«ДОРОГА РУЧНА ПРЕСА» | UberText: lang-uk

Повна версія

Засоби масової інформації у демократичному світі – це очі суспільства, які пильно стежать за владою і контролюють кожен її крок. У нас – навпаки. В Україні ЗМІ часто належать владі. «Слідство. Інфо» з’ясувало, чому владі так важливо утримувати медіа і скільки коштує українцям це задоволення.

– Державні ЗМІ – це все одно, що державна церква, – переконаний директор Інституту медіа-права Тарас Шевченко. – **** Якщо ми говоримо, що свобода релігії – це від’єднання держави і церкви, що це не повинно змішуватися, то свобода слова – це те ж саме. Держава і преса не можуть об’єднуватися.

Підпис: Тарас Шевченко розповідає, що в країнах західної демократії, де цінності свободи закладені давно, ніколи, в принципі, не було державних газет

Але Україна успадкувала з Радянського союзу звичку мати пресу підконтрольну владі. Більше того – утримувати цю пресу за рахунок своїх громадян. І зміна облич у владі на цю звичку не впливає. Ні після Помаранчевої революції, ні після Євромайдану ситуація не змінилася.

Закон «Про роздержавлення держаної та комунальної преси» є одним з тих, який стоїть у списку обов’язків України перед Радою Європи. Це закон, який не ухвалюється вже понад 10 років.

– Через 23 роки після падіння комуністичного режиму у нас все одно залишається близько семисот чи восьмисот видань, де співзасновниками є органи влади, – розповідає народний депутат Андрій Шевченко , який ще з 2006 року лобіює прийняття закону про суспільне мовлення та закону про реформування державних та комунальних ЗМІ.

Андрій Шевченко каже, що існування комунальних ЗМІ – це приниження для редакційного колективу, який повинен вихваляти місцеву владу, для редактора, який з протягнутою рукою щороку ходить і випрошує гроші на газету, приниження для влади і приниження для читача

Навесні, після подій на Майдані, був шанс ухвалити закон «Про роздержавлення державних та комунальних ЗМІ». Але депутати його провалили. Медіа-юрист Національної спілки журналістів України Тетяна Котюжинська ще до виборів у своєму блозі розповіла про причину:

– Провальне голосування за законопроект «Про реформування державних та комунальних ЗМІ» було викликано тим, що скоро будуть вибори. Вибори до парламенту і вибори до місцевих рад. І депутати, політики хотіли би залишити в руках такий керований інформаційний ресурс.

Головний юрисконсульт НСЖУ Тетяна Котюжинська закликає нардепів дати можливість тим комунальним ЗМІ, які мають достатні для цього ресурси, стати незалежною пресою

А Тарас Шевченко пояснює детальніше, хто завалив закон і чому:

– Найбільш радикально серед демократичного крила проти закону про реформування виступала «Свобода», яка прямо декларувала, що відмовлятися від державних газет, особливо у час війни, чи напередодні війни, це загроза для інформаційної безпеки, це не потрібно. Реально, на наше переконання, майже ніхто з політиків, особливо тих, які є лідерами партій, не зацікавлений в реформуванні державної преси. Тому що будь-яка партія, яка приходить до влади, розуміє, що має безкоштовний ресурс для власного піару.

Ілюстрація до слів медіа-експертів – свіжий приклад цензури в міській комунальній газеті міста-супутника атомної електростанції Кузнецовська, що на Рівненщині.

Редактор, яка опублікувала звернення депутатів, опозиційних до керівника міської ради – позбулася посади. Але перед тим керівник міста зателефонував їй з вказівками як їй слід було відмовитись від публікації.

Ось уривок з діалогу (записаний на диктофон в телефоні) між в.о. міського голови Кузнецовська Ігоря Куца (ВО «Батьківщина») та на той час головної редакторки міської комунальної газети «Вісті Кузнецовська» Валентини Левицької :

– Ви мали не розміщувати цю інформацію, – Ігор Куц.

– А як я мала відмовити? – редакторка.

– Ви не відмовляєте, ви мали написати два-три речення і все. І написати, що всі сторінки зайняті.

Валентина Левицька каже, що після її звільнення газета не виходить

А закінчив розмову в.о. мера чітким натяком редактору: «І тепер ви своїми цими пісульками будете на сесії просити гроші?» .

