Повна версія

Голову Чернігівської облдержадміністрації Валерія Куліча називають одним із найбагатших посадовців такого рангу в Україні. Свої мільйони він заробив завдяки торгівлі сільгосппродукцією і зараз, легко припустити, має від того непоганий дохід. На губернаторську посаду успішний бізнесмен перейшов навесні 2015 року із нардепівського крісла, відгукнувшись на особисте прохання Президента. Розумів: ситуація в країні складна, область - бідна, але надовго залишати її без очільника, підбір якого затягнувся, не можна.

Коли кореспондент Укрінформу прийшла до пана Куліча на інтерв'ю, вигляд у нього був стомлений. Голова пояснив це купою роботи перед виборами. На початку розмови був стриманий і дещо напружений, наприкінці - усміхнений і відвертий. Його особистий прес-секретар, коли вже я виходила з кабінету, пояснив це так: "Шеф розслабився, коли зрозумів, що ви не збираєтеся його "мочити".

ВИТРАЧАЄМО ЧАС НА ОЧЕВИДНІ РЕЧІ

- Валерію Петровичу, як почуваєте себе в "мундирі" голови облдержадміністрації? Адже бізнес - це певна свобода, ініціатива... А тут - рішення уряду, обмежуючі закони і таке інше.

- У принципі, почуваю себе нормально. Але ви маєте рацію: між бізнесом і державною службою - величезна різниця. У бізнесі ти приймаєш рішення з розумінням алгоритму його втілення. А тут, щоб його втілити, треба докласти ще дуже багато зусиль - надто велика інертність системи. Взяти, для прикладу, кадрову роботу. Звільнення будь-якого керівника підрозділу, свого ж департаменту, треба погоджувати з профільним міністерством.

Якщо людина не на своєму місці, треба кілька місяців витратити на те, щоб її замінити. Керованості системі це не додає.

Дуже багато зусиль іде на, скажемо так, "боротьбу з вітряками", а не вирішення якихось конкретних задач.

От, приміром, є у нас така проблема - нестача субвенцій на зарплату освітянам і медикам. Уряд їх розподіляє з розрахунку на душу населення, яке в кожній області проживає. Чернігівщина - малонаселений регіон при тому, що за площею - другий в Україні. Через це субвенцій нам і не вистачає. Ми страждаємо від цього вже, напевно, сьомий рік поспіль. Виникає заборгованість із зарплати, і щороку доводиться їздити в Мінфін, пояснювати, переконувати. Витрачати час, у принципі, на очевидні речі.

- Чому не можна прийняти окрему постанову щодо Чернігівщини, яка б раз і назавжди зняла цю проблему?

- Тому що, на превеликий жаль, у нас дуже з великою частотою змінюється уряд. Адже питання це характерне лише для Чернігівської області (усім іншим регіонам субвенцій вистачає, у них густота населення вища). Та коли воно виникає, в уряді відразу з'являються підозри, що ми тут робимо щось не так. Коли ж розбираємось, усе приймається і гроші виділяються. От і на сьогодні це питання вже частково зняте - ми отримали 64 млн грн. із 268-ми, яких не вистачає нам у бюджетах усіх рівнів. Але скільки часу і здоров'я мені коштувало добратися до Прем'єра, довести, що в нас така ситуація... Сподіваюся, вона зміниться з децентралізацією, яка передбачає передачу фінансування освітніх і медичних установ на місцевий рівень.

- Не шкодуєте, що пішли працювати головою облдержадміністрації?

- Ні, я ніколи ні про що не жалкую. Тому що це, в будь-якому випадку, великий досвід. До цього я був народним депутатом (мене обрали тут, у Чернігові), отож робота на посаді голови - це й моя відповідальність перед виборцями, які довіряли, і можливість впливати на суто практичні речі, які стосуються життєдіяльності мешканців регіону.

- Чи була у вас якась внутрішня, скажімо, програма, коли ви йшли на цю посаду?

- У мене є розуміння, як повинен працювати механізм. Я звик будь-яке питання розглядати з точки зору результату - бачити кінцеву мету і рухатись до неї методично і системно. Так повинен працювати і державний механізм влади. От на зміну цього механізму я й спрямовую свої зусилля. Я не ідеаліст і не думаю, що я тут зараз усіх вишикую - і все запрацює. Але замість чекати, що хтось щось змінить у нашому житті, треба потрошку міняти його самим.

ПО ШМАТОЧКУ "ВІДГРИЗАЄМО" РИНКИ

- Що конкретно ви робите у цьому напрямку?

- Я стараюся переорієнтовувати роботу департаментів облдержадміністрації. Тому що, на превеликий жаль, основна їх маса (і це так по всій Україні) виконує статистичні функції: збирає ту чи іншу інформацію і відновлює статистичні показники.

Департаменти ОДА мають бути більше, ніж статистичними

Своїм завданням я вбачаю переорієнтувати їх діяльність на участь у реальному житті. Статистика - це добре, але це має бути невеликою частиною їхньої роботи. Решту зусиль обласних департаментів треба спрямувати на реальний сектор сфери їхньої відповідальності.

Читайте також:Геннадій Москаль, голова Закарпатської облдержадміністрації

Я в житті користуюсь такою формулою: щоб більше витрачати, треба більше заробляти. Із витрачанням у нашій державі все нормально. А от до того, як ми будемо заробляти, є дуже багато питань. Отож, моє завдання - трішки переламати цю систему і спрямувати людей на якусь конкретну, реальну роботу.

- Це було б чудово! Пам'ятаю, років 10 тому програми соціально-економічного розвитку області були надзвичайно цікавими. Вони містили стільки аналітики: порівнянь, причин досягнень чи невдач, рекомендацій для цілих галузей. Мені, як журналістці, любо-дорого було працювати з документом, який, відчувалося, писали фахівці. Зараз же в цих програмах - суха статистика, яка ні про що не говорить.

- Наведу приклад того, що нам вдалося зробити за ці півроку. На одній зі спільних українсько-білоруських зустрічей, що проходила на Чернігівщині на рівні віце-прем'єрів, ми домовилися з Білоруссю у рамках прикордонного співробітництва на 35% знизити тариф на транзитні перевезення залізницею товарів, вироблених на підприємствах Чернігівської області. Для підприємств України цей тариф було знижено на 10%, для наших - на 35%. І це дуже важливо з точки зору того, що влада може зробити практичного для розвитку економіки. Поясню чому.

Наша область, як відомо, - найпівнічніша в Україні і аграрна. А реалізація вітчизняної продукції на експорт відбувається через чорноморські порти. Відтак, експортери Чернігівщини логістично є у найневигіднішій ситуації. Тому що на перевезення своєї продукції витрачають найбільше коштів. До того ж, у жовтні-листопаді їм не вистачає залізничних вагонів, які по дорозі розбирають. Через це наші підприємства не можуть системно відвантажувати продукцію.

Але у нас є інший напрямок - Балтійське море, куди нам ближче возити, і наші потоки треба перенаправити туди.

Зниження тарифу на транзитні перевезення територією Білорусі відкриває нам нові ринки, і підприємствам Чернігівщини тепер однаково вигідно вантажити що на чорноморські порти, що на балтійські.

У вирішенні таких питань і має полягати робота обласних департаментів. Адже то була не перша подібна зустріч із білорусами. Однак такої проблеми раніше ніхто не порушував. Тому що для цього треба знати про її існування. От у вирішенні таких практичних питань, зокрема, відпрацюванні зовнішніх ринків, я і вбачаю завдання департаментів.

Читайте також:Латвія розвиватиме Чернігівщину

- На прес-конференції ви говорили про зацікавленість наших підприємств у ринках Скандинавії. Отже, будемо переорієнтовуватись туди?

