Повна версія

Газета "День" публікує інтерв'ю Азарова, яке допомагає зрозуміти, чим живе ця людина. А живе він турботами про країну. Про нас з вами, але частіше про багатих, про тих, хто податки не платить. Про тих, хто прибутки затаює. Про свою партію і спадкоємність влади. І якщо пан Азаров думає, що УП навмисно перекручує його слова і вириває їх з контексту - так нехай він спробує послухати себе збоку. Ось такий погляд збоку ми йому і пропонуємо.

Азаров щодня спілкується з багатими

Інтерв'ю, як завжди у Азарова, досить відверте. Наприклад, ми дізнаємося, що Азаров щодня спілкується з тими, в кого, як кажуть, грошей кури не клюють. "Повірте мені, наші багаті не дуже налякані. Я спілкуюся з ними щодня і знаю психологію цих людей. Вони, якраз, нічого не бояться і знають, що можна вийти сухими з води".

Так Азаров відповів на питання про те, чи платитимуть багаті податки. А чи йому не знати? Адже, чудово знаючи про витівки Ігоря Бакая, Азаров нічого не робив, тому що на те була воля президента. Це тільки один приклад, а про скільки подібних випадків ми не знаємо?

До речі, цікава деталь. Нарешті стало зрозуміло, чому лідер СДПУ(О) продав всі свої акції і живе виключно на дивіденди. Якщо вірити Азарову, "в основному декларують значні суми люди, одержуючі ці гроші по дивідендах. А, як ви знаєте, згідно з нашим законодавством з дивідендів не сплачуються податки. Вони абсолютно безболісно для себе декларують такі великі суми". Чому б в такому випадку Медведчуку не декларувати всі свої не оподатковувані податками прибутки?

Здається, що Азаров вдався до роз'яснення цієї ситуації в офісі газети "День", яка перейшла під контроль СДПУ(О) (можете перевірити по публікаціях - останні півроку газета стала схожа на партійний листок есдеків) не випадково…

Взагалі до багатих він відноситься "нормально " - "особливо, якщо я знаю, що вони справно платять податки". "…Я просто з жахом думаю про те, що багаті в нашому житті, на жаль, також не захищені, що вони також вимушені їздити під охороною, яка не завжди врятує, - від кулі снайпера уберегтися дуже важко…" - пожалів багатих Азаров і запропонував їм справно платити податки, щоб лікуватися в Україні, а не за кордоном.

У Азарова є інформація на всіх

І разом з тим, Азаров непрямо визнає, чому з ним так рахуються, чому визнають його вагу. Він - саме та людина, яка знає про всіх все. Про олігархів, про партійних функціонерів, про президента, в решті-решт!!

" Провідний напрям нашої роботи — це створення інформаційної бази. І ми її за ці роки створили. Наша інформаційна база є найбільшою в країні. Нас часто просять надати ту чи іншу інформацію. Ми завжди розбираємося, для чого і у якому обсязі її просять. Якщо в цілому — ми таку й надаємо, більш конкретну (наприклад, про стан рахунків комерційного підприємства) — ми бережемо. Це - комерційна таємниця того чи іншого підприємства і вона знаходиться під надійною системою захисту. Ми переконуємо підприємців, що будемо зберігати їх комерційну інформацію краще, ніж вони самі. І використовуємо її тільки з однією метою — визначити, чи не обманюють бізнесмени державу. ".

До речі, саме наявністю такої цінної інформації Азаров, в основному, пояснює будівництво найфешенебельніших офісів податкових служб в регіонах. Не на п'ятому ж поверсі гуртожитку нам зберігати цю цінну інформацію?, на повному серйозі питає він.

Але є ще інформація, якою не володіє ніхто… "У нас, на наш великий жаль, в державі немає інформації про те, хто є власником того чи іншого підприємства. Часто операції здійснюються таким чином, що Україна і поняття не має про те, що її власність, її найбільші підприємства переходять з рук в руки. Це колосальна прогалина нашої державної системи. Тобто, власником є офшорна компанія, її реєстр зберігається десь за тридев'ять земель, в якомусь банку, відбулася зміна власника - хто про це знає?"

Навіщо главі ДПАУ своя партія?

Азаров не приховує, для чого він створив партію. Для участі у виборах. "У мене була ідея — за той проміжок часу, який залишиться до виборів, розгорнути політичну партію та блок, які б сформували більшість у парламенті, взяли б на себе політичну відповідальність за певний політичний та економічний курс. Але не вийшло".

І ось найголовніше. "Я думаю, що зараз в умовах такого серйозного блоку, можливо, на з'їзді я скажу про те, що я вважаю за краще ухвалити рішення про те, щоб обрали іншого голову і позбавити Партію регіонів тієї критики, яка лунає на мою адресу. Але я хотів би зробити це не під тиском, а навпаки - за своїм власним політичним рішенням. І я це зроблю. Чекати залишилося не довго - 14 грудня відбудеться з'їзд, і я на з'їзді прийму остаточне рішення. У будь- якому випадку, я не боюся ані нападок на себе, ані компромату. Вже так, як зі мною боролися протягом цих шести місяців, - тільки проти Президента, напевно, більше викидалося компромату. Хоча, звичайно, всім політикам дістається".

