Повна версія

Про добросусідські відносини з країнами на кордонах України, перспективу співпраці з НАТО, загрози з боку Росії та допомогу від США Міністр закордонних справ України розповів в ексклюзивному інтервю Голосу Америки.

__Мирослава Гонгадзе: Поширення коронавірусу у світі вплинуло на те, як здійснюється міжнародна політика сьогодні. Незважаючи на всі обмеження Вам уже вдалося прийняти Міністра закордонних справ Угорщини у Києві. Угорщина настійливо блокує співпрацю України з НАТО, зокрема засідання комісії Україна- НАТО на рівні міністрів і президентів. На які компроміси довелося піти щоб зняти блокаду і чи знята вона в принципі і чи можна розраховувати на зелене світло з боку Будапешта?

Дмитро Кулеба: Після виникнення нинішньої кризи в наших стосунках з угорцями, угорська сторона зробила одну річ але надзвичайно важливу і болісну - вона почала блокувати засідання комісії Україна-НАТО на найвищому рівні. Стверджувати, що Угорщина блокує співробітництво України з НАТО - це велике перебільшення. Свідченням цього є є той факт, що нещодавно Угорщина приєдналася до консенсусу щодо надання Україні статусу учасника програми розширених можливостей НАТО. Це дуже важливий крок у наших відносинах. Сьогодні з візитом у Брюсселі віце-прем'єр європейської і євроатлантичної інтеграції моя колега Ольга Стефанишина і там проводиться засідання за її участі з генеральним секретарем. В принципі співробітництво є, але такий стратегічний рівень комісії дійсно заблокований через позицію Угорщини.

Ми поки що не зробили один одному в перемовинах з Сіярто поступок, але ми насамперед сфокусовані на відновленні довіри один до одного і напрацюванні позитивного порядку денного. Ми розуміємо, що комплексно наші проблеми в стосунках можуть бути усунуті лише після проведення зустрічей президента України та прем'єр-міністра Угорщини і ми працюємо для того, щоб така зустріч відбулася і була результативною але поки що ні про які поступки однієї сторони іншої не йде лише шукаємо взаємоприйнятні рішення.

МГ: Інші двоє сусідів України - Польща та Білорусь - що офіційний Київ очікує від них?

ДК: Сусіди дуже близькі, але дуже різні, тому і очікування насправді різні. Єдине спільне очікування - це добросусідство. Ми хочемо жити в добросусідстві і з Польщею, і з Білоруссю але далі розходяться стежки дипломатичні і виникають різні порядки денні. Я вважаю, що з Польщею у нас загалом атмосфера в стосунках і динаміка позитивна. Зараз всі, безумовно, завмерли в очікуванні другого туру виборів президента Польщі. З Польщею нормально позитивна динаміка і порядок денний відомй - це європейський питання, інтеграція до ЄС та НАТО, економіка. Я планую візит до Польщі. Після другого туру будемо вже безпосередньо планувати.

Від Білорусі ми очікуємо простої речі - ми хочемо щоб і надалі відносини з Україною були для цієї держави важливими і вона не дозволяла використовувати себе як інструмент для Російської Федерації в якихось недружніх для України діях.

МГ: Ви просуваєте ідею особливого статусу України, Молдови та Грузії у Східному партнерстві. У чому ви бачите це партнерство і особливий статус?

ДК: У Східному партнерстві як програмі Європейського Союзу, очевидно, є дві групи країн - перша група країн - Україна, Грузія, Молдова, які мають угоди про асоціацію з ЄС і дуже великі амбіції стосовно розвитку взаємодії з Європейським Союзом аж до набуття повноправного членства. Є інші країни, які не ставлять перед собою таку мету і обмежуються поглибленням співробітництва з Європейським Союзом. Тому ми і просимо Європейський Союз не руйнувати Східне партнерство, ми погоджуємось, що воно має продовжувати існувати, але в рамках нього потрібен окремий набір програм для країн, які мають асоціацію з ЄС. Тут ми з грузинами з молдованами є найтіснішими партнерами, координуємося з ними, виходимо зі спільними пропозиціями до Європейського Союзу і я дуже задоволений нашим рівнем взаємодії з цього питання

МГ: Перейдемо тепер до відносин з північним сусідом. Нещодавно в Росії пройшов референдум, що може дозволити довічне президентство Путіна. Експерти на Заході і українська сторона б'ють на сполох, попереджаючи про можливу загрозу чергового наступу Росії на Україну. Наскільки вагомими є застереження щодо можливої нової хвилі російської агресії?