- Ринки Скандинавії для нас цікаві, бо там холодно і нічого не росте. Також треба шукати виходи в густонаселені країни Африки й Азії. Нещодавно Китай уже надав дозвіл на експорт молочної продукції двом молокопереробним підприємствам Чернігівщини. Так по шматочку, методично, ми й "відгризаємо" зовнішні ринки.

- Відчувається, в яких питаннях ви дока.

- Чому я так детально про це розповідаю? Тому що головна задача влади - це забезпечити роботу наших підприємств і можливість заробляти гроші. Тому що це - і зайнятість людей, і зарплата, і податки, і, відповідно, формування місцевих бюджетів. Не буде працюючих підприємств - то й влада нічого не буде варта.

- Хочу торкнутися проблеми консолідованої сплати податків нашими найпотужнішими підприємствами. Якби вони реєструвалися за місцем розташування і більшу частину податків сплачували тут, на Чернігівщині, чи вистачало б цих коштів для розвитку області?

- Ми звели такі показники, щоб подивитися. Найбільше дотацій ми отримуємо на виплату пенсій (3,7 млрд грн.) і соціальні виплати. В цілому - 5,8 млрд грн. А лише одне підприємство "Брітіш Американ Тобакко" - Прилуцька тютюнова фабрика тільки акцизного збору в державний бюджет сплачує близько 6 млрд на рік. А ще ж є зо два десятки наших підприємств, які входять в офіс великих платників податків. Серед них - чернігівський пивкомбінат, обленерго, "Чернігівнафтогазвидобування", підрозділи "Укрнафти" та інші, від яких область майже нічого не має. Так що Чернігівщина однозначно сплачує у держбюджет більше, ніж отримує. Я не можу точно сказати, скільки, бо податки "Укрнафти", приміром, обласна статистика не рахує. Кошти митниці, знову ж таки, проходять транзитом. Але разом з ними, відрахуваннями податкової служби, енергетичної митниці, акцизних підприємств, область перераховує у держбюджет близько 10 млрд грн. Приклад Чернігівщини яскраво показує, наскільки нам потрібна децентралізація.

- Ви вірите, що вона вирішить проблему фінансування області? Чи достатньо залишатиметься податків?

- Я ставив це запитання Президенту. До кінця року, з урахуванням об'єднання територіальних громад, має бути прийнятий новий Податковий кодекс. І кінцеву формулу (які складові податків залишатимуться громадам) ми побачимо саме там. Грошей має залишатися достатньо, щоб громади повністю забезпечували себе - і медичну, і освітню сфери. Тому що стільки витрачати часу на "вибивання" субвенцій - такого не повинно бути. І вирішувати, скільки шкіл і лікарень утримувати, має сама громада. Це не є повноваженнями центральної влади. І до мене на стіл, і в центральні органи влади сьогодні потрапляє дуже багато питань, які мають вирішуватися на рівні голови селищної ради. Тому задача - максимально віддати повноваження. Щоб ці об'єднані громади самі врегульовували своє життя - розподіляли кошти, вирішували земельні та інші питання.

Читайте також:Порошенко: Без децентралізації погано не владі, а громадам

НАМ ПОТРІБНЕ СВІЖЕ ПОВІТРЯ

- Відома літнявиборча кампанія у 205 окрузі показала, що політики часом заграються у небезпечні ігри. Перед виборами в Чернігові ситуація нагніталася, людей лякали можливими провокаціями з вибухівкою і зброєю. Чи може місцева виконавча влада змусити або вмовити політичних гравців дотримуватися політичної культури на ввіреній їй території і забезпечувати спокійний перебіг виборчих кампаній?

- На тих виборах у 205-му окрузі влада якраз спрацювала там, де хотіла. Де було політичне шоу - люди мали можливість ним насолоджуватись. Де була зброя - ефективно спрацювали правоохоронні органи (і, перш за все, СБУ), які викрили факт її завезення, знайшли місця її зберігання і вилучили. І день виборів у нас пройшов абсолютно спокійно.

- Але, знаєте, коли перед прес-конференцією Олега Ляшка його люди з тітушками увірвалися у забитий журналістами маленький прес-центр і побили там Дурнєва з товаришами, журналісти отримали неабиякий стрес. Таких "політичних шоу", вважаю, взагалі не повинно бути і міліція не повинна стояти і спокійно дивитися на подібні розбірки.

- На сьогодні суспільство, схоже, іще не знайшло межі, через яку не можна переступати. А міліція після подій на Майдані (де теж було волевиявлення, а вона забезпечувала громадський порядок) боїться знову виявитись у негативному світлі. Тому, мабуть, з оглядкою дивитися на такі події.

У цій ситуації, вважаю, і потрібне оте реформування в поліцію. Тому що ми маємо бути впевнені: якщо стоїть міліціонер, поліцейський, правоохоронець (хоч як його називайте), він повинен забезпечити охорону громадського порядку. От у чому для мене полягає Європа? У рівності всіх перед законом. Оце - головне. Тобто, є певні правила поведінки, про які суспільство домовилось і найняло правоохоронців для забезпечення дотримання цих правил усіма без винятку. Тому, дай Бог, ми все-таки дійдемо до цього. А поки що впадаємо з крайності у крайність, від диктатури до анархії.

- А як ви ставитеся до політики залякування, що в останні роки набула шаленої "популярності" у різного штибу ЗМІ. Українців, у тому числі, чернігівців, постійно лякають:"У Чернігівській області - низький урожай", "Світло й тепло в опалювальний сезон - під загрозою" і т. д. Як ви вважаєте, чи може бути якийсь розвиток території, ініціатива, творення в таких інформаційних умовах?

- У кожній справі є лінія, яку не можна переступати. І кожна людина сама визначає, робити це чи ні. Коли я зустрічаюсь із редакторами районних газет і журналістами, то завжди стараюсь акцентувати на тому, що преса, телебачення, інформаційне поле взагалі задають тон суспільному життю. Якщо у Росії - це - мілітаристичний тон, то у нас - суцільний потік негативу.

Якщо ми постійно накручуємо ситуацію, розповідаємо, що все у нас погано, то погане і стається.

Отож, нам все-таки треба переключати суспільну думку і концентруватися на тому хорошому, що відбувається: що ми будуємо, ремонтуємо, відкриваємо... Тому що нам потрібен розвиток, нам потрібне свіже повітря. Та й люди хочуть будувати і мати якусь перспективу.

- Що зараз будується в області й за рахунок чого?

- У нас відбувається багато хорошого, потрібне лише бажання знайти й подивитися, що де робиться. Цього року ми залучили сумарно близько 130 млн грн (більшу частину - з Фонду регіонального розвитку) на добудову і ремонти, заміну опалення та інші потреби різних об'єктів: шкіл, садочків, лікарень, житлових будинків. У Мені будуємо й ремонтуємо багато, у Прилуках, Коропі, Городні... Навіть уперше за останні роки виділили з обласного бюджету 13 млн грн на ремонт доріг. Хай це ямковий ремонт, але приємно, що процес руху вперед пішов.

ТИСНУТИ - ОСТАННЄ ДІЛО. ТРЕБА ВЧИТИ ЛЮДЕЙ РАХУВАТИ

- Енергетична, зокрема, газова криза, яку переживає Україна, вкотре змушує всерйоз подумати про альтернативні види палива. Наскільки активізувався перехід, принаймні, закладів бюджетної сфери, на торф і деревину, якими багата Чернігівщина?

- У нас тільки за цей рік на альтернативні види палива (торф, дрова, пілети, щепу) переведено 45 котелень. Перш за все, на щепу. Тому що торф не є відновлюваним видом палива, його поклади вичерпаються - і все. А вимоги Європейського Союзу, під які можна й фінансування отримати, - це використання відновлюваних видів. Велика кількість лісів на Чернігівщині, захаращеність парків, які треба розчищати - потужний ресурс, яким ми володіємо. В Естонії, наприклад, площа якої дорівнює території Чернігівської області, весь той хмиз, що над дорогами росте, спеціальними установками переробляється на щепу і спалюється в котельнях. Місто Таллінн, здається, на 70% опалюється котлами на щепі.