Ігор Куц не вважає, що тиснув на редакторку

Ігор Куц так прокоментував поширений в мережі аудіо запис його розмови з редакторкою:

– Те, що там розміщене, я не можу сказати, чи воно відповідає дійсності, не відповідає дійсності… Я не вважаю, що здійснювався якийсь тиск на керівника комунального підприємства.

Ні прокуратура, ні НСЖУ не захистили редакторку. Наразі вона оспорює своє звільнення в суді власними силами.

А ще на Рівненщині є приклад міжрайонної бюджетної ФМ-станції.

– З п’ятої до сьомої ранку йде ФМ-радіо на кілька районів півночі Рівненщини, – розповідає екс-редакторка Валентина Левицька. – Всі вже і плюються депутати, но тєм нє мєніє вони за це голосують. Хто в п’ятій ранку буде його слухати? А це тому, що ми забезпечуємо роботою «своїх» людей.

Ви готові платити групі людей, яка може вам брехати, приховувати від вас важливу інформацію, не звітуватися за витрачені кошти і керувати вами на чиєсь замовлення? Власне, це ми всі з вами хоч не хоч, але робимо через податки, які, зокрема, йдуть і на утримання державних та комунальних ЗМІ.

– Державні і комунальні медіа, якщо говорити і про газети, і про телебачення – це понад мільярд гривень, – розповідає директор Інституту медіа-права Тарас Шевченко , який досліджував тему утримання цих ЗМІ ще у 2010 році. – Значна частина цього йде на національну телекомпанію, національну радіокомпанію і обласні. Газети обласних рівнів, районних, центральних органів влади – це сотні мільйонів щонайменше.

Державно-комунальну пресу мають практично всі органи державної влади найвищого рівня і більшість обласних адміністрацій, облрад, райрад і міськрад. Ще й по декілька різних. Дехто має і телеканали. Своїх ЗМІ не мають усього-на-всього кілька міністерств.

Ось лише короткий огляд найцікавіших фактів, які нам вдалося отримати через інформаційні запити, які ми надіслали у понад 50 державних органів.

Лідером місцевих державних адміністрацій з витрачання на пресу коштів громади є Київ – на дві газети, телеканал і радіостанцію минулого року Київрада витратила понад 28 мільйонів.

У рубриці «нерухомість на халяву» перемогла Запорізька комунальна газета, яка орендує майже 500 квадратів приміщення за 1 гривню в рік.

Найдорожчий журнал у Міністерства закордонних справ – примірник «Зовнішніх справ» коштує якихось 900 гривень.

Кабмін виділяє 4-5 мільйонів на «Урядовий кур’єр». Верховна Рада на свою газету, журнал і телеканал минулого року витратила понад 21 мільйон і цього, воєнного року, близько 13 мільйонів.

Близько двох мільйонів доларів у 2009 році витрачало на свої ЗМІ Міністерство оборони. Цього року наразі невідомо – міністерство не відповіло на запит.

Але лідером державного марнотратства став Національний банк. П’ять друкованих ЗМІ – журнал, два додатки до журналу і два бюлетеня. На все це йде понад пів мільйона щороку. Окрім цього, попередній керманич Нацбанку Сергій Арбузов створив собі банківський телеканал у який вклали 220 мільйонів бюджетних гривень. Новий керівник Нацбанку обіцяє телеканалу позбутися.

Детальніше аналіз відповідей на інформаційні запити дивіться нижче:

Регіональні державні органи влади обласного рівня

№

Орган влади

Назва ЗМІ, засновником чи співзасновником якого є орган влади

Витрати в грн. з бюджетних коштів

Витрати бюджетних ресурсів на ЗМІ (нерухомість, пільгова оренда тощо)

---|---|---|---|---

Вінницька ОДА

Літературно-мистецький журнал «Вінницький край» (наклад – 1000 прим.)

