«Корреспондент: Курс на саморуйнування. Українці вибиваються в лідери найбільш хворих націй світу» | UberText: lang-uk

[Повна версія]
Обсяг українського тексту: 88%

Повна версія

Нездоровий спосіб життя, пияцтво, куріння і злиденна медицина виводять

українців у лідери списку найбільш хворих націй Європи та світу. І з кожним роком скорочують середню тривалість їхнього життя, пише Кароліна Тимків у №39 журналу Корреспондент від 7 жовтня 2011 року.

Сивий 52-річний Йонас Ніберг, керівник Хельсінгборгського симфонічного оркестру, який мешкає у Стокгольмі, – живе втілення типового шведа: незважаючи на вік, виглядає молодо, час від часу займається спортом, не курить і зайвого не п'є.

І таких, як Ніберг, на його батьківщині – та й в інших скандинавських країнах – хоч греблю гати. Недарма дані цілої низки досліджень ставлять нащадків вікінгів на верхні місця в рейтингах найбільш здорових націй планети, а шведську медицину як самі шведи, так і зарубіжні експерти вважають однією з найкращих у світі.

У першій десятці держав з найкращими показниками стану здоров'я серед 175 країн знайшлося місце відразу для трьох скандинавських країн – Ісландії, Швеції та Норвегії

Все це підтверджують дані британської дослідницької корпорації World Markets Research Centre, яка проаналізувала стан здоров'я населення 175 країн. У першій десятці держав з найкращими показниками знайшлося місце відразу для трьох скандинавських країн – Ісландії, Швеції та Норвегії. А експерти Академії наук Китаю, дослідивши 45 найбільших держав світу, дали шведам найвищий бал за їхнє загальнонародне здоров'я.

У тих самих рейтингах зустрічається і назва іншої держави, пов'язаної з варягами, щоправда, в дуже далекому минулому, – України. Однак шукати її серед лідерів не варто: місце батьківщини двох Шевченків і одного Чорнобиля внизу. Наприклад, дослідники з Китаю поставили її на 42-ге місце з 45-ти можливих.

У підсумку більш кволими, ніж українці, виявилися лише жителі Пакистану та Нігерії. Аналітики з World Markets Research Centre визначили позицію України в середині свого рейтингу, але подібний "середній" результат вийшов лише тому, що вони досліджували більше сотні країн світу.

Місця в рейтингах – це умовність, але вона чітко відбиває реалії. Вони для України сумні. Наприклад, середня тривалість життя у Швеції – 80 років, а на берегах Дніпра – 68. За даними українського МОЗ, щороку 64% жителів країни помирають від хвороб серця і судин.

При цьому в країнах ЄС аналогічний показник, за статистикою Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), більш ніж удвічі нижчий – 27%. Крім того, сьогодні Україна стала європейським лідером за кількістю хворих на туберкульоз та заражених ВІЛ.

Українське національне здоров'я з року в рік все більше погіршується. І якщо в Європі, а особливо на Близькому Сході, спостерігається зростання тривалості життя, то Україна (разом з Білоруссю і Росією) впевнено рухається у зворотному напрямку

Але найбільш насторожує те, що українське національне здоров'я з року в рік все більше погіршується. І якщо в Європі, а особливо на Близькому Сході, спостерігається зростання тривалості життя, то Україна (разом з Білоруссю і Росією) впевнено рухається у зворотному напрямку.

Дані доповіді ООН Про людський розвиток за останні 40 років , яка побачила світ минулого року, свідчать: починаючи з 1980-х і до нинішніх днів тривалість життя в трьох колишніх союзних республіках скоротилася на десять років.

Наступне покоління українців буде ще більш слабким, адже молоді громадяни країни хворіють дедалі частіше. Так, за даними Національної академії медичних наук України, за останні десять років діти шкільного віку стали хворіти майже на третину частіше.