На Чернігівщині ж альтернативне паливо використовує приблизно 10% котелень.

- Ви не проводите агітації за перехід на торфобрикет чи щепу?

- Найкраща агітація - це рахунки, які люди отримують. Якщо вартість гігакалорії на газу сьогодні складає 1800-2000 грн, то на щепі чи пілетах, - в середньому, десь 1100-1200 грн. Тож люди самі чітко рахують, скільки будуть платити і мають право вибору. Екологічно найчистішим є опалення електричною енергією, сонячними батареями... Тому поспішати з агітацією переходити на торф чи щепу не треба.

- Авжеж, сонця стає все більше. Пора, мабуть, здешевлювати сонячні батареї.

- Все залежатиме від потреби. Чи більшим буде споживчий ринок, тим дешевше все буде коштувати. І ви ж бачите, як стрімко розвиваються технології. Хіба десять років тому ми могли подумати про такий технологічний рівень різних установок? Про автомобілі, які їздять на електродвигунах. Вони вже активно продаються, і запас ходу у них дуже великий. Процес пішов, і я думаю, що років через десять ми не впізнаємо наші вулиці. Тому не хочеться зараз агітувати за перехід з газу на деревину, щоб потім не довелось агітувати за перехід на електроенергію.

- Помітила, що ви прихильник такої поведінки - не тиснути ні на кого й чекати, як життя поверне.

- Тиснути - це останнє діло. Треба, скоріше, вчити людей рахувати. І свою нинішню посаду я не розцінюю так, що маю всіма і всім управляти, розказувати, кому що робити, насаджувати свою думку. Є умови - будь ласка, в них працюйте і розвивайтеся. І тоді ми забезпечимо і технологічний, і суспільний розвиток.

- Схоже, ви - справжній демократ.

- Коли іде обговорення якогось питання, я дотримуюсь демократичних принципів. І кожен може висловити свою думку. Але якщо прийнято колегіальне рішення, а його хтось не виконуватиме - тоді я точно демократом не буду ( сміється ).

- А буває почуття безвиході?

- Ні. Кажуть же, що безвихідних ситуацій не буває. З будь-якої ситуації є вихід, і його треба шукати.

Наталія Потапчук, Чернігів.

Актуально

Вінницьку програму перекваліфікації переселенців можна впровадити в інших регіонах - Верещук

Кулеба й українські дипломати відвідали Миколаїв з робочим візитом

У Львові відкрилася інтерактивна виставка «Зброя перемоги»

Херсонська облрада позбавила депутатів-колаборантів права участі у засіданнях

З небезпечних регіонів України за останні місяці евакуювали 87 тисяч осіб

Влада Херсонщини та військові дали поради охочим добровільно здати зброю

Рубрики

Агентство

• Про нас
• Контакти
• Передплата
• Послуги
• Правила користування
• FREEДOM
• Тендери
• Запобігання та протидія корупції
• Політика конфіденційності та захисту персональних даних

При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання не нижче першого абзацу на «ukrinform.ua» — обов’язкові, крім того, цитування перекладів матеріалів іноземних ЗМІ можливе лише за умови гіперпосилання на сайт ukrinform.ua та на сайт іноземного ЗМІ. Цитування і використання матеріалів у офлайн-медіа, мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди "ukrinform.ua". Матеріали з позначкою «Реклама» та «PR», а також матеріали в блоці «Релізи» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.

© 2015-2022 Укрінформ. Усі права застережені.

Дизайн сайту — Студія «Laconica»

Розширений пошукПриховати розширений пошук

Всi рубрики Війна #UAразом Політика Економіка Світ Суcпільcтво Культура Регіони Київ Крим Спорт Діаcпора Технології

За період:

-

- Не шкодуєте, що пішли працювати головою облдержадміністрації?

- Ні, я ніколи ні про що не жалкую. Тому що це, в будь-якому випадку, великий досвід. До цього я був народним депутатом (мене обрали тут, у Чернігові), отож робота на посаді голови - це й моя відповідальність перед виборцями, які довіряли, і можливість впливати на суто практичні речі, які стосуються життєдіяльності мешканців регіону.

- Чи була у вас якась внутрішня, скажімо, програма, коли ви йшли на цю посаду?

- У мене є розуміння, як повинен працювати механізм. Я звик будь-яке питання розглядати з точки зору результату - бачити кінцеву мету і рухатись до неї методично і системно. Так повинен працювати і державний механізм влади. От на зміну цього механізму я й спрямовую свої зусилля. Я не ідеаліст і не думаю, що я тут зараз усіх вишикую - і все запрацює. Але замість чекати, що хтось щось змінить у нашому житті, треба потрошку міняти його самим.

ПО ШМАТОЧКУ "ВІДГРИЗАЄМО" РИНКИ

- Що конкретно ви робите у цьому напрямку?

- Я стараюся переорієнтовувати роботу департаментів облдержадміністрації. Тому що, на превеликий жаль, основна їх маса (і це так по всій Україні) виконує статистичні функції: збирає ту чи іншу інформацію і відновлює статистичні показники.

Департаменти ОДА мають бути більше, ніж статистичними

Своїм завданням я вбачаю переорієнтувати їх діяльність на участь у реальному житті. Статистика - це добре, але це має бути невеликою частиною їхньої роботи. Решту зусиль обласних департаментів треба спрямувати на реальний сектор сфери їхньої відповідальності.

Читайте також:Геннадій Москаль, голова Закарпатської облдержадміністрації

Я в житті користуюсь такою формулою: щоб більше витрачати, треба більше заробляти. Із витрачанням у нашій державі все нормально. А от до того, як ми будемо заробляти, є дуже багато питань. Отож, моє завдання - трішки переламати цю систему і спрямувати людей на якусь конкретну, реальну роботу.

- Це було б чудово! Пам'ятаю, років 10 тому програми соціально-економічного розвитку області були надзвичайно цікавими. Вони містили стільки аналітики: порівнянь, причин досягнень чи невдач, рекомендацій для цілих галузей. Мені, як журналістці, любо-дорого було працювати з документом, який, відчувалося, писали фахівці. Зараз же в цих програмах - суха статистика, яка ні про що не говорить.

- Наведу приклад того, що нам вдалося зробити за ці півроку. На одній зі спільних українсько-білоруських зустрічей, що проходила на Чернігівщині на рівні віце-прем'єрів, ми домовилися з Білоруссю у рамках прикордонного співробітництва на 35% знизити тариф на транзитні перевезення залізницею товарів, вироблених на підприємствах Чернігівської області. Для підприємств України цей тариф було знижено на 10%, для наших - на 35%. І це дуже важливо з точки зору того, що влада може зробити практичного для розвитку економіки. Поясню чому.

Наша область, як відомо, - найпівнічніша в Україні і аграрна. А реалізація вітчизняної продукції на експорт відбувається через чорноморські порти. Відтак, експортери Чернігівщини логістично є у найневигіднішій ситуації. Тому що на перевезення своєї продукції витрачають найбільше коштів. До того ж, у жовтні-листопаді їм не вистачає залізничних вагонів, які по дорозі розбирають. Через це наші підприємства не можуть системно відвантажувати продукцію.

Але у нас є інший напрямок - Балтійське море, куди нам ближче возити, і наші потоки треба перенаправити туди.

Зниження тарифу на транзитні перевезення територією Білорусі відкриває нам нові ринки, і підприємствам Чернігівщини тепер однаково вигідно вантажити що на чорноморські порти, що на балтійські.

