Повна версія

У США і Великій Британії вийшла монографія Шона МакМікіна «Війна Сталіна: Нова історія Другої світової» . У книзі, вперше за останні два десятиліття у західній історіографії, детально аналізується і підтримується теза Віктора Суворова про те, що Радянський Союз готував напад на Німеччину влітку 1941 року.

У Росії і Східній Європі суспільство розколоте щодо оцінки Другої світової війни. Свіже дослідження київських соціологів показало : лише в Західній Україні більшість респондентів вважає, що навесні-влітку 1941 року Сталін готував Червону армію до нападу на Третій рейх. Саме там, у Північній Буковині, Східній Галичині та на Волині, були зосереджені основні сили 1-го стратегічного ешелону.

Багато істориків не згодні з думкою Суворова і вважають його висновки поспішними.

Головну ідею нової роботи МакМікіна можна зрозуміти вже із назви книги – Сталін задумував Другу світову війну як поширення комунізму. Всі інші лінії цього конфлікту були другорядними. МакМікін стверджує, що СРСР хотів вчинити світову революцію і в 1939–1945 роках цілеспрямовано просунувся до цієї мети, поширивши свій вплив так далеко, як це вдалося зробити.

На чому базуються такі висновки? Про це американський історик розповів в інтерв'ю Радіо Свобода .

Американський історик Шон МакМікін

– Є кілька головних тез. Одна полягає в тому, що колективна безпека ніколи на сприймалася Сталіним серйозно , хоча на Заході думали, що очільник СРСР теж думає про колективний опір Гітлеру.

Сталін займався територіальним ревізіонізмом , але більш фундаментально – його головною ідеєю було використовувати війну між Гітлером та іншими державами для експансії комунізму.

Також я детально показую, що 1941 рік був важкою військовою поразкою Радянського Союзу.

Однак, головна моя архівна знахідка – це інформація про активне планування наступальних дій і агресивне розгортання Сталіним військових баз на кордоні СРСР із Німеччиною.

СРСР вів масштабну військову підготовку, проводив оперативно-штабні навчання.

В’ячеслав Молотов (ліворуч) та Адольф Гітлер під час переговорів в імперській канцелярії Третього рейху. Листопад 1940 року. (Фото з радянської газети «Правда»)

Останні мобілізаційні плани СРСР травня 1941 року включали фразу «випередити противника». Сталін збирався ударити по німцях, коли ті не були готові.

І моє дослідження, і роботи інших істориків не дають відповіді на питання про точну дату запланованого нападу СРСР на Німеччину.

Я вивчав «Особливу папку політбюро» , * що * радянські війська до останньої хвилини не були готові до війни, більш того, ми бачимо, як вони панічно намагалися замаскувати свої аеродроми і танки в останній момент. У них це не вийшло, вони не встигли.

Якщо подивитися на документи, то видно, що в СРСР розраховували, що вчасно помітять німецьку мобілізацію, зможуть відповісти на неї і зірвати її. Думаю, це було наївно.

Я не вважаю, що СРСР був готовий до війни, але вони думали, що використають домовленості з Гітлером для підготовки.

Німецький і радянський офіцери потискають руки наприкінці Польської операції, 1939 рік.
Фото ТАСС, яке було опубліковано у вересні 1940 року в газеті «Красная звезда»
до першої річниці поділу території Польщі між Німеччиною і СРСР

Видно, що після німецького вторгнення через кордон біля Любліна, Сталін віддав наказ, і намагався в якійсь мірі цей військовий план здійснити. Але план не спрацював, бо не було сил для його реалізації.

Американський ленд-ліз для СРСР

Також у цій книзі багато йдеться про ленд-ліз ( це система, за якою США передавали частковою оплатою і безоплатно союзникам по антигітлерівській коаліції у Другій світовій війні боєприпаси, військову техніку, продовольство, стратегічну сировину, зокрема метал і нафтопродукти – ред. )

СРСР відчував великі труднощі в 1941-42 роках. Після потужного наступу німців Червона армія втратила багато танків і літаків. Заводи, які виробляли танки і літаки, були евакуйовані, але вони не могли працювати на повну потужність, і якраз допомога союзників дала їм можливість запрацювати на повну силу.

Американці поставляли СРСР вантажівки, джипи, студебеккери, багато сировини, зокрема алюмінію. Постачання транспортних засобів серйозно вплинули на військову кампанію в 1943-45 роках.

Думаю, що для американської аудиторії моя книга буде цікавіша, ніж для російської.

Підозрюю, що в Росії не дуже дружелюбно сприймуть ці відомості про ленд-ліз і про боєздатність і мобілізацію радянської армії. Я дуже хотів побувати в Росії, в музеї ленд-лізу, але він закритий і, думаю, вже не відкриється.

Це була війна, якої Сталін по-справжньому хотів

– Ви говорили про події 1941 року, а які ще періоди Другої світової ви досліджуєте у цій книзі?

– Це книга не тільки про суперечливість подій 1941 року. Мені важливо було показати всі сторони сталінської війни. Зокрема, я розглядаю азійську політику Сталіна, починаючи з 1931 року, коли Японія напала на Маньчжурію , і до серпня-вересня 1945 року.

Я хотів показати, що Сталін у певному сенсі маніпулював Гітлером, коли в 1939 році в Європі почалася війна.

Нацистська Німеччина спочатку зіткнулася із Польщею, Францією та Британією. Радянський Союз планував залишатися нейтральним, але використав можливість і вторгся до Польщі через пару тижнів після того, як це зробили німці.

