Повна версія

Чому ми так боїмося звертатися по допомогу навіть у найскладніших ситуаціях? Що це — делікатність? Страх відмови? Небажання бути зобов’язаним? І як цього позбутися

Вчені вважають, що COVID-19 приносить дивні й непередбачувані наслідки. У мене вони проявилися екзистенційними роздумами. Про що ж думалося у ті кілька тижнів, які несподівано подарував мерзенний вірус? Про те, що ковід не тільки оголює вилом у здоров'ї і б'є у слабкі місця, а й намацує діри в нашій психіці, де слабких місць значно більше.

Мій особистий вилом — страх попросити про допомогу і страх викликати швидку. По суті, одне і те ж, тільки у другому випадку йдеться про професіоналів. Долала їх, як могла, але було непросто. Джерело другого страху все-таки знайшлося, і мені згадалося, як у дитинстві маму дуже лаяла лікарка за те, що та звернулася у невідкладну допомогу через таку «дрібницю», як температура 39 у дитини. І ця розмова на підвищених тонах настільки врізалася у пам’ять, що залишилася тригером досі, блокуючи спроби потягнутися до телефону і набрати 103. А ось із проханнями про допомогу на адресу друзів і рідних все складніше. Неможливість попросити про що-небудь залишається проблемою. І, з огляду на все, не тільки моєю.

Я ставила собі багато важливих питань. Що це — делікатність? Страх відмови? Страх здатися набридливим або нав’язливим? Небажання бути зобов’язаним?