Повна версія

Україна постійно вдосконалює політику, направлену на стимулювання молоді з тимчасово окупованих РФ територій переїжджати вчитись і працювати на контрольовану Урядом територію. Одним із форматів процесу її повернення в український соціум, залучення до відновлення економіки краю та розбудови власного щасливого життя, є реінтеграційні курси. Докладніше розповімо про таку можливість, для чого і як вона працює, та яким чином мешканцям ТОТ до неї можна і навіть потрібно долучитися.

Обсяг набору в 2022 році очікується втричі більшим ніж у 2021 році

Отже, торік у пілотному режимі під патронатом Мінреінтеграції 199 представників абітурієнтської молоді із окупованих РФ Криму та ОРДЛО, які збиралися вступати в українські виші, пройшли реінтеграційні курси. Відбувся по їх завершенню і форум для слухачів курсів «Обираємо своє майбутнє», організований Мінреінтеграції за підтримки Представництва Управління Верховного Комісара у справах біженців в Україні і ГО «Українська академія лідерства». Ця ініціатива допомогла їм адаптуватися у процесі ознайомлення із реаліями, що існують в теперішній Україні, зруйнувати пропагандистські міфи Кремля, які їм насаджували, краще підготуватися власне до вступу та спробувати збудувати подальші плани на життя. Практика показала: ці курси виявилися достатньо успішними і майже всі їх слухачі тепер є студентами в Україні. Тому очікується, що добір на реінтеграційні курси в 2022 році буде значно більшим.

Зауважимо, що за словами Віцепрем’єр-міністра Ірини Верещук, реінтеграція молоді з ТОТ є одним з головних пріоритетів профільного відомства, яке вона очолює. Наприкінці минулого року посадовиця запропонувала майже удвічі підвищити стипендії студентам з тимчасово окупованих територій, щоби стимулювати юних громадян брати участь у цій ініціативі. Відтак, стипендію для слухачів курсів збільшено майже до 7,5 тис. гривень (без урахування податків та зборів, які мають бути сплачені). Також Ірина Верещук вже ініціювала вирішення низки проблем, що створюють перепони для громадян України з окупованого терену. Йдеться про відсутність механізму визнання результатів навчання, здобутих в окупації, який слід якнайшвидше розробити, аби спростити шлях молоді із ТОТ до повернення в Україну.

У нас тут краще, і це «краще» стосується саме дітей із ТОТ

Про важливі нюанси реінтеграційних курсів і не тільки ми поспілкувалися із директором департаменту соціально-гуманітарної політики та внутрішньо переміщених осіб Мінреінтеграції Іриною Калупахою.

– Пані Ірино, як залучити молодь з ТОТ, створити їй певні преференції? І яка роль у цьому згаданих курсів?

– Торік Мінреінтеграції проводило підготовчі курси для вступників з ТОТ у наші виші. Але, окрім власне знань, важливим компонентом цієї історії є питання інтеграції, зокрема, культурної і ментальної. Деякі з тих абітурієнтів у принципі ніколи не виїздили зі своїх районів і містечок на Донеччині чи Луганщині. Вони там змалку проживали, на них негативно впливало все, що там відбувалося у контексті життя. Ми розуміли: слід боротися за серця і розум цих дітей. І не тільки завдяки тому, що вони приїдуть на підконтрольні Уряду території, і їх навчатимуть наукам, зокрема українській історії. Бо очевидно, що вони впродовж свідомого життя, а йдеться переважно про тих, хто ще тільки досяг 18-ліття, або молодших, були під впливом політики окупаційної адміністрації. Це агресивна й постійна демонізація України. Тому зародилася ідея зробити реінтеграційні курси, які б поєднали компоненти освіти, культурні програми й пізнання України. Зокрема, екскурсії, відвідування театрів, музеїв.

Ми хотіли, щоби вони відчули можливості й переваги, які відкриваються їм разом із Україною. Тут освіта, визнана світом, тут безпечні умови життя й хороші шанси реалізувати себе у професії, тут відкривається необмежений доступ до світу подорожей. Так само вони знайомилися із абітурієнтами-однолітками з усієї країни, налаштовуючи зв’язочки-ниточки між собою.

– А вам доводилося спостерігати, як рвалися негативні шаблони й упередження щодо України в тих дітей, які приїхали на курси, і як вони змінювалися?

– Так, багато хто прибув, маючи певну тривожність, як «їжачки». Це наслідок пропаганди окупаційної влади. За результатами «пілоту» ми спілкувалися з ними та викладачами. І всі мали позитивні враження від курсів. Хоча діти та їхні батьки виявляли обережність, але потім уже дивувалися своїм побоюванням. Ці слухачі потрапили в інші реалії – ціннісні, медійні, подієві, в інші дискурси. Дехто з них періодично приїздив додому в непідконтрольні райони. У кінці 2021-го ми проводили молодіжний форум у столичному «Президент-готелі», де брали участь слухачі курсів – на той час більшість з них стали студентами наших вишів. І мені було дивно через історію, яку я наводжу як приклад. Одна дівчина з-поміж слухачів сказала, що ніколи не бачила, як пластиковою карткою можна відчинити двері. Це велике диво для неї, бо вона ніколи не виїздила зі свого містечка на Донбасі й нічого подібного не бачила. І довго не знала, що робити з тим пластиковим ключем, якого їй видали в готелі. Таким чином їм відкрити сучасний світ не менш важливо, аніж навчити будь-якій науці. Важливо показати палітру цього світу, який має багатші фарби на вільній Україні. Гадаю, нам вдалося це показати.