А ще 30 років тому українці вважалися однією з найбільш здорових націй у Європі, стверджує Віталій Москаленко, ректор Національного медичного університету імені Богомольця. Причини такого стрімкого погіршення самопочуття співгромадян для експертів очевидні: погане харчування, нездоровий спосіб життя і низькі витрати співвітчизників і держави на охорону здоров'я.

"Це [висока смертність і загальне нездоров'я нації] пов'язане з економічними і соціальними проблемами", – констатує Катерина Рибальченко, старший менеджер Програми розвитку ООН в Україні.

У кого що болить

35-річний киянин Василь Никоненко навідується до поліклініки в Оболонському районі винятково в крайніх випадках. "До лікарів ходити не люблю. Черги, хамство, ти там нікому не потрібен", – зізнається Никоненко, який страждає від підвищеного тиску, але ні спортом, ні дієтою життя собі не обтяжує.

Він – типовий представник нації, яка не може похвалитися міцним здоров'ям. Від хвороб серця і судин сильніше, ніж українці, страждають лише представники колишніх радянських середньоазійських республік, трохи краще себе почувають росіяни, стверджує Ігор Поканевич, керівник ВООЗ в Україні. Хоча в 1975 році в Україні був найнижчий показник смертності від цих недугів у всій Європі.

Україна лідирує на континенті навіть за кількістю хворих на СНІД та туберкульоз, який вважається типовою хворобою слаборозвинених суспільств.

Сьогодні Україна лідирує на континенті за кількістю хворих на СНІД та туберкульоз, який вважається типовою хворобою слаборозвинених суспільств. Крім
того, за кількістю серцево-судинних і онкохвороб вона наближається до розвинених країн

Аналітики ВООЗ дійшли висновку, що саме в бідних країнах набагато частіше, ніж у багатих, причиною смерті є СНІД, туберкульоз та інші інфекційні захворювання. Водночас у багатьох країнах головна проблема – серцево-судинні захворювання та онкологія.

З цього виходить, що Україна за цими чотирма основними показниками, на яких ґрунтуються експертні оцінки здоров'я тієї або іншої нації, близька як до третього світу, так і до високорозвинених держав.

Онкологічні захворювання щорічно забирають життя 238 українців на 100 тис. населення, і співвітчизники можуть пишатися лише тим, що їхнє становище краще, ніж в угорців, які мають найвищі в Європі показники смертності від раку – 389 осіб на 100 тис. жителів на рік. В цілому в державах ЄС набагато менший ризик померти від цієї недуги, ніж в країнах СНД. В Євросоюзі ним хворіють 10% населення, тоді як в Україні – 17%.

Найменше в Європі на серцево-судинні захворювання страждають жителі Франції. Тут, за даними ВООЗ, від них помирають трохи більше 10% населення. Фахівці пояснюють життєву стійкість французів правильним харчуванням, зокрема традицією повільного прийому їжі і щоденною склянкою вина. До того ж у Франції ішемічну хворобу лікують переважно хірургічними методами, тоді як в пострадянських країнах – поки що в основному медпрепаратами.

Не відстають за міцністю здоров'я від французів їхні найближчі сусіди – німці. Середня тривалість їхнього життя одна з найвищих у світі – 78,4 року.

Проте за темпами зростання цього показника попереду планети всієї близькосхідний регіон. Тепер жителі арабських країн живуть в середньому довше на 18 років, ніж ще 40 років тому. У країнах Африки на північ від Сахари очікувана тривалість життя з 1970 року зросла на вісім років, а в Чилі і Малайзії співвідношення померлих до загальної чисельності населення за цей самий період знизилося на 60%.

Житель ще однієї країни третього світу, 19-річний кубинець Еліо Ешиваріа, вважає охорону здоров'я Куби чудовою. "Лікарі лікують нас безкоштовно. Також не треба платити за жодні ліки. Та й ціни на препарати у нас мінімальні", – розповідає він.