У вирішенні таких питань і має полягати робота обласних департаментів. Адже то була не перша подібна зустріч із білорусами. Однак такої проблеми раніше ніхто не порушував. Тому що для цього треба знати про її існування. От у вирішенні таких практичних питань, зокрема, відпрацюванні зовнішніх ринків, я і вбачаю завдання департаментів.

Читайте також:Латвія розвиватиме Чернігівщину

- На прес-конференції ви говорили про зацікавленість наших підприємств у ринках Скандинавії. Отже, будемо переорієнтовуватись туди?

- Ринки Скандинавії для нас цікаві, бо там холодно і нічого не росте. Також треба шукати виходи в густонаселені країни Африки й Азії. Нещодавно Китай уже надав дозвіл на експорт молочної продукції двом молокопереробним підприємствам Чернігівщини. Так по шматочку, методично, ми й "відгризаємо" зовнішні ринки.

- Відчувається, в яких питаннях ви дока.

- Чому я так детально про це розповідаю? Тому що головна задача влади - це забезпечити роботу наших підприємств і можливість заробляти гроші. Тому що це - і зайнятість людей, і зарплата, і податки, і, відповідно, формування місцевих бюджетів. Не буде працюючих підприємств - то й влада нічого не буде варта.

- Хочу торкнутися проблеми консолідованої сплати податків нашими найпотужнішими підприємствами. Якби вони реєструвалися за місцем розташування і більшу частину податків сплачували тут, на Чернігівщині, чи вистачало б цих коштів для розвитку області?

- Ми звели такі показники, щоб подивитися. Найбільше дотацій ми отримуємо на виплату пенсій (3,7 млрд грн.) і соціальні виплати. В цілому - 5,8 млрд грн. А лише одне підприємство "Брітіш Американ Тобакко" - Прилуцька тютюнова фабрика тільки акцизного збору в державний бюджет сплачує близько 6 млрд на рік. А ще ж є зо два десятки наших підприємств, які входять в офіс великих платників податків. Серед них - чернігівський пивкомбінат, обленерго, "Чернігівнафтогазвидобування", підрозділи "Укрнафти" та інші, від яких область майже нічого не має. Так що Чернігівщина однозначно сплачує у держбюджет більше, ніж отримує. Я не можу точно сказати, скільки, бо податки "Укрнафти", приміром, обласна статистика не рахує. Кошти митниці, знову ж таки, проходять транзитом. Але разом з ними, відрахуваннями податкової служби, енергетичної митниці, акцизних підприємств, область перераховує у держбюджет близько 10 млрд грн. Приклад Чернігівщини яскраво показує, наскільки нам потрібна децентралізація.

- Ви вірите, що вона вирішить проблему фінансування області? Чи достатньо залишатиметься податків?

- Я ставив це запитання Президенту. До кінця року, з урахуванням об'єднання територіальних громад, має бути прийнятий новий Податковий кодекс. І кінцеву формулу (які складові податків залишатимуться громадам) ми побачимо саме там. Грошей має залишатися достатньо, щоб громади повністю забезпечували себе - і медичну, і освітню сфери. Тому що стільки витрачати часу на "вибивання" субвенцій - такого не повинно бути. І вирішувати, скільки шкіл і лікарень утримувати, має сама громада. Це не є повноваженнями центральної влади. І до мене на стіл, і в центральні органи влади сьогодні потрапляє дуже багато питань, які мають вирішуватися на рівні голови селищної ради. Тому задача - максимально віддати повноваження. Щоб ці об'єднані громади самі врегульовували своє життя - розподіляли кошти, вирішували земельні та інші питання.

Читайте також:Порошенко: Без децентралізації погано не владі, а громадам

НАМ ПОТРІБНЕ СВІЖЕ ПОВІТРЯ

- Відома літнявиборча кампанія у 205 окрузі показала, що політики часом заграються у небезпечні ігри. Перед виборами в Чернігові ситуація нагніталася, людей лякали можливими провокаціями з вибухівкою і зброєю. Чи може місцева виконавча влада змусити або вмовити політичних гравців дотримуватися політичної культури на ввіреній їй території і забезпечувати спокійний перебіг виборчих кампаній?

- На тих виборах у 205-му окрузі влада якраз спрацювала там, де хотіла. Де було політичне шоу - люди мали можливість ним насолоджуватись. Де була зброя - ефективно спрацювали правоохоронні органи (і, перш за все, СБУ), які викрили факт її завезення, знайшли місця її зберігання і вилучили. І день виборів у нас пройшов абсолютно спокійно.

- Але, знаєте, коли перед прес-конференцією Олега Ляшка його люди з тітушками увірвалися у забитий журналістами маленький прес-центр і побили там Дурнєва з товаришами, журналісти отримали неабиякий стрес. Таких "політичних шоу", вважаю, взагалі не повинно бути і міліція не повинна стояти і спокійно дивитися на подібні розбірки.

- На сьогодні суспільство, схоже, іще не знайшло межі, через яку не можна переступати. А міліція після подій на Майдані (де теж було волевиявлення, а вона забезпечувала громадський порядок) боїться знову виявитись у негативному світлі. Тому, мабуть, з оглядкою дивитися на такі події.

У цій ситуації, вважаю, і потрібне оте реформування в поліцію. Тому що ми маємо бути впевнені: якщо стоїть міліціонер, поліцейський, правоохоронець (хоч як його називайте), він повинен забезпечити охорону громадського порядку. От у чому для мене полягає Європа? У рівності всіх перед законом. Оце - головне. Тобто, є певні правила поведінки, про які суспільство домовилось і найняло правоохоронців для забезпечення дотримання цих правил усіма без винятку. Тому, дай Бог, ми все-таки дійдемо до цього. А поки що впадаємо з крайності у крайність, від диктатури до анархії.

- А як ви ставитеся до політики залякування, що в останні роки набула шаленої "популярності" у різного штибу ЗМІ. Українців, у тому числі, чернігівців, постійно лякають:"У Чернігівській області - низький урожай", "Світло й тепло в опалювальний сезон - під загрозою" і т. д. Як ви вважаєте, чи може бути якийсь розвиток території, ініціатива, творення в таких інформаційних умовах?

- У кожній справі є лінія, яку не можна переступати. І кожна людина сама визначає, робити це чи ні. Коли я зустрічаюсь із редакторами районних газет і журналістами, то завжди стараюсь акцентувати на тому, що преса, телебачення, інформаційне поле взагалі задають тон суспільному життю. Якщо у Росії - це - мілітаристичний тон, то у нас - суцільний потік негативу.

Якщо ми постійно накручуємо ситуацію, розповідаємо, що все у нас погано, то погане і стається.

Отож, нам все-таки треба переключати суспільну думку і концентруватися на тому хорошому, що відбувається: що ми будуємо, ремонтуємо, відкриваємо... Тому що нам потрібен розвиток, нам потрібне свіже повітря. Та й люди хочуть будувати і мати якусь перспективу.

- Що зараз будується в області й за рахунок чого?

- У нас відбувається багато хорошого, потрібне лише бажання знайти й подивитися, що де робиться. Цього року ми залучили сумарно близько 130 млн грн (більшу частину - з Фонду регіонального розвитку) на добудову і ремонти, заміну опалення та інші потреби різних об'єктів: шкіл, садочків, лікарень, житлових будинків. У Мені будуємо й ремонтуємо багато, у Прилуках, Коропі, Городні... Навіть уперше за останні роки виділили з обласного бюджету 13 млн грн на ремонт доріг. Хай це ямковий ремонт, але приємно, що процес руху вперед пішов.

