органу державної влади. «Комітет сьогодні зміцнений кадрово й виведений на фінансову самостійність, є повноправним учасником казначейського процесу, — сказав В.Ющенко. — Залишилося затвердити положення про нього й узгодити обсяг щорічного кошторису».

До речі, як повідомив директор ЄБРР від України Юрій Полунєєв, уже створено тимчасову групу з керівників деяких аналогічних західних органів ядерного регулювання, котрі повинні попрацювати разом з українським комітетом ядерного регулювання й потім, на основі власного досвіду в різних країнах, подати ЄБРР рапорт про те, що процедури, які закладаються сьогодні в основу діяльності комітету, відповідають західним процедурам і стандартам. Це, у свою чергу, слугуватиме гарантією того, що комітет кваліфіковано виконуватиме свої основні функції — ліцензування нових ядерних реакторів і вже діючих АЕС відповідно до вимог ядерної безпеки, а також моніторингу загальної ситуації.

Третій пункт — кредитування з боку МВФ — є загальносистемним і висувається практично завжди. Оскільки наявність програми з МВФ — це сигнал про те, що макроекономічна ситуація в країні розвиватиметься відповідно до параметрів, узгоджених із Фондом. Для акціонерів ЄБРР й інших кредиторів проекту наявність таких відносин із МВФ служить певною гарантією того, що кредит реалізовуватимуть у сприятливому макроекономічному середовищі, тож є шанси на його повернення. Попри тимчасову затримку з черговим траншем МВФ, керівництво ЄБРР вважає, що з цією умовою більш-менш гаразд.

І остання попередня умова — письмове підтвердження з боку всіх кредиторів про готовність виконати свої фінансові зобов’язання за проектом. Питання це, по суті, наштовхнулося на експортно-кредитні агентства західних країн. На момент схвалення в ЄБРР проекту Р2/Х4 згода таких кредиторів, як Євроатом, Росія та Енергоатом, не викликала сумнівів. Проте для реалізації проекту потрібні чіткі зобов’язання всіх кредиторів. З шести експортно-кредитних агентств на сьогодні лише два подали письмові підтвердження. Інші чотири — поки що тільки усні. Як говорить Віктор Ющенко, «це агентства з Іспанії, Франції, США і Швейцарії. У принципі, політично вони підтримують проект, але формальне, юридичне рішення прийматимуть після нашої зустрічі з кредиторами Паризького клубу».

Слід відзначити, що виконання вказаних умов також не означатиме негайного початку фінансування за кредитом Р2/Х4. Певний час піде на підписання кредитних і гарантійних угод між Україною та ЄБРР і на наступну ратифікацію їх у Верховній Раді. А потім вимагатиметься виконання і власне умов ефективності кредиту, правда, більшість із них — технічні. Однак і принципові є, а саме: приватизація шести обленерго, виконання умов за паливним кредитом і питання підвищення оптового тарифу для Енергоатома. А вже тоді настане свято першого траншу. За підрахунками ЄБРР, це буде десь наприкінці другого кварталу.

Прем’єр-міністр Ющенко відзначив, що під час дискусії стосовно паливно- енергетичного комплексу дуже докладно обговорювався проект закупівлі органічного палива на 100 млн. дол. Як відомо, його схвалила рада директорів ЄБРР ще у жовтні минулого року. За словами пана Ющенка, 28 лютого закінчився термін виборки грошей. Оскільки Україна грошей за цим кредитом ще не брала, «домовилися, що ЄБРР розгляне питання про подовження контракту, обговорили можливі варіанти подовження терміну виборки коштів і періоду поставок вугілля на електростанції». Проте прем’єр вважає передчасним говорити про можливі дати, поки їх не оголосить Євробанк.

Саме наступного дня після візиту українського прем’єра в ЄБРР на неформальній нараді директорів і менеджменту Банку обговорювалися можливі варіанти подовження.

Окремим питанням порядку денного була приватизація обленерго, особливо, підкреслив Віктор Ющенко, у контексті всіх необхідних передприватизаційних процедур, рішення стосовно яких на сьогоднішній день почасти прийнято, а почасти — ні. Він перерахував ці процедури — починаючи від політики врегулювання боргів обленерго, політики відносин із неплатниками (тобто відключення споживачів) і закінчуючи процедурами доступу до окремо розташованих об’єктів на території інших власників (приміром, до підстанцій на території приватних фермерських господарств) і проблемами страхування від екологічних позовів, які могли виникнути щодо обленерго до приватизації. Особливо важлива в даному контексті гармонізація тарифних умов, визначених у проекті Р2/Х4, і тих умов, які нині з’являються в переговорах з інвесторами. Усі ці проблеми, що належать до сфери регулювання відносин в енергетиці, потребують, на думку прем’єра, «систематизації, чіткості та зрозумілості як для нас самих, для наших споживачів, так і для потенційних інвесторів».

Багато часу сторони приділили узгодженню позицій щодо кредиту для Старобешівської ТЕС, проекту газового транзиту через балканські країни до Туреччини. Окремий блок питань було присвячено темі «Укриття» над четвертим блоком ЧАЕС.

Переговори в ЄБРР, на думку членів української делегації, були напруженими — близько десятка питань за три години. Проте встигли все, що планували. Дружня атмосфера, яка, на думку постійних учасників переговорів, завжди панує на зустрічах вищого менеджменту ЄБРР і українського істеблішменту, і цього разу дозволила завершити зустріч на оптимістичній ноті. Президент ЄБРР Жан Лем’єр висловився в тому дусі, що Банк завжди підтримає Україну на шляху економічних реформ.