Високому рівню здоров'я кубинців сприяють хороші кліматичні умови та рівень медицини, а також достатня фізична активність, обмеження у вживанні
висококалорійних продуктів

Відзначає якість кубинської медицини і Москаленко, який тричі побував на Острові свободи. Мовляв, навіть один із засновників сучасної Куби, Ернесто Че Гевара, був лікарем-практиком, тому медицині в країні в усі часи приділяли пріоритетну увагу і виділяли багато грошей. "Високому рівню здоров'я кубинців сприяють хороші кліматичні умови, а також достатня фізична активність, обмеження у вживанні висококалорійних продуктів, тобто вони їдять багато овочів і фруктів", – додає він.

Прямий зв'язок між харчуванням і міцним здоров'ям підтверджують і дані ВООЗ, згідно з яким, найдовше зберігають чудове самопочуття організму в старості японці – вони більше за інших жителів планети споживають риби, сої, морських водоростей і зеленого чаю.

Секрет здоров'я

"Шведи і взимку і влітку займаються спортом, а також добре харчуються", – каже музикант Ніберг, пояснюючи Корреспонденту секрет міцного здоров'я своїх співвітчизників.

А ще згадує інший важливий факт – просунуте і соціально доступне медичне обслуговування. Мовляв, в країні багато держлікарень, лікування в яких здійснюється за рахунок платників податків. Кому це не підходить – може піти в приватну клініку, де ціни зовсім невисокі: наприклад, консультація у лікаря коштує 15-30 євро, що за середньої зарплати 2,2-2,6 тис. євро – дрібниця.

Сказати, що все це не схоже на Україну, означає не сказати нічого. Адже на берегах Дніпра ні про масовий спорт, ні про доступне медобслуговування на високому рівні не йдеться.

По-перше, українці зловживають алкоголем: згідно з даними доповіді ВООЗ, Україна посіла п'яте місце в світі за кількістю споживаного спиртного на душу населення. По-друге, в країні практично не пропагується здоровий спосіб життя. І по-третє – хоча безкоштовна медицина в країні є, але те, що вона здатна дати стражденним, часом перебуває за межами поняття "мінімально необхідна допомога".

За останні 20-30 років витрати держави в країнах Західної Європи на охорону здоров'я зросли в рази і складають понад $ 5 тис. на людину в рік. В Україні цей показник залишився на рівні Союзу і становить $ 475 на людину

Наприклад, за останні 20-30 років витрати держави в країнах Західної Європи на охорону здоров'я зросли в рази і сьогодні складають понад $ 5 тис. на людину в рік. "В Україні ж цей показник залишився на рівні [Радянського] Союзу і становить $ 475 на людину, тоді як середній світовий показник – $ 800", – додає Москаленко.

Однак з вірного практично для всього світу правила, що здоров'я нації залежить від рівня фінансування медицини, існують свої винятки. Щоб покращити самопочуття свого народу, необов'язково бути багатою державою – такого висновку дійшли фахівці ВООЗ, зіставляючи витрати на охорону здоров'я зі змінами середньої тривалості життя в 191 країні світу.

На цій підставі системи охорони здоров'я Оману, а також Марокко, Мальти і Ямайки визнані більш ефективними, ніж у Великобританії, США і Канаді, – за рахунок більш раціональної системи медстрахування. На думку аналітиків, в останніх трьох країнах вона надто складна і забюрократизована.

За результатами аналізу Англія опинилася на 24-му місці, Канада – на 35-му, США – на 72-му, а Україна – на 79-му.

Феноменальні результати показує небагата Куба, де середня місячна зарплата становить лише $ 10-15, але в рейтингу ВООЗ вона займає 34-те місце. Останні рядки в дослідженні все ж традиційно дісталися країнам третього світу – Зімбабве, Замбії та Республіці Конго.

Проте США, найближчий сусід Куби, стали ще одним винятком із правила "здоров'я – гроші", щоправда, протилежним. Супердержава, у якій, здавалося б, проблем із самопочуттям у населення бути не повинно, в різних рейтингах здоров'я займає невисокі місця.

