Повна версія

Колишні політв’язні радянського режиму звернулися до Леоніда Кучми із заявою, в якій висловлюють своє обурення антидержавним кроком Президента у напрямі до Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю та Казахстаном.

«Ми, українські політв’язні тюрми народів — СРСР, з чиїх гулагівських концтаборів не повернулось понад 20 млн. українців, за яких запобігливі уряди України ще не виставляли Росії рахунку, ми, політв’язні, що, виборюючи державний суверенітет України, жертвували свободою, здоров’ям і життям, — безмежно обурені тим, з якою безвідповідальною легкістю наш «гарант» Конституції жертвує тим, чого не здобував і що йому не належить, — суверенітетом нашої Держави», — наголошується в заяві 26 радянських політв'язнів. А «безвідповідальний гарант», на думку авторів цього документа, «згідно з Кримінальним Кодексом України, повинен нести карну відповідальність», адже, «підписавши угоду про ЄЕП з контрольним пакетом голосів Росії (понад 80%) у наднаціональному регулюючому органі, рішення якого є обов’язковими для виконання усіма державами-учасницями ЄЕП, Кучма і Ко втягнули Україну в об’єднання, яке позбавляє її реального суверенітету і ставить хрест на нашій європейській перспективі».

Угоду про вступ України у «так званий ЄЕП» політв'язні розцінюють як акт державної зради, що започаткував процес ліквідації державного суверенітету. «Умови діяльності ЄЕП передбачають повне економічне домінування в ньому Росії і фактичне позбавлення економічної суб’єктності й суверенітету трьох інших учасників угоди на користь Росії. ЄЕП є політичним інструментом у руках нинішнього російського керівництва для відновлення російської імперії на засадах неоколоніального диктату і васальної підпорядкованості Росії інших учасників об’єднання».

Підписанти заяви нагадують Президентові, що вірити Росії не можна, бо «ніщо так не цікавить російських колонізаторів в Україні, як уже награбовані нашим корумпованим керівництвом багатства». І «зраджувати національні інтереси, щоб пересвідчитись у ненадійності даних їм «гарантій», — це, на думку президентських адресантів, «вершина глупоти». «Чи врятували Україну від московської неволі царські «гарантії» переяславських статей?» — риторично запитують радянські політв'язні Леоніда Кучму.

«За 340 років колоніальної неволі Україна пересвідчилась, що тільки суверенна національна держава може стати гарантом і захистити соціально-економічні, політичні та національні права своїх співгромадян від хижацтва як своїх корупціонерів, так і чужих мародерів! Тільки суверенна демократична Україна зможе будувати всебічні рівноправні і взаємовигідні зв’язки з усіма нашими сусідами, в тому числі й з Росією та Білоруссю, Л. Кучма ж штовхає Україну в морок азійського свавілля і несвободи», — наголошують автори звернення і «в цю смертельно загрозливу для України годину» закликають «усі патріотичні громадсько-політичні організації, всіх розумних і чесних громадян України встати як один на захист демократії та державного суверенітету нашої Вітчизни. Встати, доки ще не пізно, поки суверенітет ще не втрачено безповоротно!».

Заяву підписали:

**Антонюк Зиновій (Київ), Гайовий Гриць (Київ), Гель Іван (Львів), Горбаль Микола (Київ), Здоровий Анатолій (Харків), Калинець Ігор (Львів), Калинець Ірина (Львів), Кравців Ігор (Харків), Лісовий Василь (Київ), Лук’яненко Левко (Київ), Маковійчук Григорій (Кременчук), Микитко Яромир (Самбір), Михайленко Ганна (Одеса), Овсієнко Василь (Київ), Одарко Олег (Івано-Франківськ), Розумний Петро (Дніпропетровськ), Рубан Василь (Київ), Рубан Петро (Київ), Руденко Микола (Київ), Руденко Раїса (Київ), Сергієнко Олесь (Київ), Симчич Мирослав (Коломия), Січко Петро (Долина), Хмара Степан (Київ), Шевченко Олесь (Київ), Шухевич Юрій (Львів).

**