2011- 227,450 тис. грн

2012 – 300 тис. грн

2013 – 320 тис. грн

2014 – 420 тис. грн, за 9 міс. Використано – 299,02 тис. грн

Приміщення, яке належить до спільної комунальної власності громад області - 47 кв.м (за оренду за ці роки платили 916-944 грн./рік

Одеська ОДА

Газета «Одещина»

|
|

Газета «Чорноморські новини» (виходить двічі на тиждень, тираж – 25 320 – 27 340 екз. на місяць) – 9 чол. штату

2011-2013 – 0 грн

2014 – 250 тис.грн, за 9 міс. використано 187 300

Приміщення 150 кв.м. орендує у видавництва «Чорномор’я”

Полтавська ОДА

Не є засновником ЗМІ

| |

Запорізька ОДА

Газета «Запорізька правда» 259 960 прим. на рік

2011- 99 500

2012 – 552 086,70

2013 – 385 406

2014 – засновником стала облрада

Станом на грудень 2013 газета орендувала приміщення площею 457,4 кв.м. за 1,20 грн на рік

Київська міська рада

Газета «Хрещатик»

2011 рік – 3 760 900

2012 рік – 3 957 359,22 2013 рік – 3 968 000 2014 рік – 2 634 400,00 (за 9 місяців 2014 року)

Редакція газети «Хрещатик» орендує приміщення у ДП «Київжитлоспецексплуатація » в межах експлуатаційних витрат:

-вул. Б.Хмельницького, 26-Г – 910,40 кв.метрів (середня вартість в місяць – 6,0 тисяч гривень);

- вул. Володимирська, 51-А – 222,9 кв.метрів (середня вартість в місяць – 2,1 тисяч гривень)

ТК «Київ»

2011 – 15319,9 тис.грн

2012 – 15 421,9 тис.грн

2013 – 17677,1 тис.грн

2014 – 20 779, 7 (план), 13778,4 (за 9 міс)

|
|

Радіостанція «Голос Києва»

2011 – 3 233,2 тис.грн

2012 – 3 008,2 тис.грн

2013 – 3 350,6 тис.грн

2014 – 3 947,4 (план),

2 633,4 (за 9 міс)

|
|

Газета «Вечірній Київ»

2011 – 3 913,7 тис.грн

2012 – 4 131,0 тис.грн

2013 – 3 369,4 тис.грн

2014 – 3 438 тис.грн (план), 2 378,6 тис.грн (за 9 міс)

Київська ОДА

Газета «Час Київщини»

2012- 35,088 грн; 2013- 959,6 тис. грн.; 2014 – 878,836 грн;

для розміщення редакції газети «Час Київщини» підприємство орендує приміщення загальною площею 413,2 кв. м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108, орендна плата на рік становить 1,20 грн. (одна гривня 20 копійок).

Кіровоградська ОДА

Газета «Народне слово»

2011 – 254,6 тис. грн., 2012 - 63,8 тис. грн.,

2013 – 432,6 тис. грн., 2014 – 200,0 тис. грн., профінансовано – 166,6 тис. грн. (станом на 20.10.2014)

Редакція газети Кіровоградської обласної ради та обласної державної адміністрації "Народне слово" безоплатно користується приміщенням, переданим їй на баланс, загальною площею 691,1 кв.м.,

Харківська ОДА

Газета «Слобідський край» (середній тижневий наклад 37 500)

2011- 534, 1 тис. грн.

2012 – 940 тис. грн

2013 – 750 тис. грн

2014 – 785,7 (655,1 наразі)

В кого орендують не повідомили

Житомирська ОДА

Газета «Житомирщина», 42645 примірників

2011 - 191 тис. грн.,

2012–187 тис. грн.

2013 –98 тис. грн.

2014 – 50тис. 240 грн.

Інформацію про приміщення не надали.

Хмельницька ОДА

газета «Подільські вісті» (18 000 + 42500)

2011 - 149,1 тис.грн

2012 - 450,6 тис. грн.

2013 - 304,7 тис.грн

2014 - 153,6 тис. грн.

Інформацію про приміщення не надали. За інформацією Хмельницької облради газета користується комунальним майном площею 1879,9 кв.м.

Волинська ОДА

«Волинська газета»

2011 - 70 тис грн.,

2012– 150 тис. грн.,

2013– 150 тис. грн.,

2014– 150 тис. грн..

Рішенням сесії обласної ради тимчасово на баланс в користування «Волинської газети» передано частину приміщення, площею 119,0 кв.м у м.Луцьк

Дніпропетровська ОДА

Відповіли, що нададуть відповідь через 30 днів як на звернення громадян

| |

Львівська ОДА

Не є засновником ЗМІ

| |

Рівненська ОДА, Рівненська облрада (співзасновник)

«Вісті Рівненщини»

Загальний річний тираж:

2011 р. — 376424

2012 р. — 570081

2013 р. — 491266

2014 р. — (за 9 місяців) — 328398

2011 – 50 000

2012 –30 000

2013 – 50 000

2014 –30 000

Орендують 120,62 кв.м. за 83,23 грн. на місяць.

