Повна версія

Секретариат президента. Пустая приемная. За столом секретаря сидит Виктор Ющенко и пытается отвечать на звонки. Заходит Парасковия Королюк.

Баба Параска : А чого це ти сам? А де твій главний секретар?

Ющенко : ( резко ) Звільнив! (в трубку) Альо! Передзвоніть пізніше!

Баба Параска : ( замечает в углу под стеклом трипольские черепки ) Ой, а посуд нащо побили?

Ющенко : (машет рукой) То так з самого початку було. (дальше бурчит) Уявляєте, бабцю, – каже, що я обіцянок не виконую! Тому й пішов.

Баба Параска : Щаслива людина! Ми ж не можемо отак взяти і піти через те, що ти обіцянок не виконуєш.

Ющенко : Це я не виконую обіцянок? І ви туди ж?!

Баба Параска : Ану які? Де дешеві квартири?

Ющенко : Програма «Доступне житло» виконана достроково! Хіба зараз «хрущовки» у Києві по 50 тис. не коштують? Де ви таке бачили за злочинної влади?

Баба Параска : Ну а 5 мільйонів робочих місць? Га? Де?

Ющенко : Так стільки і є – 5 мільйонів робочих місць лишилося (раздается резкий звуковой сигнал). Прийміть, будь-ласка, дзвінок, бо я вже втомився… (уступает Парасковии Королюк место).

Она внимательно изучает клавиатуру, нажимает на кнопку. На большом экране появляется изображение премьера Юлии Тимошенко с кипой бумаг на столе и испуганной министром труда Ларисой Денисовой за спиной.

Тимошенко : Де він?

Баба Параска : Вітя? Звільнився.

Тимошенко : Теж? (вглядывается) Я про Ющенка. (замечает) Ось він. (повышает голос) Ви чого мені статистику псуєте?! Я ж просила нікого не звільняти! Максимум – у відпустку за свій рахунок! Мені ж перед МВФ звітувати! В нас же соціальні видатки величезні! Він же зараз на облік у центр зайнятості встане! Я ж не можу щомісяця в Японію літати – повітря продавати!

Ющенко : Юля Володимирівна, я не міг вже терпіти. Ми не могли працювати разом. Ну ви ж мене знаєте. Але не хвилюйтеся – він написав заяву «за власним бажанням», тож йому не треба буде платити три місяці компенсацію.

Тимошенко : (разошлась еще сильнее, машет бумагами) Я б і так йому не платила! А статистика? Ще один безробітний! І це напередодні чергового траншу…

Ющенко : (хаотично нажимает на кнопки) Вибачте, у мене інший дзвінок на лінії. (экран мигает, Тимошенко исчезает, появляется Янукович) Ой, Вікторе Федоровичу. А у нас таке сталося, таке сталося…

Янукович : Я уже знаю. Ничего, Виктор Андреевич, не переживайте. Я вам вот чего звоню: мне было сегодня видение и было сказано, что нас спасет вера.

Ющенко : (пауза) І що це значить?

Янукович : (почесывает затылок) Понятия не имею. Вот так сказали – и все.

Ющенко : (задумчиво) Врятує віра… віра, віра… О, здається, я зрозумів (ищет чей-то номер в своем мобильном).

Баба Параска : А це що? (достает из-под стола пакет) Якісь цукерки.

Ющенко : Прощальний подарунок. (разворачивает обертку) Мої улюблені. А це що за записка?

Баба Параска : Написано «Передвиборча програма».

Ющенко : Точно. Він мав залишити свої останні напрацювання по стратегії виборчої кампанії. І що там?

Баба Параска : (выворачивает пакет) Хм, якісь три конверти.

Ющенко : (бледнеет) Ох, не думав, що так швидко…

Ющенко ножом для бумаги вскрывает первый конверт. Парасковия Королюк тем временем продолжает отвечать на звонки.