Причина в тому, що за солідних щорічних витрат держскарбниці США на охорону здоров'я – 14% ВВП ($ 2,3 трлн) – 45 млн американців, тобто майже 14% населення, через відсутність страховки не мають доступу до медичної допомоги.

"Ці люди або ніде не працюють, або працюють тимчасово, – розповідає Москаленко. – Американці, які працюють, не хочуть платити за безробітних, а для останніх страховка не по кишені".

У Західній Європі в більшості країн діє базова система страхування для
всіх, заснована на тому, що багаті платять за бідних

По цей бік океану, в Західній Європі, жителі захищені набагато краще: тут в більшості країн діє базова система страхування для всіх, заснована на тому, що багаті платять за бідних. Тому Пол Кругман, економіст і оглядач The New York Times, без роздумів називає європейське охорону здоров'я "більш продуманою і краще організованою", ніж американську.

Ханс Херманн Дікхуту, головний лікар відділення спортивної медицини Фрайбурзької університетської клініки, пояснює секрет довголіття німців не тільки щедрим фінансуванням системи охорони здоров'я, але й активною пропагандою здорового способу життя.

"У нас дуже важливими є такі заходи, як повна заборона куріння у громадських будівлях і громадському харчуванні, популяризація профілактичних онкологічних обстежень, наприклад мамографії, а також фторування питної води", – розповідає Дікхуту.

Прості речі

Прогнозуючи майбутнє розвитку охорони здоров'я як у розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються, експерти однаково оптимістичні. "З кожним роком медичні технології стають все більш досконалими, і це все буде вести до поліпшення і збільшення тривалості життя", – вважає керівник ВООЗ в Україні Поканевич.

Крім того, на його думку, в багатих державах зростання тривалості життя неминуче спричинить за собою і щорічне збільшення витрат на медицину.

Головною причиною смертності в світі, як і раніше, залишаться серцево- судинні захворювання, онкологія і цукровий діабет

Що ж до довготривалого діагностування всіх націй в цілому, то головною причиною смертності в світі, як і раніше, залишаться серцево-судинні захворювання, онкологія і цукровий діабет, вважає Поканевич.

Головну кару в тому числі й українців – хвороби серця і судин – Москаленко пропонує перемогти дуже простим способом. "Нам треба сформувати молоде покоління, щоб воно займалося спортом, не вживало спиртні напої, менше курило. Тільки тоді все налагодиться", – упевнений він.

Втім, розуміючи, що не все залежить від зусиль окремих індивідуумів, ректор медуніверситету пропонує і деякі заходи державного рівня, здатні обмежити поширення в Україні небезпечних хвороб. Наприклад, Москаленко пропонує зробити лікування туберкульозу примусовим – тримати в диспансерах хворих з відкритою формою хвороби до того часу, поки ступінь туберкульозу не стане безпечним.

Нарешті, Україні з її низьким рівнем державного медичного обслуговування ніяк не обійтися без обов'язкового страхування, вважають експерти. По-перше, страхові агенти, не зацікавлені в зайвих витратах, будуть жорстко контролювати роботу лікарів. А по-друге, це дозволить акумулювати додаткові кошти на розвиток охорони здоров'я, оскільки на держскарбницю співвітчизникам, які користуються державною медициною, розраховувати сьогодні не доводиться.

Бюджет охорони здоров'я склав у 2010 році 38,5 млрд грн., з них 72% використано на оплату праці працівників галузі, 8,4% – на оплату комунальних послуг, а на сам процес лікування і розвиток медичних технологій залишаються незначні кошти

Бюджет охорони здоров'я склав у 2010 році 38,5 млрд грн., але, як наголошує Москаленко, з них 72% використано на оплату праці працівників галузі, 8,4% – на оплату енергоносіїв та комунальних послуг, 3% – на харчування, 8% – на медикаменти, а на сам процес лікування і розвиток медичних технологій залишаються незначні кошти.

"Необхідно зрозуміти, що здоров'я людини – економічна складова будь-якої держави, – нагадує Поканевич. – Нездорова нація не зможе створити здорову і сильну країну".