Тернопільська ОДА

Газета «Свобода»

- 2011 рік - 300 тис. грн. , зазначену суму було фактично витрачено,

-2012 рік -300 тис. грн. , фактично витрачено - 200 тис. грн.,

- 2013 рік -300 тис. грн. , фактично витрачено - 200 тис. грн.,

- 2014 рік - 500 тис. грн., станом на 20.10.2014 фактично витрачено-160 тис. грн.

Редакція газети “СВОБОДА” орендує приміщення у ТзОВ «ЄвробудСервіс» - 199,6 кв. м., вартість 1 кв. м. становить 35 гривень.

Чернігівська ОДА

Газета «Деснянська правда»

2011 – 520 тис. грн

2012 – 476,7 тис. грн.

2013 – 373,9 тис. грн.

2014 – 523 тис. грн.

Інформацію про приміщення не надали.

17-25

Луганська ОДА, Донецька ОДА, Закарпатська ОДА, Івано-Франківська ОДА,

Чернівецька ОДА,

Сумська ОДА,

Черкаська ОДА,

Миколаївська ОДА,

Херсонська ОДА,

Від цих ОДА не надійшли відповіді на інформаційні запити. У разі неправомірного ненадання відповіді, редакція звертатиметься зі скаргою в прокуратуру.

| |

Центральні державні органи влади

№

Орган влади

Назва ЗМІ

Витрати в грн.

Витрати ресурсів (нерухомість, пільгова оренда)

---|---|---|---|---

Міністерство закордонних справ

Науковий журнал "Зовнішні справи" ( 250 прим.)

2011– 150 тис. грн.;

2012– 200 тис. грн.;

2013– 210 тис. грн.;

2014 (станом на 01.10.2014 р.) – 149 974,96 грн.

Функції редакції періодичних видань покладено на ДП "Редакція журналу Міністерства закордонних справ України "Політика і час" (засновник МЗС України).

ДП «Політика і час» користується двома приміщеннями загальною площею 23 кв.м., які знаходяться в будівлі Дипломатичної академії України МЗС України на безоплатній основі.

Міністерство аграрної політики України

не є засновником засобів масової інформації

| |

Міністерство соціальної політики

виходять щомісячні журнали „Соціальний захист” та „Людина і праця”, засновані у 1992 році (співзасновники - Міністерство соціальної політики України та ДП „Видавництво „Соцінформ”).

Кошти на фінансування видавництва та випуск періодичних видань Мінсоцполітики не передбачались і не витрачались.

Загальні наклади в рік:

„Соціальний захист”

2011 – 28 520

2012 – 29 191

2013- 24 910

2014 – 12 853

„Людина і праця”

2011 – 11 946

2012 – 13 544

2013- 11 559

2014 – 5 455 (9 міс.)

Площа орендована видавництвом „Соцінформ” - 68,3 м2. Щомісячна орендна плата за неї 3000 грн.

Національний банк України

1. Журнал “Вісник Національного банку України”;

2. Додаток до журналу “Вісник Національного банку України” – збірник “Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності”;

3. Додаток до журналу “Вісник Національного банку України” – журнал “Банкноти і монети України/Banknotes and Coins of Ukraine”;

4.Бюлетені “Бюлетень Національного банку України” і “Bulletin of the National bank of Ukraine” паралельними випусками українською та англійською мовами;

5. Бюлетені “Платіжний баланс і зовнішній борг України” і “Balance of Payments and External Debt of Ukraine” паралельними випусками українською та англійською мовами.

Витрати на їх виготовлення здійснено в межах запланованого кошторису доходів і витрат Національного банку України на 2011 рік, 2012 рік, 2013 рік та 9 місяців 2014 року і становлять відповідно – 566,3 тис. грн., 554,9 тис. грн., 585,4 тис. грн. та 487,8 тис. грн

Не вказали

ТзОВ «Банківське телебачення»

За період з 2011 по 2013 роки Національний банк України здійснив внески до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю “Банківське телебачення” на загальну суму 220 млн. гривень , а саме: в 2011 році – 10 млн. гривень, в 2012 році – 140 млн. гривень та в 2013 році – 70 млн. гривень.

Не вказали

Верховна Рада

газета «Голос України»

2011 - 11 517 600 грн.