Судячи з усього, Азаров свідомо викинув цю інформацію - подивитися на реакцію, поспостерігати, хто буде його умовляти не кидати партію, і хто першим почне ділити його портфель.

Трохи пізніше він назвав своїх наступників - наприклад, віце-прем'єр Володимир Петрович Семиноженко. "Чом не політична фігура, чим не політичний лідер? Можу назвати і інші прізвища - мого давнішнього товариша Рибака Володимира Васильовича і т. д. Вибір досить широкий".

"Але я упевнений, що те рішення, яке ми приймемо на майбутньому з'їзді, не стане для нашої організації трагічним. Я же нікуди не подінуся, я залишуся у партії, навіть якщо складу з себе обов'язки її голови".

Про те, з ким треба блокуватися

_Сьогодні вже можна констатувати, що навряд чи знайдеться хоч одна політична сила, яка візьме більшість у парламенті… Мені уявляється, що основними політичними блоками, які могли б сформувати цю більшість, будуть "За єдину Україну", "Наша Україна" і Соціал-демократична партія України (об'єднана). Ці три сили, напевно, отримають разом більше 50% місць у парламенті. Мені навіть здається, що вони могли б в принципі домовитися між собою і до виборів. Тим самим вони спростили б задачу і собі, і виборцям.

Тепер створити великий повномасштабний, системний політичний блок перешкодили політичні амбіції лідерів. "Тому що хтось з політичних лідерів боявся, а раптом він не стане прем'єром або спікером. Це перешкодило домовитися про головне. А головне - не в цьому. У нас зараз в країні є нехай не величезна, але солідна колода політичних фігур. У складі трьох названих мною політичних сил є люди, підготовлені до заняття самих високих постів в державі. Тому при бажанні можна було б домовитися"._

Про своє місце в суспільстві

Стало зрозуміло, що тепер не боячись образити Азарова, його можна називати "бюрократом". _"Але чому слово "бюрократ" має бути лайливим словом? Чому слово "чиновник" повинно викликати негативні емоції? Мені дуже сподобався вислів канцлера Німеччини Бісмарка, який сказав: "Навіть при поганих законах хороші чиновники можуть налагодити нормальне життя держави. Але навіть при добрих законах погані чиновники не здатні забезпечити нормального життя держави". Ось роль чиновника. А ми зневажливо до них ставимося. Говоримо, що чиновники, бюрократи всіх замучили, задушили".

"…Чим вище розуміння у суспільстві ролі і значення чиновника, чим серйозніше ставляться до підбору цього чиновника, тим краще влаштоване життя в цьому суспільстві, і тим менше там цього чиновника лають. Такий парадокс.

"Я сам за природою не бюрократ - по великому рахунку. Я читаю листи, скарги, адресовані мені, викликаю відповідну людину і говорю йому: треба вирішити якось це питання. А він мені: Миколо Яновичу, ну закон такий"._ Пригадується, що цей діалог з точністю до навпаки ми вже чули - на плівках Мельниченка, де Кучма обурювався з приводу ним же самим підписаного закону…

Манія переслідування, невинність адмінресурсу та ставлення до критики

Азаров свято вірить, що всі працюють проти нього. "Як тільки я став головою партії, з'явилося шість проектів законів, які забороняли мені участь у політичному житті. Нікого не бентежить, що прем'єр, який володіє правами, ширшими за мої і можливостями тиску більшими від моїх, має право брати участь в політичному житті. А я - ні".

Оскільки Азаров власне володіє адміністративним ресурсом, він закликає всіх не перебільшувати його ролі. _"Я би не став переоцінювати адміністративний ресурс. Тим більше, що ніхто наші вибори не залишить без уваги. Всі серйозні міжнародні організації візьмуть під нагляд чистоту і справедливість цих виборів.

Я дійсно не давав жодних вказівок працівникам податкових органів вступати до нашої партії.. До мене зверталися мої колеги з питанням: а можна нам вступити у Партію регіонів? Я казав: не треба. Поки я глава Податкової адміністрації і голова Партії регіонів, не треба вам вступати. А раптом щось зміниться? Навпаки, я говорив: завтра на моє місце, наприклад, прийде соціал-демократ або член Аграрної партії. Прийде хтось на моє місце не такий терпимий, як я, і скаже всім по команді перейти до його партії. Що це буде?"_

Азаров визнає, що хворобливо ставиться до критики. "Я не можу ставитися байдуже до тієї критики, яка звучить на мою адресу. Якби я до неї ставився байдуже, я б чітко заявив щось на зразок: собака гавкає, караван йде. Тобто, мене з'їзд обрав, закон не забороняє - і відчепіться від мене. Але я так не можу. Я розмірковую. В мене є певні плани з реорганізації податкової служби - я не довів ще цю справу до кінця. Є команда, яка пов'язує зі мною свої плани. Є задумки, які я не можу кидати. І є та політична справа, якій я присвятив останні місяці".