– Чудово, коли Україна подібним чином демонструє власну технологічність молоді з підневільних Кремлю наших земель. І напевно, якщо покажемо їм економічну успішність та дамо реальні перспективи, тоді і ціннісні речі «зайдуть» краще, приживуться міцніше?

– Так, погоджуюся. Нам слід дбати про формування ліній єдності, які пов’язуватимуть якнайміцніше всю країну. Ми кажемо дітям – у нас тут краще, і хочемо, аби це «краще» стосувалося саме вас. Так, батьки дуже переживають, коли відпускають дітей, їм доводиться долати певні формальності, пункти пропуску, фінансові витрати, це все тяжко. Тому в межах цих курсів ми потурбувалися, щоб їм забезпечити гуртожитки, виплачували підвищену стипендію, аби полегшити фінансову складову перебування, щоб вони якнайбільше зосереджувалися саме на інтеграції. Цього року маємо на ці програми трохи більше 90 мільйонів гривень. Кошти закладені на реінтеграційні й на низку інших заходів. І ресурсу має вистачити, навіть якщо слухачів буде більше очікуваної кількості.

Інтегруємо – людей, повернемо території

– Як тримаєте зворотній зв’язок із тими, хто пройшов перші реінтеграційні курси?

– Ми провели опитування учасників. Відгуки здебільшого схвальні. Вдалося зібрати й певні рекомендації на майбутнє. Після осіннього форуму ми створили в Телеграм групу, в яку входять всі слухачі, і щойно в нас для них з’являються новини, ми їх надсилаємо. Так само діє і зворотна комунікація.

– Як ви знаходите можливості комунікувати з молодіжними спільнотами в ТОТ? Напевно, це соцмережі…

– Соцмережі важливі, але насправді тут пальма першості – за особистим спілкуванням поміж дітьми, які провчилися тут, на вільній Україні, та їхніми друзями і однолітками за лінією розмежування. Бо такий спосіб безвідмовний і викликає найбільшу довіру.

– Дуже хороша арифметика поступу виходить: торік 200, нині – 600, а наступного року рахунок піде на тисячі…

– Сподіватимемося саме на такий розвиток подій. Кожна така історія – модель успіху. От приїхала після курсів і вступу в наш виш дівчинка на гостину до батьків у Горлівку і розповіла їм та знайомим, які перспективи їй дала Україна. Вона вчиться, має стипендію, подорожує країною, є де жити. Далі матиме визнаний у світі диплом. І тоді на окупованій території замисляться, якого їм майбутнього хочеться.

– Цих дітей із ТОТ, які пройшли реінтеграційні курси і успішно вступили в українські навчальні заклади, можна уявити як своєрідних амбасадорів, які зв’язують велику Україну із окупованим тереном.

– І не тільки, адже ці діти отримують довідку про статус внутрішньо переміщеної особи із відповідними преференціями. У нас була дівчинка, яка вступила до вишу на підконтрольній території і стала отримувачем пільгового кредиту та придбала квартиру в Києві. Тобто, вона іще студентка, а в неї вже є житло! Це, звісно, ситуація ідеальна, але вона вказує потенційну можливість. І такими маленькими кроками ми починаємо інтегрувати соціум, що існує в ТОТ, за яким потім прийдуть і території.

Як молоді з ТОТ потрапити на реінтеграційні курси: алгоритм дій та орієнтовні умови 2022 року

1. Обери заклади вищої освіти – їх перелік незабаром визначать;
2. Звернись до закладу будь-яким засобом зв’язку і отримай запрошення, яке дозволить не проходити самоізоляцію або обсервацію у зв’язку з перетином пункту пропуску через держкордон (для осіб, які через блокування КПВВ окупантом змушені переміщуватися на контрольовані Україною території через українсько-російський кордон);
3. Перетинаючи пункт пропуску через держкордон покажи друковане чи електронне запрошення, щоб ти і особа, яка тебе супроводжує, не проходили обсервацію чи самоізоляцію;
4. Приїдь до одного з визначених закладів орієнтовно у строк з 1 травня по 20 червня (орієнтовно) й особисто подай:

– заяву;

– копію паспорта (свідоцтва про народження, іншого документа, що посвідчує особу) (за наявності);

– копію довідки про взяття на облік ВПО (за наявності);

– реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

– 4 фотокартки (3х4);

– освітню декларацію (документ, що містить інформацію про здобуття результатів навчання і проходження періодів навчання за курс повної загальної середньої освіти на ТОТ, а також дані про особу, яка подає заяву на проходження річного оцінювання та державної підсумкової атестації) – видається у закладі для заповнення.

1. Стань слухачем і навчайся на реінтеграційних курсах орієнтовно з

4 липня по 19 серпня (орієнтовно).

1. Отримай сертифікат про завершення навчання на реінтеграційних курсах.

Точний перелік закладів вищої освіти та строки прийому документів і навчання будуть оприлюднені незабаром.

Геннадій Карпюк