Повна версія

Зов­сім не­за­ба­ром ми зна­ти­ме­мо, скіль­ки дель­фі­нів «про­пи­са­но» у те­ри­то­рі­аль­них во­дах Ук­ра­ї­ни. Та­кий об­лік «по­го­лів'я» мор­сь­ких меш­кан­ців іні­ці­ю­ва­ло й здій­с­нює Мі­ніс­тер­с­т­во еко­ло­гії і при­род­них ре­сур­сів Ук­ра­ї­ни. На­у­ко­ва ек­с­пе­ди­ція, що на за­мов­лен­ня мі­ніс­тер­с­т­ва на­ра­зі ши­ряє прос­то­ра­ми Чор­но­го мо­ря, за­вер­шить свою ро­бо­ту нап­ри­кін­ці жов­т­ня. Ос­та­точ­ні під­сум­ки, за сло­ва­ми на­у­ко­во­го ке­рів­ни­ка ек­с­пе­ди­ції Олек­сія Бір­ку­на, бу­дуть го­то­ві тіль­ки до кін­ця ро­ку. Про­те вже за­раз на­у­ков­ці роб­лять пев­ні вис­нов­ки: за ос­тан­ні 5—7 ро­ків еко­ло­гіч­ний стан Чор­но­го мо­ря ко­ло бе­ре­гів Ук­ра­ї­ни знач­но по­ліп­шив­ся. За­ли­ша­ють­ся заб­руд­не­ни­ми ли­ше міс­ця якір­них сто­я­нок в ра­йо­ні Оде­си, Єв­па­то­рії і Се­вас­то­по­ля.

Прой­шов­ши біль­ше двох ти­сяч кі­ло­мет­рів, «ек­с­пе­ди­то­ри» впев­ни­ли­ся, що чи­сель­ність та­ких ви­дів дель­фі­нів, як афа­лі­на і бі­ло­боч­ка, не вик­ли­кає за­не­по­ко­єн­ня. Вод­но­час кіль­кість азо­вок у по­рів­нян­ні з ти­ми ві­зу­аль­ни­ми спос­те­ре­жен­ня­ми, які про­во­ди­ли­ся 10 ро­ків то­му, різ­ко по­мен­ша­ла. Вче­ні ка­жуть, що це пов'яза­но пе­ре­дов­сім із за­ги­бел­лю дель­фі­нів у сі­тях, які вис­тав­ля­ють для ви­ло­ву кам­ба­ли-кал­кан і осет­ро­вих. На дум­ку Олек­сія Бір­ку­на, сер­йо­з­ною заг­ро­зою для по­пу­ля­ції дель­фі­нів мо­же ста­ти та­кож і бу­дів­ниц­т­во суд­ноп­лав­но­го ка­на­лу в Ду­най­сь­ко­му за­по­від­ни­ку — са­ме там зна­хо­дить­ся хо­ро­ша кор­мо­ва ба­за, не­об­хід­на в пе­рі­од роз­м­но­жен­ня тва­рин. Та­ка оцін­ка кіль­кос­ті дель­фі­нів у Чор­но­му мо­рі, до ре­чі, бу­де да­на впер­ше, то­му що дос­лід­жен­ня, які про­во­ди­ли­ся май­же двад­цять ро­ків то­му, че­рез не­дос­ко­на­лість ме­то­ди­ки не бу­ли виз­на­ні між­на­род­ним на­у­ко­вим спів­то­ва­рис­т­вом, пи­ше «Ін­тер­факс-Ук­ра­ї­на». До то­го ж упер­ше під час ек­с­пе­ди­ції був ви­ко­рис­та­ний ме­тод фо­то­і­ден­ти­фі­ка­ції — зйо­м­ка плав­ни­ків дель­фі­нів, по яких мож­на бу­де їх роз­піз­на­ва­ти на­да­лі, що доз­во­лить прос­лід­ку­ва­ти міг­ра­цію тва­рин. Для то­го, щоб от­ри­ма­ти пов­ні­ші ре­зуль­та­ти як що­до еко­ло­гії Чор­но­го мо­ря, так і чи­сель­нос­ті дель­фі­нів, ук­ра­їн­сь­кі вче­ні вий­ш­ли в мо­ре вже зі сво­ї­ми ро­сій­сь­ки­ми ко­ле­га­ми — для вив­чен­ня си­ту­а­ції бiля бе­ре­гів Ро­сії. Спіль­ні ре­зуль­та­ти цих дос­лід­жень бу­дуть на­да­ні всім між­на­род­ним ор­га­ні­за­ці­ям, які зай­ма­ють­ся охо­ро­ною нав­ко­лиш­ньо­го се­ре­до­ви­ща.