Повна версія

Обираючи щось одне, ми одночасно від чогось відмовляємося/втрачаємо. Є ситуації, в яких втрата не відчувається гостро. Наприклад, приходиш в кафе, дивишся меню і замовляєш капучіно. Все добре, мій вибір — капучіно. Але при цьому я відмовляюся від усього іншого, що було в меню. Ну і що, правда? Оберу щось інше наступного разу.

А ось інший приклад: жінка вирішує вийти заміж, отримує статус заміжньої жінки, у неї тепер чоловік і обручка. Загалом все саме так, як вона хотіла.

Але якось на вулиці до неї підходить знайомитися чоловік:

— Дівчино, ви заміжня?

— Так.

— Вибачте.

І йде.

Статус вільної жінки втрачений. Чоловік цей цікавий, але вибір вже зроблено. Тут з'являються сильні почуття — в це "кафе" не походиш туди-сюди, коли захочеться.

Або з дитиною. Приймаючи рішення народити дитину, жінка проходить ініціацію материнства, і в той же час втрачає можливість відмотати/переобрати/знову стати дівчиною. А вирішуючи не народжувати дитину, жінка отримує можливість цілком належати собі і тут же втрачає себе-маму.

Просто тому, що все одразу в житті отримати не вдасться.

Це природно. Але не безболісно.

Горювали. Сумували.

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Більше блогівтут

Теги: Життя Поради психолога Вибір Наталія Мазепа