Повна версія

У разі відсутності реформ до 2030 року, експерти прогнозують Києву «повну транспортну катастрофу».

21 грудня Максим Бахматов та громадське об’єднання Офіс Трансформації презентували концепцію Великого транспортного кола (ВТК) Києва, розроблену провідними київськими експертами з транспорту. Це швидкісна трамвайна і частково тролейбусна мережа, яка включає 15 маршрутів та охоплює всі райони Києва.

Зокрема, спеціально для ВТК розробили систему сучасного трамваю. Вона передбачає вагон довжиною 54-56 метрів або два-три вагони довжиною 30 метрів (для порівняння — поїзд метро має довжину 100 метрів). Переважну більшість ліній прокладають по виділеному полотну, щоб відокремити громадський транспорт від автівок. На всіх перехрестях трамвай має пріоритет завдяки окремим світлофорним фазам. Доступ до транспорту забезпечують для всіх груп населення. Колії мають регулярно вирівнюватися, зварюватися та шліфуватися. Рухомий склад обслуговується за принципом планово-попереджувальних ремонтів, завдяки чому вагони вже не ламаються просто на лінії.

Основні проблеми транспорту та прогноз на 10 років за умови відсутності змін

Наразі у Києві їздить понад один мільйон активних автомобілів. Ще у 2015-2016 році їх нараховували 600 тисяч. За словами експертів, приріст понад 400 тисяч автівок на дорогах впродовж п’яти років — це вирок київській системі управління громадським транспортом.

Зараз за індексом заторів Київ посідає третє місце в Європі та сьоме — у світі. Громадського транспорту вкрай недостатньо і він дуже повільний. Середня його швидкість по Києву складає 17 км/год. Затори стають перешкодою не лише для автівок, але й для трамваїв, оскільки ті не відгороджені від дорожнього полотна. Тролейбусна ж контакна мережа, облаштована ще за технологіями 60-х років, конструктивно застаріла. Жоден із тролейбусів не має автономного ходу понад 1 км. Тобто у разі аварії на дорозі, він просто не може її об’їхати. Трамвайні колії також вже надто зношені.

— Якщо при слові трамвай ви уявляєте оту Татру […], що їздить Подолом, гримить, іноді горить, це не трамвай за європейськими мірками, — зауважив Дмитро Беспалов, експерт із транспортного моделювання та один із авторів проєкту. — Є два варіанти: або сучасний європейський трамвай називати якось по-іншому (легке метро, легкорейковий транспорт – LRT) або не називати те, що їздить у Києві, трамваєм.

Через десять років за умови відсутності змін транспортної політики українська столиця може очолити список країн з найвищими заторами. При цьому інфраструктура Києва просто не встигатиме за автомобілізацією. Подільський мостовий перехід, який відкриють у 2030 році, не принесе полегшення водіям. Громадський транспорт далі деградуватиме, а затори перетворяться на атракціон для туристів із більш розвинутих країн, які вже давно вирішили цю проблему. Екологічна ситуація суттєво погіршиться, що негативно вплине на здоров’я і працездатність киян.

Як велике транспортне коло може вирішити проблему

Дослідники розробляли свої гіпотези, засновуючись на опитуванні мобільності мешканців міста, а також на даних транспортної моделі Києва, яку розробили в 2015 році. На базі програмного забезпечення PTV VISUM визначили потенційний пасажиропотік кожної лінії, а також ефект, який ці лінії даватимуть для переміщень у місті.

Проаналізувавши фінансові ресурси, експерти змогли визначити фінансові обмеження. Для повної реалізації проєкту обрали генпланівський розрахунковий термін у 20 років. У цінах 2021 року орієнтир щодо вартості ВТК становить 60-80 млрд гривень.

Для Києва дуже важливими є способи перетинання річки Дніпро. Працюючи над ними, експерти визначили три можливості: Подільський мостовий перехід, міст Патона з відновленням рейкового транспорту, новий Рибальський трамвайно- велосипедно-пішохідний міст через Дніпро та Рибальську затоку, де не передбачений рух автівок.

У ході аналітичної роботи опрацювали 31 гіпотезу і розробили 15 маршрутів Великого транспортного кола. В обговореннях враховували середньодобовий попит, охоплення робочих місць у 45 та 60-хвилинній доступності, протяжність лінії і час проїзду між кінцевими станціями.

За прогнозами експертів, ВТК дозволить суттєво розвантажити метро транспортними альтернативами метрополітену; запровадити швидкий та комфортний транспорт у районах, де метро побудують ще не скоро або не планують взагалі; досягнути щорічної економії громадського транспорту на рівні 4.9 млрд гривень; зменшити частку перевезень незручними маршрутними таксі; мінімізувати вуглецеві викиди на 73% (хороша система громадського транспорту спонукатиме водіїв відмовлятися від поїздок автівками).

Для реалізації ж цього проєкту слід внести зміни до Генплану та іншої містобудівної документації; провести перемовини з Кабміном, МФО та приватними інвесторами щодо фінансування; уточнити Дорожню карту проєкту та визначити етапність реалізації; внести зміни до міської цільової програми та програми соціально-економічного розвитку. Також для впровадження проєкту і реформи транспорту вкрай необхідно, щоб Верховна Рада прийняла закон про транспортну роботу.

За словами експертів, ВТК є продовженням концепції оптимізації маршрутів громадського транспорту, розробленої за кошти Світового банку у 2015 році. Як пояснив Дмитро Беспалов, у столиці реалізували менше 20% цього проєкту, а термін його реалізації вже вичерпується. При цьому запропонована оптимізація маршрутів могла зменшити собівартість перевезення одного пасажира на 13%.

Максим Бахматов зауважив, що не йдеться про альтернативу розвитку метро. Велике транспортне коло – це додаткова система, яка може працювати паралельно з метрополітеном і дасть змогу дістатися до центру міста в середньому за 20 хвилин. Для реалізації концепції наразі потрібна медійна і фінансова підтримка, пошуком якої займається ГО «Офіс Трансформації».