2012 – 14 782 000

2013- 14 461 600

2014 - 7 564 200

Загальний річний наклад:

2011 – 22 385 000 прим.

2012 – 23 140 000

2013- 20 521 000

2014 – 13 359 400 (9 міс)

За редакцією газети «Голос України» зареєстровано будинок по вул. Нестерова,4 у м. Києві (площа забудови 2967 кв. м).

журнал «Віче»

2011 - 3 016 000

2012 - 3 016 000

2013 - 3 016 000

2014 - 1 907 000

Редакція журналу «Віче» та державне підприємство «Парламентський телеканал «Рада» на балансі об’єктів нерухомості не мають і розміщені в адміністративних будинках Верховної Ради України на площі відповідно 197 кв. м та 559,69 кв. м.

Державне підприємство «Парламентський телеканал «Рада»

2011 - 11 754 000

2012 - 11 715 900

2013 - 12 028 900

2014 - 6 174 700

Державне підприємство «Парламентський телеканал «Рада» розміщується у приміщеннях Верховної Ради України відповідно: вул. Грушевського, 5 – 169,80 кв.м і вул. Садова, 3-а – 389,89 кв.м.

Кабінет міністрів

«Урядовий кур’єр”.

Наклади газети за рік:

2011 – 13 883 000;

2012 – 11 858 000;

2013 – 9 867 200;

2014 – 8 060 000 (запланований)

2011 – 5 622 300

2012 – 5 134 100

2013 – 3 712 000

2014 – 4 169 000 (заплановано)

Майно редакції є державною власністю. «Урядовий кур᾽єр» відмовився назвати суму оренди – пояснив, що платить за неї не з бюджетних коштів, а тому вважає, що це комерційна таємниця і платники податків немають права знати скільки належна їм газета платить за оренду і кому саме.

Українське національне інформагентство «Укрінформ» (підпорядковане КМУ)

2011 – 35 878 400;

2012 – 40 415 600;

2013 – 42 277 000;

2014 – 35 980 000

Інформацію не надали

Національна телекомпанія України

2011 – 282 637 300;

2012 – 202 672 900;

2013 – 288 518 900;

2014 – 120 177 800 (станом на 29 жовтня)

Інформацію не надали

Міністерство екології і природних ресурсів

не є засновником ЗМІ

| |

Міністерство інфраструктури

Бюлетень «Відомості Міністерства транспорту та зв’язку (видає ДП «Укрсервіс Мінтрансу» з жовтня 2013 року)

Здійснюється не за державні кошти.

Наклад 312-465 примірників на місяць

Не вказали

Міністерство фінансів

Журнал «Фінанси України»

Коштом передплатників.

Тиражі:

2011 – 1509;

2012 – 1275;

2013 – 1110;

2014 – 600

Власного та орендованого майна не має

Міністерство молоді та спорту

Журнал «Олімпійська арена»

Державні кошти не залучалися.

Не вказали

Мінрегіонбуд

не є засновником ЗМІ

| |

Мінюст

Відтермінував відповідь на запит

| |

Міністерство охорони здоров᾽я

«Науковий журнал МОЗ України», «Збірник нормативно-правових актів МОЗ України», «Медичний світ»

Державні кошти не виділялися

Майно міністерства ці ЗМІ не орендують

Міністерство освіти і науки України

Журнал «Рідна школа» (засновник). Співзасновник таких періодичних видань: «Інформаційний збірник і коментарі МОН України», газета «Освіта України», «Педагогічна преса», «Вища освіта», «Професійно-технічна освіта», «Освіта»

Державні кошти не передбачалися

Державне майно відсутнє

Міністерство економічного розвитку і торгівлі

Журнал «Економіка України»

2011 – 685,9 тис.грн.

2012 – 784,4

2013 – 703 тис.грн

2014 – 458,3

|
|

Бюлетень «Вісник державних закупівель закупівель»

2011 - 11 122,4 тис.грн.

2012 - 2 662,4

2013 - 2 662,4

2014 – 1395,6

Державне управління справами

інформаційний бюлетень «Офіційний вісник Президента України» (з 2007 року)

Інформацію не надали

Верховний суд України

1. Журнал «Вісник Верховного суду України»;

2. Збірник «Рішення Верховного суду України»;

3. Журнал «Право України» (співзасновник);

4. Журнал «Господарське судочинство. Судова практика у господарських справах» (співзасновник);

5. Журнал «Правові висновки Верховного суду України»

1 «Вісник» - тиражі: 2011 – 3 378; 2012 – 2 998; 2013 – 2628; 2014 – 2124.