ТИСНУТИ - ОСТАННЄ ДІЛО. ТРЕБА ВЧИТИ ЛЮДЕЙ РАХУВАТИ

- Енергетична, зокрема, газова криза, яку переживає Україна, вкотре змушує всерйоз подумати про альтернативні види палива. Наскільки активізувався перехід, принаймні, закладів бюджетної сфери, на торф і деревину, якими багата Чернігівщина?

- У нас тільки за цей рік на альтернативні види палива (торф, дрова, пілети, щепу) переведено 45 котелень. Перш за все, на щепу. Тому що торф не є відновлюваним видом палива, його поклади вичерпаються - і все. А вимоги Європейського Союзу, під які можна й фінансування отримати, - це використання відновлюваних видів. Велика кількість лісів на Чернігівщині, захаращеність парків, які треба розчищати - потужний ресурс, яким ми володіємо. В Естонії, наприклад, площа якої дорівнює території Чернігівської області, весь той хмиз, що над дорогами росте, спеціальними установками переробляється на щепу і спалюється в котельнях. Місто Таллінн, здається, на 70% опалюється котлами на щепі.

На Чернігівщині ж альтернативне паливо використовує приблизно 10% котелень.

- Ви не проводите агітації за перехід на торфобрикет чи щепу?

- Найкраща агітація - це рахунки, які люди отримують. Якщо вартість гігакалорії на газу сьогодні складає 1800-2000 грн, то на щепі чи пілетах, - в середньому, десь 1100-1200 грн. Тож люди самі чітко рахують, скільки будуть платити і мають право вибору. Екологічно найчистішим є опалення електричною енергією, сонячними батареями... Тому поспішати з агітацією переходити на торф чи щепу не треба.

- Авжеж, сонця стає все більше. Пора, мабуть, здешевлювати сонячні батареї.

- Все залежатиме від потреби. Чи більшим буде споживчий ринок, тим дешевше все буде коштувати. І ви ж бачите, як стрімко розвиваються технології. Хіба десять років тому ми могли подумати про такий технологічний рівень різних установок? Про автомобілі, які їздять на електродвигунах. Вони вже активно продаються, і запас ходу у них дуже великий. Процес пішов, і я думаю, що років через десять ми не впізнаємо наші вулиці. Тому не хочеться зараз агітувати за перехід з газу на деревину, щоб потім не довелось агітувати за перехід на електроенергію.

- Помітила, що ви прихильник такої поведінки - не тиснути ні на кого й чекати, як життя поверне.

- Тиснути - це останнє діло. Треба, скоріше, вчити людей рахувати. І свою нинішню посаду я не розцінюю так, що маю всіма і всім управляти, розказувати, кому що робити, насаджувати свою думку. Є умови - будь ласка, в них працюйте і розвивайтеся. І тоді ми забезпечимо і технологічний, і суспільний розвиток.

- Схоже, ви - справжній демократ.

- Коли іде обговорення якогось питання, я дотримуюсь демократичних принципів. І кожен може висловити свою думку. Але якщо прийнято колегіальне рішення, а його хтось не виконуватиме - тоді я точно демократом не буду ( сміється ).

- А буває почуття безвиході?

- Ні. Кажуть же, що безвихідних ситуацій не буває. З будь-якої ситуації є вихід, і його треба шукати.

Наталія Потапчук, Чернігів.

Актуально

Вінницьку програму перекваліфікації переселенців можна впровадити в інших регіонах - Верещук

Кулеба й українські дипломати відвідали Миколаїв з робочим візитом

У Львові відкрилася інтерактивна виставка «Зброя перемоги»

Херсонська облрада позбавила депутатів-колаборантів права участі у засіданнях

З небезпечних регіонів України за останні місяці евакуювали 87 тисяч осіб

Влада Херсонщини та військові дали поради охочим добровільно здати зброю

Рубрики

Агентство

• Про нас
• Контакти
• Передплата
• Послуги
• Правила користування
• FREEДOM
• Тендери
• Запобігання та протидія корупції
• Політика конфіденційності та захисту персональних даних

При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання не нижче першого абзацу на «ukrinform.ua» — обов’язкові, крім того, цитування перекладів матеріалів іноземних ЗМІ можливе лише за умови гіперпосилання на сайт ukrinform.ua та на сайт іноземного ЗМІ. Цитування і використання матеріалів у офлайн-медіа, мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди "ukrinform.ua". Матеріали з позначкою «Реклама» та «PR», а також матеріали в блоці «Релізи» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.

© 2015-2022 Укрінформ. Усі права застережені.

Дизайн сайту — Студія «Laconica»

Розширений пошукПриховати розширений пошук

Всi рубрики Війна #UAразом Політика Економіка Світ Суcпільcтво Культура Регіони Київ Крим Спорт Діаcпора Технології

За період:

-

Але у нас є інший напрямок - Балтійське море, куди нам ближче возити, і наші потоки треба перенаправити туди.

Зниження тарифу на транзитні перевезення територією Білорусі відкриває нам нові ринки, і підприємствам Чернігівщини тепер однаково вигідно вантажити що на чорноморські порти, що на балтійські.

У вирішенні таких питань і має полягати робота обласних департаментів. Адже то була не перша подібна зустріч із білорусами. Однак такої проблеми раніше ніхто не порушував. Тому що для цього треба знати про її існування. От у вирішенні таких практичних питань, зокрема, відпрацюванні зовнішніх ринків, я і вбачаю завдання департаментів.

Читайте також:Латвія розвиватиме Чернігівщину

- На прес-конференції ви говорили про зацікавленість наших підприємств у ринках Скандинавії. Отже, будемо переорієнтовуватись туди?

- Ринки Скандинавії для нас цікаві, бо там холодно і нічого не росте. Також треба шукати виходи в густонаселені країни Африки й Азії. Нещодавно Китай уже надав дозвіл на експорт молочної продукції двом молокопереробним підприємствам Чернігівщини. Так по шматочку, методично, ми й "відгризаємо" зовнішні ринки.

- Відчувається, в яких питаннях ви дока.

- Чому я так детально про це розповідаю? Тому що головна задача влади - це забезпечити роботу наших підприємств і можливість заробляти гроші. Тому що це - і зайнятість людей, і зарплата, і податки, і, відповідно, формування місцевих бюджетів. Не буде працюючих підприємств - то й влада нічого не буде варта.

- Хочу торкнутися проблеми консолідованої сплати податків нашими найпотужнішими підприємствами. Якби вони реєструвалися за місцем розташування і більшу частину податків сплачували тут, на Чернігівщині, чи вистачало б цих коштів для розвитку області?

- Ми звели такі показники, щоб подивитися. Найбільше дотацій ми отримуємо на виплату пенсій (3,7 млрд грн.) і соціальні виплати. В цілому - 5,8 млрд грн. А лише одне підприємство "Брітіш Американ Тобакко" - Прилуцька тютюнова фабрика тільки акцизного збору в державний бюджет сплачує близько 6 млрд на рік. А ще ж є зо два десятки наших підприємств, які входять в офіс великих платників податків. Серед них - чернігівський пивкомбінат, обленерго, "Чернігівнафтогазвидобування", підрозділи "Укрнафти" та інші, від яких область майже нічого не має. Так що Чернігівщина однозначно сплачує у держбюджет більше, ніж отримує. Я не можу точно сказати, скільки, бо податки "Укрнафти", приміром, обласна статистика не рахує. Кошти митниці, знову ж таки, проходять транзитом. Але разом з ними, відрахуваннями податкової служби, енергетичної митниці, акцизних підприємств, область перераховує у держбюджет близько 10 млрд грн. Приклад Чернігівщини яскраво показує, наскільки нам потрібна децентралізація.

- Ви вірите, що вона вирішить проблему фінансування області? Чи достатньо залишатиметься податків?