Ми хочемо принести мир Україні, хочемо інтегрувати території, але не за російським сценарієм і очікуємо на російську конструктивну взаємність. Краще нехай говорять дипломати ніж гармати.​

ДК: 2014 рік показав нам, що навіть натяк на загрозу з боку Росії потрібно сприймати максимально серйозно. Без перебільшення, Україна має в будь-який момент бути готовою до будь-чого і наші збройні сили, і дипломатія, і економіка ну інші сектори. Ми знаємо про побудову мережі військових об'єднань і підрозділів вздовж нашого кордону і це не є ознакою миролюбної політики, але при цьому у нас зараз триває активна фаза дипломатичного двобою (з Росією - ред). Була така приказка під час холодної війни - війни не буде але буде така війна за мир, що каменя на камені не залишиться. У нас зараз триває війна за мир в Нормандському форматі в Мінському процесі і ми зайняли таку проактивну конструктивну позицію - ми хочемо принести мир Україні, хочемо інтегрувати території, але не за російським сценарієм і очікуємо на російську конструктивну взаємність. Я виходжу з того, що краще нехай говорять дипломати ніж гармати.

МГ: Росія розпочала військові навчання в Криму, що може стати предтечею атаки з півдня. Який план України щодо захисту?

ДК: Ми дуже уважно стежимо не лише за накопиченням збройних сил Російської Федерації в окупованій автономній Республіці Крим та місті Севастополь, але і за подіями довкола каналу. Ми розуміємо що єдина мета військової операції Росії може полягати в розблокуванні постачання води в Крим.

Наші збройні сили, наскільки мені відомо, цей сценарій повністю розуміють і зміцнюють нашу обороноздатність на цьому сегменті, для того щоб запобігти розвитку подій або, у разі якщо все-таки відбудеться військове загострення, мати можливість дати гідну відсіч. Російські навчання проводяться постійно і за ними стежать не лише в Україні, але і наші партнери тому що ми розуміємо, що ці навчання відпрацьовують різні сценарії і ці сценарій можуть стосуватися теоретично не лише в Україні, але й інших точках світу.

МГ: У вересні минулого року президент Зеленський у Нью-Йорку відверто заявив, що у нього немає плану повернення Криму. Ви виступаєте проти включення питання Криму у переговори що відбуваються зараз. Чи є вже такий план?

Я проти того, щоб перемішувати кримське питання і мінський процес з однієї простої причини - тому що і Нормандія і Мінськ були створені конкретно під проблему Донбасу. Якщо нам зараз туди додати Крим, це буде шкідливо і для Криму і Донбасу

ДК: Я вважаю, була зроблена велика помилка, коли вдалося по гарячих слідах створити формат для Донбасу, але не вдалося нічого зробити по Криму. Говорити про те, що Крим в принципі був забутий - несправедливо, тому що постійно привертали увагу до нього на міжнародній арені і за права людини боролися і резолюції Генасамблеї ООН інших організацій ухвалювалися, але переговорного формату комплексного не було і в цьому 2014 рік є роком втраченої можливості.

Але я проти того, щоб перемішувати кримське питання і мінський процес з однієї простої причини - тому що і Нормандія і Мінськ були створені конкретно під проблему Донбасу. Якщо нам зараз туди ще додати Крим, це буде шкідливо і для Криму і Донбасу, але я абсолютно переконаний ,що нам потрібен формат переговорів щодо Криму.

МГ: Президентська адміністрація сьогодні взяла на себе головну роль переговірника по Росії. На якій стадії сьогодні мирні переговори по Донбасу і що має відбутись для прориву переговорів?

Є одне питання яке блокує все. Якщо розв'язати це питання можна далі рухатися вперед - це прямий діалог. Росія наполягає, що ми маємо вести перемовини виключно з так званими ДНР і ЛНР, а ми наполягаємо, що маємо вести діалог з Російською Федерацією​

ДК: Так історично склалося з 2014 року, що існує декілька рівнів в нормандському форматі - рівень лідерів, рівень міністрів і є рівень зовнішньополітичних радників. Коли я став міністром нам вдалося відновити міністерський рівень і ми провели вперше за два роки розмову. Паралельно доволі динамічно розвиваються контакти на рівні радників і остання була зустріч в Берліні, існує тристороння контактна група, тобто ми всі тут залучені всі працюємо в своєму сегменті для того, щоб знайти рішення. Є одне питання яке блокує все. Якщо розв'язати це питання можна далі рухатися вперед - це прямий діалог. Тобто Росія наполягає, що ми маємо вести перемовини виключно з так званими ДНР і ЛНР, а ми наполягаємо, що маємо вести діалог з Російською Федерацією, шукати рішення з ними і, чесно скажу, поки що рішення для неї немає. Ви навіть з публічних заяв українських і російських можете побачити що саме це є темою такого гострого протистояння, але при цьому ми, українська сторона, робимо наголос на питаннях безпеки і планово працюємо над вирішенням цих питань - розмінування, припинення вогню, відкриття пунктів перепуску, надання гарантій безпеки. Такі речі можна досягати у разі наявності політичної волі, у нас така воля є. Іноді вона проблискує з того боку, потім згасає. Ми хочемо, щоб вона сяяла там на постійній основі.