Про касетний скандал і свою скромність

Йому спокою не дають плівки Мельниченка. "Я не зробив нічого, що б могло поставити під сумнів мою совість, мою честь, мою гідність. Я маю на увазі всі так звані роздруковки, записи, якісь смажені факти. Верх компромату - це те, що кажуть, що Азаров - геолог. В одній інтернет-газеті постійно з цього починають: геолог, який займається митарською справою. А я кажу: а чим краще митар, який потім став проповідником Іісуса Христа, одним з апостолів?" Можна було б і скромніше, Миколо Яновичу!

Власне про касетний скандал. _"Я вважаю, що це було найсерйозніше потрясіння українського політичного життя. І це потрясіння, безумовно, негативно позначилося і на динаміці політичного розвитку, і на рішучості дій влади. Багато з проблем, які намічалося вирішити в 2001 році, не були вирішені тому, що влада на Україні отримала дуже серйозний удар і дуже довго очунювала від наслідків цього удару.

"Касетний скандал" відтіснив все на другий план і завдав такого удару по владі, після якого вона була вимушена займатися не реалізацією рішень референдуму, а самовиправдовуванням, виходом з найглибшої кризи, до якої "касетний скандал" втягнув країну.

І зараз ми спостерігаємо, що зміни в Конституцію не ухвалені, а Верховна Рада продовжує безсистемну роботу. І немає гарантій, що новий склад ВР якісно відрізнятиметься від попереднього. Адже який могутній зміст закладений в ідею двухпалатності парламенту. Друга палата парламенту - багато чим це не зрозуміло - по суті справи, це гальмо у прийнятті скороспілих рішень. Це ще один фільтр… Повинна бути верхня палата, яка б відбивала інтереси територій.

Кажуть, що касетний скандал прискорив появу в Україні опозиції. А я вважаю, що навпаки, "касетний скандал" якраз загальмував появу в Україні нормальної конструктивної опозиції. Яка займалася б не тим, що била вікна і кидала металеві грати у міліціонерів, а займалася б консолідацією опозиційних точок зору, опозиційних настроїв в суспільстві, здорових опозиційних настроїв.

Чи ми бачимо після "касетного скандалу" консолідацію опозиції? Ні. Навпаки, "касетний скандал" налякав шари суспільства і показав, що буде, якщо до влади прийдуть опозиціонери. Буде ще гірше.

Тому я не бачу жодного позитиву в "касетному скандалі". Мені по-людському шкода журналіста Гонгадзе, і я розумію трагедію, яка сталася в його сім'ї. І безумовно, треба було створити громадський рух, який поставив б під контроль розслідування факту вбивства або зникнення журналіста. Але те звучання, яке надали цій справі, намагаючись заробити на ньому політичні дивіденди, безумовно, Україну відкинуло назад з точки зору політичного розвитку._

Чи захищатиме Азаров донецький клан?

Фразу "питання по Донецьку у Києві не вирішуються" Азаров чує вперше. І говорить, що це не правда. _По-перше - і це я заявляю з всією відповідальністю - всі серйозні питання, в тому числі і по Донецьку, вирішувалися і вирішуються у Києві. Поява такої політичної сили як Партія регіонів якраз і була пов'язана з тим, що дуже і дуже багато питань на місцевому рівні вирішити не вдавалося.

Назва "Партія регіонів", одним з авторів якої є я, говорить сама за себе, - наша робота базується на ідеях передусім місцевого і регіонального самоврядування, комплексного рівномірного розвитку територій.

…А для мене що ІСД, що яка-небудь інша структура - в Донецьку вона розташована чи в якомусь іншому регіоні - все одно: всі вони є об'єктами дуже серйозного моніторингу. Тому думати, що ми залишили ІСД поза зоною нашої уваги - це глибока помилка._

Про ЗМІ і детективи

_Ми зацікавлені у існуванні незалежних українських ЗМІ, у виданні книг українською мовою і т. п. Тобто ми повинні або надати їм пільги, або акумулювати ці кошти в держбюджеті на спеціальних рахунках і направити їх в цю галузь. Вирішити, що доцільніше, - завдання наших законодавців.

Ви, мабуть, помітили, що після досить жорсткої критики Податкової служби на адресу засобів масової інформації в нас стало менше проблем у відносинах із ЗМІ. Це не означає, що вони всі раптом стали хорошими, законослухняними і т. д., це просто результат, скажемо, певної зміни нашого світогляду. Ми говоримо про те, що так, ми хочемо вас підтримати, менше на вас, так би мовити, "наїжджаємо", тому використайте цю паузу, щоб стати і дійсно незалежними ЗМІ, хоч я розумію, як це важко. Я знаю економіку вашої газети не гірше вас, повірте...

…Припустимо, я і так багато читаю українською, але ось недавно купив, наприклад, добре виданий збірник кращих останніх детективів. Я із задоволенням купив би його в українському варіанті!_

Творчо опрацювала Саша Волкова

Повний текст інтерв'ю