- Я ставив це запитання Президенту. До кінця року, з урахуванням об'єднання територіальних громад, має бути прийнятий новий Податковий кодекс. І кінцеву формулу (які складові податків залишатимуться громадам) ми побачимо саме там. Грошей має залишатися достатньо, щоб громади повністю забезпечували себе - і медичну, і освітню сфери. Тому що стільки витрачати часу на "вибивання" субвенцій - такого не повинно бути. І вирішувати, скільки шкіл і лікарень утримувати, має сама громада. Це не є повноваженнями центральної влади. І до мене на стіл, і в центральні органи влади сьогодні потрапляє дуже багато питань, які мають вирішуватися на рівні голови селищної ради. Тому задача - максимально віддати повноваження. Щоб ці об'єднані громади самі врегульовували своє життя - розподіляли кошти, вирішували земельні та інші питання.

Читайте також:Порошенко: Без децентралізації погано не владі, а громадам

НАМ ПОТРІБНЕ СВІЖЕ ПОВІТРЯ

- Відома літнявиборча кампанія у 205 окрузі показала, що політики часом заграються у небезпечні ігри. Перед виборами в Чернігові ситуація нагніталася, людей лякали можливими провокаціями з вибухівкою і зброєю. Чи може місцева виконавча влада змусити або вмовити політичних гравців дотримуватися політичної культури на ввіреній їй території і забезпечувати спокійний перебіг виборчих кампаній?

- На тих виборах у 205-му окрузі влада якраз спрацювала там, де хотіла. Де було політичне шоу - люди мали можливість ним насолоджуватись. Де була зброя - ефективно спрацювали правоохоронні органи (і, перш за все, СБУ), які викрили факт її завезення, знайшли місця її зберігання і вилучили. І день виборів у нас пройшов абсолютно спокійно.

- Але, знаєте, коли перед прес-конференцією Олега Ляшка його люди з тітушками увірвалися у забитий журналістами маленький прес-центр і побили там Дурнєва з товаришами, журналісти отримали неабиякий стрес. Таких "політичних шоу", вважаю, взагалі не повинно бути і міліція не повинна стояти і спокійно дивитися на подібні розбірки.

- На сьогодні суспільство, схоже, іще не знайшло межі, через яку не можна переступати. А міліція після подій на Майдані (де теж було волевиявлення, а вона забезпечувала громадський порядок) боїться знову виявитись у негативному світлі. Тому, мабуть, з оглядкою дивитися на такі події.

У цій ситуації, вважаю, і потрібне оте реформування в поліцію. Тому що ми маємо бути впевнені: якщо стоїть міліціонер, поліцейський, правоохоронець (хоч як його називайте), він повинен забезпечити охорону громадського порядку. От у чому для мене полягає Європа? У рівності всіх перед законом. Оце - головне. Тобто, є певні правила поведінки, про які суспільство домовилось і найняло правоохоронців для забезпечення дотримання цих правил усіма без винятку. Тому, дай Бог, ми все-таки дійдемо до цього. А поки що впадаємо з крайності у крайність, від диктатури до анархії.

- А як ви ставитеся до політики залякування, що в останні роки набула шаленої "популярності" у різного штибу ЗМІ. Українців, у тому числі, чернігівців, постійно лякають:"У Чернігівській області - низький урожай", "Світло й тепло в опалювальний сезон - під загрозою" і т. д. Як ви вважаєте, чи може бути якийсь розвиток території, ініціатива, творення в таких інформаційних умовах?

- У кожній справі є лінія, яку не можна переступати. І кожна людина сама визначає, робити це чи ні. Коли я зустрічаюсь із редакторами районних газет і журналістами, то завжди стараюсь акцентувати на тому, що преса, телебачення, інформаційне поле взагалі задають тон суспільному життю. Якщо у Росії - це - мілітаристичний тон, то у нас - суцільний потік негативу.

Якщо ми постійно накручуємо ситуацію, розповідаємо, що все у нас погано, то погане і стається.

Отож, нам все-таки треба переключати суспільну думку і концентруватися на тому хорошому, що відбувається: що ми будуємо, ремонтуємо, відкриваємо... Тому що нам потрібен розвиток, нам потрібне свіже повітря. Та й люди хочуть будувати і мати якусь перспективу.

- Що зараз будується в області й за рахунок чого?

- У нас відбувається багато хорошого, потрібне лише бажання знайти й подивитися, що де робиться. Цього року ми залучили сумарно близько 130 млн грн (більшу частину - з Фонду регіонального розвитку) на добудову і ремонти, заміну опалення та інші потреби різних об'єктів: шкіл, садочків, лікарень, житлових будинків. У Мені будуємо й ремонтуємо багато, у Прилуках, Коропі, Городні... Навіть уперше за останні роки виділили з обласного бюджету 13 млн грн на ремонт доріг. Хай це ямковий ремонт, але приємно, що процес руху вперед пішов.

ТИСНУТИ - ОСТАННЄ ДІЛО. ТРЕБА ВЧИТИ ЛЮДЕЙ РАХУВАТИ

- Енергетична, зокрема, газова криза, яку переживає Україна, вкотре змушує всерйоз подумати про альтернативні види палива. Наскільки активізувався перехід, принаймні, закладів бюджетної сфери, на торф і деревину, якими багата Чернігівщина?

- У нас тільки за цей рік на альтернативні види палива (торф, дрова, пілети, щепу) переведено 45 котелень. Перш за все, на щепу. Тому що торф не є відновлюваним видом палива, його поклади вичерпаються - і все. А вимоги Європейського Союзу, під які можна й фінансування отримати, - це використання відновлюваних видів. Велика кількість лісів на Чернігівщині, захаращеність парків, які треба розчищати - потужний ресурс, яким ми володіємо. В Естонії, наприклад, площа якої дорівнює території Чернігівської області, весь той хмиз, що над дорогами росте, спеціальними установками переробляється на щепу і спалюється в котельнях. Місто Таллінн, здається, на 70% опалюється котлами на щепі.

На Чернігівщині ж альтернативне паливо використовує приблизно 10% котелень.

- Ви не проводите агітації за перехід на торфобрикет чи щепу?

- Найкраща агітація - це рахунки, які люди отримують. Якщо вартість гігакалорії на газу сьогодні складає 1800-2000 грн, то на щепі чи пілетах, - в середньому, десь 1100-1200 грн. Тож люди самі чітко рахують, скільки будуть платити і мають право вибору. Екологічно найчистішим є опалення електричною енергією, сонячними батареями... Тому поспішати з агітацією переходити на торф чи щепу не треба.

- Авжеж, сонця стає все більше. Пора, мабуть, здешевлювати сонячні батареї.

- Все залежатиме від потреби. Чи більшим буде споживчий ринок, тим дешевше все буде коштувати. І ви ж бачите, як стрімко розвиваються технології. Хіба десять років тому ми могли подумати про такий технологічний рівень різних установок? Про автомобілі, які їздять на електродвигунах. Вони вже активно продаються, і запас ходу у них дуже великий. Процес пішов, і я думаю, що років через десять ми не впізнаємо наші вулиці. Тому не хочеться зараз агітувати за перехід з газу на деревину, щоб потім не довелось агітувати за перехід на електроенергію.

- Помітила, що ви прихильник такої поведінки - не тиснути ні на кого й чекати, як життя поверне.

- Тиснути - це останнє діло. Треба, скоріше, вчити людей рахувати. І свою нинішню посаду я не розцінюю так, що маю всіма і всім управляти, розказувати, кому що робити, насаджувати свою думку. Є умови - будь ласка, в них працюйте і розвивайтеся. І тоді ми забезпечимо і технологічний, і суспільний розвиток.

- Схоже, ви - справжній демократ.

- Коли іде обговорення якогось питання, я дотримуюсь демократичних принципів. І кожен може висловити свою думку. Але якщо прийнято колегіальне рішення, а його хтось не виконуватиме - тоді я точно демократом не буду ( сміється ).