Національне самопочуття

Головні критерії, за якими оцінюється здоров'я населення в різних країнах світу

** Смертність від серцево-судинних захворювань і діабету в країнах світу**

Кількість смертей на 100 тис. населення в рік

---|---

Маршаллови о-ви

825

Туркменістан

775

Казахстан

702

Афганістан

671

Мальдіви

651

Узбекистан

641

Азербайджан

619

Киргизстан

607

**Україна

**607

Росія

593

Сомалі

572

Вірменія

548

Судан

548

Білорусь

536

Кот-д’Івуар

536

Молдова

530

Таджикистан

523

Грузія

513

Гвінея-Бісау

513

Ефіопія

508

Чад

500

Камерун

498

ЦАР

498

Намібія

497

Ємен

494

Екваторіальна Гвінея

484

Ангола

483

Уганда

473

Болгарія

468

Йорданія

465

Конго

463

Нігерія

456

Саудівська Аравія

444

Албанія

443

Ліберія

437

Лаос

431

Латвія

431

Папуа-Нова Гвінея

428

Танзанія

428

Ірак

424

Пакистан

422

Сербія

422

Бангладеш

417

Камбоджа

410

Руанда

408

Єгипет

406

Румунія

400

Сирія

399

Лівія

395

Гана

386

Іран

385

Литва

384

Монголія

380

Гондурас

376

Сенегал

372

М'янма

370

Марокко

356

Кенія

354

Естонія

351

Непал

351

Індонезія

350

Ботсвана

346

Філіппіни

345

Словаччина

345

В'єтнам

340

Індія

335

Ліван

334

Угорщина

329

Зімбабве

324

ПАР

322

Таїланд

312

Хорватія

296

Болівія

290

Польща

286

Малайзія

278

Алжир

277

Кувейт

273

Бразилія

265

Чехія

259

Туніс

257

Туреччина

257

ОАЕ

257

Парагвай

250

Мексика

238

Венесуела

237

Нікарагуа

235

Куба

215

Уругвай

213

Аргентина

208

Кіпр

188

Колумбія

187

Греція

187

Мальта

175

Німеччина

171

Еквадор

167

Коста-Ріка

159

Фінляндія

159

Австрія

156

Чилі

156

США

156

Португалія

155

Данія

144

Ірландія

142

Швеція

141

Сингапур

140

Нова Зеландія

139

Перу

135

Великобританія

134

Бельгія

131

Італія

129

Норвегія

124

Нідерланди

122

Канада

121

Ісландія

121

Ізраїль

117

Швейцарія

115

Іспанія

113

Австралія

112

Франція

Японія

Смертність від онкологічних захворювань у країнах світу

Кількість смертей на 100 тис. населення в рік

---|---

Монголія

213

Угорщина

195

Вірменія

182

Польща

175

Латвія

171

Хорватія

170

Сербія

170

Уругвай

168

ПАР

166

Литва

165

Словаччина

165

Гренада

163

Естонія

162

Казахстан

161

Словенія

160

Чехія

159

Данія

155

Домініка

154

Науру

153

Албанія

149

Білорусь

147

Нідерланди

147

Румунія

145

Росія

142

Болгарія

140

Франція

139

Аргентина

138

Азербайджан

138

Куба

137

Ірландія

136

Португалія

136

Молдова

135

Великобританія

135

Гондурас

134

Уганда

134

Ліван

132

Македонія

131

Тувалу

131

Нова Зеландія

130

Норвегія

130

Папуа-Нова Гвінея

130

Чорногорія

129

Бельгія

128

Німмеччина

128

Лаос

128

Греція

126

Австрія

125

Бутан

125

Канада

