Повна версія

В інтерв'ю НВ він зазначив, що, з одного боку, культивування трагедій веде до розвитку національних ідентичностей: "І ми бачили десять років тому, як на прикладі Голодомору розвивалася українська ідентичність".

З іншого боку, розповів Зісельс, комплекс жертви заважає розвиватися.

"Він заважає бачити іншого, його страждання і жертви, тільки своє. Виходить, народ-жертва вважає, що він нікому нічого не винен, всі винні йому, і він відкидає з порога будь-які негативні згадки самого себе. І ми, українці, не унікальні: і поляки, і литовці такі ж", - зазначив Зісельс.

Він навів приклад Ізраїлю, який "виник, відштовхуючись від Голокосту, і тому він не культивує жертовність, тільки боротьбу".

"Інакше б він не встояв. Протягом тих 70 років, що пройшли з моменту створення держави Ізраїль, його безперервно і постійно хочуть знищити. Всі випадки, які свідчать про боротьбу і перемоги народу, - наріжний камінь ідентичності", - розповів Зісельс.

За його словами, якщо б українці опинилися в такому ж положенні, на межі знищення, вони вибрали такий же варіант.

"Але українцям не загрожувало знищення. Їм загрожувало рабство, кріпосне право, різні обмеження, часткова жертовність, але не повне знищення, як Ізраїлю, бо вони вибирають жертовність і адаптацію. Історична роль диктує парадигму виховання", - резюмував Зісельс.

Інтерв'ю з Йосипом Зісельсом читайте у свіжому номеріжурналу Новое Время - №37 від 7 жовтня 2016 року.

НВ

Теги: Інтерв'ю НВ Україна