- А буває почуття безвиході?

- Ні. Кажуть же, що безвихідних ситуацій не буває. З будь-якої ситуації є вихід, і його треба шукати.

Наталія Потапчук, Чернігів.

Актуально

Вінницьку програму перекваліфікації переселенців можна впровадити в інших регіонах - Верещук

Кулеба й українські дипломати відвідали Миколаїв з робочим візитом

У Львові відкрилася інтерактивна виставка «Зброя перемоги»

Херсонська облрада позбавила депутатів-колаборантів права участі у засіданнях

З небезпечних регіонів України за останні місяці евакуювали 87 тисяч осіб

Влада Херсонщини та військові дали поради охочим добровільно здати зброю

Рубрики

Агентство

• Про нас
• Контакти
• Передплата
• Послуги
• Правила користування
• FREEДOM
• Тендери
• Запобігання та протидія корупції
• Політика конфіденційності та захисту персональних даних

При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання не нижче першого абзацу на «ukrinform.ua» — обов’язкові, крім того, цитування перекладів матеріалів іноземних ЗМІ можливе лише за умови гіперпосилання на сайт ukrinform.ua та на сайт іноземного ЗМІ. Цитування і використання матеріалів у офлайн-медіа, мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди "ukrinform.ua". Матеріали з позначкою «Реклама» та «PR», а також матеріали в блоці «Релізи» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.

© 2015-2022 Укрінформ. Усі права застережені.

Дизайн сайту — Студія «Laconica»

Розширений пошукПриховати розширений пошук

Всi рубрики Війна #UAразом Політика Економіка Світ Суcпільcтво Культура Регіони Київ Крим Спорт Діаcпора Технології

За період:

-

- Ви вірите, що вона вирішить проблему фінансування області? Чи достатньо залишатиметься податків?

- Я ставив це запитання Президенту. До кінця року, з урахуванням об'єднання територіальних громад, має бути прийнятий новий Податковий кодекс. І кінцеву формулу (які складові податків залишатимуться громадам) ми побачимо саме там. Грошей має залишатися достатньо, щоб громади повністю забезпечували себе - і медичну, і освітню сфери. Тому що стільки витрачати часу на "вибивання" субвенцій - такого не повинно бути. І вирішувати, скільки шкіл і лікарень утримувати, має сама громада. Це не є повноваженнями центральної влади. І до мене на стіл, і в центральні органи влади сьогодні потрапляє дуже багато питань, які мають вирішуватися на рівні голови селищної ради. Тому задача - максимально віддати повноваження. Щоб ці об'єднані громади самі врегульовували своє життя - розподіляли кошти, вирішували земельні та інші питання.

Читайте також:Порошенко: Без децентралізації погано не владі, а громадам

НАМ ПОТРІБНЕ СВІЖЕ ПОВІТРЯ

- Відома літнявиборча кампанія у 205 окрузі показала, що політики часом заграються у небезпечні ігри. Перед виборами в Чернігові ситуація нагніталася, людей лякали можливими провокаціями з вибухівкою і зброєю. Чи може місцева виконавча влада змусити або вмовити політичних гравців дотримуватися політичної культури на ввіреній їй території і забезпечувати спокійний перебіг виборчих кампаній?

- На тих виборах у 205-му окрузі влада якраз спрацювала там, де хотіла. Де було політичне шоу - люди мали можливість ним насолоджуватись. Де була зброя - ефективно спрацювали правоохоронні органи (і, перш за все, СБУ), які викрили факт її завезення, знайшли місця її зберігання і вилучили. І день виборів у нас пройшов абсолютно спокійно.

- Але, знаєте, коли перед прес-конференцією Олега Ляшка його люди з тітушками увірвалися у забитий журналістами маленький прес-центр і побили там Дурнєва з товаришами, журналісти отримали неабиякий стрес. Таких "політичних шоу", вважаю, взагалі не повинно бути і міліція не повинна стояти і спокійно дивитися на подібні розбірки.

- На сьогодні суспільство, схоже, іще не знайшло межі, через яку не можна переступати. А міліція після подій на Майдані (де теж було волевиявлення, а вона забезпечувала громадський порядок) боїться знову виявитись у негативному світлі. Тому, мабуть, з оглядкою дивитися на такі події.

У цій ситуації, вважаю, і потрібне оте реформування в поліцію. Тому що ми маємо бути впевнені: якщо стоїть міліціонер, поліцейський, правоохоронець (хоч як його називайте), він повинен забезпечити охорону громадського порядку. От у чому для мене полягає Європа? У рівності всіх перед законом. Оце - головне. Тобто, є певні правила поведінки, про які суспільство домовилось і найняло правоохоронців для забезпечення дотримання цих правил усіма без винятку. Тому, дай Бог, ми все-таки дійдемо до цього. А поки що впадаємо з крайності у крайність, від диктатури до анархії.

- А як ви ставитеся до політики залякування, що в останні роки набула шаленої "популярності" у різного штибу ЗМІ. Українців, у тому числі, чернігівців, постійно лякають:"У Чернігівській області - низький урожай", "Світло й тепло в опалювальний сезон - під загрозою" і т. д. Як ви вважаєте, чи може бути якийсь розвиток території, ініціатива, творення в таких інформаційних умовах?

- У кожній справі є лінія, яку не можна переступати. І кожна людина сама визначає, робити це чи ні. Коли я зустрічаюсь із редакторами районних газет і журналістами, то завжди стараюсь акцентувати на тому, що преса, телебачення, інформаційне поле взагалі задають тон суспільному життю. Якщо у Росії - це - мілітаристичний тон, то у нас - суцільний потік негативу.

Якщо ми постійно накручуємо ситуацію, розповідаємо, що все у нас погано, то погане і стається.

Отож, нам все-таки треба переключати суспільну думку і концентруватися на тому хорошому, що відбувається: що ми будуємо, ремонтуємо, відкриваємо... Тому що нам потрібен розвиток, нам потрібне свіже повітря. Та й люди хочуть будувати і мати якусь перспективу.

- Що зараз будується в області й за рахунок чого?

- У нас відбувається багато хорошого, потрібне лише бажання знайти й подивитися, що де робиться. Цього року ми залучили сумарно близько 130 млн грн (більшу частину - з Фонду регіонального розвитку) на добудову і ремонти, заміну опалення та інші потреби різних об'єктів: шкіл, садочків, лікарень, житлових будинків. У Мені будуємо й ремонтуємо багато, у Прилуках, Коропі, Городні... Навіть уперше за останні роки виділили з обласного бюджету 13 млн грн на ремонт доріг. Хай це ямковий ремонт, але приємно, що процес руху вперед пішов.

ТИСНУТИ - ОСТАННЄ ДІЛО. ТРЕБА ВЧИТИ ЛЮДЕЙ РАХУВАТИ

- Енергетична, зокрема, газова криза, яку переживає Україна, вкотре змушує всерйоз подумати про альтернативні види палива. Наскільки активізувався перехід, принаймні, закладів бюджетної сфери, на торф і деревину, якими багата Чернігівщина?

- У нас тільки за цей рік на альтернативні види палива (торф, дрова, пілети, щепу) переведено 45 котелень. Перш за все, на щепу. Тому що торф не є відновлюваним видом палива, його поклади вичерпаються - і все. А вимоги Європейського Союзу, під які можна й фінансування отримати, - це використання відновлюваних видів. Велика кількість лісів на Чернігівщині, захаращеність парків, які треба розчищати - потужний ресурс, яким ми володіємо. В Естонії, наприклад, площа якої дорівнює території Чернігівської області, весь той хмиз, що над дорогами росте, спеціальними установками переробляється на щепу і спалюється в котельнях. Місто Таллінн, здається, на 70% опалюється котлами на щепі.

