Повна версія
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА:
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ:
09 липня 2008 р.
№17/417-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Гончарука П. А. (головуючого),
Вовка І. В.,
Стратієнко Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 січня 2008 р. у справі №17/417-07 за позовом Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моя оселя" про спонукання до укладення договору, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2007р. КП "Міськводоканал" Сумської міської ради звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моя оселя" про зобов'язання встановити побудинкові лічильники, спонукання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моя оселя" до укладення договору в редакції наданій позивачем.
Рішенням господарського суду Сумської області від 19 листопада 2007 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28 січня 2007 р., у позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення, та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №732814, яке зареєстровано виконавчим комітетом Сумської міської ради 9 листопада 2006 р., відповідач є юридичною особою, створеною відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Відповідно до рішення Сумської міської ради від 27 грудня 2005 р. №720,"Про визначення виробників послуг і виконавців послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і
Доповідач: Гончарук П. А.
водовідведення в місті Суми", №493, позивача визначено виробником та виконавцем послуг населенню м. Суми по водопостачанню і водовідведенню та покладено обов'язок на позивача укладати типові договори про надання послуг з водопостачання та водовідведення.
22 січня 2007 р. відповідач направив позивачу лист №11 з пропозицією укласти договір на водопостачання та прийом стічних вод з 1 лютого 2007 р.
19 липня 2007 р. позивач направив відповідачу два проекти типових договорів на водопостачання та водовідведення.
Відповідач відмовився від укладення даних договорів та повернув їх позивачу.
Предметом спору у даній справі є вимоги про зобов'язання встановити побудинкові лічильники та спонукання відповідача до укладення договору про водопостачання та водовідведення в редакції, наданій позивачем.
Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, посилаючись на те, що вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача встановити побудинкові лічильники є необґрунтованими, зважаючи на те, що позивач повинен укладати договори про водопостачання та водовідведення безпосередньо із споживачами послуг, вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача укласти договір на водопостачання та водовідведення також є необґрунтованими, у зв'язку з чим суддійшов висновку, що у позові слід відмовити.
Проте з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна, оскільки вони, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, прийняті при неповному встановлені обставин справи.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. п. 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення даним вимогам не відповідають.
Згідно ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (далі Закон) учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Статтею 1 Закону визначені учасники у сфері житлово-комунальних послуг: виконавцем є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг споживачу відповідно до умов договору, власником квартири -фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпорядження приміщенням, зареєстроване у встановленому законом порядку, а балансоутримувачем будинку -власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; виробник -суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ст. 29 Закону, якою визначені особливості укладення договорів у багатоквартирних будинках, договір на надання житлово- комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово- комунальних послуг з іншим виконавцем.
Вказані норми матеріального права попередніми судовими інстанціями застосовані неправильно.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є виробником і виконавцем послуг з водопостачання.
Відповідач виступає балансоутримувачем будинків.
Позивачем надсилався відповідачу проект договору на водопостачання та водовідведення.
Вказаний проект договору відповідачем не підписаний, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача укласти договір на запропонованих ним умовах.
Даним обставинам справи суди не дали належної правової оцінки, не врахували особливості укладання договорів у багатоквартирному будинку, що призвело до прийняття незаконного РІШЕННЯ:
Не можна погодитись з висновком попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про зобов'язання відповідача встановити побудинкові лічильники, оскільки суд належним чином не з'ясував правовідносин сторін у даній частині позовних вимог, не визначив норм матеріального права якими регулюються дані правовідносини, а тому дійшов передчасного висновку про безпідставність позовних вимог.
З огляду на викладене, прийняті у справі судові рішення не можна визнати законними, обґрунтованими, таким, що відповідають нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а тому вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід урахувати наведене, встановити фактичні обставини справи, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін, і в залежності від вставленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване РІШЕННЯ:
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради задовольнити частково.
Рішення господарського суду Сумської області від 19 листопада 2007 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 січня 2008 р. у справі №17/417-07 - скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Гончарук П. А.
судді Вовк І. В.
Стратієнко Л. В.