2. «Рішення» - тиражі: 2011 – 1000; 2012 – 850; 2013 – 800; 2014 – 600.

3. «Право України» – 2011 – 2000; 2012 – 1600; 2013 – 1500; 2014 – 1010.

4. «Господарське судочинство» – у середньому по 350 прим.

5. «Правові висновки…» – (періодичність раз на півріччя, поки що з друку не виходив).

Функції редакції «Вісника» і «Рішення» виконує структурний підрозділ апарату суду. Інших журналів – ТОВ «Видавничий дім «Ін Юре».

Видатків у бюджеті не передбачено. Але на утримання та обслуговування обладнання, яке використовується управлінням забезпечення усієї видавничої діяльності суду, в тому числі і для підготовки та виготовлення оригінал- макетів «Вісника» та «Рішень» витрачено: у 2011 – 23 тисячі;

2012 – 53 900;

2013 – 30 тисяч;

2014 – 6 100 (станом на 21 жовтня).

Структурний підрозділ апарату Суду, який виконує функції редакції розміщено у трьох службових кабінетах суду загальною площею 63,2 кв.м. Користується фотолабораторією загальною площею 19,8 кв.м.

Міністерство культури

ДП «Національне газетно-журнальне видавництво»

1) газета «Культура та життя»

2) газета «Кримська світлиця»

3) Журнал «Українська культура»

4) Журнал «Український театр»

5) Журнал «Музика»

6) Журнал «Театрально-концертний Київ»

7) Журнал «Пам᾽ятки України: історія та культура»

Газети національними мовами, співзасновником яких є Мінкульт:

8) Вірменська газета «Арагац»

9) Кримсько-татарська газета «Голос Криму»

10) Польська газета «Дзеннік Кийовски»

11) «Єврейські вісті»

12) Румунська «Конкордія»

13) Болгарська «Роден край».

«Фінансова підтримка періодичних видань культурологічного та літературно- художнього напрямку» – 2011 рік – 5 796 000;

«Заходи щодо відтворення культури національних меншин та фінансова підтримка газет мовами національних меншин» – 2011 – 1 344 500;

З 2012 року ці програми об’єднані і фактичне фінансування становило:

2012 – 7 299 100;

2013 – 9 471 700;

2014 – 8 460 900.

Загальні річні наклади ДП «Національне газетно-журнальне видавництво»:

2011 – 147 200;

2012 – 300 800;

2013 – 320 500;

2014 – 328 200 (заплановано.)

Загальні річні наклади газет національними мовами:

2011 – 790 300;

2012 – 756 800;

2013 – 770 200;

2014 – 747 600 (заплановано)

ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» використовує нерухоме майно загальною площею 504,5 кв.м. (Київ, вул. Васильківська, 1) – на праві господарського відання.

Газети національними мовами випускають їхні редакції. Які є самостійними юридичними особами.

19-25

Міністерство оборони, Вищий адмін. Суд, Вищий господарський суд, Вищий спецiалiзований суд України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ, Конституційний суд, Міністерство внутрішніх справ, Мінвуглепром,

Від цих державних органів не надійшли відповіді на інформаційні запити. У разі неправомірного ненадання відповіді, редакція звертатиметься зі скаргою в Генеральну прокуратуру.

| |

Чи є такий багаж державно-комунальних ЗМІ у Європі, куди Україна декларує шлях свого розвитку?

– У деяких Європейських державах є видання армії, Міністерства оборони, і являються практично єдиним винятком взагалі державних газет. Тобто ніяких міністерських газет, газет Кабінету міністрів, ні газет Верховної Ради в західних демократіях немає, – розповідає Тарас Шевченко.

Який наслідок може мати брехня в ЗМІ, ми яскраво бачимо на прикладі керованих російською владою телеканалів, які маніпулюють життями своїх та чужих громадян.

Такі медіа втрачають свою головну функцію – розповідати людям правду. Навпаки – вони відверто брешуть. Тоді постає питання: навіщо вони взагалі потрібні і чому ми повинні їх утримувати?

/ Володимир Торбіч, Антоніна Торбіч, Рівненське агентство журналістських розслідувань для «Слідства.Інфо»