125

Італія

125

Люксембург

125

Індонезія

123

Іспанія

123

Трінідад і Тобаго

123

США

123

Монако

122

Чилі

121

Еквадор

119

Мадагаскар

119

М'янма

119

**Україна

**119

Камбоджа

118

Ісландія

118

Туреччина

118

Австралія

117

Ізраїль

117

Киргизстан

117

Непал

117

Сингапур

117

Бразилія

116

Кенія

116

Парагвай

116

В'єтнам

116

Гватемала

115

Малі

115

Мальта

115

Маршаллови о-ви

115

Швеція

115

Фіджі

114

Японія

114

Перу

114

Руанда

114

Зімбабве

114

Бангладеш

113

Швейцарія

113

Боснія і Герцеговина

110

Андорра

107

Коста-Ріка

107

Туркменістан

107

Фінляндія

106

Таїланд

106

Замбія

106

Малайзія

105

Панама

105

Сенегал

104

Колумбія

103

Домініканська Республіка

103

Афганістан

102

Ірак

102

Мавританія

102

Беліз

101

Сьєрра-Леоне

101

Сомалі

101

Буркіна-Фасо

100

Гамбія

100

Гвінея

100

Йорданія

100

Бруней

Туніс

Грузія

Лівія

Венесуела

Сальвадор

Нікарагуа

Гана

Нігерія

Пакистан

Гвінея-Бісау

Ліберія

Малаві

Мозамбік

Катар

Єгипет

Ефіопія

Іран

Кабо-Варде

Бенін

Алжир

Маврікій

Того

Джибуті

Демократична Республіка Конго

Філіппіни

Ангола

Ерітрея

Болівія

Ємен

Чад

Кіпр

Екваторіальна Гвінея

Гайана

Марокко

Таджикистан

Нігер

Свазіленд

Камерун

Мексика

ЦАР

Конго

Кот-д’Івуар

Оман

Танзанія

Габон

Індія

Судан

Саудівська Аравія

Узбекистан

Лесото

Кувейт

ОАЕ

Ботсвана

Намібія

Сирія

Самоа

Мальдіви

Поширення туберкульозу в країнах світу

Кількість хворих на 100 тис. населення в рік

---|---

Свазіленд

1200

ПАР

960

Зімбабве

760

Намібія

750

Ботсвана

710

Лесото

640

Джибуті

620

Сьєрра-Леоне

610

Тімор-Лешті

500

Камбоджа

490

Замбія

470

Габон

450

Того

440

Мозамбік

420

Кот-д'Івуар

410

М'янма

400

Конго

390

Руанда

390

ДРК

380

Ефіопія

370

Бурунді

360

Кірібаті

360

КНДР

340

ЦАР

340

Кенія

330

Мавританія

320

Малаві

320

Малі

320

Уганда

310

Гвінея

300

Нігерія

300

Ангола

290

Сомалі

290

Чад

290

Ліберія

280

Сенегал

280

Філіппіни

280

Гамбія

260

Мадагаскар

260

Гаїті

250

Папуа-Нова Гвінея

250

Пакистан

230

Бангладеш

220

Буркіна-Фасо

220

Гвінея-Бісау

220

Маршаллови о-ви

210

Монголія

210

В'єтнам

200

Гана

200

Таджикистан

200

Афганістан

190

Індонезія

190

Камерун

190

Танзанія

190

Казахстан

180

Нігер

180

Індія

170

Молдова

170

Бутан

160

Киргизстан

160

Непал

160

Тувалу

160

Кабо-Верде

150

Лаос

150

Болівія

140

Таїланд

140

Румунія

130

Суринам

130

Узбекістан

130

Екваторіальна Гвінея

130

Перу

120

Соломонови о-ви

120

Судан

120

Азербайджан

110

Гайана

110

Грузія

110

Росія

110

Малайзія

100

**Україна

**100

Сан-Томе і Прінсіпі

Китай

Еритрея

Марокко

Мікронезія

Бенін

Республіка Корея

Вануату

Армения

