Повна версія

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА:

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ:

24 жовтня 2006 р.

№4/78-06

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Удовиченка О. С.

суддів:

Хандуріна М. І.

Ткаченко Н. Г.

розглянувши касаційну скаргу

ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат"

на постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 29.06.2006 р.

у справі

№4/78-06

господарського суду

Херсонської області

за позовом

ВАТ "Херсонська теплоелектроцентраль"

до

ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат"

про

стягнення 725363,47 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача -Гололобов М. І.

відповідача -Черненко А. Р.

ВСТАНОВИВ:

ВАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" про стягнення 725363,47 грн. заборгованості, в тому числі: 698229,03 грн. -основного боргу; 4320,62 грн. -втрат від інфляції; 4015,84 грн. -3% річних та 18797,98 грн. -пені.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та зменшив розмір вимог до 408120,17 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.04.2006 р. у (суддя Ємленінова З. І.) позов ВАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 380963,09 грн. -основного боргу, 4320,62 грн. втрат від інфляції, 4038,48 грн. - 3% річних та судові витрати. Судом звільнено відповідача від сплати 18797,98 грн. пені. В решті позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.06.2006 р. (судді: Радченко О. П. -головуючий, Шевченко Т. М., Яценко О. М. ) рішення господарського суду Херсонської області від 04.04.2006 р. залишено без змін.

ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 29.06.2006 р. скасувати та прийняти нове РІШЕННЯ:

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст. 43 ГПК України, ст. ст. 223, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 21, 257, 264 Цивільного кодексу України, ст.13 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконання умов договору №58/Г-Т від 15.10.2004 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, ВАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" було поставлено за період з листопада 2004р. по червень 2005р. ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" теплову енергію на суму 380963,09 грн. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що позивач систематично виставляв відповідачу вимоги на оплату отриманої теплової енергії, про що свідчать рахунки та завірені копії виписок з журналів видачі рахунків. Отримання рахунків відповідачем не заперечується. Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором позивачем доведено, доказів погашення вищевказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач не виконував прийняті на себе зобов'язання щодо своєчасної сплати вартості спожитої теплової енергії, порушуючи умови договору №58/Г-Т, вимоги ст. 193 ГК України та ст.525, 526 ЦК України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача 380963,09 грн. заборгованості за договором №58/Г-Т від 15.10.2004 р. та правомірно задоволено вимоги щодо стягнення з відповідача 4320,62 грн. втрат від інфляції за період з грудня 2004р. по липень 2005р. і 4038,48 грн. - 3% річних за період з 15.12.2004 р. по 15.07.2005 р., нарахованих на підставі ст.625 ЦК України.

Відповідно ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки касаційною інстанцією доказів, а відтак до перевищення повноважень касаційної інстанції, що є неприпустимим згідно вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 29.06.2006 р. у справі №4/78-06 залишити без змін.

Головуючий О. С. Удовиченко

судді М. І. Хандурін

Н. Г. Ткаченко