[Заголовка немає взагалі]

[Повна версія]
Обсяг українського тексту: 87%

Автор або джерело: Денис Дроздов

Першоджерело

Фінанси Депозити, ОВДП, Вкладення,

Повна версія

Денис Дроздов

Спеціаліст з продажу активів неплатоспроможних банків, інвестиційний брокер

Якщо раніше депозитна ставка в національній валюті гарантувала дохідність в середньому 25−27% річних, то зараз це не більше 16%

Для багатьох українців все актуальнішим питанням стає можливість збереження та примноження наявного капіталу. В Україні не надто багато інструментів інвестування, де ризик втрати був зведений до нуля, а дохідність була б вищою від рівня інфляції.

Традиційно, основним місцем, де українці зберігають гроші (після матраців) залишаються банки. Навіть не дивлячись на чистку банківської системи 2014−15 років, яка супроводжувалася виведенням з ринку більше ста банків, наші співгромадяни продовжують користуватися банківськими депозитами. Це досі залишається головним інструментом збереження та примноження капіталу.

Але якщо раніше депозитна ставка в національній валюті гарантувала дохідність в середньому 25−27% річних, то зараз це не більше 16%. Мова йде про державні банки, адже у випадку банкрутства держава гарантує 100% покриття вкладень. У комерційних банках середня депозитна ставка вища, але державна гарантія повернення вкладень обмежується 200 тис. гривень.

Окрім цього, зароблений дохід від депозиту ще обкладений податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) — 18% та військовим збором (ВЗ) — 1,5%. Тобто сумарно ще п’яту частину доходу з'їдають податки. Таким чином дохідність від депозиту зменшується ще на 3%. В підсумку, дохід з гарантованого депозиту не перевищує 13%.

Якщо до цього ще врахувати річний показник інфляції (~6% у 2020 році), то з реального доходу залишається пшик. Це лише поверхневий аналіз дохідності з банківських депозитів. Якщо сюди ж допустити ризики знецінення національної валюти (девальвацію), тоді реальної доцільності в депозитах, як інструменті примноження капіталу, просто немає.

Це лише надійний засіб збереження його реальної вартості. Тобто, щоб після повернення депозиту, ви могли купити ту ж кількість товарів та послуг, як і перед вкладенням. Але це аж ніяк не спосіб примноження капіталу.

Іншим інструментом інвестування є фінансування державного боргу України — облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Цей інструмент очевидно не користується значною популярністю серед громадян, але є більш дохідним через відсутність ПДФО. Правда військовий збір залишається, але глобально на дохідність не впливає.

Перевагою інвестування в ОВДП є також підвищені відсоткові ставки. Так, вони протягом останніх років постійно переглядаються у сторону зниження, але все одно вони вищі ніж депозитні як у національній валюті, так і в іноземній.

Проте найголовнішою перевагою ОВДП є мобільність. Їх можна продати в будь який момент і зафіксувати прибуток. А ризик неповернення зводиться до нуля, адже держава гарантує 100% повернення інвестиції.

Райдужність роботи з ОВДП тьмяніє через труднощі оформлення та очевидно більш складну систему їх випуску. Фізична особа напряму не може працювати з мінфіном. Законом передбачений виключний перелік можливих посередників. Це банки, біржові брокери та інвестиційні компанії.

Як ви вже зрозуміли, посередник отримує комісійну винагороду за супровід вашої інвестиції. Також для придбання ОВДП вам необхідно подати декларацію про доходи за місцем реєстрації. Проте, головним ризиком інвестицій у державний борг є те, що мінфін може в односторонньому порядку відстрочити їх погашення.

Отже, як би привабливо не виглядали інвестиції в держборг чи банківські депозити, але кожен з цих інструментів має чимало прихованих ризиків. Однозначно це краще ніж зберігати гроші в кеші, під матрацом чи в банківській скриньці. Адже, як ми вже з’ясували, депозити та ОВДП є хоч консервативними інструментами, які не дають значних прибутків, але вони дозволяють зберігати реальну вартість грошей протягом тривалого періоду.

Теги: Фінанси Депозити ОВДП Вкладення