МГ:Що для цього необхідно? Чи, можливо, потрібні більші зусилля Заходу для того, щоб спонукати Росію до певних кроків?

ДК: Безумовно. Ми продовжуємо наполягати, що санкції не просто мають зберігатися проти Росії, але і посилюватися у зв'язку з кожним новим порушенням нею норм міжнародного права та зобов'язань як держави, яка окуповує територі. Якщо з дотриманням станції все непогано складається, з посиленням санкцій є питання

МГ:В конгресі Сполучених Штатів група республіканських законодавців виступила з ініціативою відключити Росію від SWIFT. Чи підтримує цю ідею Україна?

ДК: Відверто, з 2014 року весь Facebook уже списаний на тему SWIFT. Треба віддати належне Когресу США, який зробив вже дуже багато реальних кроків у світлі того щоб зміцнити обороноздатність України і до того щоб застосовувати санкції і не лише пов'язані з агресією Російської Федерації проти України але із будівництвом «Північного Потоку 2». Насамперед йдеться про замороження активів фізичних осіб, заборону в'їзду фізичних осіб причетних до порушення міжнародного права і прав людини.

МГ: Цього місяця у Конгресі голосуватимуть питання продажу Україні модернізованого військового обладнання на 600 мільйонів доларів, яке попередньо затвердив Державний Департамент. Про що конкретно ідеться?

Російська Федерація в межах своєї дипломатичної активності докладає усіх зусиль для того щоб ускладнювати будь-які постачання озброєння українським збройним силам і тут постійна стала взаємодія США є дуже важливою

ДК: Коли йдеться про закупівлі чи постачання зі Сполучених Штатів у нас є негласне дипломатичне правило - практикувати тиху дипломатію. От коли затвердять, коли з'являться офіційні повідомлення, ми одразу з радістю поділимося і розкажемо.

Ми дуже вдячні Сполученим Штатам за те, що вони є надійним партнером у зміцненні обороноздатності України і бойової потужності збройних сил України. Російська Федерація в межах своєї дипломатичної активності докладає усіх зусиль для того щоб ускладнювати будь-які постачання озброєння українським збройним силам і тут постійна стала взаємодія США є дуже важливою. Хочу подякувати в ефірі Конгресу США за рішення про збільшення суми для підтримки Україні до 275 мільйонів долларів і це дуже важливо і ми будемо предметно працювати з нашими партнерами, щоб на ці кошти придбати саме те, що потрібно збройним силам України.

МГ: Сьогодні також пройшли повідомленні про те, що Україна отримала дозвіл на передислокацію Джавелінів. Чи можете ви це підтвердити?

ДК: Якщо я підтверджу, чи спростую, мені потім зробить зауваження міністр оборони за те, що я видав військові таємниці. Я знаю приклади коли дійсно обумовлюється постачання того чи іншого обладнання обмеженням щодо його географічного використання, але ми працюємо завжди з нашими партнерами з тим, щоб потім обмеження знімати, щоб мати можливість максимально ефективного його використовувати.

МГ: У США триває президентська кампанія. Люди близькі до адміністрації президента Трампа педалюють питання розслідування в Україні по компанії Буризма, яку повязують з сином кандидата у президенти Джозефом Байденом. Між Україною і США існує угода у допомозі у розслідуванні кримінальних справ. МЗС має бути посередником у цьому процесі. Чи отримували ви запити у цій справі від правоохоронних органів США і яка позиція України у цій справі?

ДК: З моменту мого призначення на посаду міністра таких запитів не надходило. Ми надзвичайно цінуємо двопартійну підтримку України яка існує у Сполучених Штатах і нам приємно, що у Конгресі (Україна ред) - це тема, яка об'єднує а не роз'єднує республіканців і демократів. Всі процеси які мають відбуватися в рамках правових процедур відповідно до міжнародних договорів можуть відбуватися, але виключно в неполітиизованому контексті і ми не маємо жодного наміру і бажання бути якимось чином використані у внутрішньополітичних американських процесах.

МГ: Президент Зеленський розраховував на запрошення у Білий дім, про це багато говорили у літку минулого року і у вересні під час зустрічі президентів під час Генасамблеї ООН. Чи наблизились сторони у цьому питанні чи час візиту переноситься до після виборів у США?

ДК: Ми виходимо з того, що запрошення, озвучене після обрання президента Зеленського на цю посаду, залишається дійсним і питання лише в часі і коли воно може бути реалізоване. Як дипломати ми завжди працюємо над тим, щоб усі запрошення були реалізовані, тим більше, якщо це така приємна нагода як відвідати прекрасне місто Вашингтон.