Повна версія

Не знаю, чи потягне моя повість на трагедію, хоча всякого лайна трапилося

немало

"Не знаю, чи потягне моя повість на трагедію, хоча всякого лайна трапилося немало. У будь-якому разы, це історія кохання, хоча кохання почалося посеред цього лайна, коли я вже позбувся і восьмилітнього сина, і дому, і майстерні в Сіднеї, де колись був досить відомий - наскільки може бути відомий художник на своїй батьківщині. У той рік я міг би отримати Орден Австралії - чом би і ні, Ви тільки подивіться, кого їм нагороджують. А натомість у мене забрали дитину, мене випатрали адвокати в шлюборозлучному процесі, а на закінчення посадили у в'язницю за спробу видряпати мій шедевр, зарахований до "сумісного майна подружжя""

Пітер Кері

Так починається одна з найнесподіваніших історій про кохання в світовій літературі. Про кохання жінки до чоловіка, брата до брата, людей до мистецтва. У своєму останньому романі двічі лауреат Букеровської премії австралійський письменник Пітер Кері знов дивує світ.