Спільний парад Вермахту і Червоної армії у Бресті 22 вересня 1939 року після вторгнення на територію Польщі військ Німеччини та СРСР. На трибуні (зліва направо): генерал-лейтенант Моріц фон Вікторин, генерал танкових військ Гейнц Гудеріан і комбриг Семен Кривошеїн

Це була війна, якої Сталін по-справжньому хотів!

Він сподівався, що Німеччина, Франція і Англія розгромлять один одного. Поляки ж сподівалися, що Британія і Франція нададуть їм більш серйозну військову підтримку. Польща навіть попросила допомоги в Радянського Союзу, не знаючи, що той уже обіцяв Гітлеру довершити розчленування Речі Посполитої. Ось чого хотів Сталін. Тому так цікаво те, що трапилося в 1941 році.

Мета Сталіна – заохочувати війну між Заходом і Гітлером, а потім їх усіх ослаблених захопити

В якомусь сенсі план Сталіна був подібним і щодо Азії. В Азії він зміг триматися суворого нейтралітету, підписавши пакт в 1941 році. Нейтралітет настільки суворий, що навіть інтернували кілька американських льотчиків, які приземлилися на радянській території після бомбардування Японії.

На той час, коли СРСР вступив у війну на сході, американці, британці та китайці вже готувалися до перемоги над Японією, а поставки ленд-лізу йшли в СРСР і через Далекий Схід.

Тут сценарій Сталіна спрацював чудово. А що стосується Європи, то Сталін сподівався, що Гітлер і західні країни знищать один одного.

Мета була така – заохочувати між ними війну, і потім, коли війна їх послабить, радянська армія зможе їх захопити.

Гітлер із дивовижною швидкістю захоплював Польщу, Данію, Норвегію, Францію – за лічені тижні. Це зруйнувало сталінські плани. І Гітлер напав на СРСР до того, як той підготувався. Тому сталася така катастрофа.

І тільки пізніше, за допомогою західних союзників, СРСР зміг впоратися із цією ситуацією.

Важливою була позиція американського президента Рузвельта , який вважав, що потрібно спочатку вдарити по Німеччині. Це для нього було важливіше від війни в Азії, де вона почалася для США. Політика його адміністрації була: «В першу чергу – Німеччина!» і тому, першим ділом, була допомога армії СРСР у протистоянні Гітлеру.

– Є багато істориків, які піддають сумніву існування операції «Сніг» – провокації радянської розвідки, яка нібито зіштовхнула США з Японією в 1941 році, і вважають це вигадкою марнославного ветерана КГБ Віталія Павлова. У книзі ви згадуєте ці підступи радянського агента впливу. Які основні аргументи на користь того, що «Сніг» був?

– Про цю операцію свідчить тільки одне джерело, і на цій підставі заперечують її існування. Я зробив публікацію у The Wall Street Journal і отримав багато відгуків, зокрема таких: «ніколи не чув про це». Ми знаємо вже два десятки років, що Гаррі Декстер Уайт, який був другим у команді міністра фінансів Генрі Моргентау і склав багато меморандумів, які Моргентау підписував, – постачав відомості СРСР, зустрічався із представниками радянської розвідки.

Адже не тільки Павлов, були й інші, котрі повідомляли про це.

І Уайт передавав відомості не тільки радянським представникам, а й американським комуністам, агентам впливу, а ті вже пересилали в СРСР. Це вже не заперечується, і не тільки фахівці знають, що Уайт був радянським агентом.

Можна обговорювати масштаб їхнього впливу у Вашингтоні, наскільки вони могли маніпулювати зовнішньою політикою Моргентау і Рузвельта.

Зліва направо: Сталін, Рузвельт і Черчилль. Ялтинська конференція. Крим, 11 лютого 1945 року

У Рузвельта були свої причини для такого драконівського контролю над експортом в Японію після її вторгнення в Індокитай. США встановили щодо Японії якщо не де-юре, то де-факто нафтову заборону. Рузвельт діяв згідно з лінією, яку довго проводив.

У нас немає причин сумніватися, що у Сталіна була чітка позиція щодо Японії. У нас є розшифровки переговорів Сталіна з міністром закордонних справ Японії Мацуокою у березні-квітні 1941 року. Нам зрозуміло, для чого Сталін підписав пакт про нейтралітет.

Сталін підписав пакт про нейтралітет, що автоматично направляло увагу Японії на США, Велику Британію й інших гравців Тихоокеанського регіону.

Тож, на мою думку, книга показує, опираючись на документи, що всі фронти Другої світової війни – це була війна Сталіна за гегемонію у світі і цим вони між собою пов'язані.

До речі:

У Держдуму Росії напередодні Дня перемоги був внесений законопроєкт, що забороняє заперечувати вирішальну роль Радянського Союзу в перемозі над нацистською Німеччиною в роки Другої світової війни.

Документ також передбачає заборону на зрівняння радянського і нацистського режимів у цей історичний період.

На початку квітня Путін підписав закон, що забороняє публічно принижувати честь і гідність ветеранів Другої світової війни, порушникам загрожує позбавлення волі до трьох років. Одночасно на розгляді парламенту Росії перебуває законопроєкт, що пропонує скасувати засудження так званого пакту Молотова-Ріббентропа, документа, який в історіографії розглядається як одна з основних причин, що дозволили нацистській Німеччині почати бойові дії проти Польщі в 1939 році.

В Україні закон забороняє використання символіки тоталітарних режимів: нацистського і комуністичного.