Повна версія

Кажуть, що причиною смерті останнього голови Хмельницького облвиконкому, а згодом першого голови обласної державної адміністрації стало онкозахворювання. В останню путь першого губернатора Хмельницької області проводжали вже наступного дня – четвертого серпня в обласній філармонії при величезному скупченні народу.
Євген Якович володів неабиякими організаторськими здібностями – керівником області він був вісім років. Це один з небагатьох голів адміністрацій, котрий очолював область при двох президентах, зазнавши низку серйозних змін в житті країни. Під час його перебування біля влади конфліктів між гілками виконавчої і законодавчої влади не було, а область займала одне з передових місць з економічного розвитку. Недарма перший губернатор є автором восьми наукових робіт, присвячених реформуванню сектора економіки, регулюванню ринкових механізмів. І, навіть у 2001 році, міг змінити Радомира Сіліна на посту ректора Хмельницького національного університету.
Народився Євген Якович 1940 року в селі Степанівка Іркутської області. Трудову діяльність розпочав токарем МТС. Закінчив Тюменський політехнічний інститут. Упродовж чотирьох років, починаючи з 1969 року, працював головним інженером Кам’янець-Подільського приладобудівного заводу. З 1973 року призначений заступником завідуючого, а згодом завідуючим промислово-транспортним відділом Хмельницького обкому партії. Після закінчення у 1980 році Академії суспільних наук у Москві працював заступником, першим заступником голови Хмельницького облвиконкому. В квітні 1990 року обраний головою облвиконкому, а з лютого 1991 року – одночасно головою обласної ради народних депутатів і виконкому. У березні 1992 року призначений представником Президента України у Хмельницькій області.
З 1994 по 1998 рік працював головою обласної ради та головою обласної державної адміністрації.