Домініканська Республіка

Еквадор

Литва

Туркменістан

Шри-Ланка

Бруней-Даруссалам

Гондурас

Ірак

Гватемала

Палау

Йемен

Алжир

Катар

Боснія і Герцеговина

Латвія

Панама

Парагвай

Бахрейн

Бразилія

Нікарагуа

Білорусь

Болгарія

Мальдівські о-ви

Беліз

Коморські о-ви

Лівія

Сингапур

Колумбія

Кувейт

Естонія

Венесуела

Сальвадор

Сейшельські о-ви

Аргентина

Португалія

Туреччина

Польща

Сент-Вінсент і Гренадіни

Хорватія

Македонія

Тонга

Тринідад і Тобаго

Туніс

Чорногорія

Маврикій

Сирія

Уругвай

Японія

Іран

Острови Кука

Фіджі

Єгипет

Мексика

Саудівська Аравія

Самоа

Сербія

Іспанія

Албанія

Багамські о-ви

Угорщина

Ліван

Мальта

Сент-Люсія

Домінікана

Оман

Науру

Словаччина

Словенія

Великобританія

Коста-Рика

Чилі

Бельгія

Ірландія

Сент-Кітс і Невіс

Чехія

Нова Зеландія

Австралія

Данія

Італія

Нідерланди

Фінляндія

Ямайка

Греція

Ізраїль

Йорданія

Кіпр

Куба

Норвегія

Франція

Швеція

Андорра

Німеччина

Канада

США

Швейцарія

Гренада

ОАЕ

Ісландія

Антігуа і Барбуда

Барбадос

Середня тривалість життя

Років

---|---

Японія

Австралія

Андорра

Ісландія

Італія

Швейцарія

Ізраїль

Іспанія

Канада

Нова Зеландія

Норвегія

Сингапур

Франція

Швеція

Австрія

Бельгія

Німеччина

Греція

Ірландія

Кіпр

Мальта

Корея

Великобританія

Фінляндія

Данія

Португалія

Словенія

Коста-Рика

Кувейт

ОАЕ

США

Чилі

Куба

Чехія

Аргентина

Бруней

Катар

Мексика

Панама

Перу

Польща

Хорватія

Бахрейн

Боснія і Герцеговина

Венесуела

Колумбія

Словаччина

Туніс

Уругвай

Барбадос

Македонія

Угорщина

Домінікана

Китай

Нікарагуа

Оман

Парагвай

Сербія

Туреччина

Естонія

Албанія

Болгарія

Бразилія

В'єтнам

Домініканська Республіка

Лівія

Маврикій

Малайзія

Еквадор

Беліз

Грузія

Йорданія

Іран

Ліван

Литва

Марокко

Сальвадор

Саудівська Аравія

Сирія

Алжир

Кабо-Верде

Латвія

Тонга

Вірменія

Білорусь

Гондурас

Таїланд

Тринідад і Тобаго

Філіппіни

Гватемала

Гренада

Єгипет

Мікронезія

Молдова

Азербайджан

Монголія

Росія

Самоа

Узбекистан

**Україна

**68

Болівія

Індонезія

КНДР

Таджикистан

Киргизстан

Бангладеш

Гайана

Еритрея

Індія

Ємен

Казахстан

Бутан

Ірак

Намібія

Непал

Пакистан

Туркменістан

Гана

Камбоджа

Лаос

Папуа-Нова Гвінея

Ботсвана

Габон

Мадагаскар

Науру

Гамбія

Джибуті

Сенегал

Того

Мавританія

Руанда

Ефіопія

Бенін

Судан

Кот-д’Івуар

Гвінея

Кенія

Конго

М'янма

Камерун

Малаві

Танзанія

Екваторіальна Гвінея

ПАР

Нігер

Уганда

Буркіна-Фасо

Мозамбік

Бурунді

Гвінея-Бісау

Малі

Нігерія

Сьєрра-Леоне

Демократична Республіка Конго

Замбія

Свазіленд

Сомалі

ЦАР

Лесото

Ангола

Чад

Афганістан

Зімбабве

Дані ВООЗ

Цей матеріал опубліковано в № 39 журналу Корреспондент від 7 жовтня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут .