Повна версія

Наша розмова з Миколою для рубрики "Окопна війна" була записана в Тернополі. Рубрика трохи змінює правила. Крім репортажів із зони бойових дій, ми будемо розповідати про тих людей, які на цей момент перебувають у мирній частині країни, проте заслуговують на те, щоб про них знали.

Микола розпочав свій бойовий шлях у лавах 80-ї бригади Збройних сил України. Першим його справжнім випробуванням на міцність стали бої за Луганський аеропорт. Він з побратимами мав летіти в луганський аеропорт літаком Іл-76, проте замість них полетіли десантники із 25-ї бригади ЗСУ, розповідає журналіст Цензор.НЕТ Михайло Ухман.

"Я зранку прокидаюся і читаю, що літак збили. Поряд був мій солдат, бачу, що він, прочитавши імена загиблих, почав непритомніти. Там на борту був його брат", - розповідає Микола в інтерв’ю. До речі, ми уже писали про нашого Героя кілька років тому.

Проте найцікавіше на нього чекало попереду. Особливо вражає випадок, коли російські окупанти розпочали обстрілювати позиції 80-ї бригади з "Градів". Одна ракета впала за метр від Миколи, проте не розірвалася. (Дивіться про це в нашій рубриці).

Нині Микола є представником Міністерства ветеранів у Тернопільській області. Він носить цивільний костюм, ходить по мирній землі, але війна не покидає хлопця. Вона продовжує приходити до колишнього бійця-десантника у снах, повсякденних думках. Микола, як і багато інших бійців, які пройшли бойові дії, вчиться жити по-новому.

Як не збожеволіти, звідки чекати підтримки? Про це ми теж говорили з Миколою Казюком у нашій рубриці.

Шановні наші глядачі і читачі сайту Цензор.НЕТ, якщо у вас є знайомі, які повернулися з війни, проте війна не покинула їх - подивіться це відео, можливо, ви знайдете відповіді, як діяти далі. Адже в нашій рубриці ми показуємо тільки правду.