На Чернігівщині ж альтернативне паливо використовує приблизно 10% котелень.

- Ви не проводите агітації за перехід на торфобрикет чи щепу?

- Найкраща агітація - це рахунки, які люди отримують. Якщо вартість гігакалорії на газу сьогодні складає 1800-2000 грн, то на щепі чи пілетах, - в середньому, десь 1100-1200 грн. Тож люди самі чітко рахують, скільки будуть платити і мають право вибору. Екологічно найчистішим є опалення електричною енергією, сонячними батареями... Тому поспішати з агітацією переходити на торф чи щепу не треба.

- Авжеж, сонця стає все більше. Пора, мабуть, здешевлювати сонячні батареї.

- Все залежатиме від потреби. Чи більшим буде споживчий ринок, тим дешевше все буде коштувати. І ви ж бачите, як стрімко розвиваються технології. Хіба десять років тому ми могли подумати про такий технологічний рівень різних установок? Про автомобілі, які їздять на електродвигунах. Вони вже активно продаються, і запас ходу у них дуже великий. Процес пішов, і я думаю, що років через десять ми не впізнаємо наші вулиці. Тому не хочеться зараз агітувати за перехід з газу на деревину, щоб потім не довелось агітувати за перехід на електроенергію.

- Помітила, що ви прихильник такої поведінки - не тиснути ні на кого й чекати, як життя поверне.

- Тиснути - це останнє діло. Треба, скоріше, вчити людей рахувати. І свою нинішню посаду я не розцінюю так, що маю всіма і всім управляти, розказувати, кому що робити, насаджувати свою думку. Є умови - будь ласка, в них працюйте і розвивайтеся. І тоді ми забезпечимо і технологічний, і суспільний розвиток.

- Схоже, ви - справжній демократ.

- Коли іде обговорення якогось питання, я дотримуюсь демократичних принципів. І кожен може висловити свою думку. Але якщо прийнято колегіальне рішення, а його хтось не виконуватиме - тоді я точно демократом не буду ( сміється ).

- А буває почуття безвиході?

- Ні. Кажуть же, що безвихідних ситуацій не буває. З будь-якої ситуації є вихід, і його треба шукати.

Наталія Потапчук, Чернігів.

Актуально

Вінницьку програму перекваліфікації переселенців можна впровадити в інших регіонах - Верещук

Кулеба й українські дипломати відвідали Миколаїв з робочим візитом

У Львові відкрилася інтерактивна виставка «Зброя перемоги»

Херсонська облрада позбавила депутатів-колаборантів права участі у засіданнях

З небезпечних регіонів України за останні місяці евакуювали 87 тисяч осіб

Влада Херсонщини та військові дали поради охочим добровільно здати зброю

Рубрики

Агентство

• Про нас
• Контакти
• Передплата
• Послуги
• Правила користування
• FREEДOM
• Тендери
• Запобігання та протидія корупції
• Політика конфіденційності та захисту персональних даних

При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання не нижче першого абзацу на «ukrinform.ua» — обов’язкові, крім того, цитування перекладів матеріалів іноземних ЗМІ можливе лише за умови гіперпосилання на сайт ukrinform.ua та на сайт іноземного ЗМІ. Цитування і використання матеріалів у офлайн-медіа, мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди "ukrinform.ua". Матеріали з позначкою «Реклама» та «PR», а також матеріали в блоці «Релізи» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.

© 2015-2022 Укрінформ. Усі права застережені.

Дизайн сайту — Студія «Laconica»

Розширений пошукПриховати розширений пошук

Всi рубрики Війна #UAразом Політика Економіка Світ Суcпільcтво Культура Регіони Київ Крим Спорт Діаcпора Технології

За період:

-

На Чернігівщині ж альтернативне паливо використовує приблизно 10% котелень.

- Ви не проводите агітації за перехід на торфобрикет чи щепу?

- Найкраща агітація - це рахунки, які люди отримують. Якщо вартість гігакалорії на газу сьогодні складає 1800-2000 грн, то на щепі чи пілетах, - в середньому, десь 1100-1200 грн. Тож люди самі чітко рахують, скільки будуть платити і мають право вибору. Екологічно найчистішим є опалення електричною енергією, сонячними батареями... Тому поспішати з агітацією переходити на торф чи щепу не треба.

- Авжеж, сонця стає все більше. Пора, мабуть, здешевлювати сонячні батареї.

- Все залежатиме від потреби. Чи більшим буде споживчий ринок, тим дешевше все буде коштувати. І ви ж бачите, як стрімко розвиваються технології. Хіба десять років тому ми могли подумати про такий технологічний рівень різних установок? Про автомобілі, які їздять на електродвигунах. Вони вже активно продаються, і запас ходу у них дуже великий. Процес пішов, і я думаю, що років через десять ми не впізнаємо наші вулиці. Тому не хочеться зараз агітувати за перехід з газу на деревину, щоб потім не довелось агітувати за перехід на електроенергію.

- Помітила, що ви прихильник такої поведінки - не тиснути ні на кого й чекати, як життя поверне.

- Тиснути - це останнє діло. Треба, скоріше, вчити людей рахувати. І свою нинішню посаду я не розцінюю так, що маю всіма і всім управляти, розказувати, кому що робити, насаджувати свою думку. Є умови - будь ласка, в них працюйте і розвивайтеся. І тоді ми забезпечимо і технологічний, і суспільний розвиток.

- Схоже, ви - справжній демократ.

- Коли іде обговорення якогось питання, я дотримуюсь демократичних принципів. І кожен може висловити свою думку. Але якщо прийнято колегіальне рішення, а його хтось не виконуватиме - тоді я точно демократом не буду ( сміється ).

- А буває почуття безвиході?

- Ні. Кажуть же, що безвихідних ситуацій не буває. З будь-якої ситуації є вихід, і його треба шукати.

Наталія Потапчук, Чернігів.

Актуально

Вінницьку програму перекваліфікації переселенців можна впровадити в інших регіонах - Верещук

Кулеба й українські дипломати відвідали Миколаїв з робочим візитом

У Львові відкрилася інтерактивна виставка «Зброя перемоги»

Херсонська облрада позбавила депутатів-колаборантів права участі у засіданнях

З небезпечних регіонів України за останні місяці евакуювали 87 тисяч осіб

Влада Херсонщини та військові дали поради охочим добровільно здати зброю

Рубрики

Агентство

• Про нас
• Контакти
• Передплата
• Послуги
• Правила користування
• FREEДOM
• Тендери
• Запобігання та протидія корупції
• Політика конфіденційності та захисту персональних даних

При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання не нижче першого абзацу на «ukrinform.ua» — обов’язкові, крім того, цитування перекладів матеріалів іноземних ЗМІ можливе лише за умови гіперпосилання на сайт ukrinform.ua та на сайт іноземного ЗМІ. Цитування і використання матеріалів у офлайн-медіа, мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди "ukrinform.ua". Матеріали з позначкою «Реклама» та «PR», а також матеріали в блоці «Релізи» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.

© 2015-2022 Укрінформ. Усі права застережені.

Дизайн сайту — Студія «Laconica»

Розширений пошукПриховати розширений пошук

Всi рубрики Війна #UAразом Політика Економіка Світ Суcпільcтво Культура Регіони Київ Крим Спорт Діаcпора Технології

За період:

-

- Схоже, ви - справжній демократ.

- Коли іде обговорення якогось питання, я дотримуюсь демократичних принципів. І кожен може висловити свою думку. Але якщо прийнято колегіальне рішення, а його хтось не виконуватиме - тоді я точно демократом не буду ( сміється ).

- А буває почуття безвиході?

- Ні. Кажуть же, що безвихідних ситуацій не буває. З будь-якої ситуації є вихід, і його треба шукати.

Наталія Потапчук, Чернігів.