Повна версія

1. Законом 7451 оптимізували процедури приватизації, зокрема, на період дії воєнного стану заборонили приватизацію розташованих в районах бойових дій об’єктів згідно переліку, затвердженого Урядом, а також продаж на аукціонах та шляхом викупу усіх об’єктів великої приватизації, перенесли оплату за об’єкт приватизації не після, а до укладення договору купівлі-продажу, надали можливість підписання протоколу аукціону та договору купівлі-продажу шляхом накладення ЕЦП, збільшили гарантійний внесок до 10 мін.зарплат для об'єктів до 500 тис грн та до 20% для інших. На постійній основі вирішили проблеми переоформлення дозволів та ліцензій на покупців у разі приватизації ЄМК, скасували друк оголошень у паперовій газеті, дозволили приватизовувати ЄМК спиртової та лікеро-водочної промисловості в арешті або з обтяженням заставою зі збереженням обтяження для нового власника, а також передбачили суміщення роботи керівником одразу до 5 держпідприємствами (крім великих та стратегічних) вартістю майна до 100 млн грн.

2. Законом 5547 прийняли нову редакцію закону про лікарські засоби, що забезпечить українців якісними та доступними ліками, підвищить конкурентоздатність українських фармацевтичних підприємств, запровадить європейські норми, процедури при обігу лікарських засобів, зменшить адміністративний тиск на учасників ринку, створить єдиний регуляторний орган у цій сфері, захист споживача від небезпечних, неефективних та неякісних медпрепаратів. МОЗ буде затверджувати основні порядки та положення, а Держлікслужба – фактично їх виконувати. Закон почне діяти через 2,5 років, а 2D-кодування - через 5 років після завершення воєнного стану і встановлює п’ятирічний строк чинності державної реєстрації лікарського засобу з можливістю подальшого подовження цього строку на необмежений період, покладає на виробника лікарського засобу обов’язок відшкодувати шкоду, завдану здоров’ю громадян внаслідок його застосування, запроваджує правила рекламування лікарських засобів.

3. Законом 7510 розширили повноваження Держспецзв’язку у сфері активної протидії агресії у кіберпросторі, в т.ч. щодо створення та забезпечення функціонування відповідного центру.

4. Законом 7550 встановили правові та соціальні гарантії для громадян Польщі, які перебувають на території України, зокрема, права перебувати на території України на законних підставах протягом 18 місяців, працевлаштовуватись без спеціального дозволу на застосування праці іноземців, держреєстрацію як платників податків та отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків, провадження господарської діяльності, здобуття освіти, соцвиплати, медичне обслуговування на умовах громадян України. Крім того, громадяни Польщі, які мають кваліфікацію лікаря, медичної сестри, медичного брата, акушерки на території держав - членів Європейського Союзу, зможуть провадити професійну діяльність на території України протягом 18 місяців.

5. Законом 7436-д врегулювали особливості кримінальної відповідальності та кримінального провадження щодо осіб, стосовно яких уповноваженим органом прийнято рішення про обмін їх як військовополонених, зокрема, визначили, що такою особою може бути особа з процесуальним статусом підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, передбачили порядок звільнення від відбування покарання засудженого, скасування запобіжного заходу у разі прийняття уповноваженим органом рішення про передачу особи для обміну як військовополоненого, а також звільняються від відбування покарання негайно після отримання органом або установою виконання покарань відповідного рішення суду.

6. Законом 7087 розмежували повноваження центральних та місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування та територіальних громад у сфері охорони дитинства та захисту прав дитини у зв’язку із утворенням Державної служби України у справах дітей.

7. Законопроектом 6523, прийнятим за основу, запропонували поновити компетенцію Нацполіції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення за порушення правил карантину людей і перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, що зараз належить до компетенції судів.